• Відкриті торги з особливостями
  • Однолотова
  • КЕП
  • 1

Комплект мультимедійного обладнання

Торги відмінено

1 062 450.00 UAH з ПДВ
Період оскарження: 17.03.2026 15:10 - 09.04.2026 00:00
Скарга
Виконана замовником
КЕП

СКАРГА про дискримінаційні вимоги в тендерній документації

Номер: 3c319658f34944db9a1da012f1233ea8
Ідентифікатор запиту: UA-2026-03-17-011025-a.b1
Назва: СКАРГА про дискримінаційні вимоги в тендерній документації
Скарга:
Пов'язані документи: Учасник Орган оскарження Замовник
Дата розгляду скарги: 31.03.2026 10:00
Місце розгляду скарги: Антимонопольний комітет України
Дата прийняття рішення про прийняття скарги до розгляду: 24.03.2026 17:44
Дата прийняття рішення про вирішення скарги: 03.04.2026 15:22
Дата виконання рішення Замовником: 07.04.2026 15:36
Коментар замовника щодо усунення порушень: Внести зміни до тендерної документації шляхом затвердження нової редакції тендерної документації та затвердити перелік змін, що вносяться. Оприлюднити нову редакцію Тендерної документації та перелік змін, що вносяться, в електронній системі закупівель.
Автор: ФОП "Соломенчук Артем Анатолійович", Артем Соломенчук +380632216816 solomencukfop@gmail.com

Пункт скарги

Порядковий номер пункту скарги: 1
Номер: 767069d306c64345a23a717d817a1525
Заголовок пункту скарги: ВИМОГА №1
Тип пов'язаного елемента: Скарга на закупівлю
Тип порушення: Порушення, пов'язані з вимогами законодавства
Ідентифікатор класифікації: Технічна специфікація предмета закупівлі
Тип порушення: Технічна специфікація предмета закупівлі
Опис суті пункту скарги:
ВИМОГА №1
1) В Додатку 1 тендерної документації встановлено:

Відповідність стандарту енергоефективності EnergyStar (підтвердити посиланням на відповідний сайт) або еквівалентного міжнародно визнаного стандарту енергоефективності.

Скаржник повідомляє, що дискримінаційними є технічні вимоги:
Відповідність стандарту енергоефективності EnergyStar (підтвердити посиланням на відповідний сайт) або еквівалентного міжнародно визнаного стандарту енергоефективності.


Так як, виконати їх зможуть лише ті учасники, що запропонують товар конкретного виробника. За сукупність всіх технічних вимог відповідає продукція лише одного виробника.
Скаржник планує взяти участь в даній процедурі закупівлі, однак запропонований ним товар не містить вище зазначених технічних вимог (документальне підтвердження до скарги додається).
За таких умов, Скаржник не має змоги взяти участь в даній процедурі, оскільки в тендерній документації наявні дискримінаційні вимоги.

Замовник навмисно, нехтуючи основними принципами здійснення закупівель, в тому числі недискримінація Учасників, встановлює дискримінаційні вимоги та обмеження. Зазначення надмірно деталізованих дискримінаційних особливостей не дозволяє приймати участь Учасників на загальних підставах в умовах здорової конкуренції.
За таких умов тендерної документації Скаржник не має змоги взяти участь в даній процедурі закупівлі
Отже, зважаючи на встановлені дискримінаційні вимоги вбачається, що метою Замовника є уникнення конкуренції з причин відсутності не менше ніж двох виробників, що можуть запропонувати товар, який буде відповідати усім технічним особливостям одночасно згідно Додатку 2 ТД.

Стосовно «відповідності стандарту енергоефективності EnergyStar»:

Замовник в даній тендерній документації встановлює вимоги про відповідність стандарту енергоефективності EnergyStar, що взагалі не є стандартом в розумінні чинного законодавства України. Так як, стандарт EnergyStar не є офіційно імплементованим стандартом в українське законодавство.
Стандарт EnergyStar в Україні не діє на законодавчому рівні.
Energy Star — міжнародний стандарт енергоефективності споживчих товарів. Вперше був прийнятий в США, на основі державної програми, в 1992. Пізніше до програми приєдналися Австралія, Канада, Японія, Нова Зеландія, Тайвань і Європейський союз (посилання на Інтернет-ресурс https://uk.wikipedia.org/wiki/Energy_Star - до скарги додається скрін з Інтернет-ресурсу).
На сайті програми ENERGY STAR перелік країн-партнерів, які впроваджують програму або сертифікацію у своїх ринках (наприклад, Канада, Японія, Швейцарія) (посилання - https://www.energystar.gov/partner-resources/international-partners?utm_source=chatgpt.com). До скарги додається скрін із сайту ENERGY STAR разом із перекладом, що містить перелік країн-партнерів, які впроваджують програму або сертифікацію у своїх ринках (наприклад, Канада, Японія, Швейцарія).
Скаржник зауважує, що в зазначеному переліку Україна відсутня як країна-партнер в якій обов’язковий стандарт EnergyStar. Це додатково підтверджує, що стандарт EnergyStar НЕ діє в Україні, а тому Замовник не має права встановлювати відповідність стандарту, що не діє в Україні
Скаржник зауважує, що стандарт Energy Star не є державним стандартом України.
Стандарт Energy Star не імплементований в чинне законодавство України та не є обов’язковим стандартом в Україні.
Зокрема, на офіційному сайті ДП «УкрНДНЦ» (посилання на сайт https://uas.gov.ua/standards-catalog/search?page=1&page_size=20&search=Energy+Star++ під час пошуку інформації про:
- Energy Star відображається інформація, що дані відсутні:



Крім того, Energy Star не визначений на законодавчому рівні в Україні як нормативно-правовий акт. Так як, в Базі даних "Законодавство України", що знаходиться за посиланням https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/index відсутня інформація про Energy Star .

В такому разі, стандарт Energy Star, не є стандартом в Україні згідно чинного законодавства України.
Дана вимога дискримінує Скаржника, так як, стандарт EnergyStar не державним стандартом в Україні згідно чинного законодавства України.
Такі дії Замовника порушують чинне законодавство України, оскільки згідно ч. 3 ст. 22 Закону України «Про публічні закупівлі» тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації.
Крім того, ч. 5 ст. 23 Закону України «Про публічні закупівлі» встановлено, що маркування, протоколи випробувань та сертифікати повинні бути видані органами з оцінки відповідності, компетентність яких підтверджена шляхом акредитації або іншим способом, визначеним законодавством.
Отже, згідно чинного законодавства України Замовник може вимагати відповідність конкретним стандартам лише у випадках визначених чинним законодавством України.
Скаржник зауважує, що дана процедура закупівлі має проводитись згідно чинного законодавства України, але Замовник всупереч цьому встановлює вимоги про відповідність стандарту EnergyStar, що не діє в Україні на законодавчому рівні.
Скаржник зауважує, що стандарт Energy Star не є ні державним стандартом в Україні, а ні не визначений на законодавчому рівні як нормативно-правовий акт в Україні, а тому встановлення в тендерній документації вимог про відповідність стандарту Energy Star в Україні є незаконним.

Стосовно «відповідності еквівалентного міжнародно визнаному стандарту енергоефективності»:

Скаржник зауважує, що у чинному законодавстві України, а також у міжнародній нормативно-правовій базі, відсутнє визначення або закріплене поняття «міжнародно визнаний стандарт енергоефективності».
Крім того, Скаржник планує поставляти товар українського виробництва. Місце поставки також територія України (1. вул. Захисників України, 6 с. Пригарівка, Кременчуцький район, Полтавська область – 3 шт;2. вул. Олеся Гончара, 52, с. Хорішки, Кременчуцький район, Полтавська область – 2 шт;3. вул. Центральна, 29, с. Солониця, Кременчуцький район), а тому Замовник не має права вимагати відповідність товару еквівалентно міжнародно визнаному стандарту енергоефективності. Адже процедура закупівлі здійснюється згідно законодавства України та і поставка товару не буде здійснюватись поза межами України.
Скаржник зауважує, що у технічному паспорті на товар, що він планує поставляти в даній процедурів вказано «Товар повністю відповідає законодавству України про енергетичну ефективність» (технічний паспорт додається до скарги).
В такому разі, вимога стосовно «відповідності еквівалентного міжнародно визнаному стандарту енергоефективності» не відповідає законодавству України. Замовником встановлену вимогу яка не є юридично обґрунтованою.

Такими діями Замовник дискримінує участь Скаржника в даній процедурі закупівлі, що суперечить норма чинного законодавства України та основним принципам здійснення закупівель, в тому числі недискримінація учасників.
Дана вимога є дискримінаційною, оскільки її зможуть виконати тільки ті суб’єкти господарювання, що запропонують товар який буде відповідати вимозі «Відповідність стандарту енергоефективності EnergyStar (підтвердити посиланням на відповідний сайт) або еквівалентного міжнародно визнаного стандарту енергоефективності».
Все вищевикладене свідчить про те, що встановлені Замовником вимоги не спрямовані на забезпечення проведення відкритої та прозорої процедури закупівлі, з максимальною кількістю пропозицій для вибору найбільш економічно вигідної, а натомість демонструють намагання штучно обмежити конкуренцію та допустити до участі виключно заздалегідь визначеного постачальника, з яким, вірогідно, існують попередні домовленості. Такий підхід є неприпустимим, оскільки суперечить основним фундаментальним принципам публічних закупівель – відкритості, добросовісної конкуренції та недискримінації учасників. Публічні закупівлі повинні бути доступними для всіх потенційних постачальників, а не обмежуватися вузьким колом попередньо обраних суб’єктів господарювання.
Такими діями Замовник порушив права та інтереси Скаржника, принципи закупівель в тому числі щодо добросовісної конкуренції серед учасників; максимальної економія, ефективності та пропорційності; відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель; недискримінації учасників та рівного ставлення до них.
Згідно з частиною четвертою статті 5 Закону замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників.
Відповідно до абзацу першого пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей.
Частиною четвертою статті 22 Закону передбачено, що тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників, а також вимог щодо документального підтвердження інформації про відповідність вимогам тендерної документації, якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації" та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.
Дії Замовника в частині встановлення у Документацією наведених вище вимог порушують вимоги частини четвертої статті 5 та частини четвертої статті 22 Закону, якими передбачена недискримінація учасників, а також права та законні інтереси Скаржника, пов'язані з його участю у Процедурі закупівлі, та принципи недискримінації учасників, відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель, передбачені частиною першою статті 5 Закону.
Відповідно до пункту 55 Особливостей оскарження відкритих торгів відбувається відповідно до статті 18 Закону з урахуванням цих особливостей.
Відповідно до частини вісімнадцятої статті 18 Закону за результатами розгляду скарги орган оскарження має право прийняти рішення:
1) про встановлення або відсутність порушень процедури закупівлі (у тому числі порушення порядку оприлюднення або неоприлюднення інформації про процедури закупівлі, передбаченої цим Законом);
2) про заходи, що повинні вживатися для їх усунення, зокрема зобов’язати замовника повністю або частково скасувати свої рішення, надати необхідні документи, роз’яснення, усунути будь-які дискримінаційні умови (у тому числі ті, що зазначені в технічній специфікації, яка є складовою частиною Документації), привести тендерну документацію у відповідність із вимогами законодавства або за неможливості виправити допущені порушення відмінити процедуру закупівлі.
Орган оскарження розглядає скаргу та приймає рішення на її підставі в межах одержаної за скаргою інформації та інформації, розміщеної в електронній системі закупівель, виходячи з положень частини шістнадцятої статті 18 Закону.
Враховуючи викладене, керуючись статтею 18 Закону України "Про публічні закупівлі" та Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування",


Вимоги: Зобов'язати замовника внести зміни до тендерної документації

Порядковий номер пункту скарги: 2
Номер: 2bb44d3b62b84417a8ff824ba34409d4
Заголовок пункту скарги: ВИМОГА №2
Тип пов'язаного елемента: Скарга на закупівлю
Тип порушення: Порушення, пов'язані з вимогами законодавства
Ідентифікатор класифікації: Технічна специфікація предмета закупівлі
Тип порушення: Технічна специфікація предмета закупівлі
Опис суті пункту скарги: ВИМОГА №2
2) В Додатку 1 тендерної документації вказано Перелік документів та/або інформації на підтвердження інформації про технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, в тому числі:

8. Відповідність стандарту енергоефективності EnergyStar або еквівалентного міжнародно визнаного стандарту енергоефективності запропонованої інтерактивної панелі має бути підтверджена посиланням на відповідний сайт (надати довідку)

Скаржник повідомляє, що дискримінаційними є вимога:
8. Відповідність стандарту енергоефективності EnergyStar або еквівалентного міжнародно визнаного стандарту енергоефективності запропонованої інтерактивної панелі має бути підтверджена посиланням на відповідний сайт (надати довідку)


Так як, виконати їх зможуть лише ті учасники, що запропонують товар конкретного виробника. За сукупність всіх технічних вимог відповідає продукція лише одного виробника.
Скаржник планує взяти участь в даній процедурі закупівлі, однак запропонований ним товар не містить вище зазначених технічних вимог (документальне підтвердження до скарги додається).
За таких умов, Скаржник не має змоги взяти участь в даній процедурі, оскільки в тендерній документації наявні дискримінаційні вимоги.

Замовник навмисно, нехтуючи основними принципами здійснення закупівель, в тому числі недискримінація Учасників, встановлює дискримінаційні вимоги та обмеження. Зазначення надмірно деталізованих дискримінаційних особливостей не дозволяє приймати участь Учасників на загальних підставах в умовах здорової конкуренції.
За таких умов тендерної документації Скаржник не має змоги взяти участь в даній процедурі закупівлі
Отже, зважаючи на встановлені дискримінаційні вимоги вбачається, що метою Замовника є уникнення конкуренції з причин відсутності не менше ніж двох виробників, що можуть запропонувати товар, який буде відповідати усім технічним особливостям одночасно згідно Додатках 1 та 2 ТД.

Стосовно «відповідності стандарту енергоефективності EnergyStar»:

Замовник в даній тендерній документації встановлює вимоги про відповідність дисплею стандарту EnergyStar, що взагалі не є стандартом в розуміння чинного законодавства України. Так як, стандарт EnergyStar не є офіційно імплементованим стандартом в українське законодавство.
Стандарт EnergyStar в Україні не діє на законодавчому рівні.
Energy Star — міжнародний стандарт енергоефективності споживчих товарів. Вперше був прийнятий в США, на основі державної програми, в 1992. Пізніше до програми приєдналися Австралія, Канада, Японія, Нова Зеландія, Тайвань і Європейський союз (посилання на Інтернет-ресурс https://uk.wikipedia.org/wiki/Energy_Star - до скарги додається скрін з Інтернет-ресурсу).
На сайті програми ENERGY STAR перелік країн-партнерів, які впроваджують програму або сертифікацію у своїх ринках (наприклад, Канада, Японія, Швейцарія) (посилання - https://www.energystar.gov/partner-resources/international-partners?utm_source=chatgpt.com). До скарги додається скрін із сайту ENERGY STAR разом із перекладом, що містить перелік країн-партнерів, які впроваджують програму або сертифікацію у своїх ринках (наприклад, Канада, Японія, Швейцарія).
Скаржник зауважує, що в зазначеному переліку Україна відсутня як країна-партнер в якій обов’язковий стандарт EnergyStar. Це додатково підтверджує, що стандарт EnergyStar НЕ діє в Україні, а тому Замовник не має права встановлювати відповідність стандарту, що не діє в Україні
Скаржник зауважує, що стандарт Energy Star не є державним стандартом України.
Стандарт Energy Star не імплементований в чинне законодавство України та не є обов’язковим стандартом в Україні.
Зокрема, на офіційному сайті ДП «УкрНДНЦ» (посилання на сайт https://uas.gov.ua/standards-catalog/search?page=1&page_size=20&search=Energy+Star++ під час пошуку інформації про:
- Energy Star відображається інформація, що дані відсутні:



Крім того, Energy Star не визначений на законодавчому рівні в Україні як нормативно-правовий акт. Так як, в Базі даних "Законодавство України", що знаходиться за посиланням https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/index відсутня інформація про Energy Star .

В такому разі, стандарт Energy Star, не є стандартом в Україні згідно чинного законодавства України.
Дана вимога дискримінує Скаржника, так як, стандарту EnergyStar не державним стандартом в Україні згідно чинного законодавства України.
Такі дії Замовника порушують чинне законодавство України, оскільки згідно ч. 3 ст. 22 Закону України «Про публічні закупівлі» тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації.
Крім того, ч. 5 ст. 23 Закону України «Про публічні закупівлі» встановлено, що маркування, протоколи випробувань та сертифікати повинні бути видані органами з оцінки відповідності, компетентність яких підтверджена шляхом акредитації або іншим способом, визначеним законодавством.
Отже, згідно чинного законодавства України Замовник може вимагати відповідність конкретним стандартам лише у випадках визначених чинним законодавством України.
Скаржник зауважує, що дана процедура закупівлі має проводитись згідно чинного законодавства України, але Замовник всупереч цьому встановлює вимоги про відповідність стандарту EnergyStar, що не діє в Україні на законодавчому рівні.
Скаржник зауважує, що стандарт Energy Star не є ні державним стандартом в Україні, а ні не визначений на законодавчому рівні як нормативно-правовий акт в Україні, а тому встановлення в тендерній документації вимог про відповідність стандарту Energy Star в Україні є незаконним.

Стосовно «відповідності еквівалентного міжнародно визнаному стандарту енергоефективності»:

Скаржник зауважує, що у чинному законодавстві України, а також у міжнародній нормативно-правовій базі, відсутнє визначення поняття «міжнародно визнаний стандарт енергоефективності». В правовому полі відсутнє таке поняття «міжнародно визнаний стандарт енергоефективності».
Крім того, Скаржник планує поставляти товар українського виробництва. Місце поставки також територія України, а тому Замовник не має права вимагати відповідність товару міжнародно визнаному стандарту енергоефективності. Адже процедура закупівлі здійснюється згідно законодавства України та і поставка товару не буде здійснюватись поза межами України.
Скаржник зауважує, що у технічному паспорті на товар, що він планує поставляти в даній процедурів вказано «Товар повністю відповідає законодавству України про енергетичну ефективність» (додається до скарги).
В такому разі, вимога стосовно «відповідності еквівалентного міжнародно визнаному стандарту енергоефективності» не відповідає законодавству України. Замовником встановлену вимогу яка не є юридично обґрунтованою.

Такими діями Замовник дискримінує участь Скаржника в даній процедурі закупівлі, що суперечить норма чинного законодавства України та основним принципам здійснення закупівель, в тому числі недискримінація учасників.
Дана вимога є дискримінаційною, оскільки її зможуть виконати тільки ті суб’єкти господарювання, що запропонують товар який буде відповідати вимозі «Відповідність стандарту енергоефективності EnergyStar (підтвердити посиланням на відповідний сайт) або еквівалентного міжнародно визнаного стандарту енергоефективності».
Все вищевикладене свідчить про те, що встановлені Замовником вимоги не спрямовані на забезпечення проведення відкритої та прозорої процедури закупівлі, з максимальною кількістю пропозицій для вибору найбільш економічно вигідної, а натомість демонструють намагання штучно обмежити конкуренцію та допустити до участі виключно заздалегідь визначеного постачальника, з яким, вірогідно, існують попередні домовленості. Такий підхід є неприпустимим, оскільки суперечить основним фундаментальним принципам публічних закупівель – відкритості, добросовісної конкуренції та недискримінації учасників. Публічні закупівлі повинні бути доступними для всіх потенційних постачальників, а не обмежуватися вузьким колом попередньо обраних суб’єктів господарювання.
Такими діями Замовник порушив права та інтереси Скаржника, принципи закупівель в тому числі щодо добросовісної конкуренції серед учасників; максимальної економія, ефективності та пропорційності; відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель; недискримінації учасників та рівного ставлення до них.
Згідно з частиною четвертою статті 5 Закону замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників.
Відповідно до абзацу першого пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей.
Частиною четвертою статті 22 Закону передбачено, що тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників, а також вимог щодо документального підтвердження інформації про відповідність вимогам тендерної документації, якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації" та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.
Дії Замовника в частині встановлення у Документацією наведених вище вимог порушують вимоги частини четвертої статті 5 та частини четвертої статті 22 Закону, якими передбачена недискримінація учасників, а також права та законні інтереси Скаржника, пов'язані з його участю у Процедурі закупівлі, та принципи недискримінації учасників, відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель, передбачені частиною першою статті 5 Закону.
Відповідно до пункту 55 Особливостей оскарження відкритих торгів відбувається відповідно до статті 18 Закону з урахуванням цих особливостей.
Відповідно до частини вісімнадцятої статті 18 Закону за результатами розгляду скарги орган оскарження має право прийняти рішення:
1) про встановлення або відсутність порушень процедури закупівлі (у тому числі порушення порядку оприлюднення або неоприлюднення інформації про процедури закупівлі, передбаченої цим Законом);
2) про заходи, що повинні вживатися для їх усунення, зокрема зобов’язати замовника повністю або частково скасувати свої рішення, надати необхідні документи, роз’яснення, усунути будь-які дискримінаційні умови (у тому числі ті, що зазначені в технічній специфікації, яка є складовою частиною Документації), привести тендерну документацію у відповідність із вимогами законодавства або за неможливості виправити допущені порушення відмінити процедуру закупівлі.
Орган оскарження розглядає скаргу та приймає рішення на її підставі в межах одержаної за скаргою інформації та інформації, розміщеної в електронній системі закупівель, виходячи з положень частини шістнадцятої статті 18 Закону.
Враховуючи викладене, керуючись статтею 18 Закону України "Про публічні закупівлі" та Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування",

Вимоги: Зобов'язати замовника внести зміни до тендерної документації

Порядковий номер пункту скарги: 3
Номер: 8d99f2786f654d4596659acf8a3a3397
Заголовок пункту скарги: ВИМОГА №3
Тип пов'язаного елемента: Скарга на закупівлю
Тип порушення: Порушення, пов'язані з вимогами законодавства
Ідентифікатор класифікації: Технічна специфікація предмета закупівлі
Тип порушення: Технічна специфікація предмета закупівлі
Опис суті пункту скарги: ВИМОГА №3
3) В Додатку 2 тендерної документації встановлено, що:
До складу комплекту повинно входити україномовне програмне забезпечення навчального призначення (програмний засіб) (вказати назву та виробника), що включає ліцензію не менше ніж на 1 рік, 1 вчителя та 100 учнів. Повинно мати можливість інтегруватись з зовнішніми платформами та інструментами, які використовуються в освітньому середовищі.
ПЗ повинно містити функціонал створення та зміни (рухати, перевертати, змінювати розмір, редагувати) об’єктів за допомогою стандартних засобів програмного забезпечення.
Повинна бути можливість створювати власні та редагувати готові інтерактивні уроки, зокрема з готовими матеріалами (тести, експерименти) (надати скріншот для підтвердження).
Повинно містити готову бібліотеку цифрових уроків українською мовою у кількості не менше 300 уроків що відповідають вимогам МОН (Учасник в складі тендерної пропозиції повинен надати посилання на перелік таких уроків). Повинно містити доступ до не менше 200 цифрових підручників.
Має підтримувати різні навчальні формати, включаючи онлайн, дистанційне та змішане навчання. Для забезпечення проведення дистанційних занять повинно підтримувати створення віртуального класу з віддаленими користувачами (учнями) без прив'язки до локальної мережі. Повинно забезпечувати можливість відслідковувати активність учнів під час проведення дистанційного уроку (надати скріншот для підтвердження).
Програмне забезпечення має містити :
- вбудований функціонал збору та аналізу даних про ефективність проведення уроку, у тому числі: участь учнів у вправах, правильність виконання завдань, рівень залученості учнів, що реалізовується у режимі реального часу
- відображення ефективних та неефективних сторінок слайдів уроку на основі реакцій та зворотного зв’язку учнів, автоматичні рекомендації вчителю (надати скріншот для підтвердження)
Наявність функціоналу для рефлексії за результатами уроку.
Наявність дашборду з інформацією про рівень ефективності уроку, рівень залученості учнів, рівень засвоєння матеріалу та зворотного зв’язку (надати скріншот для підтвердження).

Скаржник повідомляє, що вище зазначені технічні характеристики та вимоги до програмного забезпечення прямо вказують на програмне забезпечення конкретного виробника.

За сукупністю всіх технічних вимог Замовника, відповідає програмне забезпечення одного виробника. В такому разі, в даній закупівлі зможуть взяти участь тільки ті Учасники, що запропонують товар на якому буде встановлено програмне забезпечення конкретного виробника. Так як, Замовником встановлено вимоги до предмету закупівлі таким чином, що всім технічним вимогам Замовника в сукупності відповідає продукція конкретного виробника.

Скаржник планує взяти участь в даній процедурі закупівлі, однак програмне забезпечення - mozaBook з яким планує взяти Скаржник, не містить вище зазначених технічних вимог (документальне підтвердження до скарги додається).

За таких умов, Скаржник не має змоги взяти участь в даній процедурі, оскільки в тендерній документації наявні дискримінаційні вимоги.

Замовник навмисно, нехтуючи основними принципами здійснення закупівель, в тому числі недискримінація Учасників, встановлює дискримінаційні вимоги та обмеження. Зазначення надмірно деталізованих дискримінаційних особливостей не дозволяє приймати участь Учасників на загальних підставах в умовах здорової конкуренції.
За таких умов тендерної документації Скаржник не має змоги взяти участь в даній процедурі закупівлі
Отже, зважаючи на встановлені дискримінаційні вимоги вбачається, що метою Замовника є уникнення конкуренції з причин відсутності не менше ніж двох виробників, що можуть запропонувати товар, який буде відповідати усім технічним особливостям одночасно згідно Додатку 2 ТД.

Подібний підхід свідчить про сутнісне звуження конкуренції в розумінні статті 5 Закону, оскільки технічні вимоги Замовника штучно звужують ринок лише до одного програмного комплексу або його похідного, позбавляючи інших учасників можливості на рівних умовах запропонувати альтернативний функціонал. У практиці публічних закупівель дискримінацією визнається не лише формальна вимога, яка прямо називає конкретний товар, а й будь-яка умова, яка призводить до обмеження кола учасників через надмірну деталізацію, нетипові чи унікальні характеристики, або вимоги, виконання яких об’єктивно можливе лише обмеженим колом осіб.
Враховуючи вищевикладене, Скаржник наполягає, що зазначені дії Замовника є системними, узгодженими та спрямованими на створення переваг виключно для одного визначеного суб’єкта, та на фактичне недопущення інших добросовісних учасників до участі в закупівлі. Викладені Замовником у тендерній документації підтверджує, що йдеться не про технічну похибку чи одиничне перевищення меж допустимого, а про свідоме правове конструювання дискримінаційної закупівлі.
Крім того, Скаржник зауважує, що встановлені Замовником вимоги до програмного забезпечення не узгоджуються із в ТИПОВИМ ПЕРЕЛІКОМ засобів навчання та обладнання для навчальних кабінетів і STEM-лабораторій (затверджено Наказом Міністерства освіти і науки України 29 квітня 2020 року № 574 (у редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 01 вересня 2025 року № 1201). Так як, в Додатку 1 ТИПОВОГО ПЕРЕЛІКУ засобів навчання та обладнання для навчальних кабінетів і STEM-лабораторій вказано:
Б) Базове програмне забезпечення
— попередньо встановлена операційна система з безкоштовними оновленнями (за наявності комп’ютерного модуля);
— підтримка створення, перегляду, відтворення інтерактивного контенту; сумісність з ОС, установленою на інтерактивній панелі або ПК вчителя.

У зв’язку з викладеним, Скаржник вважає за необхідне визнати дії Замовника з формування ТД такими, що не відповідають вимогам законодавства про публічні закупівлі, зобов’язати Замовника усунути порушення шляхом виключення дискримінаційних вимог, наведених у цій скарзі. Умови участі повинні бути однаковими для всіх потенційних учасників, виконуваними в межах чинного законодавства та такими, що забезпечують справжню, а не формальну конкуренцію.
Все вищевикладене свідчить про те, що встановлені Замовником вимоги не спрямовані на забезпечення проведення відкритої та прозорої процедури закупівлі, з максимальною кількістю пропозицій для вибору найбільш економічно вигідної, а натомість демонструють намагання штучно обмежити конкуренцію та допустити до участі виключно заздалегідь визначеного постачальника, з яким, вірогідно, існують попередні домовленості. Такий підхід є неприпустимим, оскільки суперечить основним фундаментальним принципам публічних закупівель – відкритості, добросовісної конкуренції та недискримінації учасників. Публічні закупівлі повинні бути доступними для всіх потенційних постачальників, а не обмежуватися вузьким колом попередньо обраних суб’єктів господарювання.
Такими діями Замовник порушив права та інтереси Скаржника, принципи закупівель в тому числі щодо добросовісної конкуренції серед учасників; максимальної економія, ефективності та пропорційності; відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель; недискримінації учасників та рівного ставлення до них.
Згідно з частиною четвертою статті 5 Закону замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників.
Відповідно до абзацу першого пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей.
Частиною четвертою статті 22 Закону передбачено, що тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників, а також вимог щодо документального підтвердження інформації про відповідність вимогам тендерної документації, якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації" та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.
Дії Замовника в частині встановлення у Документацією наведених вище вимог порушують вимоги частини четвертої статті 5 та частини четвертої статті 22 Закону, якими передбачена недискримінація учасників, а також права та законні інтереси Скаржника, пов'язані з його участю у Процедурі закупівлі, та принципи недискримінації учасників, відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель, передбачені частиною першою статті 5 Закону.
Відповідно до пункту 55 Особливостей оскарження відкритих торгів відбувається відповідно до статті 18 Закону з урахуванням цих особливостей.
Відповідно до частини вісімнадцятої статті 18 Закону за результатами розгляду скарги орган оскарження має право прийняти рішення:
1) про встановлення або відсутність порушень процедури закупівлі (у тому числі порушення порядку оприлюднення або неоприлюднення інформації про процедури закупівлі, передбаченої цим Законом);
2) про заходи, що повинні вживатися для їх усунення, зокрема зобов’язати замовника повністю або частково скасувати свої рішення, надати необхідні документи, роз’яснення, усунути будь-які дискримінаційні умови (у тому числі ті, що зазначені в технічній специфікації, яка є складовою частиною Документації), привести тендерну документацію у відповідність із вимогами законодавства або за неможливості виправити допущені порушення відмінити процедуру закупівлі.
Орган оскарження розглядає скаргу та приймає рішення на її підставі в межах одержаної за скаргою інформації та інформації, розміщеної в електронній системі закупівель, виходячи з положень частини шістнадцятої статті 18 Закону.
Враховуючи викладене, керуючись статтею 18 Закону України "Про публічні закупівлі" та Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування",

Вимоги: Зобов'язати замовника внести зміни до тендерної документації

Порядковий номер пункту скарги: 4
Номер: 44e550da88bf4b5f8b2339cbff883dd4
Заголовок пункту скарги: ВИМОГА №4
Тип пов'язаного елемента: Скарга на закупівлю
Тип порушення: Порушення, пов'язані з вимогами законодавства
Ідентифікатор класифікації: Технічна специфікація предмета закупівлі
Тип порушення: Технічна специфікація предмета закупівлі
Опис суті пункту скарги: ВИМОГА №4
4) В Додатку 1 тендерної документації вказано Перелік документів та/або інформації на підтвердження інформації про технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, в тому числі:

4. Сертифікат відповідності на програмне забезпечення навчального призначення (програмний засіб).
5. Сертифікат на систему управління якістю щодо відповідності ДСТУ EN ISO 9001:2018 (EN ISO 9001:2015, IDT; ISO 9001:2015, IDT) ; Сертифікат на систему керування інформаційною безпекою щодо відповідності ДСТУ ISO/IEC 27001:2023 (ISO/IEC 27001:2022 IDT) видані на виробника запропонованого програмного забезпечення навчального призначення (програмний засіб).


Скаржник як потенційний Учасник в даній процедурі закупівлі не може змусити виробника програмного забезпечення отримати вище зазначені документи.
Для участі в даній процедурі закупівлі Скаржник може на програмне забезпечення надати Висновок СЕС (додається до цієї скарги). Вище зазначені документи Скаржник не має змоги надати, так як він не є виробником програмного забезпечення, а змусити виробника отримати такі документи Скаржник не може.
На перший погляд ця вимога може сприйматися як додатковий доказ надійності учасника, однак при правовому аналізі виявляється, що вона є непередбаченою законодавством, не пов’язаною з предметом закупівлі, не має жодного обґрунтування з точки зору забезпечення якості або технічної відповідності товару, та, відповідно, є дискримінаційною.
Відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України «Про публічні закупівлі», тендерна документація дійсно може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити. Проте це положення не надає Замовнику права встановлювати будь-які довільні вимоги, що не випливають з нормативно-правових актів та не відповідають характеру предмета закупівлі.
На практиці та згідно з правозастосуванням Антимонопольного комітету України, будь-яка додаткова вимога, яку включає Замовник до тендерної документації, має відповідати таким умовам:
- бути передбаченою законом або підзаконними актами;
- бути раціонально пов’язаною з предметом закупівлі;
- бути пропорційною меті її встановлення;
- не створювати необґрунтованих бар’єрів для участі.
У даному випадку предмет закупівлі — інтерактивні панелі, тобто електронне обладнання, яке постачається як готовий виріб. Замовлення не передбачає надання послуг, доступу до інформаційних систем Замовника, обробки персональних або конфіденційних даних тощо. Отже, наявність або відсутність у постачальника сертифікованої системи управління інформаційною безпекою ДСТУ ISO/IEC 27001:2023 (ISO/IEC 27001:2022 IDT жодним чином не впливає на якість, функціональність чи безпечність товару.
Більше того стандарт ДСТУ ISO/IEC 27001:2023 (ISO/IEC 27001:2022 IDT не застосовується до продукції як такої, а регулює лише внутрішню організацію процесів управління інформаційною безпекою в компанії. Цей стандарт є добровільним, його застосування не передбачено жодним технічним регламентом чи законом України як обов’язкове для постачальників електронного обладнання. У сфері публічних закупівель не існує жодного нормативного документа, який би зобов’язував учасника мати відповідний сертифікат у межах кваліфікаційного чи технічного критерію — за відсутності прямого доступу до інформаційних ресурсів Замовника.
Наявність чи відсутність такого сертифіката не підтверджує ані якість товару, ані його відповідність технічним або безпековим вимогам, не дає підстав оцінювати технічну або виробничу спроможність учасника, не впливає на виконання умов договору поставки, а отже — є такою, що не має жодного зв’язку з предметом закупівлі у розумінні Закону.
З огляду на викладене, вважаємо вимогу про надання сертифіката ДСТУ ISO/IEC 27001:2023 (ISO/IEC 27001:2022 IDT):
- такою, що не передбачена законодавством України;
- не пов’язаною з предметом закупівлі;
- непропорційною та дискримінаційною у розумінні ст. 5 Закону;
- такою, що встановлює необґрунтований бар’єр участі у закупівлі, і як наслідок — підлягає виключенню.
До того ж у закупівлях аналогічного предмета, що проводяться на платформі Prozorro іншими замовниками, вимога про надання сертифіката ДСТУ ISO/IEC 27001:2023 (ISO/IEC 27001:2022 IDT) не є типовою. Це свідчить про відсутність загальногалузевого підходу і підкреслює локальну, навмисну вибірковість такої вимоги саме у цій процедурі.
Враховуючи, що в національному законодавстві відсутня обов’язковість для суб’єкта господарювання, профільним видом діяльності якого є виробництво і реалізація комп'ютерного та мультимедійного обладнання, отримувати згаданий тут сертифікат, то учасник не може передбачити його необхідність на момент участі в окремій закупівлі, а отже — не має реалістичної можливості оперативно його отримати, якщо Замовник встановив цю вимогу лише у межах конкретного тендера. Це суперечить базовому принципу публічних закупівель — передбачуваності умов участі та рівного доступу до процедури.
З огляду на викладене, вважаємо, що Замовник вийшов за межі наданих йому законом повноважень, порушив принципи недискримінації, добросовісної конкуренції та пропорційності, закріплені у статтях 5 та 22 Закону України «Про публічні закупівлі», та штучно обмежив коло потенційних учасників процедури. І це в свою чергу, вказує на необхідність внесення змін до тендерної документації, з метою усунення невиправданих обмежувальни бар’єрів.

Враховуючи це, Замовник навмисне встановив таку вимогу з метою обмеження участі інших Учасників.

Скаржник повідомляє, що вказана вище вимога дискримінує його участь в даній процедурі закупівлі та не відповідає нормам чинного законодавства України.

В такому разі, в даній закупівлі зможуть взяти суб’єкти господарювання, що нададуть:
Сертифікат відповідності на програмне забезпечення навчального призначення (програмний засіб).
Сертифікат на систему управління якістю щодо відповідності ДСТУ EN ISO 9001:2018 (EN ISO 9001:2015, IDT; ISO 9001:2015, IDT) ; Сертифікат на систему керування інформаційною безпекою щодо відповідності ДСТУ ISO/IEC 27001:2023 (ISO/IEC 27001:2022 IDT) видані на виробника запропонованого програмного забезпечення навчального призначення (програмний засіб).

Зазначення надмірно деталізованих дискримінаційних особливостей не дозволяє приймати участь Учасників на загальних підставах в умовах здорової конкуренції.

Замовник навмисно, нехтуючи основними принципами здійснення закупівель, в тому числі недискримінація Учасників, встановлює дискримінаційні вимоги та обмеження. Зазначення надмірно деталізованих дискримінаційних особливостей не дозволяє приймати участь Учасників на загальних підставах в умовах здорової конкуренції.

Додатково наводимо подібне рішення Комісії АМКУ про те, що вказані документи є дискримінацією:
- Рішення № 15369-р/пк-пз від 10.10.2025 (ідентифікатор закупівлі - UA-2025-09-26-012550-a) – додається до скарги.

Все вищевикладене свідчить про те, що встановлені Замовником вимоги не спрямовані на забезпечення проведення відкритої та прозорої процедури закупівлі, з максимальною кількістю пропозицій для вибору найбільш економічно вигідної, а натомість демонструють намагання штучно обмежити конкуренцію та допустити до участі виключно заздалегідь визначеного постачальника, з яким, вірогідно, існують попередні домовленості. Такий підхід є неприпустимим, оскільки суперечить основним фундаментальним принципам публічних закупівель – відкритості, добросовісної конкуренції та недискримінації учасників. Публічні закупівлі повинні бути доступними для всіх потенційних постачальників, а не обмежуватися вузьким колом попередньо обраних суб’єктів господарювання.
Такими діями Замовник порушив права та інтереси Скаржника, принципи закупівель в тому числі щодо добросовісної конкуренції серед учасників; максимальної економія, ефективності та пропорційності; відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель; недискримінації учасників та рівного ставлення до них.
Згідно з частиною четвертою статті 5 Закону замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників.
Відповідно до абзацу першого пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей.
Частиною четвертою статті 22 Закону передбачено, що тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників, а також вимог щодо документального підтвердження інформації про відповідність вимогам тендерної документації, якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації" та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.
Дії Замовника в частині встановлення у Документацією наведених вище вимог порушують вимоги частини четвертої статті 5 та частини четвертої статті 22 Закону, якими передбачена недискримінація учасників, а також права та законні інтереси Скаржника, пов'язані з його участю у Процедурі закупівлі, та принципи недискримінації учасників, відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель, передбачені частиною першою статті 5 Закону.
Відповідно до пункту 55 Особливостей оскарження відкритих торгів відбувається відповідно до статті 18 Закону з урахуванням цих особливостей.
Відповідно до частини вісімнадцятої статті 18 Закону за результатами розгляду скарги орган оскарження має право прийняти рішення:
1) про встановлення або відсутність порушень процедури закупівлі (у тому числі порушення порядку оприлюднення або неоприлюднення інформації про процедури закупівлі, передбаченої цим Законом);
2) про заходи, що повинні вживатися для їх усунення, зокрема зобов’язати замовника повністю або частково скасувати свої рішення, надати необхідні документи, роз’яснення, усунути будь-які дискримінаційні умови (у тому числі ті, що зазначені в технічній специфікації, яка є складовою частиною Документації), привести тендерну документацію у відповідність із вимогами законодавства або за неможливості виправити допущені порушення відмінити процедуру закупівлі.
Орган оскарження розглядає скаргу та приймає рішення на її підставі в межах одержаної за скаргою інформації та інформації, розміщеної в електронній системі закупівель, виходячи з положень частини шістнадцятої статті 18 Закону.
Враховуючи викладене, керуючись статтею 18 Закону України "Про публічні закупівлі" та Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування",

Вимоги: Зобов'язати замовника внести зміни до тендерної документації

Порядковий номер пункту скарги: 5
Номер: 4a027bf746774cbf8c23709ab7bfcc0f
Заголовок пункту скарги: ВИМОГА №5
Тип пов'язаного елемента: Скарга на закупівлю
Тип порушення: Порушення, пов'язані з вимогами законодавства
Ідентифікатор класифікації: Технічна специфікація предмета закупівлі
Тип порушення: Технічна специфікація предмета закупівлі
Опис суті пункту скарги: ВИМОГА №5
5) В Додатку 1 тендерної документації вказано Перелік документів та/або інформації на підтвердження інформації про технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, в тому числі:
6. Учасник в складі тендерної пропозиції має надати авторизаційний лист виданий виробником або офіційним дистриб’ютором на території України щодо продажу (розповсюдження) запропонованого програмного забезпечення навчального призначення (програмний засіб) з вказанням назви замовника та номеру закупівлі. У разі надання авторизаційного листа дистриб'ютором надати авторизаційний лист від виробника, що підтверджує статус офіційного дистриб’ютора.

Скаржник планує взяти участь в даній процедурі закупівлі та запропонувати програмне забезпечення – mozaBook, виробником якого є Mozaik Education Ltd.
Офіційним партнером виробника Mozaik Education Ltd в Україні є EdPro Distribution LLC (Товариство з обмеженою відповідальністю «Едпро Дистрибюшн»). Надаємо підтверджуюче посилання на сайт виробника програмного забезпечення - https://ua.mozaweb.com/uk/Portal/partners.
Скаржник зауважує, що згідно офіційного сайту виробника Mozaik Education Ltd, Товариство з обмеженою відповідальністю «Едпро Дистрибюшн» є офіційним партнером виробника, а не дистриб’ютором, а тому Скаржник не має змогу надати лист від виробником або офіційним дистриб’ютором на території України. Так як:
- по-перше, виробник здійснює свою діяльність через офіційного партнера в Україні - Товариство з обмеженою відповідальністю «Едпро Дистрибюшн»;
- по-друге, Товариство з обмеженою відповідальністю «Едпро Дистрибюшн» не мають статусу офіційного дистриб’ютора на території України.

Скаржник повідомляє, що вказана вище вимога дискримінує його участь в даній процедурі закупівлі та не відповідає нормам чинного законодавства України.

В такому разі, в даній закупівлі зможуть взяти суб’єкти господарювання, що нададуть:
6. Учасник в складі тендерної пропозиції має надати авторизаційний лист виданий виробником або офіційним дистриб’ютором на території України щодо продажу (розповсюдження) запропонованого програмного забезпечення навчального призначення (програмний засіб) з вказанням назви замовника та номеру закупівлі. У разі надання авторизаційного листа дистриб'ютором надати авторизаційний лист від виробника, що підтверджує статус офіційного дистриб’ютора.

Зазначення надмірно деталізованих дискримінаційних особливостей не дозволяє приймати участь Учасників на загальних підставах в умовах здорової конкуренції.

Замовник навмисно, нехтуючи основними принципами здійснення закупівель, в тому числі недискримінація Учасників, встановлює дискримінаційні вимоги та обмеження. Зазначення надмірно деталізованих дискримінаційних особливостей не дозволяє приймати участь Учасників на загальних підставах в умовах здорової конкуренції.
Все вищевикладене свідчить про те, що встановлені Замовником вимоги не спрямовані на забезпечення проведення відкритої та прозорої процедури закупівлі, з максимальною кількістю пропозицій для вибору найбільш економічно вигідної, а натомість демонструють намагання штучно обмежити конкуренцію та допустити до участі виключно заздалегідь визначеного постачальника, з яким, вірогідно, існують попередні домовленості. Такий підхід є неприпустимим, оскільки суперечить основним фундаментальним принципам публічних закупівель – відкритості, добросовісної конкуренції та недискримінації учасників. Публічні закупівлі повинні бути доступними для всіх потенційних постачальників, а не обмежуватися вузьким колом попередньо обраних суб’єктів господарювання.
Такими діями Замовник порушив права та інтереси Скаржника, принципи закупівель в тому числі щодо добросовісної конкуренції серед учасників; максимальної економія, ефективності та пропорційності; відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель; недискримінації учасників та рівного ставлення до них.
Згідно з частиною четвертою статті 5 Закону замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників.
Відповідно до абзацу першого пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей.
Частиною четвертою статті 22 Закону передбачено, що тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників, а також вимог щодо документального підтвердження інформації про відповідність вимогам тендерної документації, якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації" та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.
Дії Замовника в частині встановлення у Документацією наведених вище вимог порушують вимоги частини четвертої статті 5 та частини четвертої статті 22 Закону, якими передбачена недискримінація учасників, а також права та законні інтереси Скаржника, пов'язані з його участю у Процедурі закупівлі, та принципи недискримінації учасників, відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель, передбачені частиною першою статті 5 Закону.
Відповідно до пункту 55 Особливостей оскарження відкритих торгів відбувається відповідно до статті 18 Закону з урахуванням цих особливостей.
Відповідно до частини вісімнадцятої статті 18 Закону за результатами розгляду скарги орган оскарження має право прийняти рішення:
1) про встановлення або відсутність порушень процедури закупівлі (у тому числі порушення порядку оприлюднення або неоприлюднення інформації про процедури закупівлі, передбаченої цим Законом);
2) про заходи, що повинні вживатися для їх усунення, зокрема зобов’язати замовника повністю або частково скасувати свої рішення, надати необхідні документи, роз’яснення, усунути будь-які дискримінаційні умови (у тому числі ті, що зазначені в технічній специфікації, яка є складовою частиною Документації), привести тендерну документацію у відповідність із вимогами законодавства або за неможливості виправити допущені порушення відмінити процедуру закупівлі.
Орган оскарження розглядає скаргу та приймає рішення на її підставі в межах одержаної за скаргою інформації та інформації, розміщеної в електронній системі закупівель, виходячи з положень частини шістнадцятої статті 18 Закону.
Враховуючи викладене, керуючись статтею 18 Закону України "Про публічні закупівлі" та Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування",

Вимоги: Зобов'язати замовника внести зміни до тендерної документації

Запити Органу оскарження