0 800 330 331
Увійти /
  • Відкриті торги з особливостями
  • Однолотова
  • КЕП

Реконструкція системи електропостачання з встановленням сонячної електростанції на території КУ Сумська СШ №25, м. Суми за адресою: м. Суми, вул. Гарбузівська, 80 (ДК 021:2015, код 45214000-0 «Будівництво освітніх та науково-дослідних закладів»)

Пропозиції розглянуті

період кваліфікації завершився 196 днів назад

7 832 161.20 UAH з ПДВ
Період оскарження: 11.11.2025 17:01 - 23.11.2025 00:00
Скарга
Задоволена, очікує виконання
КЕП

Скарга

Номер: 1ba904d3be6740239c9a0b96938e5bc8
Пов'язана кваліфікація: ТОВ "ТОП ФАЄР", UA-EDR 42082117
Ідентифікатор запиту: UA-2025-11-11-016205-a.b1
Назва: Скарга
Скарга:
Пов'язані документи: Учасник Орган оскарження Замовник
Дата прийняття скарги до розгляду: 29.12.2025 19:20
Дата розгляду скарги: 07.01.2026 10:00
Місце розгляду скарги: Антимонопольний комітет України
Дата прийняття рішення про прийняття скарги до розгляду: 31.12.2025 13:14
Дата прийняття рішення по скарзі: 09.01.2026 15:58
Автор: ТОВ "ТОП ФАЄР", Михайло Подоляк +380976619363 topfire2022@ukr.net

Пункт скарги

Порядковий номер пункту скарги: 1
Номер: 19e45efd3edd4c83b0b86853b1a85858
Заголовок пункту скарги: Неправомірне відхилення
Тип пов'язаного елемента: Скарга на кваліфікацію
Тип пов'язаного елемента: b5c578c655cd47e5ac7896a0be34a6f5
Тип порушення: Порушення, пов'язані з вимогами законодавства
Ідентифікатор класифікації: Технічна специфікація предмета закупівлі
Тип порушення: Технічна специфікація предмета закупівлі
Опис суті пункту скарги: З даним рішення замовника не погоджуємося та аргументуємо це наступним.

1. Замовник вказує, що сертифікати на фотоелектричні модулі, інвертори гібридні та батареї акумуляторні видані неакредитованим органом та не відповідають ЗУ «Про технічні регламенти та оцінку відповідностей»
Документація не містила вимог щодо органу яким повинні бути видані сертифікати відповідності. Документація не містила окремих вимог що орган що проводив сертифікацію повинен бути акретитованим НААУ. Частина 1 статті 5 ЗУ «Про акредитацію органів з оцінки відповідності» передбачає такий принцип як – ДОБРОВІЛЬНІСТЬ. Тому органи сертифікація є добровільною а не обов’язковою.
В складі тендерної пропозиції ТОВ «ТОП ФАЄР» надав сертифікати у повній відповідності до вимог що були встановлені замовником в ТД а саме:
- На фотоелектричні модулі надано сертифікат що підтверджує їх відповідність вимогам п.п. 5.2.1, 5.2.2, 5.2.3, 5.3.8.1 ДСТУ EN IEC 61730-1:2018
- На гібридні інвертори надано сертифікат що підтверджує відповідність вимогам пунктів 5.1.3, 5.1.4, 5.1.5, 5.1.6, 14.8.1.1 ДСТУ EN 62109-1:2014, пунктів 4.7.4.5, 4.8, 4.8.1, 7.3.10, 5.3.2.8 ДСТУ EN 62109-2:2014, розділу 8 ДСТУ EN 61000-6-1:2015, розділу 7 ДСТУ EN 61000-6-3:2015
- На акумулятори надано сертифікат що підтверджує відповідність вимогам пунктів 5.2, 7.3.2, 7.3.3, 9.2, 9.4 ДСТУ EN 62133-2:2022; пунктам 5.5, 5.6.2, 9, розділу 10 ДСТУ EN 62619:2022; пункту 5.1 ДСТУ EN 62620:2022; пунктів 5.1, 5.2 ДСТУ EN 61960-3:2022, розділів 4, 5 ДСТУ EN 55024:2014
Тому ТОВ «ТОП ФАЄР» не порушив умов тендерної документації

2. Замовник вказує що Декларації на обладнання оформлені з порушенням Закону України
«Про технічні регламенти та оцінку відповідності». Тому повідомляємо, що документація не містила окремих вимог, щодо того що декларації повинні бути оформлені відповідно до Закону України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності». Також Замовник вказує, що Декларація не відповідає певній формі. Проте тендерною документацією не було встановлено вимог щодо того за якою формою повинна бути складена декларація.
В документації Замовник вказав надати в складі пропозиції Декларація про відповідність на інвертора гібридні щодо відповідності вимогам:
- Технічного регламенту обмеження використання деяких небезпечних речовин в електричному та електронному обладнанні, затвердженого Постановою КМУ від 10.03.2017 №139;
- Технічного регламенту з електромагнітної сумісності обладнання, затвердженого Постановою КМУ від 16 грудня 2015 р. № 1077;
- Технічного регламенту низьковольтного електричного обладнання, затвердженого Постановою КМУ від 16 грудня 2015 р. № 1067.
Тобто замовник встановив, що Декларація повинна підтвердити що інвертор гібридний відповідає вимогам Постанов КМУ - від 10.03.2017 №139; від 16 грудня 2015 р. № 1077 та від 16 грудня 2015 р. № 1067.
ТОВ «ТОП ФАЄР» виконав дану умову документації та надав в складі пропозиції Декларацію, що підтверджує що інвертор гібридний відповідає вимогам вище зазначених Постанов КМУ, надаємо скриншот

Документація не містила окремих вимог, що саме Декларація повинна бути складена за формою наведеною в даних Постановах КМУ, та не містила вимог, щодо органу який повинен видати декларацію, та не містила вимог щодо того хто повинен підписати дану декларацію.
Тому Учасник ТОВ «ТОП ФАЄР» не порушив вимог тендерної документації, та надав ту декларацію з тією інформацією які вимагалася умовами ТД.
3. Що стосується протоколів випробувань то замовник вказує, що вони видані неакредитованим органом, проте документація не містила окремих вимог щодо того якими органами повинно було проведене випробування. Тому учасник не порушив умов документації.
Замовник вказує що на протоколі відсутня дата. Проте замовником не встановлювалося окремих вимог в який саме період повинна бути проведене випробовування, та документація не містила окремих вимог щодо того яка інформація повинна міститися в протоколах.
Тому учасник ТОВ «ТОП ФАЄР» не порушив умов тендерної документації в цій частині

4. Замовник в протоколі відхилення зазначає - щодо поданих сертифікатів відповідності, то вони не містять відомостей щодо підстав їх видачі, зокрема посилань на протоколи випробувань або інші документи. Тому повідомляємо, що документація не містила окремих вимог щодо інформація яка повинна міститися Сертифікатах. Тому учасник ТОВ «ТОП ФАЄР» не порушив вимог тендерної докуменетації.
×
  • Назва доказу:
    Сертифікати, Протоколи, Декларація
  • Повʼязаний документ:
    Сертифікати.pdf
Вимоги: Зобов’язати замовника скасувати рішення про відхилення тендерної пропозиції скаржника
×
  • Скасувати рішення про відхилення тендерної пропозиції.

Запити Органу оскарження

Номер: 86a95a81ea7e477f8d4a01ddf746fb58
Тема запиту: Пояснення по суті скарги
Текст запиту: Суть заперечень Скаржника фактично зводиться до твердження про те, що сам факт подання певних документів нібито є достатнім підтвердженням відповідності продукції, незалежно від їх змісту, суб’єкта видачі та відповідності вимогам законодавства. Зазначена позиція є юридично хибною та такою, що суперечить усталеній практиці контролюючих органів, відповідно до якої Замовник зобов’язаний оцінювати не лише наявність документів у складі тендерної пропозиції, але й їх юридичну чинність, належність та здатність підтверджувати відповідність предмета закупівлі встановленим вимогам. 1. Щодо обов’язковості дотримання технічних регламентів та тверджень про добровільність оцінки відповідності 1.1. У поданій скарзі Скаржник зазначає, що, на його думку, Замовник відхилив тендерну пропозицію з підстави того, що сертифікати відповідності на фотоелектричні модулі, інвертори гібридні та батареї акумуляторні видані неакредитованим органом та, відповідно, не відповідають вимогам Закону України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності». Також Скаржник зазначає, що тендерна документація не містила вимог щодо органу яким повинні бути видані сертифікати відповідності. Водночас така позиція Скаржника не відповідає фактичному змісту протоколу відхилення, є його довільним тлумаченням та свідчить про підміну правових підстав, викладених Замовником. У протоколі відхилення Замовник чітко та однозначно зазначив, що відповідно до статей 25, 35 та 41 Закону України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності», для виконання завдань з оцінки відповідності у випадках, визначених технічними регламентами, повинні або можуть бути залучені виключно: - призначені органи з оцінки відповідності; - визнані незалежні організації (у передбачених законом випадках); - акредитовані внутрішні органи виробників. Таким чином, Замовник не обмежувався виключно критерієм до наявності акредитації НААУ, як це помилково та маніпулятивно подає Скаржник, а обґрунтовував відхилення відсутністю у суб’єкта, який видав документи, будь-якого належного правового статусу, передбаченого законодавством у сфері технічного регулювання. Крім того, доводи Скаржника про те, що тендерна документація нібито не містила вимог щодо органу, яким повинні бути видані документи з оцінки відповідності, є необґрунтованими та такими, що ґрунтуються на хибному тлумаченні норм законодавства. Тендерна документація Замовника прямо вимагала подання декларації про відповідність, що підтверджує відповідність продукції вимогам конкретних технічних регламентів, а саме Технічного регламенту № 139, Технічного регламенту № 1077 та Технічного регламенту № 1067. Зазначені технічні регламенти є нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України, положення яких мають обов’язковий характер та застосовуються незалежно від того, чи відтворені їх приписи дослівно у тендерній документації. Також в тендерній документації Замовником вимагається протоколи випробувань щодо визначення рівнів регульованих небезпечних речовин (зокрема: свинцю, ртуті, кадмію, шестивалентного хрому) в електротехнічній продукції, виконаних відповідно до вимог розділу 6 ДСТУ EN 62321:2014 та/або еквівалентних стандартів EN/IEC. При цьому вимоги щодо обмеження використання небезпечних речовин у електричному та електронному обладнанні встановлено саме Технічним регламентом № 139, а стандарт ДСТУ EN 62321:2014 визначає методологію та порядок проведення випробувань для підтвердження дотримання вимог зазначеного регламенту. Таким чином, тендерна документація містить обов’язкові вимоги технічного регламенту та стандартизований спосіб підтвердження таких вимог шляхом проведення випробувань. Отже, твердження Скаржника про те, що Замовник не встановлював вимог щодо органу яким повинні бути видані та не вимагав відповідності технічним регламентам - не відповідає фактичному змісту тендерної документації та є маніпулятивним. Відповідно до статей 24, 25, 35 та 41 Закону України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності», оцінка відповідності вимогам технічних регламентів може здійснюватися виключно в порядку та з дотриманням процедур, визначених відповідними технічними регламентами, а також із залученням лише тих суб’єктів, які прямо визначені законом. Закон імперативно встановлює, що для виконання завдань з оцінки відповідності повинні або можуть бути залучені виключно: - призначені органи з оцінки відповідності; - визнані незалежні організації (у випадках, прямо передбачених законом); - акредитовані внутрішні органи виробників (у межах процедур, визначених технічними регламентами). Таким чином, вимога щодо належного статусу суб’єкта, який видає документи про відповідність, випливає безпосередньо з закону та технічних регламентів, а не з дискреційного волевиявлення Замовника. Відповідно до Закону України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності» технічний регламент є нормативно-правовим актом, положення якого є обов’язковими до виконання для всіх суб’єктів господарювання, що вводять продукцію в обіг на території України. 1.2. Посилання Скаржника на принцип добровільності акредитації, передбачений Законом України «Про акредитацію органів з оцінки відповідності», є юридично некоректним та не має правового значення у спірних правовідносинах, оскільки у даному випадку мова йде не про добровільну оцінку відповідності, а про підтвердження відповідності продукції вимогам обов’язкових технічних регламентів, що є передумовою її введення в обіг та експлуатацію на території України. Принцип добровільності акредитації означає право суб’єкта господарювання звернутися або не звернутися за акредитацією, однак не надає жодних прав видавати документи про відповідність у сфері обов’язкових технічних регламентів без наявності передбачених законом повноважень. Згідно зі статтею 24 Закону України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності», добровільна оцінка відповідності здійснюється виключно у випадках, коли її проведення не вимагається технічними регламентами. Натомість у даному випадку предмет спору — фотоелектричні модулі, інвертори гібридні та акумуляторні батареї — підпадає під дію обов’язкових технічних регламентів, зокрема: - Технічного регламенту низьковольтного електричного обладнання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 р. № 1067 (далі - Технічний регламент № 1067); - Технічного регламенту з електромагнітної сумісності обладнання затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 р. № 1077 (далі - Технічний регламент № 1077); - Технічного регламенту обмеження використання деяких небезпечних речовин в електричному та електронному обладнанні, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 10 березня 2017 р. № 139 (далі - Технічний регламент № 139), що прямо виключає можливість підтвердження відповідності продукції у довільний або «добровільний» спосіб. Отже, добровільність акредитації не означає допустимість використання документів, виданих суб’єктами, які: - не є призначеними органами з оцінки відповідності; - не є акредитованими органами або лабораторіями; - не передбачені технічними регламентами як допустимі учасники процедур оцінки відповідності. Отже, документи про відповідність, оформлені в межах добровільної оцінки або видані суб’єктами, які не мають статусу призначених органів з оцінки відповідності, акредитованих органів або акредитованих внутрішніх органів виробника, не можуть визнаватися належними доказами відповідності продукції вимогам технічних регламентів. Таким чином, доводи Скаржника щодо можливості довільного підтвердження відповідності продукції не відповідають вимогам законодавства, а твердження Скаржника про правомірність використання документів, виданих будь-яким суб’єктом на власний розсуд, фактично спрямовані на ігнорування імперативних вимог законодавства у сфері технічного регулювання та не можуть бути прийняті. ТОВ «ЦЕНТР СЕРТИФІКАЦІЇ ТА АУДИТУ», яке видало сертифікати відповідності, протоколи випробувань та декларацію про відповідність, не є призначеним органом з оцінки відповідності за жодним із технічних регламентів № 1067, № 1077 та № 139, що підтверджується відсутністю інформації про нього у Реєстрі призначених органів, який ведеться Мінекономіки України за посиланням https://astr.me.gov.ua/Docs/List/33003 ( Реєстр ООВ і ВНО). Крім того, зазначений суб’єкт не є акредитованим органом з оцінки відповідності, який ведеться Національним агентством з акредитації України за посиланням Реєстр акредитованих ООВ, не є визнаною незалежною організацією та не належить до внутрішніх органів виробника, що прямо виключає можливість покладення на нього функцій з оцінки відповідності продукції вимогам обов’язкових технічних регламентів. Отже, неналежно оформлені документи про відповідність або документи, видані суб’єктами без відповідних повноважень, не можуть визнаватися такими, що підтверджують відповідність товару вимогам законодавства. 2. Щодо декларації про відповідність Доводи Скаржника про те, що тендерна документація не встановлювала вимог щодо того що декларації повинні бути оформлені відповідно до Закону України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності», не встановлювала форми декларації про відповідність та не містила вимог щодо того хто повинен підписати дану декларацію, є юридично неспроможними. Замовником було прямо встановлено вимогу щодо надання декларації про відповідність інверторів гібридних вимогам Технічних регламентів № 139, № 1077 та № 1067, які є нормативно-правовими актами обов’язкової дії. Таким чином, Замовник встановив змістовну вимогу до декларації — підтвердження відповідності конкретним технічним регламентам. Зазначені технічні регламенти самостійно визначають, хто має право складати декларацію про відповідність, її обов’язкову структуру та зміст, а також суб’єкта, який несе повну відповідальність за відповідність продукції. Таким чином, вимога надати декларацію «щодо відповідності технічним регламентам» автоматично означає обов’язок оформлення такої декларації відповідно до вимог цих регламентів, навіть за відсутності дублювання відповідних норм у тендерній документації. Інше тлумачення призвело б до абсурдної ситуації, за якої документ, що формально названий «декларацією», але складений будь-якою особою, у довільній формі та без передбачених законом реквізитів, визнавався б належним підтвердженням відповідності обов’язковим технічним вимогам. Декларація про відповідність відповідно до Закону України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності» є документом особистої відповідальності виробника, а не результатом діяльності органу з оцінки відповідності. Частиною першою статті 28 зазначеного Закону встановлено, що декларація про відповідність складається виключно виробником, його уповноваженим представником або постачальником, який вводить продукцію в обіг на території України. Органи з оцінки відповідності, незалежно від наявності чи відсутності акредитації, не наділені повноваженнями складати або підписувати декларації про відповідність. Їхня роль обмежується проведенням оцінки відповідності у формах, визначених технічними регламентами. Подана Учасником декларація про відповідність підписана керівником органу сертифікації, що прямо суперечить законодавчо визначеному колу суб’єктів, які мають право на складання такого документа. Орган з оцінки відповідності не наділений повноваженнями щодо складання або підписання декларації про відповідність, а тому документ, підписаний керівником органу сертифікації, не може вважатися декларацією у розумінні законодавства. Крім того, декларація про відповідність не є довільним документом, форма та порядок складання якого визначаються виключно вимогами тендерної документації. Вона є документом, що складається від імені та під відповідальність виробника, або його уповноваженого представника чи постачальника, який вводить продукцію в обіг на території України, що прямо випливає зі статті 28 Закону України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності». Форма та зміст декларації про відповідність прямо встановлюються технічними регламентами у вигляді відповідних додатків. Так, форма декларації про відповідність наведена у Додатку 5 до Технічного регламенту № 139, а також у Додатку 4 до Технічного регламенту з електромагнітної сумісності обладнання, затвердженого постановою КМУ № 1077, та до Технічного регламенту низьковольтного електричного обладнання, затвердженого постановою КМУ № 1067. Зазначені додатки визначають вичерпний перелік обов’язкових відомостей, які повинні міститися у декларації, у тому числі дані про виробника, ідентифікацію продукції, застосовані процедури оцінки відповідності, посилання на відповідні технічні регламенти та стандарти, а також підпис уповноваженої особи. Крім того, мінімальний обсяг інформації, яка має міститися у декларації про відповідність, встановлено ДСТУ ISO/IEC 17050-1:2006, який є національним стандартом, гармонізованим з міжнародними вимогами, та застосовується у сфері підтвердження відповідності продукції. Таким чином, навіть за відсутності прямого відтворення у тендерній документації конкретної форми декларації, Учасник зобов’язаний був подати декларацію, оформлену відповідно до вимог відповідних технічних регламентів та національних стандартів. Отже, твердження Скаржника про те, що тендерна документація нібито не містила вимог щодо форми декларації про відповідність, є юридично маніпулятивним та ґрунтується на відриві умов тендерної документації від імперативних норм спеціального законодавства. Тендерна документація не може скасовувати або підміняти вимоги технічних регламентів, а подання декларації у довільній формі, яка не відповідає встановленим законодавством вимогам, не може вважатися належним підтвердженням відповідності продукції обов’язковим вимогам безпеки. Натомість подана Скаржником декларація про відповідність на Iнвepтop гiбридний Deye SUN-80К-SGO2НРЗ-ЕU-ЕМ6 Wi-Fi (80 kW, З фази, б МРРТ, НV), яка міститься у файлі Сертифікати.pdf не відповідає вимогам технічних регламентів, що саме по собі виключає можливість визнання її належним документом про відповідність, оскільки: - не містить належної ідентифікації виробника, відомостей про його місцезнаходження; - не дозволяє ідентифікувати конкретний виріб або партію продукції; - не містить заяви про повну відповідальність виробника за відповідність продукції вимогам технічних регламентів; - підписано особою, яка не наділена повноваженнями щодо складання чи підписання декларації про відповідність, а саме керівником органу з сертифікації, а не виробником або його уповноваженим представником (імпортером). За відсутності зазначених відомостей декларація не може виконувати свою основну функцію — підтвердження відповідності продукції вимогам законодавства під відповідальність виробника. Орган з оцінки відповідності не наділений повноваженнями щодо складання або підписання декларації про відповідність, а тому документ, підписаний керівником органу сертифікації, не може вважатися декларацією про відповідність у розумінні законодавства. 3.1. Щодо належності та допустимості протоколів випробувань як доказів відповідності Посилання Скаржника на те, що тендерною документацією нібито не було встановлено окремих вимог щодо періоду проведення випробувань або переліку обов’язкових реквізитів протоколу, не ґрунтуються на вимогах законодавства та є юридично неспроможними. Насамперед слід зазначити, що протокол випробувань за своєю правовою природою є офіційним документом, який підтверджує факт проведення конкретних випробувань у визначений момент часу, за встановленою методикою, щодо конкретного зразка продукції та компетентним суб’єктом. Такий документ не є довільним інформаційним повідомленням, а виступає складовою процедури оцінки відповідності продукції вимогам обов’язкових технічних регламентів. Відповідно до Закону України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності», а також технічних регламентів, затверджених постановами Кабінету Міністрів України, введення в обіг електричного та електронного обладнання допускається виключно за умови підтвердження його відповідності обов’язковим вимогам таких регламентів. Вимоги зазначеного Закону та технічних регламентів мають імперативний характер та підлягають застосуванню незалежно від того, чи були вони дослівно відтворені у тендерній документації Замовника. Тендерна документація не може тлумачитися у відриві від норм спеціального законодавства, а Учасник, який здійснює господарську діяльність у сфері постачання регульованої продукції, зобов’язаний забезпечити відповідність такої продукції вимогам законодавства незалежно від формулювань тендерної документації. Таким чином, твердження Скаржника про відсутність у документації окремих прямих вказівок на положення Закону не звільняє його від обов’язку подати належні та допустимі документи з оцінки відповідності, які дозволяють Замовнику об’єктивно перевірити виконання встановлених вимог. При цьому вимоги щодо обмеження використання небезпечних речовин в електричному та електронному обладнанні встановлено саме Технічним регламентом № 139, тоді як стандарт ДСТУ EN 62321:2014 визначає методологію, порядок та правила проведення випробувань з метою підтвердження дотримання вимог зазначеного технічного регламенту. Отже, протоколи випробувань є інструментом підтвердження відповідності обов’язковим вимогам, а не формальними документами довільного змісту. Протоколи випробувань є документами про оцінку відповідності у розумінні Закону України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності» та мають відповідати вимогам щодо компетентності лабораторій, а також щодо змісту і оформлення таких документів. Визнання результатів випробувань можливе лише за умови їх проведення лабораторіями, що відповідають вимогам ДСТУ EN ISO/IEC 17025:2019 «Загальні вимоги до компетентності випробувальних та калібрувальних лабораторій», тобто компетентними лабораторіями, компетентність яких підтверджена акредитацією НААУ, а самі протоколи повинні містити мінімальний обов’язковий набір реквізитів, передбачений ДСТУ EN ISO/IEC 17025:2019 та ДСТУ 4163-2020 “Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів”. Зокрема, протокол випробувань повинен містити: - повну ідентифікацію лабораторії; - відомості про її акредитацію; - інформацію про методики та умови проведення випробувань; - ідентифікацію зразка продукції; - результати вимірювань; - підписи відповідальних осіб. Подані Учасником протоколи випробувань не містять відомостей про акредитацію лабораторії, не дозволяють встановити її компетентність, не ідентифікують конкретний зразок продукції та не дають можливості перевірити методики випробувань. Фактично такі документи унеможливлюють встановлення факту проведення випробувань, їх результатів та актуальності, а отже не можуть визнаватися належними доказами відповідності. Крім того, протокол випробувань фотоелектричних модулів щодо визначення рівнів регульованих небезпечних речовин (стор.2 файлу Сертифікати.pdf) не містить дати його оформлення (видачі). Відсутність дати складання документа унеможливлює ідентифікацію моменту проведення випробувань, перевірку їх актуальності, чинності та релевантності до предмета закупівлі. Такий недолік є суттєвим і невиправним, а не формальною неточністю. У Додатку 1 до Тендерної документації Замовником прямо встановлено, що усі документи та правочини, передбачені законодавством та подані у складі тендерної пропозиції, повинні бути чинними на дату подання тендерної пропозиції та оформлені з дотриманням вимог чинного законодавства України. Зазначена вимога є загальною, імперативною та поширюється на всі без винятку документи, які подаються учасником для підтвердження відповідності вимогам тендерної документації, у тому числі на сертифікати відповідності, протоколи випробувань та декларації про відповідність (більш детально зазначено у доданному поясненні).
Пункт скарги, до якого відноситься пояснення: 19e45efd3edd4c83b0b86853b1a85858
Дата опублікування: 02.01.2026 14:59
Автор: Замовник

Оскарження скарги

Номер: 8e624a0a1c724f4089621d4fa8ce616b
Опис суті оскарження: Рішення Комісії Антимонопольного комітету України № 219 -р/пк-пз від 07.01.2026 оскаржується в Київському окружному адміністративному суді
Дата прийняття до розгляду: 18.02.2026 00:00
Номер провадження: №320/6641/26
Стаття закону: 18.23
Номер закону: 922-VIII
Назва закону: Закон України "Про публічні закупівлі"
Посилання на закон: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/922-19#n1284
Пов'язані документи:
Дата опублікування: 06.02.2026 12:39