• Відкриті торги
  • Безлотова
  • КЕП

Анестетичні засоби та похідна фармацевтична продукція

Закупівля проводиться на очікувану вартість на 2017 рік

Торги не відбулися

1 070 000.00 UAH з ПДВ
мін. крок: 0.5% або 5 350.00 UAH
Період оскарження: 29.12.2016 16:35 - 12.01.2017 00:00
Вимога
Залишено без розгляду

Розділення наркотичних препаратів від наркозу

Номер: 6fa2d2ac3990405dbb17be79813bff30
Ідентифікатор запиту: UA-2016-12-29-000761-c.b1
Назва: Розділення наркотичних препаратів від наркозу
Вимога:
поряд з наркозними препаратами (Ардуан, Тіопентал, Дитилін, Атракуріум, Пропофол) також і Кетамін Морфін, Натрій Оксибутират, Омонопон, Сибазон, Фентаніл, які відносяться до категорії наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів (далі – наркотичні засоби) як це випливає з вимог пункту 22 частини 1 статті 7 Закону України від 02.03.2015 р. № 222-VIII «Про ліцензування видів господарської діяльності» та Постанови Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 р. № 770 «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів». Такий підхід до визначення предмету закупівлі надає необґрунтовану і незаконну перевагу постачальникам, що мають ліцензію на здійснення діяльності з наркотичними засобами, і обмежує постачальників, які такої ліцензії не мають (тим більше частка таких наркотичних засобів в сукупності всіх товарів вказаних в тендерній документації надзвичайно мала). Пропонуємо здійснити зміни у тендерній документації шляхом розподілу предмету закупівлі на кілька лотів, один з яких має включати в себе всі заявлені Замовником наркотичні засоби, та з можливістю подання по кожному лоту окремої тендерної пропозиції.
Пов'язані документи: Учасник
Вирішення: Відповідно до Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку та торгівлі України 17.03.2016 № 454 із змінами «Предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 17 і 32 частини першої статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі" та на основі Державного класифікатора продукції та послуг ДК 016:2010, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11 жовтня 2010 року № 457, за показником п'ятого знака із зазначенням у дужках предмета закупівлі відповідно до показників третьої - п'ятої цифр основного словника національного класифікатора України ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник”, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015 року № 1749, а також конкретної назви товару чи послуги. При цьому замовник може визначити окремі частини предмета закупівлі (лоти) за показниками шостого - десятого знаків Державного класифікатора продукції та послуг ДК 016:2010, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11 жовтня 2010 року № 457, із зазначенням у дужках предмета закупівлі відповідно до показників шостої - восьмої цифр основного словника національного класифікатора України ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник”, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015 року № 1749, а також за обсягом, номенклатурою та місцем поставки товарів, виконання робіт або надання послуг». Отже, за нормами діючого законодавства Замовник має право (може) визначити окремі частини предмета закупівлі. Тобто, Закон не зобов’язує, а залишає за Замовником торгів альтернативу вибору визначати чи не визначати частини предмета закупівлі, а у разі поділу предмета закупівлі на частини (лоти) залишає право за замовником поділ предмета закупівлі на лоти відповідно до його потреб. Також, однією із підстав не лотової закупівлі, є доцільність придбання даної продукції у одного постачальника, оскільки це позитивно впливає на формування цінової політики на зазначену продукцію (витрати по транспортуванню, підхід до цінової політики, тощо), на ритмічність і своєчасність здійснення поставок Замовнику та зменшує ризики відміни торгів. Одним з принципів здійснення державних закупівель відповідно до ст. 3 Закону України «Про публічні закупівлі» є максимальна економія та ефективність. Згідно з ч. 2 ст. 20 Закону України «Про публічні закупівлі», під час проведення процедури відкритих торгів тендерні пропозиції мають право подавати всі зацікавлені особи. Стаття 43 Господарського кодексу України передбачає свободу підприємництва, тобто можливість без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, не заборонену законом. Отже, діюче законодавство не містить обмежень щодо участі у відкритих торгах виробників, посередників, фізичних осіб-підприємців, торговців товарами, в той же час виробники товарів не обмежені в можливості здійснювати торгівлю іншими товарами. Крім того, додатково повідомляємо, що замовник торгів визначає предмет закупівлі самостійно, а не за погодженням з усіма чи окремими учасниками процедури закупівлі, які взагалі не мають права впливати на тендерний комітет щодо вибору предмета закупівлі чи його обґрунтування. В нашому випадку, поділ предмета закупівлі не був передбачений. Всі потенційні учасники торгів, після оприлюднення відповідного оголошення, можуть надати свою пропозицію, яка буде прийнята і розглянута замовником відповідно до діючого законодавства, а якщо в них немає можливості надати свою пропозицію на торги згідно оприлюдненого оголошення та тендерної документації, то це не означає що замовник зобов’язаний змінити вид предмета закупівлі на їх запит чи запит будь-якого іншого суб’єкта.
Статус вимоги: Не задоволено