39110000-6 Сидіння, стільці та супутні вироби і частини до них (39112000-0 Стільці, 39113100-8 М’які крісла, 39113200-9 Дивани-канапе)

ВИМОГА про усунення порушень, скасування незаконного рішення та скасування процедури закупівлі ФОП Макарова Ксенія Василівна подала тендерну пропозицію у закупівлі UA-2026-05-26-012635-a, яка за результатами електронного аукціону була визначена найбільш економічно вигідною. Загальна ціна пропозиції становить 163 746,00 грн з ПДВ, що є нижчою від очікуваної вартості закупівлі 216 549,83 грн з ПДВ на 52 803,83 грн. Водночас протокольне рішення № 38 від 08.06.2026 Замовник відхилив тендерну пропозицію Учасника з підстав нібито невідповідності умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі. Основними мотивами відхилення стали: 1) нібито недотримання встановлених Замовником фінансових лімітів за групами бюджетних закладів; 2) суб’єктивні зауваження до візуалізації окремих запропонованих товарів. Вважаємо зазначене рішення незаконним, необґрунтованим, таким, що не відповідає фактичним обставинам та прийняте з порушенням Закону України «Про публічні закупівлі», Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1178, принципів максимальної економії, добросовісної конкуренції та об’єктивного визначення переможця. Нормативно-правове обґрунтування порушень 1. Стаття 19 Конституції України. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування та їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У цій закупівлі Замовник не мав права створювати додаткову підставу для відхилення тендерної пропозиції у вигляді перевищення внутрішнього бюджетного/адресного ліміту за групою закладів, оскільки така підстава прямо не передбачена ані Законом України «Про публічні закупівлі», ані Особливостями. 2. Стаття 3 Закону України «Про публічні закупівлі». Закон визначає правові та економічні засади здійснення закупівель для забезпечення потреб держави, територіальних громад та інших замовників. Метою законодавства про публічні закупівлі є ефективне та прозоре здійснення закупівель, створення конкурентного середовища, запобігання корупції та розвиток добросовісної конкуренції. Дії Замовника, які призводять до відхилення дешевшої пропозиції за незаконним внутрішнім критерієм, суперечать цій меті. 3. Стаття 5 Закону України «Про публічні закупівлі». Закупівлі здійснюються з дотриманням принципів добросовісної конкуренції серед учасників, максимальної економії, ефективності та пропорційності, відкритості і прозорості, недискримінації учасників, рівного ставлення до них, об’єктивного та неупередженого визначення переможця. Відхилення найбільш економічно вигідної пропозиції ФОП Макарової при відсутності законної підстави порушує одразу кілька принципів: економію, пропорційність, рівне ставлення та об’єктивність розгляду. 4. Частина четверта статті 5 Закону України «Про публічні закупівлі». Замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників. Внутрішні обмеження вартості за групами закладів у межах одного лота фактично змушують учасника формувати пропозицію не за ринковою логікою та загальною ціною предмета закупівлі, а за прихованими бюджетними коридорами Замовника. Така умова обмежує свободу ціноутворення та ставить учасників у нерівні умови. 5. Стаття 7 Закону України «Про публічні закупівлі». Контроль у сфері закупівель здійснюється уповноваженими органами у межах їх повноважень. Учасник має право інформувати компетентні органи про ознаки порушень, а Замовник не може ігнорувати аргументи щодо невідповідності тендерної документації та прийнятого рішення нормам Закону й Особливостей. 6. Стаття 8 Закону України «Про публічні закупівлі». Моніторинг процедури закупівлі здійснюють органи державного фінансового контролю протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору та його дії. Підставою для моніторингу є, зокрема, виявлені ознаки порушення законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель. У цій закупівлі такі ознаки прямо містяться у Додатку 2 до тендерної документації та у протоколі відхилення № 38. 7. Стаття 11 Закону України «Про публічні закупівлі». Уповноважена особа організовує та проводить процедуру закупівлі і забезпечує її проведення відповідно до Закону та підзаконних актів. Відповідальність за формування умов документації, правомірність розгляду пропозицій та зміст протоколів покладається саме на уповноважену особу Замовника. 8. Стаття 22 Закону України «Про публічні закупівлі». Тендерна документація повинна містити визначені законом відомості та не може включати умови, що обмежують конкуренцію або призводять до дискримінації учасників. Замовник має право визначати потребу, але не має права маскувати бюджетні обмеження під технічну специфікацію та використовувати їх як підставу для відхилення пропозиції після аукціону. 9. Стаття 23 Закону України «Про публічні закупівлі». Технічні специфікації повинні містити опис усіх необхідних характеристик товарів, робіт або послуг, зокрема технічні, функціональні та якісні характеристики. Посилання на конкретні марки, типи, конструкції, візуальні рішення чи виробника допускаються лише за наявності обґрунтування та із застосуванням виразу «або еквівалент». Візуалізація товару не може перетворюватися на приховану вимогу поставити ідентичну модель або товар конкретного дизайну. 10. Стаття 26 Закону України «Про публічні закупівлі». Тендерна пропозиція подається учасником відповідно до умов тендерної документації через електронну систему закупівель. Учасник формує пропозицію виходячи з предмета закупівлі/лота та правил оцінки, які мають бути законними, чіткими і передбачуваними. Учасник не може нести негативні наслідки через незаконні або непропорційні умови документації. 11. Стаття 29 Закону України «Про публічні закупівлі». Оцінка тендерних пропозицій проводиться електронною системою закупівель на основі критеріїв і методики оцінки, визначених Замовником. У цій закупівлі встановлено критерій «ціна - 100 %», а отже Замовник не мав права фактично вводити додаткові критерії оцінки після аукціону: розподіл ціни за групами закладів, естетичне сприйняття фотографій чи відповідність внутрішнім бюджетним програмам. 12. Пункт 3 Особливостей, затверджених постановою КМУ № 1178. Закупівлі в період дії правового режиму воєнного стану здійснюються з дотриманням положень Закону України «Про публічні закупівлі» з урахуванням Особливостей. Це означає, що воєнний стан не скасовує принципи конкуренції, недискримінації, пропорційності, економії та об’єктивного визначення переможця. 13. Пункт 15 Особливостей, затверджених постановою КМУ № 1178. Предмет закупівлі визначається відповідно до Закону та Порядку визначення предмета закупівлі. Якщо Замовник оголосив закупівлю одним предметом без поділу на лоти, то і оцінка, і цінова відповідність повинні визначатися щодо такого предмета закупівлі в цілому. Замовник не може після аукціону застосовувати окремі внутрішні міні-лоти або бюджетні групи, які формально не були предметом окремої конкуренції. 14. Пункт 28 Особливостей, затверджених постановою КМУ № 1178. Замовник у тендерній документації обов’язково зазначає інформацію про прийняття чи неприйняття до розгляду тендерної пропозиції, ціна якої є вищою, ніж очікувана вартість предмета закупівлі. Якщо Замовник допускає перевищення очікуваної вартості, він зазначає прийнятний відсоток такого перевищення. Отже, законодавство оперує саме очікуваною вартістю предмета закупівлі, визначеною в оголошенні, а не внутрішніми лімітами за окремими закладами чи бюджетними програмами. 15. Абзац останній пункту 28 Особливостей, затверджених постановою КМУ № 1178. Тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують нижню межу ціни тендерної пропозиції учасника. Ця норма спрямована на недопущення втручання Замовника у конкурентне ціноутворення учасників. Внутрішні вартісні коридори в межах одного лота мають аналогічний обмежувальний ефект, оскільки забороняють учаснику вільно формувати загальну економічно вигідну ціну та її структуру. 16. Пункт 41 Особливостей, затверджених постановою КМУ № 1178. Розгляд та оцінка тендерних пропозицій здійснюються відповідно до статті 29 Закону з урахуванням положень Особливостей. Замовник повинен розглядати пропозицію, визначену електронною системою як найбільш економічно вигідну, та перевіряти її лише на відповідність законним умовам тендерної документації. 17. Пункт 43 Особливостей, затверджених постановою КМУ № 1178. Механізм усунення невідповідностей застосовується у випадках, передбачених Особливостями. Замовник повинен відмежовувати реальну технічну невідповідність від неточностей, недостатності опису або формальних питань. Відхилення без належного аналізу можливості виправлення є непропорційним і не відповідає меті пункту 43. 18. Пункт 44 Особливостей, затверджених постановою КМУ № 1178. Перелік підстав для відхилення тендерної пропозиції є спеціальним. Якщо ціна пропозиції не перевищує очікувану вартість предмета закупівлі, а підстава відхилення фактично зводиться до перевищення внутрішнього бюджетного ліміту за частиною позицій, таке відхилення не відповідає пункту 44 Особливостей. 19. Пункт 50 Особливостей, затверджених постановою КМУ № 1178. Замовник відміняє відкриті торги, зокрема, у разі неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення вимог законодавства у сфері публічних закупівель, з описом таких порушень. Оскільки незаконні цінові обмеження були закладені в тендерну документацію та вплинули на результат розгляду пропозицій після аукціону, належним способом усунення порушення може бути саме скасування процедури закупівлі з подальшим оголошенням нової закупівлі на законних і недискримінаційних умовах. 20. Стаття 2 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні». Головними завданнями органу державного фінансового контролю є здійснення контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах і взяттям зобов’язань. Тому ДАСУ має перевірити, чи не призвели дії Замовника до втрати економії місцевого бюджету. 21. Стаття 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні». Органу державного фінансового контролю надано право пред’являти керівникам та іншим особам підприємств, установ і організацій, що контролюються, обов’язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства. У межах моніторингу ДАСУ може визначити Замовнику обов’язок усунути порушення, зокрема шляхом скасування незаконного рішення або скасування процедури у випадку неможливості усунення порушення іншим способом. 22. Стаття 7 Бюджетного кодексу України. Бюджетна система України ґрунтується, зокрема, на принципах ефективності, результативності та цільового використання бюджетних коштів. Відхилення дешевшої пропозиції за незаконною підставою створює ризик неефективного використання бюджетних коштів та втрати бюджетної економії. 23. Стаття 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Порушення законодавства про закупівлі у випадках, передбачених законом, може тягнути адміністративну відповідальність уповноважених осіб. Тому обставини формування дискримінаційних умов, незаконного відхилення пропозиції та потенційної втрати економії мають бути перевірені контролюючим органом також з точки зору відповідальності посадових/уповноважених осіб Замовника. 1. Незаконність внутрішніх вартісних меж за бюджетними закладами у межах одного лота У Додатку 2 до тендерної документації Замовник установив внутрішні вартісні межі: загальна вартість пропозиції по всіх бібліотеках не може бути більшою 36 873,67 грн з ПДВ; по всіх мистецьких школах - 170 004,16 грн з ПДВ; по Клубному закладу «Будинок культури Жуляни» - 9 672,00 грн з ПДВ. Зазначені суми відповідають джерелам/напрямам бюджетного фінансування, однак закупівля оголошена як один предмет закупівлі без поділу на лоти, а критерієм оцінки визначено «ціна - 100 %». Такі внутрішні межі не є технічними, якісними чи кількісними характеристиками товару. Вони не описують стілець, крісло чи диван, не визначають матеріал, розмір, колір, функціональність, гарантійні умови або умови постачання. За своєю правовою природою це додаткові фінансові умови, які змінюють правила ціноутворення учасника всередині одного лота. Розміщення таких вимог у технічній специфікації свідчить про змішування предметних характеристик товару з бюджетними обмеженнями Замовника. Пункт 28 Особливостей передбачає лише один законний механізм реагування на перевищення ціни тендерної пропозиції: порівняння ціни тендерної пропозиції з очікуваною вартістю предмета закупівлі, визначеною в оголошенні про відкриті торги, та, за наявності відповідної умови, з прийнятним відсотком перевищення. Жодна норма Закону або Особливостей не дозволяє Замовнику відхиляти пропозицію через перевищення внутрішнього ліміту за групою закладів, якщо загальна ціна пропозиції не перевищує очікувану вартість предмета закупівлі/лота. Внутрішній розподіл коштів між бюджетними програмами є питанням бюджетного планування, бухгалтерського обліку та виконання договору, але не може підміняти критерії оцінки тендерних пропозицій. Якщо Замовник об’єктивно не мав можливості фінансувати позиції в межах одного договору без жорсткого поділу за бюджетними програмами, він повинен був належним чином структурувати закупівлю: визначити окремі лоти або оголосити окремі закупівлі. Замовник не вправі проводити один аукціон за загальною ціною, а потім після аукціону відхиляти найбільш економічно вигідну пропозицію за прихованим внутрішнім фінансовим критерієм. Зовнішньо такі обмеження сформульовані як «не більше», проте за правовим ефектом вони створюють заборонений ціновий коридор усередині пропозиції. Учасник не може вільно розподілити свою комерційну ціну між групами товарів залежно від реальної собівартості, логістики, залишків, виробника, пакету знижок чи власної бізнес-моделі. Якщо за однією групою товар дорожчий, а за іншою дешевший, але загальна ціна для Замовника є меншою та економічно вигіднішою, Замовник усе одно відхиляє пропозицію. Це нівелює конкуренцію і суперечить меті пункту 28 Особливостей щодо недопущення обмеження ціни учасника. 2. Відхилення здійснено не з передбаченої законом підстави У протоколі № 38 Замовник вказав, що за позиціями 1-6 пропозиція Учасника становить 38 200,00 грн з ПДВ, що на 1 326,33 грн перевищує внутрішній ліміт 36 873,67 грн з ПДВ по бібліотеках. Проте загальна ціна пропозиції ФОП Макарова Ксенія Василівна становить 163 746,00 грн з ПДВ, тобто є меншою від очікуваної вартості 216 549,83 грн з ПДВ на 52 803,83 грн. Таким чином, ціна тендерної пропозиції не перевищила очікувану вартість предмета закупівлі. Відповідно, не виникла передбачена пунктом 28 та пунктом 44 Особливостей підстава для відхилення пропозиції через ціну. Фактично Замовник застосував власноруч створену додаткову підставу відхилення, якої немає ні в Законі, ні в Особливостях. Згідно з принципом законності, закріпленим у статті 19 Конституції України, Замовник як суб’єкт владних повноважень/розпорядник бюджетних коштів не може діяти за принципом «дозволено все, що прямо не заборонено». Навпаки, він може приймати рішення виключно у спосіб, передбачений законом. Якщо законодавець визначив вичерпні правила відхилення за ціновими підставами, Замовник не може розширити ці підстави тендерною документацією або протоколом розгляду. Окремо слід звернути увагу, що пункт 44 Особливостей вимагає зазначення аргументації в електронній системі закупівель. Аргументація повинна пояснювати, яка саме вимога тендерної документації, встановлена відповідно до закону, порушена, у чому полягає невідповідність та чому вона є підставою саме для відхилення. Посилання на внутрішній ліміт, що сам по собі не є законною підставою відхилення, не може вважатися належною аргументацією. 3. Порушення принципу максимальної економії та завдання/ризик завдання збитків бюджету Пропозиція ФОП Макарова Ксенія Василівна є нижчою за наступну/іншу пропозицію на 29 803,11 грн. Відхилення дешевшої пропозиції без законної підстави фактично позбавляє місцевий бюджет економії у зазначеному розмірі та створює передумови для оплати товару за вищою ціною. Такі дії суперечать статті 5 Закону, яка прямо закріплює принципи максимальної економії, ефективності та пропорційності. В умовах воєнного стану та фінансування закупівлі за кошти місцевого бюджету будь-яке відхилення більш економічної пропозиції повинно бути юридично бездоганно обґрунтованим. За відсутності законної підстави відхилення різниця між ціною ФОП Макарової та ціною наступної пропозиції є втратою бюджетної економії, яку має перевірити орган державного фінансового контролю. Посилання Замовника на необхідність дотримання видатків за бюджетними програмами не спростовує порушення. Бюджетні призначення встановлюють межі взяття бюджетних зобов’язань, але не дають права ігнорувати результат конкурентного аукціону або формувати дискримінаційні умови. Економія бюджетних коштів може й повинна враховуватися в межах належного бюджетного обліку, а не шляхом відхилення дешевшої пропозиції. 4. Суб’єктивність висновків про візуальну невідповідність товару Другим блоком підстав відхилення Замовник навів нібито суттєві та конструктивні відмінності запропонованих товарів від візуальних/естетичних вимог. Зокрема, щодо позиції № 2 зазначено, що запропонований стілець має «застарілий дизайн», а щодо позиції № 10 - що запропоноване крісло нібито не відповідає дизайну та потребам Замовника. Такі формулювання є оціночними та суб’єктивними. Вони не містять конкретного технічного показника, який можна перевірити: розміру, матеріалу, навантаження, типу механізму, наявності або відсутності підлокітників, висоти, ширини тощо. Відхилення пропозиції за критеріями «застарілий дизайн», «естетичні характеристики», «потреби Замовника» створює можливість довільного тлумачення вимог після завершення аукціону, що суперечить принципу об’єктивного та неупередженого визначення переможця. Стаття 23 Закону вимагає, щоб технічні специфікації були достатньо точними для однозначного розуміння предмета закупівлі замовником та учасниками. Якщо зовнішній вигляд мав істотне значення, Замовник повинен був до моменту подання пропозицій визначити об’єктивні і вимірювані критерії: форму спинки, тип ніжок, конструкцію сидіння, граничні відхилення розмірів, матеріали, колір, гарантію, допустимі аналоги тощо. Після завершення аукціону Замовник не має права підміняти такі критерії власним естетичним сприйняттям фотографії. Більше того, візуалізація у технічній специфікації не може автоматично означати вимогу поставити ідентичний товар конкретного дизайну або конкретного виробника, якщо документація передбачає можливість еквіваленту. Інакше вимога щодо візуалізації перетворюється на приховане посилання на конкретну модель/конструкцію, що порушує статті 5, 22 та 23 Закону. 5. Невідповідність підстави відхилення фактичним вимогам Додатків до тендерної документації Додаток 1 до тендерної документації визначив перелік документів та/або інформації, які подає учасник. У частині підтвердження технічних, якісних та кількісних характеристик передбачено надання технічної специфікації за таблицею із зазначенням найменування товару, одиниці виміру, кількості, технічних характеристик, виробника та країни походження. Документи щодо маркування, протоколи випробувань або сертифікати в Додатку 1/Додатку 2 не вимагалися. Отже, Замовник не може обґрунтовувати відхилення вимогами або очікуваннями, які не були прямо включені до переліку документів/інформації, що подаються учасником, або які не були визначені як об’єктивні технічні критерії. Відповідно до пункту 44 Особливостей відсутність документів або інформації, що не передбачені додатками до тендерної документації, не є підставою для відхилення. Якщо Замовник вважав певну інформацію в таблиці або поясненні недостатньою, він мав оцінити, чи є це виправною невідповідністю за пунктом 43 Особливостей. Відхилення без такого аналізу та без чіткого доведення, що виправлення змінювало б предмет закупівлі, марку, модель або найменування товару, є непропорційним. 6. Порушення логіки електронного аукціону та критерію оцінки «ціна - 100 %» Електронна система закупівель визначає найбільш економічно вигідну тендерну пропозицію за критерієм і методикою оцінки, встановленими Замовником. У цій закупівлі критерієм оцінки була ціна - 100 %. Інших нецінових критеріїв, які б дозволяли оцінювати дизайн, естетичність, розподіл ціни між закладами або відповідність бюджетним програмам, Замовник не встановлював. Тому після аукціону Замовник мав перевірити найбільш економічно вигідну пропозицію на відповідність тим вимогам, які прямо встановлені у тендерній документації та відповідають закону. Він не мав права фактично вводити додаткову методику оцінки - порівняння цін за внутрішніми групами закладів або суб’єктивну оцінку візуальної привабливості товару. Застосований підхід створює небезпечну практику: учасник може запропонувати нижчу загальну ціну та реальну економію бюджету, але бути відхиленим лише через те, що його комерційний розподіл ціни між позиціями не збігається з внутрішнім розподілом коштів Замовника. Така практика підриває довіру до конкурентного аукціону та суперечить принципам Закону. Висновок щодо незаконності рішення Замовника та необхідності скасування процедури Сукупність наведених обставин свідчить, що Замовник відхилив найбільш економічно вигідну тендерну пропозицію не з підстав, передбачених Законом та Особливостями, а на підставі штучно створених внутрішніх цінових меж і суб’єктивного оцінювання зовнішнього вигляду товарів. Такі дії порушують права Учасника, спотворюють результат аукціону та створюють ризик неефективного використання бюджетних коштів. Оскільки порушення були закладені не лише в протоколі розгляду, а й у самій тендерній документації, їх неможливо повноцінно усунути простим залишенням процедури в чинному стані. Учасники подавали пропозиції за документацією, яка містила незаконні внутрішні цінові обмеження, а тому результат аукціону та подальшого розгляду був сформований під впливом неправомірних умов. За таких обставин належним способом усунення порушень є скасування процедури закупівлі відповідно до підпункту 2 пункту 50 Особливостей із подальшим оголошенням нової закупівлі без дискримінаційних і незаконних фінансових обмежень. Розмір втраченої економії порівняно з наступною/іншою пропозицією становить 29 803,11 грн. Навіть якщо Замовник вважає розподіл видатків за бюджетними програмами важливим, це не дає права відхиляти пропозицію, що є дешевшою загалом та не перевищує очікувану вартість предмета закупівлі. ПРОСИМО / ВИМАГАЄМО: 1. Скасувати процедуру закупівлі UA-2026-05-26-012635-a відповідно до підпункту 2 пункту 50 Особливостей у зв’язку з неможливістю усунення порушень, що виникли через виявлені порушення вимог законодавства у сфері публічних закупівель, з описом таких порушень у рішенні про відміну. 2. Скасувати протокольне рішення № 38 від 08.06.2026 про відхилення тендерної пропозиції ФОП Макарова Ксенія Василівна як незаконне, необґрунтоване та таке, що прийняте із застосуванням неправомірних умов тендерної документації. 3. Скасувати всі похідні рішення, прийняті після незаконного відхилення пропозиції Учасника, у тому числі рішення про визначення іншого учасника переможцем, якщо таке рішення було/буде прийняте. 4. Не укладати договір про закупівлю за результатами цієї процедури, оскільки укладення договору після незаконного відхилення найбільш економічно вигідної пропозиції створить ризик неефективного використання бюджетних коштів. 5. У разі наявності подальшої потреби у закупівлі оголосити нову процедуру закупівлі із законною тендерною документацією, без внутрішніх вартісних лімітів у межах одного лота та без суб’єктивних критеріїв оцінки дизайну/візуалізації. 6. Визнати, що загальна ціна тендерної пропозиції Учасника не перевищує очікувану вартість предмета закупівлі, а отже відсутня передбачена пунктами 28 та 44 Особливостей підстава для її відхилення з мотивів ціни. 7. Оприлюднити в електронній системі закупівель рішення за результатами розгляду цієї вимоги та надати відповідь по суті кожного аргументу. У разі невиконання цієї вимоги Учасник буде змушений звернутися до Державної аудиторської служби України із заявою про проведення моніторингу закупівлі та вимогою зобов’язати Замовника скасувати процедуру закупівлі, а також до інших компетентних органів і/або до суду для захисту своїх прав та інтересів і перевірки обставин можливої втрати бюджетної економії.