0 800 330 331
Увійти /
  • Відкриті торги з особливостями
  • Однолотова
  • КЕП

Послуги щодо забезпечення харчування підопічних закладу, код ДК 021:2015 - 55510000-8 Послуги їдалень (аутсорсинг)

Завершена

14 219 915.00 UAH з ПДВ
Період оскарження: 28.01.2026 14:01 - 02.02.2026 00:00
Скарга
Відхилено
КЕП

Скарга на неправомірне визначення переможцем

Номер: fe80f898600e4689a3360159cf8aaad5
Пов'язана кваліфікація: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ПРОДУКТЛАЙН", UA-EDR 44922564
Ідентифікатор запиту: UA-2026-01-28-010287-a.c1
Назва: Скарга на неправомірне визначення переможцем
Скарга:
Рішення Замовника, що оскаржується 13.02.2025 КОМУНАЛЬНИМ ЗАКЛАДОМ «ВЕРХНЬОДНІПРОВСЬКИЙ ДИТЯЧИЙ БУДИНОК-ІНТЕРНАТ №2» ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ (далі – Замовник) в особі уповноваженої особи прийнято протокол №21 про визначення переможцем процедури закупівлі Послуги щодо забезпечення харчування підопічних закладу, код ДК 021:2015 - 55510000-8 Послуги їдалень (аутсорсинг), унікальний номер оголошення про проведення процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель закупівлі UA-2026-01-28-010287-a, ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ПРОДУКТЛАЙН» (далі також — Переможець, ТОВ «ПРОДУКТЛАЙН»). Скаржник вважає рішення про визначення Переможцем закупівлі ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ПРОДУКТЛАЙН» таким, що суперечить законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок якого порушено права та законні інтереси Скаржника, виходячи з наступного.
Пов'язані документи: Учасник Орган оскарження Замовник
Дата прийняття скарги до розгляду: 17.02.2026 19:25
Дата розгляду скарги: 26.02.2026 10:00
Місце розгляду скарги: Антимонопольний комітет України
Дата прийняття рішення про прийняття скарги до розгляду: 19.02.2026 15:19
Дата прийняття рішення про відхилення скарги: 02.03.2026 17:42
Автор: ТОВ "ПЕРСОНАЛ СЕРВІС 24", Рябік Ольга Олександрівна +380685005917 person.servis.24@gmail.com

Пункт скарги

Порядковий номер пункту скарги: 1
Номер: da4cf6ef4c3d4192b3e18a0b33386118
Заголовок пункту скарги: Неправомірний вибір переможця закупівлі
Тип пов'язаного елемента: Скарга на кваліфікацію
Тип пов'язаного елемента: aec75d9a180e4c13aabb9581cabb5d52
Тип порушення: Порушення, пов'язані з вимогами законодавства
Ідентифікатор класифікації: Технічна специфікація предмета закупівлі
Тип порушення: Технічна специфікація предмета закупівлі
Опис суті пункту скарги: 1. Замовник встановив вимогу щодо підтвердження Учасником інформації про технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі - подання орієнтовної калькуляції основних статей витрат
Тендерна документація Замовника встановлює чітко визначений порядок формування і подання тендерної пропозиції, який є обов’язковим для всіх учасників процедури закупівлі.

Відповідно до пункту 1 Розділу 3 «Інструкція з підготовки тендерної пропозиції» Тендерної документації: «Тендерні пропозиції подаються відповідно до порядку, визначеного статтею 26 Закону, крім положень частин першої, четвертої, шостої та сьомої статті 26 Закону.
Тендерна пропозиція подається в електронній формі через електронну систему закупівель шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, у яких зазначається інформація про ціну, інші критерії оцінки (у разі їх встановлення замовником), інформація від учасника процедури закупівлі про його відповідність кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям (у разі їх (його) встановлення), наявність/відсутність підстав, установлених у пункті 47 Особливостей і в тендерній документації, та шляхом завантаження необхідних документів, що вимагаються замовником у тендерній документації:
- Інформація щодо ціни за формою "ЦІНА ТЕНДЕРНА ПРОПОЗИЦІЯ" - згідно з Додатком 1 до цієї тендерної документації;
- Інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі - технічні вимоги до предмета закупівлі - згідно з Додатком 2 до цієї тендерної документації;
- Перелік документів та/або інформації, які подаються Учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції – згідно з Додатком 3 до цієї тендерної пропозиції;
…
-іншою інформацією та документами, відповідно до вимог цієї тендерної документації та додатків до неї.».

Таким чином, Замовник встановив беззаперечну вимогу щодо повноти та належності документального підтвердження всіх складових пропозиції, у тому числі технічних, якісних та кількісних характеристик предмета закупівлі, а також економічного обґрунтування запропонованої ціни.

Пунктом 6 Додатку 3 «Перелік документів та/або інформації, які подаються Учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції» визначено перелік документів та/або інформації на підтвердження інформації про технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі.
Відповідно до пункту 6.1 цього Додатку: Учасник в складі тендерної пропозиції подає орієнтовну калькуляцію основних статей витрат загальної суми пропозиції.
До калькуляції включаються всі прогнозовані витрати Учасника, які він планує понести під час надання послуг їдалень, для забезпечення якості послуг і дотримання затверджених Урядом норм харчування.

Отже, Замовник прямо передбачив подання учасниками калькуляції із всіма витратами, що будуть понесені під час надання послуг їдалень, при чому зазначені витрати мають враховувати дотримання норм харчування та забезпечувати якість послуг.

На виконання зазначеної вимоги ТОВ «ПРОДУКТЛАЙН» подано документ під назвою «Орієнтовна калькуляція основних статей витрат загальної суми пропозиції», вих. №95 від 29.01.2026 року (файл «Орієнтовна калькуляція.pdf»), відповідно до якого загальна ціна пропозиції у розмірі 9 169 637,40 грн сформована із чотирьох узагальнених статей витрат:
собівартість продуктів у сумі 6 418 755,00 грн,
заробітна плата у сумі 1 450 000,00 грн,
податки у сумі 319 000,00 грн та
інші витрати у сумі 981 882,40 грн.

Враховуючи статті витрат, що визначені ТОВ «ПРОДУКТЛАЙН» як всі, що будуть понесені при наданні послуг, вбачається невідповідність та неналежне виконання вимоги тендерної документації.

Формування собівартості робіт і послуг здійснюється відповідно до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженим наказом Міністерства фінансів України №318 від 31.12.1999 року. Вказаним стандартом встановлено склад витрат операційної діяльності, порядок їх визнання, групування за економічними елементами та статтями калькуляції, а також перелік витрат, що включаються до виробничої собівартості продукції, робіт і послуг. Застосування цього стандарту є обов’язковим для всіх суб’єктів господарювання незалежно від форми власності при формуванні показників собівартості, що безпосередньо впливає на структуру ціни послуг.
Аналіз положень НП(С)БО 16 свідчить, що виробнича собівартість послуг формується з урахуванням прямих матеріальних витрат, прямих витрат на оплату праці, інших прямих витрат, а також змінних і розподілених постійних загальновиробничих витрат. Крім того, діяльність підприємства об’єктивно пов’язана з адміністративними витратами, витратами на збут, витратами на оплату енергоносіїв, комунальних послуг, амортизацію, обслуговування та утримання основних засобів, що використовуються у процесі надання послуг. Неврахування таких витрат при калькулюванні фактично спотворює економічний зміст собівартості та не відображає реальних витрат, необхідних для належного виконання договірних зобов’язань.

Натомість подана ТОВ «ПРОДУКТЛАЙН» орієнтовна калькуляція сформована без дотримання структури та підходів, передбачених НП(С)БО 16. Розрахунок зведений до чотирьох узагальнених позицій без розмежування витрат за економічними елементами та без деталізації статей, що формують виробничу собівартість послуг їдалень.
Таким чином неможливо встановити, які саме витрати включені до складу «собівартості продуктів», що саме включено до «інших витрат», яким чином розраховано фонд оплати праці, чи враховано нарахування на заробітну плату, витрати на забезпечення санітарних вимог, утримання обладнання, амортизацію, господарські потреби, логістику та інші складові, без яких процес організації харчування є неможливим.
Особливо показовою є відсутність у калькуляції витрат на енергоносії та комунальні послуги, які є невід’ємною частиною процесу приготування їжі, зберігання продуктів, забезпечення належного температурного режиму, роботи технологічного обладнання та санітарного утримання приміщень.
Більше того, відповідно до пункту 1.3 Додатку 2 до Тендерної документації «Інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі - технічні вимоги до предмета закупівлі:
«Оплата комунальних послуг під час надання послуг здійснюється Виконавцем згідно вимог чинного законодавства. Учасник зобов’язаний окремо укласти з КЗ «Верхньодніпровський ДБІ №2» ДОР» (в термін не пізніше дати укладення договору про закупівлю) договір відшкодування комунальних послуг на такі види енергоносіїв (електрична енергія, послуги з водопостачання та водовідведення, теплопостачання/газопостачання, послуги з поводження з побутовими відходами (вивезення сміття).»

Зміст даної вимоги свідчить, що обов’язок з оплати комунальних послуг становить окрему умову технічного завдання.
Виконання цієї вимоги є складовою процесу надання послуг з організації харчування, оскільки без забезпечення електропостачання, водопостачання, теплопостачання або газопостачання, а також вивезення побутових відходів фактичне здійснення діяльності їдальні є неможливим з технологічної та санітарної точки зору.
Таким чином, витрати на оплату комунальних послуг мають прямий зв’язок із предметом закупівлі та безпосередньо впливають на можливість належного виконання договору.
У контексті вимоги тендерної документації надати калькуляцію із всіма прогнозованими витратами учасника під час надання послуг їдалень, які неможливо надавати без відшкодування комунальних послуг, витрати на оплату останніх підлягають обов’язковому врахуванню у структурі ціни.
Не включення таких витрат у розрахунку означає, що подана калькуляція не відображає реальної економічної моделі виконання договору, не підтверджує спроможність учасника виконати технічні вимоги Замовника в повному обсязі, враховуючи необхідність забезпечення якості послуг і дотримання затверджених Урядом норм харчування.

Фактична відсутність у калькуляції витрат на електроенергію, водопостачання, водовідведення, теплопостачання або газопостачання та поводження з побутовими відходами свідчить про те, що учасник або не врахував обов’язкові витрати, прямо передбачені технічним завданням, або не відобразив їх у структурі ціни.
В обох випадках це означає невідповідність вимогам тендерної документації.
Якщо такі витрати не закладені у ціну, запропонована вартість є економічно необґрунтованою та не покриває повного обсягу зобов’язань виконавця.
Якщо ж вони фактично враховані, але не відображені у калькуляції, це також свідчить про неналежне виконання вимоги щодо подання структури витрат (всіх витрат, що будуть понесені учасником), що унеможливлює перевірку достовірності, повноти розрахунку та можливості забезпечення якості послуг відповідно до затверджених Урядом норм харчування.

З огляду на те, що пункт 1.3 Додатку 2 є частиною технічних вимог до предмета закупівлі, його положення мають обов’язковий характер та підлягають врахуванню при формуванні тендерної пропозиції.

Звертаємо увагу, що не відображені також й адміністративні витрати, пов’язані з організацією діяльності, управлінням персоналом, веденням бухгалтерського обліку, забезпеченням контролю якості та виконанням вимог законодавства у сфері харчування.
Тендерна документація вимагає включення до калькуляції всіх прогнозованих витрат учасника, які він планує понести під час надання послуг їдалень для забезпечення якості послуг і дотримання затверджених Урядом норм харчування.
Отже, обов’язок учасника полягає у наданні розрахунку, який відображає повну та достовірну структуру витрат і дає можливість перевірити реальність запропонованої ціни та можливість виконання договору із дотриманням вимог до якості послуги.

У поданому Переможцем розрахунку не відображені всі обов'язкові витрати відповідно до П(с)БО 16 та вимог Тендерної документації. Поданий розрахунок не дозволяє встановити, чи забезпечує запропонована вартість дотримання норм харчування, чи враховані всі обов’язкові витрати, чи враховує ціна об’єктивно необхідні складові, для можливості надання якісних послуг.

Пунктом 1 Розділу 5 «Оцінка тендерної пропозиції» Тендерної документації визначено, що учасник визначає ціни на послуги, що він пропонує надати за договором про закупівлю, з урахуванням податків і зборів (в тому числі податку на додану вартість (ПДВ), у разі якщо учасник є платником ПДВ, крім випадків, коли предмет закупівлі не оподатковується), що сплачуються або мають бути сплачені, усіх інших витрат, передбачених для послуг даного виду.
Пункт 2 цього ж розділу передбачає: вартість тендерної пропозиції та всі інші ціни повинні бути чітко визначені.

Відповідно до форми «Ціна тендерної пропозиції.pdf», поданої Переможцем у складі тендерної пропозиції, а також згідно з відомостями, зазначеними ним в електронній системі закупівель, загальна вартість пропозиції становить 9 169 637,40 грн з урахуванням податку на додану вартість. Враховуючи встановлену ставку ПДВ у розмірі 20%, сума без ПДВ складає 7 641 364,50 грн, а сума податку на додану вартість - 1 528 272,90 грн. Отже, ПДВ є самостійною та істотною складовою кінцевої ціни тендерної пропозиції, що впливає як на її структуру, так і на загальний фінансовий результат виконання договору.
Разом з тим аналіз поданої орієнтовної калькуляції основних статей витрат свідчить про відсутність у її структурі податку на додану вартість як окремої складової ціни.
У калькуляції відображено лише чотири статті витрат: собівартість продуктів, заробітна плата, податки та інші витрати. При цьому розмір статті «податки» становить 319 000,00 грн, що об’єктивно не відповідає сумі ПДВ у розмірі 1 528 272,90 грн.
Водночас стаття «інші витрати» у сумі 981 882,40 грн є меншою за суму ПДВ, що виключає можливість включення до неї повного обсягу податку на додану вартість. Таким чином, з математичної та економічної точки зору ПДВ не відображено в жодній із складових калькуляції.

Таким чином, аналіз поданої калькуляції дає підстави стверджувати, що вона сформована без урахування податку на додану вартість як обов’язкової складової ціни тендерної пропозиції.
За відсутності ПДВ у структурі витрат виникає розрив між встановленою в електронній системі закупівель ціною з ПДВ та економічним обґрунтуванням цієї ціни у поданому розрахунку. Учасник обґрунтовує можливість виконання договору, виходячи із суми витрат, що не відповідає повній вартості його зобов’язань за договором з урахуванням податкового навантаження.
З урахуванням вимог податкового законодавства, для платника ПДВ податок на додану вартість є обов’язковим елементом господарської операції з постачання послуг. Незалежно від того, чи розглядається ПДВ як складова доходу або як сума, що підлягає перерахуванню до бюджету, він безпосередньо впливає на фінансову модель виконання договору та має бути відображений у структурі ціни, якщо замовником вимагається подання калькуляції, що охоплює всі прогнозовані витрати та складові вартості послуг.
Відсутність ПДВ у калькуляції не дозволяє підтвердити, що заявленої структури витрат достатньо для покриття повного обсягу фінансових зобов’язань Переможця, включаючи податкові, а також що виконання договору не буде здійснюватися за рахунок скорочення витрат, які безпосередньо впливають на якість харчування та дотримання затверджених Урядом норм.

Тендерна документація вимагала подання основних статей витрат загальної суми пропозиції. Поняття «загальна сума пропозиції» у даному випадку співвідноситься з тією сумою, яка подана в електронній системі закупівель, тобто з урахуванням ПДВ.
Калькуляція фактично відображає суму без ПДВ, а це підтверджує невідповідність між змістом поданого документа та вимогами тендерної документації.

Таким чином, неврахування податку на додану вартість, комунальних платежів та інших обов'язкових витрат у структурі калькуляції свідчить про відсутність прозорого та повного економічного обґрунтування ціни тендерної пропозиції, а також про невідповідність пропозиції технічним та якісним вимогам предмета закупівлі, порушує принцип об’єктивної та всебічної оцінки тендерних пропозицій.

Позиція Скаржника підтверджується практикою органу оскарження.
Так, у рішеннях №8427-р/пк-пз від 27.05.2025 та №9759-р/пк-пз від 18.06.2025 АМКУ дійшов висновку, що у разі встановлення замовником вимоги щодо подання калькуляції на підтвердження формування ціни, така калькуляція повинна містити повний перелік витрат, які формують загальну вартість предмета закупівлі, із належним обґрунтуванням. Неповнота калькуляції або відсутність обов’язкових складових витрат свідчить про невідповідність тендерної пропозиції вимогам документації.
В рішеннях №10905-р/пк-пз від 11.07.2025 та №10742-р/пк-пз від 08.07.2025 АМКУ встановив невідповідність пропозиції через те, що наведені витрати у калькуляції не були розшифровані за статтями витрат.

Окремо слід зазначити, що за загальноприйнятими правилами бухгалтерського обліку та усталеною обліковою практикою калькуляція є розрахунком собівартості одиниці продукції, роботи або послуги в цілому та у розрізі окремих статей витрат. Натомість розрахунок, поданий Переможцем, здійснено у зведеному вигляді за загальною сумою без визначення собівартості одиниці послуги.
Наданий учасником розрахунок не може вважатися калькуляцією у розумінні норм бухгалтерського обліку, не відповідає вимогам НП(С)БО 16 «Витрати», а також не відповідає вимозі пункту 6.1 Додатку 3 до тендерної документації.
Аналогічна позиція наведена у рішенні №18901-р/пк-пз від 26.11.2024, у якому АМКУ встановив невідповідність тендерної пропозиції через те, що в поданій калькуляції не була визначена вартість за одиницю послуги та не включено всі складові витрат, що формують собівартість.

Отже, Переможцем не надано всіх витрат загальної суми пропозиції, як того вимагав Замовник, що прямо визначено тендерною документацією.
Переможцем не включено всіх прогнозованих витрат, які формують загальну суму тендерної пропозиції та які він планує понести під час надання послуг їдалень.
Поданий розрахунок не містить повного переліку витрат, об’єктивно необхідних для забезпечення належної якості послуг і дотримання затверджених Урядом норм харчування, що свідчить про його неповноту та невідповідність змісту технічних вимог Замовника.
Таким чином, Переможець не підтвердив відповідність запропонованого ним товару технічним, якісним та кількісним характеристикам предмета закупівлі згідно з вимогами Додатку 3 до Тендерної документації Замовника.
Зазначене порушення, допущене ТОВ «ПРОДУКТЛАЙН», не може бути усунуте згідно з пунктом 43 Особливостей, оскільки стосується інформації про технічні та якісні характеристики предмета закупівлі, що пропонується учасником процедури в його тендерній пропозиції.
Відповідно до абзацу другого підпункту 2 пункту 44 Особливостей замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо тендерна пропозиція не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації, крім невідповідності в інформації та/або документах, що може бути усунена учасником процедури закупівлі відповідно до пункту 43 цих Особливостей.

Законом України «Про публічні закупівлі» передбачено, що саме замовник визначає умови участі у процедурі закупівлі шляхом встановлення вимог у тендерній документації, які є обов’язковими для всіх учасників без винятку. Водночас учасники зобов’язані формувати та подавати свої тендерні пропозиції у повній відповідності до таких вимог, без права відступати від них, змінювати їх зміст або тлумачити на власний розсуд. Подання пропозиції означає безумовну згоду учасника з установленими правилами та прийняття обов’язку підтвердити відповідність кожному з визначених критеріїв.
Визначення переможцем учасника, тендерна пропозиція якого не відповідає технічним та якісним характеристикам предмета закупівлі, суперечить принципам здійснення публічних закупівель, зокрема принципам відкритості, прозорості на всіх стадіях та об’єктивного й неупередженого визначення переможця. Закон покладає на замовника обов’язок здійснювати оцінку пропозицій виключно на підставі та у межах вимог, оголошених у тендерній документації. Відступ від таких вимог або їх вибіркове застосування порушує баланс прав та законних інтересів учасників і створює нерівні умови конкуренції.
Замовник у даному випадку не дотримався власних вимог, визначених у тендерній документації, зокрема щодо повноти та змісту документів, які підтверджують технічні й якісні характеристики предмета закупівлі. Учасник, пропозиція якого не відповідає встановленим технічним вимогам або не підтверджує їх належним чином, не може бути визнаний переможцем процедури закупівлі, оскільки така пропозиція підлягає відхиленню у порядку, визначеному законодавством.
Ані Закон, ані Особливості не передбачають для учасників права самостійно визначати обсяг інформації чи форму документів, що подаються у складі тендерної пропозиції, або довільно вирішувати, які саме вимоги тендерної документації є обов’язковими до виконання. Учасник повинен надати повний комплект документів у тому вигляді та з тим змістом, який прямо передбачений документацією. Вибіркове виконання окремих положень, у тому числі щодо підтвердження структури формування ціни, свідчить про невідповідність пропозиції встановленим умовам.
Вимога щодо подання орієнтовної калькуляції витрат має істотний характер, оскільки спрямована на перевірку економічної обґрунтованості ціни та реальної спроможності учасника виконати умови договору з дотриманням затверджених норм харчування та забезпечення належної якості послуг. Невиконання цієї вимоги становить суттєве порушення вимог до технічних і якісних характеристик предмета закупівлі, що впливає на зміст та достовірність тендерної пропозиції в цілому.

Позиція щодо обов’язковості відхилення тендерної пропозиції, яка не відповідає вимогам тендерної документації, підтверджується і практикою Верховного Суду.
У постанові від 14.12.2023 у справі №160/563/20 Верховний Суд дійшов висновку, що тендерна пропозиція учасника, який не виконав у повному обсязі вимоги тендерної документації щодо технічних, якісних та кількісних характеристик предмета закупівлі, підлягає обов’язковому відхиленню:
«Колегія суддів зазначає, що Верховний Суд неодноразово висловлював правову позицію згідно з якою у випадку, якщо пропозиція учасника процедури закупівлі не відповідає умовам тендерної документації, то така пропозиція має бути відхилена замовником. Прийняття такої пропозиції замовником є порушенням частини першої статті 30 Закону №922-VIII. Наведена правова позиція є усталеною і викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року у справі №826/11824/17, від 31 березня, 29 квітня 2020 року у справах №826/14940/18, №826/7167/17, від 29 червня 2021 року у справі №640/17426/19 та інших».
Верховний Суд окремо наголосив, що умови, закріплені у тендерній документації, відповідно до Закону №922-VIII мають обов’язковий характер та підлягають безумовному дотриманню як замовником, так і учасниками процедури закупівлі. Суд підкреслив, що будь-яке порушення таких умов тягне наслідок у вигляді відхилення тендерної пропозиції на підставі статті 30 Закону.
Разом із тим Верховний Суд звернув увагу на положення частини третьої статті 22 Закону, відповідно до яких тендерна документація може містити опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких не призводить до відхилення пропозиції. При цьому формальними визнаються лише ті помилки, що пов’язані з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на її зміст, зокрема технічні помилки чи описки. Суд зазначив, що перелік таких помилок визначається безпосередньо тендерною документацією.
Водночас Верховний Суд чітко відмежував формальні помилки від істотних порушень, наголосивши, що ненадання учасником у складі пропозиції документа, обов’язковість подання якого прямо передбачена умовами тендерної документації, не може вважатися формальною помилкою. За своєю правовою природою таке порушення не є технічною похибкою чи опискою, а впливає на зміст пропозиції та можливість встановити її відповідність вимогам замовника.
З огляду на зазначену правову позицію, невиконання учасником суттєвих вимог тендерної документації щодо підтвердження технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, у тому числі шляхом подання неповної або неналежно сформованої калькуляції витрат, має наслідком обов’язок замовника відхилити відповідну тендерну пропозицію. Прийняття ж такої пропозиції та визначення її переможцем суперечить вимогам Закону та усталеній судовій практиці Верховного Суду.

Таким чином, під час кваліфікації Переможця Замовником порушено принцип об’єктивного та неупередженого визначення переможця процедури закупівлі, оскільки при наявності встановлених невідповідностей у документах, що підтверджують технічні та якісні характеристики предмета закупівлі, Замовник визнав пропозицію такою, що відповідає вимогам тендерної документації, та визначив відповідного учасника переможцем.

З огляду на викладене, просимо зобов’язати Замовника скасувати рішення про визначення ТОВ «ПРОДУКТЛАЙН» переможцем процедури закупівлі як таке, що прийняте з порушенням вимог законодавства у сфері публічних закупівель та умов тендерної документації.

Як доказ додаємо:

файл «Тендерна документація.doc»
файл «Додаток 2 до тендерної документації_Інформація про технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі_ технічні вимоги до предмета закупівлі.doc»
файл «Додаток 3 до тендерної документації Перелік документів та_або інформації, які подаються Учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції.doc»
файл «Орієнтовна калькуляція.pdf»
файл «Ціна тендерної пропозиції.pdf»
рішення АМКУ №8427-р/пк-пз від 27.05.2025
рішення АМКУ №9759-р/пк-пз від 18.06.2025
рішення АМКУ №10905-р/пк-пз від 11.07.2025
рішення АМКУ №10742-р/пк-пз від 08.07.2025
рішення АМКУ №18901-р/пк-пз від 26.11.2024.

2. Замовник встановив вимогу щодо підтвердження Учасником інформації про технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі - подання документу на право користування генератором
Пунктом 6 Додатку 3 «Перелік документів та/або інформації, які подаються Учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції» визначено перелік документів та/або інформації на підтвердження інформації про технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі.
Відповідно до пункту 6.5 цього додатку: «У складі пропозиції учасника надаються документи в яких підтверджується потужність генератора, необхідну для збереження можливості безперебійного харчування та право користування генератором Учасником, а саме видаткова накладна з зазначенням відповідної потужності, що підтверджує право власності на генератор у Учасника, або право користування учасником - договір оренди з зазначенням відповідної потужності, з правом встановлення генератора за місцезнаходженням Замовника протягом строку дії договору про закупівлю. Договір оренди повинен бути зі строком дії не менше ніж до 31.12.2026 року;»

Замовник визначив мінімальний строк дії документу на право користування генератором, який повинен охоплювати весь період виконання договору про закупівлю.

На виконання зазначеної вимоги ТОВ «ПРОДУКТЛАЙН» подано договір найму обладнання від 01 лютого 2024 року (файл «Договір оренди генератор.pdf»). Водночас аналіз умов цього договору свідчить про його невідповідність вимогам тендерної документації в частині строку дії.
Так, відповідно до пункту 10.1 договору він набирає чинності з моменту підписання сторонами та діє до 31.12.2024 року. У разі відсутності зауважень сторін договір пролонгується на наступний календарний рік на тих самих умовах.
Відповідно до пункту 10.3 дія договору припиняється у випадку закінчення строку, на який був укладений цей договір.
Таким чином, первісно визначений строк його дії обмежений 31.12.2024 року, а пролонгація можлива лише на один наступний календарний рік, тобто фактично до 31.12.2025 року.



Договір не містить положень, які б передбачали автоматичну пролонгацію на кожен наступний календарний рік без обмеження, а також не встановлює безумовного права користування генератором на строк, що охоплює період до 31.12.2026 року, як того вимагає Замовник.
Більше того, у складі тендерної пропозиції відсутні будь-які додаткові угоди, листи-погодження чи інші документи, які б підтверджували продовження строку дії договору до 31.12.2026 року або закріплювали гарантоване право учасника користуватися генератором протягом усього періоду виконання договору про закупівлю.
Таким чином, поданий договір найму обладнання не підтверджує наявність у учасника права користування генератором протягом строку, визначеного пунктом 6.5 Додатку 3 до тендерної документації.

Замовник під час проведення процедури публічної закупівлі зобов’язаний діяти виключно в межах вимог, чітко визначених у тендерній документації та у положеннях Закону України «Про публічні закупівлі».
Замовник, як розробник тендерної документації, зобов`язаний здійснювати перевірку виконання усіма учасниками закупівлі вимог, що в ній викладені. Він також не наділений правом звільняти учасників закупівлі від надання будь-яких документів, вирішуючи на власний розсуд питання щодо їх суттєвості чи несуттєвості. Неухильне дотримання усіма учасниками закупівлі вимог тендерної документації є запорукою законного проведення публічних закупівель, яке дозволить уникнути будь-яких сумнівів в неупередженності замовника.

У даному випадку вимога щодо підтвердження наявності в учасника генератора визначена Замовником як складова технічних, якісних та кількісних характеристик предмета закупівлі.
Тендерна документація однозначно встановлює, що у разі користування генератором на підставі договору оренди такий договір повинен діяти не менше ніж до 31.12.2026 року.
При цьому, учасник повинен підтвердити документально відповідність його пропозиції встановленим вимогам.

Законодавство у сфері публічних закупівель не надає Замовнику дискреційного права на власний розсуд визначати, чи є достатнім підтвердження відповідності пропозиції встановленим вимогам у разі, якщо такі вимоги чітко та однозначно сформульовані у тендерній документації. Після затвердження документації її положення набувають обов’язкового характеру як для учасників, так і для самого Замовника.
Замовник не вправі відступати від встановлених ним же критеріїв оцінки або пом’якшувати їх застосування щодо окремого учасника, мотивуючи це власним баченням достатності поданих документів. Перевірка відповідності тендерної пропозиції має здійснюватися виключно на підставі чітко визначених вимог документації.
Таким чином, дотримання умов тендерної документації є для Замовника не правом, а обов’язком. Ігнорування невідповідностей або визнання належним документального підтвердження, яке об’єктивно не відповідає встановленим вимогам, свідчить про порушення принципу рівного ставлення до учасників та вихід за межі повноважень, визначених Законом.

Невідповідність строку дії договору оренди генератора вимозі щодо його чинності щонайменше до 31.12.2026 року має істотний характер та стосується технічних вимог до предмета закупівлі, а саме гарантії безперервності надання послуг та виконання ключових технічних умов предмета закупівлі.
В умовах надання послуг харчування резервне джерело електропостачання є критично важливим для забезпечення технологічного процесу приготування їжі, дотримання санітарних норм, належного зберігання продуктів та функціонування обладнання. За відсутності підтвердженого права користування генератором на весь визначений період неможливо гарантувати стабільність та безперервність виконання договірних зобов’язань.
Отже, подання договору, строк дії якого не відповідає встановленій вимозі тендерної документації, свідчить про невідповідність тендерної пропозиції Переможця технічним умовам закупівлі.

Таким чином, Переможець не підтвердив відповідність запропонованого ним товару технічним, якісним та кількісним характеристикам предмета закупівлі згідно з вимогами Додатку 3 до Тендерної документації Замовника.

Зазначене порушення, допущене ТОВ «ПРОДУКТЛАЙН» не може бути усунуте згідно з пунктом 43 Особливостей, оскільки стосується інформації про технічні та якісні характеристики предмета закупівлі, що пропонується учасником процедури в його тендерній пропозиції.
Відповідно до абзацу другого підпункту 2 пункту 44 Особливостей замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо тендерна пропозиція не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації, крім невідповідності в інформації та/або документах, що може бути усунена учасником процедури закупівлі відповідно до пункту 43 цих Особливостей.

Позиція Скаржника підтверджується усталеною судовою практикою, зокрема у постанові від 14.07.2022 року у справі №640/2727/20 Верховний Суд сформулював висновок про те, що підставою для відхилення тендерної пропозиції є встановлення її невідповідності умовам тендерної документації, зокрема неподання документу, що вимагався у складі тендерної документації як підтвердження технічних характеристик предмету закупівлі.

Окрім того, позиція Скаржника узгоджується з актуальною практикою органу оскарження. Зокрема, у рішенні №18649-р/пк-пз від 17.12.2025 року АМКУ встановив невідповідність тендерної пропозиції вимогам документації у зв’язку з неподанням учасником документів, передбачених тендерною документацією для підтвердження технічних характеристик предмета закупівлі (гарантійних листів, сертифікатів та довідок).
У рішенні №18000-р/пк-пз від 04.12.2025 року АМКУ дійшов висновку про невідповідність тендерної пропозиції у зв’язку з поданням документа, який втратив чинність на момент подання пропозиції. Орган оскарження зазначив, що подання нечинного документа не може вважатися належним підтвердженням відповідності встановленим вимогам і не підтверджує наявність у учасника відповідних прав чи характеристик.

Додатково звертаємо увагу на зміст Довідки про наявність обладнання та матеріально-технічної бази вих. №68 від 29.01.2026 року (файл «Довідка про наявність обладнання та матеріально-технічної бази.pdf»), поданої Переможцем у складі тендерної пропозиції. У зазначеній довідці як підставу користування генератором вказано: «Б/н, дата укладення 01 лютого 2024 рік, згідно з п. 10.1 договору пролонговано на наступний рік, дата закінчення договору оренди 31.12.2026».
Таким чином, сам Переможець у довідці посилається саме на пункт 10.1 договору як на єдину підставу продовження строку його дії. Водночас, як уже встановлено при аналізі змісту договору, пункт 10.1 передбачає можливість його пролонгації лише на один наступний календарний рік у разі відсутності заперечень сторін. Жодних положень про автоматичну або багаторазову пролонгацію на кожен наступний рік договір не містить. Відповідно, навіть за умови застосування механізму пролонгації, максимальний строк його дії міг охоплювати період лише до 31.12.2025 року.
При цьому у складі тендерної пропозиції відсутні додаткові угоди, листи-підтвердження або інші правовстановлюючі документи, які б свідчили про продовження строку дії договору до 31.12.2026 року або про наявність безумовного права користування генератором протягом цього періоду. Отже, посилання у довідці на дію договору до 31.12.2026 року не підтверджене жодним належним документом.
Фактично Переможець, зазначаючи у довідці строк дії договору оренди до 31.12.2026 року з посиланням виключно на пункт 10.1 договору, сам підтвердив відсутність інших підстав для продовження договору понад один календарний рік. За змістом наданих документів право користування генератором на період до 31.12.2026 року документально не підтверджено.
Зазначена обставина свідчить не лише про невідповідність вимогам тендерної документації щодо строку дії договору оренди, а й про подання у складі тендерної пропозиції недостовірної інформації, зокрема у довідці про наявність обладнання та матеріально-технічної бази. Вказівка на строк дії договору, який не випливає з його умов та не підтверджений жодним додатковим документом, є суттєвою, оскільки стосується технічної спроможності учасника виконувати договір протягом усього визначеного періоду.

Відповідно до абзацу третього підпункту 1 пункту 44 Особливостей замовник зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо учасник зазначив у ній недостовірну інформацію, що є суттєвою для визначення результатів відкритих торгів, та яка виявлена замовником у порядку, передбаченому пунктом 42 Особливостей. Інформація щодо строку дії договору оренди генератора безпосередньо впливає на оцінку відповідності технічним вимогам документації, а отже є суттєвою для визначення результатів процедури закупівлі.
У рішеннях №9331-р/пк-пз від 11.06.2025 року та №17656-р/пк-пз від 27.11.2025 року АМКУ визнав правомірними дії замовників щодо відхилення тендерних пропозицій у випадках встановлення факту подання учасниками недостовірної інформації у складі пропозиції.
Неприйняття рішення про відхилення тендерної пропозиції за наявності суттєвої недостовірної інформації свідчить про порушення Замовником вимог законодавства у сфері публічних закупівель та принципів об’єктивності і неупередженості при визначенні переможця.

З огляду на викладене, просимо зобов’язати Замовника скасувати рішення про визначення ТОВ «ПРОДУКТЛАЙН» переможцем процедури закупівлі як таке, що прийняте з порушенням вимог законодавства у сфері публічних закупівель та умов тендерної документації.
Як доказ додаємо:
файл «Тендерна документація.doc»
файл «Додаток 3 до тендерної документації Перелік документів та_або інформації, які подаються Учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції.doc»
файл «Договір оренди генератор.pdf»
файл «Довідка про наявність обладнання та матеріально-технічної бази.pdf»
рішення АМКУ №18649-р/пк-пз від 17.12.2025 року
рішення АМКУ №18000-р/пк-пз від 04.12.2025 року
рішення АМКУ №9331-р/пк-пз від 11.06.2025 року
рішення АМКУ №17656-р/пк-пз від 27.11.2025 року

3. Замовник встановив вимогу щодо підтвердження Учасником інформації про технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі - подання сертифікату про відповідність системи екологічного управління вимогам ДСТУ ISO 14001:2015 (ISO 14001:2015, IDT).

Пунктом 6 Додатку 3 «Перелік документів та/або інформації, які подаються Учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції» до тендерної документації визначено перелік документів та/або інформації, що подаються учасником на підтвердження відповідності інформації про технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі.
Зокрема відповідно до пункту 6.8 цього Додатку учасник зобов’язаний надати: оригінал діючого на момент розкриття пропозиції сертифікату про відповідність системи екологічного управління вимогам ДСТУ ISO 14001:2015 (ISO 14001:2015, IDT), що виданий на ім’я учасника. Сертифікат повинен бути виданий органом сертифікації, що акредитований Національним агентством з акредитації України.

Отже, тендерною документацією передбачено, що підтвердження відповідності учасника саме технічним та якісним характеристикам предмета закупівлі здійснюється шляхом подання чинного на момент розкриття тендерних пропозицій сертифіката відповідності системи екологічного управління вимогам ДСТУ ISO 14001:2015.
Надання послуг з організації харчування/послуги їдалень є діяльністю, що безпосередньо пов’язана з екологічними аспектами господарювання. Ці послуги передбачають використання електроенергії, води, теплових ресурсів, поводження з харчовими відходами, використання мийних та дезінфекційних засобів, санітарне утримання приміщень, експлуатацію технологічного обладнання та забезпечення належних умов зберігання продуктів харчування. Усі зазначені процеси мають вплив на навколишнє природне середовище та підлягають регулюванню відповідно до вимог екологічного законодавства.
Система екологічного управління відповідно до вимог ДСТУ ISO 14001:2015 передбачає впровадження на підприємстві структурованих процедур управління екологічними аспектами діяльності, ідентифікацію та оцінку впливів на довкілля, встановлення контрольних заходів, моніторинг відповідності законодавчим вимогам, а також постійне вдосконалення процесів. Для підприємств, що здійснюють організацію харчування, це безпосередньо пов’язано з організацією технологічних процесів приготування їжі, поводженням із відходами, мінімізацією ризиків забруднення, дотриманням санітарних та гігієнічних стандартів.
Функціонування системи екологічного управління відображає рівень організації виробничих та допоміжних процесів, що прямо впливають на якість та безпечність надання послуг.
Вимога Замовника щодо підтвердження наявності в учасника системи екологічного управління, сертифікованої відповідно до ДСТУ ISO 14001:2015 стосується технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, адже підтверджує, що підприємство впровадило та підтримує дієві механізми контролю екологічних аспектів своєї діяльності, що безпосередньо впливає на організацію процесу надання послуг та їх відповідність встановленим вимогам.

Окрім того, тендерна документація зобов'язує учасників документально підтверджувати інформацію, що подається у складі тендерної пропозиції. Відтак відомості щодо наявності та чинності сертифіката повинні бути підтверджені належними документами, які дають можливість встановити їх достовірність та актуальність на відповідну дату.
На виконання вимоги тендерної документації ТОВ «ПРОДУКТЛАЙН» подано Сертифікат про відповідність вимогам ДСТУ ISO 14001:2015 (ISO 14001:2015, IDT) «Системи екологічного управління. Вимоги та настанови щодо застосування» №UA2.EMS.00234-24 від 23 вересня 2024 року (файл «Сертифікат про відповідність системи екологічного управління вимогам ДСТУ ISO 14001 2015 .pdf»). У сертифікаті зазначено дату первинної сертифікації - 17.08.2023 року, а також визначено строк його дії до 16 серпня 2026 року.
Порядок проведення сертифікації систем менеджменту, умови підтримання чинності сертифіката та строки його дії регулюються відповідними правилами сертифікації, зокрема положеннями стандарту ISO/IEC 17021-1, який встановлює вимоги до діяльності органів сертифікації систем менеджменту, а також внутрішніми процедурами акредитованих органів сертифікації та вимогами органів акредитації. Зазначені норми передбачають, що сертифікація систем менеджменту здійснюється у межах трирічного циклу, який включає первинний сертифікаційний аудит, проведення щорічних наглядових аудитів у перший та другий роки дії сертифіката та проведення ресертифікаційного аудиту на третій рік.
Сертифікат відповідності системи екологічного управління підтверджує факт проходження первинної сертифікації, а також постійне функціонування системи менеджменту за умови регулярного проходження наглядових аудитів. Підтримання чинності сертифіката безпосередньо пов’язане з виконанням підприємством обов’язку щодо проходження таких аудитів у встановлені строки.
У разі непроходження наглядового аудиту або відмови від його проведення орган сертифікації відповідно до встановлених процедур зобов’язаний призупинити або анулювати сертифікат, оскільки відсутнє підтвердження подальшої відповідності системи вимогам стандарту.
Таким чином, зазначення терміну дії сертифіката не є достатнім підтвердженням його чинності без урахування виконання передбачених процедур нагляду.
Це підтверджується і змістом поданого сертифіката, зокрема приміткою, що сертифікат вважається чинним за умови щорічного підтвердження, а також передбачено окреме поле для внесення відміток щодо проходження наглядових аудитів. Отже, для встановлення фактичної чинності сертифіката на конкретну дату має значення не лише визначений строк дії, але й підтвердження проходження передбачених процедур контролю з боку органу сертифікації.
З урахуванням дати видачі сертифіката – 23 вересня 2024 року – наглядовий аудит з метою щорічного підтвердження чинності сертифіката мав бути проведений у 2025 році, що відповідає загальноприйнятій процедурі сертифікації систем управління за стандартами ISO та є обов’язковою умовою підтримання чинності сертифіката протягом усього заявленого строку його дії.
Разом з тим у поданому Переможцем сертифікаті у передбаченому для цього полі відсутня відмітка про проходження щорічного наглядового аудиту.
Крім того, у складі тендерної пропозиції відсутні інші документи, які б підтверджували факт проведення наглядового аудиту у 2025 році.




Додатково звертаємо увагу, що аналіз інших сертифікатів, виданих тим самим органом сертифікації - ТОВ «Науково-виробничий центр сертифікації, метрології та стандартизації», - свідчить про те, що у таких документах передбачено та фактично здійснюється внесення відміток про проходження наглядових аудитів у відповідні періоди їх дії.

З огляду на практику цього органу сертифікації, відсутність відмітки у сертифікаті про відповідність вимогам ДСТУ ISO 14001:2015 свідчить про не проходження обов’язкової процедури щорічного нагляду, яка є необхідною умовою підтримання чинності сертифіката протягом усього строку його дії.

Таким чином, Переможець не надав належного документального підтвердження чинності сертифікату на дату подання тендерної пропозиції.
У зв’язку з цим Переможцем не виконано встановлену Замовником технічну вимогу пункту 6.8 Додатку 3 щодо надання діючого сертифіката ДСТУ ISO 14001:2015, а отже тендерна пропозиція Переможця підлягає відхиленню на підставі підпункту 2 пункту 44 Особливостей.

Зазначене порушення, допущене ТОВ «ПРОДУКТЛАЙН» не може бути усунуте згідно з пунктом 43 Особливостей, оскільки стосується інформації про технічні та якісні характеристики предмета закупівлі, що пропонується учасником процедури в його тендерній пропозиції.
Відповідно до абзацу другого підпункту 2 пункту 44 Особливостей замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо тендерна пропозиція не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації, крім невідповідності в інформації та/або документах, що може бути усунена учасником процедури закупівлі відповідно до пункту 43 цих Особливостей.

Позиція Скаржника підтверджується практикою Верховного Суду. Так, у постанові від 08.02.2023 року у справі №640/27872/21 Верховний Суд зазначив: «…відповідно до пункту 31 частини першої статті 1 Закону тендерна документація розробляється та затверджується саме замовником і після закінчення строку на оскарження умов тендерної документації ніхто не може їх змінювати. Відповідно до положень Закону, а зокрема, частини дев’ятої статті 29 Закону після оцінки тендерних пропозицій/пропозицій замовник розглядає на відповідність вимогам тендерної документації/оголошення про проведення спрощеної закупівлі тендерну пропозицію/пропозицію, яка визначена найбільш економічно вигідною. Тобто, замовник повинен встановлювати в тендерній документації такі умови, які не суперечать чинному законодавству України та повинен розглядати тендерні пропозиції учасників саме на відповідність умовам тендерної документації і не може пом’якшувати вимоги стосовно певного учасника при цьому дискримінуючи інших…».
У цій же постанові Суд наголосив, що учасник зобов’язаний подати саме той документ, який вимагався тендерною документацією, із дотриманням усіх встановлених до нього вимог, у тому числі щодо строку дії та чинності. Подання документа, який не відповідає визначеним умовам або не підтверджує заявлену інформацію в повному обсязі, не може вважатися належним виконанням вимоги документації.
Крім того, Верховний Суд підтвердив, що у разі встановлення невідповідності тендерної пропозиції вимогам тендерної документації, зокрема в частині підтвердження технічних характеристик предмета закупівлі, замовник зобов’язаний відхилити таку пропозицію.

Слід також врахувати практику Державної аудиторської служби України як органу державного фінансового контролю, викладену у висновках за результатами моніторингу процедур закупівель (додаються), зокрема у процедурах UA-2025-01-02-007419-а, UA-2023-06-07-004323-а та UA-2024-08-16-007001-а: подання нечинного сертифіката ISO орган державного фінансового контролю розцінює як невідповідність тендерної пропозиції вимогам тендерної документації, яка відповідно до підпункту 2 пункту 44 Особливостей, є підставою для відхилення тендерної пропозиції замовником.

З огляду на викладене, просимо зобов’язати Замовника скасувати рішення про визначення ТОВ «ПРОДУКТЛАЙН» переможцем процедури закупівлі як таке, що прийняте з порушенням вимог законодавства у сфері публічних закупівель та умов тендерної документації.

Як доказ додаємо:

файл «Додаток 3 до тендерної документації Перелік документів та_або інформації, які подаються Учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції.doc»
файл «Сертифікат про відповідність системи екологічного управління вимогам ДСТУ ISO 14001 2015.pdf»
файл «Сертифікат на систему управління безпечністю харчових продуктів ISO 22000 2019.pdf»
файл «Сертифікат на систему управління якістю продукції, ISO 9001 2015.pdf»
висновок за результатами моніторингу закупівлі UA-2025-01-02-007419-а
висновок за результатами моніторингу закупівлі UA-2023-06-07-004323-а
висновок за результатами моніторингу закупівлі UA-2024-08-16-007001-а

Підсумовуючи все зазначене вище, уповноважена особа Замовника грубо порушила порядок розгляду тендерних пропозицій учасників закупівлі, а також наші права на об’єктивну та неупереджену оцінку.
Так, Протокол щодо прийняття рішення уповноваженою особою від 13.02.2026 №21 про визначення переможцем ТОВ «ПРОДУКТЛАЙН» прийнято всупереч Закону України «Про публічні закупівлі» та Особливостей, без врахування вимог своєї Тендерної документації та з порушенням принципу недискримінації учасників під час проведення процедур закупівель.
Вимоги: Зобов’язати замовника скасувати рішення про визначення переможця процедури закупівлі та повідомлення про намір укласти договір
×
  • Зобов'язати уповноважену особу Замовника скасувати рішення про визнання переможцем Процедури закупівлі ТОВ «ПРОДУКТЛАЙН».

Запити Органу оскарження

Номер: b70373ce93dc45f388f7be51c42ee5b5
Тема запиту: ЗАПЕРЕЧЕННЯ до поданих Замовником пояснень
Текст запиту: 23 лютого 2026 року КОМУНАЛЬНИМ ЗАКЛАДОМ «ВЕРХНЬОДНІПРОВСЬКИЙ ДИТЯЧИЙ БУДИНОК-ІНТЕРНАТ №2» ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ (далі – Замовник) було подано до електронної системи закупівель Пояснення на скаргу. Скаржник із наведеними у поясненнях на скаргу аргументами Замовника не погоджується, вважає рішення Замовника про визначення переможцем ТОВ «ПРОДУКТЛАЙН» протиправним, виходячи із наступного. 1. Щодо подання орієнтовної калькуляції основних статей витрат У наданих поясненнях Замовник фактично змінює зміст аргументації Скаржника, штучно звужуючи її виключно до питання застосування Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку НП(С)БО 16 «Витрати», тоді як зміст Скарги стосується значно ширшого аспекту - відповідності вимогам законодавства та вимогам Тендерної документації поданої калькуляції, її спроможності підтвердити реалістичність і повноту формування ціни тендерної пропозиції. Так Замовник зазначає: “Скаржник у своїй скарзі посилається на нібито невідповідність наданої учасником ТОВ «ПРОДУКТЛАЙН» орієнтовної калькуляції основних статей витрат вимогам Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати» (Наказ Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за № 27/4248, далі – НП(С)БО 16). Зокрема, Скаржник стверджує, що надана калькуляція не відповідає вимогам бухгалтерського обліку та не може вважатися обґрунтованою.” та підсумовує: “Оскільки ТД вимагала орієнтовану калькуляцію основних статей витрат, будь-які посилання Скаржника на національні стандарти бухгалтерського обліку (НП(С)БО 16 «Витрати») не мають юридичного значення для оцінки пропозиції та не можуть бути підставою для її відхилення. НП(С)БО 16 регулює бухгалтерський облік і не встановлює вимог до змісту калькуляцій, що подаються в тендерних пропозиціях.” Замовник у своїх поясненнях виходить з хибного припущення, що посилання на НП(С)БО 16 здійснюється Скаржником як на окрему, додаткову вимогу до тендерної пропозиції. Натомість Скаржник посилається на цей нормативний акт як на загальнообов’язкове нормативне джерело, яке визначає сам зміст поняття «калькуляція витрат» у господарській діяльності. НП(С)БО 16 - це нормативно-правовий акт, затверджений наказом Міністерства фінансів України та зареєстрований у Міністерстві юстиції України, тобто складова чинного законодавства України, обов’язкова для застосування всіма суб’єктами господарювання незалежно від форми власності. Калькуляція витрат у господарській діяльності є економічним розрахунком, що складається за визначеними правилами та відображає прогнозну структуру витрат, на підставі якої формується ціна послуг або товарів. НП(С)БО 16 застосовується до фактичних і до планових (прогнозних) розрахунків витрат. Замовник сам у Тендерній документації передбачив вимогу (пункт 2 Розділу 5 “Оцінка тендерної пропозиції” Інші умови тендерної документації): учасники відповідають за зміст своїх тендерних пропозицій та повинні дотримуватись норм чинного законодавства України. Отже, Замовник у тендерній документації передбачив, що документи складені учасником та подані у складі тендерної пропозиції повинні відповідати вимогам нормативних документів, які регулюють їх складання. Таким чином, твердження Замовника у наданих поясненнях, що “положення тендерної документації щодо орієнтовної калькуляції є чіткими та не передбачають обов'язкового дотримання структури витрат відповідно до НП(С)БО16” суперечить його ж тендерній документації. Встановлення Замовником вимоги про подання калькуляції означає, що такий документ повинен відповідати законодавчому змісту цього поняття. Тендерна процедура не допускає підміни змісту документа його назвою. Замовник не конкретизує окремі вимоги щодо складання калькуляції, отже повинні застосовуватись загальні правила, встановлені законодавством. Саме тому всі учасники повинні керуватися нормативним визначенням калькуляції витрат. У протилежному випадку учасники отримують можливість подавати документи довільного змісту під назвою «калькуляція», що унеможливлює об’єктивне та співставне оцінювання тендерних пропозицій і фактично нівелює мету встановлення відповідної вимоги. Крім того, ключовим аргументом Скаржника у даному питанню є все ж невідповідність поданого Переможцем документу саме вимогам Тендерної документації. Пунктом 6 Додатку 3 «Перелік документів та/або інформації, які подаються Учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції» визначено перелік документів та/або інформації на підтвердження інформації про технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі. Дослівне формулювання вимоги пункту 6.1 цього Додатку: Учасник в складі тендерної пропозиції подає орієнтовну калькуляцію основних статей витрат загальної суми пропозиції. До калькуляції включаються всі прогнозовані витрати Учасника, які він планує понести під час надання послуг їдалень, для забезпечення якості послуг і дотримання затверджених Урядом норм харчування. Тобто Замовник безумовно передбачив включення до калькуляції всіх витрат учасника, які він планує понести. Вимога про подання орієнтовної калькуляції не змінює її фактичної суті. Ознака «орієнтовна» характеризує ступінь точності розрахунку та означає, що калькуляція може містити прогнозні показники, та може змінюватися в процесі надання послуг, однак жодним чином не означає можливості не включати обов’язкові складові ціни чи подавати калькуляцію, яка не охоплює всі витрати, передбачені умовами виконання договору. Орієнтовний розрахунок повинен базуватися на реальних економічних складових діяльності підприємства, інакше він перестає бути калькуляцією як такою. Орієнтовний характер калькуляції не звільняє учасника від обов’язку включити всі витрати, та не може бути використаний Замовником як аргумент для виправдання очевидної невідповідності поданого розрахунку. Твердження Замовника що “жодних детальних вимог щодо змісту калькуляції не передбачено, окрім “Прогнозованих витрат” тобто, які саме основні статті витрат повинні бути включені у калькуляцію Тендерною документацією також не зазначалося”, не узгоджується з буквальним змістом самої вимоги. Пункт 6.1 Додатку 3 вимагає включення до калькуляції всіх прогнозованих витрат учасника, які він планує понести під час надання послуг їдалень для забезпечення якості послуг і дотримання затверджених Урядом норм харчування. Так само безпідставним є трактування Замовником виразу «основних статей витрат» як такого, що надає учаснику право самостійно визначати перелік витрат, які підлягають відображенню у калькуляції. Проте, таке уточнення стосується не переліку витрат, а рівня їх групування. Воно характеризує ступінь деталізації калькуляції, тобто спосіб подання інформації: учасник не зобов’язаний розписувати витрати в розрізі кожної позиції, але зобов’язаний охопити весь масив прогнозованих витрат і подати їх у зрозумілих основних статтях. Вимога повноти закладена у слові «всі». А вимога структурування - у словах «за основними статтями». Разом ці вирази формують єдину вимогу: надати калькуляцію, яка охоплює всі прогнозовані витрати та розкриває їх за ключовими статтями, достатніми для розуміння, з яких складових формується загальна сума пропозиції. Отже, пояснення Замовника про те, що тендерна документація не конкретизувала, які саме основні статті витрат повинні бути включені, не спростовує порушення, а лише підтверджує, що Замовник підміняє встановлений ним критерій повноти критерієм формальної наявності документа. Вимога тендерної документації була спрямована саме на те, щоб учасник підтвердив реалістичність формування загальної ціни та наявність у ній усіх необхідних витрат. Калькуляція, яка не містить відображення всіх прогнозованих витрат та не підтверджує врахування повного обсягу зобов’язань за договором, не відповідає вимогам пункту 6.1 Додатку 3 тендерної документації та не може бути визнана такою, що відповідає встановленим умовам закупівлі. При цьому витрати на сплату податку на додану вартість становлять 20% від вартості послуги, а отже безперечно належать саме до основних витрат, які формують кінцеву ціну договору. При цьому зіставлення поданих розрахунків свідчить, що податок на додану вартість у структурі наданої калькуляції фактично не врахований, що підтверджується простими арифметичними розрахунками. Відповідно до форми «Ціна тендерної пропозиції.pdf», поданої Переможцем у складі тендерної пропозиції, а також згідно з даними, зазначеними ним в електронній системі закупівель, загальна вартість пропозиції становить 9 169 637,40 грн з урахуванням податку на додану вартість. З урахуванням ставки ПДВ у розмірі 20% - вартість без ПДВ становить 7 641 364,50 грн, а сума самого податку - 1 528 272,90 грн. Таким чином, ПДВ є окремою, однією з основних складових ціни тендерної пропозиції, яка безпосередньо впливає на структуру ціни договору. Водночас аналіз поданої орієнтовної калькуляції основних статей витрат свідчить про відсутність у її структурі податку на додану вартість. У калькуляції передбачено лише чотири узагальнені статті: собівартість продуктів, заробітна плата, податки та інші витрати. При цьому стаття «податки» визначена у розмірі 319 000,00 грн, що об’єктивно не відповідає сумі ПДВ у 1 528 272,90 грн. Одночасно стаття «інші витрати» у розмірі 981 882,40 грн є меншою за суму ПДВ, що математично унеможливлює включення до неї повного обсягу цього податку. Отже, з економічної та арифметичної точки зору ПДВ не відображено у жодній складовій поданої калькуляції. Таким чином, є очевидним, що орієнтовна калькуляція сформована без урахування податку на додану вартість як обов’язкової складової загальної ціни тендерної пропозиції. Таким чином, виникає очевидний розрив між ціною, заявленою Переможцем в електронній системі закупівель, та її економічним обґрунтуванням у поданій калькуляції. Фактично Переможець обґрунтовує можливість виконання договору, виходячи із витрат, що не відповідають повному обсягу його фінансових зобов’язань з урахуванням податкового навантаження. Водночас пунктом 1 Розділу 5 «Оцінка тендерної пропозиції» Тендерної документації передбачено, що учасник визначає ціни на послуги з урахуванням податків і зборів, у тому числі податку на додану вартість, а також усіх інших витрат, передбачених для послуг відповідного виду. Пункт 2 цього ж розділу встановлює, що вартість тендерної пропозиції та всі інші ціни повинні бути чітко визначені. Крім того, тендерна документація вимагала подання орієнтовної калькуляції саме загальної суми пропозиції. Поняття «загальна сума пропозиції» у цьому випадку очевидно співвідноситься із сумою, поданою в електронній системі закупівель, тобто із ціною з урахуванням ПДВ. Калькуляція фактично відображає суму без ПДВ, а це підтверджує невідповідність між змістом поданого документа та вимогами тендерної документації. Окремо слід наголосити, що у своїх поясненнях Замовник проігнорував один із ключових аргументів Скарги, а саме - вимоги пункту 1.3 Додатку 2 «Інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі – технічні вимоги до предмета закупівлі». Зазначеним пунктом встановлено: «Оплата комунальних послуг під час надання послуг здійснюється Виконавцем згідно вимог чинного законодавства. Учасник зобов’язаний окремо укласти з КЗ «Верхньодніпровський ДБІ №2» ДОР» (в термін не пізніше дати укладення договору про закупівлю) договір відшкодування комунальних послуг на такі види енергоносіїв (електрична енергія, послуги з водопостачання та водовідведення, теплопостачання/газопостачання, послуги з поводження з побутовими відходами (вивезення сміття).» Таким чином, обов’язок оплачувати комунальні послуги (без яких технологічний процес організації харчування не може функціонувати ні з виробничої, ні з санітарної точки зору) визначений Замовником як окрема складова технічних вимог до предмета закупівлі. Сам факт окремого акценту у Тендерній документації на цих витратах, свідчить що Замовник визнав їх суттєвими для належного виконання договору. Відповідно, при виконанні вимоги пункту 6.1 Додатку 3 щодо включення до калькуляції основних статей витрат, ці витрати мали бути відображені у калькуляції Переможця. Зміст документа не дозволяє встановити, чи враховано витрати на енергоносії та комунальні послуги взагалі, у якому обсязі вони розраховані та яким чином інтегровані у загальну ціну пропозиції. Це означає, що калькуляція не підтверджує врахування обов’язкової вимоги технічного завдання та свідчить про невідповідність тендерної пропозиції технічним вимогам. Таким чином, ігнорування конкретних доводів і відсутність предметної позиції з боку Замовника свідчать про те, що він фактично ухилився від обґрунтування спірних вимог, не спростував установлених порушень та мовчазно визнав обґрунтованість висновків, викладених Скаржником. Така поведінка узгоджується із загальними принципами адміністративного процесу та практикою розгляду скарг у сфері публічних закупівель, відповідно до якої ненадання заперечень розцінюється як мовчазне визнання доводів іншої сторони. Замовник, утримавшись від подання будь-яких спростувань, фактично визнав аргументацію Скаржника обґрунтованою та не спростованою. З огляду на це, Скаржник просить Колегію АМКУ при ухваленні рішення врахувати відсутність позиції Замовника як обставину, що свідчить про його фактичну згоду із доводами скарги, та розцінити ненадання заперечень як визнання встановленого порушення. У зв’язку з цим просимо задовольнити вимогу у відповідному пункті Скарги як таку, що залишилася неоспореною, не спростованою та фактично погодженою Замовником шляхом бездіяльності у частині надання пояснень. Твердження Замовника про некоректно наведену Скаржником практику АМКУ також вважаємо необґрунтованим. Скаржник посилається на відповідні рішення АМКУ з урахуванням усталеного підходу органу оскарження до оцінки виконання вимог щодо подання калькуляції витрат. У даній закупівлі наявне саме невиконання вимог тендерної документації щодо змісту калькуляції. Документація передбачає включення всіх прогнозованих витрат учасника, однак поданий Переможцем документ не відображає повного складу витрат, зокрема не містить ПДВ як істотної складової ціни, не підтверджує врахування витрат на оплату комунальних послуг, що передбачено технічними вимогами, а також не забезпечує можливості перевірити відповідність структури ціни умовам закупівлі. Саме тому наведена практика є релевантною та підлягає застосуванню при оцінці спірних правовідносин. Твердження Замовника, що “Тендерна документація не містить жодних вимог, щодо надання учасником саме «економічного обґрунтування» ціни пропозиції, яке повинна підтверджуватися «орієнтованою калькуляцією» основних статей витрат суми пропозиції.”свідчить про упередженість Замовника та зниження стандарту перевірки вимог до Переможця, адже в такому випадку нівелюється сама суть калькуляції. Калькуляція за своєю економічною природою є саме розшифровкою ціни, тобто документом, який відображає складові її формування та підтверджує, що заявлена вартість послуг базується на реальних витратах, необхідних для виконання договору. Виходячи із пояснень Замовника, калькуляція не повинна підтверджувати відповідність ціни витратам, не повинна демонструвати структуру ціни і забезпечувати можливість її перевірки. У такому випадку сама вимога щодо подання калькуляції не виконує жодної функції в процедурі оцінки тендерних пропозицій. Фактично Замовник відмовляється від змістовної перевірки виконання власних вимог та визнає, що подана калькуляція не виконує підтвердної функції, для якої вона була передбачена тендерною документацією. Виконання вимог тендерної документації є обов’язковим для всіх учасників процедури закупівлі, і для самого Замовника. Після її оприлюднення Замовник втрачає можливість довільно змінювати зміст встановлених вимог, надавати їм інше тлумачення або застосовувати їх вибірково залежно від конкретного учасника. Учасники, готуючи свої тендерні пропозиції, керуються виключно її змістом і не можуть виходити з припущень щодо альтернативного розуміння вимог Замовником під час розгляду пропозицій. Таким чином, усі учасники перебували в однакових умовах та формували свої пропозиції відповідно до тих правил, які були дослівно викладені у документації на момент подання пропозицій. Зміна Замовником змісту власних вимог або зниження стандарту їх застосування вже після завершення етапу подання пропозицій порушує принцип рівного ставлення до учасників. Законодавство у сфері публічних закупівель покладає на Замовника не право, а обов’язок перевіряти відповідність тендерних пропозицій встановленим вимогам та відхиляти пропозиції, які таким вимогам не відповідають. Замовник не наділений повноваженням оцінювати доцільність виконання власних вимог або вирішувати, які з них є істотними, а які можна ігнорувати після завершення процедури подання пропозицій. Встановивши певні критерії та перелік документів, Замовник зобов’язаний застосовувати їх однаково до всіх учасників. Отже, пояснення Замовника не спростовують доводів Скаржника, а навпаки підтверджують, що подана ТОВ «ПРОДУКТЛАЙН» орієнтовна калькуляція: не відображає всі прогнозовані витрати; не відповідає змісту поняття «загальна сума пропозиції»; не підтверджує спроможність учасника виконати договір з дотриманням технічних та якісних вимог. Таким чином, тендерна пропозиція ТОВ «ПРОДУКТЛАЙН» не відповідає вимогам тендерної документації, а рішення Замовника про визначення Переможця є таким, що прийняте з порушенням законодавства у сфері публічних закупівель. 2. Щодо подання документу на право користування генератором У своїх поясненнях Замовник зазначає, що «Скаржник також посилається на невідповідність технічним та якісним характеристикам предмета закупівлі в частині не надання ТОВ «ПРОДУКТЛАЙН» належним чином оформленого договору оренди генератора». З самого початку необхідно звернути увагу на те, що Скарга не ставила під сумнів питання оформлення договору оренди. Аргументація Скаржника стосувалася безпосередньо питання чинності договору та наявності у Переможця підтвердженого права користування генератором протягом строку, визначеного тендерною документацією. Отже, предмет оскарження полягає не у формальних недоліках документа, а у відсутності належного підтвердження відповідності встановленій технічній вимозі. Заміна у поясненнях Замовника доводів про відсутність підтвердженої чинності договору на «неналежне оформлення» є свідомою спробою нівелювати аргумент Скаржника, створюючи хибне враження, що йдеться про несуттєві формальні зауваження. Проте, саме чинність договору оренди у визначений період є обставиною, яка підлягала перевірці Замовником під час оцінки тендерної пропозиції. Замовник також вказує: “Вказана умова договору не містить у собі обмеження щодо кількості пролонгувань, не зазначено, що «договір пролонгується на один календарний рік» або «договір пролонгується тільки один раз». Таким чином, 31.12.2024 року вказаний договір було пролонговано автоматично до 31.12.2025 року, а 31.12.2025 року договір було пролонговано автоматично до 31.12.2026 року, що повністю відповідає вимогам Тендерної документації щодо строку дії договору на користування генератором.” Наведені Замовником висновки щодо автоматичної пролонгації договору оренди генератора до 31.12.2026 року не відповідають ані змісту самого договору, ані правилам тлумачення правочинів, ані мовно-логічному змісту використаного формулювання. Пункт 10.1 договору встановлює: «Цей договір набирає чинності з моменту його укладення та підписання Сторонами та діє до 31.12.2024 р., у разі відсутності зауважень щодо подальшої дії цього Договору від жодної із Сторін Договору, договір пролонгується на наступний календарний рік на тих самих умовах.». За правилами українського правопису слово «один» у словосполученні «один календарний рік» може бути опущене без зміни змісту висловлювання, оскільки однина іменника вже сама по собі означає одиничність періоду. Таким чином, формулювання «наступний календарний рік» мовно і юридично означає продовження саме на один календарний рік після завершення первісного строку дії договору. Натомість у разі наміру сторін передбачити можливість безперервної або багаторазової пролонгації договору формулювання договору мало б іншу граматичну будову. Зокрема, використовувалася б множина - «наступні календарні роки», або зазначалося б про пролонгацію «на кожний наступний календарний рік». При цьому слово «кожний» або інше рівнозначне уточнення не може бути опущене без втрати змісту, оскільки саме воно встановлює повторюваність дії. В українській мові відсутність такого уточнення означає одноразовість події. Отже, мовно-логічний аналіз положення договору свідчить, що сторони передбачили можливість одноразового продовження строку його дії на один наступний календарний рік, а не автоматичну пролонгацію на невизначену кількість років. Позиція Замовника ґрунтується на припущенні про необмежену кількість пролонгацій, однак таке припущення не випливає із тексту договору. Окремо слід звернути увагу на те, що у своїх поясненнях Замовник впевнено стверджує, що 31.12.2024 року договір було автоматично пролонговано до 31.12.2025 року, а 31.12.2025 року - відповідно до 31.12.2026 року. Такі висновки викладені як встановлений факт, хоча матеріали тендерної пропозиції Переможця не містять жодного документального підтвердження зазначених обставин. Законодавство в сфері закупівель не передбачає можливість будь-якого спілкування між замовником та учасником, яке може вплинути на результати тендеру, задля уточнень документів, що подані в електронній системі або дозапитування будь-яких документів поза електронною системою закупівель. Залишається незрозумілим, на підставі яких саме доказів Замовник дійшов висновку про настання пролонгації договору у відповідні дати, оскільки у складі тендерної пропозиції відсутні будь-які документи, що підтверджують фактичне продовження дії договору. Переможцем не надано жодного документу, який би дозволив зробити однозначний висновок про пролонгацію правовідносин. Більше того, сам договір містить положення, яке Замовником фактично проігноровано. Згідно з пунктом 10.3 договору, його дія припиняється у разі закінчення строку, на який він був укладений. Тобто чітко зафіксовано строковий характер договору. Отже договір не передбачає безперервного автоматичного пролонгування, а має визначений термін дії. За відсутності належного підтвердження Замовник не має підстав вважати договір чинним до 31.12.2026 року. Фактично Замовник підміняє перевірку документально підтверджених фактів власними припущеннями щодо можливого розвитку договірних відносин між третіми особами, що виходить за межі об’єктивної оцінки тендерної пропозиції. Таким чином, твердження про автоматичну пролонгацію договору до 31.12.2026 року не підтверджене жодними документами у складі тендерної пропозиції Переможця та суперечить самому змісту договору, який визначає його строковий характер і припинення дії після закінчення встановленого строку. Посилання Замовника на норми Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) є юридично некоректним з точки зору застосування норм та за предметом доказування у процедурі публічних закупівель. Дійсно, ЦК України допускає свободу договору та можливість встановлення сторонами відповідних умов. Однак така умова має бути закріплена у самому договорі і повинна дозволяти зробити безсумнівний висновок про чинність правовідносин на відповідний період. У даному випадку поданий Переможцем договір не містить формулювання, яке б однозначно підтверджувало автоматичну пролонгацію до 31.12.2026 року, а тим більше - не містить жодного підтвердження того, що пролонгація фактично відбулася. Замовник, посилаючись на статтю 650¹ ЦК України, додатково заявляє, що «не існує обов’язку надавати додаткові підтвердження або нові документи для пролонгації, якщо це прямо не передбачено умовами договору». Проте така аргументація, знову ж таки, базується на підміні понять. Стаття 650¹ ЦК України регулює цивільно-правові взаємовідносини між сторонами договору та питання запевнень щодо обставин при укладенні або виконанні договору. Вона не встановлює правила доведення відповідності учасника вимогам тендерної документації. Процедура публічних закупівель регулюється Законом та Особливостями, відповідно до яких має бути документальне підтвердження встановлених вимог у складі тендерної пропозиції. Саме тендерна документація визначає, який факт має бути підтверджений і яким документом. Цивільний кодекс не скасовує і не замінює цього обов’язку. Саме тому відсутність документу, який би підтверджував продовження строку дії договору на період, що охоплює 2026 рік, свідчить про невідповідність пропозиції Переможця встановленій вимозі. Замовник не може замінювати доказування припущеннями про автоматичне настання пролонгації. Також Замовник стверджує, що «перевірка контрагентів учасника або додаткових умов попередніх договорів не є правом Замовника і не може слугувати підставою для відхилення пропозиції». Проте, у даному випадку йдеться про перевірку виконання конкретної вимоги тендерної документації: наявності у складі пропозиції документа, який підтверджує право користування генератором у визначений строк. Це є прямий обов’язок Замовника у межах розгляду тендерної пропозиції. Встановлення, чи відповідає поданий договір вимозі щодо строку дії, не є «перевіркою контрагентів»; це є перевіркою відповідності документів учасника тендерній документації. Таким чином, посилання Замовника на норми ЦК України не спростовує доводів Скарги, оскільки ці норми не звільняють учасника від обов’язку документально підтвердити вимоги тендерної документації та не надають Замовнику права підміняти відсутні докази припущеннями. Відсутність у складі тендерної пропозиції документального підтвердження чинності права користування генератором на строк не менше ніж до 31.12.2026 року свідчить про невідповідність пропозиції Переможця вимогам тендерної документації. Окрім того, Замовник у своїх поясненнях зазначає, що «…..вимога про можливість учасником забезпечити заклад генератором потужністю 60 Квт. не є технічною вимогою Предмета закупівлі, а відноситься до інших документів, які учасник повинен надати у складі тендерної пропозиції». Звертаємо увагу Комісії АМКУ, що Замовник самостійно визначив вимогу щодо забезпечення генератором саме у складі розділу, що регулює підтвердження технічних, якісних та кількісних характеристик предмета закупівлі. Замовник встановив обов’язок учасника забезпечити заклад генератором визначеної потужності та підтвердити право користування ним протягом усього строку дії договору про закупівлю. Така умова безпосередньо спрямована на гарантування безперервності надання послуг у випадках відключення електропостачання або інших обставин, що унеможливлюють приготування їжі. Отже, вона прямо пов’язана із здатністю учасника виконати предмет закупівлі відповідно до встановлених технічних вимог. Позиція Замовника про те, що ця вимога не є технічною, свідчить про спробу змінити власні вимоги вже після завершення етапу подання тендерних пропозицій. Проте Замовник не вправі переоцінювати або перекваліфіковувати встановлені ним вимоги залежно від результатів розгляду конкретної пропозиції. Визначивши обов’язок підтвердити наявність генератора саме як складову підтвердження технічних характеристик, Замовник був зобов’язаний перевіряти відповідність цієї вимоги з тією ж суворістю, що і будь-якої іншої технічної вимоги. З огляду на викладене, наведені у поясненнях Замовника аргументи не спростовують встановленого факту невідповідності тендерної пропозиції вимогам тендерної документації, оскільки подані у її складі документи не підтверджують право користування генератором протягом усього строку, визначеного Замовником, а також не відповідають характеру та змісту технічної вимоги, встановленої у Додатку 3 до тендерної документації. Оцінка відповідності тендерної пропозиції має здійснюватися виключно на підставі документів, поданих учасником у складі пропозиції, та їх змісту станом на момент закінчення строку подання, без урахування припущень щодо можливості подальшого продовження договору найму або усунення невідповідностей у майбутньому. За таких обставин позиція Замовника щодо визнання тендерної пропозиції такою, що відповідає вимогам тендерної документації, за відсутності належного документального підтвердження виконання встановленої технічної вимоги, не узгоджується з умовами тендерної документації та не може вважатися належним та достатнім обґрунтуванням правомірності прийнятого Замовником рішення. 3. Щодо подання сертифікату про відповідність системи екологічного управління вимогам ДСТУ ISO 14001:2015 (ISO 14001:2015, IDT). Замовник у своїх поясненнях зазначає, що “сертифікація суб’єкта здійснюється за стандартом ДСТУ ISO 14001:2015 (ISO 14001:2015, IDT) згідно НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ Системи екологічного управління ВИМОГИ ТА НАСТАНОВИ ЩОДО ЗАСТОСОВУВАННЯ ДСТУ ISO 14001:2015(ISO 14001:2015, IDT). За змістом зазначеного Національного стандарту України відсутня вимога про втрату чинності сертифіката, в разі відсутності на сертифікати відмітки про проходження наглядового аудиту.” Проте, як уже зазначалося у Скарзі, питання порядку проведення сертифікації систем менеджменту, умов підтримання чинності сертифіката та контролю за його дійсністю регулюються не лише самим стандартом ДСТУ ISO 14001:2015, який визначає вимоги до системи екологічного управління, а й нормативними документами, що встановлюють правила діяльності органів сертифікації. Зокрема, такими правилами є положення стандарту ISO/IEC 17021-1, який визначає вимоги до органів сертифікації систем менеджменту, а також процедури акредитованих органів сертифікації та вимоги органів акредитації. Відповідно до зазначених правил, сертифікація систем менеджменту здійснюється в межах трирічного сертифікаційного циклу, який включає первинний сертифікаційний аудит, обов’язкові щорічні наглядові аудити протягом першого та другого року дії сертифіката, а також ресертифікаційний аудит на третій рік. Саме регулярне проходження наглядових аудитів є необхідною умовою підтримання чинності сертифіката. Сертифікат відповідності системи екологічного управління підтверджує не лише факт первинної сертифікації, але й безперервне функціонування системи менеджменту за умови проходження встановлених процедур нагляду. У разі непроходження наглядового аудиту або відмови від його проведення орган сертифікації, відповідно до правил сертифікації, зобов’язаний призупинити або анулювати дію сертифіката, оскільки відсутнє підтвердження подальшої відповідності системи вимогам стандарту. Отже, зазначення строку дії сертифіката не може вважатися достатнім підтвердженням його чинності без урахування виконання процедур наглядового контролю. При цьому Скаржник не стверджував, що сертифікат втрачає чинність у разі відсутності на ньому відмітки про проходження наглядового аудиту. Предметом доводів Скарги була відсутність у складі тендерної пропозиції будь-якого належного підтвердження виконання вимоги щодо щорічного наглядового контролю, а відповідно і чинності сертифікату відповідно до правил сертифікації. Органи сертифікації дійсно самостійно визначають форму документального підтвердження проходження наглядових аудитів. Однак, аналіз інших сертифікатів, поданих Переможцем у складі тендерної пропозиції та виданих тим самим органом сертифікації - ТОВ «Науково-виробничий центр сертифікації, метрології та стандартизації», - свідчить, що зазначений орган практикує проставлення відповідних відміток про проходження наглядового аудиту безпосередньо на бланку сертифіката. Водночас на Сертифікаті відповідності вимогам ДСТУ ISO 14001:2015 (ISO 14001:2015, IDT) №UA2.EMS.00234-24 від 23 вересня 2024 року відсутня відмітка про проходження наглядового аудиту. Крім того, у складі тендерної пропозиції відсутній будь-який інший документ, який би засвідчував факт проведення відповідного аудиту та підтверджував підтримання чинності сертифіката. Окрім того, Замовник ігнорує застереження, зазначене на самому сертифікаті, а саме: «Сертифікат вважається чинним за умови щорічного підтвердження». Це додатково підтверджує залежність чинності сертифіката від виконання процедури щорічного підтвердження відповідності. Отже, наявність лише бланка сертифіката із зазначеним строком дії не є достатнім доказом його чинності без підтвердження проходження передбачених процедур нагляду. З огляду на дату видачі сертифіката ТОВ «ПРОДУКТЛАЙН» – 23.09.2024 року – наглядовий аудит у 2025 році є обов’язковою процедурою для підтвердження чинності сертифіката у межах заявленого строку його дії. Замовник у своїх поясненнях зазначає, що «Тендерною документацією не вимагалось надання учасником жодних підтверджень проходження наглядового аудиту «Системи екологічного управління» згідно ДСТУ ISO 14001:2015 (ISO 14001:2015, IDT)». Однак, Тендерною документацією вимагалося подання саме чинного сертифіката відповідності системи екологічного управління вимогам ДСТУ ISO 14001:2015. Отже, на виконання даної вимоги учасники повинні не лише подати сертифікат, а підтвердити його дійсність на момент подання тендерної пропозиції. Крім того, тендерна документація покладає на учасників обов’язок документально підтверджувати інформацію, що подається у складі тендерної пропозиції. Відповідно, відомості про наявність та чинність сертифіката не можуть вважатися доведеними без підтвердження чинності, якщо з самого змісту документа випливає залежність його чинності від виконання додаткових умов. Переможець не надав жодного документального підтвердження у складі тендерної пропозиції. Відтак відсутні належні докази того, що сертифікат був чинним саме на дату подання тендерної пропозиції та на момент її розгляду Замовником. Таким чином, вимога пункту 6.8 Додатку 3 тендерної документації щодо надання діючого сертифіката ДСТУ ISO 14001:2015 не була виконана. А отже, тендерна пропозиція Переможця не відповідає встановленим вимогам та підлягає відхиленню на підставі підпункту 2 пункту 44 Особливостей здійснення публічних закупівель. Разом з поясненнями Замовник надав лист органу з сертифікації ТОВ «НАУКОВО-ВИРОБНИЧИЙ ЦЕНТР СЕРТИФІКАЦІЇ, МЕТРОЛОГІЇ ТА СТАНДАРТИЗАЦІЇ» № 20-02\01 від 20.02.2026. Окремо наголошуємо, що лист органу сертифікації, на який посилається Замовник у своїх поясненнях, не є документом, передбаченим тендерною документацією, та не був поданий у складі тендерної пропозиції ТОВ «ПРОДУКТЛАЙН» у встановлений строк. Зазначений лист був отриманий Замовником лише 20.02.2026 року, що свідчить про його надання вже після фактичного закінчення кінцевого строку подання тендерних пропозицій та прийняття рішення про визначення ТОВ «ПРОДУКТЛАЙН» переможцем. Крім того, важливо зазначити, що надання цього документа відбулося вже після подання Скаржником скарги до органу оскарження. Враховуючи дату зазначеного листа відсутні підстави вважати, що Замовник звертався до органу, який видав сертифікат, або отримував від нього будь-які підтвердження чинності сертифікації на етапі розгляду та оцінки тендерної пропозиції ТОВ «ПРОДУКТЛАЙН». Відповідно, рішення про відповідність тендерної пропозиції вимогам тендерної документації було прийнято без документального підтвердження чинності сертифіката станом на момент розкриття тендерних пропозицій. Такий дії Замовника порушують принципи рівного ставлення до учасників, прозорості та об’єктивності оцінки тендерних пропозицій. Оцінка тендерної пропозиції має здійснюватися виключно на підставі документів та інформації, поданих учасником у складі тендерної пропозиції до закінчення строку її подання. Документи, отримані Замовником після спливу такого строку, не можуть вважатися частиною тендерної пропозиції та не підлягають врахуванню при перевірці її відповідності встановленим вимогам. Позиція Скаржника підтверджується практикою органу оскарження. Так, у рішеннях №9923-р/пк-пз від 23.06.2025, №1432-р/пк-пз від 30.01.2025 АМКУ дійшов висновку, що документи та відомості, подані після закінчення кінцевого строку подання тендерних пропозицій, не можуть вважатися складовою частиною тендерної пропозиції та не підлягають урахуванню під час її оцінки. Аналогічна правова позиція викладена у рішенні №10902-р/пк-пз від 11.07.2025, у якому АМКУ прямо зазначив, що документи, подані разом зі Скаргою, не можуть бути враховані Замовником, оскільки вони надані після кінцевого строку подання Пропозицій, визначеного тендерною документацією та електронною системою закупівель. З огляду на викладене, будь-які матеріали, подані учасником після спливу встановленого строку подання пропозицій (у тому числі в межах розгляду скарги), не можуть легалізувати первинні невідповідності тендерної пропозиції та не створюють для Замовника правових підстав враховувати їх при прийнятті рішення за результатами процедури закупівлі. Таким чином, подання Замовником листа органу сертифікації, який не входив до складу тендерної пропозиції Переможця та був наданий поза межами процедури її подання, фактично підтверджує відсутність належного документального підтвердження чинності сертифіката у складі тендерної пропозиції на момент її подання. Такі дії свідчать про намагання обґрунтувати правомірність вже прийнятого рішення Замовника. Водночас відповідність тендерної пропозиції повинна оцінюватися виключно на підставі документів, поданих учасником у встановлений строк, станом на момент її подання та розгляду, без можливості подальшого доповнення або виправлення документів поза межами процедури закупівлі. Щодо відмітки Замовника про те, що «вимога про надання у складі пропозиції «Сертифікату про відповідність системи екологічного управління вимогам ДСТУ ISO 14001:2015 (ISO 14001:2015, IDT)» на ім’я учасника ніяким чином не впливає на виконання ним технічних та якісних характеристик предмета закупівлі та не може вважатися технічними вимогами предмета закупівлі», Скаржник вважає за необхідне звернути увагу Комісії АМКУ на наступне. Зазначена вимога була самостійно встановлена Замовником та включена саме до розділу тендерної документації, який регулює підтвердження технічних, якісних та кількісних характеристик предмета закупівлі. Таким чином, суть цієї вимоги визначена безпосередньо самим Замовником на етапі формування документації, і вона не може бути змінена вже після завершення процедури подання тендерних пропозицій. Включення вимоги щодо надання сертифіката ISO 14001:2015 до складу технічних вимог означає, що Замовник визнав наявність та чинність відповідної системи екологічного управління елементом підтвердження здатності учасника належним чином виконувати предмет закупівлі. Відтак подальше твердження про те, що така вимога «не впливає» на технічні та якісні характеристики предмета закупівлі, фактично нівелює зміст власної тендерної документації Замовника. З огляду на викладене, наведена позиція Замовника свідчить про спробу зменшити значущість встановленої ним же вимоги вже після встановлення факту її невиконання Переможцем. Однак у межах процедури публічних закупівель Замовник пов’язаний умовами власної документації та зобов’язаний оцінювати тендерні пропозиції виключно через перелік встановлених ним вимог, незалежно від подальшої оцінки їх доцільності чи важливості. У зв’язку з цим Скаржник просить орган оскарження зобов’язати Замовника: скасувати рішення про визнання переможцем Процедури закупівлі ТОВ «ПРОДУКТЛАЙН». Скаржник наполягає на всіх доводах, наведених у поданій Скарзі, а також на висновках, що випливають із заперечень до позиції Замовника. Наведені аргументи ґрунтуються на положеннях чинного законодавства України, усталеній практиці його застосування органом оскарження, а також на принципах здійснення публічних закупівель, визначених статтею 5 Закону України «Про публічні закупівлі». Скаржник окремо наголошує, що доводи скарги базуються на чітких нормах права та фактичних обставинах проведення процедури закупівлі. Сукупність викладених обставин свідчить про порушення Замовником принципів здійснення закупівель, зокрема принципів недискримінації учасників, добросовісної конкуренції та пропорційності, а також про необхідність усунення встановлених порушень. Разом з тим просимо врахувати, що Замовником не доведено правомірність спірних рішень та не надано переконливих аргументів, які б спростовували доводи Скаржника. Надані пояснення не усувають виявлених порушень та не підтверджують відповідність дій Замовника вимогам Закону та Особливостей. У зв’язку з викладеним Скаржник просить Комісію АМКУ з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель, здійснити об’єктивний, всебічний та неупереджений розгляд скарги, надати правову оцінку доводам сторін та врахувати додатково подані пояснення і заперечення, які підтверджують наявність порушень з боку Замовника. Скаржник також просить зобов’язати Замовника усунути виявлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель шляхом прийняття рішень, необхідних для відновлення порушених прав та законних інтересів Скаржника, а також забезпечення рівних умов участі та добросовісної конкуренції у процедурі закупівлі. Додатки: рішення АМКУ №9923-р/пк-пз від 23.06.2025 рішення АМКУ №1432-р/пк-пз від 30.01.2025 рішення АМКУ №10902-р/пк-пз від 11.07.2025
Пункт скарги, до якого відноситься пояснення: da4cf6ef4c3d4192b3e18a0b33386118
Дата опублікування: 25.02.2026 13:18
Автор: Скаржник
Номер: a8cae683979441f3a04a8f6484353cb4
Тема запиту: ЗАПЕРЕЧЕННЯ до поданих Замовником пояснень
Текст запиту: ЗАПЕРЕЧЕННЯ до поданих Замовником пояснень 23 лютого 2026 року КОМУНАЛЬНИМ ЗАКЛАДОМ «ВЕРХНЬОДНІПРОВСЬКИЙ ДИТЯЧИЙ БУДИНОК-ІНТЕРНАТ №2» ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ (далі – Замовник) було подано до електронної системи закупівель Пояснення на скаргу. Скаржник із наведеними у поясненнях на скаргу аргументами Замовника не погоджується, вважає рішення Замовника про визначення переможцем ТОВ «ПРОДУКТЛАЙН» протиправним, виходячи із наступного. 1. Щодо подання орієнтовної калькуляції основних статей витрат У наданих поясненнях Замовник фактично змінює зміст аргументації Скаржника, штучно звужуючи її виключно до питання застосування Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку НП(С)БО 16 «Витрати», тоді як зміст Скарги стосується значно ширшого аспекту - відповідності вимогам законодавства та вимогам Тендерної документації поданої калькуляції, її спроможності підтвердити реалістичність і повноту формування ціни тендерної пропозиції. Так Замовник зазначає: “Скаржник у своїй скарзі посилається на нібито невідповідність наданої учасником ТОВ «ПРОДУКТЛАЙН» орієнтовної калькуляції основних статей витрат вимогам Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати» (Наказ Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за № 27/4248, далі – НП(С)БО 16). Зокрема, Скаржник стверджує, що надана калькуляція не відповідає вимогам бухгалтерського обліку та не може вважатися обґрунтованою.” та підсумовує: “Оскільки ТД вимагала орієнтовану калькуляцію основних статей витрат, будь-які посилання Скаржника на національні стандарти бухгалтерського обліку (НП(С)БО 16 «Витрати») не мають юридичного значення для оцінки пропозиції та не можуть бути підставою для її відхилення. НП(С)БО 16 регулює бухгалтерський облік і не встановлює вимог до змісту калькуляцій, що подаються в тендерних пропозиціях.” Замовник у своїх поясненнях виходить з хибного припущення, що посилання на НП(С)БО 16 здійснюється Скаржником як на окрему, додаткову вимогу до тендерної пропозиції. Натомість Скаржник посилається на цей нормативний акт як на загальнообов’язкове нормативне джерело, яке визначає сам зміст поняття «калькуляція витрат» у господарській діяльності. НП(С)БО 16 - це нормативно-правовий акт, затверджений наказом Міністерства фінансів України та зареєстрований у Міністерстві юстиції України, тобто складова чинного законодавства України, обов’язкова для застосування всіма суб’єктами господарювання незалежно від форми власності. Калькуляція витрат у господарській діяльності є економічним розрахунком, що складається за визначеними правилами та відображає прогнозну структуру витрат, на підставі якої формується ціна послуг або товарів. НП(С)БО 16 застосовується до фактичних і до планових (прогнозних) розрахунків витрат. Замовник сам у Тендерній документації передбачив вимогу (пункт 2 Розділу 5 “Оцінка тендерної пропозиції” Інші умови тендерної документації): учасники відповідають за зміст своїх тендерних пропозицій та повинні дотримуватись норм чинного законодавства України. Отже, Замовник у тендерній документації передбачив, що документи складені учасником та подані у складі тендерної пропозиції повинні відповідати вимогам нормативних документів, які регулюють їх складання. Таким чином, твердження Замовника у наданих поясненнях, що “положення тендерної документації щодо орієнтовної калькуляції є чіткими та не передбачають обов'язкового дотримання структури витрат відповідно до НП(С)БО16” суперечить його ж тендерній документації. Встановлення Замовником вимоги про подання калькуляції означає, що такий документ повинен відповідати законодавчому змісту цього поняття. Тендерна процедура не допускає підміни змісту документа його назвою. Замовник не конкретизує окремі вимоги щодо складання калькуляції, отже повинні застосовуватись загальні правила, встановлені законодавством. Саме тому всі учасники повинні керуватися нормативним визначенням калькуляції витрат. У протилежному випадку учасники отримують можливість подавати документи довільного змісту під назвою «калькуляція», що унеможливлює об’єктивне та співставне оцінювання тендерних пропозицій і фактично нівелює мету встановлення відповідної вимоги. Крім того, ключовим аргументом Скаржника у даному питанню є все ж невідповідність поданого Переможцем документу саме вимогам Тендерної документації. Пунктом 6 Додатку 3 «Перелік документів та/або інформації, які подаються Учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції» визначено перелік документів та/або інформації на підтвердження інформації про технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі. Дослівне формулювання вимоги пункту 6.1 цього Додатку: Учасник в складі тендерної пропозиції подає орієнтовну калькуляцію основних статей витрат загальної суми пропозиції. До калькуляції включаються всі прогнозовані витрати Учасника, які він планує понести під час надання послуг їдалень, для забезпечення якості послуг і дотримання затверджених Урядом норм харчування. Тобто Замовник безумовно передбачив включення до калькуляції всіх витрат учасника, які він планує понести. Вимога про подання орієнтовної калькуляції не змінює її фактичної суті. Ознака «орієнтовна» характеризує ступінь точності розрахунку та означає, що калькуляція може містити прогнозні показники, та може змінюватися в процесі надання послуг, однак жодним чином не означає можливості не включати обов’язкові складові ціни чи подавати калькуляцію, яка не охоплює всі витрати, передбачені умовами виконання договору. Орієнтовний розрахунок повинен базуватися на реальних економічних складових діяльності підприємства, інакше він перестає бути калькуляцією як такою. Орієнтовний характер калькуляції не звільняє учасника від обов’язку включити всі витрати, та не може бути використаний Замовником як аргумент для виправдання очевидної невідповідності поданого розрахунку. Твердження Замовника що “жодних детальних вимог щодо змісту калькуляції не передбачено, окрім “Прогнозованих витрат” тобто, які саме основні статті витрат повинні бути включені у калькуляцію Тендерною документацією також не зазначалося”, не узгоджується з буквальним змістом самої вимоги. Пункт 6.1 Додатку 3 вимагає включення до калькуляції всіх прогнозованих витрат учасника, які він планує понести під час надання послуг їдалень для забезпечення якості послуг і дотримання затверджених Урядом норм харчування. Так само безпідставним є трактування Замовником виразу «основних статей витрат» як такого, що надає учаснику право самостійно визначати перелік витрат, які підлягають відображенню у калькуляції. Проте, таке уточнення стосується не переліку витрат, а рівня їх групування. Воно характеризує ступінь деталізації калькуляції, тобто спосіб подання інформації: учасник не зобов’язаний розписувати витрати в розрізі кожної позиції, але зобов’язаний охопити весь масив прогнозованих витрат і подати їх у зрозумілих основних статтях. Вимога повноти закладена у слові «всі». А вимога структурування - у словах «за основними статтями». Разом ці вирази формують єдину вимогу: надати калькуляцію, яка охоплює всі прогнозовані витрати та розкриває їх за ключовими статтями, достатніми для розуміння, з яких складових формується загальна сума пропозиції. Отже, пояснення Замовника про те, що тендерна документація не конкретизувала, які саме основні статті витрат повинні бути включені, не спростовує порушення, а лише підтверджує, що Замовник підміняє встановлений ним критерій повноти критерієм формальної наявності документа. Вимога тендерної документації була спрямована саме на те, щоб учасник підтвердив реалістичність формування загальної ціни та наявність у ній усіх необхідних витрат. Калькуляція, яка не містить відображення всіх прогнозованих витрат та не підтверджує врахування повного обсягу зобов’язань за договором, не відповідає вимогам пункту 6.1 Додатку 3 тендерної документації та не може бути визнана такою, що відповідає встановленим умовам закупівлі. При цьому витрати на сплату податку на додану вартість становлять 20% від вартості послуги, а отже безперечно належать саме до основних витрат, які формують кінцеву ціну договору. При цьому зіставлення поданих розрахунків свідчить, що податок на додану вартість у структурі наданої калькуляції фактично не врахований, що підтверджується простими арифметичними розрахунками. Відповідно до форми «Ціна тендерної пропозиції.pdf», поданої Переможцем у складі тендерної пропозиції, а також згідно з даними, зазначеними ним в електронній системі закупівель, загальна вартість пропозиції становить 9 169 637,40 грн з урахуванням податку на додану вартість. З урахуванням ставки ПДВ у розмірі 20% - вартість без ПДВ становить 7 641 364,50 грн, а сума самого податку - 1 528 272,90 грн. Таким чином, ПДВ є окремою, однією з основних складових ціни тендерної пропозиції, яка безпосередньо впливає на структуру ціни договору. Водночас аналіз поданої орієнтовної калькуляції основних статей витрат свідчить про відсутність у її структурі податку на додану вартість. У калькуляції передбачено лише чотири узагальнені статті: собівартість продуктів, заробітна плата, податки та інші витрати. При цьому стаття «податки» визначена у розмірі 319 000,00 грн, що об’єктивно не відповідає сумі ПДВ у 1 528 272,90 грн. Одночасно стаття «інші витрати» у розмірі 981 882,40 грн є меншою за суму ПДВ, що математично унеможливлює включення до неї повного обсягу цього податку. Отже, з економічної та арифметичної точки зору ПДВ не відображено у жодній складовій поданої калькуляції. Таким чином, є очевидним, що орієнтовна калькуляція сформована без урахування податку на додану вартість як обов’язкової складової загальної ціни тендерної пропозиції. Таким чином, виникає очевидний розрив між ціною, заявленою Переможцем в електронній системі закупівель, та її економічним обґрунтуванням у поданій калькуляції. Фактично Переможець обґрунтовує можливість виконання договору, виходячи із витрат, що не відповідають повному обсягу його фінансових зобов’язань з урахуванням податкового навантаження. Водночас пунктом 1 Розділу 5 «Оцінка тендерної пропозиції» Тендерної документації передбачено, що учасник визначає ціни на послуги з урахуванням податків і зборів, у тому числі податку на додану вартість, а також усіх інших витрат, передбачених для послуг відповідного виду. Пункт 2 цього ж розділу встановлює, що вартість тендерної пропозиції та всі інші ціни повинні бути чітко визначені. Крім того, тендерна документація вимагала подання орієнтовної калькуляції саме загальної суми пропозиції. Поняття «загальна сума пропозиції» у цьому випадку очевидно співвідноситься із сумою, поданою в електронній системі закупівель, тобто із ціною з урахуванням ПДВ. Калькуляція фактично відображає суму без ПДВ, а це підтверджує невідповідність між змістом поданого документа та вимогами тендерної документації. Окремо слід наголосити, що у своїх поясненнях Замовник проігнорував один із ключових аргументів Скарги, а саме - вимоги пункту 1.3 Додатку 2 «Інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі – технічні вимоги до предмета закупівлі». Зазначеним пунктом встановлено: «Оплата комунальних послуг під час надання послуг здійснюється Виконавцем згідно вимог чинного законодавства. Учасник зобов’язаний окремо укласти з КЗ «Верхньодніпровський ДБІ №2» ДОР» (в термін не пізніше дати укладення договору про закупівлю) договір відшкодування комунальних послуг на такі види енергоносіїв (електрична енергія, послуги з водопостачання та водовідведення, теплопостачання/газопостачання, послуги з поводження з побутовими відходами (вивезення сміття).» Таким чином, обов’язок оплачувати комунальні послуги (без яких технологічний процес організації харчування не може функціонувати ні з виробничої, ні з санітарної точки зору) визначений Замовником як окрема складова технічних вимог до предмета закупівлі. Сам факт окремого акценту у Тендерній документації на цих витратах, свідчить що Замовник визнав їх суттєвими для належного виконання договору. Відповідно, при виконанні вимоги пункту 6.1 Додатку 3 щодо включення до калькуляції основних статей витрат, ці витрати мали бути відображені у калькуляції Переможця. Зміст документа не дозволяє встановити, чи враховано витрати на енергоносії та комунальні послуги взагалі, у якому обсязі вони розраховані та яким чином інтегровані у загальну ціну пропозиції. Це означає, що калькуляція не підтверджує врахування обов’язкової вимоги технічного завдання та свідчить про невідповідність тендерної пропозиції технічним вимогам. Таким чином, ігнорування конкретних доводів і відсутність предметної позиції з боку Замовника свідчать про те, що він фактично ухилився від обґрунтування спірних вимог, не спростував установлених порушень та мовчазно визнав обґрунтованість висновків, викладених Скаржником. Така поведінка узгоджується із загальними принципами адміністративного процесу та практикою розгляду скарг у сфері публічних закупівель, відповідно до якої ненадання заперечень розцінюється як мовчазне визнання доводів іншої сторони. Замовник, утримавшись від подання будь-яких спростувань, фактично визнав аргументацію Скаржника обґрунтованою та не спростованою. З огляду на це, Скаржник просить Колегію АМКУ при ухваленні рішення врахувати відсутність позиції Замовника як обставину, що свідчить про його фактичну згоду із доводами скарги, та розцінити ненадання заперечень як визнання встановленого порушення. У зв’язку з цим просимо задовольнити вимогу у відповідному пункті Скарги як таку, що залишилася неоспореною, не спростованою та фактично погодженою Замовником шляхом бездіяльності у частині надання пояснень. Твердження Замовника про некоректно наведену Скаржником практику АМКУ також вважаємо необґрунтованим. Скаржник посилається на відповідні рішення АМКУ з урахуванням усталеного підходу органу оскарження до оцінки виконання вимог щодо подання калькуляції витрат. У даній закупівлі наявне саме невиконання вимог тендерної документації щодо змісту калькуляції. Документація передбачає включення всіх прогнозованих витрат учасника, однак поданий Переможцем документ не відображає повного складу витрат, зокрема не містить ПДВ як істотної складової ціни, не підтверджує врахування витрат на оплату комунальних послуг, що передбачено технічними вимогами, а також не забезпечує можливості перевірити відповідність структури ціни умовам закупівлі. Саме тому наведена практика є релевантною та підлягає застосуванню при оцінці спірних правовідносин. Твердження Замовника, що “Тендерна документація не містить жодних вимог, щодо надання учасником саме «економічного обґрунтування» ціни пропозиції, яке повинна підтверджуватися «орієнтованою калькуляцією» основних статей витрат суми пропозиції.”свідчить про упередженість Замовника та зниження стандарту перевірки вимог до Переможця, адже в такому випадку нівелюється сама суть калькуляції. Калькуляція за своєю економічною природою є саме розшифровкою ціни, тобто документом, який відображає складові її формування та підтверджує, що заявлена вартість послуг базується на реальних витратах, необхідних для виконання договору. Виходячи із пояснень Замовника, калькуляція не повинна підтверджувати відповідність ціни витратам, не повинна демонструвати структуру ціни і забезпечувати можливість її перевірки. У такому випадку сама вимога щодо подання калькуляції не виконує жодної функції в процедурі оцінки тендерних пропозицій. Фактично Замовник відмовляється від змістовної перевірки виконання власних вимог та визнає, що подана калькуляція не виконує підтвердної функції, для якої вона була передбачена тендерною документацією. Виконання вимог тендерної документації є обов’язковим для всіх учасників процедури закупівлі, і для самого Замовника. Після її оприлюднення Замовник втрачає можливість довільно змінювати зміст встановлених вимог, надавати їм інше тлумачення або застосовувати їх вибірково залежно від конкретного учасника. Учасники, готуючи свої тендерні пропозиції, керуються виключно її змістом і не можуть виходити з припущень щодо альтернативного розуміння вимог Замовником під час розгляду пропозицій. Таким чином, усі учасники перебували в однакових умовах та формували свої пропозиції відповідно до тих правил, які були дослівно викладені у документації на момент подання пропозицій. Зміна Замовником змісту власних вимог або зниження стандарту їх застосування вже після завершення етапу подання пропозицій порушує принцип рівного ставлення до учасників. Законодавство у сфері публічних закупівель покладає на Замовника не право, а обов’язок перевіряти відповідність тендерних пропозицій встановленим вимогам та відхиляти пропозиції, які таким вимогам не відповідають. Замовник не наділений повноваженням оцінювати доцільність виконання власних вимог або вирішувати, які з них є істотними, а які можна ігнорувати після завершення процедури подання пропозицій. Встановивши певні критерії та перелік документів, Замовник зобов’язаний застосовувати їх однаково до всіх учасників. Отже, пояснення Замовника не спростовують доводів Скаржника, а навпаки підтверджують, що подана ТОВ «ПРОДУКТЛАЙН» орієнтовна калькуляція: не відображає всі прогнозовані витрати; не відповідає змісту поняття «загальна сума пропозиції»; не підтверджує спроможність учасника виконати договір з дотриманням технічних та якісних вимог. Таким чином, тендерна пропозиція ТОВ «ПРОДУКТЛАЙН» не відповідає вимогам тендерної документації, а рішення Замовника про визначення Переможця є таким, що прийняте з порушенням законодавства у сфері публічних закупівель. 2. Щодо подання документу на право користування генератором У своїх поясненнях Замовник зазначає, що «Скаржник також посилається на невідповідність технічним та якісним характеристикам предмета закупівлі в частині не надання ТОВ «ПРОДУКТЛАЙН» належним чином оформленого договору оренди генератора». З самого початку необхідно звернути увагу на те, що Скарга не ставила під сумнів питання оформлення договору оренди. Аргументація Скаржника стосувалася безпосередньо питання чинності договору та наявності у Переможця підтвердженого права користування генератором протягом строку, визначеного тендерною документацією. Отже, предмет оскарження полягає не у формальних недоліках документа, а у відсутності належного підтвердження відповідності встановленій технічній вимозі. Заміна у поясненнях Замовника доводів про відсутність підтвердженої чинності договору на «неналежне оформлення» є свідомою спробою нівелювати аргумент Скаржника, створюючи хибне враження, що йдеться про несуттєві формальні зауваження. Проте, саме чинність договору оренди у визначений період є обставиною, яка підлягала перевірці Замовником під час оцінки тендерної пропозиції. Замовник також вказує: “Вказана умова договору не містить у собі обмеження щодо кількості пролонгувань, не зазначено, що «договір пролонгується на один календарний рік» або «договір пролонгується тільки один раз». Таким чином, 31.12.2024 року вказаний договір було пролонговано автоматично до 31.12.2025 року, а 31.12.2025 року договір було пролонговано автоматично до 31.12.2026 року, що повністю відповідає вимогам Тендерної документації щодо строку дії договору на користування генератором.” Наведені Замовником висновки щодо автоматичної пролонгації договору оренди генератора до 31.12.2026 року не відповідають ані змісту самого договору, ані правилам тлумачення правочинів, ані мовно-логічному змісту використаного формулювання. Пункт 10.1 договору встановлює: «Цей договір набирає чинності з моменту його укладення та підписання Сторонами та діє до 31.12.2024 р., у разі відсутності зауважень щодо подальшої дії цього Договору від жодної із Сторін Договору, договір пролонгується на наступний календарний рік на тих самих умовах.». За правилами українського правопису слово «один» у словосполученні «один календарний рік» може бути опущене без зміни змісту висловлювання, оскільки однина іменника вже сама по собі означає одиничність періоду. Таким чином, формулювання «наступний календарний рік» мовно і юридично означає продовження саме на один календарний рік після завершення первісного строку дії договору. Натомість у разі наміру сторін передбачити можливість безперервної або багаторазової пролонгації договору формулювання договору мало б іншу граматичну будову. Зокрема, використовувалася б множина - «наступні календарні роки», або зазначалося б про пролонгацію «на кожний наступний календарний рік». При цьому слово «кожний» або інше рівнозначне уточнення не може бути опущене без втрати змісту, оскільки саме воно встановлює повторюваність дії. В українській мові відсутність такого уточнення означає одноразовість події. Отже, мовно-логічний аналіз положення договору свідчить, що сторони передбачили можливість одноразового продовження строку його дії на один наступний календарний рік, а не автоматичну пролонгацію на невизначену кількість років. Позиція Замовника ґрунтується на припущенні про необмежену кількість пролонгацій, однак таке припущення не випливає із тексту договору. Окремо слід звернути увагу на те, що у своїх поясненнях Замовник впевнено стверджує, що 31.12.2024 року договір було автоматично пролонговано до 31.12.2025 року, а 31.12.2025 року - відповідно до 31.12.2026 року. Такі висновки викладені як встановлений факт, хоча матеріали тендерної пропозиції Переможця не містять жодного документального підтвердження зазначених обставин. Законодавство в сфері закупівель не передбачає можливість будь-якого спілкування між замовником та учасником, яке може вплинути на результати тендеру, задля уточнень документів, що подані в електронній системі або дозапитування будь-яких документів поза електронною системою закупівель. Залишається незрозумілим, на підставі яких саме доказів Замовник дійшов висновку про настання пролонгації договору у відповідні дати, оскільки у складі тендерної пропозиції відсутні будь-які документи, що підтверджують фактичне продовження дії договору. Переможцем не надано жодного документу, який би дозволив зробити однозначний висновок про пролонгацію правовідносин. Більше того, сам договір містить положення, яке Замовником фактично проігноровано. Згідно з пунктом 10.3 договору, його дія припиняється у разі закінчення строку, на який він був укладений. Тобто чітко зафіксовано строковий характер договору. Отже договір не передбачає безперервного автоматичного пролонгування, а має визначений термін дії. За відсутності належного підтвердження Замовник не має підстав вважати договір чинним до 31.12.2026 року. Фактично Замовник підміняє перевірку документально підтверджених фактів власними припущеннями щодо можливого розвитку договірних відносин між третіми особами, що виходить за межі об’єктивної оцінки тендерної пропозиції. Таким чином, твердження про автоматичну пролонгацію договору до 31.12.2026 року не підтверджене жодними документами у складі тендерної пропозиції Переможця та суперечить самому змісту договору, який визначає його строковий характер і припинення дії після закінчення встановленого строку. Посилання Замовника на норми Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) є юридично некоректним з точки зору застосування норм та за предметом доказування у процедурі публічних закупівель. Дійсно, ЦК України допускає свободу договору та можливість встановлення сторонами відповідних умов. Однак така умова має бути закріплена у самому договорі і повинна дозволяти зробити безсумнівний висновок про чинність правовідносин на відповідний період. У даному випадку поданий Переможцем договір не містить формулювання, яке б однозначно підтверджувало автоматичну пролонгацію до 31.12.2026 року, а тим більше - не містить жодного підтвердження того, що пролонгація фактично відбулася. Замовник, посилаючись на статтю 650¹ ЦК України, додатково заявляє, що «не існує обов’язку надавати додаткові підтвердження або нові документи для пролонгації, якщо це прямо не передбачено умовами договору». Проте така аргументація, знову ж таки, базується на підміні понять. Стаття 650¹ ЦК України регулює цивільно-правові взаємовідносини між сторонами договору та питання запевнень щодо обставин при укладенні або виконанні договору. Вона не встановлює правила доведення відповідності учасника вимогам тендерної документації. Процедура публічних закупівель регулюється Законом та Особливостями, відповідно до яких має бути документальне підтвердження встановлених вимог у складі тендерної пропозиції. Саме тендерна документація визначає, який факт має бути підтверджений і яким документом. Цивільний кодекс не скасовує і не замінює цього обов’язку. Саме тому відсутність документу, який би підтверджував продовження строку дії договору на період, що охоплює 2026 рік, свідчить про невідповідність пропозиції Переможця встановленій вимозі. Замовник не може замінювати доказування припущеннями про автоматичне настання пролонгації. Також Замовник стверджує, що «перевірка контрагентів учасника або додаткових умов попередніх договорів не є правом Замовника і не може слугувати підставою для відхилення пропозиції». Проте, у даному випадку йдеться про перевірку виконання конкретної вимоги тендерної документації: наявності у складі пропозиції документа, який підтверджує право користування генератором у визначений строк. Це є прямий обов’язок Замовника у межах розгляду тендерної пропозиції. Встановлення, чи відповідає поданий договір вимозі щодо строку дії, не є «перевіркою контрагентів»; це є перевіркою відповідності документів учасника тендерній документації. Таким чином, посилання Замовника на норми ЦК України не спростовує доводів Скарги, оскільки ці норми не звільняють учасника від обов’язку документально підтвердити вимоги тендерної документації та не надають Замовнику права підміняти відсутні докази припущеннями. Відсутність у складі тендерної пропозиції документального підтвердження чинності права користування генератором на строк не менше ніж до 31.12.2026 року свідчить про невідповідність пропозиції Переможця вимогам тендерної документації. Окрім того, Замовник у своїх поясненнях зазначає, що «…..вимога про можливість учасником забезпечити заклад генератором потужністю 60 Квт. не є технічною вимогою Предмета закупівлі, а відноситься до інших документів, які учасник повинен надати у складі тендерної пропозиції». Звертаємо увагу Комісії АМКУ, що Замовник самостійно визначив вимогу щодо забезпечення генератором саме у складі розділу, що регулює підтвердження технічних, якісних та кількісних характеристик предмета закупівлі. Замовник встановив обов’язок учасника забезпечити заклад генератором визначеної потужності та підтвердити право користування ним протягом усього строку дії договору про закупівлю. Така умова безпосередньо спрямована на гарантування безперервності надання послуг у випадках відключення електропостачання або інших обставин, що унеможливлюють приготування їжі. Отже, вона прямо пов’язана із здатністю учасника виконати предмет закупівлі відповідно до встановлених технічних вимог. Позиція Замовника про те, що ця вимога не є технічною, свідчить про спробу змінити власні вимоги вже після завершення етапу подання тендерних пропозицій. Проте Замовник не вправі переоцінювати або перекваліфіковувати встановлені ним вимоги залежно від результатів розгляду конкретної пропозиції. Визначивши обов’язок підтвердити наявність генератора саме як складову підтвердження технічних характеристик, Замовник був зобов’язаний перевіряти відповідність цієї вимоги з тією ж суворістю, що і будь-якої іншої технічної вимоги. З огляду на викладене, наведені у поясненнях Замовника аргументи не спростовують встановленого факту невідповідності тендерної пропозиції вимогам тендерної документації, оскільки подані у її складі документи не підтверджують право користування генератором протягом усього строку, визначеного Замовником, а також не відповідають характеру та змісту технічної вимоги, встановленої у Додатку 3 до тендерної документації. Оцінка відповідності тендерної пропозиції має здійснюватися виключно на підставі документів, поданих учасником у складі пропозиції, та їх змісту станом на момент закінчення строку подання, без урахування припущень щодо можливості подальшого продовження договору найму або усунення невідповідностей у майбутньому. За таких обставин позиція Замовника щодо визнання тендерної пропозиції такою, що відповідає вимогам тендерної документації, за відсутності належного документального підтвердження виконання встановленої технічної вимоги, не узгоджується з умовами тендерної документації та не може вважатися належним та достатнім обґрунтуванням правомірності прийнятого Замовником рішення. 3. Щодо подання сертифікату про відповідність системи екологічного управління вимогам ДСТУ ISO 14001:2015 (ISO 14001:2015, IDT). Замовник у своїх поясненнях зазначає, що “сертифікація суб’єкта здійснюється за стандартом ДСТУ ISO 14001:2015 (ISO 14001:2015, IDT) згідно НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ Системи екологічного управління ВИМОГИ ТА НАСТАНОВИ ЩОДО ЗАСТОСОВУВАННЯ ДСТУ ISO 14001:2015(ISO 14001:2015, IDT). За змістом зазначеного Національного стандарту України відсутня вимога про втрату чинності сертифіката, в разі відсутності на сертифікати відмітки про проходження наглядового аудиту.” Проте, як уже зазначалося у Скарзі, питання порядку проведення сертифікації систем менеджменту, умов підтримання чинності сертифіката та контролю за його дійсністю регулюються не лише самим стандартом ДСТУ ISO 14001:2015, який визначає вимоги до системи екологічного управління, а й нормативними документами, що встановлюють правила діяльності органів сертифікації. Зокрема, такими правилами є положення стандарту ISO/IEC 17021-1, який визначає вимоги до органів сертифікації систем менеджменту, а також процедури акредитованих органів сертифікації та вимоги органів акредитації. Відповідно до зазначених правил, сертифікація систем менеджменту здійснюється в межах трирічного сертифікаційного циклу, який включає первинний сертифікаційний аудит, обов’язкові щорічні наглядові аудити протягом першого та другого року дії сертифіката, а також ресертифікаційний аудит на третій рік. Саме регулярне проходження наглядових аудитів є необхідною умовою підтримання чинності сертифіката. Сертифікат відповідності системи екологічного управління підтверджує не лише факт первинної сертифікації, але й безперервне функціонування системи менеджменту за умови проходження встановлених процедур нагляду. У разі непроходження наглядового аудиту або відмови від його проведення орган сертифікації, відповідно до правил сертифікації, зобов’язаний призупинити або анулювати дію сертифіката, оскільки відсутнє підтвердження подальшої відповідності системи вимогам стандарту. Отже, зазначення строку дії сертифіката не може вважатися достатнім підтвердженням його чинності без урахування виконання процедур наглядового контролю. При цьому Скаржник не стверджував, що сертифікат втрачає чинність у разі відсутності на ньому відмітки про проходження наглядового аудиту. Предметом доводів Скарги була відсутність у складі тендерної пропозиції будь-якого належного підтвердження виконання вимоги щодо щорічного наглядового контролю, а відповідно і чинності сертифікату відповідно до правил сертифікації. Органи сертифікації дійсно самостійно визначають форму документального підтвердження проходження наглядових аудитів. Однак, аналіз інших сертифікатів, поданих Переможцем у складі тендерної пропозиції та виданих тим самим органом сертифікації - ТОВ «Науково-виробничий центр сертифікації, метрології та стандартизації», - свідчить, що зазначений орган практикує проставлення відповідних відміток про проходження наглядового аудиту безпосередньо на бланку сертифіката. Водночас на Сертифікаті відповідності вимогам ДСТУ ISO 14001:2015 (ISO 14001:2015, IDT) №UA2.EMS.00234-24 від 23 вересня 2024 року відсутня відмітка про проходження наглядового аудиту. Крім того, у складі тендерної пропозиції відсутній будь-який інший документ, який би засвідчував факт проведення відповідного аудиту та підтверджував підтримання чинності сертифіката. Окрім того, Замовник ігнорує застереження, зазначене на самому сертифікаті, а саме: «Сертифікат вважається чинним за умови щорічного підтвердження». Це додатково підтверджує залежність чинності сертифіката від виконання процедури щорічного підтвердження відповідності. Отже, наявність лише бланка сертифіката із зазначеним строком дії не є достатнім доказом його чинності без підтвердження проходження передбачених процедур нагляду. З огляду на дату видачі сертифіката ТОВ «ПРОДУКТЛАЙН» – 23.09.2024 року – наглядовий аудит у 2025 році є обов’язковою процедурою для підтвердження чинності сертифіката у межах заявленого строку його дії. Замовник у своїх поясненнях зазначає, що «Тендерною документацією не вимагалось надання учасником жодних підтверджень проходження наглядового аудиту «Системи екологічного управління» згідно ДСТУ ISO 14001:2015 (ISO 14001:2015, IDT)». Однак, Тендерною документацією вимагалося подання саме чинного сертифіката відповідності системи екологічного управління вимогам ДСТУ ISO 14001:2015. Отже, на виконання даної вимоги учасники повинні не лише подати сертифікат, а підтвердити його дійсність на момент подання тендерної пропозиції. Крім того, тендерна документація покладає на учасників обов’язок документально підтверджувати інформацію, що подається у складі тендерної пропозиції. Відповідно, відомості про наявність та чинність сертифіката не можуть вважатися доведеними без підтвердження чинності, якщо з самого змісту документа випливає залежність його чинності від виконання додаткових умов. Переможець не надав жодного документального підтвердження у складі тендерної пропозиції. Відтак відсутні належні докази того, що сертифікат був чинним саме на дату подання тендерної пропозиції та на момент її розгляду Замовником. Таким чином, вимога пункту 6.8 Додатку 3 тендерної документації щодо надання діючого сертифіката ДСТУ ISO 14001:2015 не була виконана. А отже, тендерна пропозиція Переможця не відповідає встановленим вимогам та підлягає відхиленню на підставі підпункту 2 пункту 44 Особливостей здійснення публічних закупівель. Разом з поясненнями Замовник надав лист органу з сертифікації ТОВ «НАУКОВО-ВИРОБНИЧИЙ ЦЕНТР СЕРТИФІКАЦІЇ, МЕТРОЛОГІЇ ТА СТАНДАРТИЗАЦІЇ» № 20-02\01 від 20.02.2026. Окремо наголошуємо, що лист органу сертифікації, на який посилається Замовник у своїх поясненнях, не є документом, передбаченим тендерною документацією, та не був поданий у складі тендерної пропозиції ТОВ «ПРОДУКТЛАЙН» у встановлений строк. Зазначений лист був отриманий Замовником лише 20.02.2026 року, що свідчить про його надання вже після фактичного закінчення кінцевого строку подання тендерних пропозицій та прийняття рішення про визначення ТОВ «ПРОДУКТЛАЙН» переможцем. Крім того, важливо зазначити, що надання цього документа відбулося вже після подання Скаржником скарги до органу оскарження. Враховуючи дату зазначеного листа відсутні підстави вважати, що Замовник звертався до органу, який видав сертифікат, або отримував від нього будь-які підтвердження чинності сертифікації на етапі розгляду та оцінки тендерної пропозиції ТОВ «ПРОДУКТЛАЙН». Відповідно, рішення про відповідність тендерної пропозиції вимогам тендерної документації було прийнято без документального підтвердження чинності сертифіката станом на момент розкриття тендерних пропозицій. Такий дії Замовника порушують принципи рівного ставлення до учасників, прозорості та об’єктивності оцінки тендерних пропозицій. Оцінка тендерної пропозиції має здійснюватися виключно на підставі документів та інформації, поданих учасником у складі тендерної пропозиції до закінчення строку її подання. Документи, отримані Замовником після спливу такого строку, не можуть вважатися частиною тендерної пропозиції та не підлягають врахуванню при перевірці її відповідності встановленим вимогам. Позиція Скаржника підтверджується практикою органу оскарження. Так, у рішеннях №9923-р/пк-пз від 23.06.2025, №1432-р/пк-пз від 30.01.2025 АМКУ дійшов висновку, що документи та відомості, подані після закінчення кінцевого строку подання тендерних пропозицій, не можуть вважатися складовою частиною тендерної пропозиції та не підлягають урахуванню під час її оцінки. Аналогічна правова позиція викладена у рішенні №10902-р/пк-пз від 11.07.2025, у якому АМКУ прямо зазначив, що документи, подані разом зі Скаргою, не можуть бути враховані Замовником, оскільки вони надані після кінцевого строку подання Пропозицій, визначеного тендерною документацією та електронною системою закупівель. З огляду на викладене, будь-які матеріали, подані учасником після спливу встановленого строку подання пропозицій (у тому числі в межах розгляду скарги), не можуть легалізувати первинні невідповідності тендерної пропозиції та не створюють для Замовника правових підстав враховувати їх при прийнятті рішення за результатами процедури закупівлі. Таким чином, подання Замовником листа органу сертифікації, який не входив до складу тендерної пропозиції Переможця та був наданий поза межами процедури її подання, фактично підтверджує відсутність належного документального підтвердження чинності сертифіката у складі тендерної пропозиції на момент її подання. Такі дії свідчать про намагання обґрунтувати правомірність вже прийнятого рішення Замовника. Водночас відповідність тендерної пропозиції повинна оцінюватися виключно на підставі документів, поданих учасником у встановлений строк, станом на момент її подання та розгляду, без можливості подальшого доповнення або виправлення документів поза межами процедури закупівлі. Щодо відмітки Замовника про те, що «вимога про надання у складі пропозиції «Сертифікату про відповідність системи екологічного управління вимогам ДСТУ ISO 14001:2015 (ISO 14001:2015, IDT)» на ім’я учасника ніяким чином не впливає на виконання ним технічних та якісних характеристик предмета закупівлі та не може вважатися технічними вимогами предмета закупівлі», Скаржник вважає за необхідне звернути увагу Комісії АМКУ на наступне. Зазначена вимога була самостійно встановлена Замовником та включена саме до розділу тендерної документації, який регулює підтвердження технічних, якісних та кількісних характеристик предмета закупівлі. Таким чином, суть цієї вимоги визначена безпосередньо самим Замовником на етапі формування документації, і вона не може бути змінена вже після завершення процедури подання тендерних пропозицій. Включення вимоги щодо надання сертифіката ISO 14001:2015 до складу технічних вимог означає, що Замовник визнав наявність та чинність відповідної системи екологічного управління елементом підтвердження здатності учасника належним чином виконувати предмет закупівлі. Відтак подальше твердження про те, що така вимога «не впливає» на технічні та якісні характеристики предмета закупівлі, фактично нівелює зміст власної тендерної документації Замовника. З огляду на викладене, наведена позиція Замовника свідчить про спробу зменшити значущість встановленої ним же вимоги вже після встановлення факту її невиконання Переможцем. Однак у межах процедури публічних закупівель Замовник пов’язаний умовами власної документації та зобов’язаний оцінювати тендерні пропозиції виключно через перелік встановлених ним вимог, незалежно від подальшої оцінки їх доцільності чи важливості. У зв’язку з цим Скаржник просить орган оскарження зобов’язати Замовника: скасувати рішення про визнання переможцем Процедури закупівлі ТОВ «ПРОДУКТЛАЙН». Скаржник наполягає на всіх доводах, наведених у поданій Скарзі, а також на висновках, що випливають із заперечень до позиції Замовника. Наведені аргументи ґрунтуються на положеннях чинного законодавства України, усталеній практиці його застосування органом оскарження, а також на принципах здійснення публічних закупівель, визначених статтею 5 Закону України «Про публічні закупівлі». Скаржник окремо наголошує, що доводи скарги базуються на чітких нормах права та фактичних обставинах проведення процедури закупівлі. Сукупність викладених обставин свідчить про порушення Замовником принципів здійснення закупівель, зокрема принципів недискримінації учасників, добросовісної конкуренції та пропорційності, а також про необхідність усунення встановлених порушень. Разом з тим просимо врахувати, що Замовником не доведено правомірність спірних рішень та не надано переконливих аргументів, які б спростовували доводи Скаржника. Надані пояснення не усувають виявлених порушень та не підтверджують відповідність дій Замовника вимогам Закону та Особливостей. У зв’язку з викладеним Скаржник просить Комісію АМКУ з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель, здійснити об’єктивний, всебічний та неупереджений розгляд скарги, надати правову оцінку доводам сторін та врахувати додатково подані пояснення і заперечення, які підтверджують наявність порушень з боку Замовника. Скаржник також просить зобов’язати Замовника усунути виявлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель шляхом прийняття рішень, необхідних для відновлення порушених прав та законних інтересів Скаржника, а також забезпечення рівних умов участі та добросовісної конкуренції у процедурі закупівлі. Додатки: рішення АМКУ №9923-р/пк-пз від 23.06.2025 рішення АМКУ №1432-р/пк-пз від 30.01.2025 рішення АМКУ №10902-р/пк-пз від 11.07.2025
Пункт скарги, до якого відноситься пояснення: da4cf6ef4c3d4192b3e18a0b33386118
Дата опублікування: 25.02.2026 13:15
Автор: Скаржник
Номер: ef8f5a4d96e04042abc39e7816e9fc26
Тема запиту: Заперечення до поданих Замовником пояснень
Текст запиту: ЗАПЕРЕЧЕННЯ до поданих Замовником пояснень 23 лютого 2026 року КОМУНАЛЬНИМ ЗАКЛАДОМ «ВЕРХНЬОДНІПРОВСЬКИЙ ДИТЯЧИЙ БУДИНОК-ІНТЕРНАТ №2» ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ (далі – Замовник) було подано до електронної системи закупівель Пояснення на скаргу. Скаржник із наведеними у поясненнях на скаргу аргументами Замовника не погоджується, вважає рішення Замовника про визначення переможцем ТОВ «ПРОДУКТЛАЙН» протиправним, виходячи із наступного. 1. Щодо подання орієнтовної калькуляції основних статей витрат У наданих поясненнях Замовник фактично змінює зміст аргументації Скаржника, штучно звужуючи її виключно до питання застосування Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку НП(С)БО 16 «Витрати», тоді як зміст Скарги стосується значно ширшого аспекту - відповідності вимогам законодавства та вимогам Тендерної документації поданої калькуляції, її спроможності підтвердити реалістичність і повноту формування ціни тендерної пропозиції. Так Замовник зазначає: “Скаржник у своїй скарзі посилається на нібито невідповідність наданої учасником ТОВ «ПРОДУКТЛАЙН» орієнтовної калькуляції основних статей витрат вимогам Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати» (Наказ Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за № 27/4248, далі – НП(С)БО 16). Зокрема, Скаржник стверджує, що надана калькуляція не відповідає вимогам бухгалтерського обліку та не може вважатися обґрунтованою.” та підсумовує: “Оскільки ТД вимагала орієнтовану калькуляцію основних статей витрат, будь-які посилання Скаржника на національні стандарти бухгалтерського обліку (НП(С)БО 16 «Витрати») не мають юридичного значення для оцінки пропозиції та не можуть бути підставою для її відхилення. НП(С)БО 16 регулює бухгалтерський облік і не встановлює вимог до змісту калькуляцій, що подаються в тендерних пропозиціях.” Замовник у своїх поясненнях виходить з хибного припущення, що посилання на НП(С)БО 16 здійснюється Скаржником як на окрему, додаткову вимогу до тендерної пропозиції. Натомість Скаржник посилається на цей нормативний акт як на загальнообов’язкове нормативне джерело, яке визначає сам зміст поняття «калькуляція витрат» у господарській діяльності. НП(С)БО 16 - це нормативно-правовий акт, затверджений наказом Міністерства фінансів України та зареєстрований у Міністерстві юстиції України, тобто складова чинного законодавства України, обов’язкова для застосування всіма суб’єктами господарювання незалежно від форми власності. Калькуляція витрат у господарській діяльності є економічним розрахунком, що складається за визначеними правилами та відображає прогнозну структуру витрат, на підставі якої формується ціна послуг або товарів. НП(С)БО 16 застосовується до фактичних і до планових (прогнозних) розрахунків витрат. Замовник сам у Тендерній документації передбачив вимогу (пункт 2 Розділу 5 “Оцінка тендерної пропозиції” Інші умови тендерної документації): учасники відповідають за зміст своїх тендерних пропозицій та повинні дотримуватись норм чинного законодавства України. Отже, Замовник у тендерній документації передбачив, що документи складені учасником та подані у складі тендерної пропозиції повинні відповідати вимогам нормативних документів, які регулюють їх складання. Таким чином, твердження Замовника у наданих поясненнях, що “положення тендерної документації щодо орієнтовної калькуляції є чіткими та не передбачають обов'язкового дотримання структури витрат відповідно до НП(С)БО16” суперечить його ж тендерній документації. Встановлення Замовником вимоги про подання калькуляції означає, що такий документ повинен відповідати законодавчому змісту цього поняття. Тендерна процедура не допускає підміни змісту документа його назвою. Замовник не конкретизує окремі вимоги щодо складання калькуляції, отже повинні застосовуватись загальні правила, встановлені законодавством. Саме тому всі учасники повинні керуватися нормативним визначенням калькуляції витрат. У протилежному випадку учасники отримують можливість подавати документи довільного змісту під назвою «калькуляція», що унеможливлює об’єктивне та співставне оцінювання тендерних пропозицій і фактично нівелює мету встановлення відповідної вимоги. Крім того, ключовим аргументом Скаржника у даному питанню є все ж невідповідність поданого Переможцем документу саме вимогам Тендерної документації. Пунктом 6 Додатку 3 «Перелік документів та/або інформації, які подаються Учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції» визначено перелік документів та/або інформації на підтвердження інформації про технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі. Дослівне формулювання вимоги пункту 6.1 цього Додатку: Учасник в складі тендерної пропозиції подає орієнтовну калькуляцію основних статей витрат загальної суми пропозиції. До калькуляції включаються всі прогнозовані витрати Учасника, які він планує понести під час надання послуг їдалень, для забезпечення якості послуг і дотримання затверджених Урядом норм харчування. Тобто Замовник безумовно передбачив включення до калькуляції всіх витрат учасника, які він планує понести. Вимога про подання орієнтовної калькуляції не змінює її фактичної суті. Ознака «орієнтовна» характеризує ступінь точності розрахунку та означає, що калькуляція може містити прогнозні показники, та може змінюватися в процесі надання послуг, однак жодним чином не означає можливості не включати обов’язкові складові ціни чи подавати калькуляцію, яка не охоплює всі витрати, передбачені умовами виконання договору. Орієнтовний розрахунок повинен базуватися на реальних економічних складових діяльності підприємства, інакше він перестає бути калькуляцією як такою. Орієнтовний характер калькуляції не звільняє учасника від обов’язку включити всі витрати, та не може бути використаний Замовником як аргумент для виправдання очевидної невідповідності поданого розрахунку. Твердження Замовника що “жодних детальних вимог щодо змісту калькуляції не передбачено, окрім “Прогнозованих витрат” тобто, які саме основні статті витрат повинні бути включені у калькуляцію Тендерною документацією також не зазначалося”, не узгоджується з буквальним змістом самої вимоги. Пункт 6.1 Додатку 3 вимагає включення до калькуляції всіх прогнозованих витрат учасника, які він планує понести під час надання послуг їдалень для забезпечення якості послуг і дотримання затверджених Урядом норм харчування. Так само безпідставним є трактування Замовником виразу «основних статей витрат» як такого, що надає учаснику право самостійно визначати перелік витрат, які підлягають відображенню у калькуляції. Проте, таке уточнення стосується не переліку витрат, а рівня їх групування. Воно характеризує ступінь деталізації калькуляції, тобто спосіб подання інформації: учасник не зобов’язаний розписувати витрати в розрізі кожної позиції, але зобов’язаний охопити весь масив прогнозованих витрат і подати їх у зрозумілих основних статтях. Вимога повноти закладена у слові «всі». А вимога структурування - у словах «за основними статтями». Разом ці вирази формують єдину вимогу: надати калькуляцію, яка охоплює всі прогнозовані витрати та розкриває їх за ключовими статтями, достатніми для розуміння, з яких складових формується загальна сума пропозиції. Отже, пояснення Замовника про те, що тендерна документація не конкретизувала, які саме основні статті витрат повинні бути включені, не спростовує порушення, а лише підтверджує, що Замовник підміняє встановлений ним критерій повноти критерієм формальної наявності документа. Вимога тендерної документації була спрямована саме на те, щоб учасник підтвердив реалістичність формування загальної ціни та наявність у ній усіх необхідних витрат. Калькуляція, яка не містить відображення всіх прогнозованих витрат та не підтверджує врахування повного обсягу зобов’язань за договором, не відповідає вимогам пункту 6.1 Додатку 3 тендерної документації та не може бути визнана такою, що відповідає встановленим умовам закупівлі. При цьому витрати на сплату податку на додану вартість становлять 20% від вартості послуги, а отже безперечно належать саме до основних витрат, які формують кінцеву ціну договору. При цьому зіставлення поданих розрахунків свідчить, що податок на додану вартість у структурі наданої калькуляції фактично не врахований, що підтверджується простими арифметичними розрахунками. Відповідно до форми «Ціна тендерної пропозиції.pdf», поданої Переможцем у складі тендерної пропозиції, а також згідно з даними, зазначеними ним в електронній системі закупівель, загальна вартість пропозиції становить 9 169 637,40 грн з урахуванням податку на додану вартість. З урахуванням ставки ПДВ у розмірі 20% - вартість без ПДВ становить 7 641 364,50 грн, а сума самого податку - 1 528 272,90 грн. Таким чином, ПДВ є окремою, однією з основних складових ціни тендерної пропозиції, яка безпосередньо впливає на структуру ціни договору. Водночас аналіз поданої орієнтовної калькуляції основних статей витрат свідчить про відсутність у її структурі податку на додану вартість. У калькуляції передбачено лише чотири узагальнені статті: собівартість продуктів, заробітна плата, податки та інші витрати. При цьому стаття «податки» визначена у розмірі 319 000,00 грн, що об’єктивно не відповідає сумі ПДВ у 1 528 272,90 грн. Одночасно стаття «інші витрати» у розмірі 981 882,40 грн є меншою за суму ПДВ, що математично унеможливлює включення до неї повного обсягу цього податку. Отже, з економічної та арифметичної точки зору ПДВ не відображено у жодній складовій поданої калькуляції. Таким чином, є очевидним, що орієнтовна калькуляція сформована без урахування податку на додану вартість як обов’язкової складової загальної ціни тендерної пропозиції. Таким чином, виникає очевидний розрив між ціною, заявленою Переможцем в електронній системі закупівель, та її економічним обґрунтуванням у поданій калькуляції. Фактично Переможець обґрунтовує можливість виконання договору, виходячи із витрат, що не відповідають повному обсягу його фінансових зобов’язань з урахуванням податкового навантаження. Водночас пунктом 1 Розділу 5 «Оцінка тендерної пропозиції» Тендерної документації передбачено, що учасник визначає ціни на послуги з урахуванням податків і зборів, у тому числі податку на додану вартість, а також усіх інших витрат, передбачених для послуг відповідного виду. Пункт 2 цього ж розділу встановлює, що вартість тендерної пропозиції та всі інші ціни повинні бути чітко визначені. Крім того, тендерна документація вимагала подання орієнтовної калькуляції саме загальної суми пропозиції. Поняття «загальна сума пропозиції» у цьому випадку очевидно співвідноситься із сумою, поданою в електронній системі закупівель, тобто із ціною з урахуванням ПДВ. Калькуляція фактично відображає суму без ПДВ, а це підтверджує невідповідність між змістом поданого документа та вимогами тендерної документації. Окремо слід наголосити, що у своїх поясненнях Замовник проігнорував один із ключових аргументів Скарги, а саме - вимоги пункту 1.3 Додатку 2 «Інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі – технічні вимоги до предмета закупівлі». Зазначеним пунктом встановлено: «Оплата комунальних послуг під час надання послуг здійснюється Виконавцем згідно вимог чинного законодавства. Учасник зобов’язаний окремо укласти з КЗ «Верхньодніпровський ДБІ №2» ДОР» (в термін не пізніше дати укладення договору про закупівлю) договір відшкодування комунальних послуг на такі види енергоносіїв (електрична енергія, послуги з водопостачання та водовідведення, теплопостачання/газопостачання, послуги з поводження з побутовими відходами (вивезення сміття).» Таким чином, обов’язок оплачувати комунальні послуги (без яких технологічний процес організації харчування не може функціонувати ні з виробничої, ні з санітарної точки зору) визначений Замовником як окрема складова технічних вимог до предмета закупівлі. Сам факт окремого акценту у Тендерній документації на цих витратах, свідчить що Замовник визнав їх суттєвими для належного виконання договору. Відповідно, при виконанні вимоги пункту 6.1 Додатку 3 щодо включення до калькуляції основних статей витрат, ці витрати мали бути відображені у калькуляції Переможця. Зміст документа не дозволяє встановити, чи враховано витрати на енергоносії та комунальні послуги взагалі, у якому обсязі вони розраховані та яким чином інтегровані у загальну ціну пропозиції. Це означає, що калькуляція не підтверджує врахування обов’язкової вимоги технічного завдання та свідчить про невідповідність тендерної пропозиції технічним вимогам. Таким чином, ігнорування конкретних доводів і відсутність предметної позиції з боку Замовника свідчать про те, що він фактично ухилився від обґрунтування спірних вимог, не спростував установлених порушень та мовчазно визнав обґрунтованість висновків, викладених Скаржником. Така поведінка узгоджується із загальними принципами адміністративного процесу та практикою розгляду скарг у сфері публічних закупівель, відповідно до якої ненадання заперечень розцінюється як мовчазне визнання доводів іншої сторони. Замовник, утримавшись від подання будь-яких спростувань, фактично визнав аргументацію Скаржника обґрунтованою та не спростованою. З огляду на це, Скаржник просить Колегію АМКУ при ухваленні рішення врахувати відсутність позиції Замовника як обставину, що свідчить про його фактичну згоду із доводами скарги, та розцінити ненадання заперечень як визнання встановленого порушення. У зв’язку з цим просимо задовольнити вимогу у відповідному пункті Скарги як таку, що залишилася неоспореною, не спростованою та фактично погодженою Замовником шляхом бездіяльності у частині надання пояснень. Твердження Замовника про некоректно наведену Скаржником практику АМКУ також вважаємо необґрунтованим. Скаржник посилається на відповідні рішення АМКУ з урахуванням усталеного підходу органу оскарження до оцінки виконання вимог щодо подання калькуляції витрат. У даній закупівлі наявне саме невиконання вимог тендерної документації щодо змісту калькуляції. Документація передбачає включення всіх прогнозованих витрат учасника, однак поданий Переможцем документ не відображає повного складу витрат, зокрема не містить ПДВ як істотної складової ціни, не підтверджує врахування витрат на оплату комунальних послуг, що передбачено технічними вимогами, а також не забезпечує можливості перевірити відповідність структури ціни умовам закупівлі. Саме тому наведена практика є релевантною та підлягає застосуванню при оцінці спірних правовідносин. Твердження Замовника, що “Тендерна документація не містить жодних вимог, щодо надання учасником саме «економічного обґрунтування» ціни пропозиції, яке повинна підтверджуватися «орієнтованою калькуляцією» основних статей витрат суми пропозиції.”свідчить про упередженість Замовника та зниження стандарту перевірки вимог до Переможця, адже в такому випадку нівелюється сама суть калькуляції. Калькуляція за своєю економічною природою є саме розшифровкою ціни, тобто документом, який відображає складові її формування та підтверджує, що заявлена вартість послуг базується на реальних витратах, необхідних для виконання договору. Виходячи із пояснень Замовника, калькуляція не повинна підтверджувати відповідність ціни витратам, не повинна демонструвати структуру ціни і забезпечувати можливість її перевірки. У такому випадку сама вимога щодо подання калькуляції не виконує жодної функції в процедурі оцінки тендерних пропозицій. Фактично Замовник відмовляється від змістовної перевірки виконання власних вимог та визнає, що подана калькуляція не виконує підтвердної функції, для якої вона була передбачена тендерною документацією. Виконання вимог тендерної документації є обов’язковим для всіх учасників процедури закупівлі, і для самого Замовника. Після її оприлюднення Замовник втрачає можливість довільно змінювати зміст встановлених вимог, надавати їм інше тлумачення або застосовувати їх вибірково залежно від конкретного учасника. Учасники, готуючи свої тендерні пропозиції, керуються виключно її змістом і не можуть виходити з припущень щодо альтернативного розуміння вимог Замовником під час розгляду пропозицій. Таким чином, усі учасники перебували в однакових умовах та формували свої пропозиції відповідно до тих правил, які були дослівно викладені у документації на момент подання пропозицій. Зміна Замовником змісту власних вимог або зниження стандарту їх застосування вже після завершення етапу подання пропозицій порушує принцип рівного ставлення до учасників. Законодавство у сфері публічних закупівель покладає на Замовника не право, а обов’язок перевіряти відповідність тендерних пропозицій встановленим вимогам та відхиляти пропозиції, які таким вимогам не відповідають. Замовник не наділений повноваженням оцінювати доцільність виконання власних вимог або вирішувати, які з них є істотними, а які можна ігнорувати після завершення процедури подання пропозицій. Встановивши певні критерії та перелік документів, Замовник зобов’язаний застосовувати їх однаково до всіх учасників. Отже, пояснення Замовника не спростовують доводів Скаржника, а навпаки підтверджують, що подана ТОВ «ПРОДУКТЛАЙН» орієнтовна калькуляція: не відображає всі прогнозовані витрати; не відповідає змісту поняття «загальна сума пропозиції»; не підтверджує спроможність учасника виконати договір з дотриманням технічних та якісних вимог. Таким чином, тендерна пропозиція ТОВ «ПРОДУКТЛАЙН» не відповідає вимогам тендерної документації, а рішення Замовника про визначення Переможця є таким, що прийняте з порушенням законодавства у сфері публічних закупівель. 2. Щодо подання документу на право користування генератором У своїх поясненнях Замовник зазначає, що «Скаржник також посилається на невідповідність технічним та якісним характеристикам предмета закупівлі в частині не надання ТОВ «ПРОДУКТЛАЙН» належним чином оформленого договору оренди генератора». З самого початку необхідно звернути увагу на те, що Скарга не ставила під сумнів питання оформлення договору оренди. Аргументація Скаржника стосувалася безпосередньо питання чинності договору та наявності у Переможця підтвердженого права користування генератором протягом строку, визначеного тендерною документацією. Отже, предмет оскарження полягає не у формальних недоліках документа, а у відсутності належного підтвердження відповідності встановленій технічній вимозі. Заміна у поясненнях Замовника доводів про відсутність підтвердженої чинності договору на «неналежне оформлення» є свідомою спробою нівелювати аргумент Скаржника, створюючи хибне враження, що йдеться про несуттєві формальні зауваження. Проте, саме чинність договору оренди у визначений період є обставиною, яка підлягала перевірці Замовником під час оцінки тендерної пропозиції. Замовник також вказує: “Вказана умова договору не містить у собі обмеження щодо кількості пролонгувань, не зазначено, що «договір пролонгується на один календарний рік» або «договір пролонгується тільки один раз». Таким чином, 31.12.2024 року вказаний договір було пролонговано автоматично до 31.12.2025 року, а 31.12.2025 року договір було пролонговано автоматично до 31.12.2026 року, що повністю відповідає вимогам Тендерної документації щодо строку дії договору на користування генератором.” Наведені Замовником висновки щодо автоматичної пролонгації договору оренди генератора до 31.12.2026 року не відповідають ані змісту самого договору, ані правилам тлумачення правочинів, ані мовно-логічному змісту використаного формулювання. Пункт 10.1 договору встановлює: «Цей договір набирає чинності з моменту його укладення та підписання Сторонами та діє до 31.12.2024 р., у разі відсутності зауважень щодо подальшої дії цього Договору від жодної із Сторін Договору, договір пролонгується на наступний календарний рік на тих самих умовах.». За правилами українського правопису слово «один» у словосполученні «один календарний рік» може бути опущене без зміни змісту висловлювання, оскільки однина іменника вже сама по собі означає одиничність періоду. Таким чином, формулювання «наступний календарний рік» мовно і юридично означає продовження саме на один календарний рік після завершення первісного строку дії договору. Натомість у разі наміру сторін передбачити можливість безперервної або багаторазової пролонгації договору формулювання договору мало б іншу граматичну будову. Зокрема, використовувалася б множина - «наступні календарні роки», або зазначалося б про пролонгацію «на кожний наступний календарний рік». При цьому слово «кожний» або інше рівнозначне уточнення не може бути опущене без втрати змісту, оскільки саме воно встановлює повторюваність дії. В українській мові відсутність такого уточнення означає одноразовість події. Отже, мовно-логічний аналіз положення договору свідчить, що сторони передбачили можливість одноразового продовження строку його дії на один наступний календарний рік, а не автоматичну пролонгацію на невизначену кількість років. Позиція Замовника ґрунтується на припущенні про необмежену кількість пролонгацій, однак таке припущення не випливає із тексту договору. Окремо слід звернути увагу на те, що у своїх поясненнях Замовник впевнено стверджує, що 31.12.2024 року договір було автоматично пролонговано до 31.12.2025 року, а 31.12.2025 року - відповідно до 31.12.2026 року. Такі висновки викладені як встановлений факт, хоча матеріали тендерної пропозиції Переможця не містять жодного документального підтвердження зазначених обставин. Законодавство в сфері закупівель не передбачає можливість будь-якого спілкування між замовником та учасником, яке може вплинути на результати тендеру, задля уточнень документів, що подані в електронній системі або дозапитування будь-яких документів поза електронною системою закупівель. Залишається незрозумілим, на підставі яких саме доказів Замовник дійшов висновку про настання пролонгації договору у відповідні дати, оскільки у складі тендерної пропозиції відсутні будь-які документи, що підтверджують фактичне продовження дії договору. Переможцем не надано жодного документу, який би дозволив зробити однозначний висновок про пролонгацію правовідносин. Більше того, сам договір містить положення, яке Замовником фактично проігноровано. Згідно з пунктом 10.3 договору, його дія припиняється у разі закінчення строку, на який він був укладений. Тобто чітко зафіксовано строковий характер договору. Отже договір не передбачає безперервного автоматичного пролонгування, а має визначений термін дії. За відсутності належного підтвердження Замовник не має підстав вважати договір чинним до 31.12.2026 року. Фактично Замовник підміняє перевірку документально підтверджених фактів власними припущеннями щодо можливого розвитку договірних відносин між третіми особами, що виходить за межі об’єктивної оцінки тендерної пропозиції. Таким чином, твердження про автоматичну пролонгацію договору до 31.12.2026 року не підтверджене жодними документами у складі тендерної пропозиції Переможця та суперечить самому змісту договору, який визначає його строковий характер і припинення дії після закінчення встановленого строку. Посилання Замовника на норми Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) є юридично некоректним з точки зору застосування норм та за предметом доказування у процедурі публічних закупівель. Дійсно, ЦК України допускає свободу договору та можливість встановлення сторонами відповідних умов. Однак така умова має бути закріплена у самому договорі і повинна дозволяти зробити безсумнівний висновок про чинність правовідносин на відповідний період. У даному випадку поданий Переможцем договір не містить формулювання, яке б однозначно підтверджувало автоматичну пролонгацію до 31.12.2026 року, а тим більше - не містить жодного підтвердження того, що пролонгація фактично відбулася. Замовник, посилаючись на статтю 650¹ ЦК України, додатково заявляє, що «не існує обов’язку надавати додаткові підтвердження або нові документи для пролонгації, якщо це прямо не передбачено умовами договору». Проте така аргументація, знову ж таки, базується на підміні понять. Стаття 650¹ ЦК України регулює цивільно-правові взаємовідносини між сторонами договору та питання запевнень щодо обставин при укладенні або виконанні договору. Вона не встановлює правила доведення відповідності учасника вимогам тендерної документації. Процедура публічних закупівель регулюється Законом та Особливостями, відповідно до яких має бути документальне підтвердження встановлених вимог у складі тендерної пропозиції. Саме тендерна документація визначає, який факт має бути підтверджений і яким документом. Цивільний кодекс не скасовує і не замінює цього обов’язку. Саме тому відсутність документу, який би підтверджував продовження строку дії договору на період, що охоплює 2026 рік, свідчить про невідповідність пропозиції Переможця встановленій вимозі. Замовник не може замінювати доказування припущеннями про автоматичне настання пролонгації. Також Замовник стверджує, що «перевірка контрагентів учасника або додаткових умов попередніх договорів не є правом Замовника і не може слугувати підставою для відхилення пропозиції». Проте, у даному випадку йдеться про перевірку виконання конкретної вимоги тендерної документації: наявності у складі пропозиції документа, який підтверджує право користування генератором у визначений строк. Це є прямий обов’язок Замовника у межах розгляду тендерної пропозиції. Встановлення, чи відповідає поданий договір вимозі щодо строку дії, не є «перевіркою контрагентів»; це є перевіркою відповідності документів учасника тендерній документації. Таким чином, посилання Замовника на норми ЦК України не спростовує доводів Скарги, оскільки ці норми не звільняють учасника від обов’язку документально підтвердити вимоги тендерної документації та не надають Замовнику права підміняти відсутні докази припущеннями. Відсутність у складі тендерної пропозиції документального підтвердження чинності права користування генератором на строк не менше ніж до 31.12.2026 року свідчить про невідповідність пропозиції Переможця вимогам тендерної документації. Окрім того, Замовник у своїх поясненнях зазначає, що «…..вимога про можливість учасником забезпечити заклад генератором потужністю 60 Квт. не є технічною вимогою Предмета закупівлі, а відноситься до інших документів, які учасник повинен надати у складі тендерної пропозиції». Звертаємо увагу Комісії АМКУ, що Замовник самостійно визначив вимогу щодо забезпечення генератором саме у складі розділу, що регулює підтвердження технічних, якісних та кількісних характеристик предмета закупівлі. Замовник встановив обов’язок учасника забезпечити заклад генератором визначеної потужності та підтвердити право користування ним протягом усього строку дії договору про закупівлю. Така умова безпосередньо спрямована на гарантування безперервності надання послуг у випадках відключення електропостачання або інших обставин, що унеможливлюють приготування їжі. Отже, вона прямо пов’язана із здатністю учасника виконати предмет закупівлі відповідно до встановлених технічних вимог. Позиція Замовника про те, що ця вимога не є технічною, свідчить про спробу змінити власні вимоги вже після завершення етапу подання тендерних пропозицій. Проте Замовник не вправі переоцінювати або перекваліфіковувати встановлені ним вимоги залежно від результатів розгляду конкретної пропозиції. Визначивши обов’язок підтвердити наявність генератора саме як складову підтвердження технічних характеристик, Замовник був зобов’язаний перевіряти відповідність цієї вимоги з тією ж суворістю, що і будь-якої іншої технічної вимоги. З огляду на викладене, наведені у поясненнях Замовника аргументи не спростовують встановленого факту невідповідності тендерної пропозиції вимогам тендерної документації, оскільки подані у її складі документи не підтверджують право користування генератором протягом усього строку, визначеного Замовником, а також не відповідають характеру та змісту технічної вимоги, встановленої у Додатку 3 до тендерної документації. Оцінка відповідності тендерної пропозиції має здійснюватися виключно на підставі документів, поданих учасником у складі пропозиції, та їх змісту станом на момент закінчення строку подання, без урахування припущень щодо можливості подальшого продовження договору найму або усунення невідповідностей у майбутньому. За таких обставин позиція Замовника щодо визнання тендерної пропозиції такою, що відповідає вимогам тендерної документації, за відсутності належного документального підтвердження виконання встановленої технічної вимоги, не узгоджується з умовами тендерної документації та не може вважатися належним та достатнім обґрунтуванням правомірності прийнятого Замовником рішення. 3. Щодо подання сертифікату про відповідність системи екологічного управління вимогам ДСТУ ISO 14001:2015 (ISO 14001:2015, IDT). Замовник у своїх поясненнях зазначає, що “сертифікація суб’єкта здійснюється за стандартом ДСТУ ISO 14001:2015 (ISO 14001:2015, IDT) згідно НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ Системи екологічного управління ВИМОГИ ТА НАСТАНОВИ ЩОДО ЗАСТОСОВУВАННЯ ДСТУ ISO 14001:2015(ISO 14001:2015, IDT). За змістом зазначеного Національного стандарту України відсутня вимога про втрату чинності сертифіката, в разі відсутності на сертифікати відмітки про проходження наглядового аудиту.” Проте, як уже зазначалося у Скарзі, питання порядку проведення сертифікації систем менеджменту, умов підтримання чинності сертифіката та контролю за його дійсністю регулюються не лише самим стандартом ДСТУ ISO 14001:2015, який визначає вимоги до системи екологічного управління, а й нормативними документами, що встановлюють правила діяльності органів сертифікації. Зокрема, такими правилами є положення стандарту ISO/IEC 17021-1, який визначає вимоги до органів сертифікації систем менеджменту, а також процедури акредитованих органів сертифікації та вимоги органів акредитації. Відповідно до зазначених правил, сертифікація систем менеджменту здійснюється в межах трирічного сертифікаційного циклу, який включає первинний сертифікаційний аудит, обов’язкові щорічні наглядові аудити протягом першого та другого року дії сертифіката, а також ресертифікаційний аудит на третій рік. Саме регулярне проходження наглядових аудитів є необхідною умовою підтримання чинності сертифіката. Сертифікат відповідності системи екологічного управління підтверджує не лише факт первинної сертифікації, але й безперервне функціонування системи менеджменту за умови проходження встановлених процедур нагляду. У разі непроходження наглядового аудиту або відмови від його проведення орган сертифікації, відповідно до правил сертифікації, зобов’язаний призупинити або анулювати дію сертифіката, оскільки відсутнє підтвердження подальшої відповідності системи вимогам стандарту. Отже, зазначення строку дії сертифіката не може вважатися достатнім підтвердженням його чинності без урахування виконання процедур наглядового контролю. При цьому Скаржник не стверджував, що сертифікат втрачає чинність у разі відсутності на ньому відмітки про проходження наглядового аудиту. Предметом доводів Скарги була відсутність у складі тендерної пропозиції будь-якого належного підтвердження виконання вимоги щодо щорічного наглядового контролю, а відповідно і чинності сертифікату відповідно до правил сертифікації. Органи сертифікації дійсно самостійно визначають форму документального підтвердження проходження наглядових аудитів. Однак, аналіз інших сертифікатів, поданих Переможцем у складі тендерної пропозиції та виданих тим самим органом сертифікації - ТОВ «Науково-виробничий центр сертифікації, метрології та стандартизації», - свідчить, що зазначений орган практикує проставлення відповідних відміток про проходження наглядового аудиту безпосередньо на бланку сертифіката. Водночас на Сертифікаті відповідності вимогам ДСТУ ISO 14001:2015 (ISO 14001:2015, IDT) №UA2.EMS.00234-24 від 23 вересня 2024 року відсутня відмітка про проходження наглядового аудиту. Крім того, у складі тендерної пропозиції відсутній будь-який інший документ, який би засвідчував факт проведення відповідного аудиту та підтверджував підтримання чинності сертифіката. Окрім того, Замовник ігнорує застереження, зазначене на самому сертифікаті, а саме: «Сертифікат вважається чинним за умови щорічного підтвердження». Це додатково підтверджує залежність чинності сертифіката від виконання процедури щорічного підтвердження відповідності. Отже, наявність лише бланка сертифіката із зазначеним строком дії не є достатнім доказом його чинності без підтвердження проходження передбачених процедур нагляду. З огляду на дату видачі сертифіката ТОВ «ПРОДУКТЛАЙН» – 23.09.2024 року – наглядовий аудит у 2025 році є обов’язковою процедурою для підтвердження чинності сертифіката у межах заявленого строку його дії. Замовник у своїх поясненнях зазначає, що «Тендерною документацією не вимагалось надання учасником жодних підтверджень проходження наглядового аудиту «Системи екологічного управління» згідно ДСТУ ISO 14001:2015 (ISO 14001:2015, IDT)». Однак, Тендерною документацією вимагалося подання саме чинного сертифіката відповідності системи екологічного управління вимогам ДСТУ ISO 14001:2015. Отже, на виконання даної вимоги учасники повинні не лише подати сертифікат, а підтвердити його дійсність на момент подання тендерної пропозиції. Крім того, тендерна документація покладає на учасників обов’язок документально підтверджувати інформацію, що подається у складі тендерної пропозиції. Відповідно, відомості про наявність та чинність сертифіката не можуть вважатися доведеними без підтвердження чинності, якщо з самого змісту документа випливає залежність його чинності від виконання додаткових умов. Переможець не надав жодного документального підтвердження у складі тендерної пропозиції. Відтак відсутні належні докази того, що сертифікат був чинним саме на дату подання тендерної пропозиції та на момент її розгляду Замовником. Таким чином, вимога пункту 6.8 Додатку 3 тендерної документації щодо надання діючого сертифіката ДСТУ ISO 14001:2015 не була виконана. А отже, тендерна пропозиція Переможця не відповідає встановленим вимогам та підлягає відхиленню на підставі підпункту 2 пункту 44 Особливостей здійснення публічних закупівель. Разом з поясненнями Замовник надав лист органу з сертифікації ТОВ «НАУКОВО-ВИРОБНИЧИЙ ЦЕНТР СЕРТИФІКАЦІЇ, МЕТРОЛОГІЇ ТА СТАНДАРТИЗАЦІЇ» № 20-02\01 від 20.02.2026. Окремо наголошуємо, що лист органу сертифікації, на який посилається Замовник у своїх поясненнях, не є документом, передбаченим тендерною документацією, та не був поданий у складі тендерної пропозиції ТОВ «ПРОДУКТЛАЙН» у встановлений строк. Зазначений лист був отриманий Замовником лише 20.02.2026 року, що свідчить про його надання вже після фактичного закінчення кінцевого строку подання тендерних пропозицій та прийняття рішення про визначення ТОВ «ПРОДУКТЛАЙН» переможцем. Крім того, важливо зазначити, що надання цього документа відбулося вже після подання Скаржником скарги до органу оскарження. Враховуючи дату зазначеного листа відсутні підстави вважати, що Замовник звертався до органу, який видав сертифікат, або отримував від нього будь-які підтвердження чинності сертифікації на етапі розгляду та оцінки тендерної пропозиції ТОВ «ПРОДУКТЛАЙН». Відповідно, рішення про відповідність тендерної пропозиції вимогам тендерної документації було прийнято без документального підтвердження чинності сертифіката станом на момент розкриття тендерних пропозицій. Такий дії Замовника порушують принципи рівного ставлення до учасників, прозорості та об’єктивності оцінки тендерних пропозицій. Оцінка тендерної пропозиції має здійснюватися виключно на підставі документів та інформації, поданих учасником у складі тендерної пропозиції до закінчення строку її подання. Документи, отримані Замовником після спливу такого строку, не можуть вважатися частиною тендерної пропозиції та не підлягають врахуванню при перевірці її відповідності встановленим вимогам. Позиція Скаржника підтверджується практикою органу оскарження. Так, у рішеннях №9923-р/пк-пз від 23.06.2025, №1432-р/пк-пз від 30.01.2025 АМКУ дійшов висновку, що документи та відомості, подані після закінчення кінцевого строку подання тендерних пропозицій, не можуть вважатися складовою частиною тендерної пропозиції та не підлягають урахуванню під час її оцінки. Аналогічна правова позиція викладена у рішенні №10902-р/пк-пз від 11.07.2025, у якому АМКУ прямо зазначив, що документи, подані разом зі Скаргою, не можуть бути враховані Замовником, оскільки вони надані після кінцевого строку подання Пропозицій, визначеного тендерною документацією та електронною системою закупівель. З огляду на викладене, будь-які матеріали, подані учасником після спливу встановленого строку подання пропозицій (у тому числі в межах розгляду скарги), не можуть легалізувати первинні невідповідності тендерної пропозиції та не створюють для Замовника правових підстав враховувати їх при прийнятті рішення за результатами процедури закупівлі. Таким чином, подання Замовником листа органу сертифікації, який не входив до складу тендерної пропозиції Переможця та був наданий поза межами процедури її подання, фактично підтверджує відсутність належного документального підтвердження чинності сертифіката у складі тендерної пропозиції на момент її подання. Такі дії свідчать про намагання обґрунтувати правомірність вже прийнятого рішення Замовника. Водночас відповідність тендерної пропозиції повинна оцінюватися виключно на підставі документів, поданих учасником у встановлений строк, станом на момент її подання та розгляду, без можливості подальшого доповнення або виправлення документів поза межами процедури закупівлі. Щодо відмітки Замовника про те, що «вимога про надання у складі пропозиції «Сертифікату про відповідність системи екологічного управління вимогам ДСТУ ISO 14001:2015 (ISO 14001:2015, IDT)» на ім’я учасника ніяким чином не впливає на виконання ним технічних та якісних характеристик предмета закупівлі та не може вважатися технічними вимогами предмета закупівлі», Скаржник вважає за необхідне звернути увагу Комісії АМКУ на наступне. Зазначена вимога була самостійно встановлена Замовником та включена саме до розділу тендерної документації, який регулює підтвердження технічних, якісних та кількісних характеристик предмета закупівлі. Таким чином, суть цієї вимоги визначена безпосередньо самим Замовником на етапі формування документації, і вона не може бути змінена вже після завершення процедури подання тендерних пропозицій. Включення вимоги щодо надання сертифіката ISO 14001:2015 до складу технічних вимог означає, що Замовник визнав наявність та чинність відповідної системи екологічного управління елементом підтвердження здатності учасника належним чином виконувати предмет закупівлі. Відтак подальше твердження про те, що така вимога «не впливає» на технічні та якісні характеристики предмета закупівлі, фактично нівелює зміст власної тендерної документації Замовника. З огляду на викладене, наведена позиція Замовника свідчить про спробу зменшити значущість встановленої ним же вимоги вже після встановлення факту її невиконання Переможцем. Однак у межах процедури публічних закупівель Замовник пов’язаний умовами власної документації та зобов’язаний оцінювати тендерні пропозиції виключно через перелік встановлених ним вимог, незалежно від подальшої оцінки їх доцільності чи важливості. У зв’язку з цим Скаржник просить орган оскарження зобов’язати Замовника: скасувати рішення про визнання переможцем Процедури закупівлі ТОВ «ПРОДУКТЛАЙН». Скаржник наполягає на всіх доводах, наведених у поданій Скарзі, а також на висновках, що випливають із заперечень до позиції Замовника. Наведені аргументи ґрунтуються на положеннях чинного законодавства України, усталеній практиці його застосування органом оскарження, а також на принципах здійснення публічних закупівель, визначених статтею 5 Закону України «Про публічні закупівлі». Скаржник окремо наголошує, що доводи скарги базуються на чітких нормах права та фактичних обставинах проведення процедури закупівлі. Сукупність викладених обставин свідчить про порушення Замовником принципів здійснення закупівель, зокрема принципів недискримінації учасників, добросовісної конкуренції та пропорційності, а також про необхідність усунення встановлених порушень. Разом з тим просимо врахувати, що Замовником не доведено правомірність спірних рішень та не надано переконливих аргументів, які б спростовували доводи Скаржника. Надані пояснення не усувають виявлених порушень та не підтверджують відповідність дій Замовника вимогам Закону та Особливостей. У зв’язку з викладеним Скаржник просить Комісію АМКУ з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель, здійснити об’єктивний, всебічний та неупереджений розгляд скарги, надати правову оцінку доводам сторін та врахувати додатково подані пояснення і заперечення, які підтверджують наявність порушень з боку Замовника. Скаржник також просить зобов’язати Замовника усунути виявлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель шляхом прийняття рішень, необхідних для відновлення порушених прав та законних інтересів Скаржника, а також забезпечення рівних умов участі та добросовісної конкуренції у процедурі закупівлі. Додатки: рішення АМКУ №9923-р/пк-пз від 23.06.2025 рішення АМКУ №1432-р/пк-пз від 30.01.2025 рішення АМКУ №10902-р/пк-пз від 11.07.2025
Пункт скарги, до якого відноситься пояснення: da4cf6ef4c3d4192b3e18a0b33386118
Дата опублікування: 25.02.2026 13:13
Автор: Скаржник
Номер: 14dd29b67be845e3b93e42046052272d
Тема запиту: Пояснення до скарги
Текст запиту: ПОЯСНЕННЯ по суті скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРСОНАЛ СЕРВІС 24» (Рішення про прийняття до розгляду №1889-р/пк-пз від 19.02.2026 року) Рішенням Комісії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель (далі — Комісія) №1889-р/пк-пз від 19.02.2026р. прийнято до розгляду скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРСОНАЛ СЕРВІС 24» (далі — Скаржник) вих. №130226-56 від 17.02.2026р., зареєстровану в електронній системі закупівель (далі — ЕСЗ) за № UA-2026-01-28-010287-a.с1 від 17.02.2026р. (далі — Скарга). Згідно з пунктом 2 згаданого рішення Замовнику потрібно протягом двох робочих днів надіслати в електронному вигляді органу оскарження відповідні інформацію, документи та матеріали щодо проведення Процедури закупівлі шляхом розміщення їх у вигляді файлу в pdf-форматі (а також у форматі "doc" з можливістю копіювання тексту) на вебпорталі Уповноваженого органу. На виконання цього пункту, частини 16 статті 18 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (далі — Закон) та пункту 66 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі» (від 25.12.2015 № 922-VIII), на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі — Особливості), замовник цим листом надає інформацію, що стосується проведення процедури закупівлі відкриті торги з особливостями, оголошеної Замовником від 28.01.2026р. за предметом закупівлі: Послуги щодо забезпечення харчування підопічних закладу, код ДК 021:2015 - 55510000-8 Послуги їдалень (аутсорсинг) (далі — Процедура закупівлі, Закупівля). 13.02.2026 року було прийнято рішення Замовником про визначення переможцем процедури закупівлі ТОВ «ПРОДУКТЛАЙН» згідно із протоколом № 21. У Скарзі Скаржник вважає «рішення про визначення Переможцем закупівлі ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ПРОДУКТЛАЙН» таким, що суперечить законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок якого порушено права та законні інтереси Скаржника». Замовник не погоджується з вимогами, викладеними у Скарзі, вважає їх необґрунтованими та безпідставними та вважає, що рішення щодо визначення переможцем процедури закупівлі ТОВ «ПРОДУКТЛАЙН» є повністю законним та таким, що відповідає вимогам Тендерної документації, Закону України «Про публічні закупівлі» та Постанові КМУ № 1178 від 12.10.2022 року «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» з огляду на наступне. По-перше, Скаржник у своїй скарзі посилається на нібито невідповідність наданої учасником ТОВ «ПРОДУКТЛАЙН» орієнтовної калькуляції основних статей витрат вимогам Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати» (Наказ Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за № 27/4248, далі – НП(С)БО 16). Зокрема, Скаржник стверджує, що надана калькуляція не відповідає вимогам бухгалтерського обліку та не може вважатися обґрунтованою. Відповідно до Додатку 3 до Тендерної документації «Перелік документів та/або інформації, які подаються Учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції» в п. 6.1. передбачена вимога про надання учасником «орієнтовну калькуляцію основних статей витрат загальної суми пропозиції. До калькуляції включаються всі прогнозовані витрати Учасника, які він планує понести під час надання послуг їдалень, для забезпечення якості послуг і дотримання затверджених Урядом норм харчування». Проте, положення тендерної документації щодо орієнтовної калькуляції є чіткими та не передбачають обов’язкового дотримання структури витрат відповідно до НП(С)БО 16. Тобто Замовник згідно вищенаведеної вимоги вимагав саме орієнтовну, а не точну калькуляцію і саме основних статей витрат загальної суми пропозиції та жодних детальних вимог до змісту калькуляції Тендерною документацією не передбачено, окрім «прогнозованих витрат» тобто, які саме основні статті витрат повинні бути включені у калькуляцію Тендерною документацією також не зазначалося. У складі тендерної пропозиції учасника ТОВ «ПРОДУКТЛАЙН» було надано «Орієнтовну калькуляцію основних статей витрат» вих. № 95 від 29.01.2026 року, яка за своїм змістом повністю відповідає вимогам Тендерної документації Замовника. Тому висновок Скаржника, що орієнтовна калькуляція не відповідає Вимогам та стандартам НП(С)БО є виключно суб’єктивною думкою Скаржника, Тендерна документація не містить у собі жодних вимог щодо структури калькуляції, та обов’язковому включенню всіх статей витрат за переліком згідно стандарту НП(С)БО. Згідно з частиною першою статті 16 Закону України «Про публічні закупівлі» №922‑VIII, Замовник вимагає від учасників процедури закупівлі подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційним критеріям. Відповідно до закону, Замовник не може встановлювати вимоги, які виходять за рамки Тендерної документації та перевищують передбачені нею критерії. Оскільки ТД вимагала орієнтовану калькуляцію основних статей витрат, будь-які посилання Скаржника на національні стандарти бухгалтерського обліку (НП(С)БО 16 «Витрати») не мають юридичного значення для оцінки пропозиції та не можуть бути підставою для її відхилення. НП(С)БО 16 регулює бухгалтерський облік і не встановлює вимог до змісту калькуляцій, що подаються в тендерних пропозиціях. Орієнтована калькуляція має прогнозний характер і може бути коригована учасником у процесі надання послуг. Це підтверджує, що жодні суб’єктивні оцінки Скаржника щодо «невідповідності стандартам НП(С)БО» не можуть вплинути на законність рішення Замовника. Посилання Скаржника на практику АМКУ нібито за аналогічними справами з додаванням конкретних рішень АМКУ стосовно розгляду питання змісту калькуляції, у даному випадку є не коректним та не ідентичним із даною справою. Підставами скасування рішень Замовника з огляду на невідповідність калькуляції учасника вимогам Тендерної документації, було саме чітке невиконання вимог Тендерної документації щодо змісту калькуляції учасниками, який саме було детально передбачено у тексті Тендерної документації. Крім того, в жодній справі не розглядалося питання щодо аналізу документу - «орієнтовна калькуляція», у всіх справах до розгляду приймалася саме «калькуляція», тобто фінальна із чіткими вимогами до змісту. Також необхідно відмітити, що Скаржник безпідставно зазначає, що Замовник вимагав «економічного обґрунтування» ціни пропозиції. Тендерна документація не містить жодних вимог, щодо надання учасником саме «економічного обґрунтування» ціни пропозиції, яке повинна підтверджуватися «орієнтованою калькуляцією» основних статей витрат суми пропозиції. Підстави Скаржника для відхилення пропозиції ТОВ «ПРОДУКТЛАЙН» на основі «невідповідності калькуляції стандартам НП(С)БО» є повністю суб’єктивними і не підтверджені фактичними або нормативними вимогами, а надана орієнтована калькуляція відповідає всім умовам Тендерної документації та вимогам закону. По-друге, Скаржник також посилається на невідповідність технічним та якісним характеристикам предмета закупівлі в частині не надання ТОВ «ПРОДУКТЛАЙН» належним чином оформленого договору оренди генератора. Відповідно до Додатку 3 до Тендерної документації «Перелік документів та/або інформації, які подаються Учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції» в п. 6.5. передбачено, що «-Учасник у складі тендерної пропозиції надає гарантійний лист про можливість забезпечити заклад генератором з мінімальною потужністю не менш ніж 60 кВт для збереження можливості безперебійного харчування в разі неможливості фактичного приготування страв (відключення електричної енергії, несприятливих природних умов та інше). У складі пропозиції учасника надаються документи в яких підтверджується потужність генератора, необхідну для збереження можливості безперебійного харчування та право користування генератором Учасником, а саме видаткова накладна з зазначенням відповідної потужності, що підтверджує право власності на генератор у Учасника, або право користування учасником - договір оренди з зазначенням відповідної потужності, з правом встановлення генератора за місцезнаходженням Замовника протягом строку дії договору про закупівлю. Договір оренди повинен бути зі строком дії не менше ніж до 31.12.2026 року» У складі тендерної пропозиції учасник ТОВ «ПРОДУКТЛАЙН» з метою виконання зазначеної вимоги надав: - Договiр найму обладнання вiд 01 лютого 2024 року; - Гарантійний лист Вuх. N 81 від 29.01.2026 року «про можливість забезпечити заклад генератором потужністю не менше 60 Квт.» У відповідності до Договору найму обладнання від 01.02.2024 року п. 1.1. передбачено «"НАЙМОДАВЕЦЬ" передає "НАЙМАЧУ”, а “НАЙМАЧ" приймає від "НАЙМОДАВЦЯ" в строкове платне користування наступне майно, відповідно до умов цього Договору: генератор дизельний, модель - DG91 СР потужність - 82.5-90.7 KVA.» Додатком до цього договору є «Акт приймання-передачі від 01.02.2024 року», яким підтверджується факт передання у користування ТОВ «ПРОДУКТЛАЙН» генератором дизельним, модель - DG91 СР потужність - 82.5-90.7 KVA. Згідно п. 10.1 договору передбачено, що «Цей договір набирає чинності з моменту його укладення та підписання Сторонами та діє до 31.12.2024 р., у разі відсутності зауважень щодо подальшої дії цього Договору від жодної із Сторін Договору, договір пролонгується на наступний календарний рік на тих самих умовах.» Вказана умова договору не містить у собі обмеження щодо кількості пролонгувань, не зазначено, що «договір пролонгується на один календарний рік» або «договір пролонгується тільки один раз». Таким чином, 31.12.2024 року вказаний договір було пролонговано автоматично до 31.12.2025 року, а 31.12.2025 року договір було пролонговано автоматично до 31.12.2026 року, що повністю відповідає вимогам Тендерної документації щодо строку дії договору на користування генератором. У відповідності до ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України передбачений принцип «свободи договору», а саме, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору. Договір із такою умовою може пролонговуватись необмежену кількість разів, якщо сторони цього не змінять або не припинять дію договору. Тобто, якщо договір передбачає автоматичну пролонгацію, відсутність додаткової угоди про продовження строку не є порушенням договору або законодавства. Автоматична пролонгація є стандартною цивільно-правовою конструкцією, яка дозволяє сторонам забезпечити безперервне виконання зобов’язань без необхідності кожного разу укладати нову угоду. У цьому випадку, договір продовжується на умовах, визначених первісним документом, і сторони зберігають усі права та обов’язки без додаткових дій. Відповідно до ст. 6501 Цивільного кодексу України, сторони можуть надавати запевнення щодо обставин, що мають значення для виконання договору, але не існує обов’язку надавати додаткові підтвердження або нові документи для пролонгації, якщо це прямо не передбачено умовами договору. Таким чином, відсутність окремого додатку про продовження строку дії договору не свідчить про його недійсність або порушення. Крім того, автоматична пролонгація не впливає на оцінку Учасника у процедурі закупівлі, оскільки Замовник має право оцінювати лише ті кваліфікаційні критерії, які чітко передбачені Тендерною документацією та законодавством. Перевірка контрагентів учасника або додаткових умов попередніх договорів не є правом Замовника і не може слугувати підставою для відхилення пропозиції. Тобто Договір найму обладнання, предметом якого генератором дизельним, модель - DG91 СР потужність - 82.5-90.7 KVA є чинним до 31.12.2026 року, що відповідає вимогам Тендерної документації. Крім того, предметом закупівлі є Послуги їдалень (аутсорсинг) за місцезнаходженням Замовника. Тобто вимога про можливість учасником забезпечити заклад генератором потужністю 60 Квт. не є технічною вимогою Предмета закупівлі, а відноситься до інших документів, які учасник повинен надати у складі тендерної пропозиції. По-третє, Скаржник також посилається на невідповідність технічним та якісним характеристикам предмета закупівлі в частині надання ТОВ «ПРОДУКТЛАЙН», на думку Скаржника, сертифікату про відповідність системи екологічного управління вимогам ДСТУ ISO 14001:2015, який втратив чинність. Твердження Скаржника є суб’єктивним та таким, що не відповідає дійсності. Відповідно до Додатку 3 до Тендерної документації «Перелік документів та/або інформації, які подаються Учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції» в п. 6.8. Додатку 3 до Тендерної документації «Перелік документів та/або інформації, які подаються Учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції» передбачено, що «- Учасник повинен надати у складі пропозиції наступні документи: сканований оригінал діючого на момент розкриття пропозиції сертифікату про відповідність системи екологічного управління вимогам ДСТУ ISO 14001:2015 (ISO 14001:2015, IDT), що виданий на ім’я учасника. Сертифікат повинен бути виданий органом сертифікації, що акредитований Національним агентством з акредитації України». Учасником ТОВ «ПРОДУКТЛАЙН» у складі пропозиції надано: - Сканований оригінал Сертифікату системи екологічного управління стосовно надання послуг ресторанів і пунктів швидкого харчування, послуг щодо виїзного ресторанного обслуговування (кейтерингу), послуг громадського харчування (виготовлення та постачання готових страв, кулінарних виробів, напоїв тощо за місцем розташування закладів). Діяльність зі зберігання (складування і відвантаження) та транспортування харчових продуктів, оптової та роздрібної торгівлі харчовими продуктами та напоями ДСТУ ISO 14001:2015 (ISO 14001:2015, IDT) «Системи екологічного управління. Вимоги та настанови щодо застосування», виданий ТОВ «НАУКОВО-ВИРОБНИЧИЙ ЦЕНТР СЕРТИФІКАЦІЇ, МЕТРОЛОГІЇ ТА СТАНДАРТИЗАЦІЇ» (Атестат про акредитацію № 8О115 від 16.09.2024 до 27.02.2027, виданий Національним агентством з акредитації України). Дата видачі 23.09.2024 року, строк чинності до 16.08.2026 року. Також хочемо зазначити, що сертифікація суб’єкта здійснюється за стандартом ДСТУ ISO 14001:2015 (ISO 14001:2015, IDT) згідно НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ Системи екологічного управління ВИМОГИ ТА НАСТАНОВИ ЩОДО ЗАСТОСОВУВАННЯ ДСТУ ISO 14001:2015(ISO 14001:2015, IDT). За змістом зазначеного Національного стандарту України відсутня вимога про втрату чинності сертифіката, в разі відсутності на сертифікати відмітки про проходження наглядового аудиту. Крім того, жодним нормативним документом або стандартом взагалі не затверджені «Типові форми» таких сертифікатів. А тому відсутність відмітки на сертифікаті щодо проходження наглядового аудиту взагалі не свідчить про втрату чинності самого сертифікату. Тендерною документацією не вимагалось надання учасником жодних підтверджень проходження наглядового аудиту «Системи екологічного управління» згідно ДСТУ ISO 14001:2015 (ISO 14001:2015, IDT). Додатковим підтвердженням чинності зазначеного сертифікату є лист органу з сертифікації ТОВ «НАУКОВО-ВИРОБНИЧИЙ ЦЕНТР СЕРТИФІКАЦІЇ, МЕТРОЛОГІЇ ТА СТАНДАРТИЗАЦІЇ» (Лист додається окремим файлом Додаток №2), в якому чітко зазначено, що Сертифікат системи екологічного управління стосовно надання послуг ресторанів і пунктів швидкого харчування, послуг щодо виїзного ресторанного обслуговування (кейтерингу), послуг громадського харчування (виготовлення та постачання готових страв, кулінарних виробів, напоїв тощо за місцем розташування закладів). Діяльність зі зберігання (складування і відвантаження) та транспортування харчових продуктів, оптової та роздрібної торгівлі харчовими продуктами та напоями ДСТУ ISO 14001:2015 (ISO 14001:2015, IDT) «Системи екологічного управління. Вимоги та настанови щодо застосування», виданий ТОВ «НАУКОВО-ВИРОБНИЧИЙ ЦЕНТР СЕРТИФІКАЦІЇ, МЕТРОЛОГІЇ ТА СТАНДАРТИЗАЦІЇ» (Атестат про акредитацію № 8О115 від 16.09.2024 до 27.02.2027, виданий Національним агентством з акредитації України). Дата видачі 23.09.2024 року є чинним до 16.08.2026 року. Також необхідно відмітити, що вимога про надання у складі пропозиції «Сертифікату про відповідність системи екологічного управління вимогам ДСТУ ISO 14001:2015 (ISO 14001:2015, IDT)» на ім’я учасника ніяким чином не впливає на виконання ним технічних та якісних характеристик предмета закупівлі та не може вважатися технічними вимогами предмета закупівлі. Відтак, з огляду на зазначене, у Замовника були відсутні підстави для відхилення тендерної пропозиції учасника на підставі пiдпункту 2 пункту 44 Особливостей. Керуючись статтями 5, 18 Закону та пунктами 66 і 67 Особливостей, Комунальний заклад «Верхньодніпровський дитячий будинок-інтернат №2» Дніпропетровської обласної ради» звертається з проханням до Комісії прийняти рішення про повну відмову в задоволенні Скарги Товариства з обмеженою відповідальністю “ПЕРСОНАЛ СЕРВІС 24” щодо порушення за закупівлею UA-2026-01-28-010287-a. ПРОШУ: 1. Взяти до уваги цю інформацію та обґрунтування щодо зауважень, викладених у Скарзі. 2. Не брати до уваги твердження, викладені у Скарзі. 3. Відмовити в задоволенні Скарги повністю. Додатки: - Додаток№1. Текст НАЦІОНАЛЬНОГО СТАНДАРТУ УКРАЇНИ Системи екологічного управління ВИМОГИ ТА НАСТАНОВИ ЩОДО ЗАСТОСОВУВАННЯ ДСТУ ISO 14001:2015(ISO 14001:2015, IDT). - Додаток №2. Лист ТОВ «НАУКОВО-ВИРОБНИЧИЙ ЦЕНТР СЕРТИФІКАЦІЇ, МЕТРОЛОГІЇ ТА СТАНДАРТИЗАЦІЇ».
Пункт скарги, до якого відноситься пояснення: da4cf6ef4c3d4192b3e18a0b33386118
Дата опублікування: 23.02.2026 13:36
Автор: Замовник