0 800 330 331
Увійти /
  • Відкриті торги з особливостями
  • Однолотова
  • КЕП

Послуги з фізичної охорони території, сільськогосподарські угіддя та об’єкти ВП НУБіП України «Ніжинський агротехнічний інститут»

Завершена

1 494 576.00 UAH з ПДВ
Період оскарження: 03.03.2026 18:19 - 20.04.2026 00:00
Скарга
Виконана замовником
КЕП

Скарга на дискримінаційні вимоги

Номер: 51725d854bf5452d8079743c591371e8
Пов'язаний елемент: Закупівля
Ідентифікатор запиту: UA-2026-03-03-014938-a.b1
Назва: Скарга на дискримінаційні вимоги
Скарга:
Скарга на дискримінаційні вимоги
Пов'язані документи: Учасник Орган оскарження Замовник
Дата прийняття скарги до розгляду: 06.03.2026 14:42
Дата розгляду скарги: 25.03.2026 10:00
Місце розгляду скарги: Антимонопольний комітет України
Дата прийняття рішення про прийняття скарги до розгляду: 10.03.2026 15:02
Дата прийняття рішення про вирішення скарги: 30.03.2026 11:22
Дата виконання рішення Замовником: 15.04.2026 16:02
Коментар замовника щодо усунення порушень: Внести зміни до Тендерної документації шляхом затвердження нової редакції тендерної документації та перелік змін, що вносяться. Оприлюднити нову редакцію тендерної документації та перелік змін, що вносяться, в електронній системі закупівель. Внести зміни в оголошення в частині зміни кінцевого строку подання тендерних пропозицій.
Автор: ПРИВАТНЕ ПІДПРИЄМСТВО "ІННОВАЦІЙНІ БЕЗПЕКОВІ КОМПЛЕКСИ", Євген Шевченко 380507221240 tender@sheriff.com.ua

Пункт скарги

Порядковий номер пункту скарги: 1
Номер: d7bad6571ad644e6863f4eabf7046a5d
Заголовок пункту скарги: Скарга на дискримінаційні вимоги
Тип пов'язаного елемента: Скарга на закупівлю
Тип пов'язаного елемента: 4e5e521ea41f461f81012f6e75787e87
Тип порушення: Порушення, пов'язані з вимогами законодавства
Ідентифікатор класифікації: Інші умови тендерної документації
Тип порушення: Інші умови тендерної документації
Опис суті пункту скарги: Скарга на дискримінаційні вимоги
Вимоги: Зобов'язати замовника внести зміни до тендерної документації
×
  • Скарга на дискримінаційні вимоги

Запити Органу оскарження

Номер: 79553f968bfd4a628ec4a91fd8a580d3
Тема запиту: Надання інформації
Текст запиту: Відповідно до ст. 87 Бюджетного кодексу України до видатків, що здійснюються з Державного бюджету України, належать видатки на вищу освіту, у тому числі за бюджетною програмою КПКВК 2201160 «Підготовка кадрів закладами вищої освіти та забезпечення діяльності їх баз практики». Ст. 71 Закону України «Про вищу освіту» передбачено, що фінансування державних закладів вищої освіти здійснюється за рахунок коштів державного бюджету на умовах державного замовлення на оплату послуг з підготовки фахівців та за рахунок інших джерел, не заборонених законодавством, з дотриманням принципів цільового та ефективного використання коштів, публічності та прозорості у прийнятті рішень. ВП НУБіП України «Ніжинський агротехнічний інститут» є державним закладом вищої освіти, тому, відповідно, джерелом фінансування його діяльності є кошти саме Державного бюджету України. Відповідно до ст. 13 Бюджетного кодексу України бюджет може складатися із загального та спеціального фондів. Коштами загального фонду інституту є отримані асигнування від головного розпорядника бюджетних коштів. Власні надходження бюджетних установ, у даному випадку інституту, отримуються додатково до коштів загального фонду бюджету і включаються до спеціального фонду бюджету. Зокрема до власних надходжень належать надходження від плати за послуги, що надаються бюджетними установами згідно із законодавством, а саме: плата за послуги, що надаються згідно з основною діяльністю; надходження від додаткової (господарської) діяльності; плата за оренду майна; надходження від реалізації в установленому порядку майна (крім нерухомого майна). Згідно зі ст. 13 та 23 Бюджетного кодексу України, розпорядники бюджетних коштів зобов’язані використовувати бюджетні асигнування лише за цільовим призначенням, визначеним паспортом бюджетної програми. Відповідно до кошторису та плану асигнувань інституту на 2026 рік за КПКВК 2201160 по загальному фонду передбачено видатки виключно на фінансування частини заробітної плати й комунальних послуг, забезпечення дітей-сиріт та взагалі не передбачено видатків на оплату послуг охорони навчально-науково-виробничого підрозділу (КЕКВ 2240 плану використання бюджетних коштів). Для здійснення витрат на оплату послуг охорони передбачено кошти по спеціальному фонду, які надійдуть від господарської діяльності, зокрема реалізації продукції рослинництва. Враховуючи технологію й агрономічні строки вирощування основних сільськогосподарських культур, збір урожаю та його подальша реалізація відбувається восени, що і зумовило необхідність відстрочення оплати за надання послуг охорони до 31 жовтня 2026 року. Така практика реалізується вже не один рік і не з одним надавачем послуг. Щодо твердження про залежність платоспроможності Замовника від реалізації врожаю, зазначаємо, що таке твердження стосується формування власних надходжень інституту (спеціального фонду), передбачених ст. 13 Бюджетного кодексу України, у контексті покриття витрат на оплату послуг охорони і не заперечує факту фінансування діяльності закладу в цілому за рахунок державного бюджету. Отже, зазначене у поясненні Замовника твердження про те, що витрати на охорону майна фактично здійснюються за рахунок власних надходжень, не суперечить законодавству, оскільки такі витрати покриваються виключно за рахунок коштів спеціального фонду та не передбачені по загальному фонду. Водночас, зазначення у річному плані закупівель та оголошенні джерела фінансування як «кошти державного бюджету» зумовлено тим, що Замовник є державним закладом освіти – бюджетною установою та відповідна закупівля здійснюється в межах бюджетної програми. При цьому Замовник вкотре наголошує, що в нього викликають подив скарги від подібних потенційних виконавців, які, плануючи взаємодіяти саме з аграрним закладом освіти, тим не менш вимагають скасувати цілком логічні та обґрунтовані наявною реальністю вимоги цього Замовника, що лише свідчить про відсутність у такого претендента чіткого усвідомлення специфіки діяльності як в освітній, так і в сільськогосподарській сферах. У зв’язку з цим Замовник просить Комісію з розумінням поставитись до того, у яких умовах функціонують державні освітні заклади з вкрай обмеженим фінансуванням. Додатки: 1) Копія Кошторису на 2026 рік; 2) копія Плану асигнувань (за винятком надання кредитів з бюджету) загального фонду бюджету на 2026 рік; 3) Копія Плану використання бюджетних коштів на 2026 рік; 4) Копія Помісячного плану використання бюджетних коштів на 2026 рік.
Пункт скарги, до якого відноситься пояснення: d7bad6571ad644e6863f4eabf7046a5d
Дата опублікування: 20.03.2026 14:32
Автор: Замовник
Номер: fd654c2314784a9b97b5dd921ac09d4a
Тема запиту: Надання інформації
Текст запиту: На виконання рішення Комісії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель (надалі – Комісія) Відокремлений підрозділ Національного університету біоресурсів і природокористування України «Ніжинський агротехнічний інститут» (надалі – Замовник) надає пояснення щодо скарги Приватного підприємства «Інноваційні безпекові комплекси» (код ЄДРПОУ 00032767) (надалі – Скаржник) від 06 березня 2026 року № UA-2026-03-03-014938-a.b1 (надалі – Скарга) щодо порушення Замовником Процедури закупівлі. Скаржник оскаржує ряд вимог Тендерної документації Замовника за ідентифікатором - UA-2026-03-03-014938-a за предметом закупівлі: код згідно ДК 021:2015- 79710000-4 - Охоронні послуги (Послуги з фізичної охорони території, сільськогосподарські угіддя та об’єкти ВП НУБіП України «Ніжинський агротехнічний інститут»). При формуванні Скарги Скаржник суперечить сам собі, зазначаючи в інформації про скаргу п. 1 «Монтаж системи охоронно-тривожної сигналізації та їх обслуговування з ремонтом», і в одночасно в описі суті пунктів Скарги він вже вказує «Монтаж системи відеоспостереження, охоронно-тривожної сигналізації та їх обслуговування з ремонтом». Виділяючи окремим пунктом № 1 Скарги вимогу «Монтаж системи відеоспостереження, охоронно-тривожної сигналізації та їх обслуговування з ремонтом», Скаржник заявляє, що вона є дискримінаційною та такою, що обмежує коло учасників, які зможуть взяти участь у закупівлі. При цьому він посилається на необхідність запобігання проявам корупції у сфері публічних закупівель. У зв’язку з чим у Замовника виникає доречне запитання, до чого тут дискримінаційність і прояв корупції, якщо йдеться про монтаж обладнання Скаржником самому для самого себе для забезпечення своєї власної охоронної діяльності. Це можна порівняти з придбанням, наприклад, уніформи для своїх штатних працівників-охоронців. Оскільки при повітряній тривозі, виникають перебої з мобільним зв’язком, єдиним варіантом виклику мобільних груп є саме охоронно-тривожна сигналізація. Тому її наявність та справність об’єктивно обґрунтовують своєчасне надання послуг в повному обсязі та передбачені Законом України від 22 березня 2012 р. № 4616-VI «Про охоронну діяльність» та постановою КМУ від 18 листопада 2015 р. № 960 «Про затвердження Ліцензійних умов провадження охоронної діяльності» зі змінами. Крім того, змонтоване обладнання використовуватиметься виключно для надання Виконавцем послуг з охорони об’єкта та не буде передано на баланс Замовника. Виходячи з цього, Замовник не може здійснювати витрати, пов’язані з монтажем, обслуговування та ремонтом такого обладнання. Тому подібні закупівлі не передбачено в річному плані закупівель на 2026 рік. Скаржник у своїй скарзі посилається на низку інших кодів класифікатора ДК 021:2015, які стосуються: будівельних робіт; інженерного проектування; установлення обладнання. Разом з тим тендерна документація Замовника не містить вимог щодо проектування систем сигналізації; виконання будівельно-монтажних робіт; створення нових інженерних систем. Вимога полягає виключно у підключенні кнопки тривожного виклику до пульта централізованого спостереження, технічному супроводі існуючої системи сигналізації та забезпеченні її працездатності. Такі дії є типовою складовою послуг пультової охорони та не змінюють предмет закупівлі. Таким чином, зазначені вимоги не є окремим видом робіт, а є складовою організації процесу охорони об’єкта. Будь-який суб’єкт господарювання, який надає послуги пультової охорони, має можливість забезпечити: підключення тривожної кнопки до пульта спостереження; технічне обслуговування систем сигналізації; реагування мобільних груп. Отже, вимога не обмежує коло учасників та не створює переваг для окремих суб’єктів господарювання. Оприлюднюючи вищевказану вимогу, Замовник сподівався, що охорону ввіреного йому державного майна здійснюватиме спеціалізоване підприємство, оснащене належним обладнанням, необхідними пристроями і потрібними знаряддями, що становлять собою єдиний ефективний виробничий комплекс. Натомість виявилося, що підприємство, навіть у назві якого присутні слова «безпекові комплекси», замість того, щоб пропонувати звичайному державному закладу освіти свої високі «інноваційні» можливості, почало вишукувати недоліки у тендерній документації, хоча зовсім нещодавно з усіма цими вимогами – погоджувалось. У Технічних вимогах Тендерної документації щодо монтажу системи зовсім не згадується про відеоспостереження, йдеться про пульт централізованого спостереження. Адже саме ця апаратура і робить розгалужену охоронну мережу єдиним комплексом. І саме на таку організаційно-професійну цілісність Замовник і розраховував, плануючи невдовзі вступити саме у цивільно-договірні відносини з майбутнім переможцем тендерних змагань. Придбання ж самим Замовником охоронного обладнання за окремими закупівельними процедурами більше підходить для трудових відносин, коли інститут мав би забезпечити своїх власних штатних сторожів необхідними умовами для виконання ними трудових обов’язків за посадовими інструкціями. Скаржник посилається на окремі рішення Антимонопольного комітету України, які жодним чином не відповідають даному оскаржуваному пункту (монтаж системи охоронно-тривожної сигналізації та їх обслуговування з ремонтом ). Разом з тим кожна процедура закупівлі розглядається органом оскарження з урахуванням специфіки предмета закупівлі, особливостей об’єкта охорони, фактичного змісту тендерної документації Отже, наведені скаржником рішення не можуть автоматично застосовуватися до цієї процедури закупівлі. Доводи скаржника щодо невідповідності вимог тендерної документації предмету закупівлі є безпідставними, оскільки: - використання кнопок тривожного виклику та систем сигналізації є складовою охоронних послуг; - вимоги не передбачають виконання будівельних або інженерних робіт; - вони обумовлені специфікою об’єкта охорони; - застосовуються однаково до всіх учасників; - відповідають нормам законодавства у сфері публічних закупівель. Аналогічні міркування Замовника можуть також бути обґрунтуванням відповіді на пункт № 2 Скарги «Забезпечення належних умов праці несення служби за власний рахунок». Предметом закупівлі є охоронні послуги за кодом ДК 021:2015 – 79710000-4 «Охоронні послуги». Надання послуг фізичної охорони передбачає безпосередню присутність працівників охорони на постах охорони протягом встановленого режиму роботи. До організації роботи поста охорони входять: облаштування робочого місця охоронника; забезпечення можливості перебування охоронника на посту протягом зміни; створення умов для безпечного та ефективного виконання службових обов’язків. Такі елементи є складовою організації процесу надання охоронних послуг і не можуть розглядатися як окремі будівельні або комунальні роботи. Так, роботодавець відповідно до статті 153 Кодексу законів про працю України та інших законодавчих актів (у даному випадку Скаржник) зобов’язаний забезпечити його працівникам – охоронцям безпечні, нешкідливі та належні побутові умови, що включають обладнане робоче місце (освітлення, захист, оптимальні температурні умови), місця для відпочинку, прийому їжі, а також забезпечити індивідуальними засобами. Умови мають відповідати вимогам законодавства про охорону праці, зокрема Закону України від 14 жовтня 1992 р. № 2694-XII «Про охорону праці». У Скарзі Скаржник вимагає зобов’язати Замовника виконувати умови про охорону праці співробітників самого Виконавця, що суперечить чинному законодавству України. Витрати на оплату комунальних послуг, спожитих працівниками надавача послуг охорони, не можуть бути здійснені за рахунок Замовника, оскільки дана стаття відповідатиме нецільовим витратам бюджетних коштів відповідно до Бюджетного кодексу України та не передбачена у кошторисі Замовника. Водночас Замовник не може облаштовувати спеціальні приміщення для створення належних умов праці й відпочинку для Учасника, оскільки об’єкти, що перебувають на балансі інституту не передаються в оренду чи користування учасникам процедури закупівлі, а використовуються виключно за цільовим призначенням – для навчальних та дослідних цілей. Згідно зі ст. 1 Закону України «Про охоронну діяльність», охоронна діяльність – це надання послуг з охорони власності та громадян. Суб’єкт господарювання, який має ліцензію на таку діяльність, є професійним учасником ринку. Облаштування робочого місця для свого персоналу є складовою частиною собівартості послуги та звичайною діловою практикою для мобільних об’єктів (наприклад, охорона полів чи розосереджених територій). Виконавець, як професіонал, краще обізнаний із санітарними та технічними нормами, що необхідні для комфортного несення служби його працівниками. При формуванні цінової пропозиції Учасник закупівлі повинен передбачити всі витрати, пов’язані з наданням ним послуг. При цьому Замовник не регламентує розміри витрат на певні товари, роботи послуги, пов’язані з виконанням умов договору, та не вимагає значних інвестицій від Учасника. Замовник не вимагає від Учасника будівництва капітальних споруд. Мова йде про тимчасові пересувні конструкції (вагончики, контейнери), які є широкодоступними на ринку (оренда або купівля) та можуть бути використані Учасником на інших об'єктах після завершення договору. Це не є специфічною вимогою, що підлаштована під конкретного виробника, а є загальною вимогою до матеріально-технічної бази будь-якої потужної охоронної компанії. Встановлена вимога спрямована виключно на забезпечення належної організації служби та не містить надмірних або невиправданих умов. Встановлена вимога застосовується однаково до всіх потенційних учасників процедури закупівлі. Вона не прив’язана до конкретного суб’єкта господарювання, не надає переваг окремим учасникам, не містить індивідуальних або унікальних характеристик. Отже, вимога не має дискримінаційного характеру та не порушує принципів здійснення закупівель, визначених статтею 5 Закон України «Про публічні закупівлі». Практика розгляду скарг Антимонопольним комітетом України свідчить, що вимоги тендерної документації визнаються правомірними, якщо вони пов’язані з предметом закупівлі; спрямовані на забезпечення належного виконання договору; застосовуються однаково до всіх учасників. Встановлена вимога відповідає зазначеним критеріям, оскільки безпосередньо пов’язана з організацією надання охоронних послуг. Доводи скаржника щодо дискримінаційного характеру вимоги є безпідставними, оскільки: • вимога безпосередньо пов’язана з організацією надання охоронних послуг; • законодавство надає замовнику право визначати необхідні умови виконання договору; • вимога не передбачає виконання будівельних або комунальних робіт; • забезпечення належних умов праці є обов’язком роботодавця; • вимога застосовується однаково до всіх учасників процедури закупівлі. У зв’язку з викладеним підстави для внесення змін до тендерної документації відсутні, а вимоги скаржника не підлягають задоволенню. У пункті № 3 Скарги «Надмірна кількість транспортних засобів, перевірка їх прибуття на об’єкт замовника, можливість виїзду до їх місцерозташування» Скаржник оспорює вимогу Замовника підтвердити наявність у Учасника не менше 3 (трьох) груп швидкого реагування, на спеціалізованому автотранспорті, обладнаному засобами радіотехнічного зв’язку, кольорографічними схемами та написами, що засвідчують належність до учасника, відповідними світловими та звуковими сигналами в порядку, визначеному Міністерством внутрішніх справ України. Цю вимогу Скаржник, безперечно, знову ж таки зазначає дискримінаційною і необґрунтованою, хоча розрахунки Замовника при формулюванні цієї вимоги спиралися на дуже великий негативний досвід боротьби за збереження державного майна (і в першу чергу, врожаїв), який, на жаль, за довгі роки накопичився в аграрного закладу освіти в результаті буквально запеклого протистояння з численними недобросовісними мешканцями навколишніх населених пунктів, прилеглих до території навчально-науково-виробничого підрозділу інституту (ННВП), у їхньому ненаситному прагненні до чужого добра. Тому й розділена територія ННВП на три окремих пости, тому й вимога про можливість реагування одночасно на три події по місцю розташування об’єктів №1, №2, №3 Замовника – обґрунтована. Скаржник намагається заперечувати цю потребу тим, що, мовляв, об’єкт Замовника знаходяться за однією адресою: 16600, Україна, Чернігівська область, м. Ніжин, вулиця Індустріальна, 42, – і для надання послуг, які є предметом закупівлі, достатньо і 1 (однієї) групи швидкого реагування (для реагування та прибуття на об’єкт). А те, що об’єкт цей має розмір 16,6 га і є широко розгалуженим, – це не береться до уваги. Адже до структури об’єкта входять: навчально-виробнича лабораторія технічного і технологічного обслуговування (приміщення, ангари, критий тік та трактори, автомобілі і сільськогосподарська техніка, склад ПММ); навчально-виробнича лабораторія тваринництва (приміщення №1 ВРХ, приміщення №2 свині, приміщення №3 вівці, гноєсховище, силосна яма та навіс зберігання сіна та соломи); лабораторія переробки с/г продукції (зерноочисний комплекс, газова сушарка, склади, вагова, гаражі, вирощена продукція сільськогосподарських культур, яка зберігається в складах); навчально-виробнича лабораторія з ведення фермерського господарства (теплиці, пасіка, демонстраційне і колекційно-дослідне поля (4,34 га)) за адресою: м. Ніжин, вул. Індустріальна, 42; та сільськогосподарські угіддя, де вирощуються основні зернові, технічні і кормові культури (озима пшениця, соя, кукурудза на зерно, соняшник, кукурудза на силос та інші) (1072,01 га). Крім того, пост 3 – це сільськогосподарські угіддя площею 1072,01 га, які зосереджені на території Ніжинської, Кунашівської і Безуглівської ТГ. Об’єкт є не просто розосередженим, він працює у цілодобовому режимі: у сільському господарстві нема поняття «Робочий день закінчився». Один автомобіль фізично не може одночасно перебувати на міській базі та здійснювати патрулювання полів, відстань між якими та площа яких унеможливлюють оперативне переміщення. У разі виникнення позаштатної ситуації (спрацювання тривожної кнопки або спроба крадіжки зерна/техніки) одночасно на двох або трьох постах, Виконавець з одним або двома авто не зможе виконати умови ТД щодо прибуття ГШР на всі точки. Наявність трьох одиниць транспорту гарантує, що кожен пост має потенційну підтримку мобільної групи без очікування звільнення екіпажу з іншої локації. Зменшення кількості автотранспорту до однієї чи двох одиниць поставить під загрозу збереження державного майна на віддалених локаціях, оскільки у разі одночасної загрози на декількох об’єктах Виконавець буде змушений обирати пріоритетність, що є неприпустимим за умовами даного тендеру. Будь-яка фахова охоронна компанія, що претендує на охорону об'єктів державного значення та тисяч гектарів землі, повинна мати у своєму розпорядженні таку кількість автомобілів реагування, яка забезпечить необхідні умови надання послуг. Охоронна послуга вважається якісною лише тоді, коли вона гарантує безпеку всіх об'єктів без винятку в будь-який момент часу. Скаржник у своїй скарзі посилається на положення Закону України «Про охоронну діяльність» та постанова Кабінету Міністрів України № 960. Разом з тим зазначені нормативні акти встановлюють мінімальні вимоги до суб’єктів охоронної діяльності для отримання ліцензії. Водночас ці нормативні акти не обмежують Замовника у праві встановлювати додаткові вимоги до учасників процедури закупівлі, якщо такі вимоги обумовлені специфікою предмета закупівлі та спрямовані на забезпечення належного рівня безпеки. Тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації відповідно до ст. 22 Закону України «Про публічні закупівлі». Отже, посилання скаржника на те, що законодавством не передбачено обов’язкову наявність певної кількості транспорту, не може бути підставою для визнання вимог тендерної документації дискримінаційними. Скаржник наголошує, що Закон про охорону та Ліцензійні умови не вимагають, щоб транспорт реагування містив напис «Охорона» (або еквівалент). Але вищезгаданий негативний досвід підтверджує, що на правопорушників витверезвляюче впливають насамперед правоохоронні атрибути. Тому бажання Замовника бачити у конфліктних ситуаціях техніку з офіційним написом «Охорона» (або еквівалент) – цілком виправдане. Твердження Скаржника про відсутність законодавчих вимог щодо нанесення написів на транспорт реагування не відповідає нормам чинного законодавства. Зокрема, порядок обладнання транспорту реагування прямо врегульовано наказом Міністерства внутрішніх справ України 18 квітня 2013 р. № 375 «Про затвердження Порядку обладнання транспорту реагування суб'єкта охоронної діяльності засобами радіотехнічного зв'язку, кольорографічними схемами (написами), світловими та звуковими сигналами». Відповідно до розділу ІІІ зазначеного Порядку обладнання транспорту реагування кольорографічними схемами (написами), світловими та звуковими сигналами, пункту 3.1 встановлено: на транспорті реагування суб’єкта охоронної діяльності наносяться кольорографічні схеми (написи), які ідентифікують суб’єкта охоронної діяльності, зокрема його скорочене найменування, номер телефону та емблема (у разі наявності такої). Отже, нормативно прямо передбачено, що транспорт реагування повинен мати відповідні написи та кольорографічні позначення, які дозволяють ідентифікувати його як транспорт суб’єкта охоронної діяльності. При цьому законодавство не обмежує суб’єкта охоронної діяльності конкретною формою напису, однак передбачає обов’язковість нанесення ідентифікаційних позначень. Саме тому на практиці такі транспортні засоби містять написи «Охорона», назву підприємства, логотип або інші ідентифікаційні елементи. Таким чином, встановлена Замовником вимога щодо наявності відповідних написів на транспорті реагування спрямована виключно на забезпечення належної ідентифікації транспортних засобів, що використовуються для виконання охоронних функцій, та повністю відповідає вимогам чинного законодавства. Крім того, слід зазначити, що суб’єкти господарювання, які здійснюють професійну діяльність у сфері охоронних послуг, зобов’язані знати та дотримуватися нормативно-правових актів, що регулюють дану сферу діяльності. Незнання або ігнорування вимог законодавства, які безпосередньо регламентують порядок оснащення транспорту реагування, ставить під обґрунтований сумнів рівень професійної підготовки такого суб’єкта господарювання та його спроможність належним чином надавати охоронні послуги. Скаржник у своїй скарзі зазначає, що передбачена тендерною документацією можливість перевірки фактичної наявності груп швидкого реагування та їх здатності здійснювати виїзд до місця розташування об’єкта нібито суперечить законодавству у сфері публічних закупівель та створює дискримінаційні умови для учасників. Замовник не вимагає та жодним пунктом тендерної документації не встановлює жодної вимоги щодо надання доступу до приміщень, транспорту чи майна Учасника. Ми не проводимо «перевірку», ми пересвідчуємося, що вказана в довідці МТБ не є фікцією. Учасник, який має реальну групу, не може вважати дискримінацією фізичне підтвердження її існування. Замовник зобов’язаний перевіряти достовірність інформації це є принцип ефективного використання коштів. Подання недостовірної інформації є безумовною підставою для відхилення (п. 41 Особливостей). Зазначені критерії мають на меті підтвердження фактичної спроможності учасника належним чином виконати договір. Оскільки предметом закупівлі є охоронні послуги, які безпосередньо пов’язані з оперативним реагуванням на сигнали тривоги, наявність груп швидкого реагування та можливість їх оперативного прибуття до об’єкта є ключовим елементом виконання договору. Отже, перевірка наявності таких ресурсів спрямована виключно на підтвердження спроможності учасника виконати договірні зобов’язання. Скаржник стверджує, що законодавство передбачає виключно документальну перевірку кваліфікаційних критеріїв. Разом з тим положення законодавства не містять заборони для Замовника здійснювати додаткову перевірку достовірності інформації, поданої учасником. Таким чином Замовник має право перевіряти достовірність поданої інформації, зокрема щодо наявності матеріально-технічної бази Учасника. Такі дії спрямовані на мінімізацію ризиків укладення договору з учасником, який фактично не має необхідних ресурсів. Формальне подання довідок або декларацій без можливості перевірки фактичної наявності таких ресурсів не гарантує, що учасник дійсно має необхідні можливості для реагування на надзвичайні ситуації. Практика у сфері охоронних послуг свідчить, що інколи учасники можуть декларувати наявність ресурсів, які фактично не використовуються або не знаходяться у відповідному регіоні. У зв’язку з цим перевірка можливості прибуття групи реагування на об’єкт є обґрунтованим механізмом контролю достовірності інформації, поданої учасником. Скаржник помилково трактує вимогу Замовника як таку, що нібито зобов’язує учасника постійно розміщувати транспорт реагування безпосередньо на території об’єкта. Разом з тим тендерна документація не містить вимоги щодо постійного перебування груп швидкого реагування на території об’єкта Замовника. Йдеться виключно про підтвердження того, що учасник має реальну можливість оперативного виїзду та прибуття на об’єкт у разі виникнення тривожної ситуації. Отже, вимога не обмежує способи організації роботи груп реагування та не втручається у внутрішню організацію діяльності суб’єкта охоронної діяльності та не створює переваг для окремих учасників та не порушує принцип добросовісної конкуренції. Слід також зазначити, що у разі фактичної наявності в учасника належної матеріально-технічної бази, яка відповідає вимогам тендерної документації, відсутні об’єктивні підстави для її приховування або оскарження вимог щодо підтвердження такої наявності. У зв’язку з цим оскарження вимог, що стосуються підтвердження наявності матеріально-технічної бази, фактично свідчить не про їх дискримінаційний характер, а про небажання або неможливість окремого учасника підтвердити відповідність таким вимогам. У зв’язку з викладеним доводи скаржника є необґрунтованими, а підстави для внесення змін до тендерної документації відсутні. Враховуючи викладене відсутні підстави для задоволення Скарги. Оскаржувані вимоги тендерної документації повністю відповідають нормам чинного законодавства України і не є такими, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників. Вказані вище аргументи та доводи підтверджують правоту Замовника, правомірність встановлення згаданих вимог Тендерної документації, і в свою чергу спростовують зауваження Скаржника викладені в Скарзі. У пункті № 4 Скарги «Надмірні вимоги до аналогічного досвіду: прив’язка до кількості постів охорони» Скаржник оспорює вимогу Замовника щодо підтвердження наявності аналогічного досвіду на надання послуг з охорони об’єктів з трьома цілодобовими постами. Враховуючи цілодобовість режиму роботи підприємств у галузі сільського господарства загалом, Замовник продовжує наполягати на наданні охоронних послуг саме на цілодобових постах фізичної охорони. А стосовно досвіду конкретно Скаржника (як і будь-якого іншого Учасника), то тут Замовник уточнює, що досвід з надання охоронних послуг з комбінованим режимом охорони може бути розцінений і як досвід з надання охоронних послуг з цілодобовим режимом охорони, оскільки комбінований режим охорони об'єктів – це поєднання фізичної охорони (персоналу) та технічних засобів безпеки (сигналізації, контролю доступу) для максимального захисту. Адже цей підхід забезпечує оперативне реагування на загрози, поєднуючи людський фактор для прийняття рішень та автоматику для моніторингу. Замовник не вимагає та жодним пунктом тендерної документації не встановлює вимоги щодо підтвердження наявності аналогічного досвіду на надання послуг з охорони об’єктів з кількістю постів не менше 3 (три) цілодобових постів. Замовником передбачено вимогу щодо підтвердження досвіду надання послуг відповідно Додатоку 6 до тендерної документації «Перелік документів та/або інформації, які подаються учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції» П.3.3. Наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного(них) договору(ів): 1. На підтвердження наявності документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів) учасник процедури закупівлі має надати копію аналогічного договору з усіма додатками до нього, відгук та копію документу(ів), що підтверджують його виконання в повному обсязі. Виконанням договору в повному обсязі є надання видаткових накладних та / або актів приймання-передачі та / або актів наданих послуг та / або актів виконаних робіт, які підтверджують кількість (обсяг) товарів / робіт / послуг та суму, які визначені в аналогічному договорі. Аналогічним вважається договір про надання охоронних послуг на цілодобових постах фізичної охорони. Документальне підтвердження (договір та документи про його виконання) є об’єктивним способом перевірки факту реального надання послуг, а не лише декларування відповідного досвіду. Замовник не обмежує: кількість договорів, форму власності контрагентів, тип об’єктів. Тому сама по собі вимога не є дискримінаційною. Будь-який суб’єкт господарювання, який має досвід надання послуг фізичної охорони згідно з предметом закупівлі, може підтвердити свою відповідність цій вимозі. Отже, вимога є однаковою для всіх потенційних учасників та не створює переваг для конкретних суб’єктів господарювання. Згідно з практикою розгляду скарг Антимонопольним комітетом України вимоги щодо підтвердження аналогічного досвіду визнаються правомірними, якщо вони пов’язані з предметом закупівлі; спрямовані на підтвердження здатності учасника виконати договір; застосовуються однаково до всіх учасників. У даному випадку вимога щодо досвіду роботи на цілодобових постах безпосередньо пов’язана з предметом закупівлі та спрямована на підтвердження організаційної спроможності учасника. У зв’язку з викладеним підстави для внесення змін до тендерної документації відсутні, а доводи скаржника не підлягають задоволенню. У пункті № 5 Скарги «Надмірні вимоги до штрафних санкцій та оплати за надання послуг» Скаржник оспорює дві вимоги Замовника: щодо штрафу у розмірі 25% і щодо оплати. Так, стосовно штрафних санкцій одним із аргументів Скаржника є порушення балансу інтересів сторін. Як приклад можливої причини відмови Виконавця від виконання договору і відповідно настання подальшої штрафної санкції для Виконавця наводиться затримка фінансування Замовника. Але якраз затримка фінансування і є головною проблемою у реалізації грошових зобов’язань усіх бюджетних організацій. А Замовник (ВП НУБіП України «Ніжинський агротехнічний інститут») є саме бюджетною організацією. З року в рік інститут, як і інші державні й комунальні заклади освіти, у фінансовому аспекті зайнятий не розвитком, а виживанням. І жодного року фінансування витрат з державного бюджету на охорону державного майна не передбачалось. Єдиним джерелом оплати подібних потреб є кошти, зароблені інститутом самостійно. У той же час не слід забувати, що головним завданням закладу освіти є саме надання освітніх послуг (тобто навчання студентів), а не господарська діяльність. Тобто якихось фінансових преференцій для приватного бізнесу інститутові надавати просто нізвідки. Тому будь-яке підприємство (наприклад, Скаржник), свідомо вступаючи у цивільно-договірні відносини з бюджетним закладом освіти, має розуміти, що йому відігравати роль не лише бізнесмена, одержувача прибутку, але й роль соціального активіста, який, хоч і не є спонсором, але прагне й уміє знаходити консенсус зі своїм не дуже багатим контрагентом. Принаймні не натискає на болючі точки. Примусовості в таких взаєминах нема й не може бути. Інститут завжди з глибокою вдячністю відзначає десятки назв своїх надійних помічників зі сфери аграрного бізнесу. Для них таке поняття, як відстрочка платежу у господарській співпраці з інститутом, є звичайним зрозумілим поясненням поточної складної ситуації. Натомість Скаржник називає таку відстрочку несправедливістю строків оплати. Він вважає, що оплата протягом 20 робочих днів з 1 листопада 2026 року є недостатньою компенсацією за попередню відстрочку, а повна відсутність авансів робить договір ризикованим для Виконавця, особливо в умовах інфляції та воєнного стану. Шкода лише, що тут забувається, що ці самі інфляція та воєнний стан стосуються й закладу освіти. Інститут із перших днів повномасштабної агресії є учасником програм із продовольчого забезпечення Сил оборони України. Пропоноване Скаржником скорочення відстрочки до 30-60 днів і дозвіл авансів до 30% для забезпечення ліквідності Виконавця фізично неможливі, оскільки платоспроможність Замовника повністю залежить від реалізованого (чи нереалізованого) врожаю. Відповідно до статті 549 Цивільний кодекс України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов’язання. Тобто штрафні санкції є законним механізмом забезпечення належного виконання договірних зобов’язань. Отже, встановлення штрафних санкцій у проєкті договору є прямо передбаченим законодавством способом забезпечення виконання договору. Предметом закупівлі є послуги, пов’язані із забезпеченням безпеки об’єкта. Неналежне або несвоєчасне виконання таких послуг може призвести до: матеріальних збитків; пошкодження або втрати майна; виникнення загроз безпеці об’єкта. З огляду на це, встановлення відповідальності виконавця у вигляді штрафних санкцій є економічно та функціонально обґрунтованим інструментом управління ризиками. Такі умови стимулюють виконавця дотримуватись умов договору, забезпечувати якість послуг, оперативно реагувати на можливі порушення. Проєкт договору оприлюднений у складі тендерної документації умови договору є однакові для всіх потенційних учасників процедури закупівлі. Жоден учасник не отримує переваг, індивідуальних умов, виключень із відповідальності. Отже, умови щодо штрафних санкцій не мають дискримінаційного характеру, оскільки застосовуються однаково до будь-якого учасника, який стане переможцем процедури закупівлі. Учасник самостійно приймає рішення щодо участі у процедурі. Тобто учасник процедури закупівлі заздалегідь ознайомлюється з умовами проєкту договору, самостійно оцінює свої можливості щодо їх виконання, приймає рішення щодо участі в закупівлі. Якщо потенційний учасник не погоджується з умовами договору, він має право не брати участі у процедурі, однак це не свідчить про дискримінаційність таких умов. Таким чином твердження про «надмірність» санкцій є суб’єктивною оцінкою скаржника, що не підтверджена нормами законодавства. Штраф у розмірі 25% передбачений проєктом договору саме за відмову від виконання Виконавцем умов Договору. При цьому Скаржник позиціонує себе як потенційний професійний відповідальний надавач послуг, що об’єктивно має унеможливлювати виникнення обставин, які призведуть до невиконання умов договору і відповідно накладання штрафу. Тому Замовник не розуміє віднесення даної вимоги до дискримінаційної, або трактує бачення Скаржника як таке, що може допускати виникнення обставин посягання на державне майно. Крім того, Замовник не може самостійно приймати рішення щодо здійснення авансових платежів. Відповідно до постанови КМУ від 4 грудня 2019 р. № 1070 "Деякі питання здійснення розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти" Розмір та строк попередньої оплати в межах строків, визначених у абзацах другому-четвертому цього пункту, кількість платежів з попередньої оплати в межах строку, а також положення щодо здійснення в поточному бюджетному періоді попередньої оплати тих товарів, робіт і послуг, що згідно з договорами про закупівлю передбачається поставити, виконати і надати протягом поточного чи наступного бюджетного періоду, визначаються головним розпорядником бюджетних коштів виходячи із необхідності, що обґрунтовується, зокрема, реальним станом поставки товару, виконання робіт, надання послуг, помісячним розподілом бюджетних асигнувань, сезонністю робіт, циклом виробництва. Для отриманні дозволу на здійснення авансових платежів необхідно пройти цілу низку погоджень та отримати дозволи головного розпорядника бюджетних коштів, обґрунтовуючи причину їх здійснення. Враховуючи, що господарська діяльність не є основним видом діяльності Замовника, доволі мала вірогідність взагалі отримати такий дозвіл. Оскільки вони надаються для забезпечення основного функціонування інституцій. У п.п. 1 п. 19 постанови КМУ від 12 жовтня 2022 р. № 1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» чітко прописано про зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника. Відповідно до проєкту договору Замовник може вийти з пропозицією про зменшення обсягу закупівлі, виходячи з реальних фінансових можливостей. При цьому повідомляємо, що всі зміни до договору вносяться лише шляхом підписання Сторонами додаткової угоди. Компенсація втрат виконавця законодавчо не передбачена без наявності рішення суду чи інших законодавчих інституцій. Оскільки замовник є державним закладом, а не приватною інституцією, та суттєво законодавчо обмежений у правах. Водночас повідомляємо, що вартість майнового комплексу, який буде охоронятися за результатами проведеної закупівлі, становить близько 100 млн грн, а вартість предмета закупівлі (послуг охорони) – близько 1,5 млн грн. Тому 25% від суми договору, а саме – 373,6 тис. грн, не є значною сумою відносно вартості майна. При цьому у разі невиконання умов договору, виникає потреба у проведенні нової процедури закупівлі, що, відповідно, вкотре відтерміновує дату початку періоду надання послуг з охорони новим Виконавцем. У цей період високовартісний об’єкт залишається без охорони, що підвищує ризик посягання на державне майно. Тому дана вимога є цілком правомірною, оскільки в Цивільному кодексі України не встановлено конкретного розміру чи обмеження штрафу за невиконання умов договору. А загалом інститут як Замовник вважає, що Учасник, який заявляє подібні скарги, не розуміє усієї суті ведення сільського господарства і випадково став брати участь у тендерній процедурі. Адже, як передбачає стаття 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору. Таким чином, закон прямо передбачає принцип свободи договору, що означає право сторін самостійно погоджувати умови: відповідальності сторін; порядку розрахунків; розміру штрафних санкцій; інших істотних умов виконання договору. Зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, а також умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Таким чином, проєкт договору, який оприлюднюється у складі тендерної документації, є пропозицією Замовника щодо умов майбутнього договору, з якими учасники мають можливість ознайомитись до моменту подання тендерної пропозиції. Учасник процедури закупівлі, подаючи пропозицію, підтверджує свою згоду з умовами договору, що є усталеною практикою проведення публічних закупівель. При цьому жодна норма законодавства не забороняє встановлювати в договорі відповідальність за неналежне виконання зобов’язань, якщо така відповідальність є однаковою для всіх потенційних учасників. Практика розгляду скарг Антимонопольний комітет України свідчить, що незгода учасника з комерційними умовами договору не є підставою для визнання тендерної документації дискримінаційною. Доводи скаржника щодо умов оплати та можливості зміни обсягів послуг є безпідставними, оскільки порядок та строки оплати визначені відповідно до Цивільного кодексу: законодавство не зобов’язує замовника передбачати авансування; умови оплати є однаковими для всіх учасників; можливість зміни обсягів закупівлі прямо передбачена законодавством; скаржником не наведено жодної норми права, яка б підтверджувала порушення. У зв’язку з викладеним підстави для внесення змін до тендерної документації відсутні, а вимоги скаржника не підлягають задоволенню. На підтвердження вищевказаного Замовник наголошує що оскарження вимог тендерної документації свідчить про намагання Скаржника нівелювати саму суть охоронної послуги та забезпечити собі участь у торгах, не маючи для цього мінімально необхідних ресурсів. Згідно з Законом України «Про охоронну діяльність», суб’єкт господарювання має забезпечувати належний рівень надання послуг. Оскарження вимог до МТБ (транспорту та облаштування постів) з боку Скаржника виглядає як спроба демпінгу за рахунок зниження якості та надійності охорони. Замовнику потрібен виконавець, який прийде на об'єкт із власним готовим рішенням, а не той, хто планує здійснювати охорону «дистанційно» або без належного технічного оснащення, посилаючись на те, що вимоги до професійного обладнання є «дискримінаційними». Скаржник намагається підмінити поняття «дискримінація» поняттям «відсутність у нього необхідної матеріально-технічної бази». Замовник не може нести ризики втрати державного майна через те, що окремі потенційні учасники не мають у своєму розпорядженні автомобілів чи мобільних постів для несення служби на великих територіях. Вимоги ТД є об’єктивними критеріями спроможності учасника виконати договір. Бажання Скаржника надавати послуги з фізичної охорони, без наявності в нього матеріально-технічної бази в умовах війни — це не «боротьба за конкуренцію», а безвідповідальність. Верховний Суд у своїх рішеннях (зокрема, за правовою позицією у справах, пов'язаних із Законом "Про публічні закупівлі") зазначає, що наявність двох або більше учасників, які відповідають вимогам тендерної документації (ТД), зазвичай свідчить про дотримання принципів конкуренції, а не про дискримінацію. Обмеження є дискримінаційними лише тоді, коли вони штучно створені під одного учасника. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду по справі № 640/1042/19 від 29.01.2021 визначив, що «дискримінація передбачає створення нерівних умов для конкретної особи або групи осіб серед інших». З цього приводу, також Верховний Суд у справі № 640/1042/19 зауважує: «Судова колегія Верховного Суду вважає за необхідне зазначити, що незгода суб`єкта господарювання з умовами тендерної документації процедури закупівлі, в якій він має намір взяти участь, як і невідповідність тендерної пропозиції суб`єкта господарювання вказаним вимогам, не є підставою для визнання умов тендерної документації дискримінаційними». Замовником здійснено попередній аналіз ринку щодо предмету закупівлі в межах м. Ніжин та встановлено, що послуги у відповідності до вимог Тендерної документації можуть надавати щонайменше такі субєкти господарювання: 1. Управління поліції охорони у Чернігівській області (охоронна фірма) КОД ЄДРПОУ 40109021 2. ПП "ЯВІР-2000" (охоронна фірма) КОД ЄДРПОУ 4129313 3. ТОВ "НІЖИНСЬКА НЕДЕРЖАВНА СЛУЖБА ОХОРОНИ" / КОД ЄДРПОУ 36362973. 4. ТОВ "ДІОН ТОП ПЛЮС" / КОД ЄДРПОУ 35506010 5. Рутіл (Охоронна фірма) КОД ЄДРПОУ33799840 6. ТОВ "БАЛУ" (охоронна фірма), КОД ЄДРПОУ 42871031 7. Приватне підприємство "Реламакс" КОД ЄДРПОУ 34383169 8. ТОВ Гепард – Північ , КОД ЄДРПОУ 44336314 9. ТОВ "РИСЬ" КОД ЄДРПОУ 32170416О Отже, доводи Скаржника щодо нібито обмеження конкуренції умовами тендерної документації не відповідають фактичній ситуації на ринку охоронних послуг у відповідному регіоні. Наявність значної кількості суб’єктів охоронної діяльності, які здійснюють свою господарську діяльність у місті Ніжин та прилеглому регіоні, свідчить про конкурентний характер відповідного ринку охоронних послуг. Крім того, відповідно до частини 3 статті 16 Закон України "Про публічні закупівлі" учасник процедури закупівлі має право для підтвердження своєї відповідності кваліфікаційним критеріям залучати потужності інших суб’єктів господарювання як субпідрядників або співвиконавців. Таким чином, навіть у разі відсутності у Скаржника окремих елементів матеріально-технічної бази у конкретному населеному пункті, законодавство прямо передбачає можливість залучення інших суб’єктів охоронної діяльності на умовах субпідряду або співвиконання договору. Отже, твердження Скаржника про неможливість участі у процедурі закупівлі через встановлені Замовником вимоги є безпідставним, оскільки: • ринок охоронних послуг у відповідному регіоні є конкурентним; • на території м. Ніжин функціонує значна кількість охоронних компаній; • законодавство дозволяє учасникам залучати субпідрядників для підтвердження наявності необхідних ресурсів. З огляду на викладене, встановлені Замовником вимоги не обмежують конкуренцію та не створюють дискримінаційних умов, а лише спрямовані на забезпечення належної якості та безперервності надання охоронних послуг. Отже, відсутність у Скаржника технічної чи організаційної можливості привести свою діяльність у відповідність до об’єктивних вимог Замовника не свідчить про дискримінаційний характер тендерної документації, а лише підтверджує невідповідність кваліфікації конкретного суб'єкта рівню складності та відповідальності послуг, що закуповуються. Закон захищає конкуренцію, а не інтереси окремих учасників, які не здатні забезпечити належний рівень безпеки стратегічного об’єкта. Право на участь у закупівлі не є абсолютним і автоматичним — воно корелюється з обов'язком учасника відповідати встановленим критеріям. Нездатність Скаржника забезпечити виконання вимог щодо локалізації ресурсів у прифронтовому регіоні є виключно наслідком його власної господарської політики, а не результатом штучних бар’єрів. Суб’єктивне бачення Скаржника щодо «дискримінаційності» вимог ґрунтується виключно на його небажанні інвестувати у власну матеріально-технічну базу в м. Чернігові. Проте закупівлі у сфері охорони об’єктів охорони здоров’я не можуть бути адаптовані під «найменш спроможного» учасника. Вимоги документації є пропорційними предмету закупівлі, а неможливість окремого суб’єкта взяти участь у торгах через власну неконкурентоспроможність не може бути підставою для звинувачень Замовника у порушенні законодавства Відповідно Додатоку 6 до тендерної документації « Перелік документів та/або інформації, які подаються учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції» п. 10. Учасник в складі тендерної пропозиції надає довідку з інформацією про повне найменування, місцезнаходження, код ЄДРПОУ та ПІБ керівника щодо кожного суб’єкта господарювання, якого учасник планує залучати до виконання робіт чи послуг як субпідрядника/співвиконавця у обсязі не менше ніж 20 відсотків від вартості договору про закупівлю (надається у разі залучення). Отже, ПП «ІБК» залученням субпідрядної організації в рамках даної закупівлі може прийняти участь та виконати умови договору необхідні для здійснення їх діяльності . Таким чином, бар’єр для участі відсутній. Згідно з відкритими даними електронної системи публічних закупівель Prozorro, ПП «Інноваційні безпекові комплекси» (код ЄДРПОУ 39208096) не має жодного укладеного договору щодо надання послуг з охорони об’єктів у Чернігівській області. З огляду на відсутність у Prozorro інформації про укладені договори ПП «Інноваційні безпекові комплекси» щодо надання охоронних послуг у Чернігівській області, випливає відсутність підтвердженої матеріально-технічної бази, груп швидкого реагування та фактичної дислокації підрозділів у регіоні, що об’єктивно унеможливлює забезпечення належної охорони об’єкта в місті Ніжин, з дотриманням встановлених строків реагування. (єдина закупівля в системі Prozorro – це 1 участь без виграшу, але штучно затянута Скаржником, що свідчить про виключно деструктивний характер дій Скаржника, спрямований не на реальну участь у конкурентній боротьбі, а на штучне блокування закупівельного процесу (тендерний тролінг). Враховуючи викладене відсутні підстави для задоволення Скарги. Оскаржувані вимоги тендерної документації повністю відповідають нормам чинного законодавства України і не є такими, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників. Вказані вище аргументи та доводи підтверджують правоту Замовника, правомірність встановлення згаданих вимог Тендерної документації, і в свою чергу спростовують зауваження Скаржника викладені в Скарзі. Твердження Скаржника в даній скарзі не відповідають фактичним обставинам та вводять в оману Колегію Антимонопольного комітету України. Отже, Скарга ПП «Інноваційні безпекові комплекси» спрямована не на усунення дискримінації, а на зниження вимог до якості та безпеки надання послуг. Таким чином, підстав для задоволення скарги та зобов’язання Замовника вносити зміни до тендерної документації немає. Правові підстави для задоволення скарги відсутні. ПРОСИМО: 1. Прийняти дане пояснення по скарзі UA-2026-03-03-014938-a.b1 від 06.03.2026 року. 2. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «ПРИВАТНЕ ПІДПРИЄМСТВО «ІННОВАЦІЙНІ БЕЗПЕКОВІ КОМПЛЕКСИ» у задоволені скарги в повному обсязі. Додатки: 1. Рішення Верховного Суду у справі № 640/1042/19. 2. Цивільний кодекс України. 3. Кодекс законів про працю. 4. Закон України від 22 березня 2012 р. № 4616-VI «Про охоронну діяльність». 5. Постанова КМУ від 18 листопада 2015 р. № 960 «Про затвердження Ліцензійних умов провадження охоронної діяльності». 6. Постанова КМУ від 4 грудня 2019 р. № 1070 «Деякі питання здійснення розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти». 7. Наказ МВС України №375 від 18.04.2013. 8. Постанова КМУ від 12 жовтня 2022 р. № 1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування».
Пункт скарги, до якого відноситься пояснення: d7bad6571ad644e6863f4eabf7046a5d
Дата опублікування: 12.03.2026 18:11
Автор: Замовник
Номер: d293889d1cd94864a128fc643a35fd42
Тема запиту: Скарга та докази
Текст запиту: Скарга та докази
Пункт скарги, до якого відноситься пояснення: d7bad6571ad644e6863f4eabf7046a5d
Дата опублікування: 06.03.2026 15:53
Автор: Скаржник