-
Відкриті торги з особливостями
-
Однолотова
-
КЕП
- 1
Електрична енергія (ДК 021:2015 09310000-5 «Електрична енергія»)
Період подачі пропозицій
до закінчення періоду залишилося 2 дні (до 15.12.25 14:48)
1 980 000.00
UAH з ПДВ
До закінчення прийому пропозицій
02
дн
21
год
16
хв
52
сек
Оплата за участь: 2 040.00 UAH
Період оскарження:
04.12.2025 13:52 - 12.12.2025 00:00
Скарга
Прийнята до розгляду
КЕП
СКАРГА на дискримінаційні умови тендерної документації
Номер:
46524adafaf44e1081f738dd8304380b
Ідентифікатор запиту:
UA-2025-12-04-011563-a.a1
Назва:
СКАРГА на дискримінаційні умови тендерної документації
Скарга:
Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРДЖІ 365» (далі – Скаржник) здійснює господарську діяльність з постачання електричної енергії споживачу на підставі Закону України «Про ринок електричної енергії» № 2019-VIII та ліцензії, виданої НКРЕКП, відповідно до Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу, затверджених постановою НКРЕКП від 27.12.2017 № 1469.
Дубівським закладом дошкільної освіти (ясла-садок) № 2 Дубівської селищної ради Тячівського району Закарпатської області затверджено тендерну документацію для проведення процедури відкритих торгів з особливостями на закупівлю електричної енергії на 2026 рік. Тендерна документація містить, зокрема, Додаток 1 (перелік документів) та Додаток 4 (інформація про учасників), які містять дискримінаційні вимоги.
Скаржник має намір взяти участь у цій процедурі закупівлі, однак вважає, що окремі вимоги тендерної документації порушують Закон України «Про публічні закупівлі» № 922-VIII та Особливості, затверджені постановою КМУ № 1178 від 12.10.2022, а також не відповідають вимогам ДСТУ EN 50160:2023 та правилам НКРЕКП.
Підписання пропозиції виключно КЕП без можливості використання УЕП.
Вимога надання гарантійного листа про відсутність статусу «дефолтного» або «переддефолтного».
Вимога надання довідки про дотримання Ліцензійних умов та вимог нормативно-правових актів, що регулюють ринок електричної енергії.
У зв’язку з наведеним Скаржник реалізує право на оскарження тендерної документації до органу оскарження, передбачене статтею 18 Закону № 922-VIII.
Пов'язані документи:
Учасник
- оголошення.pdf 09.12.2025 15:14
- Постанови НКРЄКП про надання ліцензії.pdf 09.12.2025 15:14
- Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг дл.pdf 09.12.2025 15:14
- Текст «ДСТУ 3466-96 Якість електричної енергії. Терміни та визначення».pdf 09.12.2025 15:14
- скарга ДУБІВСЬКИЙ ЗАКЛАД ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ.docx 09.12.2025 15:14
- Тендерна док. елек. ЗДО №2 2026.odt 09.12.2025 15:14
- Текст «ДСТУ EN 50160_2023 Характеристики напруги електропостачання в електричних мережах загальної призначеності (EN 50160_2022, IDT)».pdf 09.12.2025 15:14
- Узагальнення практики розгляду органом оскарження скарг щодо закупівель електричної енергії _ Антимонопольний комітет України.pdf 09.12.2025 15:14
- sign.p7s 09.12.2025 15:14
- Протокол внесення змін.doc 10.12.2025 15:05
- Перелік змін.doc 10.12.2025 15:05
- Відповідь по суті скарги на запит АМКУ.docx 10.12.2025 15:05
- Тендерна док. елек. ЗДО №2 2026.odt 10.12.2025 15:05
- Проект договору ЗДО №2.docx 12.12.2025 09:28
- Відповідь по суті скарги на запит АМКУ.docx 12.12.2025 09:28
- Відповідь по суті скарги на запит АМКУ.pdf 12.12.2025 09:28
- Тендерна док із змінами.docx 12.12.2025 09:28
- Протокол внесення змін.doc 12.12.2025 09:28
- Тендерна док із змінами.pdf 12.12.2025 09:28
- Тендерна док. елек. ЗДО №2 2026.pdf 12.12.2025 09:28
- Тендерна док. елек. ЗДО №2 2026.docx 12.12.2025 09:28
- Перелік змін.pdf 12.12.2025 09:28
- Перелік змін.doc 12.12.2025 09:28
- Протокол внесення змін.pdf 12.12.2025 09:28
- Проект договору ЗДО №2.pdf 12.12.2025 09:28
- Рішенян від 11.12.2025 №18328.pdf 11.12.2025 15:25
Дата прийняття скарги до розгляду:
09.12.2025 15:43
Дата розгляду скарги:
23.12.2025 10:00
Місце розгляду скарги:
Антимонопольний комітет України
Дата прийняття рішення про прийняття скарги до розгляду:
11.12.2025 15:26
Пункт скарги
Порядковий номер пункту скарги:
1
Номер:
ecdd9f9385584699b5c21faa7000daa1
Заголовок пункту скарги:
СКАРГА на дискримінаційні умови тендерної документації
Тип пов'язаного елемента:
Скарга на закупівлю
Тип порушення:
Порушення, пов'язані з вимогами законодавства
Ідентифікатор класифікації:
Кваліфікаційні критерії учасників
Тип порушення:
Кваліфікаційні критерії учасників
Опис суті пункту скарги:
1. Розділ ІІІ. Інструкція з підготовки тендерної пропозиції (підписання виключно КЕП)
У розділі ІІІ. Інструкція з підготовки тендерної пропозиціїдо тендерної документації Замовник встановлює, що:
«Учасник повинен накласти кваліфікований електронний підпис (далі – КЕП) на пропозицію (якщо учасник надає в складі тендерної пропозиції хоча б один сканований документ) або на кожен електронний документ тендерної пропозиції окремо (якщо такі документи надані у формі електронного документа). Якщо пропозиція містить скановані документи і документи в електронній формі, то учасник повинен накласти КЕП на пропозицію в цілому та на кожен електронний документ окремо. … Тендерна пропозиція учасника повинна у будь-якому разі містити накладений кваліфікований електронний підпис»
Така вимога, у буквальному тлумаченні, означає, що Замовник:
вимагає застосовувати саме «КЕП» як формулювання, не згадуючи можливість використання удосконаленого електронного підпису (УЕП), що базується на кваліфікованому сертифікаті, хоча Закон № 2155-VIII фактично визначає КЕП як різновид такого УЕП;
одночасно вимагає подвійного підписання: на пропозицію в цілому як на файл та на кожен електронний документ окремо.
Частина третя статті 12 Закону № 922-VIII встановлює, що документи подаються відповідно до Закону № 2155-VIII. Останній не передбачає жорсткого поділу між «КЕП» та «удосконаленим електронним підписом на кваліфікованому сертифікаті» як різними правовими режимами: навпаки, КЕП є конкретним різновидом УЕП, що базується на кваліфікованому сертифікаті.
На практиці електронна система закупівель (Prozorro) і сервіси підпису можуть відображати підпис як «удосконалений на кваліфікованому сертифікаті», «КЕП» чи іншу технічну позначку, але за умови, що він базується на кваліфікованому сертифікаті, він відповідає вимогам Закону № 2155-VIII.
У контексті скарги Скаржник не стверджує однозначно, що вимога використання КЕП як така суперечить законодавству, оскільки Закон № 2155-VIII передбачає, що документи у публічних сервісах мають підписуватися кваліфікованими електронними підписами. Водночас, формулювання Замовника є надмірно жорстким і не враховує можливості технічного позначення підпису як УЕП на кваліфікованому сертифікаті, що може бути інтерпретоване як підстава для формального відхилення тендерної пропозиції без реального порушення вимог до електронного підпису.
Верховний Суд у постанові у справі № 160/5735/19 від 23.04.2020 наголосив на неприпустимості надмірного формалізму з боку Замовника, якщо такий формалізм не впливає на сутнісну оцінку тендерної пропозиції та не пов’язаний із дотриманням обов’язкових норм закону. Використання КЕП/УЕП на базі кваліфікованого сертифіката забезпечує однаковий рівень юридичної сили документа, і тому фокус на назві типу підпису (КЕП чи УЕП), а не на його правовому статусі (кваліфікований сертифікат, засіб КЕП), може мати наслідком дискримінаційне тлумачення вимоги.
Таким чином, у цій частині Скаржник просить орган оскарження:
оцінити, чи узгоджується вимога Замовника про «виключно КЕП» з нормами Закону № 2155-VIII у тому розумінні, що кваліфікований електронний підпис є удосконаленим електронним підписом на базі кваліфікованого сертифіката, незалежно від технічної назви;
у разі відсутності чіткого уточнення в тендерній документації зобов’язати Замовника привести формулювання розділу 2 Додатку 1 у відповідність до Закону № 2155-VIII, передбачивши, що тендерна пропозиція підписується електронним підписом, який базується на кваліфікованому сертифікаті (кваліфікованим електронним підписом або удосконаленим електронним підписом на кваліфікованому сертифікаті).
2. Додаток 4 п.5.8. Учасник повинен надати гарантійний лист про те, що протягом 2022. 2023 років та 2024 року він не набував статусу «дефолтного» або «переддефолтного» та зазначена інформація не була оприлюднена на сайті оператора системи передачі (ДП «НЕК «Укренерго»), який виконує функції адміністратора розрахунків та/або інших відкритих джерелах інформації, відповідно до «Правил ринку», затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14 березня 2018 року N 307 у редакції постанови НКРЕКП від 24 червня 2019 року N 116.
Вимога вимагає надання гарантійного листа, в якому учасник підтверджує, що протягом 2022, 2023 та 2024 років він не набував статусу «дефолтного» або «переддефолтного» та що така інформація не була оприлюднена на сайті ДП «НЕК «Укренерго», який виконує функції адміністратора розрахунків, чи інших відкритих джерелах.
Порушення:
Інформація про статус дефолтного учасника є публічною та доступною через відкриті реєстри, зокрема на сайті ДП «НЕК «Укренерго». Вимагати від учасника додаткової довідки або гарантійного листа про відсутність статусу «дефолтного» або «переддефолтного» є надмірною вимогою, оскільки ця інформація вже є публічно доступною та може бути перевірена безпосередньо замовником через відкриті джерела.
Вимога щодо підтвердження інформації про статус дефолтного/переддефолтного учасника є суперечливою з точки зору регулювання:
Постанова НКРЕКП № 116 встановлює, що статус «дефолтного» або «переддефолтного» є результатом процедури оцінки, проведеної НКРЕКП, а не умовою, що встановлюється для допуску учасника до публічних закупівель.
НКРЕКП — це єдиний орган, уповноважений визначати статус дефолтності учасника на ринку електричної енергії. Закон № 922-VIII і Постанова КМУ № 1178 не передбачають вимоги надавати окрему довідку про статус «дефолтного» чи «переддефолтного» учасника як умови для участі в тендері.
Частина 4 статті 22 Закону № 922-VIII забороняє вимагати документальне підтвердження публічної інформації, яка є доступною через відкриті реєстри або інші державні джерела. Оскільки інформація про статус «дефолтного» або «переддефолтного» учасника є публічною, вимога надання додаткової довідки або гарантійного листа є порушенням цього принципу.
Вимога надавати гарантійний лист є необґрунтованим фільтром, який фактично замінює функції НКРЕКП щодо контролю за виконанням Ліцензійних умов, оскільки замовник не має права проводити таку перевірку, а це є функцією державного органу.
Порушення принципу пропорційності: Встановлення вимоги надання гарантійного листа для підтвердження статусу «дефолтного»/«переддефолтного» учасника створює необґрунтовані обмеження для учасників, які мають діючу ліцензію та не порушували Ліцензійні умови, але мали випадкові чи технічні порушення, які вже були врегульовані відповідно до рішення НКРЕКП.
Верховний Суд у ряді рішень (справа № 160/5735/19) зазначав, що будь-які вимоги, які не відповідають Ліцензійним умовам і встановлені не законодавчими актами, а є додатковими критерії для участі, суперечать законодавству України, обмежують конкуренцію та дискримінують учасників.
Скаржник має ліцензію на постачання електричної енергії, видану НКРЕКП, та не має статусу «дефолтного» чи «переддефолтного» учасника. Оскаржувані вимоги:
Примушують Скаржника надавати додаткову інформацію, яка вже є публічно доступною та може бути перевірена безпосередньо замовником. Це не передбачено чинним законодавством.
Створюють необґрунтовані бар’єри для участі в закупівлі електричної енергії, оскільки вимога гарантійного листа фактично ставить під сумнів добросовісність учасника через інформацію, яка має бути перевірена самостійно замовником через публічні реєстри.
Встановлюють надмірні вимоги, які виходять за межі кваліфікаційних критеріїв, визначених Законом № 922-VIII та іншими регуляціями, і створюють штучні обмеження для участі у тендері.
3. Додаток 4 п. 5.11. На підтвердження дотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії та відсутності порушень Ліцензійних умов з постачання електричної енергії споживачу, учасник надає довідку в довільній формі, щодо дотримання ним вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та відсутності порушень Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу, затверджених постановою НКРЕКП від 27 грудня 2017 року № 1469.
Закон № 922-VIII (стаття 17) встановлює вичерпний перелік підстав для відмови учаснику в участі у процедурі закупівлі та відхилення тендерних пропозицій. Порушення Ліцензійних умов НКРЕКП не визначено в цьому переліку як самостійна підстава для відмови.
Анкета учасника, яка створена, як вказано, «для підтвердження дотримання Ліцензійних умов», фактично:
змушує учасника декларувати повну «відсутність порушень Ліцензійних умов» за весь період діяльності;
підміняє собою статус ліцензіата, який, попри можливі застосовані санкції, продовжує законно здійснювати діяльність за ліцензією НКРЕКП.
Верховний Суд у постанові у справі № 160/16553/20 від 01.06.2023 наголосив, що замовник не має права встановлювати додаткові умови допуску до участі в закупівлі, які не передбачені Законом № 922-VIII, та не може виводити з таких умов нові підстави для відхилення пропозиції. Аналогічно у справі № 160/5735/19 Суд вказав, що вимоги тендерної документації мають ґрунтуватися лише на нормах закону і не можуть замінювати собою контролюючі функції інших державних органів.
З урахуванням цього, статус учасника як ліцензіата (наявність діючої ліцензії) підтверджує, що НКРЕКП не анулювала ліцензію у зв’язку з порушенням Ліцензійних умов.
Закон № 922-VIII не пов’язує право участі в закупівлях електроенергії з «незаплямованою» історією відсутності будь-яких санкцій НКРЕКП.
Жодна норма Закону № 922-VIII не вимагає від учасника підтверджувати «відсутність порушень Ліцензійних умов» як умову участі.
Така вимога створює ризик, що негативна відповідь (наприклад, учасник чесно зазначає, що до нього застосовувалися штрафи НКРЕКП) буде використана Замовником як фактична підстава для відхилення пропозиції, хоча закон такої підстави не містить;
Змушує добросовісних учасників обирати між неправдивою відповіддю («відсутні порушення») та потенційним відхиленням (якщо вказати «порушення були»).
Це суперечить статті 5 Закону № 922-VIII (принципи недискримінації, пропорційності та добросовісної конкуренції) та частині четвертій статті 22 Закону № 922-VIII (заборона дискримінаційних вимог).
Скаржник не стверджує, що будь-який факт порушення Ліцензійних умов не має значення для загальної оцінки доброчесності учасника, але наголошує, що:
закон прямо не передбачає «відсутність порушень Ліцензійних умов» як умову доступу до участі у закупівлях;
НКРЕКП є єдиним органом, що законно оцінює та карає порушення Ліцензійних умов, а замовник не може поставити участь у закупівлі в залежність від того, чи застосовувалися до ліцензіата ті чи інші санкції регулятора.
У розділі ІІІ. Інструкція з підготовки тендерної пропозиціїдо тендерної документації Замовник встановлює, що:
«Учасник повинен накласти кваліфікований електронний підпис (далі – КЕП) на пропозицію (якщо учасник надає в складі тендерної пропозиції хоча б один сканований документ) або на кожен електронний документ тендерної пропозиції окремо (якщо такі документи надані у формі електронного документа). Якщо пропозиція містить скановані документи і документи в електронній формі, то учасник повинен накласти КЕП на пропозицію в цілому та на кожен електронний документ окремо. … Тендерна пропозиція учасника повинна у будь-якому разі містити накладений кваліфікований електронний підпис»
Така вимога, у буквальному тлумаченні, означає, що Замовник:
вимагає застосовувати саме «КЕП» як формулювання, не згадуючи можливість використання удосконаленого електронного підпису (УЕП), що базується на кваліфікованому сертифікаті, хоча Закон № 2155-VIII фактично визначає КЕП як різновид такого УЕП;
одночасно вимагає подвійного підписання: на пропозицію в цілому як на файл та на кожен електронний документ окремо.
Частина третя статті 12 Закону № 922-VIII встановлює, що документи подаються відповідно до Закону № 2155-VIII. Останній не передбачає жорсткого поділу між «КЕП» та «удосконаленим електронним підписом на кваліфікованому сертифікаті» як різними правовими режимами: навпаки, КЕП є конкретним різновидом УЕП, що базується на кваліфікованому сертифікаті.
На практиці електронна система закупівель (Prozorro) і сервіси підпису можуть відображати підпис як «удосконалений на кваліфікованому сертифікаті», «КЕП» чи іншу технічну позначку, але за умови, що він базується на кваліфікованому сертифікаті, він відповідає вимогам Закону № 2155-VIII.
У контексті скарги Скаржник не стверджує однозначно, що вимога використання КЕП як така суперечить законодавству, оскільки Закон № 2155-VIII передбачає, що документи у публічних сервісах мають підписуватися кваліфікованими електронними підписами. Водночас, формулювання Замовника є надмірно жорстким і не враховує можливості технічного позначення підпису як УЕП на кваліфікованому сертифікаті, що може бути інтерпретоване як підстава для формального відхилення тендерної пропозиції без реального порушення вимог до електронного підпису.
Верховний Суд у постанові у справі № 160/5735/19 від 23.04.2020 наголосив на неприпустимості надмірного формалізму з боку Замовника, якщо такий формалізм не впливає на сутнісну оцінку тендерної пропозиції та не пов’язаний із дотриманням обов’язкових норм закону. Використання КЕП/УЕП на базі кваліфікованого сертифіката забезпечує однаковий рівень юридичної сили документа, і тому фокус на назві типу підпису (КЕП чи УЕП), а не на його правовому статусі (кваліфікований сертифікат, засіб КЕП), може мати наслідком дискримінаційне тлумачення вимоги.
Таким чином, у цій частині Скаржник просить орган оскарження:
оцінити, чи узгоджується вимога Замовника про «виключно КЕП» з нормами Закону № 2155-VIII у тому розумінні, що кваліфікований електронний підпис є удосконаленим електронним підписом на базі кваліфікованого сертифіката, незалежно від технічної назви;
у разі відсутності чіткого уточнення в тендерній документації зобов’язати Замовника привести формулювання розділу 2 Додатку 1 у відповідність до Закону № 2155-VIII, передбачивши, що тендерна пропозиція підписується електронним підписом, який базується на кваліфікованому сертифікаті (кваліфікованим електронним підписом або удосконаленим електронним підписом на кваліфікованому сертифікаті).
2. Додаток 4 п.5.8. Учасник повинен надати гарантійний лист про те, що протягом 2022. 2023 років та 2024 року він не набував статусу «дефолтного» або «переддефолтного» та зазначена інформація не була оприлюднена на сайті оператора системи передачі (ДП «НЕК «Укренерго»), який виконує функції адміністратора розрахунків та/або інших відкритих джерелах інформації, відповідно до «Правил ринку», затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14 березня 2018 року N 307 у редакції постанови НКРЕКП від 24 червня 2019 року N 116.
Вимога вимагає надання гарантійного листа, в якому учасник підтверджує, що протягом 2022, 2023 та 2024 років він не набував статусу «дефолтного» або «переддефолтного» та що така інформація не була оприлюднена на сайті ДП «НЕК «Укренерго», який виконує функції адміністратора розрахунків, чи інших відкритих джерелах.
Порушення:
Інформація про статус дефолтного учасника є публічною та доступною через відкриті реєстри, зокрема на сайті ДП «НЕК «Укренерго». Вимагати від учасника додаткової довідки або гарантійного листа про відсутність статусу «дефолтного» або «переддефолтного» є надмірною вимогою, оскільки ця інформація вже є публічно доступною та може бути перевірена безпосередньо замовником через відкриті джерела.
Вимога щодо підтвердження інформації про статус дефолтного/переддефолтного учасника є суперечливою з точки зору регулювання:
Постанова НКРЕКП № 116 встановлює, що статус «дефолтного» або «переддефолтного» є результатом процедури оцінки, проведеної НКРЕКП, а не умовою, що встановлюється для допуску учасника до публічних закупівель.
НКРЕКП — це єдиний орган, уповноважений визначати статус дефолтності учасника на ринку електричної енергії. Закон № 922-VIII і Постанова КМУ № 1178 не передбачають вимоги надавати окрему довідку про статус «дефолтного» чи «переддефолтного» учасника як умови для участі в тендері.
Частина 4 статті 22 Закону № 922-VIII забороняє вимагати документальне підтвердження публічної інформації, яка є доступною через відкриті реєстри або інші державні джерела. Оскільки інформація про статус «дефолтного» або «переддефолтного» учасника є публічною, вимога надання додаткової довідки або гарантійного листа є порушенням цього принципу.
Вимога надавати гарантійний лист є необґрунтованим фільтром, який фактично замінює функції НКРЕКП щодо контролю за виконанням Ліцензійних умов, оскільки замовник не має права проводити таку перевірку, а це є функцією державного органу.
Порушення принципу пропорційності: Встановлення вимоги надання гарантійного листа для підтвердження статусу «дефолтного»/«переддефолтного» учасника створює необґрунтовані обмеження для учасників, які мають діючу ліцензію та не порушували Ліцензійні умови, але мали випадкові чи технічні порушення, які вже були врегульовані відповідно до рішення НКРЕКП.
Верховний Суд у ряді рішень (справа № 160/5735/19) зазначав, що будь-які вимоги, які не відповідають Ліцензійним умовам і встановлені не законодавчими актами, а є додатковими критерії для участі, суперечать законодавству України, обмежують конкуренцію та дискримінують учасників.
Скаржник має ліцензію на постачання електричної енергії, видану НКРЕКП, та не має статусу «дефолтного» чи «переддефолтного» учасника. Оскаржувані вимоги:
Примушують Скаржника надавати додаткову інформацію, яка вже є публічно доступною та може бути перевірена безпосередньо замовником. Це не передбачено чинним законодавством.
Створюють необґрунтовані бар’єри для участі в закупівлі електричної енергії, оскільки вимога гарантійного листа фактично ставить під сумнів добросовісність учасника через інформацію, яка має бути перевірена самостійно замовником через публічні реєстри.
Встановлюють надмірні вимоги, які виходять за межі кваліфікаційних критеріїв, визначених Законом № 922-VIII та іншими регуляціями, і створюють штучні обмеження для участі у тендері.
3. Додаток 4 п. 5.11. На підтвердження дотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії та відсутності порушень Ліцензійних умов з постачання електричної енергії споживачу, учасник надає довідку в довільній формі, щодо дотримання ним вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та відсутності порушень Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу, затверджених постановою НКРЕКП від 27 грудня 2017 року № 1469.
Закон № 922-VIII (стаття 17) встановлює вичерпний перелік підстав для відмови учаснику в участі у процедурі закупівлі та відхилення тендерних пропозицій. Порушення Ліцензійних умов НКРЕКП не визначено в цьому переліку як самостійна підстава для відмови.
Анкета учасника, яка створена, як вказано, «для підтвердження дотримання Ліцензійних умов», фактично:
змушує учасника декларувати повну «відсутність порушень Ліцензійних умов» за весь період діяльності;
підміняє собою статус ліцензіата, який, попри можливі застосовані санкції, продовжує законно здійснювати діяльність за ліцензією НКРЕКП.
Верховний Суд у постанові у справі № 160/16553/20 від 01.06.2023 наголосив, що замовник не має права встановлювати додаткові умови допуску до участі в закупівлі, які не передбачені Законом № 922-VIII, та не може виводити з таких умов нові підстави для відхилення пропозиції. Аналогічно у справі № 160/5735/19 Суд вказав, що вимоги тендерної документації мають ґрунтуватися лише на нормах закону і не можуть замінювати собою контролюючі функції інших державних органів.
З урахуванням цього, статус учасника як ліцензіата (наявність діючої ліцензії) підтверджує, що НКРЕКП не анулювала ліцензію у зв’язку з порушенням Ліцензійних умов.
Закон № 922-VIII не пов’язує право участі в закупівлях електроенергії з «незаплямованою» історією відсутності будь-яких санкцій НКРЕКП.
Жодна норма Закону № 922-VIII не вимагає від учасника підтверджувати «відсутність порушень Ліцензійних умов» як умову участі.
Така вимога створює ризик, що негативна відповідь (наприклад, учасник чесно зазначає, що до нього застосовувалися штрафи НКРЕКП) буде використана Замовником як фактична підстава для відхилення пропозиції, хоча закон такої підстави не містить;
Змушує добросовісних учасників обирати між неправдивою відповіддю («відсутні порушення») та потенційним відхиленням (якщо вказати «порушення були»).
Це суперечить статті 5 Закону № 922-VIII (принципи недискримінації, пропорційності та добросовісної конкуренції) та частині четвертій статті 22 Закону № 922-VIII (заборона дискримінаційних вимог).
Скаржник не стверджує, що будь-який факт порушення Ліцензійних умов не має значення для загальної оцінки доброчесності учасника, але наголошує, що:
закон прямо не передбачає «відсутність порушень Ліцензійних умов» як умову доступу до участі у закупівлях;
НКРЕКП є єдиним органом, що законно оцінює та карає порушення Ліцензійних умов, а замовник не може поставити участь у закупівлі в залежність від того, чи застосовувалися до ліцензіата ті чи інші санкції регулятора.
Вимоги:
Зобов'язати замовника внести зміни до тендерної документації
×
-
Визнати, що вимога Додатку 1, розділу 2 «Зміст і спосіб подання тендерної пропозиції» тендерної документації Комунального некомерційного підприємства Київської обласної ради «Київська обласна клінічна лікарня» у частині, де встановлюється обов’язок учасника накладати «виключно кваліфікований електронний підпис (КЕП)» на пропозицію та кожен документ, без чіткого узгодження з вимогами Закону № 2155-VIII щодо електронних підписів, має ознаки надмірного формалізму та потенційно дискримінаційного характеру, і зобов’язати Замовника уточнити цю вимогу, передбачивши, що тендерна пропозиція може бути підписана електронним підписом, який базується на кваліфікованому сертифікаті, відповідно до Закону № 2155-VIII (кваліфікованим електронним підписом/удосконаленим підписом на кваліфікованому сертифікаті). Визнати, що вимоги про надання гарантійного лист про те, що протягом 2022. 2023 років та 2024 року він не набував статусу «дефолтного» або «переддефолтного» та зазначена інформація не була оприлюднена на сайті оператора системи передачі (ДП «НЕК «Укренерго»), який виконує функції адміністратора розрахунків та/або інших відкритих джерелах інформації, відповідно до «Правил ринку», затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14 березня 2018 року N 307 у редакції постанови НКРЕКП від 24 червня 2019 року N 116 має ознаки суперечності статті 5 та частині четвертій статті 22 Закону № 922-VIII, пункту 29 Постанови № 1178 і правовим висновкам Верховного Суду, оскільки фактично вводить додатковий критерій доступу до участі в процедурі закупівлі, не передбачений законом, та може використовуватися як додаткова підстава для відхилення пропозицій, і зобов’язати Замовника виключити цю вимогу, щоб вони не створювали дискримінаційних наслідків для учасників. Визнати, що вимога надання довідки про відсутні порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії», має ознаки суперечності статті 5 та частині четвертій статті 22 Закону № 922-VIII, пункту 29 Постанови № 1178 і правовим висновкам Верховного Суду, оскільки фактично вводить додатковий критерій доступу до участі в процедурі закупівлі, не передбачений законом, та може використовуватися як додаткова підстава для відхилення пропозицій, і зобов’язати Замовника виключити цю вимогу, щоб вони не створювали дискримінаційних наслідків для учасників.
Запити Органу оскарження
Номер:
fb33a9c13f244ec4abebba4306f1f9c7
Тема запиту:
Пояснення по суті скарги
Текст запиту:
Замовник,
дії якого оскаржуються:
Суб’єкт оскарження
(скаржник):
Комісія Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель
Калинівський заклад дошкільної освіти (ясласадок) №1 "Калинка" Дубівської селищної ради Тячівського району Закарпатської області (код ЄДРПОУ: 26395541) (надалі – Замовник)
Суб’єкт оскарження: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРДЖІ 365» ЄДРПОУ: 41447959
01135 м. Київ проспект Берестейський 5-а кім. 509
тел.: +38 (063) 531-4874
е-mail: office@energy365.com.ua
(надалі – Скаржник)
Ідентифікатор закупівлі:
UA-2025-12-04-011563-a
ПОЯСНЕННЯ ПО СУТІ СКАРГИ
Рішенням Комісії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель (далі — Комісія) №18328-р/пк-пз від 11.12.2025 прийнято до розгляду скаргу Скаржника зареєстровану в електронній системі закупівель (далі — ЕСЗ) від 09 грудня 2025 № UA-2025-12-04-011563-a.a1 (далі — Скарга).
Згідно з пунктом 2 згаданого рішення Замовнику необхідно протягом двох робочих днів надіслати в електронному вигляді органу оскарження відповідні пояснення, інформацію, документи та матеріали щодо проведення Процедури закупівлі шляхом розміщення їх у вигляді файлу в "pdf" форматі (а також у форматі "doc" з можливістю копіювання тексту) на веб-портал Уповноваженого органу.
На виконання цього пункту, частини 16 статті 18 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 року (далі — Закон) та пункту 66 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі — Особливості), замовник цим листом надає інформацію, що стосується проведення процедури закупівлі відкриті торги, оголошеної Замовником від 04.12.2024 року за предметом закупівлі: Електрична енергія. ДК 021:2015 09310000-5 Електрична енергія (далі — Закупівля).
У Скарзі Скаржник просить зобов’язати Замовника внести зміни у підпункт 1.3. пункту 1 Розділу ІІІ Тендерної документації Тендерної документації, виключити підпункти 5.8. та 5.11. пункту 5 Додатку 4 Тендерної документації.
Замовник погоджуючись з вимогами, викладеними у Скарзі усунув порушень, зазначені в Скарзі та 10.12.2025 року прийняв рішення про внесення змін у тендерну документацію.
10.12.2025 року вказані зміни разом із новою тендерною документацією було оприлюднено в ЕСЗ та надано вказані документи у відповідь на Скаргу.
Відповідно до абзацу третього пункту 67 Особливостей у разі усунення замовником порушень, зазначених у скарзі, замовник протягом одного робочого дня з моменту усунення порушення повинен повідомити про це органу оскарження та розмістити підтвердження в електронній системі закупівель.
Частиною дванадцятою статті 18 Закону передбачено, що Орган оскарження залишає скаргу без розгляду в разі, якщо замовником відповідно до цього Закону усунуто порушення, зазначені в скарзі.
Згідно частини тринадцятої статті 18 Закону Орган оскарження приймає рішення про припинення розгляду скарги в разі, якщо обставини, зазначені в пунктах 1-4 частини дванадцятої цієї статті, установлені органом оскарження після прийняття скарги до розгляду.
Керуючись статтями 5, 18 Закону та пунктами 66 і 67 Особливостей,
ПРОШУ:
1. Взяти до уваги цю вищевикладену інформацію.
2. Припинити розгляд Скарги у зв’язку із усуненням порушення, зазначених в скарзі.
Додатки:
1) протокол про внесення змін до тендерної документації від 09.12.2024 року.
2) перелік змін.
3) нова редакція тендерної документації.
Уповноважена особа
Олеся ЛЕСПУХ
Дата опублікування:
12.12.2025 09:28
Номер:
378e9ed702fc436f8ab0555b0bda8824
Тема запиту:
Пояснення на скаргу
Текст запиту:
У Скарзі Скаржник просить зобов’язати Замовника внести зміни у підпункт 1.3. пункту 1 Розділу ІІІ Тендерної документації Тендерної документації, виключити підпункти 5.8. та 5.11. пункту 5 Додатку 4 Тендерної документації.
Замовник погоджуючись з вимогами, викладеними у Скарзі усунув порушень, зазначені в Скарзі та 10.12.2025 року прийняв рішення про внесення змін у тендерну документацію.
10.12.2025 року вказані зміни разом із новою тендерною документацією було оприлюднено в ЕСЗ та надано вказані документи у відповідь на Скаргу.
Відповідно до абзацу третього пункту 67 Особливостей у разі усунення замовником порушень, зазначених у скарзі, замовник протягом одного робочого дня з моменту усунення порушення повинен повідомити про це органу оскарження та розмістити підтвердження в електронній системі закупівель.
Частиною дванадцятою статті 18 Закону передбачено, що Орган оскарження залишає скаргу без розгляду в разі, якщо замовником відповідно до цього Закону усунуто порушення, зазначені в скарзі.
Згідно частини тринадцятої статті 18 Закону Орган оскарження приймає рішення про припинення розгляду скарги в разі, якщо обставини, зазначені в пунктах 1-4 частини дванадцятої цієї статті, установлені органом оскарження після прийняття скарги до розгляду.
Керуючись статтями 5, 18 Закону та пунктами 66 і 67 Особливостей,
ПРОШУ:
1. Взяти до уваги цю вищевикладену інформацію.
2. Припинити розгляд Скарги у зв’язку із усуненням порушення, зазначених в скарзі.
Дата опублікування:
10.12.2025 15:05