послуги добровільного медичного страхування

Скарга на ДП «Український інститут інтелектуальної власності» щодо порушення законодавства та встановлення замовником дискримінаційних вимог у документації конкурсних торгів

У пп. 3.1.7 п. 3.1 Розділу 3 Інші документи Додатку 1 до Тендерної документації встановлена вимога про надання Довідки про темп приросту страхових платежів за період з 01.01.2018 до 01.01.2019 року, який має перевищувати 30% . За даними Нацкомфінпослуг на ринку страхування України темп приросту страхових платежів за медичним страхуванням (безперерервним страхуванням здоров’я) у 2018 році склав 21% Зазначена вимога є дискримінаційною. Якщо страхова компанія показує такі результати, то це може свідчити про демпінг її цін на ринку страхових послуг та недобросовісну конкуренцію. У разі укладення договору за результатами цієї закупівлі з страховою компанією, що демонструє такий темп приросту, ставить під сумнів можливість належного виконання зобов’язань такою страховою компанією. Вважаємо, що вилучення 3.1.7 п.3.1 Розділу 3 Додатку 1 до Тендерної документації дасть змогу уникнути оскарження учасниками торгів результатів торгів у Антимонопольному комітеті України.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» (надалі – Закон) фінансовими послугами вважаються такі послуги як послуги у сфері страхування та у системі накопичувального пенсійного забезпечення. Статтею 6 зазначеного Закону передбачені обов’язкові умови до договору про надання фінансової послуги. Однією з таких умов є необхідність підтвердження, що інформація, зазначена в частині другій статті 12 Закону, надана клієнту. З урахуванням наявності такої законодавчої вимоги просимо внести відповідні зміни до проекту договору про закупівлю.

Пп. 3.1.6 п.3.1 Розділу І Додатку 1 до Тендерної документації передбачена вимога надати Довідка про рівень страхових виплат за останні три роки, який не повинен перевищувати 40 %. У відповіді на запитання по закупівлі, Замовник вказав: «Слід зазначити, що низький показник рівня страхових виплат свідчить про високу фінансову стабільність страхової компанії.» Однак, для забезпечення платоспроможності страховиків, до них встановлюються відповідні вимоги в ст. 30 Закону України «Про страхування» та в Ліцензійних умовах провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринку цінних паперів) затверджених Постановою КМУ №913 від 07.12.2016 р. Жодним нормативно-правовим актом не передбачено, що рівень страхових виплат по договорам страхування за останні 3 роки не повинен перевищувати 40%. Навпаки, норми ч. 1 ст. 16, п. 3 ч. 1 ст. 20 та ч.1 ст. 25 Закону України «Про страхування» передбачено обов’язок страховика здійснювати страхові виплати у разі настання страхового випадку. Відповідно до ст. 16 Закону України «Про страхування» договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов’язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов’язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору. Вважаємо, що низький рівень виплат за страховими випадками, тобто не виконує своїх зобов’язань за договорами страхування. Навпаки, одним із критеріїв надійності страхової компанії є високий показник страхових виплат. Для прикладу приведемо показники кількох ТОП страхових компаній: № п.п. Страхова компанія Страхові платежі, тис. грн. на 31.12.2018р. Страхові резерви тис. грн. на 31.12.2018р. Активи тис. грн. на 31.12.2018р. Власний капітал Рівень виплат % 2018р. 2017р. 2016р. 1 Уніка 2 041 616,0 1 780 279,0 3 374 471,0 430 785,0 83,84 36,24 45,31 2 АХА Страхування 1 891 481,0 1 096 434,0 1 932 701,0 489 854,8 46,92 48,71 42,98 3 Інго Україна 1 213 986,7 934 499,1 1 843 094,8 639 854,8 43,48 51,64 40,77 4 Українська страхова група 951 802,0 611 295,1 1 001 212,7 308 362,0 51,25 47,12 43,04 5 ПроСТО-Страхування 245 213,0 154 604,0 379 864,0 195 713,0 40,19 41,09 36,43 Дані були отримані з видання Insurance ТОР #1 (65) 2019 та #1 (61) 2018, видавництва Українського науково-дослідного інституту «Права і економічних досліджень). Враховуючи зазначені показники провідних страхових компаній, помилковою є позиція Замовника, що низький показник рівня страхових виплат свідчить про високу фінансову стабільність страхової компанії. Отже, зазначені умови Тендерної документації не підтверджені жодними розрахунками, та не ґрунтуються на положеннях жодного нормативно-правового акту, які регулюють відносини страхування в Україні. Тому, фактично критерій страхових виплат до 40 % по-перше, поставлений в залежність від випадку (страхового випадку), а по-друге, немає ніякого відношення до платоспроможності, фінансової стабільності та надійності учасника процедури закупівлі, його досвіду, та відповідності кваліфікаційним критеріям відповідно до статті 16 і вимогам, встановленим статтею 17 Закону України «Про публічні закупівлі». Статтею 3 Закону визначено, що закупівлі здійснюються, зокрема, за принципом недискримінації учасників, відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель. Згідно з частиною третьою статті 5 Закону замовник не може встановлювати дискримінаційні вимоги до учасників. Частиною четвертою статті 22 Закону передбачено, що тендерна документація не повинна містити вимог, які обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників. Враховуючи зазначене, ПРОСИМО внести зміни до тендерної документації з метою усунення вимоги, яка призводить до обмеження конкуренції та дискримінації учасників закупівлі.

В Договорі немає логічного ланцюжка дій щодо виключення Застрахованих осіб (надалі ЗО). Так, зазначено, що виключення відбувається за бажанням Страхувальника у разі, якщо припиняються трудові відносини з працівником. При цьому, поліс для даної ЗО припиняє дію з дати звільнення такого співробітника. Тобто, може бути ситуація, коли виключення з Договору оформлюємо сьогодні, а співробітник звільнений місяць-два тому. Логічно було б, якщо б розірвання щодо такої ЗО проводилось з дати зазначеної в Додатковій угоді, тобто поточною датою. Просимо внести відповідні зміни в Додаток 5 до тендерної документації «Проект Договору». Відсутні застереження про використання персональних даних ЗЛ. Просимо внести відповідні зміни в Додаток 5 до тендерної документації «Проект Договору». Відсутні застереження підтвердження отримання страхувальником інформації зазначеної в ч.2 ст. 12 ЗУ Про фін послуги, до укладення Договору страхування. Просимо внести відповідні зміни в Додаток 5 до тендерної документації «Проект Договору». Що стосується відтермінування страхового платежу, то в Договорі, крім терміну оплати в 180 днів, відсутні наслідки несплати (несвоєчасної сплати), тобто порушення ч. 1 ст. 28 ЗУ Про страхування, оскільки це є підставою для припинення дії договору. А також п. 11.2.3. Договору, варіант коли розірвання відбувається з ініціативи Страховика, наведена формула, яка не відповідає ч.5 ст. 28 ЗУ Про страхування. Замість повернення всього Страхового платежу, зазначено: повернення всього Страхового платежу, крім РВД і виплат. Просимо внести відповідні зміни в Додаток 5 до тендерної документації «Проект Договору».

Розділом 3.1. Додатка №1 до Тендерної документації передбачена вимога надати 3.1.8. Довідку у довільній формі про те, що станом на 01.01.2019 фактичний запас платоспроможності перевищує нормативний запас платоспроможності більш ніж в 2 рази. Таким чином для учасників встановлюється кваліфікаційна вимога щодо платоспроможності страховика-учасника. При цьому повідомляємо, що відповідно до абз.3 ч.1 ст. 30 ЗУ «Про страхування» страховики зобов’язані дотримуватися таких умов забезпечення платоспроможності як перевищення фактичного запасу платоспроможності страховика над розрахунковим нормативним запасом платоспроможності. Аналогічні умови відображені в Ліцензійних умовах провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринку цінних паперів) затверджених Постановою КМУ №913 від 07.12.2016 р. Тобто, на законодавчому рівні встановлена вимога лише щодо перевищення фактичного запасу платоспроможності страховика над розрахунковим нормативним запасом платоспроможності, без порогового значення такого перевищення. З урахуванням того, що коефіцієнт платоспроможності – це основний показник платоспроможності страхової компанії, який відображає її можливість погасити всі свої зобов’язання, необхідності введення такого критерію як перевищення саме в два рази немає. Більше того, за таких умов, а саме перевищення в два рази, участь у процедурі закупівлі зможуть взяти лише ті страховики, які мають таке значне перевищення, що є дискримінаційним по відношенню до страховиків, які виконують необхідні законодавчі вимоги для проведення страхової господарської діяльності. Статтею 3 Закону визначено, що закупівлі здійснюються, зокрема, за принципом недискримінації учасників, відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель. Згідно з частиною третьою статті 5 Закону замовник не може встановлювати дискримінаційні вимоги до учасників. Частиною четвертою статті 22 Закону передбачено, що тендерна документація не повинна містити вимог, які обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників. З урахуванням викладеного просимо внести зміни до тендерної документації з метою усунення вимог яка призводить до обмеження конкуренції та дискримінації учасників закупівлі.