-
Відкриті торги з публікацією англійською мовою
-
Безлотова
-
КЕП
код CPV 24320000-3 по ДК 021:2015 – Основні органічні хімічні речовини (Компаунд ущільнюючий). (РПЗ-9.555)
Контактна особа замовника, уповноважена здійснювати зв'язок з учасниками з технічних питань: Начальник ВЗЕП та МО УВТК Якубець Віктор Олексійович, тел. : (05136) 4-41-28, v_yakubets@sunpp.atom.gov.ua
Завершена
635 250.00
UAH без ПДВ
мін. крок: 0.9% або 6 000.00 UAH
мін. крок: 0.9% або 6 000.00 UAH
Період уточнення:
30.12.2021 10:41 - 20.01.2022 00:00
Відповідь надана
Проект договору нерезидента
Номер:
7171b1d839904ee9aa51dcba26732701
Дата опублікування:
10.01.2022 15:28
Опис:
Шановний замовник! Дискримінаційність умови контракту полягає в тому, що розгляд спорів саме Міжнародним комерційним арбітражним судом (МКАС) значно ускладнює вирішення спорів для учасника-нерезидента у порівнянні з учасником-резидентом, це не суб’єктивна оцінка! Така ж оцінка і у АМКУ! Прочитайте будьласка рішення по скразі скразі UA-2021-05-06-004463-b.a1. Там така ж сама ситуація і АМКУ вважає ці вимоги дискримінаційними. Просимо уповноважену особу замовника виправити порушення закону до подачі скарги до АМКУ.
Відповідь:
Правовідносини, пов'язані з усіма видами зовнішньоекономічної діяльності в Україні, регулюються положеннями Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність".
Згідно зі статтею 38 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" спори, що виникають між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності, іноземними суб'єктами господарської діяльності у процесі такої діяльності можуть розглядатися судами України, а також за згодою сторін спору Міжнародним комерційним арбітражним судом та Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України та іншими органами вирішення спору, якщо це не суперечить чинним законам України або передбачено міжнародними договорами України.
Запропонований в редакції ВП ЮУАЕС проект договору відповідає діючому законодавству України. Відповідно до ст. 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладені договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог Цивільного кодексу України та інших актів цивільного законодавства. Згідно ст. 6 Цивільного кодексу України сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.
Статтею 18 Законом передбачено порядок оскарження процедури закупівлі та встановлено, що скарги, які стосуються зокрема тендерної документації, можуть подаватися до органу оскарження з моменту оприлюднення оголошення про проведення торгів, але не пізніше ніж за чотири дні до дати, установленої для подання тендерних пропозицій
Дата відповіді:
13.01.2022 08:58
Відповідь надана
Проект договору нерезидент
Номер:
ba6e80121bb34b2c9d1c9d995abbd92f
Дата опублікування:
04.01.2022 15:01
Опис:
Шановний замовник! Згідно ст. 38 ЗУ "Про зовнішньоекономічну діяльність" Спори, що виникають між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності, іноземними суб'єктами господарської діяльності у процесі такої діяльності можуть розглядатися судами України. Але п. 9.3. проекту договору для нерезидентів вимагає у разі неможливості вирішення спорів в досудовому порядку розглядання Міжнародним комерційним арбітражним судом при Торгово-Промисловій Палаті України, із застосуванням регламенту цього суду. Право що застосовується - матеріальне право України. Мова судового розгляду - українська. Ця Арбітражна оговорка приводить до того що сторона повина звернутись тільки до МКАС та не може звернутись до Господарського суду України. Таким чином, якщо право що застосовується - матеріальне право України, мова судового розгляду - українська, а стаття 38 дозволяє спори, що виникають між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності, іноземними суб'єктами господарської діяльності у процесі такої діяльності розглядатися судами України - то вимагання обовязкового розглядання спорів Міжнародним комерційним арбітражним судом при Торгово-Промисловій Палаті України ЗНАЧНО УСКЛАДНЮЄ (враховуючи особливості та вартість розгляду спорів) вирішення спорів учаснику-нерезиденту в порівнянні з учасником-резидентом України. Тому п. 9.3. проекту договору для нерезидентів створює дискримінаційну умову для нерезидента в порівнянні з умовами учасника резидента. Після рішення МКАС, учасник-нерезидент все одно зобовязаний звернутися до суду України (з цим рішенням МКАС). Тому це нерівне ставлення до учасників. Для вирішення спору учасник-резидент звертається до Господарського суду. А учасник нерезидент повинен за вимогами проекту договору звернутись спочатку в МКАС а потім в Господарський суд (в 2 інстанції замість 1 в учасника резидента). У звязку з цим - просимо вас видалити з проекту договору для учасника-нерезидента умови які вимагають обовязкового розгляду спорів тільки Міжнародним комерційним арбітражним судом при Торгово-Промисловій Палаті України та внести зміни, які дозволяють учаснику нерезиденту звертатися до Господарських судів України у разі неможливості вирішення спорів в досудовому порядку. ЗВЕРТАЄМО ВАШУ УВАГУ ЩО АМКУ ВВАЖАЄ ТАКІ ДІЇ ПОРУШЕННЯМ ЗАКОНУ. Детальніше в скразі UA-2021-05-06-004463-b.a1
Відповідь:
"За твердженням учасника, дискримінаційність умови контракту полягає в тому, що розгляд спорів саме Міжнародним комерційним арбітражним судом (МКАС) значно ускладнює вирішення спорів для учасника-нерезидента у порівнянні з учасником-резидентом, щодо чого не має жодних обґрунтувань та дійсних підтверджень, а свідчить про суб’єктивність такої оцінки.
Зазначена умова вирішення спорів в судовому порядку не вбачається дискримінаційною, оскільки, по-перше, не суперечить нормам чинного законодавства України та нормам міжнародного права, по-друге, забезпечує баланс інтересів обох сторін контракту у випадку необхідності захисту порушених прав та інтересів в судовому порядку, зважаючи на компетенцію арбітражу та його місцезнаходження і розташування в країні Замовника (Покупця) (м. Київ). Тобто, у випадку порушення прав та законних інтересів Замовника (Покупця) право звернення до МКАС забезпечує їх захист саме на території України, а не на території іншої держави. Крім того МКАС надає рівні можливості доступності та компетентності розгляду та вирішення спорів для обох сторін (нерезидента та резидента України), обов’язковості виконання його рішення, як на території України так і на території іншої держави.
При виконанні договору (контракту) поставки дійсно наявні певні особливості його виконання нерезидентом України у порівнянні з його виконанням резидентом України, водночас такі особливості не можуть свідчити про наявність дискримінації.
Враховуючи участь у відкритих торгах резидентів необмеженого кола країн, визначення конкретного компетентного міжнародного суду дозволяє уникнути розбіжностей відносно визначення підсудності при вирішенні можливих спорів в судовому порядку, а також складностей при визнанні та виконанні рішень на території іншої держави. Запропонований в редакції ВП ЮУАЕС проект договору відповідає діючому законодавству України. Відповідно до ст. 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладені договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог Цивільного кодексу України та інших актів цивільного законодавства. Згідно ст. 6 Цивільного кодексу України сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.
Враховуючи вищевикладене, внесення змін до тендерної документації в частині скасування вимоги Замовника щодо обовязкового розгляду спорів тільки Міжнародним комерційним арбітражним судом при Торгово-Промисловій Палаті України, вважаємо недоцільним."
Дата відповіді:
10.01.2022 15:03