Капітальний ремонт тротуару по вулиці Балукова від вулиці Шкільної до вулиці космонавтів в с. Крюківщина Києво-Святошинського району Київської області

Вимогами тендерної документації передбачено, що Учасник тендеру повинен надати в своїй пропозиції копію дозволу та/або ліцензії (з додатком) на право займатися відповідною господарською діяльністю, отримання яких передбачене чинним законодавством України. Також в тендерній документації визначено, що Учасник тендеру повинен надати в своїй пропозиції завірену копію ліцензії, виданої Державною архітектурно-будівельною інспекцією України на відповідні роботи. У разі, якщо термін дії ліцензії/дозволу має закінчитися найближчим часом, учасник надає лист-підтвердження від субпідрядника/співвиконавця про своєчасне подання ним документів до відповідної установи щодо її подовження. Разом з цим, звертаємо Вашу увагу, що зазначена вимога не відповідає положенням чинного законодавства та принципу недискримінації учасників, встановленого ЗУ «Про публічні закупівлі». Так, постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2020 № 219 «Про оптимізацію органів державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду» (набрала чинності 18.03.2020) затверджено Перелік постанов Кабінету Міністрів України, що втратили чинність, зокрема, постанова Кабінету Міністрів України від 30.03.2016 № 256 «Деякі питання ліцензування будівництва об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів із середніми та значними наслідками)», якою затверджено Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з будівництва об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів із середніми та значними наслідками та Перелік видів робіт із провадження господарської діяльності з будівництва об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів із середніми та значними наслідками, які підлягають ліцензуванню; постанова Кабінету Міністрів від 05.12.2017 №1396 «Про ліцензування господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури», якою затверджено Порядок ліцензування господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури. Також постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2020 № 219 внесено зміни до Переліку органів ліцензування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.08.2015 № 609, якими виключено Державну архітектурно-будівельну інспекцію України із переліку органів ліцензування. Відповідно до Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.07.2014 № 294 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2020 № 219) Державна архітектурно-будівельна інспекція України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку громад та територій і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно- будівельного контролю та нагляду в частині надання (отримання, реєстрації), відмови у видачі чи анулювання (скасування) документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів. Враховуючи зазначене, ліцензування господарської діяльності з будівництва об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з середніми та значними наслідками з 18.03.2020 не здійснюється, як і внесення змін до вже виданої ліцензії на будівництво. Разом з цим, відповідно до статті 17 Закону України «Про архітектурну діяльність» (далі - Закон), відповідальні виконавці окремих видів робіт (послуг), пов'язаних із створенням об'єктів архітектури, проходять професійну атестацію. Перелік таких видів робіт (послуг) і порядок професійної атестації встановлюються Кабінетом Міністрів України. Громадяни, які одержали відповідний кваліфікаційний сертифікат, можуть виконувати окремі види робіт (послуг), пов'язані із створенням об'єкта архітектури, без відповідної ліцензії, мають особисту печатку та несуть відповідальність за неналежне виконання робіт (послуг), право виконання яких визначено кваліфікаційним сертифікатом, та порушення вимог законодавства, будівельних норм, стандартів і правил. Відомості про особу, яка отримала кваліфікаційний сертифікат, вносяться до реєстру атестованих осіб. Порядок проведення професійної атестації відповідальних виконавців окремих видів робіт (послуг), пов'язаних із створенням об'єктів архітектури та Перелік видів робіт (послуг), пов'язаних із створенням об'єктів архітектури, відповідальні виконавці яких проходять професійну атестацію, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 554. Крім вище викладеного звертаємо увагу, що Мінрегіоном розроблено проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування органів державного архітектурно- будівельного контролю та нагляду». Зазначеним проектом Закону передбачається внесення змін, зокрема, до Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» та Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» щодо скасування ліцензування господарської діяльності з будівництва об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками; запровадження можливості провадження господарської діяльності з будівництва об'єктів що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками за наявності у штаті та/або за укладеними цивільно-правовими договорами з відповідальними виконавцями окремих видів робіт (послуг), пов'язаних із створенням об'єктів архітектури, які мають чинний кваліфікаційний сертифікат. Відповідно, суб’єкти господарювання, якими у встановленому порядку не були отримані ліцензії до 18.03.2020 на здійснення господарської діяльності з будівництва об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з середніми та значними наслідками, наразі не мають можливості таку ліцензію отримати до узгодження між собою нормативно-правових актів, законодавчого врегулювання функціонування Державної сервісної служби містобудування України та Державної інспекції містобудування України, дерегуляції господарської діяльності з будівництва об’єктів. Зазначене підтверджується листом Мінрегіону №7/30/12145-20 від 15.07.2020 (додається). Таким чином, вимога щодо наявності у учасника будівельної ліцензії є дискримінаційною та позбавляє можливості значного кола учасників, які з об’єктивних причин не мають такої ліцензії та не можуть її отримати у зв'язку із змінами до законодавства в частині ліцензування будівельної діяльності, подати свою тендерну пропозицію. При цьому така вимога є абсолютно неправомірною та значно звужує коло потенційних учасників. Зазначаємо, що відповідно до частини 4 статті 22 Закону тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та які призводять до дискримінації учасників. Крім того, документація не повинна містити норм, які протирічать вимогам чинного законодавства України. У зв'язку із викладеним, вимагаємо виключити з тендерної документації положення з вимогою про надання учасником у складі тендерної документації ліцензії, виданої Державною архітектурно-будівельною інспекцією України на будівельні роботи.

Доброго дня, шановний Замовнику. Просимо Вас усунути порушення ЗУ «Про публічні закупівлі» (далі Закон). Як встановлено частиною 2 статті 14 Закону, процедура спрощеної закупівлі складається з декількох етапів, одним з яких є оприлюднення оголошення про проведення спрощеної закупівлі. Вами, натомість оприлюднено Тендерну документацію, а вид закупівлі визначений як «спрощена/допорогова». Це порушує як Закон, так і права учасників. Між процедурою тендеру і процедурою спрощеної закупівлі є суттєва різниця. Зокрема, процедура спрощеної закупівлі не передбачає можливості оскаржувати рішення до АМКУ, що, однак, є можливим під час участі у тендері. Строки уточнень, подання пропозицій, оскарження, укладення договорів про закупівлю у цих видах процедур також різняться. Тож просимо Вас змінити статус закупівлі на «відкриті торги», або ж виправити Тендерну документацію на Оголошення про проведення спрощеної закупівлі, привівши у відповідність до вимог Закону.

Відповідно до вимог Розділу IV Інші документи п. 7 Тендерної документації повідомляє про наступне. Тендерною документацією вимагається надання полісу добровільного страхування цивільної – правової відповідальності Інженера з проектно-кошторисної роботи, як особи, професійна діяльність якої може заподіяти шкоду третім особам. Відповідно до ст. 5 ЗУ «Про страхування» страхування може бути добровільним або обов’язковим. Згідно з положеннями ч. 6 ЗУ «Про страхування» добровільне страхування не може бути обов’язковою передумовою при реалізації інших правовідносин. Відповідно до Академічного тлумачного словника, слово «добровільний» має значення «з власного бажання, доброї волі, без примусу». Таке тлумачення співпадає з визначенням добровільного страхування, що наведене у ст. 6 ЗУ «Про страхування». Так, відповідно до вказаної норми, добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства. Пунктом 27 ч. 1. ст. 7 ЗУ «Про страхування» визначено обов’язковим страхування професійної відповідальності осіб, діяльність яких може заподіяти шкоду третім особам, за переліком, встановленим Кабінетом Міністрів України. Такий перелік Кабінету Міністрів України відсутній. Нормативно- правові акти які б відносили Інженера з проектно-кошторисної роботи до осіб з обов’язковим страхуванням професійної відповідальності відсутні. Відповідно до ч. 11 ст. 26 ЗУ «Про публічні закупівлі», документи, що не передбачені законодавством для учасників - юридичних, фізичних осіб, у тому числі фізичних осіб - підприємців, не подаються ними у складі тендерної пропозиції/пропозиції та не вимагаються під час проведення переговорів з учасником (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Відсутність документів, що не передбачені законодавством для учасників - юридичних, фізичних осіб, у тому числі фізичних осіб - підприємців, у складі тендерної пропозиції/пропозиції, не може бути підставою для її відхилення замовником. Таким чином, Замовник не має права вимагати страхового полісу інженера з проектно-кошторисної роботи, оскільки страхування відповідальності цією особою не відноситься до обов’язкового, а добровільне страхування здійснюється виключно з волі застрахованої особи і не може бути передумовою інших правовідносин, в тому числі тих, що пов’язані з участю у публічній закупівлі. Ані Закон України «Про публічні закупівлі», ані будь-який інший Закон чи підзаконний акт не містить вимог про обов’язкову наявність вищевказаного документа у складі тендерної пропозиції учасника. Вважаємо такі вимоги Замовника антиконкурентними та дискримінаційними, оскільки вони штучно і безпідставно звужують коло Учасників процедури закупівлі, змушуючи надавати документи, які не є обов’язковими згідно із Законом і потребують з боку Учасника отримання зайвих послуг та несення зайвих витрат. У зв’язку з наведеним вище, просимо привести тендерну документацію у відповідність до чинного Законодавства України.