-
Відкриті торги з особливостями
-
Однолотова
-
КЕП
Послуги з утримання та прибирання об’єктів благоустрою на території Шевченківського району в м. Дніпрі (Благоустрій населених пунктів)
Завершена
1 700 000.00
UAH з ПДВ
Період оскарження:
22.01.2026 16:37 - 10.04.2026 00:00
Скарга
Виконана замовником
КЕП
Скарга
Номер:
8e1ec87a98ba4204b784d66a451f8be0
Ідентифікатор запиту:
UA-2026-01-22-017250-a.b3
Назва:
Скарга
Скарга:
Пов'язані документи:
Учасник
- Поденко Інна Анатол〓〓〓вна-посв〓дчення озеленювач 5-го розряду.pdf 14.03.2026 13:03
- Перелік змін_від 13.03.2026 до протоколу №22.docx 14.03.2026 13:03
- Додаток 4 до ТД_Проєкт договору_Нова редакція.docx 14.03.2026 13:03
- ЛИСТ.docx 14.03.2026 13:03
- Оскарження дискрим АМКУ.pdf 14.03.2026 13:03
- Петриченко Дмитро Миколаи〓ович-посв〓дчення озеленювач 5-го розряду.pdf 14.03.2026 13:03
- Оскарження дискрим АМКУ.doc 14.03.2026 13:03
- Цибульськии〓 Олександр Вікторович-посвідчення озеленювач 5-го розряду.pdf 14.03.2026 13:03
- рішення від 05.03.2026 №2581.pdf 14.03.2026 13:03
- sign.p7s 14.03.2026 14:08
- рішення від 17.03.2026 №3058.pdf 17.03.2026 17:13
- інформація про резолютивну частину рішення від 25.03.2026 №3509.pdf 26.03.2026 13:13
- рішення від 25.03.2026 №3509.pdf 30.03.2026 11:16
- Пояснення по суті скарги.pdf 19.03.2026 18:13
- Пояснення по суті скарги.docx 19.03.2026 18:13
- Протокол №42_зміни у ТД.docx 08.04.2026 17:09
- Протокол №42.pdf 08.04.2026 17:09
Дата прийняття скарги до розгляду:
14.03.2026 14:10
Дата розгляду скарги:
25.03.2026 10:00
Місце розгляду скарги:
Антимонопольний комітет України
Дата прийняття рішення про прийняття скарги до розгляду:
17.03.2026 17:13
Дата прийняття рішення про вирішення скарги:
30.03.2026 11:17
Дата виконання рішення Замовником:
08.04.2026 17:09
Коментар замовника щодо усунення порушень:
Замовником виконано рішення Комісії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель №3509-р/пк-пз від 25.03.2026, а саме: внесені зміни до тендерної документації за процедурою закупівлі.
Пункт скарги
Порядковий номер пункту скарги:
1
Номер:
f8413a3dda8949e6a2f60fe999c86bb2
Заголовок пункту скарги:
Тендерна документація
Тип пов'язаного елемента:
Скарга на закупівлю
Тип порушення:
Порушення, пов'язані з вимогами законодавства
Ідентифікатор класифікації:
Умови проекту договору
Тип порушення:
Умови проекту договору
Опис суті пункту скарги:
ДО: ПОСТІЙНО ДІЮЧОЇ АДМІНІСТРАТИВНОЇ КОЛЕГІЇ АНТИМОНОПОЛЬНОГО КОМІТЕТУ УКРАЇНИ З РОЗГЛЯДУ СКАРГ ПРО ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА У СФЕРІ ПУБЛІЧНИХ ЗАКУПІВЕЛЬ
адреса: 03035, м. Київ-35, вул. Митрополита Василя Липківського, 45
СКАРЖНИК: ФIЗИЧНА ОСОБА ПІДПРИЄМЕЦЬ ПЕТРИЧЕНКО ДМИТРО МИКОЛАЙОВИЧ
код ЄДРПОУ: 3189220899
адреса: Україна, 51400, Днiпропетровська обл.,Павлоградський район, вул.35-i Дивiзii, будинок 2, квартира 59
тел.: +380508886606
ЗАМОВНИК ТОРГІВ: Адміністрація Шевченківського району Дніпровської міської ради
Вихідний №: 14-03/04/00-10-0500
Дата: від 14.03.2026 року
С К А Р Г А
на порушення Замовником законодавства з питань публічних закупівель в
частині встановлення дискримінаційних умов в тендерній документації
Відповідно до оголошення про проведення процедури закупівлі:
№ у ЦБД: UA-2026-01-22-017250-a
№ ЛОТу (назва): ---
Найменування Замовника: Адміністрація Шевченківського району Дніпровської міської ради (далі по тексту - Замовник)
Розпочато процедуру аукціону: Відкриті торги з особливостями
Код за Єдиним закупівельним словником (предмет закупівлі): 90610000-6 Послуги з прибирання та підмітання вулиць
Наша компанія хоче взяти участь в даній процедурі закупівлі, проте тендерна документація містить дискримінаційні вимоги, які не дають змоги нам взяти участь в ній.
Назва учасника аукціону Назва далі по тексту скарги
ФIЗИЧНА ОСОБА ПІДПРИЄМЕЦЬ ПЕТРИЧЕНКО ДМИТРО МИКОЛАЙОВИЧ (далі – Учасник, Скаржник)
Адміністрація Шевченківського району Дніпровської міської ради (далі – Замовник торгів)
Замовник торгів на виконання вимог закону України «Про публічні закупівлі» оголосив про проведення процедури закупівлі в електронній системі ProZorro.
Скаржник не погоджується з визначеними Замовником умовами тендерної документації (надалі по тексту - Документація), як такою, що суперечить Законодавству про публічні закупівлі.
Уважно вивчивши Документацію, вважаємо її незаконною та такою, що не відповідає нормам Закону з наступних підстав (встановлення замовником дискримінаційних умов в оголошені про проведення закупівлі)
Дискримінаційна вимога тендерної документації, що оскаржується Обґрунтування наявності порушень прав учасника з наведенням законодавчих норм
1 Проект договору Щодо пункту 4.2.2 проєкту договору
Замовником у новій редакції проєкту договору встановлено, що моментом отримання заявки Виконавцем вважається час її фактичного відправлення Замовником, а Виконавець зобов’язаний підтвердити отримання заявки протягом 1 години з моменту її направлення зворотним повідомленням. Таке положення прямо передбачене пунктом 4.2.2 проєкту договору.
Скаржник вважає вказану умову дискримінаційною та такою, що необґрунтовано обмежує коло потенційних учасників, оскільки вона:
• покладає на учасника обов’язок забезпечити фактично безперервний моніторинг електронної пошти, Viber або Telegram;
• ставить момент отримання заявки в залежність виключно від дії Замовника, а не від фактичного ознайомлення учасника із заявкою;
• створює перевагу лише тим суб’єктам господарювання, які вже мають цілодобово діючу диспетчерську/чергову систему зв’язку, що не є обов’язковою та об’єктивно необхідною умовою для всіх потенційних учасників.
Тобто, Замовник не просто регулює порядок взаємодії сторін, а фактично встановлює завищений організаційний бар’єр для участі у закупівлі, який не є пропорційним предмету закупівлі та безпідставно звужує конкуренцію.
2 Проект договору Щодо пунктів 4.2.1, 4.2.2, 4.2.3 проєкту договору в сукупності
У пункті 4.2.1 проєкту договору визначено, що заявка вважається належно направленою, якщо її передано шляхом направлення скан-копії на електронну пошту або фотокопії/тексту заявки через месенджери Viber чи Telegram. У пункті 4.2.2 встановлено, що моментом її отримання є саме час відправлення Замовником. У пункті 4.2.3 додатково покладено обов’язок негайно повідомляти про зміну відповідальних осіб та контактних даних.
Сукупний аналіз зазначених положень свідчить, що Замовник закладає модель виконання договору, за якої учасник повинен:
• постійно підтримувати в актуальному стані окремих відповідальних осіб;
• забезпечити їх безперервну доступність у визначених каналах зв’язку;
• оперативно реагувати на повідомлення, надіслані Замовником у будь-який час.
Такі вимоги не є нейтральними для всіх учасників ринку та створюють перевагу виключно тим суб’єктам, які вже мають сформовану постійну чергову інфраструктуру, що є ознакою необґрунтованого обмеження конкуренції.
Проєкт договору не містить жодного визначення робочого часу або часових меж для направлення, отримання та підтвердження заявок. Водночас відповідно до пункту 4.2.2 моментом отримання заявки вважається час її фактичного відправлення Замовником, а Виконавець зобов’язаний підтвердити її отримання протягом 1 години. Крім того, пункт 4.2.4 вимагає розпочати надання послуг не пізніше наступного календарного дня, включаючи вихідні та святкові дні. За таких умов на учасника фактично покладається обов’язок цілодобового прийняття та підтвердження заявок без встановлення будь-якого збалансованого режиму комунікації. Це є надмірним, непропорційним та таким, що необґрунтовано обмежує конкуренцію, оскільки перевагу отримують лише ті суб’єкти господарювання, які вже мають постійно діючу диспетчерську або чергову систему реагування.
Додатково слід зазначити, що орган оскарження вже звертав увагу на юридичну невизначеність конструкції пункту 4.2 проєкту договору, зокрема через відсутність технічного критерію фіксації моменту отримання заявки та способу доказування факту початку надання послуг.
3 Проект договору Щодо пункту 4.2.4 проєкту договору
Замовник встановив, що Виконавець зобов’язаний розпочати надання послуг не пізніше наступного календарного дня після отримання заявки, причому прямо зазначено, що це стосується і вихідних та святкових днів, якщо це вказано в заявці. Таке положення міститься у пункті 4.2.4 проєкту договору.
Скаржник вважає цю вимогу дискримінаційною, оскільки вона фактично означає, що учасник ще до моменту перемоги у закупівлі та укладення договору повинен мати:
• постійно доступний персонал;
• постійно готову до виїзду техніку;
• можливість організувати надання послуг у будь-який день, включно з вихідними та святковими днями;
• готовність розпочати роботи у фактично екстреному режимі.
Таким чином, перевагу отримують лише ті суб’єкти, які вже мають оперативно розгорнуті ресурси саме під таку модель роботи, тоді як інші потенційні учасники, які також можуть якісно виконати договір, але в межах розумної та пропорційної організації процесу, опиняються у гіршому становищі.
Замовником при цьому не наведено жодного належного обґрунтування, чому саме такий строк реагування є об’єктивно необхідним та чому менш обтяжливий механізм не забезпечить належне виконання договору.
4 Проект договору Щодо пункту 4.2.5 проєкту договору
Пунктом 4.2.5 проєкту договору передбачено, що підтвердженням початку надання послуг вважається фізична присутність належної кількості персоналу та техніки Виконавця безпосередньо на об’єкті.
Вказане положення є проблемним з таких підстав:
• термін “належна кількість персоналу та техніки” є оціночним, невизначеним та не містить чітких критеріїв;
• Замовник залишає за собою можливість суб’єктивно визначати, чи є кількість персоналу/техніки достатньою;
• учасник не може наперед достеменно встановити, який саме обсяг ресурсів Замовник вважатиме “належним”, що порушує принцип правової визначеності.
Отже, таке формулювання не лише створює додатковий бар’єр участі, а й надає Замовнику надмірне дискреційне право тлумачити умови договору на власний розсуд, що може призвести до вибіркового підходу до різних учасників та виконавців.
5 Проект договору Щодо пункту 4.2.6 проєкту договору
У пункті 4.2.6 проєкту договору Замовник передбачив, що якщо Виконавець не розпочав фактичне надання послуг на об’єкті протягом наступного календарного дня, таке порушення автоматично вважається істотним невиконанням умов договору, а Замовник отримує право в односторонньому порядку розірвати договір, письмово повідомивши про це Виконавця за 10 календарних днів.
Скаржник зазначає, що саме по собі право на розірвання договору не є порушенням, однак у поєднанні з пунктами 4.2.2, 4.2.4 та 4.2.5 воно формує надмірно жорстку та обтяжливу конструкцію, а саме:
• Замовник сам визначає момент отримання заявки;
• Виконавець має лише 1 годину на підтвердження;
• почати надання послуг потрібно вже наступного календарного дня;
• підтвердженням початку є фізична присутність “належної кількості” персоналу та техніки;
• недотримання цього режиму автоматично визнається істотним порушенням із наслідком одностороннього розірвання.
Тобто нова редакція проєкту договору не просто деталізує взаємодію сторін, а встановлює для учасників надмірний і непропорційний режим виконання договору, який об’єктивно звужує коло потенційних учасників до обмеженої кількості суб’єктів, що вже мають готову оперативну інфраструктуру.
Проєкт договору не встановлює чіткого та прозорого порядку документального підтвердження виконання кожної окремої заявки. Замовник пов’язує негативні наслідки для Виконавця з моментом отримання заявки та фактом початку робіт, однак не передбачає складання двостороннього документа, яким би фіксувалися: час направлення та отримання заявки, представники сторін, що її прийняли до виконання, час прибуття на об’єкт, склад задіяного персоналу і техніки, а також факт початку та завершення виконання конкретної заявки. За відсутності такого механізму Замовник отримує можливість суб’єктивно встановлювати, коли саме заявка вважається отриманою, чи було належним чином розпочато роботи, та чи виконано їх у встановлений строк. Це порушує принцип правової визначеності, створює ризик довільного тлумачення умов договору та ставить учасника у завідомо невигідне становище.
6 Проект договору Щодо пункту 7.1.9 проєкту договору
Пунктом 7.1.9 нової редакції проєкту договору Замовник передбачив право достроково, в односторонньому порядку, розірвати договір у разі невиконання або неналежного виконання зобов’язань Виконавцем, письмово повідомивши його за 10 днів до дати розірвання.
При цьому у попередній редакції договору формулювання було вужчим: Замовник мав право достроково розірвати договір у разі невиконання зобов’язань та з попередженням за 15 днів.
Отже, новою редакцією Замовник:
• розширив підстави для одностороннього розірвання, додавши оціночну категорію “неналежне виконання”;
• скоротив строк повідомлення з 15 до 10 днів;
• посилив власну договірну позицію без жодного зустрічного балансу прав Виконавця.
Така зміна не є нейтральною. Вона збільшує ризики для учасника ще на етапі прийняття рішення про участь у закупівлі, а отже прямо впливає на конкуренцію, відлякуючи потенційних учасників від подання пропозицій.
7 Проект договору Щодо пунктів 5.4, 5.5, 7.1.7, 7.1.8 проєкту договору
Новою редакцією передбачено, що у разі відмови від підписання акту Замовник складає дефектний акт, а Виконавець зобов’язаний усунути недоліки у строки, вказані Замовником; якщо послуги надані з порушеннями, Замовник має право не приймати і не оплачувати такі послуги або прийняти їх та в односторонньому порядку зменшити вартість на суму, яка самостійно визначається Замовником. Також Замовник має право здійснювати візуальне обстеження, складати дефектний акт, затримувати оплату до усунення недоліків, а у разі неможливості усунення – відмовитися від прийняття послуг та розірвати договір.
Скаржник вважає, що такі положення надають Замовнику надмірно широкий обсяг односторонніх повноважень, зокрема:
• самостійно встановлювати наявність недоліків;
• самостійно визначати строки їх усунення;
• самостійно визначати суму зменшення вартості;
• затримувати оплату;
• відмовлятися від прийняття послуг;
• розривати договір.
Водночас механізм об’єктивного, чіткого та неупередженого визначення недоліків, їх істотності та співмірності зменшення вартості договору не встановлено. Це створює очевидний дисбаланс договірних прав сторін і може бути використано як додатковий інструмент тиску на учасника.
8 Проект договору Щодо сукупності нових умов проєкту договору
Окремо слід наголосити, що дискримінаційний характер нової редакції проєкту договору проявляється саме у сукупності нових та посилених положень, а не лише в кожному з них окремо. З аналізу пунктів 4.2.1–4.2.6, 5.4, 5.5, 7.1.7–7.1.9 вбачається, що Замовник побудував таку модель договору, за якої учасник повинен:
• постійно бути на зв’язку в електронних каналах комунікації;
• підтверджувати отримання заявки протягом 1 години;
• організовувати початок послуг не пізніше наступного календарного дня, включно з вихідними та святковими днями;
• забезпечувати фізичне прибуття “належної” кількості персоналу та техніки;
• нести ризик визнання будь-якого відхилення істотним порушенням;
• погоджуватися з правом Замовника одноосібно фіксувати недоліки, затримувати оплату, зменшувати вартість послуг і розривати договір.
Така конструкція фактично орієнтована не на широке коло потенційних учасників, а на вузьке коло суб’єктів, які вже мають локально розгорнуту техніку, персонал, канали оперативного реагування та здатні працювати в режимі постійної готовності. Це суперечить принципам відкритості, добросовісної конкуренції, недискримінації учасників та пропорційності.
Додатково слід зазначити, що положення проєкту договору є внутрішньо неузгодженими. Так, пункт 4.2.1 передбачає надання послуг на підставі письмових заявок, тоді як інші положення проєкту договору допускають екстрений режим подання заявок та фактично пов’язують настання обов’язків Виконавця з моментом направлення повідомлення Замовником. За таких умов незрозуміло, чи достатньо для настання обов’язків лише повідомлення в електронному каналі зв’язку, чи необхідний окремий належним чином оформлений документ, а також з якого саме моменту починається обчислення строку для підтвердження та початку надання послуг. Така внутрішня суперечність створює правову невизначеність та дає Замовнику можливість довільного тлумачення умов договору.
9 Невиконання рішення АМКУ, Додаток 1 Рішенням Комісії Антимонопольного комітету України №2581-р/пк-пз від 05.03.2026 за цією ж процедурою закупівлі вже було встановлено, що вимога Замовника про надання у складі тендерної пропозиції посвідчення про проходження навчання з питань пожежної безпеки (пожежно-технічний мінімум) та протоколу (витягу з протоколу) перевірки знань для відповідальної особи є дискримінаційною, оскільки предмет закупівлі та технічне завдання стосуються послуг з утримання та прибирання об’єктів благоустрою та не містять вогневих робіт або інших робіт з відкритим вогнем, а Замовник не обґрунтував необхідність встановлення такої вимоги. Комісія прямо зазначила, що за таких умов участь у процедурі закупівлі зможуть взяти лише ті учасники, які вже мають відповідні документи, що є дискримінаційним по відношенню до інших суб’єктів господарювання.
Разом з тим, у новій редакції тендерної документації Замовник не усунув вказане порушення по суті, а лише змінив формулювання. Так, відповідно до пункту 1.2.4 нової редакції тендерної документації учасник знову зобов’язаний надати щодо посадової особи, відповідальної за пожежну безпеку, чинний документ (посвідчення, сертифікат, довідку тощо) та копію протоколу (або витягу з протоколу) засідання комісії про перевірку знань, що підтверджують проходження навчання з питань пожежної безпеки відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №444, скаржник має посвідчення озеленювачів які і мають мати особи які працюють з предметом закупівлі.
Отже, хоча Замовник формально прибрав словосполучення “пожежно-технічний мінімум”, він зберіг ту саму дискримінаційну конструкцію: обов’язок уже на етапі подання тендерної пропозиції надати окремий документ про проходження навчання з пожежної безпеки та протокол перевірки знань для відповідальної особи. Тобто фактично Замовник залишив вимогу щодо наявності “корочок” з пожежної безпеки, яка і була предметом розгляду органу оскарження.
При цьому технічне завдання закупівлі не змінилося таким чином, щоб з’явилися роботи з відкритим вогнем чи інші роботи підвищеної пожежної небезпеки, а отже відсутні нові обставини, які могли б виправдати повторне встановлення такого документального бар’єру. За своєю суттю Замовник повторно вимагає не загальне дотримання правил пожежної безпеки під час виконання договору, а саме попереднє документальне підтвердження спеціального навчання на стадії подання пропозиції, що знову необґрунтовано звужує коло потенційних учасників.
Таким чином, Замовник не виконав рішення органу оскарження належним чином, оскільки не усунув порушення по суті, а лише виклав його у зміненій редакції. Така поведінка суперечить змісту рішення АМКУ та знову порушує принципи недискримінації учасників і рівного ставлення до них.
10 Систематичне порушення Скаржник звертає увагу, що йдеться не про поодиноке технічне коригування документації, а про тривале та послідовне змінення умов закупівлі UA-2026-01-22-017250-a, оголошеної 22.01.2026 Адміністрацією Шевченківського району Дніпровської міської ради, після чого Скаржник змушений неодноразово захищати свої права шляхом подання щонайменше двох скарг до органу оскарження — № UA-2026-01-22-017250-a.b1 та № UA-2026-01-22-017250-a.c2.
У листі до Замовника ми зазначили, що Комісія АМКУ за результатами розгляду Скарг вже зобов’язувала Замовника внести зміни до тендерної документації з метою усунення порушень, однак, попри це, Замовник, не поспішає привести документацію у відповідність до вимог законодавства, що фактично призводить до подальшого затягування процедури закупівлі та повторного виникнення спорів. Наш лист окремо наголошує, що такі дії Замовника порушують принцип добросовісної конкуренції, принцип недискримінації учасників та принцип об’єктивної і неупередженої оцінки, а також права та законні інтереси учасника, пов’язані з участю у процедурі закупівлі.
За таких обставин багаторазове коригування документації після вже прийнятих рішень органу оскарження об’єктивно створює перевагу тим суб’єктам господарювання, які мали більше часу та організаційної можливості адаптуватися до змінених вимог, тоді як інші потенційні учасники змушені щоразу заново переглядати пакет документів, порядок підтвердження кваліфікації, розрахунок ціни та модель виконання договору.
11 Субпідрядники Проєкт договору є також непропорційним у частині покладення на Виконавця обов’язку надавати підтверджуючі документи щодо розміщення відходів у тому вигляді та у той строк, які фактично залежать від діяльності третіх осіб. У випадку залучення субпідрядників або співвиконавців до перевезення та/або розміщення відходів учасник не має повного контролю над внутрішнім документообігом перевізника або власника полігону, строками оформлення талонів, довідок чи інших підтверджуючих документів, а також внутрішнім графіком їх видачі.
Отже, Замовник покладає на учасника відповідальність не лише за власні дії, а й за своєчасність оформлення первинних документів третіми особами, що є надмірним та непропорційним обтяженням і необґрунтовано звужує коло потенційних учасників.
Документація Замовника містить вимоги що суперечать принципам здійснення закупівель визначених Законом.
Відповідно до Закону документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників та повинна містити інформацію відповідно до законодавства. Вимоги, встановлені в документації визивають протиріччя між вимогами Замовника та вимогами чинного законодавства.
Також заявляємо про бажання бути присутніми на засідання Комісії з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель.
Наслідком зазначеного вище стало недотримання Замовником принципів здійснення закупівель, закріплених у Законі України «Про публічні закупівлі», а саме:
- принцип добросовісної конкуренції;
- принцип недискримінації учасників;
- принцип об’єктивної та неупередженої оцінки.
Керуючись Законом України «Про публічні закупівлі» Скаржник як суб’єкт оскарження в органі оскарження, звертається до органу оскарження з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено права та законні інтереси.
ВИХОДЯЧИ З ВИКЛАДЕНОГО, НА ПІДСТАВІ ЗАКОНУ УКРАЇНИ "ПРО ПУБЛІЧНІ ЗАКУПІВЛІ" СКАРЖНИК ЗВЕРТАЄТЬСЯ З ПРОХАННЯМ ДО ПОСТІЙНО ДІЮЧОЇ АДМІНІСТРАТИВНОЇ КОЛЕГІЇ АНТИМОНОПОЛЬНОГО КОМІТЕТУ УКРАЇНИ З РОЗГЛЯДУ СКАРГ ПРО ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА У СФЕРІ ПУБЛІЧНИХ ЗАКУПІВЕЛЬ:
1. Прийняти цю Скаргу до розгляду.
2. Внести зміни вимогу зазначену в обґрунтуванні пункті 1 цієї Скарги;
3. Внести зміни вимогу зазначену в обґрунтуванні пункті 2 цієї Скарги;
4. Внести зміни вимогу зазначену в обґрунтуванні пункті 3 цієї Скарги;
5. Внести зміни вимогу зазначену в обґрунтуванні пункті 4 цієї Скарги;
6. Внести зміни вимогу зазначену в обґрунтуванні пункті 5 цієї Скарги;
7. Внести зміни вимогу зазначену в обґрунтуванні пункті 6 цієї Скарги;
8. Внести зміни вимогу зазначену в обґрунтуванні пункті 7 цієї Скарги;
9. Внести зміни вимогу зазначену в обґрунтуванні пункті 8 цієї Скарги;
10. Внести зміни вимогу зазначену в обґрунтуванні пункті 9 цієї Скарги.
11. Внести зміни вимогу зазначену в обґрунтуванні пункті 10 цієї Скарги.
ДОДАТКИ ДО СКАРГИ (ДОКАЗИ):
1. Проект договору;
2. Перелік змін в якому міститься оновлений Проект договору;
3. Посвідчення озеленювачів;
4. Рішення АМКУ;
5. Лист.
З ПОВАГОЮ
ДИРЕКТОР
адреса: 03035, м. Київ-35, вул. Митрополита Василя Липківського, 45
СКАРЖНИК: ФIЗИЧНА ОСОБА ПІДПРИЄМЕЦЬ ПЕТРИЧЕНКО ДМИТРО МИКОЛАЙОВИЧ
код ЄДРПОУ: 3189220899
адреса: Україна, 51400, Днiпропетровська обл.,Павлоградський район, вул.35-i Дивiзii, будинок 2, квартира 59
тел.: +380508886606
ЗАМОВНИК ТОРГІВ: Адміністрація Шевченківського району Дніпровської міської ради
Вихідний №: 14-03/04/00-10-0500
Дата: від 14.03.2026 року
С К А Р Г А
на порушення Замовником законодавства з питань публічних закупівель в
частині встановлення дискримінаційних умов в тендерній документації
Відповідно до оголошення про проведення процедури закупівлі:
№ у ЦБД: UA-2026-01-22-017250-a
№ ЛОТу (назва): ---
Найменування Замовника: Адміністрація Шевченківського району Дніпровської міської ради (далі по тексту - Замовник)
Розпочато процедуру аукціону: Відкриті торги з особливостями
Код за Єдиним закупівельним словником (предмет закупівлі): 90610000-6 Послуги з прибирання та підмітання вулиць
Наша компанія хоче взяти участь в даній процедурі закупівлі, проте тендерна документація містить дискримінаційні вимоги, які не дають змоги нам взяти участь в ній.
Назва учасника аукціону Назва далі по тексту скарги
ФIЗИЧНА ОСОБА ПІДПРИЄМЕЦЬ ПЕТРИЧЕНКО ДМИТРО МИКОЛАЙОВИЧ (далі – Учасник, Скаржник)
Адміністрація Шевченківського району Дніпровської міської ради (далі – Замовник торгів)
Замовник торгів на виконання вимог закону України «Про публічні закупівлі» оголосив про проведення процедури закупівлі в електронній системі ProZorro.
Скаржник не погоджується з визначеними Замовником умовами тендерної документації (надалі по тексту - Документація), як такою, що суперечить Законодавству про публічні закупівлі.
Уважно вивчивши Документацію, вважаємо її незаконною та такою, що не відповідає нормам Закону з наступних підстав (встановлення замовником дискримінаційних умов в оголошені про проведення закупівлі)
Дискримінаційна вимога тендерної документації, що оскаржується Обґрунтування наявності порушень прав учасника з наведенням законодавчих норм
1 Проект договору Щодо пункту 4.2.2 проєкту договору
Замовником у новій редакції проєкту договору встановлено, що моментом отримання заявки Виконавцем вважається час її фактичного відправлення Замовником, а Виконавець зобов’язаний підтвердити отримання заявки протягом 1 години з моменту її направлення зворотним повідомленням. Таке положення прямо передбачене пунктом 4.2.2 проєкту договору.
Скаржник вважає вказану умову дискримінаційною та такою, що необґрунтовано обмежує коло потенційних учасників, оскільки вона:
• покладає на учасника обов’язок забезпечити фактично безперервний моніторинг електронної пошти, Viber або Telegram;
• ставить момент отримання заявки в залежність виключно від дії Замовника, а не від фактичного ознайомлення учасника із заявкою;
• створює перевагу лише тим суб’єктам господарювання, які вже мають цілодобово діючу диспетчерську/чергову систему зв’язку, що не є обов’язковою та об’єктивно необхідною умовою для всіх потенційних учасників.
Тобто, Замовник не просто регулює порядок взаємодії сторін, а фактично встановлює завищений організаційний бар’єр для участі у закупівлі, який не є пропорційним предмету закупівлі та безпідставно звужує конкуренцію.
2 Проект договору Щодо пунктів 4.2.1, 4.2.2, 4.2.3 проєкту договору в сукупності
У пункті 4.2.1 проєкту договору визначено, що заявка вважається належно направленою, якщо її передано шляхом направлення скан-копії на електронну пошту або фотокопії/тексту заявки через месенджери Viber чи Telegram. У пункті 4.2.2 встановлено, що моментом її отримання є саме час відправлення Замовником. У пункті 4.2.3 додатково покладено обов’язок негайно повідомляти про зміну відповідальних осіб та контактних даних.
Сукупний аналіз зазначених положень свідчить, що Замовник закладає модель виконання договору, за якої учасник повинен:
• постійно підтримувати в актуальному стані окремих відповідальних осіб;
• забезпечити їх безперервну доступність у визначених каналах зв’язку;
• оперативно реагувати на повідомлення, надіслані Замовником у будь-який час.
Такі вимоги не є нейтральними для всіх учасників ринку та створюють перевагу виключно тим суб’єктам, які вже мають сформовану постійну чергову інфраструктуру, що є ознакою необґрунтованого обмеження конкуренції.
Проєкт договору не містить жодного визначення робочого часу або часових меж для направлення, отримання та підтвердження заявок. Водночас відповідно до пункту 4.2.2 моментом отримання заявки вважається час її фактичного відправлення Замовником, а Виконавець зобов’язаний підтвердити її отримання протягом 1 години. Крім того, пункт 4.2.4 вимагає розпочати надання послуг не пізніше наступного календарного дня, включаючи вихідні та святкові дні. За таких умов на учасника фактично покладається обов’язок цілодобового прийняття та підтвердження заявок без встановлення будь-якого збалансованого режиму комунікації. Це є надмірним, непропорційним та таким, що необґрунтовано обмежує конкуренцію, оскільки перевагу отримують лише ті суб’єкти господарювання, які вже мають постійно діючу диспетчерську або чергову систему реагування.
Додатково слід зазначити, що орган оскарження вже звертав увагу на юридичну невизначеність конструкції пункту 4.2 проєкту договору, зокрема через відсутність технічного критерію фіксації моменту отримання заявки та способу доказування факту початку надання послуг.
3 Проект договору Щодо пункту 4.2.4 проєкту договору
Замовник встановив, що Виконавець зобов’язаний розпочати надання послуг не пізніше наступного календарного дня після отримання заявки, причому прямо зазначено, що це стосується і вихідних та святкових днів, якщо це вказано в заявці. Таке положення міститься у пункті 4.2.4 проєкту договору.
Скаржник вважає цю вимогу дискримінаційною, оскільки вона фактично означає, що учасник ще до моменту перемоги у закупівлі та укладення договору повинен мати:
• постійно доступний персонал;
• постійно готову до виїзду техніку;
• можливість організувати надання послуг у будь-який день, включно з вихідними та святковими днями;
• готовність розпочати роботи у фактично екстреному режимі.
Таким чином, перевагу отримують лише ті суб’єкти, які вже мають оперативно розгорнуті ресурси саме під таку модель роботи, тоді як інші потенційні учасники, які також можуть якісно виконати договір, але в межах розумної та пропорційної організації процесу, опиняються у гіршому становищі.
Замовником при цьому не наведено жодного належного обґрунтування, чому саме такий строк реагування є об’єктивно необхідним та чому менш обтяжливий механізм не забезпечить належне виконання договору.
4 Проект договору Щодо пункту 4.2.5 проєкту договору
Пунктом 4.2.5 проєкту договору передбачено, що підтвердженням початку надання послуг вважається фізична присутність належної кількості персоналу та техніки Виконавця безпосередньо на об’єкті.
Вказане положення є проблемним з таких підстав:
• термін “належна кількість персоналу та техніки” є оціночним, невизначеним та не містить чітких критеріїв;
• Замовник залишає за собою можливість суб’єктивно визначати, чи є кількість персоналу/техніки достатньою;
• учасник не може наперед достеменно встановити, який саме обсяг ресурсів Замовник вважатиме “належним”, що порушує принцип правової визначеності.
Отже, таке формулювання не лише створює додатковий бар’єр участі, а й надає Замовнику надмірне дискреційне право тлумачити умови договору на власний розсуд, що може призвести до вибіркового підходу до різних учасників та виконавців.
5 Проект договору Щодо пункту 4.2.6 проєкту договору
У пункті 4.2.6 проєкту договору Замовник передбачив, що якщо Виконавець не розпочав фактичне надання послуг на об’єкті протягом наступного календарного дня, таке порушення автоматично вважається істотним невиконанням умов договору, а Замовник отримує право в односторонньому порядку розірвати договір, письмово повідомивши про це Виконавця за 10 календарних днів.
Скаржник зазначає, що саме по собі право на розірвання договору не є порушенням, однак у поєднанні з пунктами 4.2.2, 4.2.4 та 4.2.5 воно формує надмірно жорстку та обтяжливу конструкцію, а саме:
• Замовник сам визначає момент отримання заявки;
• Виконавець має лише 1 годину на підтвердження;
• почати надання послуг потрібно вже наступного календарного дня;
• підтвердженням початку є фізична присутність “належної кількості” персоналу та техніки;
• недотримання цього режиму автоматично визнається істотним порушенням із наслідком одностороннього розірвання.
Тобто нова редакція проєкту договору не просто деталізує взаємодію сторін, а встановлює для учасників надмірний і непропорційний режим виконання договору, який об’єктивно звужує коло потенційних учасників до обмеженої кількості суб’єктів, що вже мають готову оперативну інфраструктуру.
Проєкт договору не встановлює чіткого та прозорого порядку документального підтвердження виконання кожної окремої заявки. Замовник пов’язує негативні наслідки для Виконавця з моментом отримання заявки та фактом початку робіт, однак не передбачає складання двостороннього документа, яким би фіксувалися: час направлення та отримання заявки, представники сторін, що її прийняли до виконання, час прибуття на об’єкт, склад задіяного персоналу і техніки, а також факт початку та завершення виконання конкретної заявки. За відсутності такого механізму Замовник отримує можливість суб’єктивно встановлювати, коли саме заявка вважається отриманою, чи було належним чином розпочато роботи, та чи виконано їх у встановлений строк. Це порушує принцип правової визначеності, створює ризик довільного тлумачення умов договору та ставить учасника у завідомо невигідне становище.
6 Проект договору Щодо пункту 7.1.9 проєкту договору
Пунктом 7.1.9 нової редакції проєкту договору Замовник передбачив право достроково, в односторонньому порядку, розірвати договір у разі невиконання або неналежного виконання зобов’язань Виконавцем, письмово повідомивши його за 10 днів до дати розірвання.
При цьому у попередній редакції договору формулювання було вужчим: Замовник мав право достроково розірвати договір у разі невиконання зобов’язань та з попередженням за 15 днів.
Отже, новою редакцією Замовник:
• розширив підстави для одностороннього розірвання, додавши оціночну категорію “неналежне виконання”;
• скоротив строк повідомлення з 15 до 10 днів;
• посилив власну договірну позицію без жодного зустрічного балансу прав Виконавця.
Така зміна не є нейтральною. Вона збільшує ризики для учасника ще на етапі прийняття рішення про участь у закупівлі, а отже прямо впливає на конкуренцію, відлякуючи потенційних учасників від подання пропозицій.
7 Проект договору Щодо пунктів 5.4, 5.5, 7.1.7, 7.1.8 проєкту договору
Новою редакцією передбачено, що у разі відмови від підписання акту Замовник складає дефектний акт, а Виконавець зобов’язаний усунути недоліки у строки, вказані Замовником; якщо послуги надані з порушеннями, Замовник має право не приймати і не оплачувати такі послуги або прийняти їх та в односторонньому порядку зменшити вартість на суму, яка самостійно визначається Замовником. Також Замовник має право здійснювати візуальне обстеження, складати дефектний акт, затримувати оплату до усунення недоліків, а у разі неможливості усунення – відмовитися від прийняття послуг та розірвати договір.
Скаржник вважає, що такі положення надають Замовнику надмірно широкий обсяг односторонніх повноважень, зокрема:
• самостійно встановлювати наявність недоліків;
• самостійно визначати строки їх усунення;
• самостійно визначати суму зменшення вартості;
• затримувати оплату;
• відмовлятися від прийняття послуг;
• розривати договір.
Водночас механізм об’єктивного, чіткого та неупередженого визначення недоліків, їх істотності та співмірності зменшення вартості договору не встановлено. Це створює очевидний дисбаланс договірних прав сторін і може бути використано як додатковий інструмент тиску на учасника.
8 Проект договору Щодо сукупності нових умов проєкту договору
Окремо слід наголосити, що дискримінаційний характер нової редакції проєкту договору проявляється саме у сукупності нових та посилених положень, а не лише в кожному з них окремо. З аналізу пунктів 4.2.1–4.2.6, 5.4, 5.5, 7.1.7–7.1.9 вбачається, що Замовник побудував таку модель договору, за якої учасник повинен:
• постійно бути на зв’язку в електронних каналах комунікації;
• підтверджувати отримання заявки протягом 1 години;
• організовувати початок послуг не пізніше наступного календарного дня, включно з вихідними та святковими днями;
• забезпечувати фізичне прибуття “належної” кількості персоналу та техніки;
• нести ризик визнання будь-якого відхилення істотним порушенням;
• погоджуватися з правом Замовника одноосібно фіксувати недоліки, затримувати оплату, зменшувати вартість послуг і розривати договір.
Така конструкція фактично орієнтована не на широке коло потенційних учасників, а на вузьке коло суб’єктів, які вже мають локально розгорнуту техніку, персонал, канали оперативного реагування та здатні працювати в режимі постійної готовності. Це суперечить принципам відкритості, добросовісної конкуренції, недискримінації учасників та пропорційності.
Додатково слід зазначити, що положення проєкту договору є внутрішньо неузгодженими. Так, пункт 4.2.1 передбачає надання послуг на підставі письмових заявок, тоді як інші положення проєкту договору допускають екстрений режим подання заявок та фактично пов’язують настання обов’язків Виконавця з моментом направлення повідомлення Замовником. За таких умов незрозуміло, чи достатньо для настання обов’язків лише повідомлення в електронному каналі зв’язку, чи необхідний окремий належним чином оформлений документ, а також з якого саме моменту починається обчислення строку для підтвердження та початку надання послуг. Така внутрішня суперечність створює правову невизначеність та дає Замовнику можливість довільного тлумачення умов договору.
9 Невиконання рішення АМКУ, Додаток 1 Рішенням Комісії Антимонопольного комітету України №2581-р/пк-пз від 05.03.2026 за цією ж процедурою закупівлі вже було встановлено, що вимога Замовника про надання у складі тендерної пропозиції посвідчення про проходження навчання з питань пожежної безпеки (пожежно-технічний мінімум) та протоколу (витягу з протоколу) перевірки знань для відповідальної особи є дискримінаційною, оскільки предмет закупівлі та технічне завдання стосуються послуг з утримання та прибирання об’єктів благоустрою та не містять вогневих робіт або інших робіт з відкритим вогнем, а Замовник не обґрунтував необхідність встановлення такої вимоги. Комісія прямо зазначила, що за таких умов участь у процедурі закупівлі зможуть взяти лише ті учасники, які вже мають відповідні документи, що є дискримінаційним по відношенню до інших суб’єктів господарювання.
Разом з тим, у новій редакції тендерної документації Замовник не усунув вказане порушення по суті, а лише змінив формулювання. Так, відповідно до пункту 1.2.4 нової редакції тендерної документації учасник знову зобов’язаний надати щодо посадової особи, відповідальної за пожежну безпеку, чинний документ (посвідчення, сертифікат, довідку тощо) та копію протоколу (або витягу з протоколу) засідання комісії про перевірку знань, що підтверджують проходження навчання з питань пожежної безпеки відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №444, скаржник має посвідчення озеленювачів які і мають мати особи які працюють з предметом закупівлі.
Отже, хоча Замовник формально прибрав словосполучення “пожежно-технічний мінімум”, він зберіг ту саму дискримінаційну конструкцію: обов’язок уже на етапі подання тендерної пропозиції надати окремий документ про проходження навчання з пожежної безпеки та протокол перевірки знань для відповідальної особи. Тобто фактично Замовник залишив вимогу щодо наявності “корочок” з пожежної безпеки, яка і була предметом розгляду органу оскарження.
При цьому технічне завдання закупівлі не змінилося таким чином, щоб з’явилися роботи з відкритим вогнем чи інші роботи підвищеної пожежної небезпеки, а отже відсутні нові обставини, які могли б виправдати повторне встановлення такого документального бар’єру. За своєю суттю Замовник повторно вимагає не загальне дотримання правил пожежної безпеки під час виконання договору, а саме попереднє документальне підтвердження спеціального навчання на стадії подання пропозиції, що знову необґрунтовано звужує коло потенційних учасників.
Таким чином, Замовник не виконав рішення органу оскарження належним чином, оскільки не усунув порушення по суті, а лише виклав його у зміненій редакції. Така поведінка суперечить змісту рішення АМКУ та знову порушує принципи недискримінації учасників і рівного ставлення до них.
10 Систематичне порушення Скаржник звертає увагу, що йдеться не про поодиноке технічне коригування документації, а про тривале та послідовне змінення умов закупівлі UA-2026-01-22-017250-a, оголошеної 22.01.2026 Адміністрацією Шевченківського району Дніпровської міської ради, після чого Скаржник змушений неодноразово захищати свої права шляхом подання щонайменше двох скарг до органу оскарження — № UA-2026-01-22-017250-a.b1 та № UA-2026-01-22-017250-a.c2.
У листі до Замовника ми зазначили, що Комісія АМКУ за результатами розгляду Скарг вже зобов’язувала Замовника внести зміни до тендерної документації з метою усунення порушень, однак, попри це, Замовник, не поспішає привести документацію у відповідність до вимог законодавства, що фактично призводить до подальшого затягування процедури закупівлі та повторного виникнення спорів. Наш лист окремо наголошує, що такі дії Замовника порушують принцип добросовісної конкуренції, принцип недискримінації учасників та принцип об’єктивної і неупередженої оцінки, а також права та законні інтереси учасника, пов’язані з участю у процедурі закупівлі.
За таких обставин багаторазове коригування документації після вже прийнятих рішень органу оскарження об’єктивно створює перевагу тим суб’єктам господарювання, які мали більше часу та організаційної можливості адаптуватися до змінених вимог, тоді як інші потенційні учасники змушені щоразу заново переглядати пакет документів, порядок підтвердження кваліфікації, розрахунок ціни та модель виконання договору.
11 Субпідрядники Проєкт договору є також непропорційним у частині покладення на Виконавця обов’язку надавати підтверджуючі документи щодо розміщення відходів у тому вигляді та у той строк, які фактично залежать від діяльності третіх осіб. У випадку залучення субпідрядників або співвиконавців до перевезення та/або розміщення відходів учасник не має повного контролю над внутрішнім документообігом перевізника або власника полігону, строками оформлення талонів, довідок чи інших підтверджуючих документів, а також внутрішнім графіком їх видачі.
Отже, Замовник покладає на учасника відповідальність не лише за власні дії, а й за своєчасність оформлення первинних документів третіми особами, що є надмірним та непропорційним обтяженням і необґрунтовано звужує коло потенційних учасників.
Документація Замовника містить вимоги що суперечать принципам здійснення закупівель визначених Законом.
Відповідно до Закону документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників та повинна містити інформацію відповідно до законодавства. Вимоги, встановлені в документації визивають протиріччя між вимогами Замовника та вимогами чинного законодавства.
Також заявляємо про бажання бути присутніми на засідання Комісії з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель.
Наслідком зазначеного вище стало недотримання Замовником принципів здійснення закупівель, закріплених у Законі України «Про публічні закупівлі», а саме:
- принцип добросовісної конкуренції;
- принцип недискримінації учасників;
- принцип об’єктивної та неупередженої оцінки.
Керуючись Законом України «Про публічні закупівлі» Скаржник як суб’єкт оскарження в органі оскарження, звертається до органу оскарження з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено права та законні інтереси.
ВИХОДЯЧИ З ВИКЛАДЕНОГО, НА ПІДСТАВІ ЗАКОНУ УКРАЇНИ "ПРО ПУБЛІЧНІ ЗАКУПІВЛІ" СКАРЖНИК ЗВЕРТАЄТЬСЯ З ПРОХАННЯМ ДО ПОСТІЙНО ДІЮЧОЇ АДМІНІСТРАТИВНОЇ КОЛЕГІЇ АНТИМОНОПОЛЬНОГО КОМІТЕТУ УКРАЇНИ З РОЗГЛЯДУ СКАРГ ПРО ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА У СФЕРІ ПУБЛІЧНИХ ЗАКУПІВЕЛЬ:
1. Прийняти цю Скаргу до розгляду.
2. Внести зміни вимогу зазначену в обґрунтуванні пункті 1 цієї Скарги;
3. Внести зміни вимогу зазначену в обґрунтуванні пункті 2 цієї Скарги;
4. Внести зміни вимогу зазначену в обґрунтуванні пункті 3 цієї Скарги;
5. Внести зміни вимогу зазначену в обґрунтуванні пункті 4 цієї Скарги;
6. Внести зміни вимогу зазначену в обґрунтуванні пункті 5 цієї Скарги;
7. Внести зміни вимогу зазначену в обґрунтуванні пункті 6 цієї Скарги;
8. Внести зміни вимогу зазначену в обґрунтуванні пункті 7 цієї Скарги;
9. Внести зміни вимогу зазначену в обґрунтуванні пункті 8 цієї Скарги;
10. Внести зміни вимогу зазначену в обґрунтуванні пункті 9 цієї Скарги.
11. Внести зміни вимогу зазначену в обґрунтуванні пункті 10 цієї Скарги.
ДОДАТКИ ДО СКАРГИ (ДОКАЗИ):
1. Проект договору;
2. Перелік змін в якому міститься оновлений Проект договору;
3. Посвідчення озеленювачів;
4. Рішення АМКУ;
5. Лист.
З ПОВАГОЮ
ДИРЕКТОР
×
-
Назва доказу:
скарга
-
Повʼязаний документ:
Оскарження дискрим АМКУ.pdf
Вимоги:
Зобов'язати замовника внести зміни до тендерної документації
×
-
1. Прийняти цю Скаргу до розгляду. 2. Внести зміни вимогу зазначену в обґрунтуванні пункті 1 цієї Скарги; 3. Внести зміни вимогу зазначену в обґрунтуванні пункті 2 цієї Скарги; 4. Внести зміни вимогу зазначену в обґрунтуванні пункті 3 цієї Скарги; 5. Внести зміни вимогу зазначену в обґрунтуванні пункті 4 цієї Скарги; 6. Внести зміни вимогу зазначену в обґрунтуванні пункті 5 цієї Скарги; 7. Внести зміни вимогу зазначену в обґрунтуванні пункті 6 цієї Скарги; 8. Внести зміни вимогу зазначену в обґрунтуванні пункті 7 цієї Скарги; 9. Внести зміни вимогу зазначену в обґрунтуванні пункті 8 цієї Скарги; 10. Внести зміни вимогу зазначену в обґрунтуванні пункті 9 цієї Скарги. 11. Внести зміни вимогу зазначену в обґрунтуванні пункті 10 цієї Скарги. 12. Внести зміни вимогу зазначену в обґрунтуванні пункті 11 цієї Скарги.
Запити Органу оскарження
Номер:
f570618a66f54fb2926e699372137413
Тема запиту:
Пояснення по суті скарги
Текст запиту:
Замовник вважає вимоги Скаржника безпідставними, необґрунтованими та такими, що спрямовані на штучне затягування процедури закупівлі.
Детальні пояснення, правове обґрунтування та доказова база викладені у прикріплених файлах: «Пояснення по суті скарги.pdf» та «Пояснення по суті скарги.docx» (з можливістю копіювання тексту)."
Дата опублікування:
19.03.2026 18:13
Скарга
Виконана замовником
КЕП
Скарга на дискримінаційні умови тендерної документації
Номер:
f0e9d6195c364a5e9e472740d5ab5ff0
Ідентифікатор запиту:
UA-2026-01-22-017250-a.c2
Назва:
Скарга на дискримінаційні умови тендерної документації
Скарга:
Пов'язані документи:
Учасник
- Перелік змін_від 23.02.2026 до протоколу №12.docx 24.02.2026 13:59
- Договір оренди нежитлового приміщення.pdf 24.02.2026 13:59
- Оскарження.doc 24.02.2026 13:59
- Посвідчення.pdf 24.02.2026 13:59
- sign.p7s 24.02.2026 14:01
- рішення від 26.02.2026 №2181.pdf 26.02.2026 15:29
- Інформація про резолютивну частину рішення від 05.03.2026 №2581.pdf 06.03.2026 11:42
- рішення від 05.03.2026 №2581.pdf 10.03.2026 15:54
- Пояснення по суті скарги.pdf 02.03.2026 17:32
- Пояснення по суті скарги.docx 02.03.2026 17:32
- Протокол №22.pdf 13.03.2026 16:31
Дата прийняття скарги до розгляду:
24.02.2026 14:05
Дата розгляду скарги:
05.03.2026 10:00
Місце розгляду скарги:
Антимонопольний комітет України
Дата прийняття рішення про прийняття скарги до розгляду:
26.02.2026 15:30
Дата прийняття рішення про вирішення скарги:
10.03.2026 15:55
Дата виконання рішення Замовником:
13.03.2026 16:31
Коментар замовника щодо усунення порушень:
Замовником виконано рішення Комісії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель №2581-р/пк-пз від 05.03.2026, а саме: внесені зміни до тендерної документації за процедурою закупівлі.
Пункт скарги
Порядковий номер пункту скарги:
1
Номер:
4951fda487a44689bba66faa2ae3fea6
Заголовок пункту скарги:
Додаток № 3
Тип пов'язаного елемента:
Скарга на закупівлю
Тип порушення:
Порушення, пов'язані з вимогами законодавства
Ідентифікатор класифікації:
Інші умови тендерної документації
Тип порушення:
Інші умови тендерної документації
Опис суті пункту скарги:
С К А Р Г А
на порушення Замовником законодавства з питань публічних закупівель в
частині встановлення дискримінаційних умов в тендерній документації
Відповідно до оголошення про проведення процедури закупівлі:
№ у ЦБД: UA-2026-01-22-017250-a
№ ЛОТу (назва): ---
Найменування Замовника: Адміністрація Шевченківського району Дніпровської міської ради (далі по тексту - Замовник)
Розпочато процедуру аукціону: Відкриті торги з особливостями
Код за Єдиним закупівельним словником (предмет закупівлі): 90610000-6 Послуги з прибирання та підмітання вулиць
Наша компанія хоче взяти участь в даній процедурі закупівлі, проте тендерна документація містить дискримінаційні вимоги, які не дають змоги нам взяти участь в ній.
Назва учасника аукціону Назва далі по тексту скарги
ФIЗИЧНА ОСОБА ПІДПРИЄМЕЦЬ ПЕТРИЧЕНКО ДМИТРО МИКОЛАЙОВИЧ (далі – Учасник, Скаржник)
Адміністрація Шевченківського району Дніпровської міської ради (далі – Замовник торгів)
Замовник торгів на виконання вимог закону України «Про публічні закупівлі» оголосив про проведення процедури закупівлі в електронній системі ProZorro.
Скаржник не погоджується з визначеними Замовником умовами тендерної документації (надалі по тексту - Документація), як такою, що суперечить Законодавству про публічні закупівлі.
Уважно вивчивши Документацію, вважаємо її незаконною та такою, що не відповідає нормам Закону з наступних підстав (встановлення замовником дискримінаційних умов в оголошені про проведення закупівлі)
Дискримінаційна вимога тендерної документації, що оскаржується Обґрунтування наявності порушень прав учасника з наведенням законодавчих норм
1 1.2 Додатку № 3 тендерної документації
Замовником встановлено вимогу надати посвідчення про проходження навчання з питань пожежної безпеки (пожежно-технічний мінімум) та протокол перевірки знань для відповідальної особи за охорону праці та пожежну безпеку.
Водночас технічне завдання передбачає надання послуг з утримання та прибирання об’єктів благоустрою (прибирання сміття, підмітання, покіс, обрізка зелених насаджень, подрібнення гілля, навантаження/перевезення/утилізація відходів) і не містить вогневих робіт або інших робіт з відкритим вогнем.
Згідно з чинним Порядком, затвердженим наказом МВС №1021 від 05.12.2019, пожежно-технічний мінімум є спеціальним навчанням для працівників, яких приймають на роботи з підвищеною пожежною небезпекою (зокрема електро-/газозварювання, роботи з відкритим вогнем тощо), тоді як посадові особи проходять навчання з пожежної безпеки один раз на три роки за програмою навчання посадових осіб.
Пожежно-технічний мінімум (ПТМ) – це спеціальне навчання для осіб, яких приймають на роботу, пов’язану з підвищеною пожежною небезпекою; тривалість не менше 16 годин.
У самому Порядку є визначення “працівники, зайняті на роботах з підвищеною пожежною небезпекою”: зокрема це роботи у вибухо/пожежонебезпечних зонах або електро-/газозварювання, роботи з відкритим вогнем тощо.
Замовник вимагає саме ПТМ, але ПТМ за змістом Наказу №1021 – для робіт з підвищеною пожежною небезпекою (в т.ч. зварювання/відкритий вогонь тощо).
Натомість техзавдання – прибирання/благоустрій без вогневих робіт.
Порядок №1021 покладає організацію навчання на керівника підприємства, який затверджує переліки посад і періодичність з урахуванням виду діяльності.
Якщо закупівля не передбачає робіт підвищеної пожежної небезпеки (а техзавдання їх не містить), вимога мати вже на етапі подання пропозиції ПТМ для “відповідальної особи” створює бар’єр, який не має прямого зв’язку з реальним виконанням послуг.
Ми надаємо послуги з благоустрою територій та маємо відповідні посвідчення озеленювачів, проте не маємо пожежної безпеки, так як не виконуємо робіт підвищеної небезпеки.
Отже вимога саме “ПТМ” для відповідальної посадової особи є такою, що не відповідає суті предмета закупівлі та не має прямого зв’язку з виконанням технічного завдання, а тому є надлишковою.
2 пункт 1.1 Додатку № 2 тендерної документації Вимога ТД про обов’язкову наявність у учасника власного або орендованого нежитлового приміщення саме у місті Дніпро або Дніпровському районі є дискримінаційною, оскільки вона встановлює територіальну прив’язку до активу учасника ще на етапі подання пропозиції, хоча предмет закупівлі є послугами з благоустрою, що виконуються мобільними бригадами та технікою і не потребують стаціонарної бази в межах конкретного району як умови можливості виконання робіт.
Технічне завдання визначає лише три точки надання послуг у м. Дніпро та встановлює організаційну вимогу “за заявкою Замовника” із початком надання послуг не пізніше наступного календарного дня після отримання заявки, причому канал отримання заявки може бути будь-який, включно з усним. Водночас у техзавданні відсутні будь-які технологічні операції, які об’єктивно вимагають локального складування на території Дніпра або Дніпровського району як передумови старту робіт, оскільки перелік робіт є типовим для благоустрою і виконується інвентарем та технікою на місці, а саме прибирання сміття, підмітання, очищення урн, згрібання листя/трави, покіс, обрізка, подрібнення гілля, навантаження, перевезення та утилізація відходів.
Логічний зв’язок, який декларує Замовник, є штучним, тому що швидкість реагування “на наступний день” забезпечується не адресою складу, а наявністю персоналу, транспорту, інвентарю, графіків чергування та диспетчеризації, тобто виробничою організацією, яка може бути реалізована незалежно від місця реєстрації або місця розташування офісу, тим більше що техзавдання не вимагає “прибуття протягом годин”, а встановлює стандартний горизонт реагування “наступного дня”. Отже територіальна вимога не є інструментом підтвердження спроможності, вона є фільтром учасників за місцем наявності нерухомості, який прямо звужує конкуренцію і створює перевагу локальним суб’єктам без доведення причинно-наслідкового зв’язку із виконанням робіт.
Додатково дискримінаційність посилює те, що Замовник вимагає подати повний пакет правовстановлюючих документів, саме на приміщення у визначеній локації, включно з актом приймання-передачі, тобто фактично змушує учасника не просто “мати намір”, а вже нести витрати, вважаємо за доцільне залишити тільки договір та акт надання послуг який в нас є та підготовлений до пропозиції до внесення змін, фактично замовник штучно розширює перелік складних документів для отримання, в той же час дані документи дублюють право використання Скаржника МТБ така вимога є надлишковою витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та копію договору.
Наші фактичні обставини підтверджують відсутність зв’язку між адресою бази та можливістю виконання технічного завдання, оскільки ми маємо орендоване нежитлове приміщення, оформлене договором оренди та актом приймання-передачі, але воно розташоване поза визначеною Замовником територією, при цьому зміна адреси бази сама по собі не додає жодного технологічного ресурсу для виконання робіт із прибирання та благоустрою, бо вирішальними є люди, інвентар і транспорт, які можуть бути оперативно залучені до трьох точок у м. Дніпро.
Ми маємо в наявності базу за іншою адресою м. Павлоград, вул. Харківська, 3Г., оформлений договір оренди надається в складі пропозиції, у якому відображено оренду нежитлового приміщення та акт приймання-передачі, проте не в місті Дніпро, який фактично не потрібний.
3 Додатку № 4 тендерної документації Замовник після внесення змін у закупівлі UA-2026-01-22-017250-a виклав Додаток 4 (Проєкт договору) у новій редакції та додав Додаток 8 (забезпечення виконання договору).
Пункт 4.2 проєкту договору фактично встановлює “абсолютний” дедлайн старту послуг: послуги мають бути розпочаті не пізніше наступного календарного дня після отримання заявки, причому заявка може бути передана “у будь-який спосіб зв’язку” і навіть “на усну вимогу”, а у разі якщо надання послуг “не розпочато” в цей строк, Замовник залишає за собою право достроково розірвати договір. Така конструкція є непропорційною та юридично невизначеною, оскільки не містить технічного критерію фіксації моменту “отримання заявки” і не визначає спосіб доказування факту “початку надання послуг”, а отже створює ситуацію, коли Замовник може постфактум трактувати строк як порушений навіть через мінімальний часовий розрив, включно з “20 секундами”, і застосувати найсуворіший наслідок у вигляді розірвання.
Непропорційність посилюється тим, що проєкт договору вже містить фінансову відповідальність Виконавця за прострочення у вигляді пені “за кожний календарний день прострочення” у розмірі подвійної облікової ставки НБУ. Отже Замовник одночасно закладає і штрафний механізм, і механізм розірвання за формальне відхилення від строку, що є подвійним та надмірним санкціонуванням одного і того ж ризику, який у предметі закупівлі “прибирання/благоустрій” не обґрунтований жодним вимірюваним показником критичної небезпеки від затримки на секунди, тим більше що заявка може бути усною і без технічної фіксації часу її надходження.
Ключове для дискримінаційності полягає в тому, що цей “жорсткий” строк поєднано з додатковим фінансовим тягарем, який з’явився після змін, а саме з грошовим забезпеченням виконання договору 3% вартості договору. У Додатку 8 прямо передбачено, що забезпечення може не повертатися не лише у випадку відмови/невиконання, а також у формулюванні “в інших випадках порушення”, причому право неповернення “виникає” у Замовника у момент настання будь-якого випадку “невиконання або неналежного виконання” та інших випадків. Така зв’язка означає, що навіть мінімальне формальне прострочення старту, яке Замовник трактуватиме як “неналежне виконання”, створює ризик розірвання і паралельно ризик втрати 3% забезпечення, тобто учасник фактично змушений закладати у ціну підвищений “штрафний ризик”, що штучно здорожчує участь і відсікає учасників з обмеженим обіговим капіталом.
Дисбаланс прав і ризиків підтверджується також порядком розрахунків, де оплата передбачена протягом 120 календарних днів після підписання акту, а за відсутності коштів ще протягом 30 календарних днів з дня їх надходження, і при цьому Замовник може не приймати “неналежно оформлені документи”, покладаючи весь ризик негативних наслідків на Виконавця. Це означає, що Виконавець несе витрати виконання, фінансує роботи власним коштом, додатково вносить 3% забезпечення, і водночас перебуває під загрозою одностороннього розірвання через формальну затримку старту, яку Замовник може не верифікувати об’єктивними засобами.
Окремо слід вказати на логічну неузгодженість проєкту договору, оскільки п.4.2 встановлює розірвання з повідомленням у строк 10 днів, але в розділі прав Замовника паралельно передбачено право дострокового розірвання з повідомленням за 15 днів, що створює правову невизначеність щодо порядку та строку реалізації права на розірвання і дає Замовнику можливість обирати більш вигідний для себе режим у спорі.
В той же час Замовник торгів ні яким чином не обґрунтовує чому запізнення наприклад на 20 секунд більше 24 годин несе таку загрозу озелененню та благоустрою чому має відбутись саме розірвання договору.
Ці умови в сукупності формують необґрунтовано каральну модель договору, яка не випливає з технічної суті предмета закупівлі, не містить технічних критеріїв фіксації строків та факту початку робіт, але встановлює максимально суворий наслідок у вигляді розірвання та потенційної втрати забезпечення, що обмежує конкуренцію та створює перевагу учасникам, які можуть закласти фінансові резерви під такі невизначені ризики.
Просимо привести умови договору у відповідність а також прибрати умову пункту 4.2 в частині дострокового розірвання.
Документація Замовника містить вимоги що суперечать принципам здійснення закупівель визначених Законом.
Відповідно до Закону документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників та повинна містити інформацію відповідно до законодавства. Вимоги, встановлені в документації визивають протиріччя між вимогами Замовника та вимогами чинного законодавства.
Також заявляємо про бажання бути присутніми на засідання Комісії з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель.
Наслідком зазначеного вище стало недотримання Замовником принципів здійснення закупівель, закріплених у Законі України «Про публічні закупівлі», а саме:
- принцип добросовісної конкуренції;
- принцип недискримінації учасників;
- принцип об’єктивної та неупередженої оцінки.
Керуючись Законом України «Про публічні закупівлі» Скаржник як суб’єкт оскарження в органі оскарження, звертається до органу оскарження з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено права та законні інтереси.
ВИХОДЯЧИ З ВИКЛАДЕНОГО, НА ПІДСТАВІ ЗАКОНУ УКРАЇНИ "ПРО ПУБЛІЧНІ ЗАКУПІВЛІ" СКАРЖНИК ЗВЕРТАЄТЬСЯ З ПРОХАННЯМ ДО ПОСТІЙНО ДІЮЧОЇ АДМІНІСТРАТИВНОЇ КОЛЕГІЇ АНТИМОНОПОЛЬНОГО КОМІТЕТУ УКРАЇНИ З РОЗГЛЯДУ СКАРГ ПРО ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА У СФЕРІ ПУБЛІЧНИХ ЗАКУПІВЕЛЬ:
1. Прийняти цю Скаргу до розгляду.
2. Внести зміни вимогу зазначену в обґрунтуванні пункті 1 цієї Скарги;
3. Внести зміни вимогу зазначену в обґрунтуванні пункті 2 цієї Скарги;
4. Внести зміни вимогу зазначену в обґрунтуванні пункті 3 цієї Скарги;
ДОДАТКИ ДО СКАРГИ (ДОКАЗИ):
1. Посвідчення озеленювачів;
2. Перелік змін в якому міститься оновлений Проект договору;
3. Договір оренди МТБ.
З ПОВАГОЮ
ФIЗИЧНА ОСОБА ПІДПРИЄМЕЦЬ ПЕТРИЧЕНКО ДМИТРО МИКОЛАЙОВИЧ
на порушення Замовником законодавства з питань публічних закупівель в
частині встановлення дискримінаційних умов в тендерній документації
Відповідно до оголошення про проведення процедури закупівлі:
№ у ЦБД: UA-2026-01-22-017250-a
№ ЛОТу (назва): ---
Найменування Замовника: Адміністрація Шевченківського району Дніпровської міської ради (далі по тексту - Замовник)
Розпочато процедуру аукціону: Відкриті торги з особливостями
Код за Єдиним закупівельним словником (предмет закупівлі): 90610000-6 Послуги з прибирання та підмітання вулиць
Наша компанія хоче взяти участь в даній процедурі закупівлі, проте тендерна документація містить дискримінаційні вимоги, які не дають змоги нам взяти участь в ній.
Назва учасника аукціону Назва далі по тексту скарги
ФIЗИЧНА ОСОБА ПІДПРИЄМЕЦЬ ПЕТРИЧЕНКО ДМИТРО МИКОЛАЙОВИЧ (далі – Учасник, Скаржник)
Адміністрація Шевченківського району Дніпровської міської ради (далі – Замовник торгів)
Замовник торгів на виконання вимог закону України «Про публічні закупівлі» оголосив про проведення процедури закупівлі в електронній системі ProZorro.
Скаржник не погоджується з визначеними Замовником умовами тендерної документації (надалі по тексту - Документація), як такою, що суперечить Законодавству про публічні закупівлі.
Уважно вивчивши Документацію, вважаємо її незаконною та такою, що не відповідає нормам Закону з наступних підстав (встановлення замовником дискримінаційних умов в оголошені про проведення закупівлі)
Дискримінаційна вимога тендерної документації, що оскаржується Обґрунтування наявності порушень прав учасника з наведенням законодавчих норм
1 1.2 Додатку № 3 тендерної документації
Замовником встановлено вимогу надати посвідчення про проходження навчання з питань пожежної безпеки (пожежно-технічний мінімум) та протокол перевірки знань для відповідальної особи за охорону праці та пожежну безпеку.
Водночас технічне завдання передбачає надання послуг з утримання та прибирання об’єктів благоустрою (прибирання сміття, підмітання, покіс, обрізка зелених насаджень, подрібнення гілля, навантаження/перевезення/утилізація відходів) і не містить вогневих робіт або інших робіт з відкритим вогнем.
Згідно з чинним Порядком, затвердженим наказом МВС №1021 від 05.12.2019, пожежно-технічний мінімум є спеціальним навчанням для працівників, яких приймають на роботи з підвищеною пожежною небезпекою (зокрема електро-/газозварювання, роботи з відкритим вогнем тощо), тоді як посадові особи проходять навчання з пожежної безпеки один раз на три роки за програмою навчання посадових осіб.
Пожежно-технічний мінімум (ПТМ) – це спеціальне навчання для осіб, яких приймають на роботу, пов’язану з підвищеною пожежною небезпекою; тривалість не менше 16 годин.
У самому Порядку є визначення “працівники, зайняті на роботах з підвищеною пожежною небезпекою”: зокрема це роботи у вибухо/пожежонебезпечних зонах або електро-/газозварювання, роботи з відкритим вогнем тощо.
Замовник вимагає саме ПТМ, але ПТМ за змістом Наказу №1021 – для робіт з підвищеною пожежною небезпекою (в т.ч. зварювання/відкритий вогонь тощо).
Натомість техзавдання – прибирання/благоустрій без вогневих робіт.
Порядок №1021 покладає організацію навчання на керівника підприємства, який затверджує переліки посад і періодичність з урахуванням виду діяльності.
Якщо закупівля не передбачає робіт підвищеної пожежної небезпеки (а техзавдання їх не містить), вимога мати вже на етапі подання пропозиції ПТМ для “відповідальної особи” створює бар’єр, який не має прямого зв’язку з реальним виконанням послуг.
Ми надаємо послуги з благоустрою територій та маємо відповідні посвідчення озеленювачів, проте не маємо пожежної безпеки, так як не виконуємо робіт підвищеної небезпеки.
Отже вимога саме “ПТМ” для відповідальної посадової особи є такою, що не відповідає суті предмета закупівлі та не має прямого зв’язку з виконанням технічного завдання, а тому є надлишковою.
2 пункт 1.1 Додатку № 2 тендерної документації Вимога ТД про обов’язкову наявність у учасника власного або орендованого нежитлового приміщення саме у місті Дніпро або Дніпровському районі є дискримінаційною, оскільки вона встановлює територіальну прив’язку до активу учасника ще на етапі подання пропозиції, хоча предмет закупівлі є послугами з благоустрою, що виконуються мобільними бригадами та технікою і не потребують стаціонарної бази в межах конкретного району як умови можливості виконання робіт.
Технічне завдання визначає лише три точки надання послуг у м. Дніпро та встановлює організаційну вимогу “за заявкою Замовника” із початком надання послуг не пізніше наступного календарного дня після отримання заявки, причому канал отримання заявки може бути будь-який, включно з усним. Водночас у техзавданні відсутні будь-які технологічні операції, які об’єктивно вимагають локального складування на території Дніпра або Дніпровського району як передумови старту робіт, оскільки перелік робіт є типовим для благоустрою і виконується інвентарем та технікою на місці, а саме прибирання сміття, підмітання, очищення урн, згрібання листя/трави, покіс, обрізка, подрібнення гілля, навантаження, перевезення та утилізація відходів.
Логічний зв’язок, який декларує Замовник, є штучним, тому що швидкість реагування “на наступний день” забезпечується не адресою складу, а наявністю персоналу, транспорту, інвентарю, графіків чергування та диспетчеризації, тобто виробничою організацією, яка може бути реалізована незалежно від місця реєстрації або місця розташування офісу, тим більше що техзавдання не вимагає “прибуття протягом годин”, а встановлює стандартний горизонт реагування “наступного дня”. Отже територіальна вимога не є інструментом підтвердження спроможності, вона є фільтром учасників за місцем наявності нерухомості, який прямо звужує конкуренцію і створює перевагу локальним суб’єктам без доведення причинно-наслідкового зв’язку із виконанням робіт.
Додатково дискримінаційність посилює те, що Замовник вимагає подати повний пакет правовстановлюючих документів, саме на приміщення у визначеній локації, включно з актом приймання-передачі, тобто фактично змушує учасника не просто “мати намір”, а вже нести витрати, вважаємо за доцільне залишити тільки договір та акт надання послуг який в нас є та підготовлений до пропозиції до внесення змін, фактично замовник штучно розширює перелік складних документів для отримання, в той же час дані документи дублюють право використання Скаржника МТБ така вимога є надлишковою витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та копію договору.
Наші фактичні обставини підтверджують відсутність зв’язку між адресою бази та можливістю виконання технічного завдання, оскільки ми маємо орендоване нежитлове приміщення, оформлене договором оренди та актом приймання-передачі, але воно розташоване поза визначеною Замовником територією, при цьому зміна адреси бази сама по собі не додає жодного технологічного ресурсу для виконання робіт із прибирання та благоустрою, бо вирішальними є люди, інвентар і транспорт, які можуть бути оперативно залучені до трьох точок у м. Дніпро.
Ми маємо в наявності базу за іншою адресою м. Павлоград, вул. Харківська, 3Г., оформлений договір оренди надається в складі пропозиції, у якому відображено оренду нежитлового приміщення та акт приймання-передачі, проте не в місті Дніпро, який фактично не потрібний.
3 Додатку № 4 тендерної документації Замовник після внесення змін у закупівлі UA-2026-01-22-017250-a виклав Додаток 4 (Проєкт договору) у новій редакції та додав Додаток 8 (забезпечення виконання договору).
Пункт 4.2 проєкту договору фактично встановлює “абсолютний” дедлайн старту послуг: послуги мають бути розпочаті не пізніше наступного календарного дня після отримання заявки, причому заявка може бути передана “у будь-який спосіб зв’язку” і навіть “на усну вимогу”, а у разі якщо надання послуг “не розпочато” в цей строк, Замовник залишає за собою право достроково розірвати договір. Така конструкція є непропорційною та юридично невизначеною, оскільки не містить технічного критерію фіксації моменту “отримання заявки” і не визначає спосіб доказування факту “початку надання послуг”, а отже створює ситуацію, коли Замовник може постфактум трактувати строк як порушений навіть через мінімальний часовий розрив, включно з “20 секундами”, і застосувати найсуворіший наслідок у вигляді розірвання.
Непропорційність посилюється тим, що проєкт договору вже містить фінансову відповідальність Виконавця за прострочення у вигляді пені “за кожний календарний день прострочення” у розмірі подвійної облікової ставки НБУ. Отже Замовник одночасно закладає і штрафний механізм, і механізм розірвання за формальне відхилення від строку, що є подвійним та надмірним санкціонуванням одного і того ж ризику, який у предметі закупівлі “прибирання/благоустрій” не обґрунтований жодним вимірюваним показником критичної небезпеки від затримки на секунди, тим більше що заявка може бути усною і без технічної фіксації часу її надходження.
Ключове для дискримінаційності полягає в тому, що цей “жорсткий” строк поєднано з додатковим фінансовим тягарем, який з’явився після змін, а саме з грошовим забезпеченням виконання договору 3% вартості договору. У Додатку 8 прямо передбачено, що забезпечення може не повертатися не лише у випадку відмови/невиконання, а також у формулюванні “в інших випадках порушення”, причому право неповернення “виникає” у Замовника у момент настання будь-якого випадку “невиконання або неналежного виконання” та інших випадків. Така зв’язка означає, що навіть мінімальне формальне прострочення старту, яке Замовник трактуватиме як “неналежне виконання”, створює ризик розірвання і паралельно ризик втрати 3% забезпечення, тобто учасник фактично змушений закладати у ціну підвищений “штрафний ризик”, що штучно здорожчує участь і відсікає учасників з обмеженим обіговим капіталом.
Дисбаланс прав і ризиків підтверджується також порядком розрахунків, де оплата передбачена протягом 120 календарних днів після підписання акту, а за відсутності коштів ще протягом 30 календарних днів з дня їх надходження, і при цьому Замовник може не приймати “неналежно оформлені документи”, покладаючи весь ризик негативних наслідків на Виконавця. Це означає, що Виконавець несе витрати виконання, фінансує роботи власним коштом, додатково вносить 3% забезпечення, і водночас перебуває під загрозою одностороннього розірвання через формальну затримку старту, яку Замовник може не верифікувати об’єктивними засобами.
Окремо слід вказати на логічну неузгодженість проєкту договору, оскільки п.4.2 встановлює розірвання з повідомленням у строк 10 днів, але в розділі прав Замовника паралельно передбачено право дострокового розірвання з повідомленням за 15 днів, що створює правову невизначеність щодо порядку та строку реалізації права на розірвання і дає Замовнику можливість обирати більш вигідний для себе режим у спорі.
В той же час Замовник торгів ні яким чином не обґрунтовує чому запізнення наприклад на 20 секунд більше 24 годин несе таку загрозу озелененню та благоустрою чому має відбутись саме розірвання договору.
Ці умови в сукупності формують необґрунтовано каральну модель договору, яка не випливає з технічної суті предмета закупівлі, не містить технічних критеріїв фіксації строків та факту початку робіт, але встановлює максимально суворий наслідок у вигляді розірвання та потенційної втрати забезпечення, що обмежує конкуренцію та створює перевагу учасникам, які можуть закласти фінансові резерви під такі невизначені ризики.
Просимо привести умови договору у відповідність а також прибрати умову пункту 4.2 в частині дострокового розірвання.
Документація Замовника містить вимоги що суперечать принципам здійснення закупівель визначених Законом.
Відповідно до Закону документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників та повинна містити інформацію відповідно до законодавства. Вимоги, встановлені в документації визивають протиріччя між вимогами Замовника та вимогами чинного законодавства.
Також заявляємо про бажання бути присутніми на засідання Комісії з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель.
Наслідком зазначеного вище стало недотримання Замовником принципів здійснення закупівель, закріплених у Законі України «Про публічні закупівлі», а саме:
- принцип добросовісної конкуренції;
- принцип недискримінації учасників;
- принцип об’єктивної та неупередженої оцінки.
Керуючись Законом України «Про публічні закупівлі» Скаржник як суб’єкт оскарження в органі оскарження, звертається до органу оскарження з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено права та законні інтереси.
ВИХОДЯЧИ З ВИКЛАДЕНОГО, НА ПІДСТАВІ ЗАКОНУ УКРАЇНИ "ПРО ПУБЛІЧНІ ЗАКУПІВЛІ" СКАРЖНИК ЗВЕРТАЄТЬСЯ З ПРОХАННЯМ ДО ПОСТІЙНО ДІЮЧОЇ АДМІНІСТРАТИВНОЇ КОЛЕГІЇ АНТИМОНОПОЛЬНОГО КОМІТЕТУ УКРАЇНИ З РОЗГЛЯДУ СКАРГ ПРО ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА У СФЕРІ ПУБЛІЧНИХ ЗАКУПІВЕЛЬ:
1. Прийняти цю Скаргу до розгляду.
2. Внести зміни вимогу зазначену в обґрунтуванні пункті 1 цієї Скарги;
3. Внести зміни вимогу зазначену в обґрунтуванні пункті 2 цієї Скарги;
4. Внести зміни вимогу зазначену в обґрунтуванні пункті 3 цієї Скарги;
ДОДАТКИ ДО СКАРГИ (ДОКАЗИ):
1. Посвідчення озеленювачів;
2. Перелік змін в якому міститься оновлений Проект договору;
3. Договір оренди МТБ.
З ПОВАГОЮ
ФIЗИЧНА ОСОБА ПІДПРИЄМЕЦЬ ПЕТРИЧЕНКО ДМИТРО МИКОЛАЙОВИЧ
×
-
Назва доказу:
Перелік змін в якому міститься оновлений Проект договору;
-
Повʼязаний документ:
Перелік змін_від 23.02.2026 до протоколу №12.docx
-
-
Назва доказу:
Посвідчення
-
Повʼязаний документ:
Посвідчення.pdf
-
-
Назва доказу:
Договір оренди нежитлового приміщення
-
Повʼязаний документ:
Договір оренди нежитлового приміщення.pdf
Вимоги:
Зобов'язати замовника внести зміни до тендерної документації
×
-
1. Прийняти цю Скаргу до розгляду. 2. Внести зміни вимогу зазначену в обґрунтуванні пункті 1 цієї Скарги; 3. Внести зміни вимогу зазначену в обґрунтуванні пункті 2 цієї Скарги; 4. Внести зміни вимогу зазначену в обґрунтуванні пункті 3 цієї Скарги;
Запити Органу оскарження
Номер:
b67d32d1de3446c08894cd19fdd1b26c
Тема запиту:
Пояснення по суті скарги на умови Тендерної документації
Текст запиту:
1.Скаржник вважає вимогу щодо надання посвідчення про навчання з питань пожежної безпеки (ПТМ) та протоколу перевірки знань для відповідальної особи надлишковою. Замовник вважає ці доводи безпідставними з огляду на наступне:
Вимогами ст. 16 Закону та Тендерною документацією Додаток 3 передбачено наявність у Учасника матеріально-технічної бази (машини, механізми чи інструменти, відповідно до предмету, що закуповується), а саме: транспортні засоби, пилки дискові, газонокосарки, подрібнювачі гілок,
що потребує зберігання, транспортування та заправки легкозаймистими та горючими рідинами (ПММ) безпосередньо на місцях надання послуг (території благоустрою), процес виконання робіт стає пожежонебезпечним. Використання такої матеріально-технічної бази передбачає роботу двигунів внутрішнього згоряння, які можуть стати джерелом іскри. Контакт іскри з сухостоєм на відкритій місцевості несе пряму загрозу виникнення масштабних пожеж. Робота в екосистемах міста потребує особливого контролю, оскільки вогонь на відкритому просторі поширюється миттєво.
• Технічне завдання Замовника передбачає покіс газонів, обрізку дерев та кущів, згрібання листя, згрібання трави, видалення порослі та кущів, подрібнення гілля, очищення урн. У літній період зелена маса має властивість висихати, у зв’язку з чим суха рослинність стає легкозаймистою та створює підвищену пожежну небезпеку.
Скаржник помилково трактує Наказ МВС №1021 від 05.12.2019, стверджуючи, що ПТМ потрібен лише для зварювальних робіт, а також помилково вважає необхідним такі посвідчення на виконавців послуг (а саме зазначає озеленювачів). Замовником у пункті 1.2.4 кваліфікаційних критеріїв вимагалося навчання з питань пожежної безпеки саме для відповідальної особи за пожежну безпеку на підприємстві з наданням скан-копії з оригіналу посвідчення і про проходження навчання з питань пожежної безпеки (пожежно-технічний мінімум) та протокол (витяг з протоколу) засідання комісії про перевірку знань. Ключовим є навчання з питань пожежної безпеки, а наявність в дужках не змінює предмету вимоги та не робить її неправомірною, оскільки будь-яке посвідчення відповідальної особи, видане згідно з Наказом №1021, підтверджує саме ті знання, які вимагав Замовник.
Відповідно до розділу II Порядку (Наказ №1021), посадові особи до початку виконання своїх обов’язків і періодично (раз на 3 роки) проходять навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки.
Відповідно до пункту 3 розділу I Порядку (Наказ №1021) навчання проходять «працівники, зайняті на роботах з підвищеною пожежною небезпекою,- працівники, що здійснюють роботи в приміщеннях, будинках та зовнішніх установках з категорією щодо вибухопожежної, пожежної небезпеки А, Б, В, Аз, Бз та Вз, у вибухонебезпечних та пожежонебезпечних зонах або здійснюють електро-, газозварювальні роботи та роботи з відкритим вогнем, а також інші працівники, діяльність яких потребує додаткових знань з питань пожежної безпеки та навичок на випадок виникнення пожежі».
Оскільки учасник направляє на об’єкт персонал та техніку, він зобов’язаний призначити відповідальну особу, яка володіє знаннями щодо запобігання пожежам та порядку дій у разі їх виникнення відповідно до статті 20 та 40 Кодексу цивільного захисту України та п. 16 Постанови КМУ №444. Вимога Замовника спрямована на підтвердження того, що така особа у штаті учасника дійсно є кваліфікованою, так як перед початком робіт працівники повинні отримати інструктаж, проводити який та контролювати дотримання протипожежного режиму має право виключно особа, яка пройшла відповідне навчання та має чинне посвідчення. Якщо Учасник не має в штаті особи, яка офіційно навчена правилам пожежної безпеки, він юридично не має права допускати персонал до роботи
Відповідно до положень Кодекс цивільного захисту України та Правила пожежної безпеки в Україні, суб’єкти господарювання зобов’язані забезпечувати дотримання вимог пожежної безпеки, вживати заходів щодо запобігання виникненню пожеж та організовувати відповідне навчання працівників.
Згідно з п. 1.2. «Правил пожежної безпеки в Україні» (Наказ МВС №1417), ці правила є обов’язковими для виконання всіма суб'єктами господарювання.
Таким чином, позиція Скаржника свідчить про його свідоме нехтування правилами безпеки. Відсутність навченої відповідальної особи у суб’єкта господарювання є порушенням загальних норм законодавства про пожежну безпеку.
Вимога щодо надання посвідчення відповідальної особи про проходження навчання з пожежної безпеки не є дискримінаційною, а є законною, обґрунтованою, безпосередньо пов’язаною з технічною частиною закупівлі та необхідною для захисту майна громади від пожеж.
Вважаємо, що учасник, не довів неможливість виконання ним вказаного критерію та обмеження своїх інтересів.
Просимо відмовити у задоволенні скарги по пункту 1.
2.Скаржник стверджує про дискримінаційний характер вимоги щодо наявності приміщення у м. Дніпро або Дніпровському районі. Замовник категорично не погоджується з даним твердженням, виходячи з наступного: об’єкти надання послуг розташовані у місті Дніпро, територіальна наближеність виробничої бази є фактором, який прямо впливає на стабільність та безперервність надання послуг.
Окремо слід зазначити, що на території України діє правовий режим воєнного стану про що Замовник одразу зазначив у вигляді обґрунтування даної вимоги у пункті 1.1.5. Додатку 3 до тендерної документації: * Дана вимога Замовника обґрунтована необхідністю своєчасного надання послуг на території Шевченківського району міста Дніпро, оскільки, у зв’язку з воєнним станом в країні переміщення між населеними пунктами може бути ускладнено через встановленні контрольно-пропускні пункти, що, у свою чергу, може призвести до затримки у наданні послуги та унеможливить своєчасне підтримання порядку, санітарного стану та естетичного вигляду територій.
Відстань від м. Павлоград (де базується Скаржник до місця надання послуг (Шевченківський район м. Дніпра) становить понад 75 км. Проходження блокпостів на в’їзді до обласного центру в умовах "тривог" або посиленого режиму перевірок робить термін реагування "наступного календарного дня" технологічно ризикованим. Замовник не може ставити санітарний стан міста в залежність від логістичних проблем окремого учасника.
Замовник не обмежив вимогу лише містом Дніпро, а розширив її на Дніпровський район (прилеглі території). Це дає змогу взяти участь широкому колу суб’єктів, що мають базу у радіусі оперативного доступу до об’єктів благоустрою. Вимога не є виключно "адресною", а є логістичним фільтром для забезпечення якості послуг.
У зв’язку з цим розміщення матеріально-технічної бази поза межами м. Дніпро або Дніпровського району може об’єктивно ускладнити або затримати своєчасний початок виконання робіт, що суперечитиме умовам технічного завдання та може негативно вплинути на санітарний стан територій громади.
Таким чином, встановлена вимога спрямована не на обмеження конкуренції, а на забезпечення:
• оперативності реагування;
• безперебійності надання послуг;
• зниження логістичних ризиків;
• належного контролю за виконанням договору;
• врахування безпекових факторів у період воєнного стану.
Виходячи з практики АМКУ, Замовник має право вимагати підтвердження наявності МТБ на момент подання пропозиції, щоб переконатися у спроможності учасника розпочати роботи негайно (наступного дня після заявки), а не "шукати приміщення" після підписання договору.
Щодо твердження Скаржника про «надлишковість» документів на підтвердження наявності офісного приміщення, Замовник зазначає наступне:
Вимога конкретних документів (Витяг, Договір, Акт) базується на нормах, що регулюють право власності та оренди:
Договір оренди/купівлі-продажу: підтверджує правову підставу володіння приміщенням.
Витяг з Державного реєстру речових прав: підтверджує, що орендодавець дійсно є власником (або що право оренди зареєстроване).
Акт приймання-передачі: підтверджує факт фактичного переходу майна у користування учасника (згідно зі ст. 795 ЦКУ, без акта договір оренди будівлі вважається таким, що не почав виконуватися в частині передачі майна).
Практика АМКУ: Якщо учасник не довів неможливість оренди приміщення у визначеному районі, вимога не може вважатися дискримінаційною.
Вимога є однаковою для всіх потенційних учасників та не містить ознак надання переваг конкретному суб’єкту господарювання. Будь-який учасник має можливість орендувати приміщення на відповідній території та підтвердити наявність матеріально-технічної бази у спосіб, передбачений тендерною документацією.
Отже, зазначена вимога тендерної документації має раціональне, технологічне та безпекове обґрунтування, відповідає специфіці предмета закупівлі та не порушує принципів добросовісної конкуренції.
Скаржник оскаржує вимогу щодо наявності власного або орендованого нежитлового приміщення у місті Дніпро або Дніпровському районі, стверджуючи, що вона є дискримінаційною.
Проте, у тексті самого обґрунтування, Скаржник не формулює чіткої вимоги, яку саме зміну він пропонує внести до тендерної документації, а лише зазначає, що "вважаємо за доцільне залишити тільки договір та акт надання послуг який в нас є та підготовлений до пропозиції до внесення змін". Це не є конкретною вимогою до Замовника змінити певний пункт Тендерної документації, а є констатацією бажаного пакету документів.
У висновку скарги Скаржник просить АМКУ: "Внести зміни вимогу зазначену в обґрунтуванні пункті 2 цієї Скарги"
Враховуючи вищезазначене, Замовник вважає, що вимоги Скаржника в цій частині є невизначеними. Замовник (та Орган оскарження) позбавлений можливості зрозуміти, яку саме конкретну дію він має вчинити для усунення порушення, оскільки в обґрунтуванні відсутня чітко сформульована вимога про зміну тексту тендерної документації (наприклад, "видалити пункт 1.1 Додатку №2").
Відповідно до частини 5 статті 18 Закону України "Про публічні закупівлі", скарга повинна містити обґрунтування наявності порушених прав та вимоги до замовника. У даному випадку вимога є неконкретною, що унеможливлює її виконання.
Відповідно до ч. 5 ст. 18 Закону України «Про публічні закупівлі», скарга повинна містити обґрунтування наявності порушених прав та охоронюваних законом інтересів Скаржника.
У змісті скарги в розділі «Обґрунтування» Скаржником викладено лише суб'єктивні судження емоційного характеру щодо умов тендерної документації, проте не вказано жодного правового обґрунтування, яким саме нормам законодавства суперечать дії Замовника.
Посилання Скаржника у висновку на «вимогу, зазначену в обґрунтуванні», є безпідставним, оскільки саме обґрунтування такої конкретної вимоги в тексті скарги відсутнє. Орган оскарження не може перебирати на себе функції Скаржника та самостійно визначати суть порушення за відсутності його чіткого викладу.
Замовник наголошує, що згідно з принципами оскарження, тягар доказування покладається на Скаржника. Оскільки в розділі «Обґрунтування» відсутні фактичні дані та правові аргументи, вимога Скаржника у висновку є передчасною та такою, що не підлягає задоволенню.
Тільки оціночні судження, відсутність доказів. Вимога не обґрунтована відповідно до ст. 18 Закону
Просимо Колегію відмовити у задоволенні скарги в частині пункту 2.
3.Цивільні та господарські відносини базуються на засадах добросовісності.
Твердження Скаржника про «запізнення на 20 секунд» як підставу для розірвання договору є юридично нікчемним. Жоден суд чи орган оскарження не визнає прострочення на кілька секунд «істотним порушенням зобов’язання».
Замовник встановлює строк «наступний календарний день», що є розумним та достатнім строком для професійного учасника, щоб доставити техніку та персонал на об'єкт.
Скаржник стверджує, що Замовник може «сам зафіксувати порушення, якого не було». Це твердження спростовується чинним законодавством:
Будь-яке порушення умов договору (невихід на роботу) фіксується відповідно до Господарського процесуального кодексу України та умов самого Договору (актами про ненадання послуг, фото-відеофіксацією, службовими записками контролюючих органів).
Виконавець, згідно з принципом рівності сторін, має право надати докази виходу на об'єкт (GPS-треки техніки, записи в журналах робіт, фотозвіти) це прямо вказано у Додатку 2 до тендерної документації інших вимогах п. 4. На вимогу Замовника виконавець повинен надати фотофіксацію, відеофіксацію наданих послуг.
Отже, фіксація порушення – це не «одноосібне бажання Замовника», а документально підтверджений факт бездіяльності Виконавця.
Скаржник побоюється «невизначеності» усної форми заявки. Проте:
Договір передбачає «будь-який спосіб зв’язку» (розділ 4 п. 4.2. Додатку 4 до тендерної документації). Учасник, як сторона договору, не позбавлений права письмово підтвердити отримання усної заявки (наприклад, через месенджери, електронну пошту або телефонним записом), що є стандартом сучасного ділового обороту.
Надумані побоювання Скаржника щодо технічної неможливості фіксації часу свідчать лише про його небажання налагодити внутрішню комунікацію, а не про дискримінацію з боку Замовника.
Згідно з регламентом АМКУ, Скаржник зобов'язаний довести, яким саме чином оскаржувана умова порушує його права.
Таким чином, Скаржник не надав доказів того, що він не може виконати заявку «на наступний календарний день».
Він лише припускає теоретичну можливість конфлікту («а раптом запізнюся на 20 секунд»). Гіпотетичні припущення про майбутні спори не є доказом дискримінації в розумінні Закону «Про публічні закупівлі».
Скаржник стверджує, що умови оплати (120 днів + 30 днів у разі відсутності коштів) та вимога щодо забезпечення виконання договору (3%) є "каральною моделлю" та дискримінацією. Замовник вважає ці твердження необґрунтованими з огляду на наступне:
Замовник є бюджетною установою, фінансування якої здійснюється через органи Державної казначейської служби України. В умовах воєнного стану Постанова КМУ №590 від 09.06.2021 чітко встановлює черговість здійснення платежів.
Видатки на благоустрій належать до другої або третьої черги (залежно від джерела фінансування).
Першочергово фінансуються потреби національної оборони та захищені видатки (зарплати, медикаменти).
Встановлення строку «протягом 120 днів» є вимушеним заходом, який відображає реальний стан проходження платежів через Казначейство та запобігає накопиченню кредиторської заборгованості, яку Замовник не зможе погасити миттєво.
Умова про оплату протягом 30 днів з моменту надходження коштів на рахунок є стандартною застережною нормою для бюджетних установ. Вона не є дискримінаційною, оскільки стосується будь-якого учасника, який стане переможцем, незалежно від його форми власності чи місцезнаходження. Це об’єктивна реальність бюджетного процесу в країні, що перебуває у стані війни.
Вимога щодо надання забезпечення виконання договору передбачена ст. 27 Закону "Про публічні закупівлі".
Це є законним інструментом Замовника для мінімізації ризиків невиконання послуг.
Розмір 3% є значно меншим за максимально дозволені законом 5%. Встановлення забезпечення виконання договору у розмірі 3% вартості договору є розповсюдженою та правомірною практикою у публічних закупівлях. Такий розмір не є надмірним і спрямований на гарантування належного виконання зобов’язань. Встановлений розмір забезпечення регламентований Законом, та дотриманий Замовником.
Формулювання щодо можливості неповернення забезпечення у випадку невиконання або неналежного виконання договору не означає автоматичної втрати коштів у разі будь-якого формального відхилення. Йдеться про випадки істотного порушення умов договору, що впливають на його виконання. Твердження Скаржника «втрату забезпечення» є передчасним, оскільки порядок повернення/неповернення забезпечення виконання договору про закупівлю регулюється окремими статтями Закону та умовами тендерної документації, що не оскаржуються.
Скаржник не надав жодних доказів того, що ця вимога є надмірною або такою, що унеможливлює участь у торгах для суб’єкта малого бізнесу.
Практика АМКУ свідчить: Замовник самостійно визначає умови оплати (строки та порядок), виходячи зі своїх фінансових можливостей та специфіку фінансування. Встановлення тривалого строку оплати не є дискримінаційним, якщо він застосовується до всіх учасників однаково.
Скаржник зазначає, що він змушений «фінансувати роботи власним коштом». Замовник наголошує, що участь у публічних закупівлях є добровільною. Суб’єкт господарювання, приймаючи рішення про участь, має самостійно розраховувати свої фінансові ресурси та враховувати специфіку розрахунків з бюджетом. Спроба Скаржника змусити Замовника змінити умови оплати на всупереч можливостям бюджету є тиском на Замовника з метою отримання привілейованих умов.
Скаржник вказує на неузгодженість строків (10 та 15 днів). Замовник пояснює:
Пункт 4.2 проєкту Договору передбачає спеціальний строк повідомлення (10 днів) саме для випадку непочатку робіт. Це оперативна процедура для швидкої зміни недобросовісного виконавця. Одностороннє розірвання договору у разі суттєвого порушення його умов — це право сторони на захист своїх інтересів, передбачене ст. 651 ЦКУ та ст. 188 ГКУ.
Загальний розділ прав Замовника (пункт 7.1.8 проєкту Договору) передбачає 15 днів для інших випадків порушення умов договору.
Право Замовника на дострокове розірвання договору у разі невиконання істотних умов є реалізацією принципу свободи договору та спрямоване на захист публічних інтересів територіальної громади.
Початок надання послуг у визначений строк є істотною умовою договору, оскільки предмет закупівлі має системний характер і пов’язаний із належним утриманням міської інфраструктури. У разі відсутності права на розірвання Замовник був би змушений продовжувати договірні відносини з Виконавцем, який не забезпечує своєчасне реагування, що суперечило б інтересам громади.
Наявність у договорі пені за прострочення не виключає можливості розірвання договору. Пеня є фінансовою відповідальністю за порушення, тоді як розірвання – це спосіб припинення правовідносин у разі істотного невиконання. Ці правові механізми мають різну правову природу та застосовуються з різною метою, а тому не є “подвійним покаранням”.
Це не є «правовою невизначеністю», а є диференціацією строків залежно від тяжкості та виду порушення. Учасник, який має намір сумлінно виконувати договір, не зазнає жодних дискримінаційних наслідків від наявності цих пунктів.
Доводи Скаржника щодо «каральної моделі» та обмеження конкуренції.
Встановлення суворих умов виконання договору є правом Замовника, спрямованим на ефективне використання бюджетних коштів.
АМКУ неодноразово зазначав у своїх рішеннях, що Замовник є вільним у формуванні проєкту договору в частині захисту своїх прав та встановлення санкцій за невиконання зобов'язань.
Отже, положення пункту 4.2 проєкту договору та умови щодо забезпечення виконання договору є правомірними, пропорційними предмету закупівлі та такими, що не порушують принципів добросовісної конкуренції.
Вважаємо, що учасник, не довів неможливість виконання ним вказаного критерію та обмеження своїх інтересів та не надав належних доказів\документальних підтверджень.
Таким чином, умови проєкту договору щодо оплати та забезпечення повністю відповідають вимогам Господарського та Цивільного Кодексів України, Бюджетного кодексу та Постанови КМУ №590. Дискримінація відсутня, оскільки умови є єдиними для всіх потенційних учасників.
Дата опублікування:
02.03.2026 17:32
Скарга
Виконана замовником
КЕП
Скарга
Номер:
eac5ecf121a94b81a44487bf6e5a4547
Ідентифікатор запиту:
UA-2026-01-22-017250-a.b1
Назва:
Скарга
Скарга:
Пов'язані документи:
Учасник
- ЛІЦЕНЗІЯ АВК.pdf 26.01.2026 16:51
- Скрин залишку коштів.jpg 26.01.2026 16:51
- Виписка залишку коштів.pdf 26.01.2026 16:51
- Аналогічний договір.pdf 26.01.2026 16:51
- ТД_утримання та прибирання об’єктів благоустрою.docx 26.01.2026 16:51
- Оскарження дискрим АМКУ.doc 26.01.2026 16:51
- sign.p7s 26.01.2026 17:26
- Рішення від 28.01.2026 №932.pdf 28.01.2026 14:24
- Інформація про резолютивну частину рішення від 04.02.2026 №1237.pdf 05.02.2026 12:32
- Рішення від 04.02.2026 №1237.pdf 09.02.2026 13:40
- Пояснення по суті скарги.pdf 30.01.2026 16:21
- Пояснення по суті скарги.docx 30.01.2026 16:21
- Протокол №11.pdf 17.02.2026 15:10
- Протокол №11.pdf 17.02.2026 15:19
Дата прийняття скарги до розгляду:
26.01.2026 17:29
Дата розгляду скарги:
04.02.2026 10:00
Місце розгляду скарги:
Антимонопольний комітет України
Дата прийняття рішення про прийняття скарги до розгляду:
28.01.2026 14:25
Дата прийняття рішення про вирішення скарги:
09.02.2026 13:40
Дата виконання рішення Замовником:
17.02.2026 15:19
Коментар замовника щодо усунення порушень:
Замовником виконано рішення Комісії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель №1237-р/пк-пз від 04.02.2026, а саме: внесені зміни до тендерної документації за процедурою закупівлі.
Пункт скарги
Порядковий номер пункту скарги:
1
Номер:
7e0cd14e18854bd38756f334e79151b3
Заголовок пункту скарги:
Додаток № 3
Тип пов'язаного елемента:
Скарга на закупівлю
Тип порушення:
Порушення, пов'язані з вимогами законодавства
Ідентифікатор класифікації:
Інші умови тендерної документації
Тип порушення:
Інші умови тендерної документації
Опис суті пункту скарги:
ДО: ПОСТІЙНО ДІЮЧОЇ АДМІНІСТРАТИВНОЇ КОЛЕГІЇ АНТИМОНОПОЛЬНОГО КОМІТЕТУ УКРАЇНИ З РОЗГЛЯДУ СКАРГ ПРО ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА У СФЕРІ ПУБЛІЧНИХ ЗАКУПІВЕЛЬ
адреса: 03035, м. Київ-35, вул. Митрополита Василя Липківського, 45
СКАРЖНИК: ФIЗИЧНА ОСОБА ПІДПРИЄМЕЦЬ ПЕТРИЧЕНКО ДМИТРО МИКОЛАЙОВИЧ
код ЄДРПОУ: 3189220899
адреса: Україна, 51400, Днiпропетровська обл.,Павлоградський район, вул.35-i Дивiзii, будинок 2, квартира 59
тел.: +380508886606
ЗАМОВНИК ТОРГІВ: Адміністрація Шевченківського району Дніпровської міської ради
Вихідний №: 26-01/12/48-10-0500
Дата: від 26.01.2026 року
С К А Р Г А
на порушення Замовником законодавства з питань публічних закупівель в
частині встановлення дискримінаційних умов в тендерній документації
Відповідно до оголошення про проведення процедури закупівлі:
№ у ЦБД: UA-2026-01-22-017250-a
№ ЛОТу (назва): ---
Найменування Замовника: Адміністрація Шевченківського району Дніпровської міської ради (далі по тексту - Замовник)
Розпочато процедуру аукціону: Відкриті торги з особливостями
Код за Єдиним закупівельним словником (предмет закупівлі): 90610000-6 Послуги з прибирання та підмітання вулиць
Наша компанія хоче взяти участь в даній процедурі закупівлі, проте тендерна документація містить дискримінаційні вимоги, які не дають змоги нам взяти участь в ній.
Назва учасника аукціону Назва далі по тексту скарги
ФIЗИЧНА ОСОБА ПІДПРИЄМЕЦЬ ПЕТРИЧЕНКО ДМИТРО МИКОЛАЙОВИЧ (далі – Учасник, Скаржник)
Адміністрація Шевченківського району Дніпровської міської ради (далі – Замовник торгів)
Замовник торгів на виконання вимог закону України «Про публічні закупівлі» оголосив про проведення процедури закупівлі в електронній системі ProZorro.
Скаржник не погоджується з визначеними Замовником умовами тендерної документації (надалі по тексту - Документація), як такою, що суперечить Законодавству про публічні закупівлі.
Уважно вивчивши Документацію, вважаємо її незаконною та такою, що не відповідає нормам Закону з наступних підстав (встановлення замовником дискримінаційних умов в оголошені про проведення закупівлі)
Дискримінаційна вимога тендерної документації, що оскаржується Обґрунтування наявності порушень прав учасника з наведенням законодавчих норм
1
1.3 Додатку № 3 тендерної документації Вимога надати не менше двох повністю виконаних аналогічних договорів, укладених не раніше 2022 року, із додатками та актами, разом із позитивним відгуком із розширеним переліком формулювань, є непропорційним обмеженням конкуренції, бо Замовник фактично встановлює підвищений “вхідний бар’єр” не до якості та організації прибирання, а до історії контрактування, яка не є технічною характеристикою послуги та не корелює з реальним ризиком виконання договору за умовами ТЗ, де послуги надаються за заявками з реагуванням не пізніше наступного робочого дня, а оплата здійснюється по факту за актом.
Критичний дискримінаційний ефект створює умова, що вартість кожного аналогічного договору має бути не менше 90% очікуваної вартості закупівлі, оскільки це підміняє перевірку спроможності виконавця вимогою мати попередній контракт майже тотожного масштабу, хоча технічно здатність прибирати 416952 м2 випадкового сміття, 353608 м2 підмітання, виконувати покіс 34746 м2 та забезпечити вивезення 41,8 т відходів визначається наявністю персоналу, техніки, логістики та чинних договорів з полігоном/перевізником, а не тим, чи мав учасник один великий договір майже на всю очікувану суму.
Оскільки предмет закупівлі є послуги з благоустрою з різними операціями протягом довгого періоду до 31.07.2026 та виконується партіями за потребою Замовника, “аналогічність” має бути прив’язана до переліку операцій та організаційних процесів виконання, а не до штучного фінансового порога 90%, бо той відсікає учасників, які мають релевантний досвід на менших обсягах, хоча саме такий досвід технічно підтверджує наявність технологій прибирання, графіків, диспетчеризації заявок, управління персоналом і транспортування відходів до санкціонованого полігону.
Вимога “не менше двох” аналогічних договорів є надмірною, бо один належно виконаний договір уже підтверджує наявність практичного досвіду організації аналогічних процесів, а вимога “два і більше” перетворює кваліфікацію на кількісний фільтр і непрямо надає перевагу лише великим підрядникам або “старим” учасникам ринку, при тому що ТЗ додатково об’єктивно перевіряє спроможність через кошторисну частину, розрахунки в АВК-5 або еквіваленті, обґрунтування ресурсів та витрат на машини/механізми, що є значно точнішим технічним індикатором готовності виконання.
Фактичне порушення конкуренції у нашому випадку підтверджується тим, що у нас наявний один аналогічний договір, але його вартість не становить 90% від очікуваної вартості цієї закупівлі, і саме через поєднання умов “не менше двох” та “не менше 90%” Замовник блокує участь не через відсутність досвіду, а через невідповідність штучно завищеним кількісним і фінансовим порогам, що підтверджується файлом «Аналогічний договір.pdf» .
З огляду на викладене, спірні вимоги не є технічно необхідними для підтвердження здатності виконувати прибирання, підмітання, покіс, обрізку, навантаження, перевезення та утилізацію відходів за заявками в межах визначених локацій у м. Дніпро та строку до 31.07.2026, натомість вони штучно звужують коло учасників за ознакою “історії великих контрактів” і залежності від третіх осіб, тому повинні бути виключені або приведені до пропорційної моделі, де підтверджується саме релевантний досвід виконання послуг за змістом, а не за завищеною кількістю договорів і завищеним фінансовим порогом.
2 7.11 Додатку № 3 тендерної документації Встановлена вимога надати довідку з банку про залишок коштів не менше 10% очікуваної вартості є непередбаченим Законом кваліфікаційним критерієм, оскільки Закон визначає вичерпний перелік критеріїв перевірки спроможності учасника та не надає Замовнику права підміняти їх “тестом” на разовий залишок коштів у конкретний день, а отже ця умова виходить за межі повноважень Замовника та є незаконним розширенням вимог до учасників.
Ця вимога є дискримінаційною за наслідком, бо відсікає учасників не за здатністю виконати послуги, а за випадковим фінансовим “знімком” рахунку, який не відображає ані реальних грошових потоків, ані доступу до фінансування, ані можливості виконати роботи власними ресурсами, залученням техніки та персоналу, що фактично є ключовим для послуг з утримання та прибирання об’єктів благоустрою.
Невідповідність “10% залишку” предмету закупівлі є технічно очевидною, бо згідно ТЗ послуги надаються за заявками Замовника із вимогою реагування не пізніше наступного робочого дня, а оплата здійснюється по факту на підставі акту наданих послуг, тобто фінансовий цикл договору є операційним та покривається виручкою від виконання, а не одноразовим резервуванням коштів на рахунку “на дату довідки”.
Додатково, самі вимоги ТЗ уже містять реальні інструменти перевірки спроможності та якості, зокрема надання кошторисних розрахунків, підтвердження витрат на машини/механізми та трудові ресурси, а також наявність чинного договору щодо розміщення/захоронення відходів на санкціонованому полігоні на строк, що дорівнює або перевищує строк надання послуг, отже Замовник уже отримує об’єктивні докази організаційної та ресурсної готовності учасника, тоді як вимога про “10% на рахунку” не додає жодної перевірної технічної інформації щодо виконання робіт.
Вимога є непропорційною, бо встановлює фіксований поріг, який є економічно надмірним для послуг, що виконуються протягом тривалого періоду до 31.07.2026, та фактично примушує учасника “заморозити” обсяг обігових коштів, хоча реальна потреба у фінансуванні виникає поступово та залежить від конкретних заявок, сезонності та графіка робіт, включно із зимовим утриманням, а не від факту наявності коштів на рахунку в довільно обрану дату.
Вимога є нерелевантною до ризиків договору, оскільки ризик невиконання в цій закупівлі зумовлюється насамперед наявністю персоналу, техніки, логістики, забезпеченням утилізації відходів та можливістю оперативного виїзду на локації у м. Дніпро, а не тим, чи лежать кошти на рахунку саме в банку обслуговування та саме в момент формування довідки, при цьому учасник може легально фінансувати операційну діяльність через виручку, відстрочку платежів постачальників, кредитний ліміт, власні кошти в інших установах або готівковий оборот, що робить “залишок” методично хибним показником платоспроможності.
Практична дискримінація підтверджується документально, оскільки згідно банківського реєстру операцій ФОП Петриченко Д. М. за період з 01.01.2026 по 26.01.2026 відображено значні надходження та типові обов’язкові витрати, але кінцевий залишок становить 80,12 грн, що автоматично робить неможливою участь виключно через “моментний залишок”, хоча самі обороти по рахунку доводять факт ведення господарської діяльності та наявність фінансових потоків; ці обставини підтверджуються файлом «Виписка залишку коштів.pdf» , а також візуально відображені у файлі «Скрин залишку коштів.jpeg».
Окремо звертаємо увагу на технічну обтяжливість форми документа, бо вимога надати “оригінал/нотаріально завірену копію” або електронний документ із підписом/печаткою банку створює штучний бар’єр доступу через залежність учасника від внутрішніх процедур банку та строків видачі довідок, при тому що достовірність фінансової інформації може бути підтверджена стандартними банківськими виписками/довідками без нотаріального посвідчення, а отже Замовник обрав найбільш обмежувальний спосіб підтвердження без доведеної необхідності.
Таким чином, спірна умова є незаконною, непропорційною та дискримінаційною, не має причинно-наслідкового зв’язку з належним наданням послуг за ТЗ, підміняє об’єктивну перевірку ресурсів та організації виконання робіт фінансовим “знімком”, і призводить до необґрунтованого звуження конкуренції, тому підлягає виключенню або заміні на недискримінаційний спосіб підтвердження спроможності, який корелює з предметом закупівлі та реальним циклом надання і оплати послуг.
3 1.2 Додатку № 3 тендерної документації Вимога надати страховий договір або поліс щодо цивільно-правової відповідальності інженера-кошторисника перед третіми особами є непов’язаною з предметом закупівлі та непропорційною, оскільки предметом є послуги з прибирання, підмітання, покосу, навантаження та перевезення відходів із виконанням за заявками та оплатою по факту за актами, а реальні ризики третім особам тут виникають від фізичного виконання робіт і експлуатації техніки, а не від кошторисних розрахунків, які за своєю природою є розрахунковим документом і не створюють самостійного джерела шкоди без фактичних робіт.
Замовник сам у ТЗ вимагає кошторисні розрахунки в АВК-5 та посилається на «Настанову з визначення вартості будівництва», але ця Настанова за змістом визначає правила застосування кошторисних норм саме для нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту, реставрації, тобто для будівництва як сфери створення/відновлення об’єктів, а не для послуг щоденного утримання територій, підмітання чи покосу трави, тому використання Замовником будівельної кошторисної рамки не легалізує додатковий бар’єр у вигляді страхування “проектної” професійної відповідальності.
Фактично Замовник переносить вимоги, характерні для діяльності, пов’язаної зі створенням об’єктів архітектури, у закупівлю послуг благоустрою, хоча професійна атестація відповідальних виконавців за постановою КМУ №554 прямо стосується робіт (послуг), пов’язаних із створенням об’єктів архітектури, а не прибирання та утримання територій, і саме тому вимога страхового покриття “інженера-кошторисника” як професійного суб’єкта під архітектурно-будівельні роботи є невідповідною предмету та створює штучну перевагу вузькому колу учасників, які працюють у будівельному сегменті.
Ключова технічна невідповідність у тому, що потенційна шкода третім особам при виконанні ТЗ виникає від транспортних операцій, роботи з відходами, використання паливно-мастильних матеріалів, механізмів, зимового посипання та ручних робіт на тротуарах, тобто від операцій підвищеного ризику на місці надання послуг, і якщо Замовник дійсно прагне страхового захисту, то логічним інструментом є страхування цивільної відповідальності виконавця робіт або відповідальності при експлуатації техніки/транспорту, а не страхування професійної відповідальності кошторисника, який не керує технікою, не здійснює перевезення 41,8 т відходів і не виконує посипання 11817 м2 чи очищення 9878 м2.
Встановлення такої вимоги є дискримінаційним також через її фактичну недосяжність для учасників, які надають послуги благоустрою, але не ведуть “проектно-кошторисну” діяльність у будівництві, оскільки на практиці страхування професійної відповідальності зазвичай прив’язується страховиком до професійного статусу/атестації та профілю ризику саме у будівельній діяльності, а не до розрахунку договірної ціни на прибирання, тому вимога створює бар’єр не якості, а доступу до специфічного страхового продукту, який не є необхідним для покосу трави чи вивозу сміття за заявками.
У підприємства є кошторисник Петриченко Дмитро Миколайович ліцензія АВК надається, однак відсутній відповідний поліс, і це підтверджує, що Замовник через одну довідку фактично відсікає ринкових учасників сфери благоустрою, які технічно спроможні виконувати весь перелік робіт ТЗ, але не мають “будівельного” страхування, яке не впливає на оперативність реагування на заявку наступного робочого дня, на забезпечення вивозу сміття на санкціонований полігон і на якість прибирання візуально контрольованих ділянок.
Отже, спірна вимога не є технічно необхідною для виконання послуг 90610000-6, не має причинно-наслідкового зв’язку з ризиками за ТЗ і повинна бути виключена або замінена на інструмент, який прямо покриває ризики виконання робіт на місці, а не розрахункову діяльність кошторисника.
Документація Замовника містить вимоги що суперечать принципам здійснення закупівель визначених Законом.
Відповідно до Закону документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників та повинна містити інформацію відповідно до законодавства. Вимоги, встановлені в документації визивають протиріччя між вимогами Замовника та вимогами чинного законодавства.
Також заявляємо про бажання бути присутніми на засідання Комісії з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель.
Наслідком зазначеного вище стало недотримання Замовником принципів здійснення закупівель, закріплених у Законі України «Про публічні закупівлі», а саме:
- принцип добросовісної конкуренції;
- принцип недискримінації учасників;
- принцип об’єктивної та неупередженої оцінки.
Керуючись Законом України «Про публічні закупівлі» Скаржник як суб’єкт оскарження в органі оскарження, звертається до органу оскарження з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено права та законні інтереси.
ВИХОДЯЧИ З ВИКЛАДЕНОГО, НА ПІДСТАВІ ЗАКОНУ УКРАЇНИ "ПРО ПУБЛІЧНІ ЗАКУПІВЛІ" СКАРЖНИК ЗВЕРТАЄТЬСЯ З ПРОХАННЯМ ДО ПОСТІЙНО ДІЮЧОЇ АДМІНІСТРАТИВНОЇ КОЛЕГІЇ АНТИМОНОПОЛЬНОГО КОМІТЕТУ УКРАЇНИ З РОЗГЛЯДУ СКАРГ ПРО ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА У СФЕРІ ПУБЛІЧНИХ ЗАКУПІВЕЛЬ:
1. Прийняти цю Скаргу до розгляду.
2. Внести зміни вимогу зазначену в обґрунтуванні пункті 1 цієї Скарги;
3. Внести зміни вимогу зазначену в обґрунтуванні пункті 2 цієї Скарги;
4. Внести зміни вимогу зазначену в обґрунтуванні пункті 3 цієї Скарги;
ДОДАТКИ ДО СКАРГИ (ДОКАЗИ):
1. Виписка залишку коштів;
2. Скрін залишку коштів;
3. Аналогічний договір;
4. Тендерна документація;
5. Ліцензія АВК.
З ПОВАГОЮ
ДИРЕКТОР
адреса: 03035, м. Київ-35, вул. Митрополита Василя Липківського, 45
СКАРЖНИК: ФIЗИЧНА ОСОБА ПІДПРИЄМЕЦЬ ПЕТРИЧЕНКО ДМИТРО МИКОЛАЙОВИЧ
код ЄДРПОУ: 3189220899
адреса: Україна, 51400, Днiпропетровська обл.,Павлоградський район, вул.35-i Дивiзii, будинок 2, квартира 59
тел.: +380508886606
ЗАМОВНИК ТОРГІВ: Адміністрація Шевченківського району Дніпровської міської ради
Вихідний №: 26-01/12/48-10-0500
Дата: від 26.01.2026 року
С К А Р Г А
на порушення Замовником законодавства з питань публічних закупівель в
частині встановлення дискримінаційних умов в тендерній документації
Відповідно до оголошення про проведення процедури закупівлі:
№ у ЦБД: UA-2026-01-22-017250-a
№ ЛОТу (назва): ---
Найменування Замовника: Адміністрація Шевченківського району Дніпровської міської ради (далі по тексту - Замовник)
Розпочато процедуру аукціону: Відкриті торги з особливостями
Код за Єдиним закупівельним словником (предмет закупівлі): 90610000-6 Послуги з прибирання та підмітання вулиць
Наша компанія хоче взяти участь в даній процедурі закупівлі, проте тендерна документація містить дискримінаційні вимоги, які не дають змоги нам взяти участь в ній.
Назва учасника аукціону Назва далі по тексту скарги
ФIЗИЧНА ОСОБА ПІДПРИЄМЕЦЬ ПЕТРИЧЕНКО ДМИТРО МИКОЛАЙОВИЧ (далі – Учасник, Скаржник)
Адміністрація Шевченківського району Дніпровської міської ради (далі – Замовник торгів)
Замовник торгів на виконання вимог закону України «Про публічні закупівлі» оголосив про проведення процедури закупівлі в електронній системі ProZorro.
Скаржник не погоджується з визначеними Замовником умовами тендерної документації (надалі по тексту - Документація), як такою, що суперечить Законодавству про публічні закупівлі.
Уважно вивчивши Документацію, вважаємо її незаконною та такою, що не відповідає нормам Закону з наступних підстав (встановлення замовником дискримінаційних умов в оголошені про проведення закупівлі)
Дискримінаційна вимога тендерної документації, що оскаржується Обґрунтування наявності порушень прав учасника з наведенням законодавчих норм
1
1.3 Додатку № 3 тендерної документації Вимога надати не менше двох повністю виконаних аналогічних договорів, укладених не раніше 2022 року, із додатками та актами, разом із позитивним відгуком із розширеним переліком формулювань, є непропорційним обмеженням конкуренції, бо Замовник фактично встановлює підвищений “вхідний бар’єр” не до якості та організації прибирання, а до історії контрактування, яка не є технічною характеристикою послуги та не корелює з реальним ризиком виконання договору за умовами ТЗ, де послуги надаються за заявками з реагуванням не пізніше наступного робочого дня, а оплата здійснюється по факту за актом.
Критичний дискримінаційний ефект створює умова, що вартість кожного аналогічного договору має бути не менше 90% очікуваної вартості закупівлі, оскільки це підміняє перевірку спроможності виконавця вимогою мати попередній контракт майже тотожного масштабу, хоча технічно здатність прибирати 416952 м2 випадкового сміття, 353608 м2 підмітання, виконувати покіс 34746 м2 та забезпечити вивезення 41,8 т відходів визначається наявністю персоналу, техніки, логістики та чинних договорів з полігоном/перевізником, а не тим, чи мав учасник один великий договір майже на всю очікувану суму.
Оскільки предмет закупівлі є послуги з благоустрою з різними операціями протягом довгого періоду до 31.07.2026 та виконується партіями за потребою Замовника, “аналогічність” має бути прив’язана до переліку операцій та організаційних процесів виконання, а не до штучного фінансового порога 90%, бо той відсікає учасників, які мають релевантний досвід на менших обсягах, хоча саме такий досвід технічно підтверджує наявність технологій прибирання, графіків, диспетчеризації заявок, управління персоналом і транспортування відходів до санкціонованого полігону.
Вимога “не менше двох” аналогічних договорів є надмірною, бо один належно виконаний договір уже підтверджує наявність практичного досвіду організації аналогічних процесів, а вимога “два і більше” перетворює кваліфікацію на кількісний фільтр і непрямо надає перевагу лише великим підрядникам або “старим” учасникам ринку, при тому що ТЗ додатково об’єктивно перевіряє спроможність через кошторисну частину, розрахунки в АВК-5 або еквіваленті, обґрунтування ресурсів та витрат на машини/механізми, що є значно точнішим технічним індикатором готовності виконання.
Фактичне порушення конкуренції у нашому випадку підтверджується тим, що у нас наявний один аналогічний договір, але його вартість не становить 90% від очікуваної вартості цієї закупівлі, і саме через поєднання умов “не менше двох” та “не менше 90%” Замовник блокує участь не через відсутність досвіду, а через невідповідність штучно завищеним кількісним і фінансовим порогам, що підтверджується файлом «Аналогічний договір.pdf» .
З огляду на викладене, спірні вимоги не є технічно необхідними для підтвердження здатності виконувати прибирання, підмітання, покіс, обрізку, навантаження, перевезення та утилізацію відходів за заявками в межах визначених локацій у м. Дніпро та строку до 31.07.2026, натомість вони штучно звужують коло учасників за ознакою “історії великих контрактів” і залежності від третіх осіб, тому повинні бути виключені або приведені до пропорційної моделі, де підтверджується саме релевантний досвід виконання послуг за змістом, а не за завищеною кількістю договорів і завищеним фінансовим порогом.
2 7.11 Додатку № 3 тендерної документації Встановлена вимога надати довідку з банку про залишок коштів не менше 10% очікуваної вартості є непередбаченим Законом кваліфікаційним критерієм, оскільки Закон визначає вичерпний перелік критеріїв перевірки спроможності учасника та не надає Замовнику права підміняти їх “тестом” на разовий залишок коштів у конкретний день, а отже ця умова виходить за межі повноважень Замовника та є незаконним розширенням вимог до учасників.
Ця вимога є дискримінаційною за наслідком, бо відсікає учасників не за здатністю виконати послуги, а за випадковим фінансовим “знімком” рахунку, який не відображає ані реальних грошових потоків, ані доступу до фінансування, ані можливості виконати роботи власними ресурсами, залученням техніки та персоналу, що фактично є ключовим для послуг з утримання та прибирання об’єктів благоустрою.
Невідповідність “10% залишку” предмету закупівлі є технічно очевидною, бо згідно ТЗ послуги надаються за заявками Замовника із вимогою реагування не пізніше наступного робочого дня, а оплата здійснюється по факту на підставі акту наданих послуг, тобто фінансовий цикл договору є операційним та покривається виручкою від виконання, а не одноразовим резервуванням коштів на рахунку “на дату довідки”.
Додатково, самі вимоги ТЗ уже містять реальні інструменти перевірки спроможності та якості, зокрема надання кошторисних розрахунків, підтвердження витрат на машини/механізми та трудові ресурси, а також наявність чинного договору щодо розміщення/захоронення відходів на санкціонованому полігоні на строк, що дорівнює або перевищує строк надання послуг, отже Замовник уже отримує об’єктивні докази організаційної та ресурсної готовності учасника, тоді як вимога про “10% на рахунку” не додає жодної перевірної технічної інформації щодо виконання робіт.
Вимога є непропорційною, бо встановлює фіксований поріг, який є економічно надмірним для послуг, що виконуються протягом тривалого періоду до 31.07.2026, та фактично примушує учасника “заморозити” обсяг обігових коштів, хоча реальна потреба у фінансуванні виникає поступово та залежить від конкретних заявок, сезонності та графіка робіт, включно із зимовим утриманням, а не від факту наявності коштів на рахунку в довільно обрану дату.
Вимога є нерелевантною до ризиків договору, оскільки ризик невиконання в цій закупівлі зумовлюється насамперед наявністю персоналу, техніки, логістики, забезпеченням утилізації відходів та можливістю оперативного виїзду на локації у м. Дніпро, а не тим, чи лежать кошти на рахунку саме в банку обслуговування та саме в момент формування довідки, при цьому учасник може легально фінансувати операційну діяльність через виручку, відстрочку платежів постачальників, кредитний ліміт, власні кошти в інших установах або готівковий оборот, що робить “залишок” методично хибним показником платоспроможності.
Практична дискримінація підтверджується документально, оскільки згідно банківського реєстру операцій ФОП Петриченко Д. М. за період з 01.01.2026 по 26.01.2026 відображено значні надходження та типові обов’язкові витрати, але кінцевий залишок становить 80,12 грн, що автоматично робить неможливою участь виключно через “моментний залишок”, хоча самі обороти по рахунку доводять факт ведення господарської діяльності та наявність фінансових потоків; ці обставини підтверджуються файлом «Виписка залишку коштів.pdf» , а також візуально відображені у файлі «Скрин залишку коштів.jpeg».
Окремо звертаємо увагу на технічну обтяжливість форми документа, бо вимога надати “оригінал/нотаріально завірену копію” або електронний документ із підписом/печаткою банку створює штучний бар’єр доступу через залежність учасника від внутрішніх процедур банку та строків видачі довідок, при тому що достовірність фінансової інформації може бути підтверджена стандартними банківськими виписками/довідками без нотаріального посвідчення, а отже Замовник обрав найбільш обмежувальний спосіб підтвердження без доведеної необхідності.
Таким чином, спірна умова є незаконною, непропорційною та дискримінаційною, не має причинно-наслідкового зв’язку з належним наданням послуг за ТЗ, підміняє об’єктивну перевірку ресурсів та організації виконання робіт фінансовим “знімком”, і призводить до необґрунтованого звуження конкуренції, тому підлягає виключенню або заміні на недискримінаційний спосіб підтвердження спроможності, який корелює з предметом закупівлі та реальним циклом надання і оплати послуг.
3 1.2 Додатку № 3 тендерної документації Вимога надати страховий договір або поліс щодо цивільно-правової відповідальності інженера-кошторисника перед третіми особами є непов’язаною з предметом закупівлі та непропорційною, оскільки предметом є послуги з прибирання, підмітання, покосу, навантаження та перевезення відходів із виконанням за заявками та оплатою по факту за актами, а реальні ризики третім особам тут виникають від фізичного виконання робіт і експлуатації техніки, а не від кошторисних розрахунків, які за своєю природою є розрахунковим документом і не створюють самостійного джерела шкоди без фактичних робіт.
Замовник сам у ТЗ вимагає кошторисні розрахунки в АВК-5 та посилається на «Настанову з визначення вартості будівництва», але ця Настанова за змістом визначає правила застосування кошторисних норм саме для нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту, реставрації, тобто для будівництва як сфери створення/відновлення об’єктів, а не для послуг щоденного утримання територій, підмітання чи покосу трави, тому використання Замовником будівельної кошторисної рамки не легалізує додатковий бар’єр у вигляді страхування “проектної” професійної відповідальності.
Фактично Замовник переносить вимоги, характерні для діяльності, пов’язаної зі створенням об’єктів архітектури, у закупівлю послуг благоустрою, хоча професійна атестація відповідальних виконавців за постановою КМУ №554 прямо стосується робіт (послуг), пов’язаних із створенням об’єктів архітектури, а не прибирання та утримання територій, і саме тому вимога страхового покриття “інженера-кошторисника” як професійного суб’єкта під архітектурно-будівельні роботи є невідповідною предмету та створює штучну перевагу вузькому колу учасників, які працюють у будівельному сегменті.
Ключова технічна невідповідність у тому, що потенційна шкода третім особам при виконанні ТЗ виникає від транспортних операцій, роботи з відходами, використання паливно-мастильних матеріалів, механізмів, зимового посипання та ручних робіт на тротуарах, тобто від операцій підвищеного ризику на місці надання послуг, і якщо Замовник дійсно прагне страхового захисту, то логічним інструментом є страхування цивільної відповідальності виконавця робіт або відповідальності при експлуатації техніки/транспорту, а не страхування професійної відповідальності кошторисника, який не керує технікою, не здійснює перевезення 41,8 т відходів і не виконує посипання 11817 м2 чи очищення 9878 м2.
Встановлення такої вимоги є дискримінаційним також через її фактичну недосяжність для учасників, які надають послуги благоустрою, але не ведуть “проектно-кошторисну” діяльність у будівництві, оскільки на практиці страхування професійної відповідальності зазвичай прив’язується страховиком до професійного статусу/атестації та профілю ризику саме у будівельній діяльності, а не до розрахунку договірної ціни на прибирання, тому вимога створює бар’єр не якості, а доступу до специфічного страхового продукту, який не є необхідним для покосу трави чи вивозу сміття за заявками.
У підприємства є кошторисник Петриченко Дмитро Миколайович ліцензія АВК надається, однак відсутній відповідний поліс, і це підтверджує, що Замовник через одну довідку фактично відсікає ринкових учасників сфери благоустрою, які технічно спроможні виконувати весь перелік робіт ТЗ, але не мають “будівельного” страхування, яке не впливає на оперативність реагування на заявку наступного робочого дня, на забезпечення вивозу сміття на санкціонований полігон і на якість прибирання візуально контрольованих ділянок.
Отже, спірна вимога не є технічно необхідною для виконання послуг 90610000-6, не має причинно-наслідкового зв’язку з ризиками за ТЗ і повинна бути виключена або замінена на інструмент, який прямо покриває ризики виконання робіт на місці, а не розрахункову діяльність кошторисника.
Документація Замовника містить вимоги що суперечать принципам здійснення закупівель визначених Законом.
Відповідно до Закону документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників та повинна містити інформацію відповідно до законодавства. Вимоги, встановлені в документації визивають протиріччя між вимогами Замовника та вимогами чинного законодавства.
Також заявляємо про бажання бути присутніми на засідання Комісії з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель.
Наслідком зазначеного вище стало недотримання Замовником принципів здійснення закупівель, закріплених у Законі України «Про публічні закупівлі», а саме:
- принцип добросовісної конкуренції;
- принцип недискримінації учасників;
- принцип об’єктивної та неупередженої оцінки.
Керуючись Законом України «Про публічні закупівлі» Скаржник як суб’єкт оскарження в органі оскарження, звертається до органу оскарження з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено права та законні інтереси.
ВИХОДЯЧИ З ВИКЛАДЕНОГО, НА ПІДСТАВІ ЗАКОНУ УКРАЇНИ "ПРО ПУБЛІЧНІ ЗАКУПІВЛІ" СКАРЖНИК ЗВЕРТАЄТЬСЯ З ПРОХАННЯМ ДО ПОСТІЙНО ДІЮЧОЇ АДМІНІСТРАТИВНОЇ КОЛЕГІЇ АНТИМОНОПОЛЬНОГО КОМІТЕТУ УКРАЇНИ З РОЗГЛЯДУ СКАРГ ПРО ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА У СФЕРІ ПУБЛІЧНИХ ЗАКУПІВЕЛЬ:
1. Прийняти цю Скаргу до розгляду.
2. Внести зміни вимогу зазначену в обґрунтуванні пункті 1 цієї Скарги;
3. Внести зміни вимогу зазначену в обґрунтуванні пункті 2 цієї Скарги;
4. Внести зміни вимогу зазначену в обґрунтуванні пункті 3 цієї Скарги;
ДОДАТКИ ДО СКАРГИ (ДОКАЗИ):
1. Виписка залишку коштів;
2. Скрін залишку коштів;
3. Аналогічний договір;
4. Тендерна документація;
5. Ліцензія АВК.
З ПОВАГОЮ
ДИРЕКТОР
×
-
Назва доказу:
залишок
-
Повʼязаний документ:
Виписка залишку коштів.pdf
Вимоги:
Зобов'язати замовника внести зміни до тендерної документації
×
-
1. Прийняти цю Скаргу до розгляду. 2. Внести зміни вимогу зазначену в обґрунтуванні пункті 1 цієї Скарги; 3. Внести зміни вимогу зазначену в обґрунтуванні пункті 2 цієї Скарги; 4. Внести зміни вимогу зазначену в обґрунтуванні пункті 3 цієї Скарги;
Запити Органу оскарження
Номер:
a86539fd049a4b97b7c4bf0f6c64cbef
Тема запиту:
ІНФОРМАЦІЯ щодо проведення Процедури закупівлі (пояснення по суті скарги)
Пояснення Замовника
Текст запиту:
1. Основними ознаками виконання аналогічного договору є вид договору (залежно від своєї правової природи), а також предмет закупівлі. Конкретна кількість документально підтверджених договорів (один, два або більше) Законом не передбачена, отже Замовник встановлює необхідну кількість самостійно для підтвердження наявності в учасників торгів достатнього досвіду надання послуг.
В даному разі якість надання послуг має особливе значення, так як предметом закупівлі є послуги з прибирання зон відпочинку, в тому числі алеї Героїв, дитячих майданчиків, тощо. Оперативне та якісне надання послуг з прибирання територій і зон відпочинку є вкрай важливим для забезпечення належного санітарного, естетичного та безпечного стану громадських просторів упродовж усього терміну надання послуг.
У весняно-літній період своєчасний покіс трави та прибирання території запобігає надмірному розростанню рослинності, поширенню бур’янів, алергенів, кліщів, комах та гризунів, які можуть становити небезпеку для здоров’я людей. Заросла трава погіршує огляд території, створює сприятливі умови для накопичення сміття, підвищує пожежну небезпеку в суху пору року та негативно впливає на загальний санітарний стан зон відпочинку. Регулярний догляд за територією забезпечує охайний зовнішній вигляд, комфортне, безпечне перебування громадян та формує позитивний імідж населеного пункту.
У літній період особливо важливо швидко реагувати на забруднення територій загального користування, оскільки велике скупчення людей у зонах відпочинку призводить до швидкого накопичення побутових відходів. Несвоєчасне прибирання може спричинити поширення неприємних запахів, антисанітарію та зростання ризику інфекційних захворювань.
У зимовий період своєчасне очищення територій від снігу та льоду, а також обов’язкове посипання пішохідних доріжок протиожеледними матеріалами є критично важливим для забезпечення безпеки населення. Невиконання або несвоєчасне виконання цих робіт значно підвищує ризик травмування громадян, у тому числі дітей, осіб похилого віку та маломобільних груп населення, а також може призвести до нещасних випадків і скарг з боку користувачів зон відпочинку.
Таким чином, послуги з прибирання територій, покосу трави та утримання зон відпочинку повинні виконуватися оперативно, системно та з належною якістю в усі пори року. Це є запорукою безпеки, комфорту, збереження здоров’я громадян, дотримання санітарних норм і правил благоустрою, а також належного утримання об’єктів загального користування.
Виходячи з вищенаведеного, та керуючись рішенням Антимонопольного комітету №168-р/пк-пз від 13.01.2017 Замовником було встановлено вимогу щодо надання щонайменше двох аналогічних договорів.
Встановлення вимоги щодо наявності двох аналогічних договорів не заборонено Законом та спрямоване на підтвердження:
• наявності стійкого практичного досвіду виконання аналогічних робіт;
• здатності учасника виконувати роботи на постійній основі, а не епізодично;
• організаційної та виробничої спроможності виконувати зобов’язання за кількома договорами.
Один виконаний договір не завжди підтверджує наявність системного досвіду та належного рівня управління процесами.
Період у чотири роки є обґрунтованим та пропорційним, оскільки:
• дозволяє врахувати специфіку виконання робіт, які можуть мати сезонний або тривалий характер;
• не обмежує участь лише договорами останнього року;
• охоплює достатній часовий проміжок для підтвердження актуального досвіду.
Таким чином, зазначений період не звужує коло потенційних учасників та не створює необґрунтованих бар’єрів для участі.
Вимога щодо наявності двох аналогічних договорів, виконаних упродовж останніх чотирьох років:
• застосовується однаково до всіх учасників;
• не встановлює обмежень за формою власності, місцем реєстрації;
• не містить ознак індивідуалізації під конкретного учасника;
• є співмірною предмету закупівлі та його складності.
Отже, на думку Замовника, відсутні підстави вважати зазначену вимогу дискримінаційною.
Критичний дискримінаційний ефект створює умова, що вартість кожного аналогічного договору має бути не менше 90% очікуваної вартості закупівлі, оскільки це підміняє перевірку спроможності виконавця вимогою мати попередній контракт майже тотожного масштабу, хоча технічно здатність прибирати 416952 м2 випадкового сміття, 353608 м2 підмітання, виконувати покіс 34746 м2 та забезпечити вивезення 41,8 т відходів визначається наявністю персоналу, техніки, логістики та чинних договорів з полігоном/перевізником, а не тим, чи мав учасник один великий договір майже на всю очікувану суму.
Відповідно до статті 16 Закону України «Про публічні закупівлі» Замовник має право встановлювати кваліфікаційні критерії, зокрема вимогу щодо наявності документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного договору.
Закон України «Про публічні закупівлі» не містить обмежень або заборон щодо визначення мінімальної вартості аналогічного договору або співвідношення його вартості до очікуваної вартості закупівлі.
Колегія Антимонопольного комітету України у своїй практиці зазначає, що кваліфікаційні вимоги не є дискримінаційними, якщо вони є об’єктивно пов’язаними з предметом закупівлі, пропорційними його складності та однаково застосовуються до всіх учасників.
Вимога щодо наявності аналогічного договору вартістю не менше 90% очікуваної вартості закупівлі встановлена з метою підтвердження реальної здатності учасника виконати договір аналогічного обсягу, складності та організаційного навантаження.
Вимога застосовується однаково до всіх учасників, не містить ознак індивідуалізації та не обмежує конкуренцію.
Встановлення вимоги щодо вартості аналогічного договору має на меті:
• підтвердження організаційної, технічної та управлінської спроможності учасника;
• мінімізацію ризиків невиконання або неналежного виконання договору;
• забезпечення стабільності, безперервності та якості надання послуг;
• захист інтересів замовника та публічного інтересу.
Вимога щодо наявності аналогічного договору вартістю не менше 90% очікуваної вартості закупівлі встановлена з метою підтвердження реальної здатності учасника виконати договір аналогічного обсягу, складності та організаційного навантаження.
Договір істотно меншої вартості:
• не підтверджує досвід управління аналогічними ресурсами;
• не свідчить про наявність відповідного кадрового, технічного та організаційного потенціалу;
• не мінімізує ризики неналежного або несвоєчасного виконання зобов’язань.
На думку Замовника, встановлена вимога відповідає законодавству України, є обґрунтованою, пропорційною та не містить дискримінаційних ознак.
Окрім того, Скаржником надано копію аналогічного на його думку договору, проте, вказаний договір свідчить лише про прибирання випадкового сміття з його подальшим навантаженням та утилізацією на суму 20 000грн, що не дає змогу Замовнику переконатись в тому, що Скаржник спроможний надати послуги вартістю більше одного мільйону гривень, які є предметом закупівлі, зокрема здійснити формувальне обрізування кущів, санітарну обрізку дерев, покіс газонів та здійснити зимове утримання. Тобто, наданий договір не містить перелік послуг, аналогічний технічному завданню Замовника. Досвід має підтверджувати здатність виконати договір аналогічного обсягу та складності, а не формальну наявність будь-якого договору.
Замовник має бути переконаним, що учасник має досвід виконання саме тотожних контрактів, оскільки обсяги закупівлі великі. Наприклад, для забезпечення умов договору необхідно щоденно виконати орієнтовно:
-1964 м2 підмітання
-2316 м2 прибирання випадкового сміття та очищення урн.
Наявність тотожних контрактів - єдина змога Замовника запевнитись в тому, що учасник має кадрову та фінансову можливість забезпечити виконання умов договору в складних умовах воєнного стану.
Таким чином, Закон України «Про публічні закупівлі» не містить обмежень щодо кількості аналогічних договорів або їх вартості, а визначення критеріїв аналогічності належить до дискреційних повноважень Замовника з урахуванням предмета закупівлі, його обсягів та очікуваної вартості. Посилання Скаржника на наявність лише одного договору меншої вартості не підтверджує дискримінаційність вимог тендерної документації, а свідчить виключно про його невідповідність встановленим кваліфікаційним критеріям. Замовник не зобов’язаний формувати вимоги тендерної документації з урахуванням можливостей конкретного учасника. Скаржником не надано доказів того, що зазначена вимога унеможливлює участь інших потенційних учасників або обмежує конкуренцію.
2. Частиною 2 статті 16 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачено, що замовник може встановити вимогу до учасника щодо документально підтвердженої інформації про його відповідність, у тому числі, і такому кваліфікаційному критерію, як наявність фінансової спроможності, яка підтверджується фінансовою звітністю. Відповідно до п. 3 ст. 16 Закону у разі встановлення кваліфікаційного критерію фінансової спроможності замовник не має права вимагати надання підтвердження обсягу річного доходу (виручки) у розмірі більшому, ніж очікувана вартість предмета закупівлі (пропорційно очікуваній вартості частини предмета закупівлі (лота) в разі поділу предмета закупівель на частини).
Водночас у частині 3 статті 22 Закону зазначено, що тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації. Тобто Замовник може включити до тендерної документації інші вимоги, які, на його думку, необхідні.
Подання фінансової звітності в Україні регламентуються законом №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та постановою КМУ №419 «Порядок подання фінансової звітності». Річна звітність подається до органів статистики та податкової не пізніше 28 лютого року, наступного за звітним (за 2025 рік — до 02 березня 2026 р.), а квартальна — не пізніше 25-30 числа наступного за кварталом місяця.
Оскільки з дати подання звітності за 2024 рік пройшов вже рік, ця інформація не може дати змогу замовнику об’єктивно оцінити фінансову спроможність потенційних учасників у поточному році.
Враховуючи той факт, що закупівлю оголошено у січні 2026 року, та відповідно до чинного законодавства строки подання звітності за 2025 рік ще не настали, для розуміння фінансової спроможності учасників та не створенню дискримінаційних умов, зокрема вимагаючи надання фінансової звітності за 2025 рік, замовником було прийняте рішення про надання учасниками довідки з банку про залишок коштів не менше 10% очікуваної вартості замість надання копії фінансової звітності за 2025 рік.
Очікувана вартість закупівлі складає 1 700 000,00 грн. Строк надання послуг до 31.07.2026 року (орієнтовно 6 місяців). В перерахунку на 1 місяць, приблизне надання послуг має складати:
1 700 000,00 / 6 = 283 333,33 грн.
Замовником надано вимогу надати довідку з банку про наявність щонайменше 170 000,00 грн, що значно менше пропорційної суми щомісячного виконання послуг за предметом закупівлі. Відповідно, не створює жодної дискримінаційної вимоги, не вимагає «заморозити» обсяг обігових коштів, та є більш ніж релевантною до ризиків договору.
Скаржник повідомляє про технічну обтяжливість форми документа, але Замовником не встановлено жодної окремої форми для надання банківської довідки і у більшості банківських установ ця довідка видається онлайн. Враховуючи той факт, що скаржником надано виписку залишку коштів, ця вимога не створила жодної перешкоди для надання її потенційним учасником.
Просимо також врахувати той факт, що Скаржник повідомляє про залишок на рахунку 80,12 грн, що вже ставить під сумнів змогу Скаржника сплатити участь в процедурі закупівлі (2 400,00 грн), отримати банківську гарантію (51 000,00 грн) та в цілому виконати умови договору у майбутньому. Саме для недопущення зривів строків надання послуг та якості надання послуг Замовник вважає доцільним, обґрунтованим та таким, що не суперечить правилам добросовісної конкуренції, надання довідки з банку про залишок коштів не менше 10% очікуваної вартості закупівлі замість фінансової звітності за 2025 рік, строк подання якої до контролюючих органів ще не настав.
3. Відповідно до Додатку 2 до тендерної документації, Замовником встановлено наступну вимогу:
«Учасник у складі тендерної пропозиції надає розрахунок вартості послуг з обґрунтуванням вартості позицій технічного завдання Замовника, витрат на використання машин/механізмів, трудових ресурсів для надання послуг в повному обсязі, підписаний та завірений печаткою уповноваженої особи або спеціаліста-кошторисника, який його складав та який несе відповідальність за правильність застосування ресурсних елементних кошторисних норм при складанні даного розрахунку.
Вартість послуг повинна бути визначена договірною ціною (вид договірної ціни - тверда).
До пропозиції надається розрахунок вартості у програмному комплексі АВК-5 або в інших програмних комплексах, які розроблено на підставі державних і галузевих нормативів (норм) (ДСТУ).
Учасник в складі тендерної пропозиції надає кошторисні розрахунки (у відповідності до «Настанови з визначення вартості будівництва»), а саме: дефектний акт, договірна ціна, локальний кошторис, підсумкова відомість ресурсів з урахуванням інформації про ціни на матеріальні ресурси, розрахунок загально - виробничих витрат до локального кошторису, розрахунок прибутку та адміністративних витрат, пояснювальна записка.»
Попри позицію Скаржника, стосовно того, що предметом закупівлі є «підмітання та покос трави», наприклад, АВК-5 — це програмний комплекс для будівельних і ремонтних робіт, але його дозволено використовувати і для робіт з:
• прибирання територій;
• благоустрою;
• утримання зон відпочинку;
• санітарного очищення (у межах норм ДСТУ).
У АВК-5 використовують:
• збірники ресурсних елементних кошторисних норм (РЕКН) на:
• благоустрій територій;
• озеленення;
• санітарне очищення.
Типові роботи:
• ручне та механізоване прибирання територій;
• збирання та вивезення сміття;
• підмітання доріжок;
• прибирання листя;
• очищення урн;
• покіс трави;
• прибирання снігу та посипання доріжок.
Всі ці види послуг повністю відповідають предмету закупівлі.
Оскільки Замовник є бюджетною установою, формування та використання коштів на оплату послуг з прибирання територій та утримання зон загального користування здійснюється з дотриманням принципів законності, цільового та ефективного використання бюджетних коштів, а також прозорості та обґрунтованості витрат.
Кожна розцінка у кошторисі на прибирання територій повинна бути нормативно та економічно обґрунтованою, а обсяги робіт — розрахованими на підставі об’єктивних вихідних даних, зокрема: фактичної площі територій, протяжності пішохідних доріжок, кількості та типу зон відпочинку, періодичності прибирання, сезонності виконання робіт (літній, осінній, зимовий періоди), а також складу послуг, визначених технічним завданням.
З метою забезпечення належного обґрунтування вартості послуг з прибирання територій Замовником встановлена вимога застосування програмного комплексу АВК-5 (або аналогу), який дозволяє сформувати кошторисну документацію відповідно до чинних державних стандартів та кошторисних норм. Використання АВК-5 забезпечує:
• деталізацію кожного виду робіт з прибирання (підмітання, збирання сміття, очищення урн, покіс трави, прибирання листя, очищення від снігу та посипання доріжок);
• визначення обґрунтованих трудових, матеріальних та технічних ресурсів;
• розрахунок вартості послуг ресурсним методом;
• прозорість формування ціни та можливість її перевірки контролюючими органами.
Таким чином, застосування програмного комплексу АВК-5 (або його аналогів) при формуванні кошторису на прибирання територій є обґрунтованим та необхідним для Замовника — бюджетної установи, оскільки забезпечує достовірність розрахунків, підтвердження обсягів робіт та дотримання вимог законодавства щодо ефективного використання бюджетних коштів.
Складання кошторису, відповідно до вимог тендерної документації, має бути покладено на сертифікованого інженера-кошторисника (інженера-проектувальника).
Відповідно до ПРОФЕСІЙНОГО СТАНДАРТУ «Інженера-проектувальника», Затвердженого Рішенням Правління всеукраїнської громадської організації «Гільдія проектувальників у будівництві» 29.03.2023 № 2
«1.9. Умови допуску до роботи за професією
- наявність страхового свідоцтва (полісу, сертифіката) про страхування цивільно-правової відповідальності провідного інженера-проектувальника перед споживачем його послуг (робіт) (чинного, на момент виконання (надання) робіт (послуг) за відповідним кваліфікаційним сертифікатом або сертифікатом органу з сертифікації персоналу та на дату його видання).»
Тобто, кожен інженер-проектувальник при отриманні кваліфікаційного сертифіката вже має мати поліс страхування.
Захист відповідальності покриває ризики помилок у кошторисах, що може призвести до значних збитків бюджетних коштів. Тобто мова йде про важливість правильного, обґрунтованого складання кошторису на надання послуг та, як наслідок, використання бюджетних коштів, а не про ризики «від фізичного виконання робіт і експлуатації техніки».
Замовником не встановлено жодної дискримінаційної умови, наприклад, розміру страхування, неможливість надання послуг фізичною особою/ФОП, строків страхування або конкретної страхової компанії, тощо.
Вважаємо вимогу обґрунтованою та недискримінаційною, оскільки вона:
• захищає інтереси замовника;
• спрямована на мінімізацію ризиків;
• однаково застосовується до всіх учасників.
• не створює окремих вимог щодо отримання полісу.
Вказані вище доводи Скаржника є непослідовними, не підтверджені належними доказами та зводяться до власної невідповідності вимогам тендерної документації. Встановлені Замовником вимоги є обґрунтованими, пропорційними предмету закупівлі та такими, що не порушують законодавство у сфері публічних закупівель.
Замовник звертається до Комісії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель з проханням
1. Взяти до уваги надані Замовником пояснення (інформацію та обґрунтування) по суті Скарги.
2. Не брати до уваги твердження Скаржника, викладені у Скарзі.
3. Відмовити повністю у задоволенні Скарги Фізичної особи-підприємця Петриченка Дмитра Миколайовича.
4. Визнати дії Замовника такими, що відповідають вимогам законодавства у сфері публічних закупівель та залишити тендерну документацію без змін.
Дата опублікування:
30.01.2026 16:21