-
Відкриті торги з особливостями
-
Однолотова
-
КЕП
Лави для сидіння (ДК 021:2015 - 39113600-3 Лавки) ДК 021:2015 - 39110000-6 Сидіння, стільці та супутні вироби і частини до них
Торги не відбулися
430 860.00
UAH з ПДВ
Період оскарження:
22.10.2025 16:56 - 31.10.2025 00:00
Скарга
Залишено без розгляду
КЕП
СКАРГА на порушення законодавства у сфері публічних закупівель щодо усунення дискримінаційних вимог тендерної документації у порядку та строки, визначених статтею 18 Закону та пунктом 59 Особливостей
Номер:
326f2aceb192464ea8e50ddc79183594
Ідентифікатор запиту:
UA-2025-10-22-014429-a.c1
Назва:
СКАРГА на порушення законодавства у сфері публічних закупівель щодо усунення дискримінаційних вимог тендерної документації у порядку та строки, визначених статтею 18 Закону та пунктом 59 Особливостей
Скарга:
22.10.2025 Замовник КОМУНАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО "ЦЕНТРАЛІЗОВАНА ЗАКУПІВЕЛЬНА ОРГАНІЗАЦІЯ" ДНІПРОВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ (далі – Замовник) на виконання вимог Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (далі – Закон) та Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178 (далі – Особливості), оголосив процедуру закупівлі (відкриті торги з Особливостями) «Лави для сидіння (ДК 021:2015 - 39113600-3 Лавки) ДК 021:2015 - 39110000-6 Сидіння, стільці та супутні вироби і частини до них (далі – відкриті торги з Особливостями).
Разом з оголошенням про проведення відкритих торгів з Особливостями Замовник оприлюднив тендерну документацію.
29.10.2025 Замовником було оприлюднено перелік змін до тендерної документації.
Фізична особа – підприємець Бондаренко Борис Васильович (далі – Скаржник) вважає умови відкритих торгів з Особливостями, викладені у тендерній документації, такими, що суперечать нормам законодавства України у сфері публічних закупівель, зокрема принципам здійснення публічних закупівель та недискримінації учасників, визначеним у статті 5 Закону.
У зв’язку з цим, керуючись статтею 18 Закону та у строк, визначений абзацом 1 пункту 56 Особливостей (не пізніше ніж за три дні до кінцевого строку подання тендерних пропозицій), Скаржник звертається до Постійно діючої адміністративної колегії з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель (далі – Колегія) зі скаргою.
Скаржник як потенційний учасник відкритих торгів з Особливостями переконаний, що вимоги, поставлені Замовником до учасників, є дискримінаційними та порушують його права, зокрема право на рівну конкуренцію.
Пов'язані документи:
Учасник
- Скарга_дискримінація_UA_2025_10_22_014429_a з підписом.pdf 30.10.2025 23:22
- Скарга_дискримінація_UA_2025_10_22_014429_a.pdf 30.10.2025 23:22
- Скарга_дискримінація_UA_2025_10_22_014429_a.docx 30.10.2025 23:22
- ДОГОВІР_дистриб’юторский_АМФ_Украина_Бондаренко_Б_В_.pdf 30.10.2025 23:22
- Скарга_дискримінація_UA_2025_10_22_014429_a.pdf.p7s 30.10.2025 23:22
- Скарга_дискримінація_UA_2025_10_22_014429_a_Validation_Report.pdf 30.10.2025 23:22
- sign.p7s 30.10.2025 23:23
- рішення від 03.11.2025 № 16397.pdf 03.11.2025 12:58
Дата прийняття скарги до розгляду:
30.10.2025 23:26
Причина:
Скарга не відповідає вимогам частин 2-5 та 9 статті 18 Закону про публічні закупівлі
Дата прийняття рішення про залишення скарги без розгляду:
03.11.2025 12:59
Пункт скарги
Порядковий номер пункту скарги:
1
Номер:
9d571668971c47abac8dffb607d06cdd
Заголовок пункту скарги:
Скарга на дискримінаційні вимоги
Тип пов'язаного елемента:
Скарга на закупівлю
Тип порушення:
Порушення, пов'язані з вимогами законодавства
Ідентифікатор класифікації:
Технічна специфікація предмета закупівлі
Тип порушення:
Технічна специфікація предмета закупівлі
Опис суті пункту скарги:
1. У тендерній документації (пункт 15 Додатку 7 та пункт «Особливі вимоги» Додатку 4) Замовник вимагає від учасників надати:
протокол випробувань на Фанеру на відповідність ДСанПІН 8.2.1-181-2012 Полімерні та полімервмісні матеріали, вироби і конструкції, що застосовуються у будівництві та виробництві меблів. Гігієнічні вимоги та НРБУ-97/Д-2000 Норми радіаційної безпеки України; доповнення: Радiацiйний захист вiд джерел потенцiйного опромiнення (ДГН 6.6.1-6.5.001-98);
Обґрунтування
Вимога є надмірною, необґрунтованою та дискримінаційною
Фанера НЕ є полімерним чи полімервмісним матеріалом. ДСанПіН 8.2.1-181-2012 стосується виключно полімерних матеріалів, виробів і конструкцій, що містять полімери або застосовуються або застосовуються у будівництві та виробництві меблів.
Фанера – це деревинний матеріал, який не підпадає під дію цього нормативного акту.
Отже, вимога щодо надання протоколу випробувань на відовідність даному ДСанПіН є безспідставною та не має правового підгрунтя.
Окрім того, норми НРБУ-97/Д-2000 та ДГН 6.6.1-6.5.001-98 не встановлюють обов`язку щодо випробувань фанери. Випробування на вміст природних радіонуклідів проводяться лише для матеріалів, які потенційно можуть бути джерелом іонізуючого випромінювання (граніти, шлаки, зола тощо). Оскільки фанера не належить до таких матеріалів, тому вимога надати протокол на радіаційну безпеку є надмірною та непов`язаною з предметом закупівлі.
Постанова № 2282 від 01.12.1999 р. «Про введення в дію державних гігієнічних нормативів “Норми радіаційної безпеки України (НРБУ-97)”» (https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0062282-97#Text ) встановлює:
• допустимі рівні опромінення населення;
• вимоги до техногенно підсилених джерел природного походження;
• допустиму ефективну питому активність природних радіонуклідів (Aеф) у будівельних матеріалах (глина, бетон, щебінь, кераміка, скло, цемент).
У розділі 8 НРБУ-97 (“Контроль за вмістом природних радіонуклідів у будівельних матеріалах і виробах”) чітко зазначено:
«Норми поширюються на вироби з порцеляни, фаянсу, скла, глини, а також на будівельні матеріали природного походження».
Немає жодної згадки про фанеру.
Отже, за змістом НРБУ-97:
1. Фанера не є джерелом природного іонізуючого випромінювання.
Відповідно до Наказу Міністерства охорони здоров’я України від 02.02.2005 № 54
«Про затвердження Державних санітарних правил “Основні санітарні правила забезпечення радіаційної безпеки України”» (далі — ОСПУ-2005),
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0552-05#Text
встановлено наступне визначення:
«Джерело іонізуючого випромінювання (ДІВ) — радіоактивна речовина, пристрій, який містить радіоактивну речовину, або пристрій, що створює випромінювання (у тому числі рентгенівське), включаючи споживчу продукцію, закриті та відкриті джерела, генератори випромінювання, пересувне радіографічне обладнання тощо». (п. 2.12 ОСПУ-2005)
Таким чином, джерелом іонізуючого випромінювання може бути лише об’єкт, що:
• містить радіоактивні ізотопи, або
• генерує іонізуюче випромінювання (рентгенівське, гамма, нейтронне тощо).
Матеріали, що використовуються для виробництва меблів, зокрема:
фанера не містить радіоактивних речовин, не випромінює іонізуюче випромінювання та не відноситься до джерел іонізуючого випромінювання відповідно до ОСПУ-2005.
Отже, таки матеріал не підлягає контролю або випробуванню згідно з НРБУ-97 або будь-яким іншим нормативним актом, що регулює радіаційну безпеку.
Отже, вимога Замовника не має правових підстав, оскільки: вказаний матеріал (фанера) не є джерелом іонізуючого випромінювання (п. 2.12 ОСПУ-2005); НРБУ-97 поширюється виключно на вироби з глини, бетону, цементу, скла, фаянсу, порцеляни — будівельні матеріали природного походження, а не на фанеру.
2. Виробники меблів не підпадають під регулювання НРБУ-97, оскільки ця норма призначена для будівельних матеріалів, що можуть накопичувати природні радіонукліди (уран, торій, радій, калій-40).
3. Отже, жоден чинний нормативно-правовий акт не зобов’язує проводити такі випробування для меблевих матеріалів.
Вимога обмежує коло потенційний учасників
Лабораторії, які мають акредитацію для проведення випробувань за зазначеними нормативами, спеціалізуються на полімерних матеріалах або будівельних сумішах. Отримання таких протоколів випробувань для фанери є технічно беззмістовним, що фактично звужує конкуренцію та дискримінує учасників, які мають підтвердження якості фанери за чинними стандартами, такими як ДСТУ EN13986:2015, ДСТУ EN 636 тощо.
Отже, таким чином, вимога Замовника щодо надання протоколу випробувань на Фанеру на відповідність ДСанПІН 8.2.1-181-2012 Полімерні та полімервмісні матеріали, вироби і конструкції, що застосовуються у будівництві та виробництві меблів. Гігієнічні вимоги та НРБУ-97/Д-2000 Норми радіаційної безпеки України; доповнення: Радiацiйний захист вiд джерел потенцiйного опромiнення (ДГН 6.6.1-6.5.001-98);:
• не передбачена жодним нормативно-правовим актом;
• не має безпосереднього відношення до предмета закупівлі;
• не може бути виконана більшістю учасників;
• обмежує конкуренцію та порушує принципи відкритості, пропорційності й рівного ставлення.
2. Надмірність вимог Замовника
Додаток 4 (нова редакція), розділ “Особливі вимоги” містить наступні вимоги до Учасників:
“Учасник повинен у складі пропозиції надати протокол випробувань на Фанеру на відповідність ДСанПІН 8.2.1-181-2012 Полімерні та полімервмісні матеріали, вироби і конструкції, що застосовуються у будівництві та виробництві меблів. Гігієнічні вимоги та НРБУ-97/Д-2000 Норми радіаційної безпеки України; доповнення: Радіаційний захист від джерел потенційного опромінення (ДГН 6.6.1-6.5.001-98)”.
та
“Учасник повинен у складі пропозиції надати протокол випробування фанери на масову концентрацію фенолу в повітряному середовищі відповідно до ДСанПіН 8.2.1-181-2012, виданий випробувальною лабораторією/центром, акредитованою Національним агентством з акредитації України на відповідність ДСТУ ISO/IEC 17025:2019”.
Обидві вимоги посилаються на один і той самий норматив — ДСанПіН 8.2.1-181-2012, але:
• перша — в загальному формулюванні (“на відповідність ДСанПІН…”);
• друга — конкретизує лише один показник цього ж нормативу — масову концентрацію фенолу.
Замовник не визначив, які саме параметри повинні бути перевірені в першому протоколі (окрім фенолу, який уже передбачено другим пунктом).
→ Це створює дублювання вимог і невизначеність предмету випробувань, бо лабораторії не мають затверджених методик випробувань фанери “в цілому на відповідність ДСанПІН 8.2.1-181-2012” — цей документ встановлює лише окремі гігієнічні показники для полімерів.
Така побудова вимог суперечить:
• ч. 4 ст. 22 Закону України «Про публічні закупівлі» — тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників;
• принципу пропорційності (ч. 1 ст. 5 Закону), бо дві вимоги на один і той самий норматив документально необґрунтовані та надмірні.
Крім того, чинні випробувальні лабораторії в Україні не проводять комплексних випробувань фанери “на відповідність ДСанПіН 8.2.1-181-2012” у цілому, оскільки цей норматив не встановлює загальної методики оцінки для деревинних матеріалів.
Параметри, які можуть бути протестовані у фанери за цим документом, — вміст фенолу та формальдегіду у повітряному середовищі, що вже охоплено іншою вимогою.
Таким чином, перша вимога є технічно невиконуваною для більшості добросовісних учасників і створює умови переваги лише для заздалегідь підготовленого учасника.
Невизначеність першої вимоги дозволяє Замовнику довільно тлумачити, які саме параметри повинні бути вказані у протоколі, і використовувати це як формальну підставу для відхилення тендерних пропозицій учасників, які надали інші, але рівноцінні документи.
Таке формулювання суперечить принципу об’єктивності та прозорості оцінки пропозицій, передбаченому пунктом 1 частини 1 статті 5 Закону.
Отже, вимога Замовника щодо подання двох окремих протоколів на одну і ту саму нормативну базу є надмірною, дублюючою, технічно невиконуваною та дискримінаційною.
протокол випробувань на Фанеру на відповідність ДСанПІН 8.2.1-181-2012 Полімерні та полімервмісні матеріали, вироби і конструкції, що застосовуються у будівництві та виробництві меблів. Гігієнічні вимоги та НРБУ-97/Д-2000 Норми радіаційної безпеки України; доповнення: Радiацiйний захист вiд джерел потенцiйного опромiнення (ДГН 6.6.1-6.5.001-98);
Обґрунтування
Вимога є надмірною, необґрунтованою та дискримінаційною
Фанера НЕ є полімерним чи полімервмісним матеріалом. ДСанПіН 8.2.1-181-2012 стосується виключно полімерних матеріалів, виробів і конструкцій, що містять полімери або застосовуються або застосовуються у будівництві та виробництві меблів.
Фанера – це деревинний матеріал, який не підпадає під дію цього нормативного акту.
Отже, вимога щодо надання протоколу випробувань на відовідність даному ДСанПіН є безспідставною та не має правового підгрунтя.
Окрім того, норми НРБУ-97/Д-2000 та ДГН 6.6.1-6.5.001-98 не встановлюють обов`язку щодо випробувань фанери. Випробування на вміст природних радіонуклідів проводяться лише для матеріалів, які потенційно можуть бути джерелом іонізуючого випромінювання (граніти, шлаки, зола тощо). Оскільки фанера не належить до таких матеріалів, тому вимога надати протокол на радіаційну безпеку є надмірною та непов`язаною з предметом закупівлі.
Постанова № 2282 від 01.12.1999 р. «Про введення в дію державних гігієнічних нормативів “Норми радіаційної безпеки України (НРБУ-97)”» (https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0062282-97#Text ) встановлює:
• допустимі рівні опромінення населення;
• вимоги до техногенно підсилених джерел природного походження;
• допустиму ефективну питому активність природних радіонуклідів (Aеф) у будівельних матеріалах (глина, бетон, щебінь, кераміка, скло, цемент).
У розділі 8 НРБУ-97 (“Контроль за вмістом природних радіонуклідів у будівельних матеріалах і виробах”) чітко зазначено:
«Норми поширюються на вироби з порцеляни, фаянсу, скла, глини, а також на будівельні матеріали природного походження».
Немає жодної згадки про фанеру.
Отже, за змістом НРБУ-97:
1. Фанера не є джерелом природного іонізуючого випромінювання.
Відповідно до Наказу Міністерства охорони здоров’я України від 02.02.2005 № 54
«Про затвердження Державних санітарних правил “Основні санітарні правила забезпечення радіаційної безпеки України”» (далі — ОСПУ-2005),
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0552-05#Text
встановлено наступне визначення:
«Джерело іонізуючого випромінювання (ДІВ) — радіоактивна речовина, пристрій, який містить радіоактивну речовину, або пристрій, що створює випромінювання (у тому числі рентгенівське), включаючи споживчу продукцію, закриті та відкриті джерела, генератори випромінювання, пересувне радіографічне обладнання тощо». (п. 2.12 ОСПУ-2005)
Таким чином, джерелом іонізуючого випромінювання може бути лише об’єкт, що:
• містить радіоактивні ізотопи, або
• генерує іонізуюче випромінювання (рентгенівське, гамма, нейтронне тощо).
Матеріали, що використовуються для виробництва меблів, зокрема:
фанера не містить радіоактивних речовин, не випромінює іонізуюче випромінювання та не відноситься до джерел іонізуючого випромінювання відповідно до ОСПУ-2005.
Отже, таки матеріал не підлягає контролю або випробуванню згідно з НРБУ-97 або будь-яким іншим нормативним актом, що регулює радіаційну безпеку.
Отже, вимога Замовника не має правових підстав, оскільки: вказаний матеріал (фанера) не є джерелом іонізуючого випромінювання (п. 2.12 ОСПУ-2005); НРБУ-97 поширюється виключно на вироби з глини, бетону, цементу, скла, фаянсу, порцеляни — будівельні матеріали природного походження, а не на фанеру.
2. Виробники меблів не підпадають під регулювання НРБУ-97, оскільки ця норма призначена для будівельних матеріалів, що можуть накопичувати природні радіонукліди (уран, торій, радій, калій-40).
3. Отже, жоден чинний нормативно-правовий акт не зобов’язує проводити такі випробування для меблевих матеріалів.
Вимога обмежує коло потенційний учасників
Лабораторії, які мають акредитацію для проведення випробувань за зазначеними нормативами, спеціалізуються на полімерних матеріалах або будівельних сумішах. Отримання таких протоколів випробувань для фанери є технічно беззмістовним, що фактично звужує конкуренцію та дискримінує учасників, які мають підтвердження якості фанери за чинними стандартами, такими як ДСТУ EN13986:2015, ДСТУ EN 636 тощо.
Отже, таким чином, вимога Замовника щодо надання протоколу випробувань на Фанеру на відповідність ДСанПІН 8.2.1-181-2012 Полімерні та полімервмісні матеріали, вироби і конструкції, що застосовуються у будівництві та виробництві меблів. Гігієнічні вимоги та НРБУ-97/Д-2000 Норми радіаційної безпеки України; доповнення: Радiацiйний захист вiд джерел потенцiйного опромiнення (ДГН 6.6.1-6.5.001-98);:
• не передбачена жодним нормативно-правовим актом;
• не має безпосереднього відношення до предмета закупівлі;
• не може бути виконана більшістю учасників;
• обмежує конкуренцію та порушує принципи відкритості, пропорційності й рівного ставлення.
2. Надмірність вимог Замовника
Додаток 4 (нова редакція), розділ “Особливі вимоги” містить наступні вимоги до Учасників:
“Учасник повинен у складі пропозиції надати протокол випробувань на Фанеру на відповідність ДСанПІН 8.2.1-181-2012 Полімерні та полімервмісні матеріали, вироби і конструкції, що застосовуються у будівництві та виробництві меблів. Гігієнічні вимоги та НРБУ-97/Д-2000 Норми радіаційної безпеки України; доповнення: Радіаційний захист від джерел потенційного опромінення (ДГН 6.6.1-6.5.001-98)”.
та
“Учасник повинен у складі пропозиції надати протокол випробування фанери на масову концентрацію фенолу в повітряному середовищі відповідно до ДСанПіН 8.2.1-181-2012, виданий випробувальною лабораторією/центром, акредитованою Національним агентством з акредитації України на відповідність ДСТУ ISO/IEC 17025:2019”.
Обидві вимоги посилаються на один і той самий норматив — ДСанПіН 8.2.1-181-2012, але:
• перша — в загальному формулюванні (“на відповідність ДСанПІН…”);
• друга — конкретизує лише один показник цього ж нормативу — масову концентрацію фенолу.
Замовник не визначив, які саме параметри повинні бути перевірені в першому протоколі (окрім фенолу, який уже передбачено другим пунктом).
→ Це створює дублювання вимог і невизначеність предмету випробувань, бо лабораторії не мають затверджених методик випробувань фанери “в цілому на відповідність ДСанПІН 8.2.1-181-2012” — цей документ встановлює лише окремі гігієнічні показники для полімерів.
Така побудова вимог суперечить:
• ч. 4 ст. 22 Закону України «Про публічні закупівлі» — тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників;
• принципу пропорційності (ч. 1 ст. 5 Закону), бо дві вимоги на один і той самий норматив документально необґрунтовані та надмірні.
Крім того, чинні випробувальні лабораторії в Україні не проводять комплексних випробувань фанери “на відповідність ДСанПіН 8.2.1-181-2012” у цілому, оскільки цей норматив не встановлює загальної методики оцінки для деревинних матеріалів.
Параметри, які можуть бути протестовані у фанери за цим документом, — вміст фенолу та формальдегіду у повітряному середовищі, що вже охоплено іншою вимогою.
Таким чином, перша вимога є технічно невиконуваною для більшості добросовісних учасників і створює умови переваги лише для заздалегідь підготовленого учасника.
Невизначеність першої вимоги дозволяє Замовнику довільно тлумачити, які саме параметри повинні бути вказані у протоколі, і використовувати це як формальну підставу для відхилення тендерних пропозицій учасників, які надали інші, але рівноцінні документи.
Таке формулювання суперечить принципу об’єктивності та прозорості оцінки пропозицій, передбаченому пунктом 1 частини 1 статті 5 Закону.
Отже, вимога Замовника щодо подання двох окремих протоколів на одну і ту саму нормативну базу є надмірною, дублюючою, технічно невиконуваною та дискримінаційною.
Вимоги:
Зобов'язати замовника внести зміни до тендерної документації
×
-
Визнати вимогу Замовника щодо надання протоколу випробувань на Фанеру на відповідність ДСанПІН 8.2.1-181-2012 Полімерні та полімервмісні матеріали, вироби і конструкції, що застосовуються у будівництві та виробництві меблів. Гігієнічні вимоги та НРБУ-97/Д-2000 Норми радіаційної безпеки України; доповнення: Радiацiйний захист вiд джерел потенцiйного опромiнення (ДГН 6.6.1-6.5.001-98); такою, що порушує норми статей 5, 22 та 23 Закону України «Про публічні закупівлі». Зобов’язати Замовника внести відповідні зміни до тендерної документації, виключивши зазначену вимогу.
Порядковий номер пункту скарги:
2
Номер:
de03f02e7e14482d9cdeaa3ee863e2c6
Заголовок пункту скарги:
Дискримінаційність вимоги щодо надання сертифікатів ISO виключно на виробника
Тип пов'язаного елемента:
Скарга на закупівлю
Тип порушення:
Порушення, пов'язані з вимогами законодавства
Ідентифікатор класифікації:
Технічна специфікація предмета закупівлі
Тип порушення:
Технічна специфікація предмета закупівлі
Опис суті пункту скарги:
У Додатку 4 (нова редакція) тендерної документації, у розділі “Особливі вимоги”, Замовник передбачив обов’язок Учасників надати у складі пропозиції копії сертифікатів на системи управління (ISO 9001, ISO 14001, ISO 45001, ISO 28000), видані саме на виробника продукції, а саме:
- у складі тендерної пропозиції Учасник в обов'язковому порядку надає завірені уповноваженою особою копію сертифікату виробника на систему управління якістю ДСТУ EN ISO 9001:2018 Системи управління якістю. Вимоги (EN ISO 9001:2015, IDT; ISO 9001:2015, IDT), сертифікату виробника на систему екологічного управління ДСТУ ISO 14001:2015 (ISO 14001:2015, IDT) «Системи екологічного управління. Вимоги та настанови щодо застосовування»;
- учасник повинен у складі пропозиції надати завірені уповноваженою особою копію сертифікату виробника на систему управління безпекою ланцюга постачання ДСТУ ISO 28000:2008 Системи управління безпекою ланцюга постачання. Вимоги. (ISO 28000:2007, IDT);
- учасник повинен у складі пропозиції надати завірені уповноваженою особою копію сертифікату виробника на систему управління якістю ISO ДСТУ ISO 45001:2019 Системи управління охороною здоров’я та безпекою праці. Вимоги та настанови щодо застосування (ISO 45001:2018, IDT);
При цьому тендерна документація Замовника не передбачає можливості надання еквівалентних сертифікатів, виданих на офіційного представника або дистриб’ютора або учасника закупівлі, який є постачальником товару.
Відповідно до пункту 35 частини 1 статті 1 Закону України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон), учасником процедури закупівлі є фізична або юридична особа, яка подає тендерну пропозицію, незалежно від того, є вона виробником товару чи ні.
Жодна норма Закону не містить обмеження, що участь у закупівлі може брати виключно виробник або що документи, які підтверджують якість, мають бути видані лише на виробника.
Отже, встановлення вимоги про надання сертифікатів ISO виключно на виробника є протиправним обмеженням кола потенційних учасників, які здійснюють господарську діяльність із реалізації (а не виробництва) товару, мають договірні або представницькі відносини з виробником, і спроможні належним чином забезпечити поставку товару.
Згідно з частиною 1 статті 5 Закону, закупівлі здійснюються на засадах:
• добросовісної конкуренції серед учасників;
• відкритості та прозорості;
• недискримінації учасників;
• пропорційності.
Також згідно з частиною 4 статті 22 Закону, тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.
Вимога надати сертифікати ISO виключно на ВИРОБНИКА:
• порушує принцип пропорційності, оскільки не є необхідною для перевірки якості предмета закупівлі (якість підтверджується технічними характеристиками виробу, а не системою менеджменту виробника);
• обмежує конкуренцію, виключаючи добросовісних постачальників та офіційних представників виробника;
• створює привілейовані умови для обмеженого кола виробників, які мають безпосередню сертифікацію.
Суть сертифікатів ISO — система управління, а не характеристика товару
Сертифікати ISO 9001, 14001, 45001, 28000 засвідчують функціонування системи менеджменту підприємства — якості процесів, екологічного управління, безпеки праці тощо.
Вони не підтверджують якість конкретного товару, тому вимога подавати їх лише на виробника не має прямого логічного зв’язку з предметом закупівлі.
Навпаки, якщо офіційний дилер або дистриб’ютор володіє власними сертифікатами ISO, це свідчить про те, що його діяльність із постачання, логістики, контролю якості та сервісного супроводу відповідає міжнародним вимогам і навіть може забезпечувати вищий рівень контролю за якістю постачання.
Обґрунтування позиції Скаржника
Скаржник є офіційним представником (дилером) виробника меблів, що підтверджується відповідними дилерськими договорами та авторизаційними листами, і має чинні сертифікати ISO видані на офіційного представника виробника.
Таким чином, Скаржник повністю відповідає вимогам міжнародних стандартів ISO щодо систем управління якістю, безпеки праці, екологічного менеджменту тощо, що забезпечує належну якість поставки товару.
Однак вимога Замовника унеможливлює участь таких учасників, як Скаржник, оскільки формально обмежує прийняття сертифікатів лише тих, що видані на юридичну особу-виробника, а не на постачальника. Це фактично дискримінує добросовісних постачальників і суперечить як Закону, так і усталеній практиці Колегії.
Наприклад
Скаржник є офіційним дистриб’ютором (представником) виробника меблів ТОВ «АМФ Україна», що підтверджується дистриб’юторським договором №0108/25 від 01.08.2025 року, укладеним між ТОВ «АМФ Україна» (код ЄДРПОУ 45002047) та ФОП Бондаренком Борисом Васильовичем (прикріплено в Додатках).
Відповідно до умов договору, Скаржник має право закуповувати, реалізовувати, представляти інтереси виробника та виконувати поставки продукції під торговою маркою “АМФ Україна”.
Таким чином, Скаржник є уповноваженою особою, що діє від імені виробника при участі у закупівлях, забезпечуючи постачання товару, виготовленого саме цим виробником.
Крім того, Скаржник володіє чинними сертифікатами ISO, виданими на офіційного представника виробника — що підтверджує відповідність діяльності міжнародним стандартам систем менеджменту, а саме:
• ISO 9001:2015 — система управління якістю;
• ISO 14001:2015 — система екологічного управління;
• ISO 45001:2018 — система управління охороною праці та безпекою;
• ISO 28000:2007 — система управління безпекою ланцюга постачання.
Ці сертифікати свідчать, що процеси закупівлі, зберігання, логістики, контролю якості, комунікації з виробником та клієнтами у діяльності Скаржника здійснюються відповідно до міжнародних стандартів управління.
Скаржник забезпечує весь ланцюг постачання від виробника до кінцевого замовника під контролем сертифікованої системи ISO, що гарантує не нижчий рівень відповідності, ніж безпосередньо на виробництві.
Скаржник, діючи на підставі дистриб’юторського договору, фактично виконує функції виробника у частині поставки, гарантійного обслуговування та контролю якості.
Таким чином, вимога Замовника надати ISO лише на юридичну особу-виробника є формальною, безпідставною і не пов’язана з предметом закупівлі, адже підтвердження системи менеджменту постачальника забезпечує ідентичний рівень відповідності стандартам ISO.
Крім того, сертифікати ISO — це документи, що стосуються системи управління підприємством, а не конкретного товару. Вони можуть бути видані як на виробника, так і на офіційного представника, що має аналогічні управлінські процеси.
Вимога лише до виробника є прикладом надмірного формалізму, який не має жодного впливу на якість кінцевого товару.
Отже, Скаржник доводить, що:
1. Має договірні відносини з виробником, що підтверджує право представляти продукцію виробника в Україні;
2. Має чинні сертифікати ISO, видані на офіційного представника;
3. Має усі правові та технічні підстави для участі в закупівлі;
4. Вимога Замовника надання ISO виключно на виробника є необґрунтованою, дискримінаційною та такою, що підлягає зміні.
- у складі тендерної пропозиції Учасник в обов'язковому порядку надає завірені уповноваженою особою копію сертифікату виробника на систему управління якістю ДСТУ EN ISO 9001:2018 Системи управління якістю. Вимоги (EN ISO 9001:2015, IDT; ISO 9001:2015, IDT), сертифікату виробника на систему екологічного управління ДСТУ ISO 14001:2015 (ISO 14001:2015, IDT) «Системи екологічного управління. Вимоги та настанови щодо застосовування»;
- учасник повинен у складі пропозиції надати завірені уповноваженою особою копію сертифікату виробника на систему управління безпекою ланцюга постачання ДСТУ ISO 28000:2008 Системи управління безпекою ланцюга постачання. Вимоги. (ISO 28000:2007, IDT);
- учасник повинен у складі пропозиції надати завірені уповноваженою особою копію сертифікату виробника на систему управління якістю ISO ДСТУ ISO 45001:2019 Системи управління охороною здоров’я та безпекою праці. Вимоги та настанови щодо застосування (ISO 45001:2018, IDT);
При цьому тендерна документація Замовника не передбачає можливості надання еквівалентних сертифікатів, виданих на офіційного представника або дистриб’ютора або учасника закупівлі, який є постачальником товару.
Відповідно до пункту 35 частини 1 статті 1 Закону України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон), учасником процедури закупівлі є фізична або юридична особа, яка подає тендерну пропозицію, незалежно від того, є вона виробником товару чи ні.
Жодна норма Закону не містить обмеження, що участь у закупівлі може брати виключно виробник або що документи, які підтверджують якість, мають бути видані лише на виробника.
Отже, встановлення вимоги про надання сертифікатів ISO виключно на виробника є протиправним обмеженням кола потенційних учасників, які здійснюють господарську діяльність із реалізації (а не виробництва) товару, мають договірні або представницькі відносини з виробником, і спроможні належним чином забезпечити поставку товару.
Згідно з частиною 1 статті 5 Закону, закупівлі здійснюються на засадах:
• добросовісної конкуренції серед учасників;
• відкритості та прозорості;
• недискримінації учасників;
• пропорційності.
Також згідно з частиною 4 статті 22 Закону, тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.
Вимога надати сертифікати ISO виключно на ВИРОБНИКА:
• порушує принцип пропорційності, оскільки не є необхідною для перевірки якості предмета закупівлі (якість підтверджується технічними характеристиками виробу, а не системою менеджменту виробника);
• обмежує конкуренцію, виключаючи добросовісних постачальників та офіційних представників виробника;
• створює привілейовані умови для обмеженого кола виробників, які мають безпосередню сертифікацію.
Суть сертифікатів ISO — система управління, а не характеристика товару
Сертифікати ISO 9001, 14001, 45001, 28000 засвідчують функціонування системи менеджменту підприємства — якості процесів, екологічного управління, безпеки праці тощо.
Вони не підтверджують якість конкретного товару, тому вимога подавати їх лише на виробника не має прямого логічного зв’язку з предметом закупівлі.
Навпаки, якщо офіційний дилер або дистриб’ютор володіє власними сертифікатами ISO, це свідчить про те, що його діяльність із постачання, логістики, контролю якості та сервісного супроводу відповідає міжнародним вимогам і навіть може забезпечувати вищий рівень контролю за якістю постачання.
Обґрунтування позиції Скаржника
Скаржник є офіційним представником (дилером) виробника меблів, що підтверджується відповідними дилерськими договорами та авторизаційними листами, і має чинні сертифікати ISO видані на офіційного представника виробника.
Таким чином, Скаржник повністю відповідає вимогам міжнародних стандартів ISO щодо систем управління якістю, безпеки праці, екологічного менеджменту тощо, що забезпечує належну якість поставки товару.
Однак вимога Замовника унеможливлює участь таких учасників, як Скаржник, оскільки формально обмежує прийняття сертифікатів лише тих, що видані на юридичну особу-виробника, а не на постачальника. Це фактично дискримінує добросовісних постачальників і суперечить як Закону, так і усталеній практиці Колегії.
Наприклад
Скаржник є офіційним дистриб’ютором (представником) виробника меблів ТОВ «АМФ Україна», що підтверджується дистриб’юторським договором №0108/25 від 01.08.2025 року, укладеним між ТОВ «АМФ Україна» (код ЄДРПОУ 45002047) та ФОП Бондаренком Борисом Васильовичем (прикріплено в Додатках).
Відповідно до умов договору, Скаржник має право закуповувати, реалізовувати, представляти інтереси виробника та виконувати поставки продукції під торговою маркою “АМФ Україна”.
Таким чином, Скаржник є уповноваженою особою, що діє від імені виробника при участі у закупівлях, забезпечуючи постачання товару, виготовленого саме цим виробником.
Крім того, Скаржник володіє чинними сертифікатами ISO, виданими на офіційного представника виробника — що підтверджує відповідність діяльності міжнародним стандартам систем менеджменту, а саме:
• ISO 9001:2015 — система управління якістю;
• ISO 14001:2015 — система екологічного управління;
• ISO 45001:2018 — система управління охороною праці та безпекою;
• ISO 28000:2007 — система управління безпекою ланцюга постачання.
Ці сертифікати свідчать, що процеси закупівлі, зберігання, логістики, контролю якості, комунікації з виробником та клієнтами у діяльності Скаржника здійснюються відповідно до міжнародних стандартів управління.
Скаржник забезпечує весь ланцюг постачання від виробника до кінцевого замовника під контролем сертифікованої системи ISO, що гарантує не нижчий рівень відповідності, ніж безпосередньо на виробництві.
Скаржник, діючи на підставі дистриб’юторського договору, фактично виконує функції виробника у частині поставки, гарантійного обслуговування та контролю якості.
Таким чином, вимога Замовника надати ISO лише на юридичну особу-виробника є формальною, безпідставною і не пов’язана з предметом закупівлі, адже підтвердження системи менеджменту постачальника забезпечує ідентичний рівень відповідності стандартам ISO.
Крім того, сертифікати ISO — це документи, що стосуються системи управління підприємством, а не конкретного товару. Вони можуть бути видані як на виробника, так і на офіційного представника, що має аналогічні управлінські процеси.
Вимога лише до виробника є прикладом надмірного формалізму, який не має жодного впливу на якість кінцевого товару.
Отже, Скаржник доводить, що:
1. Має договірні відносини з виробником, що підтверджує право представляти продукцію виробника в Україні;
2. Має чинні сертифікати ISO, видані на офіційного представника;
3. Має усі правові та технічні підстави для участі в закупівлі;
4. Вимога Замовника надання ISO виключно на виробника є необґрунтованою, дискримінаційною та такою, що підлягає зміні.
×
-
Назва доказу:
Договір
-
Повʼязаний документ:
ДОГОВІР_дистриб’юторский_АМФ_Украина_Бондаренко_Б_В_.pdf
Вимоги:
Зобов'язати замовника внести зміни до тендерної документації
×
-
Визнати дискримінаційною вимогу Замовника щодо надання сертифікатів ISO виключно на виробника продукції, а саме: - у складі тендерної пропозиції Учасник в обов'язковому порядку надає завірені уповноваженою особою копію сертифікату виробника на систему управління якістю ДСТУ EN ISO 9001:2018 Системи управління якістю. Вимоги (EN ISO 9001:2015, IDT; ISO 9001:2015, IDT), сертифікату виробника на систему екологічного управління ДСТУ ISO 14001:2015 (ISO 14001:2015, IDT) «Системи екологічного управління. Вимоги та настанови щодо застосовування»; - учасник повинен у складі пропозиції надати завірені уповноваженою особою копію сертифікату виробника на систему управління безпекою ланцюга постачання ДСТУ ISO 28000:2008 Системи управління безпекою ланцюга постачання. Вимоги. (ISO 28000:2007, IDT); - учасник повинен у складі пропозиції надати завірені уповноваженою особою копію сертифікату виробника на систему управління якістю ISO ДСТУ ISO 45001:2019 Системи управління охороною здоров’я та безпекою праці. Вимоги та настанови щодо застосування (ISO 45001:2018, IDT); Зобов’язати Замовника внести зміни до тендерної документації, передбачивши можливість подання сертифікатів ISO, виданих: на виробника, та/або на офіційного представника, дилера чи учасника закупівлі, який має підтверджені повноваження представляти виробника на території України.