-
Відкриті торги з особливостями
-
Однолотова
-
КЕП
Послуги з розроблення технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок в межах території Гатненської сільської територіальної громади Фастівського району Київської області
Детальна інформація стосовно предмету закупівлі та інших вимог зазначено в тендерній документації, яка додається до закупівлі
Завершена
2 000 000.00
UAH з ПДВ
Період оскарження:
13.02.2026 14:29 - 18.02.2026 00:00
Скарга
Відхилено
КЕП
СКАРГА на умови тендерної документації
Номер:
94890fef0ec9497491a3ca6728af69b5
Ідентифікатор запиту:
UA-2026-02-13-010303-a.c1
Назва:
СКАРГА на умови тендерної документації
Скарга:
Пов'язані документи:
Учасник
- Документи які повинні бути в пропозиції.docx 17.02.2026 18:05
- Документи переможця.docx 17.02.2026 18:05
- Скарга_на_умови_ТД.docx 17.02.2026 18:05
- Проект договору.docx 17.02.2026 18:05
- Скарга_на_умови_ТД.pdf 17.02.2026 18:05
- ТД з особливостями земля.docx 17.02.2026 18:05
- Скарга_на_умови_ТД.pdf.p7s 17.02.2026 18:05
- Докази за скаргою.pdf 17.02.2026 18:05
- sign.p7s 17.02.2026 18:06
- рішення від 19.02.2026 № 1881.pdf 19.02.2026 15:33
- Інформація про резолютивну частину рішення від 26.02.2026 № 2215.pdf 27.02.2026 14:41
- рішення від 26.02.2026 № 2215.pdf 03.03.2026 14:47
- Додаток 4 до пояснень. Наказ та трудова Конопелькін СІЗ.pdf 23.02.2026 17:25
- Додаток 3 до пояснень. рішення АМКУ від 27.11.2025 №17650.pdf 23.02.2026 17:25
- Додаток 1 до пояснень. Ліцензія Діджиталс.pdf 23.02.2026 17:25
- Додаток 2 до пояснень. рішення АМКУ від 01.11.2023 № 17543.pdf 23.02.2026 17:25
- Додаток 7 до пояснень. рішення АМКУ від 10.09.2025 № 13941.pdf 23.02.2026 17:25
- Додаток 6 до пояснень. Свідоцтво про підвищення СІЗ.pdf 23.02.2026 17:25
- Додаток 5 до пояснень. Сертифікат СІЗ.pdf 23.02.2026 17:25
- ПОЯСНЕННЯ_Замовника_Гатне.pdf 23.02.2026 17:25
- ПОЯСНЕННЯ_Замовника_Гатне.docx.xml 23.02.2026 17:25
- ПОЯСНЕННЯ_Замовника_Гатне.docx 23.02.2026 17:25
Дата прийняття скарги до розгляду:
17.02.2026 18:23
Дата розгляду скарги:
26.02.2026 10:00
Місце розгляду скарги:
Антимонопольний комітет України
Дата прийняття рішення про прийняття скарги до розгляду:
19.02.2026 15:33
Дата прийняття рішення про відхилення скарги:
03.03.2026 14:48
Пункт скарги
Порядковий номер пункту скарги:
1
Номер:
eade2e6c4fc449ea94928c6b4dd7d8cf
Заголовок пункту скарги:
Заголовок
Тип пов'язаного елемента:
Скарга на закупівлю
Тип порушення:
Порушення, пов'язані з вимогами законодавства
Ідентифікатор класифікації:
Інші умови тендерної документації
Тип порушення:
Інші умови тендерної документації
Опис суті пункту скарги:
13.02.2026 року ГАТНЕНСЬКА СІЛЬСЬКА РАДА ФАСТІВСЬКОГО РАЙОНУ КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ (далі-Замовник) опублікувала оголошення про проведення процедури відкритих торгів з особливостями за предметом: «Послуги з розроблення технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок в межах території Гатненської сільської територіальної громади Фастівського району Київської області» з очікуваною вартістю 2 000 000 грн з ПДВ (далі- Процедура закупівлі).
В умовах тендерної документації по Процедурі закупівлі, ідентифікатор закупівлі UA-2026-02-13-010303-a, наявні дискримінаційні, необґрунтовані та незаконні вимоги що обмежують участь Скаржника та інших потенційних учасників.
У відповідності до ст.18 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон) скарги, що стосуються тендерної документації та/або прийнятих рішень, дії чи бездіяльності замовника, що відбулися до закінчення строку, установленого для подання тендерних пропозицій, можуть подаватися до органу оскарження з моменту оприлюднення оголошення про проведення торгів, але не пізніше ніж за чотири дні до дати, установленої для подання тендерних пропозицій.
Аналогічна норма містить п. 56 Особливостей, а саме скарги, що стосуються тендерної документації, можуть подаватися до органу оскарження з моменту оприлюднення оголошення про проведення відкритих торгів, але не пізніше ніж за три дні до кінцевого строку подання тендерних пропозицій, установленого до внесення змін до тендерної документації.
Скаржник бажає скористатись вказаним правом з огляду на встановлення в тендерній документації дискримінаційних умов.
Підстави подання скарги, посилання на порушення процедури закупівлі або прийняті рішення, дії або бездіяльність замовника, фактичні обставини, що це можуть підтверджувати, обґрунтування наявності у суб’єкта оскарження порушених прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи - викладені в наступному.
Таблиця 1
№
пп Посилання на вимогу тендерної документації Зміст вимоги яка встановлена Замовником в тендерній документації Опис порушення процедури закупівлі та дискримінаційних вимог, які обмежують конкуренцію та участь Скаржника в Процедурі закупівлі
1. Розділ І. Загальні положення тендерної документації Тендерну документацію розроблено відповідно до вимог Закону України «Про публічні закупівлі» (зі змінами) (далі – Закон) з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (зі змінами) (далі – Особливості). Терміни вживаються у значенні, наведеному в Законі з урахуванням Особливостей. Відповідно до пункту 28 Особливостей здійснення публічних закупівель, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (зі змінами), замовник зобов’язаний оформити перелік усіх документів та/або всієї інформації, що подаються учасником у складі тендерної пропозиції, а також перелік усіх документів та/або всієї інформації, що подаються переможцем процедури закупівлі, у вигляді двох окремих додатків до тендерної документації. Натомість у процедурі закупівлі тендерна документація не містить таких окремих додатків, а вимоги до документів викладені фрагментарно в різних розділах документації без чіткого та системного переліку, що унеможливлює однозначне визначення повного обсягу документів, які має подати учасник та переможець.
За таких обставин тендерна документація не відповідає вимогам пункту 28 Особливостей та статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі», оскільки відсутність окремо оформлених додатків з вичерпними переліками документів створює правову невизначеність, ускладнює підготовку тендерної пропозиції та порушує принципи прозорості і недискримінації учасників.
Такий підхід Замовника призводить до ризику суб’єктивного тлумачення вимог тендерної документації та ставить учасників у нерівні умови участі у процедурі закупівлі.
На підтвердження зазначеного порушення як докази надаються норми пункту 28 Особливостей здійснення публічних закупівель, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (зі змінами), якими прямо встановлено обов’язок оформлення двох окремих додатків до тендерної документації з вичерпними переліками документів, що подаються учасником та переможцем процедури закупівлі.
Додатково доказом є положення статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі», які зобов’язують замовника забезпечити чіткість, однозначність та повноту вимог тендерної документації.
З огляду на викладене, Замовник зобов’язаний привести тендерну документацію у відповідність до вимог пункту 28 Особливостей та статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі» шляхом належного структурування тендерної документації та оформлення двох окремих додатків з вичерпними переліками документів та/або інформації, що подаються відповідно учасником процедури закупівлі та переможцем процедури закупівлі. Усунення зазначених порушень є необхідним для забезпечення прозорості процедури закупівлі, рівних умов участі та недопущення неоднозначного тлумачення вимог тендерної документації.
2. Додаток 4 до тендерної документації 11. Документи і матеріали, які повинні бути передані Замовнику за результатами надання послуги.
За результатами надання послуги Виконавцем Замовнику передаються наступні матеріали:
- Технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок Гатненської сільської територіальної громади Фастівського району Київської області – у паперовому вигляді.
- Технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок Гатненської сільської територіальної громади Фастівського району Київської області – в електронній формі (формат зображення - кольоровий; роздільна здатність - 300 точок на дюйм: глибина кольору - не менше ніж 4 біти; формат готового файлу *.pdf).
- Електронний документ, що містить відомості про нормативну грошову оцінку земельних ділянок Гатненської сільської територіальної громади Фастівського району Київської області, розроблений відповідно до вимог Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051, у вигляді обмінного файлу у форматі XML.
- Витяг з Державного земельного кадастру про землі в межах території адміністративно-територіальних одиниць.
- Геопросторові дані передаються Замовнику у вигляді електронних файлів:
• у векторному поданні у базі геопросторових даних ArcGIS (або аналог) – цифрові векторні набори геопросторових даних у форматі *.gdb у місцевій системі координат МСК-32, з документами карт (креслень) у форматі *.mxd (або в іншому, прямо передбаченому відповідним законодавством форматі бази геопросторових даних, зокрема GeoJSON/GML, тощо);
у векторному поданні у базі геопросторових даних ArcGIS (або аналог) – цифрові векторні набори геопросторових даних у форматі *.gdb у державній системі координат УСК-2000, з документами карт (креслень) у форматі *.mxd (або в іншому, прямо передбаченому відповідним законодавством Відповідно до Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051, картографічною основою Державного земельного кадастру є набори базових геопросторових даних, сформовані на основі цифрових державних топографічних карт і планів, результати яких обліковані у Державному картографо-геодезичному фонді України. При цьому Порядок № 1051 визначає вимоги до походження, достовірності та обліку геопросторових даних, але не встановлює обов’язку використання конкретних програмних продуктів або програмних середовищ для їх створення чи передачі.
Разом з тим, відповідно до Порядку функціонування національної інфраструктури геопросторових даних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2021 № 532, основними принципами роботи з геопросторовими даними є інтероперабельність, сумісність та використання відкритих стандартів і форматів обміну даними. Законодавством прямо передбачено можливість використання різних програмних рішень за умови дотримання встановлених стандартів (зокрема форматів GeoJSON, GML та сервісів доступу відповідно до специфікацій OGC), що виключає необхідність прив’язки результатів робіт до конкретного програмного забезпечення.
Крім того, Методика нормативної грошової оцінки земельних ділянок, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.2021 № 1147, визначає порядок, показники та коефіцієнти розрахунку нормативної грошової оцінки земельних ділянок, однак не містить вимог щодо використання будь-яких конкретних геоінформаційних систем або програмних продуктів. Методика зосереджена на правильності застосування формул, коефіцієнтів та даних Державного земельного кадастру, а не на технічних засобах їх опрацювання.
Таким чином, вимога тендерної документації щодо геопросторових даних ArcGIS (або аналог) не ґрунтується на положеннях Порядку № 1051, Порядку № 532 та Методики № 1147, оскільки зазначені нормативно-правові акти не передбачають обов’язку використання конкретного програмного забезпечення чи підтвердження права його використання шляхом подання ліцензійних документів, а визначають виключно вимоги до результатів робіт, форматів даних та їх сумісності.
На підтвердження викладених доводів як докази надаються положення Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051, які визначають вимоги до походження та обліку геопросторових даних, але не містять обов’язку використання конкретних програмних продуктів або геоінформаційних систем.
Додатково доказом є положення Порядку функціонування національної інфраструктури геопросторових даних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2021 № 532, якими встановлено принципи інтероперабельності та використання відкритих стандартів і форматів обміну геопросторовими даними без прив’язки до конкретного програмного забезпечення.
Також доказом є Методика нормативної грошової оцінки земельних ділянок, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.2021 № 1147, яка регламентує порядок розрахунку нормативної грошової оцінки земель, однак не передбачає вимог щодо застосування певних геоінформаційних систем або програмних платформ.
Сукупність зазначених нормативно-правових актів підтверджує відсутність законодавчих підстав для встановлення у тендерній документації вимоги щодо передачі результатів робіт виключно у базі геопросторових даних ArcGIS (або аналог).
Додатково зазначаємо, що вказівка у тендерній документації конкретного програмного продукту ArcGIS (або аналог) є прикладом надмірної технічної конкретизації, яка не зумовлена вимогами нормативно-правових актів та фактично зводить універсальні вимоги до результатів робіт до використання окремо визначеного програмного середовища, якого Скаржник або інші потенційні учасники не мають.
Таким чином, встановлення у тендерній документації вимоги щодо передачі результатів робіт саме у базі геопросторових даних ArcGIS (або аналог) є надмірним, необґрунтованим та таким, що не випливає з вимог постанов № 1051, № 532 та № 1147. Така вимога не є необхідною для досягнення мети закупівлі, створює необґрунтовані бар’єри для участі суб’єктів, які використовують інші сумісні геоінформаційні системи, та має ознаки порушення принципів недискримінації, добросовісної конкуренції та пропорційності, визначених Законом України «Про публічні закупівлі».
3. Додаток 5 до тендерної документації 1.1. Для підтвердження наявності в Учасника ОМТБТ, Учасник надає в складі власної тендерної пропозиції довідку довільної форми про ОМТБТ, які буде використовувати в рамках надання послуг та які є необхідними для надання послуг, із зазначенням: назв ОМТБТ, їх кількості та правових підстав використання таких ОМТБТ. Для підтвердження наявності в Учасника власного ОМТБТ, зазначеного в довідці, Учасник у складі власної тендерної пропозиції надає: скан-копії з оригіналів або належним чином засвідчені копії оборотно-сальдової відомості складеної відповідно до вимог бухгалтерського обліку/видаткових накладних/договору (договорів) купівлі-продажу із відповідним актом (актами) передачі-приймання обладнання, або інші документи, що відповідно до чинного законодавства підтверджують право власності учасника на зазначені в довідці ОМТБТ. Для підтвердження наявності в Учасника орендованого (або такого, що знаходиться у користуванні на інших підставах) ОМТБТ, зазначеного в довідці, Учасник у складі власної тендерної пропозиції надає: скан-копії з оригіналів або належним чином засвідчені копії чинних договорів оренди/лізингу/суборенди або інших договорів користування у повному обсязі з відповідними актами приймання-передачі обладнання, або інші документи, що відповідно до чинного законодавства підтверджують право користування учасника на зазначені в довідці ОМТБТ. Договори та інші правочини, передбачені чинним законодавством України, надані згідно вимог тендерної документації мають бути чинні на день подання тендерної пропозиції. У разі, якщо умовами наданого договору (або іншого документа) передбачено розголошення його відомостей з письмової згоди (дозволу) іншої сторони (іншої сторони договору), учасник надає таку письмову згоду (дозвіл).
Учасник надає в складі власної тендерної пропозиції надає підтвердження наявності наступного ОМТБТ:
- комп'ютер/ноутбук – не менше одного;
- плоттер/ або широкоформатний принтер з доступним форматом друку до А0 включно – не менше одного;
- ліцензоване програмне забезпечення придатне для роботи із форматами, зазначеними в Технічному завданні (Додаток 4 до Тендерної документації);
Учасником в складі власної тендерної пропозиції надаються стосовно програмного забезпечення: ліцензії/сертифікати на таке програмне забезпечення та/або відповідні довідки від ліцензіара (ліцензіарів) або офіційного дистриб’ютора такого програмного забезпечення.
Встановлена тендерною документацією вимога щодо підтвердження наявності в учасника обладнання, матеріально-технічної бази та технологій (ОМТБТ) шляхом надання оборотно-сальдових відомостей, видаткових накладних, договорів купівлі-продажу, оренди, лізингу з актами приймання-передачі у повному обсязі є надмірною та непропорційною предмету закупівлі. Закон України «Про публічні закупівлі» не зобов’язує учасників підтверджувати наявність матеріально-технічної бази виключно бухгалтерськими документами або правочинами у повному обсязі, а вимога розкриття фінансово-господарських документів фактично виходить за межі необхідного для підтвердження спроможності виконання предмета закупівлі.
Зокрема, така вимога є фактично невиконуваною для учасників, які використовують програмне забезпечення з відкритими ліцензіями, оскільки право його використання не підтверджується бухгалтерськими документами, видатковими накладними чи договорами купівлі-продажу, оренди або лізингу.
Чинне законодавство України у сфері ведення Державного земельного кадастру, національної інфраструктури геопросторових даних та нормативної грошової оцінки земель не містить вимог щодо обов’язкового використання програмного забезпечення на комерційній основі або програмного забезпечення з індивідуальними ліцензійними сертифікатами від конкретних ліцензіарів чи дистриб’юторів. Відповідно до принципів функціонування національної інфраструктури геопросторових даних, ключовим є забезпечення інтероперабельності, сумісності та відповідності результатів робіт встановленим стандартам і форматам, а не форма ліцензування програмного забезпечення.
Програмне забезпечення з відкритими ліцензіями (зокрема GNU GPL, LGPL, BSD, MIT, Apache License тощо) є повністю правомірним для використання у господарській діяльності, забезпечує необхідний функціонал для обробки та формування геопросторових даних та відповідає вимогам законодавства щодо відкритих стандартів і форматів. Вимога тендерної документації щодо обов’язкового надання ліцензій, сертифікатів або довідок від ліцензіарів чи офіційних дистриб’юторів унеможливлює або суттєво ускладнює використання програмного забезпечення з відкритими ліцензіями, що призводить до необґрунтованого обмеження конкуренції та порушення принципу недискримінації учасників.
За таких обставин замовник зобов’язаний передбачити у тендерній документації можливість використання програмного забезпечення з відкритими ліцензіями за умови забезпечення відповідності результатів робіт вимогам технічного завдання, стандартам та нормативно-правовим актам у сфері геопросторових даних.
За таких умов Скаржник позбавлений можливості надати у складі тендерної пропозиції ліцензії, сертифікати або довідки від ліцензіара чи офіційного дистриб’ютора програмного забезпечення, оскільки використовується програмне забезпечення з відкритими ліцензіями, для якого не передбачено видачу індивідуальних ліцензійних сертифікатів або підтверджуючих документів від дистриб’юторів.
Учасник має право у складі тендерної пропозиції на підтвердження виконання вимог тендерної документації щодо програмного забезпечення надавати посилання на умови відкритих ліцензій, відповідно до яких таке програмне забезпечення використовується, без подання ліцензійних сертифікатів, довідок від ліцензіарів або офіційних дистриб’юторів. Надання посилань на тексти відкритих ліцензій (зокрема GNU GPL, LGPL, MIT, BSD, Apache License тощо) є належним та достатнім підтвердженням правомірності використання відповідного програмного забезпечення.
Використання програмного забезпечення з відкритими ліцензіями (наприклад, QGIS та інших сумісних геоінформаційних систем) не обмежує можливість виконання технічних вимог тендерної документації та забезпечує формування результатів робіт у передбачених форматах і стандартах. Відмова у прийнятті таких підтверджень або вимога подання додаткових комерційних ліцензійних документів не ґрунтується на нормах чинного законодавства та призводить до необґрунтованого обмеження конкуренції.
На підтвердження надмірності вимог щодо підтвердження наявності обладнання, матеріально-технічної бази та технологій як докази надаються положення статті 16 Закону України «Про публічні закупівлі», якими не передбачено обов’язку підтвердження матеріально-технічної бази виключно бухгалтерськими документами або правочинами у повному обсязі.
Доказом правомірності використання програмного забезпечення без комерційного ліцензування є нормативні положення законодавства у сфері національної інфраструктури геопросторових даних, зокрема Порядок, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2021 № 532, який не містить вимог щодо застосування конкретних програмних продуктів або моделей ліцензування, а встановлює вимоги до інтероперабельності та форматів даних.
Додатковим доказом (переклад додається) є умови відкритих ліцензій програмного забезпечення з відкритим вихідним кодом, які підтверджують законність його використання у господарській діяльності без отримання індивідуальних ліцензійних сертифікатів або довідок від дистриб’юторів, зокрема:
– ліцензія QGIS: https://qgis.org/license/
Зазначені відкриті ліцензії підтверджують, що використання програмного забезпечення QGIS а інших сумісних геоінформаційних систем є правомірним, не обмеженим та не потребує додаткових підтверджуючих документів від ліцензіарів або офіційних дистриб’юторів.
4. Додаток 5 до тендерної документації Для підтвердження відповідності Учасника п.7. ст. 1 Закону України «Про НІГД», п.38,39 Порядку функціонування НІГД (Постанова КМУ від 26.05.21 р. № 532), Порядку впровадження системи безпеки інформації в державних органах, на підприємствах, організаціях, в інформаційно-комунікаційних системах яких обробляється інформація, вимога щодо захисту якої встановлена законом та не становить державної таємниці (надалі – Порядок НД ТЗІ 3.6 -004-21), Учасником в складі власної тендерної пропозиції надається довідка в довільній формі про наявність в Учасника служби захисту інформації (із підтверджуючими документами відповідності Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України) або стосовно впровадженої на підприємстві Учасника системи безпеки інформації (разом із відповідним Положенням про систему безпеки інформації, що відповідає Порядку НД ТЗІ 3.6 -004-21), або щодо призначеної на підприємстві Учасника особи, на яку покладається забезпечення захисту інформації та контролю за ним (разом із відповідним Положенням про особу, на яку покладається забезпечення захисту інформації та контролю за ним, що відповідає Порядку НД ТЗІ 3.6 -004-21).
Технічне завдання за процедурою закупівлі не містить ствердної інформації про обробку відомостей, що становлять державну таємницю або інформацію з обмеженим доступом, а також не передбачає виконання робіт з об’єктами, для яких законодавством встановлено обов’язкові вимоги щодо впровадження системи технічного захисту інформації.
Крім того, Скаржник позбавлений можливості оприлюднювати у складі тендерної пропозиції інформацію та внутрішні документи щодо організації системи захисту інформації, наявності служби захисту інформації або призначених відповідальних осіб, оскільки таке оприлюднення суперечить вимогам законодавства у сфері захисту інформації та не передбачене за відсутності обробки відомостей з обмеженим доступом.
За таких обставин відсутні правові підстави для застосування до учасників вимог Порядку впровадження системи безпеки інформації, затвердженого НД ТЗІ 3.6-004-21 (їх оприлюднення).
Встановлена вимога щодо обов’язкового надання довідки про наявність служби захисту інформації, впровадженої системи безпеки інформації або призначеної відповідальної особи не є вимогою, що відповідає статті 16 Закону України «Про публічні закупівлі», оскільки не підтверджує наявність у учасника обладнання, матеріально-технічної бази та технологій, необхідних для виконання предмета закупівлі. Зазначена вимога стосується внутрішньої організації системи інформаційної безпеки суб’єкта господарювання, а не його технічної чи професійної спроможності надавати послуги за предметом закупівлі (ОМТБТ).
На підтвердження відсутності правових підстав для застосування вимог НД ТЗІ 3.6-004-21 як докази надаються положення Порядку впровадження системи безпеки інформації, затвердженого НД ТЗІ 3.6-004-21, який застосовується виключно у випадках обробки інформації, вимога щодо захисту якої прямо встановлена законом, або інформації з обмеженим доступом.
Додатково доказом є норми Закону України «Про інформацію» та Закону України «Про державну таємницю», якими визначено вичерпний перелік видів інформації з обмеженим доступом та умови її захисту, що підтверджує неможливість застосування вимог НД ТЗІ за відсутності таких відомостей у предметі закупівлі.
Також доказом є положення статті 16 Закону України «Про публічні закупівлі», які не передбачають можливості встановлення кваліфікаційних критеріїв, що стосуються внутрішньої організації системи інформаційної безпеки учасника та не пов’язані з наявністю обладнання, матеріально-технічної бази чи технологій.
Сукупність зазначених нормативно-правових актів підтверджує, що вимога щодо відповідності НД ТЗІ 3.6-004-21 за відсутності обробки захищеної інформації не має законодавчого обґрунтування та не може застосовуватись як кваліфікаційна вимога в розумінні статті 16 Закону.
Таким чином, включення до тендерної документації вимог щодо відповідності НД ТЗІ 3.6-004-21 за відсутності у технічному завданні обґрунтованої необхідності обробки захищеної інформації є непропорційним, необґрунтованим та таким, що створює штучні бар’єри для участі у процедурі закупівлі, порушуючи принципи недискримінації та добросовісної конкуренції, визначені Законом України «Про публічні закупівлі».
5. Додаток 5 до тендерної документації Для підтвердження відповідності Учасника п. 28 Порядку функціонування НІГД, затвердженого Постановою КМУ від 26.05.2021 № 532, п. 5 Розділу 3 Технічних вимог та методів забезпечення інтероперабельності і сумісності наборів геопросторових даних та геоінформаційних сервісів, затверджених Наказом Мінагрополітики від 10.11.2021 № 347, Учасником в складі власної тендерної пропозиції надається класифікатор (або технічна специфікація на геопросторові дані) у вигляді каталогів класів геопросторових об’єктів та їх атрибутів, розроблені відповідно до національних стандартів ДСТУ ISO 19110:2017 та ДСТУ 8774:2018. Вимога тендерної документації щодо обов’язкового надання у складі тендерної пропозиції класифікатора або технічної специфікації на геопросторові дані у вигляді каталогів класів геопросторових об’єктів та їх атрибутів, розроблених відповідно до ДСТУ ISO 19110:2017 та ДСТУ 8774:2018, не відповідає суті кваліфікаційних критеріїв, визначених статтею 16 Закону України «Про публічні закупівлі».
Положення пункту 28 Порядку функціонування національної інфраструктури геопросторових даних та пункту 5 Розділу 3 Технічних вимог і методів забезпечення інтероперабельності і сумісності визначають вимоги до результатів формування та оприлюднення геопросторових даних, але не встановлюють обов’язку надання каталогів класів або технічних специфікацій на стадії подання тендерної пропозиції. Зазначені документи є елементами інформаційного моделювання та формуються у процесі виконання договору відповідно до технічного завдання, а не підтвердженням наявності у учасника обладнання, матеріально-технічної бази чи технологій.
Скаржник наголошує, що зазначені каталоги класів та технічні специфікації не є обладнанням, матеріально-технічною базою чи технологіями (ОМТБТ) у розумінні статті 16 Закону України «Про публічні закупівлі», а є результатом інформаційного моделювання, який формується під час виконання договору, а не на стадії подання тендерної пропозиції!!!
Класифікатори та каталоги класів геопросторових об’єктів за своєю правовою та функціональною природою є результатом інтелектуальної та проєктної діяльності, а не ресурсом, яким учасник повинен володіти до початку виконання договору. Вимога їх подання у складі тендерної пропозиції є передчасною, непропорційною предмету закупівлі та створює ризик суб’єктивного відхилення пропозицій учасників з підстав, не пов’язаних з їх фактичною спроможністю виконати договір.
На підтвердження того, що вимога про надання класифікаторів або технічних специфікацій не належить до кваліфікаційних критеріїв, як доказ надаються положення статті 16 Закону України «Про публічні закупівлі», якими визначено вичерпний перелік критеріїв, що можуть встановлюватися для підтвердження наявності обладнання, матеріально-технічної бази, технологій та персоналу, без віднесення до них результатів проєктної чи інтелектуальної діяльності.
Додатково доказом є пункт 28 Порядку функціонування національної інфраструктури геопросторових даних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2021 № 532, який визначає вимоги до формування та оприлюднення геопросторових даних, але не встановлює обов’язку подання каталогів класів геопросторових об’єктів на етапі подання тендерної пропозиції.
Також доказом є пункт 5 Розділу 3 Технічних вимог та методів забезпечення інтероперабельності і сумісності наборів геопросторових даних та геоінформаційних сервісів, затверджених наказом Мінагрополітики від 10.11.2021 № 347, який регламентує технічні вимоги до результатів робіт, а не до документів, що подаються учасником для підтвердження кваліфікації.
Крім того, доказами є національні стандарти ДСТУ ISO 19110:2017 та ДСТУ 8774:2018, які визначають правила опису та моделювання геопросторових даних і підтверджують, що каталоги класів та атрибутів є результатом інформаційного моделювання, який формується в процесі виконання робіт, а не попередньою умовою участі у процедурі закупівлі.
Сукупність зазначених нормативно-правових актів підтверджує, що вимога щодо подання класифікаторів або технічних специфікацій у складі тендерної пропозиції не має законодавчого обґрунтування та є передчасною і непропорційною.
Таким чином, встановлення зазначеної вимоги у тендерній документації порушує принципи пропорційності, недискримінації та рівного ставлення до учасників, визначені Законом України «Про публічні закупівлі», і потребує приведення у відповідність до вимог чинного законодавства.
6. Додаток 5 до тендерної документації 2.1. Документи та інформація, що підтверджують наявність в Учасника працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід (надалі – ПВК).
Для підтвердження наявності в Учасника ПВК, Учасник надає в складі власної тендерної пропозиції довідку довільної форми про ПВК, в тому числі: не менше одного сертифікованого інженера-землевпорядника за основним місцем роботи.
На підтвердження кваліфікації і досвіду зазначених в довідці ПВК, Учасник надає в складі власної тендерної пропозиції наступні документи:
1) щодо кожного зазначеного в довідці сертифікованого інженера-землевпорядника – скан-копії з оригіналів або належним чином засвідчені копії наступних документів:
- кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника;
- свідоцтво про підвищення кваліфікації сертифікованого інженера-землевпорядника (надається в разі настання обов’язку підвищення кваліфікації таким спеціалістом у встановлений законом строк);
- документ (диплом) про вищу освіту за спеціальністю та/або кваліфікацією у галузі землеустрою/землевпорядкування;
- трудова книжка (перша сторінка та остання сторінка із записом про прийняття на роботу), наказ про прийняття на роботу.
Учасник в складі власної тендерної пропозиції стосовно всіх зазначених в довідці працівників надає податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків-фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за останній звітний період, з відповідною відміткою про прийняття. У разі, якщо працівник, прийнятий на роботу після складання вищевказаного звіту, необхідно надати повідомлення про прийняття працівника на роботу за формою згідно постанови Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 р. № 413, з відміткою про прийняття.
На виконання п. ґ) ч. 2 ст. 28 Закону України «Про землеустрій», Учасник у складі власної тендерної пропозиції надає підтвердження страхування своєї професійної відповідальності перед замовниками документації із землеустрою та третіми особами. Встановлена тендерною документацією вимога щодо наявності в учасника не менше одного сертифікованого інженера-землевпорядника саме за основним місцем роботи, а також обов’язок підтвердження трудових відносин шляхом надання трудової книжки, наказу про прийняття на роботу та податкового розрахунку за останній звітний період, необґрунтовано обмежує коло потенційних учасників та не відповідає принципу пропорційності.
Чинне законодавство України не забороняє залучення сертифікованих інженерів-землевпорядників на підставі цивільно-правових договорів (ЦПХ) або інших правомірних форм співпраці, за умови забезпечення належної якості виконання робіт та дотримання вимог Закону України «Про землеустрій». Водночас тендерна документація фактично виключає можливість залучення таких спеціалістів, що суперечить принципу свободи господарської діяльності та необґрунтовано звужує конкуренцію.
Крім того, вимога щодо надання податкового розрахунку за останній звітний період з відміткою про прийняття унеможливлює участь суб’єктів господарювання, які залучили працівників після подання відповідної звітності або перебувають у періоді між звітними періодами. Навіть за умови надання повідомлення про прийняття працівника на роботу відповідно до постанови КМУ № 413, така вимога не усуває дискримінаційного характеру, оскільки участь у процедурі ставиться в залежність від строків подання податкової звітності, що не має прямого зв’язку зі спроможністю учасника виконати предмет закупівлі.
Також, вимога щодо надання податкового розрахунку за останній звітний період щодо кожного зазначеного в довідці сертифікованого інженера-землевпорядника унеможливлює участь суб’єктів господарювання, які залучили таких працівників після подання відповідної податкової звітності або перебувають у проміжку між звітними періодами. Навіть за умови подання повідомлення про прийняття працівника на роботу відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 413, зазначена вимога не усуває її дискримінаційного характеру, оскільки участь у процедурі закупівлі ставиться в залежність від строків подання податкової звітності, що не має прямого зв’язку зі спроможністю учасника належним чином виконати предмет закупівлі.
На підтвердження неправомірності вимоги щодо наявності сертифікованого інженера-землевпорядника виключно за основним місцем роботи як докази надаються положення статті 16 Закону України «Про публічні закупівлі», якими не передбачено встановлення кваліфікаційних критеріїв, що обмежують форму залучення працівників або спосіб оформлення трудових відносин.
Додатково доказом є норми Закону України «Про землеустрій», які не містять заборони на залучення сертифікованих інженерів-землевпорядників на підставі цивільно-правових договорів та не пов’язують право виконання робіт виключно з перебуванням такого спеціаліста у штаті за основним місцем роботи.
Також доказом є положення трудового та податкового законодавства України, зокрема вимоги щодо періодичності подання податкової звітності, які підтверджують, що наявність або відсутність податкового розрахунку за останній звітний період залежить від строків звітування, а не від фактичної наявності у учасника кваліфікованого персоналу.
Крім того, доказом є постанова Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 № 413, яка передбачає повідомлення про прийняття працівника на роботу як окремий механізм інформування контролюючих органів, що підтверджує можливість правомірного залучення працівників незалежно від строків подання податкової звітності.
Сукупність зазначених нормативно-правових актів підтверджує, що вимоги пункту 2.1 тендерної документації щодо форми трудових відносин та податкової звітності не мають законодавчого обґрунтування як кваліфікаційні критерії та є непропорційними предмету закупівлі.
Таким чином, вимоги пункту 2.1 тендерної документації не є вимогами статті 16 Закону України «Про публічні закупівлі», оскільки виходять за межі підтвердження кваліфікації персоналу та фактично регулюють форму трудових відносин і податкову звітність учасника. Це створює необґрунтовані та непропорційні обмеження участі у процедурі закупівлі, порушує принципи недискримінації, рівного ставлення та добросовісної конкуренції й потребує приведення у відповідність до вимог чинного законодавства.
7. Додаток 5 до тендерної документації 3.1. Документи та інформація, що підтверджують наявність в Учасника досвіду виконання аналогічних за предметом закупівлі договорів.
Для підтвердження наявності документально підтвердженого досвіду виконання аналогічних за предметом закупівлі договорів, Учасник надає в складі власної тендерної пропозиції довідку за формою відповідно до Таблиці 1 нижче.
До зазначеної довідки Учасник надає в складі власної тендерної пропозиції надає наступні документи:
1. Виконаний аналогічний договір за предметом закупівлі (не менше ніж 1 договір). У такому аналогічному договорі Замовником має виступати державний орган або орган місцевого самоврядування.
Для підтвердження виконання аналогічного договору (договорів) Учасник процедури закупівлі надає: скан-копії у кольоровому вигляді з оригіналу або належно завіреної копії зазначеного у довідці виконаного договору (договорів ) з розроблення технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок (або землі, або земель) територіальної громади, включно зі всіма додатками/невід’ємними частинами до такого договору (договорів), акти приймання-передачі виконаних робіт/ наданих послуг, а також скан (скани) оригіналу або належно завіреного листа-відгуку та/або інформаційного листа щодо виконання такого договору (договорів) від замовника (замовників), вказаних у довідці.
У відповідності до ст. ст. 26 Закону України «Про землеустрій» та ст. 18 Закону України «Про оцінку земель»: за таким аналогічними договорами Учасник має бути розробником документації із землеустрою. У відповідності до ст. 23 Закону України «Про оцінку земель»: на підтвердження виконання аналогічних договорів Учасник в складі тендерної пропозиції надає рішення щодо затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки, а також відповідний витяг (витяги) з Державного земельного кадастру. Вимоги пункту 3.1 тендерної документації визначають аналогічний договір не за співмірністю або кодом ДК 021:2015, а через сукупність надмірно звужувальних умов, а саме: виконання договору виключно для державного органу або органу місцевого самоврядування, обов’язкове розроблення технічної документації з нормативної грошової оцінки саме територіальної громади, а також надання рішень про її затвердження і витягів з Державного земельного кадастру.
Як доказ наявності у Скаржника релевантного досвіду виконання аналогічних за змістом послуг надається договір, предметом якого є виконання робіт за кодом ДК 021:2015: 71250000-5 «Архітектурні, інженерні та геодезичні послуги», що охоплює розроблення документації із землеустрою та підтверджує спроможність Скаржника виконувати комплексні інженерно-землевпорядні роботи, співставні за характером та складністю з предметом цієї закупівлі.
Водночас, з огляду на предмет закупівлі — послуги з розроблення технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок за кодом ДК 021:2015: 71340000-3 «Комплексні інженерні послуги», Замовник мав можливість передбачити ширше та пропорційне визначення аналогічного договору, зокрема виходячи зі змісту, характеру та обсягу виконаних робіт, незалежно від статусу замовника або рівня адміністративно-територіальної одиниці.
Закон України «Про публічні закупівлі» не зобов’язує замовника обмежувати підтвердження досвіду лише договорами, виконаними для органів публічної влади, або лише договорами, за якими вже прийнято рішення про затвердження документації та отримано витяги з Державного земельного кадастру. Такі документи є результатом управлінських та реєстраційних дій третіх осіб, а не показником професійної спроможності виконавця.
На підтвердження можливості визначення аналогічного договору без надмірного звуження як докази надаються положення статті 16 Закону України «Про публічні закупівлі», якими встановлено право замовника визначати спосіб підтвердження досвіду виконання аналогічних договорів, але без обмеження конкуренції та з дотриманням принципу пропорційності.
Додатково доказом є положення статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі», які зобов’язують замовника формувати тендерну документацію таким чином, щоб її вимоги були об’єктивно необхідними, чіткими та не містили надмірних або дискримінаційних умов.
Також доказом є норми Закону України «Про землеустрій» та Закону України «Про оцінку земель», які визначають вимоги до розроблення документації із землеустрою та нормативної грошової оцінки земель, але не встановлюють обов’язку, щоб досвід виконавця підтверджувався виключно договорами, виконаними для органів державної влади або органів місцевого самоврядування, чи договорами, за якими вже прийнято рішення про затвердження документації та отримано витяги з Державного земельного кадастру.
Крім того, доказом є правова природа рішень про затвердження технічної документації та витягів з Державного земельного кадастру, які приймаються та видаються відповідними органами влади і не залежать виключно від дій виконавця, що унеможливлює їх використання як об’єктивного критерію оцінки досвіду учасника.
Сукупність зазначених нормативно-правових актів підтверджує, що Замовник мав можливість передбачити ширше та пропорційне визначення аналогічного договору, однак обрав надмірно звужувальний підхід, який не має прямого законодавчого обґрунтування.
Отже, Замовник, маючи можливість сформулювати вимогу щодо аналогічного договору більш широко та недискримінаційно (у тому числі з урахуванням різних договорів у сфері комплексних інженерних та землевпорядних послуг), обрав надмірно вузьке та формалізоване визначення, що призводить до необґрунтованого обмеження кола учасників та порушує принципи пропорційності, недискримінації та добросовісної конкуренції.
Замовник мав можливість сформулювати вимоги тендерної документації у більш простий та недискримінаційний спосіб.
Зокрема, досвід виконання аналогічних договорів міг підтверджуватися будь-якими договорами, що за своїм змістом відповідають предмету закупівлі, використання програмного забезпечення — шляхом посилання на відкриті ліцензії, а залучення фахівців — на будь-яких правомірних підставах, у тому числі за цивільно-правовими договорами. Натомість обраний Замовником підхід є надмірно формалізованим та призводить до необґрунтованого обмеження кола учасників.
Враховуючи наведене, законні права та інтереси Скаржника можуть бути захищені лише шляхом зобов’язання Замовника внести відповідні зміни до тендерної документації та прибрати із тендерної документації вказані дискримінаційні вимоги. Разом із скаргою Скаржник надає документальне підтвердження/докази.
Дії Замовника в частині встановлення у Тендерній документації наведених вище вимог порушують вимоги частини 4 статті 5 та частини 4 статті 22 Закону, якими передбачена недискримінація учасників, а також права та законні інтереси Скаржника, пов'язані з його участю у Процедурі закупівлі, та принципи недискримінації учасників, відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель, передбачені частиною 1 статті 5 Закону.
Вважаємо, що вищенаведені дії Замовника спрямовані на зменшення конкуренції серед учасників, а тому порушують статтю 5 Закону України «Про публічні закупівлі», якою встановлено, що основними принципами здійснення закупівель є відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель, запобігання корупційним діям і зловживанням.
В умовах тендерної документації по Процедурі закупівлі, ідентифікатор закупівлі UA-2026-02-13-010303-a, наявні дискримінаційні, необґрунтовані та незаконні вимоги що обмежують участь Скаржника та інших потенційних учасників.
У відповідності до ст.18 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон) скарги, що стосуються тендерної документації та/або прийнятих рішень, дії чи бездіяльності замовника, що відбулися до закінчення строку, установленого для подання тендерних пропозицій, можуть подаватися до органу оскарження з моменту оприлюднення оголошення про проведення торгів, але не пізніше ніж за чотири дні до дати, установленої для подання тендерних пропозицій.
Аналогічна норма містить п. 56 Особливостей, а саме скарги, що стосуються тендерної документації, можуть подаватися до органу оскарження з моменту оприлюднення оголошення про проведення відкритих торгів, але не пізніше ніж за три дні до кінцевого строку подання тендерних пропозицій, установленого до внесення змін до тендерної документації.
Скаржник бажає скористатись вказаним правом з огляду на встановлення в тендерній документації дискримінаційних умов.
Підстави подання скарги, посилання на порушення процедури закупівлі або прийняті рішення, дії або бездіяльність замовника, фактичні обставини, що це можуть підтверджувати, обґрунтування наявності у суб’єкта оскарження порушених прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи - викладені в наступному.
Таблиця 1
№
пп Посилання на вимогу тендерної документації Зміст вимоги яка встановлена Замовником в тендерній документації Опис порушення процедури закупівлі та дискримінаційних вимог, які обмежують конкуренцію та участь Скаржника в Процедурі закупівлі
1. Розділ І. Загальні положення тендерної документації Тендерну документацію розроблено відповідно до вимог Закону України «Про публічні закупівлі» (зі змінами) (далі – Закон) з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (зі змінами) (далі – Особливості). Терміни вживаються у значенні, наведеному в Законі з урахуванням Особливостей. Відповідно до пункту 28 Особливостей здійснення публічних закупівель, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (зі змінами), замовник зобов’язаний оформити перелік усіх документів та/або всієї інформації, що подаються учасником у складі тендерної пропозиції, а також перелік усіх документів та/або всієї інформації, що подаються переможцем процедури закупівлі, у вигляді двох окремих додатків до тендерної документації. Натомість у процедурі закупівлі тендерна документація не містить таких окремих додатків, а вимоги до документів викладені фрагментарно в різних розділах документації без чіткого та системного переліку, що унеможливлює однозначне визначення повного обсягу документів, які має подати учасник та переможець.
За таких обставин тендерна документація не відповідає вимогам пункту 28 Особливостей та статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі», оскільки відсутність окремо оформлених додатків з вичерпними переліками документів створює правову невизначеність, ускладнює підготовку тендерної пропозиції та порушує принципи прозорості і недискримінації учасників.
Такий підхід Замовника призводить до ризику суб’єктивного тлумачення вимог тендерної документації та ставить учасників у нерівні умови участі у процедурі закупівлі.
На підтвердження зазначеного порушення як докази надаються норми пункту 28 Особливостей здійснення публічних закупівель, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (зі змінами), якими прямо встановлено обов’язок оформлення двох окремих додатків до тендерної документації з вичерпними переліками документів, що подаються учасником та переможцем процедури закупівлі.
Додатково доказом є положення статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі», які зобов’язують замовника забезпечити чіткість, однозначність та повноту вимог тендерної документації.
З огляду на викладене, Замовник зобов’язаний привести тендерну документацію у відповідність до вимог пункту 28 Особливостей та статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі» шляхом належного структурування тендерної документації та оформлення двох окремих додатків з вичерпними переліками документів та/або інформації, що подаються відповідно учасником процедури закупівлі та переможцем процедури закупівлі. Усунення зазначених порушень є необхідним для забезпечення прозорості процедури закупівлі, рівних умов участі та недопущення неоднозначного тлумачення вимог тендерної документації.
2. Додаток 4 до тендерної документації 11. Документи і матеріали, які повинні бути передані Замовнику за результатами надання послуги.
За результатами надання послуги Виконавцем Замовнику передаються наступні матеріали:
- Технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок Гатненської сільської територіальної громади Фастівського району Київської області – у паперовому вигляді.
- Технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок Гатненської сільської територіальної громади Фастівського району Київської області – в електронній формі (формат зображення - кольоровий; роздільна здатність - 300 точок на дюйм: глибина кольору - не менше ніж 4 біти; формат готового файлу *.pdf).
- Електронний документ, що містить відомості про нормативну грошову оцінку земельних ділянок Гатненської сільської територіальної громади Фастівського району Київської області, розроблений відповідно до вимог Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051, у вигляді обмінного файлу у форматі XML.
- Витяг з Державного земельного кадастру про землі в межах території адміністративно-територіальних одиниць.
- Геопросторові дані передаються Замовнику у вигляді електронних файлів:
• у векторному поданні у базі геопросторових даних ArcGIS (або аналог) – цифрові векторні набори геопросторових даних у форматі *.gdb у місцевій системі координат МСК-32, з документами карт (креслень) у форматі *.mxd (або в іншому, прямо передбаченому відповідним законодавством форматі бази геопросторових даних, зокрема GeoJSON/GML, тощо);
у векторному поданні у базі геопросторових даних ArcGIS (або аналог) – цифрові векторні набори геопросторових даних у форматі *.gdb у державній системі координат УСК-2000, з документами карт (креслень) у форматі *.mxd (або в іншому, прямо передбаченому відповідним законодавством Відповідно до Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051, картографічною основою Державного земельного кадастру є набори базових геопросторових даних, сформовані на основі цифрових державних топографічних карт і планів, результати яких обліковані у Державному картографо-геодезичному фонді України. При цьому Порядок № 1051 визначає вимоги до походження, достовірності та обліку геопросторових даних, але не встановлює обов’язку використання конкретних програмних продуктів або програмних середовищ для їх створення чи передачі.
Разом з тим, відповідно до Порядку функціонування національної інфраструктури геопросторових даних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2021 № 532, основними принципами роботи з геопросторовими даними є інтероперабельність, сумісність та використання відкритих стандартів і форматів обміну даними. Законодавством прямо передбачено можливість використання різних програмних рішень за умови дотримання встановлених стандартів (зокрема форматів GeoJSON, GML та сервісів доступу відповідно до специфікацій OGC), що виключає необхідність прив’язки результатів робіт до конкретного програмного забезпечення.
Крім того, Методика нормативної грошової оцінки земельних ділянок, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.2021 № 1147, визначає порядок, показники та коефіцієнти розрахунку нормативної грошової оцінки земельних ділянок, однак не містить вимог щодо використання будь-яких конкретних геоінформаційних систем або програмних продуктів. Методика зосереджена на правильності застосування формул, коефіцієнтів та даних Державного земельного кадастру, а не на технічних засобах їх опрацювання.
Таким чином, вимога тендерної документації щодо геопросторових даних ArcGIS (або аналог) не ґрунтується на положеннях Порядку № 1051, Порядку № 532 та Методики № 1147, оскільки зазначені нормативно-правові акти не передбачають обов’язку використання конкретного програмного забезпечення чи підтвердження права його використання шляхом подання ліцензійних документів, а визначають виключно вимоги до результатів робіт, форматів даних та їх сумісності.
На підтвердження викладених доводів як докази надаються положення Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051, які визначають вимоги до походження та обліку геопросторових даних, але не містять обов’язку використання конкретних програмних продуктів або геоінформаційних систем.
Додатково доказом є положення Порядку функціонування національної інфраструктури геопросторових даних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2021 № 532, якими встановлено принципи інтероперабельності та використання відкритих стандартів і форматів обміну геопросторовими даними без прив’язки до конкретного програмного забезпечення.
Також доказом є Методика нормативної грошової оцінки земельних ділянок, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.2021 № 1147, яка регламентує порядок розрахунку нормативної грошової оцінки земель, однак не передбачає вимог щодо застосування певних геоінформаційних систем або програмних платформ.
Сукупність зазначених нормативно-правових актів підтверджує відсутність законодавчих підстав для встановлення у тендерній документації вимоги щодо передачі результатів робіт виключно у базі геопросторових даних ArcGIS (або аналог).
Додатково зазначаємо, що вказівка у тендерній документації конкретного програмного продукту ArcGIS (або аналог) є прикладом надмірної технічної конкретизації, яка не зумовлена вимогами нормативно-правових актів та фактично зводить універсальні вимоги до результатів робіт до використання окремо визначеного програмного середовища, якого Скаржник або інші потенційні учасники не мають.
Таким чином, встановлення у тендерній документації вимоги щодо передачі результатів робіт саме у базі геопросторових даних ArcGIS (або аналог) є надмірним, необґрунтованим та таким, що не випливає з вимог постанов № 1051, № 532 та № 1147. Така вимога не є необхідною для досягнення мети закупівлі, створює необґрунтовані бар’єри для участі суб’єктів, які використовують інші сумісні геоінформаційні системи, та має ознаки порушення принципів недискримінації, добросовісної конкуренції та пропорційності, визначених Законом України «Про публічні закупівлі».
3. Додаток 5 до тендерної документації 1.1. Для підтвердження наявності в Учасника ОМТБТ, Учасник надає в складі власної тендерної пропозиції довідку довільної форми про ОМТБТ, які буде використовувати в рамках надання послуг та які є необхідними для надання послуг, із зазначенням: назв ОМТБТ, їх кількості та правових підстав використання таких ОМТБТ. Для підтвердження наявності в Учасника власного ОМТБТ, зазначеного в довідці, Учасник у складі власної тендерної пропозиції надає: скан-копії з оригіналів або належним чином засвідчені копії оборотно-сальдової відомості складеної відповідно до вимог бухгалтерського обліку/видаткових накладних/договору (договорів) купівлі-продажу із відповідним актом (актами) передачі-приймання обладнання, або інші документи, що відповідно до чинного законодавства підтверджують право власності учасника на зазначені в довідці ОМТБТ. Для підтвердження наявності в Учасника орендованого (або такого, що знаходиться у користуванні на інших підставах) ОМТБТ, зазначеного в довідці, Учасник у складі власної тендерної пропозиції надає: скан-копії з оригіналів або належним чином засвідчені копії чинних договорів оренди/лізингу/суборенди або інших договорів користування у повному обсязі з відповідними актами приймання-передачі обладнання, або інші документи, що відповідно до чинного законодавства підтверджують право користування учасника на зазначені в довідці ОМТБТ. Договори та інші правочини, передбачені чинним законодавством України, надані згідно вимог тендерної документації мають бути чинні на день подання тендерної пропозиції. У разі, якщо умовами наданого договору (або іншого документа) передбачено розголошення його відомостей з письмової згоди (дозволу) іншої сторони (іншої сторони договору), учасник надає таку письмову згоду (дозвіл).
Учасник надає в складі власної тендерної пропозиції надає підтвердження наявності наступного ОМТБТ:
- комп'ютер/ноутбук – не менше одного;
- плоттер/ або широкоформатний принтер з доступним форматом друку до А0 включно – не менше одного;
- ліцензоване програмне забезпечення придатне для роботи із форматами, зазначеними в Технічному завданні (Додаток 4 до Тендерної документації);
Учасником в складі власної тендерної пропозиції надаються стосовно програмного забезпечення: ліцензії/сертифікати на таке програмне забезпечення та/або відповідні довідки від ліцензіара (ліцензіарів) або офіційного дистриб’ютора такого програмного забезпечення.
Встановлена тендерною документацією вимога щодо підтвердження наявності в учасника обладнання, матеріально-технічної бази та технологій (ОМТБТ) шляхом надання оборотно-сальдових відомостей, видаткових накладних, договорів купівлі-продажу, оренди, лізингу з актами приймання-передачі у повному обсязі є надмірною та непропорційною предмету закупівлі. Закон України «Про публічні закупівлі» не зобов’язує учасників підтверджувати наявність матеріально-технічної бази виключно бухгалтерськими документами або правочинами у повному обсязі, а вимога розкриття фінансово-господарських документів фактично виходить за межі необхідного для підтвердження спроможності виконання предмета закупівлі.
Зокрема, така вимога є фактично невиконуваною для учасників, які використовують програмне забезпечення з відкритими ліцензіями, оскільки право його використання не підтверджується бухгалтерськими документами, видатковими накладними чи договорами купівлі-продажу, оренди або лізингу.
Чинне законодавство України у сфері ведення Державного земельного кадастру, національної інфраструктури геопросторових даних та нормативної грошової оцінки земель не містить вимог щодо обов’язкового використання програмного забезпечення на комерційній основі або програмного забезпечення з індивідуальними ліцензійними сертифікатами від конкретних ліцензіарів чи дистриб’юторів. Відповідно до принципів функціонування національної інфраструктури геопросторових даних, ключовим є забезпечення інтероперабельності, сумісності та відповідності результатів робіт встановленим стандартам і форматам, а не форма ліцензування програмного забезпечення.
Програмне забезпечення з відкритими ліцензіями (зокрема GNU GPL, LGPL, BSD, MIT, Apache License тощо) є повністю правомірним для використання у господарській діяльності, забезпечує необхідний функціонал для обробки та формування геопросторових даних та відповідає вимогам законодавства щодо відкритих стандартів і форматів. Вимога тендерної документації щодо обов’язкового надання ліцензій, сертифікатів або довідок від ліцензіарів чи офіційних дистриб’юторів унеможливлює або суттєво ускладнює використання програмного забезпечення з відкритими ліцензіями, що призводить до необґрунтованого обмеження конкуренції та порушення принципу недискримінації учасників.
За таких обставин замовник зобов’язаний передбачити у тендерній документації можливість використання програмного забезпечення з відкритими ліцензіями за умови забезпечення відповідності результатів робіт вимогам технічного завдання, стандартам та нормативно-правовим актам у сфері геопросторових даних.
За таких умов Скаржник позбавлений можливості надати у складі тендерної пропозиції ліцензії, сертифікати або довідки від ліцензіара чи офіційного дистриб’ютора програмного забезпечення, оскільки використовується програмне забезпечення з відкритими ліцензіями, для якого не передбачено видачу індивідуальних ліцензійних сертифікатів або підтверджуючих документів від дистриб’юторів.
Учасник має право у складі тендерної пропозиції на підтвердження виконання вимог тендерної документації щодо програмного забезпечення надавати посилання на умови відкритих ліцензій, відповідно до яких таке програмне забезпечення використовується, без подання ліцензійних сертифікатів, довідок від ліцензіарів або офіційних дистриб’юторів. Надання посилань на тексти відкритих ліцензій (зокрема GNU GPL, LGPL, MIT, BSD, Apache License тощо) є належним та достатнім підтвердженням правомірності використання відповідного програмного забезпечення.
Використання програмного забезпечення з відкритими ліцензіями (наприклад, QGIS та інших сумісних геоінформаційних систем) не обмежує можливість виконання технічних вимог тендерної документації та забезпечує формування результатів робіт у передбачених форматах і стандартах. Відмова у прийнятті таких підтверджень або вимога подання додаткових комерційних ліцензійних документів не ґрунтується на нормах чинного законодавства та призводить до необґрунтованого обмеження конкуренції.
На підтвердження надмірності вимог щодо підтвердження наявності обладнання, матеріально-технічної бази та технологій як докази надаються положення статті 16 Закону України «Про публічні закупівлі», якими не передбачено обов’язку підтвердження матеріально-технічної бази виключно бухгалтерськими документами або правочинами у повному обсязі.
Доказом правомірності використання програмного забезпечення без комерційного ліцензування є нормативні положення законодавства у сфері національної інфраструктури геопросторових даних, зокрема Порядок, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2021 № 532, який не містить вимог щодо застосування конкретних програмних продуктів або моделей ліцензування, а встановлює вимоги до інтероперабельності та форматів даних.
Додатковим доказом (переклад додається) є умови відкритих ліцензій програмного забезпечення з відкритим вихідним кодом, які підтверджують законність його використання у господарській діяльності без отримання індивідуальних ліцензійних сертифікатів або довідок від дистриб’юторів, зокрема:
– ліцензія QGIS: https://qgis.org/license/
Зазначені відкриті ліцензії підтверджують, що використання програмного забезпечення QGIS а інших сумісних геоінформаційних систем є правомірним, не обмеженим та не потребує додаткових підтверджуючих документів від ліцензіарів або офіційних дистриб’юторів.
4. Додаток 5 до тендерної документації Для підтвердження відповідності Учасника п.7. ст. 1 Закону України «Про НІГД», п.38,39 Порядку функціонування НІГД (Постанова КМУ від 26.05.21 р. № 532), Порядку впровадження системи безпеки інформації в державних органах, на підприємствах, організаціях, в інформаційно-комунікаційних системах яких обробляється інформація, вимога щодо захисту якої встановлена законом та не становить державної таємниці (надалі – Порядок НД ТЗІ 3.6 -004-21), Учасником в складі власної тендерної пропозиції надається довідка в довільній формі про наявність в Учасника служби захисту інформації (із підтверджуючими документами відповідності Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України) або стосовно впровадженої на підприємстві Учасника системи безпеки інформації (разом із відповідним Положенням про систему безпеки інформації, що відповідає Порядку НД ТЗІ 3.6 -004-21), або щодо призначеної на підприємстві Учасника особи, на яку покладається забезпечення захисту інформації та контролю за ним (разом із відповідним Положенням про особу, на яку покладається забезпечення захисту інформації та контролю за ним, що відповідає Порядку НД ТЗІ 3.6 -004-21).
Технічне завдання за процедурою закупівлі не містить ствердної інформації про обробку відомостей, що становлять державну таємницю або інформацію з обмеженим доступом, а також не передбачає виконання робіт з об’єктами, для яких законодавством встановлено обов’язкові вимоги щодо впровадження системи технічного захисту інформації.
Крім того, Скаржник позбавлений можливості оприлюднювати у складі тендерної пропозиції інформацію та внутрішні документи щодо організації системи захисту інформації, наявності служби захисту інформації або призначених відповідальних осіб, оскільки таке оприлюднення суперечить вимогам законодавства у сфері захисту інформації та не передбачене за відсутності обробки відомостей з обмеженим доступом.
За таких обставин відсутні правові підстави для застосування до учасників вимог Порядку впровадження системи безпеки інформації, затвердженого НД ТЗІ 3.6-004-21 (їх оприлюднення).
Встановлена вимога щодо обов’язкового надання довідки про наявність служби захисту інформації, впровадженої системи безпеки інформації або призначеної відповідальної особи не є вимогою, що відповідає статті 16 Закону України «Про публічні закупівлі», оскільки не підтверджує наявність у учасника обладнання, матеріально-технічної бази та технологій, необхідних для виконання предмета закупівлі. Зазначена вимога стосується внутрішньої організації системи інформаційної безпеки суб’єкта господарювання, а не його технічної чи професійної спроможності надавати послуги за предметом закупівлі (ОМТБТ).
На підтвердження відсутності правових підстав для застосування вимог НД ТЗІ 3.6-004-21 як докази надаються положення Порядку впровадження системи безпеки інформації, затвердженого НД ТЗІ 3.6-004-21, який застосовується виключно у випадках обробки інформації, вимога щодо захисту якої прямо встановлена законом, або інформації з обмеженим доступом.
Додатково доказом є норми Закону України «Про інформацію» та Закону України «Про державну таємницю», якими визначено вичерпний перелік видів інформації з обмеженим доступом та умови її захисту, що підтверджує неможливість застосування вимог НД ТЗІ за відсутності таких відомостей у предметі закупівлі.
Також доказом є положення статті 16 Закону України «Про публічні закупівлі», які не передбачають можливості встановлення кваліфікаційних критеріїв, що стосуються внутрішньої організації системи інформаційної безпеки учасника та не пов’язані з наявністю обладнання, матеріально-технічної бази чи технологій.
Сукупність зазначених нормативно-правових актів підтверджує, що вимога щодо відповідності НД ТЗІ 3.6-004-21 за відсутності обробки захищеної інформації не має законодавчого обґрунтування та не може застосовуватись як кваліфікаційна вимога в розумінні статті 16 Закону.
Таким чином, включення до тендерної документації вимог щодо відповідності НД ТЗІ 3.6-004-21 за відсутності у технічному завданні обґрунтованої необхідності обробки захищеної інформації є непропорційним, необґрунтованим та таким, що створює штучні бар’єри для участі у процедурі закупівлі, порушуючи принципи недискримінації та добросовісної конкуренції, визначені Законом України «Про публічні закупівлі».
5. Додаток 5 до тендерної документації Для підтвердження відповідності Учасника п. 28 Порядку функціонування НІГД, затвердженого Постановою КМУ від 26.05.2021 № 532, п. 5 Розділу 3 Технічних вимог та методів забезпечення інтероперабельності і сумісності наборів геопросторових даних та геоінформаційних сервісів, затверджених Наказом Мінагрополітики від 10.11.2021 № 347, Учасником в складі власної тендерної пропозиції надається класифікатор (або технічна специфікація на геопросторові дані) у вигляді каталогів класів геопросторових об’єктів та їх атрибутів, розроблені відповідно до національних стандартів ДСТУ ISO 19110:2017 та ДСТУ 8774:2018. Вимога тендерної документації щодо обов’язкового надання у складі тендерної пропозиції класифікатора або технічної специфікації на геопросторові дані у вигляді каталогів класів геопросторових об’єктів та їх атрибутів, розроблених відповідно до ДСТУ ISO 19110:2017 та ДСТУ 8774:2018, не відповідає суті кваліфікаційних критеріїв, визначених статтею 16 Закону України «Про публічні закупівлі».
Положення пункту 28 Порядку функціонування національної інфраструктури геопросторових даних та пункту 5 Розділу 3 Технічних вимог і методів забезпечення інтероперабельності і сумісності визначають вимоги до результатів формування та оприлюднення геопросторових даних, але не встановлюють обов’язку надання каталогів класів або технічних специфікацій на стадії подання тендерної пропозиції. Зазначені документи є елементами інформаційного моделювання та формуються у процесі виконання договору відповідно до технічного завдання, а не підтвердженням наявності у учасника обладнання, матеріально-технічної бази чи технологій.
Скаржник наголошує, що зазначені каталоги класів та технічні специфікації не є обладнанням, матеріально-технічною базою чи технологіями (ОМТБТ) у розумінні статті 16 Закону України «Про публічні закупівлі», а є результатом інформаційного моделювання, який формується під час виконання договору, а не на стадії подання тендерної пропозиції!!!
Класифікатори та каталоги класів геопросторових об’єктів за своєю правовою та функціональною природою є результатом інтелектуальної та проєктної діяльності, а не ресурсом, яким учасник повинен володіти до початку виконання договору. Вимога їх подання у складі тендерної пропозиції є передчасною, непропорційною предмету закупівлі та створює ризик суб’єктивного відхилення пропозицій учасників з підстав, не пов’язаних з їх фактичною спроможністю виконати договір.
На підтвердження того, що вимога про надання класифікаторів або технічних специфікацій не належить до кваліфікаційних критеріїв, як доказ надаються положення статті 16 Закону України «Про публічні закупівлі», якими визначено вичерпний перелік критеріїв, що можуть встановлюватися для підтвердження наявності обладнання, матеріально-технічної бази, технологій та персоналу, без віднесення до них результатів проєктної чи інтелектуальної діяльності.
Додатково доказом є пункт 28 Порядку функціонування національної інфраструктури геопросторових даних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2021 № 532, який визначає вимоги до формування та оприлюднення геопросторових даних, але не встановлює обов’язку подання каталогів класів геопросторових об’єктів на етапі подання тендерної пропозиції.
Також доказом є пункт 5 Розділу 3 Технічних вимог та методів забезпечення інтероперабельності і сумісності наборів геопросторових даних та геоінформаційних сервісів, затверджених наказом Мінагрополітики від 10.11.2021 № 347, який регламентує технічні вимоги до результатів робіт, а не до документів, що подаються учасником для підтвердження кваліфікації.
Крім того, доказами є національні стандарти ДСТУ ISO 19110:2017 та ДСТУ 8774:2018, які визначають правила опису та моделювання геопросторових даних і підтверджують, що каталоги класів та атрибутів є результатом інформаційного моделювання, який формується в процесі виконання робіт, а не попередньою умовою участі у процедурі закупівлі.
Сукупність зазначених нормативно-правових актів підтверджує, що вимога щодо подання класифікаторів або технічних специфікацій у складі тендерної пропозиції не має законодавчого обґрунтування та є передчасною і непропорційною.
Таким чином, встановлення зазначеної вимоги у тендерній документації порушує принципи пропорційності, недискримінації та рівного ставлення до учасників, визначені Законом України «Про публічні закупівлі», і потребує приведення у відповідність до вимог чинного законодавства.
6. Додаток 5 до тендерної документації 2.1. Документи та інформація, що підтверджують наявність в Учасника працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід (надалі – ПВК).
Для підтвердження наявності в Учасника ПВК, Учасник надає в складі власної тендерної пропозиції довідку довільної форми про ПВК, в тому числі: не менше одного сертифікованого інженера-землевпорядника за основним місцем роботи.
На підтвердження кваліфікації і досвіду зазначених в довідці ПВК, Учасник надає в складі власної тендерної пропозиції наступні документи:
1) щодо кожного зазначеного в довідці сертифікованого інженера-землевпорядника – скан-копії з оригіналів або належним чином засвідчені копії наступних документів:
- кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника;
- свідоцтво про підвищення кваліфікації сертифікованого інженера-землевпорядника (надається в разі настання обов’язку підвищення кваліфікації таким спеціалістом у встановлений законом строк);
- документ (диплом) про вищу освіту за спеціальністю та/або кваліфікацією у галузі землеустрою/землевпорядкування;
- трудова книжка (перша сторінка та остання сторінка із записом про прийняття на роботу), наказ про прийняття на роботу.
Учасник в складі власної тендерної пропозиції стосовно всіх зазначених в довідці працівників надає податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків-фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за останній звітний період, з відповідною відміткою про прийняття. У разі, якщо працівник, прийнятий на роботу після складання вищевказаного звіту, необхідно надати повідомлення про прийняття працівника на роботу за формою згідно постанови Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 р. № 413, з відміткою про прийняття.
На виконання п. ґ) ч. 2 ст. 28 Закону України «Про землеустрій», Учасник у складі власної тендерної пропозиції надає підтвердження страхування своєї професійної відповідальності перед замовниками документації із землеустрою та третіми особами. Встановлена тендерною документацією вимога щодо наявності в учасника не менше одного сертифікованого інженера-землевпорядника саме за основним місцем роботи, а також обов’язок підтвердження трудових відносин шляхом надання трудової книжки, наказу про прийняття на роботу та податкового розрахунку за останній звітний період, необґрунтовано обмежує коло потенційних учасників та не відповідає принципу пропорційності.
Чинне законодавство України не забороняє залучення сертифікованих інженерів-землевпорядників на підставі цивільно-правових договорів (ЦПХ) або інших правомірних форм співпраці, за умови забезпечення належної якості виконання робіт та дотримання вимог Закону України «Про землеустрій». Водночас тендерна документація фактично виключає можливість залучення таких спеціалістів, що суперечить принципу свободи господарської діяльності та необґрунтовано звужує конкуренцію.
Крім того, вимога щодо надання податкового розрахунку за останній звітний період з відміткою про прийняття унеможливлює участь суб’єктів господарювання, які залучили працівників після подання відповідної звітності або перебувають у періоді між звітними періодами. Навіть за умови надання повідомлення про прийняття працівника на роботу відповідно до постанови КМУ № 413, така вимога не усуває дискримінаційного характеру, оскільки участь у процедурі ставиться в залежність від строків подання податкової звітності, що не має прямого зв’язку зі спроможністю учасника виконати предмет закупівлі.
Також, вимога щодо надання податкового розрахунку за останній звітний період щодо кожного зазначеного в довідці сертифікованого інженера-землевпорядника унеможливлює участь суб’єктів господарювання, які залучили таких працівників після подання відповідної податкової звітності або перебувають у проміжку між звітними періодами. Навіть за умови подання повідомлення про прийняття працівника на роботу відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 413, зазначена вимога не усуває її дискримінаційного характеру, оскільки участь у процедурі закупівлі ставиться в залежність від строків подання податкової звітності, що не має прямого зв’язку зі спроможністю учасника належним чином виконати предмет закупівлі.
На підтвердження неправомірності вимоги щодо наявності сертифікованого інженера-землевпорядника виключно за основним місцем роботи як докази надаються положення статті 16 Закону України «Про публічні закупівлі», якими не передбачено встановлення кваліфікаційних критеріїв, що обмежують форму залучення працівників або спосіб оформлення трудових відносин.
Додатково доказом є норми Закону України «Про землеустрій», які не містять заборони на залучення сертифікованих інженерів-землевпорядників на підставі цивільно-правових договорів та не пов’язують право виконання робіт виключно з перебуванням такого спеціаліста у штаті за основним місцем роботи.
Також доказом є положення трудового та податкового законодавства України, зокрема вимоги щодо періодичності подання податкової звітності, які підтверджують, що наявність або відсутність податкового розрахунку за останній звітний період залежить від строків звітування, а не від фактичної наявності у учасника кваліфікованого персоналу.
Крім того, доказом є постанова Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 № 413, яка передбачає повідомлення про прийняття працівника на роботу як окремий механізм інформування контролюючих органів, що підтверджує можливість правомірного залучення працівників незалежно від строків подання податкової звітності.
Сукупність зазначених нормативно-правових актів підтверджує, що вимоги пункту 2.1 тендерної документації щодо форми трудових відносин та податкової звітності не мають законодавчого обґрунтування як кваліфікаційні критерії та є непропорційними предмету закупівлі.
Таким чином, вимоги пункту 2.1 тендерної документації не є вимогами статті 16 Закону України «Про публічні закупівлі», оскільки виходять за межі підтвердження кваліфікації персоналу та фактично регулюють форму трудових відносин і податкову звітність учасника. Це створює необґрунтовані та непропорційні обмеження участі у процедурі закупівлі, порушує принципи недискримінації, рівного ставлення та добросовісної конкуренції й потребує приведення у відповідність до вимог чинного законодавства.
7. Додаток 5 до тендерної документації 3.1. Документи та інформація, що підтверджують наявність в Учасника досвіду виконання аналогічних за предметом закупівлі договорів.
Для підтвердження наявності документально підтвердженого досвіду виконання аналогічних за предметом закупівлі договорів, Учасник надає в складі власної тендерної пропозиції довідку за формою відповідно до Таблиці 1 нижче.
До зазначеної довідки Учасник надає в складі власної тендерної пропозиції надає наступні документи:
1. Виконаний аналогічний договір за предметом закупівлі (не менше ніж 1 договір). У такому аналогічному договорі Замовником має виступати державний орган або орган місцевого самоврядування.
Для підтвердження виконання аналогічного договору (договорів) Учасник процедури закупівлі надає: скан-копії у кольоровому вигляді з оригіналу або належно завіреної копії зазначеного у довідці виконаного договору (договорів ) з розроблення технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок (або землі, або земель) територіальної громади, включно зі всіма додатками/невід’ємними частинами до такого договору (договорів), акти приймання-передачі виконаних робіт/ наданих послуг, а також скан (скани) оригіналу або належно завіреного листа-відгуку та/або інформаційного листа щодо виконання такого договору (договорів) від замовника (замовників), вказаних у довідці.
У відповідності до ст. ст. 26 Закону України «Про землеустрій» та ст. 18 Закону України «Про оцінку земель»: за таким аналогічними договорами Учасник має бути розробником документації із землеустрою. У відповідності до ст. 23 Закону України «Про оцінку земель»: на підтвердження виконання аналогічних договорів Учасник в складі тендерної пропозиції надає рішення щодо затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки, а також відповідний витяг (витяги) з Державного земельного кадастру. Вимоги пункту 3.1 тендерної документації визначають аналогічний договір не за співмірністю або кодом ДК 021:2015, а через сукупність надмірно звужувальних умов, а саме: виконання договору виключно для державного органу або органу місцевого самоврядування, обов’язкове розроблення технічної документації з нормативної грошової оцінки саме територіальної громади, а також надання рішень про її затвердження і витягів з Державного земельного кадастру.
Як доказ наявності у Скаржника релевантного досвіду виконання аналогічних за змістом послуг надається договір, предметом якого є виконання робіт за кодом ДК 021:2015: 71250000-5 «Архітектурні, інженерні та геодезичні послуги», що охоплює розроблення документації із землеустрою та підтверджує спроможність Скаржника виконувати комплексні інженерно-землевпорядні роботи, співставні за характером та складністю з предметом цієї закупівлі.
Водночас, з огляду на предмет закупівлі — послуги з розроблення технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок за кодом ДК 021:2015: 71340000-3 «Комплексні інженерні послуги», Замовник мав можливість передбачити ширше та пропорційне визначення аналогічного договору, зокрема виходячи зі змісту, характеру та обсягу виконаних робіт, незалежно від статусу замовника або рівня адміністративно-територіальної одиниці.
Закон України «Про публічні закупівлі» не зобов’язує замовника обмежувати підтвердження досвіду лише договорами, виконаними для органів публічної влади, або лише договорами, за якими вже прийнято рішення про затвердження документації та отримано витяги з Державного земельного кадастру. Такі документи є результатом управлінських та реєстраційних дій третіх осіб, а не показником професійної спроможності виконавця.
На підтвердження можливості визначення аналогічного договору без надмірного звуження як докази надаються положення статті 16 Закону України «Про публічні закупівлі», якими встановлено право замовника визначати спосіб підтвердження досвіду виконання аналогічних договорів, але без обмеження конкуренції та з дотриманням принципу пропорційності.
Додатково доказом є положення статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі», які зобов’язують замовника формувати тендерну документацію таким чином, щоб її вимоги були об’єктивно необхідними, чіткими та не містили надмірних або дискримінаційних умов.
Також доказом є норми Закону України «Про землеустрій» та Закону України «Про оцінку земель», які визначають вимоги до розроблення документації із землеустрою та нормативної грошової оцінки земель, але не встановлюють обов’язку, щоб досвід виконавця підтверджувався виключно договорами, виконаними для органів державної влади або органів місцевого самоврядування, чи договорами, за якими вже прийнято рішення про затвердження документації та отримано витяги з Державного земельного кадастру.
Крім того, доказом є правова природа рішень про затвердження технічної документації та витягів з Державного земельного кадастру, які приймаються та видаються відповідними органами влади і не залежать виключно від дій виконавця, що унеможливлює їх використання як об’єктивного критерію оцінки досвіду учасника.
Сукупність зазначених нормативно-правових актів підтверджує, що Замовник мав можливість передбачити ширше та пропорційне визначення аналогічного договору, однак обрав надмірно звужувальний підхід, який не має прямого законодавчого обґрунтування.
Отже, Замовник, маючи можливість сформулювати вимогу щодо аналогічного договору більш широко та недискримінаційно (у тому числі з урахуванням різних договорів у сфері комплексних інженерних та землевпорядних послуг), обрав надмірно вузьке та формалізоване визначення, що призводить до необґрунтованого обмеження кола учасників та порушує принципи пропорційності, недискримінації та добросовісної конкуренції.
Замовник мав можливість сформулювати вимоги тендерної документації у більш простий та недискримінаційний спосіб.
Зокрема, досвід виконання аналогічних договорів міг підтверджуватися будь-якими договорами, що за своїм змістом відповідають предмету закупівлі, використання програмного забезпечення — шляхом посилання на відкриті ліцензії, а залучення фахівців — на будь-яких правомірних підставах, у тому числі за цивільно-правовими договорами. Натомість обраний Замовником підхід є надмірно формалізованим та призводить до необґрунтованого обмеження кола учасників.
Враховуючи наведене, законні права та інтереси Скаржника можуть бути захищені лише шляхом зобов’язання Замовника внести відповідні зміни до тендерної документації та прибрати із тендерної документації вказані дискримінаційні вимоги. Разом із скаргою Скаржник надає документальне підтвердження/докази.
Дії Замовника в частині встановлення у Тендерній документації наведених вище вимог порушують вимоги частини 4 статті 5 та частини 4 статті 22 Закону, якими передбачена недискримінація учасників, а також права та законні інтереси Скаржника, пов'язані з його участю у Процедурі закупівлі, та принципи недискримінації учасників, відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель, передбачені частиною 1 статті 5 Закону.
Вважаємо, що вищенаведені дії Замовника спрямовані на зменшення конкуренції серед учасників, а тому порушують статтю 5 Закону України «Про публічні закупівлі», якою встановлено, що основними принципами здійснення закупівель є відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель, запобігання корупційним діям і зловживанням.
×
-
Назва доказу:
Докази
-
Повʼязаний документ:
Докази за скаргою.pdf
Вимоги:
Зобов'язати замовника внести зміни до тендерної документації
×
-
Зобов'язати замовника внести зміни до тендерної документації
Запити Органу оскарження
Номер:
a01ace2772aa47af8d17918313c1d204
Тема запиту:
Пояснення на скаргу
Текст запиту:
ПОЯСНЕННЯ ЗА СКАРГОЮ
№ UA-2026-02-13-010303-a.c1 від 17 лютого 2026 року
13.02.2026 року Гатненською сільською радою Фастівського району Київської області (далі – Замовник) в електронній системі закупівель оголошено закупівлю за предметом: «Послуги з розроблення технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок в межах території Гатненської сільської територіальної громади Фастівського району Київської області», ідентифікаційний номер UA-2026-02-13-010303-a (далі – Закупівля), та оприлюднено Тендерну документацію за Закупівлею, затверджену протокольним рішенням уповноваженої особи від 13.02.2026 року №16 (далі – Тендерна документація),
17.02.2026 року ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ПРОЕКТНЕ БЮРО «БАЗИС» (Код ЄДРПОУ:41457747) (далі – Скаржник) подано Скаргу №UA-2026-02-13-010303-a.c1 на умови Тендерної документації за Закупівлею (далі – Скарга).
19 лютого 2026 року Скаргу прийнято Органом оскарження до розгляду та зобов’язано Замовника надіслати в електронному вигляді органу оскарження пояснення, відповідні інформацію, документи та матеріали щодо проведення процедури закупівлі шляхом розміщення їх у вигляді файлу в "pdf" форматі (а також у форматі "doc" з можливістю копіювання тексту) на веб-портал Уповноваженого органу.
На виконання рішення Органу оскарження надаємо пояснення, відповідні інформацію, документи та матеріали щодо проведення Закупівлі.
Замовник при оголошенні та проведені процедури Закупівлі, зокрема при підготовці Тендерної документації, діє у відповідності до приписів Закону України «Про публічні закупівлі» (надалі – Закон), з урахуванням Постанови КМУ «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» від 12 жовтня 2022 р. № 1178 (далі – Особливості), та керується принципами проведення закупівель, визначеним у ст. 5 Закону. Вимоги, викладені в Тендерній документації, відповідають зазначеним принципам та спрямовані на належне забезпечення якості та своєчасності надання послуг. Зважаючи на вищезазначене, нижче надаємо пояснення по кожному з пунктів Скарги.
1. Щодо пункту №1 Скарги.
1.1. Щодо відповідності тендерної документації вимогам Закону та Особливостей
Відповідно до пункту 28 Особливостей здійснення публічних закупівель, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (зі змінами), замовник зобов’язаний оформити перелік усіх документів та/або всієї інформації, що подаються учасником у складі тендерної пропозиції, а також перелік усіх документів та/або всієї інформації, що подаються переможцем процедури закупівлі, у вигляді двох окремих додатків до тендерної документації.
Замовником сформовано та складено тендерну документацію, яка повністю відповідає оформленню відповідно до пункту 28 Особливостей здійснення публічних закупівель, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (зі змінами), а саме наявний перелік усіх документів та/або всієї інформації, що подаються учасником у складі тендерної пропозиції, а також перелік усіх документів та/або всієї інформації, що подаються переможцем процедури закупівлі, у вигляді двох окремих додатків до тендерної документації, про що свідчить оприлюднені файли в електронній системі PROZORRO:
1. ТД з особливостями земля у форматі word.
2. Проект договору у форматі word.
3. Документи які повинні бути в пропозиції у форматі word.
4. Документи переможця у форматі word.
З огляду на викладене вбачається, що Замовником повністю виконано вимоги пункту 28 Особливостей здійснення публічних закупівель, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (зі змінами), а саме тендерна документація містить окремі додатки в яких чітко передбачено перелік документів та/або інформації, що подаються учасником та переможцем процедури закупівлі.
Враховуючи вищевикладене, тендерна документація не містить жодних обмежень по відношенню до Скаржника.
Враховуючи вищевикладене, просимо залишити Скаргу в цій частині без задоволення.
2. Щодо пункту №2,3 Скарги. Відповідно до підпункту 1.1. пункту 1 Додатку 5 до Тендерної документації (кваліфікаційні критерії) Замовником встановлено наступну вимогу про наявність у учасників процедури закупівлі:
«ліцензоване програмне забезпечення придатне для роботи із форматами, зазначеними в Технічному завданні (Додаток 4 до Тендерної документації)».
Учасником в складі власної тендерної пропозиції надаються стосовно програмного забезпечення: ліцензії/сертифікати на таке програмне забезпечення та/або відповідні довідки від ліцензіара (ліцензіарів) або офіційного дистриб’ютора такого програмного забезпечення.»
Водночас відповідно до пункту 11 Технічного завдання, викладеного в Додатку 4 до Тендерної документації:
«11. Документи і матеріали, які повинні бути передані Замовнику за результатами надання послуги.
За результатами надання послуги Виконавцем Замовнику передаються наступні матеріали:
Геопросторові дані передаються Замовнику у вигляді електронних файлів:
• у векторному поданні у базі геопросторових даних ArcGIS (або аналог) – цифрові векторні набори геопросторових даних у форматі *.gdb у місцевій системі координат МСК-32, з документами карт (креслень) у форматі *.mxd (або в іншому, прямо передбаченому відповідним законодавством форматі бази геопросторових даних, зокрема GeoJSON/GML, тощо);
• у векторному поданні у базі геопросторових даних ArcGIS (або аналог) – цифрові векторні набори геопросторових даних у форматі *.gdb у державній системі координат УСК-2000, з документами карт (креслень) у форматі *.mxd (або в іншому, прямо передбаченому відповідним законодавством форматі бази геопросторових даних, зокрема GeoJSON/GML, тощо).»
2.1. Щодо форматів передачі геопросторових даних згідно п. 11 Технічного завдання (Додаток 4 до ТД)
Відповідно до п. 2.1. Вимог до технічного і технологічного забезпечення виконавців (розробників) робіт із землеустрою, затверджених Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 11.04.2013 № 255 «Виконавець (розробник) робіт із землеустрою повинен володіти (мати у власності або в користуванні) такими засобами обчислювальної та інформаційної техніки, технічними засобами для виконання геодезичних та інших робіт при здійсненні землеустрою: комп’ютерна, обчислювальна та інша інформаційна техніка і ліцензійне програмне забезпечення, необхідне для забезпечення технологічного процесу виконання робіт із землеустрою.».
В той же час вимога підпункту 1.1. пункту 1 Додатку 5 до ТД сформульована таким чином, що Учасник повинен надати підтвердження наявності в нього ліцензованого програмного забезпечення придатного для роботи із форматами, зазначеними в Технічному завданні (Додаток 4 до Тендерної документації). Водночас з аналізу п. 11 Додатку 4 до ТД можна встановити, що Замовником не визначено конкретні обов’язкові формати передачі геопрострових даних, а передбачено можливість вибору будь-якого формату, що відповідатиме вимогами чинного законодавства шляхом використання конструкції «або аналог або в іншому, прямо передбаченому відповідним законодавством форматі бази геопросторових даних, зокрема GeoJSON/GML, тощо».
Таким чином, вимога Технічного завдання повністю корелює вимогам, встановленим в кваліфікаційних критеріях щодо підтвердження наявності програмного забезпечення, придатного для роботи з БУДЬ-ЯКИМ з форматів на вибір учасника.
Таким чином, Замовником у тендерній документації передбачено вимогу про наявність у потенційного Виконавця програмного забезпечення за допомогою якого потенційний Виконавець матиме змогу виконати роботу та передати Замовнику результати в форматах, передбачених п. 11 Технічного завдання.
Додатково зауважимо, що за результатами ознайомлення із доказами за Скаргою, наданими Скаржником, Замовником було встановлено, що Скаржник має можливість взяти участь у процедурі закупівлі, оскільки має ліцензоване програмне забезпечення для роботи з базами геопросторових даних у форматі *.gdb та/або *.gpkg та/або *.geojson та/або *.gml. Звертаємо увагу Комісії, що у Скаржника наявна ліцензія на програмне забезпечення Delta/Digitals, яка була додана ним як додаток до Скарги UA-2026-02-13-010303-a.c1. Тобто Скаржник, зловживаючи своїм правом на оскарження, подає скаргу щодо вимоги, яку фактично має можливість виконати.
2.2. Щодо форматів файлів *.pdf та *.XML
Відповідно до пункту 11 Технічного завдання, викладеного в Додатку 4 до Тендерної документації:
«За результатами надання послуги Виконавцем Замовнику передаються наступні матеріали:
• Технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок Гатненської сільської територіальної громади Фастівського району Київської області – в електронній формі (формат зображення - кольоровий; роздільна здатність - 300 точок на дюйм: глибина кольору - не менше ніж 4 біти; формат готового файлу *.pdf).
• Електронний документ, що містить відомості про нормативну грошову оцінку земельних ділянок Гатненської сільської територіальної громади Фастівського району Київської області, розроблений відповідно до вимог Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051, у вигляді обмінного файлу у форматі XML.».
Відповідно до ч. 3 ст. 20 Закону України «Про оцінку земель», розробники технічної документації з бонітування ґрунтів та нормативної грошової оцінки земельних ділянок, а також звітів про проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок зобов'язані безоплатно передавати копії матеріалів у Державний фонд документації із землеустрою та оцінки земель.
Пунктом 1 Положення про Державний фонд документації із землеустрою та оцінки земель, затвердженого Постановою КМУ №1553 від 17.11.2004 року (надалі – Постанова №1553), передбачено, що це Положення визначає порядок надходження, обліку, зберігання матеріалів Державного фонду документації із землеустрою та оцінки земель (далі - Державний фонд), а також порядок передачі документації із землеустрою та оцінки земель розробниками такої документації до Державного фонду.
Згідно п. 9 Постанови №1553, «документація із землеустрою та оцінки земель в електронній формі повинна відповідати таким вимогам:
формат зображення - кольоровий;
роздільна здатність - 300 точок на дюйм;
глибина кольору - не менше ніж 4 біти;
формат файлу - PDF;
розмір файлу - не більше ніж 300 мегабайтів.
Текст матеріалів документації із землеустрою та оцінки земель в електронній формі повинен бути розбірливим».
Згідно з п. 19 Методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок, затвердженої Постановою КМУ №1147 від 03.11.2021, з метою внесення до Державного земельного кадастру відомостей про нормативну грошову оцінку земельних ділянок складається електронний документ відповідно до вимог Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 р. № 1051 (Офіційний вісник України, 2012 р., № 89, ст. 3598).
Пунктом 1 Вимог до змісту, структури і технічних характеристик електронного документа, що є Додатком 1 до Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 р. № 1051 (далі – Постанова №1051) передбачено, ці вимоги встановлюють порядок оформлення електронного документа, що містить відомості про результати робіт із землеустрою та оцінки земель в електронному вигляді (електронного документа), формується з метою внесення даних до Державного земельного кадастру, а також визначають набір базових лексичних та синтаксичних правил для створення електронного документа. Так згідно п. 8 вказаних вимог встановленого, що електронний документ створюється у вигляді файлу формату XML у кодуванні Unicode (UTF-8).
На підставі вищевикладеного повідомляємо, що встановлення у тендерній документації вимоги щодо передачі даних у в форматах *.pdf* та *.XML та наявність відповідного програмного забезпечення для роботи з вказаними форматами файлів повністю відповідає вимогам чинного законодавства, а саме положенням Постанови №1553 та Постанови №1051, які регламентують порядок передачі документації з оцінки земель до Державного фонду документації із землеустрою та оцінки земель та порядок оформлення електронного документа, що містить відомості про результати робіт із землеустрою та оцінки земель.
Окрім того функціонал ліцензійного програмного забезпечення Delta/Digitals, наявного у Скаржника передбачає можливість роботи із форматами файлів *.XML.
2.3. Щодо надання Учасником ліцензій/сертифікатів на таке програмне забезпечення та/або відповідних довідок від ліцензіара (ліцензіарів) або офіційного дистриб’ютора такого програмного забезпечення
Вказана вимога ТД встановлена з метою пересвідчитись в легальності походження програмного забезпечення, що буде використовуватись Виконавцем послуг, і, як наслідок, отримати підтвердження технічної спроможності виконання послуг за предметом закупівлі.
Звертаємо увагу Органу оскарження, що вимога що підтвердження легальності використання програмного забезпечення сформульована досить широко, так як потенційні учасники можуть підтвердити вказане шляхом надання ліцензій та/або сертифікатів та/або відповідних довідок від ліцензіарів або офіційних дистриб’юторів такого програмного забезпечення. При цьому додаткових вимог щодо інформації, що має бути вказана в таких документах, дати документів, вказівки на ідентифікатор закупівлі в довідках, тощо Замовником НЕ встановлено.
Як засвідчує практика публічних закупівель, без надання потенційними виконавцями гарантій (в тому числі шляхом надання довідок від ліцензіара або офіційного дистриб’ютора програмного забезпечення) легальності походження програмного забезпечення, і, як наслідок, підтвердження технічної спроможності виконання послуг, ризики невиконання суттєво зростають і є невиправданими та недопустимими.
Також Скаржником не надано жодного доказу, який свідчив би про те, що він не може виконати таку вимогу тендерної документації, у зв’язку з чим вважаємо що підстави для задоволення Скарги в даній частині відсутні. Більш того, як наводилось вище у Поясненнях, що у Скаржника наявна ліцензія на програмне забезпечення Delta/Digitals, яка була додана ним як додаток до Скарги UA-2026-02-13-010303-a.c1.
Відповідна позиція щодо відсутності дискримінації в частині встановлення в ТД вимог щодо надання учасниками підтвердження легальності використання програмного забезпечення відображена в рішенні № 17543-р/пк-пз від 01.11.2023, яке прийнято під час розгляду скарги UA-2023-10-20-011393-a.b2 (Додаток 2 до пояснень). В даному рішенні (сторінка 5 вказаного рішення) Орган оскарження встановив: «Скаржник не довів та документально не підтвердив необхідність внесення змін до Документації в цій частині, а також документально не підтвердив неможливість виконання вказаної умови Документації та не довів, яким чином наведена вище умова Документації порушує права та законні інтереси Скаржника, пов’язані з участю у Процедурі закупівлі, у зв’язку з чим відсутні підстави для задоволення Скарги в цій частині».
На підставі вищевикладеного звертаємо увагу Органу оскарження, що Скаржник не наводить жодних аргументів, а також не надає жодних належних доказів неможливості виконання ним вимог підпункту 1.1 пункту 1 Додатку 5 до Тендерної документації щодо програмного забезпечення.
Більше того, встановлення Замовником шляхом аналізу інформації, що знаходиться в публічному доступі факту наявності в Скаржника ліцензії на програмного забезпечення, яке забезпечує роботу з форматами файлів, вказаними в технічному завданні свідчить про зловживання ним своїм правом на оскарження.
Відповідно до п.5 ч. 5 ст.18 Закону, Скарга повинна містити перелік документів (доказів), що підтверджують наявність у суб’єкта оскарження порушених прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, пов’язані з його участю в процедурі закупівлі.
Підпунктом 2 пункту 63 Особливостей передбачено, що Орган оскарження залишає скаргу без розгляду в разі, коли скарга не відповідає вимогам частини п’ятої статті 18 Закону, пунктам 56, 59 і 60 Особливостей.
Пунктом 64 Особливостей передбачено, що Орган оскарження приймає рішення про припинення розгляду скарги в разі, коли обставини, зазначені в підпунктах 1-4 пункту 63 Особливостей, установлені органом оскарження після прийняття скарги до розгляду.
У зв’язку з тим, що Скаржником не надано жодного доказу та аргументованого пояснення в частині підтвердження неможливості виконати вимоги ТД, встановлені підпунктом 1.1. пункту 1 Додатку 5 до ТД вважаємо, що наявні всі підстави припинення розгляду Скарги в цій частині на підставі пункту 64 Особливостей.
3. Щодо пункту № 4,5 Скарги.
Відповідно до п. 2.1. Додатку 3 ТД наявні наступні вимоги:
«Для підтвердження відповідності Учасника п.7. ст. 1 Закону України «Про НІГД», п.38,39 Порядку функціонування НІГД (Постанова КМУ від 26.05.21 р. № 532), Порядку впровадження системи безпеки інформації в державних органах, на підприємствах, організаціях, в інформаційно-комунікаційних системах яких обробляється інформація, вимога щодо захисту якої встановлена законом та не становить державної таємниці (надалі – Порядок НД ТЗІ 3.6 -004-21), Учасником в складі власної тендерної пропозиції надається довідка в довільній формі про наявність в Учасника служби захисту інформації (із підтверджуючими документами відповідності Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України) або стосовно впровадженої на підприємстві Учасника системи безпеки інформації (разом із відповідним Положенням про систему безпеки інформації, що відповідає Порядку НД ТЗІ 3.6 -004-21), або щодо призначеної на підприємстві Учасника особи, на яку покладається забезпечення захисту інформації та контролю за ним (разом із відповідним Положенням про особу, на яку покладається забезпечення захисту інформації та контролю за ним, що відповідає Порядку НД ТЗІ 3.6 -004-21).
Для підтвердження відповідності Учасника п. 28 Порядку функціонування НІГД, затвердженого Постановою КМУ від 26.05.2021 № 532, п. 5 Розділу 3 Технічних вимог та методів забезпечення інтероперабельності і сумісності наборів геопросторових даних та геоінформаційних сервісів, затверджених Наказом Мінагрополітики від 10.11.2021 № 347, Учасником в складі власної тендерної пропозиції надається класифікатор (або технічна специфікація на геопросторові дані) у вигляді каталогів класів геопросторових об’єктів та їх атрибутів, розроблені відповідно до національних стандартів ДСТУ ISO 19110:2017 та ДСТУ 8774:2018.»
Предметом Закупівлі є «Послуги з розроблення технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок в межах території Гатненської сільської територіальної громади Фастівського району Київської області».
Відповідно до пункту 1 статті 1 Закону України «Про національну інфраструктуру геопросторових даних», базові геопросторові дані – це загальнодоступні геопросторові дані, що складають уніфіковану цифрову координатно-просторову основу для виробництва, інтеграції та провадження іншої діяльності з різними геопросторовими даними. Водночас, виробник геопросторових даних – це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, фізична або юридична особа, що здійснює виробництво та/або оновлення геопросторових даних та метаданих.
Відповідно до статті 2 Закону України «Про національну інфраструктуру геопросторових даних» дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають у зв’язку із створенням, функціонуванням та розвитком системи геопросторових даних, метаданих, геопорталів, геоінформаційних систем (далі - сфера національної інфраструктури геопросторових даних).
Відповідно до ч. 2 ст. 5. Закону України «Про національну інфраструктуру геопросторових даних», базовими геопросторовими даними є відомості про:
1) системи відліку координат і висот;
2) державний кордон України;
3) адміністративно-територіальні одиниці, в тому числі їх межі;
4) територіальні громади, в тому числі межі їх територій;
5) гідрографічні об’єкти та гідротехнічні споруди;
6) населені пункти, в тому числі їх вулично-дорожню мережу;
7) будівлі та споруди;
8) автомобільні дороги;
9) залізниці;
10) інженерні комунікації;
11) аеропорти, морські та річкові порти;
12) земний покрив та ґрунти;
13) земельні ділянки;
14) реєстри вулиць та адреси об’єктів;
15) географічні назви;
16) цифрову модель рельєфу;
17) ортофотоплани.
Відповідно до п. 1 Методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 3 листопада 2021 р. № 1147, ця Методика встановлює методологічні засади проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок. Об’єктом нормативної грошової оцінки є земельні ділянки усіх категорій та форм власності в межах території територіальної громади (або її частини).
Відповідно до п. 9 Методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок, вся територія, що перебуває в межах юрисдикції сільської, селищної, міської ради або в межах території територіальної громади, поділяється на оціночні райони, що мають переважно однотипні функціонально-планувальні якості та обмежені природними (морське узбережжя, річки, канали, струмки, балки, рівчаки тощо), антропогенними (дороги, вулиці та провулки, сельбищні, шляхові споруди, лісосмуги, канали, історико-культурні, промислові, рекреаційні масиви тощо), адміністративними (межі територій сіл, селищ, міст, сільських, селищних, міських рад, територіальних громад) та іншими (межі кадастрових кварталів тощо) межами та рубежами. Під час виділення меж оціночних районів можуть використовуватися матеріали опорних планів генеральних планів населених пунктів (за наявності). Оціночні райони виділяються як замкнені полігони, межі яких не перетинаються. Межі оціночних районів не можуть перетинати межі сіл, селищ, міст, сільських, селищних, міських рад, територіальних громад. Підлягають виділенню в окремі оціночні райони:
• смуги відведення магістральної залізниці (за винятком вокзалів та привокзальних площ);
• землі під відкритими розробками, кар’єрами, шахтами та відповідними спорудами; смуги відведення магістральних нафто-, газо- та продуктопроводів;
• смуги відведення ліній електропередачі напругою 220 кВ і вище.
Площа оціночного району не може перевищувати 1000 гектарів.
Таким чином, потенційний Виконавець в рамках проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок виготовляє набори геопросторових даних, в яких містяться базові геопросторові дані, що прямо передбачено Законом України «Про національну інфраструктуру геопросторових даних».
3.1. Щодо підтвердження відповідності Учасника п.7. ст. 1 Закону України «Про НІГД», п.38,39 Порядку функціонування НІГД (Постанова КМУ від 26.05.21 р. № 532), Порядку впровадження системи безпеки інформації в державних органах, на підприємствах, організаціях, в інформаційно-комунікаційних системах яких обробляється інформація, вимога щодо захисту якої встановлена законом та не становить державної таємниці (надалі – Порядок НД ТЗІ 3.6 -004-21)
Як вже було описано вище, потенційний Виконавець в рамках проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок виготовляє набори геопросторових даних, в яких містяться базові геопросторові дані, що прямо передбачено Законом України «Про національну інфраструктуру геопросторових даних».
Відповідно до Нормативного документа системи технічного захисту інформації "Порядок впровадження системи безпеки інформації в державних органах, на підприємствах, організаціях, в інформаційно-комунікаційних системах яких обробляється інформація, вимога щодо захисту якої встановлена законом та не становить державної таємниці" НД ТЗІ 3.6 -004-21, затвердженого наказом Адміністрації Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України:
«1. Галузь використання:
Цей нормативний документ (НД) визначає основи організації та порядок впровадження системи безпеки інформації (СБІ) в державних органах, на підприємствах, в організаціях, в інформаційно-комунікаційних системах яких обробляється інформація, вимога щодо захисту якої встановлена законом та не становить державної таємниці.
Вимоги цього НД розповсюджуються на інформаційні, інформаційно-комунікаційні, електронні комунікаційні системи, що розгорнуті та експлуатуються державними органами та установами, органами місцевого самоврядування, а також на підприємствах та організаціях всіх форм власності (далі – Організації).
6. Загальні положення
6.1 Взаємодія між рівнями системи безпеки інформації Організації
Система безпеки інформації - частина загальної системи управління, яка ґрунтується на підході, що враховує ризики інформаційної безпеки, призначена для розроблення, впровадження, функціонування, моніторингу, перегляду, підтримування та вдосконалення інформаційної безпеки в Організації.
СБІ повинна забезпечити безпечність та надійність виконання функцій/-процесів за призначенням Організації. Впровадження та функціонування СБІ стосується всіх підрозділів Організації. Тому відповідальні особи повинні брати участь у вирішенні питань, що належать до сфери їх відповідальності, під час впровадження та функціонування СБІ.».
Таким чином, спеціальним нормативним документом НД ТЗІ 3.6 -004-21 прямо передбачено, що на підприємствах, організаціях, в інформаційно-комунікаційних системах яких обробляється інформація, вимога щодо захисту якої встановлена законом та не становить державної таємниці, слід впроваджувати системи безпеки інформації (СБІ).
3.2. Щодо підтвердження відповідності Учасника п. 28 Порядку функціонування НІГД, затвердженого Постановою КМУ від 26.05.2021 № 532, п. 5 Розділу 3 Технічних вимог та методів забезпечення інтероперабельності і сумісності наборів геопросторових даних та геоінформаційних сервісів, затверджених Наказом Мінагрополітики від 10.11.2021 № 347
Стосовно обов’язковості наявності класифікаторів (або технічної специфікації на геопросторові дані) у вигляді каталогів класів геопросторових об’єктів та їх атрибутів.
Відповідно до пункту 6 Технічного завдання (Додаток 4 до ТД), визначена «Нормативно-правова та методична база:» зокрема Постанова Кабінету Міністрів України від 26.05.2021 р. № 532 «Про затвердження Порядку функціонування національної інфраструктури геопросторових даних». Замовник звертає увагу на визначені пунктом 9 Технічного завдання умови щодо обов’язковості формування Виконавцем геопросторових даних:
«9.3. З метою внесення відомостей та подальшого розміщення матеріалів нормативної грошової оцінки земельних ділянок Гатненської сільської територіальної громади Фастівського району Київської області у геоінформаційних системах та/або відповідному містобудівному кадастрі (за наявності) Виконавець передає Замовнику геопросторові дані матеріалів нормативної грошової оцінки земельних ділянок у вигляді електронних файлів. (відповідно до Розділу 11 даного Технічного завдання).
9.4. Дані про сформовані земельні ділянки вносяться (імпортуються) до відповідного містобудівного кадастру/інтерактивної карти земель (за наявності) у відповідності до діючого законодавства.»
Замовник звертає увагу на визначені пунктом 11 Технічного завдання умови щодо обов’язковості передачі Замовнику геопросторових даних:
«11. Документи і матеріали, які повинні бути передані Замовнику за результатами надання послуги.
За результатами надання послуги Виконавцем Замовнику передаються наступні матеріали:
• у векторному поданні у базі геопросторових даних ArcGIS (або аналог) – цифрові векторні набори геопросторових даних у форматі *.gdb у місцевій системі координат МСК-32, з документами карт (креслень) у форматі *.mxd (або в іншому, прямо передбаченому відповідним законодавством форматі бази геопросторових даних, зокрема GeoJSON/GML, тощо);
• у векторному поданні у базі геопросторових даних ArcGIS (або аналог) – цифрові векторні набори геопросторових даних у форматі *.gdb у державній системі координат УСК-2000, з документами карт (креслень) у форматі *.mxd (або в іншому, прямо передбаченому відповідним законодавством форматі бази геопросторових даних, зокрема GeoJSON/GML, тощо).».
За результатами надання послуг Виконавець зобов’язаний сформувати та передати Замовнику відповідні бази геоданих згідно п. 11 Технічного завдання (Додаток 4 до ТД).
Відповідно до п.28 Порядку функціонування НІГД, затвердженого Постановою КМУ від 26.05.21 р. № 532, для досягнення сумісності геопросторових даних національної інфраструктури геопросторових даних виробництво і постачання наборів базових геопросторових даних повинно виконуватися з дотриманням Технічних вимог та методів забезпечення інтероперабельності і сумісності наборів геопросторових даних та геоінформаційних сервісів, установлених Мінагрополітики.
Пунктами 38, 39 Порядку функціонування НІГД, затвердженого Постановою КМУ від 26.05.21 р. № 532 визначено, що держателі геопросторових даних, які виробляють, отримують чи оновлюють геопросторові дані за рахунок коштів державного бюджету або в інший передбачений законодавством спосіб, повинні забезпечити збереження даних за допомогою власних програмно-технічних засобів захисту інформації. Держателі геопросторових даних та метаданих забезпечують їх захист згідно із Законом України "Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах".
Відповідно до п.5 Розділу 3 Технічних вимог та методів забезпечення інтероперабельності і сумісності наборів геопросторових даних та геоінформаційних сервісів, затверджених Наказом Мінагрополітики від 10.11.21 року № 347, «обов’язковою умовою для формування геопросторових даних НІГД суб’єктами, що здійснюють їх створення, є наявність класифікаторів у вигляді каталогів класів геопросторових об’єктів та їх атрибутів, розроблених з урахуванням положень національних стандартів ДСТУ ISO 19110:2017 та ДСТУ 8774:2018.
У разі відсутності класифікаторів об’єктів держателі даних повинні розробити такі класифікатори у складі специфікації геопросторових даних з обов’язковим дотриманням при їх розробленні вказаних у Наказі вимог.»
Таким чином, профільним законодавством прямо передбачено, що Виконавець, будучи суб’єктом створення геопросторових даних, зобов’язаний діяти відповідно до Технічних вимог та методів забезпечення інтероперабельності і сумісності наборів геопросторових даних та геоінформаційних сервісів, якими передбачено обов’язкове застосування Виконавцем класифікаторів (або технічної специфікації на геопросторові дані) у вигляді каталогів класів геопросторових об’єктів та їх атрибутів, розроблених з урахуванням положень національних стандартів ДСТУ ISO 19110:2017 та ДСТУ 8774:2018.
Згідно з п. 5 ч. 5 ст. 18 Закону, скарга повинна містити таку інформацію, зокрема перелік документів (доказів), що підтверджують наявність у суб’єкта оскарження порушених прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, пов’язані з його участю в процедурі закупівлі, у випадку, якщо скарги стосуються тендерної документації та/або стосуються прийнятих рішень, дії чи бездіяльності замовника, що відбулись до закінчення строку, встановленого для подання тендерних пропозицій.
Водночас Скаржником не надано жодних підтверджуючих документів (доказів), що доводили б наявність у Скаржника порушених такою вимогою ТД прав та охоронюваних законом інтересів, пов’язаних з його участю в процедурі закупівлі.
В той же час згідно зазначених вище положень законодавства Учасники за даним предметом закупівлі зобов’язані мати та використовувати відповідні класифікатори або технічні специфікації на геопросторові дані.
Таким чином, зважаючи не необґрунтованість тверджень Скаржника щодо дискримінаційності положень ТД щодо системи безпеки інформації та класифікатору (або технічної специфікації на геопросторові дані) у вигляді каталогів класів геопросторових об’єктів та їх атрибутів, неможливістю надати в підтвердження порушення своїх прав будь-яких належних доказів, як того вимагає п. 5 ч. 5 ст. 18 Закону, вважаємо, що в Органу оскарження наявні всі підстави для відмови в задоволенні Скарги в цій частині у зв’язку з недоведеністю порушення прав та законних інтересів Скаржника на підставі пункту 64 Особливостей.
Аналогічна позиція в частині вимог ТД щодо системи безпеки інформації та класифікатору (або технічної специфікації на геопросторові дані) у вигляді каталогів класів геопросторових об’єктів та їх атрибутів відображена в рішенні Комісії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель № 17650-р/пк-пз від 27.11.2025 (Додаток 3 до пояснень), згідно якого Органом оскарження було зазначено наступне: «Враховуючи викладене, у тому числі, необхідність передачі Замовнику геопросторових даних у вигляді електронних файлів, передбаченої додатком 1 Документації, Скаржник не довів та документально не підтвердив необхідність внесення змін до Документації в цій частині, а також документально не підтвердив неможливість виконання вказаної умови Документації та не довів, яким чином наведена вище умова Документації порушує права та законні інтереси Скаржника, пов'язані з участю у Процедурі закупівлі, у зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення Скарги в цій частині».
Враховуючи вищевикладене, з огляду на чинне правове регулювання щодо геопросторових даних, що створюються, в тому числі в процесі надання послуг з нормативної грошової оцінки земель, оскаржувана вимога Замовника відповідає чинному законодавству України та не порушує права та законні інтереси Скаржника.
4. Щодо пункту №6 Скарги.
4.1. Щодо наявності не менше одного сертифікованого інженера-землевпорядника за основним місцем роботи.
Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України «Про оцінку земель», нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України "Про землеустрій".
Згідно з положеннями ч. 2 ст. 26 Закону України «Про землеустрій», розробниками документації із землеустрою є: юридичні особи, що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі яких працює за основним місцем роботи сертифікований інженер-землевпорядник, який є відповідальним за якість робіт із землеустрою.
Положеннями чинного законодавства встановлено імперативну вимогу щодо осіб, які можуть бути розробниками документації із землеустрою
Так положення Тендерної документації щодо обов’язкової наявності за основним місцем роботи сертифікованого інженера-землевпорядника (надалі – СІЗ) повною мірою узгоджуються з приписами ч. 2 ст. 26 Закону України «Про землеустрій».
При цьому згідно з Тендерною документацією учасники мають право залучати інших працівників як на підставі цивільно-правових угод, так і шляхом використання спроможностей субпідрядників/співвиконавців.
Скаржник в своїй Скарзі посилається на те, що «норми Закону України «Про землеустрій», які не містять заборони на залучення сертифікованих інженерів-землевпорядників на підставі цивільно-правових договорів та не пов’язують право виконання робіт виключно з перебуванням такого спеціаліста у штаті за основним місцем роботи». Водночас Скаржником не наведено посилань на конкретні статті даного Закону, які б підтверджували вказане твердження Скаржника, яке де того ж є його суб’єктивним та помилковим трактуванням положень Закону України «Про землеустрій»..
Окрім того, Скаржником не обґрунтовано належним чином порушення даною вимогою ТД його законних прав та інтересів, що унеможливлює його участь в даній процедурі закупівлі. Так шляхом аналізу інформації, що знаходить в публічному доступі в інформаційній системі PROZORRO, зокрема, поданих документів Скаржником в складі тендерної пропозиції для участі в іншій процедурі закупівлі (того ж дня, що і було оголошено вказану процедуру закупівлі) Замовником було встановлено, що в Скаржника працює за основним місцем роботи сертифікований інженер – землевпорядник Конопелькін В.В., що підтверджується наказом ТОВ «ПБ «БАЗИС» №13/вк від 31.10.2024 р. та записом в трудовій книжці даного працівника (Додаток 4 до пояснень). Вказаний працівник Скаржника має відповідний кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника (Додаток 5 до пояснень) та відповідне свідоцтво про підвищення кваліфікації такого СІЗ (Додаток 6 до пояснень).
Згідно пункту 5 частини 5 статті 18 Закону України «Про публічні закупівлі», Скарга повинна містити перелік документів (доказів), що підтверджують наявність у суб’єкта оскарження порушених прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, пов’язані з його участю в процедурі закупівлі.
Підпунктом 2 пункту 63 Особливостей передбачено, що Орган оскарження залишає скаргу без розгляду в разі, коли скарга не відповідає вимогам частини п’ятої статті 18 Закону, пунктам 56, 59 і 60 Особливостей.
Пунктом 64 Особливостей передбачено, що Орган оскарження приймає рішення про припинення розгляду скарги в разі, коли обставини, зазначені в підпунктах 1-4 пункту 63 Особливостей, установлені органом оскарження після прийняття скарги до розгляду.
Враховуючи те, що Скаржником не надано жодного доказу та аргументованого пояснення в частині підтвердження неможливості виконати вимогу підпункту 2.1 пункту 2 Додатку 5 до Тендерної документації, при тому, що згідно з наданими Скаржником документами в нього наявні документи, що підтверджують наявність СІЗ за основним місцем роботи в Учасника та які вимагаються ТД, вважаємо, що Орган оскарження має підстави припинення розгляду Скарги в цій частині на підставі пункту 64 Особливостей.
4.2. Щодо податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків фізичних осіб, і сум утриманого з них податку,
Відповідно до пп. 2.1. п. 2 Додатку 5 до тендерної документації, Учасник в складі власної тендерної пропозиції стосовно всіх зазначених в довідці працівників надає податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за останній звітний період, з відповідною відміткою про прийняття. У разі, якщо працівник, прийнятий на роботу після складання вищевказаного звіту, необхідно надати повідомлення про прийняття працівника на роботу за формою згідно постанови Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 р. № 413, з відміткою про прийняття.
Згідно з положеннями п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 та підпунктами 49.18.1 – 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України (надалі – ПКУ), особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску зобов’язані подавати податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) до контролюючого органу за основним місцем обліку:
- для податкових агентів, які є фізичними особами – підприємцями та особами, які провадять незалежну професійну діяльність, – протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу;
- для інших податкових агентів, крім фізичних осіб – підприємців та/або осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, – протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Подання таких розрахунків це прямо передбачена законодавством вимога, згідно з якою податкові агенти та платники єдиного внеску зобов’язані здійснювати подання такого розрахунку до контролюючого органу у встановлені законодавством терміни.
Вимога Замовника на надання податкового розрахунку сформульована таким чином, що Учасник повинен подати такий податковий розрахунок за останній (для такого Учасника) звітний період, яким може бути календарний місяць - для юридичних осіб та квартал - для фізичних осіб підприємців та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність.
Вимога щодо надання податкового розрахунку сум доходу, нарахованого на користь працівників встановлена Замовником виключно з метою належного підтвердження Учасника його відповідності такому кваліфікаційного критерію як "наявність працівників відповідної кваліфікації", передбаченого ч. 2 ст. 16 Закону. Замовник має право самостійно визначати способи підтвердження кваліфікаційних критеріїв у закупівлях.
Зважаючи на імперативну вимогу законодавства до розробників документації із землеустрою згідно з якою розробником такої документації може бути, зокрема, юридична особа у складі якої працює за основним місцем роботи сертифікований інженер-землевпорядник, Замовнику на етапі розгляду тендерних пропозицій важливо пересвідчитись у реальності існування трудових відносин Учасника та СІЗ задля запобігання можливим ризикам укладення договору та подальшого складення документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок юридичною особою, яка не має на це права.
Надання такого документу Учасником в складі тендерної пропозиції по суті слугує способом підтвердження реальності існування трудових відносин Учасника та працівників, які той має намір залучити до надання послуг безпосередньо на момент оголошення процедури закупівлі. Такий розрахунок є офіційним та об'єктивним підтвердженнями того, що працівники дійсно оформлені належним чином, який прямо передбачений чинним законодавством, а тому вказана вимога ТД не може розглядатись як дискримінаційна та надмірна.
Вказане підтверджується також аналогічною позицією Органу оскарження в рішенні №13941-р/пк-пз від 10.09.2025 року, яке прийнято під час розгляду скарги UA-2025-08-21-010622-a.a1 (Додаток 7 до пояснень).
Окрім того Скаржник не навів жодних аргументів та документально не підтвердив неможливість виконання вказаної вимоги ТД та не довів, яким чином наведена вище вимога порушує його права та законні інтереси, пов'язані з участю у Процедурі закупівлі.
Таким чином вважаємо, що Замовником не порушено вимог чинного законодавства, а встановлені в пп. 2.1. п. 2 Додатку 5 до ТД вимоги є об’єктивними, такими, що прямо передбачені законодавством, а тому відсутні підстави для задоволення Скарги в цій частині.
Відповідно до пункту 5 частини 5 статті 18 Закону України «Про публічні закупівлі», скарга повинна містити таку інформацію, зокрема перелік документів (доказів), що підтверджують наявність у суб’єкта оскарження порушених прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, пов’язані з його участю в процедурі закупівлі, у випадку, якщо скарги стосуються тендерної документації та/або стосуються прийнятих рішень, дії чи бездіяльності замовника, що відбулись до закінчення строку, встановленого для подання тендерних пропозицій.
Скаржником не надано Комісії жодних документів (доказів), що підтверджують наявність у Скаржника порушених такою вимогою ТД прав та охоронюваних законом інтересів, наприклад – документу, який свідчить про неможливість надати Учасником податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за останній звітний період, з відповідною відміткою про прийняття, тощо.
При цьому, Скаржник відповідно до законодавства, будучи юридичною особою-податковим агентом, зобов’язаний подавати такий розрахунок до контролюючого органу.
У зв’язку з цим твердження Скаржника що ним виявлено наявність дискримінаційних положень та вимог в частині встановлення кваліфікаційного критерію «наявність в учасника процедури закупівлі працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід» є безпідставним та недоведеним жодними доказами.
Враховуючи вищевикладене, а також те, що Скаржником не надано жодного доказу та аргументованого пояснення в частині підтвердження неможливості виконати вимогу підпункту 2.1 пункту 2 Додатку 5 до Тендерної документації, вважаємо, що Орган оскарження має підстави припинення розгляду Скарги в цій частині на підставі пункту 64 Особливостей.
5. Щодо пункту №6 Скарги.
Відповідно до підпункту 3.1. Додатку 5 ТД наявні наступні вимоги:
«Виконаний аналогічний договір за предметом закупівлі (не менше ніж 1 договір). Для підтвердження виконання аналогічного договору (договорів) Учасник процедури закупівлі надає: скан-копії у кольоровому вигляді з оригіналу або належно завіреної копії зазначеного у довідці виконаного договору (договорів)з розроблення технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок (або землі, або земель) територіальної громади, включно зі всіма додатками/невід’ємними частинами до такого договору (договорів), акти приймання-передачі виконаних робіт/ наданих послуг, а також скан (скани) оригіналу або належно завіреного листа-відгуку та/або інформаційного листа щодо виконання такого договору (договорів) від замовника (замовників), вказаних у довідці.»
Предметом Закупівлі є «Послуги з розроблення технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок в межах території Гатненської сільської територіальної громади Фастівського району Київської області».
Відповідно до частини другої статті 16 Закону України «Про публічні закупівлі», Замовник встановлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв:
3) наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів);».
Вимога щодо наявності у потенційного учасника досвіду саме «виконаного аналогічного договору за предметом закупівлі з розроблення технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок (або землі, або земель) територіальної громади» не є дискримінаційною, а спрямована виключно на підтвердження досвіду учасника виконати послуги з урахуванням особливостей предмета закупівлі.
5.1. Щодо вимоги про підтвердження виконання аналогічного договору за предметом закупівлі
Встановлення вимоги щодо підтвердження наявності документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного договору ЛИШЕ за кодом ДК 021:2015: 71340000-3 «Комплексні інженерні послуги», як про це вказує Скаржник, не дозволяє Замовнику належним чином перевірити наявність в Учасників релевантного предмету закупівлі досвіду, що враховує специфіку предмету закупівлі.
За кодом ДК 021:2015: 71340000-3 «Комплексні інженерні послуги» закуповується досить широкий та різноманітний перелік видів послуг, порядок надання яких регулюється, зокрема, різними законодавчими актами, а саме:
- Послуги з розробки проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок;
- Послуги з розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості);
- Послуги з розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюється право суборенди, сервітуту;
- Послуги з розроблення технічної документації із землеустрою щодо резервування цінних для заповідання територій та об’єктів;
- Послуги з розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу та об’єднання земельних ділянок;
- Послуги з виготовлення технічної документації щодо інвентаризації земель;
- Послуги з розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж режимоутворюючих об’єктів культурної спадщини;
- Послуги з проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки;
- Послуги з розроблення технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок;
- Послуги з технічної інвентаризації об’єктів нерухомого майна тощо.
При цьому проведення нормативної грошової оцінки земель регулюються відповідним профільним законодавством: Земельним Кодексом України, Законом України "Про землеустрій", Законом України "Про оцінку земель" та Постановою КМУ від 3 листопада 2021 №1147 "Про затвердження Методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок" (надалі – Методика).
В той час як надання послуг з розробки проектів землеустрою/технічної документації з інвентаризації земель/тощо НЕ регулюється Законом України "Про оцінку земель" та Постановою КМУ від 3 листопада 2021 №1147 "Про затвердження Методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок", а надання послуг з технічної інвентаризації об’єктів нерухомого майна взагалі регулюється законодавством в сфері будівництва.
Вказане підтверджує, що не кожен предмет закупівлі, що здійснюється за кодом ДК 021:2015: 71340000-3 «Комплексні інженерні послуги» може враховувати специфіку та особливості даного предмету закупівлі.
Скаржник вказує, що в нього наявний досвід виконання робіт за кодом ДК 021:2015: 71250000-5 «Архітектурні, інженерні та геодезичні послуги», що охоплює розроблення проекту землеустрою щодо встановлення та зміни меж населених пунктів.
Цей вид документації, який розроблено за запропонованим Скаржником аналогічним договором, визначено пунктом б) частини 2 статті 25 Закону України "Про землеустрій" і він жодним чином не є аналогічним тому виду документації, який необхідний Замовнику даної закупівлі, як на законодавчому рівні, враховуючи різне правове регулювання порядку надання таких послуг, так і через різний склад таких документацій, різні етапи надання таких послуг, погодження/затвердження тощо.
Проведення нормативно грошової оцінки має свою специфіку, оскільки проводить виключно згідно затвердженої Постановою КМУ №1147 від 03.11.2021 Методикою нормативної грошової оцінки земельних ділянок, передбачає роботу з економічними показниками, застосуванням складної системи коефіцієнтів, алгоритмів розрахунку, тощо, що в свою чергу не виконується при розробці проектів землеустрою/технічних документації з інвентаризації земель та ряду інших послуг, надання яких охоплюється кодом ДК 021:2015: 71340000-3 «Комплексні інженерні послуги».
Таким чином вимога щодо наявності досвіду виконання аналогічного договору за предметом закупівлі є обґрунтованою та обумовленою відповідним правовим регулюванням надання такого виду послуг, його специфікою.
5.2. Щодо вимоги про виконання аналогічного договору, Замовником за яким має виступати державний орган або орган місцевого самоврядування
Вказана вимога ТД жодним чином не обмежує кола потенційних учасників, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про оцінку земель», підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу місцевого самоврядування.
Підставою для надання послуг за предметом закупівлі є рішення Гатненської сільської ради Фастівського району Київської області № 70/15 від 24 липня 2025 року «Про надання дозволу на розроблення технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок в межах території Гатненської сільської територіальної громади Фастівського району Київської області», метою прийняття якого є визначення актуальних розмірів плати за землю.
Статтею 13 Закону України «Про оцінку земель» визначено випадки обов'язкового проведення грошової оцінки земельних ділянок. Так нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі: визначення розміру земельного податку; визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, плати за суборенду (при передачі в суборенду земельних ділянок державної власності, які орендуються акціонерним товариством, товариством з обмеженою відповідальністю, 100 відсотків акцій (часток) у статутному капіталі якого належать державі, що утворилося шляхом перетворення державного підприємства, у постійному користуванні якого перебували такі земельні ділянки).
Згідно з ч. 1 ст. 23 Закону України «Про оцінку земель» технічна документація з бонітування ґрунтів та нормативної грошової оцінки земельних ділянок затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою.
Предмет закупівлі стосується розробки технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок щодо земель комунальної форми власності, підставою для проведення якої виступає рішення органу місцевого самоврядування.
Таким чином вказівка на суб'єктний склад того, хто може бути Замовником за аналогічним договором встановлена, виходячи з приписів Закону України «Про оцінку земель» та спрямована виключно на підтвердження досвіду учасника виконати послуги з урахуванням особливостей предмета закупівлі.
5.3. Щодо надання рішення щодо затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки, а також відповідного витягу (витягів) з Державного земельного кадастру
Згідно з ч. 1 ст. 23 Закону України «Про оцінку земель» технічна документація з бонітування ґрунтів та нормативної грошової оцінки земельних ділянок затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою.
Згідно з п. 19 Методики, з метою внесення до Державного земельного кадастру відомостей про нормативну грошову оцінку земельних ділянок складається електронний документ відповідно до вимог Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 р. № 1051 (Офіційний вісник України, 2012 р., № 89, ст. 3598).
Відповідно до пп. 14 п. 24 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 р. № 1051 (Надалі – Порядок №1051) до Державного земельного кадастру вносяться такі відомості про земельні ділянки:
14) нормативна грошова оцінка:
значення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яке розраховується за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру на підставі відомостей про земельну ділянку, зазначених у цьому пункті, та відомостей про нормативну грошову оцінку земель у межах території адміністративно-територіальної одиниці згідно з підпунктом 8 пункту 22 цього Порядку;
дата проведення нормативної грошової оцінки земель.
Підпунктом 8 пункту 22 Порядку №1051 визначено, що до Державного земельного кадастру вносяться такі відомості про землі у межах державного кордону, як відомості про землі в межах територій адміністративно-територіальних одиниць (Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя, районів, міст, селищ, сіл, районів у містах) та за їх межами (у частині, що характеризують такі землі з урахуванням їх місцезнаходження):
8) відомості про нормативну грошову оцінку земель у межах території адміністративно-територіальної одиниці:
розподіл земель за економіко-планувальними зонами та оціночними одиницями (районами), а саме: код оціночної економіко-планувальної зони згідно з додатком 2, номер економіко-планувальної зони та оціночної одиниці (району); межі економіко-планувальних зон та оціночних одиниць (районів) з координатами їх поворотних точок; площа економіко-планувальних зон та оціночних одиниць (районів); значення зональних коефіцієнтів;
значення нормативної грошової оцінки земель у межах адміністративно-територіальної одиниці (середньої вартості одного кв. метра земель населеного пункту, одиниці площі земель за межами населеного пункту);
інформація про локальні фактори і зони їх дії (назви локальних факторів; межі зон дії локальних факторів (за видами) з координатами їх поворотних точок; значення коефіцієнта локального фактора в межах зони його дії);
інформація про ареали агровиробничих груп ґрунтів відповідно до підпункту 7 цього пункту;
інформація про бонітування ґрунтів відповідно до підпункту 9 цього пункту;
інформація про документи, на підставі яких встановлено нормативну грошову оцінку земель у межах території адміністративно-територіальної одиниці (назва, дата та номер рішення про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель, найменування органу, що його прийняв, дата проведення нормативної грошової оцінки земель та введення в дію зазначеного рішення), електронні копії таких документів.
Пункт 69 Порядку №1051, внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру здійснюється за заявою згідно з додатком 12 розробника документації із землеустрою та оцінки земель від імені замовника, якщо інше не передбачено договором на виконання відповідних робіт, або власника (розпорядника, у визначених законом випадках - користувача) земельної ділянки у випадках, передбачених статтею 21 Закону України “Про Державний земельний кадастр” (далі - заявник).
Відповідно до п. 11 Технічного завдання на надання послуг за предметом закупівлі (Додаток 4 до ТД), за результатами надання послуги Виконавцем Замовнику передаються наступні матеріали: витяг з Державного земельного кадастру про землі в межах території адміністративно-територіальних одиниць.
Таким чином вимога ТД про надання учасниками рішення про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель та відповідного витягу (витягів) з Державного земельного кадастру (далі – ДЗК) встановлена у відповідності з нормами законодавства, що регламентує проведення нормативної грошової оцінки земель та дозволяє Замовнику пересвідчитись у належному надані послуг потенційним учасником за аналогічним договором, оскільки рішення про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки та внесення РОЗРОБНИКОМ документації із землеустрою відповідних відомостей до ДЗК є завершальними етапами надання послуг за предметом закупівлі, що узгоджується з Порядком №1051.
Таким чином, встановлена в ТД вимога про аналогічний досвід чітко відповідає предмету Закупівлі. Замовник вправі конкретизувати, що під аналогічним договором розуміє саме аналогічний договір за предметом закупівлі, оскільки саме такий досвід є найбільш релевантним предмету закупівлі.
Вважаємо, що порушень вимог Закону та Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених Постановою Кабінету міністрів України від 12.10.2022 р. № 1178 (із змінами й доповненнями) Уповноваженою особою при проведенні Закупівлі не допущено, що свідчить про те, що Скарга не підлягає задоволенню у повному обсязі. На підставі вищевикладеного,
ПРОСИМО:
1. У задоволенні скарги ТОВ «ПРОЕКТНЕ БЮРО БАЗИС» № UA-2026-02-13-010303-a.c1 за закупівлею UA-2026-02-13-010303-a – відмовити повністю.
Пов'язані документи:
-
ПОЯСНЕННЯ_Замовника_Гатне.docx
- ПОЯСНЕННЯ_Замовника_Гатне.docx.xml
-
ПОЯСНЕННЯ_Замовника_Гатне.pdf
-
Додаток 5 до пояснень. Сертифікат СІЗ.pdf
-
Додаток 4 до пояснень. Наказ та трудова Конопелькін СІЗ.pdf
-
Додаток 3 до пояснень. рішення АМКУ від 27.11.2025 №17650.pdf
-
Додаток 1 до пояснень. Ліцензія Діджиталс.pdf
-
Додаток 2 до пояснень. рішення АМКУ від 01.11.2023 № 17543.pdf
-
Додаток 7 до пояснень. рішення АМКУ від 10.09.2025 № 13941.pdf
-
Додаток 6 до пояснень. Свідоцтво про підвищення СІЗ.pdf
Дата опублікування:
23.02.2026 17:25