-
Відкриті торги з особливостями
-
Однолотова
-
КЕП
«Поточний ремонт площі Захисників України» (ДК 021:2015:45230000-8 — Будівництво трубопроводів, ліній зв’язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь)
Тендер Prozorro UA-2026-07-17-003639-a
Кваліфікація
від початку періоду пройшло 29 робочих днів
2 091 055.00
UAH без ПДВ
Період оскарження:
17.07.2026 11:30 - 22.07.2026 00:00
Скарга
Задоволена, очікує виконання
КЕП
Скарга на неправомірне відхилення тендерної пропозиції ТОВ «УЖГОРОДСЬКЕ ШЛЯХОВО-БУДІВЕЛЬНЕ УПРАВЛІННЯ 58»
Номер:
6247524338014e7d83dac84f81e4c597
Ідентифікатор запиту:
UA-2026-07-17-003639-a.a1
Назва:
Скарга на неправомірне відхилення тендерної пропозиції ТОВ «УЖГОРОДСЬКЕ ШЛЯХОВО-БУДІВЕЛЬНЕ УПРАВЛІННЯ 58»
Скарга:
Пов'язані документи:
Учасник
- Додаток 1 Перелік документів для учасника.pdf 18.08.2026 11:53
- Додаток 3 до тендерної документації.pdf 18.08.2026 11:53
- Кошторис площа Захисників України.pdf 18.08.2026 11:53
- ТД Поточний ремонт площі Захисників України.pdf 18.08.2026 11:53
- Протокол відхилення Захисників України.pdf 18.08.2026 11:53
- Скарга АМКУ_щодо відхилення.docx 18.08.2026 11:53
- Додаток 30 до Настанови з визначення вартості будівництва.pdf 18.08.2026 11:53
- Скарга АМКУ.pdf 18.08.2026 11:53
- sign.p7s 18.08.2026 12:06
- рішення від 20.08.2026 № 10076.pdf 20.08.2026 17:05
- Інформація про резолютивну частину рішення від 27.08.2026 № 10437.pdf 28.08.2026 14:24
- рішення від 27.08.2026 № 10437.pdf 31.08.2026 17:07
- АМКУ Пояснення по суті скарги.docx 24.08.2026 18:25
- АМКУ.pdf 24.08.2026 18:25
Дата прийняття скарги до розгляду:
18.08.2026 12:19
Дата розгляду скарги:
27.08.2026 10:00
Місце розгляду скарги:
Антимонопольний комітет України
Дата прийняття рішення про прийняття скарги до розгляду:
20.08.2026 17:05
Дата прийняття рішення по скарзі:
31.08.2026 17:08
Пункт скарги
Порядковий номер пункту скарги:
1
Номер:
1cb09860a876449dbbb260f943c6c6c3
Заголовок пункту скарги:
Щодо неправомірного відхилення тендерної пропозиції ТОВ «УЖГОРОДСЬКЕ ШЛЯХОВО-БУДІВЕЛЬНЕ УПРАВЛІННЯ 58»
Тип пов'язаного елемента:
Скарга на кваліфікацію
Тип порушення:
Порушення, пов'язані з вимогами законодавства
Ідентифікатор класифікації:
Інші умови тендерної документації
Тип порушення:
Інші умови тендерної документації
Опис суті пункту скарги:
ТОВ «УЖГОРОДСЬКЕ ШЛЯХОВО-БУДІВЕЛЬНЕ УПРАВЛІННЯ 58» (далі – Скаржник) взяло участь у відкритих торгах з особливостями за предметом закупівлі «Поточний ремонт площі Захисників України» за ДК 021:2015: 45230000-8, ідентифікатор закупівлі UA-2026-07-17-003639-a, що проводяться Департаментом міської інфраструктури Ужгородської міської ради (далі – Замовник). Закупівля оголошена 17.07.2026, тобто вже після набрання чинності з 01.07.2026 новим нормативним режимом визначення, подання та оцінки цін у публічних закупівлях без урахування податку на додану вартість. Очікувана вартість в оголошенні становила 2 091 055,00 грн без ПДВ. Скаржник подав ціну 2 086 969,00 грн без ПДВ та на підтвердження її розрахунку завантажив кошторисні документи, у тому числі Договірну ціну, сформовану відповідно до структури Додатку 30 до Кошторисних норм України «Настанова з визначення вартості будівництва».
13.08.2026 уповноваженою особою Замовника прийнято протокол № б/н, яким тендерну пропозицію Скаржника відхилено. Зі змісту протоколу вбачається, що Замовник не встановив невідповідності обсягів робіт, технології виконання поточного ремонту, кількості ресурсів, вартості окремих ресурсів, складу машин і механізмів, кваліфікаційних документів або будь-яких інших технічних характеристик предмета закупівлі. Фактично єдиною підставою відхилення стала обставина, що у Договірній ціні, яка входила до складу тендерної пропозиції та відображала саме ціну тендерної пропозиції без ПДВ, не було нараховано числове значення ПДВ.
У протоколі Замовник дослівно зазначив:
«Учасником у складі тендерної пропозиції завантажено файл «Кошторис площа Захисників України.pdf.p7s». В результаті розгляду зазначених розрахунків встановлено їх невідповідність вимогам Кошторисних норм України «Настанова з визначення вартості будівництва» ... зокрема у Договірній ціні не враховано податок на додану вартість, що не відповідає встановленій Додатком 30 Настанови 01.11.2021 №281 форми Договірної ціни.»
«Таким чином, тендерна пропозиція Учасника не відповідає умовам технічних характеристик предмета закупівлі, визначених у Додатку 3 до тендерної документації.»
Після цього Замовник послався на підпункт 2 пункту 44 Особливостей здійснення публічних закупівель, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі – Особливості), та відхилив пропозицію. Такий висновок є юридично помилковим і суперечить як чинній редакції Особливостей, так і тендерній документації самого Замовника. По суті Замовник поставив Скаржнику у вину саме виконання імперативної норми, за якою ціна тендерної пропозиції у процедурі, оголошеній після 01.07.2026, повинна подаватися без ПДВ. Також, звертаємо увагу Органу оскарження, що у Протоколі відхилення замовник не вказав, яку саме вимогу тендерної документації було не дотримано скаржником, відсутнє посилання на неї. Замовник фактично обмежився загальним посиланням на Додаток 3 без уточнення і конкретизації, що фактично порушує норми закону та принципи публічних закупівель.
Постанова Кабінету Міністрів України від 05.02.2026 № 132 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2020 р. № 822 і від 12 жовтня 2022 р. № 1178» установила новий єдиний підхід до ПДВ у публічних закупівлях. У самій постанові № 132 прямо визначено: «Ця постанова набирає чинності з 1 липня 2026 року». Отже, на дату оголошення закупівлі 17.07.2026, на дату подання пропозиції та на дату її розгляду 13.08.2026 нові правила вже були чинними та обов’язковими як для Замовника, так і для всіх учасників.
Сутність змін полягає в тому, що законодавець свідомо розмежував різні стадії закупівлі. На стадії планування очікувана вартість у річному плані зазначається з ПДВ, якщо операція підлягає оподаткуванню. На стадії оголошення відкритих торгів пункт 26 Особливостей вимагає зазначати очікувану вартість в оголошенні без ПДВ. На стадії подання пропозицій пункт 31 Особливостей містить імперативну норму: «У тендерній пропозиції ціна подається без урахування податку на додану вартість». На стадії оцінки пункт 41 Особливостей так само встановлює: «Оцінка тендерних пропозицій проводиться без урахування податку на додану вартість». І лише на договірній стадії пункт 17 Особливостей передбачає врахування ПДВ у сумі договору, якщо контрагент є платником ПДВ та відповідна операція підлягає оподаткуванню.
Таким чином, з 01.07.2026 нормативна конструкція є послідовною і не допускає іншого тлумачення: ринкова потреба планується з урахуванням податкового навантаження, але конкурентне порівняння учасників здійснюється на єдиній базі – без ПДВ. Саме для цього очікувана вартість в оголошенні, ціна тендерної пропозиції та її оцінка відокремлені від ПДВ. ПДВ не зникає і не скасовується; він переноситься на стадію формування суми договору. Такий механізм забезпечує порівнюваність пропозицій платників і неплатників ПДВ та виключає спотворення результатів оцінки різним податковим статусом учасників.
У цій закупівлі сам Замовник реалізував новий нормативний підхід уже на стадії оголошення: бюджет закупівлі в електронній системі визначено як 2 091 055,00 грн без ПДВ. Це має принципове значення. Замовник не може на першій стадії вимагати й оприлюднювати очікувану вартість без ПДВ, у тендерній документації наказувати учасникам подавати ціну без ПДВ, а після розкриття пропозицій відхиляти учасника за те, що кошторисний документ, який обґрунтовує ту саму тендерну ціну, також не містить нарахованого ПДВ. Така поведінка є внутрішньо суперечливою та порушує принцип правової визначеності процедури закупівлі.
Особливо важливо, що тендерна документація Замовника не просто відтворює загальну логіку Особливостей, а містить прямі, багаторазові та недвозначні вказівки щодо ціни саме без ПДВ. У пункті 1 Розділу 5 «Оцінка тендерної пропозиції» Замовник визначив критерій оцінки «Ціна» без ПДВ, питома вага якого становить 100 відсотків. Далі в цьому ж розділі Замовник сформулював послідовний алгоритм для кожного учасника незалежно від системи оподаткування.
«Оцінка тендерних пропозицій здійснюється на основі критерію «Ціна» без ПДВ. Питома вага – 100 %.»
«Оцінка тендерних пропозицій проводиться без урахування податку на додану вартість.»
«Учасник незалежно від його системи оподаткування, в електронній системі закупівель зазначає ціну тендерної пропозиції без ПДВ.»
«Найбільш економічно вигідною пропозицією буде вважатися пропозиція з найнижчою ціною без ПДВ.»
«Учасник визначає ціни на послуги, що він пропонує надати за договором про закупівлю без ПДВ, але з урахуванням усіх витрат, передбачених для послуг даного виду.»
«При укладенні договору про закупівлю, у сумі договору повинен враховуватися податок на додану вартість у разі, коли учасник є платником податку на додану вартість, а операція з надання послуги, що він пропонує надати за договором про закупівлю, підлягає оподаткуванню податком на додану вартість.»
Наведені положення не залишали Скаржнику правомірної альтернативи. Він був зобов’язаний визначити та подати тендерну ціну саме без ПДВ. Більше того, форма «ТЕНДЕРНА ПРОПОЗИЦІЯ», наведена у Додатку 1 до тендерної документації, окремо встановлює: «Вартість пропозиції (цифрами та прописом словами) без ПДВ (потрібно чітко вказати)». Отже, вимога про ціну без ПДВ присутня не в одному випадковому фрагменті документації, а проходить через усю систему тендерних умов: електронне поле ціни, методику оцінки, форму тендерної пропозиції та умови подальшого укладення договору.
За таких умов нарахування Скаржником ПДВ у Договірній ціні, яка подається у складі тендерної пропозиції та безпосередньо підтверджує її вартісні показники, не могло бути законним способом виконання документації. Якби до базової кошторисної вартості 2 086 969,00 грн Скаржник на тендерній стадії додав ПДВ, у складі однієї пропозиції одночасно існували б дві різні ціни: електронна ціна та форма тендерної пропозиції – без ПДВ, а кошторисний документ, що обґрунтовує цю ціну, – з ПДВ. Це створило б суперечність усередині пропозиції та прямо порушило б пункт 31 Особливостей і пункт 1 Розділу 5 тендерної документації.
Тому твердження Замовника фактично зводиться до вимоги вчинити протилежні дії одночасно: подати тендерну пропозицію без ПДВ і водночас подати її основний кошторисний розрахунок із ПДВ. Жодна норма Особливостей такої конструкції не передбачає. Навпаки, з 01.07.2026 закупівельне законодавство спеціально усунуло подібні розбіжності, встановивши єдину базу порівняння без ПДВ. Включення ПДВ у тендерну ціну на цьому етапі означало б невиконання прямої імперативної вимоги пункту 31 Особливостей. Скаржник не може бути відхилений за те, що не вчинив порушення, на якому тепер фактично наполягає Замовник.
Висновок Замовника також суперечить фактичному змісту поданої Договірної ціни. На першій сторінці кошторисного документа зазначено Замовника – Департамент міської інфраструктури Ужгородської міської ради, Підрядника – ТОВ «Ужгородське ШБУ 58», назву об’єкта «Поточний ремонт площі Захисників України», а також пряму вказівку, що вона визначена згідно з КНУ «Настанова з визначення вартості будівництва». У документі сформовано підсумок базової договірної ціни 2 086,969 тис. грн, а окремим рядком передбачено «Податок на додану вартість». Навпроти цього рядка зазначено знак «–». У пояснювальній записці додатково прямо зафіксовано: «Податок на додану вартість – 0,000 тис. грн».
Отже, ПДВ у документі не пропущений, не прихований і не виключений із форми. Скаржник не видаляв рядок, передбачений формою Додатку 30. Навпаки, реквізит «Податок на додану вартість» присутній і заповнений нульовим значенням, що відображає правовий режим саме тендерної ціни без ПДВ. Замовник безпідставно ототожнив два різних поняття: наявність у формі рядка ПДВ та обов’язок нарахувати позитивну суму ПДВ. Наявність рядка у типовій формі не означає, що у будь-якій ситуації та на будь-якій стадії закупівлі в ньому обов’язково має стояти позитивне значення податку.
Кошторисні норми України «Настанова з визначення вартості будівництва», затверджені наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01.11.2021 № 281, на дату закупівлі діяли зі змінами, у тому числі зі Зміною № 6, затвердженою наказом Мінрозвитку від 08.06.2026 № 1069. Розділ V Настанови присвячений визначенню вартості об’єкта будівництва при складанні ціни пропозиції учасника процедури закупівлі (договірної ціни). Пункт 5.1 виходить із того, що ціна пропозиції учасника розраховується на підставі нормативної потреби в трудових і матеріально-технічних ресурсах та поточних цін на них. Це саме методологія формування кошторисної вартості, а не норма, яка скасовує спеціальний порядок подання ціни у публічній закупівлі, установлений постановою Кабінету Міністрів України № 1178.
Пункт 5.2 Настанови прямо визначає: «Договірна ціна є кошторисом вартості підрядних робіт, який узгоджений замовником, і використовується при проведенні взаєморозрахунків». Далі цей пункт відсилає до форми Додатку 30. З такого нормативного змісту випливає важлива відмінність між кошторисним розрахунком, який учасник подає на тендерній стадії для підтвердження своєї пропозиції, та остаточно узгодженою Договірною ціною, яка є складовою укладеного договору і використовується у взаєморозрахунках. До визначення переможця та укладення договору немає остаточно узгодженої сторонами договірної ціни в договірно-правовому значенні; є ціновий розрахунок учасника, який повинен відповідати правилам тендерної пропозиції.
Саме тому Додаток 30 та пункт 5.2 Настанови не можуть тлумачитися ізольовано від пунктів 17, 26, 31 і 41 Особливостей. Настанова визначає структуру і методику кошторису; Особливості визначають, у якому податковому вимірі ця кошторисна ціна подається та оцінюється в конкретній публічній закупівлі. Відсутність позитивного значення ПДВ у тендерному кошторисі не є відступом від кошторисної методології, якщо закупівельне законодавство прямо вимагає подавати саму тендерну ціну без ПДВ. Протилежний висновок означав би надання формі Додатку 30 сили, здатної скасувати спеціальну імперативну норму постанови Кабінету Міністрів України, що є юридично неможливим.
У цій частині слід також врахувати зміст Додатку 3 до тендерної документації, на який послався Замовник. Додаток 3 вимагає виконати розрахунок ціни згідно з Настановою та містить загальну умову про врахування витрат, податків і зборів. Скаржник не заперечує цієї умови, навпаки – виконав її у системному зв’язку з іншими положеннями документації та чинним законодавством.
«Учасник визначає вартість послуг, які він пропонує виконати за Договором, з урахуванням усіх своїх витрат, податків і зборів, що сплачуються або мають бути сплачені.»
Зазначений текст не містить слів «Договірна ціна у складі тендерної пропозиції повинна включати ПДВ» і не встановлює окремої від Розділу 5 методики визначення ПДВ. Формулювання «податків і зборів, що сплачуються або мають бути сплачені» навпаки відсилає до чинного законодавства, яке визначає не лише сам обов’язок зі сплати податку, але й момент та спосіб його відображення у процедурі закупівлі. Для ПДВ цей момент спеціально розмежований Особливостями: тендерна ціна і її оцінка – без ПДВ; сума договору – з ПДВ.
Так само слова Додатку 3 «які він пропонує виконати за Договором» не змінюють цього висновку. Вони описують повноту майбутніх витрат учасника при виконанні договору, а не встановлюють порядок електронної оцінки чи інший податковий режим тендерної пропозиції. Усі витрати Скаржника, що формують базову вартість послуг, включені до кошторисних розрахунків. ПДВ є окремим непрямим податком, який за новим спеціальним режимом не включається до конкурентної бази ціни на тендерній стадії, але підлягає додаванню до суми договору на договірній стадії. Саме так одночасно виконуються і Додаток 3, і Розділ 5, і пункти 17, 31 та 41 Особливостей.
Інше тлумачення, застосоване Замовником у протоколі, робить положення його ж документації взаємовиключними. Якщо загальну фразу Додатку 3 читати як безумовний наказ нарахувати ПДВ у складі тендерної Договірної ціни, то учасник порушить прямі приписи Розділу 5 про ціну без ПДВ. Тендерна документація повинна застосовуватися як цілісний документ. Спеціальна норма щодо конкретного податку і конкретної стадії має перевагу при тлумаченні перед загальним реченням про всі витрати та податки. Тим більше, що сама спеціальна норма Розділу 5 дослівно передбачає майбутнє врахування ПДВ саме «при укладенні договору про закупівлю».
Скаржник окремо наголошує на тому, що відсутність ПДВ у тендерній Договірній ціні не означає наміру не сплачувати ПДВ, зменшити податкові зобов’язання або отримати після укладення договору додаткову оплату, не передбачену умовами закупівлі. Механізм визначений наперед самою тендерною документацією та пунктом 17 Особливостей. У разі скасування незаконного відхилення, визначення Скаржника переможцем та переходу до укладення договору Скаржник перед підписанням договору надасть Замовнику актуалізовану Договірну ціну, в якій буде окремо нараховано та відображено ПДВ відповідно до чинного податкового і закупівельного законодавства, а загальна сума договору буде сформована з урахуванням ПДВ. При цьому базова вартість без ПДВ залишатиметься тією самою, що була предметом конкурентної оцінки.
Такий порядок не є зміною тендерної пропозиції після її подання. Не змінюється вартість послуг без ПДВ, не змінюються розцінки, обсяги, ресурси, технічні рішення чи конкурентний результат. До базової ціни, яка вже оцінена без ПДВ, на договірній стадії застосовується податковий наслідок, прямо передбачений пунктом 17 Особливостей. Інакше норма пункту 17 була б позбавлена предмета регулювання: якщо ПДВ вже мав би бути включений до тендерної ціни, законодавцю не було б необхідності окремо наказувати його врахування у сумі договору.
Наведене також підтверджує, що включення ПДВ до тендерної Договірної ціни саме зараз, до визначення переможця та укладення договору, було б не «виправленням» кошторису, а порушенням установленого способу формування тендерної пропозиції. Скаржник не просить дозволити йому змінити свою тендерну ціну на 20 відсотків і не просить після аукціону подати іншу конкурентну пропозицію. Ми наполягаємо на тому, що тендерна ціна повинна залишатися без ПДВ, як цього вимагає закон, а ПДВ має бути відображений у фінальному договірному документі у передбачений законом момент.
У протоколі відхилення Замовник не пояснив, якою конкретною нормою Додатку 30 встановлено обов’язок учасника відкритих торгів після 01.07.2026 обчислити у складі саме тендерної пропозиції позитивну суму ПДВ. Звертаємо увагу, що у протоколі відхилення відсутнє посилання на вимогу тендерної документації, яку не виконав Замовник. Для застосування підпункту 2 пункту 44 Особливостей Замовник мав встановити конкретну вимогу тендерної документації, яку учасник порушив. Такої вимоги Замовник не навів, оскільки вона відсутня.
Навпаки, фактичне виконання форми підтверджує добросовісність Скаржника. Він не вилучив рядок ПДВ, а залишив його у документі та показав нульове значення, як цього вимагає форма Настанови з визначення вартості будівництва. Це дозволяє однозначно прочитати кошторис: загальна тендерна вартість становить 2 086 969,00 грн без ПДВ; ПДВ на тендерній стадії не нараховано. Тобто документ є прозорим і повністю узгоджується з електронною ціною. У Замовника не могло виникнути сумніву щодо того, яку ціну запропонував Скаржник і на якій податковій базі вона підлягає порівнянню.
Неправильним є і висновок протоколу про невідповідність «технічним характеристикам предмета закупівлі». ПДВ не є технічною, якісною чи кількісною характеристикою послуг з поточного ремонту. Наявність або відсутність ПДВ у ціновому рядку не впливає на площу покриття, товщину асфальтобетонного шару, обсяги фрезерування, види сумішей, кількість матеріалів, склад механізмів, трудомісткість, строки виконання чи інші властивості предмета закупівлі. Протокол не містить жодної претензії до цих показників. Отже, Замовник фактично підмінив технічну невідповідність питанням податкового відображення ціни, причому вирішив це питання всупереч спеціальним правилам Особливостей.
Підпункт 2 пункту 44 Особливостей дійсно зобов’язує Замовника відхилити тендерну пропозицію, яка не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі. Проте ця норма не надає Замовнику права створювати після розкриття нові вимоги або тлумачити існуючі у спосіб, протилежний їх буквальному змісту. Для застосування пункту 44 повинна існувати реальна, документально встановлена невідповідність тендерній документації. У цій ситуації Скаржник, навпаки, виконав пряму вимогу документації про ціну без ПДВ. Відтак юридичний факт, необхідний для застосування підпункту 2 пункту 44, відсутній.
Відхилення Скаржника порушує основні принципи здійснення публічних закупівель, закріплені статтею 5 Закону України «Про публічні закупівлі» № 922-VIII, який залишається чинним до 24.03.2027. До таких принципів належать недискримінація учасників і рівне ставлення до них, а також «об’єктивне та неупереджене визначення переможця». Замовник зобов’язаний однаково і передбачувано застосовувати оприлюднені правила.
Принцип рівного ставлення у цій ситуації має особливе значення, оскільки саме зміни з 01.07.2026 спрямовані на приведення пропозицій платників і неплатників ПДВ до єдиної порівнюваної бази. Якщо Замовник для одного учасника фактично вимагає збільшити кошторис на ПДВ, він руйнує встановлений законодавцем механізм рівного порівняння. Учасник не повинен прогнозувати, що після завершення строку подання Замовник відмовиться від власного Розділу 5 і застосує до кошторису інший, неоприлюднений підхід.
Порушені права Скаржника є конкретними та безпосередніми. Його пропозиція була допущена до конкурентної процедури, містить ціну нижчу за очікувану вартість без ПДВ і могла бути розглянута у встановленій законодавством черговості. Через неправомірне рішення від 13.08.2026 Скаржника позбавлено подальшої участі у процедурі та реальної можливості бути визначеним переможцем. Відновлення порушеного права можливе шляхом скасування рішення про відхилення та повторного розгляду пропозиції із застосуванням чинних норм законодавства.
Додатково слід врахувати офіційний підхід Уповноваженого органу у сфері публічних закупівель. Міністерство економіки після прийняття постанови № 132 оприлюднило роз’яснення від 11.05.2026 № 3323-04/44503-07 щодо змін до постанов № 1178 і № 822 та від 02.07.2026 № 3323-04/60543-06 щодо врахування ПДВ при плануванні публічних закупівель та звітуванні. Ці роз’яснення не замінюють нормативні приписи, але підтверджують, що з 01.07.2026 застосовується розмежування між плануванням, конкурентним порівнянням без ПДВ та врахуванням ПДВ у договорі. Тому позиція Замовника не знаходить підтримки ані в тексті Особливостей, ані в офіційному підході органу, що формує державну політику у сфері закупівель.
Отже, посилання на звичну для кошторисної форми наявність ПДВ не може виправдати ігнорування нової редакції пунктів 31 і 41 Особливостей, тим паче скаржником дотримано встановлену форму Настанови.
При цьому Скаржник не ставить під сумнів необхідність сплати податків і не просить виключити ПДВ з майбутнього договору. Навпаки, Скаржник наполягає на точному виконанні розподілу, передбаченого законодавством: на тендерному етапі – ціна без ПДВ; на договірному етапі – сума договору та остаточна, погоджена сторонами Договірна ціна з ПДВ. Такий підхід одночасно захищає конкурентність процедури, прозорість податкового навантаження та належне виконання бюджету.
Скаржник звертає увагу Комісії, що вимога надати актуалізовану Договірну ціну перед підписанням договору не змінює результатів аукціону. У цьому документі базова вартість 2 086 969,00 грн без ПДВ повинна бути збережена, а ПДВ буде додано окремим рядком як податковий елемент загальної суми договору. Саме така фінальна Договірна ціна відповідатиме функції, передбаченій пунктом 5.2 Настанови: бути узгодженим Замовником кошторисом та використовуватися при взаєморозрахунках. Тендерний кошторис без ПДВ і фінальна договірна ціна з ПДВ не суперечать один одному, оскільки вони належать до різних юридичних стадій, прямо розмежованих Особливостями.
Отже, Замовник неправильно застосував Додаток 30 Настанови не лише формально, а й функціонально. Він переніс ознаки остаточного кошторису для взаєморозрахунків на стадію конкурентної пропозиції та через це проігнорував спеціальний податковий режим тендерної ціни. Нормативні акти повинні застосовуватися у взаємозв’язку: Настанова визначає склад і методику кошторису; Особливості визначають порядок закупівлі та момент включення ПДВ; тендерна документація конкретизує цей порядок для конкретної процедури. Усі три джерела при системному тлумаченні узгоджуються між собою і підтверджують правомірність дій Скаржника.
Відповідно до статті 18 Закону України «Про публічні закупівлі» орган оскарження має повноваження встановлювати порушення процедури закупівлі та зобов’язувати Замовника скасувати свої рішення й усунути порушення. У цьому випадку належним способом захисту є скасування протоколу від 13.08.2026 в частині відхилення пропозиції Скаржника та повернення процедури на стадію розгляду його тендерної пропозиції. Лише такий спосіб відновить становище, яке існувало б за умови правильного застосування пунктів 17, 31, 41 і 44 Особливостей.
У сукупності матеріали закупівлі підтверджують єдиний висновок. Скаржник подав ціну без ПДВ тому, що саме так вимагали чинні з 01.07.2026 Особливості. Замовник у власній тендерній документації багаторазово повторив цю вимогу. Договірна ціна Скаржника містить окремий рядок ПДВ із нульовим значенням, а не пропускає відповідний реквізит, отже форма Додатку 30 Настанови з визначення вартості будівництва - дотримана. Додаток 3 не містить прямої вимоги нарахувати ПДВ у тендерній Договірній ціні та повинен застосовуватися разом із спеціальною нормою Розділу 5. Остаточне врахування ПДВ відбувається при укладенні договору, коли Скаржник надасть актуалізовану Договірну ціну з відповідним податковим нарахуванням. Тому фактичні та правові підстави для відхилення, передбачені підпунктом 2 пункту 44 Особливостей, відсутні.
Дії Замовника слід оцінити як істотне порушення закупівельного законодавства, оскільки відхилення базується не на невиконанні вимоги, а на виконанні учасником прямої вимоги закону і тендерної документації. Збереження такого рішення означало б, що учасник не може одночасно виконати тендерну документацію і уникнути відхилення: якщо він подає ціну без ПДВ – його відхиляють за відсутність ПДВ у кошторисі; якщо включає ПДВ – він порушує пункт 31 Особливостей і Розділ 5 ТД. Такий результат несумісний із принципами законності, рівного ставлення та об’єктивності.
На підставі викладеного, керуючись статтями 5 та 18 Закону України «Про публічні закупівлі», пунктами 17, 26, 31, 41, 44 та положеннями Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178, з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 05.02.2026 № 132, а також Кошторисними нормами України «Настанова з визначення вартості будівництва», Скаржник просить Комісію Антимонопольного комітету України захистити його порушені права та законні інтереси.
13.08.2026 уповноваженою особою Замовника прийнято протокол № б/н, яким тендерну пропозицію Скаржника відхилено. Зі змісту протоколу вбачається, що Замовник не встановив невідповідності обсягів робіт, технології виконання поточного ремонту, кількості ресурсів, вартості окремих ресурсів, складу машин і механізмів, кваліфікаційних документів або будь-яких інших технічних характеристик предмета закупівлі. Фактично єдиною підставою відхилення стала обставина, що у Договірній ціні, яка входила до складу тендерної пропозиції та відображала саме ціну тендерної пропозиції без ПДВ, не було нараховано числове значення ПДВ.
У протоколі Замовник дослівно зазначив:
«Учасником у складі тендерної пропозиції завантажено файл «Кошторис площа Захисників України.pdf.p7s». В результаті розгляду зазначених розрахунків встановлено їх невідповідність вимогам Кошторисних норм України «Настанова з визначення вартості будівництва» ... зокрема у Договірній ціні не враховано податок на додану вартість, що не відповідає встановленій Додатком 30 Настанови 01.11.2021 №281 форми Договірної ціни.»
«Таким чином, тендерна пропозиція Учасника не відповідає умовам технічних характеристик предмета закупівлі, визначених у Додатку 3 до тендерної документації.»
Після цього Замовник послався на підпункт 2 пункту 44 Особливостей здійснення публічних закупівель, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі – Особливості), та відхилив пропозицію. Такий висновок є юридично помилковим і суперечить як чинній редакції Особливостей, так і тендерній документації самого Замовника. По суті Замовник поставив Скаржнику у вину саме виконання імперативної норми, за якою ціна тендерної пропозиції у процедурі, оголошеній після 01.07.2026, повинна подаватися без ПДВ. Також, звертаємо увагу Органу оскарження, що у Протоколі відхилення замовник не вказав, яку саме вимогу тендерної документації було не дотримано скаржником, відсутнє посилання на неї. Замовник фактично обмежився загальним посиланням на Додаток 3 без уточнення і конкретизації, що фактично порушує норми закону та принципи публічних закупівель.
Постанова Кабінету Міністрів України від 05.02.2026 № 132 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2020 р. № 822 і від 12 жовтня 2022 р. № 1178» установила новий єдиний підхід до ПДВ у публічних закупівлях. У самій постанові № 132 прямо визначено: «Ця постанова набирає чинності з 1 липня 2026 року». Отже, на дату оголошення закупівлі 17.07.2026, на дату подання пропозиції та на дату її розгляду 13.08.2026 нові правила вже були чинними та обов’язковими як для Замовника, так і для всіх учасників.
Сутність змін полягає в тому, що законодавець свідомо розмежував різні стадії закупівлі. На стадії планування очікувана вартість у річному плані зазначається з ПДВ, якщо операція підлягає оподаткуванню. На стадії оголошення відкритих торгів пункт 26 Особливостей вимагає зазначати очікувану вартість в оголошенні без ПДВ. На стадії подання пропозицій пункт 31 Особливостей містить імперативну норму: «У тендерній пропозиції ціна подається без урахування податку на додану вартість». На стадії оцінки пункт 41 Особливостей так само встановлює: «Оцінка тендерних пропозицій проводиться без урахування податку на додану вартість». І лише на договірній стадії пункт 17 Особливостей передбачає врахування ПДВ у сумі договору, якщо контрагент є платником ПДВ та відповідна операція підлягає оподаткуванню.
Таким чином, з 01.07.2026 нормативна конструкція є послідовною і не допускає іншого тлумачення: ринкова потреба планується з урахуванням податкового навантаження, але конкурентне порівняння учасників здійснюється на єдиній базі – без ПДВ. Саме для цього очікувана вартість в оголошенні, ціна тендерної пропозиції та її оцінка відокремлені від ПДВ. ПДВ не зникає і не скасовується; він переноситься на стадію формування суми договору. Такий механізм забезпечує порівнюваність пропозицій платників і неплатників ПДВ та виключає спотворення результатів оцінки різним податковим статусом учасників.
У цій закупівлі сам Замовник реалізував новий нормативний підхід уже на стадії оголошення: бюджет закупівлі в електронній системі визначено як 2 091 055,00 грн без ПДВ. Це має принципове значення. Замовник не може на першій стадії вимагати й оприлюднювати очікувану вартість без ПДВ, у тендерній документації наказувати учасникам подавати ціну без ПДВ, а після розкриття пропозицій відхиляти учасника за те, що кошторисний документ, який обґрунтовує ту саму тендерну ціну, також не містить нарахованого ПДВ. Така поведінка є внутрішньо суперечливою та порушує принцип правової визначеності процедури закупівлі.
Особливо важливо, що тендерна документація Замовника не просто відтворює загальну логіку Особливостей, а містить прямі, багаторазові та недвозначні вказівки щодо ціни саме без ПДВ. У пункті 1 Розділу 5 «Оцінка тендерної пропозиції» Замовник визначив критерій оцінки «Ціна» без ПДВ, питома вага якого становить 100 відсотків. Далі в цьому ж розділі Замовник сформулював послідовний алгоритм для кожного учасника незалежно від системи оподаткування.
«Оцінка тендерних пропозицій здійснюється на основі критерію «Ціна» без ПДВ. Питома вага – 100 %.»
«Оцінка тендерних пропозицій проводиться без урахування податку на додану вартість.»
«Учасник незалежно від його системи оподаткування, в електронній системі закупівель зазначає ціну тендерної пропозиції без ПДВ.»
«Найбільш економічно вигідною пропозицією буде вважатися пропозиція з найнижчою ціною без ПДВ.»
«Учасник визначає ціни на послуги, що він пропонує надати за договором про закупівлю без ПДВ, але з урахуванням усіх витрат, передбачених для послуг даного виду.»
«При укладенні договору про закупівлю, у сумі договору повинен враховуватися податок на додану вартість у разі, коли учасник є платником податку на додану вартість, а операція з надання послуги, що він пропонує надати за договором про закупівлю, підлягає оподаткуванню податком на додану вартість.»
Наведені положення не залишали Скаржнику правомірної альтернативи. Він був зобов’язаний визначити та подати тендерну ціну саме без ПДВ. Більше того, форма «ТЕНДЕРНА ПРОПОЗИЦІЯ», наведена у Додатку 1 до тендерної документації, окремо встановлює: «Вартість пропозиції (цифрами та прописом словами) без ПДВ (потрібно чітко вказати)». Отже, вимога про ціну без ПДВ присутня не в одному випадковому фрагменті документації, а проходить через усю систему тендерних умов: електронне поле ціни, методику оцінки, форму тендерної пропозиції та умови подальшого укладення договору.
За таких умов нарахування Скаржником ПДВ у Договірній ціні, яка подається у складі тендерної пропозиції та безпосередньо підтверджує її вартісні показники, не могло бути законним способом виконання документації. Якби до базової кошторисної вартості 2 086 969,00 грн Скаржник на тендерній стадії додав ПДВ, у складі однієї пропозиції одночасно існували б дві різні ціни: електронна ціна та форма тендерної пропозиції – без ПДВ, а кошторисний документ, що обґрунтовує цю ціну, – з ПДВ. Це створило б суперечність усередині пропозиції та прямо порушило б пункт 31 Особливостей і пункт 1 Розділу 5 тендерної документації.
Тому твердження Замовника фактично зводиться до вимоги вчинити протилежні дії одночасно: подати тендерну пропозицію без ПДВ і водночас подати її основний кошторисний розрахунок із ПДВ. Жодна норма Особливостей такої конструкції не передбачає. Навпаки, з 01.07.2026 закупівельне законодавство спеціально усунуло подібні розбіжності, встановивши єдину базу порівняння без ПДВ. Включення ПДВ у тендерну ціну на цьому етапі означало б невиконання прямої імперативної вимоги пункту 31 Особливостей. Скаржник не може бути відхилений за те, що не вчинив порушення, на якому тепер фактично наполягає Замовник.
Висновок Замовника також суперечить фактичному змісту поданої Договірної ціни. На першій сторінці кошторисного документа зазначено Замовника – Департамент міської інфраструктури Ужгородської міської ради, Підрядника – ТОВ «Ужгородське ШБУ 58», назву об’єкта «Поточний ремонт площі Захисників України», а також пряму вказівку, що вона визначена згідно з КНУ «Настанова з визначення вартості будівництва». У документі сформовано підсумок базової договірної ціни 2 086,969 тис. грн, а окремим рядком передбачено «Податок на додану вартість». Навпроти цього рядка зазначено знак «–». У пояснювальній записці додатково прямо зафіксовано: «Податок на додану вартість – 0,000 тис. грн».
Отже, ПДВ у документі не пропущений, не прихований і не виключений із форми. Скаржник не видаляв рядок, передбачений формою Додатку 30. Навпаки, реквізит «Податок на додану вартість» присутній і заповнений нульовим значенням, що відображає правовий режим саме тендерної ціни без ПДВ. Замовник безпідставно ототожнив два різних поняття: наявність у формі рядка ПДВ та обов’язок нарахувати позитивну суму ПДВ. Наявність рядка у типовій формі не означає, що у будь-якій ситуації та на будь-якій стадії закупівлі в ньому обов’язково має стояти позитивне значення податку.
Кошторисні норми України «Настанова з визначення вартості будівництва», затверджені наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01.11.2021 № 281, на дату закупівлі діяли зі змінами, у тому числі зі Зміною № 6, затвердженою наказом Мінрозвитку від 08.06.2026 № 1069. Розділ V Настанови присвячений визначенню вартості об’єкта будівництва при складанні ціни пропозиції учасника процедури закупівлі (договірної ціни). Пункт 5.1 виходить із того, що ціна пропозиції учасника розраховується на підставі нормативної потреби в трудових і матеріально-технічних ресурсах та поточних цін на них. Це саме методологія формування кошторисної вартості, а не норма, яка скасовує спеціальний порядок подання ціни у публічній закупівлі, установлений постановою Кабінету Міністрів України № 1178.
Пункт 5.2 Настанови прямо визначає: «Договірна ціна є кошторисом вартості підрядних робіт, який узгоджений замовником, і використовується при проведенні взаєморозрахунків». Далі цей пункт відсилає до форми Додатку 30. З такого нормативного змісту випливає важлива відмінність між кошторисним розрахунком, який учасник подає на тендерній стадії для підтвердження своєї пропозиції, та остаточно узгодженою Договірною ціною, яка є складовою укладеного договору і використовується у взаєморозрахунках. До визначення переможця та укладення договору немає остаточно узгодженої сторонами договірної ціни в договірно-правовому значенні; є ціновий розрахунок учасника, який повинен відповідати правилам тендерної пропозиції.
Саме тому Додаток 30 та пункт 5.2 Настанови не можуть тлумачитися ізольовано від пунктів 17, 26, 31 і 41 Особливостей. Настанова визначає структуру і методику кошторису; Особливості визначають, у якому податковому вимірі ця кошторисна ціна подається та оцінюється в конкретній публічній закупівлі. Відсутність позитивного значення ПДВ у тендерному кошторисі не є відступом від кошторисної методології, якщо закупівельне законодавство прямо вимагає подавати саму тендерну ціну без ПДВ. Протилежний висновок означав би надання формі Додатку 30 сили, здатної скасувати спеціальну імперативну норму постанови Кабінету Міністрів України, що є юридично неможливим.
У цій частині слід також врахувати зміст Додатку 3 до тендерної документації, на який послався Замовник. Додаток 3 вимагає виконати розрахунок ціни згідно з Настановою та містить загальну умову про врахування витрат, податків і зборів. Скаржник не заперечує цієї умови, навпаки – виконав її у системному зв’язку з іншими положеннями документації та чинним законодавством.
«Учасник визначає вартість послуг, які він пропонує виконати за Договором, з урахуванням усіх своїх витрат, податків і зборів, що сплачуються або мають бути сплачені.»
Зазначений текст не містить слів «Договірна ціна у складі тендерної пропозиції повинна включати ПДВ» і не встановлює окремої від Розділу 5 методики визначення ПДВ. Формулювання «податків і зборів, що сплачуються або мають бути сплачені» навпаки відсилає до чинного законодавства, яке визначає не лише сам обов’язок зі сплати податку, але й момент та спосіб його відображення у процедурі закупівлі. Для ПДВ цей момент спеціально розмежований Особливостями: тендерна ціна і її оцінка – без ПДВ; сума договору – з ПДВ.
Так само слова Додатку 3 «які він пропонує виконати за Договором» не змінюють цього висновку. Вони описують повноту майбутніх витрат учасника при виконанні договору, а не встановлюють порядок електронної оцінки чи інший податковий режим тендерної пропозиції. Усі витрати Скаржника, що формують базову вартість послуг, включені до кошторисних розрахунків. ПДВ є окремим непрямим податком, який за новим спеціальним режимом не включається до конкурентної бази ціни на тендерній стадії, але підлягає додаванню до суми договору на договірній стадії. Саме так одночасно виконуються і Додаток 3, і Розділ 5, і пункти 17, 31 та 41 Особливостей.
Інше тлумачення, застосоване Замовником у протоколі, робить положення його ж документації взаємовиключними. Якщо загальну фразу Додатку 3 читати як безумовний наказ нарахувати ПДВ у складі тендерної Договірної ціни, то учасник порушить прямі приписи Розділу 5 про ціну без ПДВ. Тендерна документація повинна застосовуватися як цілісний документ. Спеціальна норма щодо конкретного податку і конкретної стадії має перевагу при тлумаченні перед загальним реченням про всі витрати та податки. Тим більше, що сама спеціальна норма Розділу 5 дослівно передбачає майбутнє врахування ПДВ саме «при укладенні договору про закупівлю».
Скаржник окремо наголошує на тому, що відсутність ПДВ у тендерній Договірній ціні не означає наміру не сплачувати ПДВ, зменшити податкові зобов’язання або отримати після укладення договору додаткову оплату, не передбачену умовами закупівлі. Механізм визначений наперед самою тендерною документацією та пунктом 17 Особливостей. У разі скасування незаконного відхилення, визначення Скаржника переможцем та переходу до укладення договору Скаржник перед підписанням договору надасть Замовнику актуалізовану Договірну ціну, в якій буде окремо нараховано та відображено ПДВ відповідно до чинного податкового і закупівельного законодавства, а загальна сума договору буде сформована з урахуванням ПДВ. При цьому базова вартість без ПДВ залишатиметься тією самою, що була предметом конкурентної оцінки.
Такий порядок не є зміною тендерної пропозиції після її подання. Не змінюється вартість послуг без ПДВ, не змінюються розцінки, обсяги, ресурси, технічні рішення чи конкурентний результат. До базової ціни, яка вже оцінена без ПДВ, на договірній стадії застосовується податковий наслідок, прямо передбачений пунктом 17 Особливостей. Інакше норма пункту 17 була б позбавлена предмета регулювання: якщо ПДВ вже мав би бути включений до тендерної ціни, законодавцю не було б необхідності окремо наказувати його врахування у сумі договору.
Наведене також підтверджує, що включення ПДВ до тендерної Договірної ціни саме зараз, до визначення переможця та укладення договору, було б не «виправленням» кошторису, а порушенням установленого способу формування тендерної пропозиції. Скаржник не просить дозволити йому змінити свою тендерну ціну на 20 відсотків і не просить після аукціону подати іншу конкурентну пропозицію. Ми наполягаємо на тому, що тендерна ціна повинна залишатися без ПДВ, як цього вимагає закон, а ПДВ має бути відображений у фінальному договірному документі у передбачений законом момент.
У протоколі відхилення Замовник не пояснив, якою конкретною нормою Додатку 30 встановлено обов’язок учасника відкритих торгів після 01.07.2026 обчислити у складі саме тендерної пропозиції позитивну суму ПДВ. Звертаємо увагу, що у протоколі відхилення відсутнє посилання на вимогу тендерної документації, яку не виконав Замовник. Для застосування підпункту 2 пункту 44 Особливостей Замовник мав встановити конкретну вимогу тендерної документації, яку учасник порушив. Такої вимоги Замовник не навів, оскільки вона відсутня.
Навпаки, фактичне виконання форми підтверджує добросовісність Скаржника. Він не вилучив рядок ПДВ, а залишив його у документі та показав нульове значення, як цього вимагає форма Настанови з визначення вартості будівництва. Це дозволяє однозначно прочитати кошторис: загальна тендерна вартість становить 2 086 969,00 грн без ПДВ; ПДВ на тендерній стадії не нараховано. Тобто документ є прозорим і повністю узгоджується з електронною ціною. У Замовника не могло виникнути сумніву щодо того, яку ціну запропонував Скаржник і на якій податковій базі вона підлягає порівнянню.
Неправильним є і висновок протоколу про невідповідність «технічним характеристикам предмета закупівлі». ПДВ не є технічною, якісною чи кількісною характеристикою послуг з поточного ремонту. Наявність або відсутність ПДВ у ціновому рядку не впливає на площу покриття, товщину асфальтобетонного шару, обсяги фрезерування, види сумішей, кількість матеріалів, склад механізмів, трудомісткість, строки виконання чи інші властивості предмета закупівлі. Протокол не містить жодної претензії до цих показників. Отже, Замовник фактично підмінив технічну невідповідність питанням податкового відображення ціни, причому вирішив це питання всупереч спеціальним правилам Особливостей.
Підпункт 2 пункту 44 Особливостей дійсно зобов’язує Замовника відхилити тендерну пропозицію, яка не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі. Проте ця норма не надає Замовнику права створювати після розкриття нові вимоги або тлумачити існуючі у спосіб, протилежний їх буквальному змісту. Для застосування пункту 44 повинна існувати реальна, документально встановлена невідповідність тендерній документації. У цій ситуації Скаржник, навпаки, виконав пряму вимогу документації про ціну без ПДВ. Відтак юридичний факт, необхідний для застосування підпункту 2 пункту 44, відсутній.
Відхилення Скаржника порушує основні принципи здійснення публічних закупівель, закріплені статтею 5 Закону України «Про публічні закупівлі» № 922-VIII, який залишається чинним до 24.03.2027. До таких принципів належать недискримінація учасників і рівне ставлення до них, а також «об’єктивне та неупереджене визначення переможця». Замовник зобов’язаний однаково і передбачувано застосовувати оприлюднені правила.
Принцип рівного ставлення у цій ситуації має особливе значення, оскільки саме зміни з 01.07.2026 спрямовані на приведення пропозицій платників і неплатників ПДВ до єдиної порівнюваної бази. Якщо Замовник для одного учасника фактично вимагає збільшити кошторис на ПДВ, він руйнує встановлений законодавцем механізм рівного порівняння. Учасник не повинен прогнозувати, що після завершення строку подання Замовник відмовиться від власного Розділу 5 і застосує до кошторису інший, неоприлюднений підхід.
Порушені права Скаржника є конкретними та безпосередніми. Його пропозиція була допущена до конкурентної процедури, містить ціну нижчу за очікувану вартість без ПДВ і могла бути розглянута у встановленій законодавством черговості. Через неправомірне рішення від 13.08.2026 Скаржника позбавлено подальшої участі у процедурі та реальної можливості бути визначеним переможцем. Відновлення порушеного права можливе шляхом скасування рішення про відхилення та повторного розгляду пропозиції із застосуванням чинних норм законодавства.
Додатково слід врахувати офіційний підхід Уповноваженого органу у сфері публічних закупівель. Міністерство економіки після прийняття постанови № 132 оприлюднило роз’яснення від 11.05.2026 № 3323-04/44503-07 щодо змін до постанов № 1178 і № 822 та від 02.07.2026 № 3323-04/60543-06 щодо врахування ПДВ при плануванні публічних закупівель та звітуванні. Ці роз’яснення не замінюють нормативні приписи, але підтверджують, що з 01.07.2026 застосовується розмежування між плануванням, конкурентним порівнянням без ПДВ та врахуванням ПДВ у договорі. Тому позиція Замовника не знаходить підтримки ані в тексті Особливостей, ані в офіційному підході органу, що формує державну політику у сфері закупівель.
Отже, посилання на звичну для кошторисної форми наявність ПДВ не може виправдати ігнорування нової редакції пунктів 31 і 41 Особливостей, тим паче скаржником дотримано встановлену форму Настанови.
При цьому Скаржник не ставить під сумнів необхідність сплати податків і не просить виключити ПДВ з майбутнього договору. Навпаки, Скаржник наполягає на точному виконанні розподілу, передбаченого законодавством: на тендерному етапі – ціна без ПДВ; на договірному етапі – сума договору та остаточна, погоджена сторонами Договірна ціна з ПДВ. Такий підхід одночасно захищає конкурентність процедури, прозорість податкового навантаження та належне виконання бюджету.
Скаржник звертає увагу Комісії, що вимога надати актуалізовану Договірну ціну перед підписанням договору не змінює результатів аукціону. У цьому документі базова вартість 2 086 969,00 грн без ПДВ повинна бути збережена, а ПДВ буде додано окремим рядком як податковий елемент загальної суми договору. Саме така фінальна Договірна ціна відповідатиме функції, передбаченій пунктом 5.2 Настанови: бути узгодженим Замовником кошторисом та використовуватися при взаєморозрахунках. Тендерний кошторис без ПДВ і фінальна договірна ціна з ПДВ не суперечать один одному, оскільки вони належать до різних юридичних стадій, прямо розмежованих Особливостями.
Отже, Замовник неправильно застосував Додаток 30 Настанови не лише формально, а й функціонально. Він переніс ознаки остаточного кошторису для взаєморозрахунків на стадію конкурентної пропозиції та через це проігнорував спеціальний податковий режим тендерної ціни. Нормативні акти повинні застосовуватися у взаємозв’язку: Настанова визначає склад і методику кошторису; Особливості визначають порядок закупівлі та момент включення ПДВ; тендерна документація конкретизує цей порядок для конкретної процедури. Усі три джерела при системному тлумаченні узгоджуються між собою і підтверджують правомірність дій Скаржника.
Відповідно до статті 18 Закону України «Про публічні закупівлі» орган оскарження має повноваження встановлювати порушення процедури закупівлі та зобов’язувати Замовника скасувати свої рішення й усунути порушення. У цьому випадку належним способом захисту є скасування протоколу від 13.08.2026 в частині відхилення пропозиції Скаржника та повернення процедури на стадію розгляду його тендерної пропозиції. Лише такий спосіб відновить становище, яке існувало б за умови правильного застосування пунктів 17, 31, 41 і 44 Особливостей.
У сукупності матеріали закупівлі підтверджують єдиний висновок. Скаржник подав ціну без ПДВ тому, що саме так вимагали чинні з 01.07.2026 Особливості. Замовник у власній тендерній документації багаторазово повторив цю вимогу. Договірна ціна Скаржника містить окремий рядок ПДВ із нульовим значенням, а не пропускає відповідний реквізит, отже форма Додатку 30 Настанови з визначення вартості будівництва - дотримана. Додаток 3 не містить прямої вимоги нарахувати ПДВ у тендерній Договірній ціні та повинен застосовуватися разом із спеціальною нормою Розділу 5. Остаточне врахування ПДВ відбувається при укладенні договору, коли Скаржник надасть актуалізовану Договірну ціну з відповідним податковим нарахуванням. Тому фактичні та правові підстави для відхилення, передбачені підпунктом 2 пункту 44 Особливостей, відсутні.
Дії Замовника слід оцінити як істотне порушення закупівельного законодавства, оскільки відхилення базується не на невиконанні вимоги, а на виконанні учасником прямої вимоги закону і тендерної документації. Збереження такого рішення означало б, що учасник не може одночасно виконати тендерну документацію і уникнути відхилення: якщо він подає ціну без ПДВ – його відхиляють за відсутність ПДВ у кошторисі; якщо включає ПДВ – він порушує пункт 31 Особливостей і Розділ 5 ТД. Такий результат несумісний із принципами законності, рівного ставлення та об’єктивності.
На підставі викладеного, керуючись статтями 5 та 18 Закону України «Про публічні закупівлі», пунктами 17, 26, 31, 41, 44 та положеннями Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178, з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 05.02.2026 № 132, а також Кошторисними нормами України «Настанова з визначення вартості будівництва», Скаржник просить Комісію Антимонопольного комітету України захистити його порушені права та законні інтереси.
×
-
Назва доказу:
Додаток 30 до Настанови з визначення вартості будівництва
-
Повʼязаний документ:
Додаток 30 до Настанови з визначення вартості будівництва.pdf
-
-
Назва доказу:
Кошторисна документація
-
Повʼязаний документ:
Кошторис площа Захисників України.pdf
-
-
Назва доказу:
Додаток 3 до тендерної документації
-
Повʼязаний документ:
Додаток 3 до тендерної документації.pdf
-
-
Назва доказу:
Додаток 1 до тендерної документації
-
Повʼязаний документ:
Додаток 1 Перелік документів для учасника.pdf
-
-
Назва доказу:
Тендерна документація
-
Повʼязаний документ:
ТД Поточний ремонт площі Захисників України.pdf
-
-
Назва доказу:
Протокол відхилення
-
Повʼязаний документ:
Протокол відхилення Захисників України.pdf
-
-
Назва доказу:
Скарга щодо відхилення тендерної пропозиції
-
Повʼязаний документ:
Скарга АМКУ_щодо відхилення.docx
Вимоги:
Зобов’язати замовника скасувати рішення про відхилення тендерної пропозиції скаржника
×
-
ПРОСИМО: 1. Прийняти цю скаргу до розгляду та встановити наявність порушення законодавства у сфері публічних закупівель під час розгляду Замовником тендерної пропозиції Скаржника - ТОВ «УЖГОРОДСЬКЕ ШЛЯХОВО-БУДІВЕЛЬНЕ УПРАВЛІННЯ 58» у процедурі закупівлі UA-2026-07-17-003639-a. 2. Визнати неправомірним рішення Департаменту міської інфраструктури Ужгородської міської ради, оформлене протоколом уповноваженої особи від 13.08.2026 № б/н, про відхилення тендерної пропозиції ТОВ «УЖГОРОДСЬКЕ ШЛЯХОВО-БУДІВЕЛЬНЕ УПРАВЛІННЯ 58». 3. Зобов’язати Департамент міської інфраструктури Ужгородської міської ради скасувати рішення про відхилення тендерної пропозиції Скаржника викладене у Протоколі від 13.08.2026 № б/н та скасувати відповідне рішення про відхилення Скаржника в електронній системі закупівель та повторно розглянути пропозицію скаржника з урахуванням висновків органу оскарження.
Запити Органу оскарження
Номер:
a0c95de099fb496c8dd6a7f8a749d533
Тема запиту:
ПОЯСНЕННЯ
по суті скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «УЖГОРОДСЬКЕ ШЛЯХОВО-БУДІВЕЛЬНЕ УПРАВЛІННЯ 58»
(номер скарги: UA-2026-07-17-003639-a.a1)
Текст запиту:
Пояснення містяться в прикріплених файлах
Дата опублікування:
24.08.2026 18:25