ДК 021:2015 (CPV) «30210000-4 - Машини для обробки даних (апаратна частина)» (Робоча станція для оформлення та видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон з електронним носієм або паспорта громадянина України у формі картки та для реєстрації/зняття з реєстрації місць проживання/перебування осіб (внесення змін до ID - карток) з комплектом обладнання)

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України "Про публічні закупівлі" замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника в разі, якщо, зокрема, учасник процедури закупівлі є особою, до якої застосовано санкцію у виді заборони на здійснення у неї публічних закупівель товарів, робіт і послуг згідно із Законом України "Про санкції" (пп. 11 ч. 1 ст. 17). Мінекономіки в листі № 3304-04/34835 від 03.06.2020 надало роз’яснення щодо застосування ст. 17 Закону України "Про публічні закупівлі". В пункті 11 додатку до цього листа зазначено, що відомості про віднесення учасника до осіб, до якої застосовано санкцію у виді заборони на здійснення у неї публічних закупівель товарів, робіт і послуг згідно із Законом України "Про санкції" ПЕРЕВІРЯЮТЬСЯ БЕЗПОСЕРЕДНЬО ЗАМОВНИКОМ, ДОКУМЕНТИ ВІД УЧАСНИКІВ НЕ ВИМАГАЮТЬСЯ. Варто зазначити, рішення Ради національної безпеки та оборони України про перелік осіб під санкціями згідно із Законом України "Про санкції", що вводять у дію укази Президента України, є частиною законодавства і включені до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів. А це означає, що, зважаючи на ч. 5 ст. 17 України "Про публічні закупівлі", замовник не має права вимагати від учасників закупівель документального підтвердження відсутності підстав, передбачених п. 11 ч. 1 ст. 17 цього Закону. На підставі зазначеного вимагаємо виключити з пп. 3.12 п. 3 розділу V тендерної документації вимогу про надання листа-гарантії щодо дотримання учасником в своїй діяльності норм законодавства України щодо санкцій.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 Закону України "Про публічні закупівлі" замовник відхиляє тендерну пропозицію у разі, якщо учасник процедури закупівлі не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим ст. 16 цього Закону та/або наявні підстави, встановлені частиною першою ст. 17 цього Закону. Статтею 17 Закону України "Про публічні закупівлі" встановлені чіткі підстави для відмови в участі у процедурі закупівлі. Згідно з ч. 3 ст. 17 Закону учасник процедури закупівлі в електронній системі закупівель під час подання тендерної пропозиції підтверджує відсутність підстав, передбачених пунктами 5, 6, 12 і 13 частини першої та частиною другою цієї статті. Але спосіб такого підтвердження Законом для учасника не визначено. Таким чином, учасник процедури закупівлі під час подання тендерної пропозиції САМОСТІЙНО ВИЗНАЧАЄ спосіб підтвердження відсутності підстав, передбачених пунктами 5, 6, 12 і 13 частини першої та частиною другою ст. 17 Закону. Водночас, в підпункті 5.7 п. 5 розділу ІІІ тендерної документації всупереч вимог ч. 3 ст. 17 Закону замовник встановив для учасника спосіб надання підтвердження відсутності підстав відмови в участі у процедурі закупівлі у вигляді гарантійного листа. При цьому, замовник безпідставно вимагає від учасників надання в такому гарантійному листі підтвердження відсутності підстав для відхилення за всіма пунктами частини першої ст. 17 Закону, що суперечить ч. 3 цієї статті. Така вимога замовника в тендерній документації порушує ч. 5 ст. 17 Закону, згідно з якою замовник не вимагає документального підтвердження публічної інформації, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації" та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним, або публічної інформації, що є доступною в електронній системі закупівель. Варто зауважити, що згідно з роз’ясненнями Мінекономіки щодо застосування ст. 17 Закону України "Про публічні закупівлі" (№ 3304-04/34835 від 03.06.2020) відомості щодо учасника за пунктами 2, 3, 4, 8, 9, 11 частини першої ст. 17 Закону ПЕРЕВІРЯЮТЬСЯ БЕЗПОСЕРЕДНЬО ЗАМОВНИКОМ, ДОКУМЕНТИ ВІД УЧАСНИКІВ НЕ ВИМАГАЮТЬСЯ. Крім того, для підтвердження відсутності підстав відмови в участі у процедурі закупівлі Закон НЕ ПЕРЕДБАЧАЄ надання учасниками: оригінал або копію статуту (для юридичних осіб) або іншого документу щодо нього; паспорт, довідку про присвоєння ідентифікаційного коду/облікової картки фізичної особи - платника податків (для фізичних осіб). Не є підставою для надання юридичними особами відомостей щодо статуту, а фізичними особами щодо паспорту, ідентифікаційного коду/облікової картки фізичної особи - платника податків також і ч. 3 ст. 22 Закону України "Про публічні закупівлі", оскільки згідно з приписами цієї норми Закону вимоги щодо наявності такої інформації (щодо статуту; паспорту, ідентифікаційного коду) в тендерній документації НЕ ПЕРЕДБАЧЕНІ ЗАКОНОДАВСТВОМ. На підставі зазначеного вимагаємо виключити з пп. 5.7 п. 5 розділу ІІІ тендерної документації перелік документів, який безпідставно та всупереч Закону вимагається від учасників надати для підтвердження відсутності підстав відмови в участі у процедурі закупівлі.

Закон України "Про захист персональних даних" (далі – Закон) містить наступні норми: Абз. 4 ст. 2 Закону: згода суб’єкта персональних даних (учасника торгів - фізичної особи, ФОПа, а також представника юридичної особи) - добровільне волевиявлення фізичної особи (ЗА УМОВИ ЇЇ ПОІНФОРМОВАНОСТІ) щодо надання дозволу на обробку її персональних даних ВІДПОВІДНО ДО СФОРМУЛЬОВАНОЇ МЕТИ ЇХ ОБРОБКИ, висловлене у письмовій формі або у формі, що дає змогу зробити висновок про надання згоди. Абз. 3 ст. 2 Закону: володілець персональних даних (замовник торгів) - фізична або юридична особа, яка ВИЗНАЧАЄ МЕТУ ОБРОБКИ персональних даних, ВСТАНОВЛЮЄ СКЛАД ЦИХ ДАНИХ та ПРОЦЕДУРИ ЇХ ОБРОБКИ, якщо інше не визначено законом (де визначена мета? де встановлений склад даних та процедура їх обробки?). Ці норми Закону є чіткими та однозначними, не потребують додаткових роз’яснень стосовно того, що згода суб’єкта персональних даних (учасника торгів) відповідно до Закону може бути надана лише за умови її поінформованості про МЕТУ ОБРОБКИ його персональних даних, що повинен зробити володілець персональних даних (замовник торгів). При цьому зауважуємо, що відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону: МЕТА ОБРОБКИ персональних даних МАЄ БУТИ СФОРМУЛЬОВАНА В ЗАКОНАХ, ІНШИХ НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ АКТАХ, ПОЛОЖЕННЯХ, УСТАНОВЧИХ ЧИ ІНШИХ ДОКУМЕНТАХ, ЯКІ РЕГУЛЮЮТЬ ДІЯЛЬНІСТЬ ВОЛОДІЛЬЦЯ ПЕРСОНАЛЬНИХ ДАНИХ, та відповідати законодавству про захист персональних даних. Результати уважного вивчення змісту тендерної документації (UA-2020-11-09-001937-a) показують, що тендерна документація НЕ МІСТИТЬ відомостей, якими б відповідно до вимог Закону замовник ІНФОРМУЄ учасників тендеру про сформульовану ним МЕТУ ОБРОБКИ персональних даних учасників торгів. А отже, замовник сам спочатку не викав вимоги Закону України "Про захист персональних даних", але вимагає, посилаючись на Закон, виконати їх учасниками. Крім того, всупереч ч. 2 ст. 12 Закону в тендерній документації ВІДСУТНІ відомості "…про володільця персональних даних, СКЛАД ТА ЗМІСТ зібраних персональних даних, свої права, визначені цим Законом, МЕТУ ЗБОРУ персональних даних та осіб, яким передаються його персональні дані: в момент збору персональних даних, якщо персональні дані збираються у суб’єкта персональних даних; в інших випадках протягом тридцяти робочих днів з дня збору персональних даних". При цьому зауважуємо, що підстави для обробки персональних даних, викладені в ст. 11 Закону, не заміняють обов’язок замовника тендеру виконати зазначені вище вимоги ч. 1 ст. 6 та ч. 2 ст. 12 Закону. Не є обґрунтуванням відповідної вимоги в тендерній документації посилання замовником на ч. 15 ст. 29 Закону України "Про публічні закупівлі" про право звернутися за підтвердженням інформації, наданої учасником, до органів державної влади, підприємств, установ, організацій відповідно до їх компетенції для перевірки достовірності наданих учасником даних. Оскільки при цьому замовнику потрібно враховувати, що відповідно до Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" ІДЕНТИФІКАЦІЙНІ ДАНІ - сукупність даних, що дає змогу однозначно встановити особу, які для фізичної особи складаються з: прізвище, ім’я та (за наявності) по батькові, дату народження, номер (та за наявності - серію) паспорта громадянина України (або іншого документа, що посвідчує особу та відповідно до законодавства України може бути використаний на території України для укладення правочинів), дату видачі та орган, що його видав, відомості про місце проживання або місце перебування, реєстраційний номер облікової картки платника податків, номер (та за наявності - серію) паспорта громадянина України, в якому проставлено відмітку про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, чи номер паспорта із записом про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків в електронному безконтактному носії, унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (за наявності). Виходячи з цього, замовник знову повинен відповідно до абзацу 3 ст. 2 Закону встановити склад персональних даних, які він вимагатиме від учасника тендеру. Також звертаємо увагу про недоречність посилання замовником на статі 3, 32, 34 Конституції України, Конвенцію Ради Європи 1981 року № 108 "Про захист осіб стосовно автоматизованої обробки персональних даних" (ETS № 108), оскільки правові відносини, пов’язані із захистом і обробкою персональних даних, і спрямовані на захист основоположних прав і свобод людини і громадянина, зокрема права на невтручання в особисте життя, у зв’язку з обробкою персональних даних в України регулюються ВИКЛЮЧНО Законом України "Про захист персональних даних". А як вже зазначалось вище, для надання учасниками відповідної згоди стосовно їх персональних даних замовник повинен відповідно до Закону поінформувати їх про: 1) мету збору персональних даних; 2) склад необхідних персональних даних; 3) визначену процедуру обробки персональних даних. Підсумовуючи зазначаємо, що виходячи з норм Закону України "Про захист персональних даних" замовник не в змозі відкоригувати тендерну документацію, доповнивши її необхідними обов’язковими відомостями (мета обробки, склад даних, спосіб обробки) через їх відсутність. Тому конче потрібно виключити з тендерної документації відповідні вимоги щодо надання учасниками згоди на обробку їх персональних даних. Не можна просто так, без дотримання вимог Закону вимагати від учасників згоду на обробку, використання, поширення та доступ до персональних даних, оскільки однією згодою (у разі її надання з дотриманням всіх вимог Закону) процес не закінчується. При цьому, під час торгів замовник НЕ ЗДІЙСНЮЄ ніякої обробки персональних даних учасника у розумінні Закону. Також інформуємо, що прізвище, ім'я та по батькові – не є достатнім складом персональних даних, щоб конкретно ідентифікувати особу, для цього потрібні ще додаткові дані (навіть у ч. 4 ст. 16 Закону це передбачено для формування відповідного запиту). Отже, потребують виключення з тендерної документації всі вимоги стосовно згоди на обробку персональних даних (до відома радимо ознайомитись в https://infobox.prozorro.org/articles зі статтями: "ЗАХИСТ ПЕРСОНАЛЬНИХ ДАНИХ: ЧОМУ НЕ ВАРТО ВИМАГАТИ КОПІЮ ПАСПОРТА" та "ЗГОДА НА ОБРОБКУ ПЕРСОНАЛЬНИХ ДАНИХ", а також обов’язково коментарі до них).

Законом України "Про публічні закупівлі" встановлено, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. При цьому конкретизовано, що договір про закупівлю є господарським договором. Ст. 627 Цивільного кодексу України та ст. 179 Господарського кодексу України закріплюють один з найважливіших принципів договірного регулювання суспільних відносин – ПРИНЦИП СВОБОДИ ДОГОВОРУ, який включає в себе, зокрема, наступні складові: 1) свобода в укладенні договору, тобто відсутність будь-яких примусів; 2) вільний вибір умов договору, що означає, що сторони на власний розсуд визначають зміст цього договору, формують конкретні умови тощо. Закон України "Про публічні закупівлі" до однієї з особливостей укладення договору про закупівлю відносить наявність в тендерній документації проекту цього договору, тобто замовник закупівлі як одна сторона пропонує учасникам ЛИШЕ ПРОЕКТ ДОГОВОРУ. Проте, жоден з законів України не визначає, що проект договору є беззаперечно незмінним (крім договорів, форми яких встановлені законом). Законами встановлено, що навіть істотні умови договору мають бути погоджені сторонами та можуть змінюватись до укладання договору. Не передбачено, що запропонований однією стороною проект договору є догматичним, оскільки це є волевиявленням лише однієї сторони – замовника, що суперечить принципу свободи договору. Встановлення в тендерній документації вимоги щодо надання учасником у складі тендерної пропозиції заповненого (підписаного його уповноваженою особою) проекту договору про закупівлю є фактичним ПРИМУСОМ УЧАСНИКА ПОГОДИТИСЬ З ЗАПРОПОНОВАНИМ ПРОЕКТОМ ДОГОВОРУ. Таке погодження жодним чином не є гарантією наступного належного виконання переможцем закупівлі умов такого договору та не гарантує постачання ним товару належної якості. Висновок замовника, що погодження учасником у такий спосіб запропонованого ним у тендерній документації проекту договору про закупівлю являтиме зазначеною гарантією успіху, є помилковим та навпаки дискримінує учасників, чим скасовує принцип свободи договору, ПОРУШУЄ визначене законодавством України ПРАВО УЧАСНИКА ПОГОДЖУВАТИ ЗМІСТ ЗАПРОПОНОВАНОГО ДОГОВОРУ, формувати/коригувати конкретні його умови, СКАСОВУЄ ПРАВО СВОБОДИ ВОЛЕВИЯВЛЕННЯ УЧАСНИКОМ. А ні Закон України "Про публічні закупівлі", а ні жоден інший закон України не визначає, що для публічних закупівель замовник має право вимагати від учасників погодження з запропонованим проектом договору про закупівлю у будь-який спосіб. Подібна вимога суперечить засадам правого порядку в Україні, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством (ст. 19 Конституції України). У разі невиконання учасником такої вимоги тендерної документації, яка не має законодавчого підґрунтя, та ненадання ним у складі тендерної пропозиції заповненого (підписаного його уповноваженою особою) проекту договору, створюються передумови для безпідставного відхилення замовником тендерної пропозиції цього учасника, оскільки така вимога не є такою, що встановлює відповідно до абз. 1 ч. 3 ст. 22 Закону України "Про публічні закупівлі" вимоги до учасників відповідно до законодавства, а саме – "тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації". Звертаємо Вашу увагу, що проект договору про закупівлю не має встановлювати вимоги щодо предмету закупівлі, тому не є тією частиною тендерної документації, на відповідність якої також повинні розглядатись замовником тендерні пропозиції учасників. Відповідно до ст. 627 Цивільного кодексу України та ст. 179 Господарського кодексу України договір про закупівлю закріплює домовленість двох або більше сторін, спрямовану на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару. Виходячи з зазначеного просимо внести зміни до тендерної документації та не вимагати від учасників всупереч законодавству України (Цивільному та Господарському кодексам України, Конституції України) заповненого (підписаного) проекту договору про закупівлю.

Відповідно до частини 7 статті 26 Закону України "Про публічні закупівлі", тендерні пропозиції залишаються дійсними протягом зазначеного в тендерній документації строку. У підпункті 4.1 пункту 4 розділу ІІІ "Інструкція з підготовки тендерної пропозиції" тендерної документації зазначено, що тендерні пропозиції вважаються дійсними протягом 120 календарних днів з дати кінцевого строку подання тендерних пропозицій. Таким чином, додаткове погодження учасником з зазначеним в тендерній документації строком дії тендерних пропозиції згідно з прямою нормою Закону є зайвим та суперечить встановленим статтею 5 Закону України "Про публічні закупівлі" принципів закупівлі, зокрема, максимальна економія, ефективність та пропорційність. У зв’язку з цим потребують виключення з тендерної документації вимоги щодо надання учасником довідки щодо строку дії пропозиції (підпункт 1.1 пункту 1 розділу ІІІ "Інструкція з підготовки тендерної пропозиції" тендерної документації).

Тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників, а також вимог щодо документального підтвердження інформації про відповідність вимогам тендерної документації, якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації" та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним (ч. 4 ст. 22 Закону України "Про публічні закупівлі"). Звертаємо увагу, що інформація про закупівлі оприлюднюється відповідно до вимог Закону України "Про доступ до публічної інформації", у тому числі у формі відкритих даних (ч. 6 ст. 10 Закону України "Про публічні закупівлі"). Згідно зі ст. 5 Закону України "Про публічні закупівлі" закупівлі здійснюються за принципами, зокрема, максимальна економія, ефективність та пропорційність. Висування вимоги щодо надання учасниками окремого документу "тендерна пропозиція" за встановленою замовником формою (додаток 1 до тендерної пропозиції) ПОРУШУЄ ЗАЗНАЧЕНИЙ ПРИНЦИП ЗАКУПІВЛІ та змушує учасників всупереч встановленого ч. 1 ст. 26 Закону України "Про публічні закупівлі" способу подання тендерної пропозиції в електронному вигляді через електронну систему закупівель (шляхом заповнення електронних форм з окремими полями про ціну, відповідність Учасника кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, наявність/відсутність підстав, установлених у статті 17 Закону і в тендерній документації) додатково готувати окремий документ "тендерна пропозиція" з інформацією, яка дублює внесену в електронну систему закупівель, а саме в окремі поля електронної форми тендерної пропозиції. Крім того, звертаємо Вашу увагу на наступне. По-перше, відомості за пунктом 1 форми "тендерної пропозиції" з додатку 1 до тендерної документації (ціна тендерної пропозиції) вже зазнаються в окремому полі електронної форми тендерної пропозиції, яка заповнюється учасником в електронній системі закупівель на підставі ч. 1 ст. 26 Закону України "Про публічні закупівлі". По-друге, надання учасником погодження дотримуватись тендерної пропозиції протягом строку, зазначеного в пункті 3 форми "тендерної пропозиції" з додатку 1 до тендерної документації, є зайвим дублюванням прямої норми ч. 7 ст. 26 Закону України "Про публічні закупівлі", згідно з якою тендерні пропозиції залишаються дійсними протягом зазначеного в тендерній документації строку, а саме в п. 4 розділу ІІІ тендерної документації - 120 календарних днів з дати кінцевого строку подання тендерних пропозицій. По-третє, не потребує також погодження учасником в пункті 4 форми "тендерної пропозиції" з додатку 1 до тендерної документації можливості відхилення його пропозиції замовником, яке є правом останнього згідно з визначеними в ст. 31 Закону України "Про публічні закупівлі" підставами. По-четверте, суперечить законодавству України вимога пункту 6 форми "тендерної пропозиції" з додатку 1 до тендерної документації щодо попереднього зобов’язання учасником, у разі визнання його переможцем, підписати договір із замовником, оскільки відповідно до ст. 635 Цивільного кодексу України попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором; попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, - у письмовій формі. По-п'яте, не потребується від учасників жодних повних, безумовних і беззаперечних згод з усіма умовами проведення процедури закупівлі, визначеними в тендерній документ, оскільки в протилежному випадку учасник має права, визначені ч. 1 ст. 24 Закону України "Про публічні закупівлі" запитувати від замовника роз’яснення та вимагати від замовника усунення порушень під час проведення тендеру. Таким чином, дотримання принципів закупівель забезпечується зокрема через не вимагання замовником від учасників того, що замовник бачить самостійно в електронній системі закупівель та державних реєстрах, доступ до яких є вільним, та вже визначено законами і має пряму дію, що має на меті саме максимальну економію, ефективність та пропорційність. Проте, готування учасниками дублюючих електронну систему закупівель додаткових документів має протилежний ефект, який не сприяє максимальній економії, ефективності та пропорційності в роботі учасників. На підставі вищезазначеного просимо внести зміни до тендерної документації та не вимагати від учасників документів, які порушують принципи та умови проведення закупівель, встановлені Законом України "Про публічні закупівлі", а саме окремий документ "тендерна пропозиція" (виключити додаток 1 до тендерної документації та відкоригувати п. 1 розділу ІІІ тендерної документації).

Тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників, а також вимог щодо документального підтвердження інформації про відповідність вимогам тендерної документації, якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації" та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним (ч. 4 ст. 22 Закону України "Про публічні закупівлі"). Інформація про закупівлі оприлюднюється відповідно до вимог Закону України "Про доступ до публічної інформації", у тому числі у формі відкритих даних (ч. 6 ст. 10 Закону України "Про публічні закупівлі"). За ст. 5 Закону України "Про публічні закупівлі" закупівлі здійснюються за принципами, зокрема, недискримінація учасників та рівне ставлення до них. Висування в тендерній документації вимоги щодо надання учасниками письмової згоди з пунктом 5 тендерної документації про участь учасників всіх організаційно-правових форм у процедурах закупівель на рівних умовах, крім випадків, передбачених Законом України "Про санкції" та Указом Президента від 16.09.2015 №549/2015 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 02.09.2015 "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)"" ПОРУШУЄ ЗАЗНАЧЕНИЙ ПРИНЦИП ЗАКУПІВЛІ. Зауважуємо, по-перше, що від учасників не потребується жодної додаткової будь-якої згоди стосовно розповсюдження на них прямої дії будь-якого Закону України, по-друге, Указ Президента від 16.09.2015 №549/2015 втратив чинність аж 17.05.2017. Крім того, відповідно до п. 1 ст. 17 Закону України "Про публічні закупівлі" замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника в разі, якщо, зокрема пп. 11, учасник процедури закупівлі є особою, до якої застосовано санкцію у виді заборони на здійснення у неї публічних закупівель товарів, робіт і послуг згідно із Законом України "Про санкції". Згідно з роз’ясненнями Мінекономіки щодо застосування ст. 17 Закону України "Про публічні закупівлі" (№ 3304-04/34835 від 03.06.2020, п. 11 додатку до листа) ТАКІ ВІДОМОСТІ ЩОДО УЧАСНИКА ПЕРЕВІРЯЮТЬСЯ БЕЗПОСЕРЕДНЬО ЗАМОВНИКОМ, ДОКУМЕНТИ ВІД УЧАСНИКІВ НЕ ВИМАГАЮТЬСЯ (рішення РНБО від 28.04.2017 (із змінами) "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)", затвердженого Указом Президента України від 15.05.2017 № 133/2017, та рішення РНБО від 14.05.2020 "Про застосування, скасування і внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (cанкцій)", затвердженого Указом Президента України від 14.05.2020 № 184/2020). На підставі зазначеного вимагаємо внести зміни до тендерної документації та виключити з п. 5 тендерної документації вимоги до учасників надання письмової згоди, яка суперечить законодавству України та порушує принципи, умови проведення закупівель, встановлені Законом України "Про публічні закупівлі".