Фурнітура різна (Дидактичний матеріал для НУШ)

Доброго дня! Просимо скасувати умови, не передбачені чинним законодавством, які обмежують конкуренцію, ставлять в нерівні умови постачальників та створюють дискримінаційні умови закупівлі. Вимоги тендерного комітету, викладені в Особливих вимогах до предмету закупівлі (далі – товар): а саме: - Сертифікат/ти відповідності, виданий/і уповноваженим органом з сертифікації, для підтвердження того, що продукція, система якості, система управління якістю, система управління довкіллям, персонал відповідає встановленим вимогам стандарту чи іншого нормативного документу, визначеного чинним законодавством (згідно з Законом України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності»). - ДСТУ ISO 9001:2009 «Системи управління якістю. Вимоги» (ISO 9001:2008, IDT), або ДСТУ ISO 9001:2015 «Системи управління якістю. Вимоги» значно обмежують коло потенційних учасників, які можуть прийняти участь в закупівлі, обмежують конкуренцію та ставлять у нерівні умови постачальників, створюють дискримінаційні умови закупівлі. Частиною 3 статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачено, що тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації Учасників. Діюче законодавство України передбачає здійснення підприємницької діяльності з підтриманням економічної конкуренції, а саме – змаганням між суб’єктами господарювання з метою здобуття переваг над іншими суб’єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб’єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб’єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку. Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України № 93 від 26.01.2018р. відмінено обов’язкову сертифікацію продукції та скасовано перелік продукції, яка підлягає обов’язковій сертифікації в Україні. Тобто і товар, який пропонується до постачання і являється предметом закупівлі по даному тендеру, 39290000-1 - Фурнітура різна Дидактичний матеріал для НУШ також не підлягає обов’язковій сертифікації на території України. Хочемо зауважити, що наявність даного сертифікату або декларації не являється обов’язковою Адже, підтвердженням відповідності пропозиції торгів учасника технічним, якісним, кількісним вимогам можуть бути або сертифікат якості, або висновок СЕС про якість або паспорт товару. І будь який постачальник, який належним чином готується до конкретного тендеру має всі необхідні документи на товар, який він пропонує до постачання, та обов’язково повинен надати їх у складі своєї тендерної пропозиції на розгляд Тендерного комітету. Знову ж хочемо зауважити, що сертифікат якості не являється обов’язковим, але може бути документом підтверджуючим якість. Сертифікати ISO 9001:2015 та ISO 14001:2015 не мають жодного відношення до товару і таким чином вони не можуть підтвердити ні безпечність ТОВАРУ, ні його екологічність. Це випливає безпосередньо із змісту стандарту ISO 9001:2015 «Системи управління якістю», де чітко зазначено наступне: - Загальні положення Запровадити систему управління якістю — стратегічне рішення організації (не зазначено, що це є обов’язок організації, отже таке впровадження не є обов’язковим і робиться на власний розсуд організації), яке може допомогти поліпшити її загальну дієвість та забезпечити міцну основу для ініціатив щодо сталого розвитку. (А може і не допомогти, адже не зазначено чітко – ДОПОМОЖЕ, отже немає впевненості, є сумніви, відсутні гарантії, це лише можливість, а не гарантований результат). - СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ Цей стандарт установлює вимоги до системи управління якістю, якщо організація a) повинна показати свою здатність постійно надавати продукцію та послуги, які задовольняють вимоги замовника та застосовні законодавчі й регламентувальні вимоги; b) зорієнтована на підвищення задоволеності замовника завдяки результативному застосовуванню системи, зокрема процесів поліпшування системи та забезпечування відповідності вимогам замовника й застосовним законодавчим і регламентувальним вимогам. Як визначив законодавець «Цей стандарт установлює вимоги до системи управління якістю» і це означає, що стандарт стосується лише СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ і аж ніяк не стосується безпосередньо товару, не визначає його якість чи безпеку. Також, пункт а) говорить про «…постійно надавати продукцію та послуги, які задовольняють вимоги замовника», тобто визначено постійне надання продукції, тривале в часі, як мінімум 2 і більше разів, але тендерна закупівля передбачає лише одноразове постачання, отже у замовника навіть в цьому випадку немає такої потреби. Жодної раціональної необхідності вимоги надати цей сертифікат не існує, так як товарообіг в Україні регламентований окремими законодавчими актами, законами та кодексами, де зазначені вимоги до якості, безпеки та документи, які це підтверджують, на сьогодні це санітарно-гігієнічний висновок. Також, важливим є те, що дана сертифікація, згідно законодавства України, є необов’язковою і добровільною, отже жодним законом не передбачено обов’язкову наявність даного сертифікату у юридичних чи фізичних осіб, а тому не може вимагатись замовником у якості обов’язкового відповідно до ст.. 16, п.4, ЗУ «Про публічні закупівлі» (Документи, що не передбачені законодавством для учасників - юридичних, фізичних осіб, у тому числі фізичних осіб - підприємців, не подаються ними у складі тендерної пропозиції та не вимагаються під час проведення переговорів з учасником (у разі застосування переговорної процедури закупівлі)). Стосовно сертифікату ISO 14001: 2015 «Системи екологічного управління», виходячи зі змісту про завдання системи екологічного управління, випливає, що «Призначеність цього стандарту — надати організаціям загальну схему діяльності задля охорони довкілля та реагування на зміни умов довкілля в рівноважному поєднанні з соціально-економічними потребами». Отже, даний стандарт надає ЗАГАЛЬНУ СХЕМУ ДІЯЛЬНОСТІ, тобто визначає, як може діяти організація за певних умов (реагувати на зміни) для підтримання рівноважного поєднання охорони довкілля та соціально-економічних потреб, з чого випливає, що сертифікат ISO 14001: 2015 ніяким чином не свідчить про екологічність ТОВАРУ чи послуги. «Він установлює вимоги, виконання яких дає змогу організації досягти запланованих результатів, що їх вона визначила для своєї системи екологічного управління» . З цього випливає, що організація, виконуючи певні вимоги цього стандарту має змогу досягти запланованих результатів, використовуючи ЗАГАЛЬНУ СХЕМУ ДІЯЛЬНОСТІ, в разі якщо організація визначила і запланувала такі результати для своєї системи екологічного управління. Таким чином, організація добровільно, на власний розсуд, ставить собі певні завдання що до досягнення певних результатів і намагається їх досягти, використовуючи ЗАГАЛЬНУ СХЕМУ ДІЯЛЬНОСТІ. Отже, даний сертифікат не може засвідчити екологічності товару, адже по суті він є свідченням лише того, що організація у своїй діяльності готова користуватись ЗАГАЛЬНОЮ СХЕМОЮ ДІЯЛЬНОСТІ задля охорони довкілля та реагування на зміни умов довкілля в рівноважному поєднанні з соціально-економічними потребами. Також, важливим є те, що дана сертифікація, згідно законодавства України, є необов’язковою і добровільною, отже жодним законом не передбачено обов’язкову наявність даного сертифікату у юридичних чи фізичних осіб, а тому не може вимагатись замовником у якості обов’язкового відповідно до ст.16, п.4, ЗУ «Про публічні закупівлі» (Документи, що не передбачені законодавством для учасників - юридичних, фізичних осіб, у тому числі фізичних осіб - підприємців, не подаються ними у складі тендерної пропозиції та не вимагаються під час проведення переговорів з учасником (у разі застосування переговорної процедури закупівлі)). Варто зазначити про всебічно прийняту практику багатьма замовниками що до маніпуляції та підміни понять, визначених статтею 22, ч. 3, ЗУ «Про публічні закупівлі», а саме «Тендерна документація може містити також іншу інформацію відповідно до законодавства, яку замовник вважає за необхідне до неї включити». Маніпуляція полягає в тому, що замовник подає ВИМОГУ, як «інформацію», забуваючи про відповідність такої інформації, законодавству. Стаття 22, частина 2, визначає безпосередньо відомості, які обов’язково повинна містити тендерна документація, а саме пункт 2 визначає кваліфікаційні критерії до учасників, які повинні міститись у тендерній документації та які замовник може висувати відповідно до ст..16 та ст.. 17 закону «Про публічні закупівлі». Цей перелік є вичерпним, а саме: - наявність обладнання та матеріально-технічної бази; - наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід; - наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного договору. Таким чином, замовник не має права виходити за межі дії статей 16, 17 та висувати якість додаткові власні кваліфікаційні критерії до учасника. Проте, замовники намагаються обійти вимоги ст.16, мотивуючи свої дії правом закріпленим в ст..22, ч.3. Однак такі дії є маніпуляцією та прямим порушенням закону, адже відповідно до ст..22, ч.3 «Тендерна документація може містити також іншу інформацію відповідно до законодавства, яку замовник вважає за необхідне до неї включити», є очевидним право замовника включити ІНФОРМАЦІЮ, а не вимогу чи вимоги. Те, що даним законом є чітке розмежування понять «інформація» та «вимога», випливає з п. 4, ст. 22, де зазначено, що «Тендерна документація не повинна містити ВИМОГ, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників». Відповідно до статті 1, закону «Про інформацію», інформація – це будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді. Отже, як випливає із самого визначення «Інформація», замовнику надано право внести будь-які відомості та/або дані відповідно до ЗАКОНОДАВСТВА. Так як перелік кваліфікаційних критеріїв чітко визначений ЗАКОНОДАВСТВОМ, тобто ст.16 ЗУ «Про публічні закупівлі», замовник не має повноважень видавати індивідуально-правові акти із вимогами, що виходять за рамки закону і таким чином замість подання інформації (відомості та/або дані) встановлювати ВИМОГИ. Аналогічна ситуація спостерігається і стосовно п.3, ст..22, де визначено, що тендерна документація повина містити ІНФОРМАЦІЮ (знову ж таки, інформацію, а не вимогу) про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби - плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі). При цьому технічна специфікація повинна містити: детальний опис товарів, робіт, послуг, що закуповуються, у тому числі їх технічні та якісні характеристики; вимоги щодо технічних і функціональних характеристик предмета закупівлі у разі, якщо опис скласти неможливо або якщо доцільніше зазначити такі показники; посилання на стандартні характеристики, вимоги, умовні позначення та термінологію, пов’язану з товарами, роботами чи послугами, що закуповуються, передбачені існуючими міжнародними або національними стандартами, нормами та правилами. Технічна специфікація не повинна містити посилання на конкретну торговельну марку чи фірму, патент, конструкцію або тип предмета закупівлі, джерело його походження або виробника. У разі якщо таке посилання є необхідним, воно повинно бути обґрунтованим, а специфікація повинна містити вираз "або еквівалент". Технічні, якісні характеристики предмета закупівлі повинні передбачати необхідність застосування заходів із захисту довкілля Як видно із змісту статті, замовник має право вказати у технічній специфікації «…посилання на стандартні характеристики, вимоги, умовні позначення та термінологію, пов’язану з товарами, роботами чи послугами, що закуповуються, передбачені існуючими міжнародними або національними стандартами, нормами та правилами.». Проте, технічна специфікація стосується виключно ПРЕДМЕТУ ЗАКУПІВЛІ, а не учасника чи виробника товару. Таким чином, замовник не може встановлювати будь-яких додаткових кваліфікаційних критеріїв у вигляді «подання сертифікату ISO 9001:2015 «Системи управління якістю» та сертифікат ISO 14001: 2015 Таким чином, при вивчені вимог даної тендерної документації у більшості потенційних учасників складається таке враження, що з боку замовника відбувається відверта маніпуляція, так як зазначені вимоги не мають жодного відношення до товару і не можуть підтвердити ні безпечність товару, ні його екологічність. ХОЧЕМО НАГОЛОСИТИ, що згідно ЧИННОГО ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ відповідність вищенаведеним умовам Замовника учасник може підтвердити будь-яким документом, що передбачений як ОБОВ’ЯЗКОВИЙ до такого предмету закупівлі чинним законодавством (це підтверджується п.4 ст. 16 ЗУ «Про публічні закупівлі» ). На сьогоднішній день, чинним законодавством визначено, що ЄДИНИМ ОБОВЯЗКОВИМ ДОКУМЕНТОМ, який видається акредитованим органом і який повинні мати юридичні і фізичні особи та який засвідчує якість і безпечність товару, що є предметом закупівлі, являється ВИСНОВОК ДЕРЖАВНОЇ САНІТАРНО-ЕПІДЕМІОЛОГІЧНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ. Додатково інформуємо щодо наявності великої кількості рішень АМКУ щодо визнання даних вимог дискримінаційними та такими що порушують умови закупівлі. Оскільки саме такі вимоги і є обмеженням здорової конкуренції і обмежують коло учасників єдиним виробником або з суб'єктами господарювання, безпосередньо пов'язаними з ним у монопольних відносинах, внаслідок чого обмежується право інших учасників на участь у процедурі закупівлі. Тим самим ставлячи під сумнів прозорість самої закупівлі. Якщо немає вагомих причин на постачання товару від якогось конкретного постачальника, просимо тендерний комітет внести зміни до тендерної документації, скасувати вищевикладені дискримінаційні умови та прибрати з тендерної документації вимоги, викладені Вами в Особливих вимогах до предмету закупівлі і привести тендерну документацію у відповідність до вимог чинного законодавства України, і не ставить під сумність прозорість даної закупівлі, а також репутацію посадових осіб Замовника. У разі ігнорування зазначених зауважень, ми будемо вимушені звернутись до АМКУ зі скаргою на вимоги встановлені в тендерній документації. Дякуємо за співпрацю та розуміння!