• Відкриті торги з особливостями
  • Однолотова
  • КЕП

Свердло

Завершена

249 655.00 UAH з ПДВ
Період оскарження: 20.03.2026 14:55 - 27.03.2026 00:00
Скарга
Відхилено
КЕП

СКАРГА на рішення Замовника при проведенні процедури відкриті торги з особливостями на закупівлю «Свердло», ідентифікатор закупівлі UA-2026-03-20-010312-a

Номер: c54d11b1daa14681bc0a719d323ed4d4
Ідентифікатор запиту: UA-2026-03-20-010312-a.a1
Назва: СКАРГА на рішення Замовника при проведенні процедури відкриті торги з особливостями на закупівлю «Свердло», ідентифікатор закупівлі UA-2026-03-20-010312-a
Скарга:
Пов'язані документи: Учасник Орган оскарження Замовник
Дата розгляду скарги: 17.04.2026 10:00
Місце розгляду скарги: Антимонопольний комітет України
Дата прийняття рішення про прийняття скарги до розгляду: 09.04.2026 15:16
Дата прийняття рішення про відхилення скарги: 22.04.2026 12:07
Автор: ФОП "БОДАК ВІТАЛІЙ ІВАНОВИЧ ", Виталий Бодак +380931472100 nikovit2019@gmail.com

Пункт скарги

Порядковий номер пункту скарги: 1
Номер: 99e3603e403c4f34b9e08fddf8b155eb
Заголовок пункту скарги: Щодо невизначеності та необґрунтованості підстави відхилення, зазначеної у рішенні Замовника.
Тип пов'язаного елемента: Скарга на кваліфікацію
Тип порушення: Порушення, пов'язані з вимогами законодавства
Ідентифікатор класифікації: Інші дії/бездіяльність замовника (у т.ч. ненадання роз’яснень тощо)
Тип порушення: Інші дії/бездіяльність замовника (у т.ч. ненадання роз’яснень тощо)
Опис суті пункту скарги: 20 березня 2026 року Львівське комунальне підприємство «Львівелетротранс» (далі – Замовник), на виконання вимог Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (далі по тексту – Закон) та «Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178 (далі по тексту – Особливості) опублікував повідомлення про проведення процедури закупівлі (відкриті торги з особливостями), за предметом: «Свердло», ідентифікатор закупівлі: UA-2026-03-20-010312-a.

Очікувана вартість закупівлі – 249 655,00 грн. з ПДВ.

Свої тендерні пропозиції для участі в процедурі закупівлі подали:
- Товариство з обмеженою відповідальністю «Оптова компанія «Промінструмент» (далі – Учасник) (остаточна цінова пропозиція 158 999,64 грн з ПДВ);
- Фізична особа-підприємець Бодак Віталій Іванович (далі – Скаржник) (остаточна пропозиція за результатом аукціону 205 690,00 грн. з ПДВ);
- Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЮРТ-УКРАЇНА» (далі – Учасник) (остаточна пропозиція за результатом аукціону 206 800,00 грн. з ПДВ).

02 квітня 2026 року уповноважена особа Замовника прийняла рішення (Протокольне рішення № 71 від 02 квітня 2026 року – додається до скарги) про відхилення пропозиції ТОВ «Оптова компанія «Промінструмент» на підставі п. 44 Особливостей (не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації, крім невідповідності в інформації та/або документах, що може бути усунена учасником процедури закупівлі відповідно до пункту 43 цих Особливостей).
В цей же день, 02 квітня 2026 року уповноважена особа Замовника прийняла рішення (Протокольне рішення № 72 від 02 квітня 2026 року – додається до скарги) про відхилення пропозиції Скаржника на підставі п. 44 Особливостей (не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації, крім невідповідності в інформації та/або документах, що може бути усунена учасником процедури закупівлі відповідно до пункту 43 цих Особливостей).

Фізична особа-підприємець Бодак Віталій Іванович (далі – Скаржник) категорично не погоджується з даним рішенням Замовника щодо відхилення тендерної пропозиції Скаржника та вважає його таким, що порушує його права, з таких підстав:

Замовник у рішенні № 72 від 02 квітня 2026 року посилається на той факт, що Скаржником не надано документ згідно пункту 2.4, що відноситься до «ПЕРЕЛІКУ ДОКУМЕНТІВ ТА / АБО ІНФОРМАЦІЇ НА ПІДТВЕРДЖЕННЯ ІНФОРМАЦІЇ ПРО ТЕХНІЧНІ , ЯКІСНІ ТА КІЛЬКІСНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ПРЕДМЕТА ЗАКУПІВЛІ», що стало підставою для відхилення тендерної пропозиції Скаржника.

1. Щодо невизначеності та необґрунтованості підстави відхилення, зазначеної у рішенні Замовника.
У Протокольному рішенні № 72 від 02 квітня 2026 року Замовник зазначив, що під час розгляду тендерної пропозиції Скаржника було виявлено недолік, а саме: Учасник не надав документ згідно пункту 2.4, що відноситься до «ПЕРЕЛІКУ ДОКУМЕНТІВ ТА/АБО ІНФОРМАЦІЇ НА ПІДТВЕРДЖЕННЯ ІНФОРМАЦІЇ ПРО ТЕХНІЧНІ, ЯКІСНІ ТА КІЛЬКІСНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ПРЕДМЕТА ЗАКУПІВЛІ».
Разом з тим, наведене формулювання не може вважатися належним та достатнім обґрунтуванням підстави відхилення тендерної пропозиції Скаржника з огляду на таке.
По-перше, Замовник у рішенні не зазначив, який саме документ, на його думку, не був наданий Скаржником. У рішенні відсутня конкретна назва такого документа, його зміст, форма або будь-які інші ознаки, що дозволяли б однозначно ідентифікувати, про який саме документ ідеться.
По-друге, Замовник не зазначив, до якого саме структурного елемента тендерної документації належить вказаний ним пункт 2.4. У рішенні відсутнє посилання на конкретний додаток, розділ або частину тендерної документації, де нібито міститься така вимога. Саме по собі посилання лише на «пункт 2.4» без уточнення, у якому саме документі тендерної документації він міститься, не дає можливості ані Скаржнику, ані органу оскарження достеменно встановити, яку саме вимогу Замовник вважає порушеною.
По-третє, Замовник не навів жодного аналізу документів, фактично поданих Скаржником у складі тендерної пропозиції, та не пояснив, з яких підстав дійшов висновку про їх недостатність або невідповідність. Формальне посилання на «ненадання документа згідно пункту 2.4» без співставлення із фактично поданими матеріалами не може вважатися належною мотивацією рішення суб’єкта владних повноважень у сфері публічних закупівель.
По-четверте, із тексту рішення неможливо встановити, чи йдеться про:
 ненадання документа, який, на думку Замовника, стосується підтвердження технічних характеристик товару;
 ненадання документа, який вимагається лише за окремих умов;
 чи інше, довільно витлумачене Замовником порушення.
Тобто саме рішення Замовника сформульоване таким чином, що не містить чіткої та однозначної правової і фактичної підстави для відхилення.
Скаржник окремо наголошує, що рішення про відхилення тендерної пропозиції не може ґрунтуватися на загальних, абстрактних або оціночних формулюваннях. Таке рішення повинно бути достатньо мотивованим, щоб учасник міг однозначно зрозуміти:
 яку саме вимогу тендерної документації він нібито порушив;
 у чому конкретно полягає така невідповідність;
 чому Замовник дійшов саме такого висновку;
 та з яких причин така обставина стала достатньою підставою для відхилення пропозиції.
Натомість у спірному випадку Замовник фактично обмежився загальною фразою, не розкривши ані суті порушення, ані його змісту, ані його документального вираження.
Такий підхід суперечить принципам здійснення публічних закупівель, визначеним статтею 5 Закону України «Про публічні закупівлі», зокрема принципу об’єктивного та неупередженого визначення переможця процедури закупівлі, а також принципу недискримінації учасників. Без належної конкретизації підстав відхилення учасник фактично позбавляється можливості повноцінно захистити свої права, а рішення Замовника набуває ознак формального та довільного.
Більше того, саме з тексту оскаржуваного рішення не вбачається, що Замовник здійснив належну правову кваліфікацію встановленої ним обставини. Замовник не пояснив, чому виявлена ним, на його думку, невідповідність є саме такою, що підпадає під підставу для відхилення, передбачену пунктом 44 Особливостей, та чому вона не могла бути усунута в порядку пункту 43 Особливостей. Натомість такі висновки наведені декларативно, без належного мотивування та без зв’язку з конкретною вимогою тендерної документації.
Отже, вже сама форма викладення підстави відхилення у Протокольному рішенні № 72 від 02 квітня 2026 року свідчить про те, що таке рішення не містить належної конкретизації, не є достатньо вмотивованим, не дозволяє однозначно встановити зміст порушення, яке нібито допустив Скаржник, а відтак є необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню.
Відсутність у рішенні Замовника чіткого визначення порушення, конкретної вимоги тендерної документації та належного обґрунтування фактично свідчить про те, що рішення про відхилення тендерної пропозиції Скаржника не відповідає критеріям вмотивованості та обґрунтованості, які застосовуються до рішень замовників у сфері публічних закупівель.
У свою чергу, така невизначеність підстав відхилення створює можливість для довільного трактування вимог тендерної документації та свідчить про порушення принципу правової визначеності, що є складовою принципу верховенства права.

2. Щодо неправомірного застосування Замовником вимог тендерної документації, які стосуються виключно випадку пропонування еквівалентного товару
Навіть якщо виходити з того, що під пунктом 2.4, на який посилається Замовник у Протокольному рішенні № 72 від 02 квітня 2026 року, Замовник мав на увазі вимогу тендерної документації передбачену Додатком 1 щодо надання документів, передбачених для випадку пропонування еквівалентного товару, Скаржник зазначає наступне.
Відповідно до змісту Додатку 1 до тендерної документації Замовника, у розділі «ПЕРЕЛІК ДОКУМЕНТІВ ТА / АБО ІНФОРМАЦІЇ НА ПІДТВЕРДЖЕННЯ ІНФОРМАЦІЇ ПРО ТЕХНІЧНІ, ЯКІСНІ ТА КІЛЬКІСНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ПРЕДМЕТА ЗАКУПІВЛІ» передбачено, що у випадку, якщо учасник пропонує еквівалент товару, такий учасник зобов’язаний надати додаткові документи, зокрема:
 сертифікат відповідності технічних та якісних характеристик;
 габаритні креслення із зазначенням посадочних та приєднувальних розмірів;
 інші документи, що підтверджують відповідність запропонованого еквівалентного товару вимогам Замовника.
Таким чином, із системного аналізу зазначених положень тендерної документації вбачається, що:
 вимоги щодо надання вищезазначених документів є умовними;
 їх застосування прямо поставлено Замовником у залежність від факту пропонування учасником еквівалентного товару;
 у разі відсутності пропозиції еквіваленту такі вимоги не виникають у учасника взагалі.
Водночас, тендерна пропозиція Скаржника, а саме файл із назвою «9 Технічна специфікація.pdf», який містить документ за вих № 9 від 27.03.2026 із назвою «Додаток до ДЕТ Технічна специфікація на товар Лоту № 1 категорії № CPV ДК-021-2015:44510000-8 «Знаряддя» (далі – Технічна специфакація):
 не містить жодного застереження щодо пропонування еквіваленту;
 не передбачає відхилення від найменування, типу, стандартів або технічних характеристик предмета закупівлі;
 сформована у повній відповідності до технічної специфікації Замовника.
Більше того, запропонований Скаржником товар, що вказаний в Технічній специфікації:
 відповідає встановленим Замовником стандартам (DIN 333, DIN 338);
 відповідає визначеним технічним параметрам (тип свердел, матеріал HSS, діапазон діаметрів тощо);
 відповідає кількісним показникам та номенклатурі, визначеним тендерною документацією.
Отже, у даному випадку відсутній сам юридичний факт, з яким Замовник пов’язує обов’язок надання додаткових документів, а саме — пропонування еквівалентного товару.
Незважаючи на це, Замовник:
 застосував до Скаржника вимоги, які мають виключно умовний характер;
 фактично прирівняв пропозицію Скаржника до пропозиції еквівалентного товару без будь-якого належного аналізу чи обґрунтування;
 не навів жодних аргументів, які б свідчили про те, що запропонований Скаржником товар є іншим, ніж той, що вимагається тендерною документацією.
Така поведінка Замовника свідчить про довільне та розширене тлумачення положень тендерної документації, що є неприпустимим у сфері публічних закупівель.
Зазначене також суперечить основним принципам здійснення публічних закупівель, визначеним статтею 5 Закону України «Про публічні закупівлі», зокрема:
 принципу недискримінації учасників;
 принципу об’єктивного та неупередженого визначення переможця процедури закупівлі;
 принципу максимальної економії та ефективності.
Фактично, Замовник створив ситуацію, за якої:
 навіть у разі пропонування товару, що повністю відповідає технічній специфікації, учасник повинен додатково доводити його відповідність як «еквіваленту»;
 що є абсурдним та таким, що не передбачено умовами тендерної документації.
Крім того, Замовником не враховано, що відсутність документів, які вимагаються лише у випадку пропонування еквіваленту, не може вважатися невідповідністю тендерної пропозиції вимогам тендерної документації, а також, що така відсутність не свідчить про невідповідність предмета закупівлі технічним, якісним чи кількісним характеристикам.
Отже, Замовник безпідставно застосував до тендерної пропозиції Скаржника вимоги, які:
 не підлягали застосуванню у даному випадку;
 не передбачені для ситуації, коли учасник пропонує товар, ідентичний вимогам тендерної документації.
Більше того, Замовник фактично застосував до Скаржника вимоги, які не лише не підлягали застосуванню у даному випадку, але й виникають виключно за наявності обставини, якої у пропозиції Скаржника не існує.
Застосування умовних вимог без настання передбачених для них умов є грубим порушенням логіки тендерної документації та свідчить про формальний та упереджений підхід Замовника до оцінки тендерної пропозиції Скаржника.
Таким чином, рішення Замовника про відхилення тендерної пропозиції Скаржника на підставі ненадання документів, передбачених для підтвердження еквівалентності товару, є юридично необґрунтованим, таким, що не відповідає умовам тендерної документації та таким, що порушує права та законні інтереси Скаржника як учасника процедури закупівлі.

3. Щодо безпідставного віднесення Замовником запропонованого Скаржником товару до еквівалентного.
Навіть якщо припустити, що зазначення Скаржником у складі тендерної пропозиції позначення «ZEBRA (ТМ ФЕРОН)» може бути розцінене Замовником як пропозиція еквівалентного товару, Скаржник вважає таку позицію юридично необґрунтованою та такою, що не відповідає змісту тендерної документації та законодавства у сфері публічних закупівель.
Передусім слід зазначити, що тендерна документація Замовника:
 не містить визначення конкретного виробника товару;
 не містить чіткого зазначення торговельної марки як обов’язкової характеристики предмета закупівлі;
 не встановлює жодних вимог щодо країни походження, бренду чи конкретного суб’єкта господарювання – виробника продукції.
Фактично, у технічній специфікації Замовник використовує позначення «ZEBRA» без будь-якої додаткової ідентифікації (зокрема без зазначення торговельної марки, виробника або правовласника такого позначення).
За таких умов:
 позначення «ZEBRA», наведене у тендерній документації, не дозволяє однозначно ідентифікувати конкретний товар як продукцію визначеного виробника;
 відсутні об’єктивні критерії для встановлення того, який саме товар слід вважати «оригінальним», а який - «еквівалентним».
Таким чином, тендерна документація Замовника сформована таким чином, що:
 не встановлює унікального ідентифікатора товару;
 не створює правових підстав для розмежування понять «той самий товар» та «еквівалент».
Водночас, Скаржник у складі тендерної пропозиції зазначив «ZEBRA (ТМ ФЕРОН)» виключно з метою конкретизації виробника продукції, що постачається, та належної ідентифікації товару.
Таке уточнення:
 не змінює суті предмета закупівлі;
 не призводить до відхилення від технічних, якісних чи кількісних характеристик;
 не створює альтернативної або відмінної пропозиції у розумінні тендерної документації.
Більше того, запропонований Скаржником товар:
 повністю відповідає стандартам, визначеним Замовником (DIN 333, DIN 338);
 відповідає типу, матеріалу (HSS), діаметрам та іншим технічним характеристикам;
 відповідає номенклатурі та кількісним показникам, встановленим тендерною документацією.
Отже, відсутні будь-які підстави вважати, що Скаржник запропонував інший товар, ніж той, що вимагається Замовником.
Крім того, слід враховувати, що у разі, якщо Замовник мав на меті закупівлю продукції конкретного виробника або конкретної торговельної марки, він був зобов’язаний:
 чітко визначити таку торговельну марку у тендерній документації;
 у разі необхідності — зазначити вираз «або еквівалент».
Натомість, Замовник:
 не визначив конкретну торговельну марку належним чином;
 фактично залишив відкритим питання ідентифікації товару;
 однак на етапі розгляду тендерних пропозицій почав довільно тлумачити зазначені ним же умови.
Така поведінка є порушенням принципів здійснення публічних закупівель, визначених статтею 5 Закону України «Про публічні закупівлі».
Фактично, Замовник ретроспективно змінив зміст власної тендерної документації, безпідставно визнав товар Скаржника еквівалентним та застосував до нього вимоги, які не були передбачені для такого випадку.
Зазначене свідчить про те, що віднесення запропонованого Скаржником товару до еквівалентного ґрунтується виключно на формальному підході Замовника та не підтверджене жодними об’єктивними обставинами.
Отже, навіть за умови припущення, що зазначення торговельної марки у дужках може розглядатися як пропозиція еквіваленту, така кваліфікація є юридично помилковою, такою, що не відповідає змісту тендерної документації та такою, що не може бути підставою для відхилення тендерної пропозиції Скаржника.
Фактично, у даному випадку Замовник ототожнив сам факт зазначення виробника з пропонуванням іншого товару, що є помилковим.
Ідентифікація виробника не змінює предмет закупівлі, якщо технічні, якісні та кількісні характеристики товару повністю відповідають вимогам тендерної документації.
Таким чином, висновок Замовника про пропонування еквіваленту не ґрунтується на жодних об’єктивних критеріях та є довільним.

Отже, Замовник, приймаючи рішення про відхилення тендерної пропозиції Скаржника:
- неправильно застосував положення тендерної документації;
- застосував вимоги, які не підлягали застосуванню;
- не навів належного обґрунтування прийнятого рішення;
- діяв всупереч принципам здійснення публічних закупівель.
У сукупності зазначене свідчить про те, що рішення Замовника є протиправним та таким, що підлягає скасуванню органом оскарження.

Застосувавши дискримінаційний підхід під час розгляду Пропозицій учасників, а саме - відхиливши тендерну пропозицію ФОП Бодак Віталій Іванович на підставі вимог п. 44 Особливостей, Замовник порушив право Скаржника на об’єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі.
Зазначені дії Замовника є порушенням одного з основних принципів здійснення закупівель, визначеного статтею 5 Закону, а саме – недискримінація учасників та рівне ставлення до них.
Враховуючи викладене, прийняте рішення Замовника про відхилення тендерної пропозиції ФОП Бодак Віталій Іванович порушує право останнього на чесні та прозорі торги, які здійснюються з дотриманням законодавства у сфері публічних закупівель, у т. ч. принципів здійснення закупівель.
Дискваліфікація Учасника, тендерна пропозиція якого відповідає вимогам тендерної документації є порушенням положень законодавства, у зв’язку з чим заявлені вище вимоги є ефективним способом захисту прав Суб’єкта оскарження на участь на рівних та недискримінаційних умовах, що гарантовані Законом України «Про публічні закупівлі».
Керуючись пунктом 59 Особливостей, зазначаємо, що Скарги, що стосуються прийнятих рішень, дій чи бездіяльності замовника, які відбулися після оцінки тендерних пропозицій учасників, подаються протягом п’яти днів з дати, коли суб’єкт оскарження дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав унаслідок рішення, дії чи бездіяльності замовника, але до дня укладення договору про закупівлю.
Скаржник вважає, що прийнятим Замовником рішенням здійснено порушення його прав та законних інтересів в частині неправомірного відхилення тендерної пропозиції у закупівлі UA-2026-03-20-010312-a, а також порушено принципи, задекларовані ч. 1 статті 5 Закону України “Про публічні закупівлі”: відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель; недискримінації учасників та рівного ставлення до них; об’єктивного та неупередженого визначення переможця процедури закупівлі; запобігання корупційним діям і зловживанням.
Вимоги: Зобов'язати замовника скасувати рішення (повністю чи частково)

Запити Органу оскарження