• Відкриті торги з особливостями
  • Однолотова
  • КЕП
  • 2

Електрична енергія

Призупинено

2 160 000.00 UAH з ПДВ
Період оскарження: 01.12.2025 15:48 - 07.12.2025 00:00
Скарга
Прийнята до розгляду
КЕП

СКАРГА на дискримінаційні умови тендерної документації

Номер: 2ecc635824754f94842e384bcfdeecf6
Ідентифікатор запиту: UA-2025-12-01-014000-a.a1
Назва: СКАРГА на дискримінаційні умови тендерної документації
Скарга:
Замовником – Знам’янським дитячим будинком-інтернатом ІІ–ІІІ–IV профілю – затверджено тендерну документацію на закупівлю електричної енергії (далі – Тендерна документація), яка розроблена відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» від 25 грудня 2015 року № 922-VIII (далі – Закон № 922-VIII) та Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі – Особливості). Відповідно до статті 5 Закону № 922-VIII закупівлі здійснюються за принципами добросовісної конкуренції серед учасників, максимальної економії та ефективності, пропорційності, відкритості та прозорості, недискримінації учасників, рівного ставлення, об’єктивної та неупередженої оцінки тендерних пропозицій. Частина четверта статті 22 Закону № 922-VIII забороняє включати до тендерної документації вимоги, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників, а також вимоги щодо документального підтвердження інформації, яка є публічною та міститься у відкритих реєстрах або відкритих даних. Пункт 29 Особливостей передбачає, що під час здійснення відкритих торгів відповідно до Особливостей для закупівлі електричної енергії замовник не застосовує пункти 1 і 2 частини другої статті 16 Закону № 922-VIII (критерії щодо обладнання, матеріально-технічної бази, технологій і працівників відповідної кваліфікації) та не має права встановлювати вимоги до предмета закупівлі, що не передбачені відповідним національним стандартом. Національним стандартом для електричної енергії є ДСТУ EN 50160:2023 «Характеристики напруги електропостачання в електричних мережах загальної призначеності (EN 50160:2022, IDT)», який регулює виключно технічні параметри якості електропостачання. Скаржник, аналізуючи Тендерну документацію та її додатки, виявив низку вимог, які не узгоджуються із зазначеними нормами, зокрема: Вимога Додатку 1 пункту 3.1 про обов’язкове накладення виключно кваліфікованого електронного підпису (КЕП) на пропозицію та на кожен електронний документ, без явного визнання можливості використання удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті. Вимога Додатку 1 пункту 3.1 про надання довідки від Центрального управління Служби безпеки України (СБУ) з інформацією, чи підпадає діяльність учасника під дію Закону України «Про санкції». Вимога Додатку 1 пункту 16 – довідка (лист) від Державної податкової служби України та/або її територіального органу з інформацією, чи є учасник платником податку на прибуток та з якої дати. Блок в Додатку 6 «Анкета учасника» – «Підтвердження дотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та відсутності порушень Ліцензійних умов провадження Учасником господарської діяльності з постачання електричної енергії». У зв’язку з цим Скаржник реалізує право на оскарження тендерної документації до Антимонопольного комітету України як органу оскарження (стаття 18 Закону № 922-VIII).
Пов'язані документи: Учасник Орган оскарження Замовник
Дата розгляду скарги: 17.12.2025 10:00
Місце розгляду скарги: Антимонопольний комітет України
Дата прийняття рішення про прийняття скарги до розгляду: 08.12.2025 16:42
Автор: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЕНЕРДЖІ 365", Підлісний Юрій 380985886362 OFFICE@ENERGY365.COM.UA https://energy365.com.ua/uk/main

Пункт скарги

Порядковий номер пункту скарги: 1
Номер: 22b72a2b507e469990f77232eb6d204f
Заголовок пункту скарги: СКАРГА на дискримінаційні умови тендерної документації
Тип пов'язаного елемента: Скарга на закупівлю
Тип порушення: Порушення, пов'язані з вимогами законодавства
Ідентифікатор класифікації: Кваліфікаційні критерії учасників
Тип порушення: Кваліфікаційні критерії учасників
Опис суті пункту скарги: 1. Вимога Додатку 1 пункту 3.1 щодо підписання пропозиції виключно КЕП
У пункті 3.1 Додатку 1 «Перелік документів та інформація про спосіб підтвердження відповідності пропозиції» Замовник встановлює, що учасник повинен накласти кваліфікований електронний підпис (КЕП) на пропозицію (якщо в складі є скановані документи) або на кожен електронний документ окремо; якщо пропозиція містить і скановані, і електронні документи – КЕП має бути накладений і на пропозицію в цілому, і на кожен електронний документ. Інші види електронних підписів у тексті не згадуються.
Частина третя статті 12 Закону № 922-VIII встановлює, що під час використання електронної системи закупівель документи створюються і подаються з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» і «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги». Згідно з пунктом 23 частини першої статті 1 Закону № 2155-VIII кваліфікований електронний підпис є удосконаленим електронним підписом, який створюється із використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа. Іншими словами, будь-який електронний підпис, що базується на кваліфікованому сертифікаті і створений кваліфікованим засобом, відповідає правовому режиму КЕП незалежно від того, як саме його позначає програмне забезпечення (як «КЕП» чи «удосконалений підпис на кваліфікованому сертифікаті»).
У зв’язку з цим надмірно вузьке формулювання вимоги як «виключно КЕП», без чіткого посилання на Закон № 2155-VIII та визнання будь-якого підпису на кваліфікованому сертифікаті, створює ризик надмірного формалізму: учасник, який фактично використовує підпис, що відповідає вимогам Закону № 2155-VIII (удосконалений електронний підпис на кваліфікованому сертифікаті), може бути відхилений з формальних підстав, якщо електронна система відобразить тип підпису не як «КЕП», а як «УЕП (кваліфікований сертифікат)».
Верховний Суд у постанові від 23.04.2020 у справі № 160/5735/19 (ЄДРСР № 88886258) наголосив, що замовник не вправі застосовувати надмірний формалізм при оцінці документів тендерної пропозиції, якщо він не впливає на суттєві умови та дотримання законодавства. За таких умов Скаржник вважає, що вимога щодо «виключно КЕП» повинна бути уточнена таким чином, щоб відповідати Закону № 2155-VIII, тобто дозволяти використання будь-якого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті, а не створювати ризик дискримінаційного відхилення пропозицій через суто технічні ознаки відображення типу підпису.
2. Вимога довідки від Центрального управління Служби безпеки України щодо застосування Закону «Про санкції» (Додаток 1, п. 3.1)
У пункті 3.1 Додатку 1, поряд з описом способу подання тендерної пропозиції, міститься частина, в якій зазначено, що «Учасник має надати довідку від Центрального управління Служби безпеки України з інформацією чи підпадає діяльність Учасника під дію Закону “Про санкції”».
Закон України «Про санкції» від 14.08.2014 № 1644-VII визначає, що рішення про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) приймаються Радою національної безпеки і оборони України та вводяться в дію указами Президента України. Інформація про осіб, до яких застосовано санкції, оприлюднюється у відповідних указах Президента та актах РНБО, а також у відкритому доступі (зокрема на офіційних ресурсах Президента, РНБО та інших органів).
Пункт 11 частини першої статті 17 Закону № 922-VIII прямо передбачає підставу для відмови в участі в закупівлі, якщо до учасника застосовано санкції у вигляді заборони здійснення публічних закупівель згідно із Законом України «Про санкції». Пункт 47 Особливостей деталізує механізм підтвердження відсутності такої підстави, передбачаючи самодекларування учасника в електронній системі закупівель і самостійну перевірку замовником відкритої інформації, без вимоги додаткових документів, якщо інформація є публічною.
Частина четверта статті 22 Закону № 922-VIII прямо забороняє замовникам вимагати документального підтвердження інформації, яка є публічною та доступною у відкритих реєстрах чи відкритих даних. Вимога довідки саме від Центрального управління СБУ:
не передбачена Законом № 922-VIII;
не передбачена Законом «Про санкції» як форма підтвердження статусу суб’єкта;
дублює функції РНБО і Президента України щодо оприлюднення санкцій;
виходить за межі механізму, визначеного пунктом 47 Особливостей, – де закріплено, що підтвердження відсутності підстав санкційного характеру здійснюється шляхом самодекларування, а не поданням довідок від СБУ.
Узагальнення практики АМКУ щодо закупівель електричної енергії від 22.02.2024 містить загальний висновок, що вимоги тендерної документації про отримання довідок від органів державної влади (СБУ, НЕК «Укренерго», НКРЕКП тощо) стосовно інформації, яка є публічною, порушують частину четверту статті 22 Закону № 922-VIII і створюють надмірні бар’єри для участі в закупівлях.
З огляду на це Скаржник вважає, що вимога надати довідку СБУ щодо застосування Закону «Про санкції» не відповідає статті 5, частині четвертій статті 22 та статті 17 Закону № 922-VIII, а також суперечить пункту 47 Особливостей, в якому вже врегульовано порядок перевірки санкційних підстав.
3. Вимога довідки ДПС щодо статусу платника податку на прибуток (Додаток 1, п. 16)
У пункті 16 переліку документів (Додаток 1) встановлено, що учасник повинен надати «Довідку (лист) від Державної податкової служби України та/або її територіального органу з інформацією чи є Учасник платником податку на прибуток та з якої дати».
Закон № 922-VIII не встановлює критерій «статусу платника податку на прибуток» як кваліфікаційний чи як підставу для відмови в участі. Стаття 16 Закону № 922-VIII визначає вичерпний перелік кваліфікаційних критеріїв (наявність обладнання, персоналу, досвіду виконання аналогічних договорів, фінансова спроможність), а стаття 17 – вичерпний перелік підстав для відмови в участі.
Питання, чи є суб’єкт платником податку на прибуток, залежить від обраної системи оподаткування (загальна, спрощена) та виду діяльності, і само по собі не визначає здатність постачальника виконати договірні зобов’язання щодо постачання електричної енергії. Така вимога не має прямого зв’язку з предметом закупівлі й не відповідає статті 5 Закону № 922-VIII в частині принципу пропорційності (вимоги мають бути необхідними для досягнення мети закупівлі).
Крім того, інформація про систему оподаткування та реєстрацію платником певних податків може бути отримана замовником із відкритих джерел (дані ДПС, відкриті реєстри), або ж це питання взагалі не потребує документального підтвердження на стадії подання пропозиції, оскільки не є кваліфікаційним критерієм.
Антимонопольний комітет України у своїй узагальненій практиці та в окремих рішеннях неодноразово наголошував, що вимоги до подання довідок від контролюючих органів, якщо вони не передбачені Законом № 922-VIII і дублюють інформацію, яка може бути самостійно перевірена замовником, порушують частину четверту статті 22 Закону № 922-VIII.
З огляду на це, Скаржник просить орган оскарження оцінити, чи не є вимога довідки ДПС про статус платника податку на прибуток надмірною й такою, що не передбачена законом, а в разі визнання її такою – зобов’язати Замовника її виключити.
4. Блок «Анкети учасника» щодо відсутності порушень Ліцензійних умов (Додаток 6)
Додаток 6 до тендерної документації містить «Анкету учасника (опитувальник)», яка, зокрема, містить блок:
«Підтвердження дотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та відсутності порушень Ліцензійних умов провадження Учасником господарської діяльності з постачання електричної енергії:
Дотримуємося вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії – Так/Ні;
Відсутні порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії – Так/Ні».
Контроль за дотриманням Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу покладений на НКРЕКП. Регулятор здійснює перевірки, застосовує санкції, у тому числі штрафи, попередження, зупинення та анулювання ліцензії. Інформація про застосовані санкції є публічною.
Стаття 17 Закону № 922-VIII не містить такої підстави для відмови в участі в закупівлі як «наявність порушень Ліцензійних умов». Якщо ліцензія чинна, учасник має право здійснювати діяльність і брати участь у закупівлях; замовник не наділений повноваженнями переоцінювати «доброчесність» ліцензійної історії учасника понад те, що вже зробив регулятор (НКРЕКП).
Анкета, яка змушує учасника відповідати «Так/Ні» на питання про «відсутність порушень Ліцензійних умов», створює для добросовісних учасників колізію: або вони мають приховати факт застосування до них санкцій (що суперечить вимозі надання достовірної інформації), або чесно вказати наявність порушень і наражатися на ризик необґрунтованого відхилення пропозиції, хоча закон прямо не пов’язує участь в закупівлях з відсутністю будь-яких санкцій НКРЕКП.
Верховний Суд у наведених вище рішеннях (№ 160/5735/19, № 160/16553/20) підкреслив, що замовник не має права підміняти собою спеціально уповноважені органи (як-от НКРЕКП) та запроваджувати власні критерії оцінки «ліцензійної історії» учасників, не передбачені законом.
Така вимога в Анкеті, навіть якщо формально не названа підставою для відхилення, об’єктивно здатна спричинити дискримінаційні наслідки, оскільки може бути використана Замовником для відмови в участі тим учасникам, до яких НКРЕКП у минулому застосовувала санкції, попри чинність їхніх ліцензій.

ІI. Право Скаржника на судовий захист
Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 № 435-IV, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого цивільного права та інтересу, в тому числі шляхом визнання незаконними рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування та інших суб’єктів владних повноважень. Стаття 4 Цивільного процесуального кодексу України від 18.03.2004 № 1618-IV гарантує право на звернення до суду для захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Подання цієї скарги до Антимонопольного комітету України не позбавляє Скаржника права на подальший судовий захист у випадку, якщо порушення його прав не будуть усунуті в межах процедури адміністративного оскарження.
Вимоги: Зобов'язати замовника внести зміни до тендерної документації

Запити Органу оскарження