ДК 021:2015 24310000-0 Основні неорганічні хімічні речовини(хлор рідкий у контейнерах, коагулянти)

СКАРГА на порушення законодавства у сфері публічних закупівель щодо усунення дискримінаційних вимог тендерної документації (в порядку статті 18 Закону України «Про публічні закупівлі» з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі» (від 25.12.2015 № 922-VIII), на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування) 06 березня 2026 року Державне міжрайонне підприємство водопровідно-каналізаційного господарства «Дніпро-Західний Донбас» (далі – Замовник) на виконання вимог Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (далі – Закон) та «Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178 (далі – Особливості), оголосив процедуру закупівлі (відкриті торги з урахуванням Особливостей) UA-2026-03-06-010751-a «КОД ДК 021:2015 24310000-0 Основні неорганічні хімічні речовини (Хлор рідкий у контейнерах, коагулянти)» (далі – закупівля). Наше товариство має намір прийняти участь по даній закупівлі, але після ознайомлення із змістом тендерної документації, вважаємо, що вимоги тендерної документації до нашого підприємства є дискримінаційними та штучно обмежують коло учасників, вимоги тендерної документації не відповідають положення Закону. Такі вимоги, порушують наші права та інтереси спрямовані на перемогу у закупівлю, та фактично зачіпають майнові інтереси нашого товариства. Закон спрямований на забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції. Пунктом 37 розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення» Закону установлено, що на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених цим Законом, визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Особливостей. Відповідно до п. 28. Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей. Частиною 4 ст.22 Закону встановлено, що тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників. При цьому, тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачено законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації (ч.3 ст. 22 Закону). Відповідно до ч.4 ст.5 Закону замовники не мають права встановлювати жодні дискримінаційні вимоги до учасників. Статтею 5 Закону встановлено, що закупівлі здійснюються, зокрема, за принципом недискримінації учасників, відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель. Вважаємо, що вимоги встановлені Замовником в тендерній документації порушують права ТОВ «Зовнішагротранс-1» (далі – Скаржник) та унеможливлюють його участь у даній закупівлі, оскільки містять вимоги що не передбачені діючим законодавством України та штучно обмежують конкуренцію. Підстави подання скарги, обґрунтування та вимоги: 1. Згідно з п.1.1. Розділу ІІІ Додатку 1 до тендерної документації: «Учасникам у складі своєї тендерної пропозиції необхідно надати: 1. 1. Копію паспорту або сертифікату якості на рідкий хлор від виробника та/або організації-наповнювача (у разі наповнення тари на території України). Документ про якість повинен включати: найменування підприємства, що виготовляє товар; найменування товару; заводський номер тари; об’єм (л); масу тари (для кожного контейнеру окремо); масу нетто (для кожного контейнеру окремо); масу брутто (для кожного контейнеру окремо); дату наступного опосвідчення контейнеру; результати проведених аналізів, які підтверджують відповідність якості товару вимогам діючого ДСТУ або ТУ або EN тощо; найменування діючого ДСТУ або ТУ або EN тощо; підпис представників цеху і відділу технічного контролю (ВТК) організації-наповнювача або виробника» При цьому тендерна документація містить детальний перелік інформації, яка обов’язково повинна бути зазначена у такому документі, зокрема: -найменування підприємства, що виготовляє товар; - найменування товару; - заводський номер тари; - об’єм (л); - масу тари (для кожного контейнера окремо); - масу нетто (для кожного контейнера окремо); - масу брутто (для кожного контейнера окремо); - дату наступного опосвідчення контейнера; - результати проведених аналізів, які підтверджують відповідність якості товару вимогам діючого ДСТУ або ТУ або EN; - найменування відповідного ДСТУ або ТУ або EN; - підпис представників цеху та відділу технічного контролю (ВТК) виробника або організації-наповнювача. Дискримінація полягає в наступному. Скаржник пропонує до постачання рідкий хлор іноземного виробництва, що супроводжується сертифікатом якості виробника FORTISCHEM a.s. (Словацька Республіка) – додається до скарги. Такий документ оформлюється виробником відповідно до внутрішніх процедур підприємства та міжнародної практики документального супроводу хімічної продукції. Наданий сертифікат якості містить ключову інформацію щодо продукції, а саме: - найменування виробника; - найменування продукції; - результати лабораторних аналізів; - реєстраційні номери контейнерів; - масу порожнього контейнера; - масу хлору в контейнері; - масу заповненого контейнера; - дату наступного технічного огляду контейнера. Водночас сертифікат виробника не містить частини реквізитів, які прямо вимагаються тендерною документацією, зокрема: - об’єм контейнера у літрах; - пряме зазначення конкретного стандарту ДСТУ / ТУ / EN; - підписів представників саме цеху та відділу технічного контролю (ВТК) у формулюванні, визначеному Замовником. При цьому учасник процедури закупівлі не є виробником продукції та не має жодної можливості впливати на форму або зміст документів, які оформлюються виробником. Форма сертифіката якості визначається виключно внутрішніми процедурами виробника та законодавством країни його діяльності. Таким чином, Замовник фактично вимагає надання документа виробника у конкретній формі та з конкретним набором реквізитів, на які учасник не має жодного впливу, нічким чином не обгрунтовуючи таку вимогу. Фактично, така вимога означає, що участь у закупівлі можуть брати лише ті постачальники, виробники яких оформлюють документи саме у формі, визначеній Замовником, що є прямим обмеженням конкуренції. Окрім того, така вимога не є необхідною для досягнення мети закупівлі. Метою встановлення вимоги щодо надання сертифіката або паспорта якості є підтвердження відповідності продукції встановленим вимогам та її належної якості. Така інформація повністю міститься у сертифікаті виробника, який підтверджує результати аналізів та характеристики продукції та відповідність технічним показникам товару показникам встановленим Замовником у тендерній документації. Вимоги до структури або переліку реквізитів документів виробника можуть бути виконані учасником лише в межах фактично існуючих документів, а встановлення надмірно деталізованих вимог до таких документів призводить до необґрунтованого обмеження кола потенційних учасників. Натомість, Замовник фактично встановлює вимогу не до змісту підтвердження якості, а до конкретної форми оформлення документа, що не має жодного впливу на технічні або якісні характеристики товару. Таким чином, вимога тендерної документації є непропорційною меті закупівлі, оскільки: - не впливає на якість продукції; - не підтверджує додаткових характеристик товару; - створює необґрунтовані перешкоди для участі постачальників імпортної продукції, а також: - залежить від внутрішньої форми документів конкретного виробника; - не може бути виконано учасником, який не є виробником або організацією-наповнювачем; - безпідставно обмежує можливість участі постачальників імпортної продукції Крім того, встановлення вимоги щодо конкретного переліку реквізитів документа виробника створює правову невизначеність для учасників, оскільки вони не можуть зрозуміти, яким саме чином виконати вимогу у випадку, якщо виробник не видає документи у формі, передбаченій Замовником. Учасник не має правових або фактичних механізмів змусити виробника змінити форму сертифіката якості або доповнити його реквізитами, які не передбачені практикою оформлення документів такого виробника. Отже, вимога Замовника щодо надання паспорту або сертифіката якості з конкретним переліком реквізитів фактично встановлює обов’язкову форму документа виробника, що залежить від третьої сторони та не може бути забезпечена учасником. Зазначене призводить до необґрунтованого обмеження кола потенційних учасників, у тому числі постачальників імпортної продукції, та порушує принципи здійснення публічних закупівель, зокрема принципи недискримінації учасників, рівної конкуренції та пропорційності вимог. З урахуванням викладеного, Скаржник вважає, що тендерна документація у цій частині містить дискримінаційні вимоги до учасників процедури закупівлі, які безпідставно обмежують можливість участі постачальників продукції іноземного виробництва, у тому числі Скаржника. 2. Згідно з п.1.8. Розділу ІІІ Додатку 1 до тендерної документації: «Гарантійний лист, що у власності/користуванні або іншому законному володінні Учасника наявна хлорна тара (контейнера) у кількості не менше 24 одиниць, що забезпечує потребу у відвантажені товару Замовнику, з зазначенням організації/підприємства, що буде здійснювати підготовку тари до наповнення, її наповнення відповідно до вимог НПАОП 0.00-1.23-10. В підтвердження зазначеної інформації, учасник має надати гарантійний лист від зазначеного підприємства/організації з підтвердженням того, що підготовка контейнерів до наповнення буде включати: а)перевірку наявності залишкового тиску в хлорній тарі, евакуацію залишків хлору вакуумуванням з наступною продувкою осушеним повітрям до регламентованого вмісту хлору в продувному газі; б)зняття і ревізію запірної арматури; в)зовнішній і внутрішній огляди посудини; г)пофарбування зовнішньої поверхні(в разі необхідності); д)встановлення справної запірної арматури і зважування порожньої тари; е)перевірку герметичності посудини й запірної арматури при робочому тиску; ж)проведення технічного огляду (ТО) посудини з ознаками наявності в них домішок і з закінченим терміном ТО в такій послідовності: евакуація хлору з наступною продувкою осушеним повітрям до регламентованого вмісту хлору в продувному газі ,зняття арматури, промивання, внутрішній огляд, проведення гідравлічних випробувань посудини на міцність (для посудин з закінченим терміном ТО), сушіння, таврування.» Згідно з п.1.10. Розділу ІІІ Додатку 1 до тендерної документації: «1.10. Дозвіл на виконання робіт з підвищеної небезпеки (заповнення та спорожнення (злив) контейнерів із зрідженим отруйним газом; Дозвіл на використання/застосування, зберігання, транспортування, небезпечних речовин 1 та/або 2 класу небезпеки; Дозвіл на експлуатацію устаткування, пов'язане з використанням/застосуванням, зберіганням, транспортуванням, небезпечних речовин 1 та/або 2 класу небезпеки (контейнерів не менше 24 одиниць, що вказані в гарантійному листі). Зазначені Дозвільні документи можуть бути видані на організацію / підприємство, що буде здійснювати відповідні роботи для потреб замовника, що видані відповідно до Постанови Кабміну від 26 жовтня 2011 р. № 1107 Про затвердження Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки – для виконавців робіт, що зареєстровані в Україні, або іншого нормативного документу, що передбачено законодавством країни виконавця таких робіт.» Дискримінація полягає в наступному Відповідно до пункту 1.8 тендерної документації Замовником встановлено вимогу про надання гарантійного листа, що у власності/користуванні або іншому законному володінні Учасника наявна хлорна тара (контейнери) у кількості не менше 24 одиниць, із зазначенням організації/підприємства, що буде здійснювати підготовку тари до наповнення та її наповнення відповідно до вимог НПАОП 0.00-1.23-10. Також зазначено, що на підтвердження такої інформації учасник повинен надати гарантійний лист від зазначеного підприємства/організації, у якому підтверджується виконання комплексу операцій з підготовки контейнерів до наповнення. Разом з тим пунктом 1.10 тендерної документації передбачено обов’язок надання дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки, зокрема: на заповнення та спорожнення (злив) контейнерів із зрідженим отруйним газом; на використання/застосування, зберігання, транспортування небезпечних речовин 1 та/або 2 класу небезпеки; на експлуатацію контейнерів у кількості не менше 24 одиниць. Зазначені вимоги у їх сукупності є дискримінаційними та такими, що безпідставно обмежують коло потенційних учасників, з огляду на наступне. Скаржник здійснює постачання рідкого хлору, виробленого заводом-виробником FORTISCHEM a.s. у Словацькій Республіці. Хлорна тара (контейнери) належить Скаржнику та проходить підготовку до наповнення відповідно до вимог чинного законодавства. Разом з тим безпосереднє наповнення контейнерів хлором здійснюється виробником на території Словацької Республіки, що є звичайною практикою при постачанні хімічної продукції виробником. Таким чином? Скаржник здійснює підготовку контейнерів до наповнення, що підтверджується відповідними дозвільними документами; наповнення контейнерів здійснюється заводом-виробником, у межах його виробничого процесу та відповідно до законодавства країни виробництва; відповідні українські дозволи на виконання робіт підвищеної небезпеки не можуть бути отримані іноземним виробником, який здійснює діяльність за межами України. Водночас формулювання пункту 1.8 тендерної документації передбачає зазначення однієї організації/підприємства, що буде здійснювати як підготовку тари до наповнення, так і її наповнення, а також надання гарантійного листа саме від такого підприємства. Таким чином, тендерна документація фактично передбачає, що підготовка контейнерів до наповнення та їх наповнення мають здійснюватися одним і тим самим підприємством, що унеможливлює участь суб’єктів господарювання, які здійснюють постачання рідкого хлору безпосередньо від іноземних виробників. Крім того, у сукупності з вимогами пункту 1.10 тендерної документації щодо надання дозволів на заповнення контейнерів із зрідженим отруйним газом, встановлені Замовником умови фактично передбачають участь у закупівлі лише тих суб’єктів господарювання, які самостійно здійснюють наповнення контейнерів хлором на території України. Отже, виконати зазначені вимоги можуть лише організації-наповнювачі, що здійснюють наповнення контейнерів рідким хлором на території України (в Украхні така організація наповнювач одна), або учасники, які співпрацюють саме з такими організаціями. Водночас постачальники, які здійснюють імпорт рідкого хлору безпосередньо від іноземних виробників, позбавляються можливості взяти участь у процедурі закупівлі, оскільки: - наповнення контейнерів здійснюється виробником у межах його виробничого процесу; - іноземний виробник не отримує дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №1107; - отримання гарантійного листа від іноземного виробника із зазначенням виконання всього переліку операцій відповідно до НПАОП 0.00-1.23-10 є об’єктивно неможливим, оскільки зазначений нормативно-правовий акт регулює діяльність суб’єктів господарювання на території України. Крім того, слід зазначити, що предметом даної процедури закупівлі є постачання рідкого хлору, а не виконання робіт з підготовки контейнерів до наповнення чи їх наповнення. Разом з тим вимогами пунктів 1.8 та 1.10 тендерної документації Замовник фактично вимагає від учасників підтвердження наявності можливості виконання робіт підвищеної небезпеки, зокрема операцій із заповнення контейнерів зрідженим отруйним газом. Зазначені операції не є предметом закупівлі та здійснюються у межах виробничої діяльності виробника або інших суб’єктів господарювання, які забезпечують технологічний процес підготовки та наповнення тари. Таким чином, встановлення вимог щодо надання дозвільних документів на виконання таких робіт не є необхідним для підтвердження можливості учасника здійснити постачання товару Замовнику, а отже є надмірним та таким, що безпідставно обмежує коло потенційних учасників процедури закупівлі. Таким чином, встановлені Замовником вимоги штучно звужують коло потенційних учасників процедури закупівлі та створюють перевагу для суб’єктів господарювання, які здійснюють наповнення контейнерів хлором на території України, що є порушенням принципів недискримінації учасників та добросовісної конкуренції. У зв’язку з викладеним Скаржник просить зобов’язати Замовника внести зміни до тендерної документації шляхом усунення вимог, що зобов’язують учасника підтверджувати виконання операцій з наповнення контейнерів 3. Згідно з п.1.9. Розділу ІІІ Додатку 1 до тендерної документації: «… Контейнери, на які розповсюджується дія Технічного регламенту рухомого обладнання, що працює під тиском, що затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 4 липня 2018 р. № 536, повинні мати маркування на контейнері знаком відповідності (Пі), що супроводжується ідентифікаційним номером призначеного органу з оцінки відповідності. На підтвердження відповідності обладнання зазначеним вимогам, Учасник надає сертифікат відповідності (відповідно до п.18 Постанови) або сертифікат про проведену переоцінку відповідності (відповідно до п. 41 Постанови) або документ/фотографію маркування Пі контейнерів із зазначенням ідентифікаційного номеру призначеного органу з оцінки відповідності залученого до перших перевірок і випробувань (відповідно до п.54 Постанови) відносно кожного контейнеру зазначеного у гарантійному листі, або лист про те, що на контейнери, що зазначені в гарантійному листі, які буде використовувати учасник, не розповсюджується дія Технічного регламенту рухомого обладнання, що працює під тиском, що затверджено постановою Кабінету Міністрів України. № 536 від 4 липня 2018 р.» Дискримінація полягає в наступному Тендерною документацією передбачено, що контейнери повинні відповідати вимогам Технічного регламенту рухомого обладнання, що працює під тиском, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.07.2018 №536. На підтвердження цього Замовником встановлено вимогу надання: - сертифікату відповідності (п.18 Постанови №536), або - сертифікату про проведену переоцінку відповідності (п.41 Постанови №536), або - фотографії маркування Pi. Разом з тим така вимога є некоректною та такою, що створює ризик безпідставного відхилення пропозицій учасників, оскільки Технічним регламентом №536 не встановлено вичерпного переліку назв документів, якими підтверджується відповідність рухомого обладнання, що працює під тиском. На практиці органами з оцінки відповідності видаються документи з різними назвами, зокрема: - сертифікат про переоцінку відповідності типу, - сертифікат оцінки відповідності, - сертифікат перевірки типу, які за своїм змістом підтверджують відповідність обладнання вимогам Технічного регламенту. Таким чином, встановлення Замовником вимоги щодо надання документів виключно з визначеними назвами створює ризик відхилення пропозицій учасників, які мають чинні документи про оцінку відповідності, видані призначеними органами відповідно до вимог Постанови №536, але з іншою назвою. Зокрема, на практиці призначені органи з оцінки відповідності видають сертифікати про переоцінку відповідності типу, що підтверджують відповідність контейнерів вимогам зазначеного Технічного регламенту. Отже, вимога тендерної документації сформульована таким чином, що не враховує фактичну практику оформлення документів органами з оцінки відповідності та може призвести до необґрунтованого обмеження кола учасників процедури закупівлі. У зв'язку з викладеним просимо зобов'язати Замовника внести зміни до тендерної документації та передбачити можливість підтвердження відповідності контейнерів будь-якими документами, виданими призначеним органом з оцінки відповідності відповідно до Постанови КМУ №536, що підтверджують проходження оцінки або переоцінки відповідності рухомого обладнання, що працює під тиском. 4. Згідно з п.2.1 Розділу ІІІ Додатку 1 до тендерної документації: «2.1. Протокол випробувань на запропонований у складі тендерної пропозиції товар, який повинен бути виданий: - випробувальною лабораторією, акредитованою згідно національного стандарту ДСТУ ISO/IEC 17025:2019 Національним агентством з акредитації України (НААУ). Додатково у складі пропозиції надати атестат про акредитацію (або уповноваження або визнання) НААУ лабораторії, що провела випробування), або випробувальною лабораторією, яка є технічно компетентною згідно національного стандарту за ДСТУ ISO 10012:2005. Додатково у складі пропозиції надати свідоцтво про відповідність системи вимірювань вимогам ДСТУ ISO 10012:2005 (або сертифікат про визнання вимірювальних можливостей). Зазначене свідоцтво (або сертифікат) має бути видане Державним підприємством зі стандартизації, метрології та сертифікації. Такий протокол випробувань повинен бути виданий на ім’я Учасника або виробника запропонованого товару та повинен підтверджувати відповідність об’єкта випробувань показникам, що позначені у таблиці «Технічні характеристики»». Дискримінація полягає в наступному Тендерною документацією встановлено вимогу щодо надання у складі тендерної пропозиції протоколу випробувань на запропонований товар, який повинен бути виданий: - випробувальною лабораторією, акредитованою відповідно до ДСТУ ISO/IEC 17025:2019 Національним агентством з акредитації України (НААУ), або - випробувальною лабораторією, яка є технічно компетентною відповідно до ДСТУ ISO 10012:2005, при цьому свідоцтво або сертифікат відповідності системи вимірювань повинно бути видане Державним підприємством зі стандартизації, метрології та сертифікації. Крім того, Замовником встановлено, що такий протокол випробувань повинен бути виданий на ім’я Учасника або виробника запропонованого товару. Скаржник вважає зазначену вимогу дискримінаційною та такою, що необґрунтовано обмежує коло потенційних учасників процедури закупівлі, з огляду на таке. По-перше, Замовником встановлено вимогу щодо акредитації лабораторії виключно Національним агентством з акредитації України (НААУ). При цьому можливість підтвердження акредитації іншими національними органами акредитації не передбачена. Разом з тим запропонований до постачання товар є імпортною продукцією, що виробляється за межами України. Виробники такої продукції та лабораторії, які здійснюють випробування, як правило, акредитовані відповідними національними органами акредитації інших держав, що здійснюють діяльність відповідно до міжнародних стандартів. Таким чином, встановлення вимоги щодо акредитації лабораторії виключно НААУ без можливості підтвердження акредитації іншими визнаними органами акредитації фактично обмежує можливість участі постачальників імпортної продукції, що суперечить принципу недискримінації учасників. По-друге, Замовник встановлює, що свідоцтво або сертифікат відповідності системи вимірювань за ДСТУ ISO 10012:2005 повинен бути виданий саме Державним підприємством зі стандартизації, метрології та сертифікації. Водночас, чинне законодавство України не містить вимоги, що такі документи можуть видаватися виключно державними підприємствами. Сертифікацію систем керування вимірюваннями можуть здійснювати акредитовані органи з оцінки відповідності незалежно від форми власності. Отже, встановлення вимоги щодо видачі такого документа виключно державним підприємством є безпідставним та штучно звужує коло суб’єктів, документи яких можуть бути прийняті Замовником. По-третє, Замовником встановлено вимогу, що протокол випробувань повинен бути виданий на ім’я Учасника або виробника запропонованого товару. Разом з тим лабораторії під час проведення випробувань оформлюють протоколи на замовника випробувань, яким може бути будь-яка особа, що звернулась із відповідним замовленням на проведення випробувань. Така особа не обов’язково є виробником продукції або безпосереднім учасником процедури закупівлі. У зв’язку з цим встановлення вимоги щодо оформлення протоколу саме на ім’я учасника або виробника створює ризик безпідставного відхилення тендерних пропозицій, навіть у випадку підтвердження відповідності товару необхідним технічним характеристикам. Зокрема, п. 2.2. Розділу ІІІ Додатку 1 до тендерної документації передбачає надання сертифікату якості на запропонований товар, який буде підтверджувати відповідність товару всім вимогам, що встановлені у таблиці 2Технічні характеристики» товару відповідно до вимог Замовника. Навіщо Замовник вимагає 2 документи, які підтверджують одні і ті самі параметри «відповідність об’єкта випробувань показникам, що позначені у таблиці «Технічні характеристики» не зрозуміло та необгрунтовано. В закупівлі Замовник, зокрема, закуповує коагулянт WaterPAC-80 (або еквівалент) на основі гідроксихлориду алюмінію високоосновний і такої вимоги не встановлює для цього виду товару. Яка необхадність надавати протокол випробувань на коагулянт низькооснвний не зрозуміло, наче тендерна документація прописана під учасника, який заздалегідь має відповідний протокол. Звертаємо увагу, що Скаржник в процесі укладання договору з підприємством, яке має відповідний сертифікат ISO 10012:2005 ТОВ «АЛЬФА-ЛЕКС», проте такий сертифікат виданий не Державним підприємством зі стандартизації, метрології та сертифікації, що унеможливлює нашу участь у процедурі закупівлі і є дискримінаційним для Скаржника. Таким чином, зазначені умови тендерної документації безпідставно обмежують коло потенційних учасників та порушують принципи здійснення публічних закупівель, визначені статтею 5 Закону України «Про публічні закупівлі», зокрема принципи недискримінації учасників, рівного ставлення до них та забезпечення добросовісної конкуренції. У зв’язку з викладеним Скаржник просить зобов’язати Замовника внести зміни до тендерної документації та виключити вимогу щодо протоколу випробувань. 5. Згідно з п.2.7 Розділу ІІІ Додатку 1 до тендерної документації: «2.7.Копію висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи на запропонований Товар щодо можливості його застосування в сфері питного водопостачання/знезараження води господарсько-питного призначення, або копія висновку наукової санітарно-епідеміологічної експертизи/протоколу/звіту санітарно-епідеміологічної експертизи на відповідність запропонованого Товару санітарному законодавству що виданий установою, уповноваженою на проведення санітарно-епідеміологічної експертизи, та підтверджує можливість використання запропонованого товару в сфері питного водопостачання. Висновок повинен бути дійсним на момент проведення торгів» Дискримінація полягає в наступному Скаржник має висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 16.12.2020р. №12.2-18-3/28516 на коагулянт РАХ-18, проте висновок втратив чинність 16.12.2025р. Про висновок Державної санітарно-епідеміологічної експертизи З 01 жовтня 2023 року набрав чинності Закон України «Про систему громадського здоров’я» №2573-IX від 06.09.2022р., а Закон України «Про забезпечення соціального благополуччя населення», яким регламентовано порядок отримання та видачі висновків державної санітарно-епідеміологічної експертизи» втратив свою чинність. Висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи (далі – Висновок ДСЕЕ) також виключено з «Переліку документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності» (Додаток до Закону України №3392-VI від 19.05.2011р.). З огляду на вимоги діючого законодавства, Висновок ДСЕЕ можна було отримати лише до 01 жовтня 2023 року. На даний час, жоден нормативно-правовий акт законодавства України не містить вимоги щодо необхідності отримання, порядку отримання висновку ДСЕЕ. З 1 жовтня 2023 року введено в дію закон України «Про систему громадського здоров’я», яким скасовано Закон України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», що передбачав порядок проведення державної санітарно-епідеміологічної експертизи та видачу висновків ДСЕЕ. Відповідно до Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи - документ установленої форми, що засвідчує відповідність (невідповідність) об'єкта державної санітарно-епідеміологічної експертизи медичним вимогам безпеки для здоров'я і життя людини, затверджується відповідним головним державним санітарним лікарем і є обов'язковим для виконання власником об'єкта експертизи. Відповідно до ПРИКІНЦЕВИХ ТА ПЕРЕХІДНИХ ПОЛОЖЕНЬ Закону України No2573-IX від 06.09.2022 "Про систему громадського здоров’я": 1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію через 12 місяців з дня набрання ним чинності. 2. Визнати такими, що втратили чинність з дня введення в дію цього Закону, зокрема Закон України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., № 27, ст. 218 із наступними змінами). Окрім цього, внесено зміни до законодавчих актів України в частині виключення висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи, у тому числі, із закону «Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності». За таких умов, вимога Документації, в цій частині, містить вимоги що не передбачені діючим законодавством України та суперечить положенням чинного законодавства (такої ж думки дійшов Орган оскарження під час прийняття рішення N19320-р/пк-пз від 30.11.2023, N21113-р/пк-пз від 28.12.2023), а тому має бути виключена. Про висновок наукової Державної санітарно-епідеміологічної експертизи. Частиною другої статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до Положення про Міністерство охорони здоров’я України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 267, МОЗ - головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я. Міністерство охорони здоров’я є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, а також захисту населення від інфекційних хвороб, протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та іншим соціально небезпечним захворюванням, попередження та профілактики неінфекційних захворювань, забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах епідеміологічного нагляду (спостереження), імунопрофілактики, промоції здорового способу життя, відповідального ставлення до свого здоров’я та запобігання факторам ризику, попередження та зниження рівня вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров’я населення, безпеки харчових продуктів, регламентації факторів середовища життєдіяльності населення, гігієнічної регламентації небезпечних факторів, створення національної системи крові, управління системою якості щодо безпеки крові, біологічної безпеки та біологічного захисту, боротьби із стійкістю до протимікробних препаратів, реагування на небезпеки для здоров’я та надзвичайні стани в сфері охорони здоров’я, а також забезпечення формування державної політики у сферах санітарного та епідемічного благополуччя населення. Законом України «Про систему громадського здоров’я», іншими актами санітарного законодавство не передбачено такої форми документу як «висновок наукової санітарно-епідеміологічної експертизи на відповідність санітарному законодавству». Порядок отримання висновку наукової державної санітарно-епідеміологічної експертизи та/або протоколу/звіту санітарно-епідеміологічної експертизи також відсутній. За таких умов, вимога документації в цій частині суперечить положенням чинного законодавства, що не дає можливості учасникам належним чином підготувати свої пропозиції, а діюче законодавство не передбачає форми такого висновку. Під час розгляду скарги в закупівлі UA-2024-04-04-009178-a комісія з розгляду скарг у своєму рішенні No9946 -р/пк-пз від 06.06.2024, зокрема зазначила: Комісія листом від 06.06.2024 № 20-29.1/12-47 п-з направила запит Міністерству охорони здоров’я України, у якому зазначено, зокрема: "Враховуючи наведене, зазначаємо про необхідність надати наступну інформацію з документальним підтвердженням чи передбачено чинним законодавством: - нормативно-правові акти, якими визначений "висновок наукової санітарно-епідеміологічної експертизи"; - нормативно-правові акти, на підставі яких видається "висновок наукової санітарно-епідеміологічної експертизи" (у разі якщо передбачені, надати перелік нормативно-правових актів, на підставі яких видається); - видача "висновків наукової санітарно-епідеміологічної експертизи" на відповідність санітарному законодавству установами, уповноваженими на проведення санітарно-епідеміологічної експертизи (у разі якщо передбачено видачу, надати перелік установ, уповноважених на проведення санітарно-епідеміологічної експертизи); - процедура проведення санітарно-епідеміологічної експертизи та видача документів за результатами її проведення". Листом від 07.06.2024 № 26-04/23524/2-24 Міністерством охорони здоров’я України було надіслано відповідь, в якому зазначено, зокрема, що Законом України "Про систему громадського здоров'я", іншими актами санітарного законодавства не передбачено такої форми документу як "висновок наукової санітарно-епідеміологічної експертизи". Також, Комісія листом від 06.06.2024 № 20-29.1/12-48 п-з направила запит Міністерству освіти і науки України, у якому зазначено, зокрема: "Враховуючи наведене, зазначаємо про необхідність надати наступну інформацію з документальним підтвердженням чи передбачено чинним законодавством: - нормативно-правові акти, якими визначений "висновок наукової санітарно-епідеміологічної експертизи"; - нормативно-правові акти, на підставі яких видається "висновок наукової санітарно-епідеміологічної експертизи" (у разі якщо передбачені, надати перелік нормативно-правових актів, на підставі яких видається); - видача "висновків наукової санітарно-епідеміологічної експертизи" на відповідність санітарному законодавству установами, уповноваженими на проведення санітарно-епідеміологічної експертизи (у разі якщо передбачено видачу, надати перелік установ, уповноважених на проведення санітарно-епідеміологічної експертизи); - процедура проведення санітарно-епідеміологічної експертизи та видача документів за результатами її проведення". Листом від 10.06.2024 № 1/10227-24 Міністерством освіти і науки України було надіслано відповідь, в якому зазначено, зокрема, що законодавством у сфері наукової та науково-технічної експертизи не визначено поняття "висновок наукової санітарно-епідеміологічної експертизи", підстави надання таких висновків та процедуру проведення санітарно-епідеміологічної експертизи та видачі документів за результатами її проведення. За таких умов, прийняти участь у процедурі закупівлі зможуть лише ті учасники, які можуть надати копію висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи або висновок наукової санітарно-епідеміологічної експертизи або інший документ виданий уповноваженим органом на відповідність товару санітарному законодавству, що є дискримінаційним по відношенню до інших суб’єктів господарювання, у тому числі, Скаржника. Частиною 4 ст. 22 Закону України «Про публічні закупівлі» тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників. У зв’язку з викладеним Скаржник просить зобов’язати Замовника внести зміни до тендерної документації та виключити вимогу щодо висновків державної санітарно-епідеміологічної експертизи та висновків наукової санітарно-епідеміологічної експертизи/протоколу/звіту санітарно-епідеміологічної експертизи. Всі наведені вимоги тендерної документації Замовника, у своїй сукупності свідчать лише про те, що дані вимоги прописані виходячи з наявності чи відсутності документів у потенційних учасників, які вже здійснюють доставку товару на адресу Замовника, і заради яких Замовник і прописав вимоги, які є дискримінаційними. На підставі викладеного вважаємо, що Замовником штучно обмежено коло потенційних учасників закупівлі, в тому числі Скаржника, та застосовано дискримінаційні метод формування тендерної документації, та необґрунтовано необхідність наявності вищевказаних вимог в тендерній документації. Вважаємо, що вимоги встановлені в тендерній документації порушують права ТОВ «Зовнішагротранс-1» та унеможливлюють його участь в закупівлі, а в результаті позбавляють можливості бути обраним переможцем. Замовником в тендерній документації не дотримано принципів ст. 5 Закону України «Про публічні закупівлі» та порушено принцип недискримінацїї учасників. Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.5, 18, 22, 24, 31 ЗУ «Про публічні закупівлі» у зв’язку з порушенням наших законних прав та інтересів, ПРОСИМО: 1. Прийняти Скаргу до розгляду. 2. Встановити наявність порушення законодавства Замовником при проведенні процедури закупівлі за ідентифікатором UA-2026-03-06-010751-a. 3. Зобов’язати Державне міжрайонне підприємство водопровідно-каналізаційного господарства «Дніпро-Західний Донбас»ради внести зміни до тендерної документації, якими виключити дискримінаційні вимоги. Додатки: 1. Тендерна документація 2. Свідоцтво ISO 10012:2005 3. Сертифікат якості хлор рідкий виробництва Словацька Республіка 4. Дозвола Держпраці 5. Висновок ДСЕЕ від 16.12.2020р. №12.2-18-3/28516 6. Сертифікат переоцінки відповідності типу 7. Контракт з заводом-виробником хлор