-
Відкриті торги з особливостями
-
Однолотова
-
КЕП
«Код згідно ДК 021:2015 "Єдиний закупівельний словник" - 09130000-9 - Нафта і дистиляти Дизельне паливо (налив)
Тендер Prozorro UA-2026-07-29-002575-a
Завершена
8 158 333.33
UAH без ПДВ
Номер:
319522db1b9141c0ba9af5629393ad87
Ідентифікатор моніторингу:
UA-M-2026-08-19-000007
Дата прийняття рішення про проведення моніторингу:
19.08.2026 00:00
Період моніторингу:
19.08.2026 16:13 - 10.09.2026 00:00
Статус:
Порушення виявлені
Опис:
ДЕРЖАВНА АУДИТОРСЬКА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ПІВНІЧНО-СХІДНИЙ ОФІС ДЕРЖАУДИТСЛУЖБИ
НАКАЗ
19.08.2026 № 206
(дата)
м. Харків
Про початок
моніторингу закупівель
Відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі», пункту 9 Положення про Північно-східний офіс Держаудитслужби, затвердженого наказом Держаудитслужби від 02.06.2016 № 23, на виконання доручення Держаудитслужби від 18.08.2026 № 003100-18/11190-2026
НАКАЗУЮ:
1. Почати моніторинг закупівель відповідно до переліку, що додається.
2. Відділу контролю у сфері закупівель забезпечити проведення моніторингу закупівель, зазначеного у пункті 1 цього наказу.
Підстава: доповідна записка начальника відділу контролю у сфері закупівель Північно-східного офісу Держаудитслужби Аляб`євої О.М. від 19.08.2026 року.
В.о. начальника Артур ЄГІОЗАР’ЯН
Додаток
до наказу Північно-східного офісу
Держаудитслужби
від 19.08.2026 № 206
Витяг переліку процедур для здійснення моніторингу закупівель
№ з/п Оголошення про проведення процедури закупівлі та/або повідомлення про намір укласти договір на веб-порталі Уповноваженого органу Дата оприлюднення на вебпорталі Уповноваженого органу Опис підстав для здійснення моніторингу
2 UA-2026-07-29-002575-a 29.07.2026 виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель оприлюдненій в електронній системі закупівель
Начальник відділу
контролю у сфері закупівель Ольга АЛЯБ’ЄВА
Етапи закупівельного процесу:
- Укладання та виконання договору про закупівлю (прийняття рішення про відміну торгів)
Підстави для прийняття рішення про початок моніторингу:
- Виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель
Детальніше
Висновок про результати моніторингу
Статус порушень:
Виявлені
Тип порушень:
- Інші порушення законодавства у сфері закупівель
Висновок про наявність або відсутність порушень законодавства:
За результатами аналізу питання повноти та своєчасності надання пояснень, інформації та документів у випадках, передбачених Законом встановлено порушення вимог частини 5 статті 8 Закону.
За результатами аналізу питання визначення предмета закупівлі; відображення закупівлі у річному плані; оприлюднення інформації про закупівлю; розгляду тендерної пропозиції ТОВ «ТОП-НАФТАГРУП»; своєчасності укладання договору про закупівлю - порушень не встановлено.
Зобов’язанння щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель:
З огляду на встановлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель, керуючись статтями 5 та 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» та статтею 8 Закону України «Про публічні закупівлі» Північно – східний офіс Держаудитслужби зобов’язує здійснити заходи направлені на недопущення встановлених порушень у подальшому (шляхом проведення роз’яснювальної роботи, економічних навчань, тощо) та протягом п’яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.
Інформація про результати моніторингу закупівлі у розрізі стадій проведення процедури закупівлі:
Дата закінчення моніторингу: 10 вересня 2026 року.
Предметом аналізу були питання: визначення предмета закупівлі; відображення закупівлі у річному плані; оприлюднення інформації про закупівлю; відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (в редакції станом на дату початку проведення торгів); розгляду тендерної пропозиції; своєчасності укладання договору про закупівлю; надання відповіді на запит органу державного фінансового контролю про надання пояснень щодо прийняття рішень та/або вчинення дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі.
Під час моніторингу проаналізовано: річний план закупівель КП «Хмельницьке комунальне підприємство «Електротранс»»(далі – Замовник) на 2026 рік; оголошення про проведення відкритих торгів; тендерну документацію Замовника, затвердженою Рішенням уповноваженої особи від 29.07.2026 року; реєстр отриманих тендерних пропозицій; тендерну пропозицію Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОП-НАФТАГРУП» (далі - ТОВ «ТОП-НАФТАГРУП»); протокол щодо прийняття рішень уповноваженою особою від 06.08.2026р.; повідомлення про намір укласти договір від 06.08.02026р.; договір від 12.08.2026р. №606; пояснення Замовника від 31.08.2026р. та 08.09.2026р.; оприлюднені через електронну систему закупівель.
1.1. Моніторингом дотримання законодавства у сфері закупівель в частині своєчасності надання інформації та документів у випадках, передбачених Законом встановлено наступне.
Відповідно до частиною 5 статті 8 Закону протягом строку проведення моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю, відповідальна за проведення моніторингу процедури закупівель, має право через електронну систему закупівель запитувати у замовника пояснення (інформацію, документи) щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі.
Усі такі запити про надання пояснень автоматично оприлюднюються електронною системою закупівель.
Замовник протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення запиту про надання пояснень щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі, повинен надати відповідні пояснення (інформацію, документи) через електронну систему закупівель.
З огляду на викладене, керуючись частиною 5 статті 8 Закону під час здійснення моніторингу процедури закупівлі Північно-східний офіс Держаудитслужби від 25.08.2026р. звернувся через електронну систему закупівель до Замовника за поясненням з метою отримання інформації, яким чином та на підставі яких документів Замовником здійснено обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, визначено розмір витрат та очікувану вартість предмета закупівлі, з наданням відповідних підтверджуючих документів?
Проте на запит Північно-східного офісу Держаудитслужби від 25.08.2026р. Замовник не надав обґрунтовану відповідь щодо визначення розміру витрат та очікувану вартість предмета закупівлі, з наданням відповідних підтверджуючих документів, а оприлюднив інформацію в електронній системі закупівель, наступного змісту: Замовником на порталі ProZorro можливо знайти вже здійснені закупівлі та переглянути, як відбувались торги, якою була орієнтовна ціна, яку очікувану вартість заклав замовник та яку ціну запропонував учасник. Тобто замовник має право скористатися інформацією, яка наявна в системі ProZorro з урахуванням цін оприлюднених на сайті мінфіну на дату оголошення посилаючи. Також визначення ціни здійснюється з використанням мережі Інтернет, зокрема офіційного сайту Міністерства фінансів України.
Також Замовник у своїй відповіді посилається на статті 189–192 Господарського кодексу України від 16.01.2003 № 436-IV, який втратив чинність на підставі Закону № 4196-IX від 09.01.2025р.
Керуючись частиною 5 статті 8 Закону під час здійснення моніторингу процедури закупівлі Північно-східний офіс Держаудитслужби від 03.09.2026р. звернувся ПОВТОРНО через електронну систему закупівель до Замовника за поясненням щодо інформації та відповідних документів (комерційні пропозиції від потенційних учасників, посилання на сайти, на яких здійснювався попередній моніторинг цін та послуги, що є предметом даної закупівлі, тощо) на підставі яких замовник здійснив обґрунтування розміру витрат, технічних та якісних характеристик предмета закупівлі та визначено його очікувану вартість.
Проте Замовником 08.09.2026р. вдруге не надана обґрунтовану відповідь щодо визначено розмір витрат та очікувану вартість предмета закупівлі, з наданням відповідних підтверджуючих документів.
Окрім того, в порушення вимоги частини 5 статті 8 Закону Замовник не надав протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення запиту через електронну систему закупівель пояснення (інформацію, документи), що були предметом дослідження в рамках моніторингу, на запити Північно-східного офісу Держаудитслужби від 25.08.2026р. надав пояснення 31.08.2026р., тобто на четвертий робочий день.
Період усунення порушень:
10.09.2026 22:10 - 25.09.2026 00:00
Дата публікації висновку:
10.09.2026 22:10
Інформація про усунення порушення
Опис звіту:
Замовником було надано обгрунтовану відповідь на запит ДАСУ, щодо проведення навчань, то таке навчання буде можливе у разі наявності фінансування
Дата публікації звіту:
21.09.2026 10:35
Запити/Пояснення
Номер:
c22d3aa462244b419cf3439fedca000a
Назва:
Запит про надання пояснень
Дата опублікування:
25.08.2026 10:12
Дата до якої повинна бути надана відповідь:
29.08.2026 00:00
Опис:
У межах проведення моніторингу закупівлі «Код згідно ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник» - 09130000-9 - Нафта і дистиляти Дизельне паливо (налив)» (інформацію про закупівлю оприлюднено в електронній системі закупівель за номером UA-2026-07-29-002575-a), відповідно до пунктів 6 та 11 статті 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», частини п’ятої статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон), підпунктів 2 та 9 пункту 6 Положення про Північно-східний офіс Держаудитслужби, затвердженого наказом Держаудитслужби від 02 червня 2016 року №23, постала потреба в перевірці питання щодо правомірності прийняття рішень, а саме:
1. Яким чином та на підставі яких документів Замовником здійснено обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, визначено розмір витрат та очікувану вартість предмета закупівлі, з наданням відповідних підтверджуючих документів?
2. Згідно вимог пункту 1.4 Додатку 1 до тендерної документації «Для підтвердження інформації про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі Учасники процедури закупівлі повинні надати в складі тендерної пропозиції документи, які підтверджують відповідність пропозиції учасника технічним, якісним, кількісним та іншим вимогам до предмета закупівлі, а саме, копії чинних сертифікатів відповідності та/або паспортів якості та/або декларації про відповідність із визначенням технічних та якісних характеристик на запропонований товар з урахуванням сезонності.».
При цьому учасником ТОВ «ТОП-НАФТАГРУП» надано Сертифікати відповідності на зимове та літнє дизельне паливо, в той же час термін дії Сертифікату відповідності DIN/S/163-25 на Паливо дизельне ULSD 10 ppm EN 590 (файл «4.4 Паливо_дизельне_ЛІТО_Сертифікати+декларація+Паспорт (2)») минув 19.04.2026.
Необхідно надати пояснення щодо вищезазначеного.
Пояснення, інформацію та документи, щодо яких буде зазначено в поясненнях, та які обґрунтовують позицію замовника з поставленого(-их) питання(-нь), необхідно надати через електронну систему закупівель протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення цього запиту.
Відповідно до норм статті 351-1 Кримінального кодексу України за перешкоджання діяльності органу державного фінансового контролю, зокрема за невиконання службовою особою законних вимог органу державного фінансового контролю, створення штучних перешкод у їх роботі, надання їм завідомо неправдивої інформації, встановлена кримінальна відповідальність.
Номер:
3f1dc5b3a3fe48008638eae927d45028
Назва:
відповідь
Дата опублікування:
31.08.2026 15:52
Опис:
На Ваше питання щодо надання інформації та відповідні документи, на підставі яких Замовником здійснено обґрунтування розміру витрат, технічних та якісних характеристик предмета закупівлі та визначено його очікувану вартість повідомляємо:
- В Законі дано визначення терміна «предмет закупівлі» та на виконання норм Закону розроблено порядок його визначення (наказ МЕРТУ від 17.03.2016 № 454 «Про затвердження Порядку визначення предмета закупівлі»), а також чітко зазначено вартісні межі, за яких замовник в обов’язковому порядку застосовує процедуру закупівлі згідно із Законом, то про те, яке значення закладено у вираз «очікувана вартість предмета закупівлі» в тексті Закону, не йдеться взагалі. Єдиний припис із цього приводу, який містить Закон про публічні закупівлі, вказує на те, що в оголошенні про проведення процедури відкритих торгів обов’язково зазначають, зокрема, очікувану вартість закупівлі товарів, робіт або послуг із зазначенням інформації про включення до очікуваної вартості податку на додану вартість (ПДВ) та інших податків і зборів (абз. 5 ч. 2 ст. 21 Закону).
Уповноважений орган вказує на те, що при визначенні очікуваної вартості закупівлі під час складання річного плану закупівель замовники можуть виходити з планових вартісних показників, які можуть розраховувати, зокрема, виходячи з потреби у відповідних товарах, роботах і послугах у минулих роках з урахуванням економічних факторів, які впливають на ціноутворення на ринках відповідних товарів, робіт і послуг тощо. Разом з тим відносини, що виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів, звітування про їх виконання та контролю за дотриманням бюджетного законодавства регулює Бюджетний кодекс України (ст. 1 Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 № 2456-VI).
Тобто для того, аби сформувати очікувану вартість, замовникові необхідно знати чотири речі: що йому необхідно купити, скільки необхідно купити, скільки коштів замовник може витратити на таку закупівлю, якою є середньоринкова ціна товару/роботи/послуги. Комплексні відповіді на ці питання і є формуванням потреби в закупівлі. Наприклад, довідатися про те, який товар та скільки його необхідно придбати, аби задовольнити річну потребу підприємства/установи/організації, тендерний комітет/уповноважена особа може визначити, аналізуючи подібну потребу минулих років та/або здійснюючи запити до підвідомчих структурних підрозділів. Хоча на етапі формування потреби можна та доцільно враховувати потребу минулих років, однак щоб інформація була актуальною, доцільно її оновлювати, тобто звертатися з письмовим запитом до структурних підрозділів, аби вони повідомили у відповідь, чого та скільки їм потрібно для здійснення відповідної діяльності протягом року.
Законодавство про ціни і ціноутворення ґрунтується на Конституції України та складається з Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Податкового кодексу України, законів України «Про природні монополії», «Про захист економічної конкуренції», «Про ціни та ціноутворення» та інших нормативно-правових актів.
Так, у статтях 189–192 Господарського кодексу України від 16.01.2003 № 436-IV зазначено, що ціна є вираженим у грошовій формі еквівалентом одиниці товару (продукції, робіт, послуг, матеріально-технічних ресурсів, майнових та немайнових прав), що підлягає продажу (реалізації), який повинен застосовуватися як тариф, розмір плати, ставки або збору, крім ставок і зборів, що використовують у системі оподаткування. Суб’єкти господарювання використовують у своїй діяльності вільні та державні регульовані ціни. Тобто законодавство виокремлює два види цін.
Вільні ціни визначають на всі види продукції (робіт, послуг), за винятком тих, на які встановлено державні регульовані ціни. Вільні ціни визначають суб’єкти господарювання самостійно за згодою сторін, а у внутрішньогосподарських відносинах — також за рішенням суб’єкта господарювання.
Державні регульовані ціни запроваджує Кабінет Міністрів України, органи виконавчої влади, державні колегіальні органи та органи місцевого самоврядування відповідно до їхніх повноважень у встановленому законодавством порядку. Державне регулювання цін відбувається згідно із Законом України «Про ціни і ціноутворення» від 21.06.2012 № 5007-VI. Зазначений закон визначає основні засади цінової політики і регулює відносини, що виникають у процесі формування, встановлення та застосування цін, а також здійснення державного контролю (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення.
Щодо державних регульованих цін варто зробити ремарку. Так, державні регульовані ціни запроваджують на товари, які справляють визначальний вплив на загальний рівень і динаміку цін, мають істотну соціальну значущість, а також на товари, що виробляють суб’єкти, які посідають монопольне (домінуюче) становище на ринку, також можуть бути запроваджені на товари суб’єктів господарювання, які порушують вимоги законодавства про захист економічної конкуренції. Зміну рівня державних регульованих цін здійснюють у порядку і строки, що визначають органи, які відповідно до Закону України «Про ціни і ціноутворення» здійснюють державне регулювання цін.
Ціни на товари, які призначені для реалізації на внутрішньому ринку України, установлюють виключно у валюті України, якщо інше не передбачено міжнародними угодами, ратифікованими Україною, та постановами Кабінету Міністрів України.
До речі, Податковий кодекс України також містить положення стосовно визначення терміна «ціна». Так, відповідно до підпункту 14.1.219 статті 14 Податкового кодексу України ринкова ціна — ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати на добровільній основі, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності — однорідних) товарів (робіт, послуг) у порівняних економічних (комерційних) умовах.
Таким чином, залежно від виду предмета закупівлі (виду товару/роботи/послуги) замовник при формуванні очікуваної вартості буде керуватися вільними середньоринковими або регульованими цінами.
Перефразовуючи вищевикладене в даному розділі цієї статті простими словами, можна сказати, що ціна є економічною категорією, що означає суму грошей, за якою продавець хоче продати, а покупець готовий купити товар. Ціна — це грошовий вираз вартості товару (продукції, послуги). Також ціна відображає корисність товару, купівельну спроможність грошової одиниці, ступінь рідкісності товару, силу конкуренції, силу державного контролю тощо. Ціна на будь-який товар складається з окремих елементів. Основними з них є собівартість і прибуток. Крім того, до складу ціни можуть входити: акцизний збір, податок на додану вартість, націнки постачальницько-збутових організацій, торговельні надбавки або знижки. На розмір ціни впливають такі фактори, як склад витрат виробництва, відстань від виробника до споживача, структура ціни, розмір прибутку, який бажає отримати виробник, кількість посередників і т. д. У кожного товару або послуги є власна вартість, яка відрізняється від ціни, зазначеної продавцем при реалізації. Доволі часто люди використовують ці два слова як рівноправні, не зважаючи на їхню економічну природу. У чому різниця цих двох, здавалося б, таких схожих понять? Вартість схожа на собівартість, тобто це витрати виробника продукції на її виготовлення. Це можуть бути грошові, часові, матеріальні витрати, кожні з яких можуть бути виражені у фізичних одиницях, а потім і в грошовій формі. Ціна — сума коштів, за яку продавець згоден передати покупцеві свої товари або послуги. У ціну включають усі витрати при виготовленні продукції, а також ту суму надбавки, яку передбачає одержати продавець при реалізації товарів. Тобто ціна — це грошове вираження вартості предмета з додаванням частки прибутку, одержуваної продавцем.
Законом не визначено органів, які уповноважені надавати офіційну інформацію щодо вартості товарів, робіт і послуг та переліку документів, якими замовник має послуговуватись під час визначення очікуваної вартості предмета закупівлі. З огляду на викладене, замовник самостійно визначає очікувану вартість предмета закупівлі, зважаючи на його специфіку, з дотриманням принципів, закріплених у статті 3 Закону, та законодавства в цілому.
Замовником на порталі ProZorro можливо знайти вже здійснені закупівлі та переглянути, як відбувались торги, якою була орієнтовна ціна, яку очікувану вартість заклав замовник та яку ціну запропонував учасник. Тобто замовник має право скористатися інформацією, яка наявна в системі ProZorro. з урахуванням цін оприлюднених на сайті мінфіну на дату оголошення
Також визначення ціни здійснюється з використанням мережі Інтернет, зокрема офіційного сайту Міністерства фінансів України.
щодо обгрунтування технічних характеристик предмета закупівлі зазначаємо, що таке обгрунтування здійснюється виключно тільки певними категоріями замовників, а саме розпорядниками бюджетних коштів, а ХКП "Електротранс" не є розпорядником бюджетних коштів.
2. Щодо терміну дії сертифікату відповідності, повідомляємо, що переможцем у складі пропозиції надано сертифікат DIN.S.584-25 терміном дії до 26.11.2026 року який є діючим станом на дату подання пропозиції, що повністю відповідає вимогам документації.
Номер:
e702dec7cb884d0cba4cdd836ea7f920
Назва:
Запит про надання пояснень
Дата опублікування:
03.09.2026 18:01
Дата до якої повинна бути надана відповідь:
09.09.2026 00:00
Опис:
У межах проведення моніторингу закупівлі «Код згідно ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник» - 09130000-9 - Нафта і дистиляти Дизельне паливо (налив)» (інформацію про закупівлю оприлюднено в електронній системі закупівель за номером UA-2026-07-29-002575-a), відповідно до пунктів 6 та 11 статті 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», частини п’ятої статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон), підпунктів 2 та 9 пункту 6 Положення про Північно-східний офіс Держаудитслужби, затвердженого наказом Держаудитслужби від 02 червня 2016 року №23, постала потреба в перевірці питання щодо правомірності прийняття рішень, а саме:
У своїй відповіді на запит про надання пояснень (інформації, документів) від 25.08.2026 замовником не надана відповідь щодо інформації та відповідних документів (комерційні пропозиції від потенційних учасників, посилання на сайти, на яких здійснювався попередній моніторинг цін та послуги, що є предметом даної закупівлі, тощо) на підставі яких замовник здійснив обґрунтування розміру витрат, технічних та якісних характеристик предмета закупівлі та визначено його очікувану вартість.
Пояснення, інформацію та документи, щодо яких буде зазначено в поясненнях, та які обґрунтовують позицію замовника з поставленого(-их) питання(-нь), необхідно надати через електронну систему закупівель протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення цього запиту.
Відповідно до норм статті 351-1 Кримінального кодексу України за перешкоджання діяльності органу державного фінансового контролю, зокрема за невиконання службовою особою законних вимог органу державного фінансового контролю, створення штучних перешкод у їх роботі, надання їм завідомо неправдивої інформації, встановлена кримінальна відповідальність.
Номер:
2327ec55041947b495361ace52c64b5b
Назва:
відповідь
Дата опублікування:
08.09.2026 16:22
Опис:
а Ваш запит повторно поідомляємо:
На Ваше питання щодо надання інформації та відповідні документи, на підставі яких Замовником здійснено обґрунтування розміру витрат, технічних та якісних характеристик предмета закупівлі та визначено його очікувану вартість повідомляємо:
- В Законі дано визначення терміна «предмет закупівлі» та на виконання норм Закону розроблено порядок його визначення (наказ МЕРТУ від 17.03.2016 № 454 «Про затвердження Порядку визначення предмета закупівлі»), а також чітко зазначено вартісні межі, за яких замовник в обов’язковому порядку застосовує процедуру закупівлі згідно із Законом, то про те, яке значення закладено у вираз «очікувана вартість предмета закупівлі» в тексті Закону, не йдеться взагалі. Єдиний припис із цього приводу, який містить Закон про публічні закупівлі, вказує на те, що в оголошенні про проведення процедури відкритих торгів обов’язково зазначають, зокрема, очікувану вартість закупівлі товарів, робіт або послуг із зазначенням інформації про включення до очікуваної вартості податку на додану вартість (ПДВ) та інших податків і зборів (абз. 5 ч. 2 ст. 21 Закону).
Уповноважений орган вказує на те, що при визначенні очікуваної вартості закупівлі під час складання річного плану закупівель замовники можуть виходити з планових вартісних показників, які можуть розраховувати, зокрема, виходячи з потреби у відповідних товарах, роботах і послугах у минулих роках з урахуванням економічних факторів, які впливають на ціноутворення на ринках відповідних товарів, робіт і послуг тощо. Разом з тим відносини, що виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів, звітування про їх виконання та контролю за дотриманням бюджетного законодавства регулює Бюджетний кодекс України (ст. 1 Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 № 2456-VI).
Тобто для того, аби сформувати очікувану вартість, замовникові необхідно знати чотири речі: що йому необхідно купити, скільки необхідно купити, скільки коштів замовник може витратити на таку закупівлю, якою є середньоринкова ціна товару/роботи/послуги. Комплексні відповіді на ці питання і є формуванням потреби в закупівлі. Наприклад, довідатися про те, який товар та скільки його необхідно придбати, аби задовольнити річну потребу підприємства/установи/організації, тендерний комітет/уповноважена особа може визначити, аналізуючи подібну потребу минулих років та/або здійснюючи запити до підвідомчих структурних підрозділів. Хоча на етапі формування потреби можна та доцільно враховувати потребу минулих років, однак щоб інформація була актуальною, доцільно її оновлювати, тобто звертатися з письмовим запитом до структурних підрозділів, аби вони повідомили у відповідь, чого та скільки їм потрібно для здійснення відповідної діяльності протягом року.
Законодавство про ціни і ціноутворення ґрунтується на Конституції України та складається з Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Податкового кодексу України, законів України «Про природні монополії», «Про захист економічної конкуренції», «Про ціни та ціноутворення» та інших нормативно-правових актів.
Так, у статтях 189–192 Господарського кодексу України від 16.01.2003 № 436-IV зазначено, що ціна є вираженим у грошовій формі еквівалентом одиниці товару (продукції, робіт, послуг, матеріально-технічних ресурсів, майнових та немайнових прав), що підлягає продажу (реалізації), який повинен застосовуватися як тариф, розмір плати, ставки або збору, крім ставок і зборів, що використовують у системі оподаткування. Суб’єкти господарювання використовують у своїй діяльності вільні та державні регульовані ціни. Тобто законодавство виокремлює два види цін.
Вільні ціни визначають на всі види продукції (робіт, послуг), за винятком тих, на які встановлено державні регульовані ціни. Вільні ціни визначають суб’єкти господарювання самостійно за згодою сторін, а у внутрішньогосподарських відносинах — також за рішенням суб’єкта господарювання.
Державні регульовані ціни запроваджує Кабінет Міністрів України, органи виконавчої влади, державні колегіальні органи та органи місцевого самоврядування відповідно до їхніх повноважень у встановленому законодавством порядку. Державне регулювання цін відбувається згідно із Законом України «Про ціни і ціноутворення» від 21.06.2012 № 5007-VI. Зазначений закон визначає основні засади цінової політики і регулює відносини, що виникають у процесі формування, встановлення та застосування цін, а також здійснення державного контролю (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення.
Щодо державних регульованих цін варто зробити ремарку. Так, державні регульовані ціни запроваджують на товари, які справляють визначальний вплив на загальний рівень і динаміку цін, мають істотну соціальну значущість, а також на товари, що виробляють суб’єкти, які посідають монопольне (домінуюче) становище на ринку, також можуть бути запроваджені на товари суб’єктів господарювання, які порушують вимоги законодавства про захист економічної конкуренції. Зміну рівня державних регульованих цін здійснюють у порядку і строки, що визначають органи, які відповідно до Закону України «Про ціни і ціноутворення» здійснюють державне регулювання цін.
Ціни на товари, які призначені для реалізації на внутрішньому ринку України, установлюють виключно у валюті України, якщо інше не передбачено міжнародними угодами, ратифікованими Україною, та постановами Кабінету Міністрів України.
До речі, Податковий кодекс України також містить положення стосовно визначення терміна «ціна». Так, відповідно до підпункту 14.1.219 статті 14 Податкового кодексу України ринкова ціна — ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати на добровільній основі, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності — однорідних) товарів (робіт, послуг) у порівняних економічних (комерційних) умовах.
Таким чином, залежно від виду предмета закупівлі (виду товару/роботи/послуги) замовник при формуванні очікуваної вартості буде керуватися вільними середньоринковими або регульованими цінами.
Перефразовуючи вищевикладене в даному розділі цієї статті простими словами, можна сказати, що ціна є економічною категорією, що означає суму грошей, за якою продавець хоче продати, а покупець готовий купити товар. Ціна — це грошовий вираз вартості товару (продукції, послуги). Також ціна відображає корисність товару, купівельну спроможність грошової одиниці, ступінь рідкісності товару, силу конкуренції, силу державного контролю тощо. Ціна на будь-який товар складається з окремих елементів. Основними з них є собівартість і прибуток. Крім того, до складу ціни можуть входити: акцизний збір, податок на додану вартість, націнки постачальницько-збутових організацій, торговельні надбавки або знижки. На розмір ціни впливають такі фактори, як склад витрат виробництва, відстань від виробника до споживача, структура ціни, розмір прибутку, який бажає отримати виробник, кількість посередників і т. д. У кожного товару або послуги є власна вартість, яка відрізняється від ціни, зазначеної продавцем при реалізації. Доволі часто люди використовують ці два слова як рівноправні, не зважаючи на їхню економічну природу. У чому різниця цих двох, здавалося б, таких схожих понять? Вартість схожа на собівартість, тобто це витрати виробника продукції на її виготовлення. Це можуть бути грошові, часові, матеріальні витрати, кожні з яких можуть бути виражені у фізичних одиницях, а потім і в грошовій формі. Ціна — сума коштів, за яку продавець згоден передати покупцеві свої товари або послуги. У ціну включають усі витрати при виготовленні продукції, а також ту суму надбавки, яку передбачає одержати продавець при реалізації товарів. Тобто ціна — це грошове вираження вартості предмета з додаванням частки прибутку, одержуваної продавцем.
Законом не визначено органів, які уповноважені надавати офіційну інформацію щодо вартості товарів, робіт і послуг та переліку документів, якими замовник має послуговуватись під час визначення очікуваної вартості предмета закупівлі. З огляду на викладене, замовник самостійно визначає очікувану вартість предмета закупівлі, зважаючи на його специфіку, з дотриманням принципів, закріплених у статті 3 Закону, та законодавства в цілому.
Серед іншого підідомляємо, що моніторин цін був проведений на підставі показників офіційного сайту мінфіну.
щодо обгрунтування технічних чкісних та кількісних характеристик, повідомляємо, що Закон не містить обобязнової потреби та механізму такого обгрунтування