0 800 330 331
Увійти /
  • Відкриті торги з особливостями
  • Однолотова
  • КЕП

Електронні комунікаційні послуги для забезпечення роботи каналів Відомчої електронної комунікаційної мережі ДПС

Завершена

19 072 100.00 UAH з ПДВ
Період оскарження: 18.02.2026 18:09 - 08.04.2026 00:00
Скарга
Відхилено
КЕП

Скаргу

Номер: 3fa44eb3ffba472fa3c11d6972be4ca9
Пов'язаний елемент: Закупівля
Ідентифікатор запиту: UA-2026-02-18-014378-a.b2
Назва: Скаргу
Скарга:
СКАРГА щодо порушення Замовником законодавства у сфері публічних закупівель (порушення порядку проведення процедури закупівлі)
Пов'язані документи: Учасник Орган оскарження Замовник
Дата прийняття скарги до розгляду: 06.04.2026 16:08
Дата розгляду скарги: 16.04.2026 10:00
Місце розгляду скарги: Антимонопольний комітет України
Дата прийняття рішення про прийняття скарги до розгляду: 08.04.2026 14:44
Дата прийняття рішення про відхилення скарги: 21.04.2026 15:52
Автор: ТОВ "НПК "ХОУМ-НЕТ", Аліна Коваленко +380984266627 koval.alina@homenet.ua

Пункт скарги

Порядковий номер пункту скарги: 1
Номер: 0dc22fc9b6b34040a1fd8b220bbb5646
Заголовок пункту скарги: СКАРГА щодо порушення Замовником законодавства у сфері публічних закупівель (порушення порядку проведення процедури закупівлі)
Опис заперечення: Державною податковою службою України (далі – Замовник), 18 лютого 2026 року було оприлюднено оголошення про проведення процедури відкритих торгів з особливостями за предметом: Послуги телефонного зв’язку та передачі даних – за кодом ДК 021:2015 – 64210000-1 (Електронні комунікаційні послуги для забезпечення роботи каналів Відомчої електронної комунікаційної мережі ДПС).
ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «НАУКОВО-ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ «ХОУМ-НЕТ» (далі-Скаржник), має усі необхідні документи та потужності для надання послуг, а також можливість здійснити подання тендерної пропозиції для участі у даній публічній закупівлі з особливостями.
Однак, при ознайомленні з умовами Тендерної документації на закупівлю затвердженою Рішенням уповноваженої особи Артемом МАЗАНЕНКО, Протокол № 94 від 02.04.2026 року, (далі-Тендерна документація), було встановлено, що вказана тендерна документація містить очевидно безпідставні та дискримінаційні умови, які не являються необхідними для Замовника у даній публічній закупівлі, а являються засобами позацінового відсіювання учасників за рахунок штучних вимог про надання певних документів.
Тип пов'язаного елемента: Скарга на закупівлю
Тип пов'язаного елемента: 85d13127236b4c31815fc0f0efa591f5
Тип порушення: Порушення, пов'язані з вимогами законодавства
Ідентифікатор класифікації: Кваліфікаційні критерії учасників
Тип порушення: Кваліфікаційні критерії учасників
Опис суті пункту скарги: 1. У Додатку № 5 «ПРОЄКТ ДОГОВОРУ* про надання електронних комунікаційних послуг» до Тендерної документації міститься пункт 4.1. наступного змісту:
«4.1.Строк надання Послуг: з дати підписання цього Договору Сторонами по 31.12.2026 включно (дата початку надання Послуг може бути уточнена (скоригована) на етапі укладення договору з урахуванням строку, необхідного для організації каналів зв’язку (підключення ліній зв’язку, встановлення та налаштування на вузлах Замовника мережевого обладнання)). Підтвердженням включення каналів передачі даних є підписаний Акт включення каналу передачі даних (Додаток 5 до цього Договору), який підтверджує своєчасну організацію повного переліку каналів зв’язку, який наведено у п. 1.16.1 Технічних вимог (Додаток 2 до цього Договору), та своєчасний початок надання Послуг у відповідності до вимог, які наведені у п. 1.17.1 Технічних вимог (Додаток 2 до цього Договору)..».
Водночас, у Додатку 4 до тендерної документації (Технічні вимоги) та Додатку № 2 до Проєкту Договору, зокрема у пунктах 1.16 та 1.17, Замовником встановлено чіткі, конкретні та обов’язкові строки початку надання послуг по каналах передачі даних, а саме:
«1.16. Учасник організовує Замовнику канали зв’язку (забезпечує підключення ліній зв’язку, встановлення та налаштування мережевого обладнання) у відповідності до всіх визначених технічних вимог у такі строки:
1.16.1. для каналів за №№ 1-30, №№ 44-49, № 56, № 59, № 65, № 75, № 76, №№ 92-109, № 112, №№ 125-158, № 173, № 174, №№ 193-216, №№ 232-235, №№ 255-279, №№ 296-298, №№ 300-303, №№ 305-311, №№ 314-351, №№ 365-367, № 371, № 372, № 374, № 375, №№ 377-405 згідно з таблицею «Перелік послуг» Додатка 2 до Технічної специфікації (Технічних вимог) (237 каналів) – не пізніше 7 календарних днів з дня укладення цього Договору;
1.16.2. для каналів за №№ 368-370, № 373, № 376 згідно з таблицею «Перелік послуг» Додатка 2 до Технічної специфікації (Технічних вимог) – до 01.05.2026;
1.16.3. для каналів за №№ 77-91 згідно з таблицею «Перелік послуг» Додатка 2 до Технічної специфікації (Технічних вимог) – до 01.06.2026;
1.16.4. для каналів за №№ 352-364 згідно з таблицею «Перелік послуг» Додатка 2 до Технічної специфікації (Технічних вимог) – до 01.07.2026;
1.16.5. для каналів за №№ 236-254 згідно з таблицею «Перелік послуг» Додатка 2 до Технічної специфікації (Технічних вимог) – до 01.09.2026;
1.16.6. для каналів за №№ 217-231 згідно з таблицею «Перелік послуг» Додатка 2 до Технічної специфікації (Технічних вимог) – до 01.10.2026;
1.16.7. для каналів за №№ 31-43 згідно з таблицею «Перелік послуг» Додатка 2 до Технічної специфікації (Технічних вимог) – до 01.11.2026;
1.16.8. для каналів за №№ №№ 280-295 згідно з таблицею «Перелік послуг» Додатка 2 до Технічної специфікації (Технічних вимог) – до 01.12.2026;
1.16.9. для каналів за №№ 159-172 згідно з таблицею «Перелік послуг» Додатка 2 до Технічної специфікації (Технічних вимог) – до 01.12.2026;
1.16.10. для нового каналу зв’язку (у разі організації нового підключення та/або у разі перенесення діючого каналу зв’язку на нову адресу) – у строки, погоджені між Замовником та Виконавцем, але не більше ніж 7 календарних днів з дня, наступного за днем отримання Виконавцем відповідної заявки від Замовника.
1.17. Дата початку надання Послуг по каналах передачі даних (у тому числі, каналах відеоконференцзв’язку):
1.17.1. для каналів за №№ 1-30, №№ 44-49, № 56, № 59, № 65, № 75, № 76, №№ 92-109, № 112, №№ 125-158, № 173, № 174, №№_193-216, №№ 232-235, №№ 255-279, №№ 296-298, №№ 300-303, №№ 305-311, №№_314-351, №№ 365-367, № 371, № 372, № 374, № 375, №№_377-405 згідно з таблицею «Перелік послуг» Додатка 2 до Технічної специфікації (Технічних вимог) (237 каналів) – не пізніше 7 календарних днів з дня укладення цього Договору;
1.17.2. для каналів за №№ 368-370, № 373, № 376 згідно з таблицею «Перелік послуг» Додатка 2 до Технічної специфікації (Технічних вимог) (Чернівецька область – 5 каналів) – з 01.05.2026;
1.17.3. для каналів за №№ 77-91 згідно з таблицею «Перелік послуг» Додатка 2 до Технічної специфікації (Технічних вимог) (Житомирська область – 15 каналів) – з 01.06.2026;
1.17.4. для каналів за №№ 352-364 згідно з таблицею «Перелік послуг» Додатка 2 до Технічної специфікації (Технічних вимог) (Черкаська область – 13 каналів) – з 01.07.2026;
1.17.5. для каналів за №№ 236-254 згідно з таблицею «Перелік послуг» Додатка 2 до Технічної специфікації (Технічних вимог) (Полтавська область – 19 каналів) – з 01.09.2026;
1.17.6. для каналів за №№ 217-231 згідно з таблицею «Перелік послуг» Додатка 2 до Технічної специфікації (Технічних вимог) (Одеська область – 15 каналів) – з 01.10.2026;
1.17.7. для каналів за №№ 31-43 згідно з таблицею «Перелік послуг» Додатка 2 до Технічної специфікації (Технічних вимог) (Дніпропетровська область – 13 каналів) – з 01.11.2026;
1.17.8. для каналів за №№ 280-295 згідно з таблицею «Перелік послуг» Додатка 2 до Технічної специфікації (Технічних вимог) (Тернопільська область – 16 каналів) – з 01.12.2026;
1.17.9. для каналів за №№ 159-172 згідно з таблицею «Перелік послуг» Додатка 2 до Технічної специфікації (Технічних вимог) (Кіровоградська область – 14 каналів) – з 01.12.2026;
1.17.10. для нового каналу зв’язку (у разі організації нового підключення та/або у разі перенесення діючого каналу зв’язку на нову адресу) – у строки, погоджені між Замовником та Виконавцем, але не більше ніж 7 календарних днів з дня, наступного за днем отримання Виконавцем відповідної заявки від Замовника.»
Таким чином, тендерна документація містить внутрішню суперечність та колізію, оскільки одночасно встановлює два різні підходи до визначення строку початку надання послуг: з одного боку — чітко визначений граничний строк (не пізніше 7 календарних днів або конкретні календарні дати) у Технічних вимогах до тендерної документації, а з іншого боку — невизначений строк, який може бути змінений (уточнений) на етапі укладення договору за рішенням Замовника. Наявність таких взаємовиключних положень унеможливлює однозначне розуміння умов закупівлі, створює правову невизначеність та не дозволяє потенційному учаснику належним чином сформувати свою тендерну пропозицію, зокрема здійснити коректний розрахунок вартості послуг, строків організації каналів зв’язку, необхідних ресурсів та ризиків виконання договору.
Більше того, положення пункту 4.1 проєкту договору щодо можливості уточнення (коригування) строку початку надання послуг фактично надає Замовнику необмежене дискреційне право змінювати істотні умови договору після завершення процедури закупівлі та визначення переможця, що є неприпустимим та суперечить основним принципам здійснення публічних закупівель, визначеним статтею 5 Закону України «Про публічні закупівлі», зокрема принципам відкритості, прозорості, недискримінації учасників та добросовісної конкуренції. Строк початку надання послуг безпосередньо впливає на зміст тендерної пропозиції, її економічні показники та можливість виконання зобов’язань, а отже є істотною умовою договору, яка повинна бути чітко, однозначно та однаково визначена для всіх учасників на етапі подання тендерних пропозицій.
Окремо слід наголосити, що формулювання в пункту 4.1. проєкту Договору про можливість «уточнення (коригування)» строку початку надання послуг не усуває зазначеної колізії, а навпаки — поглиблює її, оскільки прямо суперечить імперативним вимогам пункту 1.16 та 1.17 Технічних вимог, яким вже встановлено конкретний строк — не пізніше 7 календарних днів з дня укладення договору. Таким чином, одночасне існування в тендерній документації жорстко визначеного строку та можливості його довільного коригування означає, що учасник не має можливості достеменно визначити, які саме умови будуть застосовані при виконанні договору, що є неприпустимим у процедурі публічних закупівель.
Крім того, така конструкція створює передумови для потенційної дискримінації учасників, оскільки дозволяє Замовнику на етапі укладення договору погоджувати різні строки початку надання послуг для різних учасників або фактично адаптувати умови договору під конкретного переможця, що порушує принцип рівного ставлення до учасників. Учасники перебувають у нерівних умовах, оскільки не мають однакового та чіткого розуміння строків виконання зобов’язань, що безпосередньо впливає на їхню здатність взяти участь у процедурі закупівлі.
Практика Постійно діючої адміністративної комісії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель також підтверджує неправомірність встановлення неузгоджених умов тендерної документації. Так, у рішенні № 12170-р/пк-пз від 07.08.2023 року, Комісія дійшла висновку, що положення тендерної документації, які містять різні та неузгоджені строки виконання зобов’язань, є порушенням законодавства у сфері публічних закупівель, оскільки позбавляють учасників можливості належним чином підготувати тендерні пропозиції та створюють правову невизначеність. Аналогічна ситуація має місце і у даній процедурі закупівлі, де Замовник встановив суперечливі умови щодо строків початку надання послуг.
Відповідно до частини четвертої статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі», тендерна документація не повинна містити положень, що обмежують конкуренцію або призводять до дискримінації учасників, а також повинна бути чіткою та однозначною. Встановлення взаємовиключних та невизначених умов щодо строків виконання зобов’язань порушує зазначені вимоги Закону, а також принципи здійснення публічних закупівель, визначені статтею 5 Закону.
З огляду на викладене, тендерна документація Замовника в частині визначення строків початку надання послуг містить істотні невідповідності, які порушують вимоги законодавства у сфері публічних закупівель, обмежують конкуренцію, створюють правову невизначеність та порушують права та законні інтереси Скаржника як потенційного учасника процедури закупівлі.
Враховуючи усе викладене, вважаємо, що права та законні інтереси Скаржника можуть бути захищені шляхом зобов’язання Замовника усунути дискримінаційні умови тендерної документації та привести тендерну документацію у відповідність із вимогами законодавства, а саме: внести зміни до пункту 4.1. Додатку № 5 «ПРОЄКТ ДОГОВОРУ* про надання електронних комунікаційних послуг» до Тендерної документації.
Вимоги: Зобов'язати замовника внести зміни до тендерної документації
×
  • Зобов'язати замовника внести зміни до тендерної документації
Порядковий номер пункту скарги: 2
Номер: d26fd30162604fe29c4d836626269e05
Заголовок пункту скарги: СКАРГА щодо порушення Замовником законодавства у сфері публічних закупівель (порушення порядку проведення процедури закупівлі)
Опис заперечення: У Додатку № 5 «ПРОЄКТ ДОГОВОРУ* про надання електронних комунікаційних послуг» до Тендерної документації міститься пункт 6.2.1. наступного змісту:
Тип пов'язаного елемента: Скарга на закупівлю
Тип пов'язаного елемента: 85d13127236b4c31815fc0f0efa591f5
Тип порушення: Порушення, пов'язані з вимогами законодавства
Ідентифікатор класифікації: Кваліфікаційні критерії учасників
Тип порушення: Кваліфікаційні критерії учасників
Опис суті пункту скарги: «Замовник має право:
6.2.1. Достроково розірвати Договір в односторонньому порядку, письмово повідомивши Виконавця не пізніше, ніж за 10 (десять) календарних днів до дати розірвання Договору, у разі:
- порушення Виконавцем строків організації повного переліку каналів зв’язку, який наведено у п. 1.16.1 Технічних вимог (Додаток 2 до цього Договору) та строків початку надання Послуг відповідно до вимог, які наведені у п. 1.17.1 Технічних вимог (Додаток 2 до цього Договору). У такому випадку послуги з організації каналів зв’язку (разові витрати при організації підключення згідно з Таблицею 1 «Тарифи на послуги (щомісячні, разові)» Додатка 1 до цього Договору) Замовником не оплачуються. Зазначене порушення є підставою для неповернення забезпечення виконання договору;
- порушення Виконавцем умов цього Договору, зокрема положень розділів 2, 4, 6, 10, 12, 13, що також є підставою для неповернення забезпечення виконання договору».
Зазначені положення є такими, що порушують вимоги законодавства у сфері публічних закупівель та принципи здійснення закупівель, оскільки встановлюють істотний дисбаланс прав та обов’язків сторін, створюють необґрунтовані та непропорційні ризики для учасників, а також містять ознаки дискримінації.
По-перше, надане Замовнику право на одностороннє розірвання договору сформульовано надмірно широко, юридично невизначено та не містить належної конкретизації підстав його застосування. Формулювання «порушення Виконавцем умов цього Договору, зокрема положень розділів 2, 4, 6, 10, 12, 13» є оціночним, розмитим та таким, що охоплює фактично будь-яке відхилення від умов договору незалежно від його характеру, істотності та наслідків. За відсутності чітко визначеного переліку порушень або критеріїв їх істотності Замовник отримує можливість на власний розсуд кваліфікувати будь-які дії або бездіяльність Виконавця як порушення, що є підставою для розірвання договору.
При цьому тендерна документація та проєкт договору не містять визначення понять «порушення», «неналежне виконання» чи «істотне порушення», не встановлюють жодних кількісних або якісних критеріїв для оцінки таких порушень, не передбачають залежності між характером порушення та наслідками його вчинення. Відсутність такої деталізації створює правову невизначеність та відкриває можливість для суб’єктивного, вибіркового та потенційно упередженого застосування зазначеної норми.
Фактично, за таких умов навіть мінімальне або технічно незначне відхилення (наприклад, короткострокова затримка, технічна особливість роботи мережі, формальне зауваження до документального оформлення) може бути кваліфіковане Замовником як порушення умов договору та використане як підстава для його одностороннього розірвання. При цьому наслідки такого розірвання є максимально суворими та непропорційними — припинення договору, втрата забезпечення виконання договору та неоплата фактично виконаних робіт.
Окремо слід наголосити, що зазначене право Замовника реалізується без встановлення обов’язку доведення факту порушення у об’єктивний спосіб, без необхідності його підтвердження належними доказами та без передбачення будь-якого незалежного або погодженого сторонами механізму оцінки. Це означає, що рішення про наявність порушення та доцільність розірвання договору приймається Замовником одноосібно, що створює ризик зловживання правом та використання такого механізму як інструменту впливу на Виконавця.
Як приклад, пункту 4.1. Додатку № 5, порядок приймання послуг, передбачений проєктом договору. Зокрема, встановлено, що кожна лінія зв’язку вважається організованою та послуга — наданою виключно після підписання відповідного Акта включення каналу передачі даних, при цьому у разі ненадання такого Акта або наявності зауважень Замовник має право не приймати послуги. Такий підхід створює ситуацію повної залежності Виконавця від дискреційних дій Замовника, оскільки навіть фактично надана, організована та технічно функціонуюча послуга може бути формально визнана ненаданою, оскільки проєкт договору не містить чіткого, прозорого та вичерпного порядку дій сторін у разі виявлення Замовником зауважень до організованих каналів зв’язку. Зокрема, не визначено обов’язку Замовника здійснювати приймання із залученням уповноважених представників Виконавця, не передбачено процедури спільної фіксації виявлених недоліків, їх документального оформлення (зокрема шляхом складання дефектного акта або протоколу розбіжностей), а також строків та порядку їх усунення. Відсутні також положення щодо обов’язкового повідомлення Виконавця про дату та час проведення перевірки або тестування з метою забезпечення його участі, що фактично позбавляє Виконавця можливості оперативно реагувати на зауваження та усувати їх у присутності Замовника.
Таким чином, зазначене положення не лише не забезпечує баланс інтересів сторін, а й фактично створює ситуацію юридичної та економічної невизначеності для учасника, коли він не може передбачити, які саме дії або обставини можуть бути розцінені як порушення та призвести до припинення договору. За таких умов потенційний учасник змушений враховувати непрогнозовані ризики, що безпосередньо впливає на його рішення щодо участі у процедурі закупівлі та об’єктивно обмежує конкуренцію.
По-друге, окремо слід звернути увагу на положення, відповідно до якого у разі одностороннього розірвання договору Замовником послуги з організації каналів зв’язку (разові витрати на підключення) не оплачуються. Зазначене означає, що Виконавець несе всі витрати, пов’язані з організацією каналів зв’язку, включаючи витрати на побудову інфраструктури, проведення будівельно-монтажних робіт, закупівлю та встановлення обладнання, залучення персоналу та інші витрати, однак у випадку розірвання договору позбавляється права на їх компенсацію, навіть якщо такі роботи були фактично виконані.
Таким чином, Замовник фактично отримує результат виконаних робіт або створену інфраструктуру без обов’язку її оплатити, що суперечить базовим принципам цивільно-правових та господарських відносин та створює очевидний дисбаланс у розподілі ризиків між сторонами. Всі ризики господарської діяльності, включаючи ризик дострокового припинення договору, перекладаються виключно на Виконавця.
Відповідно до статті 3 Цивільного кодексу України, одними з основних засад цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність. Натомість встановлення умов, за яких одна сторона (Замовник) отримує результат виконаних робіт або створену інфраструктуру без обов’язку її оплатити, а інша сторона (Виконавець) несе повний обсяг витрат та ризиків, очевидно порушує зазначені принципи.
Крім того, відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, а також на засадах добросовісності, розумності та справедливості. У даному випадку Замовник фактично звільняє себе від обов’язку оплатити вже виконані роботи, що свідчить про одностороннє та несправедливе перекладання ризиків виконання договору.
Також відповідно до загальних положень про оплату послуг (зокрема, статті 903 Цивільного кодексу України), замовник зобов’язаний оплатити надану йому послугу, якщо інше не встановлено договором або законом. Водночас навіть встановлення у договорі умов, які повністю виключають оплату фактично наданих послуг незалежно від обсягу їх виконання, не може розглядатися як таке, що відповідає принципам справедливості та добросовісності, оскільки призводить до очевидного дисбалансу прав та обов’язків сторін.
Більше того, зазначені умови застосовуються одночасно з вимогою надання забезпечення виконання договору, яке також не повертається у випадку розірвання договору. Таким чином, формується ситуація подвійного фінансового ризику для учасника: повна втрата понесених витрат на організацію каналів зв’язку та одночасна втрата забезпечення виконання договору, що є непропорційним, економічно необґрунтованим та таким, що обмежує конкуренцію.
Практика Антимонопольного комітету України також підтверджує неправомірність встановлення подібних умов. У рішенні № 5644-р/пк-пз від 28.03.2024 року, орган оскарження зазначив, що відсутність чітко визначених підстав для розірвання договору та можливість їх довільного трактування Замовником створює дискримінаційні умови та порушує права учасників. Аналогічні підходи застосовуються і у даній процедурі закупівлі.
У зв’язку з викладеним, керуючись статтею 18 Закону України «Про публічні закупівлі», Скаржник просить Антимонопольний комітет України зобов’язати Замовника внести зміни до тендерної документації шляхом виключення положень пункту 6.2.1. проєкту договору Додатку № 5 до тендерної документації, які передбачають право Замовника на одностороннє розірвання договору за невизначених та оціночних підстав, а також виключення положень щодо неоплати фактично виконаних послуг з організації каналів зв’язку (разові витрати при організації підключення згідно з Таблицею 1 «Тарифи на послуги (щомісячні, разові)» Додатка 1 до цього Договору).
Вимоги: Зобов'язати замовника внести зміни до тендерної документації
×
  • Зобов'язати замовника внести зміни до тендерної документації
Порядковий номер пункту скарги: 3
Номер: c2f1cd3bad174ce58bdc75a8ba1b4825
Заголовок пункту скарги: СКАРГА щодо порушення Замовником законодавства у сфері публічних закупівель (порушення порядку проведення процедури закупівлі)
Опис заперечення: 3. Згідно пункту 3 Додатку № 4 до тендерної документації, на підтвердження відповідності тендерної пропозиції технічним, якісним, кількісним вимогам до предмета закупівлі учасником у складі тендерної пропозиції надається:
Тип пов'язаного елемента: Скарга на закупівлю
Тип пов'язаного елемента: 85d13127236b4c31815fc0f0efa591f5
Тип порушення: Порушення, пов'язані з вимогами законодавства
Ідентифікатор класифікації: Кваліфікаційні критерії учасників
Тип порушення: Кваліфікаційні критерії учасників
Опис суті пункту скарги: «Копія ліцензії на здійснення діяльності в сфері електронних комунікацій (у разі, якщо технологія організації підключення потребує ліцензування) – на користування радіочастотним ресурсом України для радіотехнології супутникового радіозв’язку на всю територію України.»
Скаржник зазначає, що аналогічна вимога вже була предметом попереднього оскарження (скарга № 0223/01 від 23.02.2026 року). При цьому у межах такої скарги Скаржник звертав увагу на правову невизначеність вимоги у випадку, коли технологія організації підключення не передбачає використання радіотехнологій, та необхідність передбачення альтернативного способу підтвердження відповідності технічним вимогам (зокрема, можливості надання довідки у довільній формі у разі відсутності потреби у ліцензії).
Водночас у даній скарзі предмет оскарження є іншим та не зводиться до питання наявності/відсутності ліцензії як такої. Скаржник не заперечує можливість застосування радіотехнологій, однак оскаржує безальтернативне встановлення вимоги щодо конкретної радіотехнології — супутникового радіозв’язку, що є окремим порушенням та не було предметом належної оцінки під час попереднього оскарження.
Крім того, на відміну від попередньої скарги, у даному випадку Скаржником наводяться додаткові об’єктивні докази, а саме дані офіційного реєстру ліцензій НКЕК, які підтверджують фактичну відсутність конкуренції у частині можливості виконання зазначеної вимоги.
Відповідно до положень Закону України «Про електронні комунікації», зокрема статей 4 та 16, діяльність у сфері електронних комунікацій ґрунтується на принципах технологічної нейтральності, недискримінації та забезпечення рівного доступу до ринку. Закон передбачає право суб’єктів господарювання самостійно обирати технології для надання електронних комунікаційних послуг за умови дотримання вимог до якості та функціональних характеристик послуг. Отримання ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України є необхідним виключно у випадку застосування відповідної радіотехнології, а не є універсальною умовою здійснення діяльності.

Таким чином, встановлюючи вимогу щодо наявності ліцензії саме на супутниковий радіозв’язок, Замовник безпідставно звужує перелік допустимих технологій до однієї конкретної, ігноруючи інші законні та широко застосовувані рішення (зокрема волоконно-оптичні мережі, технології широкосмугового радіодоступу, Starlink), які забезпечують аналогічний функціональний результат. При цьому тендерна документація не містить жодного технічного чи функціонального обґрунтування необхідності застосування саме супутникового зв’язку.
Додатково слід окремо наголосити, що зазначена вимога має не просто обмежувальний, а фактично виключний характер. Відповідно до відкритих даних реєстру ліцензій на користування радіочастотним спектром, оприлюдненого Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері електронних комунікацій (НКЕК), який є офіційним державним джерелом інформації, ліцензії на радіотехнологію супутникового радіозв’язку з покриттям на всю територію України є лише в одного суб’єкта господарювання. Аналіз зазначеного реєстру (зокрема позиції № 114–116) свідчить про те, що єдиним суб’єктом господарювання, який володіє відповідною ліцензією у необхідному Замовником обсязі, тобто на всю Україну, є Приватне акціонерне товариство «ДАТАГРУП» (код ЄДРПОУ: 31720260).
Посилання на реєстр https://nkek.gov.ua/hromadskosti/publichna-informatsiia/nabory-danykh-nkek-shcho-pidliahaiut-opryliudnenniu-u-formi-vidkrytykh-danykh/reiestr-litsenzii-na-korystuvannia-radiochastotnym-spektrom .
Таким чином, встановлена вимога не просто звужує конкуренцію, а фактично унеможливлює участь у процедурі закупівлі будь-якого іншого суб’єкта господарювання, незалежно від його досвіду, технічних можливостей та ресурсів окрім ПрАТ «Датагруп». Інші оператори електронних комунікацій об’єктивно не можуть відповідати зазначеній вимозі, оскільки не володіють відповідною ліцензією, не зобов’язані її мати для надання послуг, що є предметом закупівлі, та не мають можливості отримати її у межах строків проведення процедури закупівлі.
Отже, вимога сформульована таким чином, що лише один заздалегідь визначений суб’єкт господарювання може відповідати встановленим критеріям та подати тендерну пропозицію. За таких умов процедура закупівлі втрачає конкурентний характер, а її результат є фактично передбачуваним ще на етапі формування тендерної документації.
Зазначене свідчить про те, що вимоги тендерної документації сформовано не за принципом досягнення функціонального результату, а шляхом встановлення вузькоспеціалізованих критеріїв, які відповідають характеристикам конкретного учасника. Це створює обґрунтовані підстави вважати, що такі умови мають ознаки попереднього визначення переможця процедури закупівлі та створюють штучний бар’єр доступу до участі у процедурі закупівлі.
Окремо слід звернути увагу, що в умовах стрімкого розвитку сучасних технологій у сфері електронних комунікацій встановлення вимоги щодо наявності ліцензії саме на радіотехнологію супутникового радіозв’язку у її класичному розумінні є необґрунтованим та таким, що не відповідає актуальному стану ринку.
На сьогодні існує значна кількість технологічних рішень, які забезпечують надання послуг передачі даних із необхідними технічними характеристиками, зокрема:
• волоконно-оптичні мережі (GPON);
• технології широкосмугового радіодоступу;
• сучасні супутникові системи нового покоління, такі як Starlink.
Технології широкосмугового радіодоступу, є одними з найбільш поширених та універсальних рішень для організації каналів передачі даних на території України. Такі технології активно застосовуються операторами електронних комунікацій для забезпечення підключення як у міській, так і у сільській місцевості, у тому числі в умовах відсутності або обмеженості кабельної інфраструктури.
На відміну від радіотехнології супутникового радіозв’язку у її класичному розумінні, ліцензії на використання технологій широкосмугового радіодоступу є значно більш поширеними та доступними для операторів ринку, що підтверджується даними реєстру НКЕК. Велика кількість постачальників електронних комунікаційних послуг володіє відповідними ліцензіями та має технічну можливість надавати послуги, які є предметом закупівлі, із використанням таких технологій.
Водночас сучасні супутникові рішення, такі як Starlink, функціонують за іншими моделями регулювання та не потребують отримання українськими постачальниками індивідуальних ліцензій на користування радіочастотним ресурсом у класичному розумінні, що додатково підтверджує відсутність універсальної необхідності у встановленні такої вимоги.
Як приклад, зазначена технологія Starlink,:
• забезпечує високошвидкісний доступ до мережі Інтернет;
• функціонує на базі глобальної супутникової інфраструктури;
• не потребує отримання українськими операторами індивідуальної ліцензії на користування радіочастотним ресурсом у класичному розумінні;
• широко використовується, зокрема, в умовах відсутності або пошкодження наземної інфраструктури.
Практика Антимонопольного комітету України послідовно виходить з того, що встановлення вимог, яким відповідає лише один або обмежене коло учасників без належного обґрунтування, є дискримінаційним та підлягає усуненню, навіть якщо такі вимоги формально не містять прямого посилання на конкретного суб’єкта.
Таким чином, вимога пункту 3 Додатку № 4 тендерної документації щодо надання ліцензії саме на супутниковий радіозв’язок:
• порушує принцип технологічної нейтральності;
• фактично обмежує конкуренцію до одного суб’єкта господарювання;
• містить ознаки попереднього визначення переможця процедури закупівлі.
У зв’язку з викладеним, Скаржник просить Антимонопольний комітет України зобов’язати Замовника внести зміни до тендерної документації шляхом виключення дискримінаційної вимоги щодо надання ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України саме для радіотехнології супутникового радіозв’язку на всю територію України.
Вимоги: Зобов'язати замовника внести зміни до тендерної документації
×
  • Зобов'язати замовника внести зміни до тендерної документації
Порядковий номер пункту скарги: 4
Номер: 8112ef7403f94768b92d1fe9470c3ea7
Заголовок пункту скарги: СКАРГА щодо порушення Замовником законодавства у сфері публічних закупівель (порушення порядку проведення процедури закупівлі)
Опис заперечення: 4. У Додатку № 4 до тендерної документації та Додатку № 2 до Додатку № 5 «ПРОЄКТ ДОГОВОРУ* про надання електронних комунікаційних послуг» до Тендерної документації міститься пункт 1.15 наступного змісту:
Тип пов'язаного елемента: Скарга на закупівлю
Тип пов'язаного елемента: 85d13127236b4c31815fc0f0efa591f5
Тип порушення: Порушення, пов'язані з вимогами законодавства
Ідентифікатор класифікації: Кваліфікаційні критерії учасників
Тип порушення: Кваліфікаційні критерії учасників
Опис суті пункту скарги: «1.15. Канали передачі даних та канали відеоконференцзв’язку (за винятком тих каналів, що зазначені в абзаці третьому п.1.13 цього розділу) мають бути організовані з використанням наземних оптоволоконних ліній зв’язку, прокладених виключно у підземних комунікаціях (власних або орендованих) до місць надання Послуг (адрес) Замовника.».
Скаржник зазначає, що вказана вимога є новою та була введена Замовником вже після внесення змін до тендерної документації, при цьому у попередній редакції такі обмеження були відсутні. Саме по собі включення додаткових технічних обмежень, які істотно звужують коло потенційних учасників після початку процедури закупівлі, свідчить про зміну підходу Замовника від відкритої конкуренції до встановлення обмежувальних умов.
Встановлена вимога є не лише надмірною, але й такою, що прямо суперечить базовим принципам регулювання у сфері електронних комунікацій.
Відповідно до Закону України «Про електронні комунікації», зокрема статті 4, діяльність у цій сфері ґрунтується на принципах технологічної нейтральності, недискримінації та забезпечення конкуренції. Вказаний принцип означає, що замовник не має права визначати конкретний спосіб реалізації послуги, якщо кінцевий результат (якість, швидкість, надійність зв’язку) може бути досягнутий із використанням різних технологій.
Однак у даному випадку Замовник фактично підміняє функціональні вимоги до послуги жорстким визначенням способу побудови мережі — виключно через підземні комунікації.
Такий підхід ігнорує існування альтернативних, законних та широко застосовуваних технологічних рішень, зокрема:
• прокладання оптоволоконних ліній по опорах повітряних ліній електропередач;
• використання інфраструктури операторів систем розподілу (обленерго);
• комбіновані мережі (підземні + повітряні ділянки);
• інші інженерно допустимі способи побудови мереж.
Особливо слід наголосити, що повітряні лінії зв’язку є стандартною практикою в Україні та використовуються переважною більшістю операторів електронних комунікацій, у тому числі для побудови мереж за технологією GPON, яка прямо передбачена технічними вимогами Замовника.
Тобто, у п. 1.12 Технічної специфікації Замовник сам зазначає, що: «1.12. Організація надання Послуг повинна передбачати можливість нарощування пропускної спроможності каналів передачі даних, в залежності від потреб Замовника, у разі наявності технічної можливості. Перевага має надаватися технології xPON.» Водночас дана технологія в Україні у переважній більшості випадків реалізується із застосуванням повітряних волоконно-оптичних ліній зв’язку (по опорах). Таким чином, вимога щодо виключно підземного прокладання фактично суперечить вимозі щодо пріоритетності GPON, що створює внутрішню неузгодженість документації. Технічні характеристики каналів (затримка, доступність, QoS, надійність) можуть бути забезпечені як при підземному, так і при повітряному або комбінованому способі прокладання ліній зв’язку.
Таким чином, сама логіка технічної специфікації є внутрішньо суперечливою:
• з одного боку Замовник допускає використання GPON;
• з іншого — забороняє найбільш поширений спосіб її реалізації (повітряні лінії).
Водночас встановлена Замовником вимога щодо прокладання ліній зв’язку виключно у підземних комунікаціях прямо суперечить положенням Закону України «Про доступ до об’єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку електронних комунікаційних мереж» № 1834-VIII, який визначає правові та організаційні засади доступу до інфраструктури з метою розвитку електронних комунікаційних мереж.
Згідно із зазначеним Законом, держава гарантує операторам електронних комунікацій право доступу до різних елементів інфраструктури, зокрема:
• об’єктів будівництва;
• об’єктів транспорту;
• об’єктів електроенергетики (включаючи опори ліній електропередач);
• кабельної каналізації електрозв’язку;
• будинкових розподільних мереж.
При цьому ключовим є те, що законодавець не встановлює жодного пріоритету або обов’язковості використання виключно підземних комунікацій, а навпаки — закріплює можливість використання всієї сукупності доступної інфраструктури залежно від технічної доцільності.
Більше того, закон прямо передбачає, що оператори мають право розміщувати технічні засоби електронних комунікацій, у тому числі: на опорах ліній електропередач, на елементах інфраструктури об’єктів електроенергетики, на інших доступних інженерних спорудах.
Таким чином, використання повітряних ліній зв’язку (через опори) є не лише допустимим, а прямо передбаченим законодавством способом побудови мереж.
Окремо слід наголосити, що Закон України № 1834-VIII також встановлює принцип недискримінаційного доступу до інфраструктури, що означає:
• заборону створення штучних бар’єрів для операторів;
• обов’язок забезпечення рівних умов використання різних типів інфраструктури;
• недопущення обмеження прав операторів у виборі способу розміщення мереж.
Незважаючи на це, Замовник:
• встановлює виключний спосіб прокладання мережі (підземний);
• забороняє використання інших законно доступних типів інфраструктури;
• ігнорує право операторів на вибір технічного рішення;
• фактично обмежує застосування повітряних ліній зв’язку, які прямо передбачені законодавством.
Таким чином, вимога Замовника суперечить прямим нормам спеціального законодавства та обмежує права операторів, гарантовані законом, порушує принцип недискримінаційного доступу до інфраструктури.
Більше того, така вимога фактично змушує учасників використовувати лише один тип інфраструктури (підземну кабельну каналізацію), доступ до якої є обмеженим, контрольованим окремими суб’єктами (таких як Укртелеком) та потребує значних витрат, що створює додаткові бар’єри для участі у процедурі закупівлі.
У сукупності це свідчить про те, що встановлена вимога не лише є технічно необґрунтованою, але й прямо суперечить нормам чинного законодавства, що є самостійною підставою для її визнання дискримінаційною та такою, що підлягає виключенню.
При цьому жодного технічного або функціонального обґрунтування необхідності саме підземного способу прокладання у тендерній документації не наведено.
Більше того, враховуючи, що зазначена вимога була додана саме на етапі внесення змін до тендерної документації, це додатково свідчить про її спрямованість не на уточнення технічних параметрів, а на цілеспрямоване звуження кола потенційних учасників.
У зв’язку з викладеним, Скаржник просить Антимонопольний комітет України зобов’язати Замовника внести зміни до тендерної документації, передбачивши можливість організації каналів зв’язку не лише у підземних комунікаціях, а й іншими законними способами, зокрема із використанням повітряних ліній зв’язку.
Вказані порушення Замовника та незаконні вимоги у Тендерній документації призвели до порушення прав Скаржника на участь у даній процедурі закупівлі. Окрім того, Замовник порушив принципи здійснення публічних закупівель, передбачені статтею 5 Закону України «Про публічні закупівлі», а саме: недискримінація учасників та рівне ставлення до них та об’єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі, що у свою чергу, призводить до порушення прав і законних інтересів Скаржника.
Відповідно до частини 8 статті 18 Закону України «Про публічні закупівлі» скарги, що стосуються прийнятих рішень, дій чи бездіяльності замовника, що відбулися до закінчення строку, встановленого для подання тендерних пропозицій, можуть подаватися протягом 10 днів з дня, коли суб’єкт оскарження дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав унаслідок рішення, дії чи бездіяльності замовника, але не пізніше ніж за чотири дні до встановленого на момент прийняття такого рішення, дії чи бездіяльності замовника кінцевого строку подання тендерних пропозицій.

Відповідно до статті 18 Закону України «Про публічні закупівлі», за результатами розгляду скарги орган оскарження має право прийняти рішення:

1) про встановлення або відсутність порушень процедури закупівлі (у тому числі порушення порядку оприлюднення або неоприлюднення інформації про процедури закупівлі, передбаченої цим Законом);
2) про заходи, що повинні вживатися для їх усунення, зокрема зобов’язати замовника повністю або частково скасувати свої рішення, надати необхідні документи, роз’яснення, усунути будь-які дискримінаційні умови (у тому числі ті, що зазначені в технічній специфікації, яка є складовою частиною тендерної документації), привести тендерну документацію у відповідність із вимогами законодавства або за неможливості виправити допущені порушення відмінити процедуру закупівлі.

Перелік документів (доказів), що підтверджують наявність у Скаржника порушених прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності Замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, пов’язані з його участю в процедурі закупівлі:
Додаток № 5 до тендерної документації;
Додаток № 4 до тендерної документації;
Тендерна документація на закупівлю;
Рішення АМКУ № 12170-р/пк-пз від 07.08.2023 року;
Рішення АМКУ № 5644-р/пк-пз від 28.03.2024 року;
Реєстр ліцензій на користування радіочастотним спектром;
Закон України № 1834-VIII «Про доступ до об'єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку електронних комунікаційних мереж».
Враховуючи викладене, вважаємо, що права та законні інтереси Скаржника можуть бути захищені шляхом зобов’язання Замовника усунути дискримінаційні вимоги зазначені в тендерній документації, та привести тендерну документацію у відповідність із вимогами законодавства.
Враховуючи викладене вище
ПРОСИМО:

1. Прийняти дану скаргу до розгляду.
2. Встановити порушення, допущені Замовником Державною податковою службою України під час проведення процедури відкритих торгів з особливостями за предметом закупівлі: Послуги телефонного зв’язку та передачі даних – за кодом ДК 021:2015 – 64210000-1 (Електронні комунікаційні послуги для забезпечення роботи каналів Відомчої електронної комунікаційної мережі ДПС), ідентифікатор закупівлі № UA-2026-02-18-014378-a.
3. Зобов’язати Замовника Державна податкова служба України усунути дискримінаційні умови зазначені в тендерній документації, шляхом внесення змін до тендерної документації та приведення тендерної документації у відповідність із вимогами законодавства.
Додатки до Скарги (Докази):
1. Додаток № 5 до тендерної документації.
2. Додаток № 4 до тендерної документації.
3. Тендерна документація на закупівлю.
4. Рішення АМКУ № 12170-р/пк-пз від 07.08.2023 року.
5. Рішення АМКУ № 5644-р/пк-пз від 28.03.2024 року.
6. Ліцензій на користування радіочастотним спектром.
7. Закон України № 1834-VIII «Про доступ до об'єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку електронних комунікаційних мереж».
Вимоги: Зобов'язати замовника внести зміни до тендерної документації
×
  • Зобов'язати замовника внести зміни до тендерної документації

Запити Органу оскарження

Номер: 9851d35bef7a4c69b50458a2e1e3cbc7
Тема запиту: .
Текст запиту: .
Пункт скарги, до якого відноситься пояснення: 0dc22fc9b6b34040a1fd8b220bbb5646
Дата опублікування: 10.04.2026 20:33
Автор: Замовник
Скарга
Виконана замовником
КЕП

Скарга

Номер: fba15f32cbb04d56a366623002bfb802
Пов'язаний елемент: Закупівля
Ідентифікатор запиту: UA-2026-02-18-014378-a.b1
Назва: Скарга
Скарга:
СКАРГА щодо порушення Замовником законодавства у сфері публічних закупівель (порушення порядку проведення процедури закупівлі)
Пов'язані документи: Учасник Орган оскарження Замовник
Дата прийняття скарги до розгляду: 23.02.2026 17:26
Дата розгляду скарги: 04.03.2026 10:00
Місце розгляду скарги: Антимонопольний комітет України
Дата прийняття рішення про прийняття скарги до розгляду: 25.02.2026 15:34
Дата прийняття рішення про вирішення скарги: 09.03.2026 12:41
Дата виконання рішення Замовником: 02.04.2026 16:38
Коментар замовника щодо усунення порушень: Рішення Комісії АМКУ виконано в повному обсязі, до тендерної документації внесено відповідні зміни.
Автор: ТОВ "НПК "ХОУМ-НЕТ", Аліна Коваленко +380984266627 koval.alina@homenet.ua

Пункт скарги

Порядковий номер пункту скарги: 1
Номер: 7b901734b4574c51a1ec740f0a06e810
Заголовок пункту скарги: СКАРГА щодо порушення Замовником законодавства у сфері публічних закупівель (порушення порядку проведення процедури закупівлі)
Опис заперечення: Державною податковою службою України (далі – Замовник), 18 лютого 2026 року було оприлюднено оголошення про проведення процедури відкритих торгів з особливостями за предметом: Послуги телефонного зв’язку та передачі даних – за кодом ДК 021:2015 – 64210000-1 (Електронні комунікаційні послуги для забезпечення роботи каналів Відомчої електронної комунікаційної мережі ДПС).
ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «НАУКОВО-ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ «ХОУМ-НЕТ» (далі-Скаржник), має усі необхідні документи та потужності для надання послуг, а також можливість здійснити подання тендерної пропозиції для участі у даній публічній закупівлі з особливостями.
Однак, при ознайомленні з умовами Тендерної документації на закупівлю затвердженою Рішенням уповноваженої особи Артемом МАЗАНЕНКО, Протокол № 23 від 18.02.2026 року, (далі-Тендерна документація), було встановлено, що вказана тендерна документація містить очевидно безпідставні та дискримінаційні умови, які не являються необхідними для Замовника у даній публічній закупівлі, а являються засобами позацінового відсіювання учасників за рахунок штучних вимог про надання певних документів.
Тип пов'язаного елемента: Скарга на закупівлю
Тип пов'язаного елемента: 85d13127236b4c31815fc0f0efa591f5
Тип порушення: Порушення, пов'язані з вимогами законодавства
Ідентифікатор класифікації: Кваліфікаційні критерії учасників
Тип порушення: Кваліфікаційні критерії учасників
Опис суті пункту скарги: 1. У Додатку № 2 до Тендерної документації міститься пункт 2 наступного змісту:
«2.1. Інформаційна довідка про наявність досвіду виконання щонайменше одного аналогічного договору** (за формою згідно з Додатком 2.2 до тендерної документації), яка має містити інформацію про виконання договору протягом 2021-2025 років.
2.2. На підтвердження інформації, вказаної у довідці, учасник повинен надати:
- копію виконаного аналогічного договору** (з усіма додатками до договору), інформація про який наведена в довідці (п. 2.1.);
- копії документів (згідно з умовами договору), що підтверджують виконання вказаного у довідці (п. 2.1.) договору в повному обсязі (у разі, якщо до таких документів окремо додаються відомості (додатки) інформативного або технічного характеру, замовником не вимагається надання таких відомостей (додатків)), та копії податкових накладних (які були складені на підставі документів, що засвідчують факт надання відповідних послуг за аналогічним договором), зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних (у разі, якщо учасник не є платником податку на додану вартість, копії податкових накладних не надаються).
* Допускається ненадання перекладу на українську мову інформації, вказаної в трудових книжках.
**Аналогічним договором вважається виконаний договір щодо надання електронних комунікаційних послуг з організації, надання у користування не менше ніж 200 каналів передачі даних (які побудовані з використанням технології L2MPLS FullMesh (кожний з кожним) на другому рівні еталонної моделі OSI, що об’єднані в єдину мережу Замовника, яка відокремлена від мережі Інтернет, а також інших комп’ютерних (глобальних, корпоративних, локальних тощо) мереж, не пов’язаних з мережею Замовника) у всіх областях України, в яких планується надання послуг для потреб Замовника, із цілодобовою (у режимі 24/7/365) технічною підтримкою роботи таких каналів зв’язку. Договори про надання схожих послуг на базі каналів мережі Інтернет або договори про надання схожих послуг на базі каналів, що побудовані на третьому рівні еталонної моделі OSI, не вважаються аналогічними.».

Скаржник вважає, що вимога: «Аналогічним договором вважається виконаний договір щодо надання електронних комунікаційних послуг з організації, надання у користування не менше ніж 200 каналів передачі даних (які побудовані з використанням технології L2MPLS FullMesh (кожний з кожним) на другому рівні еталонної моделі OSI, що об’єднані в єдину мережу Замовника, яка відокремлена від мережі Інтернет, а також інших комп’ютерних (глобальних, корпоративних, локальних тощо) мереж, не пов’язаних з мережею Замовника) у всіх областях України, в яких планується надання послуг для потреб Замовника, із цілодобовою (у режимі 24/7/365) технічною підтримкою роботи таких каналів зв’язку. Договори про надання схожих послуг на базі каналів мережі Інтернет або договори про надання схожих послуг на базі каналів, що побудовані на третьому рівні еталонної моделі OSI, не вважаються аналогічними» - надмірною, необґрунтованою та такою, що має дискримінаційний характер, з огляду на наступне.

По-перше, вимога щодо досвіду надання не менше ніж 200 каналів передачі даних є довільною та необґрунтованою.

Практика Постійно діючої адміністративної комісії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель свідчить про те, що подібні вимоги є дискримінаційними та зобов’язує Замовників усувати відповідні порушення.

Стаття 16 Законом України «Про публічні закупівлі» (далі-Закон), передбачає встановлення замовником такого кваліфікаційного критерію до учасників, як зокрема, наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів).

Інших додаткових вимог до аналогічного (аналогічних) договору (договорів) Законом не визначено.

Встановлюючи зазначену умову, Замовник фактично запроваджує додатковий кваліфікаційний критерій, який не передбачений статтею 16 Закону України «Про публічні закупівлі», оскільки законодавством передбачено лише наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного договору, без визначення мінімального об’єму послуг.

Разом із цим замовники на свій розсуд додатково встановлюють вимоги до аналогічних договорів, які визначаються Комісією дискримінаційними, оскільки звужують коло потенційних учасників процедур закупівель, жодним чином не впливаючи на підтвердження можливості надання ними послуг, що є предметом закупівлі.

До таких вимог належать:

• вимоги щодо конкретного періоду, року / років виконання чи укладення договору (договорів);
• вимоги щодо предмета закупівлі (коду класифікатора, конкретного формулювання назви предмета закупівлі тощо);
• вимоги до обсягу та/або ціни договору (наприклад, встановлюється конкретна сума обсяг договору або відсоткове співвідношення вартості аналогічного договору до очікуваної вартості закупівлі);
• вимоги до замовника за аналогічним договором (наприклад, визначення, що замовником за аналогічним договором може бути лише суб’єкт, який підпадає під визначення замовника відповідно до Закону);
• вимоги до документів, що підтверджують виконання договору (наприклад, відгуки, видані на ім’я конкретних замовників, у чітко визначений період) тощо.

Замовником встановлено фіксований кількісний критерій — не менше 200 каналів передачі даних, який використовується як вирішальний показник для підтвердження наявності досвіду виконання аналогічного договору. Водночас у Тендерній документації відсутнє будь-яке технічне, функціональне або економічне обґрунтування, чому саме така кількість каналів є мінімально необхідною для підтвердження здатності Учасника виконати договір за предметом закупівлі.

Відповідно до Додатку № 2 до Технічної специфікації (Технічних вимог), кількість точок надання послуг становить 408, проте це жодним чином не обґрунтовує вимогу щодо досвіду виконання одного договору саме з не менше ніж 200 каналами. Закон та практика органу оскарження не вимагають, щоб аналогічний договір повністю або кількісно відтворював предмет закупівлі. Аналогічність визначається за характером, змістом та типом послуг, а не за формальним співпадінням або наближенням числових показників.

Такої позиції, також притримується Постійно діюча адміністративна комісія Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель у своєму рішенні № 7742-р/пк-пз від 31.05.2023 року, яка підтверджує, що подібна вимога є дискримінаційною.

З тендерної документації прямо вбачається, що Замовник допускає зміну кількості адрес підключення, а також передбачає можливість додаткових підключень. Це означає, що навіть для самого Замовника кількість каналів не є сталою, фіксованою або визначальною величиною, а отже використання саме цього показника як жорсткого кваліфікаційного критерію є внутрішньо суперечливим.

Кількість каналів передачі даних не є критерієм, який визначає рівень складності або якість електронних комунікаційних послуг. Надання 200 каналів не передбачає застосування принципово інших технологій, ніж надання 20, 50 або 100 каналів.

Скаржник звертає увагу, що він має виконані договори, які є аналогічними за предметом, змістом та характером наданих послуг, однак кількість точок (каналів передачі даних) у таких договорах становить, як приклад 151 точка, а не 200, як формально вимагає Замовник. Таким чином, враховуючи вимоги Замовника, Скаржник не може прийняти участь в даній Закупівлі. Відповідний договір з Товариством з обмеженою відповідальністю
«Омега Телеком» надаємо в додаток до цієї Скарги.

Скаржник, надає електронні комунікаційні послуги по всій території Україні, обслуговує понад 250 тисяч абонентів, в тому числі різні державні органи влади. Таким чином, відсутність в Скаржника аналогічних договорів з кількістю каналів передачі даних в кожному договорі не менше 200, не може бути аргументом для відхилення його пропозиції та визначення досвіду надання послуг.

Замовник не пояснює, чому досвід надання аналогічних послуг з кількістю каналів, наприклад, 50 або 100 є недостатнім, тоді як 200 каналів — достатнім. За відсутності такого обґрунтування зазначена вимога має формальний та дискримінаційний характер, призводить до необґрунтованого обмеження конкуренції та порушує принципи здійснення публічних закупівель, визначені статтею 5 Закону України «Про публічні закупівлі».

Головним критерієм оцінювання потенційного Учасника, має бути його технічна спроможність та досвід надання послуги за предметом закупівлі.

Збільшення кількості каналів є виключно питанням масштабування, а не складності або унікальності послуги. Масштабування не створює нових технічних ризиків і не вимагає іншого рівня професійної компетенції. Отже, досвід виконання договорів з меншою кількістю каналів об’єктивно підтверджує наявність необхідної технічної та організаційної спроможності.

Формальне невизнання аналогічним договору, який за своїм змістом, характером та складністю повністю відповідає предмету закупівлі, виключно з підстави меншої кількості точок підключення, є проявом непропорційного та дискримінаційного підходу до встановлення кваліфікаційних вимог.


По-друге, щодо того, що аналогічним визнається договір, виконаний у всіх областях України, в яких планується надання послуг для потреб Замовника. Скаржник вважає таку вимогу необґрунтованою, непропорційною та такою, що не відповідає реальним умовам надання електронних комунікаційних послуг, з огляду на наступне.

Скаржник, надає електронні комунікаційні послуги по всій території Україні, обслуговує понад 250 тисяч абонентів, що підтверджується витягом з Реєстру постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг, порядковий номер в реєстрі: 1590. На підтвердження надаємо Витяг з реєстру постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг. Наведені обставини свідчать про те, що Скаржник: має розгалужену мережеву інфраструктуру; здійснює експлуатацію електронних комунікаційних мереж у масштабі, що значно перевищує локальний або регіональний рівень.

Вимога щодо наявності досвіду виконання аналогічного договору у всіх областях України є формальною та не має прямого причинно-наслідкового зв’язку з предметом закупівлі. Надання електронних комунікаційних послуг не є територіально обмеженим у сенсі професійної спроможності виконавця, а здатність забезпечити послуги у певному регіоні визначається наявністю технічної інфраструктури, персоналу та процесів експлуатації, а не фактом історичного надання послуг у кожній адміністративно-територіальній одиниці.

Замовник одночасно встановлює вимогу щодо підтвердження досвіду за договорами, виконаними у період з 2021 по 2025 роки, при цьому не може ігнорувати загальновідомі обставини, а саме: з 2022 року на значній частині території України тривають бойові дії та діє правовий режим воєнного стану. У цих умовах надання електронних комунікаційних послуг у ряді регіонів є об’єктивно ускладненим або неможливим з причин, що не залежать від волі операторів та провайдерів.

Як приклад, це стосується Донецької та Луганської областей, які формально включені Замовником до переліку регіонів, у яких планується надання послуг. Фактичне надання електронних комунікаційних послуг на значній частині територій цих областей у період з 2022 року є об’єктивно неможливим або суттєво обмеженим у зв’язку з відсутністю доступу до інфраструктури, руйнуванням мереж та відсутністю безпечних умов для їх експлуатації.

Така вимога створює ситуацію, за якої досвід надання послуг у 90% території України формально визнається недостатнім, тоді як відсутність досвіду в одній або кількох областях автоматично призводить до невизнання договору аналогічним. Такий підхід є очевидно непропорційним та не відповідає меті встановлення кваліфікаційних критеріїв.

Навіть у межах цієї закупівлі Замовник не вимагає фактичного надання послуг у кожній області одночасно та безперервно, а допускає зміну кількості точок підключення, адрес та технічних параметрів у процесі виконання договору. Це свідчить про те, що сам Замовник визнає змінний та умовний характер територіального охоплення, однак при цьому використовує вимогу «у всіх областях України» як жорсткий кваліфікаційний фільтр для учасників.

Вимога щодо досвіду у всіх областях України фактично звужує коло потенційних учасників до надзвичайно обмеженого числа суб’єктів, які історично мали договори з максимальним географічним охопленням. При цьому Замовник не довів, що відсутність досвіду у конкретній області свідчить про відсутність технічної або організаційної спроможності виконати договір у майбутньому.

Таким чином, встановлена Замовником вимога щодо підтвердження досвіду виконання аналогічного договору у всіх областях України, в яких планується надання послуг, є необґрунтованою, непропорційною, а отже підлягає виключенню.


По-третє, у тендерній документації Замовником встановлено вимогу щодо підтвердження досвіду виконання аналогічного договору виключно на базі технології L2 MPLS FullMesh, при цьому прямо зазначено, що договори, реалізовані з використанням мережі Інтернет або технологій третього рівня еталонної моделі OSI, не вважаються аналогічними. На переконання Скаржника, зазначена вимога є такою, що необґрунтовано обмежує конкуренцію, суперечить принципу технологічної нейтральності та має ознаки дискримінації, оскільки не випливає з предмета закупівлі та фактичних потреб Замовника.

Технічні вимоги тендерної документації, зокрема розділ 2, пункти 2.1, 2.1.1, 2.1.2 та 2.1.3, ґрунтуються на еталонній моделі OSI та не містять вимог щодо застосування конкретної технології побудови мережі. У зазначених пунктах Замовником прямо визначено, що мережа передачі даних повинна бути побудована на другому рівні еталонної моделі OSI (Layer 2). Таким чином, визначальним критерієм відповідності технічним вимогам є саме функціональна реалізація сервісу на рівні Layer 2, а не внутрішня архітектура або транспортні технології мережі оператора.

Водночас, встановлюючи у кваліфікаційних вимогах обов’язкову умову підтвердження досвіду виконання аналогічного договору саме з використанням технології L2 MPLS FullMesh, Замовник фактично виходить за межі власних технічних вимог та підміняє оцінку функціональної відповідності послуги оцінкою конкретної технологічної реалізації. Такий підхід є непослідовним, оскільки технічна частина тендерної документації визначає вимоги через модель OSI, тоді як кваліфікаційні критерії без належного обґрунтування звужують їх до окремої технології.

Фактичні потреби Замовника полягають у створенні ізольованої корпоративної мережі з повною взаємодією між вузлами, гарантованою якістю передачі даних, визначеним рівнем доступності, можливістю централізованого управління та цілодобовою технічною підтримкою. Зазначені характеристики є функціональними та сервісними і не залежать від конкретної внутрішньої архітектури або транспортної технології, що використовується оператором для надання відповідної послуги.

Скаржник має виконані договори з надання електронних комунікаційних послуг, у межах яких забезпечено об’єднання віддалених підрозділів Замовника в єдину логічну мережу з прозорою передачею даних на другому рівні еталонної моделі OSI, повною взаємодією між усіма вузлами мережі, логічною ізоляцією від мережі Інтернет та інших комп’ютерних мереж, а також цілодобовою технічною підтримкою каналів зв’язку. За своїми функціональними, якісними та експлуатаційними характеристиками такі договори є аналогічними предмету закупівлі, визначеному Замовником, незалежно від застосованої внутрішньої транспортної технології.

Практика Антимонопольного комітету України свідчить, що вимоги до підтвердження досвіду виконання аналогічних договорів повинні ґрунтуватися на функціональних характеристиках та результаті надання послуг, а не на конкретних технічних або технологічних рішеннях учасника, якщо такі рішення не є єдино можливими та прямо не обумовлені предметом закупівлі. Встановлення вимоги щодо використання конкретної технології без належного технічного та функціонального обґрунтування визнається таким, що обмежує конкуренцію та має ознаки дискримінації.

Таким чином, вимога тендерної документації щодо підтвердження аналогічного договору виключно на базі технології L2 MPLS FullMesh не є необхідною для досягнення цілей закупівлі, суперечить логіці власних технічних вимог Замовника, безпідставно звужує коло потенційних учасників та порушує принципи добросовісної конкуренції, недискримінації учасників і технологічної нейтральності.

Враховуючи викладене, вважаємо, що права та законні інтереси Скаржника можуть бути захищені шляхом зобов’язання Замовника усунути дискримінаційні умови тендерної документації та привести тендерну документацію у відповідність із вимогами законодавства, а саме виключити з пункту 2 Додатку № 2 тендерної документації вимоги щодо аналогічних договорів, а саме:

- не менше ніж 200 каналів передачі даних (які побудовані з використанням технології L2MPLS FullMesh (кожний з кожним) на другому рівні еталонної моделі OSI, що об’єднані в єдину мережу Замовника, яка відокремлена від мережі Інтернет, а також інших комп’ютерних (глобальних, корпоративних, локальних тощо) мереж, не пов’язаних з мережею Замовника) у всіх областях України, в яких планується надання послуг для потреб Замовника;

- Договори про надання схожих послуг на базі каналів мережі Інтернет або договори про надання схожих послуг на базі каналів, що побудовані на третьому рівні еталонної моделі OSI, не вважаються аналогічними.
Вимоги: Зобов'язати замовника внести зміни до тендерної документації
×
  • Зобов'язати замовника внести зміни до тендерної документації
Порядковий номер пункту скарги: 2
Номер: 76fda6450f3546c681ccc1adacf12235
Заголовок пункту скарги: СКАРГА щодо порушення Замовником законодавства у сфері публічних закупівель (порушення порядку проведення процедури закупівлі)
Опис заперечення: У Додатку 2 до Додатку №4 «до Технічної специфікації (Технічних вимог)» до Тендерної документації міститься таблиця «Перелік послуг» (далі-Таблиця). Згідно номерів 401,402,403 та 404 Таблиці послуги мають надаватись Державній податковій службі України (апарат), проте в колонці «Поштова адреса» відсутні адреси надання послуг, а вказано наступне:
Тип пов'язаного елемента: Скарга на закупівлю
Тип пов'язаного елемента: 85d13127236b4c31815fc0f0efa591f5
Тип порушення: Порушення, пов'язані з вимогами законодавства
Ідентифікатор класифікації: Кваліфікаційні критерії учасників
Тип порушення: Кваліфікаційні критерії учасників
Опис суті пункту скарги: У Додатку 2 до Додатку №4 «до Технічної специфікації (Технічних вимог)» до Тендерної документації міститься таблиця «Перелік послуг» (далі-Таблиця). Згідно номерів 401,402,403 та 404 Таблиці послуги мають надаватись Державній податковій службі України (апарат), проте в колонці «Поштова адреса» відсутні адреси надання послуг, а вказано наступне:
«Технологічний вузол 1 (адресу буде надано при зверненні Учасника з копією банківської гарантії щодо забезпечення тендерної пропозиції)
Технологічний вузол 1 (адресу буде надано при зверненні Учасника з копією банківської гарантії щодо забезпечення тендерної пропозиції)
Технологічний вузол 2 (адресу буде надано при зверненні Учасника з копією банківської гарантії щодо забезпечення тендерної пропозиції)
Технологічний вузол 2 (адресу буде надано при зверненні Учасника з копією банківської гарантії щодо забезпечення тендерної пропозиції)»
Зазначене формулювання є принципово незаконним, оскільки банківська гарантія відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» та положень самої тендерної документації Замовника є виключно способом забезпечення тендерної пропозиції. Банківська гарантія за своєю правовою природою не може існувати автономно від тендерної пропозиції, не може надаватися «гіпотетичним» учасником і не може використовуватися як універсальний пропуск до інформації.
Використовуючи банківську гарантію як умову доступу до інформації про адреси надання послуг, Замовник фактично перекручує її правову сутність і перетворює інструмент фінансового забезпечення ризиків Замовника на засіб попереднього фінансового відсіву потенційних учасників. Такий підхід прямо суперечить принципу пропорційності, оскільки отримання базової інформації про предмет закупівлі ставиться у залежність від вчинення фінансово обтяжливих дій, які самі по собі мають сенс лише на фінальній стадії підготовки тендерної пропозиції.
Окремо Скаржник звертає увагу на те, що Замовник не просто формально пов’язує доступ до інформації з наданням банківської гарантії, а вимагає надання повноцінної електронної банківської гарантії із всіма істотними та фінансово обтяжливими характеристиками, визначеними тендерною документацією. Згідно з умовами тендерної документації така гарантія має бути безвідкличною, безумовною, оформленою відповідно до вимог Національного банку України, містити реквізити конкретної закупівлі, бути підписаною кваліфікованим електронним підписом банку-гаранта та супроводжуватися договором з банком. При цьому розмір забезпечення тендерної пропозиції встановлений на рівні 3 відсотків, що в абсолютному значенні становить 572 163,00 грн.
Таким чином, для отримання інформації про адреси надання послуг — інформації, без якої в принципі неможливо сформувати тендерну пропозицію, — Замовник фактично вимагає від потенційного учасника здійснити комплекс юридичних та фінансових дій, пов’язаних з оформленням банківської гарантії на суму понад пів мільйона гривень, понести витрати на банківську комісію, підготовку документів та укладення договору з банком, причому всі ці витрати відповідно до тендерної документації здійснюються виключно за рахунок учасника і не підлягають компенсації.
При цьому необхідно наголосити, що оформлення банківської гарантії на суму 572 163,00 грн є не формальною дією, а складною фінансовою операцією, яка вимагає від суб’єкта господарювання проходження внутрішніх процедур банку, оцінки фінансового стану, надання забезпечень або лімітів, а в окремих випадках — резервування власних коштів. Очевидно, що здійснення таких дій є економічно доцільним виключно за умови, що учасник володіє повною інформацією про предмет закупівлі та має можливість усвідомлено оцінити доцільність участі.
Фактично встановлена Замовником умова означає, що потенційний учасник повинен або погодитися на ризик втрати значних коштів без гарантії навіть реальної можливості підготувати пропозицію, або відмовитися від участі у процедурі закупівлі. Такий вибір не може вважатися вільним або рівним і прямо суперечить принципам добросовісної конкуренції, рівного доступу та пропорційності, закріпленим у Законі України «Про публічні закупівлі».
Більше того, встановлюючи вимогу щодо банківської гарантії як умови доступу до інформації, Замовник фактично створює дискримінаційний бар’єр для широкого кола потенційних учасників, зокрема для операторів, які діють добросовісно, але не готові нести фінансові витрати на етапі, коли сама можливість підготовки тендерної пропозиції залишається під питанням. Водночас суб’єкти, які вже володіють інформацією про розташування «технологічних вузлів» з попередніх закупівель або неформальних джерел, опиняються у привілейованому становищі, що свідчить про спотворення конкурентного середовища.
У цьому контексті дії Замовника свідчать про неправомірне використання банківської гарантії як інструмента впливу на коло потенційних учасників, що виходить за межі повноважень Замовника та суперечить вимогам статей 5 та 22 Закону України «Про публічні закупівлі». Такі дії не можуть бути виправдані ані технічними, ані безпековими міркуваннями, оскільки законодавець не наділяв Замовника правом замінювати прозорість фінансовим бар’єром.
З огляду на викладене, Скаржник вважає, що оскаржувана умова тендерної документації є незаконною, дискримінаційною та такою, що підлягає усуненню. У зв’язку з цим Скаржник просить визнати дії Замовника такими, що порушують законодавство у сфері публічних закупівель та зобов’язати Замовника внести зміни до тендерної документації шляхом усунення вимоги щодо надання копії банківської гарантії як умови отримання інформації про адреси надання послуг.
Вимоги: Зобов'язати замовника внести зміни до тендерної документації
×
  • Зобов'язати замовника внести зміни до тендерної документації
Порядковий номер пункту скарги: 3
Номер: 2051dab7f9d645de80b603661e572e4a
Заголовок пункту скарги: СКАРГА щодо порушення Замовником законодавства у сфері публічних закупівель (порушення порядку проведення процедури закупівлі)
Опис заперечення: Згідно пункту 3 Додатку № 4 до тендерної документації, на підтвердження відповідності тендерної пропозиції технічним, якісним, кількісним вимогам до предмета закупівлі учасником у складі тендерної пропозиції надається:
Тип пов'язаного елемента: Скарга на закупівлю
Тип пов'язаного елемента: 85d13127236b4c31815fc0f0efa591f5
Тип порушення: Порушення, пов'язані з вимогами законодавства
Ідентифікатор класифікації: Кваліфікаційні критерії учасників
Тип порушення: Кваліфікаційні критерії учасників
Опис суті пункту скарги: Згідно пункту 3 Додатку № 4 до тендерної документації, на підтвердження відповідності тендерної пропозиції технічним, якісним, кількісним вимогам до предмета закупівлі учасником у складі тендерної пропозиції надається:
«Копія ліцензії на здійснення діяльності в сфері електронних комунікацій (у разі, якщо технологія організації підключення потребує ліцензування) – на користування радіочастотним ресурсом України для радіотехнології супутникового радіозв’язку на всю територію України.»
Водночас зазначений вище пункт сформульований таким чином, що не містить чіткого, однозначного та вичерпного регулювання дій Учасника у випадку, коли технологія організації підключення не передбачає використання радіотехнологій і, відповідно, не потребує отримання ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України.
Чинна редакція цієї вимоги допускає подвійне тлумачення та не встановлює прозорого механізму підтвердження відповідності технічним вимогам у ситуації, коли ліцензія об’єктивно не вимагається законодавством. За таких умов між фактичним способом організації підключення та переліком документів, які учасник повинен надати у складі тендерної пропозиції, відсутній чіткий нормативний зв’язок, що створює правову невизначеність і ризик формального застосування вимоги при розгляді тендерних пропозицій.
При цьому Скаржник зазначає, що при організації підключення для надання послуг за предметом закупівлі не планує використовувати радіотехнології, у тому числі радіотехнологію супутникового радіозв’язку, а також не здійснюватиме користування радіочастотним ресурсом України. Підключення планується здійснювати за технологією GPON (Gigabit Passive Optical Network) із використанням волоконно-оптичної мережі, яка за своєю технічною та правовою природою не передбачає використання радіочастотного ресурсу України та не потребує отримання ліцензії на користування таким ресурсом. У зв’язку з цим Скаржник об’єктивно не має можливості надати копію ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України у складі тендерної пропозиції, оскільки обов’язок її отримання у даному випадку відсутній.
Так, Відповідно до ч. 2, 4 ст. 16 Закону України «Про електронні комунікації» від 16.12.2020 № 1089-IX, «2. Суб’єкти господарювання, які мають намір здійснювати господарську діяльність як постачальники електронних комунікаційних мереж та/або послуг, повинні протягом місяця від початку такої діяльності надіслати до регуляторного органу повідомлення про початок здійснення діяльності у сфері електронних комунікацій (далі - повідомлення). Уповноважені регуляторним органом посадові особи протягом п’яти робочих днів з дати реєстрації повідомлення забезпечують внесення відповідних відомостей до реєстру постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг і надсилають суб’єкту господарювання через електронний кабінет витяг з реєстру постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг.»
Додатково надаємо в додаток до цієї Скарги витяг з реєстру постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг.
Відповідно до законодавства у сфері електронних комунікацій обов’язок отримання ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України виникає виключно у разі фактичного використання відповідної радіотехнології. Якщо ж технологія організації підключення не передбачає використання радіочастотного ресурсу, вимога щодо надання такої ліцензії не застосовується та не може бути виконана з об’єктивних причин. Відсутність у тендерній документації прямої вказівки на цю обставину створює ситуацію, за якої учасник, що не використовує радіотехнології, позбавлений визначеного тендерною документацією способу підтвердження відповідності технічним вимогам.
З огляду на викладене, з метою усунення правової невизначеності, забезпечення рівних умов участі для всіх потенційних учасників та приведення тендерної документації у відповідність до вимог законодавства, Замовник повинен уточнити пункт 3 Додатку № 4 тендерної документації шляхом передбачення альтернативного способу підтвердження відповідності технічним вимогам для учасників, технологія підключення яких не потребує ліцензування.
У зв’язку з цим Скаржник просить внести зміни до тендерної документації та викласти пункт 3 Додатку № 4 тендерної документації у такій редакції:
«Копія ліцензії на здійснення діяльності в сфері електронних комунікацій (у разі, якщо технологія організації підключення потребує ліцензування) – на користування радіочастотним ресурсом України для радіотехнології супутникового радіозв’язку на всю територію України, або довідка у довільній формі про те, що технологія організації підключення Учасником не потребує ліцензування та не передбачає використання радіотехнологій».
Таке уточнення не змінює суті технічних вимог, не впливає на предмет закупівлі, водночас забезпечує правову визначеність, пропорційність вимог та рівний доступ до участі у процедурі закупівлі.
Вимоги: Зобов'язати замовника внести зміни до тендерної документації
×
  • Зобов'язати замовника внести зміни до тендерної документації
Порядковий номер пункту скарги: 4
Номер: 57a9d2d6b7a64c549c2908a94f8d71e9
Заголовок пункту скарги: СКАРГА щодо порушення Замовником законодавства у сфері публічних закупівель (порушення порядку проведення процедури закупівлі)
Опис заперечення: У ТЕХНІЧНІЙ СПЕЦИФІКАЦІЇ (ТЕХНІЧНІ ВИМОГИ) Додатку № 4 до тендерної документації та Додатку № 2 до Договору, містяться пункти 1.16 та 1.17 наступного змісту:
Тип пов'язаного елемента: Скарга на закупівлю
Тип пов'язаного елемента: 85d13127236b4c31815fc0f0efa591f5
Тип порушення: Порушення, пов'язані з вимогами законодавства
Ідентифікатор класифікації: Кваліфікаційні критерії учасників
Тип порушення: Кваліфікаційні критерії учасників
Опис суті пункту скарги: У ТЕХНІЧНІЙ СПЕЦИФІКАЦІЇ (ТЕХНІЧНІ ВИМОГИ) Додатку № 4 до тендерної документації та Додатку № 2 до Договору, містяться пункти 1.16 та 1.17 наступного змісту:
«1.16. Учасник організовує Замовнику лінії зв’язку, встановлення та налаштування власного мережного обладнання у відповідності до всіх визначених технічних вимог –
не пізніше 7 календарних днів з дня укладення Договору, за результатами проведення відкритих торгів з особливостями.
1.17. Дата початку надання Послуг по каналах передачі даних – не пізніше 7 календарних днів з дня укладення Договору, за винятком каналів передачі даних, номери яких (згідно з таблицею «Перелік послуг» Додатка 2 до Технічної специфікації (Технічних вимог)) наведені нижче:
№№ 368 – 370, 373, 376 (Чернівецька область – 5 каналів) – з 01.04.2026;
№№ 77 – 91 (Житомирська область – 15 каналів) – з 01.06.2026;
№№ 352 – 364 (Черкаська область – 13 каналів) – з 01.07.2026;
№№ 236 – 254 (Полтавська область – 19 каналів) – з 01.09.2026;
№№ 217 – 231 (Одеська область – 15 каналів) – з 01.10.2026;
№№ 31 – 43 (Дніпропетровська область – 13 каналів) – з 01.11.2026;
№№ 280 – 295 (Тернопільська область – 16 каналів) – з 01.12.2026;
№№ 159 – 172 (Кіровоградська область – 14 каналів) – з 01.12.2026.»
Водночас пунктом 10 Додатку №4 встановлено: «На підтвердження інформації, що Послуги надаються з використанням власної оптичної мережі від найближчих вузлів зв’язку Учасника до об’єктів Замовника для трьох каналів передачі даних за № 399, № 401, № 402 згідно з таблицею «Перелік послуг» Додатка 2 до Технічної специфікації (Технічних вимог) (відповідно до п. 1.15. Технічної специфікації (Технічних вимог)), Учасник надає Замовнику копії документів, які підтверджують право власності на оптоволоконні лінії зв’язку, а саме: відповідних актів, проєктів, документацій тощо, договорів та/або додаткових угод до договорів оренди кабельної каналізації (в якій прокладені оптоволоконні лінії зв’язку Учасника) з АТ (раніше – ПАТ) «Укртелеком», та/або з іншими власниками кабельних каналізацій (з міркувань безпеки, Учасник на тендерному майданчику повинен зазначити статус такої інформації як «Конфіденційно»).»
Таким чином, організація підключення та побудова мережі електронних комунікацій за предметом закупівлі здійснюється з використанням кабельної каналізації. За таких умов строки виконання робіт не залежать від волевиявлення, організаційних можливостей чи оперативності Учасника, а визначаються виключно імперативними нормами чинного законодавства України у сфері електронних комунікацій та доступу до інфраструктури.
Відповідно до Закону України «Про доступ до об’єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку електронних комунікаційних мереж» та Постанови Кабінет Міністрів України від 04.04.2018 № 253 «Про затвердження Правил надання доступу до інфраструктури кабельної каналізації електрозв’язку (електронних комунікаційних мереж)» (надалі-Правила), доступ операторів електронних комунікацій до кабельної каналізації електрозв’язку є чітко регламентованою процедурою, яка складається з обов’язкових етапів та строків, встановлених нормативно-правовими актами.
Зокрема, у разі необхідності організації нової кабельної лінії зв’язку оператор зобов’язаний подати заяву про надання доступу до інфраструктури кабельної каналізації електрозв’язку, після чого власник інфраструктури здійснює її розгляд та надає технічні умови або мотивовану відмову у строк, визначений Правилами. Подальшими обов’язковими етапами є розроблення та погодження проєктної документації відповідно до отриманих технічних умов, укладення договору про доступ до інфраструктури, виконання будівельно-монтажних робіт під контролем власника кабельної каналізації, а також приймання виконаних робіт та введення лінії зв’язку в експлуатацію. Усі зазначені процедури є обов’язковими для всіх операторів електронних комунікацій та не можуть бути скорочені, прискорені або змінені за ініціативою Учасника, оскільки пов’язані з технічною безпекою, цілісністю існуючих мереж та правами власника інфраструктури.
З урахуванням зазначених нормативно встановлених процедур об’єктивні строки організації підключення у випадку прокладки кабельної лінії через кабельну каналізацію електрозв’язку становлять щонайменше від одного до півтора місяця за умови наявності технічної можливості та відсутності додаткових погоджень. Таким чином, встановлений Замовником строк організації підключення та початку надання послуг протягом 7 календарних днів є технічно та нормативно неможливим у разі необхідності організації мережі через кабельну каналізацію.
Встановлення у тендерній документації строків виконання робіт, які є меншими за строки, об’єктивно необхідні для проходження процедур, прямо передбачених законодавством України, унеможливлює дотримання вимог законодавства у сфері електронних комунікацій. Така умова фактично звужує коло потенційних учасників процедури закупівлі, виключаючи добросовісних операторів, які здійснюють діяльність у повній відповідності до вимог законодавства, та створює необґрунтовані переваги для обмеженого кола суб’єктів господарювання, які вже мають існуючу інфраструктуру і не потребують проходження процедури доступу до кабельної каналізації.
Відповідно до статті 5 Закону України «Про публічні закупівлі» закупівлі здійснюються за принципами добросовісної конкуренції, недискримінації учасників, рівного ставлення до них, пропорційності та максимальної економії й ефективності. Встановлення нереалістичних строків організації підключення, які не враховують обов’язкові нормативно визначені процедури доступу до інфраструктури кабельної каналізації електрозв’язку, суперечить зазначеним принципам та має ознаки дискримінаційної вимоги.
Таким чином, вимоги пунктів 1.16 та 1.17 Технічної специфікації у частині встановлення строку організації підключення та початку надання послуг протягом 7 календарних днів не відповідають нормам чинного законодавства України, не залежать від дій або бездіяльності Учасника та об’єктивно не можуть бути виконані у разі організації мережі через кабельну каналізацію електрозв’язку. У зв’язку з цим зазначені положення тендерної документації підлягають зміні з метою приведення їх у відповідність до вимог законодавства та забезпечення рівних, прозорих і недискримінаційних умов участі у процедурі закупівлі.
Вимоги: Зобов'язати замовника внести зміни до тендерної документації
×
  • Зобов'язати замовника внести зміни до тендерної документації
Порядковий номер пункту скарги: 5
Номер: d31fbafd676045c399b247d3ac87a49c
Заголовок пункту скарги: СКАРГА щодо порушення Замовником законодавства у сфері публічних закупівель (порушення порядку проведення процедури закупівлі)
Опис заперечення: Згідно пункту 10 Додатку № 4 до тендерної документації, на підтвердження відповідності тендерної пропозиції технічним, якісним, кількісним вимогам до предмета закупівлі учасником у складі тендерної пропозиції надається:
Тип пов'язаного елемента: Скарга на закупівлю
Тип пов'язаного елемента: 85d13127236b4c31815fc0f0efa591f5
Тип порушення: Порушення, пов'язані з вимогами законодавства
Ідентифікатор класифікації: Кваліфікаційні критерії учасників
Тип порушення: Кваліфікаційні критерії учасників
Опис суті пункту скарги: Згідно пункту 10 Додатку № 4 до тендерної документації, на підтвердження відповідності тендерної пропозиції технічним, якісним, кількісним вимогам до предмета закупівлі учасником у складі тендерної пропозиції надається:
«На підтвердження інформації, що Послуги надаються з використанням власної оптичної мережі від найближчих вузлів зв’язку Учасника до об’єктів Замовника для трьох каналів передачі даних за № 399, № 401, № 402 згідно з таблицею «Перелік послуг» Додатка 2 до Технічної специфікації (Технічних вимог) (відповідно до п. 1.15. Технічної специфікації (Технічних вимог)), Учасник надає Замовнику копії документів, які підтверджують право власності на оптоволоконні лінії зв’язку, а саме: відповідних актів, проєктів, документацій тощо, договорів та/або додаткових угод до договорів оренди кабельної каналізації (в якій прокладені оптоволоконні лінії зв’язку Учасника) з АТ (раніше – ПАТ) «Укртелеком», та/або з іншими власниками кабельних каналізацій (з міркувань безпеки, Учасник на тендерному майданчику повинен зазначити статус такої інформації як «Конфіденційно»).»
На думку Скаржника, зазначена вимога у частині обов’язкового використання саме «власної оптичної мережі» та підтвердження права власності на оптоволоконні лінії зв’язку є необґрунтованою, непропорційною та такою, що має ознаки дискримінаційної, оскільки вона не випливає з предмета закупівлі, не є необхідною для досягнення функціональних цілей Замовника та суперечить чинному законодавству у сфері електронних комунікацій.
Правове регулювання діяльності операторів електронних комунікацій в Україні побудоване на принципі відокремлення права надання послуг від права власності на інфраструктуру. Саме з цією метою прийнято Закон України «Про доступ до об’єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку електронних комунікаційних мереж», яким запроваджено єдину модель обов’язкового, недискримінаційного та договірного доступу операторів до інфраструктури незалежно від форми власності такої інфраструктури. Зазначеним Законом прямо передбачено право операторів електронних комунікацій отримувати доступ до інфраструктури об’єктів для розміщення технічних засобів мереж, а власників інфраструктури зобов’язано надавати такий доступ на прозорих і рівних умовах. При цьому Закон не ставить можливість надання електронних комунікаційних послуг у залежність від набуття оператором права власності на відповідну інфраструктуру або її елементи, а навпаки — прямо допускає та передбачає використання інфраструктури на умовах доступу.
Постановою Кабінету Міністрів України від 04.04.2018 № 253 «Про затвердження Правил надання доступу до інфраструктури кабельної каналізації електрозв’язку (електронних комунікаційних мереж)», врегульовано детальний порядок доступу операторів до кабельної каналізації електрозв’язку. Ці Правила прямо виходять з того, що волоконно-оптичні лінії зв’язку розміщуються в кабельній каналізації на підставі договору доступу.
Отже, сама держава на нормативному рівні закріпила модель, за якою оператор електронних комунікацій може і повинен надавати послуги, використовуючи інфраструктуру, що не належить йому на праві власності, але до якої він має законний доступ.
Такий підхід призводить до штучного звуження кола потенційних учасників процедури закупівлі лише до тих операторів, які володіють волоконно-оптичною інфраструктурою на праві власності на всій протяжності мережі, та виключає з участі операторів, які на законних підставах використовують оптоволоконні лінії зв’язку на умовах договорів доступу або оренди та користування, що прямо допускається і регулюється чинним законодавством України. При цьому ані якість послуг, ані рівень доступності, ані показники SLA чи безпека передачі даних об’єктивно не залежать від форми володіння оптоволоконними лініями зв’язку.
Зазначена правова позиція узгоджується з усталеною практикою органу оскарження. Так, у рішенні Колегії Антимонопольний комітет України від 26.03.2025 № 4730-р/пк-пз Колегія дійшла висновку, що вимога замовника щодо підтвердження наявності матеріально-технічної бази виключно на праві власності, за відсутності належного обґрунтування такої необхідності, є дискримінаційною, оскільки чинне законодавство допускає як право власності, так і право користування відповідними ресурсами, а для належного виконання договору достатнім є підтвердження законного права користування ними.
Аналогічний правовий підхід підлягає застосуванню і до вимоги пункту 10 Додатку № 4 тендерної документації у цій процедурі закупівлі. Вимога щодо використання виключно «власної оптичної мережі» та підтвердження права власності на оптоволоконні лінії зв’язку є непропорційною, необґрунтованою потребами Замовника, несумісною з чинною моделлю правового регулювання доступу до інфраструктури електронних комунікацій та такою, що необґрунтовано обмежує конкуренцію. У зв’язку з цим пункт 10 Додатку № 4 тендерної документації у цій частині підлягає зміні шляхом передбачення можливості підтвердження законного права користування оптоволоконними лініями зв’язку незалежно від форми володіння ними.
Враховуючи усе викладене, вважаємо, що права та законні інтереси Скаржника можуть бути захищені шляхом зобов’язання Замовника усунути дискримінаційні умови тендерної документації та привести тендерну документацію у відповідність із вимогами законодавства.
Вказані порушення Замовника та незаконні вимоги у Тендерній документації призвели до порушення прав Скаржника на участь у даній процедурі закупівлі. Окрім того, Замовник порушив принципи здійснення публічних закупівель, передбачені статтею 5 Закону України «Про публічні закупівлі», а саме: недискримінація учасників та рівне ставлення до них та об’єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі, що у свою чергу, призводить до порушення прав і законних інтересів Скаржника.

Відповідно до частини 8 статті 18 Закону України «Про публічні закупівлі» скарги, що стосуються прийнятих рішень, дій чи бездіяльності замовника, що відбулися до закінчення строку, встановленого для подання тендерних пропозицій, можуть подаватися протягом 10 днів з дня, коли суб’єкт оскарження дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав унаслідок рішення, дії чи бездіяльності замовника, але не пізніше ніж за чотири дні до встановленого на момент прийняття такого рішення, дії чи бездіяльності замовника кінцевого строку подання тендерних пропозицій.

Відповідно до статті 18 Закону України «Про публічні закупівлі», за результатами розгляду скарги орган оскарження має право прийняти рішення:

1) про встановлення або відсутність порушень процедури закупівлі (у тому числі порушення порядку оприлюднення або неоприлюднення інформації про процедури закупівлі, передбаченої цим Законом);
2) про заходи, що повинні вживатися для їх усунення, зокрема зобов’язати замовника повністю або частково скасувати свої рішення, надати необхідні документи, роз’яснення, усунути будь-які дискримінаційні умови (у тому числі ті, що зазначені в технічній специфікації, яка є складовою частиною тендерної документації), привести тендерну документацію у відповідність із вимогами законодавства або за неможливості виправити допущені порушення відмінити процедуру закупівлі.

Перелік документів (доказів), що підтверджують наявність у Скаржника порушених прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності Замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, пов’язані з його участю в процедурі закупівлі:
Додаток 4 до тендерної документації;
Додаток 2 «Таблиця послуг» до Додатку №4;
Тендерна документація на закупівлю;
Договір № 0112-02 від 01.12.2024 року;
Витяг ТОВ «НПК «ХОУМ-НЕТ» з реєстру постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг;
Рішення АМКУ від 26.03.2025 № 4730-р/пк-пз;
Рішення АМКУ від 31.05.2023 № 7742-р/пк-пз;
Постанова Кабінету Міністрів України від 04.04.2018 № 253 «Про затвердження Правил надання доступу до інфраструктури кабельної каналізації електрозв’язку (електронних комунікаційних мереж)».
Враховуючи викладене, вважаємо, що права та законні інтереси Скаржника можуть бути захищені шляхом зобов’язання Замовника усунути дискримінаційні вимоги зазначені в тендерній документації, та привести тендерну документацію у відповідність із вимогами законодавства.
Враховуючи викладене вище
ПРОСИМО:

1. Прийняти дану скаргу до розгляду.
2. Встановити порушення, допущені Замовником Державною податковою службою України під час проведення процедури відкритих торгів з особливостями за предметом закупівлі: Послуги телефонного зв’язку та передачі даних – за кодом ДК 021:2015 – 64210000-1 (Електронні комунікаційні послуги для забезпечення роботи каналів Відомчої електронної комунікаційної мережі ДПС), ідентифікатор закупівлі № UA-2026-02-18-014378-a.
3. Зобов’язати Замовника Державна податкова служба України усунути дискримінаційні умови зазначені в тендерній документації, шляхом внесення змін до тендерної документації та приведення тендерної документації у відповідність із вимогами законодавства.
Додатки до Скарги (Докази):
1. Додаток 4 до тендерної документації;
2. Додаток 2 «Таблиця послуг» до Додатку №4;
3. Тендерна документація на закупівлю;
4. Договір № 0112-02 від 01.12.2024 року;
5. Витяг ТОВ «НПК «ХОУМ-НЕТ» з реєстру постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг;
6. Рішення АМКУ від 26.03.2025 № 4730-р/пк-пз;
7. Рішення АМКУ від 31.05.2023 № 7742-р/пк-пз;
8. Постанова Кабінету Міністрів України від 04.04.2018 № 253 «Про затвердження Правил надання доступу до інфраструктури кабельної каналізації електрозв’язку (електронних комунікаційних мереж)».
Вимоги: Зобов'язати замовника внести зміни до тендерної документації
×
  • Зобов'язати замовника внести зміни до тендерної документації

Запити Органу оскарження

Номер: 4cf068ea32844855911592f371a62253
Тема запиту: ПОЯСНЕННЯ УПОВНОВАЖЕНОЇ ОСОБИ ДПС на скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «НАУКОВО-ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ «ХОУМ-НЕТ»
Текст запиту: Уповноважена особа Державної податкової служби України на рішення Комісії Антимонопольного Комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель від 25.02.2026 № 2114-р/пк-пз надає наступні пояснення. Спростування пункту 1 скарги: Обґрунтованість вимоги замовника щодо кваліфікаційного критерію досвіду виконання аналогічного за предметом закупівлі договору та технології L2MPLS FullMesh Відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» замовник має право встановлювати технічні, функціональні та якісні вимоги до предмета закупівлі з урахуванням власних потреб щодо надійності, безперервності та керованості надання послуг. Вимоги замовника, що наведені у п. 2 Таблиці 1 Додатка 2 до тендерної документації, не є дискримінаційними, оскільки є приклади закупівель, що відповідають аналогічним кваліфікаційним вимогам, а саме: - Договір від 10.06.2021 № 12 (Виконавець: Приватне акціонерне товариство «ДАТАГРУП», ідентифікатор закупівлі: UA-2021-05-25-013507-b), - Договір від 17.03.2023 № 16-23 (Виконавець: Товариство з обмеженою відповідальністю «ГІГАТРАНС УКРАЇНА», ідентифікатор закупівлі: UA-2023-02-24-009379-a (лот 2)) (додаються). 1.1. Пропорційність вимоги: Предмет закупівлі передбачає організацію 405 каналів передачі даних. Вимога щодо досвіду не менш ніж 200 каналів передачі даних не дорівнює предмету закупівлі, проте 200 каналів передачі даних – це та мінімальна кількість, якою на сьогодні фактично користується замовник. Відповідно, кількість 200 каналів передачі даних також є і й обов’язковим мінімальним порогом для підтвердження масштабованості рішення. Масштабованість мережі державного рівня не є «арифметичним збільшенням» кількості каналів. Досвід замовника у побудові та експлуатації відомчої мережі передавання даних для забезпечення безперебійної роботи свідчить про наступне: - сталість мережевої інфраструктури є базовим елементом відмовостійкості та безперервної роботи мережі замовника; - використання топології FullMesh дозволяє замовнику масштабувати мережу як в бік збільшення, так і зменшення точок підключення без втрати зв’язності за умов правильно налаштованої мережі Оператора/провайдера; - географічна розподіленість мережі FullMesh замовника вимагає від Оператора/провайдера виконання великого обсягу налаштувань, тестувань та перевірки відповідності кінцевого обладнання в точках підключення; - підключення Оператором/провайдером 1, 10 або 100 каналів передачі даних в одному або в декількох регіонах не означає, що Оператор/провайдер може забезпечити зв’язність вузлів мережі доступу із забезпеченням параметрів каналів в усіх регіонах присутності замовника без попереднього досвіду виконання таких (аналогічних підключень); - досвід підключення та обслуговування 200 каналів передачі даних є мінімально необхідним з огляду на масштаб мережі замовника, де налічується понад 400 кінцевих точок підключення. Проведення підключень, відповідних налаштувань, тестувань з боку Оператора/провайдера та подальшої технічної підтримки можливе за умов, коли такий Оператор/провайдер мав підтверджений досвід реалізації проєктів аналогічних по масштабу, регіональному розподілу та технологічній складності. Отже, 200 каналів передачі даних (каналів) – це не довільна цифра, як стверджує Скаржник, а та кількість точок, які наразі фактично працюють та мають працювати й надалі, а також об’єктивний маркер наявності досвіду управління великою корпоративною мережею. 1.2. Законність встановлення способу підтвердження досвіду Відповідно до ст. 16 Закону України «Про публічні закупівлі» (надалі – Закон) встановлено: «1. Замовник вимагає від учасників процедури закупівлі подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційним критеріям. 2. Замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв: 1) наявність в учасника процедури закупівлі обладнання, матеріально-технічної бази та технологій; 2) наявність в учасника процедури закупівлі працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід; 3) наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів); 4) наявність фінансової спроможності, яка підтверджується фінансовою звітністю.» Таким чином, ст. 16 Закону надає замовнику право встановлювати спосіб документального підтвердження відповідності кваліфікаційним критеріям. Закон не обмежує замовника у визначенні параметрів аналогічності договору, якщо такі параметри безпосередньо пов’язані з предметом закупівлі та є необхідними для підтвердження спроможності виконання договору. Встановлення мінімального обсягу послуг не є новим кваліфікаційним критерієм, а є способом конкретизації критерію «досвід виконання аналогічного договору». 1.3. Щодо досвіду у всіх областях України Закупівля передбачає надання послуг у всіх регіонах України. Функціонування мережі ДПС забезпечує адміністрування податків, є таким, що інтегроване з центральними реєстрами та пов’язане з державними інформаційними системами. Територіальне покриття має значення не лише формально, а й організаційно, оскільки підтверджує наявність в учасника розгалуженої регіональної інфраструктури, власних або постійно діючих технічних команд у відповідних областях, практичного досвіду роботи з регіональними вузлами зв’язку та здатності здійснювати централізоване управління міжрегіональними сегментами мережі в умовах єдиної корпоративної архітектури. Отже, така вимога спрямована не на формальне звуження конкуренції, а на підтвердження реальної географічної присутності та організаційної спроможності забезпечити стабільне функціонування мережі державного масштабу. Встановлення вимоги щодо підтвердження досвіду надання послуг у всіх областях України протягом 2021–2025 років зумовлено об’єктивною необхідністю підтвердження здатності учасника забезпечувати функціонування загальнодержавної електронної комунікаційної мережі в умовах суттєвих безпекових та організаційних викликів, пов’язаних із тривалим продовженням правового режиму воєнного стану. Період 2021 року охоплює довоєнний етап, що дозволяє встановити наявність історичної інфраструктурної присутності учасника в усіх регіонах України, включаючи ті, що згодом стали зоною бойових дій або тимчасової окупації. Період 2022–2025 років, у свою чергу, підтверджує здатність оператора забезпечувати безперервність функціонування мережі в умовах воєнного стану, здійснювати перебудову топології, резервування маршрутів, перенесення вузлів зв’язку, організацію альтернативних каналів та підтримку централізованого управління міжрегіональною архітектурою навіть за умов часткової втрати фізичного контролю над окремими сегментами інфраструктури та/або змін, пов’язаних з окупацією/деокупацією територій, де треба буде оперативно перенести канали з окупованих територій або навпаки – на деокуповані території. Таким чином, вимога не спрямована на формальне підтвердження фактичної роботи безпосередньо на тимчасово окупованих територіях у період активних бойових дій, а має на меті перевірку системної національної присутності та спроможності учасника управляти розгалуженою мережею державного рівня в умовах воєнного часу. Також слід зазначити, що тендерною документацією заплановано надання послуги у Донецькій області як зараз (у трьох населених пунктах), так і у разі деокупації окремих населених пунктів. Наприклад, міста Краматорськ та Слов’янськ, селище Олександрівка у Донецькій області не є окупованими, працюють станом на сьогодні та включені у вказані вище 200 точок, які мають й надалі працювати відповідно до договору, який буде укладено за результатами цієї закупівлі. У інші 205 точок, які можуть бути включені протягом строку дії договору з переможцем закупівлі, включено також й інші міста Донецької та Луганської областей, які наразі окуповані, проте будуть заплановані до увімкнення після деокупації. Відповідні маркери вказані під Таблицею Додатка 2 до Додатка 4 до тендерної документації: «* – організація (або відновлення роботи) каналу передачі даних для територіального підрозділу ДПС після отримання заявки, за умови відсутності зони бойових дій, закінчення дії обставин, що створюють загрозу життю і здоров’ю працівників територіального підрозділу ДПС. ** - організація каналу/каналів передачі даних після отримання заявки у разі потреби нового підключення та/або зміни адреси вузла мережі Замовника.» Отже, враховуючи характер предмета закупівлі та його значення для функціонування органу державної влади, така вимога є пропорційною, безпосередньо пов’язаною з предметом закупівлі та відповідає принципу забезпечення безперервності функціонування критичної інформаційної інфраструктури держави. Виконання вимоги має на меті підтвердження наявності в учасника досвіду здатності забезпечувати функціонування загальнодержавної електронної комунікаційної мережі в умовах суттєвих безпекових та організаційних викликів, пов’язаних із тривалим продовженням правового режиму воєнного стану та можливості оперативного перенесення каналів з окупованих територій або навпаки – на деокуповані території. 1.4. Щодо технології L2 MPLS FullMesh та обов’язкової умови підтвердження досвіду виконання аналогічного договору з її використанням Відповідно до п. 3 ч. 2 до ст. 22 Закону у тендерній документації зазначається інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідна технічна специфікація (у разі потреби – плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі). Технічні, якісні характеристики предмета закупівлі та технічні специфікації до предмета закупівлі повинні визначатися замовником з урахуванням вимог, визначених частиною четвертою статті 5 цього Закону. Так, технологія L2 MPLS FullMesh не є дискримінаційною по відношенню до учасників в розумінні Закону, бо не містить посилання на конкретного виробника або торгівельну марку. Згідно з розділом «Вимоги до рівня захищеності Послуг» Додатка 4 до тендерної документації замовником встановлено такі вимоги: - Замовник не повинен узгоджувати з Учасником топологію власної мережі, IP-адресацію, протоколи маршрутизації тощо. - Канали передачі даних, які будуть надаватися в рамках Послуг, повинні бути з’єднані виключно в межах мережі Замовника та відокремлені від мережі Інтернет, а також інших комп’ютерних (глобальних, корпоративних, локальних тощо) мереж, не пов’язаних з мережею Замовника. Забороняється використання зазначених каналів передачі даних для потреб, не пов’язаних з функціонуванням мережі Замовника. - Учаснику заборонено будь-яким чином втручатися в існуючу IP-адресацію Замовника на каналах передачі даних. - Учасник не повинен контролювати або втручатися у дані (на рівні Layer 3 відповідно до базової еталонної моделі взаємодії відкритих систем OSI), що передаються з використанням каналів передачі даних. Так, зазначені у цьому розділі вимоги мають виконуватись технологічною мережею учасника, що, знову ж таки, відповідає технології L2MPLS FullMesh, на якій побудована мережа Замовника і зміна цієї технології є недопустимою. Щодо обов’язкової умови підтвердження досвіду виконання аналогічного договору саме з використанням технології L2 MPLS FullMesh, ключовим є поняття технології побудови каналу передачі даних L2 MPLS, тобто мережа передачі даних повинна бути побудована на другому рівні еталонної моделі OSI (Layer 2), а MPLS (Multiprotocol Label Switching) – багатопротокольна комутація за мітками. L2 MPLS – не є торгівельною маркою або конкретним виробником, це технологія високошвидкісної передачі даних, в той же час це і стандарт для магістральних мереж провайдерів, де важлива надійність і низька затримка. FullMesh – це топологія побудови мережі, що і вимагається окремо в розділі 2, пункти 2.1, 2.1.1, 2.1.2 та 2.1.3 Додатка 4 до тендерної документації: «Характеристики каналу передачі даних 2.1. Типи каналів передачі даних: 2.1.1. Канали передачі даних Типу 1 повинні мати наступні характеристики: Топологія побудови мережі – кожний з кожним (full mesh). Технологія побудови мережі передачі даних – Layer 2 (відповідно до базової еталонної моделі взаємодії відкритих систем OSI) MPLS. Затримка в каналі – не більше 90 мс. Варіація затримки – не більше 50 мс. 2.1.2. Канали передачі даних Типу 2 повинні мати наступні характеристики: Топологія побудови мережі – «зірка» (вершина за адресою: м. Київ, Львівська площа, 8) або «кожний з кожним» (full mesh). Затримка в каналі – не більше 1500 мс. Варіація затримки – не більше 750 мс. 2.1.3. Канали передачі даних Типу 3 повинні мати наступні характеристики: Топологія побудови мережі – «точка-точка». Технологія побудови мережі передачі даних – Layer 2 (відповідно до базової еталонної моделі взаємодії відкритих систем OSI) MPLS. Затримка в каналі – не більше 90 мс. Варіація затримки – не більше 50 мс.» Тобто учасник повинен мати реальний досвід побудови мережі саме за тією ж технологією (L2 MPLS) і з тією ж топологією (FullMesh), яка використовується Замовником. Таким чином, 1. Це не вимога щодо конкретного виробника чи торговельної марки. L2 MPLS – це загальноприйнята технологія передачі даних (Layer 2 MPLS), яка використовується більшістю операторів магістральних мереж. Вона не прив’язана до конкретного обладнання або компанії. 2. FullMesh – це топологія мережі («кожний з кожним»), яка прямо передбачена технічними характеристиками предмета закупівлі. Замовник уже використовує саме таку архітектуру, тому вимога досвіду роботи з цією топологією підтверджує спроможність учасника працювати в існуючій мережі замовника без її перебудови. 3. Стаття 16 Закону дозволяє Замовнику вимагати підтвердження досвіду виконання аналогічного договору, а Закон не забороняє конкретизувати параметри аналогічності, якщо вони прямо пов’язані з предметом закупівлі. 4. Мережа Замовника побудована на технології L2MPLS FullMesh, і зміна цієї технології є недопустимою. Замовник вправі вимагати підтвердження наявності досвіду надання послуг за тією технологією, яка застосовується в його інфраструктурі. Це питання сумісності та кібербезпеки, а не дискримінації. Отже, вимога спрямована не на обмеження конкуренції, а на підтвердження технічної сумісності та здатності учасника забезпечити належне функціонування мережі замовника, і тому не має дискримінаційного характеру. Кваліфікаційна вимога про надання аналогічного договору напряму випливає із технічних вимог тендерної документації. 1.5. Щодо посилань Скаржника на практику АМКУ Скаржник посилається на рішення Постійно діючої адміністративної колегії АМКУ № 7742-р/пк-пз від 31.05.2023, у якому вимоги щодо конкретного кількісного показника в аналогічному договорі визнавались дискримінаційними. Однак такі посилання є вибірковими та не враховують ключової обставини – практика АМКУ не є універсальною та оцінюється з урахуванням конкретних обставин кожної закупівлі. Колегія у своїх рішеннях неодноразово зазначала, що: - вимога щодо мінімального обсягу аналогічного договору сама по собі не є порушенням; - дискримінаційною вона визнається лише тоді, коли не має логічного та функціонального зв’язку з предметом закупівлі або є непропорційною. У даній процедурі: - предмет закупівлі – 405 каналів у єдиній корпоративній FullMesh-мережі; - підтверджений досвід побудови та експлуатації 200 каналів; - мережа замовника має фізичну присутність в усіх регіонах України (крім тимчасово окупованих територій); - функціонування пов’язане з критичною інформаційною інфраструктурою; - безшовна та безперервна робота мережі замовника. Тобто кількісний показник: - прямо пов’язаний із масштабом предмета закупівлі; - не є тотожним повному обсягу; - становить обґрунтований мінімальний поріг; - відповідає реальному навантаженню мережі. Рішення АМКУ, на яке посилається Скаржник, стосувалось випадків, де: - кількість не мала підтвердженого функціонального значення; - вимога дорівнювала або перевищувала повний обсяг закупівлі; - замовник не обґрунтовував, чому саме такий показник є необхідним. У цій закупівлі замовник обґрунтовує: - чому 200 точок – це мінімально необхідний обсяг для безперервної експлуатації; - чому масштабування FullMesh-мережі має нелінійний характер; - чому національна географія є організаційно значущою; - чому технологія L2 MPLS є питанням сумісності, а не вибору. Таким чином, правові позиції АМКУ не є тотожними цій ситуації та не можуть застосовуватись автоматично. Колегія оцінює не сам факт наявності кількісного показника, а його обґрунтованість та зв’язок із предметом закупівлі. У даному випадку такий зв’язок є прямим, технічно пояснюваним та функціонально необхідним. Отже, встановлені замовником вимоги щодо підтвердження досвіду виконання аналогічного договору (не менше 200 каналів передачі даних, у всіх регіонах України протягом 2021–2025 років, із застосуванням технології L2 MPLS FullMesh) не є дискримінаційними та не порушують положення Закону. По-перше, зазначені вимоги не встановлюють нового кваліфікаційного критерію, а лише конкретизують передбачений статтею 16 Закону критерій «наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного договору». Закон не забороняє замовнику визначати параметри аналогічності договору, якщо такі параметри безпосередньо пов’язані з предметом закупівлі та є необхідними для перевірки реальної спроможності учасника виконати договір. По-друге, відповідно до статті 22 Закону замовник має право визначати у тендерній документації технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, а також спосіб підтвердження відповідності учасників установленим вимогам. У даному випадку замовник реалізував своє пряме повноваження, визначивши мінімальний поріг досвіду, який відповідає фактичному масштабу діючої мережі та її функціональному навантаженню. По-третє, вимога є пропорційною: вона не дорівнює повному обсягу закупівлі (405 каналів), а становить мінімально необхідний рівень підтвердженого досвіду для управління мережею державного масштабу. Вона застосовується однаково до всіх учасників та не надає переваг конкретному суб’єкту господарювання. По-четверте, замовником наведено щонайменше 2 аналогічні договори, укладені за результатами проведених процедур закупівель, з максимально тотожними параметрами та вимогами до предметів закупівель. Отже, наявність на ринку щонайменше двох надавачів послуг, які спроможні задовольнити потреби ДПС, викладені у тендерній документації до даної процедури закупівлі, свідчить про наявність конкуренції та апріорі спростовує твердження Скаржника про дискримінацію. Таким чином, встановлені вимоги спрямовані виключно на підтвердження реальної технічної та організаційної спроможності учасника забезпечити безперервне функціонування загальнодержавної мережі, що має ознаки критичної інформаційної інфраструктури, і не містять ознак дискримінації чи порушення законодавства у сфері публічних закупівель.   Спростування пункту 2 скарги: Правомірність використання банківської гарантії для доступу до адрес ОКІ Замовник є оператором об’єктів критичної інфраструктури (далі – ОКІ) та режимним об’єктом у розумінні законодавства України, що підтверджується відповідними нормативними актами та включенням до визначених переліків. Інформація щодо точного розташування, структури та дислокації об’єктів критичної інфраструктури належить до інформації з обмеженим доступом у зв’язку з ризиками національній безпеці. Розголошення таких відомостей, особливо в умовах воєнного стану, необмеженому колу осіб створює реальну загрозу фізичній безпеці об’єкта, безперервності його функціонування, захищеності персоналу та технологічних процесів. Повна інформація про розташування об’єктів не є загальнодоступною саме з огляду на режимний статус. Водночас замовник не обмежує участь у процедурі закупівлі, а лише встановлює контрольований механізм доступу до чутливої інформації. Доступ надається будь-якому учаснику за умови подання звернення та підтвердження надання забезпечення тендерної пропозиції. Вимога про попереднє надання забезпечення тендерної пропозиції перед отриманням повної інформації підтверджує серйозність намірів учасника, унеможливлює отримання чутливої інформації особами, які не мають реального наміру брати участь у закупівлі, мінімізує ризик зловживань та збору даних про об’єкти критичної інфраструктури. Забезпечення тендерної пропозиції прямо передбачене законодавством як допустимий механізм у процедурі закупівлі та застосовується однаково без винятку. Таким чином, вимога є загальною та рівною для всіх, не встановлює переваг чи обмежень для окремих суб’єктів, має об’єктивне та законне обґрунтування. Скаржник, як і будь-який інший учасник, має можливість надати забезпечення тендерної пропозиції відповідно до умов тендерної документації, отримати повну інформацію та підготувати тендерну пропозицію. Отже, замовник не обмежує конкуренцію, а лише реалізує обов’язок із захисту інформації щодо режимного об’єкта в умовах воєнного стану. Дана вимога є пропорційною меті захисту безпеки та такою, що відповідає принципу балансу між умовами тендерної документації та національною безпекою. Відповідно до статей 11 та 12 Закону «Про критичну інфраструктуру», відомості про об’єкти критичної інфраструктури, що містяться в Реєстрі ОКІ та паспортах безпеки, є інформацією з обмеженим доступом. Вимога надати копію банківської гарантії для отримання адрес не є додатковим фінансовим тягарем, оскільки надання банківської гарантії є обов’язковою умовою подання тендерної пропозиції. Вимога замовника не є дискримінаційною, оскільки вона не вимагає від учасника витрат, які він не мав би понести в межах звичайної участі в торгах. Скаржник не довів, що оформлення банківської гарантії на етапі підготовки пропозиції є неможливим. Навпаки, згідно з умовами тендерної документації кожен учасник цієї процедури закупівлі зобов’язаний надати забезпечення тендерної пропозиції у вигляді банківської гарантії. Спростування пункту 3 скарги: Правомірність вимоги надання ліцензії на користування радіочастотним ресурсом Відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» замовник має право встановлювати технічні, функціональні та якісні вимоги до предмета закупівлі з урахуванням власних потреб щодо надійності, безперервності та керованості надання послуг. Замовник, виконуючи функції оператора об’єктів критичної інфраструктури згідно із Законом «Про критичну інфраструктуру», повинен забезпечити безперервність роботи об’єкту критичної інфраструктури. Формулювання замовника у тендерній документації (пункт 3 розділу «На підтвердження відповідності тендерної пропозиції технічним, якісним, кількісним вимогам до предмета закупівлі учасником у складі тендерної пропозиції надається:» Додатка 4 до тендерної документації) чітко містить застереження: «у разі, якщо технологія потребує ліцензування». Замовник вимагає ліцензію не від усіх, а «у разі, якщо технологія організації підключення потребує ліцензування». Отже, якщо учасник не використовує радіотехнології, обов’язок надання ліцензії не виникає. Твердження Скаржника про правову невизначеність є безпідставним. Скаржник стверджує, що оскільки він планує використовувати технологію GPON, вимога щодо ліцензії на супутниковий зв’язок є зайвою. Разом з тим, п. 1.13 Додатка 4 до тендерної документації містить вичерпний перелік випадків, для яких вимагається резервування з використанням супутникової технології: «1.13 Учасником повинно бути передбачено на власному обладнанні резервування надання Послуг: - для каналів передачі даних за № 399, № 401, № 402 згідно з таблицею «Перелік послуг» Додатка 2 до Технічної специфікації (Технічних вимог) – «постійне» наземним оптоволоконним каналом зв’язку; - для інших наземних каналів передачі даних (у разі виникнення необхідності) – супутниковими каналами зв’язку. Загальна кількість одночасно працюючих супутникових каналів зв’язку не має перевищувати 5% (п’ять відсотків) від загальної кількості каналів електронних комунікаційних послуг, що вказані у таблиці «Перелік послуг» Додатка 2 до Технічної специфікації (Технічних вимог).» Тобто технічні вимоги до надання послуг передбачають резервування шляхом використання супутникових каналів зв’язку в якості резервних каналів, що є сталою практикою замовника і забезпечує зв’язок на окремих точках підключення в критичних умовах. Супутниковий зв’язок є єдиним засобом забезпечення електронних комунікацій у випадку масштабних руйнувань наземної мережі. Якщо учасник не здатний запропонувати рішення з резервуванням супутниковими каналами зв’язку, він не може забезпечити необхідний рівень доступності послуги 24/7/365, встановлений тендерною документацією. Таким чином, Скаржник не вірно трактує вимоги Додатка 4 до тендерної документації, та не враховує необхідність резервування надання послуг шляхом використання супутникових каналів зв’язку. Супутникова технологія не прив’язана до наземної інфраструктури і здатна працювати в умовах повної або часткової недоступності наземних комунікацій. Замовник має відповідний досвід в умовах тривалих блекаутів періоду 2022-2026 років. Послуги супутникового зв’язку передбачають передачу сигналів через супутникові радіоканали, що технічно неможливо без використання радіочастот. Відповідно, суб’єкт господарювання, який здійснює діяльність із надання таких послуг, повинен мати належним чином оформлене право користування відповідними радіочастотами, як це визначено Законом України «Про електронні комунікації». Зокрема, згідно з п. 50 ст. 2 Закону України «Про електронні комунікації» ліцензія на користування радіочастотним спектром – право суб’єкта господарювання на користування певними смугами (смугою) радіочастот на індивідуальних засадах у ліцензованому діапазоні радіочастот протягом визначеного строку у визначених регіонах (на територіях) та на визначених умовах. Відповідно до п. 106 ст. 2 Закону України «Про електронні комунікації» реєстр ліцензій на користування радіочастотним спектром – інформаційний ресурс щодо виданих ліцензій на користування радіочастотним спектром. Згідно з ч. 3 ст. 46 Закону України «Про електронні комунікації» користування радіочастотним спектром здійснюється суб’єктами господарювання для організації надання електронних комунікаційних послуг на підставі ліцензій на користування радіочастотним спектром у ліцензованому діапазоні радіочастот. Відтак, з метою отримання підтвердження, що використання супутникової технології учасником є легальним і не несе загрози випадкової втрати зв’язку внаслідок блокування або вилучення обладнання контролюючими органами, замовник вимагає від учасника підтвердження законного використання радіочастотного ресурсу. Таким підтвердженням є відповідна ліцензія та/або дозвіл на використання радіочастотного ресурсу України. Отже, вимога замовника щодо підтвердження законного використання радіочастотного ресурсу спрямована виключно на перевірку легальності діяльності учасника та мінімізацію ризику припинення надання послуг у зв’язку з відсутністю належних дозволів. Вона є законною, пропорційною, пов’язаною з предметом закупівлі та не має дискримінаційного характеру. У той же час, Скаржник намагається нав’язати замовнику менш надійне технічне рішення, що прямо суперечить вимогам і змісту тендерної документації, та, як наслідок, прямо суперечить інтересам держави, особливо в умовах воєнного стану.   Спростування пункту 4 скарги: Правомірність встановлення строку організації підключення та початку надання послуг протягом 7 календарних днів Відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» замовник має право встановлювати технічні, функціональні та якісні вимоги до предмета закупівлі з урахуванням власних потреб щодо надійності, безперервності та керованості надання послуг. Замовник, виконуючи функції оператора об’єктів критичної інфраструктури згідно із Законом «Про критичну інфраструктуру», повинен забезпечити безперервність роботи об’єкту критичної інфраструктури. Скаржник стверджує, що строк у 7 календарних днів є нереалістичним з огляду на процедури доступу до кабельної каналізації та погоджувальні процеси. Замовник не погоджується з такою позицією з огляду на наступне. 4.1. Замовник вправі самостійно визначати необхідні строки виходячи з власних потреб Закон України «Про публічні закупівлі» не зобов’язує замовника встановлювати строки виконання договору виходячи з можливостей або бізнес-моделей потенційних учасників. Навпаки, замовник визначає технічні вимоги, обсяг послуг та строки їх надання, виходячи з власної функціональної необхідності. Функціонування інформаційних систем ДПС не може бути поставлено у залежність від того, скільки часу конкретному постачальнику потрібно для організації електронної комунікаційної інфраструктури. Предмет закупівлі передбачає забезпечення безперервності роботи електронної комунікаційної мережі ДПС. Відомча електронна комунікаційна мережа ДПС не може бути відключена на тижні та/або місяці, поки Скаржник буде погоджувати проєктну документацію з АТ «Укртелеком». Переможець торгів має забезпечити «безшовний» перехід зі старого оператора на нового протягом лічених днів. Замовник не має права допустити технологічну паузу або перехідний період більшої тривалості, ніж встановлено вимогами тендерної документації. Відтак, строки встановлюються з урахуванням потреб замовника, а не з урахуванням готовності конкретного суб’єкта господарювання. 4.2. Строк 7 календарних днів передбачає наявність готової інфраструктури Скаржник виходить з припущення, що кожен учасник буде змушений прокладати нові кабельні лінії через кабельну каналізацію. Однак тендерна документація не зобов’язує учасника прокладати нові лінії та не встановлює вимоги обов’язкового будівництва нової інфраструктури, а передбачає надання послуг із використанням наявної інфраструктури. Строк 7 календарних днів спрямований на наявну в замовника необхідність та відповідно перевірку того, чи має учасник вже функціонуючу розгалужену мережу та можливість оперативного включення об’єктів замовника. Якщо учасник для виконання договору потребує повного циклу будівництва нової лінії, це свідчить не про дискримінаційність вимоги, а про відсутність у такого суб’єкта необхідної інфраструктурної готовності. 4.3. Замовник не зобов’язаний адаптувати строки до можливостей потенційних учасників Скаржник фактично пропонує підхід, за яким строки повинні визначатися виходячи з того, скільки часу потрібно потенційному учаснику для організації інфраструктури. Замовник не знає та не повинен знати, який саме учасник буде брати участь та які у нього технічні можливості. Замовник формує вимоги виходячи з власної потреби у конкретному результаті – безперервному функціонуванні систем у визначений строк. Неможливість конкретного суб’єкта виконати вимогу тендерної документації у встановлений строк не означає, що така вимога є дискримінаційною, та не має зобов’язувати замовника вибудовувати свою діяльність, відштовхуючись від можливостей учасника. Інший шлях веде до того, що кожен з потенційних учасників, відштовхуючись виключно від свої потенційних можливостей, буде вважати тендерні вимоги замовника дискримінаційними, бо не може забезпечити організацію послуг у запропоновані замовником строки. 4.4. Відсутність порушення Закону України «Про доступ до об’єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку електронних комунікаційних мереж» Скаржник посилається на процедури доступу до кабельної каналізації як на об’єктивну перешкоду. Проте Закон України «Про доступ до об’єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку електронних комунікаційних мереж» (надалі – Закон про доступ) регулює порядок отримання доступу та не встановлює мінімальні строки виконання договорів у публічних закупівлях. Закон про доступ не зобов’язує замовників враховувати потенційні строки будівництва нової інфраструктури. Крім того, якщо учасник уже має власні оптичні лінії, укладені договори доступу, наявні канали резервування, жодних процедур погодження для «організації підключення» у 7-денний строк не потрібно. Таким чином, твердження про нормативну неможливість виконання вимоги є необґрунтованим та базується на припущенні, що інфраструктура відсутня. Разом з тим, згідно з інформацією з офіційного веб-сайту АТ «Укртелеком», як власника кабельної каналізації, існує можливість надання в користування кабельної каналізації по спрощеній процедурі: https://ukrtelecom.ua/b2o/poslugy-kabelnoyi-kanalizatsiyi/normativna-baza . Так, за вказаним посиланням міститься інформація наступного змісту: «Для уникнення дискримінаційного відношення до замовників послуг ККЕ, АТ «Укртелеком» були розроблені дві Зразкові форми договору про надання в користування кабельної каналізації (по стандартній процедурі та по спрощеній), які застосовуються до всіх без виключення замовників в залежності від вибраної Замовником процедури». 4.5. Принцип добросовісної конкуренції Принцип недискримінації означає рівні умови для всіх, а не зниження стандарту до мінімально можливого рівня. Встановлення короткого строку не надає переваг обмеженому колу конкретних суб’єктів та застосовується однаково до всіх, а також перевіряє реальну інфраструктурну готовність. Закупівля такого масштабу та значення передбачає участь постачальників, які вже мають національну мережу та можуть оперативно підключити об’єкти. 4.6. Функціональна необхідність Мережа ДПС забезпечує: - роботу реєстрів; - обмін службовими даними; - інтеграцію з іншими державними системами; - безперервність податкового адміністрування. Будь-яка перерва або тривалий перехідний період створює ризики: - зупинки надання електронних сервісів платникам; - порушення процесу наповнення та обробки даних; - кіберзагроз під час переходу. Саме з цієї причини строк встановлено як мінімально необхідний для безперервного переходу. Отже, строк організації підключення та початку надання послуг протягом 7 календарних днів: - визначений виходячи з внутрішньої функціональної потреби замовника; - спрямований на забезпечення безперервності роботи державної системи; - не суперечить жодній імперативній нормі законодавства; - не зобов’язує учасників будувати нову інфраструктуру; - не є дискримінаційним, оскільки застосовується однаково до всіх; - має приклади аналогічних закупівель (що задовольняють такі потреби), за результатами яких були укладені договори (додаються), а саме: • Договір від 10.06.2021 № 12 (Виконавець: Приватне акціонерне товариство «ДАТАГРУП», ідентифікатор закупівлі: UA-2021-05-25-013507-b) – 10 днів з дати укладання Договору (п. 1.14 розділу 1 додатка № 2 до Договору № 12), • Договір від 17.03.2023 № 16-23 (Виконавець: Товариство з обмеженою відповідальністю «ГІГАТРАНС УКРАЇНА», ідентифікатор закупівлі: UA-2023-02-24-009379-a (лот 2)) – з дати укладання Договору (п. 1.14 розділу 1 додатка № 2 до Договору № 16-23). Неможливість окремого суб’єкта виконати умови у встановлений строк не свідчить про порушення замовником законодавства, а лише про відсутність у такого суб’єкта необхідної інфраструктурної готовності для участі у закупівлі державного масштабу.   Спростування пункту 5 скарги: Правомірність встановлення вимоги використання власної оптичної мережі Відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» замовник має право встановлювати технічні, функціональні та якісні вимоги до предмета закупівлі з урахуванням власних потреб щодо надійності, безперервності та керованості надання послуг. Замовник, виконуючи функції оператора об’єктів критичної інфраструктури згідно із Законом «Про критичну інфраструктуру», повинен забезпечити безперервність роботи об’єкту критичної інфраструктури. Скаржник стверджує, що вимога щодо використання власної оптичної мережі є дискримінаційною та такою, що суперечить законодавству про доступ до інфраструктури. Замовник не погоджується з цим твердженням з огляду на таке. 5.1. Вимога стосується лише трьох критичних каналів, а не всієї мережі Пункт 10 розділу «На підтвердження відповідності тендерної пропозиції технічним, якісним, кількісним вимогам до предмета закупівлі учасником у складі тендерної пропозиції надається:» Додатка 4 до тендерної документації встановлює вимогу надання копій документів, які підтверджують право власності на оптоволоконні лінії зв’язку, лише для трьох конкретних каналів передачі даних (за №_399, №_401, №_402 згідно з таблицею «Перелік послуг» Додатка 2 до Технічної специфікації (Технічних вимог)) (далі – канали за №№_399, 401, 402). Ця вимога сформульована для підтвердження інформації, що Послуги надаються з використанням власної оптичної мережі від найближчих вузлів зв’язку учасника до об’єктів Замовника для трьох каналів передачі даних за № 399, № 401, № 402 згідно з таблицею «Перелік послуг» Додатка 2 до Технічної специфікації (Технічних вимог) (відповідно до п. 1.15. Технічної специфікації (Технічних вимог)). Це не є загальною вимогою до всієї інфраструктури учасника. Більшість каналів можуть бути організовані із використанням законного доступу до інфраструктури третіх осіб. Отже, мова не йде про системне обмеження участі операторів, які працюють за моделлю оренди або доступу. Вимога має точковий характер і стосується виключно найбільш критичних сегментів мережі. 5.2. Закон України «Про доступ до об’єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку електронних комунікаційних мереж» (далі – Закон про доступ) не обмежує права замовника визначати підвищені вимоги Закон про доступ регулює право операторів на доступ до інфраструктури, але не забороняє операторам мати власну інфраструктуру та не встановлює обов’язку замовника приймати будь-яку модель організації мережі. Законодавство не обмежує замовника у визначенні технічних вимог до конкретних каналів зв’язку. Тобто, Закон про доступ дозволяє використання орендованої інфраструктури, але не зобов’язує замовника приймати її для об’єктів підвищеної критичності. 5.3. Обґрунтування функціональної та безпекової необхідності Канали за №№ 399, 401, 402 пов’язані з функціонуванням головних центральних вузлів відомчої електронної комунікаційної мережі ДПС. Для цих головних вузлів, де відбувається агрегація трафіка усієї країни, володіння фізичним кабелем є питанням безпеки. Використання саме власної оптичної мережі забезпечує: - повний технічний контроль оператора над фізичним середовищем передачі; - мінімізацію залежності від третіх осіб; - відсутність ризику припинення доступу з ініціативи власника сторонньої інфраструктури; - підвищену керованість аварійного відновлення; - скорочення ланцюга відповідальності; - мінімізацію кібер- та фізичних ризиків. У випадку використання орендованих сегментів замовник фактично стає залежним від третьої особи, яка: - не є стороною договору закупівлі; - не несе прямих договірних зобов’язань перед замовником; - може впливати на строки відновлення або технічні параметри. Для критичних вузлів така модель є ризикованою. 5.4. Дотримання принципу пропорційності Пропорційність означає співмірність засобу і мети. Метою замовника є: - гарантувати безперервність функціонування ключових сегментів мережі; - мінімізувати залежність від третіх осіб; - забезпечити підвищений рівень контролю над фізичним каналом, а засобом відповідно є вимога власної мережі лише для трьох каналів. Вимога не є надмірною та дискримінаційною, оскільки не стосується всієї мережі та не забороняє використання оренди для інших каналів, а також застосовується однаково до всіх учасників. 5.5. Відмінність від практики, на яку посилається Скаржник Рішення АМКУ від 26.03.2025 № 4730-р/пк-пз стосувалося випадків, коли вимога власності застосовувалась як універсальний критерій до всієї матеріально-технічної бази без належного обґрунтування. У даній процедурі вимога є точковою та обґрунтована специфікою конкретних каналів. Вона пов’язана з безпековими та експлуатаційними ризиками, а отже, правова ситуація не є тотожною. 5.6. Замовник вправі визначати архітектурну модель Закон України «Про публічні закупівлі» надає замовнику право визначати технічні, функціональні та якісні характеристики предмета закупівлі. Замовник не зобов’язаний приймати будь-яку технологічну модель и підлаштовувати архітектуру мережі під модель окремих постачальників. Замовник не зобов’язаний забезпечувати участь усіх потенційних суб’єктів незалежно від їх інфраструктурної спроможності. Закупівля спрямована на отримання результату, яким є отримання послуг з використанням гарантованої, контрольованої, захищеної інфраструктури для державної системи. Отже, вимога щодо використання власної оптичної мережі для каналів за №№ 399, 401, 402: - має точковий характер; - обґрунтована безпековими та експлуатаційними ризиками; - пов’язана з предметом закупівлі; - не суперечить законодавству про доступ до інфраструктури; - не є універсальним обмеженням для всіх каналів; - застосовується однаково до всіх учасників. Вимога спрямована на забезпечення підвищеного рівня надійності функціонування електронної комунікаційної інфраструктури ДПС та не може розцінюватися як дискримінаційна.   Додаткове обґрунтування правомірності оскаржуваних вимог з урахуванням статусу об’єкта закупівлі, як елемента критичної інформаційної інфраструктури держави Додатково до вказаного вище, вважаємо за необхідне звернути увагу Комісії на державну важливість та статус замовника, для підкреслення обґрунтованості безпекових та технічних вимог тендерної документації, що оскаржують Скаржником. Так, Державна податкова служба України (ДПС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якої спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і яка реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Відповідно до Положення про ДПС, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 березня 2019 року № 227 (зі змінами) (далі – Положення), основними завданнями ДПС є реалізація державної податкової політики, здійснення в межах повноважень, передбачених законом, контролю за надходженням до бюджетів та державних цільових фондів податків, зборів, платежів, державної політики у сфері контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, пального, державної політики з адміністрування єдиного внеску, державної політики у сфері контролю за своєчасністю здійснення розрахунків в іноземній валюті в установлений законом строк, дотриманням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), проведення розрахункових операцій, а також за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону. З метою забезпечення реалізації державної політики в ДПС функціонують інформаційно-комунікаційні системи, робота яких направлена на введення, централізовану обробку та зберігання податкової інформації, надання актуальних і достовірних даних, надання адміністративних послуг платникам, забезпечення взаємодії з інформаційними системами державних органів відповідно до законодавства України та інформаційних потреб платників податків через ІКС «Електронний кабінет». Окремим структурним елементом ІКС ДПС є Відомча електронна комунікаційна мережа, яка об’єднує всі територіальні органи ДПС. Предмет закупівлі стосується забезпечення функціонування Відомчої електронної комунікаційної мережі Державної податкової служби України. Відповідна мережа забезпечує обмін службовою інформацією між центральним апаратом та територіальними органами, а також взаємодію з іншими державними органами. Функціонування такої мережі безпосередньо пов’язане з: • економічною безпекою держави; • безперервністю бюджетного процесу; • захистом податкової інформації; • стійкістю державного управління в умовах воєнного стану. Відповідно до законодавства України у сфері захисту критичної інфраструктури та кібербезпеки, державні інформаційні системи, що забезпечують виконання функцій центральних органів виконавчої влади, належать до об’єктів критичної інформаційної інфраструктури або взаємодіють з ними. Умови воєнного стану суттєво підвищують: - ризики кібератак; - ризики фізичного пошкодження телекомунікаційної інфраструктури; - загрози втручання у канали передачі даних. Саме з огляду на це Замовником встановлено: - вимоги до масштабного досвіду управління великою мережею; - вимоги щодо технологічної архітектури L2 MPLS FullMesh; - вимоги щодо резервування за технологією, яка буде незалежною по відношенню до основної. Зокрема, супутникової; - вимоги до територіального покриття; - вимоги щодо використання власної оптичної інфраструктури для критичних каналів; - вимоги до строків оперативного підключення. Такі вимоги спрямовані не на обмеження конкуренції, а на: - забезпечення безперервності державних сервісів; - мінімізацію технологічних та кіберризиків; - гарантування оперативного реагування у кризових ситуаціях; - виключення залежності від сторонніх суб’єктів для критичних сегментів мережі. З урахуванням статусу об’єкта закупівлі як елемента державної інформаційної інфраструктури, замовник має підвищений рівень відповідальності та дискреції при формуванні технічних і кваліфікаційних вимог, якщо такі вимоги: - обґрунтовані функціональною необхідністю; - пов’язані з предметом закупівлі; - застосовуються однаково до всіх учасників. У даному випадку встановлені вимоги прямо випливають із необхідності забезпечення кіберстійкості, безперервності та захищеності функціонування державної мережі в умовах воєнного стану. Керуючись викладеним аналіз доводів Скаржника свідчить, що їх суть зводиться не до доведення порушення норм законодавства, а до незгоди з рівнем складності, масштабності та безпекових стандартів предмета закупівлі. Водночас Закон України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) не гарантує кожному суб’єкту господарювання безумовне право на участь у будь-якій процедурі закупівлі незалежно від його технічної, інфраструктурної та організаційної спроможності. Закон гарантує рівність умов та недискримінаційний підхід, але не зобов’язує Замовника знижувати вимоги до рівня мінімальної доступності. У даній закупівлі Замовник реалізував свої повноваження, передбачені статтями 16 та 22 Закону, встановивши: - обґрунтований мінімальний поріг підтвердженого досвіду, як маркер масштабованості та фактичної кількості увімкнених каналів, які вже працюють та мають працювати безперервно й надалі; - вимогу національного територіального покриття з урахуванням воєнного стану; - вимогу досвіду саме з технологією L2 MPLS FullMesh з огляду на архітектуру діючої мережі; - механізм обмеженого розкриття адрес технологічних вузлів з міркувань безпеки; - вимогу законного користування радіочастотним спектром при використанні супутникової технології, як встановлено вимогами тендерної документації, в якості резервного каналу; - строк організації підключення, обумовлений необхідністю безперервного функціонування державних інформаційних систем; - точкову вимогу використання власної оптичної мережі для критичних каналів. Усі ці вимоги прямо пов’язані з предметом закупівлі; мають функціональне та технічне обґрунтування; відповідають принципу пропорційності; застосовуються однаково до всіх учасників; не створюють преференцій конкретним суб’єктам; не суперечать імперативним нормам законодавства. Особливе значення має статус предмета закупівлі – забезпечення функціонування Відомчої електронної комунікаційної мережі ДПС, що є елементом державної інформаційної інфраструктури та безпосередньо впливає на бюджетний процес, адміністрування податків та економічну безпеку держави в умовах воєнного стану. За таких обставин замовник має підвищений рівень відповідальності та обґрунтовану дискрецію у формуванні технічних і кваліфікаційних вимог, спрямованих на забезпечення безперервності, кіберстійкості та керованості мережі державного масштабу. Отже, встановлені умови тендерної документації є правомірними, пропорційними, функціонально обґрунтованими та такими, що не містять ознак дискримінації чи порушення законодавства у сфері публічних закупівель. Доводи Скаржника не спростовують їх законність, а фактично відображають лише відсутність у нього відповідного рівня інфраструктурної готовності для участі у закупівлі державного масштабу.   ВИСНОВОК: Таким чином, замовник під час проведення процедури закупівлі діяв у межах та у спосіб, визначених Законом України «Про публічні закупівлі» та Особливостями, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 1178, з дотриманням принципів відкритості, об’єктивності, рівного ставлення до учасників та недискримінації. Доводи Скаржника ґрунтуються на суб’єктивному та вибірковому тлумаченні вимог тендерної документації, а також на припущеннях, які не підтверджують неправомірність дій замовника. На підставі викладеного, керуючись статтею 18 Закону України «Про публічні закупівлі» та пунктом 55 Особливостей, ПРОШУ: 1. Врахувати надані пояснення під час розгляду скарги. 2. Визнати доводи Скаржника необґрунтованими. 3. Відмовити у задоволенні скарги ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «НАУКОВО-ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ «ХОУМ-НЕТ» у повному обсязі. 4. Визнати вимоги тендерної документації на закупівлю за предметом: «Послуги телефонного зв’язку та передачі даних – за кодом ДК 021:2015 – 64210000-1 (Електронні комунікаційні послуги для забезпечення роботи каналів Відомчої електронної комунікаційної мережі ДПС)» такими, що відповідають Закону України «Про публічні закупівлі». З повагою, Уповноважена особа ДПС Артем МАЗАНЕНКО
Пункт скарги, до якого відноситься пояснення: 7b901734b4574c51a1ec740f0a06e810
Дата опублікування: 27.02.2026 22:20
Автор: Замовник