0 800 330 331
Увійти /
  • Відкриті торги з особливостями
  • Однолотова
  • КЕП

Сіль випарена гатунку екстра або еквівалент

Торги не відбулися

345 000.00 UAH з ПДВ
Період оскарження: 28.04.2026 10:46 - 03.05.2026 00:00
Вимога
Є відповідь

Вимагаємо скасувати рішення про відхилення тендерної пропозиції ТОВ "САЙЛЕНТ-ІНВЕСТ"

Номер: 8c37688489b441b88a4e05dcf64bd852
Пов'язана кваліфікація: ТОВ "САЙЛЕНТ-ІНВЕСТ", UA-EDR 43751339
Ідентифікатор запиту: UA-2026-04-28-003364-a.a1
Назва: Вимагаємо скасувати рішення про відхилення тендерної пропозиції ТОВ "САЙЛЕНТ-ІНВЕСТ"
Вимога:
Необгрунтоване відхилення тендерної пропозиції. Детально у прикріпленому файлі
Пов'язані документи: Учасник Замовник
Дата подачі: 15.05.2026 09:57
Вирішення: Щодо скасування рішення про відхилення тендерної пропозиції учасника ТОВ «САЙЛЕНТ-ІНВЕСТ». Згідно пункту 41 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі – Особливості) розгляд та оцінка тендерних пропозицій здійснюються відповідно до статті 29 Закону (положення частин другої, дванадцятої, шістнадцятої, абзаців другого і третього частини п’ятнадцятої статті 29 Закону не застосовуються) з урахуванням положень пункту 43 цих особливостей. Частиною 9 статті 29 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон) передбачено, що після оцінки тендерних пропозицій/пропозицій замовник розглядає на відповідність вимогам тендерної документації/оголошення про проведення спрощеної закупівлі тендерну пропозицію/пропозицію, яка визначена найбільш економічно вигідною. Відповідно до абзацу 1 частини 15 статті 29 Закону за результатами розгляду та оцінки тендерної пропозиції/пропозиції замовник визначає переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та приймає рішення про намір укласти договір про закупівлю згідно з цим Законом. Водночас, пунктом 44 Особливостей передбачено, що замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, коли наявні підстави, які визначені в даному пункті. При цьому пункт 2 частини 18 статті 18 Закону говорить, про те що за результатами розгляду скарги орган оскарження має право прийняти рішення: 1. про встановлення або відсутність порушень процедури закупівлі (у тому числі порушення порядку оприлюднення або неоприлюднення інформації про процедури закупівлі, передбаченої цим Законом); 2. про заходи, що повинні вживатися для їх усунення, зокрема зобов’язати замовника повністю або частково скасувати свої рішення, надати необхідні документи, роз’яснення, усунути будь-які дискримінаційні умови (у тому числі ті, що зазначені в технічній специфікації, яка є складовою частиною тендерної документації), привести тендерну документацію у відповідність із вимогами законодавства або за неможливості виправити допущені порушення відмінити процедуру закупівлі. Частина 22 статті 18 Закону встановлює, що рішення органу оскарження набирають чинності з дня їх прийняття та є обов’язковими для виконання замовниками, особами, яких вони стосуються. Якщо рішення органу оскарження, прийняте за результатами розгляду органу оскарження, не було оскаржене до суду, таке рішення має бути виконано не пізніше 30 днів з дня його прийняття органом оскарження. Таким чином аналізуючи вище наведені норми, вбачається, що замовник за результатами розгляду тендерної пропозиції визначає переможця процедури закупівлі, або ж відхиляє тендерну пропозицію учасника закупівлі, проте зазначені норми не передбачають можливості повторної кваліфікації того самого учасника, щодо якого замовником уже прийнято рішення. Натомість єдиним випадком, коли замовник може змінити своє рішення після визначення переможця відкритих торгів або відхилення тендерної пропозиції учасника є виконання рішення Колегії (пункт 2 частина 18 статті 18 Закону).  Дана висновок замовника підтверджується висновками аудиторів, до прикладу: Витяг із висновку  моніторингу ДАСУ по закупівлі UA-2024-07-11-009792-а: Враховуючи зазначене вище, норми Закону та Особливостей № 1178 не містять підстав для скасування замовником своїх рішень та не передбачають можливості додаткового розгляду тендерної пропозиції учасника, щодо якого замовником уже прийнято рішення, за винятком виконання рішення органу оскарження (пункт 2 частини вісімнадцятої статті 18 Закону). Отже, розгляд тендерної пропозиції учасника ТОВ «М» здійснено Замовником з порушенням статті 29 Закону та пункту 41 Особливостей № 1178. Також, тієї позиції дотримується і Верховний суд який у Постанові Касаційного адміністративного суду Верховного суду України по справі № 640/12361/19 від 01.09.2022 висловив позицію, що порядок оскарження процедур закупівлі чітко встановлений статтею 18 Закону, рішення, оформлене протоколом № 396 засідання тендерного комітету від 17.05.2019, свідчить про порушення процедури прийняття рішення замовником про відхилення тендерної пропозиції та безпідставної дискваліфікації попередньо визнаного переможця торгів - ТОВ «Т», оскільки замовник внаслідок розгляду звернення ТОВ «В», в силу частини 1 статті 32 Закону, повинен був надати лише відповідь на запитувану інформацію. Натомість, переглянувши повторно зазначені документи внаслідок надісланої ТОВ «В» вимоги, замовник в подальшому фактично змінив переможця торгів, дискваліфікувавши ТОВ «Т», внаслідок визнання його тендерної пропозиції такою, що не відповідає умовам тендерної документації. Наведене свідчить, що рішення відповідача про відмову ТОВ «Т» у задоволенні його скарги є протиправним, оскільки замовник, скасувавши своє рішення за наслідками розгляду звернення ТОВ «В», порушив процедуру закупівлі. Отже, підсумовуючи наведене замовник наголошує, що за результатами розгляду тендерної пропозиції учасника ТОВ «САЙЛЕНТ-ІНВЕСТ» прийняв рішення про відхилення тендерної пропозиції на підставі абзацу 2 підпункту 2 пункту 44 Особливостей та у замовника немає правових підстав скасувати попередньо прийняте рішення № 349 від 12.05.2026 року. Щодо надання обгрунтування підстав відхилення тендерної пропозиції учасника ТОВ «САЙЛЕНТ-ІНВЕСТ». Відповідь на питання №1 На підставі яких критеріїв запропонований товар визначено як «еквівалент»? У протокольному рішення замовника № 349 від 12.05.2026 року чітко було описано із яких міркувань замовник дійшов виснлвку, що учасником запропонований еквівалент. А саме, предметом закупівлі є Сіль випарена гатунку екстра або еквівалент, отже учасник у даній закупівлі мав запропнувати Сіль випарену гатунку екстра або еквівалент - це товар з іншим найменуванням ніж у предметі закупівлі при цьому технічні та якісні характеристики товару повністю відповідають вимогам, встановленим у додатку №1 до тендерної документації закупівлі. Згідно документів наданих у складі пропозиції ТОВ «САЙЛЕНТ-ІНВЕСТ» вбачається, що назва товару, який пропонується учасником, а саме: • у довідці вих.№ 9Т від 04.05.2026р.з інформацією про технічні, якісні та кількісні характеристики товару вказана назва Найменування: Сіль випарена гатунку екстра; • у документах наданих на підтвердження технічних та якісних характеристиках, а саме протокол випробувань № 4449 зразок: Сіль кухонна виварена (вакуумна) знесилена екстра гатунку, без добавок, фасування – поліпропіленові мішки з вкладишами по 25 кг, розмір партії 1250 кг, дата виготовлення: 30.07.2025) та сертифікат відповідності UA.021.00912-25 від 21.11.2025 року по 29.07.2027 року на продукцію: Сіль кухонна виварена (вакуумна) знепилена та таблетована, екстра гатунку, без добавок. Отже, учасником у складі пропозиції надані документи, які містять різну назву товару, що пропонує учасник та назва яка є відмінною від назви товару у предметі закупівлі. Окрім того, учасником ТОВ «САЙЛЕНТ-ІНВЕСТ» надані в складі пропозиції наданий протокол випробувань № 4449 зразок: Сіль кухонна виварена (вакуумна) знесилена екстра гатунку, без добавок, фасування – поліпропіленові мішки з вкладишами по 25 кг, розмір партії 1250 кг, дата виготовлення: 30.07.2025) та сертифікат відповідності UA.021.00912-25 від 21.11.2025 року по 29.07.2027 року на продукцію: Сіль кухонна виварена (вакуумна) знепилена та таблетована, екстра гатунку, без добавок, при цьому вимогами тендерної документації закупівлі було передбачено надання паспорту якості та/або сертифікату якості. Отже, учасником не надано у складі тендерної пропозиції паспорт якості та/або сертифікат якості виробника, у якому зазначаються: інформація про технічні та якісні характеристики товару саме того виробника товару щодо якого надана пропозиція учасником та які мають відповідати технічним та якісним характеристикам, які визначенні у даному додатку 1 до тендерної документації Визначаючи перелік документів, які можуть підтвердити технічні та якісні характеристики предмета закупівлі варто звернутися до Закону України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності» (далі-Закон № 124). Так, даний Закон визначає правові та організаційні засади розроблення, прийняття та застосування технічних регламентів і передбачених ними процедур оцінки відповідності, а також здійснення добровільної оцінки відповідності. При цьому, Закон №124 визначає, які документи варто вважати документами про відповідність - декларація (в тому числі декларація про відповідність), звіт, висновок, свідоцтво, сертифікат (у тому числі сертифікат відповідності) або будь-який інший документ, що підтверджує виконання заданих вимог, які стосуються об’єкта оцінки відповідності. Таким чином, Закон № 124 визначає перелік документів, які можуть підтверджувати відповідність технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, однак не надає визначення понять «сертифікат якості» та «сертифікат відповідності» та не визначає вимог до змісту зазначених документів. Разом з цим, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду по справі № 500/1753/23 від 03.04.2025 суд зауважив, що за загальним поняттям якість товару – це сукупність властивостей продукції, які обумовлюють її придатність задовольнити певні потреби відповідно до призначення. Поряд з цим, нормами чинного законодавства України не передбачено конкретного (єдиного) документа, який підтверджує якість товару, оскільки указане прямо залежить від волі замовника та установлених ним необхідних технічних, якісних та кількісних характеристик товару (предмета закупівлі). Для підтвердження якості товару продавець може надати будь-який документ, у якому вказані основні споживчі показники якості та/або нормативні документи зі стандартизації (ДСТУ/ТУ). Саме в цьому контексті якість окремих видів товару посвідчується відповідними документами, які підтверджуються свідоцтвом та/або сертифікатом відповідності, сертифікатом якості чи паспортом якості товару, чинність яких регулюється законодавчими нормами та видаються відповідними державними органами. Так, законодавцем не визначено офіційного поняття терміну «сертифікат якості», проте за загальним тлумаченням сертифікат якості – це письмовий документ, складений у довільній формі та виданий виробником товару (продукції), щоб підтвердити відповідність виробленого ним товару (продукції) вимогам, які висуваються до якості такого товару (продукції). З наведеного вище висновується, що сертифікат якості і сертифікат відповідності це документи, які підтверджують відповідність товару (продукції) вимогам нормативного документа. Головна відмінність між цими документами є суб`єкт його видання. Так, сертифікат відповідності може бути виданий тільки спеціальним органом оцінки відповідності, який є сторонньою незалежною організацією по відношенню до виробника. Вимоги до оформлення і змісту сертифікату відповідності регламентовані окремими нормативними документами (зокрема ДСТУ EN ISO/ІЕС та ін.). Поряд з цим, сертифікат якості видається безпосередньо організацією-виробником продукції/товару і вимоги до його оформлення та змісту можуть бути викладені у нормативному документі на продукцію (товар) або встановлені у відповідному договорі. На переконання Верховного суду сертифікати якості та відповідності є документами, які підтверджують певні характеристики товару, зокрема якість товару та відповідність вимогам певного нормативного документа. При цьому, головною відмінністю між даними документами є суб’єкт, який видав документ – сертифікат якості видає виробник товару, натомість сертифікат відповідності - спеціальний орган оцінки відповідності, який є сторонньою незалежною організацією по відношенню до виробника. Отже, надання сертифікату відповідності у складі тендерної пропозиції свідчить про те, що учасником наданий документ, який не відповідає вимогам тендерної документації закупівлі. Щодо помилки у технічних характеристиках, то замовник вважає за необхідне звернути увагу, що у додатку № 1 до тендерної документації включенні технічні характеристики товару, які потрібно придбати замовнику, тому відхилення, не зазначення інформації про технічні та якісні характеристики свідчить про невідповідність пропозиції учасника вимога тендерної документації. Підсумовуючи наведене, замовник запевняє, що під час прийняття рішення керувався вимогами, які визначенні у Законі, Особливостях та здійснював розгляд пропозиції учасника ТОВ «САЙЛЕНТ-ІНВЕСТ» на предмет відповідності наданої пропозиції вимогах тендерної документації. Відповідно, рішення замовника № 349 від 12.05.2026 року про відхилення тендерної пропозиції учасника на підставі абзацу 2 підпункту 2 пункту 44 Особливостей (замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, коли тендерна пропозиція не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації, крім невідповідності у інформації та / або документах, що може бути усунена учасником процедури закупівлі відповідно до пункту 43 цих особливостей) є правомірним та обгрунтованим. Керуючись вищенаведеним замовник немає правових підстав для задоволення вимог, які визначені учасником ТОВ «САЙЛЕНТ-ІНВЕСТ» у ВИМОЗІ від 15.05.2026 року.
Статус вимоги: Відхилено