Ковбаса сирокопчена вищого сорту традиційного асортименту

Відповідно до п.2 Додатку 3 до Оголошення учасник повинен надати копії документів, які свідчать про якість на кожну позицію товару, що пропонуються Учасником. Надалі у скобках замовником наведені види документів, які можуть бути надані учасником – (експертний висновок чи/або протокол дослідження (випробування); посвідчення про якість та/або декларація виробника тощо (засвідчені копії). Водночас аналіз структури зазначеної вимоги свідчить про те, що документи поділені на дві окремі групи, відокремлені крапкою з комою, а саме: • документи, що оформлюються за результатами незалежних досліджень (експертний висновок, протокол випробувань); • документи, що оформлюються виробником (посвідчення про якість, декларація виробника). Такий поділ вказує на існування альтернативних способів підтвердження якості товару, а не на обов’язковість одночасного подання документів з кожної групи. Позиція замовника про те, що використання крапки з комою нібито встановлює обов’язок надання документів з обох частин переліку, є безпідставною. Відповідно до правил української пунктуації, крапка з комою є розділовим знаком, який використовується для структурного відокремлення складних або поширених елементів речення, зокрема у випадках, коли такі елементи вже містять інші розділові знаки (наприклад, «чи/або», «та/або»). При цьому крапка з комою не є сполучником, не встановлює логічного зв’язку обов’язковості та не може замінювати собою слова «та», «а також», «зобов’язаний» чи інші імперативні конструкції. Таким чином, ототожнення крапки з комою зі сполучником «та» фактично означає надання розділовому знаку змістовного навантаження, яке йому не притаманне. У разі прийняття такого підходу будь-який перелік, розділений крапкою з комою, автоматично набував би значення обов’язкової сукупності всіх його елементів, що суперечить як правилам української мови, так і усталеній діловій практиці. Більше того, використані у вимозі формулювання «чи/або» та «та/або» прямо свідчать про альтернативний характер надання документів і надають учаснику право вибору одного або декількох документів. Додаткове використання слова «тощо» підтверджує відкритий та невичерпний характер переліку. Зокрема, слово «тощо» у діловому та правовому мовленні використовується для позначення невичерпності переліку та означає можливість включення до нього інших однорідних елементів, які не були прямо перелічені. Таким чином, замовник свідомо не обмежив учасника виключно наведеними видами документів, а лише навів приклади можливих документів, що можуть підтверджувати якість товару. Використання формулювання «тощо» виключає можливість тлумачення такого переліку як закритого або обов’язкового у повному складі, оскільки у протилежному випадку замовник би визначив чіткий та вичерпний перелік документів без застосування узагальнюючих слів. Аналогічна позиція вкладена у рішеннях АМКУ рішення від 10.03.2025 № 3605 UA-2025-02-12-010075-a, 21.06.2024 № 10836 UA-2024-05-27-009070-a Отже, поєднання конструкцій «чи/або», «та/або» та слова «тощо» у сукупності однозначно свідчить про те, що перелік документів має рекомендаційний та орієнтовний характер, а не встановлює обов’язок подання кожного із зазначених документів. Відповідно до основних принципів здійснення публічних закупівель, зокрема принципів прозорості на всіх стадіях закупівель, недискримінації учасників та рівного ставлення до них, а також об’єктивного та неупередженого визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі, вимоги замовника повинні бути чіткими, однозначними та такими, що не допускають довільного тлумачення. Отже, відсутність прямої вимоги щодо обов’язкового подання документів із кожної групи, разом із використанням альтернативних мовних конструкцій, свідчить про те, що учасник мав право надати один або декілька документів на вибір для підтвердження якості товару. Таким чином, вимога замовника щодо обов’язкового надання одночасно експертного висновку/протоколу та посвідчення про якість є результатом розширеного та довільного тлумачення умов Оголошення і не ґрунтується на його змісті.