-
Відкриті торги з особливостями
-
Однолотова
-
КЕП
79710000-4 Охоронні послуги (Охорона об'єктів)
Охорона об'єктів
Торги відмінено
2 996 630.00
UAH з ПДВ
Період оскарження:
10.12.2025 16:09 - 24.01.2026 00:00
Скарга
Виконана замовником
КЕП
Скарга на дискримінаційні вимоги (детальніше в скарзі)
Номер:
0da890f60d5c48abb81fbc73731f39e1
Ідентифікатор запиту:
UA-2025-12-10-018701-a.b1
Назва:
Скарга на дискримінаційні вимоги (детальніше в скарзі)
Скарга:
Скарга на дискримінаційні вимоги (детальніше в скарзі)
Пов'язані документи:
Учасник
- Скарга_ВИШНІВСЬКТЕПЛОЕНЕРГО. П..docx 12.12.2025 11:07
- sign.p7s 12.12.2025 11:08
- Доказ 1. Надмірна к-ть ГШР.pdf 12.12.2025 15:57
- Доказ 2. Договір оренди офісу ГОК Крук.pdf 12.12.2025 15:57
- Доказ 3. МТБ_Накладні МТБ.pdf 12.12.2025 15:57
- Скарга_ВИШНІВСЬКТЕПЛОЕНЕРГО.docx 12.12.2025 15:57
- Доказ 4. Про ВОД.pdf 12.12.2025 15:57
- Скарга_ВИШНІВСЬКТЕПЛОЕНЕРГО.pdf.p7s 12.12.2025 15:57
- Скарга_ВИШНІВСЬКТЕПЛОЕНЕРГО.pdf 12.12.2025 15:57
- Додаткові пояснення.docx 18.12.2025 10:36
- Додаткові пояснення.pdf 18.12.2025 10:36
- Додаткові пояснення 2.docx 18.12.2025 15:33
- Додаткові пояснення 2.pdf 18.12.2025 15:33
- рішення від 15.12.2025 № 18445.pdf 15.12.2025 18:15
- Інформація про резолютивну частину рішення від 23.12.2025 № 18939.pdf 24.12.2025 12:52
- рішення від 23.12.2025 №18939.pdf 26.12.2025 12:49
- заперечення по скарзі 2025р. .pdf 16.12.2025 14:10
- ЗАПЕРЕЧЕННЯ ЩОДО СКАРГИ.doc 16.12.2025 14:10
- Додаткові заперечення.pdf 18.12.2025 12:29
- Додаткові заперечення.docx 18.12.2025 12:29
- Додаткові запреченні 2.docx 19.12.2025 10:09
- ДЗ 2.pdf 19.12.2025 10:09
- Протокол 7 зі змінами.pdf 22.01.2026 11:54
- 7 Опис змін + Протокол-про-внесення-змін-до-тендерної-документації.docx 22.01.2026 11:54
Дата прийняття скарги до розгляду:
12.12.2025 12:55
Дата розгляду скарги:
23.12.2025 10:00
Місце розгляду скарги:
Антимонопольний комітет України
Дата прийняття рішення про прийняття скарги до розгляду:
15.12.2025 18:15
Дата прийняття рішення про вирішення скарги:
26.12.2025 12:51
Дата виконання рішення Замовником:
22.01.2026 11:54
Коментар замовника щодо усунення порушень:
На виконання рішення Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України за результатами розгляду скарги у процедурі закупівлі повідомляємо наступне.
Замовником розглянуто рішення Антимонопольного комітету України та вжито відповідних заходів щодо його виконання. Тендерну документацію приведено у відповідність до вимог чинного законодавства та з урахуванням висновків, викладених у рішенні АМКУ.
Відповідні зміни до тендерної документації оприлюднено в електронній системі закупівель у встановленому законодавством порядку.
Таким чином, рішення Антимонопольного комітету України виконано у повному обсязі.
Пункт скарги
Порядковий номер пункту скарги:
1
Номер:
84d699ea55ea483d87d51c0af853594f
Заголовок пункту скарги:
Скарга на дискримінаційні вимоги (детальніше в скарзі)
Тип пов'язаного елемента:
Скарга на закупівлю
Тип порушення:
Порушення, пов'язані з вимогами законодавства
Ідентифікатор класифікації:
Інші умови тендерної документації
Тип порушення:
Інші умови тендерної документації
Опис суті пункту скарги:
Скарга на дискримінаційні вимоги (детальніше в скарзі)
Вимоги:
Зобов'язати замовника внести зміни до тендерної документації
×
-
Зобов'язати замовника внести зміни до тендерної документації
Запити Органу оскарження
Номер:
3fab34fb994f41b69c459ecd0187eedb
Тема запиту:
ДОДАТКОВІ ЗАПЕРЕЧЕННЯ ЗАМОВНИКА
Текст запиту:
ДОДАТКОВІ ЗАПЕРЕЧЕННЯ ЗАМОВНИКА
на додаткові пояснення ТОВ «Група охоронних компаній «КРУК»
Дата опублікування:
18.12.2025 12:29
Номер:
ee764970faa34019b14384f4d30d6c9c
Тема запиту:
Додаткові пояснення
Текст запиту:
Пояснення додаються
Дата опублікування:
18.12.2025 10:36
Номер:
b1495e8792774742aff1cce900aca4ca
Тема запиту:
ДОДАТКОВІ ЗАПЕРЕЧЕННЯ ЗАМОВНИКА
на додаткові пояснення ТОВ «Група охоронних компаній «КРУК»
Текст запиту:
Комунальне підприємство «Вишнівськтеплоенерго» Вишневої міської ради Бучанського району Київської області (далі – Замовник), розглянувши додаткові пояснення ТОВ «Група охоронних компаній «КРУК» (далі – Скаржник), повідомляє наступне.
Відповідно до частини першої статті 16 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) замовник має право встановлювати один або декілька кваліфікаційних критеріїв, зокрема, наявність обладнання, матеріально-технічної бази та технологій, наявність працівників відповідної кваліфікації.
Частина третя статті 22 Закону зобов’язує замовника у тендерній документації визначати спосіб підтвердження відповідності учасників встановленим критеріям, а стаття 23 – надає право встановлювати технічні, якісні та інші характеристики предмета закупівлі, за умови, що вони пов’язані з предметом та не є дискримінаційними.
Охоронна діяльність, у свою чергу, регулюється Законом України «Про охоронну діяльність» та Ліцензійними умовами провадження охоронної діяльності, затвердженими постановою КМУ № 960 від 18.11.2015. Ці акти вимагають від суб’єктів охоронної діяльності мати належну матеріально-технічну базу, забезпечувати організацію служби охорони таким чином, щоб вона могла виконувати договірні зобов’язання, дотримуватися вимог охорони праці, безпеки, умов несення служби тощо.
Отже, встановлюючи вимоги щодо мінімальної кількості груп реагування та пунктів їх дислокації, Замовник діє в межах своїх повноважень, визначених статтями 16, 22, 23 Закону, та враховує спеціальне законодавство про охоронну діяльність.
Скаржник продовжує стверджувати, що вимога про наявність не менше трьох груп швидкого реагування є дискримінаційною, посилаючись на те, що він використовує іншу організаційну модель (одна група реагування по субпідряду).
При цьому Скаржник не спростовує, що об’єкти Замовника – це об’єкти теплопостачання, які є частиною критичної інфраструктури, одночасно охороняються три пости (два – цілодобово, один – у визначені години), розташовані за різними адресами, у разі надзвичайної події час прибуття групи реагування має вирішальне значення, у тому числі в умовах воєнного стану.
Вимога про наявність не менше трьох груп швидкого реагування є прямим відображенням кваліфікаційного критерію «наявність матеріально-технічної бази та технологій» (ч. 1 ст. 16 Закону), дозволяє забезпечити реальну можливість одночасного реагування на події на різних об’єктах, не деталізує марку, тип, форму власності транспортних засобів, спосіб їх залучення (власні, орендовані, лізингові, субпідряд тощо), а отже не налаштовує вимогу під конкретного учасника.
Те, що нинішня модель діяльності Скаржника передбачає меншу кількість груп реагування, є особливістю господарської діяльності саме цього учасника і не свідчить про дискримінаційність вимоги.
Закон не зобов’язує Замовника занижувати об’єктивно необхідні вимоги до безпеки об’єктів критичної інфраструктури для того, щоб окремому учаснику було зручніше брати участь у процедурі.
Скаржник інтерпретує вимогу тендерної документації як обов’язок створювати два «офіси» в м. Вишневе, що нібито суперечить практиці АМКУ. Це є неправильним тлумаченням.
У документації Замовника йдеться про наявність мінімум двох об’єктів (пунктів) розміщення груп реагування – по різні боки залізничних колій (північна та південна частини м. Вишневе). Мова йде саме про місця базування сил реагування, а не про юридичну адресу, адміністративний офіс чи пульт централізованого спостереження. Такий пункт може бути власним або орендованим приміщенням, частиною складу, гаражу, іншого приміщення, яке учасник використовує на законних підставах, приміщенням, яке використовується за договором співпраці/спільного використання площ.
Форма та правовий титул на приміщення не обмежуються, а отже, ця вимога не зводиться до «наявності офісу в місті».
Жодна норма Закону України «Про охоронну діяльність» чи Ліцензійних умов не встановлює окремої процедури створення пунктів дислокації груп реагування і не забороняє їх створювати.
Відповідно до спеціального законодавства суб’єкт охоронної діяльності зобов’язаний мати матеріально-технічну базу, достатню для виконання договірних зобов’язань, структура підрозділів, система чергувань, місця дислокації нарядів і груп реагування визначаються самим суб’єктом у внутрішніх організаційних документах (накази, положення, інструкції) та на підставі господарських договорів (власність, оренда, суборенда, договори співпраці тощо),
при цьому суб’єкт повинен дотримуватися загальних вимог законність користування приміщенням, умови праці, охорона праці, безпека, доступ до укриттів тощо.
Отже створення пунктів дислокації груп реагування є законною формою організації охоронної діяльності, яка повністю узгоджується з чинним законодавством і не потребує окремого спеціального статусу чи дозволу.
Таким чином, вимога Замовника про наявність у учасника двох пунктів дислокації груп реагування – це не вимога створювати «особливий об’єкт, передбачений законом», а вимога мати реальну організаційно-матеріальну присутність у зоні охоронюваних об’єктів, що цілком відповідає ст. 16 Закону (матеріально-технічна база) та спеціальному законодавству.
НАГОЛОШУЄМО на тому, що місто Вишневе перетинається залізничними коліями, що створює ризики блокування залізничних переїздів (поїздами, аваріями, ремонтами), утворення заторів, обмеження чи тимчасового припинення руху транспорту.
Об’єкти Замовника розташовані по різні боки цих колій. За таких умов, розміщення лише одного пункту дислокації групи реагування на одній стороні міста не гарантує своєчасного прибуття на об’єкти, що знаходяться на іншій стороні, особливо в умовах надзвичайних ситуацій, наявність двох пунктів дислокації – по обидві сторони залізниці – є мінімально необхідною організаційною передумовою для забезпечення прийнятного часу реагування. З огляду на критичність об’єктів теплопостачання, такі вимоги є пропорційними (дві точки – мінімум, а не надмірна кількість), пов’язаними з предметом закупівлі (фактична безпека, час реагування, логістика), нейтральними для всіх учасників – незалежно від того, де вони зареєстровані, оскільки будь-який суб’єкт може забезпечити користування потрібним приміщенням у місті.
Посилання Скаржника на додаткові витрати (оренда приміщення, організація бази) відображає лише його комерційний ризик та небажання адаптувати свою модель роботи до об’єктивних вимог безпеки Замовника і не є ознакою дискримінації.
Стаття 5 Закону встановлює принципи публічних закупівель, зокрема, добросовісна конкуренція серед учасників, максимальна економія та ефективність, недискримінація учасників і рівне ставлення до них, пропорційність.
Вимоги Замовника щодо мінімальної кількості груп реагування, наявності двох пунктів їх дислокації, є однаковими для всіх потенційних учасників, об’єктивно обумовленими специфікою об’єктів (критична інфраструктура) та логістикою міста, спрямованими на досягнення ефективного, безпечного результату, що відповідає меті Закону – забезпечити не лише формальний відбір постачальника, а й реальну якість послуги.
Той факт, що певному учаснику економічно вигідніше працювати без стаціонарних пунктів дислокації або з меншою кількістю груп реагування, не означає, що Замовник зобов’язаний знижувати стандарти безпеки до рівня зручності такого учасника.
Додаткові пояснення Скаржника не містять належних правових аргументів, які б свідчили про порушення Замовником статей 5, 16, 22, 23 Закону України «Про публічні закупівлі».
Вимоги щодо кількості груп реагування та наявності двох пунктів дислокації є пов’язаними з предметом закупівлі, обґрунтовані особливостями розташування об’єктів та критичністю інфраструктури, є пропорційними та застосовуються до всіх учасників однаково.
«Пункти дислокації» як елемент організації охоронної діяльності цілком відповідають спеціальному законодавству: створюються суб’єктом охоронної діяльності на законних підставах (власність, оренда тощо) і не потребують спеціального статусу, отже, вимога щодо їх наявності не суперечить закону. Аргументи Скаржника по суті зводяться до небажання адаптувати свою організаційну структуру до об’єктивно обґрунтованих вимог Замовника.
У зв’язку з викладеним Замовник просить Постійно діючу адміністративну колегію АМКУ Взяти до відома наведені додаткові заперечення.
Визнати, що вимоги тендерної документації щодо мінімальної кількості груп реагування та пунктів їх дислокації відповідають Закону України «Про публічні закупівлі» та спеціальному законодавству про охоронну діяльність і не є дискримінаційними.
Відмовити у задоволенні скарги ТОВ «Група охоронних компаній «КРУК» та його додаткових пояснень у повному обсязі.
Дата опублікування:
18.12.2025 12:15
Номер:
47ae88f45ea64bde8e4504979f8de9ea
Тема запиту:
ДОДАТКОВІ ЗАПЕРЕЧЕННЯ 2
Текст запиту:
КОМУНАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО «ВИШНІВСЬКТЕПЛОЕНЕРГО» ВИШНЕВОЇ МІСЬКОЇ РАДИ БУЧАНСЬКОГО РАЙНУ КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ (далі – Замовник), розглянувши додаткові пояснення ТОВ «Група охоронних компаній «КРУК» (далі – Скаржник), повідомляє наступне.
У додаткових поясненнях Скаржник зазначає, що якщо для Замовника є вкрай необхідною наявність більше ніж однієї найближчої групи реагування, Скаржник «може забезпечити наявність більш ніж однієї групи реагування шляхом її передислокації з міста Києва», при цьому, на його думку, «немає жодної об’єктивної необхідності для груп у місті Вишневому».
Таким чином, Скаржник сам підтверджує, що технічно здатен виконати вимогу про наявність більш ніж однієї групи реагування поблизу об’єктів охорони. Його заперечення ґрунтуються виключно на власній оцінці «відсутності об’єктивної необхідності» у таких пунктах дислокації, тобто на спробі підмінити собою оцінку ризиків та потреб Замовника.
Відповідно до статей 16, 22 та 23 Закону України «Про публічні закупівлі» саме Замовник визначає кваліфікаційні критерії (у т.ч. щодо матеріально-технічної бази), технічні, якісні та інші характеристики предмета закупівлі, умови надання послуг, пов’язані з їх специфікою.
Закон не надає учаснику права нав’язувати Замовнику свій рівень допустимих ризиків та модель організації охорони об’єктів критичної інфраструктури.
Скаржник знову ототожнює вимогу щодо двох пунктів дислокації з вимогою створення додаткових «офісних приміщень» у м. Вишневе. Замовник повторно наголошує, що тендерна документація містить вимогу про пункти дислокації (розміщення) груп реагування, а не про юридичну адресу чи адміністративний офіс, такий пункт може бути будь-яким приміщенням/частиною приміщення, що перебуває у законному користуванні учасника (власність, оренда, суборенда, договір співпраці тощо), у цьому пункті забезпечується фактична базова готовність групи реагування (місце базування між виїздами, зберігання транспорту та майна тощо).
Закон України «Про охоронну діяльність» та Ліцензійні умови провадження охоронної діяльності (постанова КМУ № 960) не забороняють і не регламентують окремо порядок створення пунктів дислокації груп реагування. Структура підрозділів, місця базування нарядів та груп визначаються самим суб’єктом охоронної діяльності у його внутрішніх документах та господарських договорах. Отже, вимога Замовника щодо наявності двох пунктів дислокації узгоджується зі спеціальним законодавством є формою реалізації кваліфікаційного критерію «наявність матеріально-технічної бази» (ст. 16 Закону) не створює будь-якого «спеціального статусу» чи обмеження, недоступного для інших учасників.
Скаржник пропонує як альтернативу тимчасову передислокацію групи реагування з м. Києва, стверджуючи, що це «набагато ефективніше й безпечніше» за створення пунктів дислокації у м. Вишневе та що «в м. Вишневому не так багато вулиць, які можуть бути перекриті, а у разі виникнення перешкод є можливість об’їзду».
Такі твердження є оціночними судженнями учасника, що не враховують реальних загроз у період воєнного стану (ракетні удари, уламки, пошкодження інфраструктури, аварії, робота спецтехніки, тимчасові блокування доріг та переїздів тощо), ігнорують, що місто Вишневе перетинається залізничними коліями, перекриття/затримка на переїздах може істотно збільшувати час прибуття з одного боку міста на інший, не дають Замовнику сталих організаційних гарантій, оскільки передислокація «за потреби» залежить від поточного завантаження підрозділів компанії в м. Києві.
Замовник, відповідаючи за безперебійність теплопостачання, має право й обов’язок оцінювати ризики консервативно, виходячи з можливих наслідків, а не з оптимістичних припущень учасника. Саме для мінімізації таких ризиків і встановлено вимогу про два пункти дислокації по різні боки залізничних колій.
Тимчасове «передислокування з Києва» не забезпечує того самого рівня готовності, що сталий пункт базування у безпосередній близькості до об’єктів охорони, а відтак не є еквівалентною заміною встановленої Замовником вимоги.
Відповідно до статті 5 Закону замовник при здійсненні закупівель зобов’язаний дотримуватися, зокрема, принципів недискримінації учасників та рівного ставлення до них, пропорційності, максимальної економії та ефективності.
Встановлена вимога застосовується однаково до всіх потенційних учасників, незалежно від місця їх реєстрації, допускає будь-яку законну форму організації пунктів дислокації (оренда, суборенда, співпраця тощо), безпосередньо пов’язана з предметом закупівлі – охороною об’єктів теплопостачання, де критичним є час реагування та можливість безперервного несення служби в умовах воєнного стану.
Той факт, що для окремого учасника організація пунктів дислокації у місті Вишневе може бути менш економічно вигідною, ніж робота лише з бази в м. Києві, є звичайним комерційним ризиком суб’єкта господарювання і не свідчить про дискримінаційність вимоги.
Замовник звертає увагу Колегії, що подані Скаржником скарга та численні «додаткові пояснення» фактично не містять нових юридично значимих обставин, а зводяться до повторення раніше висловлених оціночних суджень та незгоди із обґрунтованими вимогами тендерної документації.
Доводи Скаржника спрямовані не на доведення конкретного порушення його прав, а на нав’язування Замовнику власного бачення організації охоронної діяльності та рівня допустимих ризиків. Таким чином, Скаржник по суті намагається підмінити своєю суб’єктивною оцінкою дискрецію Замовника, передбачену статтями 16, 22, 23 Закону України «Про публічні закупівлі».
Відповідно до статті 5 Закону публічні закупівлі здійснюються, зокрема, з дотриманням принципів добросовісної конкуренції та добросовісності поведінки учасників. Системне подання Скаржником додаткових пояснень, які не містять жодних нових фактів, а лише повторюють попередні аргументи, свідчить про формальне використання права на оскарження та має ознаки зловживання таким правом із створенням перешкод для належного та своєчасного проведення закупівлі.
З огляду на викладене Замовник просить Колегію критично оцінити характер доводів Скаржника, врахувати відсутність будь-яких нових обставин у його додаткових поясненнях та відмовити у задоволенні скарги в повному обсязі як такої, що не спрямована на реальний захист прав, а використовується як інструмент тиску на Замовника.
Отже, додаткові пояснення (частина 2) не містять нових правових аргументів, які б доводили порушення Замовником статей 5, 16, 22, 23 Закону України «Про публічні закупівлі».
Скаржник фактично визнає технічну можливість забезпечити більшу кількість груп реагування, а всі його заперечення зводяться до незгоди з оцінкою Замовником рівня необхідної безпеки та небажання змінювати власну модель організації діяльності.
Вимога щодо наявності двох пунктів дислокації груп реагування у м. Вишневе є законною, обґрунтованою, пов’язаною з предметом закупівлі та пропорційною поставленій меті – забезпеченню належного рівня охорони об’єктів критичної інфраструктури.
У зв’язку з викладеним Замовник просить Постійно діючу адміністративну колегію АМКУ:
1. Взяти до відома ці додаткові заперечення Замовника.
2. Визнати, що встановлені Замовником вимоги тендерної документації щодо пунктів дислокації та кількості груп реагування відповідають вимогам законодавства і не є дискримінаційними.
3. Відмовити у задоволенні скарги ТОВ «Група охоронних компаній «КРУК» та його додаткових пояснень (у т.ч. «частина 2») у повному обсязі.
Дата опублікування:
19.12.2025 10:09
Номер:
9b1554c87ee947c7a9308f56800a7a59
Тема запиту:
Додаткові пояснення частина 2
Текст запиту:
Пояснення додаються
Дата опублікування:
18.12.2025 15:33
Номер:
ba180b15605848dfa33c66b7d3cbda99
Тема запиту:
Заперечення щодо скарги
Текст запиту:
КОМУНАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО «ВИШНІВСЬКТЕПЛОЕНЕРГО» ВИШНЕВОЇ МІСЬКОЇ РАДИ БУЧАНСЬКОГО РАЙНУ КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ (далі – Замовник), розглянувши скаргу ТОВ «Група охоронних компаній «КРУК» (далі – Скаржник) щодо встановлення дискримінаційних вимог у тендерній документації за процедурою закупівлі UA-2025-12-10-018701-a, повідомляє наступне.
Тендерна документація Замовника розроблена відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) та Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178.
Згідно зі статтею 5 Закону закупівлі здійснюються, зокрема, за принципами: добросовісної конкуренції серед учасників; максимальної економії, ефективності та пропорційності; недискримінації учасників та рівного ставлення до них.
Стаття 16 Закону прямо надає Замовнику право встановлювати кваліфікаційні критерії, зокрема щодо: наявності в учасника обладнання, матеріально-технічної бази та технологій; наявності працівників відповідної кваліфікації, наявності досвіду виконання аналогічних договорів тощо.
Особливості № 1178 додатково вимагають, щоб при закупівлі послуг Замовник обов’язково визначав у тендерній документації вимоги щодо подання учасниками документально підтвердженої інформації про відповідність щонайменше одному кваліфікаційному критерію.
Таким чином, вимоги, які оскаржуються Скаржником, є реалізацією права та обов’язку Замовника встановити кваліфікаційні критерії і способи їх підтвердження, а не є обмеженням конкуренції.
Окремо наголошуємо, що Замовник є підприємством теплопостачання, яке забезпечує надання послуг населенню та об’єкти Замовника є об’єктами критичної інфраструктури.
Умови воєнного стану, наявність ризиків диверсій, пошкодження обладнання чи комунікацій вимагають підвищеного рівня безпеки та оперативності реагування на події на об’єктах. Це безпосередньо вплинуло на формування вимог до матеріально-технічної бази та персоналу учасника.
Скаржник оскаржує вимогу п. 1.1.1 Додатку 1 ТД, відповідно до якої учасник має підтвердити наявність не менше 3 (трьох) автомобільних транспортних засобів для забезпечення належного рівня надання послуг.
Вимога щодо наявності транспортних засобів прямо випливає з кваліфікаційного критерію «наявність обладнання та матеріально-технічної бази» (ч. 2 ст. 16 Закону).
Автомобільні транспортні засоби є необхідним елементом матеріально-технічної бази для здійснення охоронних послуг з виїздом груп швидкого реагування на об’єкти Замовника. При цьому тендерна документація не обмежує: марку, модель, рік випуску транспортних засобів; форму власності (власні, орендовані, на підставі договору лізингу тощо); джерело їх залучення (власні потужності, субпідрядник/співвиконавець – у межах ст. 16 Закону).
Отже, вимога є загальною та однаковою для всіх потенційних учасників, а не налаштованою під конкретного суб’єкта.
Об’єкти Замовника – це декілька розташованих у різних частинах м. Вишневе об’єктів теплопостачання та пов’язаних мереж (котельні, теплопункти, склади тощо), які мають статус критично важливих для безпеки населення. Їхня робота пов’язана з безпечним функціонуванням теплових мереж, ризиком несанкціонованого доступу до обладнання, потенційними наслідками в разі диверсій чи пошкодження в умовах воєнного стану.
У таких умовах наявність лише однієї групи швидкого реагування, як зазначає сам Скаржник, не гарантує належного рівня безпеки в разі одночасних інцидентів на двох і більше об’єктах; поломки чи тимчасової недоступності одного транспортного засобу (ремонт, ДТП, технічна несправність); ускладнення дорожньої обстановки.
Встановлення мінімум трьох транспортних засобів фактично забезпечує можливість паралельного реагування на декілька подій, резерв на випадок поломки або зайнятості одного з авто, підвищення гарантій безперервності охорони об’єктів життєзабезпечення міста.
Тобто вимога про 3 транспортні засоби є пропорційною предмету закупівлі, масштабам об’єктів та рівню ризиків і відповідає принципу ефективності та пропорційності закупівель (ст. 5 Закону).
Скаржник сам зазначає, що має договір з субпідрядником, який надає лише одну групу реагування, і вважає, що цього достатньо. Фактично це свідчить лише про обмеженість матеріально-технічних ресурсів конкретного учасника, а не про дискримінаційний характер вимоги.
Закон не зобов’язує Замовника «підлаштовувати» вимоги під наявні потужності окремого учасника. Навпаки, ст. 16 Закону покликана дозволити Замовнику переконатися в тому, що учасник має достатні ресурси для якісного виконання договору.
Отже, вимога щодо наявності не менше 3 транспортних засобів реагування є законною, обґрунтованою та недискримінаційною.
Скаржник оскаржує вимогу п. 1.1.12 Додатку 1 ТД щодо наявності мінімум 2 об’єктів розміщення груп реагування (головного офісу та/або представництва та/або пунктів) на південній та північній сторонах м. Вишневе відносно залізничних колій.
Замовник не вимагає реєстрації юридичної адреси учасника або його відокремленого підрозділу саме у м. Вишневе; наявності пульта централізованого спостереження саме у м. Вишневе; обмеження території дії ліцензії чи діяльності учасника.
Вимога стосується лише фактичного розміщення пунктів (баз) груп реагування, звідки буде здійснюватися виїзд охоронників на об’єкти Замовника.
Форма підтвердження (власність, оренда, інше законне користування) також не обмежена. Учасник може: орендувати невеликі приміщення, укласти договори співпраці, використати існуючі бази субпідрядників, тощо.
Отже, ця вимога – знову ж таки вимога до матеріально-технічної бази, передбачена ст. 16 Закону.
Місто Вишневе фактично «розрізане» залізничними коліями, що у разі перекриття переїзду, який часто закритий через рух поїздів, може створювати затримки від 7 хвилин до 1,5 годин часу простою автомобілів, а також аварій на коліях, заторів чи обмежень руху може суттєво ускладнити або зробити неможливим оперативний виїзд групи реагування з одного боку міста на інший.
У випадку тривоги на об’єкті охорони затримка навіть у 2–3 хвилини може призвести до пошкодження обладнання, аварії або проникнення на об’єкт.
Тому вимога щодо двох пунктів реагування по різні боки залізниці встановлена виключно для гарантування максимально швидкого реагування.
Отже, наявність двох пунктів розміщення груп реагування гарантує можливість швидкого прибуття на об’єкти Замовника незалежно від стану залізничних переїздів; мінімізує ризик несвоєчасного реагування у разі надзвичайних ситуацій; забезпечує безперервність охорони, що критично для об’єктів теплопостачання в умовах воєнного стану.
Таким чином, вимога має пряму технічну та логістичну обґрунтованість і спрямована на захист інтересів громади та безпеки об’єктів, а не на обмеження конкуренції.
Скаржник посилається на низку рішень Колегії, де дискримінаційними визнавалися вимоги про наявність офісу/ПЦС/матеріально-технічної бази саме в певному місті за відсутності належного обґрунтування.
У нашому випадку Замовник надає чітке обґрунтування, пов’язане з географією міста (залізничні колії) та необхідністю мінімізувати час реагування; не вимагається юридична адреса чи ПЦС, а лише місце дислокації груп реагування, яке може бути забезпечене в різний спосіб (оренда, субпідряд тощо); вимога не прив’язана до статусу «місцевого» учасника – будь-який суб’єкт з іншого регіону може виконати її, належно організувавши свою діяльність.
Отже, наведена практика АМКУ не є тотожною за фактичними обставинами і не свідчить про дискримінаційність вимоги Замовника в цій закупівлі.
У п. 2 Технічного завдання (Додаток 3) передбачено, що «працівники Учасника повинні мати визначені чинним законодавством України права та повноваження на охоронну діяльність та застосування владних функцій щодо правопорушників».
Скаржник тлумачить це як вимогу бути «суб’єктом владних повноважень» у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, що є хибним та не відповідає змісту ТД.
Закон України «Про охоронну діяльність» визначає, що суб’єкти охоронної діяльності мають, зокрема, право застосовувати заходи фізичного впливу та спеціальні засоби до осіб, які посягають на об’єкт охорони, у випадках, встановлених законом (ст. 16), використовувати спеціальні засоби, перелік яких затверджується КМУ (ст. 9).
Тобто приватні охоронні компанії вже наділені законом відповідними повноваженнями щодо припинення правопорушень, затримання правопорушників, передачі їх поліції та застосування спеціальних засобів.
Фраза «застосування владних функцій щодо правопорушників» у Технічному завданні використана у фактичному, а не процесуально-правовому значенні й означає, що працівники учасника повинні діяти в межах та спосіб, передбачений Законом «Про охоронну діяльність», бути здатними законно припиняти протиправні дії на об’єктах Замовника, забезпечувати взаємодію з органами Національної поліції.
Таким чином, вимога не встановлює, що учасник повинен бути органом державної влади чи «суб’єктом владних повноважень» у розумінні КАС України, а лише констатує необхідність наявності у працівників законних повноважень, передбачених спеціальним законом для всіх ліцензованих суб’єктів охоронної діяльності.
Усі суб’єкти, які мають чинну ліцензію на охоронну діяльність, знаходяться в однакових умовах щодо змісту своїх прав та обов’язків за Законом «Про охоронну діяльність».
Тому згадана вимога не створює жодних переваг для окремих учасників, не обмежує участь приватних охоронних компаній, є лише відображенням необхідності дотримання чинного законодавства при виконанні договору.
З метою уникнення подвійного тлумачення Замовник, за потреби, може уточнити формулювання (наприклад, замінивши слова «владних функцій» на «повноважень, передбачених Законом України «Про охоронну діяльність»), однак навіть у чинній редакції вимога не є дискримінаційною та не порушує Закон.
Скаржник оскаржує вимогу п. 1.2.3 Додатку 1 щодо надання документів, які підтверджують наявність у зазначених працівників військово-облікових документів.
В умовах воєнного стану та мобілізаційних заходів Замовник як підприємство, що забезпечує критичну інфраструктуру (теплопостачання), повинен переконатися, що персонал, залучений учасником для надання охоронних послуг, належним чином стоїть на військовому обліку, забезпечити безперервність охорони об’єктів, зокрема з огляду на можливі призови/ротації, мінімізувати ризики раптової втрати ключового персоналу без належної заміни.
Тому вимога про підтвердження наявності військово-облікових документів є функціонально пов’язаною з предметом закупівлі та безпекою об’єктів.
Згідно із Законом України «Про захист персональних даних» (ст. 6, 11, 14), обробка та поширення персональних даних допускається, зокрема, у разі наявності згоди суб’єкта персональних даних, необхідності виконання юридичного обов’язку володільця або укладення/виконання договору, за умови дотримання принципів пропорційності, визначеності мети та належного захисту даних.
Фактична неможливість або небажання Скаржника отримати згоду працівників та належним чином організувати обіг персональних даних не є наслідком дискримінаційності вимоги, а є організаційною проблемою самого учасника.
Усі оскаржувані вимоги тендерної документації встановлені на підставі та в межах ст. 5, 16 Закону України «Про публічні закупівлі» та Особливостей № 1178, є об’єктивно обґрунтованими специфікою предмета закупівлі (охорона об’єктів теплопостачання в умовах воєнного стану), спрямовані на забезпечення належної якості та безпеки надання послуг, застосовуються однаково до всіх потенційних учасників.
Отже Скаржник фактично визнає, що не відповідає частині встановлених вимог (наявність трьох груп/транспортних засобів, двох пунктів розміщення, належна організація роботи з персональними даними), і намагається підмінити критерій «професійної спроможності» учасника аргументом про нібито дискримінацію. Посилання Скаржника на окремі рішення Колегії не враховують відмінностей фактичних обставин та того, що у нашому випадку Замовник надає чітке та логічне обґрунтування необхідності встановлених вимог.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 5, 16, 18 Закону України «Про публічні закупівлі» та ст. 7 Закону України «Про Антимонопольний комітет України»,
ПРОСИМО КОЛЕГІЮ:
1. Прийняти дані пояснення до розгляду.
2. Визнати відсутність у діях Замовника порушення принципів недискримінації учасників та рівного ставлення до них.
3. Відмовити у задоволенні скарги ТОВ «Група охоронних компаній «КРУК» у повному обсязі.
4. Залишити тендерну документацію за процедурою закупівлі UA-2025-12-10-018701-a без змін у частині оскаржуваних вимог.
Дата опублікування:
16.12.2025 14:10
Номер:
5d4e558f4199477a9468b3e4a4c1b30b
Тема запиту:
скарга та докази
Текст запиту:
скарга та докази
Дата опублікування:
12.12.2025 15:57
Скарга
Виконана замовником
КЕП
Скарга про відміну закупівлі
Номер:
153b36c448dc428980f059f7f32a73cf
Ідентифікатор запиту:
UA-2025-12-10-018701-a.b2
Назва:
Скарга про відміну закупівлі
Скарга:
Детально викладено в скарзі
Пов'язані документи:
Замовник
- Відміна рішення протокол 23.pdf 03.04.2026 12:26
- Відміна рішення 23.docx 03.04.2026 12:26
- Заперечення щодо скарги.docx 03.03.2026 10:51
- Заперечення щодо скарги.PDF 03.03.2026 10:51
- Заперечення щодо скарги.PDF 26.02.2026 11:37
- Заперечення щодо скарги.docx 26.02.2026 11:37
- Рішення від 09.03.2026 №2658.pdf 12.03.2026 14:17
- Інформація про резолютивну частину рішення від 09.03.2026 №2658.pdf 10.03.2026 16:22
- Рішення від 27.02.2026 №2254.pdf 27.02.2026 15:37
- sign.p7s 25.02.2026 11:56
- СКАРГА_ІБК.docx 25.02.2026 11:56
- Скарга.pdf 25.02.2026 11:56
- Протокол 12 Відміна.pdf 25.02.2026 11:56
Дата прийняття скарги до розгляду:
25.02.2026 14:28
Дата розгляду скарги:
09.03.2026 10:00
Місце розгляду скарги:
Антимонопольний комітет України
Дата прийняття рішення про прийняття скарги до розгляду:
27.02.2026 15:37
Дата прийняття рішення про вирішення скарги:
12.03.2026 14:18
Дата виконання рішення Замовником:
03.04.2026 12:26
Коментар замовника щодо усунення порушень:
Рішенням уповноваженої особи від 24.02.2026 року протокол № 12 процедуру відкритих торгів з особливостями щодо закупівлі № UA-2025-12-10-018701-a було відмінено.
Разом з тим, до органу оскарження було подано скаргу щодо зазначеної процедури закупівлі.
За результатами розгляду скарги органом оскарження –
Антимонопольний комітет України – прийнято рішення №2658 від 9.03.2026 року, яким зобов’язано Замовника скасувати рішення про відміну процедури закупівлі.
На виконання рішення Антимонопольного комітету України про зобов’язання скасувати рішення про відміну процедури закупівлі, Замовником вжито відповідних заходів.
Зокрема, рішення про відміну процедури закупівлі скасовано, що підтверджується внесенням відповідних змін до електронної системи закупівель.
Таким чином, вимоги рішення органу оскарження виконано в повному обсязі.
Пункт скарги
Порядковий номер пункту скарги:
1
Номер:
500b478444cb499d9606e9deaea3e9d4
Заголовок пункту скарги:
СКАРГА прийняття неправомірного рішення про скасування закупівлі
Тип пов'язаного елемента:
Скарга на відміну
Тип порушення:
Порушення, пов'язані з вимогами законодавства
Ідентифікатор класифікації:
Відміна процедури закупівлі
Тип порушення:
Відміна процедури закупівлі
Опис суті пункту скарги:
Детально викладено в скарзі
Вимоги:
Зобов’язати замовника скасувати інші рішення
×
-
1. Прийняти скаргу до розгляду. 2. Визнати дії КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА «ВИШНІВСЬКТЕПЛОЕНЕРГО» ВИШНЕВОЇ МІСЬКОЇ РАДИ БУЧАНСЬКОГО РАЙОНУ КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ щодо відміни процедури закупівлі неправомірними. 3. Визнати рішення про відміну процедури закупівлі № UA-2025-12-10-018701-a, оформлене Протокольним рішенням №12 від 24.02.2026 року, таким, що порушує права Скаржника. 4. Зобов’язати Замовника скасувати рішення про відміну процедури закупівлі. 5. Зобов’язати Замовника продовжити процедуру закупівлі та здійснити розгляд тендерних пропозицій, відповідно до вимог законодавства.
Запити Органу оскарження
Номер:
56c2df65a1784e9bb4bdb3a51189af3b
Тема запиту:
ЗАПЕРЕЧЕННЯ ЗАМОВНИКА
на скаргу
ПРИВАТНЕ ПІДПРИЄМСТВО "ІННОВАЦІЙНІ БЕЗПЕКОВІ КОМПЛЕКСИ"
Текст запиту:
КОМУНАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО «ВИШНІВСЬКТЕПЛОЕНЕРГО» ВИШНЕВОЇ МІСЬКОЇ РАДИ БУЧАНСЬКОГО РАЙНУ КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ (далі – Замовник), розглянувши скаргу Приватне підприємство «Інноваційні безпекові комплекси» (далі – Скаржник), повідомляє наступне.
Замовник не погоджується з доводами скаржника та вважає їх такими, що не відповідають фактичним обставинам та нормам законодавства у сфері публічних закупівель.
Відповідно до підпункту 2 пункту 50 Особливостей здійснення публічних закупівель, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1178, замовник має право та обов’язок відмінити відкриті торги у разі неможливості усунення порушень, що виникли через встановлені порушення вимог законодавства у сфері публічних закупівель. Ця норма є імперативною та не вимагає попереднього рішення чи припису уповноваженого органу, не обмежує дискреційні повноваження Замовника і не ставить у залежність від зовнішніх підтверджень факту порушень. Замовник як організатор процедури закупівлі несе персональну відповідальність за законність проведення процедури та прийнятих рішень, тому твердження скаржника про відсутність повноважень самостійно встановлювати наявність порушень є юридично безпідставним.
Після оголошення процедури закупівлі Замовником було встановлено, що при формуванні технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, зазначених у Додатку 3 до тендерної документації, не були належним чином враховані фактичний режим чергування на Посту №3, модель організації змінності та вплив режиму несення служби на загальний обсяг людино-годин та ресурсне забезпечення. Формальне зазначення часових меж зміни (20:00–08:00) та кількості годин (4380) не усуває допущеної неточності, оскільки технічна специфікація має визначальне значення для формування ціни тендерних пропозицій, розрахунку чисельності персоналу, планування фонду оплати праці та оцінки економічної доцільності участі. Неточності мають істотний характер та впливають на економічну сутність закупівлі і конкурентне середовище, а тому не можуть вважатися формальними або технічними.
На момент виявлення порушень процедура перебувала на стадії після проведення електронного аукціону, тому внесення змін до технічних характеристик предмета закупівлі на цьому етапі призвело б до зміни предмета закупівлі, вплинуло б на економічні умови формування пропозицій, порушило принцип рівного ставлення до учасників та створило б ризик спотворення результатів конкурентної процедури. Відповідно до статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної документації та тендерної пропозиції переможця, тому врегулювання виявлених невідповідностей на етапі укладення договору фактично означало б зміну істотних характеристик предмета закупівлі після завершення конкурентної процедури, що прямо суперечить законодавству. Усунення порушень без відміни процедури було об’єктивно неможливим.
Факт проведення електронного аукціону та визначення найбільш економічно вигідної пропозиції не створює у учасника безумовного права на укладення договору, оскільки закон прямо передбачає можливість та обов’язок Замовника відмінити процедуру у разі встановлення неможливості усунення порушень. Скаржник не довів наявності дискримінаційних дій, вибірковості або упередженості Замовника та порушення принципів, визначених статтею 5 Закону України «Про публічні закупівлі», тому його права та законні інтереси не були порушені. Відміна процедури застосована однаково до всіх учасників і не створила переваг жодній особі. Скаржником також не доведено наявності будь-яких негативних наслідків у вигляді реальних збитків, втрати майна чи обмеження гарантованих законом прав, і фактично доводи скарги зводяться до незгоди з управлінським рішенням Замовника, що саме по собі не є підставою для втручання органу оскарження. Орган оскарження здійснює контроль за відповідністю рішень законодавству, але не підміняє собою дискреційні повноваження Замовника та не оцінює доцільність управлінських рішень.
У численних рішеннях Колегії АМКУ зазначено, що Замовник має право відмінити процедуру закупівлі у разі встановлення неможливості усунення порушень, а визначення переможця чи проведення аукціону не обмежує цього права. Відміна процедури в разі виявлення суттєвих дефектів предмета закупівлі є законним способом усунення порушень, що впливають на конкурентне середовище та економічну сутність закупівлі, і відповідає установленій практиці органу оскарження. У разі укладення договору з наявністю істотних дефектів у технічній специфікації виникли б ризики визнання договору таким, що укладений з порушенням законодавства, встановлення порушень органами державного фінансового контролю, застосування заходів впливу до Замовника, притягнення посадових осіб до адміністративної відповідальності та виникнення фінансових втрат і бюджетних ризиків. Відміна процедури була здійснена саме для запобігання зазначеним наслідкам та забезпечення законності закупівлі.
Обов’язковою умовою для задоволення скарги є наявність причинно-наслідкового зв’язку між рішенням Замовника та порушенням прав скаржника, чого скаржником не доведено. Відсутній будь-який склад правопорушення, права скаржника не були порушені, а подана скарга фактично використовується не для захисту порушеного права, а як спроба тиску на Замовника та обмеження його законних дискреційних повноважень, що набуває ознак зловживання правом на оскарження, що неприпустимо за принципами законності та добросовісності, закріпленими у законодавстві. Таким чином, відсутній причинно-наслідковий зв’язок між рішенням Замовника про відміну процедури закупівлі та будь-яким порушенням прав скаржника, усунення порушень без відміни процедури було неможливим, а укладення договору на умовах наявних дефектів створювало б значний ризик порушення законодавства та бюджетної відповідальності. Рішення про відміну процедури прийнято у межах повноважень, з дотриманням принципів добросовісної конкуренції, економічності, відкритості та рівного ставлення до учасників.
Підстав для задоволення скарги та втручання органу оскарження у законні дії Замовника не існує.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 5, 16, 18 Закону України «Про публічні закупівлі» та ст. 7 Закону України «Про Антимонопольний комітет України»,
ПРОСИМО КОЛЕГІЮ:
1. Відмовити у задоволенні скарги та не приймати до уваги твердження Скаржника щодо неправомірності дій КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА «ВИШНІВСЬКТЕПЛОЕНЕРГО» ВИШНЕВОЇ МІСЬКОЇ РАДИ БУЧАНСЬКОГО РАЙОНУ КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ.
2. Визнати, що рішення Замовника про відміну процедури закупівлі № UA-2025-12-10- 018701-a, оформлене Протокольним рішенням №12 від 24.02.2026 року, прийняте на законній підставі, у межах повноважень та не порушує права і законні інтереси Скаржника.
3. Підтвердити, що усунення виявлених порушень без відміни процедури закупівлі було об’єктивно неможливим, а відміна процедури здійснена для забезпечення законності закупівлі, недопущення порушень законодавства та запобігання бюджетним ризикам.
4. Не зобов’язувати Замовника скасовувати рішення про відміну процедури закупівлі або продовжувати процедуру закупівлі, оскільки такі дії суперечили б встановленим нормам законодавства, принципам добросовісної конкуренції та безпеки бюджетних коштів.
5. Визнати, що позиція Замовника відповідає вимогам Закону України «Про публічні закупівлі», підкріплена усталеною практикою Колегії АМКУ та є законною, обґрунтованою і пропорційною.
Дата опублікування:
03.03.2026 10:51
Номер:
0d2e0d9f8f5b45b38c986f08776745c5
Тема запиту:
ЗАПЕРЕЧЕННЯ ЗАМОВНИКА
на скаргу
ПРИВАТНЕ ПІДПРИЄМСТВО "ІННОВАЦІЙНІ БЕЗПЕКОВІ КОМПЛЕКСИ"
Текст запиту:
КОМУНАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО «ВИШНІВСЬКТЕПЛОЕНЕРГО» ВИШНЕВОЇ МІСЬКОЇ РАДИ БУЧАНСЬКОГО РАЙОНУ КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ (далі – Замовник), розглянувши скаргу Приватне підприємство «Інноваційні безпекові комплекси» (далі – Скаржник), повідомляє наступне.
Замовник не погоджується з доводами скаржника та вважає їх такими, що не відповідають фактичним обставинам та нормам законодавства у сфері публічних закупівель.
Відповідно до підпункту 2 пункту 50 Особливостей здійснення публічних закупівель, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1178, замовник має право та обов’язок відмінити відкриті торги у разі неможливості усунення порушень, що виникли через встановлені порушення вимог законодавства у сфері публічних закупівель. Ця норма є імперативною та не вимагає попереднього рішення чи припису уповноваженого органу, не обмежує дискреційні повноваження Замовника і не ставить у залежність від зовнішніх підтверджень факту порушень. Замовник як організатор процедури закупівлі несе персональну відповідальність за законність проведення процедури та прийнятих рішень, тому твердження скаржника про відсутність повноважень самостійно встановлювати наявність порушень є юридично безпідставним.
Після оголошення процедури закупівлі Замовником було встановлено, що при формуванні технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, зазначених у Додатку 3 до тендерної документації, не були належним чином враховані фактичний режим чергування на Посту №3, модель організації змінності та вплив режиму несення служби на загальний обсяг людино-годин та ресурсне забезпечення. Формальне зазначення часових меж зміни (20:00–08:00) та кількості годин (4380) не усуває допущеної неточності, оскільки технічна специфікація має визначальне значення для формування ціни тендерних пропозицій, розрахунку чисельності персоналу, планування фонду оплати праці та оцінки економічної доцільності участі. Неточності мають істотний характер та впливають на економічну сутність закупівлі і конкурентне середовище, а тому не можуть вважатися формальними або технічними.
На момент виявлення порушень процедура перебувала на стадії після проведення електронного аукціону, тому внесення змін до технічних характеристик предмета закупівлі на цьому етапі призвело б до зміни предмета закупівлі, вплинуло б на економічні умови формування пропозицій, порушило принцип рівного ставлення до учасників та створило б ризик спотворення результатів конкурентної процедури. Відповідно до статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної документації та тендерної пропозиції переможця, тому врегулювання виявлених невідповідностей на етапі укладення договору фактично означало б зміну істотних характеристик предмета закупівлі після завершення конкурентної процедури, що прямо суперечить законодавству. Усунення порушень без відміни процедури було об’єктивно неможливим.
Факт проведення електронного аукціону та визначення найбільш економічно вигідної пропозиції не створює у учасника безумовного права на укладення договору, оскільки закон прямо передбачає можливість та обов’язок Замовника відмінити процедуру у разі встановлення неможливості усунення порушень. Скаржник не довів наявності дискримінаційних дій, вибірковості або упередженості Замовника та порушення принципів, визначених статтею 5 Закону України «Про публічні закупівлі», тому його права та законні інтереси не були порушені. Відміна процедури застосована однаково до всіх учасників і не створила переваг жодній особі. Скаржником також не доведено наявності будь-яких негативних наслідків у вигляді реальних збитків, втрати майна чи обмеження гарантованих законом прав, і фактично доводи скарги зводяться до незгоди з управлінським рішенням Замовника, що саме по собі не є підставою для втручання органу оскарження. Орган оскарження здійснює контроль за відповідністю рішень законодавству, але не підміняє собою дискреційні повноваження Замовника та не оцінює доцільність управлінських рішень.
У численних рішеннях Колегії АМКУ зазначено, що Замовник має право відмінити процедуру закупівлі у разі встановлення неможливості усунення порушень, а визначення переможця чи проведення аукціону не обмежує цього права. Відміна процедури в разі виявлення суттєвих дефектів предмета закупівлі є законним способом усунення порушень, що впливають на конкурентне середовище та економічну сутність закупівлі, і відповідає установленій практиці органу оскарження. У разі укладення договору з наявністю істотних дефектів у технічній специфікації виникли б ризики визнання договору таким, що укладений з порушенням законодавства, встановлення порушень органами державного фінансового контролю, застосування заходів впливу до Замовника, притягнення посадових осіб до адміністративної відповідальності та виникнення фінансових втрат і бюджетних ризиків. Відміна процедури була здійснена саме для запобігання зазначеним наслідкам та забезпечення законності закупівлі.
Обов’язковою умовою для задоволення скарги є наявність причинно-наслідкового зв’язку між рішенням Замовника та порушенням прав скаржника, чого скаржником не доведено. Відсутній будь-який склад правопорушення, права скаржника не були порушені, а подана скарга фактично використовується не для захисту порушеного права, а як спроба тиску на Замовника та обмеження його законних дискреційних повноважень, що набуває ознак зловживання правом на оскарження, що неприпустимо за принципами законності та добросовісності, закріпленими у законодавстві. Таким чином, відсутній причинно-наслідковий зв’язок між рішенням Замовника про відміну процедури закупівлі та будь-яким порушенням прав скаржника, усунення порушень без відміни процедури було неможливим, а укладення договору на умовах наявних дефектів створювало б значний ризик порушення законодавства та бюджетної відповідальності. Рішення про відміну процедури прийнято у межах повноважень, з дотриманням принципів добросовісної конкуренції, економічності, відкритості та рівного ставлення до учасників.
Підстав для задоволення скарги та втручання органу оскарження у законні дії Замовника не існує.
Дата опублікування:
26.02.2026 11:37