0 800 330 331
Увійти /
  • Відкриті торги
  • Мультилотова
  • КЕП

09120000-6 Газове паливо Газове паливо Лот №1Метан для потреб ПРЕЦ Лот №2Метан для потреб СРЕЦ

Торги не відбулися

285 949.60 UAH без ПДВ
мін. крок: 0.1% або 239.78 UAH
Період уточнення: 16.04.2018 16:38 - 30.04.2018 12:00
Відповідь надана

Звернення за наданням роз’яснень з приводу змісту тендерної документації та пропозиції щодо усунення порушень (невідповідності деяких положень тендерної документації нормам чинного законодавства)

Номер: ee8574cb82a64bf2ac3d0d2ca73dce5b
Пов'язаний елемент: Лот Лот №2Метан для потреб СРЕЦ
Дата опублікування: 23.04.2018 17:26
Опис: Ознайомившись зі змістом тендерної документації процедури закупівлі, що була оголошена ДП "Національна енергетична компанія "Укренерго" 16.04.2017 р. ідентифікатор закупівлі UA-2018-04-16-002416-a, ID 387d0041604f4a819c0ed263f7b1f4a7 по предмету закупівлі - 09120000-6 Газове паливо Газове паливо Лот №2 Метан для потреб СРЕЦ (код за ДК 021:2015 (CPV): 09120000-6), керуючись ст.. 23 Закону України «Про публічні закупівлі» звертаємося до Вас за наданням роз’яснень з приводу змісту тендерної документації та з пропозиціями щодо усунення порушень (невідповідності деяких положень тендерної документації нормам чинного законодавства) стосовно Лоту № 2 «Метан для потреб СРЕЦ», а саме: І. Стосовно тендерної умови - здійснювати поставку Товару (стисненого метану) за допомогою талонів або смарт-карт за Лотом 2 (згідно Додатку 3 до тендерної документації «ОПИС ТА ОСНОВНІ ВИМОГИ ДО ПРЕДМЕТУ ЗАКУПІВЛІ» та згідно умов Проекту Договору поставки, що викладений у Додатку 4 до Тендерної документації). На сьогоднішній день більшість АГНКС міста Суми та Сумської області, в тому числі і АГНКС нашого підприємства, працюють без використання платіжних терміналів, за допомогою яких здійснюються розрахунки за смарт-картами. Основною причиною є висока вартість встановлення таких терміналів (вартість 1 терміналу коливається в межах 100-150 тис. грн.) Використання в системі розрахунків за стиснений природний газ (метан) платіжних талонів також передбачає їх виготовлення на замовлення у спеціалізованих друкарських установах із використанням багатьох ступенів захисту, що виключали б можливість їх підробки. При цьому вартість виготовлення 1 талону є також досить високою. Вартість встановлення/експлуатації платіжних терміналів для роботи зі смарт-картами, вартість виготовлення смарт-карт, а також вартість виготовлення талонів буде обов’язково врахована у розрахунку ціни на одиницю товару по договору поставки, що неодмінно призведе до значного підвищення ціни на 1 куб.м. стисненого метану та скорочення загального обсягу поставки по вказаній процедурі закупівлі. У зв’язку з цим пропонуємо: 1.1. Виключити з тендерної документації умови щодо обов’язкового використання смарт-карт та талонів при здійсненні поставки по Лоту 2, що викладені у Додатку 3 та Додатку 4 до тендерної документації. Передбачити як варіант можливість здійснення поставки Товару за допомогою заправочних відомостей. 1.2. Внести до Проекту Договору поставки (Додаток 4 до тендерної документації) наступне положення: «У разі, якщо талони/смарт-картки не будуть використовуватися Постачальником при здійсненні поставки Товару, умови даного Проекту договору, які передбачають використання смарт-карток/талонів не будуть включатися до тексту Договору поставки». ІІ. Щодо включення до Проекту Договору поставки (Додаток 4 до тендерної документації) податкових застережень (пункти 5.5., 5.6., 5.7.) Статтею 173 ГК України господарським визнається таке зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГКУ, в силу якого один суб’єкт зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку. У зв’язку з цим господарські договори регламентують порядок виконання саме господарських зобов’язань. Господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГКУ, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів. Згідно із ч. 2 ст. 1 ЦКУ до майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом. В абз. 5 ч. 1 ст. 4 ГКУ зазначено, що предметом регулювання цього Кодексу не є фінансові відносини за участі суб’єктів господарювання, що виникають у процесі формування та контролю виконання бюджетів усіх рівнів. Учасники господарських відносин відповідно до ст. 216 ГКУ за правопорушення у сфері господарювання несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки (ст. 217 ГКУ). У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій, як відшкодування збитків, штрафні санкції, оперативно-господарські санкції. Також до суб’єктів господарювання за порушення ними правил здійснення господарської діяльності застосовуються адміністративно-господарські санкції. Господарські санкції застосовуються у встановленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин, а адміністративно-господарські санкції – уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Відповідно до ст. 230 ГКУ штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин згідно із ст. 218 ГКУ відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб’єкт господарювання за порушення господарського зобов’язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов’язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов’язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов’язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів. Таким чином, штрафні санкції, передбачені договором, застосовуються у разі винних дій контрагента та лише стосовно невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання. У зв’язку з цим порушення контрагентом правил ведення податкового обліку господарських операцій відповідно до чинних редакцій ЦКУ, ГКУ та ПКУ не можна вважати невиконанням або неналежним виконанням самого господарського зобов’язання. Порядок ведення та оформлення господарської діяльності і порядок сплати податків, а також податкова відповідальність встановлена різними правовими нормами: укладання договору поставки товару та договірні відносини регулюються відповідно до ГКУ та ЦКУ, а податкові зобов’язання (а також штрафні санкції) регулюються ПКУ і встановлюються між платником податків та відповідним бюджетом (за забезпечення якого відповідає контролюючий фіскальний орган). Так, згідно з пп. 14.1.39 ПКУ грошове зобов’язання платника податків – це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов’язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв’язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Якщо за договором поставки із контрагентом буде донараховано податкові зобов’язання та штрафні санкції при податковій перевірці підприємства, відповідальність за порушення податкового законодавства буде нести сам платник податків, якого перевіряють на дотримання податкового законодавства. Договірне регулювання відповідальності за порушення податкового законодавства або перекладення відповідальності на контрагента ПКУ не передбачено. Оскільки предметом господарського зобов’язання є обов’язок вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), правильне відображення контрагентом результатів господарської операції в податковому обліку не є предметом господарського зобов’язання, тому включення до господарського договору відповідальності постачальника за наслідки реєстрації податкових накладних чи проведення податкових перевірок покупця, а також застосування до постачальника відповідних штрафних санкцій не відповідає суті господарських правовідносин та не передбачено податковим законодавством. Враховуючи викладене можна дійти висновку, що включення до договору положень про компенсацію (відшкодування) постачальником покупцю сум податкових зобов’язань та штрафів, які можуть бути донараховані покупцеві фіскальними органами в результаті податкових перевірок чи інших дій фіскальних органів, а також закріплення у договорі відповідальності постачальника за порушення правил податкового обліку не відповідає вимогам чинного законодавства (зокрема через те, що постачальник відповідно до вимог ПКУ заповнює, підписує та направляє на реєстрацію у ЄРПН податкові накладні, а рішення про їх реєстрацію, зупинення чи відмову у реєстрації приймає центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, в тому числі з підстав, що виключають вину платника податків). У зв’язку з цим пропонуємо виключити з Проекту Договору поставки всі податкові застереження, зокрема – пункти 5.5., 5.6., 5.7. у зв’язку з їх невідповідністю нормам чинного цивільного, господарського та податкового законодавства. ІІІ. Стосовно визначеного Проектом договору поставки (Додаток 4 до тендерної документації) порядку оплати за товар та порядку приймання-передачі товару. В абз. 1 п. 3.3. Проекту договору вказано, що «Оплата здійснюється ПОКУПЦЕМ протягом 25 банківських днів з дати підписання ним Акту приймання-передачі Товару (далі – Акт) та за наданим Постачальником Рахунком-фактурою». Даною умовою не конкретизовано, в який саме строк сторони підписують Акт прийому-передачі товару. У зв’язку з цим неможливо точно встановити строк оплати за товар, який є істотною умовою договору поставки, оскільки Акт приймання-передачі Товару може бути складений та підписаний Сторонами як на кожну окрему одиницю поставленого Товару, так і на весь обсяг Товару, що поставляється за Договором в цілому. Наслідком невизначення сторонами цієї істотної умови договору поставки може бути визнання в подальшому договору неукладеним чи недійсним (ст.. 216 ЦКУ, ст.. 1212, 1213 ЦКУ). Оскільки строком поставки товару за договором є не один календарний день, а період «протягом 14 календарних днів після письмової заявки Покупця, що надається після набуття Договором чинності, але не пізніше …… загального строку поставки за договором) (згідно п. 4.1. Проекту Договору поставки), а поставка товару за договором буде здійснюватися окремими партіями, використання для обліку поставленого товару акту прийому–передачі є недоцільним і невиправданим. У зв’язку з цим з метою ефективного контролю та обліку за поставлений Товар, а також з метою належного визначення у договорі порядку оплати за Товар, пропонуємо: - Пункт 4.3. Проекту Договору викласти в наступній редакції: «4.3. Для контролю та обліку за поставлений (переданий) Покупцю Товар Сторони використовують: фіскальні чеки, що видаються на руки водію автомобіля наповнювачем балонів Постачальника на АГНКС при здійсненні кожної окремої заправки; заправочні відомості, в яких водій Покупця ставить свій підпис за отриманий ним об’єм товару на АГНКС; видаткові накладні на весь об’єм Товару, фактично поставленого Покупцю за звітний місяць». - Пункт. 3.3. Проекту Договору поставки викласти в наступній редакції: «3.3. Оплата здійснюється ПОКУПЦЕМ протягом 10 (десяти) календарних днів з дати підписання Сторонами видаткової накладної за звітний місяць та згідно наданого Постачальником Рахунку. Видаткова накладна підписується Сторонами протягом 5 (п’яти) календарних днів, наступних за звітним місяцем». Вищевказаний порядок дозволяє чітко фіксувати кожну окрему поставку партії товару за договором, є справедливим та обґрунтованим для обох сторін. IV. Щодо інших умов Проекту Договору поставки (Додаток 4 до тендерної документації) У договорі не передбачено права Постачальника відмовити в поставці товару у разі, якщо Покупець не здійснює своєчасну оплату за поставлений товар (має заборгованість), а також не передбачено права Постачальника відмовитися від договору у разі незгоди Покупця на підвищення договірної ціни. Вищевказані положення є порушенням прав Постачальника, оскільки останній вимушений нести тягар (відповідальність) за поставку товару та повинен поставляти стиснений метан Покупцю навіть тоді, коли Покупець з власної вини не здійснює його оплату, або тоді, коли діюча відпускна ціна на товар стала для Постачальника збитковою (у зв’язку із підвищенням вартості закупівлі природного газу, електроенергії, підвищення заробітної плати тощо). За таких обставин Постачальник змушений фактично кредитувати Покупця, поставляючи йому товар в борг, а також працювати собі у збиток. Цим порушується принцип прибутковості господарської діяльності, закріплений податковим та господарським законодавством України. У зв’язку з вищевказаним пропонуємо: Доповнити пункт 4.6. Проекту Договору поставки наступними абзацами: «Постачальник вправі вимагати від Покупця оплати вартості Товару у відповідності до умов цього договору. Постачальник вправі відмовити Покупцю в поставці Товару (заправленні його автомобілів стисненим метаном на АГНКС) у випадках: - якщо у Покупця наявна заборгованість по оплаті Товару відповідно до умов договору, - у разі відсутності у водія автомобіля Покупця документів (чи інших обов’язкових відомостей), що стосуються поданого до заправки автомобіля або встановленого на ньому газобалонного обладнання, якщо наявність таких документів чи інших відомостей передбачена вимогами чинного законодавства. Постачальник вправі достроково розірвати цей Договір (відмовитися від договору в односторонньому порядку відповідно до ч. 3 ст. 651 ЦК України) у випадку відмови Покупця від підвищення договірної ціни (в межах, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі»), а також у випадку невиконання Покупцем своїх зобов’язань за цим Договором. Про відмову від договору Постачальник письмово повідомляє Покупцю не пізніше ніж за 7 (сім) календарних днів до запланованої дати розірвання Договору». Доповнити Розділ 3 Проекту договору пунктом 3.5. наступного змісту: «3.5. У разі, якщо при наявній заборгованості Покупця за фактично поставлений Товар Постачальник передав (поставив) Покупцю наступні партії Товару, то у відповідності до ч.2. ст.693, ч.4 ст. 538 ЦК України, Покупець в будь-якому випадку зобов’язаний виконати свій обов'язок по оплаті вартості всього поставленого за договором Товару». V. Стосовно тендерної умови - супроводжувати поставку Товару сертифікатом якості / сертифікатом відповідності / паспортом якості (п. 6 «Загальні вимоги» та п. 2 «Переліку документів, які надаються Учасником торгів у складі технічної частини пропозиції Тендерної документації» Додатку № 3 Тендерної документації) У зв’язку з тим, що відповідно ДСТУ ГОСТ 27577-2005 «Газ природний паливний компримований для двигунів внутрішнього згорання» стиснений метан отримують із природного газу, що транспортується по магістральним газопроводам компримуванням по технології, що не передбачає зміни компонентного складу природного газу, якість стисненого метану (як газового палива) підтверджується відповідним спеціальним документом, що видається газотранспортним підприємством та підтверджує фізико-хімічні показники газу, а саме: протоколом вимірювань фізико-хімічних показників природного газу. На підставі цього просимо виключити з тендерної документації умову щодо обов’язкового надання учасником процедури закупівлі сертифікату якості / сертифікату відповідності / паспорту якості на Товар, а також зазначити, що якість Товару підтверджується протоколом вимірювань фізико-хімічних показників природного газу. VI . Стосовно визначених у Проекті договору поставки (Додаток 4 до тендерної документації) умов про відповідальність Сторін. У Розділі 5 Проекту Договору поставки порушується принцип справедливості, закріплений у ст.. 3 Цивільного кодексу України, оскільки необґрунтовано розширено коло відповідальності Постачальника, і навпаки – необґрунтовано звужено можливість притягнення до відповідальності Покупця у разі порушення ним умов договору поставки. У зв’язку з цим пропонуємо внести відповідні зміни до розділу 5 «Умови про відповідальність сторін» Проекту договору поставки, зокрема: Пункт 5.8. Проекту договору викласти в наступній редакції: «5.8. Покупець не несе відповідальності за затримку оплати окремої партії товару у випадку наявності порушення умов поставки щодо цієї партії товару з боку Постачальника. Постачальник не несе відповідальності за порушення строків поставки товару у наступних випадках: - порушення Покупцем строків оплати за фактично поставлений товар, - невиконання Покупцем чинних вимог законодавства щодо правил здійснення заправки автомобілів з газобалонним обладнанням стисненим метаном на АГНКС. Постачальник не несе відповідальності за неможливість виконання своїх зобов’язань по договору у випадку припинення або обмеження йому газопостачання, послуг розподілу чи транспортування природного газу, припинення/обмеження електропостачання, а також у інших випадках припинення/зупинення роботи АГНКС». Доповнити Розділ 5 пунктом 5.14. у наступній редакції: «5.14. У разі порушення Покупцем чи його уповноваженим водієм вимог щодо відповідності поданого для заправки автомобіля існуючим нормативним вимогам до газобалонних автомобілів, правил їх технічної експлуатації, а також правил безпеки на час заправки автотранспортних засобів, вся відповідальність за шкоду, яку може бути заподіяно життю, здоров'ю, майну будь-яких осіб, покладається на Покупця». VII. Щодо викладеної Проекті договору поставки (Додаток 4 до тендерної документації) умови про Забезпечення виконання Договору (Завдатку). Відповідно до п. 15) ч. 2 ст. 22 Закону України «Про публічні закупівлі» тендерна документація повинна містити дані про розмір, вид, строк та умови надання, умови повернення та неповернення забезпечення виконання договору про закупівлю (якщо замовник вимагає його надати). Відповідно до ст. 251 ЦКУ строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення, а терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Відповідно до ст.. 252 ЦКУ строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами, а термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати. У проекті договору поставки конкретні обсяги поставки Товару, тобто розміри окремих партій стисненого метану визначаються за заявкою Покупця (п. 4.1. Проекту договору). Крім того обсяги закупівлі Товару можуть бути зменшені ПОКУПЦЕМ в односторонньому порядку, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків ПОКУПЦЯ (п. 1.3. Проекту договору). Разом з тим згідно п. 10.3. Проекту договору строк дії наданого Забезпечення виконання Договору (Завдатку) «має бути не менше строку належного виконання ПОСТАЧАЛЬНИКОМ умов Договору (в частині поставки Товару в повному обсязі та без зауважень ПОКУПЦЯ)». Згідно п. 10.4. Проекту договору «ПОКУПЕЦЬ повертає ПОСТАЧАЛЬНИКУ Забезпечення виконання Договору (Завдаток) після належного виконання ПОСТАЧАЛЬНИКОМ умов Договору (щодо поставки Товару без порушення Договору)». Таким чином, з одного боку, Покупець в односторонньому порядку визначає конкретні обсяги поставки Товару за договором, і Постачальник не має на це жодного впливу. З іншого боку строк дії Забезпечення (Завдатку) за договором має бути не менше строку здійснення Постачальником поставки Товару в повному обсязі, а повернення Завдатку здійснюється після належного виконання Постачальником умов договору щодо поставки Товару, що залежить як від виконання Постачальником своїх обов’язків з поставки Товару, так і від бажання (готовності) Покупця прийняти ці обсяги. Таким чином чинні формулювання пунктів 10.3, 10.4 Проекту договору поставки (додаток 4 до Тендерної документації) не відповідають положенням ст.. 251, 252 ЦКУ (щодо визначення «строків» та «термінів»), а також протирічать п. 1.3., 4.1. самого Проекту договору. У зв’язку з цим пропонуємо викласти пункти 10.3, 10.4. Проекту договору поставки у наступній редакції: «10.3. Строк дії наданого Забезпечення виконання Договору (Завдатку) – з дати набуття Договором чинності та по ____ 201__ року (дата конкретизується в Договорі; при цьому строк Забезпечення виконання Договору повинен закінчуватись в день закінчення строку дії Договору, в забезпечення якого надано цей Завдаток). У разі продовження строку дії Договору, яке пов’язане з продовженням строку поставки Товару, строк дії наданого Забезпечення також пропорційно продовжується. 10.4. ПОКУПЕЦЬ повертає ПОСТАЧАЛЬНИКУ Забезпечення виконання Договору (Завдаток) після закінчення строку дії договору поставки (за умови належного виконання ПОСТАЧАЛЬНИКОМ умов Договору щодо поставки Товару) або у разі дострокового розірвання Договору Сторонами (за їх взаємною згодою та за умови відсутності на дату розірвання Договору порушення виконання ПОСТАЧАЛЬНИКОМ з його вини зобов’язань з поставки Товару), а також у разі визнання судом результатів процедури закупівлі або Договору недійсними та у випадках, передбачених статтею 37 Закону України «Про публічні закупівлі». Повернення Забезпечення (Завдатку) здійснюється Покупцем Постачальнику протягом п'яти банківських днів з дня настання будь-якої із обставин, перерахованих у даному пункті».
Відповідь: Доброго дня! 1.1 Можливість здійснення поставки товару за допомогою заправочних відомостей буде враховано в технічній частині тендерної документації. 1.2 Північна електроенергетична система є відокремленим підрозділом державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» без статусу юридичної особи, створена відповідно до наказу Міністерства енергетики України від 02.07.1998 року № 107 «Про створення відособлених структурних одиниць державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» і діє на підставі Положення «Про відокремлений підрозділ «Північна електроенергетична система» державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» (далі - Положення). Відповідно до п. 3.2. Положення в своїй діяльності Північна ЕС підпорядкована ДП «НЕК «Укренерго» та керується Конституцією України, законами України, постановами Верховної ради України, актами президента та Кабінету Міністрів України, наказами уповноваженого органу управління та інших центральних органів виконавчої влади, постановами Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг, міжнародними стандартами, статутом та розпорядчими документами ДП «НЕК «Укренерго», Положенням «Про відокремлений підрозділ «Північна електроенергетична система» державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» Закон України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон) від 25 грудня 2015 року № 922Л/ІІІ (зі змінами) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Відповідно до п. 28 ст. 1 Закону, тендер (торги) - здійснення конкурентного відбору учасників з метою визначення переможця торгів згідно з процедурами, установленими цим Законом (крім переговорної процедури закупівлі). Відповідно до п. 29 ст. 1 Закону, тендерна документація - документація щодо умов проведення публічних закупівель, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу на веб - порталі Уповноваженого органу та авторизованих електронних майданчиках. Тендерна документація не є об'єктом авторського права та/або суміжних прав. Відповідно до ч. 2 п. З ст. 22 Закону, Тендерна документація повинна містити: інформацію про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби -плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі). При цьому технічна специфікація повинна містити: детальний опис товарів, робіт, послуг, що закуповуються, у тому числі їх технічні та якісні характеристики; вимоги щодо технічних і функціональних характеристик предмета закупівлі у разі, якщо опис скласти неможливо або якщо доцільніше зазначити такі показники; посилання на стандартні характеристики, вимоги, умовні позначення та термінологію, пов'язану з товарами, роботами чи послугами, що закуповуються, передбачені існуючими міжнародними або національними стандартами, нормами та правилами. Технічна специфікація не повинна містити посилання на конкретну торговельну марку чи фірму, патент, конструкцію або тип предмета закупівлі, джерело його походження або виробника. У разі якщо таке посилання є необхідним, воно повинно бути обґрунтованим, а специфікація повинна містити вираз "або еквівалент". Технічні, якісні характеристики предмета закупівлі повинні передбачати необхідність застосування заходів із захисту довкілля. Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Відповідно до ч. і ст. 626 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, Інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Відповідно до ч.І та 2 ст. 641 ЦК України, «Пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Реклама або інші пропозиції, адресовані невизначеному колу осіб, є запрошенням робити пропозиції укласти договір, якщо інше не вказано у рекламі або інших пропозиціях». Щодо надання забезпечення виконання договору, Північна ЕС діяла відповідно до вимог ст. 26 Закону: Замовник має право вимагати від учасника-переможця внесення ним не пізніше дати укладення договору про закупівлю забезпечення виконання такого Договору, якщо внесення такого забезпечення Передбачено тендерною документацією. Замовник повертає забезпечення виконання договору про закупівлю після виконання учасником-переможцем Договору, а також у разі визнання судом результатів процедури закупівлі або договору про закупівлю недійсними та у випадках, передбачених статтею 37 цього Закону, а також згідно з умовами, зазначеними в договорі, але не пізніше ніж протягом п'яти банківських днів з дня настання зазначених обставин. Розмір забезпечення виконання Договору про закупівлю не може перевищувати 5 відсотків вартості договору. Кошти, що надійшли як забезпечення виконання Договору (у разі якщо вони не повертаються), підлягають перерахуванню До відповідного бюджету, а у разі здійснення закупівлі юридичними особами (їхніми об'єднаннями) не за бюджетні кошти - перераховуються на рахунок таких юридичних осіб (їхніх об'єднань). Північна ЕС при здійсненні відповідної закупівлі дотримувалася вимог діючого законодавства та виходила з власних виробничих інтересів та потреб та принципів зазначених у ст. З Закону, а саме: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників; об'єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій; запобігання корупційним діям і зловживанням. У зв'язку з вищевказаним, можна дійти висновку, що підстав для внесення запропонованих потенційним учасником змін до ТД не має.
Дата відповіді: 26.04.2018 15:22