-
Відкриті торги
-
Безлотова
-
КЕП
Електрична енергія
Торги не відбулися
3 332 061.00
UAH з ПДВ
мін. крок: 0.5% або 16 660.31 UAH
мін. крок: 0.5% або 16 660.31 UAH
Період оскарження:
27.01.2021 16:57 - 08.02.2021 00:00
Скарга
Виконана замовником
Скарга
Номер:
50f39c47634242ddadf973f03a31e84a
Ідентифікатор запиту:
UA-2021-01-27-011873-b.a1
Назва:
Скарга
Скарга:
Скарга
Пов'язані документи:
Учасник
- Скарга АМКУ Ізмаїльське управління водгосп.pdf 25.02.2021 18:39
- рішення від 01.03.2021 № 3730 + лист замовнику.pdf 02.03.2021 13:53
- інформація про резолютивну частину рішення від 10.03.2021 № 4550.pdf 11.03.2021 18:53
- рішення від 10.03.2021 № 4550.pdf 15.03.2021 19:22
Дата прийняття скарги до розгляду:
25.02.2021 19:46
Дата розгляду скарги:
10.03.2021 17:00
Місце розгляду скарги:
Антимонопольний комітет України
Дата прийняття рішення про прийняття скарги до розгляду:
02.03.2021 13:54
Дата прийняття рішення про вирішення скарги:
15.03.2021 19:23
Дата виконання рішення Замовником:
16.03.2021 08:20
Коментар замовника щодо усунення порушень:
Відповідь ІЗМАЇЛЬСЬКОГО УВГ
на скаргу UA-2021-01-27-011873-b.a1
1. Скаржник стверджує, що Учасником процедури закупівлі ТОВ «Одеська обласна енергопостачальна компанія» повинно бути накладено КЕП уповноваженої особи з виключно захищеним носієм особистого ключа, в той же час накладений на тендерну пропозицію КЕП є незахищеним, що не відповідає вимогам законодавства. Скаржник зазначає, що Антимонопольним комітетом розглядалось аналогічні ситуації, зокрема по процедурам закупівлі UA-2020-11-16-007702-c та UA-2020-12-22-014435-c.
Дане твердження Скаржника є повністю хибним та таким, що не суперечить положенням чинного законодавства.
По-перше, тендерна пропозиція ТОВ «ООЕК» була підписана кваліфікованим електронним підписом належним чином, про що свідчить протокол перевірки:
За змістом скарги Скаржник має на увазі те, що тендерна пропозиція Учасника ТОВ «ООЕК» була підписана кваліфікованим електронним підписом на носії особистого ключа за типом «Незахищений».
Але Скаржник не врахував, що згідно з чинним законодавством приватні суб'єкти господарювання зобов'язані будуть використовувати КЕП виключно на захищених носіях особистих ключів тільки з 1 січня 2022 року.
Відповідно до п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України «Про реалізацію експериментального проекту щодо забезпечення можливості використання удосконалених електронних підписів і печаток, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів» від 03.03.2020 року № 193, затверджено «Вимоги до удосконалених електронних підписів та печаток, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів, і до надання електронних довірчих послуг, пов’язаних з їх створенням, перевіркою, підтвердженням та зберіганням».
У абз. 2 п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України «Про реалізацію експериментального проекту щодо забезпечення можливості використання удосконалених електронних підписів і печаток, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів» від 03.03.2020 року № 193, зазначено, що експериментальний проект реалізується до дня набрання чинності змінами до Закону України “Про електронні довірчі послуги” щодо врегулювання використання удосконалених електронних підписів і печаток, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів, але не пізніше ніж до 31 грудня 2021 року.
Тобто учасники публічних закупівель можуть наразі до 31.12.2021 року підписувати свої пропозиції удосконаленими кваліфікованими електронними підписами, якщо інше не передбачено тендерною документацією Замовника.
У Порядку використання електронних довірчих послуг в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, підприємствах, установах та організаціях державної форми власності, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 18.09.2018 р. № 749 зазначені вимоги щодо використання КЕП виключно на захищених носіях в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, підприємствах, установах та організаціях державної форми власності (далі - держустановах). Постанова набула чинності 7 листопада 2018 року, тому держустанови зобов’язані зберігати ключі на захищеному носії. Комерційні організації можуть і надалі використовувати ключі, які були отримані після 7.11.2018 року та зберігаються на незахищених носіях. Наголошуємо, що така можливість визначена Постановою Кабінету Міністрів України «Про реалізацію експериментального проекту щодо забезпечення можливості використання удосконалених електронних підписів і печаток, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів» від 03.03.2020 року № 193. Згідно даної постанови, дані ключі на незахищеному носії діють до 31 грудня 2021 року.
У тендерній документації Замовника немає жодної вимоги про підписання тендерної пропозиції кваліфікованим електронними підписом саме на «захищеному» носії.
У відповідності до ч. 4 ст. 18 Закону України «Про електронні довірчі послуги» кваліфікований електронний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису.
Таким чином, кваліфікований електронний підпис ТОВ «ООЕК» має презумпцію відповідності, незалежно від того на типі якого носія зберігається особистий ключ – на захищеному чи на незахищеному.
По-друге, Скаржник навмисно вводить в оману, посилаючись на рішення Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель по закупівлях UA-2020-11-16-007702-c та UA-2020-12-22-014435-c.
Так, згідно з рішенням № 2681-р/пк-пз від 15.02.2021 р. (скарга UA-2020-11-16-007702-c.c4), було встановлено, що учасником закупівлі ТОВ «Лікея» «було накладено електронний цифровий підпис». Натомість, у цій закупівлі Учасником ТОВ «ООЕК» було накладено саме кваліфікований електронний підпис, про що свідчить витяг з протоколу, який наведений вище, а також це зазначено самим Скаржником. Таким чином, предмет розгляду скарги за даним рішенням не є аналогічним.
Згідно з рішенням № 2072-р/пк-пз від 05.02.2021 р. (скарга UA-2020-12-22-014435-c.c1), предметом оскарження є те, що, зокрема, «КЕП накладено не від імені юридичної особи, а від імені фізичної особи…Таким чином КЕП накладено не від імені уповноваженого представника учасника, а від імені фізичної особи.» Натомість, у цій закупівлі Учасником ТОВ «ООЕК» було накладено кваліфікований електронний підпис саме від уповноваженого представника учасника – юридичної особи. Предмет розгляду скарги за даним рішенням також не є аналогічним.
Таким чином, Замовник правомірно вважає, що тендерна пропозиція Учасника ТОВ «ООЕК» підписана КЕП належним чином відповідно до вимог тендерної документації та чинного законодавства.
2. Скаржник стверджує, що ненадання Учасником ТОВ «ООЕК» в складі тендерної пропозиції фінансової звітності станом на 31.12.2020 р. є порушеннями вимог Тендерної документації.
Таке твердження Скаржника є хибним з наступних підстав.
Відповідно до п. 1 розділу 4 Додатку 2 Тендерної документації, Учасник торгів, який є товариством з обмеженою відповідальністю або додатковою відповідальністю, у відповідності до Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», надає у складі пропозиції згоду загальних зборів на вчинення значного правочину (укладання договору) та відповідну фінансову звітність.
В складі Тендерної пропозиції Переможця надано Статут підприємства, відповідно до пп. 11.4.4. якого директор товариства не має права без згоди Загальних зборів учасників, вчиняти правочини, якщо вартість майна, робіт або послуг, що є предметом такого правочину, перевищує 50 відсотків чистих активів Товариства станом на кінець попереднього кварталу.
Учасником ТОВ «ООЕК» у складі тендерної пропозиції було надано витяг з Рішення єдиного Учасника ТОВ «ООЕК» - ТОВ «Енергопоставка» від 01.08.2020 р., яким надано «згоду Директору Товариства, з правом передоручення повноважень, на вчинення правочинів та підписання всіх договорів, вартість майна, робіт або послуг, що є предметом таких правочинів та договорів, перевищує 50 відсотків вартості чистих активів Товариства станом на кінець попереднього кварталу, укладення яких необхідне для здійснення діяльності з постачання електричної енергії споживачу, в тому числі виконання функцій постачальника універсальних послуг…»
Отже, виходячи із змісту даного рішення, Директору ТОВ «ООЕК» надані повноваження на підписання договору відповідно до предмету закупівлі незалежно від того чи він перевищує 50 відсотків вартості чистих активів Товариства станом на кінець попереднього кварталу чи ні. Тобто, для встановлення повноважень директора на підписання даного договору відсутня необхідність наявності інформації про показник 50 відсотків вартості чистих активів Товариства станом на кінець попереднього кварталу, оскільки гранична сума (вартість) договорів рішенням чи Статутом не обмежена.
Відповідно до ч. 2 ст. 44 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» Рішення про надання згоди на вчинення правочину, якщо вартість майна, робіт або послуг, що є предметом такого правочину, перевищує 50 відсотків вартості чистих активів товариства відповідно до останньої затвердженої фінансової звітності, приймаються виключно загальними зборами учасників, якщо інше не передбачено статутом товариства.
На виконання вимог тендерної документації та враховуючи положення ч. 2 ст. 44 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», Учасником ТОВ «ООЕК» у складі тендерної пропозиції було надано останню затверджену звітність за звітний період – 2019 р., а також останню затверджену проміжну фінансову звітність – станом на 30.09.2020 р., та лист-роз’яснення.
У п. 1.8 розділу ІІІ Тендерної документації Замовником зазначено: «У разі якщо учасник або переможець не повинен складати або відповідно до норм чинного законодавства не зобов’язаний складати якийсь зі вказаних в положеннях документації документ, то він надає лист-роз’яснення в довільній формі в якому зазначає законодавчі підстави ненадання відповідних документів або копію/ії роз'яснення/нь державних органів».
Учасником ТОВ «ООЕК» у складі тендерної пропозиції надано «Лист-розяснення щодо згоди загальних зборів та фінансової звітності» (вих. № № 3/05/02-1-Ф від 05.02.2021), у якому зазначено: «Відповідно до п. 1 Розділу ІІ НАЦІОНАЛЬНОГО ПОЛОЖЕННЯ (СТАНДАРТУ) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 07.02.2013 № 73, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 лютого 2013 р. за № 336/22868, Підприємства, які складають фінансову звітність та консолідовану фінансову звітність за національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, складають проміжну фінансову звітність, яка охоплює відповідний період (І квартал, перше півріччя, дев’ять місяців), наростаючим підсумком з початку звітного року у складі балансу та звіту про фінансові результати.
Відповідно до п. 5 Постанови КМУ від 28.02.2000 р. № 419 «Про затвердження Порядку подання фінансової звітності» із останніми змінами, що внесені Постановою КМУ від 06.11.2019 року № 916 – Проміжна фінансова звітність (І квартал, перше півріччя, дев’ять місяців), крім консолідованої, подається підприємствами органам, зазначеним у пункті 2 (крім органів Казначейства), не пізніше 25 числа місяця, що настає за звітним кварталом, а річна - не пізніше 28 лютого наступного року за звітним року. Останній період, за який подано звітність, є 9 місяців 2020 р.»
Тобто, надане Учасником ТОВ «ООЕК» роз’яснення та фінансова звітність свідчать про надання «останньої затвердженої фінансової звітності», як це зазначено у ч. 2 ст. 44 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю».
Замовником не вимагалось надання фінансової звітності саме станом на 31.12.2020 р., як це помилково вважає Скаржник.
Слід наголосити, що обмеження у Статуті та Законі України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» щодо показника 50 відсотків вартості чистих активів мають значення, якщо Товариство в особі Директора укладає правочини без наявності згоди загальних зборів (або єдиного учасника), та для цього потрібно вирахувати показник 50 відсотків вартості чистих активів саме з фінансовою звітності. Оскільки Учасником було надано рішення єдиного учасника про згоду на вчинення значних правочинів без обмеження по сумі, необхідність підтвердження показника чистих активів фінансовою звітністю відсутня, тому надання чи ненадання Учасником ТОВ «ООЕК» фінансовою звітності не впливає на підтвердження повноважень на укладення договору.
Таким чином, Учасник підтвердив повноваження директора на підписання договору за предметом закупівлі без обмеження по сумі.
Враховуючи все вищезазначене, вважаємо, що твердження Скаржника, викладені у скарзі, є безпідставними, а скарга підлягає відхиленню.