• Відкриті торги з особливостями
  • Однолотова
  • КЕП

Медична інформаційна система у формі онлайн-доступу

Місцезнаходження: Житомирська обл. Житомирський р-н.с. Станишівка. шосе Сквирське,3; Категорія замовника: 3). підприємства, установи, організації, зазначені у пункті 3 частини першої статті 2 Закону України "Про публічні закупівлі".

Завершена

835 000.00 UAH з ПДВ
Номер: 42fb06e3a62d49588a5769f448bd0c3c
Ідентифікатор моніторингу: UA-M-2025-12-29-000050
Дата прийняття рішення про проведення моніторингу: 29.12.2025 00:00
Автор: Північний офіс Держаудитслужби, UA-EDR 40919579
Період моніторингу: 29.12.2025 15:53 - 20.01.2026 00:00
Статус: Порушення виявлені
Опис: ДЕРЖАВНА АУДИТОРСЬКА СЛУЖБА УКРАЇНИ ПІВНІЧНИЙ ОФІС ДЕРЖАУДИТСЛУЖБИ Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області Н А К А З 29.12.2025 № 115-з Житомир Про початок моніторингу процедур закупівель/закупівель Відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі», зважаючи на пункт 23 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178, підпункту 2 пункту 5 Положення про Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області, затвердженого наказом Північного офісу Держаудитслужби від 20 жовтня 2016 року № 18 (зі змінами), НАКАЗУЮ: 1. Почати моніторинг процедур закупівель/закупівель відповідно до переліку, що додається. 2. Відділу контролю у сфері закупівель забезпечити проведення моніторингу процедур закупівель/закупівель, зазначених у пункті 1 цього наказу. В.о. начальника Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області Людмила ШАВЛОВИЧ Додаток до наказу Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області від 29.12.2025 № 115-з Витяг з переліку процедур закупівель/закупівель. № з/п Унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір, опис підстав для здійснення моніторингу закупівлі: 9. UA-2025-12-09-013784-a. Виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель.
Адреса: Ukraine, Житомир
Контактна особа: Північний офіс Держаудитслужби ( обл.), +38 (0 41) 242-08-14, a.v.sherstoboieva@dasu.gov.ua
Етапи закупівельного процесу:
  • Розкриття тендерних пропозицій, їх розгляд та оцінка
Підстави для прийняття рішення про початок моніторингу:
  • Виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель
Детальніше

Висновок про результати моніторингу

Статус порушень: Виявлені
Тип порушень:
  • Інші порушення законодавства у сфері закупівель
Висновок про наявність або відсутність порушень законодавства: За результатами аналізу питання дотримання Замовником законодавства у сфері публічних закупівель щодо відповідності вимог тендерної документації вимогам законодавства у сфері закупівель встановлено, що тендерна документація не відповідає нормам пункту 3 частини другої, абзацу першого частини третьої статті 22 Закону та абзацу першого пункту 28 Особливостей. За результатами аналізу питання дотримання Замовником законодавства у сфері публічних закупівель щодо розгляду тендерної пропозиції учасника ТОВ «Здоров’я 24» встановлено порушення вимог пункту 43 Особливостей. За результатами аналізу питання дотримання Замовником законодавства у сфері публічних закупівель щодо визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані, оприлюднення інформації про закупівлю відповідно до законодавства у сфері закупівель, повноти відображення інформації в оголошенні про проведення відкритих торгів з особливостями відповідно до вимог Закону та вимог Особливостей, своєчасності надання інформації та документів у випадках, передбачених законодавством, - порушень не встановлено.
Зобов’язанння щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель: З огляду на встановлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель, керуючись статтями 5 та 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» № 2939-XII від 26.01.1993, статтею 8 Закону, Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області зобов’язує здійснити заходи направлені на недопущення встановлених порушень у подальшому та забезпечити притягнення до дисциплінарної або матеріальної відповідальності осіб, якими допущені порушення, та протягом п’яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.
Інформація про результати моніторингу закупівлі у розрізі стадій проведення процедури закупівлі: Дата закінчення моніторингу: 16 січня 2026 року. Предметом аналізу були питання: визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані, оприлюднення інформації про закупівлю відповідно до законодавства у сфері закупівель, повнота відображення інформації в оголошенні про проведення відкритих торгів з особливостями відповідно до вимог Закону України «Про публічні закупівлі» № 922-VIII від 25.12.2015 (далі – Закон) та вимог Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (в редакції, чинній на момент проведення процедури закупівлі) (далі – Особливості), відповідність вимог тендерної документації вимогам законодавства у сфері закупівель, розгляд тендерної пропозиції, своєчасність надання інформації та документів у випадках, передбачених законодавством. Під час моніторингу проаналізовані: річний план закупівель Комунального некомерційного підприємства «Житомирська багатопрофільна опорна лікарня» Новогуйвинської селищної ради (далі – Замовник) на 2025 рік, оголошення про проведення відкритих торгів з особливостями, тендерна документація, затверджена рішенням уповноваженої особи від 05.12.2025, тендерна пропозиція учасника-переможця товариства з обмеженою відповідальністю «Здоров’я 24» (далі – ТОВ «Здоров’я 24»), протокол щодо прийняття рішення уповноваженою особою від 24.12.2025, повідомлення про намір укласти договір про закупівлю від 24.12.2025, відповіді Замовника на пояснення з копіями документів, оприлюднені в електронній системі закупівель 31.12.2025, 02.01.2026 та 16.01.2026. За результатами проведеного моніторингу відповідності вимог тендерної документації Замовника вимогам законодавства у сфері закупівель встановлено, що в порушення вимог пункту 3 частини другої статті 22 Закону тендерна документація Замовника, а саме технічна специфікація (Додаток № 3 до тендерної документації), не містить інформації про кількісні характеристика предмета закупівлі. Також, моніторингом встановлено, що тендерна документація Замовника не відповідає нормам абзацу першого частини третьої статті 22 Закону та абзацу першого пункту 28 Особливостей в частині включення до неї інформації не у відповідності до вимог законодавства, а саме: - в пункті 4 розділу V тендерної документації зазначено підстави для відмови учаснику процедури закупівлі в участі у відкритих торгах без врахування змін, внесених постановами Кабінету Міністрів України від 01.09.2023 № 952 та від 02.04.2024 № 382; - в пунктах 3 та 4 розділу VI тендерної документації зазначено підстави внесення змін до істотних умов договору про закупівлю без врахування змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України від 01.09.2025 № 1067; - в пунктах 3 та 4 розділу VI тендерної документації, встановлено умову, що істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпункту 13 пункту 13) Особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема «погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення», при тому, що предметом даної закупівлі є послуги, а не товари. За результатами моніторингу питання дотримання Замовником законодавства у сфері публічних закупівель щодо розгляду тендерної пропозиції учасника ТОВ «Здоров’я 24» встановлено наступне. Відповідно до пункту 1.3 Додатку № 1/1 до тендерної документації встановлено імперативну вимогу щодо надання учасником у складі тендерної пропозиції довідку в довільній формі, яка повинна містити відомості про учасника, зокрема, інформацію про керівництво (посада, ім’я, по-батькові, телефон для контактів). На виконання вищевказаних вимог учасником ТОВ «Здоров’я 24» у складі тендерної пропозиції надано довідку з відомостями про учасника від 11.12.2025 № 7. Однак, моніторингом встановлено, що в наданій учасником ТОВ «Здоров’я 24» у складі тендерної пропозиції довідці від 11.12.2025 № 7 відсутня інформація щодо керівництва (посада, ім’я, по-батькові, телефон для контактів), чим не дотримано вимоги пункту 1.3 Додатку № 1/1 до тендерної документації. Відповідно до пункту 43 Особливостей визначено, що якщо замовником під час розгляду тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі виявлено невідповідності в інформації та/або документах, що подані учасником процедури закупівлі у тендерній пропозиції та/або подання яких передбачалося тендерною документацією, він розміщує у строк, який не може бути меншим, ніж два робочі дні до закінчення строку розгляду тендерних пропозицій, повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей в електронній системі закупівель. Під невідповідністю в інформації та/або документах, що подані учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції та/або подання яких вимагається тендерною документацією, розуміється у тому числі відсутність у складі тендерної пропозиції інформації та/або документів, подання яких передбачається тендерною документацією (крім випадків відсутності забезпечення тендерної пропозиції, якщо таке забезпечення вимагалося замовником, та/або відсутності інформації (та/або документів) про технічні та якісні характеристики предмета закупівлі, що пропонується учасником процедури в його тендерній пропозиції). Невідповідністю в інформації та/або документах, які надаються учасником процедури закупівлі на виконання вимог технічної специфікації до предмета закупівлі, вважаються помилки, виправлення яких не призводить до зміни предмета закупівлі, запропонованого учасником процедури закупівлі у складі його тендерної пропозиції, найменування товару, марки, моделі тощо. Отже, Замовник в порушення вимог пункту 43 Особливостей не виявив та не розмістив в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою про усунення вищезазначеної невідповідності, чим не надав можливість учаснику ТОВ «Здоров’я 24» усунути таку невідповідність в інформації та/або документах у складі своєї тендерної пропозиції. На запит посадової особи органу державного фінансового контролю, відповідальної за проведення моніторингу закупівлі, Замовником 31.12.2025 та 02.01.2026 надано пояснення, які не спростовують встановлене порушення.
Період усунення порушень: 16.01.2026 15:52 - 31.01.2026 00:00
Дата публікації висновку: 16.01.2026 15:52

Оскарження висновку в суді

Опис: Відповідно до частини 10 статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі», Комунальне некомерційне підприємство «Житомирська багатопрофільна опорна лікарня» повідомляє про оскарження висновку Держаудитслужби від 16.01.2026 р. щодо моніторингу закупівлі UA-2025-12-09-013784-а. Адміністративний позов подано та зареєстровано Житомирським окружним адміністративним судом 30.01.2026 р. Копія позовної заяви з відміткою суду про отримання додається.
Дата публікації: 30.01.2026 15:41

Інформація про усунення порушення

Опис звіту: ЗАПЕРЕЧЕННЯ до висновку про результати моніторингу процедури закупівлі № UA-2025-12-09-013784-a Комунальне некомерційне підприємство «Житомирська багатопрофільна опорна лікарня Новогуйвинської селищної ради» (далі — Замовник) 1. Загальна позиція Замовника Замовник, розглянувши висновок Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області від 16.01.2026 за результатами моніторингу процедури закупівлі № UA-2025-12-09-013784-a, частково не погоджується з викладеними у ньому висновками, вважає їх такими, що мають переважно формальний характер, не враховують специфіку предмета закупівлі та фактичний стан процедури, а окремі формулювання — такими, що виходять за межі повноважень органу державного фінансового контролю. Замовник, керуючись частиною восьмою статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі», подає аргументовані заперечення до Висновку органу державного фінансового контролю від 16.01.2026 з огляду на його необґрунтованість, неконкретизованість та невідповідність принципам адміністративного права. Станом на дату оприлюднення висновку процедура закупівлі перебуває на етапі укладання договору, договір про закупівлю не укладено, договірні зобов’язання між сторонами не виникли. 2. Щодо зауваження про відсутність кількісних характеристик предмета закупівлі У висновку зазначено, що технічна специфікація не містить кількісних характеристик предмета закупівлі, чим нібито порушено пункт 3 частини другої статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі». Замовник не погоджується з висновком про порушення пункту 3 частини другої статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі» з огляду на наступне: Позиція замовника: 2.1. Юридичне визначення змісту Тендерної документації Відповідно до статті 22 Закону, тендерна документація — це документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником. Закон встановлює перелік відомостей, які має містити тендерна документація, проте не містить імперативної вимоги, що кількісні характеристики мають бути викладені виключно в окремому технічному розділі чи специфікації. Вся інформація, що оприлюднена в електронних полях оголошення та в усіх додатках до ТД, за сукупністю становить єдиний масив вимог до предмета закупівлі. Закон вимагає, щоб тендерна документація містила ці характеристики, а не виділяла їх в окремий технічний розділ. Оскільки ТД за своєю суттю є сукупністю оголошення (електронних полів), технічного завдання (Додаток 1) та проєкту договору (Додаток 4), наявність кількісного показника «105 од.» в оголошенні та часових рамок у договорі означає повне виконання вимог закону. 2.2. Наявність кількісних показників у системі та документах Інформація про кількість предмета закупівлі (105 одиниць) була належним чином відображена: • в електронних полях оголошення про закупівлю, які згідно з частиною 1 статті 22 Закону є невід'ємною частиною тендерної документації; • у вступній частині самого Висновку ДАСУ, де аудитор чітко зафіксував кількість — 105 од. Це підтверджує, що кількісна характеристика була визначена Замовником, доступна для ознайомлення та зрозуміла всім учасникам процесу. 2.3. Специфіка послуги Предметом закупівлі є онлайн-доступ до програмного забезпечення що за своєю правовою природою є послугою з надання доступу до програмного забезпечення . Особливістю таких послуг є те, що вони: • не мають фізичної кількісної міри, притаманної товарам; • надаються як єдина комплексна послуга; • можуть характеризуватися через функціональні можливості, строк та умови доступу • характеризуються терміном доступу та обсягом функціоналу. У тексті ТД Замовником чітко визначено часовий вимір послуги (до 31.12.2026) та комплексність доступу. Поєднання часового інтервалу (термін надання послуг) та кількісного показника в електронних полях (105 одиниць доступу) у сукупності створює вичерпну характеристику обсягу закупівлі. 2.4.Предмет закупівлі як комплексна послуга Для хмарних сервісів традиційна «кількість» як одиниця товару не існує. Характеристика обсягу через тривалість доступу та кількість користувачів є технічно коректним та єдиним можливим способом опису даної послуги. Будь-яка вимога щодо іншого формату надання характеристик є втручанням у дискреційні повноваження Замовника щодо формування технічного завдання. 2.5. Внутрішня суперечливість та формалізм Висновку Закон України «Про публічні закупівлі» не встановлює імперативної вимоги щодо обов’язкового визначення кількісних характеристик виключно у вигляді числових показників для кожного виду послуг або в окремому розділі ТД. Крім того, твердження органу державного фінансового контролю є внутрішньо суперечливим, оскільки у розділі І «Вступна частина» самого висновку зафіксовано предмет закупівлі із зазначенням кількості — 105 одиниць. Варто зауважити, що у Висновку Органу контролю (Розділ І «Вступна частина») аудитор зміг ідентифікувати кількість предмета закупівлі — 105 одиниць. Це прямо доводить, що ТД містить достатні кількісні характеристики для ідентифікації обсягу замовлення. Твердження про «відсутність характеристик» у констатуючій частині при їх наявності у вступній частині того ж Висновку свідчить про внутрішню суперечливість акта державного контролю. Фактичне подання учасниками пропозицій саме на вказану кількість одиниць свідчить про те, що умови закупівлі були прозорими та однозначними. Вимога ДАСУ щодо дублювання цієї ж цифри в окремому текстовому «технічному» розділі є виявом надмірного формалізму, який не впливає на суть процедури та не призвів до порушень прав учасників чи нецільового використання коштів. Висновок : Інформація про кількість предмета закупівлі була належним чином відображена в електронних полях оголошення про закупівлю, які відповідно до статті 22 Закону є невід’ємною частиною тендерної документації. Оскільки тендерна документація як цілісний об'єкт містить інформацію про кількісні характеристики (в електронних полях, розділі 1 ТД та додатку 3), вимоги пункту 3 частини другої статті 22 Закону Замовником дотримано в повному обсязі. Порушення є надуманим та спростовується матеріалами самої закупівлі та текстом Висновку ДАСУ. Фактичне подання учасниками тендерних пропозицій з урахуванням зазначеної кількості підтверджує, що умови закупівлі були зрозумілими, права учасників не порушені, а мета закупівлі досягнута. Таким чином, твердження про порушення пункту 3 частини другої статті 22 Закону є формальним та не враховує специфіку предмета закупівлі й реальні обставини процедури. 3. Щодо зауважень стосовно положень тендерної документації про зміну істотних умов договору У висновку зазначено, що окремі положення тендерної документації щодо зміни істотних умов договору не відповідають вимогам чинного законодавства, зокрема в частині можливості зміни ціни за одиницю товару. Позиція Замовника Відповідно до вимог статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі» у тендерній документації обов’язково має міститися проєкт договору про закупівлю із зазначенням порядку зміни його умов. Порядок зміни істотних умов договору про закупівлю визначено виключно пунктом 19 Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1178. Згідно з пунктом 19 Особливостей, замовники у тендерній документації зобов’язані зазначати, що істотні умови договору не можуть змінюватися після його підписання до повного виконання зобов’язань сторонами, крім випадків, визначених у підпунктах 1–9 пункту 19 Особливостей. При цьому: • ні Законом України «Про публічні закупівлі», • ні Особливостями не встановлено розмежування, які саме підстави для зміни істотних умов договору мають включатися залежно від виду предмета закупівлі (товари, роботи чи послуги). Також на Замовника не покладено обов’язку здійснювати вибіркове включення лише «релевантних» підстав із переліку, визначеного пунктом 19 Особливостей. Навпаки, з урахуванням того, що внесення змін до переліку підстав для зміни істотних умов договору після його підписання є неможливим, Замовник зобов’язаний на етапі підготовки тендерної документації включити повний перелік підстав, передбачених пунктом 19 Особливостей. «Наявність у тендерній документації посилань на п. 19 Особливостей у повному обсязі (включаючи підпункти щодо товарів) обумовлена прагненням Замовника до уніфікації умов договору з нормами чинного законодавства. Оскільки предметом закупівлі є послуга, пункти щодо зміни ціни товару є "сплячими" і фактично не можуть бути застосовані, що не створює жодних ризиків для бюджету». Той факт, що окремі підстави апріорі не можуть бути застосовані до конкретного виду договору (наприклад, окремі підпункти пункту 19 у договорах про закупівлю послуг або робіт), не свідчить про порушення, оскільки: • вони мають нормативно-уніфікований характер; • не створюють обов’язку їх застосування; • не впливають на права та обов’язки сторін без настання відповідних обставин. Вказана правова позиція також підтверджується судовою практикою, відповідно до якої включення до проєкту договору всіх підстав, визначених пунктом 19 Особливостей, саме по собі не може вважатися порушенням вимог Закону чи Особливостей, навіть якщо окремі з таких підстав фактично не можуть бути застосовані у конкретному договорі. Отже, включення Замовником положень, що відтворюють пункт 19 Особливостей у повному обсязі, є виконанням вимог законодавства, а не їх порушенням, і не може слугувати підставою для висновку про неправомірність дій Замовника. 3.1. Щодо правового статусу Проєкту договору Звертаємо увагу, що поняття «Договір» та «Проєкт договору» мають різний правовий статус. Відповідно до статті 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов. Оскільки на момент проведення моніторингу договір між сторонами не був підписаний, норми законодавства (зокрема п. 19 Особливостей), які регулюють порядок зміни істотних умов договору, не можуть бути застосовані. Проєкт договору є лише формою майбутнього документа. Замовник має законне право та намір привести термінологію (замінити «товар» на «послуги») та актуалізувати посилання на Постанови КМУ безпосередньо під час підписання договору з переможцем, що не суперечить закону. Разом з тим, станом на момент проведення моніторингу: • договір про закупівлю не укладено; • відповідні положення не були та не могли бути застосовані на практиці; • жодних правових чи фінансових наслідків такі формулювання не спричинили. Процедура закупівлі перебуває на етапі укладання договору, що надає Замовнику можливість привести умови договору у повну відповідність до чинного законодавства до моменту виникнення договірних зобов’язань, без порушення прав учасників та принципів здійснення публічних закупівель. Отже, формальне включення зазначених положень не може розцінюватися як істотне порушення, що вплинуло на результати процедури закупівлі. 3.2.Щодо твердження про невідповідність тендерної документації вимогам законодавства Замовник наголошує про відсутність у законі вимоги щодо «актуалізації» формулювань під кожну редакцію постанов Орган державного фінансового контролю дійшов висновку, що тендерна документація «не відповідає законодавству», оскільки в окремих її положеннях не враховано редакційні зміни, внесені постановами КМУ № 952, № 382, № 1067. Водночас Замовник звертає увагу на наступне. Жодна норма: • Закону України «Про публічні закупівлі»; • Постанови КМУ № 1178; • підзаконних актів, не містить вимоги, що тендерна документація має містити виключно формулювання в останній редакції кожного підпункту нормативного акта. Закон вимагає: • дотримання суті правового регулювання; • недопущення встановлення дискримінаційних або незаконних вимог. Формулювання, використані Замовником: • не змінювали змісту прав і обов’язків учасників; • не встановлювали нових або додаткових вимог; • не створювали правової невизначеності. 3.3.Редакційні зміни не змінювали суті правового регулювання Зміни, на які посилається ДАСУ (№ 952, № 382, № 1067), мали переважно: • уточнювальний; • редакційний; • техніко-юридичний характер. Вони не змінювали концепцію: • підстав відмови учаснику; • підстав внесення змін до істотних умов договору; • загального алгоритму застосування пункту 19 Особливостей. Таким чином, твердження про «невідповідність законодавству» зводиться до формального буквалістського підходу, що прямо суперечить меті моніторингу закупівель — запобіганню істотним порушенням, а не пошуку технічних розбіжностей. 3.4. Щодо твердження про «зайві» або «непередбачені» вимоги до учасника ДАСУ фактично стверджує, що Замовником було встановлено вимоги до учасника, які не відповідають законодавству. Однак: 1. Тендерна документація має примірний характер (ч. 3 ст. 22 Закону). 2. Всі вимоги до учасника були: o чітко структуровані; o викладені в окремих розділах; o не визнані аудитором такими, що порушують закон. Фактично орган контролю не встановив жодної незаконної вимоги до учасника, не зазначив, яка саме інформація: • була надмірною; • не передбаченою законом; • обмежувала конкуренцію. Отже, твердження про «невідповідність» у цій частині є декларативним і необґрунтованим. 4. Щодо висновку про порушення пункту 43 Особливостей У висновку зазначено, що Замовник порушив пункт 43 Особливостей, оскільки не розмістив повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей у тендерній пропозиції учасника ТОВ «Здоров’я 24». Позиція Замовника Виявлена органом державного фінансового контролю невідповідність полягає у відсутності в довідці учасника інформації про керівництво (посада, ПІБ, контактний телефон). Твердження аудитора про обов’язок застосування п. 43 Особливостей є помилковим. Обов’язок виникає лише тоді, коли Замовником виявлено невідповідності. У даному випадку Замовник встановив наявність усієї необхідної інформації про керівництво в інших документах пропозиції (що допускається довільною формою довідки ). Оскільки Замовник не виявив невідповідностей, підстав для оприлюднення вимоги на 24 години не існувало. Зазначена невідповідність: • має інформаційний та формальний характер; • не впливає на відповідність учасника кваліфікаційним критеріям; • не стосується технічних чи якісних характеристик предмета закупівлі; • не перешкоджала ідентифікації учасника, оскільки відповідні відомості містилися в документах тендерної пропозиції та у відкритих державних реєстрах. З огляду на те, що пункт 1.3 Додатку 1/1 тендерної документації передбачав подання інформації у довільній формі, Замовник правомірно здійснив оцінку поданих документів у сукупності. Таким чином, підстави для застосування механізму, передбаченого пунктом 43 Особливостей, були відсутні, а висновок про порушення має дискусійний характер та не враховує принцип пропорційності Окремо наголошуємо: Тендерна документація Замовника у Розділі V прямо містила перелік формальних (несуттєвих) помилок, зокрема: «Невірна назва документа (документів), зміст якого відповідає вимогам, визначеним Замовником». У складі пропозиції учасника був файл «Тендерна пропозиція», який містив повний обсяг інформації, передбачений вимогами тендерної документації, у тому числі у вигляді окремого розділу «Відомості про учасника». Орган контролю: • не довів відсутність інформації; • не довів неможливість її ідентифікації; • не спростував кваліфікацію такої ситуації як формальної помилки. Таким чином, юридичний факт «виявлення невідповідності Замовником» відсутній, а отже відсутній і обов’язок застосування пункту 43 Особливостей. 5. Щодо зобов’язання «забезпечити притягнення до відповідальності» У резолютивній частині висновку міститься зобов’язання забезпечити притягнення посадових осіб до дисциплінарної або матеріальної відповідальності. Позиція Замовника Щодо вимог про притягнення до відповідальності посадових осіб Щодо вимоги Висновку «забезпечити притягнення до дисциплінарної або матеріальної відповідальності осіб, якими допущені порушення», зазначаємо наступне: . Відповідно до статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» та Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», орган державного фінансового контролю має право вимагати вжиття заходів реагування, однак не наділений повноваженнями зобов’язувати Замовника до притягнення конкретних осіб до дисциплінарної чи матеріальної відповідальності У Висновку Аудитор зобов'язує замовника «забезпечити притягнення до дисциплінарної або матеріальної відповідальності». Однак , ДАСУ не має права зобов’язувати керівника який саме вид стягнення застосовувати. Це є втручанням у господарську діяльність. Більше того, «матеріальна відповідальність» можлива лише за наявності завданих прямих збитків. Оскільки аудитор не зафіксував збитків (зайвих виплат), вимога про матеріальну відповідальність є незаконною.Крім того, вимога щодо матеріальної відповідальності є юридично необґрунтованою за відсутності встановленого факту завдання шкоди або збитків. Таким чином, відповідне формулювання у висновку виходить за межі наданих законом повноважень. 5.1. Розмежування видів відповідальності За порушення законодавства у сфері закупівель передбачена адміністративна відповідальність (ст. 164-14 КУпАП). Відповідно до ст. 221 та ст. 234-1 КУпАП, право складати протоколи та накладати адміністративні стягнення (штрафи) належить виключно органам Держаудитслужби та судам. Замовник не є суб’єктом владних повноважень, який має право визначати наявність складу адміністративного правопорушення та накладати стягнення. 5.2. Дискреційні повноваження роботодавця Дисциплінарна відповідальність (догана, звільнення) регулюється Кодексом законів про працю України (КЗпП). Згідно зі ст. 147-1 КЗпП, дисциплінарні стягнення застосовуються безпосередньо власником або уповноваженим ним органом. Як зазначено у рішенні Рівненського окружного адміністративного суду від 20.03.2023 у справі № 460/3144/23, притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності є правом, а не обов'язком роботодавця. Вимога ДАСУ «забезпечити притягнення до відповідальності» є прямим втручанням у дискреційні повноваження керівника закладу та порушує норми КЗпП 5.3. Відсутність підстав для матеріальної відповідальності Матеріальна відповідальність працівників (ст. 130 КЗпП) можлива лише за умови заподіяння підприємству прямої дійсної шкоди. Оскільки за результатами моніторингу не встановлено фактів незаконних виплат, зайвого витрачання коштів чи втрати майна (а лише зауваження до оформлення документів), підстави для накладення матеріальної відповідальності відсутні за законом. 5.4.ДАСУ не є суб'єктом трудових відносин. • Стаття 147 КЗпП каже: «Стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом». • Вимога ДАСУ «забезпечити притягнення» — це наказ керівнику лікарні відмовитися від його законного права оцінювати ступінь вини працівника. Це пряме втручання в операційне управління суб'єктом господарювання. Щодо порушення принципів правової держави та непропорційності вимоги про притягнення до відповідальності Згідно з Кодексом адміністративного судочинства України, будь-яке рішення органу владних повноважень (включаючи Висновок ДАСУ) має бути прийнято пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між несприятливими наслідками для прав особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення. «Оскільки виявлені технічні неточності в тендерній документації не призвели до збитків чи порушення прав учасників, вимога про покарання працівника є очевидно непропорційною. Вона створює значно більшу шкоду для репутації фахівця та стабільності роботи Замовника, ніж користь для держави від формального стягнення». Європейський суд з прав людини у справах «Рисовський проти України» та «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» сформулював принцип «належного урядування». Він передбачає, що у разі помилки державного органу (або неоднозначності закону), державні органи не повинні виправляти їх за рахунок окремої особи. «Динамічність та неоднозначність трактування норм Постанови № 1178 (Особливостей) є ризиком держави. Покладання відповідальності на Уповноважену особу за технічне цитування норм, які самі по собі є імперативними (обов'язковими) незалежно від тексту тендерної документації , суперечить принципу правової визначеності». Згідно ст 19 Конституції України Органи державної влади (ДАСУ) зобов'язані діяти лише на підставі та в межах повноважень, передбачених законом. Як зазначено у Постанові Верховного Суду від 28.03.2024 (справа № 560/10224/23) та рішенні Рівненського ОАС від 20.03.2023 (справа № 460/3144/23), закон не надає ДАСУ права втручатися в дискреційні повноваження керівника щодо кадрових питань. Вимога «забезпечити притягнення» є формою тиску, що змушує керівника порушувати ст. 147 КЗпП України, яка передбачає, що дисциплінарне стягнення застосовується лише за вину, а не за вказівкою третіх осіб. Замовник наголошує, що виявлення винних осіб та встановлення достатності підстав для притягнення їх до дисциплінарної відповідальності є виключною прерогативою (дискреційними повноваженнями) керівника, а не обов'язком за приписом ДАСУ. Це підтверджується Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 20.03.2023 по справі № 460/3144/23, де суд вказав: «Посадові особи Держаудитслужби не можуть вимагати від керівника, щоб він притягнув до відповідальності посадових осіб... належним виконанням вимоги вважається інформування ДАСУ про те, чи знайшов роботодавець підстави реалізувати таке своє право, чи ні». Більше того, згідно з практикою щодо пропорційності дисциплінарної відповідальності (Рішення у справі № 460/3144/23), накладення стягнення без встановлення тяжкості проступку та шкідливих наслідків є незаконним. Оскільки технічне доповнення тендерної документації порядком зміни ціни не завдало збитків бюджету, підстави для притягнення уповноваженої особи до відповідальності відсутні. Захист професійної репутації Уповноваженої особи (Закон № 922) Відповідно до ст. 11 Закону «Про публічні закупівлі», Уповноважена особа — це службова особа, яка має бути професійно компетентною. Як зазначено у Постанові Верховного Суду від 28.03.2024 (справа № 560/10224/23) та рішенні Рівненського ОАС від 20.03.2023 (справа № 460/3144/23), закон не надає ДАСУ права втручатися в дискреційні повноваження керівника щодо кадрових питань. Вимога «забезпечити притягнення» є формою тиску, що змушує керівника порушувати ст. 147 КЗпП України, яка передбачає, що дисциплінарне стягнення застосовується лише за вину, а не за вказівкою третіх осіб. Дисциплінарне стягнення за несуттєві помилки в оформленні документів фактично є актом «професійної дискредитації». Це завдає удару по діловій репутації фахівця, що в умовах кадрового дефіциту у сфері закупівель є шкідливим для інтересів держави. У правовій державі репутація професіонала є його власністю та активом, який охороняється законом, і не може бути безпідставно обмежений через « формальні зауваження до тексту документів». Враховуючи вищевикладене, Замовник вважає Висновок у частині вимоги щодо притягнення осіб до відповідальності таким, що: Суперечить ч. 2 ст. 2 КАС України (принцип пропорційності). Порушує статтю 19 Конституції України (втручання в повноваження керівника). Ігнорує правові позиції Верховного Суду (справи № 560/10224/23, № 910/18423/21). Завдає необґрунтованої шкоди діловій репутації фахівця за відсутності негативних наслідків для бюджету чи процедури закупівлі. 6. Щодо неконкретності та внутрішньої суперечливості зобов’язань, визначених у резолютивній частині Висновку У резолютивній частині Висновку від 16.01.2026 орган державного фінансового контролю зобов’язує Замовника «здійснити заходи, направлені на недопущення встановлених порушень у подальшому та забезпечити притягнення до відповідальності». Замовник звертає увагу, що станом на момент видання наказу про початок моніторингу та протягом усього періоду його проведення процедура закупівлі перебувала на стадії, яка дозволяла органу державного фінансового контролю, у разі встановлення істотних порушень, вимагати застосування радикальних способів їх усунення, зокрема: • скасування процедури закупівлі; • або розірвання договору про закупівлю (у разі його укладення). Разом з тим, у Висновку відсутня будь-яка вимога щодо скасування процедури закупівлі чи усунення її результатів, що свідчить про наступне. 6.1) Відсутність істотних порушень . У резолютивній частині Висновку аудитор зобов’язує Замовника «забезпечити притягнення до відповідальності», проте не висуває вимогу про скасування торгів чи розірвання договору. Зазначаємо, що на період проведення моніторингу механізм усунення порушень (якщо вони були б істотними) передбачав можливість скасування закупівлі. Відсутність вимоги про скасування закупівлі з боку ДАСУ де-факто підтверджує, що виявлені «зауваження» не є суттєвими та не впливають на результати тендеру. Відповідно до правової позиції Верховного Суду у справі № 420/5590/19, (якщо вони взагалі існують) є неконкретизованим актом. Оскільки аудитор не зажадав скасування процедури, це свідчить про те, що порушення не є підтвердженим як таке, що потребує заходів реагування. Верховний Суд у постанові від 30.11.2021 у справі № 420/5590/19 зазначив, що: «Висновок органу державного фінансового контролю має містити чітко визначений спосіб усунення порушення. Неконкретизований висновок є протиправним». У даному випадку: орган контролю не вимагав скасування процедури, хоча вона перебувала на стадії, де це було можливим; не обґрунтував, чому обрано саме «каральний» спосіб реагування; не пояснив, яку саме відповідальність, щодо кого і за що має бути застосовано. Це свідчить про порушення принципу пропорційності, закріпленого у частині 2 статті 2 КАС України, та принципу належного урядування Невисунення органом державного фінансового контролю вимоги про скасування процедури закупівлі або усунення її результатів де-факто підтверджує, що виявлені зауваження: • не мають істотного характеру; • не вплинули на результати процедури закупівлі; • не призвели до неправомірного чи неефективного використання бюджетних коштів. 6.2 Порушення принципу конкретності управлінського акта Верховний Суд у своїй усталеній практиці, зокрема у справі № 420/5590/19, неодноразово наголошував, що спосіб усунення порушення законодавства у сфері публічних закупівель має бути чітко та однозначно визначений у висновку органу державного фінансового контролю (зокрема шляхом скасування торгів або розірвання договору). Натомість вимога: • «вжити заходів на майбутнє»; • «забезпечити притягнення до відповідальності», без визначення конкретного способу усунення наслідків саме цієї процедури закупівлі, є неконкретизованою, декларативною та такою, що не відповідає вимогам правової визначеності. 6.3 Логічна та правова суперечність Висновку Якщо встановлені порушення є настільки суттєвими, що за них необхідно притягувати посадових осіб до дисциплінарної або матеріальної відповідальності, орган державного фінансового контролю був зобов’язаний вимагати скасування незаконної процедури закупівлі або усунення її результатів. Відсутність такої вимоги прямо свідчить, що: • порушення не мають достатніх правових наслідків; • вони не є істотними у розумінні законодавства та судової практики; • вимога про відповідальність є непропорційною та необґрунтованою. 7. Щодо неконкретизованості та необґрунтованості зауважень про неврахування Постанов КМУ № 952, № 382 та № 1067 Замовник зазначає, що Висновок аудитора в частині зауважень щодо неврахування Постанов КМУ від 01.09.2023 № 952, від 02.04.2024 № 382 та від 01.09.2025 № 1067 не відповідає критеріям обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії. 7.1. Відсутність опису суті порушення. Згідно з вимогами Наказу Міністерства фінансів України від 08.09.2020 № 552, у констатуючій частині Висновку має міститися опис виявленого порушення з посиланням на конкретну норму права. У даному Висновку Орган контролю обмежився лише переліком номерів та дат нормативних актів, не зазначивши: • які саме положення (пункти, абзаци) Тендерної документації суперечать цим актам; • які саме нововведення, запроваджені вказаними Постановами, не були відображені в документації. 7.2. Порушення принципу правової визначеності. Відповідно до сталої практики Верховного Суду (зокрема, у справі № 804/5000/16), рішення суб’єкта владних повноважень повинно бути чітким, зрозумілим та конкретизованим. Відсутність деталізації «неврахованих змін» позбавляє Замовника можливості встановити суть претензії та вжити заходів щодо її усунення. Загальне посилання на нормативний акт без вказівки на конкретну невідповідність робить Висновок суб'єктивним та таким, що ґрунтується на припущеннях. 7.3. Неможливість виконання вимоги на даній стадії закупівлі. З огляду на те, що на момент проведення моніторингу етап подання пропозицій та внесення змін до Тендерної документації (ТД) вичерпаний, а переможця процедури вже визначено, вимога «врахувати зміни» у заздалегідь оприлюдненій редакції ТД є об'єктивно неможливою до виконання. Будь-яка зміна ТД на стадії укладання договору прямо заборонена Законом України «Про публічні закупівлі» та Особливостями № 1178. 7.4. Щодо Проєкту договору (Постанова № 1067). Зауваження щодо неврахування змін у пунктах 3 та 4 розділу VI ТД стосуються виключно Проєкту договору, який станом на дату моніторингу не набув статусу чинного правочину. Замовник наголошує на своєму праві привести остаточну редакцію договору у повну відповідність до чинного законодавства (врахувавши зміни за Постановою № 1067) безпосередньо під час його підписання з переможцем, що повністю нівелює зауваження Органу контролю. Враховуючи викладене, вимога аудитора в цій частині є юридично неспроможною, неконкретизованою та такою, що підлягає скасуванню як необґрунтована. 8. Щодо несвоєчасності проведення моніторингу та неможливості усунення «порушень» на даній стадії Окремо Замовник звертає увагу на правову позицію Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, викладену у постанові від 15 червня 2021 року у справі № 922/2987/20. У вказаній справі Верховний Суд чітко встановив: «Право на відміну торгів існує лише на стадії до завершення процедури торгів, а не після їх завершення на стадії укладання договору з переможцем. З моменту визначення переможця торгів та встановлення відповідності пропозиції позивача вимогам тендерної документації та вимогам Закону... неможливо відмінити процедуру закупівлі... оскільки це нівелює принципи та основні положення Закону України "Про публічні закупівлі"». У нашому випадку, орган державного фінансового контролю розпочав та провів моніторинг уже після того, як переможець був визначений. Це позбавило Замовника можливості своєчасно відреагувати на зауваження (зокрема, щодо уточнення формулювань проєкту договору або кількісних характеристик у ТД) шляхом внесення змін до тендерної документації. Вимога аудитора щодо вжиття заходів на стадії, коли процедура де-факто завершена успішно, а учасник визнаний переможцем, є такою, що: 1. Суперечить принципу правової визначеності. 2. Нівелює результати процедури, проведеної за конкурентними принципами. 3. Штовхає Замовника на порушення строків укладання договору, встановлених Особливостями. Таким чином, запізнілий моніторинг, який не дозволяє Замовнику виправити технічні неточності документації у законний спосіб (через механізм внесення змін), робить Висновок таким, що не відповідає критеріям обґрунтованості та вмотивованості. Відповідно до практики Верховного Суду, це є самостійною підставою для визнання такого Висновку протиправним і його скасування. Висновок щодо цього пункту Таким чином, Висновок у частині зобов’язання «забезпечити притягнення до відповідальності»: • не містить визначеного способу усунення порушень; • є внутрішньо суперечливим; • виходить за межі повноважень органу державного фінансового контролю; • не відповідає принципам правової визначеності та пропорційності. У цій частині Висновок є протиправним та таким, що підлягає скасуванню. 9.Щодо безпідставності посилань Органу контролю на постанови Верховного Суду У відповіді на роз’яснення Орган контролю посилається на низку постанов Верховного Суду (справи № 640/14244/21, № 160/4436/21, № 420/11945/21, № 480/2102/22 та інші). Замовник вважає ці посилання маніпулятивними, оскільки правовідносини у зазначених справах не є подібними до обставин цієї закупівлі: 1. Невідповідність фактичних обставин (справа № 640/14244/21): У цій справі ВС розглядав відсутність дати договору у відгуку, що є критичним для перевірки досвіду учасника (кваліфікаційного критерію). У нашому ж випадку ДАСУ ставить у провину відсутність номеру телефону у довільній довідці. Контактні дані не є кваліфікаційним критерієм та не впливають на зміст пропозиції. Отже, висновки ВС у справі № 640/14244/21 не можуть бути застосовані за аналогією. 2. Маніпуляція висновками щодо «превентивних заходів» (справа № 420/11945/21): У наведеній ДАСУ справі порушення були суттєвими та стосувалися істотних умов договору. Натомість у нашому випадку порушення (на думку ДАСУ) мають суто формальний характер (відсутність цитування останніх редакцій Постанов КМУ), які, за визнанням самої ДАСУ, не впливають на результати закупівлі. Застосування превентивних заходів та вимог про покарання за «невпливові» помилки є порушенням принципу пропорційності. 3. Хибне тлумачення подібності: Згідно з позицією Великої Палати ВС (справа № 233/2021/19), подібність визначається не лише за нормами права, а й за сукупністю суттєвих фактичних обставин. Спроби ДАСУ виправдати свої вимоги рішеннями ВС у справах, де розглядалися кардинально інші за змістом та наслідками порушення, є юридично некоректними. Згідно з постановою ВП ВС від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19, подібність визначається саме схожістю правового регулювання. Оскільки ваші кейси стосуються «технічних описок», а кейси ДАСУ — «відсутності ключових документів», вони не є подібними за правовою природою порушення. Висновок: Висновки Верховного Суду, на які посилається ДАСУ у відповіді на роз’яснення, зроблені у справах, де правовідносини не є подібними до цієї процедури закупівлі. Відтак, вони не можуть бути використані як доказ правомірності Висновку. 10. Рішення Замовника З урахуванням викладеного Замовник вважає, що: • зауваження, викладені у висновку, мають переважно формальний характер; • встановлені недоліки не мали та не мають істотного впливу на результати процедури закупівлі; • процедура закупівлі перебуває на етапі укладання договору, що дозволяє усунути можливі неточності без негативних правових чи фінансових наслідків. Замовник повідомляє про готовність вжити організаційних заходів для недопущення подібних зауважень у подальшій діяльності. Замовник вважає Висновок у частині вимоги щодо притягнення осіб до відповідальності таким, що: Суперечить ч. 2 ст. 2 КАС України (принцип пропорційності). Порушує статтю 19 Конституції України (втручання в повноваження керівника). Ігнорує правові позиції Верховного Суду (справи № 560/10224/23, № 910/18423/21). Завдає необґрунтованої шкоди діловій репутації фахівця за відсутності негативних наслідків для бюджету чи процедури закупівлі. На підставі цього, Замовником прийнято рішення взяти Висновок до відома для недопущення технічних помилок у майбутньому, що є достатнім та вичерпним заходом усунення порушення без застосування репресивних заходів до працівників ». Замовником опрацьовано Висновок. Вважаємо, що зобов’язання щодо усунення порушення у спосіб "притягнення до відповідальності" за відсутності шкоди бюджету та впливу на результати закупівлі є протиправним та таким, що порушує трудове законодавство. З метою захисту інтересів підприємства, Замовником готується позовна заява до суду про визнання Висновку протиправним та його скасування .
Дата публікації звіту: 23.01.2026 13:33

Запити/Пояснення