-
Відкриті торги з особливостями
-
Однолотова
-
КЕП
- 1
Столярні вироби
Замовник: Міжрегіональний центр швидкого реагування Державної служби України з надзвичайних ситуацій. Місце знаходження замовника: 42009, Сумська область, м.Ромни, вул. Рятувальників, 64; код ЄДРПОУ - 33219415; категорія замовника визначена відповідно до п. 3 ч. 4 ст 2 ЗУ "Про публічні закупівлі", закупівля дверних блоків (код ДК 021:2015 — 44221000-5) та віконних блоків (код ДК 021:2015 — 44221000-5). Мова (мови), якою (якими) повинні готуватися тендерні пропозиції: українська.
Пропозиції розглянуті
період кваліфікації завершився 27 днів назад
416 221.12
UAH з ПДВ
Період оскарження:
27.09.2025 17:32 - 02.10.2025 00:00
Скарга
Прийнята до розгляду
КЕП
скарга
Номер:
449b2e4a98794305b8c8d59d0c647fda
Ідентифікатор запиту:
UA-2025-09-27-000571-a.c1
Назва:
скарга
Скарга:
Пов'язані документи:
Орган оскарження
- Інформація про резолютивну частину рішення від 31.10.2025 № 16376.pdf 03.11.2025 12:21
- рішення від 23.10.2025 № 15972.pdf 23.10.2025 15:25
- Електронна пропозиція .pdf 24.10.2025 18:24
- пояснення на скаргу .docx 24.10.2025 18:24
- Висновок ДАСУ.pdf 24.10.2025 18:24
- пояснення на скаргу .pdf 24.10.2025 18:24
- додаток 5 проєкт договору.doc 21.10.2025 17:45
- Скарга до АМКУ.docx 21.10.2025 17:45
- Скарга до АМКУ.pdf 21.10.2025 17:45
- sign.p7s 21.10.2025 17:48
- додаток5 проєкт договору зі змінами від 19.09.25.doc 21.10.2025 17:45
- Скарга до АМКУ.pdf.p7s 21.10.2025 17:45
Дата прийняття скарги до розгляду:
21.10.2025 17:58
Дата розгляду скарги:
31.10.2025 10:00
Місце розгляду скарги:
Антимонопольний комітет України
Дата прийняття рішення про прийняття скарги до розгляду:
23.10.2025 15:25
Пункт скарги
Порядковий номер пункту скарги:
1
Номер:
4f3be9d3f11a4470a3bd1aee06d3f3c0
Заголовок пункту скарги:
оскарження рішення про відміну процедури
Тип пов'язаного елемента:
Скарга на відміну
Тип порушення:
Порушення, пов'язані з вимогами законодавства
Ідентифікатор класифікації:
Відміна процедури закупівлі
Тип порушення:
Відміна процедури закупівлі
Опис суті пункту скарги:
27.09.2025 року Міжрегіональний центр швидкого реагування Державної служби України з надзвичайних ситуацій (далі - Замовник) в системі електронних торгів оприлюднив оголошення № UA-2025-09-27-000571-a про проведення процедури відкриті торги з особливостями на закупівлю: «ДК 021:2015 - 44220000-8 «Столярні вироби» з загальною очікуваною вартістю 416 221,12 грн з ПДВ
У вказаній процедурі закупівлі прийняли участь
Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Пірамід Корп» (код ЄДРПОУ 39484237) (далі - Скаржник)
Фізична особа - підприємець Носаль Світлана Олексіївна (код ЄДРПОУ 2667002068)
За результатами аукціону найнижчу цінову пропозицію надав Скаржник - 355 200 грн з ПДВ
07.10.2025 року через електронну систему закупівель Замовник оприлюднив повідомлення про намір укладення договору з Скаржником.
09.10.2025 року Скаржник завантажив документи переможця.
Однак 13.10.2025 Замовник повідомив, що відміняє процедуру закупівлі.
Своє рішення Замовник мотивував наступним.
В додатку 5 «Проєкт договору» було помилково зазначено специфікацію до договору, яка не відповідає предмету закупівлі.
Іншими словами під час оприлюднення оголошення про закупівлю, Замовник у процедурі закупівлі UA-2025-09-27-000571-a оприлюднив технічну специфікацію (додаток 4) і помилково розмістив проект договору з специфікацією (додаток 5) з іншої закупівлі UA-2025-09-18-013183-a. Таким чином у технічній специфікації (додатку 4) до закупівлі UA-2025-09-27-000571-a значилось 11 найменувань товару столярних виробів, а у специфікації до проекту договору помилково наводилось 9 найменувань товару столярних виробів з попередньої закупівлі.
Це і слугувало підставами для відміни процедури закупівлі через неможливість усунення порушень, що виникли через виявлені порушення вимог законодавства у сфері публічних закупівель, з описом таких порушень
Вважаємо вказане рішення Замовника передчасним та таким, що порушує вимоги Закону України «Про публічні закупівлі» з наступних підстав.
1. Закон України «Про публічні закупівлі» (далі- Закон) і Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 12 травня 2023 р. № 471) (далі – Особливості) не містять визначення терміну «порушення вимог законодавства у сфері публічних закупівель» і опису таких порушень.
Стаття 44 Закону передбачає лише відповідальність за порушення вимог цього Закону. Зокрема, за порушення вимог, установлених цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання цього Закону, уповноважені особи, службові (посадові) особи замовників, службові (посадові) особи та члени органу оскарження, службові (посадові) особи Уповноваженого органу, службові (посадові) особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, службові (посадові) особи органів, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (обслуговуючого банку), несуть відповідальність згідно із законами України. За придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, відповідно до вимог цього Закону, та укладення договорів, що передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених цим Законом, та за порушення вимог цього Закону службові (посадові) особи, уповноважена особа замовника та керівники замовників несуть відповідальність згідно із законами України.
Натомість статтею 164-14 КУпАП «Порушення законодавства про закупівлі» визначено що порушеннями законодавства про закупівлі є:
1. Порушення порядку визначення предмета закупівлі; несвоєчасне надання або ненадання замовником роз’яснень щодо змісту тендерної документації; тендерна документація складена не у відповідності із вимогами закону; розмір забезпечення тендерної пропозиції, встановлений у тендерній документації, перевищує межі, визначені законом; неоприлюднення або порушення строків оприлюднення інформації про закупівлі; неоприлюднення або порушення порядку оприлюднення інформації про закупівлі, що здійснюються відповідно до положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)"; ненадання інформації, документів у випадках, передбачених законом; порушення строків розгляду тендерної пропозиції;
2. Придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель відповідно до вимог закону; застосування конкурентного діалогу або торгів з обмеженою участю, або переговорної процедури закупівлі на умовах, не передбачених законом; невідхилення тендерних пропозицій, які підлягали відхиленню відповідно до закону; відхилення тендерних пропозицій на підставах, не передбачених законом або не у відповідності до вимог закону (безпідставне відхилення); укладення з учасником, який став переможцем процедури закупівлі, договору про закупівлю, умови якого не відповідають вимогам тендерної документації та/або тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі; внесення змін до істотних умов договору про закупівлю у випадках, не передбачених законом; внесення недостовірних персональних даних до електронної системи закупівель та неоновлення у разі їх зміни; порушення строків оприлюднення тендерної документації;
3. Невиконання рішення Антимонопольного комітету України як органу оскарження за результатами розгляду скарг суб’єктів оскарження, подання яких передбачено законом;
4. Укладення договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених законом;
Отже вищевказана помилка Замовника не підпадає під законодавчо визначені порушення вимог законодавства у сфері публічних закупівель.
В свою чергу Замовник не може на свій розсуд визначати, чи є його дії порушеннями вимог законодавства у сфері публічних закупівель чи ні, оскільки ця компетенція відповідно до Закону належить органу оскарження (ст. 18 Закону – Антимонопольному комітету України) та центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональним територіальним органам (ст. 8 Закону), а правоохоронним органам.
Таким чином такі дії Замовника є юридичною помилкою чи «помилкою у праві» - помилка особи в протиправності власного діяння та його можливих наслідків. Особа вважає, що її дії протиправні й тягнуть юридичну відповідальність, і з метою її уникнення вчиняє дії щодо самостійного виявлення і усунення такої помилки. Натомість таке уявне порушення законодавства Замовника, в дійсності чинним законодавством не передбачено. Діяння, протиправність якого не передбачена чинним законодавством, не може тягнути юридичну відповідальності, внаслідок відсутності протиправності як обов’язкової ознаки такої протиправності.
Вочевидь Замовник вважає що такі його дії щодо помилкового оприлюдненням специфікації до проекту договору, яка не відповідає технічній специфікації суперечать ч.4 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», відповідно до якої, умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов’язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі, а також п. 18 Особливостей, відповідно до якого Умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі, у тому числі за результатами електронного аукціону, крім випадків: визначення грошового еквівалента зобов’язання в іноземній валюті; перерахунку ціни в бік зменшення ціни тендерної пропозиції переможця без зменшення обсягів закупівлі; перерахунку ціни та обсягів товарів в бік зменшення за умови необхідності приведення обсягів товарів до кратності упаковки.
Варто нагадати, що Замовник оприлюднив лише проект договору з проектом специфікації, а розрахунок вартості тендерної пропозиції учасники, в т.ч. Скаржник проводив відповідно до технічної специфікації (додаток 4) до тендерної документації.
Більш того, відповідно до правового висновку Касаційного господарського суду Верховного суду, наведеного в постанові від 21.06.2023 у справі № 910/18423/21:
Договір про закупівлю має основуватися на проєкті цього договору (у складі тендерної документації і пропозиції) й містити аналогічні умови. Але це не заперечує й того, що умови проєкту можуть піддаватися редагуванню вже під час укладення договору, особливо коли помилки (описки) у проєкті є очевидними. За Законом України «Про публічні закупівлі» вимагається, щоб умови договору про закупівлю не відрізнялися від змісту тендерної пропозиції (частина четверта статті 41), а його істотні умови не змінювалися після підписання (за винятками, передбаченими у тій же частині п`ятій статті 41). Умови договору про закупівлю не повинні саме сутнісно, змістовно виходити за рамки тендерної пропозиції (за винятком тих випадків, які передбачає Закон України «Про публічні закупівлі»). Несуттєві відмінності умов договору про закупівлю від його проєкту, які за своїм наповненням не визначають нових договірних зобов`язань, не звужують чи, навпаки, не розширюють договірних зобов`язань сторін, які витікають із тендерних пропозицій і тендерної документації, й не суперечать останнім, не можуть мати наслідком нікчемність договору про закупівлю
Аналогічний правовий висновок викладено у постановах КАС ВС від 04.05.2022 у справі № 160/6513/21: (https://reyestr.court.gov.ua/Review/104191330), КГС ВС від 21.06.2023 у справі № 910/18423/21: (https://reyestr.court.gov.ua/Review/111708645) КГС ВС від 06.04.2023 у справі № 910/18417/21: (https://reyestr.court.gov.ua/Review/110080506)
Також КАС ВС у постанові від 28.03.2024 у справі № 560/10224/23 зазначив, що приписи Особливостей здійснення публічних закупівель жодним чином не обмежують права учасників торгів змінювати умови проєкту договору, що не є істотними до дня його укладення, та встановлюють лише строки укладання договору про закупівлю. Зазначення у тендерній документації положень щодо можливості внесення змін до договору закупівлі при його укладанні, що не стосуються його істотних умов та інших випадків, передбачених пунктом 18 Особливостей здійснення публічних закупівель, не суперечить вимогам чинного законодавства, що визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів.:
Водночас варто зауважити що відповідно до правового висновку наведеного в постанові КГС ВС від 06.02.2020 у справі № 904/4036/18:
Визначення переможця торгів, прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю та направлення переможцю повідомлення про намір укласти договір, свідчить про те, що замовник прийняв тендерну (зустрічну) пропозицію переможця та погодився на укладення договору.
Такі дії сторін свідчать про визначення сторонами умов договору про закупівлю та обов`язок укласти відповідний договір.
Конструкція «замовник укладає», а не «замовник має право укласти» свідчить, що дана норма покладає саме обов`язок і саме на замовника укласти договір з переможцем торгів, проект та істотні умови якого вже узгоджені сторонами
Єдиними підставами не підписання договору є дії або бездіяльність саме учасника торгів, а не замовника: відмова переможця торгів від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації, не укладення договору про закупівлю з вини учасника у строк, визначений цим Законом, або не надання переможцем документів, що підтверджують відсутність підстав, передбачених статтею 17 цього Закону.
Аналогічний правовий висновок викладено у постановах КГС ВС: від 13.01.2021 у справі № 925/1525/19: (https://reyestr.court.gov.ua/Review/94320703); від 01.06.2021 у справі № 910/840/20 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/97597867); від 28.03.2023 у справі № 922/3928/20 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/110339156); від 15.04.2021 у справі № 910/836/20 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/96501255).
Звертаємо увагу що конструкція ч. 4 п. 49 Особливостей передбачає що, Замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем процедури закупівлі, протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 15 днів з дати прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі. У випадку обґрунтованої необхідності строк для укладення договору може бути продовжений до 60 днів. У разі подання скарги до органу оскарження після оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю перебіг строку для укладення договору про закупівлю зупиняється.
Отже Особливості як і Закон України «Про публічні закупівлі» покладає саме обов`язок і саме на замовника укласти договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем.
Вищевказана норма Особливостей, не передбачає можливість відміни торгів Замовником з будь-яких причин, після прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі.
З урахуванням вище викладеного, Скаржник вважає, що певні неточності в тендерній документації Замовника не є порушенням вимог законодавства у сфері публічних закупівель, а тим більше порушеннями вимог законодавства у сфері публічних закупівель, які неможливо усунути, оскільки для їх усунення застосовується правила застосування норм права у випадку колізії
На підставі вищевикладеного Замовник не мав права відміняти процедуру закупівлі
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про публічні закупівлі», закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія, ефективність та пропорційність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників та рівне ставлення до них; об’єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; запобігання корупційним діям і зловживанням. Замовники, учасники процедур закупівлі, суб’єкт оскарження, а також їхні представники повинні добросовісно користуватися своїми правами, визначеними цим Законом. Забороняється зловживання правами, у тому числі правом на оскарження рішень, дії чи бездіяльності замовника.
Вважаємо що Замовник порушив Конституцію України, а також вищевказані принципи здійснення публічних закупівель, визначених в ст. 5 Закону України «Про публічні закупівлі»,
Таким чином, відмінивши процедуру закупівлі, Замовник порушив права та охоронювані законом інтереси суб’єкта оскарження, зокрема право бути визнаним переможцем вказаної закупівлі і укласти договір, право як суб’єкт господарювання отримати замовлення за бюджетні кошти і надати послуги, право отримання прибутку, доходів, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене, право на підприємницьку діяльність, передбачене ст. 42 Конституції України, право на працю, передбачене ст. 43 Конституції України (кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.)
Скаржник є потенційним продавцем товару, що є предметом закупівлі. Відомості щодо участі і перемог ТОВ «Будівельна компанія «Пірамід Корп» у закупівлях містяться в електронній системі закупівель.
Скаржник вважає, що його права можуть бути захищені шляхом зобов’язання Замовника у процедурі закупівлі UA-2025-09-27-000571-a відмінити рішення оформлене протоколом №598 від 13.10.2025 року.
Керуючись статтями 5, 18 Закону України «Про публічні закупівлі», Порядком оскарження відкритих торгів Особливостей,
У вказаній процедурі закупівлі прийняли участь
Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Пірамід Корп» (код ЄДРПОУ 39484237) (далі - Скаржник)
Фізична особа - підприємець Носаль Світлана Олексіївна (код ЄДРПОУ 2667002068)
За результатами аукціону найнижчу цінову пропозицію надав Скаржник - 355 200 грн з ПДВ
07.10.2025 року через електронну систему закупівель Замовник оприлюднив повідомлення про намір укладення договору з Скаржником.
09.10.2025 року Скаржник завантажив документи переможця.
Однак 13.10.2025 Замовник повідомив, що відміняє процедуру закупівлі.
Своє рішення Замовник мотивував наступним.
В додатку 5 «Проєкт договору» було помилково зазначено специфікацію до договору, яка не відповідає предмету закупівлі.
Іншими словами під час оприлюднення оголошення про закупівлю, Замовник у процедурі закупівлі UA-2025-09-27-000571-a оприлюднив технічну специфікацію (додаток 4) і помилково розмістив проект договору з специфікацією (додаток 5) з іншої закупівлі UA-2025-09-18-013183-a. Таким чином у технічній специфікації (додатку 4) до закупівлі UA-2025-09-27-000571-a значилось 11 найменувань товару столярних виробів, а у специфікації до проекту договору помилково наводилось 9 найменувань товару столярних виробів з попередньої закупівлі.
Це і слугувало підставами для відміни процедури закупівлі через неможливість усунення порушень, що виникли через виявлені порушення вимог законодавства у сфері публічних закупівель, з описом таких порушень
Вважаємо вказане рішення Замовника передчасним та таким, що порушує вимоги Закону України «Про публічні закупівлі» з наступних підстав.
1. Закон України «Про публічні закупівлі» (далі- Закон) і Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 12 травня 2023 р. № 471) (далі – Особливості) не містять визначення терміну «порушення вимог законодавства у сфері публічних закупівель» і опису таких порушень.
Стаття 44 Закону передбачає лише відповідальність за порушення вимог цього Закону. Зокрема, за порушення вимог, установлених цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання цього Закону, уповноважені особи, службові (посадові) особи замовників, службові (посадові) особи та члени органу оскарження, службові (посадові) особи Уповноваженого органу, службові (посадові) особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, службові (посадові) особи органів, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (обслуговуючого банку), несуть відповідальність згідно із законами України. За придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, відповідно до вимог цього Закону, та укладення договорів, що передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених цим Законом, та за порушення вимог цього Закону службові (посадові) особи, уповноважена особа замовника та керівники замовників несуть відповідальність згідно із законами України.
Натомість статтею 164-14 КУпАП «Порушення законодавства про закупівлі» визначено що порушеннями законодавства про закупівлі є:
1. Порушення порядку визначення предмета закупівлі; несвоєчасне надання або ненадання замовником роз’яснень щодо змісту тендерної документації; тендерна документація складена не у відповідності із вимогами закону; розмір забезпечення тендерної пропозиції, встановлений у тендерній документації, перевищує межі, визначені законом; неоприлюднення або порушення строків оприлюднення інформації про закупівлі; неоприлюднення або порушення порядку оприлюднення інформації про закупівлі, що здійснюються відповідно до положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)"; ненадання інформації, документів у випадках, передбачених законом; порушення строків розгляду тендерної пропозиції;
2. Придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель відповідно до вимог закону; застосування конкурентного діалогу або торгів з обмеженою участю, або переговорної процедури закупівлі на умовах, не передбачених законом; невідхилення тендерних пропозицій, які підлягали відхиленню відповідно до закону; відхилення тендерних пропозицій на підставах, не передбачених законом або не у відповідності до вимог закону (безпідставне відхилення); укладення з учасником, який став переможцем процедури закупівлі, договору про закупівлю, умови якого не відповідають вимогам тендерної документації та/або тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі; внесення змін до істотних умов договору про закупівлю у випадках, не передбачених законом; внесення недостовірних персональних даних до електронної системи закупівель та неоновлення у разі їх зміни; порушення строків оприлюднення тендерної документації;
3. Невиконання рішення Антимонопольного комітету України як органу оскарження за результатами розгляду скарг суб’єктів оскарження, подання яких передбачено законом;
4. Укладення договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених законом;
Отже вищевказана помилка Замовника не підпадає під законодавчо визначені порушення вимог законодавства у сфері публічних закупівель.
В свою чергу Замовник не може на свій розсуд визначати, чи є його дії порушеннями вимог законодавства у сфері публічних закупівель чи ні, оскільки ця компетенція відповідно до Закону належить органу оскарження (ст. 18 Закону – Антимонопольному комітету України) та центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональним територіальним органам (ст. 8 Закону), а правоохоронним органам.
Таким чином такі дії Замовника є юридичною помилкою чи «помилкою у праві» - помилка особи в протиправності власного діяння та його можливих наслідків. Особа вважає, що її дії протиправні й тягнуть юридичну відповідальність, і з метою її уникнення вчиняє дії щодо самостійного виявлення і усунення такої помилки. Натомість таке уявне порушення законодавства Замовника, в дійсності чинним законодавством не передбачено. Діяння, протиправність якого не передбачена чинним законодавством, не може тягнути юридичну відповідальності, внаслідок відсутності протиправності як обов’язкової ознаки такої протиправності.
Вочевидь Замовник вважає що такі його дії щодо помилкового оприлюдненням специфікації до проекту договору, яка не відповідає технічній специфікації суперечать ч.4 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», відповідно до якої, умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов’язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі, а також п. 18 Особливостей, відповідно до якого Умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі, у тому числі за результатами електронного аукціону, крім випадків: визначення грошового еквівалента зобов’язання в іноземній валюті; перерахунку ціни в бік зменшення ціни тендерної пропозиції переможця без зменшення обсягів закупівлі; перерахунку ціни та обсягів товарів в бік зменшення за умови необхідності приведення обсягів товарів до кратності упаковки.
Варто нагадати, що Замовник оприлюднив лише проект договору з проектом специфікації, а розрахунок вартості тендерної пропозиції учасники, в т.ч. Скаржник проводив відповідно до технічної специфікації (додаток 4) до тендерної документації.
Більш того, відповідно до правового висновку Касаційного господарського суду Верховного суду, наведеного в постанові від 21.06.2023 у справі № 910/18423/21:
Договір про закупівлю має основуватися на проєкті цього договору (у складі тендерної документації і пропозиції) й містити аналогічні умови. Але це не заперечує й того, що умови проєкту можуть піддаватися редагуванню вже під час укладення договору, особливо коли помилки (описки) у проєкті є очевидними. За Законом України «Про публічні закупівлі» вимагається, щоб умови договору про закупівлю не відрізнялися від змісту тендерної пропозиції (частина четверта статті 41), а його істотні умови не змінювалися після підписання (за винятками, передбаченими у тій же частині п`ятій статті 41). Умови договору про закупівлю не повинні саме сутнісно, змістовно виходити за рамки тендерної пропозиції (за винятком тих випадків, які передбачає Закон України «Про публічні закупівлі»). Несуттєві відмінності умов договору про закупівлю від його проєкту, які за своїм наповненням не визначають нових договірних зобов`язань, не звужують чи, навпаки, не розширюють договірних зобов`язань сторін, які витікають із тендерних пропозицій і тендерної документації, й не суперечать останнім, не можуть мати наслідком нікчемність договору про закупівлю
Аналогічний правовий висновок викладено у постановах КАС ВС від 04.05.2022 у справі № 160/6513/21: (https://reyestr.court.gov.ua/Review/104191330), КГС ВС від 21.06.2023 у справі № 910/18423/21: (https://reyestr.court.gov.ua/Review/111708645) КГС ВС від 06.04.2023 у справі № 910/18417/21: (https://reyestr.court.gov.ua/Review/110080506)
Також КАС ВС у постанові від 28.03.2024 у справі № 560/10224/23 зазначив, що приписи Особливостей здійснення публічних закупівель жодним чином не обмежують права учасників торгів змінювати умови проєкту договору, що не є істотними до дня його укладення, та встановлюють лише строки укладання договору про закупівлю. Зазначення у тендерній документації положень щодо можливості внесення змін до договору закупівлі при його укладанні, що не стосуються його істотних умов та інших випадків, передбачених пунктом 18 Особливостей здійснення публічних закупівель, не суперечить вимогам чинного законодавства, що визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів.:
Водночас варто зауважити що відповідно до правового висновку наведеного в постанові КГС ВС від 06.02.2020 у справі № 904/4036/18:
Визначення переможця торгів, прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю та направлення переможцю повідомлення про намір укласти договір, свідчить про те, що замовник прийняв тендерну (зустрічну) пропозицію переможця та погодився на укладення договору.
Такі дії сторін свідчать про визначення сторонами умов договору про закупівлю та обов`язок укласти відповідний договір.
Конструкція «замовник укладає», а не «замовник має право укласти» свідчить, що дана норма покладає саме обов`язок і саме на замовника укласти договір з переможцем торгів, проект та істотні умови якого вже узгоджені сторонами
Єдиними підставами не підписання договору є дії або бездіяльність саме учасника торгів, а не замовника: відмова переможця торгів від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації, не укладення договору про закупівлю з вини учасника у строк, визначений цим Законом, або не надання переможцем документів, що підтверджують відсутність підстав, передбачених статтею 17 цього Закону.
Аналогічний правовий висновок викладено у постановах КГС ВС: від 13.01.2021 у справі № 925/1525/19: (https://reyestr.court.gov.ua/Review/94320703); від 01.06.2021 у справі № 910/840/20 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/97597867); від 28.03.2023 у справі № 922/3928/20 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/110339156); від 15.04.2021 у справі № 910/836/20 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/96501255).
Звертаємо увагу що конструкція ч. 4 п. 49 Особливостей передбачає що, Замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем процедури закупівлі, протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 15 днів з дати прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі. У випадку обґрунтованої необхідності строк для укладення договору може бути продовжений до 60 днів. У разі подання скарги до органу оскарження після оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю перебіг строку для укладення договору про закупівлю зупиняється.
Отже Особливості як і Закон України «Про публічні закупівлі» покладає саме обов`язок і саме на замовника укласти договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем.
Вищевказана норма Особливостей, не передбачає можливість відміни торгів Замовником з будь-яких причин, після прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі.
З урахуванням вище викладеного, Скаржник вважає, що певні неточності в тендерній документації Замовника не є порушенням вимог законодавства у сфері публічних закупівель, а тим більше порушеннями вимог законодавства у сфері публічних закупівель, які неможливо усунути, оскільки для їх усунення застосовується правила застосування норм права у випадку колізії
На підставі вищевикладеного Замовник не мав права відміняти процедуру закупівлі
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про публічні закупівлі», закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія, ефективність та пропорційність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників та рівне ставлення до них; об’єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; запобігання корупційним діям і зловживанням. Замовники, учасники процедур закупівлі, суб’єкт оскарження, а також їхні представники повинні добросовісно користуватися своїми правами, визначеними цим Законом. Забороняється зловживання правами, у тому числі правом на оскарження рішень, дії чи бездіяльності замовника.
Вважаємо що Замовник порушив Конституцію України, а також вищевказані принципи здійснення публічних закупівель, визначених в ст. 5 Закону України «Про публічні закупівлі»,
Таким чином, відмінивши процедуру закупівлі, Замовник порушив права та охоронювані законом інтереси суб’єкта оскарження, зокрема право бути визнаним переможцем вказаної закупівлі і укласти договір, право як суб’єкт господарювання отримати замовлення за бюджетні кошти і надати послуги, право отримання прибутку, доходів, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене, право на підприємницьку діяльність, передбачене ст. 42 Конституції України, право на працю, передбачене ст. 43 Конституції України (кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.)
Скаржник є потенційним продавцем товару, що є предметом закупівлі. Відомості щодо участі і перемог ТОВ «Будівельна компанія «Пірамід Корп» у закупівлях містяться в електронній системі закупівель.
Скаржник вважає, що його права можуть бути захищені шляхом зобов’язання Замовника у процедурі закупівлі UA-2025-09-27-000571-a відмінити рішення оформлене протоколом №598 від 13.10.2025 року.
Керуючись статтями 5, 18 Закону України «Про публічні закупівлі», Порядком оскарження відкритих торгів Особливостей,
×
-
Назва доказу:
Скарга до АМКУ.pdf
-
Повʼязаний документ:
Скарга до АМКУ.pdf
Вимоги:
Зобов'язати замовника скасувати рішення (повністю чи частково)
×
-
2. Визнати рішення Міжрегіонального центру швидкого реагування Державної служби України з надзвичайних ситуацій у закупівлі № UA-2025-09-27-000571-a ДК 021:2015 - 44220000-8 «Столярні вироби», оформлене протоколом №598 від 13.10.2025 року щодо відміни процедури закупівлі, неправомірним, тобто прийнятими з порушенням законодавства у сфері публічних закупівель. 3. Зобов’язати Міжрегіональний центр швидкого реагування Державної служби України з надзвичайних ситуацій скасувати рішення про відміну процедури закупівлі № UA-2025-09-27-000571-a ДК 021:2015 - 44220000-8 «Столярні вироби», оформлене протоколом №598 від 13.10.2025 року
Запити Органу оскарження
Номер:
38da558c66b24630b621640c9e8fe407
Тема запиту:
Пояснення на скаргу до закупівлі UA-2025-09-27-000571-a
Текст запиту:
Товариство з обмеженою відповідальністю ««БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ПІРАМІД КОРП» (надалі – Скаржник) звернувся до Комісії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель зі скаргою на дії та прийняті рішення Міжрегіонального центру швидкого реагування ДСНС України (надалі – Замовник) щодо процедури закупівлі: відкриті торги за предметом - ДК 021:2015:44220000-8 Столярні вироби, ідентифікатор закупівлі - UA-2025-09-27-000571-a (далі Закупівля) та проханням зобов’язати Замовника скасувати рішення про відміну відкритих торів на Закупівлю, яке затверджено протоколом №598 від 13.10.2025 року.
Відповідно до наказу ДСНС України від 09.10.2025 № НС - 1254 «Про зміну найменування та внесення змін до установчого документа» найменування Міжрегіонального центру швидкого реагування Державної служби України з надзвичайних ситуацій (ідентифікаційний код 33219415) змінено на Мобільний рятувальний центр швидкого реагування “Суми” Державної служби України з надзвичайних ситуацій.
Скарга, що подана Скаржником на рішення замовника про відміну закупівлі, є безпідставною та неаргументованою на підставі нижчевикладеного.
Процедура відкритих торгів на Закупівлю, яка оскаржується, проводилася з дотриманням вимог ст. 5 Закону України «Про публічні закупівлі», а саме: закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія, ефективність та пропорційність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників та рівне ставлення до них; об’єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; запобігання корупційним діям і зловживанням.
Тендерну документацію розроблено Замовником з дотриманням усіх вимог, установлених Законом України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон) та постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» від 12.10.2022 № 1178 (надалі - Особливості).
Відповідно до частини 2 статті 22 Закону, тендерна документація повинна містити проєкт договору про закупівлю з обов’язковим зазначенням порядку змін його умов.
Відповідно до частини 4 статті 41 Закону, умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі.
Відповідно до частини 6 розділу VІ Тендерної документації результати відкритих торгів та укладання договору про закупівлю тендерної документації на Закупівлю, істотними умовами договору про закупівлю є предмет (найменування, кількість, якість), ціна та строк дії договору.
На виконання вимог частини 2 статті 22 Закону, Замовник в додатку 5 «Проєкт договору» до тендерної документації помилково зазначив умови специфікації предмет закупівлі, який не відповідає вимогам Замовника та оголошенню про проведення відкритих торгів.
Але, специфікація, яка міститься в проекті договору не відповідає специфікації, яка зазначена в тендерній пропозиції Учасника (пропозиція UA-2025-09-27-000571-a додається). У зв’язку з чим порушуються вимоги частини 4 статті 41 Закону.
Стосовно аргументів Скаржника, щодо застосування правового висновку Касаційного господарського суду Верховного суду, наведеного в постанові від 21.06.2023 у справі № 910/18423/21: «Несуттєві відмінності умов договору про закупівлю від його проєкту, які за своїм наповненням не визначають нових договірних зобов`язань, не звужують чи, навпаки, не розширюють договірних зобов`язань сторін, які витікають із тендерних пропозицій і тендерної документації, й не суперечать останнім, не можуть мати наслідком нікчемність договору про закупівлю» пояснюємо наступне.
Відмінностей проєкту договору, який містився в тендерній документації, від договору, який укладається сторонами внаслідок тендерних процедури, не має бути, оскільки це є порушенням Закону та Особливостей. Наявні відмінності не можна назвати несуттєвими, так як у специфікації зазначено предмет закупівлі, що є відповідно до відповідно до частини 6 розділу VІ тендерної документації Результати відкритих торгів та укладання договору про закупівлю тендерної документації на Закупівлю, істотними умовами договору. Слід наголосити, що скаржнику про ці відмінності було відомо, але він не звернувся до Замовника з пропозицією внести зміни до тендерної документації на Закупівлю.
Також, витяг з висновку КАС ВС у постанові від 28.03.2024 у справі № 560/10224/23 не може бути взятий до уваги, оскільки стосується не істотних умов договору. Тому його не можливо застосувати, так як відповідно до частини 6 розділу VІ. Результати відкритих торгів та укладання договору про закупівлю тендерної документації на Закупівлю, найменування товару є істотною умовою договору.
У своєму обґрунтуванні скарги Скаржник зазначив, що: «Замовник не може на свій розсуд визначати, чи є його дії порушеннями вимог законодавства у сфері публічних закупівель чи ні, оскільки ця компетенція відповідно до Закону належить органу оскарження (ст. 18 Закону – Антимонопольному комітету України) та центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональним територіальним органам (ст. 8 Закону), а правоохоронним органам».
Але, слід наголосити, що стосовно аналогічного випадку Державна аудиторська служба України визнала порушення законодавства у сфері закупівель (результати моніторингу процедури закупівлі № UA-2024-03-18-009544-a додаються).
У зв’язку з цим доводи Скаржника щодо неправомірного відхилення його тендерної пропозиції є необґрунтованими та недоречними.
На підставі вищевикладеного та у зв’язку з тим, що скарга Учасника є необґрунтованою,
ПРОСИМО ВАС:
1. Відмовити у задоволенні скарги Товариству з обмеженою відповідальністю ««БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ПІРАМІД КОРП» по процедурі закупівлі за предметом - ДК 021:2015: 44220000-8 «Столярні вироби», оголошення про проведення якої опублікованого на веб-порталі Уповноваженого органу за № UA-2025-09-27-000571-a.
Дата опублікування:
24.10.2025 18:24