Виготовлення ПКД «Капітальний ремонт плавального басейну і лабораторії живучості та будівлі спортивного комплексу Національного університету «Одеська морська академія», за адресою: м. Одеса, вул. Маловського, 10»

Тендерною документацією (п. 1.6 додатку 1 до тендерної документації) вимагається від учасника надати згоду на обробку, використання, поширення та доступ до персональних даних усіх працівників, зазначених у довідці у Додатку 7. Проте, замовник, висуваючи таку вимогу, сам ГРУБО ПОРУШИВ норми Закону України "Про захист персональних даних" стосовно своїх обов'язків щодо збору та обробки персональних даних учасників. Зокрема, відповідно до абзацу четвертого статті 2 Закону України "Про захист персональних даних" суб’єкт персональних даних (фізична особа) надає дозвіл на обробку її персональних даних ВІДПОВІДНО ДО СФОРМУЛЬОВАНОЇ МЕТИ ЇХ ОБРОБКИ. Мета обробки персональних даних має бути сформульована в законах, інших нормативно-правових актах, положеннях, установчих чи інших документах, які регулюють діяльність володільця персональних даних, та відповідати законодавству про захист персональних даних (частина перша статті 6 Закону України "Про захист персональних даних"). Проте, тендерна документація НЕ МІСТИТЬ відомостей щодо сформульованої замовником торгів відповідно до законодавства МЕТИ ОБРОБКИ ПЕРСОНАЛЬНИХ ДАНИХ учасників торгів, що є законодавчою підставою учасникам торгів не надавати згоду на обробку персональних даних. Крім того, замовник всупереч вимог абзацу третього статті 2 Закону України "Про захист персональних даних" НЕ ЗАЗНАЧИВ в тендерній документації СКЛАД ПЕРСОНАЛЬНИХ ДАНИХ, ЯКИЙ ЙОМУ МАЄ БУТИ НАДАНИЙ учасником, та ВИЗНАЧЕНУ ПРОЦЕДУРУ ОБРОБЛЕННЯ ПЕРСОНАЛЬНИХ ДАНИХ замовником. Також замовник, порушуючи вимоги частини другої статті 12 Закону України "Про захист персональних даних", НЕ ПОВІДОМИВ в тендерній документації учасників "…про володільця персональних даних, склад та зміст зібраних персональних даних, свої права, визначені цим Законом, мету збору персональних даних та осіб, яким передаються його персональні дані: в момент збору персональних даних, якщо персональні дані збираються у суб’єкта персональних даних; в інших випадках протягом тридцяти робочих днів з дня збору персональних даних". Отже, відсутність в тендерній документації обов’язкових відповідно до Закону України "Про захист персональних даних" умов отримання замовником торгів згоди від учасників на оброблення їх персональних даних, а саме: мети збору персональних даних; склад персональних даних; визначеної процедури оброблення персональних даних, є законодавчою підставою для учасників торгів не надавати згоди на обробку персональних даних. Крім того, наявність в тендерній документації такої вимоги до учасників щодо надання згоди на обробку персональних даних є дискримінаційною, оскільки створює передумови для відхилення тендерної пропозиції того з учасників, який відповідно до зазначених вище законодавчих підстав не надасть згоди на обробку персональних даних. На підставі викладеного ВИМАГАЄМО зазначене положення тендерної документації ВИКЛЮЧИТИ як таке, що СУПЕРЕЧИТЬ Закону України "Про захист персональних даних".

стаття 16 Закону України "Про публічні закупівлі" визначає наявність в учасника процедури закупівлі обладнання, матеріально-технічної бази та технологій...втім, жодного слова про якісь згоди від орендодавців мова не йде, просимо видалити вимогу, яка зазначена в пункті 2.3 Додатку 1 до тендерної документації, адже, максимум, що має надати учасник- це договори оренди, згідно яких він користується тим чи іншим обладнанням, і, відповідно у нього не виникає право власності, а обладнання використовується за цільовим призначенням.

Згідно ст. 19 ЗУ "Про архітектурну діяльність" виконання проектних робіт не потребує наявності у фахівців відповідного кваліфікаційного сертифіката у разі здійснення фахівцями проектних робіт під керівництвом архітектора чи іншого фахівця, який має кваліфікаційний сертифікат на виконання робіт. ПКД виготовляється під керівництвом ГІП, який призначається наказом по підприємству, який несе особисту відповідальність за всі проектні рішення, який підписує титульні листи та рамки всіх розділів, в тому числі і кошторисну документацію. Тобто це означає, що при розробці комплексної ПКД достатньо одного фахівця з сертифікатом будь якого профілю. Всі накази Мінрегіону, якими полюбляють маніпулювати стосовно сертифікатів, не мають юридичної сили, якщо вони суперечать Закону України. Також зазначаємо, що згідно ДСТУ кошторисна документація на проектні роботи не містить по своїй формі печатки та підпису інженера-кошторисника. По формі ставиться печатка підприємства, підписи керівника, ГІПа та виконавця. Кошториси, які є частиною Договору, можуть складатися навіть керівниками. Сертифікат кошторисника обов'язковий тільки у випадку виконання кошторису без проекту, по дефектному акту, коли не має креслень, а також у підрядних організацій. Враховуючи вищевикладене, просимо Вас видалити вимогу щодо надання копій сертифікатів співробітників, адже відповідальність несе ГІП/ГАП.

Шановний Замовник! Просимо уточнити або видалити наступну вимогу в тендерній документації: в пункті 1.1 Додатку 1 до тендерної документації Ви вимагаєте підтвердити наявність у учасника наявність не менше одного кваліфікованого інженера-проектувальника по внутрішнім мережам. Яким нормативно-правовим документом передбачено сертифікацію такого виду діяльності? Адже в Постанові КМУ від 23 травня 2011 р. N 554 немає посилання на сертифікати такого роду і на офіційному сайті Гільдії проектувальників також.