Послуги з прання медичної білизни ДК 021:2015: 98310000-9 Послуги з прання і сухого чищення

СКАРГА на неправомірні та дискримінаційні вимоги, які містяться в тендерній документації Замовника у процедурі відкриті торги на закупівлю послуг Послуги з прання медичної білизни ДК 021:2015: 98310000-9 Послуги з прання і сухого чищення Відповідно до ст.5 Закону України «Про публічні закупівлі», надалі – Закон, закупівлі здійснюються за такими принципами та недискримінації Учасників: 1) добросовісна конкуренція серед учасників; 2) максимальна економія, ефективність та пропорційність; 3) відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; 4) недискримінація учасників та рівне ставлення до них; 5) об’єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; 6) запобігання корупційним діям і зловживанням. Учасники (резиденти та нерезиденти) всіх форм власності та організаційно-правових форм беруть участь у процедурах закупівель/спрощених закупівлях на рівних умовах. Замовники забезпечують вільний доступ усіх учасників до інформації про закупівлю, передбаченої цим Законом. Замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників. Відповідно до інформації розміщеної в системі електронних закупівель ProZorro, Замовником – Комунальне некомерційне підприємство "Тернопільська комунальна міська лікарня №2" оголошено закупівлю за предметом Код ДК 021:2015: 98310000-9 Послуги з прання і сухого чищення (послуги з прання медичної білизни) за ідентифікатором закупівлі UA-2026-03-13-005896-a і, очікувана вартість закупівлі – 795 600,00 грн. (з ПДВ), кінцевий термін подання тендерних пропозицій – до 21.03.2026 до 09:00 год. (далі – Закупівля). Відповідно до частини 4 статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон), тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників, а також вимог щодо документального підтвердження інформації про відповідність вимогам тендерної документації, якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації" та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним. Згідно з частиною 8 статті 18 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон), скарги, що стосуються тендерної документації, можуть подаватися до органу оскарження з моменту оприлюднення оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, але не пізніше ніж за чотири дні до кінцевого строку подання тендерних пропозицій, встановленого до внесення змін до тендерної документації. Відповідно до пункту 59 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування (надалі за текстом Особливості) встановлено, що скарги, що стосуються тендерної документації, можуть подаватися до органу оскарження з моменту оприлюднення оголошення про проведення відкритих торгів, але не пізніше ніж за три дні до кінцевого строку подання тендерних пропозицій, установленого до внесення змін до тендерної документації. У тендерній документації Замовник допустив порушення чинного законодавства, зокрема порушення принципу недискримінації учасників та рівного ставлення до них та вимог до них, що закріплені ст. 5 Закону України «Про публічні закупівлі», та які суттєво обмежують конкуренцію під час проведення процедури Закупівлі. Нижченаведені вимоги по відношенню до мене, як до потенційного учасника є дискримінаційними та порушують мої законні права та інтереси, щодо участі в закупівлі, керуючись положеннями статті 18 Закону України «Про публічні закупівлі», предметом та підставами скарги є наступне. ПІДСТАВА №1 Згідно з вимогами пункту 4 Додатку 2 (Технічна специфікація) до Тендерної документації на закупівлю послуг ДК 021:2015: 98310000 -9 Послуги з прання і сухого чищення ідентифікатор закупівлі UA-2026-03-13-005896-a, Замовник вимагає від Учасників «На дезінфікуючий засіб що буде використовуватись учасником при наданні послуг, учасник у складі тендерної пропозиції надає: - Висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи, що підтверджує відповідність ТУ У 24.4-30906521-001-2000, або іншому еквівалентному нормативному акту. - Інструкцію щодо застосування дезинфекційного засобу, що має містити інформацію про приготування робочих розчинів. - Витяг з державного реєстру дезінфекційних засобів. Скаржник вважає зазначену вимогу, у частині надання «Висновоку державної санітарно-епідеміологічної експертизи, що підтверджує відповідність ТУ У 24.4-30906521-001-2000, або іншому еквівалентному нормативному акту» дискримінаційною та незаконною, що порушує принципи здійснення публічних закупівель виходячи з наступних підстав. За Законом України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя» від 24.02.1994 № 4004-XII (далі — Закон № 4004) визначалось, що державна санітарно-епідеміологічна експертиза — це вид професійної діяльності органів державної санітарно-епідеміологічної служби, що полягає у комплексному вивченні об’єктів експертизи з метою виявлення можливих небезпечних факторів у цих об’єктах, встановленні відповідності об’єктів експертизи вимогам санітарного законодавства, а у разі відсутності відповідних санітарних норм — в обґрунтуванні медичних вимог щодо безпеки об’єкта для здоров’я та життя людини. Відповідність / невідповідність об’єкта державної санітарно-епідеміологічної експертизи медичним вимогам безпеки для здоров’я і життя людини засвідчувалась висновком державної санітарно-епідеміологічної експертизи, що затверджувався відповідним головним державним санітарним лікарем і був обов’язковим для виконання власником об’єкта експертизи. Проте, відповідно до п. 2 Розділу IX. ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ Закону України «Про систему громадського здоров’я визнано такими, що втратили чинність з дня введення в дію цього Закону: - Закон України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., № 27, ст. 218 із наступними змінами); - Постанову Верховної Ради України "Про порядок введення в дію Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., № 27, ст. 219). Таким чином, нормативно-правові акти, що визначали обов’язковість одержання висновку санітарно-епідеміологічної експертизи на дезінфікуючі засоби, втратили чинність. Відповідно до ч. 1 ст. 48 Закону України «Про систему громадського здоров'я» визначено, що застосування та реалізація дезінфекційних засобів дозволяються лише за умови їх державної реєстрації. Положення про державну реєстрацію дезінфекційних засобів затверджується Кабінетом Міністрів України з урахуванням вимог Закону України "Про адміністративну процедуру". Положенням про державну реєстрацію дезінфекційних засобів визначаються порядок державної реєстрації та перереєстрації дезінфекційних засобів, зокрема вимоги до заяви про державну реєстрацію дезінфекційного засобу, реєстраційного досьє та інших документів, що подаються для державної реєстрації дезінфекційного засобу, досліджень (випробувань), необхідних для державної реєстрації дезінфекційних засобів, короткої характеристики дезінфекційного засобу, листка-вкладки (інструкції для застосування), маркування (етикетки), експертного висновку, зміни умов, зупинення, скасування державної реєстрації дезінфекційних засобів, форма та порядок ведення Державного реєстру дезінфекційних засобів. Частиною 2 статті 48 Закону України «Про систему громадського здоров'я» регламентовано, що державну реєстрацію дезінфекційних засобів та ведення Державного реєстру дезінфекційних засобів здійснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я, за результатами експертизи реєстраційних матеріалів на такий засіб, проведеної експертною установою. Відповідно до ч. ч. 5, 6, 9 ст. 48 «Про систему громадського здоров'я» встановлено, що експертна установа здійснює експертизу реєстраційних матеріалів на дезінфекційний засіб протягом строку, що не перевищує 180 днів з дня отримання від заявника всіх документів, визначених цим Законом для державної реєстрації дезінфекційного засобу, а також документального підтвердження оплати послуг з проведення експертизи реєстраційних матеріалів дезінфекційного засобу. Строк проведення експертизи реєстраційних матеріалів може бути подовжений, але не більш як на 90 днів. Експертна установа повідомляє заявника про подовження строку проведення експертизи реєстраційних матеріалів на дезінфекційний засіб із зазначенням причин такого подовження. Під час проведення експертизи реєстраційних матеріалів експертна установа: 1) перевіряє відповідність документів, поданих заявником для державної реєстрації дезінфекційного засобу, вимогам цього Закону; 2) проводить оцінку дезінфекційного засобу на підставі документів, що підтверджують його безпечність, якість та ефективність; 3) складає висновок щодо якості, безпечності та ефективності дезінфекційного засобу. Позитивний експертний висновок повинен включати: 1) коротку характеристику дезінфекційного засобу; 2) умови та обмеження застосування дезінфекційного засобу, які пропонується встановити з метою забезпечення його безпечності та ефективності, у тому числі відомості щодо класифікації такого засобу (за необхідності); 3) текст маркування та зразок інструкції для застосування; 4) рекомендацію щодо державної реєстрації дезінфекційного засобу. Експертний висновок з рекомендацією про відмову в державній реєстрації повинен включати відповідне обґрунтування. Таким чином, станом на березень 2026 року, вимога щодо обов’язкового надання висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи, тим паче, у складі технічного завдання, що становить технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, що не підпадають під невідповідності, визначені п. 43 Особливостей, суперечить чинному законодавству України, оскільки застосування та реалізація дезінфекційних засобів дозволяються лише за умови їх державної реєстрації, а висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи не має юридичної сили, зокрема, для дезінфікуючих засобів. Окрім цього, встановлення посилання на конкретні технічні умови (ТУ У 24.4-30906521-001:2000), навіть із формулюванням «або еквівалент», фактично орієнтує закупівлю на обмежене коло виробників, що суперечить принципу добросовісної конкуренції та призводить до звуження кола учасників. Також вимога щодо одночасного надання кількох документів на один і той самий засіб (висновок, інструкція, витяг з реєстру) є непропорційною, оскільки інформація, яку вони підтверджують, частково дублюється, а наявність засобу в державному реєстрі вже свідчить про його відповідність встановленим вимогам. Практика Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України підтверджує дискримінаційність подібних вимог. Зокрема, у рішенні № 602-р/пк-пз від 20.01.2021 колегія зазначила, що вимога щодо надання документів, які дублюють інформацію, вже підтверджену іншими документами, є надмірною та обмежує конкуренцію. У рішенні № 1047-р/пк-пз від 04.02.2021 АМКУ дійшов висновку, що встановлення вимоги щодо підтвердження відповідності конкретним технічним умовам фактично звужує коло учасників та має ознаки дискримінації. У рішенні № 1683-р/пк-пз від 16.02.2021 колегія наголосила, що замовник не має права вимагати надлишкові документи, якщо відповідність товару може бути підтверджена менш обтяжливими способами. Також у рішенні № 1926-р/пк-пз від 24.02.2022 АМКУ зазначив, що вимога щодо обов’язкового надання висновків або погоджень, які не є обов’язковими відповідно до законодавства, є дискримінаційною та такою, що обмежує конкуренцію. Таким чином, встановлення у пункті 4 Додатку 2 до тендерної документації «Інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі — технічні вимоги до предмета закупівлі. ТЕХНІЧНА СПЕЦИФІКАЦІЯ» вимоги щодо обов’язкового надання висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи, прив’язки до конкретних технічних умов та надмірного переліку підтверджуючих документів є незаконною, необґрунтованою, непропорційною та такою, що обмежує конкуренцію, у зв’язку з чим має ознаки дискримінаційного підходу. Окрім цього, Скаржник зауважує, що встановлена Замовником вимога про надання Висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи, що підтверджує відповідність ТУ У 24.4-30906521-001-2000, відноситься тільки до одного дезінфікуючого засобу "Дезосепт Форте" виробником якого є НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПРИВАТНЕ ПІДПРИЄМСТВО "ДЕЗО" (код ЄДРПОУ 30906521) (Україна, 82300, Львівська обл., місто Борислав, ВУЛ.ДРОГОБИЦЬКА, будинок 284), а тому є незаконною та неправомірною. Варто відзначити, що при пошуку інформації в мережі Інтернет про дезінфікуючий засіб, що відповідає ТУ У 24.4-30906521-001-2000, усі посилання свідчать про дезінфікуючий засіб «Дезосепт Форте». Даний препарат використовують для дезінфекції технологічного обладнання (резервуари, ємності, теплообмінники, ліній розливу, упаковки і розфасовки), трубопроводів, інвентарю, тари, санітарно-побутових приміщень. Здатен добре змішуватись з водою. Рекомендується використовувати для обладнання, виготовленого зі сталі, алюмінію, оцинкованого заліза, емалі, гуми. Препарат має широкий температурний діапазон застосування та на поверхні обладнання розкладається на нешкідливі залишки, що легко змиваються водою. Надоцтова кислота на оцтову кислоту, воду та кисень, що також має екологічніший ефект через не забруднення навколишнього середовища. Склад: пероксид водню у межах 5,0-20,0%, надоцтова кислота у межах 5,0- 10,0% та оцтова кислота у межах 5,0-10,0%. Метод застосування: дезінфекція твердих поверхонь приміщень, обладнання, санітарно-технологічного устаткування в закладах соціального захисту; вогнищах інфекційних захворювань та подібне. Рекомендована концентрація - 0,15%, готують окремо розчинюючи у 1 л води 15 мл концентрованого препарату та перемішують 1- 2 хв [52]. Для обробки обладнання пропонується чергувати такі засоби, як Біомой та Ладоксин, які будуть чергуватись для запобігання резистентності. При цьому, надати документи, що свідчать про відповідність санітарно-гігієнічним нормам України на інший дезінфікуючий засіб іншого виробника, ніж "Дезосепт Форте" неможливо, оскільки відсутній будь-який інший виробник, який зможе запропонувати аналогічний дезінфікуючий засіб з такими ж технічними параметрами у їх сукупності, яка вимагається Тендерною документацією. Провівши дослідження ринку дезінфікуючих засобів, які пропонуються на ринку України постачальниками різноманітних торгівельних марок різних виробників, встановлено, що технічні характеристики жодної торгівельної марки дезінфікуючого засобу, окрім як «Дезосепт Форте», не відповідають вимогам ТУ У 24.4-30906521-001-2000, які встановлені Замовником в Додатку 2 Тендерної документації. В зв’язку з цим вважаємо, що дана вимога є дискримінаційною по відношенню до учасників та встановлена Замовником неправомірно з метою обмеження конкуренції серед учасників в даному тендері. Окрім цього, звертаємо увагу, що предметом закупівлі є «Послуги з прання медичної білизни за кодом ДК 021:2015: 98310000-9 Послуги з прання і сухого чищення», а не закупівлю товарів за кодом ДК 021:2015: 33630000-5 — Антисептичні та дезінфекційні засоби, щоб встановлювати вимоги для підтвердження використання дезінфікуючого засобу у процесі прання, який відповідає ТУ У 24.4-30906521-001-2000 без надання альтернативного чи еквівалентного засобу. Така незаконна та необґрунтована вимога у тендерній документації Замовника, може свідчити про узгоджені дії, про можливу змову Замовника закупівлі послуг із певним постачальником послуг, який уже має у своєму розпорядженні саме такий дезінфікуючий засіб, який відповідатиме вимогам Висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи, що підтверджує відповідність ТУ У 24.4-30906521-001-2000. ПІДСТАВА №2 Відповідно до вимоги пункту 7 Додатку 2 (Технічна специфікація) до Тендерної документації на закупівлю послуг ДК 021:2015: 98310000 -9 Послуги з прання і сухого чищення, ідентифікатор закупівлі UA-2026-03-13-005896-a, Замовник вимагає від Учасників надати копію діючого сертифікату відповідності вимогам ДСТУ ISO 45001:2019 (ISO 45001:2018, IDT) «Системи управління охороною здоров’я та безпекою праці». Вимоги та настанови щодо застосування», такий сертифікат повинен бути виданий на ім’я Учасника та повинен бути виданий органом з сертифікації, що акредитований Національним агентством з акредитації України (НААУ), на підтвердження чого у складі тендерної пропозиції надається атестат про акредитацію, виданий НААУ. Дія зазначеного сертифіката повинна розповсюджуватись на наступні послуги: послуги щодо прання та хімічного чищення текстильних і хутряних виробів; Ремонтування й припасовування одягу та господарсько – побутових текстильних виробів. Скаржник вважає зазначену вимогу такою, що порушує законодавство у сфері публічних закупівель та є дискримінаційною. Сертифікат ISO 45001 підтверджує наявність системи управління охороною праці на підприємстві, однак не стосується безпосередньо якості чи здатності надавати послуги, що є предметом закупівлі, зокрема прання, хімчистки, а отже вимога щодо його наявності не має прямого зв’язку з предметом закупівлі та не є необхідною для підтвердження кваліфікації учасника. Крім того, сертифікація за стандартом ДСТУ ISO 45001:2019 (ISO 45001:2018, IDT) є добровільною відповідно до законодавства України, тому встановлення такої вимоги як обов’язкової призводить до безпідставного обмеження кола потенційних учасників. Окрім цього, слід зауважити, що ISO – це міжнародна організація зі стандартизації, метою якої є ратифікація розроблених стандартів. Сертифікація ISO не є обов’язковою на території України, а вартість отримання такого сертифіката може становити 30 000,00 грн. та більше. У разі відсутності даного сертифіката, якого вимагає Замовник, Учаснику потрібно внести додаткові витрати для оформлення документа, який може бути необов’язковим у його сфері діяльності. ISO 45001 — це світовий міжнародний стандарт охорони праці та безпеки, виданий для захисту працівників і відвідувачів від нещасних випадків і захворювань, пов’язаних із виробництвом. Сертифікація ISO 45001 була розроблена для пом’якшення будь-яких факторів, які можуть завдати непоправної шкоди працівникам і бізнесу. Як результат, ISO 45001 стосується пом’якшення будь-яких факторів, які є шкідливими або становлять небезпеку для фізичного та/або психічного благополуччя працівників. За таких умов, участь у Процедурі закупівлі зможуть взяти лише Учасники, які зможуть надати вищезазначений сертифікат, що є дискримінаційним до Учасників, у т.ч. тих, що не зобов’язані мати та/або не мають сертифікат ISO 45001:2019. Отже, дана вимога щодо надання учасником сертифікату відповідності вимогам ДСТУ ISO 45001:2019 (ISO 45001:2018, IDT) «Системи управління охороною здоров’я та безпекою праці Вимоги та настанови щодо застосування» встановлена Замовником з метою підтвердження технічних і якісних характеристик предмета закупівлі, проте зазначений сертифікат свідчить про проходження навчань та одержання рекомендацій у сфері охорони здоров’я та безпеки праці, а не процес надання послуг прання, що є предметом закупівлі. Скаржник звертає увагу, що предметом закупівлі є послуги прання, а сертифікат відповідності згідно з ДСТУ ISO 45001:2019 надається не стосовно конкретного предмета закупівлі, а щодо охорони здоров’я та безпеки праці на підприємстві з метою захисту працівників і відвідувачів від нещасних випадків і захворювань, пов’язаних із виробництвом, тобто в цілому на діяльність організації/компанії. В Україні діє принцип добровільної сертифікації. Тобто, ніхто не може зобов’язати бізнес в примусовому порядку сертифікувати підприємство. Підтвердженням дотримання норм охорони здоров’я та безпеки праці згідно Закону України «Про охорону праці» та Кодексу законів про працю України є положення (наприклад, Положення про службу охорони праці підприємства), інструкції з охорони праці, журнали (наприклад, журнал реєстрації вступного інструктажу з охорони праці), ведення яких є обов’язковим для всіх підприємств. Тому Замовник в своїй Тендерній документації повинен би затребувати альтернативний (еквівалентний) перелік вищевказаних документів від учасників, який не містить дискримінуючих ознак, а загальноприйнятний для всіх учасників. Скаржник зазначає, що не отримував сертифікат відповідності вимогам ДСТУ ISO 45001:2019 (ISO 45001:2018, IDT) «Системи управління охороною здоров’я та безпекою праці Вимоги та настанови щодо застосування», проте у Скаржника на підтвердження якості надання послуг прання, має Сертифікат на відповідність вимогам ДСТУ ISO 9001:2015 «Системи менеджменту з управління якістю», що безпосередньо впливає на якість та своєчасність надання послуг прання Замовникам, з якими у нас укладено договори. У зв'язку з цим, дана вимога Замовника в частині надання учасниками сертифікату ДСТУ ISO 45001:2019 «Системи управління охороною здоров’я та безпекою праці Вимоги та настанови щодо застосування» стосовно даного предмета закупівлі не підтверджує якісні та технічні характеристики надання послуг. Замовник також безпідставно обмежує конкуренцію вимогою щодо обов’язкової акредитації органу сертифікації саме Національним агентством з акредитації України (НААУ), що суперечить підходу визнання еквівалентності акредитацій та виключає можливість участі суб’єктів господарювання, які мають сертифікати, видані іншими акредитованими органами, у тому числі міжнародними. Додатково вимога щодо вузької деталізації сфери акредитації (прання, хімчистка, ремонт одягу) є надмірною та непропорційною, оскільки органи сертифікації ISO акредитуються за узагальненими сферами, а не настільки деталізованими видами діяльності. Практика Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України підтверджує неправомірність подібних вимог. Зокрема, у рішенні № 1768-р/пк-пз від 17.02.2021 колегія дійшла висновку, що вимога щодо обов’язкової наявності сертифікату ISO, який не є обов’язковим відповідно до законодавства, є дискримінаційною, якщо замовником не доведено необхідність такого сертифікату саме для предмета закупівлі. Аналогічна позиція викладена у рішенні № 1196-р/пк-пз від 03.02.2022, де колегія зазначила, що вимога щодо надання сертифікатів ISO без можливості підтвердження еквівалентними документами обмежує конкуренцію та порушує принцип недискримінації учасників. Крім того, у рішенні № 134-р/пк-пз від 13.01.2022 АМКУ вказав, що встановлення вимоги щодо видачі сертифікатів виключно органами, акредитованими НААУ, є неправомірним, оскільки обмежує участь суб’єктів господарювання, які отримали сертифікати в інших акредитованих органах, що визнаються на міжнародному рівні. Також у рішенні № 925-р/пк-пз від 27.01.2021 колегія наголосила, що надмірна деталізація вимог до сертифікації та сфери акредитації є дискримінаційною та призводить до необґрунтованого звуження кола учасників. Встановлена вимога є непропорційною, не є необхідною для належного виконання договору та створює штучні бар’єри для участі у процедурі закупівлі. Вона порушує принципи здійснення публічних закупівель, визначені Законом України «Про публічні закупівлі», зокрема принципи добросовісної конкуренції, недискримінації учасників, пропорційності та ефективності. Замовник міг досягти мети закупівлі шляхом встановлення менш обмежувальних вимог, зокрема передбачити можливість підтвердження належного рівня організації охорони праці іншими документами або дозволити надання еквівалентних підтверджень, однак цього зроблено не було. Відповідно до п. 6 Розділу 3. «Інструкція з підготовки тендерної пропозиції» Тендерної документації, Замовник зазначає, що вимоги до предмета закупівлі (технічні, якісні та кількісні характеристики) згідно з пунктом третім частини другої статті 22 Закону зазначено в Додатку 2 до цієї тендерної документації. 6 Інформація про технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі Вимоги до предмета закупівлі (технічні, якісні та кількісні характеристики) згідно з пунктом третім частини другої статті 22 Закону зазначено в Додатку 2 до цієї тендерної документації. Проте, у даному випадку Замовником умисно порушено п. 3 ч. 2 ст. 22 Закону, зокрема, у частині дотримання вимоги про те, що технічні, якісні характеристики предмета закупівлі та технічні специфікації до предмета закупівлі повинні визначатися замовником з урахуванням вимог, визначених частиною четвертою статті 5 цього Закону. Відповідно до статті 23 Закону технічна специфікація повинна містити опис усіх необхідних характеристик товарів, робіт або послуг, що закуповуються, у тому числі їх технічні, функціональні та якісні характеристики. Характеристики товарів, робіт або послуг можуть містити опис конкретного технологічного процесу або технології виробництва чи порядку постачання товару (товарів), виконання необхідних робіт, надання послуги (послуг). У разі встановлення екологічних чи інших характеристик товару, роботи чи послуги замовник повинен в тендерній документації зазначити, які маркування, протоколи випробувань або сертифікати можуть підтвердити відповідність предмета закупівлі таким характеристикам. З урахуванням вище зазначеного, за твердженням Замовника одним із доказів необхідного рівня якості надання послуг з прання та сухого чищення є підтвердження відповідності шляхом надання Учасником Сертифікату відповідності вимогам ДСТУ ISO 45001:2019 (ISO 45001:2018, IDT) «Системи управління охороною здоров’я та безпекою праці Вимоги та настанови щодо застосування», зокрема у частині дії зазначеного сертифіката на наступні послуги: послуги щодо прання та хімічного чищення текстильних і хутряних виробів; Ремонтування й припасовування одягу та господарсько – побутових текстильних виробів. Невже Замовник у закупівлі UA-2026-03-13-005896-a закуповує якісну та безпечну працю та послуги щодо «ремонтування й припасовування одягу та господарсько – побутових текстильних виробів» ?! Чи це все ж таки пряма дискримінаційна вимога, що має на меті унеможливити участь інших учасників у даній закупівлі, окрім як учасника ТОВ «ГЕЙЗЕР ТМ»? Відповідно до ст. 13 Закону України «Про охорону праці» визначено управління охороною праці та обов'язки роботодавця. Зокрема, регламентовано, що роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. З цією метою роботодавець забезпечує функціонування системи управління охороною праці, а саме: - створює відповідні служби і призначає посадових осіб, які забезпечують вирішення конкретних питань охорони праці, затверджує інструкції про їх обов'язки, права та відповідальність за виконання покладених на них функцій, а також контролює їх додержання; - розробляє за участю сторін колективного договору і реалізує комплексні заходи для досягнення встановлених нормативів та підвищення існуючого рівня охорони праці; - забезпечує виконання необхідних профілактичних заходів відповідно до обставин, що змінюються; - впроваджує прогресивні технології, досягнення науки і техніки, засоби механізації та автоматизації виробництва, вимоги ергономіки, позитивний досвід з охорони праці тощо; - забезпечує належне утримання будівель і споруд, виробничого обладнання та устаткування, моніторинг за їх технічним станом; - забезпечує усунення причин, що призводять до нещасних випадків, професійних захворювань, та здійснення профілактичних заходів, визначених комісіями за підсумками розслідування цих причин; - організовує проведення аудиту охорони праці, лабораторних досліджень умов праці, оцінку технічного стану виробничого обладнання та устаткування, атестацій робочих місць на відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці в порядку і строки, що визначаються законодавством, та за їх підсумками вживає заходів до усунення небезпечних і шкідливих для здоров'я виробничих факторів; - розробляє і затверджує положення, інструкції, інші акти з охорони праці, що діють у межах підприємства (далі - акти підприємства), та встановлюють правила виконання робіт і поведінки працівників на території підприємства, у виробничих приміщеннях, на будівельних майданчиках, робочих місцях відповідно до нормативно-правових актів з охорони праці, забезпечує безоплатно працівників нормативно-правовими актами та актами підприємства з охорони праці; - здійснює контроль за додержанням працівником технологічних процесів, правил поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, використанням засобів колективного та індивідуального захисту, виконанням робіт відповідно до вимог з охорони праці; - організовує пропаганду безпечних методів праці та співробітництво з працівниками у галузі охорони праці; - вживає термінових заходів для допомоги потерпілим, залучає за необхідності професійні аварійно-рятувальні формування у разі виникнення на підприємстві аварій та нещасних випадків. Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог. При укладенні трудового договору про дистанційну роботу, про надомну роботу на роботодавця покладається обов’язок систематичного проведення інструктажу (навчання) працівника з питань охорони праці і протипожежної безпеки в межах використання таким працівником обладнання та засобів, рекомендованих або наданих роботодавцем. Такий інструктаж (навчання) може проводитися дистанційно, з використанням інформаційно-комунікаційних технологій, зокрема шляхом відеозв’язку. У такому разі підтвердженням проведення інструктажу (навчання) вважається факт обміну відповідними електронними документами між роботодавцем та працівником. При виконанні дистанційної роботи роботодавець несе відповідальність за безпечність і належний технічний стан обладнання та засобів виробництва, що передаються працівнику для виконання дистанційної роботи. Таким чином, законом визначено обов’язки роботодавця щодо забезпечення функціонування системи управління охороною праці, однак не зобов’язано одержати (купити) сертифікат відповідності вимогам ДСТУ ISO 45001:2019 (ISO 45001:2018, IDT) «Системи управління охороною здоров’я та безпекою праці. Вимоги та настанови щодо застосування», дія якого повинна розповсюджуватись на наступні послуги: послуги щодо прання та хімічного чищення текстильних і хутряних виробів; Ремонтування й припасовування одягу та господарсько-побутових текстильних виробів. Враховуючи вищенаведене, встановлена вимога щодо обов’язкової наявності сертифікату ISO 45001 у визначеному вигляді є необґрунтованою, дискримінаційною та такою, що обмежує конкуренцію. У зв’язку з викладеним, просимо визнати зазначену вимогу, визначену Замовником у п. 7 Додатку 2 до тендерної документації дискримінаційною та зобов’язати Замовника внести зміни до тендерної документації шляхом виключення цієї вимоги або передбачення можливості надання еквівалентних підтверджуючих документів щодо забезпечення роботодавцем функціонування системи управління охороною праці, якщо це впливає на предмет закупівлі для Замовника і є суттєвим елементом при визначенні переможця. Окремо звертаю увагу, що аналогічні вимоги минулого року вже встановлювались цим же Замовником у процедурі закупівлі за номером у ProzorroUA-2025-03-25-006516-a. При цьому, такі ж вимоги вже були предметом оскарження до Антимонопольного комітету України з боку Скаржника, які обґрунтовано вказували на їх дискримінаційний характер. Показово, що після подання відповідної скарги Замовник надав свої пояснення по суті скарги UA-2025-03-25-006516-a до Антимонопольного комітету України, в якому повідомив про усунення даних дискримінаційних вимог та не дочекався розгляду справи по суті органом оскарження, самостійно вніс зміни до тендерної документації та усунув дикримінаційні вимоги, фактично погодившись із їх невідповідністю законодавству та принципам публічних закупівель. Незважаючи на досвід попереднього року, у даній процедурі закупівлі Замовник повторно включає аналогічні вимоги, які вже були предметом оскарження, що свідчить про системний характер порушень та ігнорування усталеної практики органу оскарження. Така поведінка Замовника вказує на свідоме встановлення обмежувальних умов, спрямованих на звуження кола потенційних учасників, що суперечить принципам добросовісної конкуренції, відкритості та недискримінації. Повторне включення раніше оскаржених та фактично визнаних Замовником дискримінаціних вимог без належного обґрунтування підтверджує їх штучний характер та відсутність об’єктивної необхідності для досягнення мети закупівлі. Таким чином, дії Замовника мають ознаки системного порушення законодавства у сфері публічних закупівель та свідомого встановлення дискримінаційних умов, що є додатковою підставою для втручання органу оскарження та зобов’язання Замовника усунути такі порушення. З врахуванням всього вищенаведеного, включення вимоги щодо надання сертифікату відповідності вимогам ДСТУ ISO 45001:2019 (ISO 45001:2018, IDT) «Системи управління охороною здоров’я та безпекою праці. Вимоги та настанови щодо застосування», дія якого повинна розповсюджуватись на наступні послуги: послуги щодо прання та хімічного чищення текстильних і хутряних виробів; Ремонтування й припасовування одягу та господарсько – побутових текстильних виробів, що встановлена в п. 7 Додатку 2 до тендерної документації, зокрема до технічної специфікації, є незаконною, умисно призводить до прямої дискримінації мене, як потенційного учасника, та обмеження інших потенційних учасників, та проведення неконкурентних торгів. Наведені дискримінаційні вимоги тендерної документації Замовника призводять до порушення прав Скаржника на добросовісну конкуренція серед учасників відкритих торгів, на недискримінацію учасників та рівне ставлення до них, право Скаржника на об’єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі. Також вважаємо, що за інших обставин, у разі дотримання Замовником вимог Закону України «Про публічні закупівлі» та відповідальне знання законів України, які регулюють сферу дозвільних та реєстраційний документів на дезінфікуючі засоби, а також сферу охорони праці в Україні, я, як потенційний учасник матиму можливість взяти участь у відкритих торгах, бути конкурентним учасником, бути визнаним переможцем, якісно надавати послуги та законно сподіватися на отримання доходу. Проте, незаконні вимоги Замовника порушують мої права, оскільки внесення їх до тендерної документації є протиправними та дискримінаційними, Замовник в оскаржуваній тендерній документації порушив ст. 5 Закону України «Про публічні закупівлі», а також порушує моє право на участь у даній закупівлі, право на рівне ставлення до учасників закупівлі та забезпечення конкурентної процедури закупівлі. Неправомірні дії Замовника свідчать про зловживання та можуть призвести до корупційного правопорушення. З метою запобігання корупційним діям і зловживанням, приймаючи до уваги, що вищевказані порушення установленого порядку проведення процедури закупівлі впливають на об’єктивність визначення переможця процедури закупівлі та призводять до неефективного витрачання державних коштів, а також захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення Замовника, що суперечать законодавству у сфері державних закупівель і внаслідок яких порушено право та законні інтереси, у відповідності до статті 40 Конституції України та абзацу 4 статті 55 Конституції України; пункту 3 статті 8 та статті 18 Закону, враховуючи вищезазначене, прошу зобов’язати Замовника внести зміни до тендерної документації З врахуванням наведеного, просимо зобов’язати Замовника привести тендерну документацію у відповідність до Закону України «Про публічні закупівлі», шляхом видалення (вилучення) вищезазначених вимог тендерної документації. Практика Антимонопольного Комітету України із зазначеного питання є сталою та незмінною протягом тривалого часу. Аналогічні висновки Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель викладено зокрема, але не виключно, у Рішеннях: - рішенні №3270-р/пк-пз від 23.02.2021, рішення №11323-р/пк від 24.05.2021, рішенні№9206-р/пк від 27.04.2021, рішення №8809-р/пк-пз від 22.04.2021, тощо. На підставі вищевикладеного, керуючись статтею 18 Закону України «Про публічні закупівлі», - ПРОСИМО: 1. Прийняти скаргу до розгляду. 2.Прийняти рішення про встановлення порушень Замовником – Комунальне некомерційне підприємство "Тернопільська комунальна міська лікарня №2" процедури закупівлі за ідентифікатором закупівлі UA-2026-03-13-005896-a. 3. Зобов’язати Замовника усунути дискримінаційні умови (вимоги) зазначені вище та привести тендерну документацію у відповідність із вимогами чинного законодавства України. Додатки: 1. Витяг з ЄДР. 2. Тендерна документація з додатками.