-
Відкриті торги
-
Безлотова
-
КЕП
33600000-6 Фармацевтична продукція
Завершена
1 149 817.00
UAH з ПДВ
мін. крок: 0.5% або 5 749.09 UAH
мін. крок: 0.5% або 5 749.09 UAH
Період уточнення:
06.12.2021 16:07 - 12.12.2021 00:00
Відповідь надана
Щодо усунення дискримінаційних вимог
Номер:
49f2de334e2940f9ab5a63f757e6a188
Дата опублікування:
10.12.2021 16:01
Опис:
Добрий день.
Звертаємося з вимогою щодо усунення порушень під час проведення тендеру. Відповідно до частини четвертої статті 5 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників. Проте, ознайомившись із тендерною документацією (далі - ТД), нами було виявлено умови, що порушують принцип добросовісної конкуренції серед учасників, принцип максимальної економії, ефективності та пропорційності. Як зазначено у пункті 4.2. Розділу I. «Загальні положення» ТД закупівля здійснюється в цілому. Тобто учасники позбавлені можливості запропонувати окремі позиції предмету закупівлі. Порушення принципу максимальної економії, ефективності та пропорційності полягає в тому, що Замовник, незважаючи при цьому, що закупівля кожного лікарського засобу окремо один від одного може бути здійснена із меншими витратами бюджетних коштів, оскільки у такій спосіб підвищується коло учасників, а отже збільшується конкуренте середовище, проводить закупівлю загальним переліком. Порушення принципу добросовісної конкуренції серед учасників полягає в тому, що загальний перелік предмету закупівлі, який складається із 5 позицій (лікарських засобів) зможуть запропонувати лише учасники, які мають відповідні договірні контрактні відносини із виробниками цих 5 лікарських засобів. З урахуванням розповсюдженої ексклюзивної дистриб’юторської практики, взагалі ставиться під сумнів можливість участі у процедурі закупівлі компаній, які здійснюють продаж тільки лікарських засобів власного виробництва. Крім того, слід наголосити, що серед переліку предмету закупівлі є такі товари, що зареєстровані та виробляються в Україні лише одним виробником.
Так, наприклад,
позиція №3 «СИБАЗОН» (UA/5794/01/01) виробляється лише Товариство з обмеженою відповідальністю «Харківське фармацевтичне підприємство «Здоров'я народу», Україна;
позиція №4 «НАТРІЮ ОКСИБУТИРАТ» (UA/6871/01/01) виробляється лише АТ «Фармак», Україна.
Вищевказані товари не мають на фармацевтичному ринку України аналогів (еквівалентів) за МНН та/або дозуванням та/або формою випуску, є незамінними («ексклюзивними») товарами. Об’єднуючи в одну частину предмету закупівлі (лот) лікарські засоби, які виробляються лише одним виробником з іншими лікарськими засобами, Замовник штучно звужує коло потенційних учасників, а отже призводить до їх дискримінації, оскільки прийняти участь, перемогти у закупівлі та отримати контракт на поставку товарів зможе лише учасник, який запропонує повний перелік. Вищевказані вимоги тендерної документації ставлять учасників в залежне становище від виробників тих товарів, що не мають на ринку аналогів. Повідомляємо, що відповідно до висновку, що викладений у рекомендаціях Антимонопольного комітету України №4-рк від 30.03.2018р., включення незамінних «ексклюзивних» лікарських засобів (у тому числі тих, які знаходяться під патентним захистом та/або під захистом реєстраційної інформації оригінального лікарського засобу, ті що мають лише одного виробника) в одну частину предмету закупівлі (лот) з іншими лікарськими засобами призводить до порушення конкуренції на відповідних ринках лікарських засобів.
Задля уникнення дискримінації потенційних учасників, потрібно виправити допущені порушення.
У зв’язку з вищевикладеним, вимагаємо внести зміни до тендерної документації та до оголошення про проведення закупівлі, а саме: розділити предмет закупівлі у відповідності до вимог Закону шляхом відокремлення кожної позиції (кожного лікарського засобу) в окрему частину предмету закупівлі (лот).
Відповідь:
За результатами розгляду Вашої Вимоги повідомляємо наступне.
Закупівлю товарів, робіт і послуг Замовник здійснює, виключно, відповідно до вимог чинного законодавства України та у відповідності до підготовлених фахівцями технічних вимог на закупівлю, що формується з урахуванням цільового призначення та потреб Замовника згідно пункту 22 частини 1 статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015р. за №922-VIII (далі – Закон), а саме: «предмет закупівлі – товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі,… щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції… Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку»., з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель: максимальна економія, ефективність та пропорційність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників та рівне ставлення до них; об’єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; запобігання корупційним діям і зловживанням (стаття 5 Закону).
«…Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів… або застосування цього Закону, …» (абзац другий частини 10 Статті 3 Закону).
Крім того, визначення предмету закупівлі встановлено у Порядку визначення предмету закупівлі, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 15.04.2020р. № 708 (далі - Порядок). Абзацом другим пункту 1 розділу II «Порядку визначення предмета закупівлі» запроваджено особливості визначення предмета закупівлі лікарських засобів, а саме: під час здійснення закупівлі лікарських засобів предмет закупівлі визначається за показником третьої цифри Єдиного закупівельного словника.
Аналогічна позиція міститься у вказаних Вами Рекомендаціях Антимонопольного комітету України №4-рк від 30.03.2018 р., де зазначається, що Порядком визначення предмета закупівлі не передбачено переліку випадків, коли саме замовник може та має визначати окремі частини предмета закупівлі (лоти) у процедурі закупівлі та критерії такого поділу.
Замовник може визначити окремі частини предмета закупівлі (лоти) за міжнародною непатентованою назвою лікарського засобу, формою випуску, дозуванням, обсягом та/або місцем поставки лікарських засобів. Тобто, розподіляти предмет закупівлі на лоти є правом, а не обов'язком Замовника.
Відповідно до розділу 2 Єдиного закупівельного словника, національний класифікатор (СРУ) складається з основного і додаткового словника. Основний словник базується на системі кодів, що мають ієрархічну структуру і складаються з дев'яти цифр; групи цифр у свою чергу відповідають найменуванню, що описує товари, роботи і послуги, які становлять предмет закупівлі. У свою чергу класи поділяються на категорії, які дають більший ступінь деталізації товару в межах кожної категорії.
З огляду на зазначене вбачається, що згідно з Порядком визначення предмета закупівлі, Замовник закупівлі лікарських засобів самостійно формує предмет закупівлі в межах групи «Фармацевтична продукція», яка може включати в себе необмежену кількість видів лікарських засобів у межах визначених класів та категорій.
Заявлені до закупівлі лікарські засоби були об’єднані в один перелік, оскільки вони відносяться до наркотичних та психотропних препаратів, що мають специфіку виробництва, реалізації, утилізації та використання, в тому числі, в діяльності підрозділів реанімації та інтенсивної терапії. Дана група препаратів виробляється обмеженою кількістю компаній у всьому світі та може реалізовуватись лише тими постачальниками, які мають відповідну ліцензію на їх реалізацію, перевезення, зберігання та утилізацію.
Звертаємо Вашу увагу, що у Рекомендаціях Антимонопольного комітету України №4-рк від 30.03.2018 р. мова йде про об’єднання великої кількості найменувань в одному лоті, а також про об’єднання в одному лоті різних лікарських засобів. В даній процедурі заявлено лише 5 найменувань лікарських засобів, і вони не є різними лікарськими засобами, оскільки, як зазначалось вище, відносяться до однієї групи за своєю специфікою по багатьох критеріях. Тому користуватися загальними рекомендаціями щодо поділу на лоти, що стосуються інших звичайних лікарських засобів, в даному випадку є недоречним та може мати негативні наслідки для безперебійного процесу надання невідкладної допомоги та лікування пацієнтів.
Крім того, виокремлення окремих найменувань в один лот, або кожне з цих найменувань в окремий лот, призведе до збою закупівлі і, таким чином, до неповного забезпечення закладу вкрай необхідними наркотичними препаратами для здійснення безперебійного лікувального процесу, особливо в умовах розповсюдження коронавірусної інфекції COVID-19, оскільки учасники будуть зацікавлені приймати участь у лотах з більшою сумою, а лікарські засоби на невеликі суми залишаться не закупленими. Проте вони є не менш важливими для нашого закладу. З цієї точки зору, виокремлення в окремий лот найменувань предмету закупівлі з невеликою бюджетною сумою або ж в лот з одним найменуванням, тендерний комітет закладу вважає недоцільним.
Зазначені у Вашій вимозі препарати не містять в собі ніякої ексклюзивності, оскільки учасники, які мають ліцензію на здійснення даного виду діяльності, можуть придбати дані препарати у їх виробників, чи уповноважених представників на Україні, з метою подальшого постачання до кінцевих споживачів, зокрема до закладів охорони здоров’я. Заявлені до закупівлі наркотичні препарати є в достатній кількості та асортименті на ринку медичної продукції України, та можуть бути запропоновані до продажу не єдиним постачальником, який взмозі забезпечити поставку заявлених лікарських засобів в повному обсязі та виконати всі вимоги Замовника. Хто запропонує мінімальну ціну, того буде оголошено переможцем. Згідно з вимогами тендерної документації та Закону, учасником закупівлі може бути як виробник товару, так і його офіційний представник в Україні.
Отже, Замовник ніяким чином не порушує принцип добросовісної конкуренції, а навпаки, дає змогу більшій кількості учасників прийняти участь у даній процедурі.
Звертаємо Вашу увагу, що після публікації Рекомендацій Антимонопольного комітету України №4-рк від 30.03.2018 р., й до цього часу, відсутні нормативно-правові акти, які б мали зобов’язальний характер для всіх замовників закупівель лікарських засобів.
Виходячи з вищенаведеного, об’єднання наркотичних препаратів в один перелік є обґрунтованим, та ніяким чином не порушує принцип добросовісної конкуренції та не призводить до дискримінації учасників.
Дата відповіді:
14.12.2021 18:53