-
Відкриті торги з особливостями
-
Однолотова
-
КЕП
Вугілля кам’яне
Згідно наявної потреби на 2026 рік. Вид закупівлі - процедура закупівлі (відкриті торги, з урахуванням Особливостей, передбачених постановою КМУ від 12.10.2022 р. №1178).
Призупинено
2 085 923.00
UAH з ПДВ
Період оскарження:
25.06.2026 17:06 - 03.07.2026 00:00
Скарга
Задоволена, очікує виконання
КЕП
Скарга, що стосується тендерної документації
Номер:
a41dc60c274d446c9046f2b3935b4767
Ідентифікатор запиту:
UA-2026-06-25-012074-a.a1
Назва:
Скарга, що стосується тендерної документації
Скарга:
Пов'язані документи:
Учасник
- ДСТУ 3472-2015.pdf 27.06.2026 18:09
- ДСТУ 7146-2010.pdf 27.06.2026 18:09
- Закон Про публічні закупівлі.pdf 27.06.2026 18:09
- Постанова КМУ № 1178 від 12.10.2022 (Особливості).pdf 27.06.2026 18:09
- Постанова НБУ № 82 від 03.08.2021.pdf 27.06.2026 18:09
- Цивільний кодекс України.pdf 27.06.2026 18:10
- Постанова НБУ № 639 від 15.12.2004.pdf 27.06.2026 18:10
- Скарга Корсунь-Шевченківський професійний ліцей 27.06.26.pdf 27.06.2026 18:10
- sign.p7s 27.06.2026 18:20
- Заперечення на пояснення Замовника 03.07.26.pdf 03.07.2026 11:12
- Заперечення на пояснення Замовника 03.07.26.pdf 03.07.2026 11:15
- рішення від 30.06.2026 № 7847.pdf 30.06.2026 16:06
- Інформація про резолютивну частину рішення від 07.07.2026 № 8275.pdf 08.07.2026 12:52
- рішення від 07.07.2026 № 8275.pdf 09.07.2026 17:29
- Пояснення по скарзі.doc 02.07.2026 19:10
- Пояснення по скарзі.pdf 02.07.2026 19:10
- Пояснення по скарзі.doc 02.07.2026 19:11
- Пояснення по скарзі.pdf 02.07.2026 19:11
- Пояснення по скарзі.doc 02.07.2026 19:12
- ДСТУ 3472-2015.pdf 02.07.2026 19:12
- ДСТУ 7146-2010.pdf 02.07.2026 19:12
- Пояснення по скарзі.pdf 02.07.2026 19:12
- ДСТУ 7146-2010.pdf 02.07.2026 19:14
- ДСТУ 3472-2015.pdf 02.07.2026 19:14
- Пояснення по скарзі.pdf 02.07.2026 19:14
- Пояснення по скарзі.doc 02.07.2026 19:14
- Пояснення по скарзі.doc 02.07.2026 19:15
- Пояснення по скарзі.pdf 02.07.2026 19:15
- Пояснення по скарзі.doc 02.07.2026 19:17
- Пояснення по скарзі.pdf 02.07.2026 19:17
- Пояснення по скарзі.doc 02.07.2026 19:18
- Пояснення по скарзі.pdf 02.07.2026 19:18
- Пояснення по скарзі.doc 02.07.2026 19:20
- рішення АМКУ від 25.08.2025 № 13032.pdf 02.07.2026 19:20
- ДСТУ 7146-2010.pdf 02.07.2026 19:20
- ВП ВУГЛЕІННОВАЦІЯ відповідь щодо марки вугілля Г1 та Г2.pdf 02.07.2026 19:20
- Пояснення по скарзі.pdf 02.07.2026 19:20
- рішення АМКУ від 14.01.2025 № 572.pdf 02.07.2026 19:20
- ДСТУ 3472-2015.pdf 02.07.2026 19:20
Дата прийняття скарги до розгляду:
27.06.2026 18:28
Дата розгляду скарги:
07.07.2026 10:00
Місце розгляду скарги:
Антимонопольний комітет України
Дата прийняття рішення про прийняття скарги до розгляду:
30.06.2026 16:07
Дата прийняття рішення по скарзі:
09.07.2026 17:29
Пункт скарги
Порядковий номер пункту скарги:
1
Номер:
211f327805e542cfaee526e3a17464c5
Заголовок пункту скарги:
Вимоги щодо надання забезпечення виконання договору про закупівлю
Тип пов'язаного елемента:
Скарга на закупівлю
Тип порушення:
Порушення, пов'язані з вимогами законодавства
Ідентифікатор класифікації:
Інші умови тендерної документації
Тип порушення:
Інші умови тендерної документації
Опис суті пункту скарги:
Згідно частини 6 Розділу 6 Документації, відповідно статті 27 Закону Замовник вимагає від переможця процедури Закупівлі внесення не пізніше дати укладення договору про закупівлю забезпечення виконання договору про закупівлю у розмірі 5 відсотків вартості договору про закупівлю. Розмір, вид, строк та умови надання, повернення та неповернення забезпечення виконання договору про закупівлю наведено у проекті договору – Додаток № 3 до тендерної документації.
Згідно пункту 28 Особливостей, тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей.
Перелік всіх документів та/або всієї інформації, які подаються учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції, та перелік всіх документів та/або всієї інформації, які подаються переможцем процедури закупівлі, оформлюються двома окремими додатками до тендерної документації. У зазначених переліках замовник розміщує посилання на відповідні вимоги тендерної документації, якщо включення таких вимог до переліків у повному обсязі ускладнило б їх сприйняття.
Згідно пункту 16 частини 2 статті 22 Закону, у тендерній документації зазначаються такі відомості: розмір, вид, строк та умови надання, повернення та неповернення забезпечення виконання договору про закупівлю (якщо замовник вимагає таке забезпечення надати).
Водночас тендерна документація не містить у повному обсязі обов'язкових умов, прямо передбачених Законом, а саме: належного визначення виду, строку, порядку надання, умов повернення та неповернення забезпечення виконання договору про закупівлю саме у тендерній документації. На нашу думку, відсилка до проєкту договору не може вважатися належним виконанням вимог пункту 16 частини 2 статті 22 Закону, оскільки Закон вимагає саме включення таких умов до тендерної документації як самостійного та чітко визначеного елементу.
Таким чином, на нашу думку, Документація не відповідає вимогам статті 22 Закону, що свідчить про порушення порядку проведення закупівлі Замовником та порушення прав Скаржника на участь в цій закупівлі.
Згідно пункту 28 Особливостей, тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей.
Перелік всіх документів та/або всієї інформації, які подаються учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції, та перелік всіх документів та/або всієї інформації, які подаються переможцем процедури закупівлі, оформлюються двома окремими додатками до тендерної документації. У зазначених переліках замовник розміщує посилання на відповідні вимоги тендерної документації, якщо включення таких вимог до переліків у повному обсязі ускладнило б їх сприйняття.
Згідно пункту 16 частини 2 статті 22 Закону, у тендерній документації зазначаються такі відомості: розмір, вид, строк та умови надання, повернення та неповернення забезпечення виконання договору про закупівлю (якщо замовник вимагає таке забезпечення надати).
Водночас тендерна документація не містить у повному обсязі обов'язкових умов, прямо передбачених Законом, а саме: належного визначення виду, строку, порядку надання, умов повернення та неповернення забезпечення виконання договору про закупівлю саме у тендерній документації. На нашу думку, відсилка до проєкту договору не може вважатися належним виконанням вимог пункту 16 частини 2 статті 22 Закону, оскільки Закон вимагає саме включення таких умов до тендерної документації як самостійного та чітко визначеного елементу.
Таким чином, на нашу думку, Документація не відповідає вимогам статті 22 Закону, що свідчить про порушення порядку проведення закупівлі Замовником та порушення прав Скаржника на участь в цій закупівлі.
×
-
Назва доказу:
Постанова КМУ № 1178
-
Повʼязаний документ:
Постанова КМУ № 1178 від 12.10.2022 (Особливості).pdf
-
-
Назва доказу:
Закон України "Про публічні закупівлі"
-
Повʼязаний документ:
Закон Про публічні закупівлі.pdf
Вимоги:
Зобов'язати замовника внести зміни до тендерної документації
×
-
Просимо зобов'язати Замовника внести відповідні зміни до частини 6 Розділу 6 Документації шляхом її приведення у відповідність до вимог Закону.
Порядковий номер пункту скарги:
2
Номер:
7c25c46a1762490bae58ff5a630c3041
Заголовок пункту скарги:
Інформація про право підписання договору
Тип пов'язаного елемента:
Скарга на закупівлю
Тип порушення:
Порушення, пов'язані з вимогами законодавства
Ідентифікатор класифікації:
Інші умови тендерної документації
Тип порушення:
Інші умови тендерної документації
Опис суті пункту скарги:
У Додатку № 7 до Документації наведений Перелік документів та/або інформації, які подаються переможцем процедури закупівлі. Згідно вимог пункту 4 цього Додатку № 7 від переможця вимагається: Відповідна інформація про право підписання договору про закупівлю (надається під час укладення договору про закупівлю).
Згідно пункту 28 Особливостей, перелік всіх документів та/або всієї інформації, які подаються учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції, та перелік всіх документів та/або всієї інформації, які подаються переможцем процедури закупівлі, оформлюються двома окремими додатками до тендерної документації. У зазначених переліках замовник розміщує посилання на відповідні вимоги тендерної документації, якщо включення таких вимог до переліків у повному обсязі ускладнило б їх сприйняття.
Відповідно до вимог пункту 17 Особливостей, переможець процедури закупівлі під час укладення договору про закупівлю повинен надати відповідну інформацію про право підписання договору про закупівлю.
Замовником буквально використано загальне формулювання "відповідна інформація про право підписання договору", яке не містить ніякої конкретизації. Таке формулювання не забезпечує учасникам (у т.ч. Скаржнику) можливості належним чином підготувати тендерну пропозицію та створює ризик різного та суб'єктивного трактування вимог тендерної документації.
Скаржнику не є зрозумілим, чи відповідатиме цієї вимозі Замовника, наприклад, подання Інформаційного листа про право підписання договору про закупівлю, або треба надати Наказ про призначення директора або щось інше, з огляду на використання формулювання "відповідна інформація".
Відсутність чітко визначеного поняття "відповідна інформація" фактично надає Замовнику повноваження щодо оцінки достатності поданої інформації на власний розсуд, що створює передумови для потенційної маніпуляції при визначенні відповідності переможця вимогам тендерної документації.
Згідно пункту 28 Особливостей, перелік всіх документів та/або всієї інформації, які подаються учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції, та перелік всіх документів та/або всієї інформації, які подаються переможцем процедури закупівлі, оформлюються двома окремими додатками до тендерної документації. У зазначених переліках замовник розміщує посилання на відповідні вимоги тендерної документації, якщо включення таких вимог до переліків у повному обсязі ускладнило б їх сприйняття.
Відповідно до вимог пункту 17 Особливостей, переможець процедури закупівлі під час укладення договору про закупівлю повинен надати відповідну інформацію про право підписання договору про закупівлю.
Замовником буквально використано загальне формулювання "відповідна інформація про право підписання договору", яке не містить ніякої конкретизації. Таке формулювання не забезпечує учасникам (у т.ч. Скаржнику) можливості належним чином підготувати тендерну пропозицію та створює ризик різного та суб'єктивного трактування вимог тендерної документації.
Скаржнику не є зрозумілим, чи відповідатиме цієї вимозі Замовника, наприклад, подання Інформаційного листа про право підписання договору про закупівлю, або треба надати Наказ про призначення директора або щось інше, з огляду на використання формулювання "відповідна інформація".
Відсутність чітко визначеного поняття "відповідна інформація" фактично надає Замовнику повноваження щодо оцінки достатності поданої інформації на власний розсуд, що створює передумови для потенційної маніпуляції при визначенні відповідності переможця вимогам тендерної документації.
×
-
Назва доказу:
Постанова КМУ № 1178
-
Повʼязаний документ:
Постанова КМУ № 1178 від 12.10.2022 (Особливості).pdf
Вимоги:
Зобов'язати замовника внести зміни до тендерної документації
×
-
Просимо зобов'язати Замовника внести відповідні зміни до тендерної документації в цій частині та вказати яким саме документом або документами переможець повинен підтвердити своє право підписання договору про закупівлю.
Порядковий номер пункту скарги:
3
Номер:
8c344176a0ca435f8ab376d048f19a27
Заголовок пункту скарги:
Вимоги до якості Товарів
Тип пов'язаного елемента:
Скарга на закупівлю
Тип порушення:
Порушення, пов'язані з вимогами законодавства
Ідентифікатор класифікації:
Умови проекту договору
Тип порушення:
Умови проекту договору
Опис суті пункту скарги:
У пункті 2.1. Додатку № 3 до Документації (Проєкт договору) зазначається, що вимоги до якості Товарів, що поставляються, визначаються зокрема, але не виключно у відповідності до вимог статей 673, 675 Цивільного кодексу України, частини першої статті 41 Закону та абзацу другого пункту 29 Особливостей.
Водночас зазначені норми Цивільного кодексу України та Закону України "Про публічні закупівлі" не встановлюють конкретних вимог до якості товару як предмета постачання, а визначають загальні правові засади виконання зобов'язань та зміни істотних умов договору.
На нашу думку, використання формулювання "зокрема, але не виключно" у визначенні вимог до якості товару свідчить про невичерпний характер переліку нормативних підстав, якими керуватиметься Замовник при оцінці якості предмета поставки.
Зазначене формулювання не встановлює чітких та однозначних критеріїв якості товару, а фактично допускає можливість застосування Замовником інших, прямо не визначених у тендерній документації (Проєкті договору), вимог або нормативних актів.
За таких обставин Скаржник позбавлений можливості точно визначити повний обсяг вимог до якості товару, оскільки критерії оцінки можуть бути розширені Замовником на власний розсуд вже під час виконання договору. Таким чином, Замовник, посилаючись на формулювання "зокрема, але не виключно", під час поставки йому товару може висунути до предмету закупівлі такі вимоги щодо його якості, які не були зазначені в Документації, що в подальшому призведе до розірвання договору, застосування штрафних санкцій до постачальника та втрати ним забезпечення виконання договору.
Слід зазначити, що наведене формулювання міститься у Проєкті договору про закупівлю та підлягає обов'язковому прийняттю учасником процедури закупівлі без можливості внесення змін до його умов. Відповідно, Скаржник позбавлений можливості вплинути на зміст зазначеної умови та змушений або погодитись з такими умовами або відмовитись від свого права на участь у цій закупівлі.
Зауважимо, що Скаржник не проявляє волевиявлення погоджуватись на такі умови, адже невизначеність формулювання "зокрема, але не виключно" у частині визначення вимог до якості товару створює ризик неоднозначного тлумачення таких вимог Замовником при виконанні договору, що може призвести до фактичного встановлення додаткових критеріїв оцінки якості продукції вже після укладення договору.
За таких умов для Скаржника наявний ризик прийняття договірних зобов'язань з невизначеним обсягом вимог до якості товару, що суперечить принципам визначеності та передбачуваності умов закупівлі.
Отже, оскаржувана умова не забезпечує правової визначеності, обмежує можливість учасників (у т.ч. Скаржника) належним чином підготувати тендерні пропозиції та ставить участь у процедурі закупівлі у залежність від прийняття умов із невизначеним змістом.
Скаржник не погоджується з такими умовами Документації та не може бути зобов'язаний приймати участь у процедурі на умовах, що суперечать вимогам законодавства та створюють непропорційні ризики для Скаржника.
Враховуючи, що Проєкт договору не підлягає зміні, у Скаржника фактично відсутній інший ефективний спосіб захисту своїх прав та законних інтересів, окрім звернення зі скаргою до органу оскарження – Антимонопольного комітету України.
Зазначимо, що вказана вище вимога у наведеній редакції не узгоджується з принципами здійснення публічних закупівель, зокрема принципами прозорості, об'єктивної та неупередженої оцінки пропозицій, а також недискримінації учасників, передбаченими Законом.
Водночас зазначені норми Цивільного кодексу України та Закону України "Про публічні закупівлі" не встановлюють конкретних вимог до якості товару як предмета постачання, а визначають загальні правові засади виконання зобов'язань та зміни істотних умов договору.
На нашу думку, використання формулювання "зокрема, але не виключно" у визначенні вимог до якості товару свідчить про невичерпний характер переліку нормативних підстав, якими керуватиметься Замовник при оцінці якості предмета поставки.
Зазначене формулювання не встановлює чітких та однозначних критеріїв якості товару, а фактично допускає можливість застосування Замовником інших, прямо не визначених у тендерній документації (Проєкті договору), вимог або нормативних актів.
За таких обставин Скаржник позбавлений можливості точно визначити повний обсяг вимог до якості товару, оскільки критерії оцінки можуть бути розширені Замовником на власний розсуд вже під час виконання договору. Таким чином, Замовник, посилаючись на формулювання "зокрема, але не виключно", під час поставки йому товару може висунути до предмету закупівлі такі вимоги щодо його якості, які не були зазначені в Документації, що в подальшому призведе до розірвання договору, застосування штрафних санкцій до постачальника та втрати ним забезпечення виконання договору.
Слід зазначити, що наведене формулювання міститься у Проєкті договору про закупівлю та підлягає обов'язковому прийняттю учасником процедури закупівлі без можливості внесення змін до його умов. Відповідно, Скаржник позбавлений можливості вплинути на зміст зазначеної умови та змушений або погодитись з такими умовами або відмовитись від свого права на участь у цій закупівлі.
Зауважимо, що Скаржник не проявляє волевиявлення погоджуватись на такі умови, адже невизначеність формулювання "зокрема, але не виключно" у частині визначення вимог до якості товару створює ризик неоднозначного тлумачення таких вимог Замовником при виконанні договору, що може призвести до фактичного встановлення додаткових критеріїв оцінки якості продукції вже після укладення договору.
За таких умов для Скаржника наявний ризик прийняття договірних зобов'язань з невизначеним обсягом вимог до якості товару, що суперечить принципам визначеності та передбачуваності умов закупівлі.
Отже, оскаржувана умова не забезпечує правової визначеності, обмежує можливість учасників (у т.ч. Скаржника) належним чином підготувати тендерні пропозиції та ставить участь у процедурі закупівлі у залежність від прийняття умов із невизначеним змістом.
Скаржник не погоджується з такими умовами Документації та не може бути зобов'язаний приймати участь у процедурі на умовах, що суперечать вимогам законодавства та створюють непропорційні ризики для Скаржника.
Враховуючи, що Проєкт договору не підлягає зміні, у Скаржника фактично відсутній інший ефективний спосіб захисту своїх прав та законних інтересів, окрім звернення зі скаргою до органу оскарження – Антимонопольного комітету України.
Зазначимо, що вказана вище вимога у наведеній редакції не узгоджується з принципами здійснення публічних закупівель, зокрема принципами прозорості, об'єктивної та неупередженої оцінки пропозицій, а також недискримінації учасників, передбаченими Законом.
×
-
Назва доказу:
Цивільний кодекс України
-
Повʼязаний документ:
Цивільний кодекс України.pdf
-
-
Назва доказу:
Постанова КМУ № 1178
-
Повʼязаний документ:
Постанова КМУ № 1178 від 12.10.2022 (Особливості).pdf
Вимоги:
Зобов'язати замовника внести зміни до тендерної документації
×
-
На підставі зазначеного вище, просимо зобов'язати Замовника внести відповідні зміни до пункту 2.1. Додатку № 3 до тендерної документації (Проєкт договору) шляхом виключення формулювання "зокрема, але не виключно" та зазначення чіткого визначення вичерпного переліку вимог до якості товару.
Порядковий номер пункту скарги:
4
Номер:
87a741836ebc41cca77dca7d75868a69
Заголовок пункту скарги:
Умова проєкту договору
Тип пов'язаного елемента:
Скарга на закупівлю
Тип порушення:
Порушення, пов'язані з вимогами законодавства
Ідентифікатор класифікації:
Умови проекту договору
Тип порушення:
Умови проекту договору
Опис суті пункту скарги:
Згідно пункту 2.4. Додатку № 3 до Документації (Проєкт договору), у разі поставки неякісних Товарів, що у тому числі може бути підтверджено відповідною уповноваженою лабораторією, Покупець має право відмовитися від прийняття і оплати Товарів, а якщо Товари уже оплачені Покупцем, - вимагати повернення сплаченої грошової суми.
Тим часом, згідно пункту 4.3. Додатку № 3 до Документації, розрахунки за поставлені Товари здійснюються Покупцем на підставі виставлених рахунків-фактур та видаткових накладних, відстрочка платежу за Товари може становити 10 (десять) календарних днів з моменту поставки Товарів на склад Замовника. У разі затримки бюджетного фінансування розрахунок за поставлені Товари здійснюється протягом 3 (трьох) робочих днів з дати отримання Замовником бюджетного призначення (асигнування) на фінансування закупівлі на свій розрахунковий рахунок.
Зауважимо, що Договором передбачено 100% післяплату, таким чином, вимога пункту 2.4. Проєкту договору фактично надає Замовнику право після прийняття Товару та здійснення його оплати вимагати від Постачальника повернення всієї сплаченої суми.
При цьому Проєкт договору не містить жодних обмежень щодо строків пред'явлення таких вимог, порядку встановлення недоліків Товару, характеру таких недоліків, їх істотності, способу підтвердження факту неналежної якості, а також не визначає механізму врегулювання спору між сторонами щодо наявності або відсутності таких недоліків.
За таких умов, Скаржник не має можливості встановити обсяг потенційної відповідальності за такою умовою договору, що не відповідає принципу прозорості та створює дисбаланс прав та обов'язків сторін на користь Замовника.
Зауважимо, що оскаржувана умова міститься у Проєкті договору. Таким чином, Скаржник позбавлений можливості впливати на зміст зазначеної умови або ініціювати її зміну. Для участі у закупівлі Скаржник фактично повинен заздалегідь погодитися з умовою, яка надає Замовнику право після прийняття та оплати Товару вимагати повернення сплаченої грошової суми за невизначених та необмежених обставин.
За таких умов участь Скаржника у процедурі закупівлі ставиться у залежність від безумовного прийняття ним договірних ризиків, обсяг та межі яких тендерною документацією належним чином не визначені, що не відповідає принципам правової визначеності, добросовісної конкуренції та рівного ставлення до учасників.
Тим часом, згідно пункту 4.3. Додатку № 3 до Документації, розрахунки за поставлені Товари здійснюються Покупцем на підставі виставлених рахунків-фактур та видаткових накладних, відстрочка платежу за Товари може становити 10 (десять) календарних днів з моменту поставки Товарів на склад Замовника. У разі затримки бюджетного фінансування розрахунок за поставлені Товари здійснюється протягом 3 (трьох) робочих днів з дати отримання Замовником бюджетного призначення (асигнування) на фінансування закупівлі на свій розрахунковий рахунок.
Зауважимо, що Договором передбачено 100% післяплату, таким чином, вимога пункту 2.4. Проєкту договору фактично надає Замовнику право після прийняття Товару та здійснення його оплати вимагати від Постачальника повернення всієї сплаченої суми.
При цьому Проєкт договору не містить жодних обмежень щодо строків пред'явлення таких вимог, порядку встановлення недоліків Товару, характеру таких недоліків, їх істотності, способу підтвердження факту неналежної якості, а також не визначає механізму врегулювання спору між сторонами щодо наявності або відсутності таких недоліків.
За таких умов, Скаржник не має можливості встановити обсяг потенційної відповідальності за такою умовою договору, що не відповідає принципу прозорості та створює дисбаланс прав та обов'язків сторін на користь Замовника.
Зауважимо, що оскаржувана умова міститься у Проєкті договору. Таким чином, Скаржник позбавлений можливості впливати на зміст зазначеної умови або ініціювати її зміну. Для участі у закупівлі Скаржник фактично повинен заздалегідь погодитися з умовою, яка надає Замовнику право після прийняття та оплати Товару вимагати повернення сплаченої грошової суми за невизначених та необмежених обставин.
За таких умов участь Скаржника у процедурі закупівлі ставиться у залежність від безумовного прийняття ним договірних ризиків, обсяг та межі яких тендерною документацією належним чином не визначені, що не відповідає принципам правової визначеності, добросовісної конкуренції та рівного ставлення до учасників.
Вимоги:
Зобов'язати замовника внести зміни до тендерної документації
×
-
Просимо зобов'язати Замовника внести відповідні зміни до пункту 2.4. Проєкту договору шляхом виключення положення щодо права Покупця вимагати повернення сплаченої грошової суми.
Порядковий номер пункту скарги:
5
Номер:
e15c249f7b654a2d918b4a9291f96efe
Заголовок пункту скарги:
Повернення видаткової накладної Постачальнику без здійснення оплати
Тип пов'язаного елемента:
Скарга на закупівлю
Тип порушення:
Порушення, пов'язані з вимогами законодавства
Ідентифікатор класифікації:
Умови проекту договору
Тип порушення:
Умови проекту договору
Опис суті пункту скарги:
Згідно пункту 5.2.4. Додатку № 3 до Документації (Проєкт договору), Замовник має право повернути видаткову накладну Постачальнику, не підписуючи її, без здійснення оплати, в разі неналежного оформлення видаткової накладної.
Водночас ані тендерна документація, ані Проєкт договору не містять вимог до оформлення видаткової накладної, за таких умов Скаржник позбавлений можливості однозначно зрозуміти, яким саме вимогам повинна відповідати видаткова накладна для її прийняття Замовником та здійснення оплати за поставлений товар.
Невизначеність такої умови створює ризик її довільного та суб'єктивного тлумачення Замовником, оскільки рішення про належність або неналежність оформлення видаткової накладної фактично залишено на розсуд Замовника без встановлення будь-яких об'єктивних критеріїв.
Зауважимо, що вказана умова міститься у Проєкті договору про закупівлю, відповідно підлягає безумовному прийняттю учасником (Скаржником) у разі реалізації права на участь у процедурі закупівлі. Скаржник не має можливості змінити зміст відповідної умови.
Скаржник не може погодитися з наведеною умовою Проєкту договору, оскільки вона покладає на нього ризик ненастання оплати за поставлений товар з підстав, які є передбачуваними на момент подання тендерної пропозиції.
Таким чином, на нашу думку, наведена умова наділяє Замовника необмеженими повноваженнями щодо прийняття або неприйняття документів Постачальника (Скаржника, у випадку укладання договору) та може бути використана як підстава для безпідставного затягування розрахунків або відмови в оплаті поставленого товару.
Слід зазначити, що відповідна умова міститься у Проєкті договору, який є обов'язковим для прийняття Скаржником у разі участі у процедурі закупівлі та не підлягає зміні з його боку. Таким чином, Скаржник позбавлений можливості вплинути на зміст зазначеного положення.
Отже, вимога у наведеній редакції не відповідає принципам правової визначеності, прозорості, а також створює нерівні умови для учасників процедури закупівлі, що суперечить вимогам статті 5 Закону та порушує права Скаржника на участь у цій закупівлі.
Водночас ані тендерна документація, ані Проєкт договору не містять вимог до оформлення видаткової накладної, за таких умов Скаржник позбавлений можливості однозначно зрозуміти, яким саме вимогам повинна відповідати видаткова накладна для її прийняття Замовником та здійснення оплати за поставлений товар.
Невизначеність такої умови створює ризик її довільного та суб'єктивного тлумачення Замовником, оскільки рішення про належність або неналежність оформлення видаткової накладної фактично залишено на розсуд Замовника без встановлення будь-яких об'єктивних критеріїв.
Зауважимо, що вказана умова міститься у Проєкті договору про закупівлю, відповідно підлягає безумовному прийняттю учасником (Скаржником) у разі реалізації права на участь у процедурі закупівлі. Скаржник не має можливості змінити зміст відповідної умови.
Скаржник не може погодитися з наведеною умовою Проєкту договору, оскільки вона покладає на нього ризик ненастання оплати за поставлений товар з підстав, які є передбачуваними на момент подання тендерної пропозиції.
Таким чином, на нашу думку, наведена умова наділяє Замовника необмеженими повноваженнями щодо прийняття або неприйняття документів Постачальника (Скаржника, у випадку укладання договору) та може бути використана як підстава для безпідставного затягування розрахунків або відмови в оплаті поставленого товару.
Слід зазначити, що відповідна умова міститься у Проєкті договору, який є обов'язковим для прийняття Скаржником у разі участі у процедурі закупівлі та не підлягає зміні з його боку. Таким чином, Скаржник позбавлений можливості вплинути на зміст зазначеного положення.
Отже, вимога у наведеній редакції не відповідає принципам правової визначеності, прозорості, а також створює нерівні умови для учасників процедури закупівлі, що суперечить вимогам статті 5 Закону та порушує права Скаржника на участь у цій закупівлі.
Вимоги:
Зобов'язати замовника внести зміни до тендерної документації
×
-
Просимо зобов'язати Замовника внести відповідні зміни до вимог пункту 5.2.4 Додатку № 3 до Документації (Проєкт договору) шляхом встановлення чітких, об'єктивних вимог до оформлення видаткових накладних або шляхом виключення цієї вимоги.
Порядковий номер пункту скарги:
6
Номер:
fb38c558560f41c4b1424f808eb0d277
Заголовок пункту скарги:
Інший правочин у проєкті договору
Тип пов'язаного елемента:
Скарга на закупівлю
Тип порушення:
Порушення, пов'язані з вимогами законодавства
Ідентифікатор класифікації:
Умови проекту договору
Тип порушення:
Умови проекту договору
Опис суті пункту скарги:
Згідно пункту 5.3. Додатку № 3 до Документації, базові відносини між Сторонами виникають на підставі повідомлення про намір укласти договір про закупівлю (інший правочин).
Водночас Документація не містить визначення поняття "базові відносини", "інший правочин", не встановлює їх змісту, обсягу прав та обов'язків сторін, а також не конкретизує правові наслідки виникнення таких відносин.
За таких умов Скаржник не має можливості встановити юридичний зміст такої умови та оцінити обсяг зобов'язань, які можуть виникнути для нього внаслідок прийняття умов Проєкту договору.
Оскільки зазначене положення міститься у Проєкті договору, який є обов'язковим для прийняття учасником без можливості внесення змін, Скаржник фактично позбавлений можливості вплинути на його зміст, однак змушений погодитися з невизначеними умовами для реалізації права на участь у процедурі закупівлі.
Таким чином, участь у процедурі закупівлі ставиться у залежність від прийняття умов із невизначеним змістом, що створює нерівні умови для учасників та надає Замовнику можливість подальшого довільного тлумачення таких положень.
Наявність у Документації умов, зміст яких не дозволяє учаснику (у т.ч. Скаржнику) чітко та однозначно визначити обсяг своїх майбутніх прав та обов'язків за Договором, суперечить принципам здійснення публічних закупівель, визначеним статтею 5 Закону, зокрема принципам недискримінації учасників, рівного ставлення, прозорості та об'єктивності.
Отже, на нашу думку, зазначена вище вимога у наведеній реакції не узгоджується з принципами проведення закупівлі, що передбачені статтею 5 Закону та порушує права Скаржника на участь у цій закупівлі.
Водночас Документація не містить визначення поняття "базові відносини", "інший правочин", не встановлює їх змісту, обсягу прав та обов'язків сторін, а також не конкретизує правові наслідки виникнення таких відносин.
За таких умов Скаржник не має можливості встановити юридичний зміст такої умови та оцінити обсяг зобов'язань, які можуть виникнути для нього внаслідок прийняття умов Проєкту договору.
Оскільки зазначене положення міститься у Проєкті договору, який є обов'язковим для прийняття учасником без можливості внесення змін, Скаржник фактично позбавлений можливості вплинути на його зміст, однак змушений погодитися з невизначеними умовами для реалізації права на участь у процедурі закупівлі.
Таким чином, участь у процедурі закупівлі ставиться у залежність від прийняття умов із невизначеним змістом, що створює нерівні умови для учасників та надає Замовнику можливість подальшого довільного тлумачення таких положень.
Наявність у Документації умов, зміст яких не дозволяє учаснику (у т.ч. Скаржнику) чітко та однозначно визначити обсяг своїх майбутніх прав та обов'язків за Договором, суперечить принципам здійснення публічних закупівель, визначеним статтею 5 Закону, зокрема принципам недискримінації учасників, рівного ставлення, прозорості та об'єктивності.
Отже, на нашу думку, зазначена вище вимога у наведеній реакції не узгоджується з принципами проведення закупівлі, що передбачені статтею 5 Закону та порушує права Скаржника на участь у цій закупівлі.
Вимоги:
Зобов'язати замовника внести зміни до тендерної документації
×
-
Просимо зобов'язати Замовника внести відповідні зміни до пункту 5.3. Додатку № 3 до Документації шляхом виключення або з визначенням чіткого змісту поняття "базові відносини", "інший правочин" та правових наслідків їх виникнення.
Порядковий номер пункту скарги:
7
Номер:
8da9162a9ee941c2bedc09a98b2ef640
Заголовок пункту скарги:
Банківська гарантія забезпечення виконання договору
Тип пов'язаного елемента:
Скарга на закупівлю
Тип порушення:
Порушення, пов'язані з вимогами законодавства
Ідентифікатор класифікації:
Забезпечення тендерної пропозиції/виконання договору
Тип порушення:
Забезпечення тендерної пропозиції/виконання договору
Опис суті пункту скарги:
Згідно пункту 11.2. Додатку № 3 до Документації (Проєкт договору), Банківська гарантія повинна бути оформлена з грошовим забезпеченням (покриттям), яке на час укладання Договору повинно бути розміщене Постачальником у банку-гаранта (гарант) на відповідний строк, що необхідно підтвердити під час укладання Договору шляхом надання платіжної інструкції, інформації (гарантійного листа, довідки тощо) від банку-гаранта про наявність повного грошового покриття на весь строк дії Банківської гарантії та виписки по особовому рахунку з банку-гаранту по рахунку покриття, видані банком-гарантом, завірені печаткою банку-гаранта (у разі наявності) та підписом уповноваженої особи такого банку-гаранта, із наданням підтвердження повноважень всіх уповноважених осіб банку-гаранта, зазначених у цих документах. Довідка, видана банком-гарантом, завірена уповноваженою особою банку-гаранта, про розміщення повного грошового покриття, також повинна містити номер та дату видачі Банківської гарантії, суму Банківської гарантії цифрами та словами, реквізити рахунку, на який здійснювалось зарахування коштів такого грошового покриття (у законодавчо встановленій формі платіжного інструмента, що підтверджує таку операцію, із відміткою про проведення банківської операції (печатка, штемпель, штрих-код/QR-код, тощо, банківської установи, яка провела трансакцію)). Банківська гарантія має відповідати нормам Закону України "Про банки і банківську діяльність", пункту 27 Положення про порядок здійснення банками та фінансовими компаніями операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах, затвердженим Постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 639. Банківська гарантія повинна відповідати також таким вимогам: в Банківській гарантії повинно бути чітко зазначено хто є її сторонами; сторонами за Банківською гарантією повинні бути лише банк-гарант, Постачальник та Замовник (далі – сторони), інші особи, установи тощо не є сторонами за даною Гарантією та вони не мають жодних прав та повноважень за Банківською гарантією, про що повинно бути зазначено у останній; Банківська гарантія повинна містити посилання на відповідну публічну закупівлю, оприлюднену Замовником в електронній системі закупівель Prozorro; Банківська гарантія надається виключно Замовнику і не може бути передана або переуступлена будь-кому; Банківська гарантія повинна бути безвідкличною (повинна свідчити про неможливість її відкликання Постачальником протягом строку її дії); Банківська гарантія не повинна містити відкладальних обставин; Банківська гарантія не повинна містити умов, що ускладнюють або унеможливлюють задоволення вимог Замовника з отримання грошових коштів від банку-гаранта по забезпеченню наданому Постачальником у формі Банківської гарантії з грошовим забезпеченням (покриттям), у тому числі унаслідок залежності від дій принципала чи третіх осіб; строк сплати коштів за Банківською гарантією: за цією Банківською гарантією банк-гарант безумовно та безвідклично зобов'язаний сплатити Замовнику суму Банківської гарантії (Гарантовану суму) протягом 5 робочих днів після дня отримання банком-гарантом першої письмової вимоги Замовника про сплату суми гарантії (далі – вимога); до Банківської гарантії додається договір на підставі якого її було видано, цей договір не повинен містити положень, що суперечать змісту Банківської гарантії, у тому числі не повинен містити відкладальних обставин; Банківська гарантія повинна бути чинною та діяти з дати її видачі, про що повинно бути зазначено у ній; Банківська гарантія повинна свідчити про безвідкличний та безумовний обов'язок банку-гаранта сплатити на користь Замовника повну суму Банківської гарантії (Гарантовану суму), яка визначена Договором, за вимогою Замовника, у разі порушення Постачальником умов Договору щодо строків поставки Товарів, порушення Постачальником умов Договору щодо якості Товарів, невиконання (неповного чи часткового виконання) умов Договору Постачальником; строк дії Банківської гарантії повинен дорівнювати строку дії Договору; Банківська гарантія повинна посилатися на нормативні акти законодавства у відповідності з якими її видано; Банківська гарантія підписується уповноваженою (-ими) особою (-ами) банку-гаранта та скріплюється печатками (у разі наявності); у випадку, якщо підписантом є не голова правління, то повноваження особи, яка підписує Банківську гарантію, повинні бути підтверджені сканованою копією (оригіналом) відповідного документа банку-гаранта (доручення, тощо) з накладенням КЕП (кваліфікованого електронного підпису) уповноваженої особи банку-гаранта на підпис відповідного документу; у Банківській гарантії повинна бути зазначена категорія Замовника, відповідно до частини 4 статті 2 Закону; банк-гарант не може вносити зміни до змісту Банківської гарантії або дострокового припиняти її дію без письмової згоди з Замовником після набрання останньою чинності, про що повинно бути зазначено в Банківській гарантії; у будь якому разі дія Банківської гарантії припиняється виключно за письмовим погодженням з Замовником, про що повинно бути зазначено у ній; у будь-якому разі Гарантована сума повертається банком-гарантом Постачальнику виключно за попереднім письмовим погодженням з Замовником, про що повинно бути зазначено в Банківській гарантії; якщо банк-гарант Постачальника буде віднесено до категорії неплатоспроможних банків або виникнуть інші обставини, які негативно впливають на можливість виконання банком-гарантом зобов'язань по наданій Банківській гарантії, Постачальник зобов'язаний надати Замовнику Банківську гарантію іншого банку на умовах, визначених цим Договором, у строк, що не перевищує 5 (п'яти) робочих днів з дня прийняття рішення Національним банком України щодо віднесення банку-гаранта до категорії неплатоспроможних або виникнення інших обставин, які негативно впливають на можливість виконання банком-гарантом зобов'язань по наданій Банківській гарантії.
Отже, на нашу думку, Проєктом договору передбачено надмірно деталізовані та необґрунтовані вимоги до банківської гарантії, зокрема: обов'язок надання значного переліку підтвердних документів щодо покриття гарантії; встановлення жорстких та невластивих банківській гарантії вимог до її змісту; обмеження кола сторін гарантії виключно Замовником, Постачальником та банком-гарантом; вимоги щодо обов'язкового погодження Замовником припинення дії банківської гарантії та повернення гарантійної суми; встановлення додаткових умов, пов'язаних із договором, на підставі якого видано гарантію, що не передбачені законодавством.
По-перше, зазначимо, що зазначені вимоги виходять за межі правового регулювання банківської гарантії, встановленого Законом України "Про банки і банківську діяльність" та Положенням НБУ № 639, та фактично змінюють її правову природу як безумовного зобов'язання банку перед бенефіціаром.
Окремо зауважимо, що вимога щодо обов'язкового письмового погодження Замовника для припинення дії гарантії або повернення гарантійної не узгоджується з вимогами частини 2 статті 27 Закону.
По-друге, вищевказані умови створюють вигідну Замовнику ситуацію для зловживань з метою укладання договору з "обраним" учасником.
Завдяки таким умовам Замовник отримує можливість застосовувати вибірковий, дискримінаційний підхід при оцінці формальних вимог до банківської гарантії, що створює ризик необґрунтованого відхилення тендерних пропозицій учасників навіть у разі незначної формальної невідповідності одному з численних встановлених критеріїв.
При цьому зауважимо, що Документацією передбачено ще забезпечення тендерної пропозиції. Відповідно, у сукупності такі умови створюють підвищений ризик для учасника (у т.ч. Скаржника), адже невиконання навіть однієї з численних формалізованих вимог до банківської гарантії щодо забезпечення договору може не лише призвести до відхилення тендерної пропозиції, але й фактично створює ризик втрати забезпечення тендерної пропозиції (тобто до збитків).
Крім того, банківська гарантія забезпечення виконання договору не оприлюднюється в електронній системі закупівель та надається виключно Замовнику. Отже, перевірка відповідності банківської гарантії здійснюється виключно Замовником на власний розсуд. У поєднанні з надмірно деталізованими вимогами це створює реальний ризик різного підходу до оцінки документів різних учасників та можливість необґрунтованого визнання гарантії такою, що не відповідає умовам документації.
Для Скаржника такі надмірні умови створюють неприйнятний рівень фінансового та правового ризику. Погодження на умови Проєкту договору означають прийняття значних фінансових зобов'язань із високою ймовірністю втрат. При цьому вплинути на зміну умов Проєкту договору Скаржник не має можливості.
У такій ситуації Скаржник змушений або закладати істотні ризики можливих втрат у вартість пропозиції, що робить участь економічно необґрунтованою та неконкурентною, або відмовитися від участі у процедурі, що фактично позбавляє його права на участь у закупівлі. Обидва варіанти є непропорційними та такими, що обмежують право Скаржника на участь у цій закупівлі.
По-третє, звертаємо увагу на наявний дисбаланс у вимогах тендерної документації: у Проєкті договору (Додаток № 3) встановлено значний обсяг жорстких та деталізованих вимог щодо банківської гарантії, тоді як документи, що вимагаються від учасника до кінцевого строку подання пропозицій (Додаток № 5 до Документації) фактично складаються з листа згідно Додатку № 6 до Документації та забезпечення тендерної пропозиції разом з окремим документом від банку.
Такий підхід свідчить про вибіркове навмисне ускладнення саме вимог до забезпечення договору, що вказує на зловживання Замовника та недотримання принципів проведення закупівлі, адже надмірні вимоги не є об'єктивно необхідними для досягнення мети закупівлі.
У своїй сукупності зазначені обставини свідчать про те, що встановлені вимоги не спрямовані на забезпечення належного виконання договору на засадах рівності та прозорості, а створюють передумови для фактичного відбору учасника поза об'єктивними критеріями процедури закупівлі.
Дії Замовника, з огляду на характер та зміст встановлених вимог, вказують на те, що Замовник створив всі умови для укладення договору з наперед визначеним учасником, що не відповідає суті та принципам публічних закупівель і порядку їх проведення, встановленому Законом України "Про публічні закупівлі".
Скаржник не погоджується з такими умовами тендерної документації, з порушенням принципів здійснення публічних закупівель, та не може бути зобов'язаний приймати участь у процедурі на умовах, що суперечать вимогам законодавства та створюють непропорційні ризики для Скаржника.
Скаржник зауважує, що він не заперечує щодо встановлення забезпечення виконання договору (або права Замовника вимагати таке забезпечення), однак вважає, що вимоги до такого забезпечення мають бути розумними, обґрунтованими та такими, що відповідають вимогам чинного законодавства України.
Наприклад, у випадку використання банківської гарантії її форма та умови повинні відповідати вимогам нормативно-правових актів, у тому числі Постанови Правління Національного банку України від 03.08.2021 № 82 "Про затвердження форми та умов банківської гарантії", якою визначено обов'язкову форму та умови банківської гарантії.
Враховуючи, що Проєкт договору не підлягає зміні на етапі подання пропозицій, у Скаржника фактично відсутній інший ефективний спосіб захисту своїх прав та законних інтересів, окрім звернення зі скаргою до органу оскарження – Антимонопольного комітету України.
Отже, на нашу думку, Проєктом договору передбачено надмірно деталізовані та необґрунтовані вимоги до банківської гарантії, зокрема: обов'язок надання значного переліку підтвердних документів щодо покриття гарантії; встановлення жорстких та невластивих банківській гарантії вимог до її змісту; обмеження кола сторін гарантії виключно Замовником, Постачальником та банком-гарантом; вимоги щодо обов'язкового погодження Замовником припинення дії банківської гарантії та повернення гарантійної суми; встановлення додаткових умов, пов'язаних із договором, на підставі якого видано гарантію, що не передбачені законодавством.
По-перше, зазначимо, що зазначені вимоги виходять за межі правового регулювання банківської гарантії, встановленого Законом України "Про банки і банківську діяльність" та Положенням НБУ № 639, та фактично змінюють її правову природу як безумовного зобов'язання банку перед бенефіціаром.
Окремо зауважимо, що вимога щодо обов'язкового письмового погодження Замовника для припинення дії гарантії або повернення гарантійної не узгоджується з вимогами частини 2 статті 27 Закону.
По-друге, вищевказані умови створюють вигідну Замовнику ситуацію для зловживань з метою укладання договору з "обраним" учасником.
Завдяки таким умовам Замовник отримує можливість застосовувати вибірковий, дискримінаційний підхід при оцінці формальних вимог до банківської гарантії, що створює ризик необґрунтованого відхилення тендерних пропозицій учасників навіть у разі незначної формальної невідповідності одному з численних встановлених критеріїв.
При цьому зауважимо, що Документацією передбачено ще забезпечення тендерної пропозиції. Відповідно, у сукупності такі умови створюють підвищений ризик для учасника (у т.ч. Скаржника), адже невиконання навіть однієї з численних формалізованих вимог до банківської гарантії щодо забезпечення договору може не лише призвести до відхилення тендерної пропозиції, але й фактично створює ризик втрати забезпечення тендерної пропозиції (тобто до збитків).
Крім того, банківська гарантія забезпечення виконання договору не оприлюднюється в електронній системі закупівель та надається виключно Замовнику. Отже, перевірка відповідності банківської гарантії здійснюється виключно Замовником на власний розсуд. У поєднанні з надмірно деталізованими вимогами це створює реальний ризик різного підходу до оцінки документів різних учасників та можливість необґрунтованого визнання гарантії такою, що не відповідає умовам документації.
Для Скаржника такі надмірні умови створюють неприйнятний рівень фінансового та правового ризику. Погодження на умови Проєкту договору означають прийняття значних фінансових зобов'язань із високою ймовірністю втрат. При цьому вплинути на зміну умов Проєкту договору Скаржник не має можливості.
У такій ситуації Скаржник змушений або закладати істотні ризики можливих втрат у вартість пропозиції, що робить участь економічно необґрунтованою та неконкурентною, або відмовитися від участі у процедурі, що фактично позбавляє його права на участь у закупівлі. Обидва варіанти є непропорційними та такими, що обмежують право Скаржника на участь у цій закупівлі.
По-третє, звертаємо увагу на наявний дисбаланс у вимогах тендерної документації: у Проєкті договору (Додаток № 3) встановлено значний обсяг жорстких та деталізованих вимог щодо банківської гарантії, тоді як документи, що вимагаються від учасника до кінцевого строку подання пропозицій (Додаток № 5 до Документації) фактично складаються з листа згідно Додатку № 6 до Документації та забезпечення тендерної пропозиції разом з окремим документом від банку.
Такий підхід свідчить про вибіркове навмисне ускладнення саме вимог до забезпечення договору, що вказує на зловживання Замовника та недотримання принципів проведення закупівлі, адже надмірні вимоги не є об'єктивно необхідними для досягнення мети закупівлі.
У своїй сукупності зазначені обставини свідчать про те, що встановлені вимоги не спрямовані на забезпечення належного виконання договору на засадах рівності та прозорості, а створюють передумови для фактичного відбору учасника поза об'єктивними критеріями процедури закупівлі.
Дії Замовника, з огляду на характер та зміст встановлених вимог, вказують на те, що Замовник створив всі умови для укладення договору з наперед визначеним учасником, що не відповідає суті та принципам публічних закупівель і порядку їх проведення, встановленому Законом України "Про публічні закупівлі".
Скаржник не погоджується з такими умовами тендерної документації, з порушенням принципів здійснення публічних закупівель, та не може бути зобов'язаний приймати участь у процедурі на умовах, що суперечать вимогам законодавства та створюють непропорційні ризики для Скаржника.
Скаржник зауважує, що він не заперечує щодо встановлення забезпечення виконання договору (або права Замовника вимагати таке забезпечення), однак вважає, що вимоги до такого забезпечення мають бути розумними, обґрунтованими та такими, що відповідають вимогам чинного законодавства України.
Наприклад, у випадку використання банківської гарантії її форма та умови повинні відповідати вимогам нормативно-правових актів, у тому числі Постанови Правління Національного банку України від 03.08.2021 № 82 "Про затвердження форми та умов банківської гарантії", якою визначено обов'язкову форму та умови банківської гарантії.
Враховуючи, що Проєкт договору не підлягає зміні на етапі подання пропозицій, у Скаржника фактично відсутній інший ефективний спосіб захисту своїх прав та законних інтересів, окрім звернення зі скаргою до органу оскарження – Антимонопольного комітету України.
×
-
Назва доказу:
Постанова НБУ № 639
-
Повʼязаний документ:
Постанова НБУ № 639 від 15.12.2004.pdf
-
-
Назва доказу:
Постанова НБУ № 82
-
Повʼязаний документ:
Постанова НБУ № 82 від 03.08.2021.pdf
Вимоги:
Зобов'язати замовника внести зміни до тендерної документації
×
-
Просимо зобов'язати Замовника внести відповідні зміни до пункту 11.2. Додатку № 3 до документації (Проєкт договору), шляхом виключення дискримінаційних, надмірних та таких, що не передбачені законодавством, вимог до банківської гарантії та приведення її умов у відповідність до чинного законодавства України, а саме Постанови Правління Національного банку України від 03.08.2021 № 82.
Порядковий номер пункту скарги:
8
Номер:
6a59c61a8ea84387814cf92a7ef98077
Заголовок пункту скарги:
Порядок укладання договору
Тип пов'язаного елемента:
Скарга на закупівлю
Тип порушення:
Порушення, пов'язані з вимогами законодавства
Ідентифікатор класифікації:
Умови проекту договору
Тип порушення:
Умови проекту договору
Опис суті пункту скарги:
У Розділі 12 Додатку № 3 до Документації (Проєкт договору), наведений порядок укладання договору, спосіб звернення замовника до переможця процедури закупівлі для укладення договору, перелік підстав, що саме вважається відмовою від підписання договору, зокрема:
12.3. Постачальник після автоматичного формування повідомлення про намір укласти Договір та протягом строку дії його тендерної пропозиції, а саме – не раніше ніж через п'ять днів з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти Договір, та не пізніше ніж через 7 днів з дати прийняття рішення про намір укласти Договір відповідно до вимог тендерної документації та тендерної пропозиції Постачальника, за попереднім узгодженням телефоном чи будь-яким іншим способом з Замовником, направляє на адресу Замовника особу, яка згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань може вчиняти дії від імені юридичної особи Постачальника (далі – Уповноважена особа Постачальника) (у разі подання скарги до органу оскарження після оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти Договір перебіг строку для укладення Договору про закупівлю зупиняється). Уповноважена особа Постачальника, з метою підтвердження своєї особи, пред'являє представникам Замовника оригінал паспорту громадянина України (у вигляді ID-картки або паспорта-книжечки) та/або оригінал закордонного паспорту та/або оригінал іншого офіційного документа (наприклад, оригінал дипломатичного чи службового паспорту).
12.4. Уповноважена особа Постачальника також особисто:
- на місці, при представниках Замовника, підписує та скріплює печаткою (у разі використання) з боку Постачальника два екземпляри Договору з усіма додатками;
- відповідно до вимог статті 27 Закону – надає представникам Замовника забезпечення виконання цього Договору у вигляді Банківської гарантії, яка повністю відповідає вимогам розділу 11. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВИКОНАННЯ ДОГОВОРУ цього Договору, а також всі інші документи, передбачені означеним розділом Договору;
- відповідно до вимог п. 7.10 Національного стандарту ДСТУ 7146:2010 – представляє Замовнику оригінали сертифікатів генетичних, технологічних та якісних характеристик, видані ВП "УКРНДІВУГЛЕЗБАГАЧЕННЯ" ДП "НТЦ "ВУГЛЕІННОВАЦІЯ" на всі марки вугілля кам'яного, що становлять предмет закупівлі даного Договору. Представники Замовника мають право на місці зробити копії з оригіналів сертифікатів генетичних, технологічних та якісних характеристик, виданих ВП "УКРНДІВУГЛЕЗБАГАЧЕННЯ" ДП "НТЦ "ВУГЛЕІННОВАЦІЯ" на всі марки вугілля кам'яного, що становлять предмет закупівлі даного Договору;
- відповідно до частини 3 статті 678 Цивільного кодексу України, з метою можливості висунення вимоги безпосередньо продавцю або виробнику Товарів щодо заміни, безоплатного усунення недоліків неякісних Товарів і відшкодування збитків, надає підписаний та скріплений печаткою (у разі використання) інформаційний лист Постачальника в довільній формі щодо всіх запропонованих Постачальником марок вугілля кам'яного (Товарів), що становлять предмет закупівлі даного Договору із зазначенням інформації стосовно походження кожної марки вугілля кам'яного (Товару), що становлять предмет закупівлі даного Договору (країна походження, басейн видобування, місто, шахта), інформація про виробника (-ів) Товарів (вказати повне найменування, код ЄДРПОУ, місцезнаходження виробника (-ів)) та постачальника (-ів)/продавця (-ів) Товарів, якщо Постачальник (переможець процедури закупівлі) буде закуповувати (вже закупів) Товари не у виробника (-ів) Товарів безпосередньо (вказати найменування, код ЄДРПОУ, місцезнаходження всіх таких суб'єктів господарювання).
12.5. Замовник, у свою чергу, ознайомлюється з усіма пред'явленими, залишеними йому документами, зазначеними у п.12.4. Договору, та за наслідками розгляду, у разі відсутності зауважень, підписує та засвідчує печаткою зі свого боку два екземпляри Договору з усіма додатками, один з яких надсилається Постачальнику засобами зв'язку (поштою) або кур'єрською доставкою тощо упродовж строку, що залишився для укладання Договору. У випадку обґрунтованої необхідності строк для укладення Договору може бути продовжений до 60 днів. У разі подання скарги до органу оскарження після оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти Договір перебіг строку для укладення договору про закупівлю зупиняється.
12.6. Не надання (пред'явлення) Уповноваженою особою Постачальника особисто представникам Замовника всіх документів, передбачених у п.12.3. та у п.12.4. Договору, або надання документів, передбачених у п.12.3. та у п.12.4. Договору, які не відповідають вимогам Замовника, установленим у цьому Договорі, вважається Замовником за відмову Постачальника від підписання Договору.
Аналіз положень Розділу 12 Додатку № 3 до Документації (Проєкт договору) свідчить, що Замовником встановлено надмірно формалізований, ускладнений та такий, що не передбачений Законом чи Особливостями порядок укладення договору про закупівлю та перелік документів від переможця під час підписання договору.
Фактично Замовник зловживаючи своїми правами створив власну процедуру укладення договору, яка містить значну кількість необґрунтованих дій, документів, особистих візитів, перевірок та умов, невиконання яких визнається Замовником відмовою переможця від підписання договору.
Водночас порядок укладення договору за результатами процедури закупівлі є врегульованим законодавством.
Згідно вимог пункту 17 Особливостей, договір про закупівлю за результатами проведеної закупівлі згідно з пунктами 10, 13, 80, 86, 88, 89, 91 цих особливостей укладається відповідно до Цивільного кодексу України з урахуванням положень статті 41 Закону, крім частин другої - п'ятої, сьомої - дев'ятої статті 41 Закону, та цих особливостей.
При цьому законодавством визначено вичерпний перелік документів, які переможець повинен надати під час укладення договору. Зокрема, відповідно до пункту 17 Особливостей переможець під час укладення договору повинен надати інформацію про право підписання договору про закупівлю, а перелік документів, що можуть вимагатися від переможця, визначений пунктом 47 Особливостей.
Крім того, пунктом 49 Особливостей встановлено порядок та строки укладення договору: Замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем процедури закупівлі, протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 15 днів з дати прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі. У випадку обґрунтованої необхідності строк для укладення договору може бути продовжений до 60 днів. У разі подання скарги до органу оскарження після оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю перебіг строку для укладення договору про закупівлю зупиняється.
Таким чином, законодавством визначено порядок укладення договору та не передбачено право Замовника встановлювати додаткові умови, які фактично змінюють процедуру укладення договору, створюють нові підстави для відмови від його підписання або покладають на переможця додаткові обов'язки, не передбачені Законом та Особливостями.
Попри вимоги законодавства Замовник встановив цілу систему додаткових вимог, а їх невиконання визнав відмовою від підписання договору. Такі умови не спрямовані на належне укладення договору, а створюють додаткові бар'єри для переможця процедури закупівлі, надають Замовнику можливість суб'єктивно оцінювати виконання цих вимог та створюють підстави для безпідставної відмови в укладенні договору з небажаним учасником, ще і з можливістю стягнення забезпечення тендерної пропозиції.
Щодо строків та порядку виклику уповноваженої особи Постачальника.
Ані Законом, ані Особливостями не встановлено обов'язку переможця (його уповноваженої особи) з'являтися до Замовника особисто ще й виключно з п'ятого по сьомий день, а також попередньо погоджувати дату та час такої явки телефоном чи іншим способом.
Замовник жодним чином не обґрунтовує, чому саме встановлено такий строк, чому переможець не може з'явитися в інший день у межах строку, визначеного пунктом 49 Особливостей, або чому договір не може бути підписаний із застосуванням кваліфікованого електронного підпису чи шляхом обміну документами поштовим зв'язком (як зазвичай це відбувається на практиці).
Більше того, вимога щодо обов'язкового попереднього узгодження явки фактично ставить можливість укладення договору у залежність від дій самого Замовника. Документація не визначає порядок такого узгодження, строки надання відповіді Замовником, спосіб фіксації домовленостей та наслідки у випадку, якщо Замовник не відповідає на телефонні дзвінки, не реагує на повідомлення або взагалі ухиляється від такого погодження. В цілому, якщо Замовник вже оприлюднив повідомлення про намір укласти договір у Prozorro, то навіщо взагалі потрібне "попереднє узгодження телефоном"? Це взагалі вихід із електронної системи закупівель у неформальну комунікацію, яку неможливо перевірити або підтвердити.
Таким чином, Скаржник може опиниться у повній залежності від поведінки Замовника, який отримує можливість власними діями або бездіяльністю створити формальні підстави для подальшого визнання переможця таким, що нібито відмовився від підписання договору.
Отже, зазначені вимоги не є об'єктивно необхідними, не передбачені законодавством та створюють додаткове фінансове навантаження на переможця (логістика, проживання за потреби), які будуть використані Замовником для вибіркового застосування процедури укладення договору.
Щодо обов'язкової особистої явки та ідентифікації
Вказана вимога є надмірною, необґрунтованою та такою, що не передбачена законодавством у сфері публічних закупівель.
Відповідно до пункту 17 Особливостей переможець під час укладення договору повинен надати інформацію про право підписання договору про закупівлю. Повноваження уповноваженої особи юридичної особи (якою є Скаржник) підтверджуються відомостями Єдиного державного реєстру та відповідними установчими документами (наказом про призначення, протоколом, довіреністю тощо), які і є належним юридичним підтвердженням права діяти від імені юридичної особи.
Не зрозуміло, яку саме правову мету переслідує перевірка паспорта уповноваженої особи та чому документи, що підтверджують повноваження особи, є недостатніми. Фактично вимога щодо особистої ідентифікації не має жодного самостійного юридичного значення для укладення договору про закупівлю. Більше того, така вимога створює очевидний дисбаланс між сторонами. Проєкт договору не містить аналогічного обов'язку для Замовника. Представник Замовника не зобов'язаний особисто підтверджувати свої повноваження шляхом пред'явлення паспорта, наказу про призначення, рішення про покладення повноважень чи інших документів, хоча саме він також підписує договір від імені юридичної особи.
Таким чином, Замовник встановив для переможця додатковий обов'язок, який не застосовується до самого Замовника, чим порушив принцип рівності сторін під час укладення договору.
Крім того, не зрозуміло чому Замовник ігнорує та унеможливлює застосування кваліфікованого електронного підпису та електронного документообігу. Адже вимога щодо обов'язкової особистої явки та фізичного підтвердження особи є застарілою, не має об'єктивної необхідності та безпідставно ускладнює процедуру укладення договору.
Вимога про обов'язкову особисту явку уповноваженої особи Постачальника та пред'явлення оригіналів документів є надмірною та не передбаченою жодним нормативно-правовим актом України.
Щодо обов'язкового "особистого" подання банківської гарантії та документів
Вказана вимога є необґрунтованою та незаконною.
Банківська гарантія зазвичай оформлюється банком як електронний документ та підписується кваліфікованим електронним підписом уповноваженої особи банку. Такий документ має повну юридичну силу без необхідності його дублювання у паперовій формі чи особистого вручення.
Замовник не пояснює, з якою саме метою електронний документ повинен передаватися виключно шляхом особистої присутності представника Постачальника, а не засобами електронного документообігу, із використанням кваліфікованого електронного підпису або поштовим зв'язком.
Більше того, із положень Проєкту договору взагалі незрозуміло, яким чином переможець повинен виконати цю вимогу, якщо банківська гарантія видана в електронній формі та підписана КЕП банку. Документація не містить відповіді, чи достатньо пред'явити електронний файл, чи необхідно роздруковувати документ, який за своєю природою є електронним, або яким іншим способом має здійснюватися його "особисте" надання.
Крім того, Проєкт договору не визначає жодного порядку прийняття таких документів. Не встановлено, хто саме від Замовника повинен їх приймати, яким документом підтверджується факт їх передачі, чи складається відповідний акт або опис отриманих документів, хто підтверджує їх комплектність та чи несе Замовник будь-яку відповідальність у разі виникнення спору щодо факту їх подання.
Фактично Скаржник зобов'язаний особисто передати документи, однак жодних зустрічних обов'язків для Замовника щодо їх належного прийняття, підтвердження отримання або підтвердження повноважень осіб, які їх приймають, Проєкт договору не містить.
Більш того, якщо Замовник вимагає саме особистого подання, то чому в пункті 12.5. Проєкту договору Замовник надсилає підписаний договір поштою? Тобто для учасника - тільки особисто, а для Замовника - можна дистанційно. Це очевидна нерівність сторін.
Таким чином, на нашу думку, зазначені вимоги не мають об'єктивної необхідності, не передбачені законодавством, безпідставно ускладнюють процедуру укладення договору та створюють додаткові ризики для Скаржника, які повністю залежать від дій або бездіяльності Замовника, що може діяти в інтересах "обраного" учасника.
Щодо сертифікату
По-перше, пункт 7.10. ДСТУ 7146:2010 "Вугілля кам'яне та антрацит для побутових потреб. Технічні умови" (надалі – ДСТУ 7146:2010) не встановлює виключної компетенції саме зазначеної установи щодо видачі відповідних сертифікатів, а передбачає можливість їх видачі уповноваженими організаціями. Таким чином, Замовник без будь-якого нормативного обґрунтування звузив коло документів, які можуть підтверджувати відповідні характеристики товару в супереч нормам національного стандарту.
По-друге, Замовником не наведено жодних причин, з яких для укладення договору необхідне саме особисте пред'явлення оригіналів таких документів. Законодавство про публічні закупівлі не містить подібної вимоги, а встановлений спосіб підтвердження жодним чином не впливає на можливість належного виконання договору.
Більше того, переможець процедури закупівлі може об'єктивно не володіти "оригіналом" такого сертифіката, оскільки, як правило, він оформлюється та видається виробнику товару. Учасник-постачальник не є його первинним отримувачем і не зобов'язаний мати документ, виданий на його ім'я. Наприклад, Скаржник не є виробником вугілля кам'яного та не отримує оригінал сертифіката на відповідну продукцію, а бере лише копію такого документу у виробника/постачальника. Водночас не зрозуміло, яким чином Замовник планує використовувати або зберігати такі документи після їх пред'явлення. Фактично така умова створює додатковий формальний бар'єр для переможця процедури закупівлі, який не має правового обґрунтування.
Також, додамо, що відповідно до пункту 7.10 ДСТУ 7146:2010, під час укладання договору на постачання вугілля для побутових потреб повинен бути представлений сертифікат генетичних, технологічних та якісних характеристик, що містить основні та додаткові параметри кодифікації вугілля середнього та високого рангів згідно з ГОСТ 30313 та Міжнародною системою кодифікації*. Термін Дії сертифіката генетичних, технологічних та якісних характеристик - чотири роки.
Водночас предметом закупівлі є вугілля кам'яне марки Г(13-100). Згідно з ДСТУ 3472:2015 "Вугілля буре, кам'яне та антрацит. Класифікація", вугілля кам'яне марки Г поділяється на групи Г1 та Г2. При цьому сертифікати генетичних, технологічних та якісних характеристик видаються виключно із зазначенням конкретної групи (Г1 або Г2), у форматі, наприклад: "Вугілля кам'яне, Г(Г1) 13-100" або "Вугілля кам'яне, Г(Г2) 13-100".
Натомість сертифікат на узагальнену марку "Г" у такому вигляді уповноваженими органами не видається, що унеможливлює виконання вимоги Замовника в запропонованій редакції та створює додаткову невизначеність щодо предмета закупівлі.
Щодо вимоги розкриття повного ланцюга постачання
Замовником не пояснено, яким чином наведена інформація впливає на факт укладення договору або підтверджує можливість його належного виконання.
В цілому не зрозумілим є включення такої вимоги саме до розділу порядку укладення договору (Проєкт договору), тоді як відповідно до Додатку № 3 до тендерної документації на етапі подання тендерної пропозиції від учасника не вимагається надання жодної інформації щодо походження товару або відповідності його вимогам Документації.
Наведені вище положення Проєкту договору свідчать про те, що Замовник фактично перетворив процедуру укладення договору на окремий додатковий етап перевірки шляхом встановлення численних вимог, які не передбачені Законом та Особливостями. При цьому будь-яке формальне невиконання хоча б однієї із таких вимог Замовник визнає відмовою від підписання договору. Такий підхід створює необґрунтовані ризики для Скаржника (та інших учасників), розширює повноваження Замовника та відкриває можливість вибіркового застосування вимог залежно від конкретного учасника, що суперечить принципам відкритості, рівного ставлення, недискримінації та добросовісної конкуренції у сфері публічних закупівель.
Скаржник бажає реалізувати своє право на участь у цій закупівлі, однак, встановлені Замовником умови фактично ставлять його перед неприйнятним вибором: або погодитися із надмірними та необґрунтованими вимогами, які створюють значні правові й фінансові ризики та можуть призвести до безпідставного визнання переможця таким, що відмовився від підписання договору, або відмовитися від реалізації свого права на участь у процедурі закупівлі. Такий вибір не відповідає принципам публічних закупівель, оскільки учасник не зобов'язаний погоджуватися з порушенням порядку проведення закупівлі лише для того, щоб отримати можливість подати тендерну пропозицію.
Враховуючи, що Проєкт договору не підлягає зміні на етапі подання пропозицій, у Скаржника фактично відсутній інший ефективний спосіб захисту своїх прав та законних інтересів, окрім звернення зі скаргою до органу оскарження – Антимонопольного комітету України.
У Додатку № 7 до тендерної документації наведений Перелік документів та/або інформації, які подаються переможцем процедури закупівлі. У вказаному переліку взагалі відсутні ті документи, що вимагаються Замовником від переможця під час укладання договору згідно Розділу 12 Проєкту договору. Нам не зрозуміла така неузгодженість додатків тендерної документації між собою. Для чого це зроблено з боку Замовника? Для відхилення небажаних учасників під час підписання договору поставки? Інших пояснень у нас немає.
12.3. Постачальник після автоматичного формування повідомлення про намір укласти Договір та протягом строку дії його тендерної пропозиції, а саме – не раніше ніж через п'ять днів з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти Договір, та не пізніше ніж через 7 днів з дати прийняття рішення про намір укласти Договір відповідно до вимог тендерної документації та тендерної пропозиції Постачальника, за попереднім узгодженням телефоном чи будь-яким іншим способом з Замовником, направляє на адресу Замовника особу, яка згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань може вчиняти дії від імені юридичної особи Постачальника (далі – Уповноважена особа Постачальника) (у разі подання скарги до органу оскарження після оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти Договір перебіг строку для укладення Договору про закупівлю зупиняється). Уповноважена особа Постачальника, з метою підтвердження своєї особи, пред'являє представникам Замовника оригінал паспорту громадянина України (у вигляді ID-картки або паспорта-книжечки) та/або оригінал закордонного паспорту та/або оригінал іншого офіційного документа (наприклад, оригінал дипломатичного чи службового паспорту).
12.4. Уповноважена особа Постачальника також особисто:
- на місці, при представниках Замовника, підписує та скріплює печаткою (у разі використання) з боку Постачальника два екземпляри Договору з усіма додатками;
- відповідно до вимог статті 27 Закону – надає представникам Замовника забезпечення виконання цього Договору у вигляді Банківської гарантії, яка повністю відповідає вимогам розділу 11. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВИКОНАННЯ ДОГОВОРУ цього Договору, а також всі інші документи, передбачені означеним розділом Договору;
- відповідно до вимог п. 7.10 Національного стандарту ДСТУ 7146:2010 – представляє Замовнику оригінали сертифікатів генетичних, технологічних та якісних характеристик, видані ВП "УКРНДІВУГЛЕЗБАГАЧЕННЯ" ДП "НТЦ "ВУГЛЕІННОВАЦІЯ" на всі марки вугілля кам'яного, що становлять предмет закупівлі даного Договору. Представники Замовника мають право на місці зробити копії з оригіналів сертифікатів генетичних, технологічних та якісних характеристик, виданих ВП "УКРНДІВУГЛЕЗБАГАЧЕННЯ" ДП "НТЦ "ВУГЛЕІННОВАЦІЯ" на всі марки вугілля кам'яного, що становлять предмет закупівлі даного Договору;
- відповідно до частини 3 статті 678 Цивільного кодексу України, з метою можливості висунення вимоги безпосередньо продавцю або виробнику Товарів щодо заміни, безоплатного усунення недоліків неякісних Товарів і відшкодування збитків, надає підписаний та скріплений печаткою (у разі використання) інформаційний лист Постачальника в довільній формі щодо всіх запропонованих Постачальником марок вугілля кам'яного (Товарів), що становлять предмет закупівлі даного Договору із зазначенням інформації стосовно походження кожної марки вугілля кам'яного (Товару), що становлять предмет закупівлі даного Договору (країна походження, басейн видобування, місто, шахта), інформація про виробника (-ів) Товарів (вказати повне найменування, код ЄДРПОУ, місцезнаходження виробника (-ів)) та постачальника (-ів)/продавця (-ів) Товарів, якщо Постачальник (переможець процедури закупівлі) буде закуповувати (вже закупів) Товари не у виробника (-ів) Товарів безпосередньо (вказати найменування, код ЄДРПОУ, місцезнаходження всіх таких суб'єктів господарювання).
12.5. Замовник, у свою чергу, ознайомлюється з усіма пред'явленими, залишеними йому документами, зазначеними у п.12.4. Договору, та за наслідками розгляду, у разі відсутності зауважень, підписує та засвідчує печаткою зі свого боку два екземпляри Договору з усіма додатками, один з яких надсилається Постачальнику засобами зв'язку (поштою) або кур'єрською доставкою тощо упродовж строку, що залишився для укладання Договору. У випадку обґрунтованої необхідності строк для укладення Договору може бути продовжений до 60 днів. У разі подання скарги до органу оскарження після оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти Договір перебіг строку для укладення договору про закупівлю зупиняється.
12.6. Не надання (пред'явлення) Уповноваженою особою Постачальника особисто представникам Замовника всіх документів, передбачених у п.12.3. та у п.12.4. Договору, або надання документів, передбачених у п.12.3. та у п.12.4. Договору, які не відповідають вимогам Замовника, установленим у цьому Договорі, вважається Замовником за відмову Постачальника від підписання Договору.
Аналіз положень Розділу 12 Додатку № 3 до Документації (Проєкт договору) свідчить, що Замовником встановлено надмірно формалізований, ускладнений та такий, що не передбачений Законом чи Особливостями порядок укладення договору про закупівлю та перелік документів від переможця під час підписання договору.
Фактично Замовник зловживаючи своїми правами створив власну процедуру укладення договору, яка містить значну кількість необґрунтованих дій, документів, особистих візитів, перевірок та умов, невиконання яких визнається Замовником відмовою переможця від підписання договору.
Водночас порядок укладення договору за результатами процедури закупівлі є врегульованим законодавством.
Згідно вимог пункту 17 Особливостей, договір про закупівлю за результатами проведеної закупівлі згідно з пунктами 10, 13, 80, 86, 88, 89, 91 цих особливостей укладається відповідно до Цивільного кодексу України з урахуванням положень статті 41 Закону, крім частин другої - п'ятої, сьомої - дев'ятої статті 41 Закону, та цих особливостей.
При цьому законодавством визначено вичерпний перелік документів, які переможець повинен надати під час укладення договору. Зокрема, відповідно до пункту 17 Особливостей переможець під час укладення договору повинен надати інформацію про право підписання договору про закупівлю, а перелік документів, що можуть вимагатися від переможця, визначений пунктом 47 Особливостей.
Крім того, пунктом 49 Особливостей встановлено порядок та строки укладення договору: Замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем процедури закупівлі, протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 15 днів з дати прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі. У випадку обґрунтованої необхідності строк для укладення договору може бути продовжений до 60 днів. У разі подання скарги до органу оскарження після оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю перебіг строку для укладення договору про закупівлю зупиняється.
Таким чином, законодавством визначено порядок укладення договору та не передбачено право Замовника встановлювати додаткові умови, які фактично змінюють процедуру укладення договору, створюють нові підстави для відмови від його підписання або покладають на переможця додаткові обов'язки, не передбачені Законом та Особливостями.
Попри вимоги законодавства Замовник встановив цілу систему додаткових вимог, а їх невиконання визнав відмовою від підписання договору. Такі умови не спрямовані на належне укладення договору, а створюють додаткові бар'єри для переможця процедури закупівлі, надають Замовнику можливість суб'єктивно оцінювати виконання цих вимог та створюють підстави для безпідставної відмови в укладенні договору з небажаним учасником, ще і з можливістю стягнення забезпечення тендерної пропозиції.
Щодо строків та порядку виклику уповноваженої особи Постачальника.
Ані Законом, ані Особливостями не встановлено обов'язку переможця (його уповноваженої особи) з'являтися до Замовника особисто ще й виключно з п'ятого по сьомий день, а також попередньо погоджувати дату та час такої явки телефоном чи іншим способом.
Замовник жодним чином не обґрунтовує, чому саме встановлено такий строк, чому переможець не може з'явитися в інший день у межах строку, визначеного пунктом 49 Особливостей, або чому договір не може бути підписаний із застосуванням кваліфікованого електронного підпису чи шляхом обміну документами поштовим зв'язком (як зазвичай це відбувається на практиці).
Більше того, вимога щодо обов'язкового попереднього узгодження явки фактично ставить можливість укладення договору у залежність від дій самого Замовника. Документація не визначає порядок такого узгодження, строки надання відповіді Замовником, спосіб фіксації домовленостей та наслідки у випадку, якщо Замовник не відповідає на телефонні дзвінки, не реагує на повідомлення або взагалі ухиляється від такого погодження. В цілому, якщо Замовник вже оприлюднив повідомлення про намір укласти договір у Prozorro, то навіщо взагалі потрібне "попереднє узгодження телефоном"? Це взагалі вихід із електронної системи закупівель у неформальну комунікацію, яку неможливо перевірити або підтвердити.
Таким чином, Скаржник може опиниться у повній залежності від поведінки Замовника, який отримує можливість власними діями або бездіяльністю створити формальні підстави для подальшого визнання переможця таким, що нібито відмовився від підписання договору.
Отже, зазначені вимоги не є об'єктивно необхідними, не передбачені законодавством та створюють додаткове фінансове навантаження на переможця (логістика, проживання за потреби), які будуть використані Замовником для вибіркового застосування процедури укладення договору.
Щодо обов'язкової особистої явки та ідентифікації
Вказана вимога є надмірною, необґрунтованою та такою, що не передбачена законодавством у сфері публічних закупівель.
Відповідно до пункту 17 Особливостей переможець під час укладення договору повинен надати інформацію про право підписання договору про закупівлю. Повноваження уповноваженої особи юридичної особи (якою є Скаржник) підтверджуються відомостями Єдиного державного реєстру та відповідними установчими документами (наказом про призначення, протоколом, довіреністю тощо), які і є належним юридичним підтвердженням права діяти від імені юридичної особи.
Не зрозуміло, яку саме правову мету переслідує перевірка паспорта уповноваженої особи та чому документи, що підтверджують повноваження особи, є недостатніми. Фактично вимога щодо особистої ідентифікації не має жодного самостійного юридичного значення для укладення договору про закупівлю. Більше того, така вимога створює очевидний дисбаланс між сторонами. Проєкт договору не містить аналогічного обов'язку для Замовника. Представник Замовника не зобов'язаний особисто підтверджувати свої повноваження шляхом пред'явлення паспорта, наказу про призначення, рішення про покладення повноважень чи інших документів, хоча саме він також підписує договір від імені юридичної особи.
Таким чином, Замовник встановив для переможця додатковий обов'язок, який не застосовується до самого Замовника, чим порушив принцип рівності сторін під час укладення договору.
Крім того, не зрозуміло чому Замовник ігнорує та унеможливлює застосування кваліфікованого електронного підпису та електронного документообігу. Адже вимога щодо обов'язкової особистої явки та фізичного підтвердження особи є застарілою, не має об'єктивної необхідності та безпідставно ускладнює процедуру укладення договору.
Вимога про обов'язкову особисту явку уповноваженої особи Постачальника та пред'явлення оригіналів документів є надмірною та не передбаченою жодним нормативно-правовим актом України.
Щодо обов'язкового "особистого" подання банківської гарантії та документів
Вказана вимога є необґрунтованою та незаконною.
Банківська гарантія зазвичай оформлюється банком як електронний документ та підписується кваліфікованим електронним підписом уповноваженої особи банку. Такий документ має повну юридичну силу без необхідності його дублювання у паперовій формі чи особистого вручення.
Замовник не пояснює, з якою саме метою електронний документ повинен передаватися виключно шляхом особистої присутності представника Постачальника, а не засобами електронного документообігу, із використанням кваліфікованого електронного підпису або поштовим зв'язком.
Більше того, із положень Проєкту договору взагалі незрозуміло, яким чином переможець повинен виконати цю вимогу, якщо банківська гарантія видана в електронній формі та підписана КЕП банку. Документація не містить відповіді, чи достатньо пред'явити електронний файл, чи необхідно роздруковувати документ, який за своєю природою є електронним, або яким іншим способом має здійснюватися його "особисте" надання.
Крім того, Проєкт договору не визначає жодного порядку прийняття таких документів. Не встановлено, хто саме від Замовника повинен їх приймати, яким документом підтверджується факт їх передачі, чи складається відповідний акт або опис отриманих документів, хто підтверджує їх комплектність та чи несе Замовник будь-яку відповідальність у разі виникнення спору щодо факту їх подання.
Фактично Скаржник зобов'язаний особисто передати документи, однак жодних зустрічних обов'язків для Замовника щодо їх належного прийняття, підтвердження отримання або підтвердження повноважень осіб, які їх приймають, Проєкт договору не містить.
Більш того, якщо Замовник вимагає саме особистого подання, то чому в пункті 12.5. Проєкту договору Замовник надсилає підписаний договір поштою? Тобто для учасника - тільки особисто, а для Замовника - можна дистанційно. Це очевидна нерівність сторін.
Таким чином, на нашу думку, зазначені вимоги не мають об'єктивної необхідності, не передбачені законодавством, безпідставно ускладнюють процедуру укладення договору та створюють додаткові ризики для Скаржника, які повністю залежать від дій або бездіяльності Замовника, що може діяти в інтересах "обраного" учасника.
Щодо сертифікату
По-перше, пункт 7.10. ДСТУ 7146:2010 "Вугілля кам'яне та антрацит для побутових потреб. Технічні умови" (надалі – ДСТУ 7146:2010) не встановлює виключної компетенції саме зазначеної установи щодо видачі відповідних сертифікатів, а передбачає можливість їх видачі уповноваженими організаціями. Таким чином, Замовник без будь-якого нормативного обґрунтування звузив коло документів, які можуть підтверджувати відповідні характеристики товару в супереч нормам національного стандарту.
По-друге, Замовником не наведено жодних причин, з яких для укладення договору необхідне саме особисте пред'явлення оригіналів таких документів. Законодавство про публічні закупівлі не містить подібної вимоги, а встановлений спосіб підтвердження жодним чином не впливає на можливість належного виконання договору.
Більше того, переможець процедури закупівлі може об'єктивно не володіти "оригіналом" такого сертифіката, оскільки, як правило, він оформлюється та видається виробнику товару. Учасник-постачальник не є його первинним отримувачем і не зобов'язаний мати документ, виданий на його ім'я. Наприклад, Скаржник не є виробником вугілля кам'яного та не отримує оригінал сертифіката на відповідну продукцію, а бере лише копію такого документу у виробника/постачальника. Водночас не зрозуміло, яким чином Замовник планує використовувати або зберігати такі документи після їх пред'явлення. Фактично така умова створює додатковий формальний бар'єр для переможця процедури закупівлі, який не має правового обґрунтування.
Також, додамо, що відповідно до пункту 7.10 ДСТУ 7146:2010, під час укладання договору на постачання вугілля для побутових потреб повинен бути представлений сертифікат генетичних, технологічних та якісних характеристик, що містить основні та додаткові параметри кодифікації вугілля середнього та високого рангів згідно з ГОСТ 30313 та Міжнародною системою кодифікації*. Термін Дії сертифіката генетичних, технологічних та якісних характеристик - чотири роки.
Водночас предметом закупівлі є вугілля кам'яне марки Г(13-100). Згідно з ДСТУ 3472:2015 "Вугілля буре, кам'яне та антрацит. Класифікація", вугілля кам'яне марки Г поділяється на групи Г1 та Г2. При цьому сертифікати генетичних, технологічних та якісних характеристик видаються виключно із зазначенням конкретної групи (Г1 або Г2), у форматі, наприклад: "Вугілля кам'яне, Г(Г1) 13-100" або "Вугілля кам'яне, Г(Г2) 13-100".
Натомість сертифікат на узагальнену марку "Г" у такому вигляді уповноваженими органами не видається, що унеможливлює виконання вимоги Замовника в запропонованій редакції та створює додаткову невизначеність щодо предмета закупівлі.
Щодо вимоги розкриття повного ланцюга постачання
Замовником не пояснено, яким чином наведена інформація впливає на факт укладення договору або підтверджує можливість його належного виконання.
В цілому не зрозумілим є включення такої вимоги саме до розділу порядку укладення договору (Проєкт договору), тоді як відповідно до Додатку № 3 до тендерної документації на етапі подання тендерної пропозиції від учасника не вимагається надання жодної інформації щодо походження товару або відповідності його вимогам Документації.
Наведені вище положення Проєкту договору свідчать про те, що Замовник фактично перетворив процедуру укладення договору на окремий додатковий етап перевірки шляхом встановлення численних вимог, які не передбачені Законом та Особливостями. При цьому будь-яке формальне невиконання хоча б однієї із таких вимог Замовник визнає відмовою від підписання договору. Такий підхід створює необґрунтовані ризики для Скаржника (та інших учасників), розширює повноваження Замовника та відкриває можливість вибіркового застосування вимог залежно від конкретного учасника, що суперечить принципам відкритості, рівного ставлення, недискримінації та добросовісної конкуренції у сфері публічних закупівель.
Скаржник бажає реалізувати своє право на участь у цій закупівлі, однак, встановлені Замовником умови фактично ставлять його перед неприйнятним вибором: або погодитися із надмірними та необґрунтованими вимогами, які створюють значні правові й фінансові ризики та можуть призвести до безпідставного визнання переможця таким, що відмовився від підписання договору, або відмовитися від реалізації свого права на участь у процедурі закупівлі. Такий вибір не відповідає принципам публічних закупівель, оскільки учасник не зобов'язаний погоджуватися з порушенням порядку проведення закупівлі лише для того, щоб отримати можливість подати тендерну пропозицію.
Враховуючи, що Проєкт договору не підлягає зміні на етапі подання пропозицій, у Скаржника фактично відсутній інший ефективний спосіб захисту своїх прав та законних інтересів, окрім звернення зі скаргою до органу оскарження – Антимонопольного комітету України.
У Додатку № 7 до тендерної документації наведений Перелік документів та/або інформації, які подаються переможцем процедури закупівлі. У вказаному переліку взагалі відсутні ті документи, що вимагаються Замовником від переможця під час укладання договору згідно Розділу 12 Проєкту договору. Нам не зрозуміла така неузгодженість додатків тендерної документації між собою. Для чого це зроблено з боку Замовника? Для відхилення небажаних учасників під час підписання договору поставки? Інших пояснень у нас немає.
×
-
Назва доказу:
ДСТУ 3472-2015
-
Повʼязаний документ:
ДСТУ 3472-2015.pdf
-
-
Назва доказу:
ДСТУ 7146-2010
-
Повʼязаний документ:
ДСТУ 7146-2010.pdf
-
-
Назва доказу:
Постанова КМУ № 1178
-
Повʼязаний документ:
Постанова КМУ № 1178 від 12.10.2022 (Особливості).pdf
Вимоги:
Зобов'язати замовника внести зміни до тендерної документації
×
-
На підставі зазначеного вище, просимо зобов'язати Замовника внести відповідні зміни до тендерної документації шляхом усунення дискримінаційних та таких, що не відповідають вимогам законодавства, а саме виключити з Проєкту договору Розділ 12 Додатку № 3 до Документації (Проєкт договору).
Запити Органу оскарження
Номер:
6b58b82b211f40c59acd4e7532296dad
Тема запиту:
Пояснення по питанню шостому
Текст запиту:
29.06.2026 року Замовником було внесено низку змін до тендерної документації, зокрема, у Додатку №3 до тендерної документації, в якому міститься відповідний проект Договору оскаржуване положення було змінено на таке: «5.3. Базові відносини – всі відносини між Сторонами Договору, що виникають на підставі укладання цього Договору та передбачені останнім.».
Дата опублікування:
02.07.2026 19:17
Номер:
f8785714a48546d6bdd4120af5a40111
Тема запиту:
Пояснення по питанню п'ятому
Текст запиту:
29.06.2026 року Замовником було внесено низку змін до тендерної документації, зокрема, у Додатку №3 до тендерної документації, в якому міститься відповідний проект Договору оскаржуване положення було змінено на таке: «5.2.4. Повернути видаткову накладну Постачальнику, не підписуючи її, без здійснення оплати, в разі неналежного оформлення видаткової накладної (не у відповідності з вимогами статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).».
Дата опублікування:
02.07.2026 19:16
Номер:
3ae32a6f99e04809a9ab8cf7a56615f3
Тема запиту:
Пояснення по питанню шостому
Текст запиту:
29.06.2026 року Замовником було внесено низку змін до тендерної документації, зокрема, у Додатку №3 до тендерної документації, в якому міститься відповідний проект Договору оскаржуване положення було змінено на таке: «5.2.4. Повернути видаткову накладну Постачальнику, не підписуючи її, без здійснення оплати, в разі неналежного оформлення видаткової накладної (не у відповідності з вимогами статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).».
Дата опублікування:
02.07.2026 19:15
Номер:
de71cb10d01f40c8905bc6f543bcb860
Тема запиту:
Пояснення по питанню четвертому
Текст запиту:
29.06.2026 року Замовником було внесено низку змін до тендерної документації, зокрема, у Додатку №3 до тендерної документації, в якому міститься відповідний проект Договору оскаржуване положення було змінено на таке: «2.4. У разі поставки неякісних Товарів, які не відповідають вимогам Національного стандарту ДСТУ 7146:2010 та вимогам Національного стандарту ДСТУ 3472:2015, що може бути підтверджено відповідною уповноваженою лабораторією упродовж 10 календарних днів з часу поставки, Замовник має право відмовитися від оплати таких неякісних Товарів, а Постачальник зобов’язаний замінити неякісні Товари власними силами та за власний кошт упродовж 5 робочих днів.».
Дата опублікування:
02.07.2026 19:14
Номер:
379601b6268a44988e6a3f4b40b4a43b
Тема запиту:
Пояснення по питанню третьому
Текст запиту:
29.06.2026 року Замовником було внесено низку змін до тендерної документації, зокрема, у Додатку №3 до тендерної документації, в якому міститься відповідний проект Договору оскаржуване положення було замінено на таке: «2.1. Вимоги до якості Товарів, що поставляються, визначаються у відповідності до вимог статей 673, 675 Цивільного кодексу України, частини першої статті 41 Закону, абзацу другого пункту 29 Особливостей, вимог Національного стандарту ДСТУ 7146:2010 та вимог Національного стандарту ДСТУ 3472:2015.».
Дата опублікування:
02.07.2026 19:12
Номер:
5a9e6ff589a54b6ea9208f777ec6f3f3
Тема запиту:
Пояснення по питанню другому
Текст запиту:
Як було зазначено Скаржником вище, але з невідомих нам причин чомусь забуто у цій частині Скарги: «Згідно пункту 28 Особливостей, тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей.».
При цьому, стаття 22 Закону не встановлює вимоги, що у тендерній документації зазначається якими саме документами чи інформацією підтверджується «відповідна інформація про право підписання договору».
До того ж, Уповноважений орган, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері публічних закупівель – Мінекономіки, в розділі «Консультації з питань публічних закупівель» у відповіді на запит № 2300/2020 повідомив, що «Відповідно до пункту 1 частини другої статті 41 Закону переможець процедури закупівлі під час укладення договору про закупівлю повинен надати відповідну інформацію про право підписання договору про закупівлю» та наголосив, що дана вимога Закону є «імперативною», а отже замовники публічних закупівель не можуть відступати від її вимог, змінювати її зміст чи скасовувати її тощо.
Дата опублікування:
02.07.2026 19:11
Номер:
96930b1a6b754e0893c9f75cfa566096
Тема запиту:
Заперечення на пояснення Замовника
Текст запиту:
Щодо пункту 7 Скарги
Скаржник ознайомився з поясненнями Замовника, однак зазначає, що вони не містять спростування доводів Скарги по суті та зводяться переважно до загальних міркувань щодо мети банківської гарантії та оціночних суджень щодо аргументів Скаржника.
Замовник фактично не навів правового обґрунтування правомірності встановлення у тендерній документації детально регламентованих вимог до банківської гарантії. Жодної норми Закону чи Особливостей, яка б передбачала можливість встановлення надмірних деталізованих вимог до банківської гарантії, Замовником не наведено.
Скаржником не заперечується право Замовника встановлювати забезпечення виконання договору, однак предметом оскарження є саме надмірні та деталізовані умови такої гарантії, які виходять за межі необхідного регулювання та не передбачені законодавством.
Твердження Замовника про те, що він не розуміє, що є "поганого" у надмірній деталізації, не є правовим аргументом та не спростовує доводів Скаржника.
Предметом оскарження є встановлення вимог, які не передбачені законодавством, виходять за межі типової правової природи банківської гарантії та створюють додаткові необґрунтовані умови для Скаржника.
Дата опублікування:
03.07.2026 11:12
Номер:
c7dbcc7a24e7440da24ab64e727756df
Тема запиту:
Заперечення на пояснення Замовника
Текст запиту:
Щодо пункту 8 Скарги
Щодо твердження Замовника: "що ні Закон, ні Особливості не містять обмежень до способу звернення замовника до переможця процедури закупівлі для укладення договору про закупівлю та порядку укладення договору про закупівлю, в тому числі, не містить переліку підстав, що саме може вважатися відмовою від підписання договору."
Однак, Закон та Особливості є спеціальними нормативно-правовими актами, які регламентують порядок проведення закупівлі. Такі нормативно-правові акти не наділяють Замовника повноваженнями самостійно розширювати зміст процедури закупівлі шляхом встановлення додаткових етапів, обов'язків для переможця або додаткових підстав для констатації відмови від укладення договору, не передбачених законодавством.
Предметом оскарження є встановлення Замовником додаткових вимог до переможця, додаткових документів та умов укладення договору, невиконання яких тягне негативні наслідки у вигляді можливого відхилення та втрати забезпечення тендерної пропозиції.
Зауважимо, що Замовником не доведено чому саме такий порядок укладання договору є необхідний, яким чинним законодавством передбачений. Чому не можливо укласти договір за допомогою електронного підпису чи відправити поштою (як це передбачено для Замовника).
Щодо "відмови від підписання договору", зауважимо, що Замовник фактично ототожнює невиконання будь-якої встановленої ним вимоги з відмовою від підписання договору, однак це пряме зловживання.
Відсутність у Законі визначеної форми повідомлення про відмову не означає надання Замовнику права самостійно визначати, які саме дії або бездіяльність учасника вважаються такою відмовою.
Відмова від підписання договору є фактичним юридичним фактом, що випливає з поведінки переможця процедури закупівлі, а саме з невчинення дій, необхідних для укладення договору (зокрема: непідписання договору КЕП, неповернення підписаного примірника поштою, відсутність будь-якого підтвердженого волевиявлення щодо укладення договору або письмове повідомлення про відмову).
Натомість Замовник фактично пропонує вважати відмовою від підписання договору невиконання переможцем окремих вимог, самостійно встановлених ним у тендерній документації (щодо особистої явки, способу подання документів, проходження ідентифікації тощо), навіть якщо переможець виявляє бажання щодо укладення договору. Такий підхід підміняє фактичну відмову від укладення договору оцінкою Замовника щодо належності виконання встановлених ним додаткових вимог. Тим більше, дії Замовника неможливо проконтролювати, нічого не буде заважати Замовнику "повідомити" що якісь докумунети не надані Переможцем (може якийсь документ "загубитись").
Щодо посилання на рішення Органу оскарження від 2025 року, прийняті за результатами розгляду інших процедур закупівель.
Водночас Закон та Особливості не передбачають формування умов тендерної документації на підставі рішень Органу оскарження, прийнятих у межах інших процедур закупівель. Такі рішення приймаються за результатами розгляду конкретних скарг, з урахуванням встановлених у відповідній справі фактичних обставин, змісту тендерної документації та доводів сторін, а тому не є нормативно-правовими актами та не встановлюють загальнообов'язкових правил. (При цьому слід зауважити, що у рішенні, на яке посилається Замовник, оскаржувані вимоги містили альтернативні способи щодо підписання (укладання) договору, що не було враховано Замовником при посиланні на відповідну практику Органу оскарження.
Таким чином, саме по собі посилання на рішення Органу оскарження, прийняті в інших процедурах закупівель, не є належним правовим обґрунтуванням спірних положень тендерної документації та не спростовує доводів Скаржника щодо їх невідповідності вимогам законодавства.
Щодо особистого прибуття
Замовник не навів жодного правового чи фактичного обґрунтування необхідності особистої явки представника переможця саме до місцезнаходження Замовника для укладення договору про закупівлю.
Так, місцезнаходження Замовника: Черкаська область, м. Корсунь-Шевченківський, вул. Перемоги, 226, тоді як місцезнаходження Скаржника: м. Дніпро, вул. Космічна, 49Б. Відстань між зазначеними населеними пунктами автомобільними шляхами становить понад 350 км (в одну сторону), а пряме залізничне сполучення відсутнє.
За таких обставин виконання вимоги Замовника фактично зводиться до необхідності особистого прибуття уповноваженого представника Переможця до місцезнаходження Замовника виключно для підписання договору (лише з боку Переможця) та подання документів на "розгляд" Замовнику. При цьому тендерна документація не передбачає компенсації витрат на проїзд, проживання чи інших витрат, пов'язаних із виконанням такої вимоги.
Замовник також не пояснив (не обґрунтував), з яких причин укладення договору не може бути здійснено шляхом обміну документами, підписаними кваліфікованим електронним підписом, або шляхом поштового обміну документами, що є звичайною практикою укладання договору у публічних закупівлях.
Таким чином, зазначена вимога покладає на Скаржника додаткові фінансові та організаційні витрати, не пов'язані з предметом закупівлі (адже предметом закупівлі не є курєрські послуги) та не передбачені законодавством, та призводить до нерівного ставлення учасників залежно від їх місцезнаходження, що суперечить принципам недискримінації та рівного доступу до участі у процедурах закупівель.
Додатково слід зазначити, що Скаржник є учасником значної кількості процедур публічних закупівель по всій території України та має чинні договірні зобов'язання перед іншими замовниками і контрагентами, що потребують безперервного їх виконання. За таких умов встановлення обов'язкової особистої явки фактично створює надмірний організаційний тягар, який унеможливлює одночасне належне виконання господарської діяльності та участь у процедурах закупівель.
Крім того, Скаржник подає пропозиції в інших процедурах закупівель (список долучаємо), у яких також встановлено аналогічну вимогу (слово в слово) щодо обов'язкової особистої явки уповноваженого представника для доставки документів (такі умови є предметом окремих оскаржень). У разі застосування такого підходу всіма замовниками це фактично унеможливить ведення господарської діяльності з постачання товару та участь у публічних закупівлях, оскільки виконання договірних зобов'язань та участь у нових процедурах буде підмінено необхідністю постійного фізичного переміщення уповноваженої особи Скаржника для доставки документів. За таких умов діяльність уповноваженої особи буде зведена не до забезпечення участі в закупівлях, виконання своїх прямих обов'язків згідно Статуту та виконання договірних зобов'язань, а до виконання функцій кур'єрської доставки документів між різними замовниками по всій території України.
Для забезпечення рівних умов участі у процедурі закупівлі та можливості здійснення господарської діяльності Скаржника необхідно передбачити можливість укладення договору шляхом обміну документами засобами поштового зв'язку (зокрема, через АТ "Укрпошта" з описом вкладення або ТОВ "Нова пошта") або в електронній формі з накладенням кваліфікованого електронного підпису, у тому числі шляхом надсилання документів на електронну адресу. Такий порядок є загальноприйнятою практикою та відповідає чинному законодавству України.
При цьому сам Замовник (для себе) у тендерній документації передбачає можливість надсилання документів поштовим зв'язком, що свідчить про фактичне визнання ним допустимості та належності такого способу комунікації, однак, необґрунтовано не застосовує аналогічний підхід на переможця процедури закупівлі.
Дата опублікування:
03.07.2026 11:15
Номер:
197175c010d444919bdde4eb4a689c43
Тема запиту:
Пояснення по питанню першому
Текст запиту:
29.06.2026 року Замовником було внесено низку змін до тендерної документації, зокрема, Додаток №7 до тендерної документації «Перелік документів та/або інформації, які подаються переможцем процедури закупівлі» було доповнено таким змістом «Відповідно статті 27 Закону Замовник вимагає від переможця процедури Закупівлі внесення не пізніше дати укладення договору про закупівлю забезпечення виконання договору про закупівлю у розмірі 5 відсотків вартості договору про закупівлю. Розмір, вид, строк та умови надання, повернення та неповернення забезпечення виконання договору про закупівлю наведено у проекті договору – Додаток №3 до тендерної документації.».
При цьому, Додаток №3 до тендерної документації, у якому міститься проект договору та встановлені вимоги щодо розміру, виду, строку та умов надання, повернення та неповернення забезпечення виконання договору про закупівлю (Розділ 11.ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВИКОНАННЯ ДОГОВОРУ) є невід’ємною частиною нашої тендерної документації.
Таким чином, усі вимоги пункту 16 частини 2 статті 22 Закону нами дотримано, оскільки у розумінні Закону не можна вважати, що додатки до тендерної документації не є самою тендерною документацією.
Дата опублікування:
02.07.2026 19:10
Номер:
38f51ee332a142988c69ae45d883502a
Тема запиту:
Пояснення по питанню восьмому
Текст запиту:
По-перше, стосовно зазначеного Скаржником: «Аналіз положень Розділу 12 Додатку № 3 до Документації (Проєкт договору) свідчить, що Замовником встановлено надмірно формалізований, ускладнений та такий, що не передбачений Законом чи Особливостями порядок укладення договору про закупівлю та перелік документів від переможця під час підписання договору. Фактично Замовник зловживаючи своїми правами створив власну процедуру укладення договору, яка містить значну кількість необґрунтованих дій, документів, особистих візитів, перевірок та умов, невиконання яких визнається Замовником відмовою переможця від підписання договору.
Водночас порядок укладення договору за результатами процедури закупівлі є врегульованим законодавством.» повідомляємо таке.
Слід зазначити, що ні Закон, ні Особливості не містять обмежень до способу звернення замовника до переможця процедури закупівлі для укладення договору про закупівлю та порядку укладення договору про закупівлю, в тому числі, не містить переліку підстав, що саме може вважатися відмовою від підписання договору.
Означене вище не є нашою особистою думкою, як Замовника, а ґрунтується на сталій позиції Комісії, висловленій зокрема, але не виключно у рішенні № 572-р/пк-пз від 14.01.2025 (копія додається) та у рішенні № 13032-р/пк-пз від 25.08.2025 року (копія додається).
По-друге, Скаржником у Скарзі зазначено, що «Згідно вимог пункту 17 Особливостей, договір про закупівлю за результатами проведеної закупівлі згідно з пунктами 10, 13, 80, 86, 88, 89, 91 цих особливостей укладається відповідно до Цивільного кодексу України з урахуванням положень статті 41 Закону, крім частин другої - п'ятої, сьомої - дев'ятої статті 41 Закону, та цих особливостей. При цьому законодавством визначено вичерпний перелік документів, які переможець повинен надати під час укладення договору. Зокрема, відповідно до пункту 17 Особливостей переможець під час укладення договору повинен надати інформацію про право підписання договору про закупівлю, а перелік документів, що можуть вимагатися від переможця, визначений пунктом 47 Особливостей.».
Ми, як Замовник, ознайомилися з усім зазначеним вище, та наголошуємо на тому, що ми – не проводимо Процедуру закупівлі згідно з пунктами 13, 80, 86, 88, 89, 91 Особливостей, крім того, у пункті 17 Особливостей є відсутнім саме «вичерпний перелік документів, які переможець повинен надати під час укладення договору», про який наголошує Скаржник.
Стосовно же «процедури укладення договору» та «створення нових підстав для відмови від його підписання або покладання на переможця
додаткових обов'язків» все було зазначено вище з посиланням на практику розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель Органом оскарження.
По-третє, стосовно зазначеного Скаржником «Щодо строків та порядку виклику уповноваженої особи Постачальника.» повідомляємо таке.
Як вже зазначалося вище з посиланням на практику розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель Комісією, а ні Закон, а ні Особливості не містять обмежень до способу звернення замовника до переможця процедури закупівлі для укладення договору про закупівлю та порядку укладення договору про закупівлю, в тому числі, не містить переліку підстав, що саме може вважатися відмовою від підписання договору.
Вимоги щодо строків укладання договору, передбачені пунктом 49 Особливостей (Замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем процедури закупівлі, протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 15 днів з дати прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі. У випадку обґрунтованої необхідності строк для укладення договору може бути продовжений до 60 днів. У разі подання скарги до органу оскарження після оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю перебіг строку для укладення договору про закупівлю зупиняється) нами дотримано.
По-четверте, стосовно зазначеного Скаржником «Щодо обов'язкової особистої явки та ідентифікації» повідомляємо таке. Як вже зазначалося вище з посиланням на практику розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель Комісією, а ні Закон, а ні Особливості не містять обмежень до способу звернення замовника до переможця процедури закупівлі для укладення договору про закупівлю та порядку укладення договору про закупівлю, в тому числі, не містить переліку підстав, що саме може вважатися відмовою від підписання договору.
По-п’яте, стосовно зазначеного Скаржником «Щодо обов'язкового "особистого" подання банківської гарантії та документів» повідомляємо таке. Як вже зазначалося вище з посиланням на практику розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель Комісією, а ні Закон, а ні Особливості не містять обмежень до способу звернення замовника до переможця процедури закупівлі для укладення договору про закупівлю та порядку укладення договору про закупівлю, в тому числі, не містить переліку підстав, що саме може вважатися відмовою від підписання договору.
Однак, враховуючи той факт, що ми є відповідальним Замовником, який намагається неухильно дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель та недискримінації учасників, оголошених статтею 5 Закону, то нами, з метою недопущення неоднозначного тлумачення учасниками Процедури закупівлі вимог до забезпечення виконання договору у вигляді банківської гарантії, було 29.06.2026 року внесено низку змін до тендерної документації, зокрема, до Додатку №3 до тендерної документації, в якому міститься відповідний проект Договору, а саме: «11.1. Замовник (бенефіціар) вимагає від Постачальника (принципала) здійснити внесення останнім не пізніше дати укладення договору про закупівлю забезпечення виконання цього Договору у вигляді банківської гарантії в електронному або паперовому вигляді (далі – Банківська гарантія) в розмірі 5 відсотків від вартості цього Договору в національній валюті України – гривні, що становить:___________________________ грн.» та
«у випадку, якщо підписантом є не голова правління, то повноваження особи, яка підписує Банківську гарантію виключно в електронному вигляді, повинні бути підтверджені сканованою копією (оригіналом) відповідного документа банку-гаранта (доручення, тощо) з накладенням КЕП (кваліфікованого електронного підпису) уповноваженої особи банку-гаранта на підпис відповідного документу;».
По-шосте, стосовно зазначеного Скаржником «Щодо сертифікату» повідомляємо таке. Як вже зазначалося вище з посиланням на практику розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель Комісією, а ні Закон, а ні Особливості не містять обмежень до способу звернення замовника до переможця процедури закупівлі для укладення договору про закупівлю та порядку укладення договору про закупівлю, в тому числі, не містить переліку підстав, що саме може вважатися відмовою від підписання договору.
Однак, знов таки враховуючи той факт, що ми є відповідальним Замовником, який намагається неухильно дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель та недискримінації учасників, оголошених статтею 5 Закону, то ми вважаємо за доцільне надати обґрунтування нашої вимоги.
Загальновідомим є той факт, що сертифікати генетичних, технологічних та якісних характеристик, за станом на цей час, видаються ВП «УКРНДІВУГЛЕЗБАГАЧЕННЯ» ДП «НТЦ «ВУГЛЕІННОВАЦІЯ», оскільки інша уповноважена на видачу таких сертифікатів Державна установа ТК 92 («Технічний комітет України зі стандартизації 92 «Вугілля та продукти його перероблення») зареєстрована за адресою: Україна, м. Луганськ, вул. Совєтська, 61. Через тимчасову окупацію міста з 2014 року фактична діяльність установи на підконтрольній території України не провадиться, а отже отримати відповідні сертифікати, видані цією установою – не можливо.
Крім того, відповідно до пункту 29 Особливостей у разі проведення відкритих торгів згідно із цими Особливостями для закупівлі твердого палива, положення пунктів 1 і 2 частини другої статті 16 Закону замовником не застосовуються.
У разі здійснення закупівель, визначених абзацом першим цього пункту, замовники не можуть установлювати вимог до предмета закупівлі, що не передбачені відповідним національним стандартом (за наявності національного стандарту для відповідного предмета закупівлі).
На кам’яне вугілля, антрацит та продукти їх перероблення, що використовуються для побутових потреб, зокрема, поширюється стандарт ДСТУ 7146:2010 «Вугілля кам’яне та антрацит для побутових потреб. Технічні умови» та ДСТУ 3472:2015 «Вугілля буре, кам’яне та антрацит. Класифікація» (далі – Національні стандарти, копії – додаюься).
Пунктом 7.10 даного Національного стандарту передбачено, що «Під час укладання договору на постачання вугілля для побутових потреб повинен бути представлений сертифікат генетичних, технологічних та якісних характеристик, що містить основні та додаткові параметри кодифікації вугілля середнього та високого рангів згідно з ГОСТ 30313 та Міжнародною системою кодифікації*. Термін дії сертифіката генетичних, технологічних та якісних характеристик — чотири роки».
Таким чином, Національний стандарт не передбачає можливості під час укладання договору на постачання вугілля для побутових потреб представляти саме не оригінали/ копії/ засвідчені копії тощо сертифікату генетичних, технологічних та якісних характеристик, що містить основні та додаткові параметри кодифікації вугілля середнього та високого рангів згідно з ГОСТ 30313 та Міжнародною системою кодифікації. До того ж, загальновідомим є той факт, що отримати відповідні сертифікати генетичних, технологічних та якісних характеристик можуть не тільки лише виробники вугілля кам’яного, а й інші суб’єкти господарювання, що здійснюють продаж/реалізацію/постачання тощо даного виду твердого палива. Таким чином, такий принцип здійснення публічних закупівель та недискримінації учасників, оголошений статтею 5 Закону, як «недискримінація учасників та рівне ставлення до них» нами під час встановлення означеної вимоги порушено не було.
Відносно же зазначеного Скаржником, що «Натомість сертифікат на узагальнену марку "Г" у такому вигляді уповноваженими органами не видається, що унеможливлює виконання вимоги Замовника в запропонованій редакції та створює додаткову невизначеність щодо предмета закупівлі.» повідомляємо таке.
Згідно з роз’ясненнями BП «УКРНДІВУГЛЕЗБАГАЧЕННЯ» ДП «НТЦ «ВУГЛЕІННОВАЦІЯ» (лист від 21.03.2023 №42 – копія додається) товарна вугільна продукція вугілля кам’яне марки Г (13-100) є вугіллям марки Г(Г1) (газове, гpyпa Г1) або Г(Г2) (газове, група Г2) відповідно до ДСТУ 3472:2015 «Вугілля буре, кам'яне та антрацит. Класифікація», з розміром кусків (13-100) мм. У ДСТУ 7146:2010 «Вугілля кам’яне та антрацит для побутових потреб. Технічні умови» відсутня товарна продукція Г(Г1) (13-100) або Г(Г2) (13-100) у зв’язку з тим, що на час його прийняття був чинний ДСТУ 3472-96 «Вугілля буре, кам'яне та антрацит. Класифікація» в якому не було зазначено вугілля кам'яне марки Г(Г1) або Г(Г2). Вугілля кам’яне марки Г(Г1) або Г(Г2) зазначено у ДСТУ 3472:2015, якому надано чинності з 01.01.2016 р. За комплексом технологічних властивостей i петрографічних характеристик, а також коефіцієнтом технологічної цінності вугілля кам'яне марок Г (газовий) було поділено на Г(Г1) (газове, гpyпa Г1), Г(Г2) (газове, rpyпa Г2), ГЖП (газове жирне піснувате), ГЖ (газове жирне). Виходячи вище зазначеного, класифікаційні показники вугілля кам'яне марки Г(Г1) або Г(Г2) згідно з ДСТУ 3472:2015 лежать в межах показників вугілля кам'яного марки Г за ДСТУ 3472-96.
29.06.2026 року Замовником було внесено низку змін до тендерної документації та всюди за текстом відносно вугілля кам’яного марки Г (13-100)* було зроблено примітки: * товарна вугільна продукція вугілля кам’яне марки Г (13-100) є вугіллям марки Г(Г1) (газове, гpyпa Г1) або Г(Г2) (газове, група Г2) відповідно до ДСТУ 3472:2015 «Вугілля буре, кам'яне та антрацит. Класифікація», з розміром кусків (13-100) мм», що дозволяє, зокрема але не виключно, представляти під час укладання договору оригінали сертифікатів генетичних, технологічних та якісних характеристик, видані ВП «УКРНДІВУГЛЕЗБАГАЧЕННЯ» ДП «НТЦ «ВУГЛЕІННОВАЦІЯ» на вугільну продукцію саме Г(Г1) (13-100) або саме Г(Г2) (13-100).
По-сьоме, стосовно зазначеного Скаржником «Щодо вимоги розкриття повного ланцюга постачання» повідомляємо таке. Як вже зазначалося вище з посиланням на практику розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель Комісією, а ні Закон, а ні Особливості не містять обмежень до способу звернення замовника до переможця процедури закупівлі для укладення договору про закупівлю та порядку укладення договору про закупівлю, в тому числі, не містить переліку підстав, що саме може вважатися відмовою від підписання договору.
Однак, знов таки враховуючи той факт, що ми є відповідальним Замовником, який намагається неухильно дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель та недискримінації учасників, оголошених статтею 5 Закону, то ми вважаємо за доцільне надати обґрунтування нашої вимоги.
Встановлена нами у проекті договору вимога щодо надання Постачальником інформаційного листа в довільній формі щодо всіх запропонованих ним марок вугілля кам’яного (Товарів), що становлять предмет закупівлі даного Договору із зазначенням інформації стосовно походження кожної марки вугілля кам’яного (Товару), що становлять предмет закупівлі даного Договору (країна походження, басейн видобування, місто, шахта), інформація про виробника (-ів) Товарів (вказати повне найменування, код ЄДРПОУ, місцезнаходження виробника (-ів)) та постачальника (-ів)/продавця (-ів) Товарів, якщо Постачальник (переможець процедури закупівлі) буде закуповувати (вже закупів) Товари не у виробника (-ів) Товарів безпосередньо (вказати найменування, код ЄДРПОУ, місцезнаходження всіх таких суб’єктів господарювання) вимагається нами у відповідності до вимог частини 3 статті 678 Цивільного кодексу України, з метою можливості подальшого висунення вимоги безпосередньо продавцю або виробнику відповідних товарів щодо заміни, безоплатного усунення недоліків неякісних товарів і відшкодування завданих нам, як Замовнику, збитків.
Дата опублікування:
02.07.2026 19:20
Номер:
28ead6051fe24b41a4c116f2d36030e7
Тема запиту:
Пояснення по питанню сьомому
Текст запиту:
Стосовно зазначеного Скаржником: «Отже, на нашу думку, Проєктом договору передбачено надмірно деталізовані та необґрунтовані вимоги до банківської гарантії, зокрема: обов'язок надання значного переліку підтвердних документів щодо покриття гарантії; встановлення жорстких та невластивих банківській гарантії вимог до її змісту; обмеження кола сторін гарантії виключно Замовником, Постачальником та банком-гарантом; вимоги щодо обов'язкового погодження Замовником припинення дії банківської гарантії та повернення гарантійної суми; встановлення додаткових умов, пов'язаних із договором, на підставі якого видано гарантію, що не передбачені законодавством.» повідомляємо таке.
На нашу думку, як Замовника, головна мета банківської гарантії забезпечення виконання договору – це фінансовий захист Замовника від ризиків, невиконання договірних зобов’язань нашим контрагентом. Вона гарантує, що постачальник якісно та вчасно виконає взяті на себе зобов’язання, а в разі порушення умов – Замовник, а отже і відповідний бюджет, отримає грошову компенсацію збитку.
Також, ми не розуміємо що є поганого у «надмірній деталізації» вимог до відповідної банківського гарантії, як забезпеченні виконання договору, оскільки на відміну від банківської гарантії забезпечення тендерної пропозиції, чинним законодавством України не встановлено виключних вимог до такого виду забезпечення виконання договору.
Чому Скаржник помилково вважає, що «необґрунтованою вимогою до банківської гарантії» зокрема є «обов'язок надання значного переліку підтвердних документів щодо покриття гарантії», оскільки наявність відповідного покриття підтверджується лише платіжною інструкцію та одним на вибір документом від банку-гаранту!?
Також, ми не розуміємо що Скаржником мається на увазі під поняттям «жорстких та невластивих банківській гарантії вимог до її змісту», напевно Скаржник знає «м’які та властиві банківській гарантії вимоги до її змісту»!?
Також, залишається невідомим чому Скаржника не влаштовує таке «обмежене» коло сторін відповідної банківської гарантія, як: принципал, бенефіціар та банк-гарант!?
«Вимоги щодо обов'язкового погодження Замовником припинення дії банківської гарантії та повернення гарантійної суми», які «не подобаються» Скаржнику, встановлені Замовником згідно з пунктом 4 частини 2 статті 27 Закону: «Замовник повертає забезпечення виконання договору про закупівлю: згідно з умовами, зазначеними в договорі про закупівлю …».
«Встановлення додаткових умов, пов'язаних із договором, на підставі якого видано гарантію, що не передбачені законодавством» - взагалі не зрозуміло про що йде мова? Відносно відповідного договору у нас наявна лише одна логічна та проста вимога: «до Банківської гарантії додається договір на підставі якого її було видано, цей договір не повинен містити положень, що суперечать змісту Банківської гарантії, у тому числі не повинен містити відкладальних обставин».
Таким чином, голослівні заяви Скаржника у цій частині Скарги щодо «необґрунтованих вимог», «встановлення жорстких та невластивих вимог», «не передбачуваності законодавством» тощо не містять жодного конкретного посилання на вимоги чинного законодавства України з питань публічних закупівель, які нами, як Замовником, було нібито порушено!
Стосовно зазначеного Скаржником: «По-перше, зазначимо, що зазначені вимоги виходять за межі правового регулювання банківської гарантії, встановленого Законом України "Про банки і банківську діяльність" та Положенням НБУ № 639, та фактично змінюють її правову природу як безумовного зобов'язання банку перед бенефіціаром. Окремо зауважимо, що вимога щодо обов'язкового письмового погодження Замовника для припинення дії гарантії або повернення гарантійної не узгоджується з вимогами частини 2 статті 27 Закону.» повідомляємо таке.
Так, Скаржник не зазначив у Скарзі, які саме конкретні «зазначені вимоги» на його особисту думку «вийшли за межі правового регулювання банківської гарантії». До того ж, як вже було зазначено вище, «вимога щодо обов’язкового письмового погодження Замовника для припинення дії гарантії або повернення гарантійної [мабуть Скаржник не дописав - «суми»]», як раз й «узгоджується з вимогами частини 2 статті 27 Закону», якою, зокрема передбачено, що «Замовник повертає забезпечення виконання договору про закупівлю згідно з умовами, зазначеними в договорі про закупівлю».
Стосовно зазначеного Скаржником: «По-друге, вищевказані умови створюють вигідну Замовнику ситуацію для зловживань з метою укладання договору з "обраним" учасником. Завдяки таким умовам Замовник отримує можливість застосовувати вибірковий, дискримінаційний підхід при оцінці формальних вимог до банківської гарантії, що створює ризик необґрунтованого відхилення тендерних пропозицій учасників навіть у разі незначної формальної невідповідності одному з численних встановлених критеріїв. При цьому зауважимо, що Документацією передбачено ще забезпечення тендерної пропозиції. Відповідно, у сукупності такі умови створюють підвищений ризик для учасника (у т.ч. Скаржника), адже невиконання навіть однієї з численних формалізованих вимог до банківської гарантії щодо забезпечення договору може не лише призвести до відхилення тендерної пропозиції, але й фактично створює ризик втрати забезпечення тендерної пропозиції (тобто до збитків). Крім того, банківська гарантія забезпечення виконання договору не оприлюднюється в електронній системі закупівель та надається виключно Замовнику. Отже, перевірка відповідності банківської гарантії здійснюється виключно Замовником на власний розсуд. У поєднанні з надмірно деталізованими вимогами це створює реальний ризик різного підходу до оцінки документів різних учасників та можливість необґрунтованого визнання гарантії такою, що не відповідає умовам документації. Для Скаржника такі надмірні умови створюють неприйнятний рівень фінансового та правового ризику. Погодження на умови Проєкту договору означають прийняття значних фінансових зобов'язань із високою ймовірністю втрат. При цьому вплинути на зміну умов Проєкту договору Скаржник не має можливості. У такій ситуації Скаржник змушений або закладати істотні ризики можливих втрат у вартість пропозиції, що робить участь економічно необґрунтованою та неконкурентною, або відмовитися від участі у процедурі, що фактично позбавляє його права на участь у закупівлі. Обидва варіанти є непропорційними та такими, що обмежують право Скаржника на участь у цій закупівлі.» повідомляємо таке.
Ми, як Замовник, дуже уважно ознайомилися з усім викладеним вище, але так і не зрозуміли у чому полягають наші «порушення» зазначені у цій частині Скарги!? Скаржник повідомив Комісії та нам, як Замовнику, про його «істотні ризики», «фінансові та правові ризики», «реальний ризик різного підходу», «ризик втрати забезпечення тендерної пропозиції» та ін., однак він не навів жодне посилання на конкретну норму Закону чи Особливостей, яку нами нібито було порушено.
Стосовно зазначеного Скаржником: «По-третє, звертаємо увагу на наявний дисбаланс у вимогах тендерної документації: у Проєкті договору (Додаток № 3) встановлено значний обсяг жорстких та деталізованих вимог щодо банківської гарантії, тоді як документи, що вимагаються від учасника до кінцевого строку подання пропозицій (Додаток № 5 до Документації) фактично складаються з листа згідно Додатку № 6 до Документації та забезпечення тендерної пропозиції разом з окремим документом від банку. Такий підхід свідчить про вибіркове навмисне ускладнення саме вимог до забезпечення договору, що вказує на зловживання Замовника та недотримання принципів проведення закупівлі, адже надмірні вимоги не є об'єктивно необхідними для досягнення мети закупівлі. У своїй сукупності зазначені обставини свідчать про те, що встановлені вимоги не спрямовані на забезпечення належного виконання договору на засадах рівності та прозорості, а створюють передумови для фактичного відбору учасника поза об'єктивними критеріями процедури закупівлі. Дії Замовника, з огляду на характер та зміст встановлених вимог, вказують на те, що Замовник створив всі умови для укладення договору з наперед визначеним учасником, що не відповідає суті та принципам публічних закупівель і порядку їх проведення, встановленому Законом України "Про публічні закупівлі". Скаржник не погоджується з такими умовами тендерної документації, з порушенням принципів здійснення публічних закупівель, та не може бути зобов'язаний приймати участь у процедурі на умовах, що суперечать вимогам законодавства та створюють непропорційні ризики для Скаржника. Скаржник зауважує, що він не заперечує щодо встановлення забезпечення виконання договору (або права Замовника вимагати таке забезпечення), однак вважає, що вимоги до такого забезпечення мають бути розумними, обґрунтованими та такими, що відповідають вимогам чинного законодавства України. Наприклад, у випадку використання банківської гарантії її форма та умови повинні відповідати вимогам нормативно-правових актів, у тому числі Постанови Правління Національного банку України від 03.08.2021 № 82 "Про затвердження форми та умов банківської гарантії", якою визначено обов'язкову форму та умови банківської гарантії. Враховуючи, що Проєкт договору не підлягає зміні на етапі подання пропозицій, у Скаржника фактично відсутній інший ефективний спосіб захисту своїх прав та законних інтересів, окрім звернення зі скаргою до органу оскарження – Антимонопольного комітету України. Просимо зобов'язати Замовника внести відповідні зміни до пункту 11.2. Додатку № 3 до документації (Проєкт договору), шляхом виключення дискримінаційних, надмірних та таких, що не передбачені законодавством, вимог до банківської гарантії та приведення її умов у відповідність до чинного законодавства України, а саме Постанови Правління Національного банку України від 03.08.2021 № 82.» повідомляємо таке.
Стосовно нібито наявного «дисбалансу у вимогах тендерної документації» повідомляємо, що а ні Законом, а ні Особливостями не встановлено вимог до оприлюднення якоїсь незрозумілим чином «збалансованої» тендерної документації.
До того ж, голослівні заяви Скаржника щодо «вибіркового навмисного ускладнення саме вимог до забезпечення договору», «зловживання Замовника», «недотримання принципів проведення закупівлі», «надмірних вимог», «створення передумов для фактичного відбору учасника поза об'єктивними критеріями процедури закупівлі», «створення всіх умов для укладення договору з наперед визначеним учасником», «не відповідність суті та принципам публічних закупівель і порядку їх проведення, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі»», «порушення принципів здійснення публічних закупівель», «створення непропорційних ризиків для Скаржника» та ін. не підкріплені жодним посиланням на конкретну норму Закону або Особливостей тощо, яку б нами нібито було порушено!
Однак, у цій частині Скарги Скаржник не обмежився голослівними звинуваченнями нас, як Замовника, а й запропонував конкретні дії, які на його суб’єктивну думку мають усунути у тому числі «дисбаланс» у забезпеченні виконання договору, а саме: «Просимо зобов'язати Замовника внести відповідні зміни до пункту 11.2. Додатку № 3 до документації (Проєкт договору), шляхом виключення дискримінаційних, надмірних та таких, що не передбачені законодавством, вимог до банківської гарантії та приведення її умов у відповідність до чинного законодавства України, а саме Постанови Правління Національного банку України від 03.08.2021 № 82.».
Все б було добре, але є певний нюанс – у Додатку 1 до постанови Правління Національного банку України від 03.08.2021 № 82 «Про затвердження форми та умов банківської гарантії» чітко визначено, що «1. Ця банківська гарантія застосовується для забезпечення виконання Принципалом зобов'язань щодо участі в аукціоні з умовами з продажу об'єкта.».
Ми, як Замовник у розумінні Закону, проводимо Процедуру закупівлі відповідно до вимог Закону та Особливостей. Ми не проводимо ніякий аукціон та не продаємо жодних об’єктів! Навпаки, ми маємо на меті закупити певний товар на умовах, визначених Законом та Особливостями, чого Скаржник, мабуть не розуміє!
Враховуючи все зазначене вище, ми вважаємо що вимоги Скаржника у цій частині його Скарги суперечать вимогам Закону та вимогам Особливостей.
Дата опублікування:
02.07.2026 19:18