-
Спрощена закупівля
-
Безлотова
-
КЕП
Дезінфекційні засоби
Завершена
500 000.00
UAH з ПДВ
мін. крок: 0.5% або 2 500.00 UAH
мін. крок: 0.5% або 2 500.00 UAH
Період уточнення:
02.09.2022 14:35 - 08.09.2022 10:00
Відповідь надана
Щодо аналогів (еквівалентів)
Номер:
99da498b31c748cb9649aa5a18c1438e
Дата опублікування:
06.09.2022 16:12
Опис:
Чому ви порушуєте ст.14 Закону України “Про публічні закупівлі” в частині відмови від розгляду аналогів (еквівалентів)?
У Додатку 1 до Оголошення зазначено:
“8. Відповідно до п.4 ст.14 ЗУ «Про публічні закупівлі» (зі змінами), у разі здійснення спрощеної закупівлі у вимогах до предмета закупівлі, що містять посилання на конкретну торговельну марку чи фірму, патент, конструкцію або тип предмета закупівлі, джерело його походження або виробника, замовник може вказати, які аналоги та/або еквіваленти приймаються у пропозиціях учасників.
Враховуючи вищевикладене, Замовник вважає за потрібне у вимогах до предмета закупівлі зазначити, що ніякі аналоги та/або еквіваленти прийматися у пропозиціях учасників не будуть.”
Дуже сміливий висновок, але чим ви можете довести правомірність такого висновку?
Так, серед замовників існує думка про те, що Закон встановлює їх право (не обов’язок) зазначати у вимогах біля посилання на конкретну торговельну марку чи фірму, патент, конструкцію або тип предмета закупівлі, джерело його походження або виробника фразу «або еквівалент». При цьому, як правило, посилаються на лист Мінекономіки від 05 травня 2020 року № 3304-04/28729-06 (https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06), а саме на Таблицю 2 “Особливості проведення окремих етапів спрощеної закупівлі” до цього листа, де зазначено (збережено виділення тексту, зроблене Мінекономіки”):
“Вимоги до предмета закупівлі можуть містити посилання на конкретну торговельну марку чи фірму, патент, конструкцію або тип предмета закупівлі, джерело його походження або виробника. Замовник може вказати, які аналоги та/або еквіваленти приймаються у пропозиціях учасників.”
Більш того, у вищезазначеному листі Мінекономіки відверто зазначило:
“Одночасно зазначаємо, що листи Міністерств не встановлюють норм права, носять виключно рекомендаційний та інформативний характер.” Іншими словами, Мінекономіки прямо вказало, що замовникам не варто посилатися на його листи як на беззаперечний доказ правоти своєї позиції.
Отже повертаємося до першоджерела — до Закону України “Про публічні закупівлі”.
В обґрунтування вищезазначеного положення Ви посилаєтеся на ст. 14 Закону України “Про публічні закупівлі”. У цій статті Закону зазначено у вимогах до предмета закупівлі, що містять посилання на конкретну торговельну марку чи фірму, патент, конструкцію або тип предмета закупівлі, джерело його походження або виробника, замовник може вказати, які аналоги та/або еквіваленти приймаються у пропозиціях учасників (ч.4 ст.14 Закону), з одного боку, а з іншого боку - оголошення про проведення спрощеної закупівлі та вимоги до предмета закупівлі не повинні містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників (ч.5 ст.14 Закону).
Ці дві норми треба застосовувати комплексно.
Як відомо, недискримінація учасників та конкуренція забезпечується участю найбільш широкого кола учасників, у тому числі тих хто пропонує аналоги (еквіваленти). Вираз “Замовник не розглядає еквіваленти/аналоги” обмежує участь в закупівлі таких учасників. Отже наявність цього виразу або будь-якого іншого виразу, схожого за змістом, в оголошені є порушенням ч.5 ст.14 Закону. У цьому контексті норму ч.4 ст.14 Закону про те, що замовник може вказати, які аналоги та/або еквіваленти приймаються у пропозиціях учасників слід розглядати лише як право замовника уточнити які саме аналоги (еквіваленти) є для нього найбільш прийнятними.
У відповіді на запит 116/2021 (https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?lang=uk-UA&isSpecial=True&id=65c11c33-6a62-4434-8df0-0bcf8ba28ac5) щодо застосування абз. 2 ч. 4 ст. 14 Закону Мінекономіки підкреслило, що треба керуватися принципами здійснення закупівель, визначеними статтею 5 Закону (у т.ч. - недискримінація учасників та рівне ставлення до них), та з дотриманням законодавства в цілому.
Окремо, маємо звернути увагу на те, що у цій відповіді Мінекономіки, як і раніше, не використало словосполучення “право, а не обов'язок”. Це свідчить про послідовність Мінекономіки у цьому питанні.
Більш того, такий підхід підвернений судовою практикою.
Так, у рішенні господарського суду Львівської області від 03.12.2020 справа № 914/1454/20 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/93533540) зазначено:
-статтею 5 Закону України Про публічні закупівлі передбачено, що закупівлі здійснюються за такими принципами: 1) добросовісна конкуренція серед учасників; 2) максимальна економія, ефективність та пропорційність; 3) відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; 4) недискримінація учасників та рівне ставлення до них; 5) об`єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; 6) запобігання корупційним діям і зловживанням;
-відповідно до ч.5 ст. 14 Закону, оголошення про проведення спрощеної закупівлі та вимоги до предмета закупівлі не повинні містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників;
-відповідно до ч.4 ст.22 Закону, тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників, а також - вимог щодо документального підтвердження інформації про відповідність вимогам тендерної документації, якщо така інформація є публічною (що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації" та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним);
-згідно із абзацом 2 ч.4 ст. 14 Закону, у вимогах до предмета закупівлі, що містять посилання на конкретну торговельну марку чи фірму, патент, конструкцію або тип предмета закупівлі, джерело його походження або виробника, замовник може вказати, які аналоги та/або еквіваленти приймаються у пропозиціях учасників;
-відповідно до ч.4 ст.23 Закону, технічні специфікації не повинні містити посилання на конкретні марку чи виробника або на конкретний процес, що характеризує продукт чи послугу певного суб`єкта господарювання, чи на торгові марки, патенти, типи або конкретне місце походження чи спосіб виробництва; у разі якщо таке посилання є необхідним, воно повинно бути обгрунтованим та містити вираз "або еквівалент";
-таким чином, ЛДКСЗШ № 3 зобов`язана забезпечити рівний доступ усіх учасників до участі у закупівлі та встановлювати такі умови проведення закупівель, що є недискримінаційними для всіх суб`єктів господарювання;”
Відповідь:
На Ваше запитання хочемо відповісти, що будь-яка, сама невибаглива вимога тендерної документації когось обмежує, наприклад в бажанні поставити саме такий товар який вигідно поставити Учаснику, а не Замовнику.
Згідно ч.5 ст.14 Закону України «Про публічні закупівлі» оголошення про проведення спрощеної закупівлі та вимоги до предмета закупівлі не повинні містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.
Ми не вважаємо, що зазначені вимоги оголошення про проведення спрощеної закупівлі та вимоги до предмета закупівлі заважають Вам взяти участь в закупівлі з товаром що вимагається в закупівлі.
Дата відповіді:
07.09.2022 16:08
Відповідь надана
Щодо процедури закупівлі
Номер:
295dd6226e3548dbbd4f599dbe5ad7de
Дата опублікування:
06.09.2022 11:28
Опис:
Чому при очікуваній вартості 500 тис. грн. вами обрана спрощена процедура закупівлі?
Відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі” при такій очікуваній вартості повинні проводитися відкриті торги, які відповідно до ч.1 ст.20 Закону є основною процедурою закупівлі.
Для застосування спрощеної процедури за постановою КМУ “Деякі питання здійснення оборонних та публічних закупівель товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану” №169 від 28.02.2022 у вашому випадку відсутні будь-які підстави.
Ваше підприємство знаходиться далеко від зони бойових дій. Дезінфікаційні засоби ви закуповуєте щорічно (UA-2021-04-21-005947-a, UA-2021-04-12-001821-b, UA-2020-12-23-021333-c, UA-2020-11-19-012911-c, UA-2020-02-17-001003-b, UA-2019-07-16-000600-a, UA-2019-07-16-000600-a, UA-2018-05-04-000806-a та інші). Тобто ця закупівля ніяким чином не пов'язана з воєнним станом.
Ви навіть цю закупівлю відобразили у річному плані (https://prozorro.gov.ua/plan/UA-P-2022-09-02-003716-b), що виключає застосування спрощеної процедури за постановою КМУ №169 від 28.02.2022.
Мінекономіки доволі однозначно роз'яснило (відповідь на перше питання у Додатку 1 до листа від 19.07.2022 №3323-04/50213-06):
“1. Чи потрібно замовнику при публікації оголошення про проведення спрощеної закупівлі згідно постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 р. № 169 (зі змінами) розміщувати річний план в електронній системі закупівель? Якщо так, чи потрібно пов'язувати план з оголошенням про проведення спрощеної закупівлі?
Відповідь Мінекономіки: Ні, не потрібно.”
У вебінарі “Публічні закупівлі у воєнний час: загальний огляд”, що проводився 04.06.2022 (https://www.youtube.com/watch?v=EOuQBB7B-5c) приймала участь Тетяна Мішта, заступниця директора департаменту публічних закупівель, конкурентної політики та гуманітарної сфери Мінекономіки України.
Нижче наводиться її відповіді на деякі питання щодо застосування Постанова КМУ №169 від 28.02.2022.
Питання (з 1:41:35 по 1:42:27 вебінару):
“Чи законним є використання Постанови 169 медичними закладами?”
Відповідь:
“... таке використання Постанови є законним, за умови що такі закупівлі будуть здійснюватися з метою виконання заходів правового режиму воєнного часу...”.
Питання (з 1:42:30 по 1:43:08 вебінару):
“Чи буде помилкою застосування Постанови 169, а не Закону на території, де не йдуть бойові дії? Це при тому, що є час для проведення відкритої процедури...”
Відповідь:
“Звичайно, якщо у нас в регіоні не йдуть бойові дії і в цьому регіоні тихо і спокійно, і замовник здійснює якісь свої планові закупівлі, то використання Постанови буде помилкою. У такому разі доречно використовувати Закон.”
Більш того, Міністерство економіки України у листі “Щодо змін, внесених до порядку закупівель у період воєнного стану” від 19.07.2022 №3323-04/50213-06 (https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList) підтвердило позиції, озвучені у вищезазначеному вебінарі: “... замовник має використовувати відповідні нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, прийняті в умовах воєнного стану, для цілей забезпечення необмеженого кола потреб, які при цьому об'єктивно пов'язані з виконанням повноважень та/або вжиттям необхідних заходів під час дії особливого правового режиму. Натомість закупівлі, здійснення яких не потребує використання особливих механізмів закупівель, нерозривно пов'язаних із введенням воєнного стану, мають проводитись з дотриманням вимог Закону.”
Виходячи з вищенаведеного, щорічні закупівлі дезінфекційних засобів повинні проводитися відповідно до Закону, а не Постанови №169.
Відповідь:
Шановний Учасник.
Листи за своєю правовою природою не є нормативно-правовими актами, оскільки можуть мати лише роз’яснювальний, рекомендаційний,
інформаційний характер і не повинні містити нових правових норм та
державній реєстрації не підлягають відповідно до підпункту «е» пункту 5
Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1992 року № 731. Правові норми мають бути викладені виключно у нормативно-правовому акті, затвердженому відповідним розпорядчим документом, погодженому із заінтересованими органами та зареєстрованому у органах юстиції у порядку, встановленому законодавством про державну реєстрацію нормативно-правових актів.
Дата відповіді:
06.09.2022 15:26