• Відкриті торги з особливостями
  • Мультилотова
  • КЕП
  • 1

ДК 021:2015: 24950000-8 - Спеціалізована хімічна продукція; 24958200-6 Флокулянт (флокулянт)

Закупівля здійснюється за рахунок власних коштів ПрАТ «АК «Київводоканал». Категорія: Юридичні особи та/або суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, зазначені у пункті 4 частини першої статті 2 Закону України «Про публічні закупівлі». Математична формула для розрахунку приведеної ціни (у разі її застосування). Єдиним критерієм оцінки тендерних пропозицій є ціна з ПДВ. Питома вага цінового критерію – 100 відсотків. Мова (мови), якою (якими) повинні готуватися тендерні пропозиції: українська.

Призупинено

18 636 666.18 UAH з ПДВ
Період оскарження: 23.06.2026 17:54 - 29.06.2026 00:00
Скарга
Прийнята до розгляду
КЕП

СКАРГА на порушення замовником порядку проведення процедури закупівлі

Номер: 1885dfb297ac4a3a8ea9363195135d3d
Ідентифікатор запиту: UA-2026-06-23-013819-a.a2
Назва: СКАРГА на порушення замовником порядку проведення процедури закупівлі
Скарга:
Дата розгляду скарги: 08.07.2026 10:00
Місце розгляду скарги: Антимонопольний комітет України
Дата прийняття рішення про прийняття скарги до розгляду: 30.06.2026 14:31
Автор: ТОВ "КАПІТАЛ-РОСТ ", Станіслав Сергєєв +380671005376 krtender8@gmail.com

Пункт скарги

Порядковий номер пункту скарги: 1
Номер: 99331a13a2214712a9991bababed0008
Заголовок пункту скарги: . Щодо документів, передбачених пунктом 2 Додатка 5 до тендерної документації за Лотом 2
Тип пов'язаного елемента: Скарга на лот
Тип порушення: Порушення, пов'язані з вимогами законодавства
Ідентифікатор класифікації: Технічна специфікація предмета закупівлі
Тип порушення: Технічна специфікація предмета закупівлі
Опис суті пункту скарги: І. Щодо документів, передбачених пунктом 2 Додатка 5 до тендерної документації за Лотом 2

Пунктом 2 Додатка 5 до тендерної документації Замовник установив, що для підтвердження відповідності запропонованого товару вимогам, учасник повинен надати у складі тендерної пропозиції один із таких документів:
- копія висновку санітарно-епідеміологічної експертизи на Товари щодо можливості його застосування для очистки стічних вод та/або обробки осадів або
- у зв’язку з втратою чинності Закону України «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення» з 01 жовтня 2023 року копія висновку наукової санітарно-епідеміологічної експертизи на відповідність Товару санітарному законодавству, виданого установою, уповноваженою на проведення санітарно- епідеміологічної експертизи або
- копія висновку за результатами наукової оцінки відповідності об’єкта досліджень медико-санітарним нормам та/або
- копія протоколу/звіту санітарно-епідеміологічної експертизи на відповідність Товару санітарному законодавству, виданого установою, уповноваженою на проведення санітарно-епідеміологічної експертизи, яким підтверджується сфера застосування або використання або реалізації товару для очистки вод та/або обробки осадів.
- у разі відсутності вказаного документу Учасник надає довідку, видану відповідним уповноваженим органом, яким підтверджується сфера застосування або використання або реалізації товару для очистки стічних вод та/або обробки осадів.
Наведена вимога є дискримінаційною, непропорційною та такою, що суперечить Закону України «Про публічні закупівлі» й Особливостям здійснення публічних закупівель, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178, оскільки Замовник вимагає документи, правова природа, форма, порядок видачі та коло суб’єктів, уповноважених їх видавати, не визначені або належним чином не врегульовані чинним законодавством України.
Відповідно до розділу IX «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про систему громадського здоров’я» Закон України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» визнано таким, що втратив чинність з дня введення в дію Закону України «Про систему громадського здоров’я». Саме Закон України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» передбачав механізм державної санітарно-епідеміологічної експертизи та видачу відповідних висновків.
Скаржник не заперечує право Замовника вимагати належне підтвердження безпечності реагенту. Однак спосіб такого підтвердження має бути чітким, об’єктивним, пропорційним предмету закупівлі та однаково доступним усім потенційним учасникам. У цьому випадку Замовник не визначив нормативних підстав, форми, процедури отримання та вичерпного кола суб’єктів, уповноважених видавати запропоновані «альтернативні» документи.
Скаржник має можливість запропонувати за Лотом 2 флокулянт власного виробництва Aquaclean C-120 , виготовлений за ТУ У 20.1-33400188-005:2025. Доданий до скарги сертифікат якості стосується партії товару, виготовленої 20.11.2025 року. Отже, Скаржник об’єктивно не міг отримати на цей товар висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи за процедурою, що припинила існування до розроблення зазначених технічних умов та виготовлення відповідної партії товару.
Висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи у попередньому порядку державними органами вже не видається. Водночас форма, порядок видачі та оформлення висновку за результатами наукової оцінки відповідності об’єкта досліджень медико-санітарним нормативам, протоколу/звіту санітарно-епідеміологічної експертизи та довідки відповідного уповноваженого органу на підтвердження сфери застосування товару, що визначена тендерною документацією й чинним законодавством не конкретизовані.
Вважаємо, що встановлені Замовником вимоги мають дискримінаційний характер і порушують принципи здійснення публічних закупівель з огляду на таке.
Щодо висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи
З 01 жовтня 2023 року введено в дію Закон України «Про систему громадського здоров’я» № 2573-IX, а Закон України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», який передбачав механізм державної санітарно-епідеміологічної експертизи та видачу відповідного висновку, визнано таким, що втратив чинність.
Скаржник не оспорює суспільно важливу мету перевірки безпечності хімічної продукції, призначеної для використання у питному водопостачанні. Оскаржується саме спосіб її підтвердження: Замовник залишив можливість подання документа, який новий виробник або виробник нового товару не може отримати після зміни законодавства, та водночас не встановив належно визначених і рівнодоступних альтернатив.
Збереження у тендерній документації можливості подати висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи саме по собі не було б дискримінаційним за наявності реальної та нормативно визначеної альтернативи. Однак перелічені Замовником альтернативні документи не мають однозначно визначених форми, порядку видачі та кола уповноважених установ, що ставить нових виробників у нерівне становище порівняно із суб’єктами, які мають документи, отримані до 01.10.2023.
Таким чином, фактичну перевагу отримують суб’єкти господарювання, які вже мають висновки, видані за попередньою процедурою, тоді як Скаржник, товар якого виготовляється за технічними умовами 2025 року, не може отримати рівнозначний документ за чіткою та передбаченою законом процедурою.
Замовник повинен усунути цю нерівність шляхом внесення відповідних змін до тендерної документації та встановлення чіткого, нормативно обґрунтованого й однаково доступного способу підтвердження безпечності товару.
Щодо висновку за результатами наукової оцінки відповідності медико-санітарним нормативам та/або протоколу/ звіту санітарно-епідеміологічної експертизи
Редакція пункту 2 Додатка 5 формально передбачає альтернативні документи замість висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи, однак такі альтернативи не усувають порушення, а створюють додаткову правову невизначеність.
Чинне законодавство України не визначає як самостійні уніфіковані форми документів «висновок наукової санітарно-епідеміологічної експертизи на відповідність товару санітарному законодавству», «висновок за результатами наукової оцінки відповідності об’єкта досліджень медико-санітарним нормативам» або «протокол/звіт санітарно-епідеміологічної експертизи» у тому змісті, в якому їх вимагає Замовник.
Частиною другої статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до Положення про Міністерство охорони здоров’я України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 267, МОЗ є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я.
МОЗ є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, а також захисту населення від інфекційних хвороб, протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та іншим соціально небезпечним захворюванням, попередження та профілактики неінфекційних захворювань, забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах епідеміологічного нагляду (спостереження), імунопрофілактики, промоції здорового способу життя, відповідального ставлення до свого здоров’я та запобігання факторам ризику, попередження та зниження рівня вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров’я населення, безпеки харчових продуктів, регламентації факторів середовища життєдіяльності населення, гігієнічної регламентації небезпечних факторів, створення національної системи крові, управління системою якості щодо безпеки крові, біологічної безпеки та біологічного захисту, боротьби із стійкістю до протимікробних препаратів, реагування на небезпеки для здоров’я та надзвичайні стани в сфері охорони здоров’я, а також забезпечення формування державної політики у сферах санітарного та епідемічного благополуччя населення.
Законом України «Про систему громадського здоров’я» та іншими актами санітарного законодавства:
- не передбачено уніфікованої форми такого документа, як висновок за результатами наукової оцінки відповідності об’єкта досліджень медико-санітарним нормативам та/або протокол чи звіт санітарно-епідеміологічної експертизи у значенні, наведеному Замовником;
- не передбачено єдиного порядку отримання такого висновку та/або протоколу чи звіту санітарно-епідеміологічної експертизи.
Аналогічне питання вже було предметом дослідження Комісії під час розгляду скарги у процедурі закупівлі № UA-2024-04-04-009178-a. У рішенні від 06.06.2024 № 9946-р/пк-пз Комісія послалася, зокрема, на запити до Міністерства охорони здоров’я України та Міністерства освіти і науки України щодо нормативного визначення таких документів. Комісія листом від 06.06.2024 № 20-29.1/12-47ПЗе направила Міністерству охорони здоров’я України запит, у якому зазначила, зокрема:
«Враховуючи наведене, зазначаємо про необхідність надати наступну інформацію з документальним підтвердженням, чи передбачено чинним законодавством:
– нормативно-правові акти, якими визначений “висновок наукової санітарно-епідеміологічної експертизи”;
– нормативно-правові акти, на підставі яких видається “висновок наукової санітарно-епідеміологічної експертизи” (у разі якщо передбачені, надати перелік нормативно-правових актів, на підставі яких він видається);
– видача “висновків наукової санітарно-епідеміологічної експертизи” на відповідність санітарному законодавству установами, уповноваженими на проведення санітарно-епідеміологічної експертизи (у разі якщо таку видачу передбачено, надати перелік відповідних установ);
– процедура проведення санітарно-епідеміологічної експертизи та видачі документів за результатами її проведення».
Листом від 07.06.2024 № 26-04/23524/2-24 Міністерство охорони здоров’я України надало відповідь, у якій зазначило, зокрема, що Законом України «Про систему громадського здоров’я» та іншими актами санітарного законодавства не передбачено такої форми документа, як «висновок наукової санітарно-епідеміологічної експертизи».
Також Комісія листом від 06.06.2024 № 20-29.1/12-48ПЗе направила запит Міністерству освіти і науки України, у якому зазначила, зокрема:
«Враховуючи наведене, зазначаємо про необхідність надати наступну інформацію з документальним підтвердженням, чи передбачено чинним законодавством:
– нормативно-правові акти, якими визначений “висновок наукової санітарно-епідеміологічної експертизи”;
– нормативно-правові акти, на підставі яких видається “висновок наукової санітарно-епідеміологічної експертизи” (у разі якщо передбачені, надати перелік нормативно-правових актів, на підставі яких він видається);
– видача “висновків наукової санітарно-епідеміологічної експертизи” на відповідність санітарному законодавству установами, уповноваженими на проведення санітарно-епідеміологічної експертизи (у разі якщо таку видачу передбачено, надати перелік відповідних установ);
– процедура проведення санітарно-епідеміологічної експертизи та видачі документів за результатами її проведення».
Листом від 10.06.2024 № 1/10227-24 Міністерство освіти і науки України надало відповідь, у якій зазначило, зокрема, що законодавством у сфері наукової та науково-технічної експертизи не визначено поняття «висновок наукової санітарно-епідеміологічної експертизи», підстави надання таких висновків, процедуру проведення санітарно-епідеміологічної експертизи та видачі документів за результатами її проведення.
Щодо довідки уповноваженого органу на підтвердження сфери застосування товару
Окремо дискримінаційною є вимога про надання у разі відсутності зазначених документів довідки, виданої «відповідним уповноваженим органом», на підтвердження можливості застосування товару для очищення води господарсько-питного призначення.
Тендерна документація не містить відповіді на ключові питання, необхідні для виконання цієї вимоги:
- який саме орган Замовник вважає «відповідним уповноваженим органом»;
- яким нормативно-правовим актом передбачено повноваження такого органу видавати відповідну довідку;
- яка форма та зміст такої довідки;
– яка процедура її отримання та які строки її видачі;
- чи є така довідка адміністративною послугою або документом дозвільного характеру.
У чинному законодавстві України відсутній визначений порядок отримання саме такої довідки. Тому вимога Замовника є не лише надмірною, а й фактично невиконуваною. Учасник не має об’єктивної можливості встановити, до якого органу звертатися, який документ просити та яким нормативним актом обґрунтовувати його видачу.
Відсутність конкретизації та законодавчого механізму отримання довідки порушує принцип правової визначеності та створює ризик суб’єктивного відхилення тендерних пропозицій. Така умова не відповідає частині четвертій статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі».
З урахуванням викладеного порушення прав Скаржника полягає в тому, що участь у процедурі закупівлі поставлена у залежність не від фактичної відповідності товару технічним і якісним характеристикам, а від наявності документів, які не передбачені або не врегульовані законодавством. Це звужує коло потенційних учасників, штучно обмежує конкуренцію та надає перевагу суб’єктам господарювання, які мають документи, отримані до зміни законодавства або оформлені поза межами єдиної нормативно визначеної процедури.
Скаржник є потенційним учасником процедури закупівлі та має намір подати тендерну пропозицію за Лотом 2. Однак оскаржувана вимога пункту 2 Додатка 5 позбавляє Скаржника можливості належно підготувати та подати пропозицію, оскільки він не має і не може отримати у чинному правовому полі документи у формах, які вимагає Замовник.
Пункт 2 Додатка 5 до тендерної документації не відповідає вимогам законодавства у сфері публічних закупівель, оскільки:
- передбачає подання висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи, який після зміни законодавства не може бути отриманий новими учасниками у попередньому порядку;
- містить альтернативні документи, форма та порядок видачі яких, а також коло суб’єктів, уповноважених їх видавати, не визначені чинним законодавством України;
- передбачає подання довідки «уповноваженого органу», але не визначає такого органу та правового механізму отримання документа;
- створює нерівні умови участі та необґрунтовану перевагу для окремих учасників;
- обмежує конкуренцію та не відповідає принципам недискримінації, пропорційності, рівного ставлення й добросовісної конкуренції.
Частиною четвертою статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі» установлено, що тендерна документація не повинна містити вимог, які обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.
За таких умов вимога тендерної документації у цій частині не дає можливості потенційним учасникам, зокрема Скаржнику, належним чином підготувати тендерну пропозицію. Замовник повинен усунути наведені порушення шляхом внесення відповідних змін до тендерної документації.
Вимоги: Зобов'язати замовника внести зміни до тендерної документації

Порядковий номер пункту скарги: 2
Номер: 5b3a3467f50a47c3baf64a52ebf86239
Заголовок пункту скарги: ІІ. Щодо вимоги пункту 2 Додатка 5 до тендерної документації за Лотом 2 про надання затверджених у ПрАТ «АК «Київводоканал» звітів щодо проведених не раніше 2020 року дослідних лабораторних випробувань на Бортницькій станції аерації з визначенням оптимальної дози реагенту (кг/тонну сухої речовини осадів)
Тип пов'язаного елемента: Скарга на лот
Тип порушення: Порушення, пов'язані з вимогами законодавства
Ідентифікатор класифікації: Технічна специфікація предмета закупівлі
Тип порушення: Технічна специфікація предмета закупівлі
Опис суті пункту скарги: ІІ. Щодо вимоги пункту 2 Додатка 5 до тендерної документації за Лотом 2 про надання затверджених у ПрАТ «АК «Київводоканал» звітів щодо проведених не раніше 2020 року дослідних лабораторних випробувань на Бортницькій станції аерації з визначенням оптимальної дози реагенту (кг/тонну сухої речовини осадів)

Пунктом 2 Додатка 5 установлено вимогу про подання у складі тендерної пропозиції затверджених в ПрАТ «АК «Київводоканал» звіту про проведення не раніше 2020 року дослідних лабораторних випробувань на Бортницькій станції аерації з визначенням оптимальної дози реагенту (кг/тону сухої речовини осадів).
Скаржник не заперечує право Замовника перевіряти ефективність реагенту з огляду на умови його майбутнього застосування. Однак установлений спосіб документального підтвердження є нечітким, непропорційним і створює перевагу суб’єктам, продукція яких уже випробовувалася на об’єктах Замовника після 2020 року.
Скаржник не має звіту (ів) дослідних лабораторних випробувань на Бортницькій станції аерації з визначенням оптимальної дози реагенту (кг/тону сухої речовини осадів). Запропонований Скаржником флокулянт Aquaclean C-120 виробляється за ТУ У 20.1-33400188-005:2025, а сертифікат якості стосується партії, виготовленої 20.11.2025 року. Отже, Скаржник об’єктивно не міг мати історичних результатів випробувань цього товару на об’єктах Замовника починаючи з 2020 року.
Водночас фактичні результати аналізу партії, наведені у сертифікаті якості, відповідають ключовим технічним характеристикам, установленим Замовником.
Сертифікат якості не замінює перевірку технологічної ефективності, однак підтверджує, що товар відповідає базовим технічним параметрам і не повинен бути усунутий від конкуренції лише через відсутність історичних випробувань на об’єктах Замовника.
Правила технічної експлуатації систем водопостачання та водовідведення населених пунктів України, що затверджені Наказом Держжитлокомунгоспу України 05.07.95 №30 встановлюють порядок технічної експлуатації систем і споруд водопостачання та водовідведення міст та інших населених пунктів України, є обов'язковими для всіх суб’єктів господарювання, у тому числі юридичних осіб, що здійснюють технічну експлуатацію систем водопостачання та водовідведення, незалежно від організаційно-правової форми та форми власності (далі - виробники).
Пунктом 12.4.1 Правил встановлено, що нагляд за експлуатацією систем водопостачання та водовідведення споживачів, локальних очисних споруд виробник повинен здійснювати згідно з вимогами Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України та Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України.
Правила користування системами централізованого питного водопостачання та централізованого водовідведення в населених пунктах України, затверджених Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27 червня 2008 року № 190 та визначають порядок користування системами централізованого питного водопостачання та централізованого водовідведення населених пунктів України.
Правила приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення та Порядок визначення розміру плати, що справляється за понаднормативні скиди стічних вод до систем централізованого водовідведення, затверджені Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 01.12.2017 № 316.
Скаржник звертає також увагу, що жодним нормативно-правовим актом законодавства України не визначено вимог чи правил, які б встановлювали процедуру для виробників чи постачальників проводити дослідні лабораторні випробування саме на станції замовника та відповідно не встановлено форми та змісту до такого документу, за результатами проведення таких досліджень.
До того ж чинним законодавством України також не визначено, хто саме має складати документи за результатами таких випробувань постачальник флокулянту або підприємство замовника. Також не визначені кваліфікаційні вимоги до осіб відповідальних за проведення таких випробувань та складання відповідних документів.
Оскільки питання проведення виробниками чи постачальниками дослідних лабораторних випробувань на об’єктах саме замовника продукції нормативно не врегульовано, це дозволить Замовнику вільно, без застосування будь-яких об’єктивних критеріїв та обмежень на власний розсуд оцінювати тендерні пропозиції учасників.
За відсутності такої процедури, єдиного для всіх виробників/постачальників документу, потенційний Учасник, в тому числі і Скаржник, не має можливості завчасно провести відповідні дослідні лабораторні випробування на Бортницькій станції аерації.
Частиною 4 ст. 22 Закону України «Про публічні закупівлі» тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.
За таких умов, вимога Документації в цій частині суперечить положенням чинного законодавства, що не дає можливості учасникам належним чином підготувати свої Пропозиції, в т.ч. Скаржнику. Замовник повинен усунути наведені вище невідповідності шляхом внесення відповідних змін до тендерної документації в цій частині, шляхом виключення такої вимоги в п.2 Додатку 5 по Лоту 2 Документації, як таку, що не відповідає діючому законодавству України. Такий підхід буде обґрунтованим, пропорційним та відповідатиме принципам добросовісної конкуренції та недискримінації учасників, встановленим Законом України «Про публічні закупівлі».
Вимоги: Зобов'язати замовника внести зміни до тендерної документації

Запити Органу оскарження




Скарга
Прийнята до розгляду
КЕП

СКАРГА на порушення замовником порядку проведення процедури закупівлі

Номер: f00d01c30a344a0f94fe69e83f2cdd1f
Ідентифікатор запиту: UA-2026-06-23-013819-a.a1
Назва: СКАРГА на порушення замовником порядку проведення процедури закупівлі
Скарга:
Дата розгляду скарги: 08.07.2026 10:00
Місце розгляду скарги: Антимонопольний комітет України
Дата прийняття рішення про прийняття скарги до розгляду: 30.06.2026 16:26
Автор: ТОВ "КАПІТАЛ-РОСТ ", Станіслав Сергєєв +380671005376 krtender8@gmail.com

Пункт скарги

Порядковий номер пункту скарги: 1
Номер: a63997efe7b84fb5a3eb0aa271b9ef7d
Заголовок пункту скарги: І. Щодо документів, передбачених пунктом 2 Додатка 5 до тендерної документації за Лотом 1, які надаються на підтвердження відповідності запропонованого товару вимогам пункту 3.11 Державних санітарних норм та правил «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною»
Тип пов'язаного елемента: Скарга на лот
Тип порушення: Порушення, пов'язані з вимогами законодавства
Ідентифікатор класифікації: Технічна специфікація предмета закупівлі
Тип порушення: Технічна специфікація предмета закупівлі
Опис суті пункту скарги: І. Щодо документів, передбачених пунктом 2 Додатка 5 до тендерної документації за Лотом 1, які надаються на підтвердження відповідності запропонованого товару вимогам пункту 3.11 Державних санітарних норм та правил «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною»

Пунктом 2 Додатка 5 до тендерної документації Замовник установив, що для підтвердження відповідності запропонованого товару вимогам пункту 3.11 Державних санітарних норм та правил «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною», затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 12.05.2010 № 400 (ДСанПіН 2.2.4-171-10), учасник повинен надати у складі тендерної пропозиції один із таких документів:
- копію висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи на Товар щодо можливості його застосування для очистки води господарсько-питного призначення або
- у зв’язку з втратою чинності Закону України «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення» з 01 жовтня 2023 року копію висновку наукової санітарно-епідеміологічної експертизи на відповідність Товару санітарному законодавству, виданого установою, уповноваженою на проведення санітарно-епідеміологічної експертизи або
- копію висновку за результатами наукової оцінки відповідності об’єкта досліджень медико-санітарним нормативам та/або
- копію звіту санітарно-епідеміологічної експертизи на відповідність Товару санітарному законодавству, виданого установою, уповноваженою на проведення санітарно-епідеміологічної експертизи, яким підтверджується сфера застосування або використання або реалізації товару для очистки води господарсько-питного призначення.
- у разі відсутності вказаного документу Учасник надає довідку, видану відповідним уповноваженим органом, на підтвердження сфери застосування товару, а саме можливість його застосування для очистки води господарсько-питного призначення.
Наведена вимога є дискримінаційною, непропорційною та такою, що суперечить Закону України «Про публічні закупівлі» й Особливостям здійснення публічних закупівель, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178, оскільки Замовник вимагає документи, правова природа, форма, порядок видачі та коло суб’єктів, уповноважених їх видавати, не визначені або належним чином не врегульовані чинним законодавством України.
Відповідно до розділу IX «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про систему громадського здоров’я» Закон України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» визнано таким, що втратив чинність з дня введення в дію Закону України «Про систему громадського здоров’я». Саме Закон України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» передбачав механізм державної санітарно-епідеміологічної експертизи та видачу відповідних висновків.
Скаржник не заперечує право Замовника вимагати належне підтвердження безпечності реагенту, який застосовуватиметься у сфері питного водопостачання. Однак спосіб такого підтвердження має бути чітким, об’єктивним, пропорційним предмету закупівлі та однаково доступним усім потенційним учасникам. У цьому випадку Замовник не визначив нормативних підстав, форми, процедури отримання та вичерпного кола суб’єктів, уповноважених видавати запропоновані «альтернативні» документи.
Пункт 3.11 ДСанПіН 2.2.4-171-10 містить загальне положення про те, що у сфері питного водопостачання можуть використовуватися матеріали, речовини та сполуки, дозволені відповідним центральним органом виконавчої влади для застосування у цій сфері. Водночас цей пункт не встановлює конкретної форми документа, не визначає органу, який у чинному правовому полі уповноважений видавати кожен із документів, перелічених Замовником, та не регулює процедури їх отримання, строків видачі, підстав для відмови й порядку оскарження. Тому саме по собі посилання на пункт 3.11 ДСанПіН не усуває правової невизначеності оскаржуваної вимоги.
Після введення в дію Закону України «Про систему громадського здоров’я» виникла невідповідність між збереженим у пункті 3.11 ДСанПіН 2.2.4-171-10 посиланням на дозвіл центрального органу виконавчої влади та відсутністю нормативно визначеного механізму видачі документів у формах, перелічених Замовником. Така нормативна прогалина не може усуватися шляхом установлення у тендерній документації невизначених документів без установленої форми та процедури їх отримання.
За наявності неузгодженості між положеннями нормативно-правових актів підлягає застосуванню правило їх ієрархії, визначене Законом України «Про правотворчу діяльність» від 24.08.2023. Відповідно до статті 19 цього Закону встановлено таку ієрархію нормативно-правових актів:
1) Конституція України;
2) чинні міжнародні договори України;
3) закони;
4) постанови Верховної Ради України, укази Президента України;
5) постанови Кабінету Міністрів України, нормативно-правові акти Національного банку України;
6) накази міністерств;
7) нормативно-правові акти інших державних органів;
8) постанови Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим;
9) акти обласних державних адміністрацій;
10) накази міністерств Автономної Республіки Крим;
11) акти Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій;
12) акти районних державних адміністрацій;
13) акти органів місцевого самоврядування.
З урахуванням положень Закону України «Про правотворчу діяльність», нормативно-правові акти мають різну юридичну силу, а закони України мають вищу юридичну силу порівняно з підзаконними актами, зокрема наказами міністерств.
Отже, формуючи вимоги тендерної документації, зокрема щодо подання висновків санітарно-епідеміологічної експертизи, висновків за результатами наукової оцінки відповідності медико-санітарним нормативам, звітів санітарно-епідеміологічної експертизи або довідок уповноваженого органу, Замовник зобов’язаний керуватися насамперед нормами законів України. Підзаконні нормативно-правові акти можуть застосовуватися лише у частині, що не суперечить законам і за умови наявності нормативно визначеного механізму реалізації відповідної вимоги.
Таким чином, у разі наявності суперечностей між нормами закону та підзаконного акта, застосуванню підлягають саме положення закону як акта вищої юридичної сили.
Скаржник має можливість запропонувати за Лотом 1 флокулянт власного виробництва Aquaclean C-100 PWG, виготовлений за ТУ У 20.1-33400188-005:2025. Доданий до скарги сертифікат якості стосується партії товару, виготовленої 04.03.2026. Отже, Скаржник об’єктивно не міг отримати на цей товар висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи за процедурою, що припинила існування до розроблення зазначених технічних умов та виготовлення відповідної партії товару.
Висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи у попередньому порядку державними органами вже не видається. Водночас форма, порядок видачі та оформлення висновку за результатами наукової оцінки відповідності об’єкта досліджень медико-санітарним нормативам, звіту санітарно-епідеміологічної експертизи та довідки відповідного уповноваженого органу на підтвердження сфери застосування товару для очищення води господарсько-питного призначення тендерною документацією й чинним законодавством не конкретизовані.
Вважаємо, що встановлені Замовником вимоги мають дискримінаційний характер і порушують принципи здійснення публічних закупівель з огляду на таке.
Щодо висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи
З 01 жовтня 2023 року введено в дію Закон України «Про систему громадського здоров’я» № 2573-IX, а Закон України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», який передбачав механізм державної санітарно-епідеміологічної експертизи та видачу відповідного висновку, визнано таким, що втратив чинність.
Скаржник не оспорює суспільно важливу мету перевірки безпечності хімічної продукції, призначеної для використання у питному водопостачанні. Оскаржується саме спосіб її підтвердження: Замовник залишив можливість подання документа, який новий виробник або виробник нового товару не може отримати після зміни законодавства, та водночас не встановив належно визначених і рівнодоступних альтернатив.
Збереження у тендерній документації можливості подати висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи саме по собі не було б дискримінаційним за наявності реальної та нормативно визначеної альтернативи. Однак перелічені Замовником альтернативні документи не мають однозначно визначених форми, порядку видачі та кола уповноважених установ, що ставить нових виробників у нерівне становище порівняно із суб’єктами, які мають документи, отримані до 01.10.2023.
Таким чином, фактичну перевагу отримують суб’єкти господарювання, які вже мають висновки, видані за попередньою процедурою, тоді як Скаржник, товар якого виготовляється за технічними умовами 2025 року, не може отримати рівнозначний документ за чіткою та передбаченою законом процедурою.
Замовник повинен усунути цю нерівність шляхом внесення відповідних змін до тендерної документації та встановлення чіткого, нормативно обґрунтованого й однаково доступного способу підтвердження безпечності товару.
Щодо висновку за результатами наукової оцінки відповідності медико-санітарним нормативам та/або звіту санітарно-епідеміологічної експертизи
Редакція пункту 2 Додатка 5 формально передбачає альтернативні документи замість висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи, однак такі альтернативи не усувають порушення, а створюють додаткову правову невизначеність.
Чинне законодавство України не визначає як самостійні уніфіковані форми документів «висновок наукової санітарно-епідеміологічної експертизи на відповідність товару санітарному законодавству», «висновок за результатами наукової оцінки відповідності об’єкта досліджень медико-санітарним нормативам» або «звіт санітарно-епідеміологічної експертизи» у тому змісті, в якому їх вимагає Замовник.
Частиною другої статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до Положення про Міністерство охорони здоров’я України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 267, МОЗ є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я.
МОЗ є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, а також захисту населення від інфекційних хвороб, протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та іншим соціально небезпечним захворюванням, попередження та профілактики неінфекційних захворювань, забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах епідеміологічного нагляду (спостереження), імунопрофілактики, промоції здорового способу життя, відповідального ставлення до свого здоров’я та запобігання факторам ризику, попередження та зниження рівня вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров’я населення, безпеки харчових продуктів, регламентації факторів середовища життєдіяльності населення, гігієнічної регламентації небезпечних факторів, створення національної системи крові, управління системою якості щодо безпеки крові, біологічної безпеки та біологічного захисту, боротьби із стійкістю до протимікробних препаратів, реагування на небезпеки для здоров’я та надзвичайні стани в сфері охорони здоров’я, а також забезпечення формування державної політики у сферах санітарного та епідемічного благополуччя населення.
Законом України «Про систему громадського здоров’я» та іншими актами санітарного законодавства:
- не передбачено уніфікованої форми такого документа, як висновок за результатами наукової оцінки відповідності об’єкта досліджень медико-санітарним нормативам та/або протокол чи звіт санітарно-епідеміологічної експертизи у значенні, наведеному Замовником;
- не передбачено єдиного порядку отримання такого висновку та/або протоколу чи звіту санітарно-епідеміологічної експертизи.
Аналогічне питання вже було предметом дослідження Комісії під час розгляду скарги у процедурі закупівлі № UA-2024-04-04-009178-a. У рішенні від 06.06.2024 № 9946-р/пк-пз Комісія послалася, зокрема, на запити до Міністерства охорони здоров’я України та Міністерства освіти і науки України щодо нормативного визначення таких документів. Комісія листом від 06.06.2024 № 20-29.1/12-47ПЗе направила Міністерству охорони здоров’я України запит, у якому зазначила, зокрема:
«Враховуючи наведене, зазначаємо про необхідність надати наступну інформацію з документальним підтвердженням, чи передбачено чинним законодавством:
– нормативно-правові акти, якими визначений “висновок наукової санітарно-епідеміологічної експертизи”;
– нормативно-правові акти, на підставі яких видається “висновок наукової санітарно-епідеміологічної експертизи” (у разі якщо передбачені, надати перелік нормативно-правових актів, на підставі яких він видається);
– видача “висновків наукової санітарно-епідеміологічної експертизи” на відповідність санітарному законодавству установами, уповноваженими на проведення санітарно-епідеміологічної експертизи (у разі якщо таку видачу передбачено, надати перелік відповідних установ);
– процедура проведення санітарно-епідеміологічної експертизи та видачі документів за результатами її проведення».
Листом від 07.06.2024 № 26-04/23524/2-24 Міністерство охорони здоров’я України надало відповідь, у якій зазначило, зокрема, що Законом України «Про систему громадського здоров’я» та іншими актами санітарного законодавства не передбачено такої форми документа, як «висновок наукової санітарно-епідеміологічної експертизи».
Також Комісія листом від 06.06.2024 № 20-29.1/12-48ПЗе направила запит Міністерству освіти і науки України, у якому зазначила, зокрема:
«Враховуючи наведене, зазначаємо про необхідність надати наступну інформацію з документальним підтвердженням, чи передбачено чинним законодавством:
– нормативно-правові акти, якими визначений “висновок наукової санітарно-епідеміологічної експертизи”;
– нормативно-правові акти, на підставі яких видається “висновок наукової санітарно-епідеміологічної експертизи” (у разі якщо передбачені, надати перелік нормативно-правових актів, на підставі яких він видається);
– видача “висновків наукової санітарно-епідеміологічної експертизи” на відповідність санітарному законодавству установами, уповноваженими на проведення санітарно-епідеміологічної експертизи (у разі якщо таку видачу передбачено, надати перелік відповідних установ);
– процедура проведення санітарно-епідеміологічної експертизи та видачі документів за результатами її проведення».
Листом від 10.06.2024 № 1/10227-24 Міністерство освіти і науки України надало відповідь, у якій зазначило, зокрема, що законодавством у сфері наукової та науково-технічної експертизи не визначено поняття «висновок наукової санітарно-епідеміологічної експертизи», підстави надання таких висновків, процедуру проведення санітарно-епідеміологічної експертизи та видачі документів за результатами її проведення.
Щодо довідки уповноваженого органу на підтвердження сфери застосування товару
Окремо дискримінаційною є вимога про надання у разі відсутності зазначених документів довідки, виданої «відповідним уповноваженим органом», на підтвердження можливості застосування товару для очищення води господарсько-питного призначення.
Тендерна документація не містить відповіді на ключові питання, необхідні для виконання цієї вимоги:
- який саме орган Замовник вважає «відповідним уповноваженим органом»;
- яким нормативно-правовим актом передбачено повноваження такого органу видавати відповідну довідку;
- яка форма та зміст такої довідки;
– яка процедура її отримання та які строки її видачі;
- чи є така довідка адміністративною послугою або документом дозвільного характеру.
У чинному законодавстві України відсутній визначений порядок отримання саме такої довідки. Тому вимога Замовника є не лише надмірною, а й фактично невиконуваною. Учасник не має об’єктивної можливості встановити, до якого органу звертатися, який документ просити та яким нормативним актом обґрунтовувати його видачу.
Відсутність конкретизації та законодавчого механізму отримання довідки порушує принцип правової визначеності та створює ризик суб’єктивного відхилення тендерних пропозицій. Така умова не відповідає частині четвертій статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі».
З урахуванням викладеного порушення прав Скаржника полягає в тому, що участь у процедурі закупівлі поставлена у залежність не від фактичної відповідності товару технічним і якісним характеристикам, а від наявності документів, які не передбачені або не врегульовані законодавством. Це звужує коло потенційних учасників, штучно обмежує конкуренцію та надає перевагу суб’єктам господарювання, які мають документи, отримані до зміни законодавства або оформлені поза межами єдиної нормативно визначеної процедури.
Скаржник є потенційним учасником процедури закупівлі та має намір подати тендерну пропозицію за Лотом 1. Однак оскаржувана вимога пункту 2 Додатка 5 позбавляє Скаржника можливості належно підготувати та подати пропозицію, оскільки він не має і не може отримати у чинному правовому полі документи у формах, які вимагає Замовник.
Пункт 2 Додатка 5 до тендерної документації не відповідає вимогам законодавства у сфері публічних закупівель, оскільки:
- передбачає подання висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи, який після зміни законодавства не може бути отриманий новими учасниками у попередньому порядку;
- містить альтернативні документи, форма та порядок видачі яких, а також коло суб’єктів, уповноважених їх видавати, не визначені чинним законодавством України;
- передбачає подання довідки «уповноваженого органу», але не визначає такого органу та правового механізму отримання документа;
- створює нерівні умови участі та необґрунтовану перевагу для окремих учасників;
- обмежує конкуренцію та не відповідає принципам недискримінації, пропорційності, рівного ставлення й добросовісної конкуренції.
Частиною четвертою статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі» установлено, що тендерна документація не повинна містити вимог, які обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.
За таких умов вимога тендерної документації у цій частині не дає можливості потенційним учасникам, зокрема Скаржнику, належним чином підготувати тендерну пропозицію. Замовник повинен усунути наведені порушення шляхом внесення відповідних змін до тендерної документації.
Вимоги: Зобов'язати замовника внести зміни до тендерної документації

Порядковий номер пункту скарги: 2
Номер: 39957e1c95544163be29bb572c87de92
Заголовок пункту скарги: ІІ. Щодо вимоги пункту 2 Додатка 5 до тендерної документації за Лотом 1 про надання результатів лабораторних та/або промислових випробувань ефективності флокулянту в лабораторії та/або на очисних станціях Замовника, проведених не раніше 2020 року
Тип пов'язаного елемента: Скарга на лот
Тип порушення: Порушення, пов'язані з вимогами законодавства
Ідентифікатор класифікації: Технічна специфікація предмета закупівлі
Тип порушення: Технічна специфікація предмета закупівлі
Опис суті пункту скарги: ІІ. Щодо вимоги пункту 2 Додатка 5 до тендерної документації за Лотом 1 про надання результатів лабораторних та/або промислових випробувань ефективності флокулянту в лабораторії та/або на очисних станціях Замовника, проведених не раніше 2020 року

Пунктом 2 Додатка 5 установлено вимогу про подання у складі тендерної пропозиції результатів лабораторних та/або промислових випробувань ефективності флокулянту в лабораторії та/або на очисних станціях Замовника, проведених не раніше 2020 року.
Скаржник не заперечує право Замовника перевіряти ефективність реагенту з огляду на умови його майбутнього застосування. Однак установлений спосіб документального підтвердження є нечітким, непропорційним і створює перевагу суб’єктам, продукція яких уже випробовувалася на об’єктах Замовника після 2020 року.
Скаржник не має результатів лабораторних та/або промислових випробувань запропонованого флокулянту, проведених у лабораторії або на очисних станціях Замовника. Запропонований Скаржником флокулянт Aquaclean C-100 PWG виробляється за ТУ У 20.1-33400188-005:2025, а сертифікат якості стосується партії, виготовленої 04.03.2026. Отже, Скаржник об’єктивно не міг мати історичних результатів випробувань цього товару на об’єктах Замовника починаючи з 2020 року.
Водночас фактичні результати аналізу партії, наведені у сертифікаті якості, відповідають ключовим технічним характеристикам, установленим Замовником: флокулянт має катіонний характер і середню молекулярну масу, фактичну насипну густину 0,80 г/см³, вміст залишкового акриламіду 0,015 % (150 мг/кг, що не перевищує граничні 200 мг/кг) та нерозчинний залишок 0,0 %. Сертифікат якості не замінює перевірку технологічної ефективності, однак підтверджує, що товар відповідає базовим технічним параметрам і не повинен бути усунутий від конкуренції лише через відсутність історичних випробувань на об’єктах Замовника.
Правила технічної експлуатації систем водопостачання та водовідведення населених пунктів України, що затверджені Наказом Держжитлокомунгоспу України 05.07.95 №30 встановлюють порядок технічної експлуатації систем і споруд водопостачання та водовідведення міст та інших населених пунктів України, є обов'язковими для всіх суб’єктів господарювання, у тому числі юридичних осіб, що здійснюють технічну експлуатацію систем водопостачання та водовідведення, незалежно від організаційно-правової форми та форми власності (далі - виробники).
Пунктом 12.4.1 Правил встановлено, що нагляд за експлуатацією систем водопостачання та водовідведення споживачів, локальних очисних споруд виробник повинен здійснювати згідно з вимогами Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України та Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України.
Правила користування системами централізованого питного водопостачання та централізованого водовідведення в населених пунктах України, затверджених Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27 червня 2008 року № 190 та визначають порядок користування системами централізованого питного водопостачання та централізованого водовідведення населених пунктів України.
Правила приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення та Порядок визначення розміру плати, що справляється за понаднормативні скиди стічних вод до систем централізованого водовідведення, затверджені Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 01.12.2017 № 316.
Скаржник звертає також увагу, що жодним нормативно-правовим актом законодавства України не визначено вимог чи правил, які б встановлювали процедуру для виробників чи постачальників проводити лабораторні та/або промислові випробування ефективності флокулянту в лабораторії та/або на очисних станціях саме замовника та відповідно не встановлено форми та змісту до такого документу, за результатами проведення таких досліджень.
До того ж чинним законодавством України також не визначено, хто саме має складати документи за результатами таких випробувань постачальник флокулянту або підприємство замовника. Також не визначені кваліфікаційні вимоги до осіб відповідальних за проведення таких випробувань та складання відповідних документів.
Оскільки питання проведення виробниками чи постачальниками лабораторних/промислових випробувань в лабораторії та/або на очисних станціях саме замовника продукції нормативно не врегульовано, це дозволить Замовнику вільно, без застосування будь-яких об’єктивних критеріїв та обмежень на власний розсуд оцінювати тендерні пропозиції учасників.
За відсутності такої процедури, єдиного для всіх виробників/постачальників документу, потенційний Учасник, в тому числі і Скаржник, не має можливості завчасно провести відповідні промислові випробування на каналізаційних очисних об’єктах замовників, на об’єкти якого планує здійснювати реалізацію флокулянту.
Частиною 4 ст. 22 Закону України «Про публічні закупівлі» тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.
За таких умов, вимога Документації в цій частині суперечить положенням чинного законодавства, що не дає можливості учасникам належним чином підготувати свої Пропозиції, в т.ч. Скаржнику. Замовник повинен усунути наведені вище невідповідності шляхом внесення відповідних змін до тендерної документації в цій частині, шляхом виключення такої вимоги в п.2 Додатку 5 по Лоту 1 Документації, як таку, що не відповідає діючому законодавству України. Такий підхід буде обґрунтованим, пропорційним та відповідатиме принципам добросовісної конкуренції та недискримінації учасників, встановленим Законом України «Про публічні закупівлі».
Вимоги: Зобов'язати замовника внести зміни до тендерної документації

Запити Органу оскарження