-
Відкриті торги з особливостями
-
Однолотова
-
КЕП
Код ДК 021:2015 – 09310000-5 Електрична енергія (Електрична енергія)
Період подачі пропозицій
до закінчення періоду залишилося 3 дні (до 03.12.25 00:00)
1 387 500.00
UAH з ПДВ
До закінчення прийому пропозицій
03
дн
20
год
18
хв
43
сек
Оплата за участь: 2 040.00 UAH
Період оскарження:
25.11.2025 22:55 - 30.11.2025 00:00
Скарга
Очікує розгляду
КЕП
СКАРГА на дискримінаційні умови тендерної документації
Номер:
81bd2252fd6e46e28706d5295b450c5c
Ідентифікатор запиту:
UA-2025-11-25-019986-a.a1
Назва:
СКАРГА на дискримінаційні умови тендерної документації
Скарга:
1. Оскаржувані вимоги Тендерної документації
2.1. Протокол перевірки якості електроенергії (Розділ ІІІ п.6 ТД, та п.19 Додатку 5).
Розділ ІІІ ТД «Інструкція з підготовки тендерної пропозиції», пункт 6
та пункт 19 Додатку 5 ТД передбачають обов’язок учасників надати:
«Протокол перевірки показників якості електроенергії на відповідність вимогам, що встановлені у ДСТУ ЕN 50160-2023, разом із наочним графіком усереднених значень відхилень напруги протягом терміну вимірювання. Відповідний протокол повинен бути виданий на ім’я учасника процедури закупівлі спеціалізованою метрологічною лабораторією уповноваженого на це органу або підприємства у 2025 році. Для підтвердження повноважень метрологічної лабораторії учасники у складі пропозиції подають копію чинного сертифікату визнання вимірювальних можливостей такої лабораторії, що виданий уповноваженим органом».
2.2. Вимога сертифікації за ДСТУ ISO 55001:2019 (Розділ V ТД, п.2 «Інша інформація»)
Розділ V ТД «Оцінка тендерної пропозиції», пункт 2 «Інша інформація» містить вимогу:
«У складі тендерної пропозиції учасники мають надати підтвердження проходження сертифікації їхньої діяльності вимогам ДСТУ ISO 55001:2019 (ISO 55001:2014, IDT) «Управління активами. Системи управління. Вимоги».»
2.3. Вимога спеціальної екологічної освіти/свідоцтв (п.24 Додатку 5 ТД)
Пункт 24 Додатку 5 ТД:
«24. Довідка щодо застосування Учасником заходів із захисту довкілля при виконанні умов Договору із постачання електричної енергії. Окрім цього, за вказаною довідкою учасники повинні надати свідоцтво, що видане Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України, або інший документ, що підтверджує отримання працівником учасника знань з сучасних вимог до системи управління екологічною безпекою на об’єктах паливно–енергетичного комплексу або документ про освіту, виданий ВНЗ (диплом з додатком) про вивчення курсу або дисципліни «Екологічна безпека на об’єктах паливно–енергетичного комплексу» або документ про отримання знань на курсах, семінарах тощо в відповідних навчальних закладах/центрах тощо про екологічну безпеку на об’єктах паливно–енергетичного комплексу».
2.4. Вимога щодо ISO 9001:2018 з урахуванням ISO 10005:2019 (п.36 Додатку 5)
Пункт 36 Додатку 5 ТД:
«36. Сертифікат, виданий на ім’я учасника органом з сертифікації систем менеджменту про те, що система управління щодо програм якості впроваджена та повністю функціонує у відповідності до ДСТУ EN ISO 9001:2018 (EN ISO 9001:2015; ISO 9001:2015, IDT) «Система управління якістю. Вимоги» з урахуванням ДСТУ ISO 10005:2019 «Управління якістю. Настанови щодо програм якості» (ISO 10005:2018, IDT) стосовно торгівлі електричною енергією (постачання електричної енергії). Сертифікат повинен містити QR-код, за яким існує можливість перевірити його дійсність на офіційному вебсайті органу з сертифікації систем менеджменту, що видав даний сертифікат».
2.5. Вимога щодо підписання документів виключно КЕП
Окремими положеннями Розділ ІІІ п. 1 пп 12 ТД передбачено, що всі документи тендерної пропозиції, а також інші документи, що подаються учасниками в електронній системі закупівель, повинні бути підписані виключно кваліфікованим електронним підписом (КЕП) уповноваженої особи учасника.
Пов'язані документи:
Учасник
- ДОДАТОК 1 Анкета учасника.docx 28.11.2025 15:34
- ДОДАТОК 2 ФОРМА ТЕНДЕРНА ПРОПОЗИЦІЯ.docx 28.11.2025 15:34
- ДОДАТОК 3 Проєкт договору (1).docx 28.11.2025 15:34
- ДОДАТОК 4 Технічне завдання (1).docx 28.11.2025 15:34
- ДОДАТОК 6 Перелік документів Переможця.docx 28.11.2025 15:34
- додаток 5.doc 28.11.2025 15:34
- Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг дл.pdf 28.11.2025 15:34
- Постанови НКРЄКП про надання ліцензії.pdf 28.11.2025 15:34
- оголошення.pdf 28.11.2025 15:34
- Протокол підписаний.pdf 28.11.2025 15:34
- СЕРТИФІКАТ_Лабораторії_ЦСПОтаМ_29_09_22_з_додатками_2023.pdf 28.11.2025 15:34
- Текст «ДСТУ EN 50160_2023 Характеристики напруги електропостачання в електричних мережах загальної призначеності (EN 50160_2022, IDT)».pdf 28.11.2025 15:34
- скарга бурштинський ліце.docx 28.11.2025 15:34
- Текст «ДСТУ 3466-96 Якість електричної енергії. Терміни та визначення».pdf 28.11.2025 15:34
- Тендерна документація з особливостями електрика на 2026_без розподілу.doc 28.11.2025 15:34
- Узагальнення практики розгляду органом оскарження скарг щодо закупівель електричної енергії _ Антимонопольний комітет України.pdf 28.11.2025 15:34
- sign.p7s 28.11.2025 15:34
Дата прийняття скарги до розгляду:
28.11.2025 17:09
Пункт скарги
Порядковий номер пункту скарги:
1
Номер:
363eeeeb2aa6476e8272403387359678
Заголовок пункту скарги:
СКАРГА на дискримінаційні умови тендерної документації
Тип пов'язаного елемента:
Скарга на закупівлю
Тип порушення:
Порушення, пов'язані з вимогами законодавства
Ідентифікатор класифікації:
Кваліфікаційні критерії учасників
Тип порушення:
Кваліфікаційні критерії учасників
Опис суті пункту скарги:
ТОВ «ЕНЕРДЖІ 365» є ліцензованим електропостачальником, який здійснює господарську діяльність з постачання електричної енергії відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» від 13.04.2017 № 2019-VIII (далі – Закон про ринок електроенергії).
Скаржник має достатній досвід постачання електричної енергії споживачам, однак:
• протокол перевірки показників якості електроенергії, виданий спеціалізованою метрологічною лабораторією на ім’я Скаржника за ДСТУ EN 50160:2023, має дату видачі іншу, ніж 2025 рік і є чинним;
• Скаржник не має сертифікації системи управління активами за ДСТУ ISO 55001:2019, оскільки такий стандарт не є обов’язковим та не впливає на спроможність постачати електроенергію належної якості;
• Скаржник не має в штаті працівника з вузькоспеціалізованою освітою/свідоцтвом з курсу «Екологічна безпека на об’єктах паливно–енергетичного комплексу»;
• Скаржник не має сертифікату системи управління якістю ISO 9001:2018 з урахуванням ISO 10005:2019 саме «стосовно торгівлі електричною енергією».
Таким чином, у зв’язку з оскаржуваними вимогами ТД Скаржник фактично позбавлений можливості подати тендерну пропозицію, хоча за всіма суттєвими професійними та матеріальними критеріями здатний виконати договір постачання електричної енергії.
Це свідчить про порушення принципів здійснення публічних закупівель, визначених статтею 5 Закону України «Про публічні закупівлі» № 922, зокрема принципів недискримінації учасників, максимальної економії та ефективності, відкритості та прозорості.
4. Правове регулювання
1. Закон України «Про публічні закупівлі» № 922-VIII:
o частина перша та четверта статті 5 – встановлюють принципи здійснення закупівель, зокрема недискримінацію учасників та заборону встановлювати дискримінаційні вимоги;
o частина друга та четверта статті 22 – визначають зміст тендерної документації та прямо забороняють вимоги, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників;
o стаття 18 – регламентує порядок оскарження до органу оскарження (АМКУ).
2. Постанова КМУ від 12.10.2022 № 1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель…» (далі – Особливості):
o пункт 29 Особливостей (у чинній редакції) передбачає, що у разі проведення відкритих торгів для закупівлі, зокрема, електричної енергії, положення пунктів 1 і 2 частини другої статті 16 Закону № 922 (щодо кваліфікаційних критеріїв) не застосовуються, а замовники не можуть встановлювати вимоги до предмета закупівлі, що не передбачені відповідним національним стандартом (за наявності національного стандарту для предмета закупівлі).
3. Закон України «Про ринок електричної енергії» № 2019-VIII:
o стаття 46 встановлює, що оператор системи розподілу надає послуги з розподілу електричної енергії з дотриманням встановлених показників якості надання послуг, тобто саме ОСР, а не електропостачальник, відповідає за показники якості електроенергії в точці приєднання споживача;
o статті 56–57 визначають права та обов’язки електропостачальника, серед яких відсутній обов’язок забезпечувати фізичні параметри якості напруги – це зона відповідальності ОСР та оператора системи передачі.
4. Правила роздрібного ринку електричної енергії, затверджені постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312, та Кодекс систем розподілу, затверджений постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 310, закріплюють, що якість електропостачання визначається на основі відповідних національних стандартів та забезпечується саме оператором системи розподілу/передачі.
5. ДСТУ EN 50160:2023 «Характеристики напруги електропостачання в електричних мережах загальної призначеності», прийнятий наказом ДП «УкрНДНЦ» від 04.12.2023 № 330 (чинний з 08.12.2023, з 01.03.2024 застосовується замість ДСТУ EN 50160:2014), встановлює фізико-технічні параметри якості електроенергії в розподільчих мережах.
6. Закон України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» – визначає правовий режим кваліфікованих електронних підписів (КЕП) та удосконалених електронних підписів, їх види та правові наслідки; згідно з офіційними роз’ясненнями, УЕП, що базується на кваліфікованому сертифікаті.
5. Практика Антимонопольного комітету України та Верховного Суду
5.1. Узагальнена практика АМКУ щодо закупівель електричної енергії
Антимонопольний комітет України у «Узагальненні практики розгляду органом оскарження скарг щодо закупівель електричної енергії», опублікованому 22.02.2024, зазначив, що:
• більше половини скарг у сфері закупівлі електроенергії стосується неправомірних вимог у ТД;
• серед найчастіше оскаржуваних вимог – вимоги до предмета закупівлі, що не передбачені відповідним національним стандартом, а також вимоги, що не передбачені законодавством та/або не узгоджуються з предметом закупівлі.
Зокрема, вказано, що:
«У разі закупівель електричної енергії замовники не можуть установлювати вимоги до предмета закупівлі, що не передбачені відповідним національним стандартом…» (з посиланням на пункт 29 Особливостей).
У цьому ж узагальненні наведено групу рішень Комісії щодо вимог про надання сертифікатів ISO, у тому числі ДСТУ ISO 37001, 27001, 28000, 14001, 9001, 45001 тощо. Комісія дійшла висновку про неправомірність таких вимог при закупівлі електроенергії, оскільки вони:
• не передбачені національним стандартом до предмета закупівлі (ДСТУ EN 50160:2023);
• фактично є додатковими кваліфікаційними критеріями, застосування яких заборонено пунктом 29 Особливостей.
5.2. Судова практика Верховного Суду щодо дискримінаційних вимог
1. Постанова Верховного Суду від 12.08.2021 у справі № 640/4699/19 (КАС ВС).
У цій справі суд визнав дискримінаційною вимогу ТД надати інформацію про обсяги виконаних робіт за останні 5 років, тоді як позивач був зареєстрований менше 4 років. ВС зазначив, що така вимога фізично не могла бути виконана позивачем, а отже є дискримінаційною та перешкоджає участі в закупівлі.
Цей підхід прямо релевантний до часових обмежень щодо документів, які об’єктивно не можуть бути отримані всіма потенційними учасниками (див. аналіз пункту 2.1 нижче).
2. Постанова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 17.08.2022 у справі № 520/14902/2020.
У цій справі суд досліджував, зокрема, вимогу щодо надання сертифікату відповідності екологічному стандарту ДСТУ ISO 14024 (екологічне маркування І типу) при закупівлі продукції (труб, лакових матеріалів тощо). ВС підтвердив, що вимога сертифікату екологічного маркування не є дискримінаційною, якщо:
o вона безпосередньо стосується екологічних характеристик предмета закупівлі;
o замовник обґрунтував її застосування, посилаючись на статтю 23 Закону № 922 та екологічну політику держави.
Отже, Верховний Суд виходить із того, що вимога сертифікату ISO може бути правомірною, якщо вона прямо пов’язана з характеристиками предмета закупівлі.
3. Інші позиції ВС (зокрема, постанова у справі № 910/8183/19, постанова у справі № 907/576/19) підкреслюють, що:
o замовники не мають права встановлювати дискримінаційні умови, які обмежують конкуренцію;
o рішення органу оскарження АМКУ є обов’язковими та можуть бути змінені/скасовані судом лише за наявності порушення норм матеріального чи процесуального права.
6. Правовий аналіз оскаржуваних вимог
6.1. Щодо вимоги протоколу якості за ДСТУ EN 50160:2023, виданого саме у 2025 році
1. Вимога надати протокол перевірки показників якості електроенергії на відповідність ДСТУ EN 50160:2023, виданий на ім’я учасника, уже сама по собі є дискусійною, оскільки:
o якість електричної енергії в точці приєднання споживача забезпечується оператором системи розподілу / передачі, а не електропостачальником (стаття 46 Закону про ринок електроенергії, Кодекс систем розподілу, ПРРЕЕ);
o протокол вимірювань є документом, що характеризує стан мереж ОСР, а не якість послуг постачальника як торговельної сторони.
2. Встановлення додаткового критерію, що протокол обов’язково має бути виданий у 2025 році, є надмірним та дискримінаційним:
o протокол якості, виданий у 2024 році за чинним ДСТУ EN 50160:2023, так само підтверджує відповідність параметрів напруги стандарту;
o така вимога створює необґрунтовану перевагу для учасників, які мали можливість/потребу проводити дорогі вимірювання саме у 2025 році, і позбавляє можливості участі тих, хто має чинні протоколи за інший період дії того самого стандарту;
o подібно до справи № 640/4699/19 (ВС, 12.08.2021), умова, що об’єктивно не може бути виконана частиною учасників (наприклад, якщо обладнання замовника ще не підключене або вимірювання не проводилися у 2025 році), має ознаки дискримінаційної.
3. Крім того, пункт 29 Особливостей визначає, що при закупівлі електроенергії замовник не може встановлювати вимоги до предмета закупівлі, які не передбачені національним стандартом. ДСТУ EN 50160:2023 регулює межі відхилення напруги, частоти тощо, однак не містить вимог щодо року видачі протоколу або обов’язкової адресації протоколу на конкретного постачальника. Отже, викладена в ТД вимога щодо обов’язкової дати «2025 рік» не ґрунтується на стандарті і суперечить пункту 29 Особливостей та частині четвертій статті 22 Закону № 922.
4. В узагальненнях АМКУ (закупівлі електроенергії) прямо вказано, що вимоги до предмета закупівлі, «що не передбачені національним стандартом», визнаються неправомірними, і наводяться рішення, в яких колегія зобов’язувала замовників вилучити подібні умови.
Висновок по п. 2.1:
Вимога ТД щодо обов’язкової наявності протоколу якості електроенергії за ДСТУ EN 50160:2023, виданого саме у 2025 році, є:
• такою, що не передбачена національним стандартом до предмета закупівлі;
• непов’язана з обов’язками електропостачальника, якість забезпечує ОСР;
• дискримінаційною, оскільки встановлює необґрунтоване часовe обмеження, яке частина учасників фізично не може виконати.
Така вимога порушує пункт 29 Особливостей, частину четверту статті 22 та частину четверту статті 5 Закону № 922.
6.2. Щодо вимоги сертифікату ДСТУ ISO 55001:2019 (управління активами)
1. ДСТУ ISO 55001:2019 встановлює вимоги до систем управління активами організацій. Він не регулює ані технічні, ані якісні характеристики електроенергії як товару, і не є обов’язковим стандартом для діяльності електропостачальника.
2. Вимога наявності такого сертифікату фактично є кваліфікаційним критерієм, який стосується організації системи менеджменту учасника (наявність певної системи управління), а не характеристик предмета закупівлі.
3. Згідно з пунктом 29 Особливостей, при закупівлі електроенергії замовник не застосовує пункт 1 і 2 частини другої статті 16 Закону № 922 (тобто не встановлює кваліфікаційні критерії про оснащеність, працівників, досвід), а також не може встановлювати вимоги до предмета закупівлі, що не передбачені відповідним національним стандартом.
4. В узагальненні АМКУ щодо закупівель електроенергії наведено окрему групу надмірних вимог – обов’язкове надання сертифікатів ISO (зокрема ISO 9001, ISO 14001, ISO 27001, ISO 45001 тощо), які Комісія визнавала такими, що не відповідають пункту 29 Особливостей та призводять до дискримінації учасників.
5. Верховний Суд у справі № 520/14902/2020 підкреслив, що сертифікат ISO може бути вимогою ТД лише за умови прямого зв’язку з характеристиками предмета закупівлі. У нашому випадку такого зв’язку немає: ISO 55001 описує управління активами, а предмет закупівлі – електроенергія як товар, характеристики якої визначає ДСТУ EN 50160:2023.
Висновок по п. 2.2:
Вимога щодо наявності в учасника сертифікату ДСТУ ISO 55001:2019 є надмірною, не має належного зв’язку з предметом закупівлі, порушує пункт 29 Особливостей та частину четверту статті 5, частину четверту статті 22 Закону № 922.
6.3. Щодо вимоги спеціальної екологічної освіти/свідоцтв (п.24 Додатку 5)
1. Предмет закупівлі – постачання електричної енергії. Вимоги ТД щодо наявності у працівника учасника спеціального курсу/свідоцтва «Екологічна безпека на об’єктах паливно–енергетичного комплексу», виданих Міндовкілля чи ВНЗ, націлені на підтвердження освітнього рівня персоналу, а не характеристик товару.
2. Такі вимоги по суті є кваліфікаційними критеріями щодо працівників (навіть більш вузькими, ніж передбачено статтею 16 Закону № 922), застосування яких при закупівлі електроенергії прямо заборонено пунктом 29 Особливостей.
3. Якщо Замовник прагне включити екологічні вимоги до предмета закупівлі, Закон № 922 передбачає інший механізм:
o встановлення екологічних характеристик товару згідно з частиною п’ятою статті 23 Закону;
o зазначення маркувань/сертифікатів, які підтверджують саме екологічні характеристики продукції, а не освіту конкретної особи (приклад – ДСТУ ISO 14024 у практиці ВС).
4. Вимога про проходження спеціалізованих курсів або наявність вузькопрофільного диплому об’єктивно обмежує коло учасників, які вже мають таку освіту, і не виправдана предметом закупівлі, що суперечить частині четвертій статті 5 та частині четвертій статті 22 Закону № 922.
Висновок по п. 2.3:
Вимога щодо наявності у працівника учасника спеціалізованого документа/свідоцтва з курсу «Екологічна безпека на об’єктах ПЕК» є неправомірною, має характер забороненого кваліфікаційного критерію і не пов’язана безпосередньо з характеристиками електроенергії як товару, що порушує пункт 29 Особливостей, статті 5 та 22 Закону № 922.
6.4. Щодо вимоги ISO 9001:2018 з урахуванням ISO 10005:2019 «стосовно торгівлі електроенергією»
1. ДСТУ EN ISO 9001:2018 і ДСТУ ISO 10005:2019 визначають вимоги до систем управління якістю та програм якості підприємства. Вони є добровільними стандартами з менеджменту і не стосуються безпосередньо потужності, напруги, частоти чи інших фізико-технічних показників електроенергії, які регламентує ДСТУ EN 50160:2023.
2. У вимозі ТД додатково зазначено, що сертифікат має бути виданий «стосовно торгівлі електричною енергією (постачання електричної енергії)» та містити QR-код. Це звужує коло потенційних учасників до суб’єктів, які вже пройшли дороговартісну сертифікацію саме по цьому виду діяльності, та виключає з конкуренції постачальників із загальною сертифікацією ISO 9001, навіть якщо вони реально здатні забезпечити належний рівень якості послуг.
3. Узагальнення АМКУ щодо закупівель електроенергії прямо відносить аналогічні вимоги до переліку надмірних (вимога ISO 37001, 27001, 28000, 14001, 9001, 45001 тощо) і наводить рішення, де орган оскарження зобов’язував замовників вилучити такі умови із ТД.
4. Верховний Суд (справа № 520/14902/2020) та аналіз практики АМКУ щодо ISO-сертифікації підтверджують, що такі вимоги є правомірними лише за наявності обґрунтованого зв’язку з предметом закупівлі та за відсутності надмірних обмежень (щодо строку дії, конкретного органу сертифікації, кола стандартизованої діяльності тощо). У нашому випадку зв’язок з технічними характеристиками електроенергії відсутній, а вимога явно звужує конкуренцію.
Висновок по п. 2.4:
Вимога щодо обов’язкової наявності в учасника сертифіката ISO 9001:2018 з урахуванням ISO 10005:2019 саме «стосовно торгівлі електричною енергією» є надмірною, не передбачена національним стандартом до предмета закупівлі (ДСТУ EN 50160:2023), має характер забороненого кваліфікаційного критерію й порушує пункт 29 Особливостей, статті 5 та 22 Закону № 922.
6.5. Щодо вимоги підписання документів виключно КЕП
Розділ ІІІ п. 1 пп 12 ТД фактично відтворює вимогу ч. 3 ст. 12 Закону № 922 про те, що документи в електронній системі закупівель створюються з урахуванням законів «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги». Проте Замовник робить додатковий висновок, що тендерна пропозиція «у будь-якому випадку повинна містити накладений КЕП».
Згідно з п. 27 ч. 1 ст. 1 Закону № 2155-VIII кваліфікований електронний підпис – це вид удосконаленого електронного підпису на кваліфікованому сертифікаті, тобто, по суті, особливий різновид удосконаленого підпису з підвищеним рівнем довіри.
Скаржник вважає таку вимогу дискримінаційною та такою, що не відповідає законодавству України у сфері електронних довірчих послуг та публічних закупівель, оскільки вона безпідставно виключає з участі суб’єктів господарювання, які у своїй діяльності використовують УЕП, що базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа.
Жодна норма чинного законодавства не містить прямої заборони для приватних юридичних осіб – учасників публічних закупівель – використовувати удосконалений електронний підпис, що базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа, при поданні тендерних пропозицій.
Навпаки, із системного аналізу норм Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (стаття 1), Закону України «Про публічні закупівлі» (частина п’ята статті 22), а також постанов КМУ № 193 від 03.03.2020 та № 1298 від 12.12.2023, випливає, що:
- мета застосування електронного підпису у публічних закупівлях – забезпечити ідентифікацію підписувача та цілісність даних, а не нав’язати конкретний тип носія особистого ключа (захищений токен чи файловий носій);
- удосконалений електронний підпис, що базується на кваліфікованому сертифікаті, забезпечує такий самий рівень ідентифікації особи та перевірки цілісності, як і КЕП;
- держава спеціально врегулювала механізми використання УЕП при наданні електронних публічних послуг (постанова КМУ № 1298), не встановивши заборони на їх застосування у відносинах з приватним сектором.
Установлюючи вимогу лише КЕП без альтернативи КЕП/УЕП, Замовник:
- штучно обмежує коло потенційних учасників, які використовують УЕП для господарської діяльності та мають кваліфіковані сертифікати відкритих ключів;
- вимагає вищий рівень криптографічного захисту (захищений носій), ніж це є необхідним для досягнення цілей Закону у сфері публічних закупівель (ідентифікація підписувача та цілісність даних);
- фактично встановлює додаткову вимогу до форми подання пропозиції, яка не випливає прямо з Закону «Про публічні закупівлі» та Закону «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».
Згідно з частиною четвертою статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі», тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.
7. Висновок щодо порушення прав Скаржника
Сукупність вимог ТД, призводить до того, що до участі допускається фактично лише вузьке коло постачальників, які:
– вже проводили протоколи вимірювання якості електроенергії саме у 2025 році;
– пройшли дорогоцінну сертифікацію ISO 55001:2019 та ISO 9001:2018 / ISO 10005:2019 саме щодо торгівлі електроенергією;
– мають у штаті працівника зі спеціалізованими екологічними свідоцтвами/дипломами щодо об’єктів паливно-енергетичного комплексу;
Інші постачальники, які виконують вимоги енергетичного законодавства, мають дійсні ліцензії, договори з ОСР і фактичний досвід постачання електроенергії, позбавлені реальної можливості участі в торгах.
Установлюючи вимогу лише КЕП без альтернативи КЕП/УЕП, Замовник:
• штучно обмежує коло потенційних учасників, які використовують УЕП для господарської діяльності та мають кваліфіковані сертифікати відкритих ключів;
• вимагає вищий рівень криптографічного захисту (захищений носій), ніж це є необхідним для досягнення цілей Закону у сфері публічних закупівель (ідентифікація підписувача та цілісність даних);
• фактично встановлює додаткову вимогу до форми подання пропозиції, яка не випливає прямо з Закону «Про публічні закупівлі» та Закону «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».
Таким чином, Замовник порушує:
• частину четверту статті 5 та частину четверту статті 22 Закону № 922;
• пункт 29 Особливостей (постанова КМУ № 1178);
• принципи добросовісної конкуренції, недискримінації учасників і максимальної економії бюджетних коштів.
Ці порушення безпосередньо зачіпають права та законні інтереси Скаржника як потенційного учасника процедури закупівлі.
Скаржник має достатній досвід постачання електричної енергії споживачам, однак:
• протокол перевірки показників якості електроенергії, виданий спеціалізованою метрологічною лабораторією на ім’я Скаржника за ДСТУ EN 50160:2023, має дату видачі іншу, ніж 2025 рік і є чинним;
• Скаржник не має сертифікації системи управління активами за ДСТУ ISO 55001:2019, оскільки такий стандарт не є обов’язковим та не впливає на спроможність постачати електроенергію належної якості;
• Скаржник не має в штаті працівника з вузькоспеціалізованою освітою/свідоцтвом з курсу «Екологічна безпека на об’єктах паливно–енергетичного комплексу»;
• Скаржник не має сертифікату системи управління якістю ISO 9001:2018 з урахуванням ISO 10005:2019 саме «стосовно торгівлі електричною енергією».
Таким чином, у зв’язку з оскаржуваними вимогами ТД Скаржник фактично позбавлений можливості подати тендерну пропозицію, хоча за всіма суттєвими професійними та матеріальними критеріями здатний виконати договір постачання електричної енергії.
Це свідчить про порушення принципів здійснення публічних закупівель, визначених статтею 5 Закону України «Про публічні закупівлі» № 922, зокрема принципів недискримінації учасників, максимальної економії та ефективності, відкритості та прозорості.
4. Правове регулювання
1. Закон України «Про публічні закупівлі» № 922-VIII:
o частина перша та четверта статті 5 – встановлюють принципи здійснення закупівель, зокрема недискримінацію учасників та заборону встановлювати дискримінаційні вимоги;
o частина друга та четверта статті 22 – визначають зміст тендерної документації та прямо забороняють вимоги, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників;
o стаття 18 – регламентує порядок оскарження до органу оскарження (АМКУ).
2. Постанова КМУ від 12.10.2022 № 1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель…» (далі – Особливості):
o пункт 29 Особливостей (у чинній редакції) передбачає, що у разі проведення відкритих торгів для закупівлі, зокрема, електричної енергії, положення пунктів 1 і 2 частини другої статті 16 Закону № 922 (щодо кваліфікаційних критеріїв) не застосовуються, а замовники не можуть встановлювати вимоги до предмета закупівлі, що не передбачені відповідним національним стандартом (за наявності національного стандарту для предмета закупівлі).
3. Закон України «Про ринок електричної енергії» № 2019-VIII:
o стаття 46 встановлює, що оператор системи розподілу надає послуги з розподілу електричної енергії з дотриманням встановлених показників якості надання послуг, тобто саме ОСР, а не електропостачальник, відповідає за показники якості електроенергії в точці приєднання споживача;
o статті 56–57 визначають права та обов’язки електропостачальника, серед яких відсутній обов’язок забезпечувати фізичні параметри якості напруги – це зона відповідальності ОСР та оператора системи передачі.
4. Правила роздрібного ринку електричної енергії, затверджені постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312, та Кодекс систем розподілу, затверджений постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 310, закріплюють, що якість електропостачання визначається на основі відповідних національних стандартів та забезпечується саме оператором системи розподілу/передачі.
5. ДСТУ EN 50160:2023 «Характеристики напруги електропостачання в електричних мережах загальної призначеності», прийнятий наказом ДП «УкрНДНЦ» від 04.12.2023 № 330 (чинний з 08.12.2023, з 01.03.2024 застосовується замість ДСТУ EN 50160:2014), встановлює фізико-технічні параметри якості електроенергії в розподільчих мережах.
6. Закон України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» – визначає правовий режим кваліфікованих електронних підписів (КЕП) та удосконалених електронних підписів, їх види та правові наслідки; згідно з офіційними роз’ясненнями, УЕП, що базується на кваліфікованому сертифікаті.
5. Практика Антимонопольного комітету України та Верховного Суду
5.1. Узагальнена практика АМКУ щодо закупівель електричної енергії
Антимонопольний комітет України у «Узагальненні практики розгляду органом оскарження скарг щодо закупівель електричної енергії», опублікованому 22.02.2024, зазначив, що:
• більше половини скарг у сфері закупівлі електроенергії стосується неправомірних вимог у ТД;
• серед найчастіше оскаржуваних вимог – вимоги до предмета закупівлі, що не передбачені відповідним національним стандартом, а також вимоги, що не передбачені законодавством та/або не узгоджуються з предметом закупівлі.
Зокрема, вказано, що:
«У разі закупівель електричної енергії замовники не можуть установлювати вимоги до предмета закупівлі, що не передбачені відповідним національним стандартом…» (з посиланням на пункт 29 Особливостей).
У цьому ж узагальненні наведено групу рішень Комісії щодо вимог про надання сертифікатів ISO, у тому числі ДСТУ ISO 37001, 27001, 28000, 14001, 9001, 45001 тощо. Комісія дійшла висновку про неправомірність таких вимог при закупівлі електроенергії, оскільки вони:
• не передбачені національним стандартом до предмета закупівлі (ДСТУ EN 50160:2023);
• фактично є додатковими кваліфікаційними критеріями, застосування яких заборонено пунктом 29 Особливостей.
5.2. Судова практика Верховного Суду щодо дискримінаційних вимог
1. Постанова Верховного Суду від 12.08.2021 у справі № 640/4699/19 (КАС ВС).
У цій справі суд визнав дискримінаційною вимогу ТД надати інформацію про обсяги виконаних робіт за останні 5 років, тоді як позивач був зареєстрований менше 4 років. ВС зазначив, що така вимога фізично не могла бути виконана позивачем, а отже є дискримінаційною та перешкоджає участі в закупівлі.
Цей підхід прямо релевантний до часових обмежень щодо документів, які об’єктивно не можуть бути отримані всіма потенційними учасниками (див. аналіз пункту 2.1 нижче).
2. Постанова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 17.08.2022 у справі № 520/14902/2020.
У цій справі суд досліджував, зокрема, вимогу щодо надання сертифікату відповідності екологічному стандарту ДСТУ ISO 14024 (екологічне маркування І типу) при закупівлі продукції (труб, лакових матеріалів тощо). ВС підтвердив, що вимога сертифікату екологічного маркування не є дискримінаційною, якщо:
o вона безпосередньо стосується екологічних характеристик предмета закупівлі;
o замовник обґрунтував її застосування, посилаючись на статтю 23 Закону № 922 та екологічну політику держави.
Отже, Верховний Суд виходить із того, що вимога сертифікату ISO може бути правомірною, якщо вона прямо пов’язана з характеристиками предмета закупівлі.
3. Інші позиції ВС (зокрема, постанова у справі № 910/8183/19, постанова у справі № 907/576/19) підкреслюють, що:
o замовники не мають права встановлювати дискримінаційні умови, які обмежують конкуренцію;
o рішення органу оскарження АМКУ є обов’язковими та можуть бути змінені/скасовані судом лише за наявності порушення норм матеріального чи процесуального права.
6. Правовий аналіз оскаржуваних вимог
6.1. Щодо вимоги протоколу якості за ДСТУ EN 50160:2023, виданого саме у 2025 році
1. Вимога надати протокол перевірки показників якості електроенергії на відповідність ДСТУ EN 50160:2023, виданий на ім’я учасника, уже сама по собі є дискусійною, оскільки:
o якість електричної енергії в точці приєднання споживача забезпечується оператором системи розподілу / передачі, а не електропостачальником (стаття 46 Закону про ринок електроенергії, Кодекс систем розподілу, ПРРЕЕ);
o протокол вимірювань є документом, що характеризує стан мереж ОСР, а не якість послуг постачальника як торговельної сторони.
2. Встановлення додаткового критерію, що протокол обов’язково має бути виданий у 2025 році, є надмірним та дискримінаційним:
o протокол якості, виданий у 2024 році за чинним ДСТУ EN 50160:2023, так само підтверджує відповідність параметрів напруги стандарту;
o така вимога створює необґрунтовану перевагу для учасників, які мали можливість/потребу проводити дорогі вимірювання саме у 2025 році, і позбавляє можливості участі тих, хто має чинні протоколи за інший період дії того самого стандарту;
o подібно до справи № 640/4699/19 (ВС, 12.08.2021), умова, що об’єктивно не може бути виконана частиною учасників (наприклад, якщо обладнання замовника ще не підключене або вимірювання не проводилися у 2025 році), має ознаки дискримінаційної.
3. Крім того, пункт 29 Особливостей визначає, що при закупівлі електроенергії замовник не може встановлювати вимоги до предмета закупівлі, які не передбачені національним стандартом. ДСТУ EN 50160:2023 регулює межі відхилення напруги, частоти тощо, однак не містить вимог щодо року видачі протоколу або обов’язкової адресації протоколу на конкретного постачальника. Отже, викладена в ТД вимога щодо обов’язкової дати «2025 рік» не ґрунтується на стандарті і суперечить пункту 29 Особливостей та частині четвертій статті 22 Закону № 922.
4. В узагальненнях АМКУ (закупівлі електроенергії) прямо вказано, що вимоги до предмета закупівлі, «що не передбачені національним стандартом», визнаються неправомірними, і наводяться рішення, в яких колегія зобов’язувала замовників вилучити подібні умови.
Висновок по п. 2.1:
Вимога ТД щодо обов’язкової наявності протоколу якості електроенергії за ДСТУ EN 50160:2023, виданого саме у 2025 році, є:
• такою, що не передбачена національним стандартом до предмета закупівлі;
• непов’язана з обов’язками електропостачальника, якість забезпечує ОСР;
• дискримінаційною, оскільки встановлює необґрунтоване часовe обмеження, яке частина учасників фізично не може виконати.
Така вимога порушує пункт 29 Особливостей, частину четверту статті 22 та частину четверту статті 5 Закону № 922.
6.2. Щодо вимоги сертифікату ДСТУ ISO 55001:2019 (управління активами)
1. ДСТУ ISO 55001:2019 встановлює вимоги до систем управління активами організацій. Він не регулює ані технічні, ані якісні характеристики електроенергії як товару, і не є обов’язковим стандартом для діяльності електропостачальника.
2. Вимога наявності такого сертифікату фактично є кваліфікаційним критерієм, який стосується організації системи менеджменту учасника (наявність певної системи управління), а не характеристик предмета закупівлі.
3. Згідно з пунктом 29 Особливостей, при закупівлі електроенергії замовник не застосовує пункт 1 і 2 частини другої статті 16 Закону № 922 (тобто не встановлює кваліфікаційні критерії про оснащеність, працівників, досвід), а також не може встановлювати вимоги до предмета закупівлі, що не передбачені відповідним національним стандартом.
4. В узагальненні АМКУ щодо закупівель електроенергії наведено окрему групу надмірних вимог – обов’язкове надання сертифікатів ISO (зокрема ISO 9001, ISO 14001, ISO 27001, ISO 45001 тощо), які Комісія визнавала такими, що не відповідають пункту 29 Особливостей та призводять до дискримінації учасників.
5. Верховний Суд у справі № 520/14902/2020 підкреслив, що сертифікат ISO може бути вимогою ТД лише за умови прямого зв’язку з характеристиками предмета закупівлі. У нашому випадку такого зв’язку немає: ISO 55001 описує управління активами, а предмет закупівлі – електроенергія як товар, характеристики якої визначає ДСТУ EN 50160:2023.
Висновок по п. 2.2:
Вимога щодо наявності в учасника сертифікату ДСТУ ISO 55001:2019 є надмірною, не має належного зв’язку з предметом закупівлі, порушує пункт 29 Особливостей та частину четверту статті 5, частину четверту статті 22 Закону № 922.
6.3. Щодо вимоги спеціальної екологічної освіти/свідоцтв (п.24 Додатку 5)
1. Предмет закупівлі – постачання електричної енергії. Вимоги ТД щодо наявності у працівника учасника спеціального курсу/свідоцтва «Екологічна безпека на об’єктах паливно–енергетичного комплексу», виданих Міндовкілля чи ВНЗ, націлені на підтвердження освітнього рівня персоналу, а не характеристик товару.
2. Такі вимоги по суті є кваліфікаційними критеріями щодо працівників (навіть більш вузькими, ніж передбачено статтею 16 Закону № 922), застосування яких при закупівлі електроенергії прямо заборонено пунктом 29 Особливостей.
3. Якщо Замовник прагне включити екологічні вимоги до предмета закупівлі, Закон № 922 передбачає інший механізм:
o встановлення екологічних характеристик товару згідно з частиною п’ятою статті 23 Закону;
o зазначення маркувань/сертифікатів, які підтверджують саме екологічні характеристики продукції, а не освіту конкретної особи (приклад – ДСТУ ISO 14024 у практиці ВС).
4. Вимога про проходження спеціалізованих курсів або наявність вузькопрофільного диплому об’єктивно обмежує коло учасників, які вже мають таку освіту, і не виправдана предметом закупівлі, що суперечить частині четвертій статті 5 та частині четвертій статті 22 Закону № 922.
Висновок по п. 2.3:
Вимога щодо наявності у працівника учасника спеціалізованого документа/свідоцтва з курсу «Екологічна безпека на об’єктах ПЕК» є неправомірною, має характер забороненого кваліфікаційного критерію і не пов’язана безпосередньо з характеристиками електроенергії як товару, що порушує пункт 29 Особливостей, статті 5 та 22 Закону № 922.
6.4. Щодо вимоги ISO 9001:2018 з урахуванням ISO 10005:2019 «стосовно торгівлі електроенергією»
1. ДСТУ EN ISO 9001:2018 і ДСТУ ISO 10005:2019 визначають вимоги до систем управління якістю та програм якості підприємства. Вони є добровільними стандартами з менеджменту і не стосуються безпосередньо потужності, напруги, частоти чи інших фізико-технічних показників електроенергії, які регламентує ДСТУ EN 50160:2023.
2. У вимозі ТД додатково зазначено, що сертифікат має бути виданий «стосовно торгівлі електричною енергією (постачання електричної енергії)» та містити QR-код. Це звужує коло потенційних учасників до суб’єктів, які вже пройшли дороговартісну сертифікацію саме по цьому виду діяльності, та виключає з конкуренції постачальників із загальною сертифікацією ISO 9001, навіть якщо вони реально здатні забезпечити належний рівень якості послуг.
3. Узагальнення АМКУ щодо закупівель електроенергії прямо відносить аналогічні вимоги до переліку надмірних (вимога ISO 37001, 27001, 28000, 14001, 9001, 45001 тощо) і наводить рішення, де орган оскарження зобов’язував замовників вилучити такі умови із ТД.
4. Верховний Суд (справа № 520/14902/2020) та аналіз практики АМКУ щодо ISO-сертифікації підтверджують, що такі вимоги є правомірними лише за наявності обґрунтованого зв’язку з предметом закупівлі та за відсутності надмірних обмежень (щодо строку дії, конкретного органу сертифікації, кола стандартизованої діяльності тощо). У нашому випадку зв’язок з технічними характеристиками електроенергії відсутній, а вимога явно звужує конкуренцію.
Висновок по п. 2.4:
Вимога щодо обов’язкової наявності в учасника сертифіката ISO 9001:2018 з урахуванням ISO 10005:2019 саме «стосовно торгівлі електричною енергією» є надмірною, не передбачена національним стандартом до предмета закупівлі (ДСТУ EN 50160:2023), має характер забороненого кваліфікаційного критерію й порушує пункт 29 Особливостей, статті 5 та 22 Закону № 922.
6.5. Щодо вимоги підписання документів виключно КЕП
Розділ ІІІ п. 1 пп 12 ТД фактично відтворює вимогу ч. 3 ст. 12 Закону № 922 про те, що документи в електронній системі закупівель створюються з урахуванням законів «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги». Проте Замовник робить додатковий висновок, що тендерна пропозиція «у будь-якому випадку повинна містити накладений КЕП».
Згідно з п. 27 ч. 1 ст. 1 Закону № 2155-VIII кваліфікований електронний підпис – це вид удосконаленого електронного підпису на кваліфікованому сертифікаті, тобто, по суті, особливий різновид удосконаленого підпису з підвищеним рівнем довіри.
Скаржник вважає таку вимогу дискримінаційною та такою, що не відповідає законодавству України у сфері електронних довірчих послуг та публічних закупівель, оскільки вона безпідставно виключає з участі суб’єктів господарювання, які у своїй діяльності використовують УЕП, що базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа.
Жодна норма чинного законодавства не містить прямої заборони для приватних юридичних осіб – учасників публічних закупівель – використовувати удосконалений електронний підпис, що базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа, при поданні тендерних пропозицій.
Навпаки, із системного аналізу норм Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (стаття 1), Закону України «Про публічні закупівлі» (частина п’ята статті 22), а також постанов КМУ № 193 від 03.03.2020 та № 1298 від 12.12.2023, випливає, що:
- мета застосування електронного підпису у публічних закупівлях – забезпечити ідентифікацію підписувача та цілісність даних, а не нав’язати конкретний тип носія особистого ключа (захищений токен чи файловий носій);
- удосконалений електронний підпис, що базується на кваліфікованому сертифікаті, забезпечує такий самий рівень ідентифікації особи та перевірки цілісності, як і КЕП;
- держава спеціально врегулювала механізми використання УЕП при наданні електронних публічних послуг (постанова КМУ № 1298), не встановивши заборони на їх застосування у відносинах з приватним сектором.
Установлюючи вимогу лише КЕП без альтернативи КЕП/УЕП, Замовник:
- штучно обмежує коло потенційних учасників, які використовують УЕП для господарської діяльності та мають кваліфіковані сертифікати відкритих ключів;
- вимагає вищий рівень криптографічного захисту (захищений носій), ніж це є необхідним для досягнення цілей Закону у сфері публічних закупівель (ідентифікація підписувача та цілісність даних);
- фактично встановлює додаткову вимогу до форми подання пропозиції, яка не випливає прямо з Закону «Про публічні закупівлі» та Закону «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».
Згідно з частиною четвертою статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі», тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.
7. Висновок щодо порушення прав Скаржника
Сукупність вимог ТД, призводить до того, що до участі допускається фактично лише вузьке коло постачальників, які:
– вже проводили протоколи вимірювання якості електроенергії саме у 2025 році;
– пройшли дорогоцінну сертифікацію ISO 55001:2019 та ISO 9001:2018 / ISO 10005:2019 саме щодо торгівлі електроенергією;
– мають у штаті працівника зі спеціалізованими екологічними свідоцтвами/дипломами щодо об’єктів паливно-енергетичного комплексу;
Інші постачальники, які виконують вимоги енергетичного законодавства, мають дійсні ліцензії, договори з ОСР і фактичний досвід постачання електроенергії, позбавлені реальної можливості участі в торгах.
Установлюючи вимогу лише КЕП без альтернативи КЕП/УЕП, Замовник:
• штучно обмежує коло потенційних учасників, які використовують УЕП для господарської діяльності та мають кваліфіковані сертифікати відкритих ключів;
• вимагає вищий рівень криптографічного захисту (захищений носій), ніж це є необхідним для досягнення цілей Закону у сфері публічних закупівель (ідентифікація підписувача та цілісність даних);
• фактично встановлює додаткову вимогу до форми подання пропозиції, яка не випливає прямо з Закону «Про публічні закупівлі» та Закону «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».
Таким чином, Замовник порушує:
• частину четверту статті 5 та частину четверту статті 22 Закону № 922;
• пункт 29 Особливостей (постанова КМУ № 1178);
• принципи добросовісної конкуренції, недискримінації учасників і максимальної економії бюджетних коштів.
Ці порушення безпосередньо зачіпають права та законні інтереси Скаржника як потенційного учасника процедури закупівлі.
Вимоги:
Зобов'язати замовника внести зміни до тендерної документації
×
-
Виключити з Розділ ІІІ ТД «Інструкція з підготовки тендерної пропозиції», пункт 6 та пункт 19 Додатку 5 ТД передбачають обов’язок учасників надати протокол перевірки показників якості електроенергії на відповідність вимогам, що встановлені у ДСТУ ЕN 50160-2023, разом із наочним графіком усереднених значень відхилень напруги протягом терміну вимірювання. Відповідний протокол повинен бути виданий на ім’я учасника процедури закупівлі спеціалізованою метрологічною лабораторією уповноваженого на це органу або підприємства у 2025 році. Для підтвердження повноважень метрологічної лабораторії учасники у складі пропозиції подають копію чинного сертифікату визнання вимірювальних можливостей такої лабораторії, що виданий уповноваженим органом». Виключити з Розділу V ТД «Оцінка тендерної пропозиції», пункт 2 «Інша інформація» містить вимогу вимогу сертифікації за ДСТУ ISO 55001:2019 про те що учасники мають надати підтвердження проходження сертифікації їхньої діяльності вимогам ДСТУ ISO 55001:2019 (ISO 55001:2014, ЮТ) «Управління активами. Системи управління. Вимоги».» Виключити вимоги Пункт 24 Додатку 5 ТД про надання Довідки щодо застосування Учасником заходів із захисту довкілля при виконанні умов Договору із постачання електричної енергії. Окрім цього, за вказаною довідкою учасники повинні надати свідоцтво, що видане Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України, або інший документ, що підтверджує отримання працівником учасника знань з сучасних вимог до системи управління екологічною безпекою на об’єктах паливно–енергетичного комплексу або документ про освіту, виданий ВНЗ (диплом з додатком) про вивчення курсу або дисципліни «Екологічна безпека на об’єктах паливно–енергетичного комплексу» або документ про отримання знань на курсах, семінарах тощо в відповідних навчальних закладах/центрах тощо про екологічну безпеку на об’єктах паливно–енергетичного комплексу». Виключити Пункт 36 Додатку 5 ТД - вимоги щодо ISO 9001:2018 з урахуванням ISO 10005:2019 про необхідність отримання сертифікату, який виданий на ім’я учасника органом з сертифікації систем менеджменту про те, що система управління щодо програм якості впроваджена та повністю функціонує у відповідності до ДСТУ EN ISO 9001:2018 (EN ISO 9001:2015; ISO 9001:2015, IDT) «Система управління якістю. Вимоги» з урахуванням ДСТУ ISO 10005:2019 «Управління якістю. Настанови щодо програм якості» (ISO 10005:2018, IDT) стосовно торгівлі електричною енергією (постачання електричної енергії). Сертифікат повинен містити QR-код, за яким існує можливість перевірити його дійсність на офіційному вебсайті органу з сертифікації систем менеджменту, що видав даний сертифікат». Виключити з Розділ ІІІ п. 1 п п 12 Тендерної документації вимогу щодо підписання пропозиції виключно КЕП