-
Відкриті торги
-
Безлотова
-
КЕП
код ДК 021:2015:09120000-6 Газове паливо (природний газ)
постачання природного газу для потреб відокремлених структурних підрозділів Головного територіального управління юстиції у Луганській області.
Торги не відбулися
388 422.50
UAH з ПДВ
мін. крок: 1% або 3 884.22 UAH
мін. крок: 1% або 3 884.22 UAH
Період оскарження:
23.06.2017 15:40 - 07.07.2017 00:00
Вимога
Відхилено
Щодо ліцензії та точок передачі
Номер:
0e260c0827924e95b3f3aedf48d0f450
Ідентифікатор запиту:
UA-2017-06-23-002044-b.b1
Назва:
Щодо ліцензії та точок передачі
Вимога:
В Тендерній документації Розділ 3. п.6. Інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі зазначено:
«Учасник торгів повинен забезпечити поставку газу до точки входу в газорозподільну систему до якої підключені об’єкти Замовника.
Передача газу здійснюється на фізичній (их) точці (ках) виходу з газотранспортної системи оператора ГТС до газорозподільної системи Оператора ГРМ.
Учасники процедури закупівлі повинні надати у складі тендерних пропозицій інформацію та документи, які підтверджують відповідність тендерної пропозиції учасника технічним, якісним, кількісним та іншим вимогам до предмета закупівлі, установленим Замовником, а саме:
- ліцензію на провадження господарської діяльності на ринку природного газу, пов’язаної з його транспортуванням, зберіганням, наданням послуг установки LNG, постачанням природного газу по території Закарпатської області;»
Вважаємо, вимога поставки газу до точки входу в газорозподільну систему з якої витікає необхідність включення до ціни газу послуг з транспортування та вимога наявності ліцензії «на провадження господарської діяльності на ринку природного газу, пов’язаної з його транспортуванням…» не відповідає вимогам законодавства з наступних підстав.
Так, пунктом 18 статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» встановлено, що предмет закупівлі – товари, роботи чи послуги, які закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі. Відповідно, у пункті 17 згаданої вище статті Закону міститься визначення послуг, у пункті 22 – робіт, у пункті 32 – товарів. Таким чином, у сфері державних закупівель законодавець дотримується загального підходу, що послуги, роботи, товари є окремими самостійними об’єктами цивільного обороту. Аналогічної позиції законодавець дотримується у газовій сфері, зокрема у Законі України «Про ринок природного газу». Так, у пункті 31 статті 1 даного Закону визначено, що природний газ, нафтовий (попутний) газ, газ (метан) вугільних родовищ та газ сланцевих товщ, газ колекторів щільних порід, газ центрально-басейнового типу (далі - природний газ) – суміш вуглеводнів та невуглеводневих компонентів, що перебуває у газоподібному стані за стандартних умов (тиск – 760 міліметрів ртутного стовпа і температура – 20 градусів за Цельсієм) і є товарною продукцією, тобто товаром. Реалізація природного газу як товару безпосередньо споживачам здійснюється на підставі укладених з ними договорів постачальниками, що становить сутність господарської діяльності з постачання природного газу. З метою імплементації Третього енергетичного пакету, Верховною Радою України в Законі України «Про ринок природного газу» відображена одна з основних вимог цього пакету: відокремлення постачання природного газу від його транспортування, що включає в собі розподіл та транспортування. Так, відповідно до пункту 35 статті 1 даного Закону розподіл природного газу – господарська діяльність, що підлягає ліцензуванню і пов’язана з переміщенням природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки споживачам, але що не включає постачання природного газу, а відповідно до пункту 45: транспортування природного газу – господарська діяльність, що підлягає ліцензуванню і пов’язана з переміщенням природного газу газотранспортною системою з метою його доставки до іншої газотранспортної системи, газорозподільної системи, газосховища, установки LNG або доставки безпосередньо споживачам, але що не включає переміщення внутрішньопромисловими трубопроводами (приєднаними мережами) та постачання природного газу. Крім того, що встановлена пряма заборона одночасно займатися одночасно такими видами господарської діяльності як постачання та транспортування і розподіл, сутністю діяльності з транспортування і розподілу є те, що це є послуги. Виходячи з положень пункту 1 статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Тобто, послуга має споживатися замовником в процесі вчинення певної дії чи здійснення певної діяльності виконавцем, в даному випадку транспортування і розподіл. Проте, споживаючи природний газ у обсязі, споживач отримував товар – природний газ, а не послугу. Також, на відміну від ринку постачання природного газу, який є суміжним ринком, транспортування і розподіл природного газу знаходяться у стані природної монополії, і ці послуги можуть надаватися виключно окремими суб’єктами: Оператором ГТС (ПАТ «УКРТРАНСГАЗ») і відповідним Оператором ГРМ. Відповідно до Закону України «Про ринок природного газу» Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, прийнята низка постанов, що регулюють відносини на ринку природного газу. Зокрема, Постановою від 30.09.2015 року № 2496 затверджені Правила постачання природного газу в яких зазначено, що підставою для постачання природного газу споживачу є: - наявність у споживача, об’єкт якого підключений до газорозподільної системи, договору розподілу природного газу, укладеного в установленому порядку між споживачем та Оператором ГРМ, та присвоєння споживачу Оператором ГРМ персонального ЕІС-коду як суб’єкту ринку природного газу; - наявність у споживача, об’єкт якого підключений до газотранспортної системи, договору транспортування природного газу, укладеного в установленому порядку між споживачем та Оператором ГТС, та присвоєння споживачу Оператором ГТС персонального ЕІС-коду як суб’єкту ринку природного газу. Постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2498 затверджений Типовий договір розподілу природного газу, який передбачає укладення договору розподілу виключно споживачем. Одночасно відповідно до Методики визначення та розрахунку тарифу на послуги розподілу природного газу, затвердженої Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 25.02.2016 року № 236 тариф включає в собі витрати Оператора ГРМ з оплати потужності точки виходу до газотранспортної системи. Відповідно до Кодексу газотранспортної системи, затвердженого Постановою НКРЕКП від 30.09.2015 року № 24933, потужність фізичної точки виходу з газотранспортної системи, до якої підключена газорозподільна система, надається виключно оператору газорозподільної системи на період не менше одного року. З огляду на те, що Ваше підприємство підключене до газорозподільної системи, договір на розподілу природного газу має укладатися виключно Вами. З огляду на те, що у складі тарифу на розподіл природного газу включається тариф транспортування, який оплачується Оператором ГРМ на користь Оператор ГТС, відповідний договір транспортування укладає такий Оператор ГРМ. Постачальники природного газу оплату послуг транспортування та розподілу природного газу не здійснюють, оскільки не мають договірних відносин в цій частині з Оператором ГТС/ГРМ. Відповідно до Кодексу газотранспортної системи, затвердженого Постановою НКРЕКП від 30.09.2015 року № 24933 постачальники можуть укласти договір транспортування природного газу з Оператором ГТС виключно в частині послуг балансування, які оплачуються у разі не врегулювання виниклих за результатами фактичного постачання природного газу небалансів природного газу. Також, звертаю Вашу увагу на те, що відповідно до Державного класифікатора продукції та послуг, природний газ віднесений до продукції, а транспортування – до послуг. За наведених обставин, постачальник природного газу як учасник торгів не має можливості включати до ціни газу витрати на транспортування природного газу та не повинен мати ліцензію на провадження господарської діяльності на ринку природного газу, пов’язаної з його транспортуванням .
Пропонуємо привести тендерну документацію у відповідність до приписів законодавства України.
Пов'язані документи:
Документів не завантажено.
Дата подачі:
30.06.2017 13:06
Вирішення:
Розглянувши Ваше звернення, повідомляємо наступне.
Згідно пункту 32 статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» № 922-VIII від 25 грудня 2015 року визначено, що «товари – продукція, об’єкти будь-якого виду та призначення, у тому числі сировина, вироби, устаткування, технології, предмети у твердому, рідкому і газоподібному стані, а також послуги, пов’язані з постачанням таких товарів, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих товарів».
Абзац 2 п. 1 розділу II «Порядку визначення предмета закупівлі», затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України № 454 від 17.03.2016 (зі змінами), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.03.2016 за № 448/28578, передбачає, що «предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 17 і 32 частини першої статті 1 Закону та на основі національного класифікатора України ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник», затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015 року № 1749 (зі змінами) (далі – Єдиний закупівельний словник), за показником четвертої цифри основного словника із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги.
Враховуючи положення даних нормативних документів визначено предмет закупівлі за кодом ДК 021:2015:09120000-6 Газове паливо (природний газ).
У зв’язку з тим, що наша організація є бюджетною установою і фінансується з Державного бюджету, при складанні тендерної документації використано «Інструкцію щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету», яка затверджена наказом Міністерства фінансів України від 12.03.2012 № 333 (із змінами та доповненнями), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.03.2012 за № 456/20769.
Так, згідно п.п. 1.2 п. 1 даної інструкції «видатки на проведення публічних закупівель здійснюються за відповідними кодами економічної класифікації видатків бюджету залежно від економічної суті платежу».
На підставі даної інструкції:
«2.2.7. Код 2270 «Оплата комунальних послуг та енергоносіїв»
За цією категорією здійснюються платежі з оплати бюджетними установами (організаціями) комунальних послуг та енергоносіїв, включаючи оплату енергоносіїв для виробничих та громадських потреб та оплату енергосервісу.
«2.2.7.4. Код 2274 «Оплата природного газу»
Плата за природний газ, включаючи оплату послуг з розподілу природного газу, зберігання, постачання та транспортування.
У Додатку 3 тендерної документації зазначено, що умови постачання природного газу Замовнику повинні відповідати наступним нормативно-правовим актам:
- Закон України «Про ринок природного газу» № 329-VIII від 09.04.2015.
- Правила постачання природного газу, затверджені постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2496 від 30.09.2015.
- Іншим нормативно-правовим актам, прийнятим на виконання Закону України «Про ринок природного газу».
У Вашому зверненні Ви зазначаєте, що Закон України «Про ринок природного газу» вимагає відокремлення постачання газу від його розподілу. На виконання даного Закону ми дотримались загального підходу: розподіл газу – окремо, постачання газу – окремо.
Дана інформація відображена у Додатку 6 тендерної документації «Проект договору», а саме, зазначено найменування Оператора газорозподільної системи, далі – Оператор ГРМ, з яким Споживач уклав договір розподілу природного газу – ПАТ «Луганськгаз». Договір розподілу природного газу між Споживачем та Оператором ГРМ укладено на підставі заяви-приєднання № 094202OQFYDB017, № 09420YQ5OKBB017, № 09420YQ5OKCB017, № 09420YQ5OKEB017, № 09420YQ5OKCB017 від 01 січня 2017 року.
Також зазначаємо, що відповідно до пункту 1 статті 19 Закону України «Про ринок природного газу» № 329-VIII від 09.04.2015 – «суб’єкти ринку природного газу є рівними у праві на отримання доступу до газотранспортної та газорозподільної систем, газосховищ, установки LNG та на приєднання до газотранспортної і газорозподільних систем. Відповідно до п. 39 статті 1 зазначеного Закону, суб’єкт ринку природного газу – оператор газотранспортної системи, оператор газорозподільної системи, оператор газосховища, оператор установки LNG, замовник, оптовий продавець, оптовий покупець, постачальник, споживач. Враховуючи зазначене, можна зробити висновок, що постачальник має право укласти з оператор газотранспортної системи договір на транспортування природного газу магістральними трубопроводами для своїх споживачів до точок входу в газорозподільні системи.
У відповідності до статті 19 Закону України «Про ринок природного газу» - cуб’єкти ринку природного газу є рівними у праві на отримання доступу до газотранспортних та газорозподільних систем, газосховищ, установки LNG та на приєднання до газотранспортних і газорозподільних систем.
Крім того, положення Кодексу газотранспортної системи, який затверджено Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг № 2493 від 30.09.2015 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 за № 1378/27823, передбачають, що замовник послуги транспортування (в тому числі й постачальник) може замовити таку послугу для своїх споживачів.
Зокрема, у випадку, якщо споживачі замовника послуги транспортування розраховуються з ним через поточний рахунок зі спеціальним режимом використання, оплата замовника за послуги транспортування (у тому числі замовлення розподілу потужностей) здійснюється з поточного рахунку зі спеціальним режимом використання замовника на поточний рахунок оператора газотранспортної системи кожного банківського дня згідно з алгоритмом розподілу коштів, затверджених Регулятором. Тобто, розрахунки за послуги з транспортування здійснюються безпосередньо замовником таких послуг (згідно з алгоритмом розподілу коштів), а не його споживачами.
На підставі зазначеного вище, вважаємо, що вимога щодо постачання природного газу до точки входу в газорозподільну систему до якої підключені об’єкти Замовника не є дискримінаційною та не суперечить чинному законодавству у цій сфері, оскільки всі суб’єкти ринку природного газу мають рівні права доступу до газотранспортної системи на договірних засадах, в тому числі й постачальники газу для забезпечення фізичної доставки природного газу до своїх споживачів через газотранспортну систему. Такі умови є однаковими для всіх потенційних учасників та не вирізняють когось з-поміж них.
Статус вимоги:
Відхилено