Капітальний ремонт покрівлі гуртожитку №3 НМУ імені О.О. Богомольця за адресою: Київ, вул. Шутова 14 (45260000-7: Покрівельні роботи та інші спеціалізовані будівельні роботи)

Тендерною документацією встановлено, що учасник повинен надати у складі ТП сертифікат на систему управління якістю ДСТУ ISO 9001:2015. Згідно із ч. 2 ст. 23 ЗУ «Про публічні закупівлі» замовник має право з власної ініціативи або у разі усунення порушень законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку органу державного фінансового контролю відповідно до статті 71 цього Закону, або за результатами звернень, або на підставі рішення органу оскарження внести зміни до тендерної документації. Вважаємо, що до Тендерної документації слід внести зміни шляхом виключення вимог щодо надання копії діючого сертифікату відповідності систем управління якістю за Сертифікату ДСТУ ISO 9001:2015 «Система управління якістю», з огляду на наступне. ДСТУ ISO 9001:2015 прийнято як національний стандарт України, гармонізований з міжнародним нормативним документом, з наданням чинності з 01 липня 2016 року, на підставі наказу Державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 21.12.2015 р. № 2013. Національні стандарти систем управління якістю (ISO 9001) затверджено наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 22.06.2009 р. Разом із тим, відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 23 ЗУ «Про стандартизацію» національні стандарти та кодекси усталеної практики застосовуються на добровільній основі, крім випадків, якщо обов'язковість їх застосування встановлена нормативно-правовими актами. Національний орган стандартизації забезпечує розміщення на офіційному веб-сайті текстів національних стандартів та кодексів усталеної практики, обов'язковість застосування яких установлена нормативно-правовими актами, не пізніше ніж через 30 календарних днів з дня офіційного опублікування таких актів з безоплатним доступом до зазначених національних стандартів та кодексів усталеної практики. Вказані положення кореспондуються із ч. 3 ст. 16 ЗУ «Про публічні закупівлі», згідно із якою документи, що не передбачені законодавством для учасників - юридичних, фізичних осіб, у тому числі фізичних осіб - підприємців, не подаються ними у складі тендерної пропозиції та не вимагаються під час проведення переговорів з учасником (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Відсутність документів, що не передбачені законодавством для учасників - юридичних, фізичних осіб, у тому числі фізичних осіб - підприємців, у складі тендерної пропозиції не може бути підставою для її відхилення замовником. З огляду на вказане вище слід враховувати, що положеннями ДСТУ ISO 9001:2015, а також положеннями нормативних актів, якими їм надано чинність, не передбачена обов’язковість застосування вказаних вище стандартів, а також не вимагається обов’язкова сертифікація суб’єктів на їх відповідність. Більш того, за даними офіційного веб - порталу Міжнародної організації по стандартизації (https://www.iso.org) сертифікація на відповідність стандарту ISO 9001 також не є обов’язковою. На підставі вказаного вище, керуючись ч. 1 ст. 23 ЗУ «Про публічні закупівлі» прошу виключити з вимог Тендерної документації вимоги про надання учасниками у складі тендерної пропозиції копії ДСТУ ISO 9001:2015.

Тендерною документацією встановлено, що учасник надає у складі ТП копії медичних книжок працівників, які будуть залучатися до виконання робіт з ремонту. Дана вимога є порушенням п. 4 ст 22 ЗУ Про публічні закупівлі: Тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників. Вважаю дану вимогу дискримінаційною та такою, що підлягає скасуванню, заважаючи на наступне. Відповідно до ст. 11 Закону «Про інформацію» інформація про фізичну особу (персональні дані) — це відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована. Неприпустимими є збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та захисту прав людини. До конфіденційної інформації про фізичну особу належать, зокрема, дані про її національність, освіту, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров'я, а також адреса, дата і місце народження. Згідно зі ст. 2 Закону «Про захист персональних даних», база персональних даних — це іменована сукупність упорядкованих персональних даних в електронній формі та/або у формі картотек персональних даних. Володілець персональних даних — фізична або юридична особа, яка визначає мету оброблення персональних даних, встановлює склад цих даних та процедури їх оброблення, якщо інше не визначено законом. Згода суб’єкта персональних даних — добровільне волевиявлення фізичної особи (за умови її поінформованості) щодо надання дозволу на оброблення її персональних даних відповідно до сформульованої мети їх оброблення, висловлене в письмовій формі або у формі, що дає змогу дійти висновку про надання згоди. Згідно з п. 6 ст. 6 Закону «Про захист персональних даних», неприпустимим є оброблення даних про фізичну особу, які є конфіденційною інформацією, без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини. Згідно зі ст. 32 Конституції України, неприпустимими є збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини. Особові медичні книжки працівників, які будуть залучатися до виконання робіт з ремонту містять персональні дані третіх осіб, які не підлягають роозголошенню. Жоден працівник не надасть згоди на обробку його персональних даних, які містяться в медичній книжці (фото, дата народження, відомості про стан здоров"я і т.д.). У зв"язку з відмовою того чи іншого працівника надати згоду на поширення своїх персональних даних учасник процедури закупівлі втратить можливість виконати вимогу тендерної документації, унаслідок цього пропозиція такого учасника може бути відхилена через причину, що не залежать від його волі. Тобто ця вимога тендерної документації є дискримінаційною стосовно учасника. При цьому під час публічних закупівель дискримінацію забороняє Закон України «Про публічні закупівлі» (принципи недискримінації учасників, відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель,замовник не може встановлювати дискримінаційні вимоги до учасників, тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників та ін. Підсумовуючи вищевикладене, керуючись чинним законодавством України, прошу замовника усунути дискримінаційну вимогу у даній закупівлі.

Тендерною документацією встановлено, що учасник повинен надати у складі ТП "сертифікати відповідності (якості) на будівельні матеріали або інші документи, що підтверджують відповідність матеріалу, виробу тощо на дату розкриття пропозиції". З 1 січня 2018 року скасована обов’язкова сертифікація продукції, що виконувалась відповідно до Кабінету Міністрів України від 10 травня 1993 року № 46-93 «Про стандартизацію і сертифікацію», у зв’язку з скасуванням дії вказаного нормативно-правового акту. Також, наказом Мінекономрозвитку України від 26.01.2018 № 93, зареєстрованого в Мін’юсті України 16 лютого 2018 р. за № 194/31646 визнаються такими, що втратили чинність низка наказів якими визначалася обов’язкова сертифікація продукції, зокрема: наказ Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 01 лютого 2005 року № 28 «Про затвердження Переліку продукції, що підлягає обов’язковій сертифікації в Україні», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 04 травня 2005 року за № 466/10746 (із змінами); наказ Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 10 квітня 1997 року № 191 «Про затвердження Правил обов’язкової сертифікації технічних засобів охоронної та охоронно-пожежної сигналізації», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 08 серпня 1997 року за № 298/2102 (із змінами); наказ Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 27 червня 1997 року № 374 «Про затвердження Правил обов’язкової сертифікації продукції протипожежного призначення», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 16 вересня 1997 року за № 407/2211 (із змінами). Законом України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності» об’єднано норми законів «Про підтвердження відповідності», «Про стандарти, технічні регламенти та процедури оцінки відповідності» та декрету Кабінету міністрів від 10 травня 1993 року № 46- 93 «Про стандартизацію і сертифікацію». Врегульовано порядок видачі, відмови у видачі, переоформлення рішення про призначення органу з сертифікації в державній системі сертифікації, розширення сфери призначення та анулювання рішення про таке призначення центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері технічного регулювання. Станом на сьогодні в Україні відсутня система обов’язкової сертифікації продукції, а отже, виробники можуть звертатися до органів, уповноважених на здійснення сертифікації за власним бажанням на добровільних засадах. Отже, обов"язкова сертифікація продукції в Україні відстуня, а тому прошу Замовника усунути дискримінаційні вимоги в тендерній документації.