-
Відкриті торги з особливостями
-
Однолотова
-
КЕП
Фарба акрилова водоемульсійна , код ДК 021:2015 44810000-1 Фарби
Завершена
9 492.00
UAH з ПДВ
мін. крок: 0.5% або 47.46 UAH
мін. крок: 0.5% або 47.46 UAH
Період уточнення:
18.10.2023 11:17 - 23.10.2023 00:00
Відповідь надана
проєкт
Номер:
9215b8d25e194bb1aaa11ae2dd091404
Дата опублікування:
21.10.2023 23:28
Опис:
В Україні діє Постанова КМ України №187 від 03.03.2022 року "Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації" (далі - Постанова).
Недотримання мораторію будь-якою із сторін має наслідок: нікчемність договору.
Просимо доповнити проєкт договору пунктом:
Сторони підтверджують та гарантують, що на них не розповсюджується дія мораторію, визначеного Постановою КМ України №187 від 03.03.2022 року "Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації", а у випадку змін наведених гарантій, зобов'язані невідкладно, але не пізніше 3 днів інформувати письмово іншу сторону про такі зміни, що дає право для розірвання договору іншою стороною в односторонньому порядку без застосування будь-яких санкцій за це.
Відповідь:
Ваше прохання внести зміни до Договору відхилено з огляду на таке.
По-перше, відповідно до п. 44 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування (далі – Особливості) Замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, коли учасник процедури закупівлі є громадянином Російської Федерації/Республіки Білорусь (крім того, що проживає на території України на законних підставах); юридичною особою, утвореною та зареєстрованою відповідно до законодавства Російської Федерації/Республіки Білорусь; юридичною особою, утвореною та зареєстрованою відповідно до законодавства України, кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером), що має частку в статутному капіталі 10 і більше відсотків (далі - активи), якої є Російська Федерація/Республіка Білорусь, громадянин Російської Федерації/Республіки Білорусь (крім того, що проживає на території України на законних підставах), або юридичною особою, утвореною та зареєстрованою відповідно до законодавства Російської Федерації/Республіки Білорусь, крім випадків коли активи в установленому законодавством порядку передані в управління Національному агентству з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів; або пропонує в тендерній пропозиції товари походженням з Російської Федерації/Республіки Білорусь (за винятком товарів, необхідних для ремонту та обслуговування товарів, придбаних до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178 “Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування” (Офіційний вісник України, 2022 р., № 84, ст. 5176).
Крім того замовникам забороняється здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг у громадян Російської Федерації/Республіки Білорусь (крім тих, що проживають на території України на законних підставах); юридичних осіб, утворених та зареєстрованих відповідно до законодавства Російської Федерації/Республіки Білорусь; юридичних осіб, утворених та зареєстрованих відповідно до законодавства України, кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером), що має частку в статутному капіталі 10 і більше відсотків (далі - активи), якої є Російська Федерація/Республіка Білорусь, громадянин Російської Федерації/Республіки Білорусь (крім тих, що проживають на території України на законних підставах), або юридичних осіб, утворених та зареєстрованих відповідно до законодавства Російської Федерації/Республіки Білорусь, крім випадків коли активи в установленому законодавством порядку передані в управління Національному агентству з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.
Відповідно до пп.1 п.2 Постанови КМ України № 187 від 03.03.2022 року правочини (у тому числі довіреності), укладені з порушенням мораторію, визначеного пунктом 1 цієї постанови, у тому числі якщо ними передбачається відповідне відчуження у майбутньому, є нікчемними.
Також п. 12.6 Договору передбачає, що у випадках, не передбачених у цьому Договорі, сторони керуються чинним законодавством України.
Під поняттям «чинне законодавство України» маються на у вазі і нормативно-правові акти, до переліку яких вказана Вами Постанова КМУ теж входить.
Відтак з цього випливає, що Замовник не може укласти договір з Учасником, на якого розповсюджується дія мораторію, ще на етапі розгляду та оцінки тендерної пропозиції.
Дата відповіді:
23.10.2023 16:22
Відповідь надана
проєкт
Номер:
606243ba9f3e4454b30922b32cdf0427
Дата опублікування:
21.10.2023 23:24
Опис:
Пунктом 11.2. вказано, що Воєнний стан, оголошений Указом Президента України від 24.02.2022 № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» зі змінами, внесеними згідно з Указом Президента України від 26 липня 2023 року №451/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України №3275-IX від 27.07.2023 та подальшими змінами, у разі їх внесення, не вважається обставиною непереборної сили для цілей виконання даного Договору. Погоджуюсь з думкою, що договір буде укладено під час дії військового стану і відповідно сам по собі військовий стан не може вважатись форс мажорною обставиною. Проте під час виконання зобов’язань сторони наражають себе на значну небезпеку,адже крім активних бойових дій у ряді областей України, країна-агресорка здійснює регулярні масовані ракетні обстріли всієї території нашої держави. Місце влучання чергової російської ракети чи снаряду є непередбачуваним, як і території активних бойових дій, що можуть такими стати після укладання договору.
Прошу викласти пункт 11.2. в редакції, що не порушує вимоги законодавства та не змінює істотних умов, проте деталізує такі обставини на усуває суперечності при виникненні таких обставин:
Сторони погодили, що вони підтверджують та визнають, що військова агресія рф проти України та (або) її наслідки: ведення активних бойових дій за місцезнаходженням Сторін, на шляху слідування товару, сировини при інших обставинах: ракетні, артилерійські, інші обстріли; тощо вважається обставиною непереборної сили (форс-мажором) для цілей виконання цього Договору якщо вони:
- безпосередньо впливають на можливість Сторони виконувати зобов’язання за договором;
- настали після укладання цього Договору;
- підтверджені відповідними доказами
Відповідь:
Вашу пропозицію щодо внесення змін до умов Договору, а саме до пункту 11.2, відхилено з огляду на нижченаведене.
Джерелом фінансування закупівлі товару є кошти місцевого бюджету. РШЕУ як Замовник зобов’язане дотримуватися принципу ефективності використання бюджетних коштів. Окрім того, на РШЕУ як на комунальне підприємство покладено ряд завдань, які передбачають оперативне реагування на потреби територіальної громади у період військового стану.
Звертаємо Вашу увагу на те, що Верховний Суд у справі №910/9258/20 наголошує на наступному: «Форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона повинна довести, що ці обставини були форс-мажорними саме для даного випадку виконання зобов’язання».
Безумовно, ведення бізнесу під час воєнного стану несе за собою цілу низку додаткових ризиків. Проте, навіть за таких обставин Сторони все ще, керуються принципами добровільності (свободи) при укладанні Договорів та повинні зважити усі ризики, що можуть з’явитися під час виконання своїх зобов’язань. При укладенні договору сторони є вільними у визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості, що визначено чинним законодавством (стаття 627 Цивільного кодексу України). Це положення закріплює один з найважливіших принципів договірного регулювання суспільних відносин — принцип свободи договору.
Дата відповіді:
23.10.2023 16:16
Відповідь надана
проєкт
Номер:
2c0dca03d9c94a56876353b79d3c00ac
Дата опублікування:
21.10.2023 23:13
Опис:
Пунктом 3.5. вказано, що Постачальник зобов’язується надати Покупцеві на його вимогу накладну на товар (товарно-транспортну накладну), а також документи, що мають відношення до товару (копії технічних умов, сертифікати відповідності, технічні паспорти, санітарно-епідеміологічні та гігієнічні висновки тощо).
Вказаний перелік документів, вказаний у пункті є некоректним, адже копії технічних умов є власністю виробника та не підлягає загальному розголошенню, сертифікати відповідності не є обовязковим документом відповідно до діючого законодавства (адже обов’язкова сертифікація скасована на лакофарбову продукцію). Усі якісні показники товару вказуються у паспортах/сертифікатах якості, що підтверджують відповідність товару фізико-хімічним показникам вказаним у ТУ. Прошу внести зміни у пункт договору та викласти у наступній редакції:
Постачальник зобов’язується надати Покупцеві на його вимогу накладну на товар (товарно-транспортну накладну), а також документи, що мають відношення до товару (паспорти якості або сертифікати якості, санітарно-епідеміологічні та гігієнічні висновки тощо).
Відповідь:
Вашу пропозицію щодо внесення змін до умов Договору, а саме до пункту 3.5, відхилено з огляду на нижченаведене.
Ваше ствердження про те, що копії технічних умов є власністю виробника та не підлягають загальному розголошенню, є хибним. Статтею 6 ЗУ «Про доступ до публічної інформації» у редакції, що діє на дату складання проєкту Договору, передбачено: інформацією з обмеженим доступом є:
1) конфіденційна інформація;
2) таємна інформація;
3) службова інформація.
Окрім того, ч. 8 ст. 6 ЗУ «Про доступ до публічної інформації» встановлено, що обмеженню доступу підлягає інформація, а не документ. Якщо документ містить інформацію з обмеженим доступом, для ознайомлення надається інформація, доступ до якої необмежений.
Технічні умови не підпадають під жодну із категорій інформації, що має обмежений доступ.
Щодо сертифікатів відповідності, зазначаємо наступне: Як відомо, ISO — це міжнародна організація зі стандартизації, метою якої є ратифікація розроблених стандартів. Питання сертифікації ISO у публічних закупівлях не є однозначним. З одного боку, як визначено частиною 5 статті 23 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі — Закон), замовник може вимагати від учасників, у тому числі, і сертифікати, які підтверджують відповідність предмета закупівлі екологічним чи іншим характеристикам, установленим у тендерній документації. Тобто Закон:
1. передбачає, що замовник може вимагати від учасників сертифікати;
2. не забороняє вимагати саме сертифікат ISO.
Але з іншого боку, сертифікація ISO не є обов’язковою на території України.
Відтак, Замовник має право вимагати надання сертифікату якості. Окрім того, на законодавчому рівні заборони вимагати такий сертифікат немає. Однак, якщо у Постачальника такий сертифікат відсутній, він має право не надавати його та відповідно не нестиме відповідальності за його ненадання. Звертаємо Вашу увагу на те, що у конструкції речення п. 3.5 Договору застосовано слово тощо. ТОЩО – частка, що вживається в кінці переліку чого-небудь як вказівка на його неповноту, на можливість його продовження; і таке інше. Перелік документів, що мають відношення до Товару, не є чітко передбаченим у жодному з нормативно-правових актів, відтак Замовник залишає його відкритим. Однак, вимагаючи той чи інший документ на Товар, Замовник діятиме лише в межах норми Закону.
Дата відповіді:
23.10.2023 16:15
Відповідь надана
проєкт
Номер:
f68d344c1649448d91b6b975ee29adf9
Дата опублікування:
21.10.2023 23:07
Опис:
Пунктом 2.8. вказано, що У разі поставки товарів більш низької якості, ніж вимагається стандартом, технічними умовами (у разі наявності) чи зразком (еталоном), Покупець має право відмовитися від прийняття і оплати партії Товару, а якщо Товар уже оплачений Покупцем, – вимагати повернення сплаченої суми.
Державні стандарти на лакофарбові не визначають якісних показників на товар, а містять виключно загальні методологічні рекомендації щодо проведення досліджень якості товару. В Україні уся лакофарбова продукція виготовляється відповідно до ТУ виробника. Відповідно вказана вимога щодо відповідності якості товару ДСТУ є некоректною та невиконуваною, а до Постачальник можуть бути застосовані санкції за невиконання вказаного зобовязання. Прошу внести зміни у пункт договору та викласти у наступній редакції:
У разі поставки товарів більш низької якості, ніж вимагається технічними умовами чи зразком (еталоном) (у разі наявності), Покупець має право відмовитися від прийняття і оплати партії Товару, а якщо Товар уже оплачений Покупцем, – вимагати повернення сплаченої суми.
Відповідь:
Вашу пропозицію щодо внесення змін до умов Договору, а саме до пункту 2.8, відхилено з огляду на нижченаведене.
Звертаємо Вашу увагу на граматичну конструкцію речення пункту 2.8 Договору, у якому зазначено таке: «У разі поставки товарів більш низької якості, ніж вимагається стандартом, технічними умовами (у разі наявності) чи зразком (еталоном), Покупець має право відмовитися від прийняття і оплати партії Товару, а якщо Товар уже оплачений Покупцем, – вимагати повернення сплаченої суми».
Відтак однорідні члени цього речення, а саме «стандарт, технічні умовами (у разі наявності), зразок(еталон)» поєднані сполучником ЧИ.
Відповідно до словника української мови (Академічний тлумачний словник (1970—1980))» тлумачення, значення слова «чи» є таким:
«ЧИ , спол. розділ., перев. повторюваний. Уживається при поєднанні однорідних членів речення і частин складнопідрядного речення для позначення того, що з ряду перелічуваних предметів, явищ і т. ін. можливий тільки один».
Дата відповіді:
23.10.2023 16:20
Відповідь надана
проєкт
Номер:
c19bd25c589542ab91de7129490101f6
Дата опублікування:
21.10.2023 23:04
Опис:
Пунктом 2.6. вказано, що При виявленні Покупцем невідповідності поставленого Постачальником Товару нормативно-правовим актам і нормативним документам, умовам договору або вимогам, що пред’являються до Товару, що робить неможливим чи недопустимим використання Товару відповідно до його цільового призначення, що виникло з вини Постачальника, останній гарантує безоплатну заміну неякісного Товару якісним протягом 2 календарних днів. Вказаний строк заміни неякісного товару є надзвичайно малим, адже у випадку заміни товару у строк, що припадає на вихідні дні означає, що Замовник не зможе прийняти товар адже це є неробочі дні. Проте до Постачальника буде застосовані санкції у випадку невиконання зобов’язання у вказаний строк. Враховуючи зазначене прошу збільшити строк заміни неякісного товару до 5 робочих днів.
Відповідь:
Вашу пропозицію щодо збільшення строку заміни неякісного товару до 5 робочих днів, відхилено з огляду на нижченаведене.
Замовник вправі визначати такі умови Договору, які будуть зручними, відповідатимуть принципам діяльності підприємства та не суперечитимуть нормам чинного законодавства. Замовник вважає, що саме 2 календарних дні на усунення недоліків неякісного товару та його заміну гарантуватимуть добросовісність дій Постачальника та дадуть змогу безперебійно здійснювати свою господарську діяльність комунальним підприємством.
Вашу позицію щодо неможливості прийняти замінений Товар Замовником у неробочі дні вважаємо помилковою з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1 статті 251 Цивільного Кодексу України (далі - ЦК) строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.
Відповідно статті 253 ЦК, перебіг строків починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Відповідно до статті 254 ЦК та консультації МЕРТу (http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=e9abd22e-5be1-40a1-b1b6-a62e48b1eae6&lang=uk-UA) "Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день".
Така ж позиція викладена у Листі Міністерства юстиції України від 21.07.2005 N 20-34-968: Коли строки визначаються днями, то їх обчислюють з дня, наступного після того дня, з якого починається строк. Якщо останній день строку припадає на святковий, вихідний або неробочий день, то днем закінчення строку вважається найближчий робочий день.
З огляду на викладене, для обчислення строків необхідно керуватися ЦК України, який закріплює загальні положення щодо обчислення строків та визначення початку перебігу строку, а також Законом України «Про публічні закупівлі» з урахуванням Особливостей. Таким чином, якщо останній день строку для заміни неякісного Товару припадає на вихідний день, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.
Дата відповіді:
23.10.2023 16:18
Відповідь надана
проєкт
Номер:
0cf87711698847469ff98042e8fe6dd3
Дата опублікування:
21.10.2023 22:59
Опис:
Пунктом 2.2.вказано,що Якість Товару, що постачається Постачальником, повинна відповідати вимогам державних стандартів, технічним умовам та іншим нормативно-правовим актам, що встановлюють вимоги до їх якості і підтверджуватись документами, що необхідні для такого підтвердження у відповідності до чинного законодавства України. Товар повинен відповідати характеристикам тендерної документації. Державні стандарти на лакофарбові не визначають якісних показників на товар, а містять виключно загальні методологічні рекомендації щодо проведення досліджень якості товару. В Україні уся лакофарбова продукція виготовляється відповідно до ТУ виробника. Усі якісні показники товару вказуються у паспортах/сертифікатах якості, що підтверджують відповідність товару фізико-хімічним показникам вказаним у ТУ. Відповідно вказана вимога щодо відповідності якості товару ДСТУ є некоректною та невиконуваною. Прошу внести зміни у пункт договору та викласти у наступній редакції:
Якість Товару, що постачається Постачальником, повинна відповідати вимогам технічним умовам та/або іншим нормативно-правовим актам, що встановлюють вимоги до їх якості і підтверджуватись документами, що необхідні для такого підтвердження у відповідності до чинного законодавства України. Товар повинен відповідати характеристикам тендерної документації.
Відповідь:
Вашу пропозицію щодо внесення змін до умов Договору, а саме до пункту 2.2, відхилено з огляду на нижченаведене.
Технічні, якісні характеристики предмета закупівлі повинні передбачати необхідність застосування заходів із захисту довкілля. Застосовуючи цей підхід, замовники зазвичай сприяють досягненню таких цілей, як поліпшення показників безпеки й функціональних характеристик продукції, ефективності використання енергії та водних ресурсів, зменшення відходів, зниження викидів парникових газів, створення безпечного та комфортного середовища для навчання, праці та життя.
Відтак Товар може відповідати не лише таким ДСТУ як: ДСТУ ISO 15528:2015 Фарби, лаки та сировина для фарб і лаків. Відбирання проб (ISO 15528:2013, IDT); ДСТУ ISO 1513:2014 Фарби та лаки. Перевірка та готування проб для випробування (ISO 1513:2010, IDT); ДСТУ ISO 1514:2013 Фарби та лаки. Стандартні пластини для випробування (ISO 1514:2004, IDT); ДСТУ ISO 3251:2015 Фарби, лаки та пластмаси. Визначення вмісту нелетких речовин (ISO 3251:2008, IDT), а й вимогам:
а) екологічних стандартів та критеріїв оцінювання життєвого циклу згідно з ДСТУ ISO 14024;
б) екологічних характеристик товару та його пакування згідно з ДСТУ ISO1402
в) обмеження впливів на довкілля за показниками, що визначені згідно з ISO 2193.
Окрім того, нагадуємо, що п. 2.9 Договору передбачено таке: Товар, його пакування, транспортування і т.п. не повинні завдавати шкоди навколишньому середовищу та повинні передбачати заходи щодо захисту довкілля. За якість та безпечність Товару відповідає Постачальник.
Відтак, жодних колізій у п. 2.2 Договору не виявлено.
Дата відповіді:
23.10.2023 16:12