• Відкриті торги з публікацією англійською мовою
  • Безлотова
  • КЕП

Операційні системи (ліцензійне програмне забезпечення)

Завершена

4 000 000.00 UAH з ПДВ
мін. крок: 0.5% або 20 000.00 UAH
Період оскарження: 28.12.2019 15:14 - 25.01.2020 00:00
Вимога
Вирішена

Внесення змін до тендерної документації

Номер: 2b9060c868e84140bb6383320e6b661a
Ідентифікатор запиту: UA-2019-12-28-001472-c.c1
Назва: Внесення змін до тендерної документації
Вимога:
Шановний замовник. Ознайомившись з Тендерною документацію, повідомляємо, що Інформація про технічні, якісні та кількісні вимоги до предмета закупівлі наведені у Додатку №4 до Тендерної документації містять дискримінаційні вимоги, які обмежують конкуренцію, звужують коло потенційних учасників закупівлі, а визначення Замовником предмету закупівлі одним лотом (1046 штук 7 різновидів програмної продукції) є порушенням принципів здійснення закупівель, передбачених статтею 3 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25 грудня 2015 року № 922-VIII (далі – Закон), а саме: недискримінації учасників конкурсних торгів та добросовісної конкуренція серед учасників, беручи до уваги наступне. Так, у Додатку №4 до Тендерної документації заначено загальні вимоги: - Ліцензійне програмне забезпечення Microsoft, - Інтерфейс та документація до продукту українською мовою, а у п. 2.7 «Технічні характеристики кінцевої точки» Додатку №4 до Тендерної документації наведені наступні технічні вимоги: - База даних не більше 500 Кілобайт - Навантаження на ЦПУ при стандартному наборі ПЗ не більше 5% Зазначення при складанні Тендерної документації будь-яких таких вимог вказує, на те, що Замовник при формуванні такої документації, брав приклад з конкретної торгової марки програмної продукції, у зв’язку із чим еквівалент вказано товару вже не буде відповідати зазначеним в ТД Замовником вимогам. Як вбачається з наведеного вище, постачання згаданої ПП можливо виключно одного виробника, що виробляє ПП з параметрами, аналогічними наведеним в Тендерній документації. Станом на теперішній час, вказаним параметрам вимог відповідає ПП лише однієї торгової марки, що штучно обмежує конкуренцію та порушує принципи публічних закупівель. Згідно п. 3) ч. 2 ст. 22 Закону України «Про публічні закупівлі», технічна специфікація не повинна містити посилання на конкретну торговельну марку чи фірму, патент, конструкцію або тип предмета закупівлі, джерело його походження або виробника. У разі якщо таке посилання є необхідним, воно повинно бути обґрунтованим, а специфікація повинна містити вираз "або еквівалент". Однак, Замовник не обґрунтовує необхідність посилання на конкретні технічні характеристики прописані ним в Додатку № 4 до Тендерної документації. Зокрема: - Яка саме база даних мається на увазі? (Якщо це база сигнатур ШПЗ, то вказаний розмір бази є занадто малим.) - Вкажіть, будь-ласка, як приклад, рішення якого саме виробника може працювати локально з використанням бази даних розміром 500 Кілобайт? - Навантаження у відсотках напряму залежить від технічних характеристик ЦПУ. Вкажіть, будь-ласка, яка саме модель ЦПУ мається на увазі або її технічні характеристики. - Підсумувавши все вище написане, вимагаємо уточнити, який саме програмний продукт для захисту інформації від шкідливого програмного забезпечення мався на увазі при написанні технічного завдання? - Чи наявні у програмного продукту для захисту інформації від шкідливого програмного забезпечення, який відповідає вимогам наведеним в Додатку № 4 до Тендерної документації, аналоги? Також просимо звернути увагу, що до ліцензій Microsoft, у вимогах до технічного завдання інтерфейс програмного забезпечення повинен бути на українській мові, але серверні ліцензії доступні тільки на англійські та російській мові, на українській мові тільки WinPro 10 та OfficePro Plus2019. У зв’язку з цим, посилання на конкретні технічні характеристики вважаємо таким, що дискримінує інших учасників. Крім цього необхідно відмітити, що в один предмет закупівлі об’єднана програмна продукція різних видів та виробників – як іноземних так і вітчизняних, тоді як вітчизняні виробник потенційно можуть прийняти участь у торгах самостійно, що призводить до обмеження конкуренції та унеможливлює створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, унеможливлює запобігання проявам корупції, розвитку добросовісної конкуренції та здешевлення предмету закупівлі. Крім того, потенційні учасники, які бажають прийняти участь в торгах і мають дешевші від всіх інших потенційних учасників торгів тендерні пропозиції на деякі різновиди програмної продукції, однак не мають можливості запропонувати один чи декілька позицій програмної продукції з всього переліку, що є загальним предметом закупівлі, оскільки він не поділений на лоти. Отже, коли деякі різновиди програмної продукції об’єднані в один предмет закупівлі без розподілу їх на лоти, за обставин, що хоча б один виріб може бути поставлений лише одним виробником, то виробники або дистриб’ютори іншої програмної продукції, що входять до предмету закупівлі, не зможуть взяти участь у торгах, не маючи змоги запропонувати Замовнику одночасно всі позиції тендерної документації. Такі дії Замовника є свідомим обмеженням кола потенційних учасників та конкуренції, чим зменшується економія бюджетних коштів. Зазначене свідчить, що документація конкурсних торгів викладена у такий спосіб, який не дає можливості Скаржнику брати участь у процедурі закупівлі, оскільки Замовник встановив вимоги тендерної документації для зменшення конкуренції серед учасників ринку програмного забезпечення. Програмну продукція, що становить предмет закупівлі Замовника для уникнення дискримінації та збільшення конкуренції необхідно поділити на лоти, при цьому кожне найменування буде закуплено окремо одне від одного та буде представлено різними виробниками/дистриб’юторами, що забезпечить втілення принципу добросовісної конкуренції серед учасників. І лише так буде досягнута основна мета державного регулювання у сфері публічних закупівель - максимальна економія та ефективність використання державних коштів. Аналогічних висновків дотримується Постійно діюча адміністративна колегія Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері державних закупівель у рішенні № 823-Р/ПК-СК ВІД від 16.08.2012 р. Таким чином, дії Замовника щодо визначення предмета закупівлі без його поділу на лоти порушують вимоги статті 3, частини третьої статті 5 та частини четвертої статті 22 Закону, якими передбачена недискримінація учасників. Керуючись статтею 18 Закону, звертаємось до Вас з вимогою про усунення порушень та приведення тендерної документації до вимог Закону, а саме: - Внести зміни до тендерної документації шляхом поділу предмета закупівлі на окремі лоти та до технічного завдання до закупівлі ліцензій до Microsoft, щодо мови інтерфейсу програмного забезпечення, що підвищить вільну конкуренцію серед учасників, нівелює можливу корупційну складову і як наслідок, дозволить більш ефективно та раціонально використати державні кошти. Це не тільки розширить коло учасників та забезпечить конкуренцію, це також дозволить провести закупівлю з більшою вигодою для Замовника. В протилежному випадку залишаємо за собою право оскаржити дану процедуру закупівлі відповідно до статті 18 Закону з метою поділу предмета закупівлі
Пов'язані документи:

Документів не завантажено.

Вирішення: «Стосовно вимоги про внесення змін до технічного завдання предмету закупівлі щодо ліцензій до Microsoft, мови інтерфейсу програмного забезпечення, а також з метою розширення кола учасників закупівлі та збільшення аналогів програмного забезпечення інформуємо, що ці вимоги взяті тендерним комітетом до уваги та до тендерної документації внесено відповідні зміни, які викладені у порівняльній таблиці. Водночас, стосовно поділу предмета закупівлі на лоти повідомляємо наступне. Відповідно до Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України 17.03.2016 № 454, із змінами, предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 17 і 32 частини першої статті 1 Закону та на основі національного класифікатора України ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник», затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23.12.2015 № 1749 (далі – Єдиний закупівельний словник), за показником четвертої цифри основного словника із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги. При цьому, Замовник може визначити окремі частини предмета закупівлі (лоти) за показниками четвертої-восьмої цифр Єдиного закупівельного словника, а також за обсягом, номенклатурою та місцем поставки товарів, виконання робіт або надання послуг. Разом з тим, чинне законодавство не зобов’язує, а залишає за Замовником торгів альтернативу вибору визначати чи не визначати частини предмета закупівлі, а у разі поділу предмета закупівлі на частини (лоти) передбачає право замовника здійснювати поділ предмета закупівлі на лоти відповідно до його господарських потреб. Згідно із статтею 20 Закону України «Про публічні закупівлі», під час проведення процедури відкритих торгів тендерні пропозиції мають право подавати всі зацікавлені особи. Отже, чинне законодавство не містить обмежень щодо участі у відкритих торгах виробників, посередників, фізичних осіб-підприємців тощо. Окрім того, виробники товарів не обмежені в можливості здійснювати торгівлю іншими товарами, які вони на даний час безпосередньо не виробляють. А вимоги тендерної документації стосуються всіх учасників, які мають намір прийняти участь у даній закупівлі. Таким чином, у зв’язку із великою кількістю потенційних учасників на ринку постачання предмету закупівлі Державним підприємством «Державний експертний центр Міністерства охорони здоров’я України» під час розроблення та затвердження тендерної документації прийнято рішення про недоцільність поділу предмета закупівлі на окремі лоти. З огляду на вищенаведене, Замовник не погоджується із вимогою щодо внесення зміни до тендерної документації в процедурі закупівлі № UA-2019-12-28-001472-c шляхом поділу предмета закупівлі на окремі лоти.».
Статус вимоги: Задоволено