-
Відкриті торги з особливостями
-
Однолотова
-
КЕП
- 2
Електрична енергія (ДК 021:2015 09310000-5 «Електрична енергія»)
Призупинено
3 366 000.00
UAH з ПДВ
Період оскарження:
28.11.2025 15:20 - 04.12.2025 00:00
Скарга
Прийнята до розгляду
КЕП
СКАРГА на дискримінаційні умови тендерної документації
Номер:
8cefaae6124449cdab99ca58ca8aa593
Ідентифікатор запиту:
UA-2025-11-28-011852-a.b1
Назва:
СКАРГА на дискримінаційні умови тендерної документації
Скарга:
Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРДЖІ 365» (далі – Скаржник) є ліцензованим постачальником електричної енергії споживачу, що провадить господарську діяльність на підставі Закону України «Про ринок електричної енергії» від 13 квітня 2017 року № 2019-VIII та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу, затверджених постановою НКРЕКП від 27 грудня 2017 року № 1469.
Буштинська селищна рада Тячівського району Закарпатської області (далі – Замовник) оголосила процедуру відкритих торгів з особливостями щодо закупівлі електричної енергії (ДК 021:2015 – 09310000-5 «Електрична енергія»), тендерна документація до яких оформлена у файлі «Тендерна документація. Електрична енергія» із додатками, зокрема Додатком № 2 «Технічні, якісні, кількісні та інші вимоги до предмету закупівлі» та Додатком № 4 «Перелік документів та/або інформації, які подаються Учасником».
Скаржник має намір взяти участь у зазначеній процедурі закупівлі, однак окремі вимоги тендерної документації мають ознаки таких, що суперечать Закону України «Про публічні закупівлі» від 25 грудня 2015 року № 922-VIII (далі – Закон № 922-VIII), постанові Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель…» (далі – Постанова № 1178, Особливості), спеціальному енергетичному законодавству, а також усталеним правовим позиціям Антимонопольного комітету України та Верховного Суду.
У цій скарзі Скаржник оскаржує такі положення тендерної документації:
Вимогу Додатку № 2 в частині, де після посилання на параметри якості електричної енергії за ДСТУ EN 50160:2023 встановлюється вимога «ДСТУ EN ISO 9001:2018 … Системи управління якістю з урахуванням ДСТУ ISO 31000:2018, ISO 31001:2018 IDT».
Вимогу пункту 5.9 Додатку № 4 щодо надання учасником довідки в довільній формі про дотримання всіх нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та відсутність порушень Ліцензійних умов провадження діяльності з постачання електричної енергії споживачу.
Вимогу розділу III тендерної документації, відповідно до якої тендерна пропозиція учасника повинна бути підписана виключно кваліфікованим електронним підписом (КЕП), без чіткого врахування регулювання Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» щодо удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті.
Пов'язані документи:
Учасник
- Постанови НКРЄКП про надання ліцензії.pdf 02.12.2025 19:37
- оголошення.pdf 02.12.2025 19:37
- ТД Електрична енергія.odt 02.12.2025 19:37
- скарга Бурштинська селищна рада.docx 02.12.2025 19:37
- Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг дл.pdf 02.12.2025 19:37
- Узагальнення практики розгляду органом оскарження скарг щодо закупівель електричної енергії _ Антимонопольний комітет України.pdf 02.12.2025 19:37
- Текст «ДСТУ EN 50160_2023 Характеристики напруги електропостачання в електричних мережах загальної призначеності (EN 50160_2022, IDT)».pdf 02.12.2025 19:37
- Текст «ДСТУ 3466-96 Якість електричної енергії. Терміни та визначення».pdf 02.12.2025 19:37
- sign.p7s 02.12.2025 19:37
- рішення від 05.12.2025 № 18018.pdf 05.12.2025 15:42
Дата прийняття скарги до розгляду:
03.12.2025 13:16
Дата розгляду скарги:
15.12.2025 10:00
Місце розгляду скарги:
Антимонопольний комітет України
Дата прийняття рішення про прийняття скарги до розгляду:
05.12.2025 15:43
Пункт скарги
Порядковий номер пункту скарги:
1
Номер:
c494dec16a1d4db29a73cc1ce4f376f1
Заголовок пункту скарги:
СКАРГА на дискримінаційні умови тендерної документації
Тип пов'язаного елемента:
Скарга на закупівлю
Тип порушення:
Порушення, пов'язані з вимогами законодавства
Ідентифікатор класифікації:
Кваліфікаційні критерії учасників
Тип порушення:
Кваліфікаційні критерії учасників
Опис суті пункту скарги:
Нормативне регулювання
Згідно зі статтею 5 Закону № 922-VIII публічні закупівлі здійснюються, зокрема, на засадах добросовісної конкуренції серед учасників, максимальної економії та ефективності, пропорційності, недискримінації учасників та об’єктивної й неупередженої оцінки тендерних пропозицій.
Частина четверта статті 22 Закону № 922-VIII встановлює, що тендерна документація не повинна містити вимог, які обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.
Пункт 29 Особливостей (Постанова № 1178) передбачає, що у разі проведення відкритих торгів для закупівлі електричної енергії замовник не застосовує пункти 1 та 2 частини другої статті 16 Закону № 922-VIII (щодо наявності обладнання, матеріально-технічної бази та працівників відповідної кваліфікації) та не має права встановлювати вимоги до предмета закупівлі, що не передбачені відповідним національним стандартом (за наявності національного стандарту для такого предмета закупівлі).
У Додатку № 2 до тендерної документації Замовник сам наводить положення про те, що параметри якості електричної енергії в нормальних умовах експлуатації повинні відповідати параметрам, визначеним у ДСТУ EN 50160:2023 «Характеристики напруги електропостачання в електричних мережах загальної призначеності». Одночасно з цим у тому самому реченні Замовник додає посилання на ДСТУ EN ISO 9001:2018 та ДСТУ ISO 31000:2018.
Кодекс систем розподілу, затверджений постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 310, у пункті 11.4.6 покладає обов’язок забезпечення параметрів якості електричної енергії в точках приєднання споживачів на оператора системи розподілу, а не на електропостачальника.
Правила роздрібного ринку електричної енергії, затверджені постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312, визначають взаємовідносини учасників роздрібного ринку електричної енергії, однак не містять вимог щодо обов’язкової сертифікації систем управління якістю за стандартом ISO 9001 чи впровадження систем управління ризиками за ISO 31000 для участі у публічних закупівлях електроенергії.
Закон України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» від 05.10.2017 № 2155-VIII (далі – Закон № 2155-VIII) у пункті 23 частини першої статті 1 визначає, що кваліфікований електронний підпис є удосконаленим електронним підписом, створеним із використанням кваліфікованого засобу електронного підпису та на базі кваліфікованого сертифіката. Закон № 2155-VIII не розмежовує «КЕП» і «удосконалений підпис на кваліфікованому сертифікаті» як різні правові явища, а, навпаки, встановлює певний взаємозв’язок між ними.
Узагальнення практики розгляду скарг щодо закупівель електричної енергії, схвалене Антимонопольним комітетом України 22.02.2024 (офіційно оприлюднене на сайті Комітету), містить висновок, що вимоги тендерної документації щодо сертифікації за стандартами ISO (зокрема ISO 9001, ISO 14001, ISO 27001, ISO 37001 тощо) у закупівлях електричної енергії, а також інші вимоги, які не передбачені національним стандартом для електроенергії, є типовими порушеннями, що суперечать пункту 29 Особливостей та частині четвертій статті 22 Закону № 922-VIII.
Верховний Суд у постанові від 23.04.2020 у справі № 160/5735/19 (адміністративне провадження № К/9901/1269/20) та у постанові від 01.06.2023 у справі № 160/16553/20 дійшов висновку, що замовник не вправі розширювати перелік вимог до учасників та додаткових підстав для відхилення тендерних пропозицій поза межами, встановленими Законом № 922-VIII, а також не може встановлювати такі вимоги, які фактично створюють необґрунтовані бар’єри для участі в закупівлі.
Аналіз оскаржуваних вимог
1. Вимога Додатку № 2 про застосування ДСТУ EN ISO 9001:2018 та ДСТУ ISO 31000:2018
Додаток № 2 до тендерної документації (технічні, якісні, кількісні та інші вимоги до предмета закупівлі) містить норму про те, що «Параметри якості електричної енергії в нормальних умовах експлуатації повинні відповідати параметрам, визначеним у ДСТУ EN 50160:2023 … ДСТУ EN ISO 9001:2018 … Системи управління якістю з урахуванням ДСТУ ISO 31000:2018, ISO 31001:2018 IDT».
Закон № 2019-VIII, ПРРЕЕ, КСР та ДСТУ EN 50160:2023 визначають вимоги до параметрів якості електроенергії (напруги, частоти, гармонік тощо), однак не містять вимоги щодо впровадження у постачальника системи управління якістю за ISO 9001 та системи управління ризиками за ISO 31000 як умови постачання електроенергії або участі в публічних закупівлях.
Таким чином, у частині посилання на ISO 9001:2015/EN ISO 9001:2015 та ISO 31000:2018 Замовник, по суті, встановлює додатковий кваліфікаційний критерій, який:
– не передбачений статтею 16 Закону № 922-VIII;
– прямо заборонений пунктом 29 Особливостей для закупівель електричної енергії як вимога до «системи управління якістю» та «ризик-менеджменту»;
– не випливає з національного стандарту для електроенергії (ДСТУ EN 50160:2023);
– усуває від участі постачальників, які правомірно здійснюють діяльність на ринку, дотримуються вимог енергетичного законодавства, але не мають добровільної сертифікації систем управління ISO 9001 та ISO 31000.
Узагальнення АМКУ від 22.02.2024 прямо відносить вимоги про ISO-сертифікацію в закупівлях електроенергії до дискримінаційних, оскільки вони не передбачені національним стандартом і суперечать пункту 29 Особливостей. Такий підхід підтримується й у численних рішеннях колегії Комітету (наприклад, щодо вимог ISO 9001, ISO 37001 та інших у закупівлях електроенергії), що є у відкритому доступі на офіційному сайті АМКУ.
З огляду на це Скаржник вважає, що в частині, яка стосується «ДСТУ EN ISO 9001:2018 … з урахуванням ДСТУ ISO 31000:2018, ISO 31001:2018 IDT», вимога Додатку № 2 порушує статтю 5 та частину четверту статті 22 Закону № 922-VIII і пункт 29 Постанови № 1178 та має дискримінаційний характер.
2. Вимога пункту 5.9 Додатку № 4 щодо довідки про відсутність порушень Ліцензійних умов.
Пункт 5.9 Додатку № 4 до тендерної документації встановлює, що:
«На підтвердження дотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії та відсутності порушень Ліцензійних умов з постачання електричної енергії споживачу, учасник надає довідку в довільній формі щодо дотримання ним вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та відсутності порушень Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу, затверджених постановою НКРЕКП від 27 грудня 2017 року № 1469».
Нормативно-правові акти у сфері енергетики (Закон № 2019-VIII, Закон України «Про НКРЕКП», Ліцензійні умови НКРЕКП № 1469) встановлюють, що контроль за дотриманням Ліцензійних умов та застосування санкцій (штрафів, попереджень, анулювання ліцензії) до ліцензіатів належить до повноважень регулятора – НКРЕКП. Рішення НКРЕКП щодо застосування санкцій є відкритими та оприлюднюються у встановленому порядку на офіційному веб-сайті Регулятора.
Закон № 922-VIII у статті 17 встановлює вичерпний перелік підстав для відмови учаснику в участі в процедурі закупівлі та відхилення тендерної пропозиції (зокрема, корупційні правопорушення, санкції, банкрутство, судимості керівників), але не містить такої підстави, як факт порушення учасником Ліцензійних умов НКРЕКП.
Верховний Суд у постановах від 23.04.2020 у справі № 160/5735/19 та від 01.06.2023 у справі № 160/16553/20 наголосив, що замовник не вправі розширювати перелік підстав для відмови в участі в закупівлі та відхилення пропозицій поза межами статті 17 Закону № 922-VIII, а встановлення у тендерній документації додаткових підстав, не передбачених законом, порушує принципи здійснення закупівель.
Вимога надати довідку про «відсутність порушень Ліцензійних умов» та «дотримання всіх нормативно-правових актів, що регулюють ринок електроенергії» фактично спрямована на самодекларування учасником обставин, віднесених до предмета контролю НКРЕКП, і створює підґрунтя для того, щоб Замовник самостійно оцінював наявність чи відсутність таких порушень як можливу підставу для відхилення пропозиції.
Частина четверта статті 22 Закону № 922-VIII забороняє вимагати документальне підтвердження інформації, яка є публічною та міститься у відкритих реєстрах або відкритих даних. Факти застосування санкцій НКРЕКП щодо ліцензіатів є публічною інформацією, яка може бути перевірена замовником самостійно.
З огляду на це Скаржник вважає, що вимога пункту 5.9 Додатку № 4:
– виходить за межі встановлених Законом № 922-VIII підстав для відмови в участі;
– фактично вводить додатковий «критерій бездоганності ліцензійної історії», який законодавством не передбачений;
– суперечить частині четвертій статті 22 Закону № 922-VIII у частині вимоги довідки щодо інформації, яка може бути отримана з відкритих джерел.
3. Вимога Розділу III щодо підписання тендерної пропозиції виключно КЕП
Розділ III тендерної документації («Інструкція з підготовки тендерної пропозиції») містить положення, згідно з яким тендерна пропозиція учасника повинна бути підписана кваліфікованим електронним підписом (КЕП), а у разі якщо тендерна пропозиція містить і скановані, і електронні документи, КЕП має бути накладений на тендерну пропозицію в цілому та на кожен електронний документ окремо.
Частина третя статті 12 Закону № 922-VIII встановлює, що при використанні електронної системи закупівель документи та дані створюються та подаються з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».
Закон № 2155-VIII визначає, що кваліфікований електронний підпис є різновидом удосконаленого електронного підпису, який базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа. Таким чином, електронний підпис, який базується на кваліфікованому сертифікаті, відповідає вимогам до КЕП.
Скаржник звертає увагу, що у самій тендерній документації (зокрема, у Додатку № 4, пункт 4.5) Замовник допускає використання «кваліфікованого електронного підпису (КЕП) / удосконаленого електронного підпису (УЕП)», що базується на кваліфікованому сертифікаті. Разом з тим, формулювання Розділу III, яке вказує лише на «КЕП», без уточнення, що йдеться про електронний підпис, який базується на кваліфікованому сертифікаті, може бути інтерпретоване надмірно формалістично та стати підставою для відхилення пропозиції в разі, якщо в протоколі перевірки підпису електронна система позначить підпис як «удосконалений, базований на кваліфікованому сертифікаті», а не прямо як «КЕП».
За таких умов Скаржник вважає за необхідне привести формулювання Розділу III у відповідність до Закону № 2155-VIII та до власних положень Замовника (Додаток № 4 п. 4.5), чітко зазначивши, що тендерна пропозиція має бути підписана електронним підписом, який базується на кваліфікованому сертифікаті (КЕП/УЕП), що відповідає вимогам Закону № 2155-VIII. Це усуне потенційний ризик формального та дискримінаційного трактування вимоги щодо виду електронного підпису.
5. Право Скаржника на захист
Стаття 16 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV передбачає право кожної особи на звернення до суду за захистом свого цивільного права або інтересу, у тому числі шляхом визнання незаконними рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування та інших суб’єктів владних повноважень. Стаття 4 Цивільного процесуального кодексу України від 18 березня 2004 року № 1618-IV гарантує право кожної особи звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Подання цієї скарги до Антимонопольного комітету України не позбавляє Скаржника права на звернення до суду для захисту своїх прав та законних інтересів у разі, якщо порушення не буде усунено в порядку адміністративного оскарження.
Згідно зі статтею 5 Закону № 922-VIII публічні закупівлі здійснюються, зокрема, на засадах добросовісної конкуренції серед учасників, максимальної економії та ефективності, пропорційності, недискримінації учасників та об’єктивної й неупередженої оцінки тендерних пропозицій.
Частина четверта статті 22 Закону № 922-VIII встановлює, що тендерна документація не повинна містити вимог, які обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.
Пункт 29 Особливостей (Постанова № 1178) передбачає, що у разі проведення відкритих торгів для закупівлі електричної енергії замовник не застосовує пункти 1 та 2 частини другої статті 16 Закону № 922-VIII (щодо наявності обладнання, матеріально-технічної бази та працівників відповідної кваліфікації) та не має права встановлювати вимоги до предмета закупівлі, що не передбачені відповідним національним стандартом (за наявності національного стандарту для такого предмета закупівлі).
У Додатку № 2 до тендерної документації Замовник сам наводить положення про те, що параметри якості електричної енергії в нормальних умовах експлуатації повинні відповідати параметрам, визначеним у ДСТУ EN 50160:2023 «Характеристики напруги електропостачання в електричних мережах загальної призначеності». Одночасно з цим у тому самому реченні Замовник додає посилання на ДСТУ EN ISO 9001:2018 та ДСТУ ISO 31000:2018.
Кодекс систем розподілу, затверджений постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 310, у пункті 11.4.6 покладає обов’язок забезпечення параметрів якості електричної енергії в точках приєднання споживачів на оператора системи розподілу, а не на електропостачальника.
Правила роздрібного ринку електричної енергії, затверджені постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312, визначають взаємовідносини учасників роздрібного ринку електричної енергії, однак не містять вимог щодо обов’язкової сертифікації систем управління якістю за стандартом ISO 9001 чи впровадження систем управління ризиками за ISO 31000 для участі у публічних закупівлях електроенергії.
Закон України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» від 05.10.2017 № 2155-VIII (далі – Закон № 2155-VIII) у пункті 23 частини першої статті 1 визначає, що кваліфікований електронний підпис є удосконаленим електронним підписом, створеним із використанням кваліфікованого засобу електронного підпису та на базі кваліфікованого сертифіката. Закон № 2155-VIII не розмежовує «КЕП» і «удосконалений підпис на кваліфікованому сертифікаті» як різні правові явища, а, навпаки, встановлює певний взаємозв’язок між ними.
Узагальнення практики розгляду скарг щодо закупівель електричної енергії, схвалене Антимонопольним комітетом України 22.02.2024 (офіційно оприлюднене на сайті Комітету), містить висновок, що вимоги тендерної документації щодо сертифікації за стандартами ISO (зокрема ISO 9001, ISO 14001, ISO 27001, ISO 37001 тощо) у закупівлях електричної енергії, а також інші вимоги, які не передбачені національним стандартом для електроенергії, є типовими порушеннями, що суперечать пункту 29 Особливостей та частині четвертій статті 22 Закону № 922-VIII.
Верховний Суд у постанові від 23.04.2020 у справі № 160/5735/19 (адміністративне провадження № К/9901/1269/20) та у постанові від 01.06.2023 у справі № 160/16553/20 дійшов висновку, що замовник не вправі розширювати перелік вимог до учасників та додаткових підстав для відхилення тендерних пропозицій поза межами, встановленими Законом № 922-VIII, а також не може встановлювати такі вимоги, які фактично створюють необґрунтовані бар’єри для участі в закупівлі.
Аналіз оскаржуваних вимог
1. Вимога Додатку № 2 про застосування ДСТУ EN ISO 9001:2018 та ДСТУ ISO 31000:2018
Додаток № 2 до тендерної документації (технічні, якісні, кількісні та інші вимоги до предмета закупівлі) містить норму про те, що «Параметри якості електричної енергії в нормальних умовах експлуатації повинні відповідати параметрам, визначеним у ДСТУ EN 50160:2023 … ДСТУ EN ISO 9001:2018 … Системи управління якістю з урахуванням ДСТУ ISO 31000:2018, ISO 31001:2018 IDT».
Закон № 2019-VIII, ПРРЕЕ, КСР та ДСТУ EN 50160:2023 визначають вимоги до параметрів якості електроенергії (напруги, частоти, гармонік тощо), однак не містять вимоги щодо впровадження у постачальника системи управління якістю за ISO 9001 та системи управління ризиками за ISO 31000 як умови постачання електроенергії або участі в публічних закупівлях.
Таким чином, у частині посилання на ISO 9001:2015/EN ISO 9001:2015 та ISO 31000:2018 Замовник, по суті, встановлює додатковий кваліфікаційний критерій, який:
– не передбачений статтею 16 Закону № 922-VIII;
– прямо заборонений пунктом 29 Особливостей для закупівель електричної енергії як вимога до «системи управління якістю» та «ризик-менеджменту»;
– не випливає з національного стандарту для електроенергії (ДСТУ EN 50160:2023);
– усуває від участі постачальників, які правомірно здійснюють діяльність на ринку, дотримуються вимог енергетичного законодавства, але не мають добровільної сертифікації систем управління ISO 9001 та ISO 31000.
Узагальнення АМКУ від 22.02.2024 прямо відносить вимоги про ISO-сертифікацію в закупівлях електроенергії до дискримінаційних, оскільки вони не передбачені національним стандартом і суперечать пункту 29 Особливостей. Такий підхід підтримується й у численних рішеннях колегії Комітету (наприклад, щодо вимог ISO 9001, ISO 37001 та інших у закупівлях електроенергії), що є у відкритому доступі на офіційному сайті АМКУ.
З огляду на це Скаржник вважає, що в частині, яка стосується «ДСТУ EN ISO 9001:2018 … з урахуванням ДСТУ ISO 31000:2018, ISO 31001:2018 IDT», вимога Додатку № 2 порушує статтю 5 та частину четверту статті 22 Закону № 922-VIII і пункт 29 Постанови № 1178 та має дискримінаційний характер.
2. Вимога пункту 5.9 Додатку № 4 щодо довідки про відсутність порушень Ліцензійних умов.
Пункт 5.9 Додатку № 4 до тендерної документації встановлює, що:
«На підтвердження дотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії та відсутності порушень Ліцензійних умов з постачання електричної енергії споживачу, учасник надає довідку в довільній формі щодо дотримання ним вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та відсутності порушень Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу, затверджених постановою НКРЕКП від 27 грудня 2017 року № 1469».
Нормативно-правові акти у сфері енергетики (Закон № 2019-VIII, Закон України «Про НКРЕКП», Ліцензійні умови НКРЕКП № 1469) встановлюють, що контроль за дотриманням Ліцензійних умов та застосування санкцій (штрафів, попереджень, анулювання ліцензії) до ліцензіатів належить до повноважень регулятора – НКРЕКП. Рішення НКРЕКП щодо застосування санкцій є відкритими та оприлюднюються у встановленому порядку на офіційному веб-сайті Регулятора.
Закон № 922-VIII у статті 17 встановлює вичерпний перелік підстав для відмови учаснику в участі в процедурі закупівлі та відхилення тендерної пропозиції (зокрема, корупційні правопорушення, санкції, банкрутство, судимості керівників), але не містить такої підстави, як факт порушення учасником Ліцензійних умов НКРЕКП.
Верховний Суд у постановах від 23.04.2020 у справі № 160/5735/19 та від 01.06.2023 у справі № 160/16553/20 наголосив, що замовник не вправі розширювати перелік підстав для відмови в участі в закупівлі та відхилення пропозицій поза межами статті 17 Закону № 922-VIII, а встановлення у тендерній документації додаткових підстав, не передбачених законом, порушує принципи здійснення закупівель.
Вимога надати довідку про «відсутність порушень Ліцензійних умов» та «дотримання всіх нормативно-правових актів, що регулюють ринок електроенергії» фактично спрямована на самодекларування учасником обставин, віднесених до предмета контролю НКРЕКП, і створює підґрунтя для того, щоб Замовник самостійно оцінював наявність чи відсутність таких порушень як можливу підставу для відхилення пропозиції.
Частина четверта статті 22 Закону № 922-VIII забороняє вимагати документальне підтвердження інформації, яка є публічною та міститься у відкритих реєстрах або відкритих даних. Факти застосування санкцій НКРЕКП щодо ліцензіатів є публічною інформацією, яка може бути перевірена замовником самостійно.
З огляду на це Скаржник вважає, що вимога пункту 5.9 Додатку № 4:
– виходить за межі встановлених Законом № 922-VIII підстав для відмови в участі;
– фактично вводить додатковий «критерій бездоганності ліцензійної історії», який законодавством не передбачений;
– суперечить частині четвертій статті 22 Закону № 922-VIII у частині вимоги довідки щодо інформації, яка може бути отримана з відкритих джерел.
3. Вимога Розділу III щодо підписання тендерної пропозиції виключно КЕП
Розділ III тендерної документації («Інструкція з підготовки тендерної пропозиції») містить положення, згідно з яким тендерна пропозиція учасника повинна бути підписана кваліфікованим електронним підписом (КЕП), а у разі якщо тендерна пропозиція містить і скановані, і електронні документи, КЕП має бути накладений на тендерну пропозицію в цілому та на кожен електронний документ окремо.
Частина третя статті 12 Закону № 922-VIII встановлює, що при використанні електронної системи закупівель документи та дані створюються та подаються з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».
Закон № 2155-VIII визначає, що кваліфікований електронний підпис є різновидом удосконаленого електронного підпису, який базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа. Таким чином, електронний підпис, який базується на кваліфікованому сертифікаті, відповідає вимогам до КЕП.
Скаржник звертає увагу, що у самій тендерній документації (зокрема, у Додатку № 4, пункт 4.5) Замовник допускає використання «кваліфікованого електронного підпису (КЕП) / удосконаленого електронного підпису (УЕП)», що базується на кваліфікованому сертифікаті. Разом з тим, формулювання Розділу III, яке вказує лише на «КЕП», без уточнення, що йдеться про електронний підпис, який базується на кваліфікованому сертифікаті, може бути інтерпретоване надмірно формалістично та стати підставою для відхилення пропозиції в разі, якщо в протоколі перевірки підпису електронна система позначить підпис як «удосконалений, базований на кваліфікованому сертифікаті», а не прямо як «КЕП».
За таких умов Скаржник вважає за необхідне привести формулювання Розділу III у відповідність до Закону № 2155-VIII та до власних положень Замовника (Додаток № 4 п. 4.5), чітко зазначивши, що тендерна пропозиція має бути підписана електронним підписом, який базується на кваліфікованому сертифікаті (КЕП/УЕП), що відповідає вимогам Закону № 2155-VIII. Це усуне потенційний ризик формального та дискримінаційного трактування вимоги щодо виду електронного підпису.
5. Право Скаржника на захист
Стаття 16 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV передбачає право кожної особи на звернення до суду за захистом свого цивільного права або інтересу, у тому числі шляхом визнання незаконними рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування та інших суб’єктів владних повноважень. Стаття 4 Цивільного процесуального кодексу України від 18 березня 2004 року № 1618-IV гарантує право кожної особи звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Подання цієї скарги до Антимонопольного комітету України не позбавляє Скаржника права на звернення до суду для захисту своїх прав та законних інтересів у разі, якщо порушення не буде усунено в порядку адміністративного оскарження.
Вимоги:
Зобов'язати замовника внести зміни до тендерної документації
×
-
Виключити вимогу Додатку № 2 до тендерної документації Буштинської селищної ради в частині, де після посилання на ДСТУ EN 50160:2023 встановлюється вимога відповідності системи управління якістю ДСТУ EN ISO 9001:2018 з урахуванням ДСТУ ISO 31000:2018, ISO 31001:2018 IDT, не відповідає статті 5 та частині четвертій статті 22 Закону № 922-VIII та пункту 29 Постанови № 1178, а відтак має дискримінаційний характер. Виключити вимогу пункту 5.9 Додатку № 4 до тендерної документації щодо подання учасником довідки в довільній формі про дотримання всіх нормативно-правових актів ринку електричної енергії та відсутність порушень Ліцензійних умов НКРЕКП № 1469 не відповідає статті 5, статті 17 та частині четвертій статті 22 Закону № 922-VIII, а також виходить за межі повноважень Замовника щодо оцінки учасників. Зобов’язати Замовника привести Розділ III тендерної документації у відповідність до Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» № 2155-VIII і власного Додатку № 4 (п. 4.5), чітко визначивши, що тендерна пропозиція може бути підписана електронним підписом, який базується на кваліфікованому сертифікаті (КЕП/удосконалений електронний підпис), і усунувши ризик дискримінаційного тлумачення вимоги щодо виду електронного підпису.