-
Відкриті торги з особливостями
-
Однолотова
-
КЕП
- 3
09310000-5 Електрична енергія
Призупинено
40 000 000.00
UAH з ПДВ
Період оскарження:
01.12.2025 16:16 - 07.12.2025 00:00
Скарга
Прийнята до розгляду
КЕП
СКАРГА на дискримінаційні умови тендерної документації
Номер:
c8cc1c4242bb4650ba45ef840dd40e48
Ідентифікатор запиту:
UA-2025-12-01-015185-a.a1
Назва:
СКАРГА на дискримінаційні умови тендерної документації
Скарга:
Комунальним некомерційним підприємством Київської обласної ради «Київська обласна клінічна лікарня» (далі – Замовник) затверджено тендерну документацію для проведення процедури відкритих торгів з особливостями на закупівлю електричної енергії на 2026 рік. Тендерна документація оприлюднена в електронній системі закупівель та містить, зокрема, Додаток 1 «Перелік документів та/або інформації, які подаються учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції», де передбачені умови, що оскаржуються Скаржником.
Скаржник має намір взяти участь у процедурі закупівлі, однак вважає, що окремі вимоги тендерної документації:
Вимога Додатку 1, розділ 2 «Зміст і спосіб подання тендерної пропозиції», відповідно до якої тендерна пропозиція має бути підписана виключно кваліфікованим електронним підписом (КЕП), без згадки про можливість використання удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті.
Вимоги розділу 22 Додатку 1 «Форма “Анкета учасника”», а саме блок «Підтвердження дотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та відсутності порушень Ліцензійних умов провадження Учасником господарської діяльності з постачання електричної енергії» (із відповідями «Так/Ні» щодо: «Дотримуємося вимог нормативно-правових актів…» та «Відсутні порушення Ліцензійних умов…»)
мають ознаки невідповідності принципам та нормам Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (далі – Закон № 922-VIII), постанові Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель…» (далі – Постанова № 1178, Особливості), а також спеціальному законодавству у сфері ринку електричної енергії та усталеній практиці Антимонопольного комітету України і Верховного Суду.
У зв’язку з наведеним Скаржник реалізує право на оскарження тендерної документації до органу оскарження, передбачене статтею 18 Закону № 922-VIII.
Пов'язані документи:
Учасник
- Оголошення.pdf 04.12.2025 11:44
- Постанови НКРЄКП про надання ліцензії.pdf 04.12.2025 11:44
- Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг дл.pdf 04.12.2025 11:44
- Текст «ДСТУ EN 50160_2023 Характеристики напруги електропостачання в електричних мережах загальної призначеності (EN 50160_2022, IDT)».pdf 04.12.2025 11:44
- скарга Київська обласна клінічна лікарня.docx 04.12.2025 11:44
- Текст «ДСТУ 3466-96 Якість електричної енергії. Терміни та визначення».pdf 04.12.2025 11:44
- Тендерна документація (1).docx 04.12.2025 11:44
- Узагальнення практики розгляду органом оскарження скарг щодо закупівель електричної енергії _ Антимонопольний комітет України.pdf 04.12.2025 11:44
- sign.p7s 04.12.2025 11:44
- рішення від 08.12.2025 № 18046.pdf 08.12.2025 14:36
- Додаток 1. Кваліфікований електронний підпис ТОВ «Енерджі 365».p7s 10.12.2025 11:53
- Додаток 2. ПРОТОКОЛ створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису.pdf 10.12.2025 11:53
- Додаток 3. рішення від 28.02.2024 № 3734.pdf 10.12.2025 11:53
- Додаток 4. Перелік внесених змін.docx 10.12.2025 11:53
- Додаток 4. Тендерна документація нова редакція.docx 10.12.2025 11:53
- Додаток 4. Протокол.docx 10.12.2025 11:53
- Пояснення Замовника UA-2025-12-01-015185-a.docx 10.12.2025 11:53
- Пояснення замовника.pdf 10.12.2025 11:53
Дата прийняття скарги до розгляду:
04.12.2025 14:12
Дата розгляду скарги:
17.12.2025 10:00
Місце розгляду скарги:
Антимонопольний комітет України
Дата прийняття рішення про прийняття скарги до розгляду:
08.12.2025 14:37
Пункт скарги
Порядковий номер пункту скарги:
1
Номер:
ed97e342067842e4a9cdaad65248c247
Заголовок пункту скарги:
СКАРГА на дискримінаційні умови тендерної документації
Тип пов'язаного елемента:
Скарга на закупівлю
Тип порушення:
Порушення, пов'язані з вимогами законодавства
Ідентифікатор класифікації:
Кваліфікаційні критерії учасників
Тип порушення:
Кваліфікаційні критерії учасників
Опис суті пункту скарги:
III. Аналіз вимоги Додатку 1, розділ 2 «Зміст і спосіб подання тендерної пропозиції» (підписання виключно КЕП)
У розділі 2 Додатку 1 до тендерної документації Замовник встановлює, що:
«Учасник повинен накласти кваліфікований електронний підпис (далі – КЕП) на пропозицію (якщо учасник надає в складі тендерної пропозиції хоча б один сканований документ) або на кожен електронний документ тендерної пропозиції окремо (якщо такі документи надані у формі електронного документа). Якщо пропозиція містить скановані документи і документи в електронній формі, то учасник повинен накласти КЕП на пропозицію в цілому та на кожен електронний документ окремо. … Тендерна пропозиція учасника повинна у будь-якому разі містити накладений кваліфікований електронний підпис»
Така вимога, у буквальному тлумаченні, означає, що Замовник:
вимагає застосовувати саме «КЕП» як формулювання, не згадуючи можливість використання удосконаленого електронного підпису (УЕП), що базується на кваліфікованому сертифікаті, хоча Закон № 2155-VIII фактично визначає КЕП як різновид такого УЕП;
одночасно вимагає подвійного підписання: на пропозицію в цілому як на файл та на кожен електронний документ окремо.
Частина третя статті 12 Закону № 922-VIII встановлює, що документи подаються відповідно до Закону № 2155-VIII. Останній не передбачає жорсткого поділу між «КЕП» та «удосконаленим електронним підписом на кваліфікованому сертифікаті» як різними правовими режимами: навпаки, КЕП є конкретним різновидом УЕП, що базується на кваліфікованому сертифікаті.
На практиці електронна система закупівель (Prozorro) і сервіси підпису можуть відображати підпис як «удосконалений на кваліфікованому сертифікаті», «КЕП» чи іншу технічну позначку, але за умови, що він базується на кваліфікованому сертифікаті, він відповідає вимогам Закону № 2155-VIII.
У контексті скарги Скаржник не стверджує однозначно, що вимога використання КЕП як така суперечить законодавству, оскільки Закон № 2155-VIII передбачає, що документи у публічних сервісах мають підписуватися кваліфікованими електронними підписами. Водночас, формулювання Замовника є надмірно жорстким і не враховує можливості технічного позначення підпису як УЕП на кваліфікованому сертифікаті, що може бути інтерпретоване як підстава для формального відхилення тендерної пропозиції без реального порушення вимог до електронного підпису.
Верховний Суд у постанові у справі № 160/5735/19 від 23.04.2020 наголосив на неприпустимості надмірного формалізму з боку Замовника, якщо такий формалізм не впливає на сутнісну оцінку тендерної пропозиції та не пов’язаний із дотриманням обов’язкових норм закону. Використання КЕП/УЕП на базі кваліфікованого сертифіката забезпечує однаковий рівень юридичної сили документа, і тому фокус на назві типу підпису (КЕП чи УЕП), а не на його правовому статусі (кваліфікований сертифікат, засіб КЕП), може мати наслідком дискримінаційне тлумачення вимоги.
Таким чином, у цій частині Скаржник просить орган оскарження:
оцінити, чи узгоджується вимога Замовника про «виключно КЕП» з нормами Закону № 2155-VIII у тому розумінні, що кваліфікований електронний підпис є удосконаленим електронним підписом на базі кваліфікованого сертифіката, незалежно від технічної назви;
у разі відсутності чіткого уточнення в тендерній документації зобов’язати Замовника привести формулювання розділу 2 Додатку 1 у відповідність до Закону № 2155-VIII, передбачивши, що тендерна пропозиція підписується електронним підписом, який базується на кваліфікованому сертифікаті (кваліфікованим електронним підписом або удосконаленим електронним підписом на кваліфікованому сертифікаті).
IV. Аналіз вимоги Додатку 1, розділ 22 «Форма “Анкета учасника”» (блок про відсутність порушень Ліцензійних умов)
Форма «Анкета учасника», наведена у розділі 22 Додатку 1, містить, серед іншого, блок:
«Підтвердження дотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та відсутності порушень Ліцензійних умов провадження Учасником господарської діяльності з постачання електричної енергії
Дотримуємося вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії – Так/Ні
Відсутні порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії – Так/Ні»
Далі в Анкеті також містяться питання про те, чи застосовувалися до учасника застереження, штрафи, призупинення ліцензії НКРЕКП тощо (з відповідями «Так/Ні»).
Закон № 2019-VIII, Закон України «Про НКРЕКП» та Ліцензійні умови НКРЕКП № 1469 покладають контроль за дотриманням Ліцензійних умов на НКРЕКП. Регулятор уповноважений:
проводити перевірки;
застосовувати санкції (штрафи, попередження, анулювання ліцензій тощо);
оприлюднювати свої рішення.
Закон № 922-VIII (стаття 17) встановлює вичерпний перелік підстав для відмови учаснику в участі у процедурі закупівлі та відхилення тендерних пропозицій. Порушення Ліцензійних умов НКРЕКП не визначено в цьому переліку як самостійна підстава для відмови.
Анкета учасника, яка створена, як вказано, «для підтвердження дотримання Ліцензійних умов», фактично:
змушує учасника декларувати повну «відсутність порушень Ліцензійних умов» за весь період діяльності;
створює підставу для довільного тлумачення Замовником відповідей «Так/Ні» як фактичного критерію допуску або відмови в участі;
підміняє собою статус ліцензіата, який, попри можливі застосовані санкції, продовжує законно здійснювати діяльність за ліцензією НКРЕКП.
Верховний Суд у постанові у справі № 160/16553/20 від 01.06.2023 наголосив, що замовник не має права встановлювати додаткові умови допуску до участі в закупівлі, які не передбачені Законом № 922-VIII, та не може виводити з таких умов нові підстави для відхилення пропозиції. Аналогічно у справі № 160/5735/19 Суд вказав, що вимоги тендерної документації мають ґрунтуватися лише на нормах закону і не можуть замінювати собою контролюючі функції інших державних органів.
З урахуванням цього, статус учасника як ліцензіата (наявність діючої ліцензії) підтверджує, що НКРЕКП не анулювала ліцензію у зв’язку з порушенням Ліцензійних умов.
Закон № 922-VIII не пов’язує право участі в закупівлях електроенергії з «незаплямованою» історією відсутності будь-яких санкцій НКРЕКП.
Жодна норма Закону № 922-VIII не вимагає від учасника підтверджувати «відсутність порушень Ліцензійних умов» як умову участі.
Анкета в запропонованому вигляді:
створює ризик, що негативна відповідь (наприклад, учасник чесно зазначає, що до нього застосовувалися штрафи НКРЕКП) буде використана Замовником як фактична підстава для відхилення пропозиції, хоча закон такої підстави не містить;
змушує добросовісних учасників обирати між неправдивою відповіддю («відсутні порушення») та потенційним відхиленням (якщо вказати «порушення були»).
Це суперечить статті 5 Закону № 922-VIII (принципи недискримінації, пропорційності та добросовісної конкуренції) та частині четвертій статті 22 Закону № 922-VIII (заборона дискримінаційних вимог).
Скаржник не стверджує, що будь-який факт порушення Ліцензійних умов не має значення для загальної оцінки доброчесності учасника, але наголошує, що:
закон прямо не передбачає «відсутність порушень Ліцензійних умов» як умову доступу до участі у закупівлях;
НКРЕКП є єдиним органом, що законно оцінює та карає порушення Ліцензійних умов, а замовник не може поставити участь у закупівлі в залежність від того, чи застосовувалися до ліцензіата ті чи інші санкції регулятора.
V. Право на судовий захист
Стаття 16 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 № 435-IV закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права або інтересу, зокрема шляхом визнання незаконними рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Стаття 4 Цивільного процесуального кодексу України від 18.03.2004 № 1618-IV гарантує право кожної особи звернутися до суду для захисту порушеного, невизнаного або оспорюваного права чи інтересу.
Подання цієї скарги до Антимонопольного комітету України як органу оскарження не позбавляє Скаржника права на звернення до суду, у тому числі щодо оскарження рішень органу оскарження або дій Замовника, якщо порушення прав Скаржника не будуть усунуті.
У розділі 2 Додатку 1 до тендерної документації Замовник встановлює, що:
«Учасник повинен накласти кваліфікований електронний підпис (далі – КЕП) на пропозицію (якщо учасник надає в складі тендерної пропозиції хоча б один сканований документ) або на кожен електронний документ тендерної пропозиції окремо (якщо такі документи надані у формі електронного документа). Якщо пропозиція містить скановані документи і документи в електронній формі, то учасник повинен накласти КЕП на пропозицію в цілому та на кожен електронний документ окремо. … Тендерна пропозиція учасника повинна у будь-якому разі містити накладений кваліфікований електронний підпис»
Така вимога, у буквальному тлумаченні, означає, що Замовник:
вимагає застосовувати саме «КЕП» як формулювання, не згадуючи можливість використання удосконаленого електронного підпису (УЕП), що базується на кваліфікованому сертифікаті, хоча Закон № 2155-VIII фактично визначає КЕП як різновид такого УЕП;
одночасно вимагає подвійного підписання: на пропозицію в цілому як на файл та на кожен електронний документ окремо.
Частина третя статті 12 Закону № 922-VIII встановлює, що документи подаються відповідно до Закону № 2155-VIII. Останній не передбачає жорсткого поділу між «КЕП» та «удосконаленим електронним підписом на кваліфікованому сертифікаті» як різними правовими режимами: навпаки, КЕП є конкретним різновидом УЕП, що базується на кваліфікованому сертифікаті.
На практиці електронна система закупівель (Prozorro) і сервіси підпису можуть відображати підпис як «удосконалений на кваліфікованому сертифікаті», «КЕП» чи іншу технічну позначку, але за умови, що він базується на кваліфікованому сертифікаті, він відповідає вимогам Закону № 2155-VIII.
У контексті скарги Скаржник не стверджує однозначно, що вимога використання КЕП як така суперечить законодавству, оскільки Закон № 2155-VIII передбачає, що документи у публічних сервісах мають підписуватися кваліфікованими електронними підписами. Водночас, формулювання Замовника є надмірно жорстким і не враховує можливості технічного позначення підпису як УЕП на кваліфікованому сертифікаті, що може бути інтерпретоване як підстава для формального відхилення тендерної пропозиції без реального порушення вимог до електронного підпису.
Верховний Суд у постанові у справі № 160/5735/19 від 23.04.2020 наголосив на неприпустимості надмірного формалізму з боку Замовника, якщо такий формалізм не впливає на сутнісну оцінку тендерної пропозиції та не пов’язаний із дотриманням обов’язкових норм закону. Використання КЕП/УЕП на базі кваліфікованого сертифіката забезпечує однаковий рівень юридичної сили документа, і тому фокус на назві типу підпису (КЕП чи УЕП), а не на його правовому статусі (кваліфікований сертифікат, засіб КЕП), може мати наслідком дискримінаційне тлумачення вимоги.
Таким чином, у цій частині Скаржник просить орган оскарження:
оцінити, чи узгоджується вимога Замовника про «виключно КЕП» з нормами Закону № 2155-VIII у тому розумінні, що кваліфікований електронний підпис є удосконаленим електронним підписом на базі кваліфікованого сертифіката, незалежно від технічної назви;
у разі відсутності чіткого уточнення в тендерній документації зобов’язати Замовника привести формулювання розділу 2 Додатку 1 у відповідність до Закону № 2155-VIII, передбачивши, що тендерна пропозиція підписується електронним підписом, який базується на кваліфікованому сертифікаті (кваліфікованим електронним підписом або удосконаленим електронним підписом на кваліфікованому сертифікаті).
IV. Аналіз вимоги Додатку 1, розділ 22 «Форма “Анкета учасника”» (блок про відсутність порушень Ліцензійних умов)
Форма «Анкета учасника», наведена у розділі 22 Додатку 1, містить, серед іншого, блок:
«Підтвердження дотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та відсутності порушень Ліцензійних умов провадження Учасником господарської діяльності з постачання електричної енергії
Дотримуємося вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії – Так/Ні
Відсутні порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії – Так/Ні»
Далі в Анкеті також містяться питання про те, чи застосовувалися до учасника застереження, штрафи, призупинення ліцензії НКРЕКП тощо (з відповідями «Так/Ні»).
Закон № 2019-VIII, Закон України «Про НКРЕКП» та Ліцензійні умови НКРЕКП № 1469 покладають контроль за дотриманням Ліцензійних умов на НКРЕКП. Регулятор уповноважений:
проводити перевірки;
застосовувати санкції (штрафи, попередження, анулювання ліцензій тощо);
оприлюднювати свої рішення.
Закон № 922-VIII (стаття 17) встановлює вичерпний перелік підстав для відмови учаснику в участі у процедурі закупівлі та відхилення тендерних пропозицій. Порушення Ліцензійних умов НКРЕКП не визначено в цьому переліку як самостійна підстава для відмови.
Анкета учасника, яка створена, як вказано, «для підтвердження дотримання Ліцензійних умов», фактично:
змушує учасника декларувати повну «відсутність порушень Ліцензійних умов» за весь період діяльності;
створює підставу для довільного тлумачення Замовником відповідей «Так/Ні» як фактичного критерію допуску або відмови в участі;
підміняє собою статус ліцензіата, який, попри можливі застосовані санкції, продовжує законно здійснювати діяльність за ліцензією НКРЕКП.
Верховний Суд у постанові у справі № 160/16553/20 від 01.06.2023 наголосив, що замовник не має права встановлювати додаткові умови допуску до участі в закупівлі, які не передбачені Законом № 922-VIII, та не може виводити з таких умов нові підстави для відхилення пропозиції. Аналогічно у справі № 160/5735/19 Суд вказав, що вимоги тендерної документації мають ґрунтуватися лише на нормах закону і не можуть замінювати собою контролюючі функції інших державних органів.
З урахуванням цього, статус учасника як ліцензіата (наявність діючої ліцензії) підтверджує, що НКРЕКП не анулювала ліцензію у зв’язку з порушенням Ліцензійних умов.
Закон № 922-VIII не пов’язує право участі в закупівлях електроенергії з «незаплямованою» історією відсутності будь-яких санкцій НКРЕКП.
Жодна норма Закону № 922-VIII не вимагає від учасника підтверджувати «відсутність порушень Ліцензійних умов» як умову участі.
Анкета в запропонованому вигляді:
створює ризик, що негативна відповідь (наприклад, учасник чесно зазначає, що до нього застосовувалися штрафи НКРЕКП) буде використана Замовником як фактична підстава для відхилення пропозиції, хоча закон такої підстави не містить;
змушує добросовісних учасників обирати між неправдивою відповіддю («відсутні порушення») та потенційним відхиленням (якщо вказати «порушення були»).
Це суперечить статті 5 Закону № 922-VIII (принципи недискримінації, пропорційності та добросовісної конкуренції) та частині четвертій статті 22 Закону № 922-VIII (заборона дискримінаційних вимог).
Скаржник не стверджує, що будь-який факт порушення Ліцензійних умов не має значення для загальної оцінки доброчесності учасника, але наголошує, що:
закон прямо не передбачає «відсутність порушень Ліцензійних умов» як умову доступу до участі у закупівлях;
НКРЕКП є єдиним органом, що законно оцінює та карає порушення Ліцензійних умов, а замовник не може поставити участь у закупівлі в залежність від того, чи застосовувалися до ліцензіата ті чи інші санкції регулятора.
V. Право на судовий захист
Стаття 16 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 № 435-IV закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права або інтересу, зокрема шляхом визнання незаконними рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Стаття 4 Цивільного процесуального кодексу України від 18.03.2004 № 1618-IV гарантує право кожної особи звернутися до суду для захисту порушеного, невизнаного або оспорюваного права чи інтересу.
Подання цієї скарги до Антимонопольного комітету України як органу оскарження не позбавляє Скаржника права на звернення до суду, у тому числі щодо оскарження рішень органу оскарження або дій Замовника, якщо порушення прав Скаржника не будуть усунуті.
Вимоги:
Зобов'язати замовника внести зміни до тендерної документації
×
-
Визнати, що вимога Додатку 1, розділу 2 «Зміст і спосіб подання тендерної пропозиції» тендерної документації Комунального некомерційного підприємства Київської обласної ради «Київська обласна клінічна лікарня» у частині, де встановлюється обов’язок учасника накладати «виключно кваліфікований електронний підпис (КЕП)» на пропозицію та кожен документ, без чіткого узгодження з вимогами Закону № 2155-VIII щодо електронних підписів, має ознаки надмірного формалізму та потенційно дискримінаційного характеру, і зобов’язати Замовника уточнити цю вимогу, передбачивши, що тендерна пропозиція може бути підписана електронним підписом, який базується на кваліфікованому сертифікаті, відповідно до Закону № 2155-VIII (кваліфікованим електронним підписом/удосконаленим підписом на кваліфікованому сертифікаті). Визнати, що вимога Додатку 1, розділу 22 «Форма “Анкета учасника”» у частині блоків: «Дотримуємося вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії» та «Відсутні порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії» (із відповідами «Так/Ні»), має ознаки суперечності статті 5 та частині четвертій статті 22 Закону № 922-VIII, пункту 29 Постанови № 1178 і правовим висновкам Верховного Суду, оскільки фактично вводить додатковий критерій доступу до участі в процедурі закупівлі, не передбачений законом, та може використовуватися як додаткова підстава для відхилення пропозицій, і зобов’язати Замовника виключити або змінити ці положення Анкети таким чином, щоб вони не створювали дискримінаційних наслідків для учасників.
Запити Органу оскарження
Номер:
24b9502221f44c2781158d6b0ad94942
Тема запиту:
ПОЯСНЕННЯ ЩОДО СКАРГИ
Текст запиту:
Відповідно до оголошення UA-2025-12-01-015185-a, яке розміщене на авторизованому електронному майданчику Замовником – КНП КОР «Київська обласна клінічна лікарня» було оголошено процедуру відкритих торгів на закупівлю Електричної енергії.
Рішенням Комісії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель №18046-р/пк-пз від 08.12.2025 прийнято до розгляду скаргу ТОВ " ЕНЕРДЖІ 365" (далі – Скаржник), що зареєстрована в електронній системі закупівель за № UA-2025-12-01-015185-a.
Згідно з пунктом 2 згаданого рішення Замовнику потрібно протягом двох робочих днів надіслати в електронному вигляді органу оскарження відповідні інформацію.
На виконання цього пункту, замовник листом надає інформацію, що стосується проведення процедури закупівлі.
Щодо другої підстави скарги - Замовником, були внесені зміни до тендерної документації, відповідно до переліку змін, який розміщено на веб-порталі Уповноваженого органі.
Таким чином, просимо Комісію припинити розгляд скарги в цій частині.
Щодо першої підстави скарги вважаємо за необхідне зазначити наступне. Відповідно до п 27 ч 1 ст 1 ЗУ "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги".
Згідно ст7 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг».
Ч 6 ст18 даного ЗУ "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" передбачено, що кваліфікований електронний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису.
Відповідно до пункту 3 Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі, затверджений наказом Мінекономіки від 11.06.20 року № 1082 (далі – Порядок).
Нормативним актом чітко встановлено, що учасник/ постачальник після внесення інформації в електронні поля накладає саме кваліфікований електронний підпис. Згідно з п 49.4-1 ст 49 ПКУ кваліфікований надавач електронних довірчих послуг центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, безоплатно надає платникам податків кваліфіковані електронні довірчі послуги. Усі суб’єкти господарювання відповідно до норм чинного законодавства мають використовувати у своїй діяльності кваліфіковані електронні підписи, які вони можуть безоплатно отримати в органах ДПСУ.
Оскільки, Скаржник є діючим учасником ринку електричної енергії, та є стороною відповідальною за баланс балансуючої групи, він, задля здійснення своєї діяльності з постачання електричної енергії має взаємодіяти із НЕК Укренерго та взаємодіяти із системою управління ринком (MMS). Відповідно до інформації розміщеною НЕК Укренерго на власному сайті в розділі: Учасникам ринку: Платформа MMS (https://ua.energy/uchasnikam_rinku/market-management-system/)
Слідує, що Скаржник задля здійснення своєї діяльності повинен мати КЕП (як мінімум щоб мати доступ до платформи MMS НЕК Укренерго).
Наголошуємо на тому, що отримати кваліфікований електронний підпис може кожен потенційний Учасник, зокрема і Скаржник. Дослідивши інформацію, що знаходиться у вільному доступі (зокрема в Prozorro), можна стверджувати, що у Скаржника є кваліфікований електронний підпис. Проаналізувавши участь Скаржника у публічних закупівлях кваліфікований електронний підпис наявний у Криворучко Ірини Віталіївни (Додаток 1. та Додаток 2.)
Тобто виходячи з вищенаведеного Скаржник, повинен мати, більше того, має та використовує у своїй діяльності саме кваліфікований електронний підпис, тому твердження Скаржника про «дискримінацію», «надмірність» вимоги, яка «обмежує доступ учасників до тендеру» не відповідають дійсності та є надуманими.
Дана позиція Замовника також ґрунтується на рішенні Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства в сфері публічних закупівель від 28.02.2024 № 3734 (Додаток 3).
З огляду на вище викладене, просимо ВІДМОВИТИ ТОВ «ЕНЕРДЖІ 365» у задоволенні його скарги в цій частині.
Додатки додаються.
Дата опублікування:
10.12.2025 11:53