-
Спрощена закупівля
-
Безлотова
-
КЕП
ДК 021:2015 код 45453000-7 - Капітальний ремонт і реставрація (роботи з капітального ремонту фасаду 6-ї державної пожежно - рятувальної частини Головного управдіння ДСНС України у м. Києві по вул. Молдавській 3а)
Завершена
1 480 000.00
UAH з ПДВ
мін. крок: 0.5% або 7 400.00 UAH
мін. крок: 0.5% або 7 400.00 UAH
Період оскарження:
02.10.2020 14:37 - 08.10.2020 14:30
Вимога
Відхилено
Вимога
Номер:
aac3877c270c4db2a4c426992f061eb4
Ідентифікатор запиту:
UA-2020-10-02-006437-a.c1
Назва:
Вимога
Вимога:
Доброго дня. У складі пропозиції ТОВ "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "БУРЕВІЙ" відсутній розрахунок класу наслідків, що суперечить вимоги Замовника, а саме п.19:
У відповідності до ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 із урахуванням змін та доповнень у роздрукованому та відсканованому вигляді:
- договірна ціна з пояснювальною запискою. До договірної ціни повинні бути надані підтверджуючі розрахунки за статтями витрат договірної ціни (договірна ціна є твердою (згідно національного стандарту ДСТУ Б. Д.1.1-1:2013);
- зведений кошторис
- локальні кошториси, в тому числі і на устаткування та перелік локальних кошторисів (у разі необхідності);
- відомість ресурсів;
- розрахунок усереднених показників наведених у Додатку Е табл. Е. 1 ДСТУ-НБД. 1.1-1:2013;
- розрахунок величини адміністративних витрат, яка склалась за попередній звітній період в межах п.7 додатку Д табл. Д1 ДСТУ-НБД.1.1-1:2013
- розрахунок очікуваного прибутку визначається згідно п. 6.3.1., 6.3.2. та в межах п.8 додатку Е табл. Е. 1 ДСТУ-НБД. 1.1-1:2013
- розрахунок класу наслідків;
- календарний графік виконання робіт, відповідно до наказу Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 13.01.2009 №2 “Про оприлюднення Рекомендацій зі складання додатків до договору підряду в капітальному будівництві”;
Вимагаємо відхилити пропозицію ТОВ "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "БУРЕВІЙ" як таку, що не відповідає вимогам Замовника.
Пов'язані документи:
Документів не завантажено.
Дата подачі:
25.10.2020 10:42
Вирішення:
Відповідно до ДБН А.2.2-3, ДСТУ-Н Б А.2.2-10:2012, ДСТУ 8855:2019, ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 Кількість стадій проектування встановлюються на підставі класу наслідків (відповідальності) об’єкта, який визначають генпроектувальник (проектувальник) і замовник.
Клас наслідків (відповідальності) будівель і споруд (далі – клас наслідків) – це характеристика рівня можливої небезпеки для здоров’я і життя людей, які постійно або періодично перебуватимуть на об’єкті або які знаходитимуться зовні такого об’єкта, матеріальних збитків чи соціальних втрат, пов’язаних із припиненням експлуатації або з втратою цілісності об’єкта.
Усі об’єкти поділяються за такими класами наслідків (відповідальності):
незначні наслідки – СС1;
середні наслідки – СС2;
значні наслідки – СС3.
* 1 грудня 2019 набрав чинності стандарт ДСТУ 8855:2019 «Визначення класу наслідків (відповідальності)».
1) для об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з незначними наслідками (СС1), а також комплексів (будов), до яких входять лише об’єкти з незначними наслідками (СС1), проектування може здійснюватися:
в одну стадію:
• стадія робочий проект (далі – стадія РП)
При капітальному ремонті об’єктів допускається здійснювати проектування в одну стадію – РП.
З липня 2019 року, при виконанні будівельних робіт з капітального ремонту об’єктів з незначними наслідками (СС1), пов’язаних виключно з поліпшенням експлуатаційних показників, допускається розроблення лише дефектного акта, у якому визначаються фізичні обсяги робіт та умови їх виконання, а також складається кошторисна документація, що має бути передбачено завданням на проектування. У дефектному акті окремим розділом обов’язково зазначаються обсяги робіт щодо створення умов для безперешкодного доступу для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення відповідно до вимог нормативів з питань створення умов для безперешкодного доступу для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення.
Замовник та генпроектувальник (проектувальник) можуть прийняти узгоджене рішення щодо зміни кількості стадій або стадійності проектування. При капітальному ремонті об’єктів допускається здійснювати проектування в одну стадію – РП.
2) для об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів із середніми наслідками (СС2), а також комплексів (будов), до складу яких входить хоча б один об’єкт, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об’єктів із середніми наслідками (СС2), за рішенням замовника проектування може здійснюватися у дві або три стадії:
при двостадійному проектуванні:
• стадія проект (далі – стадія П);
• стадія робоча документація (далі – стадія Р);
при тристадійному проектуванні:
• стадія ЕП або ТЕО (за відповідним обґрунтованим рішенням замовника) – для об’єктів невиробничого призначення.
• стадія ТЕО – для об’єктів виробничого призначення та лінійних об’єктів інженерно-транспортної інфраструктури;
• стадія П;
• стадія Р.
3) для об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів зі значними наслідками (СС3), а також комплексів (будов), до складу яких входить хоча б один об’єкт, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об’єктів із значними наслідками (СС3), проектування виконується в три стадії:
• стадія ЕП або ТЕО (за рішенням замовника) – для об’єктів невиробничого призначення
• стадія ТЕО – для об’єктів виробничого призначення та лінійних об’єктів інженерно-транспортної інфраструктури;
• стадія П;
• стадія Р.
• Проект розробляється під керівництвом ГАПа (ГІПа).
• Окремі розділи або частини проектної документації розробляються під керівництвом відповідальних виконавців, які мають кваліфікаційний сертифікат.
• Титульний аркуш проекту підписується та скріплюється печаткою ГАПа (ГІПа).
• Окремі розділи або частини проектної документації підписуються виконавцями, які мають кваліфікаційний сертифікат, які є безпосередніми розробниками цих розділів або частин проектної документації.
• Проектна документація на будівництво об’єкта, розроблена в електронній формі, підписується кваліфікованим електронним підписом виконавця.
• При дво- і тристадійному проектуванні проекти будівництва затверджуються на стадії П та РП і схвалюються на стадії ТЕО, ТЕР, ЕП.
• У разі коли поділ будівництва на черги визначено на стадії ТЕО (ТЕР, ЕП), схваленого в установленому порядку, проектна документація може затверджуватися в цілому на об’єкт або за чергами.
• Стадії ТЕО (ТЕР), ЕП після схвалення та/або стадія П після затвердження є підставою для розроблення наступних стадій проектування.
• Проектні рішення, передбачені проектною документацією, на стадії, що підлягає затвердженню, мають відповідати проектним рішенням, що були схвалені на попередніх стадіях проектування ЕП, ТЕО, ТЕР.
• У окремих випадках, за рішенням замовника та генпроектувальника (проектувальника) стадія Р може розроблятися до затвердження стадії П.
• Після затвердження стадії П за рішенням замовника робочі креслення можуть розроблятись автором проекту або іншою проектною організацією з дотриманням авторських рішень затвердженої стадії П та авторських прав та посилання на них.
• У разі прийняття рішення щодо коригування проектної документації проектною організацією, яка не є її розробником, скоригована проектна документація підлягає погодженню з проектувальником – розробником проекту, крім випадку передачі відповідно до законодавства авторських майнових прав іншій особі.
• Перед схваленням та затвердженням проектів будівництва у випадках визначених законодавством проводиться експертиза проектів будівництва та/або державна експертиза інвестиційного проекту, складовою якого є проект будівництва.
• Перед затвердженням проектів будівництва у випадках передбачених законодавством здійснюється оцінка впливу на довкілля.
• Детальний механізм затвердження проектів будівництва визначений Постановою Кабінету Міністрів України від 11.05.2011 № 560.
• Оформлення проектної документації має відповідати державним стандартам щодо проектної документації на будівництво об’єктів, крім випадків розроблення проектної документації із застосуванням технологій будівельного інформаційного моделювання (ВІМ), із зазначенням у пояснювальній записці до проекту будівництва особливостей оформлення проектної документації.
Завершальним етапом розроблення проектів будівництва є експертиза.
Метою проведення експертизи проектів будівництва є визначення якості проектних рішень шляхом виявлення відхилень від вимог до міцності, надійності та довговічності будинків і споруд, їх експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення, у тому числі щодо додержання нормативів з питань створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення, санітарного і епідеміологічного благополуччя населення, охорони праці, екології, пожежної, техногенної, ядерної та радіаційної безпеки, енергозбереження, кошторисної частини проекту будівництва.
Експертизу проводять експертні організації, що відповідають визначеним Мінрегіоном критеріям і відомості про які внесені до переліку експертних організацій.
Обов’язковій експертизі підлягають проекти будівництва об’єктів, які:
• 1) за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, – щодо додержання нормативів з питань санітарного та епідеміологічного благополуччя населення, екології, охорони праці, енергозбереження, пожежної, техногенної, ядерної та радіаційної безпеки, міцності, надійності, довговічності будинків і споруд, їх експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення, у тому числі щодо додержання нормативів з питань створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення;
• 2) споруджуються на територіях із складними інженерно-геологічними та техногенними умовами, – в частині міцності, надійності та довговічності будинків і споруд;
• 3) споруджуються із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії, якщо їх кошторисна вартість перевищує 300 тисяч гривень, – щодо кошторисної частини проектної документації.
Не підлягають обов’язковій експертизі проекти будівництва об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з незначними наслідками (СС1), крім тих, які підлягають оцінці впливу на довкілля, в частині врахування результатів оцінки.
Експертиза проектів будівництва об’єктів, що не підлягають обов’язковій експертизі, може проводитися за рішенням Замовника.
Враховуючи вищезазначене повідомляємо що розрахунок класу наслідків (відповідальності) на етапі кваліфікації не є визначальним, оскільки замовником вимагається розробка, та проходження експертизи проектно-кошторисної документації до початку реалізації проекту.
Також зазначаємо, що достовірність наданого розрахунку класу наслідків (відповідальності) на етапі подання та кваліфікації потребує перевірки та погодження на етапі затвердження проектно-кошторисної документації та проходження експертизи проектно-кошторисної документації.
Зважаючи на вищенаведене, наявність або відсутність розрахунку класу наслідків на етапі подання та кваліфікації можна віднести до несуттєвих, таких що немають визначального впливу на реалізацію проекту в цілому, з огляду на те, що переважним критерієм в реалізації проекту є ціна.
Статус вимоги:
Відхилено