-
Відкриті торги з особливостями
-
Однолотова
-
КЕП
Медична інформаційна система у формі онлайн-доступу
Місцезнаходження: Житомирська обл. Житомирський р-н.с. Станишівка. шосе Сквирське,3; Категорія замовника: 3). підприємства, установи, організації, зазначені у пункті 3 частини першої статті 2 Закону України "Про публічні закупівлі".
Завершена
835 000.00
UAH з ПДВ
Номер:
42fb06e3a62d49588a5769f448bd0c3c
Ідентифікатор моніторингу:
UA-M-2025-12-29-000050
Дата прийняття рішення про проведення моніторингу:
29.12.2025 00:00
Період моніторингу:
29.12.2025 15:53 - 20.01.2026 00:00
Статус:
Порушення виявлені
Опис:
ДЕРЖАВНА АУДИТОРСЬКА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ПІВНІЧНИЙ ОФІС ДЕРЖАУДИТСЛУЖБИ
Управління Північного офісу Держаудитслужби
в Житомирській області
Н А К А З
29.12.2025
№ 115-з
Житомир
Про початок моніторингу
процедур закупівель/закупівель
Відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі», зважаючи на пункт 23 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178, підпункту 2 пункту 5 Положення про Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області, затвердженого наказом Північного офісу Держаудитслужби від 20 жовтня 2016 року № 18 (зі змінами),
НАКАЗУЮ:
1. Почати моніторинг процедур закупівель/закупівель відповідно до переліку, що додається.
2. Відділу контролю у сфері закупівель забезпечити проведення моніторингу процедур закупівель/закупівель, зазначених у пункті 1 цього наказу.
В.о. начальника Управління
Північного офісу Держаудитслужби
в Житомирській області Людмила ШАВЛОВИЧ
Додаток до наказу Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області від 29.12.2025 № 115-з
Витяг з переліку процедур закупівель/закупівель.
№ з/п
Унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір, опис підстав для здійснення моніторингу закупівлі:
9. UA-2025-12-09-013784-a. Виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель.
Етапи закупівельного процесу:
- Розкриття тендерних пропозицій, їх розгляд та оцінка
Підстави для прийняття рішення про початок моніторингу:
- Виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель
Детальніше
Висновок про результати моніторингу
Статус порушень:
Виявлені
Тип порушень:
- Інші порушення законодавства у сфері закупівель
Висновок про наявність або відсутність порушень законодавства:
За результатами аналізу питання дотримання Замовником законодавства у сфері публічних закупівель щодо відповідності вимог тендерної документації вимогам законодавства у сфері закупівель встановлено, що тендерна документація не відповідає нормам пункту 3 частини другої, абзацу першого частини третьої статті 22 Закону та абзацу першого пункту 28 Особливостей.
За результатами аналізу питання дотримання Замовником законодавства у сфері публічних закупівель щодо розгляду тендерної пропозиції учасника ТОВ «Здоров’я 24» встановлено порушення вимог пункту 43 Особливостей.
За результатами аналізу питання дотримання Замовником законодавства у сфері публічних закупівель щодо визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані, оприлюднення інформації про закупівлю відповідно до законодавства у сфері закупівель, повноти відображення інформації в оголошенні про проведення відкритих торгів з особливостями відповідно до вимог Закону та вимог Особливостей, своєчасності надання інформації та документів у випадках, передбачених законодавством, - порушень не встановлено.
Зобов’язанння щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель:
З огляду на встановлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель, керуючись статтями 5 та 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» № 2939-XII від 26.01.1993, статтею 8 Закону, Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області зобов’язує здійснити заходи направлені на недопущення встановлених порушень у подальшому та забезпечити притягнення до дисциплінарної або матеріальної відповідальності осіб, якими допущені порушення, та протягом п’яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.
Інформація про результати моніторингу закупівлі у розрізі стадій проведення процедури закупівлі:
Дата закінчення моніторингу: 16 січня 2026 року.
Предметом аналізу були питання: визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані, оприлюднення інформації про закупівлю відповідно до законодавства у сфері закупівель, повнота відображення інформації в оголошенні про проведення відкритих торгів з особливостями відповідно до вимог Закону України «Про публічні закупівлі» № 922-VIII від 25.12.2015 (далі – Закон) та вимог Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (в редакції, чинній на момент проведення процедури закупівлі) (далі – Особливості), відповідність вимог тендерної документації вимогам законодавства у сфері закупівель, розгляд тендерної пропозиції, своєчасність надання інформації та документів у випадках, передбачених законодавством.
Під час моніторингу проаналізовані: річний план закупівель Комунального некомерційного підприємства «Житомирська багатопрофільна опорна лікарня» Новогуйвинської селищної ради (далі – Замовник) на 2025 рік, оголошення про проведення відкритих торгів з особливостями, тендерна документація, затверджена рішенням уповноваженої особи від 05.12.2025, тендерна пропозиція учасника-переможця товариства з обмеженою відповідальністю «Здоров’я 24» (далі – ТОВ «Здоров’я 24»), протокол щодо прийняття рішення уповноваженою особою від 24.12.2025, повідомлення про намір укласти договір про закупівлю від 24.12.2025, відповіді Замовника на пояснення з копіями документів, оприлюднені в електронній системі закупівель 31.12.2025, 02.01.2026 та 16.01.2026.
За результатами проведеного моніторингу відповідності вимог тендерної документації Замовника вимогам законодавства у сфері закупівель встановлено, що в порушення вимог пункту 3 частини другої статті 22 Закону тендерна документація Замовника, а саме технічна специфікація (Додаток № 3 до тендерної документації), не містить інформації про кількісні характеристика предмета закупівлі.
Також, моніторингом встановлено, що тендерна документація Замовника не відповідає нормам абзацу першого частини третьої статті 22 Закону та абзацу першого пункту 28 Особливостей в частині включення до неї інформації не у відповідності до вимог законодавства, а саме:
- в пункті 4 розділу V тендерної документації зазначено підстави для відмови учаснику процедури закупівлі в участі у відкритих торгах без врахування змін, внесених постановами Кабінету Міністрів України від 01.09.2023 № 952 та від 02.04.2024 № 382;
- в пунктах 3 та 4 розділу VI тендерної документації зазначено підстави внесення змін до істотних умов договору про закупівлю без врахування змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України від 01.09.2025 № 1067;
- в пунктах 3 та 4 розділу VI тендерної документації, встановлено умову, що істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпункту 13 пункту 13) Особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема «погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення», при тому, що предметом даної закупівлі є послуги, а не товари.
За результатами моніторингу питання дотримання Замовником законодавства у сфері публічних закупівель щодо розгляду тендерної пропозиції учасника ТОВ «Здоров’я 24» встановлено наступне.
Відповідно до пункту 1.3 Додатку № 1/1 до тендерної документації встановлено імперативну вимогу щодо надання учасником у складі тендерної пропозиції довідку в довільній формі, яка повинна містити відомості про учасника, зокрема, інформацію про керівництво (посада, ім’я, по-батькові, телефон для контактів).
На виконання вищевказаних вимог учасником ТОВ «Здоров’я 24» у складі тендерної пропозиції надано довідку з відомостями про учасника від 11.12.2025 № 7.
Однак, моніторингом встановлено, що в наданій учасником ТОВ «Здоров’я 24» у складі тендерної пропозиції довідці від 11.12.2025 № 7 відсутня інформація щодо керівництва (посада, ім’я, по-батькові, телефон для контактів), чим не дотримано вимоги пункту 1.3 Додатку № 1/1 до тендерної документації.
Відповідно до пункту 43 Особливостей визначено, що якщо замовником під час розгляду тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі виявлено невідповідності в інформації та/або документах, що подані учасником процедури закупівлі у тендерній пропозиції та/або подання яких передбачалося тендерною документацією, він розміщує у строк, який не може бути меншим, ніж два робочі дні до закінчення строку розгляду тендерних пропозицій, повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей в електронній системі закупівель.
Під невідповідністю в інформації та/або документах, що подані учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції та/або подання яких вимагається тендерною документацією, розуміється у тому числі відсутність у складі тендерної пропозиції інформації та/або документів, подання яких передбачається тендерною документацією (крім випадків відсутності забезпечення тендерної пропозиції, якщо таке забезпечення вимагалося замовником, та/або відсутності інформації (та/або документів) про технічні та якісні характеристики предмета закупівлі, що пропонується учасником процедури в його тендерній пропозиції). Невідповідністю в інформації та/або документах, які надаються учасником процедури закупівлі на виконання вимог технічної специфікації до предмета закупівлі, вважаються помилки, виправлення яких не призводить до зміни предмета закупівлі, запропонованого учасником процедури закупівлі у складі його тендерної пропозиції, найменування товару, марки, моделі тощо.
Отже, Замовник в порушення вимог пункту 43 Особливостей не виявив та не розмістив в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою про усунення вищезазначеної невідповідності, чим не надав можливість учаснику ТОВ «Здоров’я 24» усунути таку невідповідність в інформації та/або документах у складі своєї тендерної пропозиції.
На запит посадової особи органу державного фінансового контролю, відповідальної за проведення моніторингу закупівлі, Замовником 31.12.2025 та 02.01.2026 надано пояснення, які не спростовують встановлене порушення.
Період усунення порушень:
16.01.2026 15:52 - 31.01.2026 00:00
Дата публікації висновку:
16.01.2026 15:52
Оскарження висновку в суді
Опис:
Відповідно до частини 10 статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі», Комунальне некомерційне підприємство «Житомирська багатопрофільна опорна лікарня» повідомляє про оскарження висновку Держаудитслужби від 16.01.2026 р. щодо моніторингу закупівлі UA-2025-12-09-013784-а. Адміністративний позов подано та зареєстровано Житомирським окружним адміністративним судом 30.01.2026 р. Копія позовної заяви з відміткою суду про отримання додається.
Дата публікації:
30.01.2026 15:41
Законодавче обгрунтування:
Закон України "Про публічні закупівлі" (922-VIII, 2020-04-19) [8.10]
Інформація про усунення порушення
Опис звіту:
ЗАПЕРЕЧЕННЯ
до висновку про результати моніторингу процедури закупівлі
№ UA-2025-12-09-013784-a
Комунальне некомерційне підприємство
«Житомирська багатопрофільна опорна лікарня
Новогуйвинської селищної ради»
(далі — Замовник)
1. Загальна позиція Замовника
Замовник, розглянувши висновок Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області від 16.01.2026 за результатами моніторингу процедури закупівлі № UA-2025-12-09-013784-a, частково не погоджується з викладеними у ньому висновками, вважає їх такими, що мають переважно формальний характер, не враховують специфіку предмета закупівлі та фактичний стан процедури, а окремі формулювання — такими, що виходять за межі повноважень органу державного фінансового контролю. Замовник, керуючись частиною восьмою статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі», подає аргументовані заперечення до Висновку органу державного фінансового контролю від 16.01.2026 з огляду на його необґрунтованість, неконкретизованість та невідповідність принципам адміністративного права.
Станом на дату оприлюднення висновку процедура закупівлі перебуває на етапі укладання договору, договір про закупівлю не укладено, договірні зобов’язання між сторонами не виникли.
2. Щодо зауваження про відсутність кількісних характеристик предмета закупівлі
У висновку зазначено, що технічна специфікація не містить кількісних характеристик предмета закупівлі, чим нібито порушено пункт 3 частини другої статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі». Замовник не погоджується з висновком про порушення пункту 3 частини другої статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі» з огляду на наступне:
Позиція замовника:
2.1. Юридичне визначення змісту Тендерної документації Відповідно до статті 22 Закону, тендерна документація — це документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником. Закон встановлює перелік відомостей, які має містити тендерна документація, проте не містить імперативної вимоги, що кількісні характеристики мають бути викладені виключно в окремому технічному розділі чи специфікації. Вся інформація, що оприлюднена в електронних полях оголошення та в усіх додатках до ТД, за сукупністю становить єдиний масив вимог до предмета закупівлі. Закон вимагає, щоб тендерна документація містила ці характеристики, а не виділяла їх в окремий технічний розділ. Оскільки ТД за своєю суттю є сукупністю оголошення (електронних полів), технічного завдання (Додаток 1) та проєкту договору (Додаток 4), наявність кількісного показника «105 од.» в оголошенні та часових рамок у договорі означає повне виконання вимог закону.
2.2. Наявність кількісних показників у системі та документах Інформація про кількість предмета закупівлі (105 одиниць) була належним чином відображена:
• в електронних полях оголошення про закупівлю, які згідно з частиною 1 статті 22 Закону є невід'ємною частиною тендерної документації;
• у вступній частині самого Висновку ДАСУ, де аудитор чітко зафіксував кількість — 105 од. Це підтверджує, що кількісна характеристика була визначена Замовником, доступна для ознайомлення та зрозуміла всім учасникам процесу.
2.3. Специфіка послуги Предметом закупівлі є онлайн-доступ до програмного забезпечення що за своєю правовою природою є послугою з надання доступу до програмного забезпечення .
Особливістю таких послуг є те, що вони:
• не мають фізичної кількісної міри, притаманної товарам;
• надаються як єдина комплексна послуга;
• можуть характеризуватися через функціональні можливості, строк та умови доступу
• характеризуються терміном доступу та обсягом функціоналу. У тексті ТД Замовником чітко визначено часовий вимір послуги (до 31.12.2026) та комплексність доступу. Поєднання часового інтервалу (термін надання послуг) та кількісного показника в електронних полях (105 одиниць доступу) у сукупності створює вичерпну характеристику обсягу закупівлі.
2.4.Предмет закупівлі як комплексна послуга Для хмарних сервісів традиційна «кількість» як одиниця товару не існує. Характеристика обсягу через тривалість доступу та кількість користувачів є технічно коректним та єдиним можливим способом опису даної послуги. Будь-яка вимога щодо іншого формату надання характеристик є втручанням у дискреційні повноваження Замовника щодо формування технічного завдання.
2.5. Внутрішня суперечливість та формалізм Висновку Закон України «Про публічні закупівлі» не встановлює імперативної вимоги щодо обов’язкового визначення кількісних характеристик виключно у вигляді числових показників для кожного виду послуг або в окремому розділі ТД.
Крім того, твердження органу державного фінансового контролю є внутрішньо суперечливим, оскільки у розділі І «Вступна частина» самого висновку зафіксовано предмет закупівлі із зазначенням кількості — 105 одиниць. Варто зауважити, що у Висновку Органу контролю (Розділ І «Вступна частина») аудитор зміг ідентифікувати кількість предмета закупівлі — 105 одиниць. Це прямо доводить, що ТД містить достатні кількісні характеристики для ідентифікації обсягу замовлення. Твердження про «відсутність характеристик» у констатуючій частині при їх наявності у вступній частині того ж Висновку свідчить про внутрішню суперечливість акта державного контролю.
Фактичне подання учасниками пропозицій саме на вказану кількість одиниць свідчить про те, що умови закупівлі були прозорими та однозначними. Вимога ДАСУ щодо дублювання цієї ж цифри в окремому текстовому «технічному» розділі є виявом надмірного формалізму, який не впливає на суть процедури та не призвів до порушень прав учасників чи нецільового використання коштів.
Висновок : Інформація про кількість предмета закупівлі була належним чином відображена в електронних полях оголошення про закупівлю, які відповідно до статті 22 Закону є невід’ємною частиною тендерної документації.
Оскільки тендерна документація як цілісний об'єкт містить інформацію про кількісні характеристики (в електронних полях, розділі 1 ТД та додатку 3), вимоги пункту 3 частини другої статті 22 Закону Замовником дотримано в повному обсязі. Порушення є надуманим та спростовується матеріалами самої закупівлі та текстом Висновку ДАСУ.
Фактичне подання учасниками тендерних пропозицій з урахуванням зазначеної кількості підтверджує, що умови закупівлі були зрозумілими, права учасників не порушені, а мета закупівлі досягнута.
Таким чином, твердження про порушення пункту 3 частини другої статті 22 Закону є формальним та не враховує специфіку предмета закупівлі й реальні обставини процедури.
3. Щодо зауважень стосовно положень тендерної документації про зміну істотних умов договору
У висновку зазначено, що окремі положення тендерної документації щодо зміни істотних умов договору не відповідають вимогам чинного законодавства, зокрема в частині можливості зміни ціни за одиницю товару.
Позиція Замовника
Відповідно до вимог статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі» у тендерній документації обов’язково має міститися проєкт договору про закупівлю із зазначенням порядку зміни його умов.
Порядок зміни істотних умов договору про закупівлю визначено виключно пунктом 19 Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1178.
Згідно з пунктом 19 Особливостей, замовники у тендерній документації зобов’язані зазначати, що істотні умови договору не можуть змінюватися після його підписання до повного виконання зобов’язань сторонами, крім випадків, визначених у підпунктах 1–9 пункту 19 Особливостей.
При цьому:
• ні Законом України «Про публічні закупівлі»,
• ні Особливостями
не встановлено розмежування, які саме підстави для зміни істотних умов договору мають включатися залежно від виду предмета закупівлі (товари, роботи чи послуги).
Також на Замовника не покладено обов’язку здійснювати вибіркове включення лише «релевантних» підстав із переліку, визначеного пунктом 19 Особливостей.
Навпаки, з урахуванням того, що внесення змін до переліку підстав для зміни істотних умов договору після його підписання є неможливим, Замовник зобов’язаний на етапі підготовки тендерної документації включити повний перелік підстав, передбачених пунктом 19 Особливостей. «Наявність у тендерній документації посилань на п. 19 Особливостей у повному обсязі (включаючи підпункти щодо товарів) обумовлена прагненням Замовника до уніфікації умов договору з нормами чинного законодавства. Оскільки предметом закупівлі є послуга, пункти щодо зміни ціни товару є "сплячими" і фактично не можуть бути застосовані, що не створює жодних ризиків для бюджету».
Той факт, що окремі підстави апріорі не можуть бути застосовані до конкретного виду договору (наприклад, окремі підпункти пункту 19 у договорах про закупівлю послуг або робіт), не свідчить про порушення, оскільки:
• вони мають нормативно-уніфікований характер;
• не створюють обов’язку їх застосування;
• не впливають на права та обов’язки сторін без настання відповідних обставин.
Вказана правова позиція також підтверджується судовою практикою, відповідно до якої включення до проєкту договору всіх підстав, визначених пунктом 19 Особливостей, саме по собі не може вважатися порушенням вимог Закону чи Особливостей, навіть якщо окремі з таких підстав фактично не можуть бути застосовані у конкретному договорі.
Отже, включення Замовником положень, що відтворюють пункт 19 Особливостей у повному обсязі, є виконанням вимог законодавства, а не їх порушенням, і не може слугувати підставою для висновку про неправомірність дій Замовника.
3.1. Щодо правового статусу Проєкту договору Звертаємо увагу, що поняття «Договір» та «Проєкт договору» мають різний правовий статус. Відповідно до статті 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов.
Оскільки на момент проведення моніторингу договір між сторонами не був підписаний, норми законодавства (зокрема п. 19 Особливостей), які регулюють порядок зміни істотних умов договору, не можуть бути застосовані. Проєкт договору є лише формою майбутнього документа. Замовник має законне право та намір привести термінологію (замінити «товар» на «послуги») та актуалізувати посилання на Постанови КМУ безпосередньо під час підписання договору з переможцем, що не суперечить закону.
Разом з тим, станом на момент проведення моніторингу:
• договір про закупівлю не укладено;
• відповідні положення не були та не могли бути застосовані на практиці;
• жодних правових чи фінансових наслідків такі формулювання не спричинили.
Процедура закупівлі перебуває на етапі укладання договору, що надає Замовнику можливість привести умови договору у повну відповідність до чинного законодавства до моменту виникнення договірних зобов’язань, без порушення прав учасників та принципів здійснення публічних закупівель.
Отже, формальне включення зазначених положень не може розцінюватися як істотне порушення, що вплинуло на результати процедури закупівлі.
3.2.Щодо твердження про невідповідність тендерної документації вимогам законодавства
Замовник наголошує про відсутність у законі вимоги щодо «актуалізації» формулювань під кожну редакцію постанов
Орган державного фінансового контролю дійшов висновку, що тендерна документація «не відповідає законодавству», оскільки в окремих її положеннях не враховано редакційні зміни, внесені постановами КМУ № 952, № 382, № 1067.
Водночас Замовник звертає увагу на наступне.
Жодна норма:
• Закону України «Про публічні закупівлі»;
• Постанови КМУ № 1178;
• підзаконних актів,
не містить вимоги, що тендерна документація має містити виключно формулювання в останній редакції кожного підпункту нормативного акта.
Закон вимагає:
• дотримання суті правового регулювання;
• недопущення встановлення дискримінаційних або незаконних вимог.
Формулювання, використані Замовником:
• не змінювали змісту прав і обов’язків учасників;
• не встановлювали нових або додаткових вимог;
• не створювали правової невизначеності.
3.3.Редакційні зміни не змінювали суті правового регулювання
Зміни, на які посилається ДАСУ (№ 952, № 382, № 1067), мали переважно:
• уточнювальний;
• редакційний;
• техніко-юридичний характер.
Вони не змінювали концепцію:
• підстав відмови учаснику;
• підстав внесення змін до істотних умов договору;
• загального алгоритму застосування пункту 19 Особливостей.
Таким чином, твердження про «невідповідність законодавству» зводиться до формального буквалістського підходу, що прямо суперечить меті моніторингу закупівель — запобіганню істотним порушенням, а не пошуку технічних розбіжностей.
3.4. Щодо твердження про «зайві» або «непередбачені» вимоги до учасника
ДАСУ фактично стверджує, що Замовником було встановлено вимоги до учасника, які не відповідають законодавству.
Однак:
1. Тендерна документація має примірний характер (ч. 3 ст. 22 Закону).
2. Всі вимоги до учасника були:
o чітко структуровані;
o викладені в окремих розділах;
o не визнані аудитором такими, що порушують закон.
Фактично орган контролю не встановив жодної незаконної вимоги до учасника, не зазначив, яка саме інформація:
• була надмірною;
• не передбаченою законом;
• обмежувала конкуренцію.
Отже, твердження про «невідповідність» у цій частині є декларативним і необґрунтованим.
4. Щодо висновку про порушення пункту 43 Особливостей
У висновку зазначено, що Замовник порушив пункт 43 Особливостей, оскільки не розмістив повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей у тендерній пропозиції учасника ТОВ «Здоров’я 24».
Позиція Замовника
Виявлена органом державного фінансового контролю невідповідність полягає у відсутності в довідці учасника інформації про керівництво (посада, ПІБ, контактний телефон). Твердження аудитора про обов’язок застосування п. 43 Особливостей є помилковим. Обов’язок виникає лише тоді, коли Замовником виявлено невідповідності. У даному випадку Замовник встановив наявність усієї необхідної інформації про керівництво в інших документах пропозиції (що допускається довільною формою довідки ). Оскільки Замовник не виявив невідповідностей, підстав для оприлюднення вимоги на 24 години не існувало.
Зазначена невідповідність:
• має інформаційний та формальний характер;
• не впливає на відповідність учасника кваліфікаційним критеріям;
• не стосується технічних чи якісних характеристик предмета закупівлі;
• не перешкоджала ідентифікації учасника, оскільки відповідні відомості містилися в документах тендерної пропозиції та у відкритих державних реєстрах.
З огляду на те, що пункт 1.3 Додатку 1/1 тендерної документації передбачав подання інформації у довільній формі, Замовник правомірно здійснив оцінку поданих документів у сукупності.
Таким чином, підстави для застосування механізму, передбаченого пунктом 43 Особливостей, були відсутні, а висновок про порушення має дискусійний характер та не враховує принцип пропорційності
Окремо наголошуємо:
Тендерна документація Замовника у Розділі V прямо містила перелік формальних (несуттєвих) помилок, зокрема:
«Невірна назва документа (документів), зміст якого відповідає вимогам, визначеним Замовником».
У складі пропозиції учасника був файл «Тендерна пропозиція», який містив повний обсяг інформації, передбачений вимогами тендерної документації, у тому числі у вигляді окремого розділу «Відомості про учасника».
Орган контролю:
• не довів відсутність інформації;
• не довів неможливість її ідентифікації;
• не спростував кваліфікацію такої ситуації як формальної помилки.
Таким чином, юридичний факт «виявлення невідповідності Замовником» відсутній, а отже відсутній і обов’язок застосування пункту 43 Особливостей.
5. Щодо зобов’язання «забезпечити притягнення до відповідальності»
У резолютивній частині висновку міститься зобов’язання забезпечити притягнення посадових осіб до дисциплінарної або матеріальної відповідальності.
Позиція Замовника
Щодо вимог про притягнення до відповідальності посадових осіб
Щодо вимоги Висновку «забезпечити притягнення до дисциплінарної або матеріальної відповідальності осіб, якими допущені порушення», зазначаємо наступне:
.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» та Закону України
«Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», орган державного фінансового контролю має право вимагати вжиття заходів реагування, однак не наділений повноваженнями зобов’язувати Замовника до притягнення конкретних осіб до дисциплінарної чи матеріальної відповідальності У Висновку Аудитор зобов'язує замовника «забезпечити притягнення до дисциплінарної або матеріальної відповідальності».
Однак , ДАСУ не має права зобов’язувати керівника який саме вид стягнення застосовувати. Це є втручанням у господарську діяльність. Більше того, «матеріальна відповідальність» можлива лише за наявності завданих прямих збитків. Оскільки аудитор не зафіксував збитків (зайвих виплат), вимога про матеріальну відповідальність є незаконною.Крім того, вимога щодо матеріальної відповідальності є юридично необґрунтованою за відсутності встановленого факту завдання шкоди або збитків.
Таким чином, відповідне формулювання у висновку виходить за межі наданих законом повноважень.
5.1. Розмежування видів відповідальності
За порушення законодавства у сфері закупівель передбачена адміністративна відповідальність (ст. 164-14 КУпАП). Відповідно до ст. 221 та ст. 234-1 КУпАП, право складати протоколи та накладати адміністративні стягнення (штрафи) належить виключно органам Держаудитслужби та судам.
Замовник не є суб’єктом владних повноважень, який має право визначати наявність складу адміністративного правопорушення та накладати стягнення.
5.2. Дискреційні повноваження роботодавця
Дисциплінарна відповідальність (догана, звільнення) регулюється Кодексом законів про працю України (КЗпП). Згідно зі ст. 147-1 КЗпП, дисциплінарні стягнення застосовуються безпосередньо власником або уповноваженим ним органом.
Як зазначено у рішенні Рівненського окружного адміністративного суду від 20.03.2023 у справі № 460/3144/23, притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності є правом, а не обов'язком роботодавця. Вимога ДАСУ «забезпечити притягнення до відповідальності» є прямим втручанням у дискреційні повноваження керівника закладу та порушує норми КЗпП
5.3. Відсутність підстав для матеріальної відповідальності
Матеріальна відповідальність працівників (ст. 130 КЗпП) можлива лише за умови заподіяння підприємству прямої дійсної шкоди. Оскільки за результатами моніторингу не встановлено фактів незаконних виплат, зайвого витрачання коштів чи втрати майна (а лише зауваження до оформлення документів), підстави для накладення матеріальної відповідальності відсутні за законом.
5.4.ДАСУ не є суб'єктом трудових відносин.
• Стаття 147 КЗпП каже: «Стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом».
• Вимога ДАСУ «забезпечити притягнення» — це наказ керівнику лікарні відмовитися від його законного права оцінювати ступінь вини працівника. Це пряме втручання в операційне управління суб'єктом господарювання.
Щодо порушення принципів правової держави та непропорційності вимоги про притягнення до відповідальності
Згідно з Кодексом адміністративного судочинства України, будь-яке рішення органу владних повноважень (включаючи Висновок ДАСУ) має бути прийнято пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між несприятливими наслідками для прав особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.
«Оскільки виявлені технічні неточності в тендерній документації не призвели до збитків чи порушення прав учасників, вимога про покарання працівника є очевидно непропорційною. Вона створює значно більшу шкоду для репутації фахівця та стабільності роботи Замовника, ніж користь для держави від формального стягнення».
Європейський суд з прав людини у справах «Рисовський проти України» та «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» сформулював принцип «належного урядування». Він передбачає, що у разі помилки державного органу (або неоднозначності закону), державні органи не повинні виправляти їх за рахунок окремої особи.
«Динамічність та неоднозначність трактування норм Постанови № 1178 (Особливостей) є ризиком держави. Покладання відповідальності на Уповноважену особу за технічне цитування норм, які самі по собі є імперативними (обов'язковими) незалежно від тексту тендерної документації , суперечить принципу правової визначеності».
Згідно ст 19 Конституції України Органи державної влади (ДАСУ) зобов'язані діяти лише на підставі та в межах повноважень, передбачених законом.
Як зазначено у Постанові Верховного Суду від 28.03.2024 (справа № 560/10224/23) та рішенні Рівненського ОАС від 20.03.2023 (справа № 460/3144/23), закон не надає ДАСУ права втручатися в дискреційні повноваження керівника щодо кадрових питань.
Вимога «забезпечити притягнення» є формою тиску, що змушує керівника порушувати ст. 147 КЗпП України, яка передбачає, що дисциплінарне стягнення застосовується лише за вину, а не за вказівкою третіх осіб. Замовник наголошує, що виявлення винних осіб та встановлення достатності підстав для притягнення їх до дисциплінарної відповідальності є виключною прерогативою (дискреційними повноваженнями) керівника, а не обов'язком за приписом ДАСУ. Це підтверджується Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 20.03.2023 по справі № 460/3144/23, де суд вказав: «Посадові особи Держаудитслужби не можуть вимагати від керівника, щоб він притягнув до відповідальності посадових осіб... належним виконанням вимоги вважається інформування ДАСУ про те, чи знайшов роботодавець підстави реалізувати таке своє право, чи ні».
Більше того, згідно з практикою щодо пропорційності дисциплінарної відповідальності (Рішення у справі № 460/3144/23), накладення стягнення без встановлення тяжкості проступку та шкідливих наслідків є незаконним. Оскільки технічне доповнення тендерної документації порядком зміни ціни не завдало збитків бюджету, підстави для притягнення уповноваженої особи до відповідальності відсутні. Захист професійної репутації Уповноваженої особи (Закон № 922)
Відповідно до ст. 11 Закону «Про публічні закупівлі», Уповноважена особа — це службова особа, яка має бути професійно компетентною.
Як зазначено у Постанові Верховного Суду від 28.03.2024 (справа № 560/10224/23) та рішенні Рівненського ОАС від 20.03.2023 (справа № 460/3144/23), закон не надає ДАСУ права втручатися в дискреційні повноваження керівника щодо кадрових питань.
Вимога «забезпечити притягнення» є формою тиску, що змушує керівника порушувати ст. 147 КЗпП України, яка передбачає, що дисциплінарне стягнення застосовується лише за вину, а не за вказівкою третіх осіб. Дисциплінарне стягнення за несуттєві помилки в оформленні документів фактично є актом «професійної дискредитації». Це завдає удару по діловій репутації фахівця, що в умовах кадрового дефіциту у сфері закупівель є шкідливим для інтересів держави. У правовій державі репутація професіонала є його власністю та активом, який охороняється законом, і не може бути безпідставно обмежений через « формальні зауваження до тексту документів». Враховуючи вищевикладене, Замовник вважає Висновок у частині вимоги щодо притягнення осіб до відповідальності таким, що:
Суперечить ч. 2 ст. 2 КАС України (принцип пропорційності).
Порушує статтю 19 Конституції України (втручання в повноваження керівника).
Ігнорує правові позиції Верховного Суду (справи № 560/10224/23, № 910/18423/21).
Завдає необґрунтованої шкоди діловій репутації фахівця за відсутності негативних наслідків для бюджету чи процедури закупівлі.
6. Щодо неконкретності та внутрішньої суперечливості зобов’язань, визначених у резолютивній частині Висновку
У резолютивній частині Висновку від 16.01.2026 орган державного фінансового контролю зобов’язує Замовника «здійснити заходи, направлені на недопущення встановлених порушень у подальшому та забезпечити притягнення до відповідальності».
Замовник звертає увагу, що станом на момент видання наказу про початок моніторингу та протягом усього періоду його проведення процедура закупівлі перебувала на стадії, яка дозволяла органу державного фінансового контролю, у разі встановлення істотних порушень, вимагати застосування радикальних способів їх усунення, зокрема:
• скасування процедури закупівлі;
• або розірвання договору про закупівлю (у разі його укладення).
Разом з тим, у Висновку відсутня будь-яка вимога щодо скасування процедури закупівлі чи усунення її результатів, що свідчить про наступне.
6.1) Відсутність істотних порушень . У резолютивній частині Висновку аудитор зобов’язує Замовника «забезпечити притягнення до відповідальності», проте не висуває вимогу про скасування торгів чи розірвання договору.
Зазначаємо, що на період проведення моніторингу механізм усунення порушень (якщо вони були б істотними) передбачав можливість скасування закупівлі. Відсутність вимоги про скасування закупівлі з боку ДАСУ де-факто підтверджує, що виявлені «зауваження» не є суттєвими та не впливають на результати тендеру.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду у справі № 420/5590/19, (якщо вони взагалі існують) є неконкретизованим актом. Оскільки аудитор не зажадав скасування процедури, це свідчить про те, що порушення не є підтвердженим як таке, що потребує заходів реагування.
Верховний Суд у постанові від 30.11.2021 у справі № 420/5590/19 зазначив, що:
«Висновок органу державного фінансового контролю має містити чітко визначений спосіб усунення порушення. Неконкретизований висновок є протиправним».
У даному випадку:
орган контролю не вимагав скасування процедури, хоча вона перебувала на стадії, де це було можливим;
не обґрунтував, чому обрано саме «каральний» спосіб реагування;
не пояснив, яку саме відповідальність, щодо кого і за що має бути застосовано.
Це свідчить про порушення принципу пропорційності, закріпленого у частині 2 статті 2 КАС України, та принципу належного урядування
Невисунення органом державного фінансового контролю вимоги про скасування процедури закупівлі або усунення її результатів де-факто підтверджує, що виявлені зауваження:
• не мають істотного характеру;
• не вплинули на результати процедури закупівлі;
• не призвели до неправомірного чи неефективного використання бюджетних коштів.
6.2 Порушення принципу конкретності управлінського акта
Верховний Суд у своїй усталеній практиці, зокрема у справі № 420/5590/19, неодноразово наголошував, що спосіб усунення порушення законодавства у сфері публічних закупівель має бути чітко та однозначно визначений у висновку органу державного фінансового контролю (зокрема шляхом скасування торгів або розірвання договору).
Натомість вимога:
• «вжити заходів на майбутнє»;
• «забезпечити притягнення до відповідальності»,
без визначення конкретного способу усунення наслідків саме цієї процедури закупівлі, є неконкретизованою, декларативною та такою, що не відповідає вимогам правової визначеності.
6.3 Логічна та правова суперечність Висновку
Якщо встановлені порушення є настільки суттєвими, що за них необхідно притягувати посадових осіб до дисциплінарної або матеріальної відповідальності, орган державного фінансового контролю був зобов’язаний вимагати скасування незаконної процедури закупівлі або усунення її результатів.
Відсутність такої вимоги прямо свідчить, що:
• порушення не мають достатніх правових наслідків;
• вони не є істотними у розумінні законодавства та судової практики;
• вимога про відповідальність є непропорційною та необґрунтованою.
7. Щодо неконкретизованості та необґрунтованості зауважень про неврахування Постанов КМУ № 952, № 382 та № 1067
Замовник зазначає, що Висновок аудитора в частині зауважень щодо неврахування Постанов КМУ від 01.09.2023 № 952, від 02.04.2024 № 382 та від 01.09.2025 № 1067 не відповідає критеріям обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії.
7.1. Відсутність опису суті порушення. Згідно з вимогами Наказу Міністерства фінансів України від 08.09.2020 № 552, у констатуючій частині Висновку має міститися опис виявленого порушення з посиланням на конкретну норму права. У даному Висновку Орган контролю обмежився лише переліком номерів та дат нормативних актів, не зазначивши:
• які саме положення (пункти, абзаци) Тендерної документації суперечать цим актам;
• які саме нововведення, запроваджені вказаними Постановами, не були відображені в документації.
7.2. Порушення принципу правової визначеності. Відповідно до сталої практики Верховного Суду (зокрема, у справі № 804/5000/16), рішення суб’єкта владних повноважень повинно бути чітким, зрозумілим та конкретизованим. Відсутність деталізації «неврахованих змін» позбавляє Замовника можливості встановити суть претензії та вжити заходів щодо її усунення. Загальне посилання на нормативний акт без вказівки на конкретну невідповідність робить Висновок суб'єктивним та таким, що ґрунтується на припущеннях.
7.3. Неможливість виконання вимоги на даній стадії закупівлі. З огляду на те, що на момент проведення моніторингу етап подання пропозицій та внесення змін до Тендерної документації (ТД) вичерпаний, а переможця процедури вже визначено, вимога «врахувати зміни» у заздалегідь оприлюдненій редакції ТД є об'єктивно неможливою до виконання. Будь-яка зміна ТД на стадії укладання договору прямо заборонена Законом України «Про публічні закупівлі» та Особливостями № 1178.
7.4. Щодо Проєкту договору (Постанова № 1067). Зауваження щодо неврахування змін у пунктах 3 та 4 розділу VI ТД стосуються виключно Проєкту договору, який станом на дату моніторингу не набув статусу чинного правочину. Замовник наголошує на своєму праві привести остаточну редакцію договору у повну відповідність до чинного законодавства (врахувавши зміни за Постановою № 1067) безпосередньо під час його підписання з переможцем, що повністю нівелює зауваження Органу контролю.
Враховуючи викладене, вимога аудитора в цій частині є юридично неспроможною, неконкретизованою та такою, що підлягає скасуванню як необґрунтована.
8. Щодо несвоєчасності проведення моніторингу та неможливості усунення «порушень» на даній стадії
Окремо Замовник звертає увагу на правову позицію Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, викладену у постанові від 15 червня 2021 року у справі № 922/2987/20.
У вказаній справі Верховний Суд чітко встановив:
«Право на відміну торгів існує лише на стадії до завершення процедури торгів, а не після їх завершення на стадії укладання договору з переможцем. З моменту визначення переможця торгів та встановлення відповідності пропозиції позивача вимогам тендерної документації та вимогам Закону... неможливо відмінити процедуру закупівлі... оскільки це нівелює принципи та основні положення Закону України "Про публічні закупівлі"».
У нашому випадку, орган державного фінансового контролю розпочав та провів моніторинг уже після того, як переможець був визначений. Це позбавило Замовника можливості своєчасно відреагувати на зауваження (зокрема, щодо уточнення формулювань проєкту договору або кількісних характеристик у ТД) шляхом внесення змін до тендерної документації.
Вимога аудитора щодо вжиття заходів на стадії, коли процедура де-факто завершена успішно, а учасник визнаний переможцем, є такою, що:
1. Суперечить принципу правової визначеності.
2. Нівелює результати процедури, проведеної за конкурентними принципами.
3. Штовхає Замовника на порушення строків укладання договору, встановлених Особливостями.
Таким чином, запізнілий моніторинг, який не дозволяє Замовнику виправити технічні неточності документації у законний спосіб (через механізм внесення змін), робить Висновок таким, що не відповідає критеріям обґрунтованості та вмотивованості. Відповідно до практики Верховного Суду, це є самостійною підставою для визнання такого Висновку протиправним і його скасування.
Висновок щодо цього пункту
Таким чином, Висновок у частині зобов’язання «забезпечити притягнення до відповідальності»:
• не містить визначеного способу усунення порушень;
• є внутрішньо суперечливим;
• виходить за межі повноважень органу державного фінансового контролю;
• не відповідає принципам правової визначеності та пропорційності.
У цій частині Висновок є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
9.Щодо безпідставності посилань Органу контролю на постанови Верховного Суду
У відповіді на роз’яснення Орган контролю посилається на низку постанов Верховного Суду (справи № 640/14244/21, № 160/4436/21, № 420/11945/21, № 480/2102/22 та інші). Замовник вважає ці посилання маніпулятивними, оскільки правовідносини у зазначених справах не є подібними до обставин цієї закупівлі:
1. Невідповідність фактичних обставин (справа № 640/14244/21): У цій справі ВС розглядав відсутність дати договору у відгуку, що є критичним для перевірки досвіду учасника (кваліфікаційного критерію). У нашому ж випадку ДАСУ ставить у провину відсутність номеру телефону у довільній довідці. Контактні дані не є кваліфікаційним критерієм та не впливають на зміст пропозиції. Отже, висновки ВС у справі № 640/14244/21 не можуть бути застосовані за аналогією.
2. Маніпуляція висновками щодо «превентивних заходів» (справа № 420/11945/21): У наведеній ДАСУ справі порушення були суттєвими та стосувалися істотних умов договору. Натомість у нашому випадку порушення (на думку ДАСУ) мають суто формальний характер (відсутність цитування останніх редакцій Постанов КМУ), які, за визнанням самої ДАСУ, не впливають на результати закупівлі. Застосування превентивних заходів та вимог про покарання за «невпливові» помилки є порушенням принципу пропорційності.
3. Хибне тлумачення подібності: Згідно з позицією Великої Палати ВС (справа № 233/2021/19), подібність визначається не лише за нормами права, а й за сукупністю суттєвих фактичних обставин. Спроби ДАСУ виправдати свої вимоги рішеннями ВС у справах, де розглядалися кардинально інші за змістом та наслідками порушення, є юридично некоректними. Згідно з постановою ВП ВС від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19, подібність визначається саме схожістю правового регулювання. Оскільки ваші кейси стосуються «технічних описок», а кейси ДАСУ — «відсутності ключових документів», вони не є подібними за правовою природою порушення.
Висновок: Висновки Верховного Суду, на які посилається ДАСУ у відповіді на роз’яснення, зроблені у справах, де правовідносини не є подібними до цієї процедури закупівлі. Відтак, вони не можуть бути використані як доказ правомірності Висновку.
10. Рішення Замовника
З урахуванням викладеного Замовник вважає, що:
• зауваження, викладені у висновку, мають переважно формальний характер;
• встановлені недоліки не мали та не мають істотного впливу на результати процедури закупівлі;
• процедура закупівлі перебуває на етапі укладання договору, що дозволяє усунути можливі неточності без негативних правових чи фінансових наслідків.
Замовник повідомляє про готовність вжити організаційних заходів для недопущення подібних зауважень у подальшій діяльності.
Замовник вважає Висновок у частині вимоги щодо притягнення осіб до відповідальності таким, що:
Суперечить ч. 2 ст. 2 КАС України (принцип пропорційності).
Порушує статтю 19 Конституції України (втручання в повноваження керівника).
Ігнорує правові позиції Верховного Суду (справи № 560/10224/23, № 910/18423/21).
Завдає необґрунтованої шкоди діловій репутації фахівця за відсутності негативних наслідків для бюджету чи процедури закупівлі.
На підставі цього, Замовником прийнято рішення взяти Висновок до відома для недопущення технічних помилок у майбутньому, що є достатнім та вичерпним заходом усунення порушення без застосування репресивних заходів до працівників ».
Замовником опрацьовано Висновок. Вважаємо, що зобов’язання щодо усунення порушення у спосіб "притягнення до відповідальності" за відсутності шкоди бюджету та впливу на результати закупівлі є протиправним та таким, що порушує трудове законодавство. З метою захисту інтересів підприємства, Замовником готується позовна заява до суду про визнання Висновку протиправним та його скасування .
Дата публікації звіту:
23.01.2026 13:33
Запити/Пояснення
Номер:
33261874ff2741bfa2a97ae702d53c37
Назва:
Запит про надання пояснень
Дата опублікування:
30.12.2025 12:27
Дата до якої повинна бути надана відповідь:
03.01.2026 00:00
Опис:
У межах проведення моніторингу закупівлі по предмету «Медична інформаційна система у формі онлайн-доступу» (інформацію оприлюднено в електронній системі закупівель за номером ID: UA-2025-12-09-013784-a), відповідно до частини п’ятої статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) та пункту 23 «Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі – Особливості), постала потреба в отриманні пояснень (інформації та документів) з наступних питань.
1. Надати інформацію та відповідні документи (комерційні пропозиції від потенційних учасників, посилання на сайти, на яких здійснювався попередній моніторинг цін на послуги, що є предметом даної закупівлі), на підставі яких вами здійснено обґрунтування розміру витрат, технічних, якісних та кількісних характеристик предмета закупівлі та визначено його очікувану вартість.
2. Відповідно до пункту 19 частини 2 статті 22 Закону в тендерній документації зазначаються опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх пропозицій. Формальними (несуттєвими) вважаються помилки, що пов’язані з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на зміст пропозиції, а саме - технічні помилки та описки.
Крім того, згідно із частиною 10 статті 11 Закону рішення уповноваженої особи (тендерного комітету) оформлюється протоколом.
Враховуючи вищевикладене, просимо надати інформацію чи були встановлені факти формальних (несуттєвих) помилок при розгляді тендерної пропозиції учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «Здоров'я 24» (далі – ТОВ «Здоров'я 24») на відповідність тендерній документації Комунального некомерційного підприємства «Житомирська багатопрофільна опорна лікарня» Новогуйвинської селищної ради (далі – Замовник) (протоколу, рішення).
3. Аналізом інформації, розміщеної в електронній системі закупівель встановлено, що тендерна документація Замовника складена не у відповідності до вимог законодавства, а саме:
- в порушення вимог абзацу першого частини третьої статті 22 Закону та абзацу першого пункту 28 Особливостей в пункті 4 розділу V тендерної документації зазначено підстави для відмови учаснику процедури закупівлі в участі у відкритих торгах без врахування змін, внесених постановами Кабінету Міністрів України від 01.09.2023 № 952 та від 02.04.2024 № 382, та як наслідок в підпункті 5.5 пункту 5 розділу ІІІ тендерної документації зазначено вимогу щодо надання переможцем торгів довідки у довільній формі про відсутність підстави для відмови учаснику процедури закупівлі в участі у відкритих торгах, встановленої в абзаці чотирнадцятому пункту 47 Особливостей, при тому, що вказаний абзац виключено з Особливостей;
- в порушення вимог абзацу першого частини третьої статті 22 Закону та абзацу першого пункту 28 Особливостей в пунктах 3 та 4 розділу VI тендерної документації зазначено підстави внесення змін до істотних умов договору про закупівлю без врахування змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України від 01.09.2025 № 1067;
- в порушення вимог абзацу першого частини третьої статті 22 Закону та абзацу першого пункту 28 Особливостей тендерна документація Замовника містить інформацію, в пунктах 3 та 4 розділу VI тендерної документації, встановлено умову, що істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпункту 13 пункту 13) Особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема «погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення», при тому, що предметом даної закупівлі є послуги, а не товари;
- в порушення вимог пункту 3 частини другої статті 22 Закону тендерна документація Замовника, а саме технічна специфікація (Додаток № 3 до тендерної документації), не містить інформації про кількісні характеристика предмета закупівлі.
Враховуючи викладене вище, поясніть чому Замовником при складанні та затвердженні тендерної документації порушено пункт 3 частини другої, абзац перший частини третьої статті 22 Закону та абзац перший пункту 28 Особливостей?
4. Відповідно до підпункту 2 пункту 44 Особливостей визначено, що замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі невідповідності тендерної пропозиції вимогам, установленим у тендерній документації відповідно до абзацу першого частини третьої статті 22 Закону, умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації, крім невідповідності в інформації та/або документах, що може бути усунена учасником процедури закупівлі відповідно до пункту 43 цих особливостей.
Відповідно до пункту 1.3 Додатку № 1/1 до тендерної документації встановлено імперативну вимогу щодо надання учасником в складі тендерної пропозиції довідку в довільній формі, яка повинна містити відомості про учасника, зокрема, інформацію про керівництво (посада, ім’я, по-батькові, телефон для контактів).
На виконання вищевказаних вимог учасником ТОВ «Здоров'я 24» у складі тендерної пропозиції надано довідку з відомостями про учасника від 11.12.2025 № 7.
Однак, в наданій учасником ТОВ «Здоров'я 24» у складі тендерної пропозиції довідці від 11.12.2025 № 7 відсутня інформація щодо керівництва (посада, ім’я, по-батькові, телефон для контактів), чим не дотримано вимоги пункту 1.3 Додатку № 1/1 до тендерної документації.
Відповідно до підпункту 3 пункту 1.13 Додатку № 1/1 до тендерної документації для підтвердження відповідності технічним, якісним та кількісним вимогам тендерної документації учасники в складі пропозиції повинні надати гипер-посилання, логін та пароль, для входу до запропонованої МІС в демонстраційному режимі з можливістю перевірки наявності функціоналу.
Однак, у складі тендерної пропозиції учасника ТОВ «Здоров'я 24» відсутнє гипер-посилання, логін та пароль, для входу до запропонованої МІС в демонстраційному режимі з можливістю перевірки наявності функціоналу, чим не дотримано вимоги підпункту 3 пункту 1.13 Додатку № 1/1 до тендерної документації.
Відповідно до підпункту 2 пункту 1.13 Додатку № 1/1 до тендерної документації для підтвердження відповідності технічним, якісним та кількісним вимогам тендерної документації учасники в складі пропозиції повинні надати документ, що підтверджує авторські (майнові) права учасника на медичну систему, що пропонується.
На виконання вищевказаної вимоги учасник ТОВ «Здоров'я 24» у складі тендерної пропозиції надав скан-копію рішення про реєстрацію договору, який стосується права автора на твір від 11.03.2019 за реєстраційним номером 4263 (далі – рішення № 4263), в якому зазначено про реєстрацію авторського договору від 04.02.2019 № 04/02, відповідно до якого майнові права на комп’ютерну програму «Програмний комплекс «Медична інформаційна система «Health24» («Health24.Platform») передаються ТОВ «Здоров'я 24» повністю.
Слід зазначити, що відповідно до Закону України «Про авторське право і суміжні права» № 2811-IX від 01.12.2022 майнові права на твір може бути передано (відчужено) іншій особі на підставі закону чи правочину повністю або частково.
Таким чином, документом, який підтверджує передачу ТОВ «Здоров'я 24» майнових прав на комп’ютерну програму «Програмний комплекс «Медична інформаційна система «Health24» («Health24.Platform») є правочин, а саме, авторський договір від 04.02.2019 № 04/02, який за рішенням № 4263 є зареєстрованим і внесеним до державного реєстру.
Однак, в складі тендерної пропозиції учасника ТОВ «Здоров'я 24» відсутній авторський договір від 04.02.2019 № 04/02, чим не дотримано вимоги підпункту 2 пункту 1.13 Додатку № 1/1 до тендерної документації.
Враховуючи викладене вище, поясніть свою позицію щодо невідхилення тендерної пропозиції учасника ТОВ «Здоров'я 24» на підставі підпункту 2 пункту 44 Особливостей та яким чином Замовником підтверджено відповідність учасника ТОВ «Здоров'я 24» вимогам пункту 1.3 та підпунктів 2, 3 пункту 1.13 Додатку № 1/1 до тендерної документації, із наданням копій таких документів та зазначенням інформації щодо їх подання у складі пропозиції учасника (назва файлу).
Разом з тим, відповідно до вимог підпункту 2 пункту 50 Особливостей встановлено імперативну умову, що замовник відміняє відкриті торги у разі неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення вимог законодавства у сфері публічних закупівель, з описом таких порушень.
Пояснення, інформацію та документи, щодо яких буде зазначено в поясненнях, та які обґрунтовують позицію замовника з поставлених питань, необхідно надати через електронну систему закупівель протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення цього запиту.
Відповідно до вимог статті 351¹ Кримінального кодексу України невиконання службовою особою законних вимог органу державного фінансового контролю, створення штучних перешкод у його роботі, надання йому завідомо неправдивої інформації караються штрафом від ста до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або пробаційним наглядом на строк до трьох років, або обмеженням волі на той самий строк.
Номер:
14c33fb1e2f94d9c8ddc2b3f86258c9e
Назва:
відповідь
Дата опублікування:
31.12.2025 13:38
Опис:
На Ваш запит від 29.12.2025 щодо надання пояснень у межах проведення процедур моніторингу закупівлі «Медична інформаційна система у вигляді онлайн-доступу», Комунальне некомерційне підприємство «Житомирська багатопрофільна опорна лікарня» Новогуйвинської селищної ради (далі – Замовник) повідомляє наступне.
Щодо обґрунтування розміру витрат, технічних, якісних та кількісних характеристик предмета закупівлі, Замовник повідомляє, що очікувана вартість сформована на основі системного аналізу ринку. По-перше, було проведено моніторинг цін через запити комерційних пропозицій у провідних постачальників послуг МІС на 2026 рік: ТОВ «Здоров'я 24» (660,00 грн за користувача), ТОВ «СІМПЛЕКС-МЕД» (548,10 грн за ліцензію) та ТОВ «ХЕЛСІ УКРАЇНА». По-друге, Замовником здійснено аналіз аналогічних закупівель в електронній системі Prozorro, що дозволило порівняти ринкові ціни на онлайн-доступ до МІС у закладах зі схожою кількістю персоналу та ідентичними технічними вимогами. Визначення характеристик предмета закупівлі базувалося на реальних потребах лікарні у забезпеченні доступу до ЕСОЗ для 105 користувачів, враховуючи специфіку роботи стаціонару, лабораторії та амбулаторної ланки, а також вимоги ПМГ щодо ведення електронних медичних записів.
Щодо зауважень, викладених у пункті 3 Вашого запиту, Замовник не погоджується з твердженням про встановлення в тендерній документації вимог, що не відповідають законодавству. Розглянувши зауваження щодо змісту підпункту 5.5 пункту 5 розділу ІІІ тендерної документації, пояснюємо, що структура та зміст тендерної документації чітко визначали вичерпний та обов'язковий механізм підтвердження підстав для відмови в участі в процедурі закупівлі, який повністю відповідає чинному законодавству.
Тендерна документація має чітку ієрархічну структуру, згідно з якою загальні положення, викладені в основній частині, деталізуються та конкретизуються у відповідних додатках. Так, у підпункті 5.5 пункту 5 розділу ІІІ надається загальний опис процедури та умови підтвердження відсутності підстав для відмови в участі. При цьому пріоритетним способом підтвердження було встановлено самодекларування: пунктом 5.5 чітко визначено, що «Учасник процедури закупівлі підтверджує відсутність підстав шляхом самостійного декларування таких підстав в електронній системі закупівель під час подання тендерної пропозиції». Зокрема, у пункті 5.5 розділу ІІІ було імперативно закріплено:
«Замовник не вимагає від учасника процедури закупівлі під час подання тендерної пропозиції в електронній системі закупівель будь-яких документів, що підтверджують відсутність підстав, визначених у цьому пункті, крім самостійного декларування відсутності таких підстав учасником процедури закупівлі відповідно до абзацу шістнадцятого цього пункту».
Таким чином, на етапі подання пропозицій документація взагалі не містила вимог щодо надання довідок (у тому числі згаданої Вами довідки по абзацу 14), що повністю нівелює можливість вчинення порушення на цьому етапі.
Для переможця процедури закупівлі було встановлено імперативний перелік документів, що надаються у строк, який не перевищує чотири дні. Цей перелік обмежувався підтвердженням підстав, зазначених у підпунктах 3, 5, 6 і 12 пункту 47 Особливостей. Вичерпний та остаточний перелік документів, які вимагалися від переможця на виконання вимог пункту 47 Особливостей, був детально визначений у Додатку № 1/2 до тендерної документації.
Зазначений додаток є спеціальною нормою тендерної документації, що встановлювала обов'язкові вимоги до документів переможця, і саме ним керувався Замовник під час перевірки. Додаток № 1/2 сформований у повній відповідності до чинного законодавства: він не містив жодних вимог щодо надання довідки стосовно використання абзацу 14 пункту 47 Особливостей, а також не містив посилань на інші скасовані норми.
Згадка про певні переліки у тексті пункту 5.5 не створювала для учасників обов’язку щодо їх надання, оскільки документація не містить положень, які б зобов'язували учасників надавати документи, що прямо не вимагаються відповідними додатками. Слід також зазначити, що законодавство та умови нашої тендерної документації не забороняють учасникам надавати у складі пропозиції додаткові документи на власний розсуд. Надання таких документів не є підставою для відхилення пропозиції.
Наголошуємо, що Державна аудиторська служба України має аналізувати тендерну документацію в цілому, а не вибірково. Тендерна документація є єдиним актом Замовника, тому недопустимим є вилучення окремих фрагментів тексту з контексту без врахування уточнюючих положень Додатку № 1/2. Системний аналіз документації підтверджує, що Замовник встановив чіткий та правомірний алгоритм дій для учасників.
Таким чином, у тендерній документації не було встановлено неправомірних вимог. Система підтвердження відповідності була прозорою, відповідала нормам Особливостей та Закону, а відсутність вимоги про надання довідки за виключеним абзацом 14 пункту 47 Особливостей у профільному Додатку № 1/2 підтверджує законність дій Замовника.
Щодо зауваження про відсутність кількісних характеристик у Додатку № 3 (Технічна специфікація), Замовник пояснює, що згідно з чинною архітектурою електронної системи закупівель, тендерна документація є комплексною і складається як із завантажених файлів, так і з інформації, внесеної в електронні поля оголошення, які є її невід’ємною частиною.
Пріоритетність електронних полів: Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 22 Закону, тендерна документація повинна містити інформацію про необхідні кількісні характеристики. В даній закупівлі Замовником під час створення оголошення було заповнено електронне поле «Кількість», де чітко зазначено обсяг — 105 одиниць (користувачів). Оскільки ці дані відображаються у верхній частині оголошення та в електронній формі тендерної пропозиції, яку заповнює Учасник, інформація про кількість була доступною, однозначною та відкритою для всіх суб’єктів.
Єдність документації: Оскільки тендерна документація оприлюднюється шляхом заповнення електронних полів та завантаження відповідних файлів, відсутність дублювання цифри «105» безпосередньо в тексті Додатку № 3 не є порушенням законодавства, оскільки ця цифра є базовою величиною самого Оголошення, на яку орієнтуються учасники при розрахунку ціни.
Підтвердження від учасників: Правомірність такого підходу підтверджується діями самих учасників ринку. Усі без виключення потенційні надавачі послуг, які надавали комерційні пропозиції (ТОВ «Здоров'я 24», ТОВ «СІМПЛЕКС-МЕД», ТОВ «ХЕЛСІ УКРАЇНА»), а також учасники торгів, розраховували вартість пропозиції саме на 105 користувачів. Це доводить, що кількісна характеристика була визначена Замовником у спосіб, який не допускає неоднозначного трактування та забезпечує рівні умови для всіх.
Технічна неможливість помилки: Система Prozorro не дозволяє учаснику подати пропозицію, не вказавши ціну за ту кількість одиниць, яку Замовник визначив у електронних полях. Таким чином, кількісний параметр «105» був зафіксований на рівні програмного коду самої процедури закупівлі.
З огляду на вищезазначене, Замовник вважає, що вимоги щодо надання інформації про кількісні характеристики виконані в повному обсязі через інструментарій електронних полів системи, що повністю відповідає нормам Закону та Особливостей.
Щодо зауважень Державної аудиторської служби України стосовно змісту пунктів 3 та 4 розділу VI тендерної документації, Комунальне некомерційне підприємство «Житомирська багатопрофільна опорна лікарня» зазначає, що встановлення у проекті договору та документації порядку зміни істотних умов повністю відповідає принципам правової визначеності та нормам чинного законодавства. Згідно з вимогами статті 22 Закону та пункту 28 Особливостей, тендерна документація повинна містити проєкт договору про закупівлю з обов’язковим зазначенням порядку змін його умов, який на сьогодні чітко визначений пунктом 19 Особливостей. Важливо зауважити, що ані Закон «Про публічні закупівлі», ані Особливості не встановлюють розмежування підстав для зміни істотних умов залежно від виду предмета закупівлі, як-от товари, роботи чи послуги. Замовник зобов’язаний включити до проєкту договору всі підстави, передбачені підпунктами 1–9 пункту 19 Особливостей, оскільки на нього не покладено обов’язок самостійно обирати чи фільтрувати цей перелік. Наявність у проекті договору умови щодо «зміни ціни за одиницю товару» у закупівлі послуг не є порушенням, а є необхідним відтворенням імперативної норми законодавства. Навіть якщо окремі підстави, наприклад пункт 2 щодо товарів, у конкретному договорі про надання послуг апріорі не можуть бути застосовані, їх включення є правомірним, оскільки Замовник повинен забезпечити повний перелік підстав, якими передбачено внесення змін до істотних умов. Коригування договору з метою включення до нього таких підстав після підписання є неможливим, тому Замовник діяв у межах наданих йому повноважень, забезпечуючи цілісність проекту договору. Така позиція підтверджується актуальною судовою практикою поточного року, де встановлено, що внесення до проекту договору всіх пунктів, визначених пунктом 19 Особливостей, не може вважатися порушенням з боку Замовника. Використання терміну «товар» у контексті зміни ціни є технічним відтворенням законодавчого тексту, що не спотворює суті предмета закупівлі — послуг з онлайн-доступу до МІС, — та не впливає на зміст тендерних пропозицій чи результати торгів. Щодо врахування змін, внесених постановою КМУ № 1067, Замовник наголошує, що проект договору та документація розроблені з урахуванням діючих правових механізмів, а відсутність дослівного цитування реквізитів конкретної постанови при збереженні загального правового алгоритму не свідчить про невідповідність документації закону. Таким чином, аналізуючи тендерну документацію в цілому, стає очевидним, що Замовник дотримався вимог щодо прозорості та повноти викладення умов майбутнього договору, уникаючи суб'єктивного трактування або звуження норм пункту 19 Особливостей.
Щодо зауваження про відсутність інформації про керівництво у довідці з відомостями про учасника (вих. № 7 від 11.12.2025), Замовник вважає дії щодо невідхилення пропозиції ТОВ «Здоров'я 24» повністю обґрунтованими, оскільки вся необхідна інформація була надана у складі тендерної пропозиції в інших документах. Зокрема, учасником надано копію Статуту та Наказу № 01-к від 21.05.2014 про призначення директора, де чітко зазначено ПІБ керівника — Пироженко Артем Вікторович. Крім того, у складі пропозиції міститься Лист про повноваження щодо підпису документів , що в сукупності з даними Технічної специфікації (вих. № 62 від 11.12.2025), де вказано контактний телефон 0 800 300 655, дозволило Замовнику однозначно ідентифікувати керівництво та засоби зв’язку. Оскільки ПІБ керівника та його контактні дані не є конфіденційною інформацією та додатково підтверджуються відомостями з Єдиного державного реєстру (ЄДР), до якого Замовник має вільний доступ, відсутність цих даних у формі однієї довідки не може бути підставою для відхилення пропозиції за невідповідність умовам документації.
Стосовно вимоги про надання демонстраційного доступу (логін, пароль), Замовник наголошує, що учасником надано детальну Технічну специфікацію (вих. № 62 від 11.12.2025), яка містить повний опис функціоналу системи Health24, включаючи модулі реєстратури, стаціонару, лабораторії та інтеграцію з ЕСОЗ. Також надано офіційні підтвердження про наявні інтеграції з програмним РРО Checkbox (лист від 27.11.2025) та телефонією Binotel (вих. № 264 від 25.10.2024). Наявність цих документів у поєднанні з загальновідомою інформацією про роботу системи в режимі реального часу в сотнях медичних закладів України дозволила Замовнику підтвердити технічну відповідність МІС без необхідності отримання паролів, що відповідає заходам кібербезпеки.
Щодо підтвердження авторських прав, Замовник вважає надане учасником Рішення № 4263 від 11.03.2019 про реєстрацію авторського договору від 04.02.2019 № 04/02 належним та достатнім документом. У даному Рішенні офіційно зафіксовано, що майнові права на комп’ютерну програму «Медична інформаційна система «Health24» передаються ТОВ «Здоров'я 24» повністю. Оскільки державний орган (Мінекономіки) уже перевірив факт передачі прав та вніс відповідний запис до державного реєстру, вимога надати сам текст договору є надмірною. Таким чином, Замовник підтвердив відповідність ТОВ «Здоров'я 24» вимогам пункту 1.3 та підпунктів 2, 3 пункту 1.13 Додатку № 1/1, керуючись принципами об’єктивності та недискримінації учасників
Номер:
864487e179274fa8989977a3b0d8ed9f
Назва:
Запит про надання пояснень
Дата опублікування:
13.01.2026 11:03
Дата до якої повинна бути надана відповідь:
17.01.2026 00:00
Опис:
У межах проведення моніторингу закупівлі по предмету «Медична інформаційна система у формі онлайн-доступу» (інформацію оприлюднено в електронній системі закупівель за номером ID: UA-2025-12-09-013784-a), відповідно до частини п’ятої статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) та пункту 23 «Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі – Особливості), постала потреба в отриманні пояснень (інформації та документів) з наступних питань.
Відповідно до пункту 49 Особливостей, Замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем процедури закупівлі, протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 15 днів з дати прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі. У випадку обґрунтованої необхідності строк для укладення договору може бути продовжений до 60 днів. У разі подання скарги до органу оскарження після оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю перебіг строку для укладення договору про закупівлю зупиняється.
В ході проведення моніторингу встановлено, що за результатом розгляду тендерних пропозицій 24.12.2025 було оприлюднено повідомлення про намір укласти договір з учасником ТОВ «Здоров'я 24».
Однак, станом на 13.01.2026 (20 день з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю) в електронній системі закупівель відсутня інформація щодо договору про закупівлю.
Враховуючи викладене, просимо надати інформацію чи укладено за результатами проведення вказаної закупівлі договір про закупівлю та/або надати пояснення з обґрунтуванням необхідності продовження строку для укладення договору до 60 днів.
Разом з тим, відповідно до вимог підпункту 2 пункту 50 Особливостей встановлено імперативну умову, що замовник відміняє відкриті торги у разі неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення вимог законодавства у сфері публічних закупівель, з описом таких порушень.
Пояснення, інформацію та документи, щодо яких буде зазначено в поясненнях, та які обґрунтовують позицію замовника з поставлених питань, необхідно надати через електронну систему закупівель протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення цього запиту.
Відповідно до вимог статті 351¹ Кримінального кодексу України невиконання службовою особою законних вимог органу державного фінансового контролю, створення штучних перешкод у його роботі, надання йому завідомо неправдивої інформації караються штрафом від ста до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або пробаційним наглядом на строк до трьох років, або обмеженням волі на той самий строк.
Номер:
1ed7e03abe6242a39dd05fbb26d39bbd
Назва:
ВІДПОВІДЬ НА ЗАПИТ ОРГАНУ ДЕРЖАВНОГО ФІНАНСОВОГО КОНТРОЛЮ
Дата опублікування:
16.01.2026 10:31
Опис:
На запит Управління Північного офісу Держаудитслужби від 13.01.2026 щодо надання інформації та пояснень по закупівлі UA-2025-12-09-013784-a, повідомляємо наступне:
1. Щодо укладання договору про закупівлю: Станом на 14.01.2026 договір про закупівлю за результатами вказаної процедури не укладено.
2. Щодо обґрунтування необхідності продовження строку: Керуючись абзацом другим пункту 49 Особливостей, затверджених постановою КМУ від 12.10.2022 № 1178 (зі змінами), Замовником прийнято обґрунтоване рішення про продовження строку для укладення договору до 60 днів.
Зазначене рішення оформлено відповідним розпорядчим документом згідно з вимогами чинного законодавства.
Об’єктивна необхідність продовження строку зумовлена наступними обставинами:
• Технічна адаптація: необхідність перевірки сумісності функціоналу МІС із оновленими технічними специфікаціями ЕСОЗ та вимогами НСЗУ до пакетів медичних послуг на 2026 рік, які були актуалізовані після дати оприлюднення оголошення про закупівлю.
• Економічне обґрунтування: проведення фінальної звірки кількості активних користувачів (ліцензій) у підрозділах стаціонару та поліклініки згідно зі штатним розписом на новий бюджетний період. Це дозволить привести обсяги закупівлі у відповідність до фактичних потреб закладу та забезпечити дотримання принципу ефективності використання бюджетних коштів (ст. 7 Бюджетного кодексу України).
Укладення договору буде здійснено одразу після завершення вищевказаних заходів у межах встановленого законодавством строку.
Номер:
9701708a0e604f488fd07874635baea0
Назва:
ЗАПИТ про надання роз’яснень щодо змісту висновку про результати моніторингу процедури закупівлі № UA-2025-12-09-013784-a
Дата опублікування:
20.01.2026 10:14
Опис:
ЗАПИТ
про надання роз’яснень щодо змісту висновку
про результати моніторингу процедури закупівлі
№ UA-2025-12-09-013784-a
Керуючись частиною восьмою статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі — Закон), Комунальне некомерційне підприємство «Житомирська багатопрофільна опорна лікарня Новогуйвинської селищної ради»
(далі — Замовник) звертається з проханням надати роз’яснення щодо окремих положень висновку Управління Північного офісу Держаудитслужби від 16.01.2026 за результатами моніторингу процедури закупівлі № UA-2025-12-09-013784-a.
На переконання Замовника, окремі формулювання Висновку є неконкретизованими, внутрішньо суперечливими та такими, що ускладнюють його належне і правомірне виконання, що зумовлює необхідність отримання офіційних роз’яснень органу державного фінансового контролю.
1. Щодо застосування пункту 43 Особливостей (механізм «24 години»)
Відповідно до пункту 43 Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1178, обов’язок оприлюднення повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей виникає виключно у разі виявлення таких невідповідностей саме Замовником під час розгляду тендерної пропозиції.
У зв’язку з цим просимо роз’яснити:
1.1. Якою нормою законодавства передбачено обов’язок Замовника застосовувати механізм «24 години» у випадку, коли відповідна інформація фактично міститься у складі тендерної пропозиції учасника (зокрема в розділі «Відомості про учасника»), подана у довільній формі, як це передбачено тендерною документацією, але, на думку органу державного фінансового контролю, розміщена не в тому окремому файлі.
1.2. Яким чином орган державного фінансового контролю дійшов висновку про наявність саме «невідповідності», а не допустимого способу виконання вимоги у довільній формі, з урахуванням того, що пункт 43 Особливостей не містить імперативної вимоги щодо подання інформації виключно в одному визначеному документі.
1.3. З огляду на те, що пункт 43 Особливостей пов’язує виникнення обов’язку Замовника з фактом виявлення невідповідності саме Замовником, просимо роз’яснити, з яких правових підстав власна оцінка органу контролю була ототожнена з юридичним фактом виявлення невідповідності Замовником.
1.4. Просимо також зазначити, якою нормою Закону або Особливостей передбачено відповідальність Замовника за незастосування механізму «24 години» у випадку, коли Замовник не виявив невідповідностей у розумінні пункту 43 Особливостей.
2. Щодо неконкретизованості зауважень про «неврахування» постанов Кабінету Міністрів України
Відповідно до пункту 3 розділу III Порядку здійснення моніторингу закупівель, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 552, висновок органу державного фінансового контролю має містити опис порушення із зазначенням конкретних норм законодавства.
Крім того, Верховний Суд у справі № 804/5000/16 зазначив, що акт індивідуальної дії суб’єкта владних повноважень має бути чітким, зрозумілим та вмотивованим.
У зв’язку з цим просимо роз’яснити:
2.1. Які саме конкретні пункти, абзаци або норми постанов Кабінету Міністрів України № 952, № 382 та № 1067, на думку органу контролю, не були враховані Замовником, та у чому саме полягає таке «неврахування».
2.2. Яким чином зазначене «неврахування» у проекті договору, який станом на дату проведення моніторингу не є укладеним правочином у розумінні статті 638 Цивільного кодексу України, вплинуло або могло вплинути на результати конкретної процедури закупівлі.
2.3. Яким саме чином Замовник, на думку органу державного фінансового контролю, має врахувати відповідні зміни у тендерній документації на стадії, коли строк внесення змін завершився, а переможця процедури закупівлі вже визначено, якщо процедура закупівлі не скасовується.
3. Щодо зобов’язання притягнути до матеріальної відповідальності
Відповідно до статті 130 Кодексу законів про працю України матеріальна відповідальність працівника можлива виключно за умови заподіяння підприємству прямої дійсної шкоди, розмір якої має бути встановлений та підтверджений.
У зв’язку з цим просимо роз’яснити:
3.1. На підставі яких встановлених фактів і фінансових показників орган державного фінансового контролю дійшов висновку про можливість матеріальної відповідальності, з огляду на те, що Висновок не містить відомостей про заподіяну шкоду, її розмір або факти неправомірного використання бюджетних коштів.
4. Щодо меж дискреції органу державного фінансового контролю та вибору способу реагування
Замовник визнає, що орган державного фінансового контролю наділений дискреційними повноваженнями щодо визначення способу реагування на встановлені порушення.
Разом з тим, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, така дискреція реалізується виключно в межах та у спосіб, визначених законом.
Законодавством у сфері публічних закупівель передбачено реальні та правомірні механізми реагування на істотні порушення, які впливають на результати процедури закупівлі, зокрема скасування процедури закупівлі або усунення її результатів, із можливістю подальшого застосування виняткових процедур для забезпечення безперервності надання послуг.
Водночас у Висновку не сформульовано вимогу щодо скасування процедури закупівлі, натомість обрано спосіб реагування у вигляді зобов’язання «забезпечити притягнення до дисциплінарної або матеріальної відповідальності».
Щодо перевищення повноважень та способу усунення порушення
Відповідно до ст. 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», Орган контролю має право вимагати усунення виявлених порушень.
Просимо роз’яснити:
4.1. Чому у Висновку сформульовано імперативну вимогу «забезпечити притягнення до відповідальності», що є втручанням у дискреційні повноваження керівника підприємства та суперечить ст. 147 КЗпП України, яка визначає право (а не обов'язок) роботодавця застосовувати стягнення?
4.2. Як узгоджується обраний у Висновку спосіб реагування з принципом пропорційності та вимогою усунення саме наслідків порушення, з огляду на те, що дисциплінарне або матеріальне стягнення не змінює зміст уже оприлюдненої тендерної документації та не впливає на перебіг конкретної процедури закупівлі.
4.3. Оскільки Орган контролю не висунув вимогу про скасування процедури закупівлі (що свідчить про відсутність критичного впливу порушень на результат), як саме дисциплінарне стягнення виправляє текст уже оприлюдненої документації?
4.4. Якими нормами законодавства керувався орган державного фінансового контролю при виборі саме такого способу реагування, за наявності передбачених законом механізмів усунення можливих порушень у межах конкретної процедури закупівлі.
4.5. Яким саме чином факт притягнення посадової особи до відповідальності технічно усуває встановлені аудитором неточності в документації? Чи підтверджує Орган контролю, що притягнення до відповідальності є самостійним та достатнім способом усунення порушення в розумінні ст. 8 Закону?
5. Відсутність зв’язку між «відповідальністю» та усуненням порушення
Ключовою метою реагування органу державного фінансового контролю, відповідно до статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі», є усунення порушень.
Разом з тим:
• дисциплінарне стягнення не змінює текст тендерної документації;
• матеріальна відповідальність не виправляє умов процедури закупівлі;
• жоден вид трудової відповідальності не усуває формальних зауважень, викладених у Висновку.
Отже, вимога «притягнути до відповідальності» не є способом усунення порушення, а має виключно каральний характер.
6. Який мінімум дій Замовник фактично може здійснити без порушення закону
За відсутності конкретизації у Висновку Замовник об’єктивно може:
• поінформувати орган державного фінансового контролю про взяття зауважень до уваги;
• зазначити, що організаційні висновки будуть враховані у подальших закупівлях;
• підтвердити відсутність правових підстав для застосування дисциплінарної чи матеріальної відповідальності.
Будь-які інші дії (догана, стягнення, утримання коштів) без належної правової основи створюють ризик порушення трудових прав працівників та можуть бути оскаржені в судовому порядку.
Щодо виконання резолютивної частини Висновку та неможливості реалізації вимоги про «притягнення до відповідальності»
У резолютивній частині Висновку від 16.01.2026 орган державного фінансового контролю зобов’язує Замовника «здійснити заходи, направлені на недопущення встановлених порушень у подальшому та забезпечити притягнення до відповідальності».
Разом з тим, Висновок не містить жодної конкретизації, яка б дозволяла Замовнику однозначно визначити спосіб його належного виконання, зокрема:
• не зазначено, який саме вид відповідальності (дисциплінарна чи матеріальна) має бути застосований;
• не визначено, до якої саме посадової особи;
• не встановлено, яке конкретне діяння є підставою для відповідальності;
• не наведено норм матеріального права, на підставі яких така відповідальність має наставати;
• не обґрунтовано, яким чином притягнення до відповідальності усуває виявлені порушення у межах конкретної процедури закупівлі.
Відповідно до статті 147 КЗпП України застосування дисциплінарного стягнення є правом, а не обов’язком роботодавця.
Згідно зі статтями 130–132 КЗпП України матеріальна відповідальність працівника можлива виключно за наявності прямої дійсної шкоди, вини, причинного зв’язку та визначеного розміру збитків.
Оскільки у Висновку не встановлено факту заподіяння шкоди, її розміру та конкретної винної особи, Замовник позбавлений можливості визначити, кого і до якої відповідальності необхідно притягнути без порушення норм трудового законодавства.
Крім того, Замовник звертає увагу, що органом державного фінансового контролю не висунуто вимоги про скасування процедури закупівлі, незважаючи на те, що на момент проведення моніторингу та ухвалення Висновку процедура перебувала на стадії, яка дозволяла застосування такого законного механізму реагування.
Відсутність вимоги про скасування процедури закупівлі свідчить про те, що встановлені у Висновку зауваження не мають істотного впливу на результати закупівлі та не призводять до неправомірного використання бюджетних коштів.
За таких обставин вимога «забезпечити притягнення до відповідальності» має виключно декларативний та каральний характер, не спрямована на усунення конкретних порушень та не відповідає принципу правової визначеності.
З урахуванням викладеного Замовник повідомляє, що для виконання Висновку в частині «недопущення порушень у подальшому» можуть бути здійснені організаційні заходи та враховані зауваження у майбутній діяльності, водночас правові підстави для притягнення будь-яких посадових осіб до дисциплінарної або матеріальної відповідальності відсутні.
7. Загальне прохання
З метою належного виконання вимог законодавства, дотримання принципу правової визначеності та уникнення неоднозначного тлумачення положень Висновку, просимо надати вичерпні, чіткі та мотивовані роз’яснення з наведених питань у строки, передбачені частиною восьмою статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» з посиланнями на конкретні норми чинного законодавства .
Номер:
1002586b6231416f9df3bc4289148ceb
Назва:
Відповідь щодо надання роз’яснення
Дата опублікування:
22.01.2026 17:19
Опис:
Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області (далі – Управління), розглянувши ваше звернення за роз’ясненням щодо змісту висновку про результати моніторингу процедури закупівлі (далі – Висновок) Комунального некомерційного підприємства «Житомирська багатопрофільна опорна лікарня» Новогуйвинської селищної ради (далі – Замовник), інформує про наступне.
Частиною восьмою статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» № 922-VIII від 25.12.2015 (далі – Закон) визначено, що Замовник має право протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення висновку одноразово звернутися до органу державного фінансового контролю за роз’ясненням змісту висновку та його зобов’язань, визначених у висновку.
1. Щодо невідповідності тендерної пропозиції учасника-переможця ТОВ «Здоров’я 24» умовам тендерної документації Замовника.
Відповідно до пункту 1.3 Додатку № 1/1 до тендерної документації встановлено імперативну вимогу щодо надання учасником у складі тендерної пропозиції довідку в довільній формі, яка повинна містити відомості про учасника, зокрема, інформацію про керівництво (посада, ім’я, по-батькові, телефон для контактів).
Однак, моніторингом встановлено, що в наданій учасником ТОВ «Здоров’я 24» у складі тендерної пропозиції довідці від 11.12.2025 № 7 відсутня інформація щодо керівництва (посада, ім’я, по-батькові, телефон для контактів), чим не дотримано вимоги пункту 1.3 Додатку № 1/1 до тендерної документації.
Слід відмітити, що відповідно до пункту 43 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі – Особливості) передбачено, що якщо замовником під час розгляду тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі виявлено невідповідності в інформації та/або документах, що подані учасником процедури закупівлі у тендерній пропозиції та/або подання яких передбачалося тендерною документацією, він розміщує у строк, який не може бути меншим ніж два робочі дні до закінчення строку розгляду тендерних пропозицій, повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей в електронній системі закупівель.
Під невідповідністю в інформації та/або документах, що подані учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції та/або подання яких вимагається тендерною документацією, розуміється, у тому числі, відсутність у складі тендерної пропозиції інформації та/або документів, подання яких передбачається тендерною документацією (крім випадків відсутності забезпечення тендерної пропозиції, якщо таке забезпечення вимагалося замовником, та/або інформації (та/або документів) про технічні та якісні характеристики предмета закупівлі, що пропонується учасником процедури в його тендерній пропозиції). Невідповідністю в інформації та/або документах, які надаються учасником процедури закупівлі на виконання вимог технічної специфікації до предмета закупівлі, вважаються помилки, виправлення яких не призводить до зміни предмета закупівлі, запропонованого учасником процедури закупівлі у складі його тендерної пропозиції, найменування товару, марки, моделі тощо.
Разом з тим, надання учасником ТОВ «Здоров’я 24» довідки від 11.12.2025 № 7 з відсутньою інформацією щодо керівництва (посада, ім’я, по-батькові, телефон для контактів), не призводить до зміни предмета закупівлі та може бути усуненим шляхом виправлення таких невідповідностей.
Отже, відсутність інформації щодо керівництва (посада, ім’я, по-батькові, телефон для контактів) у наданій учасником ТОВ «Здоров’я 24» у складі своєї тендерної пропозиції довідці від 11.12.2025 № 7, є невідповідністю, яка підлягала усуненню відповідно до пункту 43 Особливостей.
Проте, Замовник не виявив вказаних невідповідностей та не розмістив в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей в інформації та/або документах, що подані учасником процедури закупівлі ТОВ «Здоров’я 24» у тендерній пропозиції та/або подання яких передбачалося тендерною документацією, чим не дотримав вимоги пункту 43 Особливостей
Крім того, слід зазначити, що відповідно до пункту 32 частини першої статті 1 Закону тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.
Відповідно до пункту 31 Особливостей визначено, що тендерні пропозиції подаються відповідно до порядку, визначеного статтею 26 Закону, крім положень частин четвертої, шостої та сьомої статті 26 Закону.
При цьому відповідно до частини першої статті 26 Закону визначено, що тендерна пропозиція подається в електронному вигляді через електронну систему закупівель, зокрема, шляхом завантаження необхідних документів, що вимагаються замовником у тендерній документації.
Таким чином, Замовник самостійно встановив таку імперативну вимогу до учасника щодо надання учасником у складі тендерної пропозиції довідки, що повинна містити чітко встановлену інформацію, зокрема, інформацію про керівництво (посада, ім’я, по-батькові, телефон для контактів).
Вищевикладене підтверджується також Верховним Судом в постанові від 27.04.2023 у справі № 640/14244/21: «Суд зазначає, що відсутність у відгуку дати договору, у даному випадку, не є формальною помилкою, допущеною в оформленні тендерної пропозиції, а свідчить про неналежне виконання ПрАТ «Прометей» вимог пункту 2 розділу I додатку 2 Тендерної документації».
Також, аналогічна правова позиція з даного приводу висловлена в постанові Верховного суду від 02.03.2023 у справі № 160/4436/21, в пункті 47 зазначено: «При прийнятті участі у публічній закупівлі, учасник повинен відповідати усім висунутим Замовником критеріям та подати необхідні підтверджуючі документи, перелік яких міститься у Тендерній документації, щоб у Замовника була можливість належним чином перевірити вказані критерії та визначити найвигіднішу пропозицію для відповідної закупівлі».
Таким чином, учасником ТОВ «Здоров’я 24» не дотримано вимоги пункту 1.3 Додатку № 1/1 до тендерної документації та Замовник мав розмістити в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей в інформації та/або документах, що подані учасником процедури закупівлі ТОВ «Здоров’я 24» у тендерній пропозиції та/або подання яких передбачалося тендерною документацією, а саме, надання нової довідки з усією інформацією, що вимагалася.
2. Щодо невідповідності вимог тендерної документації Замовника вимогам законодавства у сфері закупівель.
Відповідно до пункту 31 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація - документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель.
Згідно абзацу першого пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих Особливостей.
Абзацом першим частини третьої статті 22 Закону визначено, що тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації.
Так, Замовником в пункті 4 розділу V тендерної документації зазначено підстави відмови учаснику процедури закупівлі в участі у відкритих торгах.
Проте, аналізом встановлено, що вказані підстави відмови учаснику процедури закупівлі в участі у відкритих торгах зазначені без врахування змін, внесених постановами Кабінету Міністрів України від 01.09.2023 № 952 (вступають в силу з 07.09.2023) та від 02.04.2024 № 382 (вступають в силу з 09.04.2024).
Постановою Кабінету Міністрів України від 01.09.2023 № 952 затверджено Зміни, що вносяться до особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, зокрема, у підпункті 11 пункту 47 слово «нею» замінити словами «у неї», а після слів «згідно із Законом України «Про санкції» доповнити словами «, крім випадку, коли активи такої особи в установленому законодавством порядку передані в управління АРМА».
Постановою Кабінету Міністрів України від 02.04.2024 № 382 затверджено Зміни, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 р. № 166 і від 12 жовтня 2022 р. № 1178, зокрема, у пункті 47: абзац чотирнадцятий виключити.
Однак, Замовником в пункті 4 розділу V тендерної документації зазначено підстави відмови учаснику без врахування змін, внесених постановами Кабінету Міністрів України від 01.09.2023 № 952 та від 02.04.2024 № 382.
Аналогічно, Замовником в пунктах 3 та 4 розділу VI тендерної документації зазначено підстави внесення змін до істотних умов договору про закупівлю.
Проте, аналізом встановлено, що вказані підстави внесення змін до істотних умов договору про закупівлю зазначені без врахування змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України від 01.09.2025 № 1067 (вступають в силу з 04.09.2025).
Постановою Кабінету Міністрів України від 01.09.2025 № 1067 затверджено Зміни, що вносяться до особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, зокрема, у пункті 19:
1) абзац перший після слова і цифр «пункту 13» доповнити словами і цифрами «цих особливостей, крім договору про закупівлю, зазначеного в абзацах другому, третьому частини першої статті 41 Закону»;
2) підпункт 2 викласти в такій редакції:
«2) узгодженого сторонами збільшення ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку, що відбулося з дня укладення договору про закупівлю (у разі збільшення ціни за одиницю товару за цим підпунктом вперше) або з дня останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни (у разі збільшення ціни за одиницю товару за цим підпунктом вдруге і далі), за умови документального підтвердження такого коливання. Такі зміни до договору про закупівлю можуть бути внесені не раніше 90 днів з дня підписання договору про закупівлю або внесення до нього змін щодо збільшення ціни за одиницю товару за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю. Обмеження стосовно строків внесення змін до договору про закупівлю щодо збільшення ціни за одиницю товару не застосовується у разі зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії. Обмеження щодо збільшення ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків застосовується щодо кожного окремого випадку збільшення ціни за одиницю товару (без обмеження кількості змін). Змінена ціна за одиницю товару не повинна перевищувати 50 відсотків ціни за одиницю товару, що передбачена в початковому договорі про закупівлю;»;
3) підпункт 5 після слів «робіт і послуг)» доповнити словами «, у тому числі у разі коливання ціни товару на ринку»;
4) останній абзац виключити.
Однак, Замовником в пунктах 3 та 4 розділу VI тендерної документації зазначено підстави внесення змін до істотних умов договору про закупівлю без врахування змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України від 01.09.2025 № 1067.
Таким чином, моніторингом встановлено, що тендерна документація Замовника не відповідає нормам абзацу першого частини третьої статті 22 Закону та абзацу першого пункту 28 Особливостей в частині включення до неї інформації не у відповідності до вимог законодавства.
Разом з тим, аналогічна правова позиція щодо не відповідності тендерної документації абзацу першого частини третьої статті 22 Закону, висловлена в постанові Верховного Суду від 15.02.2024 у справі за № 420/15232/22.
3. Щодо усунення виявлених порушень шляхом притягнення до дисциплінарної або матеріальної відповідальності осіб, якими допущені порушення, інформуємо про наступне.
Відповідно до частини дев’ятнадцятої статті 8 Закону визначено, що форма висновку та порядок його заповнення визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Так, заповнення форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі в електронній системі закупівель визначається Порядком заповнення форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 08.09.2020 № 552, який зареєстровано у Міністерстві юстиції України від 01 жовтня 2020 за № 958/35241 (далі – Порядок № 552).
Зокрема, відповідно до пункту 3 розділу ІІІ Порядку № 552, у разі виявлення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, пункт 3 має містити посилання на структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акту, на підставі якого орган державного фінансового контролю зобов’язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку такі порушення, а також зобов’язання щодо їх усунення.
Крім того, пунктом 5 частини сьомої статті 8 Закону визначено, що у висновку обов’язково зазначаються зобов’язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.
Так, в ході проведення моніторингу Управлінням встановлені порушення законодавства в сфері закупівель щодо відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону та порушення норм пункту 3 частини другої, абзацу першого частини третьої статті 22 Закону, абзацу першого пункту 28 та пункту 43 Особливостей, які не впливають на результати проведеної процедури закупівлі.
Враховуючи порушення встановлені в ході проведення моніторингу у пункті 3 розділу ІІ «КОНСТАТУЮЧА ЧАСТИНА» Висновку зазначено: «З огляду на встановлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель, керуючись статтями 5 та 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» № 2939-XII від 26.01.1993, статтею 8 Закону, Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області зобов’язує здійснити заходи направлені на недопущення встановлених порушень у подальшому та забезпечити притягнення до дисциплінарної або матеріальної відповідальності осіб, якими допущені порушення, та протягом п’яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів».
Дане зобов’язання є обґрунтованим, оскільки відповідно до абзацу дев’ятого пункту 1 та пунктів 2, 3 статті 8 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю» (далі – Закон № 2939-XII) зазначено, що орган державного фінансового контролю здійснює державний фінансовий контроль та контроль за усуненням виявлених недоліків і порушень, розробляє пропозиції щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому, а також вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб.
Крім того, пунктом 15 статті 10 Закону № 2939-XII передбачено право органу державного фінансового контролю порушувати перед керівниками відповідних органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій питання про притягнення до відповідальності осіб, винних у допущених порушеннях.
Аналогічна правова позиція з даного приводу викладена у постанові Верховного Суду від 30.03.2023 у справі № 420/11945/21, в пунктах 78-82 якої зокрема зазначено наступне: «Щодо обраного Держаудитслужбою способу усунення виявленого порушення, колегія суддів Верховного Суду зазначає наступне. Відповідно до Висновку Держаудитслужба зобов`язала позивача здійснити заходи щодо недопущення в подальшому виявлених порушень пункту 6 частини другої статті 22, частини четвертої статті 41 Закону № 922, пункту 3 розділу ІІ Порядку № 708, пункту 4-1 Постанови № 710. Із встановлених судами обставин вбачається, що суб`єкт владних повноважень, встановивши наявність порушень під час проведення спірної закупівлі, дійшов висновку про застосування до Замовника превентивного заходу, що не вимагає розірвання договірних відносин, однак така вимога відповідача була скерована на дотримання в подальшому вказаних правових норм під час проведення закупівель. Враховуючи неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріально права, а саме: статті 41, пункту 6 частини другої статті 22 Закону № 922-VIII, пункту 3 розділу ІІ Порядку № 708, пункту 4-1 Постанови №710, відсутні підстави для скасування висновку Західного офісу Держаудитслужби про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2021-02-02-000364-c від 01 липня 2021 року».
Враховуючи викладене вище, Висновок Управління містить чіткий спосіб (шлях) усунення виявлених під час моніторингу порушень який скерований на дотримання в подальшому вказаних правових норм під час проведення закупівель.
Отже, Управлінням повністю дотримано вимоги розділу ІІІ Порядку № 552, щодо заповнення констатуючої частини висновку та чітко зазначено, які заходи необхідно вжити Позивачу («притягнення до дисциплінарної або матеріальної відповідальності осіб, якими допущені порушення») та окремо зазначено структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта, на підставі якої орган державного фінансового контролю зобов’язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку виявлені порушення, як того вимагає частина 7 статті 8 Закону.
Аналогічна правова позиція з даного приводу викладена у постанові Верховного Суду від 30.08.2024 у справі №480/2102/22, в пунктах 66-70 якої зокрема зазначено наступне: «66. В оскаржуваному висновку, з урахуванням конкретних обставин, зобов`язано позивача здійснити заходи, направлені на недопущення встановлених порушень у подальшому, зокрема шляхом притягнення до відповідальності осіб, якими допущені порушення та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.
67. Отже, контролюючий орган чітко визначив, які саме дії повинен здійснити позивач, зокрема «здійснити заходи, направлені на притягнення до відповідальності осіб, якими допущені порушення та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів».
69. У цьому контексті слід зазначити, що згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 30 березня 2023 року у справі № 420/11945/21, застосований органом державного фінансового контролю спосіб усунення виявлених порушень «здійснити заходи щодо недопущення виявлених порушень у подальшому», є превентивним заходом, що не вимагає розірвання договірних відносин. Така вимога відповідача скерована на дотримання в подальшому вказаних правових норм під час проведення закупівель.
70. Крім того, Суд зауважує, що зобов`язання органом державного фінансового контролю позивача щодо розгляду питання про притягнення винних працівників до відповідальності саме по собі не створює жодних негативних наслідків для позивача, оскільки не зобов`язує його прийняти конкретне рішення. В силу вимог пункту 15 частини першої статті 10 Закону № 2939-XII орган державного фінансового контролю наділений лише правом ініціювання питання щодо притягнення до відповідальності винних у допущених порушеннях осіб. Водночас питання виявлення осіб, винних у порушеннях, зазначених в спірному висновку, та встановлення достатності підстав для притягнення їх відповідальності, є прерогативою позивача.»
Крім того, слід зазначити, що в абзаці третьому статті 2 Закону № 2939-XII вказано, що «Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі».
Водночас, пунктом 14 статті 1 Закону чітко визначено, що «моніторинг процедури закупівлі - аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель».
Враховуючи вищевикладене, моніторинг не встановлює неефективне, незаконне, нецільове використання бюджетних коштів, а перевіряє дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.
Правомірність дій органу державного фінансового контролю з даного приводу підтверджується Верховним Судом в постанові від 06.12.2024 у справі № 200/18901/21 в якій зазначено, що «… відповідач зобов`язаний фіксувати у висновку про результати моніторингу процедури закупівлі всі виявлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель, незалежно від причини їх допущення Замовником. Під час проведення моніторингу процедури закупівлі відповідач не встановлює наявність чи відсутність умислу Замовника щодо допущення певних порушень, а лише фіксує кожне виявлене порушення.…
Крім того, Верховний Суд звертає увагу на те, що порушення законодавства у сфері закупівель Законом № 922-VIII не диференціюються за рівнем впливу на права, інтереси Замовника, учасників тендеру, держави, результат закупівлі чи бюджет.».
Слід зауважити, що виявлені порушення (порушення вимог пункту 3 частини другої, абзацу першого частини третьої статті 22 Закону та абзацу першого пункту 28 Особливостей) належать до адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачено частиною першою статті 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – Кодекс).
Частиною дев’ятою статті 8 Закону визначено, що у разі підтвердження органом державного фінансового контролю факту усунення замовником порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, про що цей орган зазначає в електронній системі закупівель протягом п’яти робочих днів з дня оприлюднення замовником відповідної інформації в електронній системі закупівель, службова (посадова) особа замовника та/або уповноважена особа замовника не притягається до адміністративної відповідальності за порушення законодавства у сфері закупівель з порушень, що були усунуті замовником відповідно до висновку.
Відповідно до частини одинадцятої статті 8 Закону, якщо замовник не усунув визначеного у висновку порушення, що призвело до невиконання ним вимог, передбачених цим Законом, а також висновок не оскаржено до суду, орган державного фінансового контролю після закінчення строку на оскарження до суду, визначеного у частині десятій статті 8 Закону, за результатами моніторингу вчиняє дії щодо притягнення до адміністративної відповідальності за порушення законодавства у сфері публічних закупівель.