Запасні частини до вантажних вагонів

Ознайомившись з Тендерною документацією, а саме, додаток № 6 Проект договору поставки, було виявило порушення балансу інтересів сторін по договору та дискримінаційні умови, які не відповідають чинному законодавству і порушують права Постачальника. Розділі.7 Відповідальність сторін. В проекті договору на Постачальника покладено відповідальність щодо відшкодування спричинених збитків у порядку, передбаченому чинним законодавством, коли Покупець такої відповідальності не несе. До того ж, за несвоєчасну поставку, Постачальник сплачує пеню Покупцю, коли ж покупець за несвоечасну оплату звільнений від даного обов’язку. Проте, три відсотки річних згідно до ст.625 Цивільного кодексу України, в разі прострочення грошового зобов’язання Покупцем, зменшені умовами договору до 0,1 відсотка. Таким чином, умови Договору не містять умов щодо відповідальності Покупця, а навпаки пунктом 7.3 знижують до мінімума його відповідальність. Фактично умови Договору ставлять Постачальника у невигідне становище, порушуючи ст. 627 ЦК України. Статтею 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Відповідно до ч.1 ст. 628 ЦК України, Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Умовами Договору повинно бути передбачено пропорційно рівноправну відповідальність за порушення зобов’язань по даному Договору та повинен бути витриманий баланс інтересів обох сторін. Так, з урахуванням наведенного, вважаємо , що ці умови порушують права та законні інтереси другої сторони правочину (Постачальника) та суперечать таким засадам цивільного законодавства як справедливість, розумність та добросовісність (п. 6 ст. 3 Цивільного кодексу України). Такі засади цивільного законодавства є притаманними для будь-яких зобов'язальних правовідносин, та їх закріплення в ст. 3, ч. 3 ст. 509, ст. 627 Цивільного кодексу України регламентує обов'язковість їх застосування. До того, ж інфляційні" та річні не є штрафною санкцією, а засобом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів унаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення щодо їх сплати (п. п. 3.1, 4.1 Постанови № 14 Пленуму Вищого Господарського суду України від 17.12.2013 року). З системного аналізу положень договору вбачається намір Сторони (Покупця) не сплачувати Товар у встановлені Договором строки, не бажання нести відповідальність за порушення зобов’язянь та відшкодувувати завдані матеріальні втрати іншій стороні. На підставі наведеного, щоб уникнути непорозумінь, вважаємо за необхідне змінити п 7.3. Договору та викласти його у наступній редакції: «п.7.3. У разі порушення строків оплати ПОКУПЕЦЬ сплачує ПОСТАЧАЛЬНИКУ пеню в розмірі облікової ставки НБУ від суми заборгованості, за кожен день прострочення, включаючи день оплати.» По-друге, просимо п. 6.3.3 викласти у наступній редакції: «6.3.3. Податкова накладна повинна бути складена Постачальником в електронній формі з обов`язковим дотриманням порядку та вимог щодо її заповнення та обов’язковою наявністю всіх реквізитів, що вимагаються чинним законодавством, а також з обов`язковим дотриманням вимог щодо накладання електронного підпису та зареєстрована Єдиному реєстрі податкових накладних у порядку, визначеному чинним законодавством. Перед реєстрацією в ЄРПН податкова накладна повинна бути направлена на узгодження Покупцю в електронному вигляді засобами програми «M.E.Doc» (адреса документообігу податкових накладних в програмі «M.E.Doc» medoc-pat@usv.com.ua )»