-
Відкриті торги з особливостями
-
Однолотова
-
КЕП
Послуги з монтування системи автоматичної пожежної сигналізації та оповіщування
Завершена
736 200.00
UAH з ПДВ
мін. крок: 0.5% або 3 681.00 UAH
мін. крок: 0.5% або 3 681.00 UAH
Період уточнення:
18.05.2023 10:34 - 25.05.2023 00:00
Відповідь надана
1
Номер:
b34fafe2c7314fb9a24565dff70ab48b
Дата опублікування:
19.05.2023 11:28
Опис:
Доброго дня. Хочемо зазначити про всебічно прийняту практику багатьма замовниками щодо маніпуляції та підміни понять, визначених статтею 22, ч. 3, ЗУ «Про публічні закупівлі», а саме «Тендерна документація може містити також іншу інформацію відповідно до законодавства, яку замовник вважає за необхідне до неї включити».
Маніпуляція полягає в тому, що замовник подає ВИМОГУ, як «інформацію», забуваючи про відповідність такої інформації, законодавству.
Стаття 22, частина 2, визначає безпосередньо відомості, які обов’язково повинна містити тендерна документація, а саме пункт 2 визначає кваліфікаційні критерії до учасників, які повинні міститись у тендерній документації та які замовник може висувати відповідно до ст..16 та ст.. 17 закону «Про публічні закупівлі». Цей перелік є вичерпним, а саме: - наявність обладнання та матеріально-технічної бази; - наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід; - наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного договору.
Таким чином, замовник не має права виходити за межі дії статей 16, 17 та висувати якість додаткові власні кваліфікаційні критерії до учасника. Проте, замовники намагаються обійти вимоги ст.16, мотивуючи свої дії правом закріпленим в ст..22, ч.3.
Однак такі дії є маніпуляцією та прямим порушенням закону, адже відповідно до ст..22, ч.3 «Тендерна документація може містити також іншу інформацію відповідно до законодавства, яку замовник вважає за необхідне до неї включити», є очевидним право замовника включити ІНФОРМАЦІЮ, а не вимогу чи вимоги. Те, що даним законом є чітке розмежування понять «інформація» та «вимога», випливає з п. 4, ст. 22, де зазначено, що «Тендерна документація не повинна містити ВИМОГ, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників». Відповідно до статті 1, закону «Про інформацію», інформація – це будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді. Отже, як випливає із самого визначення «Інформація», замовнику надано право внести будь-які відомості та/або дані відповідно до ЗАКОНОДАВСТВА. Так як перелік кваліфікаційних критеріїв чітко визначений ЗАКОНОДАВСТВОМ, тобто ст.16 ЗУ «Про публічні закупівлі», замовник не має повноважень подавити ВИМОГИ , що виходять за рамки закону і таким чином замість подання інформації (відомості та/або дані) встановлювати ВИМОГИ.
Аналогічна ситуація спостерігається і стосовно п.3, ст..22, де визначено, що тендерна документація повина містити ІНФОРМАЦІЮ (знову ж таки, інформацію, а не вимогу) про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби - плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі). При цьому технічна специфікація повинна містити: детальний опис товарів, робіт, послуг, що закуповуються, у тому числі їх технічні та якісні характеристики; вимоги щодо технічних і функціональних характеристик предмета закупівлі у разі, якщо опис скласти неможливо або якщо доцільніше зазначити такі показники; посилання на стандартні характеристики, вимоги, умовні позначення та термінологію, пов’язану з товарами, роботами чи послугами, що закуповуються, передбачені існуючими міжнародними або національними стандартами, нормами та правилами.
Як видно із змісту статті, замовник має право вказати у технічній специфікації «…посилання на стандартні характеристики, вимоги, умовні позначення та термінологію, пов’язану з товарами, роботами чи послугами, що закуповуються, передбачені існуючими міжнародними або національними стандартами, нормами та правилами.». Проте, технічна специфікація стосується виключно ПРЕДМЕТУ ЗАКУПІВЛІ, а не УЧАСНИКА ЧИ ВИРОБНИКА ТОВАРУ. Таким чином, замовник не може встановлювати будь-яких додаткових кваліфікаційних критеріїв у вигляді «подання сертифікату ISO.
Відповідь:
Шановний Учаснику. Метою будь-яких закупівель є, в першу чергу, придбання надійних та якісних товарів, робіт і послуг. Для підтвердження відповідності продукції/робіт/послуг, закупівля яких планується, вимогам щодо їх якості, покупець може вимагати від постачальників, у тому числі, сертифікат відповідності. У свою чергу постачальник, з метою підтвердження встановлених вимог до товарів, робіт чи послуг, які він пропонує на ринку, може звернутись до будь-якого спеціалізованого органу з оцінки відповідності, який в установленому порядку акредитований національним органом України з акредитації у відповідній сфері. Не сертифікована продукція/робота/послуга може поступатися за якістю аналогічній за кваліфікаційними критеріями та характеристиками сертифікованій. Державні стандарти України (ДСТУ) - це нормативні документи, які діють на території України і застосовуються усіма підприємствами незалежно від форми власності та підпорядкування, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності, міністерствами (відомствами), органами державної виконавчої влади, на діяльність яких поширюється дія стандартів. Не впровадження в дію Державних стандартів України підприємствами, установами та організаціями може свідчити про їх неспроможність та (або) небажання підвищувати та підтверджувати рівень якості своєї продукції (товарів, робіт, послуг) на ринку. В свою чергу дія ДБН В.2.5.-56:2014, ДСТУ EN 16763:2017, ДСТУ-Н СEN/NS 54-14:2009 поширюється на всі підприємства незалежно від форми власності, які займаються діяльністю, що є предметом закупівлі. Також зазначаємо, що відповідність якості робіт за договором обумовлено ст. 857 ЦКУ, а саме ч.2 цієї статті визначено, що виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові. У п. 5.1.1 проєкту договору, що є складовою тендерної документації зазначено, що Виконавець зобов’язаний надати Замовнику Послуги, якість яких відповідає державним стандартам, нормам чинного законодавства, нормативно-правовим актам та нормативним документам щодо показників якості такого роду/виду Послуг та відповідає вимогам даного предмету закупівлі. Беручи участь у закупівлі учасник погоджується з умовами проєкту договору. Статтею 24 закону України від 15.01.2015 № 124-VIII «Про технічні регламенти та оцінку відповідності» визначена добровільна оцінка відповідності, а саме ч.2. цієї статті добровільна оцінка відповідності здійснюється на добровільних засадах, в будь-яких формах, включаючи випробування, декларування відповідності, сертифікацію та інспектування, та на відповідність будь-яким заявленим вимогам. Тому ми, як замовник відповідних послуг/робіт, відповідно до ч. 5 статті 23 ЗУ "Про Публічні закупівлі" можемо вимагати від учасників підтвердження того, що пропоновані ними товари, послуги чи роботи за своїми екологічними чи іншими характеристиками відповідають вимогам, установленим у тендерній документації. У разі встановлення екологічних чи інших характеристик товару, роботи чи послуги замовник повинен в тендерній документації зазначити, які маркування, протоколи випробувань або сертифікати можуть підтвердити відповідність предмета закупівлі таким характеристикам. Маркування, протоколи випробувань та сертифікати повинні бути видані органами з оцінки відповідності, компетентність яких підтверджена шляхом акредитації або іншим способом, визначеним законодавством. Враховуючи вищезазначене, Замовник, цим самим, прагне до співробітництва з Учасниками, які в своїй діяльності керуються та дотримуються стандартів, які забезпечують впевненість Замовників в якості та безпечності наданих послуг. Це надає додаткову впевненість Замовнику в тому, що надані учасником послуги, відповідатимуть вимогам нормативних актів, будуть виконуватися якісно та професійно, а сам Учасник постійно вживає відповідні заходи з поліпшення якості послуг, які він надає. Замовником проаналізовано практику рішень АМКУ щодо вимог замовників стосовно різного роду сертифікатів, при цьому з'ясовано, що АМКУ не бачить в діях замовників дискримінаційних дій та порушень ЗУ "Про Публічні закупівлі", у разі якщо сертифікат відповідає предмету закупівлі. І на останнє: Постановою Верховного Суду України від 29.01.2021 по справі № 640/1042/19 зазначено, що незгода суб’єкта господарювання з умовами тендерної документації закупівлі, в якій він має намір взяти учать, як і невідповідність тендерної пропозиції суб’єкта господарювання вказаним вимогам, не є підставою для визначення умов тендерної документації дискримінаційними.
Дата відповіді:
21.05.2023 13:23
Відповідь надана
Щодо обсягів робіт
Номер:
511bad24ea7a405db5c37ab771dcaa6f
Дата опублікування:
18.05.2023 14:06
Опис:
Шановний Замовнику, передивіться будь ласка відповідність Вашої технічної специфікації до кошторисної документації. Ви явно щось пропустили.
Відповідь:
Дякуємо за звернення щодо обсягів послуг. Під час підготовки документації була допущена технічна помилка. Зауваження будуть враховані.
Дата відповіді:
19.05.2023 16:37
Відповідь надана
Щодо дискримінації
Номер:
9433ffc4166a44a1b3092b11495dcec0
Дата опублікування:
18.05.2023 13:37
Опис:
Шановний Замовнику, в р. 5 п. 2 Тендерної документації Ви вказуєте:
2. У разі якщо учасник або переможець не повинен складати або відповідно до норм чинного законодавства (в тому числі у разі подання тендерної пропозиції учасником-нерезидентом / переможцем-нерезидентом відповідно до норм законодавства країни реєстрації) не зобов’язаний складати якийсь зі вказаних в положеннях документації документ, накладати електронний підпис, то він надає лист-роз’яснення в довільній формі, у якому зазначає законодавчі підстави ненадання відповідних документів або копію/ї роз'яснення/нь державних органів або ненакладення електронного підпису.
3. Документи, що не передбачені законодавством для учасників — юридичних, фізичних осіб, у тому числі фізичних осіб — підприємців, не подаються ними у складі тендерної пропозиції.
4. Відсутність документів, що не передбачені законодавством для учасників — юридичних, фізичних осіб, у тому числі фізичних осіб — підприємців, у складі тендерної пропозиції не може бути підставою для її відхилення замовником.
Водночас в Додатку Ви вимагаєте:
надати Копію чинного сертифікату відповідності послуг з проектування, монтування, технічного обслуговування та ремонту систем пожежної сигналізації та оповіщування вимогам ДБН В.2.5.-56:2014, Системи протипожежного захисту; ДСТУ EN 16763:2017 Послуги та роботи щодо систем протипожежного захисту; ДСТУ-Н СEN/NS 54-14:2009 Системи сигналізації та оповіщування. Настанови щодо побудови, проектування, монтування, введення в експлуатацію і технічного обслуговування та копію акту оцінювання процесу надання послуг виданого органом з оцінки відповідності, який в установленому порядку акредитований національним органом України з акредитації .
Жодним нормативно-правовим актом не передбачено обов’язкової наявності даних сертифікатів для здійснення господарської діяльності, а відповідно до п.13 ч.1 ст. 7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» та постанови КМУ від 23.11.2016 № 852 - для виконання робіт протипожежного призначення потрібна лише ліцензія видана органом ДСНС.
Сертифікація не є обов’язковою на території України. У разі відсутності сертифіката, якого вимагає Замовник, учаснику потрібно нести додаткові витрати для оформлення документа, що може вплинути на ціну тендерної пропозиції. Також, оформлення такого сертифіката відбувається близько місяця, а строк подання тендерних пропозицій становить 15 днів з моменту оголошення закупівлі. Тому вимога Замовника про надання учасниками документального підтвердження стосовно зазначеної сертифікації уповноваженою організацією є законодавчо не обґрунтованою та суперечить ст. 31 Господарського кодексу України та Закону України “Про публічні закупівлі”.
Задоволені скарги АМКУ: Рішення Колегії № 11323-р/пк-пз від 24.05.2021; Рішення Колегії № 9206-р/пк-пз від 27.04.2021.
Тому виникає питання:
1. Чи достатньо цієї інформації в листі-роз’яснення, що Учасник не зобов’язаний складати якийсь зі вказаних в положеннях документації документ ( в нашому випадку: надати довідку про наявність необхідних технологій з обов’язковим додаванням наступних документів: Сертифікатів … які не є обов’язковими)?
2. Чи може Учасник Документи (в нашому випадку: Копію Сертифікату), що не передбачені законодавством - не подавати у складі тендерної пропозиції?
3. Чи може відсутність документів, що не передбачені законодавством для учасників — юридичних, фізичних осіб, у тому числі фізичних осіб — підприємців, (в нашому випадку: Сертифікатів … які не є обов’язковими) у складі тендерної пропозиції - бути підставою для її відхилення замовником?
4. Чи може Замовник внести зміни в Тендерну документацію, забравши дану вимогу?
Відповідь:
Шановний Учаснику.
Метою будь-яких закупівель є, в першу чергу, придбання надійних та якісних товарів, робіт і послуг. Для підтвердження відповідності продукції/робіт/послуг, закупівля яких планується, вимогам щодо їх якості, покупець може вимагати від постачальників, у тому числі, сертифікат відповідності. У свою чергу постачальник, з метою підтвердження встановлених вимог до товарів, робіт чи послуг, які він пропонує на ринку, може звернутись до будь-якого спеціалізованого органу з оцінки відповідності, який в установленому порядку акредитований національним органом України з акредитації у відповідній сфері. Не сертифікована продукція/робота/послуга може поступатися за якістю аналогічній за кваліфікаційними критеріями та характеристиками сертифікованій.
Державні стандарти України (ДСТУ) - це нормативні документи, які діють на території України і застосовуються усіма підприємствами незалежно від форми власності та підпорядкування, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності, міністерствами (відомствами), органами державної виконавчої влади, на діяльність яких поширюється дія стандартів. Не впровадження в дію Державних стандартів України підприємствами, установами та організаціями може свідчити про їх неспроможність та (або) небажання підвищувати та підтверджувати рівень якості своєї продукції (товарів, робіт, послуг) на ринку. В свою чергу дія ДБН В.2.5.-56:2014, ДСТУ EN 16763:2017, ДСТУ-Н СEN/NS 54-14:2009 поширюється на всі підприємства незалежно від форми власності, які займаються діяльністю, що є предметом закупівлі.
Також зазначаємо, що відповідність якості робіт за договором обумовлено ст. 857 ЦКУ, а саме ч.2 цієї статті визначено, що виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові. У п. 5.1.1 проєкту договору, що є складовою тендерної документації зазначено, що Виконавець зобов’язаний надати Замовнику Послуги, якість яких відповідає державним стандартам, нормам чинного законодавства, нормативно-правовим актам та нормативним документам щодо показників якості такого роду/виду Послуг та відповідає вимогам даного предмету закупівлі.
Беручи участь у закупівлі учасник погоджується з умовами проєкту договору. Статтею 24 закону України від 15.01.2015 № 124-VIII «Про технічні регламенти та оцінку відповідності» визначена добровільна оцінка відповідності, а саме ч.2. цієї статті добровільна оцінка відповідності здійснюється на добровільних засадах, в будь-яких формах, включаючи випробування, декларування відповідності, сертифікацію та інспектування, та на відповідність будь-яким заявленим вимогам. Тому ми, як замовник відповідних послуг/робіт, відповідно до ч. 5 статті 23 ЗУ "Про Публічні закупівлі" можемо вимагати від учасників підтвердження того, що пропоновані ними товари, послуги чи роботи за своїми екологічними чи іншими характеристиками відповідають вимогам, установленим у тендерній документації. У разі встановлення екологічних чи інших характеристик товару, роботи чи послуги замовник повинен в тендерній документації зазначити, які маркування, протоколи випробувань або сертифікати можуть підтвердити відповідність предмета закупівлі таким характеристикам. Маркування, протоколи випробувань та сертифікати повинні бути видані органами з оцінки відповідності, компетентність яких підтверджена шляхом акредитації або іншим способом, визначеним законодавством.
Враховуючи вищезазначене, Замовник, цим самим, прагне до співробітництва з Учасниками, які в своїй діяльності керуються та дотримуються стандартів, які забезпечують впевненість Замовників в якості та безпечності наданих послуг. Це надає додаткову впевненість Замовнику в тому, що надані учасником послуги, відповідатимуть вимогам нормативних актів, будуть виконуватися якісно та професійно, а сам Учасник постійно вживає відповідні заходи з поліпшення якості послуг, які він надає.
Замовником проаналізовано практику рішень АМКУ щодо вимог замовників стосовно різного роду сертифікатів, при цьому з'ясовано, що АМКУ не бачить в діях замовників дискримінаційних дій та порушень ЗУ "Про Публічні закупівлі", у разі якщо сертифікат відповідає предмету закупівлі.
І на останнє: Постановою Верховного Суду України від 29.01.2021 по справі № 640/1042/19 зазначено, що незгода суб’єкта господарювання з умовами тендерної документації закупівлі, в якій він має намір взяти учать, як і невідповідність тендерної пропозиції суб’єкта господарювання вказаним вимогам, не є підставою для визначення умов тендерної документації дискримінаційними.
Дата відповіді:
19.05.2023 16:44