• Закупівля без використання електронної системи
  • КЕП
  • Без аукціону

Капітальний ремонт території КЗ ЛОР ДЗОВ "Надія"

Завершена

1 394 600.00 UAH без ПДВ
Номер: 329c313f86b3435fa1c11503dfe349e6
Ідентифікатор моніторингу: UA-M-2026-03-23-000051
Дата прийняття рішення про проведення моніторингу: 23.03.2026 00:00
Автор: Західний офіс Держаудитслужби, UA-EDR 40479801
Період моніторингу: 23.03.2026 16:16 - 14.04.2026 01:00
Статус: Порушення виявлені
Опис: ДЕРЖАВНА АУДИТОРСЬКА СЛУЖБА УКРАЇНИ ЗАХІДНИЙ ОФІС ДЕРЖАУДИТСЛУЖБИ НАКАЗ 23.03.2026 №58 Львів Про початок моніторингу процедур закупівель/закупівель Відповідно до статті 2 та статті 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», частини другої статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі», з врахуванням пункту 23 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178, та згідно з пунктом 9 Положення про Західний офіс Держаудитслужби, затвердженого наказом Держаудитслужби від 02.06.2016 № 23 НАКАЗУЮ: 1. Розпочати моніторинг процедур закупівель/закупівель відповідно до переліку, що додається. 2. Відділу контролю у сфері закупівель забезпечити проведення моніторингу процедур закупівель/закупівель, зазначених у додатку до цього наказу. Начальник Роман КРОЛЯК Додаток до наказу Західного офісу Держаудитслужби від 23.03.2026 №58. Витяг з переліку процедур закупівель/закупівель № з/п Оголошення про проведення процедури закупівлі/закупівлі та/або повідомлення про намір укласти договір на веб-порталі Уповноваженого органу, опис підстав для здійснення моніторингу процедури закупівлі/закупівлі, унікальний номер дата оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу: UA-2026-03-17-012675-a, 17.03.2026. Виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель. Начальник відділу контролю у сфері закупівель Надія ЯРЕМА
Адреса: Ukraine, Львів
Контактна особа: Західний офіс Держаудитслужби ( обл.), +38 (0 32) 297-02-35, i.h.yaropud@dasu.gov.ua
Етапи закупівельного процесу:
  • Укладання та виконання договору про закупівлю (прийняття рішення про відміну торгів)
Підстави для прийняття рішення про початок моніторингу:
  • Виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель
Детальніше

Висновок про результати моніторингу

Статус порушень: Виявлені
Тип порушень:
  • Інші порушення законодавства у сфері закупівель
Висновок про наявність або відсутність порушень законодавства: За результатами аналізу питання розміщення та оприлюднення інформації про закупівлю встановлено порушення норм пунктів 3 та 11 Особливостей №1178. За результатами аналізу питання укладання договору та його відповідності вимогам законодавства встановлено недотримання норм пунктів 17, 21, 103 та 106 Загальних умов №668, статей 843 та 884 Цивільного кодексу України, пунктів 5.1. та 5.34. Настанови №281, що суперечить принципам здійснення закупівель, визначних у статті 5 Закону. Крім того, Замовником допущено порушення норм частини п’ятої статті 8 Закону внаслідок порушення строків надання інформації/документів у випадках, передбачених законом. За результатами аналізу питання дотримання Замовником законодавства у сфері публічних закупівель щодо визначення предмета закупівлі; відображення закупівлі у річному плані; наявності підстав для проведення закупівлі та укладення договору без застосування процедур закупівель, визначених Законом з урахуванням Особливостей №1178; внесення змін до договору – порушень не встановлено.
Зобов’язанння щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель: З огляду на встановлені порушення законодавства у сфері закупівель, керуючись статтею 2 та 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» та статтею 8 Закону України «Про публічні закупівлі», Західний офіс Держаудитслужби зобов’язує здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень у встановленому законодавством порядку, а саме привести умови договору у відповідність до вимог законодавства (зокрема, Настанови №281 та пунктів 17 та 21 Загальних умов №281) з відповідним укладанням та опублікуванням додаткової угоди до договору про закупівлю, а у разі неможливості внесення змін до договору – вжити заходи щодо його припинення з дотриманням норм законодавства. Крім того, оприлюднити відповідну інформацію про кінцевого бенефіціарного власника виконавця робіт відповідно до пункту 11 Особливостей №1178 та вжити заходи (зокрема, проведення роз’яснювальної роботи, економічних навчань, тощо), направлені на недопущення в подальшому встановлених моніторингом порушень вимог законодавства. Протягом п’яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.
Інформація про результати моніторингу закупівлі у розрізі стадій проведення процедури закупівлі: Дата закінчення моніторингу: 07 квітня 2026 року. Предметом аналізу закупівлі були питання: визначення предмета закупівлі; відображення закупівлі у річному плані; правомірності та обґрунтування для проведення закупівлі та укладення договору без застосування процедур закупівель, визначених Законом України від 25.12.2015 №922-VIII «Про публічні закупівлі» (у чинній для досліджуваної закупівлі редакції, далі – Закон) з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178 (у чинній для досліджуваної закупівлі редакції, далі – Особливості №1178); розміщення та оприлюднення інформації про закупівлю; відповідності укладеного договору вимогам законодавства; внесення змін до договору. Під час моніторингу проаналізовано: річний план закупівель Комунального закладу Львівської обласної ради «Дитячий заклад оздоровлення та відпочинку «Надія»» (далі – Замовник) на 2026 рік (UA-P-2026-03-17-015260-a); опубліковану в електронній системі закупівель інформацію про предмет та умови закупівлі; звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель; копію наказу від 10.03.2026 №24 про затвердження кошторисної частини проектної документації; копію експертного звіту №0626-38/Є від 10.03.2026 (реєстраційний №EX01:8987-5933-4140-5006); договір від 13.03.2026 №19/2026, додаткову угоду від 01.04.2026 №1 до вказаного договору та повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю; опубліковані Замовником під час моніторингу пояснення та документи на запити органу державного фінансового контролю. Відповідно до норм частини 3-7 розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення» Закону на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених цим Законом, визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз. За нормою пункту 3 Особливостей №1178 замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням цих особливостей та з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом. Згідно з частиною п’ятою статті 8 Закону протягом строку проведення моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю, відповідальна за проведення моніторингу процедури закупівель, має право через електронну систему закупівель запитувати у замовника пояснення (інформацію, документи) щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі. При цьому, за вимогами частини п’ятої статті 8 Закону, замовник протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення запиту про надання пояснень щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі, повинен надати відповідні пояснення (інформацію, документи) через електронну систему закупівель. Під час моніторингу Західним офісом Держаудитслужби 25.03.2026 було опубліковано в електронній системі закупівель запит до Замовника щодо надання відповідної інформації та документів з питань та прийнятих Замовником рішень, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі. Водночас, на вищевказаний запит Замовником відповідь надано (оприлюднено в електронній системі закупівель) лише 02.04.2026 (шостий робочий день), тобто з порушенням строку, визначеного у частині п’ятій статті 8 Закону. Моніторингом встановлено, що закупівлю UA-2026-03-17-012675-a Замовником здійснено шляхом укладання договору без використання електронної системи відповідно до пункту 11 Особливостей №1178. Відповідно до норм частини першої статті 884 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 №435-IV (далі – Цивільний кодекс України) підрядник гарантує досягнення об'єктом будівництва визначених у проектно-кошторисній документації показників і можливість експлуатації об'єкта відповідно до договору протягом гарантійного строку, якщо інше не встановлено договором будівельного підряду, гарантійний строк становить 10 років від дня прийняття об'єкта замовником, якщо більший гарантійний строк не встановлений договором або законом. Також, згідно з пунктом 103 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 №668 (які відповідно до Цивільного кодексу України визначають порядок укладення та виконання договорів підряду на проведення робіт з нового будівництва, реконструкції, реставрації та капітального ремонту об’єкта будівництва; далі – Загальні умови №668), гарантійні строки якості закінчених робіт, експлуатації змонтованих конструкцій встановлюються у договорі підряду з урахуванням вимог до цих робіт і конструкцій, визначених у проектній документації, гарантійний строк експлуатації об’єкта будівництва становить 10 років від дня його прийняття замовником, якщо більший гарантійний строк не встановлений договором підряду або законом. Однак, моніторингом встановлено, що у пунктах 2.2. та 8.1. укладеного договору від 13.03.2026 №19/2026 (далі – Договір №19/2026) визначено, що: «Підрядник надає гарантії на виконані роботи - 5 років з дати приймання-передачі виконаних робіт, а також підрядник гарантує якість виконаних робіт і змонтованих конструкцій, досягнення показників об’єкту визначених у договорі та проєктно-кошторисній документації та можливість безперервної і нормальної експлуатації об’єкта протягом 5 років з моменту здачі його в експлуатацію». Отже, при укладенні Договору №19/2026 сторонами визначено умову, яка не відповідає нормам чинного законодавства (пункт 103 Загальних умов №668, стаття 884 Цивільного кодексу України). Замовником у наданому під час моніторингу поясненні зазначено, зокрема, що додатковою угодою від 01.04.2026 №1 (далі – Додаткова угода №1) до Договору №19/2026 були внесені зміни в цій частині. Слід зазначити, що під час моніторингу Замовником оприлюднено в електронній системі закупівель Додаткову угоду №1 до Договору №19/2026. Крім того, згідно з положенням пункту 106 Загальних умов №668 підрядник ВІДПОВІДАЄ за недоліки (дефекти), виявлені в закінчених роботах (об’єкті будівництва) і змонтованих конструкціях протягом гарантійних строків, якщо він НЕ ДОВЕДЕ, що: недоліки були відомі або могли бути відомі замовнику на момент їх прийняття, але не зазначені в акті; недоліки виникли внаслідок: неналежної підготовки проектної документації, якщо відповідно до договору підряду обов'язок щодо забезпечення робіт (будівництва об’єкта) проектною документацією було покладено на замовника; природного зносу результату закінчених робіт (об’єкта будівництва), змонтованих конструкцій; неправильної експлуатації або неправильності інструкцій щодо експлуатації змонтованих конструкцій та/або об’єкта будівництва, розроблених самим замовником або залученими ним третіми особами; неналежного ремонту змонтованих конструкцій, об’єкта будівництва, проведеного самим замовником або залученими ним третіми особами; інших незалежних від підрядника обставин. Водночас, моніторингом встановлено, що у пункті 8.5. Договору №19/2026 визначено, що: «Підрядник НЕ ВІДПОВІДАЄ за дефекти, виявлені у межах гарантійного терміну, якщо він НЕ ДОВЕДЕ, що вони сталися внаслідок: природного зносу об'єкта будівництва або його частини; неправильної його експлуатації; неправильності інструкцій щодо його експлуатації, розроблених самим Замовником або залученими іншими особами; неналежного ремонту об'єкта який здійснено самим Замовником або залученими третіми особами», що суперечить чинному законодавству (пункт 106 Загальних умов №668). Замовником у наданому під час моніторингу поясненні зазначено, зокрема, що Додатковою угодою №1 до Договору №19/2026 були внесені зміни в цій частині. Слід зазначити, що під час моніторингу оприлюднено Замовником в електронній системі закупівель Додаткову угоду №1 до Договору №19/2026. Також, відповідно до норм пункту 17 Загальних умов №668 строки виконання робіт (будівництва об’єкта) встановлюються договором підряду і визначаються датою їх початку та закінчення, невід’ємною частиною договору підряду є календарний графік виконання робіт, в якому визначаються дати початку та закінчення всіх видів (етапів, комплексів) робіт, передбачених договором підряду. Водночас, моніторингом встановлено, що Договір №19/2026 містить календарний графік виконання робіт (Додаток №2 до договору), у якому зазначено дати початку та закінчення робіт в цілому за об’єктом будівництва, однак не зазначено дат початку та закінчення відповідних видів (етапів, комплексів) робіт, передбачених договором підряду, чим недотримано вимоги пункту 17 Загальних умов №668. Згідно з статтею 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору, істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. За нормами статті 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення, ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу. Відповідно до пункту 5 Загальних умов №668 договірна ціна (визначена на основі кошторису, узгоджена сторонами і обумовлена у договорі підряду ціна (вартість) робіт) є істотною умовою договору, а відповідно до пункту 21 Загальних умов №668 договірна ціна визначається на основі кошторису з урахуванням вимог частини другої статті 7 Закону України «Про ціни і ціноутворення». У частині другій статті 7 Закону України «Про ціни і ціноутворення» визначено, що при обчисленні вартості будівництва об’єктів (крім автомобільних доріг загального користування), що будуються із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, кредитів, наданих під державні гарантії, застосовуються кошторисні норми України щодо ціноутворення у будівництві, затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері містобудування та архітектури. Відповідно до пункту 3.1. Договору №19/2026 договірна ціна на момент укладення договору є твердою і становить: 1 394 600,00 грн без ПДВ. Моніторингом встановлено, що Договірна ціна Договору №19/2026 (Додаток №1 до договору) включає в себе рядок «Податки, збори, обов’язкові платежі, встановлені чинним законодавством і не враховані складовими вартості будівництва» (розрахунок №13) із сумою 69 730,00 грн. У наданій під час моніторингу інформації Замовником зазначено, що ТОВ «ІНЖИНІРИНГ КОМПАНІ» (з яким укладено Договір 19/2026) є платником єдиного податку та що згідно наданого підрядником при укладенні договору деталізованого Розрахунку №13 до нього включено єдиний податок за ставкою 5%, що становить 69 730,00 гривень. Відповідно до наявної у публічному доступі інформації в електронній системі закупівель (зокрема, по закупівлі UA-2025-08-06-002133-a, витяг від 27.10.2023 №3158 з Реєстру платників єдиного податку) ТОВ «ІНЖИНІРИНГ КОМПАНІ» є платником єдиного податку 3 групи за ставкою 5 відсотків без реєстрації ПДВ. Відповідно до пункту 5.1. Настанови з визначення вартості закупівлі, затвердженої Міністерства розвитку громад та територій України від 01.11.2021 №281 (зі змінами, далі – Настанова №281) ціна пропозиції учасника процедури закупівлі (договірна ціна) формується на підставі вартості будівельних робіт, до складу якої включаються прямі, загальновиробничі та інші витрати на будівництво об’єкта, прибуток, кошти на покриття адміністративних втрат будівельних організацій, кошти на покриття ризиків у випадках, передбачених у пункті 4.40 цієї Настанови, кошти на покриття додаткових витрат, пов`язаних з інфляційними процесами, кошти на сплату податків, зборів, обов’язкових платежів. У пункті 5.2. Настанови №281 визначено, що договірна ціна є кошторисом вартості підрядних робіт, який узгоджений замовником, і використовується при проведенні взаєморозрахунків. Пунктом 5.34. Настанови №281 також передбачено, що до складу ціни пропозиції учасника процедури закупівлі (договірної ціни) включаються встановлені чинним законодавством податки, збори, обов’язкові платежі, не враховані складовими вартості будівництва. При цьому, у пункті 5.34. Настанови №281 визначено, що розмір цих витрат визначається, виходячи з норм і бази для їх нарахування, встановлених законодавством. Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку визначені у Главі 1 Розділу XIV «Спеціальні податкові режими» Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Зокрема, у пункті 292.1. статті 292 Глави 1 Розділу XIV ПКУ визначено, що спрощена система оподаткування, обліку та звітності – особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності. Згідно з нормами пункту 293.1. статті 293 ПКУ ставки єдиного податку для платників 3 групи встановлюються у відсотках до доходу (відсоткові ставки), а відповідно до статті 292.1. ПКУ доходом платника єдиного податку (юридичної особи) є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пунктом 292.3 цієї статті. У пункті 297.1. ПКУ визначено перелік податків та зборів, від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності щодо яких звільняються платники єдиного податку, серед яких: податку на прибуток підприємств (крім випадків, передбачених абз. 2, 3 і 4 підпункту 133.1.1 та підпунктом 133.1.4 пункту 133.1 статті 133 цього Кодексу); податку на доходи фізичних осіб у частині доходів (об’єкта оподаткування), що отримані в результаті господарської діяльності платника єдиного податку першої - четвертої групи (фізичної особи) та оподатковані згідно з цією главою; ПДВ з операцій з постачання товарів, робіт та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України (крім ПДВ, що сплачується фізичними особами та юридичними особами, які обрали ставку єдиного податку, визначену підпунктом 1 пункту 293.3 статті 293 цього Кодексу, а також що сплачується платниками єдиного податку четвертої групи) тощо. З огляду на те, що згідно з вимогами ПКУ єдиний податок в розмірі 5% обраховується від загального доходу юридичних осіб, які знаходяться на спрощеній системі оподаткування за 3 групою, і такі витрати не є компенсованими витратами, а також їх визначення законодавством у сфері будівництва, нормування у будівництві та містобудування не передбачається – до вартості будівництва об’єктів сума такого єдиного податку не включається. Отже, включення до Договірної ціни за укладеним Договором №19/2026 єдиного податку (Розрахунок №13) є порушенням норм пунктів 5.1 та 5.34 Настанови №281. Замовником у наданому під час моніторингу поясненні зазначено, зокрема, що ТОВ «ІНЖИНІРИНГ КОМПАНІ» є платником єдиного податку, тому згідно Настанови №281 зобов’язаний був включити у договірну ціну також і податки, збори, платежі, передбачені для нього, зокрема, єдиний податок, та згідно наданого підрядником при укладенні договору деталізованого розрахунку №13 до нього включено єдиний податок за ставкою 5 відсотків. Також у поясненні Замовник (з посиланням на норми пунктів 5.1. та 5.34 Настанови №281) зазначив, що Настанова №281 не розподіляє види податків на компенсовані чи некомпенсовані, а зазначає що до договірної ціни включаються встановлені чинним законодавством податки, збори, обов’язкові платежі, не враховані складовими вартості будівництва, ТОВ «ІНЖИНІРИНГ КОМПАНІ» є платником єдиного податку, тому згідно Настанови №281 зобов’язаний був включити у договірну ціну також і обов’язкові для нього податки, збори, платежі, зокрема, єдиний податок. Однак, спрощена система – особливий механізм справляння податків і зборів, який передбачає, що платник єдиного податку третьої групи звільняється від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з відповідних податків (зокрема, податку на прибуток підприємств; податку на доходи фізичних осіб у частині доходів; ПДВ (якщо ПДВ включається до складу доходу). Пунктом 5.34. Настанови №281 також передбачено, що до складу ціни пропозиції (договірної ціни) включаються встановлені чинним законодавством податки, збори, обов’язкові платежі, не враховані складовими вартості будівництва. Разом з тим, у пункті 5.34. Настанови №281 визначено, що розмір таких витрат (податків, зборів, обов’язкових платежів) визначається, виходячи не лише з норм, а й виходячи і з бази для їх нарахування, встановлених законодавством. Як зазначено вище, базою для нарахування єдиного податку для платника єдиного податку 3 групи є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду. З урахуванням норм статей 291 та 292 ПКУ, єдиний податок є податком, який належить до сплати безпосередньо платником такого податку та не належить до витрат, пов’язаних з виконанням робіт. Єдиний податок – це податок на дохід (виручку) юридичної особи та у разі включення суми єдиного податку до договірної ціни у договорі підряду такий податок стане частиною доходу, спрямується на рахунок платника єдиного податку (як оплата за договором) та увійде до складу оподаткованого доходу (відповідно до пункту 292.1. статті 292 ПКУ), з якого платник єдиного податку 3 групи повинен знову сплатити єдиний податок. Отже, сума договору з виконавцем, який є платником єдиного податку 5%, є загальною вартістю робіт, а свій обов’язок зі сплати 5% єдиного податку виконавець покриває за рахунок цієї суми (тобто його податки закладені в його внутрішніх витратах, наприклад, у прибутку або адміністративних витратах). Слід також зазначити, що висновки про результати моніторингу закупівель та рішення суду (на які Замовник посилається у поясненні) стосуються індивідуальних обставин і не мають прецедентного характеру. Замовники при здійсненні закупівель повинні керуватись нормами чинного законодавства, а не висновками про результати моніторингу інших закупівель. З врахуванням вищевикладеного, до Договірної ціни за Договором №19/2026 включено єдиний податок у розмірі 5% (69 730,00 грн) всупереч положень законодавства щодо ціноутворення у будівництві (Настанова №281), чим недотримано вимог норм пункту 21 Загальних умов №668 та статті 843 Цивільного кодексу України, та що суперечить принципам здійснення закупівель, визначних у статті 5 Закону (максимальна економія, ефективність та пропорційність). Відповідно до положень пункту 11 Особливостей №1178 звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, додатково повинен містити визначену абзацом сьомим пункту 9 цих особливостей інформацію про кінцевих бенефіціарних власників постачальника товару (товарів), виконавця робіт, надавача послуги (послуг). Так, в абзаці сьомому пункту 9 Особливостей №1178 визначено, що звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, додатково повинен містити таку інформацію про кінцевих бенефіціарних власників виконавця робіт: прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), країна громадянства (підданства), а в разі, коли кінцевий бенефіціарний власник - іноземець є громадянином (підданим) кількох країн, - усі країни його громадянства (підданства), а також повне найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код (для резидента) засновника юридичної особи, в якому така особа є кінцевим бенефіціарним власником, характер та міра (рівень, ступінь, частка) бенефіціарного володіння (вигоди, інтересу, впливу). Проте, моніторингом встановлено, що опублікований Замовником звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, не містить визначену абзацом сьомим пункту 9 цих особливостей інформацію про кінцевих бенефіціарних власників виконавця робіт (ТОВ «ІНЖИНІРИНГ КОМПАНІ»), така інформація також Замовником не оприлюднена додатково до звіту про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, що суперечить нормам пункту 11 та, відповідно, пункту 3 Особливостей №1178. Замовником у наданому під час моніторингу поясненні зазначено, зокрема, що на самому майданчику не має технічно реалізованої можливості для заповнення відповідної інформації та при публікації договору помилково не довантажено дану довідку. Водночас, згідно з положеннями пункту 9 Особливостей №1178 у разі відсутності технічної можливості, реалізованої засобами електронної системи закупівель, замовник самостійно додає до звіту про договір про закупівлю укладений без використання електронної системи закупівель, визначену цим абзацом інформацію про кінцевих бенефіціарних власників виконавця робіт.
Період усунення порушень: 07.04.2026 17:05 - 22.04.2026 00:00
Дата публікації висновку: 07.04.2026 17:05

Інформація про усунення порушення

Опис звіту: У відповідь на висновок про результати моніторингу процедури закупівлі № UA-2026-03-17-012675-a від 07.04.2026 року повідомляємо наступне: в уповноваженої особи не було можливості вчасно надати відповідь на запит про надання пояснень, через те, що № UA-2026-03-17-012675-a не є процедурою закупівлі в розумінні Закону України «Про публічні закупівлі», а отже уповноваженій особі замовника не прийшло сповіщення про початок такого моніторингу та надання запиту Держаудитслужби про надання пояснення. У Висновку вказано наступне: Під час моніторингу Західним офісом Держаудитслужби 25.03.2026 було опубліковано в електронній системі закупівель запит до Замовника щодо надання відповідної інформації та документів з питань та прийнятих Замовником рішень, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі. Відповідно до Статті 13 Закону України «Про публічні закупівлі» 1. Закупівлі можуть здійснюватися шляхом застосування однієї з таких конкурентних процедур: відкриті торги; торги з обмеженою участю; конкурентний діалог. 2. Як виняток та відповідно до умов, визначених у частині другій статті 40 цього Закону, замовники можуть застосовувати переговорну процедуру закупівлі. 3. Замовник здійснює процедури закупівлі шляхом використання електронної системи закупівель. Звіт про договір про закупівлю не є процедурою закупівлі. Відповідно до норм пункту 17 Загальних умов №668 строки виконання робіт (будівництва об’єкта) встановлюються договором підряду і визначаються датою їх початку та закінчення, невід’ємною частиною договору підряду є календарний графік виконання робіт, в якому визначаються дати початку та закінчення всіх видів (етапів, комплексів) робіт, передбачених договором підряду. Водночас, моніторингом встановлено, що Договір №19/2026 містить календарний графік виконання робіт (Додаток №2 до договору), у якому зазначено дати початку та закінчення робіт в цілому за об’єктом будівництва, однак не зазначено дат початку та закінчення відповідних видів (етапів, комплексів) робіт, передбачених договором підряду, чим недотримано вимоги пункту 17 Загальних умов №668. Враховуючи наведене Замовником вирішено Ініціювання питання щодо внесення змін до договору № 19/2026 та викладення Додатку №2 до договору в редакції, яка відповідатиме Загальним умовам укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 №668. Щодо включення до Договірної ціни Єдиного податку, Замовником ініційовано питання щодо внесення змін до договору та зменшення загальної суми договору на вартість єдиного податку. Оскільки за Договором № 19/2026 від 13 березня 2026 року підрядником виконано не всі Роботи та не здійснено оплату в повному обсязі, виключення суми єдиного податку із Договірної ціни можливе шляхом внесення змін до Договору.
Дата публікації звіту: 14.04.2026 21:11

Запити/Пояснення