-
Відкриті торги з особливостями
-
Однолотова
-
КЕП
- 2
Електрична енергія
Період подачі пропозицій
до закінчення періоду залишилося 4 дні (до 16.12.25 10:33)
900 000.00
UAH з ПДВ
До закінчення прийому пропозицій
04
дн
03
год
20
хв
22
сек
Оплата за участь: 612.00 UAH
Період оскарження:
20.11.2025 14:16 - 13.12.2025 00:00
Скарга
Виконана замовником
КЕП
СКАРГА на дискримінаційні умови тендерної документації
Номер:
5e7bd530cb1e4a5e86cd04cb081de2c8
Ідентифікатор запиту:
UA-2025-11-20-010716-a.c1
Назва:
СКАРГА на дискримінаційні умови тендерної документації
Скарга:
1.1. Додаток № 2 до тендерної документації
У розділі «Особливі вимоги до предмету закупівлі» Замовник встановив, що: «Параметри якості електричної енергії в нормальних умовах експлуатації повинні відповідати параметрам, визначеним у ДСТУ EN 50160:2023 «Характеристики напруги електропостачання в електричних мережах загальної призначеності» (EN 50160:2022, IDT). ДСТУEN ISO9001:2018 (EN ISO 9001:2015, IDT; ISO 9001:2015,IDT) Системи управління якістю з урахуванням ДСТУ ISO 31000:2018, ISO 31001:2018 IDT.»
Скаржник оскаржує зазначену вимогу в частині обов’язковості наявності у учасника сертифікованих систем управління за ДСТУ EN ISO9001:2018 (EN ISO 9001:2015, IDT; ISO 9001:2015,IDT) Системи управління якістю з урахуванням ДСТУ ISO 31000:2018, ISO 31001:2018 IDT, як таку, що:
- не передбачена національними стандартами, які регулюють якість електричної енергії;
- фактично встановлює додаткові умови до предмета закупівлі всупереч пункту 29 Особливостей.
Предмет закупівлі – товар «електрична енергія», для якого національні стандарти ДСТУ EN 50160:2023 та ДСТУ 3466-96 регламентують виключно параметри якості напруги та термінологію, а не вимоги до систем управління постачальника. Абзац другий п. 29 Особливостей прямо забороняє при закупівлі електричної енергії встановлювати вимоги до предмета закупівлі, що не передбачені відповідним національним стандартом. ДСТУEN ISO9001:2018 (EN ISO 9001:2015, IDT; ISO 9001:2015,IDT) Системи управління якістю з урахуванням ДСТУ ISO 31000:2018, ISO 31001:2018 IDT. не визначають жодних технічних характеристик товару «електрична енергія», не згадуються в ДСТУ EN 50160:2023.
Включення вимоги про наявність сертифікатів ДСТУ EN ISO9001:2018 (EN ISO 9001:2015, IDT; ISO 9001:2015,IDT) Системи управління якістю з урахуванням ДСТУ ISO 31000:2018, ISO 31001:2018 IDT. до розділу «Особливі вимоги до предмета закупівлі» фактично перетворює їх на умови до предмета закупівлі, що прямо заборонено п. 29 Особливостей.
Узагальнення АМКУ від 22.02.2024 прямо відносить вимоги про сертифікацію за ДСТУ ISO 9001, ISO 14001, ISO 27001, ISO 28000, ISO 37001, ISO 45001 в закупівлях електричної енергії до категорії порушень п. 29 Особливостей, з посиланням на рішення № 6270-р/пк-пз від 10.05.2023, № 13858-р/пк-пз від 31.08.2023.
Отже, в частині, що вимагає від учасників відповідності стандартам ДСТУ EN ISO9001:2018 (EN ISO 9001:2015, IDT; ISO 9001:2015,IDT) Системи управління якістю з урахуванням ДСТУ ISO 31000:2018, ISO 31001:2018 IDT, Додаток № 2 порушує:
- абз. 2 п. 29 Особливостей;
- ч. 4 ст. 5 та ч. 4 ст. 22 Закону (встановлення дискримінаційних та надмірних вимог, не пов’язаних з предметом закупівлі).
1.2. Розділ ІІІ. Тендерної документації « Інструкція з підготовки тендерної пропозиції»
Вимога щодо підписання пропозиції виключно КЕП
Розділ ІІІ. Інструкція з підготовки тендерної пропозиції містить вимогу: « Учасники процедури закупівлі подають тендерні пропозиції у формі електронного документа чи скан-копій через електронну систему закупівель. Тендерна пропозиція учасника має відповідати ряду вимог:
1) документи мають бути чіткими та розбірливими для читання;
2) тендерна пропозиція учасника повинна бути підписана кваліфікованим електронним підписом (КЕП);
3) якщо тендерна пропозиція містить і скановані, і електронні документи, потрібно накласти КЕП на тендерну пропозицію в цілому та на кожен електронний документ окремо.
Винятки:
1) якщо електронні документи тендерної пропозиції видано іншою організацією і на них уже накладено КЕП цієї організації, учаснику не потрібно накладати на нього свій КЕП.»
Частина п’ята статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі» встановлює, що Замовникам забороняється вимагати від учасників засвідчувати документи (матеріали та інформацію), що подаються у складі тендерної пропозиції, печаткою та підписом уповноваженої особи, якщо такі документи … надані у формі електронного документа через електронну систему закупівель із накладанням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до вимог Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги".
Тобто Закон про публічні закупівлі не обмежує учасників виключно КЕП у вузькому технічному розумінні, а оперує формулою «електронний підпис, що базується на кваліфікованому сертифікаті», яка охоплює і КЕП, і УЕП за умови, що такий УЕП базується на кваліфікованому сертифікаті.
У роз’ясненнях Мінекономіки та експертних матеріалах у сфері закупівель зазначається, що учасники мають право використовувати удосконалений електронний підпис, який базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа, у випадках, коли законодавством передбачено використання кваліфікованого електронного підпису, за умови відсутності спеціальної заборони у тендерній документації.
Пов'язані документи:
Учасник
- ВІдповідь на ІСО щодо врахування.pdf 24.11.2025 13:29
- Постанови НКРЄКП про надання ліцензії.pdf 24.11.2025 13:29
- Оголошення на еленергію 2026.pdf 24.11.2025 13:29
- скарга.docx 24.11.2025 13:29
- Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг дл.pdf 24.11.2025 13:29
- Текст «ДСТУ 3466-96 Якість електричної енергії. Терміни та визначення».pdf 24.11.2025 13:29
- Текст «ДСТУ EN 50160_2023 Характеристики напруги електропостачання в електричних мережах загальної призначеності (EN 50160_2022, IDT)».pdf 24.11.2025 13:29
- Тендерна документація для Замовників з БГ.odt 24.11.2025 13:29
- Узагальнення практики розгляду органом оскарження скарг щодо закупівель електричної енергії _ Антимонопольний комітет України.pdf 24.11.2025 13:29
- sign.p7s 24.11.2025 13:29
- рішення від 26.11.2025 № 17540.pdf 26.11.2025 13:19
- Інформація про резолютивну частину рішення від 04.12.2025 № 17990.pdf 05.12.2025 13:12
- рішення від 04.12.2025 № 17990.pdf 09.12.2025 12:27
- протокол уповноваженої особи.pdf 28.11.2025 12:22
- Проект договору - фікс, без розп згідо останніх змін ЗУ.docx 28.11.2025 12:22
- Відповідь на скаргу.pdf 28.11.2025 12:22
- цінові пропозиції.pdf 28.11.2025 12:22
- оголошення до торгів.pdf 28.11.2025 12:22
- Скарга із зазначеною помилкою.pdf 28.11.2025 12:22
- Тендерна документаці на електрику 2026.pdf 28.11.2025 12:22
- Тендерна документація для Замовників з БГ.odt 28.11.2025 12:22
- перелік змін.pdf 10.12.2025 10:44
- перелік змін.pdf 11.12.2025 10:37
Дата прийняття скарги до розгляду:
24.11.2025 14:04
Дата розгляду скарги:
04.12.2025 10:00
Місце розгляду скарги:
Антимонопольний комітет України
Дата прийняття рішення про прийняття скарги до розгляду:
26.11.2025 13:20
Дата прийняття рішення про вирішення скарги:
09.12.2025 12:28
Дата виконання рішення Замовником:
11.12.2025 10:37
Коментар замовника щодо усунення порушень:
За рішенням комісії АМКУ від 04.12.2025 № 17990-р/пк-пз за процедурою відкритих торгів з особливостями за кодом ДК 021:2015 09310000-5 «Електрична енергія») , ідентифікатор закупівлі UA-2025-11-20-010716-a на суму 900 000,00 грн., уповноважена особа ГУ ДМС в Закарпатській області вносить зміни в ТД, а саме :
У п.1.2 розділу III Тендерної документації «Інструкція з підготовки тендерної пропозиції»
«1.2. Тендерна пропозиція подається в електронній формі через електронну систему закупівель шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, у яких зазначається інформація про ціну, інші критерії оцінки (у разі їх встановлення замовником), інформація від учасника процедури закупівлі про його відповідність кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям (у разі їх (його) встановлення), наявність/відсутність підстав, установлених у пункті 47 Особливостей і в тендерній документації, та шляхом завантаження необхідних документів, що вимагаються замовником у тендерній документації.
.3.Відповідно до частини третьої статті 12 Закону під час використання електронної системи закупівель з метою подання тендерних пропозицій та їх оцінки документи та дані створюються та подаються з урахуванням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію електронні довірчі послуги".
Учасники процедури закупівлі подають тендерні пропозиції у формі електронного документа чи скан-копій через електронну систему закупівель. Тендерна пропозиція учасника має відповідати ряду вимог:
1) документи мають бути чіткими та розбірливими для читання;
2) тендерна пропозиція учасника повинна бути підписана кваліфікованим електронним підписом (КЕП/УЕП);
3) якщо тендерна пропозиція містить і скановані, і електронні документи, потрібно накласти КЕП/УЕП на тендерну пропозицію в цілому та на кожен електронний документ окремо.
Винятки:
1) якщо електронні документи тендерної пропозиції видано іншою організацією і на них уже накладено КЕП/УЕП цієї організації, учаснику не потрібно накладати на нього свій КЕП/УЕП.
Зверніть увагу: документи тендерної пропозиції, які надані не у формі електронного документа (без КЕП/УЕП на документі), повинні містити підпис уповноваженої особи учасника закупівлі (із зазначенням прізвища, ініціалів та посади особи), а також відбитки печатки учасника (у разі використання) на таких документах (окрім документів, виданих іншими підприємствами / установами / організаціями).
Замовник не вимагає від учасників засвідчувати документи (матеріали та інформацію), що подаються у складі тендерної пропозиції, печаткою та підписом уповноваженої особи, якщо такі документи (матеріали та інформація) надані у формі електронного документа через електронну систему закупівель із накладанням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».
Замовник перевіряє КЕП/УЕП учасника на сайті центрального засвідчувального органу за посиланням https://czo.gov.ua/verify. Під час перевірки КЕП/УЕП повинні відображатися: прізвище та ініціали особи, уповноваженої особи учасника процедури закупівлі, повноваження якої щодо підпису документів тендерної пропозиції підтверджуються відповідно до поданих документів, що вимагаються згідно пп Додатку №4 до цієї тендерної документації.
У разі ненакладення учасником КЕП/УЕП відповідно до умов тендерної документації замовник розміщує повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей в електронній системі закупівель відповідно до Особливостей.»
Пункт скарги
Порядковий номер пункту скарги:
1
Номер:
6fce211779884b95badc490139526d01
Заголовок пункту скарги:
СКАРГА на дискримінаційні умови тендерної документації
Тип пов'язаного елемента:
Скарга на закупівлю
Тип порушення:
Порушення, пов'язані з вимогами законодавства
Ідентифікатор класифікації:
Кваліфікаційні критерії учасників
Тип порушення:
Кваліфікаційні критерії учасників
Опис суті пункту скарги:
Національні стандарти для електричної енергії, яка є предметом закупівлі ДК 021:2015 – 09310000-5 «Електрична енергія» чинними є, зокрема:
ДСТУ EN 50160:2023 «Характеристики напруги електропостачання в електричних мережах загальної призначеності» (EN 50160:2022, IDT) – прийнятий наказом ДП «УкрНДНЦ» від 04.12.2023 № 330, набрав чинності з 08.12.2023 (у частині технічних параметрів – як стандарт якості напруги) та з 01.03.2025 як нова редакція для Кодексу систем розподілу.
ДСТУ 3466-96 «Якість електричної енергії. Терміни та визначення» – чинний з 01.01.1998, встановлює терміни та поняття стосовно якості електричної енергії.
Жоден із цих стандартів не містить вимог щодо:
- наявності у постачальника сертифікатів ДСТУ EN ISO9001:2018 (EN ISO 9001:2015, IDT; ISO 9001:2015,IDT) Системи управління якістю з урахуванням ДСТУ ISO 31000:2018, ISO 31001:2018 IDT;
В «Узагальненні практики розгляду органом оскарження скарг щодо закупівель електричної енергії» від 22.02.2024 АМКУ чітко зазначив, що серед поширених порушень є вимоги до предмета закупівлі, не передбачені національним стандартом, зокрема – вимоги про надання документів щодо сертифікації за стандартами ДСТУ ISO 9001:2015, ISO 14001:2015, ISO 37001, ISO 27001, ISO 28000, ISO 45001 тощо. Як приклади наведено рішення Комісії:
- від 10.05.2023 № 6270-р/пк-пз (UA-2023-04-26-009178-a);
- від 31.08.2023 № 13858-р/пк-пз (UA-2023-08-17-012915-a).
Комітет підкреслив, що:
- системні стандарти ISO 9001, ISO 14001 тощо характеризують систему менеджменту суб’єкта господарювання, а не власне товар «електрична енергія»;
- вимога надання таких сертифікатів у процедурі закупівлі електроенергії є надмірною, не пов’язана із національним стандартом ДСТУ EN 50160 і суперечить пункту 29 Особливостей.
У тендерній документації Замовника міститься вимога, відповідно до якої усі документи тендерної пропозиції учасника мають бути підписані виключно кваліфікованим електронним підписом (КЕП) уповноваженої особи учасника. Можливість використання удосконаленого електронного підпису (УЕП), що базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа, тендерна документація не передбачає.
Скаржник вважає таку вимогу дискримінаційною та такою, що не відповідає законодавству України у сфері електронних довірчих послуг та публічних закупівель, оскільки вона безпідставно виключає з участі суб’єктів господарювання, які у своїй діяльності використовують УЕП, що базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа.
Жодна норма чинного законодавства не містить прямої заборони для приватних юридичних осіб – учасників публічних закупівель – використовувати удосконалений електронний підпис, що базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа, при поданні тендерних пропозицій.
Навпаки, із системного аналізу норм Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (стаття 1), Закону України «Про публічні закупівлі» (частина п’ята статті 22), а також постанов КМУ № 193 від 03.03.2020 та № 1298 від 12.12.2023, випливає, що:
- мета застосування електронного підпису у публічних закупівлях – забезпечити ідентифікацію підписувача та цілісність даних, а не нав’язати конкретний тип носія особистого ключа (захищений токен чи файловий носій);
- удосконалений електронний підпис, що базується на кваліфікованому сертифікаті, забезпечує такий самий рівень ідентифікації особи та перевірки цілісності, як і КЕП;
- держава спеціально врегулювала механізми використання УЕП при наданні електронних публічних послуг (постанова КМУ № 1298), не встановивши заборони на їх застосування у відносинах з приватним сектором.
Установлюючи вимогу лише КЕП без альтернативи КЕП/УЕП, Замовник:
- штучно обмежує коло потенційних учасників, які використовують УЕП для господарської діяльності та мають кваліфіковані сертифікати відкритих ключів;
- вимагає вищий рівень криптографічного захисту (захищений носій), ніж це є необхідним для досягнення цілей Закону у сфері публічних закупівель (ідентифікація підписувача та цілісність даних);
- фактично встановлює додаткову вимогу до форми подання пропозиції, яка не випливає прямо з Закону «Про публічні закупівлі» та Закону «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».
Згідно з частиною четвертою статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі», тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.
3. Порушення прав та інтересів Скаржника.
Скаржник є ліцензованим постачальником електричної енергії, включеним до реєстру ліцензіатів НКРЕКП, та має право брати участь у процедурах закупівель електричної енергії на території України.
Оскаржувані вимоги щодо обов’язкової наявності сертифікатів ДСТУ EN ISO9001:2018 (EN ISO 9001:2015, IDT; ISO 9001:2015,IDT) Системи управління якістю з урахуванням ДСТУ ISO 31000:2018, ISO 31001:2018 IDT, унеможливлюють участь Скаржника у процедурі закупівлі на рівних умовах з іншими учасниками, незважаючи на наявність чинної ліцензії і можливість забезпечити належну якість електричної енергії відповідно до ДСТУ EN 50160:2023.
За відсутності змін до тендерної документації Скаржник або змушений утриматися від подання пропозиції, або його пропозицію буде відхилено виключно через невідповідність дискримінаційним вимогам, не передбаченим законодавством.
Вимога використовувати виключно КЕП, за відсутності законодавчої заборони на використання УЕП, що базується на кваліфікованому сертифікаті, та за наявності нормативного врегулювання УЕП у постанові КМУ № 1298, є саме такою вимогою, яка:
- не має об’єктивного зв’язку з предметом закупівлі та цілями Закону
- ставить у гірше становище учасників, які легітимно використовують УЕП у своїй діяльності;
- зменшує конкуренцію, оскільки не всі потенційні учасники мають КЕП на захищених носіях, але мають УЕП, що відповідає вимогам Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».
Це порушує принципи недискримінації, рівного ставлення, відкритості та добросовісної конкуренції, встановлені ст. 5 Закону.
ДСТУ EN 50160:2023 «Характеристики напруги електропостачання в електричних мережах загальної призначеності» (EN 50160:2022, IDT) – прийнятий наказом ДП «УкрНДНЦ» від 04.12.2023 № 330, набрав чинності з 08.12.2023 (у частині технічних параметрів – як стандарт якості напруги) та з 01.03.2025 як нова редакція для Кодексу систем розподілу.
ДСТУ 3466-96 «Якість електричної енергії. Терміни та визначення» – чинний з 01.01.1998, встановлює терміни та поняття стосовно якості електричної енергії.
Жоден із цих стандартів не містить вимог щодо:
- наявності у постачальника сертифікатів ДСТУ EN ISO9001:2018 (EN ISO 9001:2015, IDT; ISO 9001:2015,IDT) Системи управління якістю з урахуванням ДСТУ ISO 31000:2018, ISO 31001:2018 IDT;
В «Узагальненні практики розгляду органом оскарження скарг щодо закупівель електричної енергії» від 22.02.2024 АМКУ чітко зазначив, що серед поширених порушень є вимоги до предмета закупівлі, не передбачені національним стандартом, зокрема – вимоги про надання документів щодо сертифікації за стандартами ДСТУ ISO 9001:2015, ISO 14001:2015, ISO 37001, ISO 27001, ISO 28000, ISO 45001 тощо. Як приклади наведено рішення Комісії:
- від 10.05.2023 № 6270-р/пк-пз (UA-2023-04-26-009178-a);
- від 31.08.2023 № 13858-р/пк-пз (UA-2023-08-17-012915-a).
Комітет підкреслив, що:
- системні стандарти ISO 9001, ISO 14001 тощо характеризують систему менеджменту суб’єкта господарювання, а не власне товар «електрична енергія»;
- вимога надання таких сертифікатів у процедурі закупівлі електроенергії є надмірною, не пов’язана із національним стандартом ДСТУ EN 50160 і суперечить пункту 29 Особливостей.
У тендерній документації Замовника міститься вимога, відповідно до якої усі документи тендерної пропозиції учасника мають бути підписані виключно кваліфікованим електронним підписом (КЕП) уповноваженої особи учасника. Можливість використання удосконаленого електронного підпису (УЕП), що базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа, тендерна документація не передбачає.
Скаржник вважає таку вимогу дискримінаційною та такою, що не відповідає законодавству України у сфері електронних довірчих послуг та публічних закупівель, оскільки вона безпідставно виключає з участі суб’єктів господарювання, які у своїй діяльності використовують УЕП, що базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа.
Жодна норма чинного законодавства не містить прямої заборони для приватних юридичних осіб – учасників публічних закупівель – використовувати удосконалений електронний підпис, що базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа, при поданні тендерних пропозицій.
Навпаки, із системного аналізу норм Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (стаття 1), Закону України «Про публічні закупівлі» (частина п’ята статті 22), а також постанов КМУ № 193 від 03.03.2020 та № 1298 від 12.12.2023, випливає, що:
- мета застосування електронного підпису у публічних закупівлях – забезпечити ідентифікацію підписувача та цілісність даних, а не нав’язати конкретний тип носія особистого ключа (захищений токен чи файловий носій);
- удосконалений електронний підпис, що базується на кваліфікованому сертифікаті, забезпечує такий самий рівень ідентифікації особи та перевірки цілісності, як і КЕП;
- держава спеціально врегулювала механізми використання УЕП при наданні електронних публічних послуг (постанова КМУ № 1298), не встановивши заборони на їх застосування у відносинах з приватним сектором.
Установлюючи вимогу лише КЕП без альтернативи КЕП/УЕП, Замовник:
- штучно обмежує коло потенційних учасників, які використовують УЕП для господарської діяльності та мають кваліфіковані сертифікати відкритих ключів;
- вимагає вищий рівень криптографічного захисту (захищений носій), ніж це є необхідним для досягнення цілей Закону у сфері публічних закупівель (ідентифікація підписувача та цілісність даних);
- фактично встановлює додаткову вимогу до форми подання пропозиції, яка не випливає прямо з Закону «Про публічні закупівлі» та Закону «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».
Згідно з частиною четвертою статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі», тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.
3. Порушення прав та інтересів Скаржника.
Скаржник є ліцензованим постачальником електричної енергії, включеним до реєстру ліцензіатів НКРЕКП, та має право брати участь у процедурах закупівель електричної енергії на території України.
Оскаржувані вимоги щодо обов’язкової наявності сертифікатів ДСТУ EN ISO9001:2018 (EN ISO 9001:2015, IDT; ISO 9001:2015,IDT) Системи управління якістю з урахуванням ДСТУ ISO 31000:2018, ISO 31001:2018 IDT, унеможливлюють участь Скаржника у процедурі закупівлі на рівних умовах з іншими учасниками, незважаючи на наявність чинної ліцензії і можливість забезпечити належну якість електричної енергії відповідно до ДСТУ EN 50160:2023.
За відсутності змін до тендерної документації Скаржник або змушений утриматися від подання пропозиції, або його пропозицію буде відхилено виключно через невідповідність дискримінаційним вимогам, не передбаченим законодавством.
Вимога використовувати виключно КЕП, за відсутності законодавчої заборони на використання УЕП, що базується на кваліфікованому сертифікаті, та за наявності нормативного врегулювання УЕП у постанові КМУ № 1298, є саме такою вимогою, яка:
- не має об’єктивного зв’язку з предметом закупівлі та цілями Закону
- ставить у гірше становище учасників, які легітимно використовують УЕП у своїй діяльності;
- зменшує конкуренцію, оскільки не всі потенційні учасники мають КЕП на захищених носіях, але мають УЕП, що відповідає вимогам Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».
Це порушує принципи недискримінації, рівного ставлення, відкритості та добросовісної конкуренції, встановлені ст. 5 Закону.
Вимоги:
Зобов'язати замовника внести зміни до тендерної документації
×
-
Виключити з Додатку № 2 посилання на ДСТУEN ISO9001:2018 (EN ISO 9001:2015, IDT; ISO 9001:2015,IDT) Системи управління якістю з урахуванням ДСТУ ISO 31000:2018, ISO 31001:2018 IDT, як обов’язкову вимогу до предмета закупівлі (залишивши вимогу відповідності параметрам ДСТУ EN 50160:2023). Виключити з Розділ ІІІ. Тендерної документації « Інструкція з підготовки тендерної пропозиції» вимогу щодо підписання пропозиції виключно КЕП
Запити Органу оскарження
Номер:
95c54923e079417d9da40784956b4ef4
Тема запиту:
описка по тексту скарги в назві Замовника
Текст запиту:
Скаржником в першому абзаці скарги помилково зазначено, що «Відповідно до оголошення № UA-2025-11-20-010716-a, яке розміщене на авторизованому електронному майданчику на веб-порталі Уповноваженого органу 20 листопада 2025 року (https://prozorro.gov.ua/uk/tender/UA-2025-11-20-010716-a) Замовником – Калинівський ліцей Дубівської селищної ради Тячівського району Закарпатської області, було оголошено процедуру відкритих торгів (відкритих торгів з особливостями) на закупівлю Електричної енергії.»
Вірним є «Відповідно до оголошення № UA-2025-11-20-010716-a, яке розміщене на авторизованому електронному майданчику на веб-порталі Уповноваженого органу 20 листопада 2025 року (https://prozorro.gov.ua/uk/tender/UA-2025-11-20-010716-a) Замовником – Головне управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області , було оголошено процедуру відкритих торгів (відкритих торгів з особливостями) на закупівлю Електричної енергії.»
Дата опублікування:
27.11.2025 18:14
Номер:
88f39ca324624ae2b5715bdea04f4b08
Тема запиту:
Відповідь на скаргу по умовах тендерної документації
Текст запиту:
У Додатку № 2 до тендерної документації Замовник передбачив, що: «Параметри якості електричної енергії в нормальних умовах експлуатації повинні відповідати параметрам, визна-ченим у ДСТУ EN 50160:2023 «Характеристики напруги електропостачання в електричних ме-режах загальної призначеності» (EN 50160:2022, IDT). ДСТУ EN ISO 9001:2018 (EN ISO 9001:2015, IDT; ISO 9001:2015, IDT) Системи управління якістю з урахуванням ДСТУ ISO 31000:2018, ISO 31001:2018 IDT.»
Замовник здійснює закупівлю у відповідності до вимог Закону України «Про публічні закупівлі» (надалі – Закон) з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» (далі – Особливості).
Згідно пункту 1 Особливостей, ці особливості встановлюють порядок та умови здійснення публічних закупівель (надалі - закупівлі) товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі” (далі - замовники), із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування.
Відповідно до пункту 28 Особливостей, тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих Особливостей.
Предметом цієї закупівлі є електрична енергія за кодом ДК 021:2015: 09310000-5 «Електрична енергія», яка є специфічним товаром та її постачання нерозривно пов’язане з наданням електропостачальником відповідних послуг споживачу. Функції національного органу стандартизації виконує Державне підприємство “Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості” відповідно до Розпорядження КМУ від 26.11.2014 р. № 1163-р «Про визначення державного підприємства, яке виконує функції національного органу стандартизації».
Система сертифікації якості ISO (ІСО) проводиться на відповідність міжнародним стандартам, встановленим Міжнародною Організацією по Стандартизації (ISO,International Organization for Standardization). Організація ISO не проводить сертифікацію, а тільки розробляє стандарти відповідності. Функція сертифікації переходить на національні акредитовані установи, які займаються впровадженням стандартів на підприємстві, видають сертифікати та проводять наглядовий аудит.
Одним із доказів необхідного рівня якості товарів чи наданих послуг є підтвердження відповідності технічних і споживчих характеристик товару (послуги тощо) загальновизнаним вимогам (ДСТУ, ГОСТ, ТУ) шляхом проведення незалежної оцінки або
сертифікації.
З метою вибору надійного, відповідального та добросовісного постачальника, діяльність якого відповідає вимогам чинного законодавства України, замовник зазначає інші вимоги до учасника закупівлі (майбутнього постачальника) згідно з абзацом першим частини третьої статті 22 Закону, зокрема, щодо необхідності підтвердження впровадження ним та підтвердження їхньої відповідності системам управління (менеджменту), а саме:
- ISO 9001:2015 «Системи управління якістю. Вимоги» (ДСТУ прийнято та введено в дію з 01.07.2016 року відповідно до наказу Державного підприємства "Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості" від 21.12.2015 № 203);
-ISO 14001:2015 «Системи екологічного управління. Вимоги та настанови щодо застосування» (ДСТУ прийнято та введено в дію з 01.07.2016 року відповідно до наказу Державного підприємства "Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості" від 21.12.2015 № 203);
- ISO 45001:2019 (ISO 45001:2018) «Системи управління охороною здоров’я та безпекою праці. Вимоги та настанови щодо застосування» (ДСТУ прийнято та введено в дію з 01.01.2021 року відповідно до наказу Державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 26.12.2019 р. № 502);
- ISO/ІЕС 27001:2022 «Інформаційні технології Методи захисту. Системи управління інформаційною бепекою» (ДСТУ прийнято та введено в дію з 01.01.2017 року відповідно до наказу Державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 18.12.2015 р. №193);
- ISO 37001:2018 «Системи управління щодо протидії корупції. Вимоги та настанови щодо застосування» (ДСТУ прийнято та введено в дію з 01.01.2020 року відповідно до наказу Державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 18.12.2018 р. №507);
- ISO 27701 «Методи безпеки. Розширення для управління інформацією про конфіденційність. Вимоги та вказівки»;
- ISO 50001:2018 «Системи управління енергетчним менеджментом. Вимоги».
Відповідно до норм частини третьої статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі», тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації.
Наявність в учасника вказаного в тендерній документації сертифікату про відповідність системи управління якістю учасника вимогам ISO 9001:2015 (або ДСТУ ISO 9001:2018) гарантує якісне виконання своїх зобов’язань щодо постачання електричної енергії, оскільки одним з основних принципів побудови якості системи менеджменту відповідно до вимог Стандартів ISO 9001:2015 (або ДСТУ ISO 9001:2018) є орієнтація на Замовника та процесний підхід до діяльності, де діяльність складається з ряду взаємозалежних процесів, при цьому вихідні дані одного процесу є вхідними даними для наступного, тому процесний підхід полягає в системній діяльності по визначенню процесів, їхньої послідовності й взаємодії, управлінню процесами й зв’язками між ними, що попереджуватиме безсистемні дії працівників різних підрозділів, що повинні взаємодіяти між собою і є обов’язковою умовою для зберігання відповідності замовника Стандартам якості.
Наявність в учасника сертифікату про відповідність системи управління якістю учасника вимогам ISO 9001:2015 (або ДСТУ ISO 9001:2018) свідчитиме про те, що на підприємстві правильно побудовані бізнес-процеси та приймаються найбільш оптимальні управлінські рішення, які впливають на якісне виконання своїх зобов’язань щодо постачання електричної енергії, в тому числі своєчасність його поставки Споживачу, в даному випадку ГУ ДМС у Закарпатській області.
Таким чином, вимога тендерної документації щодо надання учасниками процедури закупівлі сертифікату про відповідність системи управління якістю учасника вимогам ISO 9001:2015 (або ДСТУ ISO 9001:2018) є обґрунтованою та такою, що не суперечить положенням статтями 5, 22 Закону України «Про публічні закупівлі».
Згідно із нормами частини п’ятої статті 23 Закону України «Про публічні закупівлі» замовник може вимагати від учасників підтвердження того, що пропоновані ними товари, послуги чи роботи за своїми екологічними чи іншими характеристиками відповідають вимогам, установленим у тендерній документації.
Враховуючи те, що товар буде використовуватися в державній установі, де одночасно тривалий час перебувають велика кількість працівників та одержувачів адміністративних послуг, постає питання гігієнічної та екологічної безпеки товару.
Керуючись нормами пункту третьої та пункту 4 частини другої статті 22 та нормами частини 3 статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі» замовник включив до вимог тендерної документації необхідність надання учасниками в складі тендерних пропозицій сертифікату ISO 14001:2015 в якості підтвердження того факту, що учасники постачатимуть товар і під час постачання буде дотримуватися екологічна безпека та захист довкілля.
Слід зазначити, що згідно пункту 0.2 стандарту ISO 14001 метою системи екологічного менеджменту є, зокрема:
- захист навколишнього середовища за рахунок запобігання або зниження негативного впливу на нього;
- покращення екологічних показників;
- зниження можливого негативного впливу екологічних умов на організацію та інше.
Впровадження системи екологічного менеджменту має забезпечити, зокрема, системний підхід до екологічного управління. При цьому згідно пункту 1 стандарту ISO 14001 стандарт ISO 14001 може бути застосований в будь- якій організації незалежно від її розміру, типу або характеру діяльності.
Отримання сертифікату про відповідність ISO 14001 не є обов’язковим при здійсненні господарської діяльності суб’єктами господарювання, але його наявність дозволить переконатися, що учасником будуть дотримані вказані вище положення.
Таким чином, вимога тендерної документації щодо надання сертифікату про відповідність системи екологічного управління учасника вимогам ISO 14001:2015 встановлена замовником, керуючись чинним законодавством України, і відповідає положенню частини четвертої статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі» та не містить вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.
Звертаємо увагу, що отримати зазначений сертифікат може будь-яке підприємство (організація, установа), що організувало свою діяльність у відповідності до цього стандарту.
ДСТУ ISO 37001:2018 «Системи управління щодо протидії корупції. Вимоги та настанови щодо застосування», прийнятий як національний стандарт, гармонізований з європейським стандартом методом перекладу з набранням чинності з 01.01.2020 за наказом Державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 18.12.2018 № 507 (далі — ДСТУ ISO 37001:2018).
ДСТУ ISO 37001:2018 установлює вимоги та надає настанову для встановлення, упровадження, підтримки, перегляду та вдосконалення системи управління щодо протидії корупції. Система може бути автономною або інтегрованою в загальну систему управління. У ДСТУ ISO 37001:2018 розглянуто такі аспекти, що стосуються діяльності організації:
1. хабарництво у державних, приватних та неприбуткових галузях економіки;
2. давання хабарів організацією;
3. давання хабарів персоналом організації, що діє від імені організації чи на її користь;
4. давання хабарів бізнес-партнерами організації, що діють від імені організації чи на її користь;
5. отримання хабарів організацією;
6. отримання хабарів персоналом організації / бізнес-партнерами організації;
7. отримання хабарів бізнес-партнерами організації;
8. пряме та непряме хабарництво (наприклад, хабар, запропонований чи отриманий третьою стороною або за її посередництвом).
ДСТУ ISO 37001:2018 застосовують лише до хабарництва. Він установлює вимоги та надає настанови щодо системи управління, яка призначена допомогти організації попередити, виявити та реагувати на хабарництво, виконувати закони щодо протидії корупції та добровільні зобов’язання, які можуть бути застосовані до її діяльності.
Боротьба та протидія корупції є пріоритетним завданням в Україні в умовах війни, тому Замовником встановлено наявність в учасника вказаного вище сертифікату.
Станом на сьогодні отримати сертифікат ДСТУ ISO 37001:2018 "Системи управління щодо протидії корупції. Вимоги та настанови щодо застосування" може будь-яка фізична особа, фізична особа - підприємець чи юридична особа - резидент або нерезидент, у тому числі об’єднання учасників, що організувала свою діяльність у відповідності до цього стандарту.
Позиція з аналогічного питання викладена в рішенні Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель № 19497-р/пк-пз від 27.08.2021.
Враховуючи вимоги пункту 31 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і містить відомості, визначені частиною другою статті 22 Закону. Відповідно до пункту 28 Особливостей та статті 22 Закону тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації. Правомірність включення вимоги щодо наявності відповідного сертифікату до тендерної документації підтверджується Законом України «Про стандартизацію» та наказом ДП «УкрНДНЦ» №104 від 03.06.2020, яким прийнято та надано чинності ISO 50001:2018.
Цей стандарт установлює вимоги щодо розроблення, упровадження, підтримання в робочому стані та поліпшення системи енергетичного менеджменту. Очікуваним результатом є надання організації можливості реалізувати системний підхід до досягнення постійного поліпшення енергетичної результативності та систем енергетичного менеджменту.
Відповідно стандарт може застосовувати будь-яка організація, незалежно від її типу, розміру, складності, географічного місцезнаходження, організаційної культури або продуктів і послуг, які вона надає.
Таким чином, не лише виробник, але і будь-який інший суб’єкт (дистриб’ютор, постачальник, тощо) має можливість провадити ISO 50001:2018 у власну господарську діяльність, а отже – не обмежений в проведенні сертифікації по системі енергетичного менеджменту.
Наголошуємо на тому, що єдиним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері публічних закупівель є Антимонопольний комітет України.
Саме існуючою практикою АМКУ як органу оскарження в сфері публічних закупівель, керувався замовник, під час складання тендерної документації на закупівлю, а саме: рішеннями № 1137-р/пк-пз від 01.02.2023, № 852-р/пк-пз від 25.01.2023, № 14-р/пк-пз від 02.01.2023, № 5362-р/пк-пз від 09.08.2022 року.
Звертаємо вашу увагу, що вимоги тендерної документації щодо підтвердження учасниками впровадження та їхньої відповідності вищезазначеним системам управління (менеджменту) не є кваліфікаційним критерієм або вимогами до предмета закупівлі (вимогами щодо сертифікації електричної енергії) у розумінні Закону та цієї тендерної документації, а як зазначено вище, включені до тендерної документації керуючись абзацом першим частини третьої статті 22 Закону. Пунктом 28 Особливостей визначено, що тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей. Отже, замовником при складанні цієї тендерної документації дотримано вимоги чинного законодавства, тендерна документація не містить вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.
Окрім того, Сертифікати є необхідними документами для підтвердження технічних характеристик товару та гарантією надійності постачальника.
Частиною першою ст.1 Закону України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності» встановлено, що сертифікація це підтвердження відповідності третьою стороною, яке стосується продукції, процесів, послуг, систем або персоналу. Колегія судів Касаційного адміністративного суду Верховного суду з постановою від 24.06.2020 у справі №826/15639/17 виклала позицію, що хоча виробництво не підлягає обов’язковій сертифікації, це не позбавляє учасника можливості отримати сертифікат у добровільному порядку з тим, щоб дотриматися умов конкурсу (торгів). Таким чином, можливість встановлення замовниками у тендерній документації умови надання учасниками у складі тендерної документації сертифікатів відповідності чи сертифікатів якості не є дискримінаційною. Таким чином, Замовник має на меті співпрацювати з добросовісним учасником, який керується у своїй діяльності міжнародними стандартами. Ця вимога не обмежує конкуренцію та не вбачається як дискримінаційною.
Зважаючи на усе вищевикладене, Замовником сформульовано базові вимоги до постачальника електричної енергії, які б забезпечили таку стабільність постачання.
Таким чином, підсумовуючи вищевикладене, Замовник дійшов висновку про відсутність підстав для внесення змін до тендерної документації, адже остання складена у відповідності до вимог законодавства.
2. Вимога щодо підписання пропозиції виключно КЕП
Закон України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад та встановлює основні вимоги щодо підготовки замовниками тендерної документації.
На період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування під час здійснення публічних закупівель замовники керуються особливостями здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі — Особливості).
Відповідно до пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей. Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 22 Закону тендерна документація повинна містити інструкцію з підготовки тендерних пропозицій, зокрема, спосіб подання тендерної пропозиції учасником.
В силу норми частини третьої ст. 12 Закону під час використання ЕСЗ з метою подання ТП/пропозицій та їх оцінки документи та дані створюються та подаються з урахуванням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги".
Водночас відповідно до частини п’ятої статті 22 Закону замовникам забороняється вимагати від учасників засвідчувати документи (матеріали та інформацію), що подаються у складі тендерної пропозиції, печаткою та підписом уповноваженої особи, якщо такі документи (матеріали та інформація) надані у формі електронного документа через електронну систему закупівель із накладанням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».
Так, на виконання вимог Закону наказом Мінекономрозвитку від 11.06.2020 № 1082, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 01.07.2020 за № 610/34893, затверджено Порядок розміщення інформації про публічні закупівлі (далі — Порядок № 1082).
Пунктом 3 Порядку № 1082 передбачено, зокрема, що розміщення інформації в електронній системі закупівель здійснюється замовником / ЦЗО / учасником / постачальником / органом оскарження / органами державного фінансового контролю шляхом заповнення електронних полів, визначених адміністратором і реалізованих в електронній системі закупівель, та завантаження відповідних документів через автоматизоване робоче місце замовника / ЦЗО / учасника / постачальника / органу оскарження / органів державного фінансового контролю. Після внесення інформації в електронні поля на неї накладається кваліфікований електронний підпис посадової особи. Інформація, що заповнюється в електронних полях, може відображатися на вебпорталі у вигляді документа, доступного для друку. Оприлюднення інформації на вебпорталі здійснюється електронною системою закупівель автоматично.
Основною ж із переваг накладання КЕП є те, що дійсність кваліфікованого електронного підпису можливо перевірити на сайті центрального засвідчувального органу, що унеможливлює виникнення сумнівів в ідентичності особи, яка уповноважена на підписання документів.
Однак в Додатку 4 «Перелік документів та/або інформації, які подаються Учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції в пункті 4.5 вказано « Кваліфікований електронних підпис (КЕП)/ удосконалений електронний підпис(УЕП), накладений на тендерну пропозицію відповідно до вимог тендерної документації».
Дата опублікування:
28.11.2025 12:22