-
Відкриті торги з особливостями
-
Однолотова
-
КЕП
Комплекти обладнання для навчальних кабінетів хімії, географії та stem-лабораторії
Призупинено
1 281 230.00
UAH з ПДВ
Період оскарження:
03.09.2025 18:48 - 08.09.2025 00:00
Скарга
Прийнята до розгляду
КЕП
Скарга на дискримінаційні вимоги тендерної документації Замовника
Номер:
7c7eaaaff2464f4aabca0781a0b3dd4c
Ідентифікатор запиту:
UA-2025-09-03-011025-a.b1
Назва:
Скарга на дискримінаційні вимоги тендерної документації Замовника
Скарга:
Пов'язані документи:
Учасник
- Висновок СЕЕ - Панелі.pdf 06.09.2025 10:46
- 2025.09.06 - Скарга АМКУ на Ужгородський ліцей.docx 06.09.2025 10:46
- Декларація відповідності ПК.pdf 06.09.2025 10:46
- Висновок СЕЕ - ПК.pdf 06.09.2025 10:46
- Декларація відповідності- Панелі.pdf 06.09.2025 10:46
- Сертифікат відповідності - Панелі.pdf 06.09.2025 10:46
- Сертифікат відповідності ПК.pdf 06.09.2025 10:46
- sign.p7s 06.09.2025 12:53
- рішення від 09.09.2025 №13800.pdf 09.09.2025 15:58
- інформація про резолютивну частину рішення від 17.09.2025 №14278.pdf 18.09.2025 12:25
- Інформація по суті скарги 1.doc 10.09.2025 15:53
- Інформація по суті скарги.pdf 10.09.2025 15:53
Дата прийняття скарги до розгляду:
06.09.2025 19:13
Дата розгляду скарги:
17.09.2025 10:00
Місце розгляду скарги:
Антимонопольний комітет України
Дата прийняття рішення про прийняття скарги до розгляду:
09.09.2025 15:58
Пункт скарги
Порядковий номер пункту скарги:
1
Номер:
c7ece9cb6d2e4599885532489147a0dd
Заголовок пункту скарги:
Щодо дискримінаційних вимог Замовника, пов'язаних з об'єднанням різних груп товарів в одному тендері та витребування документів не передбачених діючим законодавством України
Тип пов'язаного елемента:
Скарга на закупівлю
Тип порушення:
Порушення, пов'язані з вимогами законодавства
Ідентифікатор класифікації:
Інші умови тендерної документації
Тип порушення:
Інші умови тендерної документації
Опис суті пункту скарги:
03 вересня 2025 року Ужгородським ліцеєм імені Т.Г. Шевченка Ужгородської міської ради Закарпатської області (далі – Замовник) оприлюднено в електронній системі публічних закупівель Prozorro оголошення про проведення процедури закупівлі – відкриті торги з особливостями щодо предмета: «Комплекти обладнання для навчальних кабінетів хімії, географії та STEM-лабораторії» за кодом ДК 021:2015:39160000-1: «Шкільні меблі» (ідентифікатор закупівлі – UA-2025-09-03-011025-a), з очікуваною вартістю у розмірі –– 1 281 230,00 грн. Одночасно із зазначеним оголошенням Замовником було оприлюднено тендерну документацію, яка встановлює умови проведення процедури закупівлі, а також вимоги до предмета закупівлі та учасників.
Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРАКТИВНІ СИСТЕМИ НАВЧАННЯ» (далі – Скаржник) вважає, що Замовник неправомірно об’єднав в одному тендері обладнання і продукцію, які відносяться до різних груп товарів за Державним класифікатором продукції та послуг, що є грубим порушенням прав учасників і норм законодавства України у сфері публічних закупівель – зокрема, Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон), а також Особливостям здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178 (далі – Особливості), з огляду на наступне.
Опис обставин
У межах цього тендеру Замовником предмет закупівлі визначено як: «код за ДК 021:2015: 39162100-6 – «Навчальне обладнання» (клас – 3916 «Шкільні меблі»), до якого, згідно з аналізом змісту Додатку № 4 до тендерної документації, було включено товари, що належать до різних груп та класів Державного класифікатора продукції та послуг. Зокрема, до складу предмета закупівлі необґрунтовано віднесено такі позиції, як: 3D-сканер та 3D-принтер, комплекс програмованих електронних модулів, комплект з робототехніки, фото-відео студія, сумка для фотоапарату, дошка комбінована, метеостанція цифрова бездротова, електронний освітній ресурс, хімічні реактиви, набір лабораторного посуду та приладів, цифровий лазерний верстат з числовим програмним управлінням тощо. Вказані товари належать до різних груп, класів і категорій класифікатора ДК 021:2015, а отже, їх об’єднання в межах однієї процедури закупівлі є неправомірним.
Замість того, щоб розділити закупівлю на окремі частини (лоти) або оголосити окремі закупівлі відповідно до різної номенклатури, Замовник об’єднав у межах одного коду ДК щонайменше семи різних груп та класів товарів, що порушує вимоги пункту 5 Наказу Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 15 квітня 2020 року № 708 (далі – Наказ № 708) та фундаментальні принципи, що викладені в статті 5 Закону, зокрема – принцип добросовісної конкуренції, недискримінації учасників та забезпечення максимальної економії коштів.
Фактично, товарам, зазначеним у тендерній документації, відповідають наступні групи та класи ДК 021:2015:
1. 3021 – Машини для обробки даних (апаратна частина): 3D-сканер та принтер, комплекс програмованих електронних модулів, комплект з робототехніки.
2. 3232 – Телевізійне й аудіовізуальне обладнання: фото-відео студія, сумка для фотоапарату (як допоміжний елемент для використання фото-відео техніки).
3. 3379 – Скляний посуд лабораторного, санітарно-гігієнічного чи фармацевтичного призначення: пробірки різного характеру, колби різних форм та розмірів, бюретки з одноходовим краном, воронки, чашки випарювальні з носиком і т.п.
4. 3812 – Метеорологічні прилади. метеостанція цифрова бездротова.
5. 3916 – Шкільні меблі: глобуси, термометри, барометри, секундоміри спортивні, шкільні компаси, рулетки, шнури, дошка комбінована.
6. 4261 – Лазерні верстати та обробні центри: цифровий лазерний верстат з числовим програмним управлінням.
7. 4819 – Пакети освітнього програмного забезпечення: електронний освітній ресурс.
Таким чином, згрупування зазначених товарів за першими чотирма цифрами кодів ДК 021:2015 свідчить про те, що Замовник у межах одного предмета закупівлі об’єднав продукцію з різних груп і класів товарів, а саме: 3021 — машини для обробки даних (апаратна частина); 3232 — телевізійне й аудіовізуальне обладнання; 3379 — скляний посуд лабораторного, санітарно-гігієнічного чи фармацевтичного призначення; 3812 — метеорологічні прилади, 3916 — шкільні меблі, 4261 — лазерні верстати та обробні центри, 4819 — пакети освітнього програмного забезпечення.
Об’єднання в межах однієї процедури закупівлі товарів, що належать до щонайменше семи різних чотиризначних груп ДК 021:2015, без передбачення їх поділу на окремі лоти, є прямим порушенням пункту 3 Наказу № 708 та водночас суперечить вимогам статті 5 Закону щодо забезпечення добросовісної конкуренції, відкритості та прозорості закупівель, а також недопущення дискримінації учасників.
Вказані товари належать до різних класів та категорій класифікатора ДК 021:2015 і не можуть бути об’єднані в один предмет закупівлі без порушення вимог чинних нормативно-правових актів. Така практика є неправомірною та прямо суперечить встановленому порядку здійснення публічних закупівель.
Замовник, об’єднавши в межах однієї процедури закупівлі товари, що належать до різних груп класифікатора, грубо порушив чинний порядок визначення предмета закупівлі, що призвело до позбавлення потенційних учасників можливості подати тендерні пропозиції лише на окремі релевантні позиції. Внаслідок цього створено необґрунтовані бар’єри доступу до участі у закупівлі, що обмежує конкуренцію та має ознаки дискримінації учасників.
Нормативно правове обґрунтування в частині порушення порядку визначення предмету закупівлі
Відповідно до пункту 3 Наказу № 708, предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 21 і 34 частини першої статті 1 Закону та за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника.
Згідно з пунктом 5 того ж наказу, Замовник може визначити окремі частини предмета закупівлі (лоти) за показниками четвертої-восьмої цифр Єдиного закупівельного словника, обсягом, номенклатурою, місцем поставки товарів, виконання робіт або надання послуг.
Для цілей публічних закупівель предмет закупівлі визначається за кодами ДК 021:2015 (Єдиний закупівельний словник), які мають ієрархічну структуру, що відображає узагальнення та деталізацію товарів і послуг. Зокрема:
– перші дві цифри коду (наприклад, 32) — розділ, який позначає широкий ринок товарів або послуг (наприклад, 32 – Радіо-, телевізійна, комунікаційна, телекомунікаційна та супутня апаратура й обладнання);
– перші три цифри коду (323) — група, яка деталізує функціональну або галузеву належність продукції (наприклад, 323 – Радіо- і телевізійні приймачі, апаратура для запису та відтворення аудіо- та відеоматеріалу);
– перші чотири цифри (3232) — клас, що конкретизує види товарів у межах групи (наприклад, 3232 – Телевізійне й аудіовізуальне обладнання).
– п’ята цифра (32321) — категорія, яка ще точніше визначає товарну номенклатуру (наприклад, 32321 – Телепроекційне обладнання);
– шоста цифра (323212) — підкатегорія, яка звужує категорію до окремої підгрупи товарів (наприклад, 323212 – Аудіовізуальне обладнання);
– сьома та восьма цифра, разом із контрольним числом (наприклад, 32323100-4) — позиція, що позначає конкретний товар або набір однотипних товарів.
Таким чином, показник «чотири цифри» коду ДК 021:2015, про який йдеться у пункті 3 Наказу № 708, — це обов’язковий рівень деталізації при визначенні предмета закупівлі товарів. Наприклад: 32320000-6 — це клас «Телевізійне й аудіовізуальне обладнання»; 30213000-5 — це клас «Машини для обробки даних (апаратна частина)»; 39162100-6 — це клас «Шкільні меблі».
Замовник зобов’язаний формувати предмет закупівлі окремо по кожній такій чотиризначній групі. Об’єднання товарів із різних груп — наприклад, телевізійної передавальної апаратури (3232) та навчального обладнання (3916) — є порушенням встановленого порядку.
Пункт 5 Наказу № 708 також дозволяє, але не зобов’язує, деталізувати закупівлю далі — аж до восьмої цифри або з урахуванням номенклатури чи місця поставки — однак це стосується лише розподілу на лоти всередині однієї групи, а не об’єднання різних груп. Тобто, Замовник має право дробити закупівлю на лоти, але не має права їх об’єднувати в один предмет, якщо коди належать до різних груп.
Жодних виключень, які б дозволяли Замовнику об’єднувати в межах однієї процедури закупівлі, без поділу на лоти, товари, що належать до різних чотиризначних груп класифікатора ДК 021:2015, Наказом № 708 не передбачено.
Відповідно, об’єднання товарів, які належать до різних груп за класифікатором ДК 021:2015, є неприпустимим і має розцінюватися як порушення порядку визначення предмета закупівлі, яке, у свою чергу, призводить до невиправданого обмеження конкуренції, уникнення поділу на лоти та створення штучних бар’єрів для учасників.
Наголошуємо, що у межах цієї закупівлі Замовник об’єднав товари, які належать щонайменше до семи різних груп товарів за класифікатором ДК 021:2015 (3021, 3232, 3379, 3812, 3916, 4261, 4819), що є прямим і грубим порушенням пункту 3 Наказу № 708.
Таке об’єднання унеможливлює участь у закупівлі Скаржника та інших спеціалізованих постачальників, які мають можливість поставити лише частину товарів (наприклад, лише 3D-принтери, лише лабораторне обладнання, лише навчальне обладнання тощо), і штучно знижує рівень конкуренції, надаючи перевагу постачальникам, які зазвичай працюють через широкі посередницькі схеми. Жоден постачальник в Україні не має повноцінної компетенції для поставки всього переліку дійсно якісного товару, що передбачений цим тендером.
Таким чином констатуємо, що суть порушення Замовника полягає в тому, що предмет закупівлі визначено з порушенням пункту 3 Наказу № 708 — в тендері об’єднано товари з різних чотирицифрових груп класифікатора ДК 021:2015, тоді як закон вимагає формувати предмет закупівлі за показником четвертої цифри, тобто окремий тендер на кожну групу товарів. Це є грубим порушенням встановленого порядку, що прямо забороняє об’єднання товарів з різних груп.
Такі дії також порушують частину першу статті 5 Закону, оскільки призводять до дискримінації учасників, обмеження конкуренції та унеможливлення участі тих постачальників, які можуть поставити лише окремі групи товарів.
Щодо порушеного права Скаржника та обмеження конкуренції
Неправомірне визначення предмета закупівлі, що включає об’єднання товарів з різних груп класифікатора ДК 021:2015, є не лише формальним порушенням пунктів 3 і 5 Наказу № 708 та вимог Закону у сфері публічних закупівель, але й таким, що безпосередньо порушує права Скаржника та інших учасників, які зацікавлені в добросовісній участі у процедурі закупівлі.
Скаржник є підприємством, яке спеціалізується на розробці, виробництві та постачанні мультимедійного, інтерактивного та комп’ютерного обладнання. Підприємство має необхідні технічні, кадрові, виробничі та логістичні ресурси для виконання державних контрактів, які стосуються постачання саме цієї групи товарів (мультимедійного і комп’ютерного обладнання). Скаржник має успішний досвід виконання аналогічних поставок у межах інших закупівель публічного сектору.
Для підтвердження цієї обставини, надаємо посилання на закупівлі, в яких наша компанія успішно виконала зобов’язання із поставки мультимедійної і комп’ютерної техніки:
– ідентифікатор: UA-2024-11-21-002046-a, предмет тендеру: 3D принтер та комплектуючі;
– ідентифікатор: UA-2024-10-23-016365-a, предмет закупівлі: Комплект мультимедійного обладнання. Тип 3;
– ідентифікатор: UA-2024-10-05-000176-a, предмет закупівлі: ДК 021:2015-30210000-4 «Машини для обробки даних (апаратна частина)» (ноутбук, планшет, багатофункціональний пристрій, 3D-принтер).
Однак включення до предмета закупівлі значної кількості товарів, які стосуються інших спеціалізованих напрямів до виробництва чи постачання, яких Скаржник об’єктивно не має ані компетенції, ані ліцензованих постачальників, призвело до фактичного блокування участі підприємства у даній закупівлі.
Більше того, такі дії Замовника порушують не лише права Скаржника, а й усіх інших суб’єктів господарювання, які спеціалізуються на вузьких категоріях продукції, але в умовах добросовісного та справедливого формування предмета закупівлі (через поділ на лоти або окремі тендери) могли б реалізувати своє право на участь у процедурі, змагаючись за релевантні їм позиції в умовах справедливої конкуренції.
Таким чином, дії Замовника суперечать одразу кільком ключовим принципам, закріпленим у частині першій статті 5 Закону, а саме:
– принцип відкритості та прозорості: об’єднання різнорідних товарів у межах одного тендеру ускладнює розуміння логіки формування предмета закупівлі, що знижує рівень передбачуваності процедур для ринку.
– принцип добросовісної конкуренції серед учасників: Замовник створив передумови для фактичного домінування лише тих суб’єктів, які мають широкі опосередковані (а часто – й непрозорі) канали постачання всього переліку товарів, що суперечить ідеї рівного доступу для спеціалізованих виробників та постачальників.
– принцип недискримінації учасників: підприємства, які мають релевантний досвід і ресурс для виконання лише частини предмета закупівлі, повністю усунені з конкурентного поля через відсутність можливості подавати пропозицію лише на відповідний лот.
– принцип максимальної економії бюджетних коштів: штучне звуження кола учасників неминуче веде до меншої конкуренції, завищених цін та зниження якості поставленої продукції, особливо коли її постачання здійснюється через декілька посередників, а не напряму від виробника.
Крім того, відповідно до приписів статті 22 Закону, тендерна документація повинна бути складена таким чином, щоб жоден з учасників не перебував у нерівному становищі та не був дискримінований. У даному випадку умови закупівлі сформовано в спосіб, який прямо виключає можливість рівного доступу для суб’єктів ринку, що не мають комплексної компетенції постачати повний перелік товарів різного призначення.
Додатково слід зазначити ще одну дискримінаційну умову тендерної документації, яка виражається у встановленні вимоги щодо обов’язкового надання у складі пропозиції документа, що підтверджує наявність на електронному освітньому ресурсі з хімії грифу Міністерства освіти і науки України (далі – МОН) «Рекомендовано» або «Схвалено», виданого уповноваженим органом. Ця вимога міститься у Додатку № 4 до тендерної документації, що свідчить про її суттєвий вплив на умови участі у процедурі закупівлі. Встановлення цієї умови фактично виключає можливість подання пропозицій більшістю добросовісних учасників, які не мають зазначеного документа, не з огляду на якість чи функціональність запропонованого електронного освітнього ресурсу, а виключно через відсутність правових механізмів для отримання такого висновку. Таким чином, тендерна документація містить умову, виконання якої є юридично та фактично неможливим для більшості учасників, що прямо суперечить статті 5 та частині четвертій статті 22 Закону, з огляду на наступне.
По-перше, вимога про подання схвалення МОН має всі ознаки продовження логіки дискримінаційної вибірки, закладеної в нашому попередньому викладі скарги. Вона виконує не функцію забезпечення якості, а функцію відсіювання постачальників, які з об’єктивних причин не мають і не можуть мати подібного документа, оскільки він не є обов’язковим і не видається автоматично. МОН не є органом, уповноваженим видавати дозвіл на використання електронного освітнього ресурсу в освіті, а висновки, які гіпотетично можуть надаватись установою, мають добровільний, консультаційний характер. Вони є внутрішніми інформаційними документами, що не мають юридичної сили ані дозволу, ані погодження, ані обов’язковості.
По-друге, важливо розуміти, що з 24 листопада 2020 року в Україні не існує чинної нормативної процедури присвоєння подібного грифу на електронний освітній ресурс. Раніше відповідну можливість містив Порядок надання навчальній літературі, засобам навчання і навчальному обладнанню грифів та свідоцтв Міністерства освіти і науки України, затверджений наказом МОН України від 17 червня 2008 року № 537. Однак вказаний нормативний акт втратив чинність у 2020 році, і з цього моменту жодним нормативним актом не передбачено механізму отримання такого документа для електронного освітнього ресурсу, яке не є навчальною літературою або офіційним засобом навчання у вузькому розумінні цього терміна.
Отже, Замовник у своїй вимозі зобов’язує учасника подати документ, який у законний спосіб отримати неможливо, оскільки жодна процедура його присвоєння більше не існує. Фактично, вимога Замовника є нікчемною, оскільки вимагає документ, який не може бути отриманий жодним учасником, крім тих, хто або встиг його отримати до 2020 року, або діє поза межами чинного правового поля. Такий підхід ще більше звужує коло допустимих рішень — лише до тих, де обладнання і електронний освітній ресурс мають одного виробника або ексклюзивного дистриб’ютора. Це додатково підкреслює, що зазначена вимога не є загальною або нейтральною — вона встановлена з урахуванням конкретного наявного документа, яким вже володіє конкретний суб’єкт господарювання. У результаті формується технічна і правова замкнутість закупівлі, що прямо суперечить чинному законодавству у сфері публічних закупівель.
Скаржник, як виробник та постачальник продукції, яке повністю відповідає предмету закупівлі за своїми функціональними, освітніми та технічними характеристиками, фізично позбавлений можливості надати документ, якого не існує в межах чинного нормативного регулювання. У такій ситуації Замовник порушує принципи пропорційності, правомірності, рівності та відкритості конкуренції. З огляду на викладене, вимога Замовника щодо надання грифу МОН «Рекомендовано» або «Схвалено» є неправомірною, юридично необґрунтованою та такою, що порушує основоположні принципи публічних закупівель. Вона фактично нівелює конкуренцію, створює дискримінаційні бар’єри, не відповідає чинному законодавству та позбавляє більшість учасників можливості реалізувати своє право на участь у закупівлі.
Враховуючи вищезазначене, вимога Замовника щодо надання учасниками тендеру грифу МОН на електронний освітній ресурс є незаконною та дискримінаційною. Вона суперечить принципам публічних закупівель, зокрема принципам добросовісної конкуренції, недискримінації учасників та рівного ставлення до них, закріпленим у статті 5 Закону. Крім того, відповідно до частини одинадцятої статті 26 цього Закону, Замовник не має права вимагати від учасників надання документів, не передбачених законодавством. Разом із цим, така вимога за своєю природою є аналогічно дискримінаційною та неправомірною, як і встановлене Замовником об’єднання у межах одного предмета закупівлі товарів різного призначення та класифікації за ДК 021:2015, що в комплексі створює додаткові бар’єри для потенційних учасників та обмежує добросовісну конкуренцію.
Особливої уваги потребує те, що у нинішніх умовах, коли Україна вже понад три роки протидіє повномасштабній збройній агресії Російської Федерації, а державні органи та органи місцевого самоврядування змушені здійснювати свою діяльність в умовах воєнного стану та обмежених фінансових ресурсів, особливого значення набуває раціональне й ефективне використання бюджетних коштів. Забезпечення максимальної конкуренції під час проведення закупівель є запорукою отримання оптимального співвідношення ціни та якості, що має особливу важливість у сфері забезпечення освітніх потреб майбутнього покоління. Замовники, які отримують фінансування з бюджетних джерел, мають усвідомлювати підвищену відповідальність за прийняті ними управлінські рішення. Нераціональне планування закупівель та допущення неефективного витрачання коштів у таких обставинах не лише завдає шкоди інтересам держави, а й підриває довіру до самого механізму публічних закупівель як інструменту відновлення та сталого розвитку країни у критичний період. У цьому контексті порушення, вчинене Замовником, не може розцінюватися як технічна помилка чи недогляд, а повинне кваліфікуватися як системне, глибоке відхилення від принципів законності, публічності та економічної доцільності.
Очевидно, що логіка, якою керується Замовник, об’єднуючи в межах однієї закупівлі десятки різнорідних товарів, полягає в уявному прагненні досягти максимальної ефективності та економії бюджетних коштів. Водночас такі аргументи не витримують жодної критики, є оманливими, маніпулятивними та прямо суперечать як вимогам нормативно-правових актів, так і принципам добросовісного планування закупівель. Жодне можливе зменшення кількості закупівель, договорів, логістичних чи адміністративних витрат не може розглядатися як легітимна підстава для порушення встановленого порядку визначення предмета закупівлі. Закон не дозволяє об’єднувати в один тендер позиції, що належать до різних чотиризначних класифікаційних груп, навіть якщо це нібито зменшує навантаження на персонал або спрощує бухгалтерський облік. Публічні закупівлі не мають слугувати зручності Замовника — вони мають забезпечувати відкритість, конкуренцію та ефективність розпорядження бюджетними коштами.
Можливе прискорення постачання чи оперативність виконання договору, судячи з логіки Замовника, також не є переконливим. Проведення закупівель із поділом на лоти — це загальноприйнята та перевірена практика, яка не перешкоджає своєчасному забезпеченню освітнього процесу, якщо планування здійснюється належним чином і в межах встановлених строків. Відсутність можливості у Замовника трудових чи адміністративних ресурсів для належного проведення кількох паралельних закупівель не є проблемою учасників ринку і не виправдовує обмеження їхніх прав. Так само, необґрунтованою логікою є те, що об’єднання позицій дозволяє знизити вартість закупівлі за рахунок, так званих, «оптових» постачальників. На практиці такі тендери часто виграють не виробники, а посередницькі компанії, які не мають вузької спеціалізації, що негативно позначається на якості товарів, термінах постачання, супроводі та гарантійному обслуговуванні. Натомість поділ на лоти дозволяє залучити до участі фахових постачальників, які працюють виключно в межах своєї галузі, забезпечуючи як якість, так і кращу цінову конкуренцію.
Очевидно, що логіка Замовника, також спирається на припущення щодо економії операційних витрат — зокрема, витрат на доставку, приймання чи зберігання товарів. Проте такі витрати є звичайною частиною будь-якої господарської діяльності та повинні враховуватись на етапі належного планування закупівлі. Вони не можуть вважатися юридично обґрунтованою підставою для порушення чинного законодавства, зокрема для об’єднання різнорідних товарів в одну закупівлю, що призводить тільки виключно до обмеження конкуренції та створення дискримінаційних умов для учасників. Таким чином, логіка Замовник зводиться до уявного прагнення забезпечити ефективність, зручність та економію бюджетних коштів. Водночас таке мислення є хибним, оскільки ігнорує базові правові межі, визначені законодавством про публічні закупівлі.
Таким чином, Замовник допустив грубе порушення пунктів 3 і 5 Наказу № 708, сформувавши предмет закупівлі шляхом об’єднання товарів, що належать до різних чотирицифрових груп класифікатора ДК 021:2015, без поділу на лоти. Це є порушенням встановленого порядку визначення предмета закупівлі та прямо суперечить вимогам чинного законодавства.
Такі дії Замовника порушують основоположні принципи, закріплені у статті 5 Закону, зокрема принципи добросовісної конкуренції, недискримінації учасників, рівного доступу до участі в процедурі, максимальної економії та ефективності використання коштів, а також прозорості та відкритості.
Фактичним наслідком є створення необґрунтованих бар’єрів для спеціалізованих постачальників, які не мають універсального асортименту, як у випадку Скаржника, що виключає таких учасників з конкурентної боротьби та порушує їхні права, а також несе потенційну шкоду можливості реалізації цього тендеру.
Це порушення носить незворотній характер і не може бути усунуте без відміни закупівлі. Зміна умов тендерної документації без відміни закупівлі не призведе до усунення дискримінаційного підходу Замовника, оскільки сама структура об’єднаного предмета закупівлі, що охоплює товари з різних груп та класів ДК 021:2015, є неправомірною. Відновлення конкурентного середовища можливе лише за умови проведення окремих процедур закупівлі відповідно до однорідності предметів. З огляду на це, єдиним правовим механізмом відновлення справедливості та забезпечення дотримання принципів публічних закупівель є відміна процедури закупівлі в цілому.
Слід окремо наголосити, що навіть у разі якщо Комісія Антимонопольного комітету України (далі – Комісія) дійде висновку про достатність зобов’язання Замовника внести зміни до тендерної документації, таке рішення фактично не усуне виявлені порушення. Це зумовлено тим, що сама процедура закупівлі була від початку оголошена з порушенням законодавства, а саме шляхом неправомірного об’єднання товарів різного функціонального призначення та класифікації в межах одного коду ДК. Виправити таке порушення в межах чинної процедури без її відміни є об’єктивно неможливим. У подібних випадках зобов’язання внести зміни перетворюється лише на формальність, яка призводить до затягування строків та створює видимість виправлення ситуації без реального усунення дискримінації.
Подальший розвиток подій у подібних випадках завжди прогнозований. Замовники, розуміючи неможливість усунення закладених ними порушень, посилаються або на відсутність технічної можливості виправити документацію, або на втрату потреби у закупівлі через витрачений час, і відміняють процедуру. Така поведінка дозволяє їм уникнути виконання обов’язків, покладених рішенням Комісії, водночас залишаючи учасників без реального захисту їхніх прав.
Наявна практика підтверджує системність цього явища. Так, рішенням Комісії від 15 липня 2025 року № 11090-р/пк-пз за результатами розгляду скарги заявника на дії комунальної установи «Центр фінансування та господарської діяльності закладів та установ системи освіти Приморського району м. Одеси» було визнано дискримінаційними умови аналогічної закупівлі та зобов’язано замовника внести зміни до тендерної документації. Протягом місяця замовник так і не вжив жодних реальних заходів для усунення порушень, після чого відмінив закупівлю, пославшись на формальну підставу – відсутність технічної можливості. Уже наступного дня ним була оголошена нова процедура закупівлі за ідентифікатором UA-2025-08-13-011868-a, яка містила ті самі дискримінаційні умови, раніше визнані Комісією незаконними. Єдиною відмінністю стало лише формальне зазначення іншого загального коду ДК для різнорідних за класифікацією та характером товарів.
Цей приклад яскраво демонструє, що зобов’язання внести зміни не усуває проблеми, а лише відкриває замовнику шлях до маніпуляцій: відміна процедури, оголошення нової закупівлі з аналогічними дискримінаційними положеннями, збереження тієї ж незаконної конструкції предмета закупівлі. Таким чином, формується замкнутий цикл дій, у якому права учасників знову і знову порушуються, а порушення набувають системного характеру.
Подібні випадки не є поодинокими, а мають тенденцію до поширення серед недобросовісних замовників. Використання такої схеми дозволяє їм уникати реального контролю, формально виконувати рішення Комісії і водночас відтворювати ті самі порушення у наступних закупівлях. Це створює небезпечну практику, яка не лише підриває основні принципи публічних закупівель – добросовісної конкуренції, недискримінації учасників, рівного ставлення до них та прозорості, передбачені статтею 5 Закону, – але й призводить до фактичного усунення учасників з ринку, спотворення конкуренції та неефективного використання бюджетних коштів.
Додатковим підтвердженням системності таких зловживань є приклад закупівлі, проведеної Відділом освіти Калинівської селищної ради за ідентифікатором UA-2025-08-05-012382-a. Предметом цієї закупівлі також було об’єднання різнорідних товарів під одним кодом ДК, що зробило її повністю аналогічною описаним вище випадкам. Як наслідок, жоден учасник не зміг подати тендерну пропозицію через дискримінаційність і неможливість забезпечити повний перелік товарів, а сама закупівля була відмінена Замовником у зв’язку з відсутністю поданих пропозицій. Цей приклад ще раз доводить, що подібна практика не лише виключає можливість реальної конкуренції, а й призводить до фактичного зриву процедур та безпідставної втрати часу і бюджетних ресурсів.
За таких обставин єдиним дієвим і правомірним способом усунення порушень та відновлення справедливості є не формальне зобов’язання внести зміни до тендерної документації, а саме відміна процедури закупівлі в цілому. Лише такий підхід здатний забезпечити реальний захист прав учасників, відновлення конкурентного середовища та запобігти повторенню аналогічних порушень у майбутньому.
Відповідно до підпункту 2 пункту 50 Особливостей, Замовник зобов’язаний відмінити відкриті торги у разі неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення вимог законодавства у сфері публічних закупівель, з описом таких порушень.
У цьому випадку йдеться саме про таку ситуацію. Предмет закупівлі визначено з порушенням пункту 3 Наказу № 708, оскільки в межах одного тендеру об’єднано товари, які належать до різних груп класифікатора. Це порушення є системним, первинним і процедурним, оскільки стосується формування самого предмета закупівлі на етапі до її оголошення. Зміна тендерної документації після оприлюднення вже не дозволяє розділити предмет закупівлі на окремі навіть на окремі лоти. Тобто, виправити цю помилку неможливо.
Враховуючи, що порушення закону є суттєвим, а його наслідком стало необґрунтоване обмеження конкуренції та дискримінація значної частини потенційних учасників, єдиним належним способом його усунення є відміна процедури закупівлі в цілому з дотриманням вимог підпункту 2 пункту 50 Особливостей.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 5, 8, 16, 22 ЗУ «Про публічні закупівлі» пунктів 55-59 Особливостей, –
Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРАКТИВНІ СИСТЕМИ НАВЧАННЯ» (далі – Скаржник) вважає, що Замовник неправомірно об’єднав в одному тендері обладнання і продукцію, які відносяться до різних груп товарів за Державним класифікатором продукції та послуг, що є грубим порушенням прав учасників і норм законодавства України у сфері публічних закупівель – зокрема, Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон), а також Особливостям здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178 (далі – Особливості), з огляду на наступне.
Опис обставин
У межах цього тендеру Замовником предмет закупівлі визначено як: «код за ДК 021:2015: 39162100-6 – «Навчальне обладнання» (клас – 3916 «Шкільні меблі»), до якого, згідно з аналізом змісту Додатку № 4 до тендерної документації, було включено товари, що належать до різних груп та класів Державного класифікатора продукції та послуг. Зокрема, до складу предмета закупівлі необґрунтовано віднесено такі позиції, як: 3D-сканер та 3D-принтер, комплекс програмованих електронних модулів, комплект з робототехніки, фото-відео студія, сумка для фотоапарату, дошка комбінована, метеостанція цифрова бездротова, електронний освітній ресурс, хімічні реактиви, набір лабораторного посуду та приладів, цифровий лазерний верстат з числовим програмним управлінням тощо. Вказані товари належать до різних груп, класів і категорій класифікатора ДК 021:2015, а отже, їх об’єднання в межах однієї процедури закупівлі є неправомірним.
Замість того, щоб розділити закупівлю на окремі частини (лоти) або оголосити окремі закупівлі відповідно до різної номенклатури, Замовник об’єднав у межах одного коду ДК щонайменше семи різних груп та класів товарів, що порушує вимоги пункту 5 Наказу Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 15 квітня 2020 року № 708 (далі – Наказ № 708) та фундаментальні принципи, що викладені в статті 5 Закону, зокрема – принцип добросовісної конкуренції, недискримінації учасників та забезпечення максимальної економії коштів.
Фактично, товарам, зазначеним у тендерній документації, відповідають наступні групи та класи ДК 021:2015:
1. 3021 – Машини для обробки даних (апаратна частина): 3D-сканер та принтер, комплекс програмованих електронних модулів, комплект з робототехніки.
2. 3232 – Телевізійне й аудіовізуальне обладнання: фото-відео студія, сумка для фотоапарату (як допоміжний елемент для використання фото-відео техніки).
3. 3379 – Скляний посуд лабораторного, санітарно-гігієнічного чи фармацевтичного призначення: пробірки різного характеру, колби різних форм та розмірів, бюретки з одноходовим краном, воронки, чашки випарювальні з носиком і т.п.
4. 3812 – Метеорологічні прилади. метеостанція цифрова бездротова.
5. 3916 – Шкільні меблі: глобуси, термометри, барометри, секундоміри спортивні, шкільні компаси, рулетки, шнури, дошка комбінована.
6. 4261 – Лазерні верстати та обробні центри: цифровий лазерний верстат з числовим програмним управлінням.
7. 4819 – Пакети освітнього програмного забезпечення: електронний освітній ресурс.
Таким чином, згрупування зазначених товарів за першими чотирма цифрами кодів ДК 021:2015 свідчить про те, що Замовник у межах одного предмета закупівлі об’єднав продукцію з різних груп і класів товарів, а саме: 3021 — машини для обробки даних (апаратна частина); 3232 — телевізійне й аудіовізуальне обладнання; 3379 — скляний посуд лабораторного, санітарно-гігієнічного чи фармацевтичного призначення; 3812 — метеорологічні прилади, 3916 — шкільні меблі, 4261 — лазерні верстати та обробні центри, 4819 — пакети освітнього програмного забезпечення.
Об’єднання в межах однієї процедури закупівлі товарів, що належать до щонайменше семи різних чотиризначних груп ДК 021:2015, без передбачення їх поділу на окремі лоти, є прямим порушенням пункту 3 Наказу № 708 та водночас суперечить вимогам статті 5 Закону щодо забезпечення добросовісної конкуренції, відкритості та прозорості закупівель, а також недопущення дискримінації учасників.
Вказані товари належать до різних класів та категорій класифікатора ДК 021:2015 і не можуть бути об’єднані в один предмет закупівлі без порушення вимог чинних нормативно-правових актів. Така практика є неправомірною та прямо суперечить встановленому порядку здійснення публічних закупівель.
Замовник, об’єднавши в межах однієї процедури закупівлі товари, що належать до різних груп класифікатора, грубо порушив чинний порядок визначення предмета закупівлі, що призвело до позбавлення потенційних учасників можливості подати тендерні пропозиції лише на окремі релевантні позиції. Внаслідок цього створено необґрунтовані бар’єри доступу до участі у закупівлі, що обмежує конкуренцію та має ознаки дискримінації учасників.
Нормативно правове обґрунтування в частині порушення порядку визначення предмету закупівлі
Відповідно до пункту 3 Наказу № 708, предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 21 і 34 частини першої статті 1 Закону та за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника.
Згідно з пунктом 5 того ж наказу, Замовник може визначити окремі частини предмета закупівлі (лоти) за показниками четвертої-восьмої цифр Єдиного закупівельного словника, обсягом, номенклатурою, місцем поставки товарів, виконання робіт або надання послуг.
Для цілей публічних закупівель предмет закупівлі визначається за кодами ДК 021:2015 (Єдиний закупівельний словник), які мають ієрархічну структуру, що відображає узагальнення та деталізацію товарів і послуг. Зокрема:
– перші дві цифри коду (наприклад, 32) — розділ, який позначає широкий ринок товарів або послуг (наприклад, 32 – Радіо-, телевізійна, комунікаційна, телекомунікаційна та супутня апаратура й обладнання);
– перші три цифри коду (323) — група, яка деталізує функціональну або галузеву належність продукції (наприклад, 323 – Радіо- і телевізійні приймачі, апаратура для запису та відтворення аудіо- та відеоматеріалу);
– перші чотири цифри (3232) — клас, що конкретизує види товарів у межах групи (наприклад, 3232 – Телевізійне й аудіовізуальне обладнання).
– п’ята цифра (32321) — категорія, яка ще точніше визначає товарну номенклатуру (наприклад, 32321 – Телепроекційне обладнання);
– шоста цифра (323212) — підкатегорія, яка звужує категорію до окремої підгрупи товарів (наприклад, 323212 – Аудіовізуальне обладнання);
– сьома та восьма цифра, разом із контрольним числом (наприклад, 32323100-4) — позиція, що позначає конкретний товар або набір однотипних товарів.
Таким чином, показник «чотири цифри» коду ДК 021:2015, про який йдеться у пункті 3 Наказу № 708, — це обов’язковий рівень деталізації при визначенні предмета закупівлі товарів. Наприклад: 32320000-6 — це клас «Телевізійне й аудіовізуальне обладнання»; 30213000-5 — це клас «Машини для обробки даних (апаратна частина)»; 39162100-6 — це клас «Шкільні меблі».
Замовник зобов’язаний формувати предмет закупівлі окремо по кожній такій чотиризначній групі. Об’єднання товарів із різних груп — наприклад, телевізійної передавальної апаратури (3232) та навчального обладнання (3916) — є порушенням встановленого порядку.
Пункт 5 Наказу № 708 також дозволяє, але не зобов’язує, деталізувати закупівлю далі — аж до восьмої цифри або з урахуванням номенклатури чи місця поставки — однак це стосується лише розподілу на лоти всередині однієї групи, а не об’єднання різних груп. Тобто, Замовник має право дробити закупівлю на лоти, але не має права їх об’єднувати в один предмет, якщо коди належать до різних груп.
Жодних виключень, які б дозволяли Замовнику об’єднувати в межах однієї процедури закупівлі, без поділу на лоти, товари, що належать до різних чотиризначних груп класифікатора ДК 021:2015, Наказом № 708 не передбачено.
Відповідно, об’єднання товарів, які належать до різних груп за класифікатором ДК 021:2015, є неприпустимим і має розцінюватися як порушення порядку визначення предмета закупівлі, яке, у свою чергу, призводить до невиправданого обмеження конкуренції, уникнення поділу на лоти та створення штучних бар’єрів для учасників.
Наголошуємо, що у межах цієї закупівлі Замовник об’єднав товари, які належать щонайменше до семи різних груп товарів за класифікатором ДК 021:2015 (3021, 3232, 3379, 3812, 3916, 4261, 4819), що є прямим і грубим порушенням пункту 3 Наказу № 708.
Таке об’єднання унеможливлює участь у закупівлі Скаржника та інших спеціалізованих постачальників, які мають можливість поставити лише частину товарів (наприклад, лише 3D-принтери, лише лабораторне обладнання, лише навчальне обладнання тощо), і штучно знижує рівень конкуренції, надаючи перевагу постачальникам, які зазвичай працюють через широкі посередницькі схеми. Жоден постачальник в Україні не має повноцінної компетенції для поставки всього переліку дійсно якісного товару, що передбачений цим тендером.
Таким чином констатуємо, що суть порушення Замовника полягає в тому, що предмет закупівлі визначено з порушенням пункту 3 Наказу № 708 — в тендері об’єднано товари з різних чотирицифрових груп класифікатора ДК 021:2015, тоді як закон вимагає формувати предмет закупівлі за показником четвертої цифри, тобто окремий тендер на кожну групу товарів. Це є грубим порушенням встановленого порядку, що прямо забороняє об’єднання товарів з різних груп.
Такі дії також порушують частину першу статті 5 Закону, оскільки призводять до дискримінації учасників, обмеження конкуренції та унеможливлення участі тих постачальників, які можуть поставити лише окремі групи товарів.
Щодо порушеного права Скаржника та обмеження конкуренції
Неправомірне визначення предмета закупівлі, що включає об’єднання товарів з різних груп класифікатора ДК 021:2015, є не лише формальним порушенням пунктів 3 і 5 Наказу № 708 та вимог Закону у сфері публічних закупівель, але й таким, що безпосередньо порушує права Скаржника та інших учасників, які зацікавлені в добросовісній участі у процедурі закупівлі.
Скаржник є підприємством, яке спеціалізується на розробці, виробництві та постачанні мультимедійного, інтерактивного та комп’ютерного обладнання. Підприємство має необхідні технічні, кадрові, виробничі та логістичні ресурси для виконання державних контрактів, які стосуються постачання саме цієї групи товарів (мультимедійного і комп’ютерного обладнання). Скаржник має успішний досвід виконання аналогічних поставок у межах інших закупівель публічного сектору.
Для підтвердження цієї обставини, надаємо посилання на закупівлі, в яких наша компанія успішно виконала зобов’язання із поставки мультимедійної і комп’ютерної техніки:
– ідентифікатор: UA-2024-11-21-002046-a, предмет тендеру: 3D принтер та комплектуючі;
– ідентифікатор: UA-2024-10-23-016365-a, предмет закупівлі: Комплект мультимедійного обладнання. Тип 3;
– ідентифікатор: UA-2024-10-05-000176-a, предмет закупівлі: ДК 021:2015-30210000-4 «Машини для обробки даних (апаратна частина)» (ноутбук, планшет, багатофункціональний пристрій, 3D-принтер).
Однак включення до предмета закупівлі значної кількості товарів, які стосуються інших спеціалізованих напрямів до виробництва чи постачання, яких Скаржник об’єктивно не має ані компетенції, ані ліцензованих постачальників, призвело до фактичного блокування участі підприємства у даній закупівлі.
Більше того, такі дії Замовника порушують не лише права Скаржника, а й усіх інших суб’єктів господарювання, які спеціалізуються на вузьких категоріях продукції, але в умовах добросовісного та справедливого формування предмета закупівлі (через поділ на лоти або окремі тендери) могли б реалізувати своє право на участь у процедурі, змагаючись за релевантні їм позиції в умовах справедливої конкуренції.
Таким чином, дії Замовника суперечать одразу кільком ключовим принципам, закріпленим у частині першій статті 5 Закону, а саме:
– принцип відкритості та прозорості: об’єднання різнорідних товарів у межах одного тендеру ускладнює розуміння логіки формування предмета закупівлі, що знижує рівень передбачуваності процедур для ринку.
– принцип добросовісної конкуренції серед учасників: Замовник створив передумови для фактичного домінування лише тих суб’єктів, які мають широкі опосередковані (а часто – й непрозорі) канали постачання всього переліку товарів, що суперечить ідеї рівного доступу для спеціалізованих виробників та постачальників.
– принцип недискримінації учасників: підприємства, які мають релевантний досвід і ресурс для виконання лише частини предмета закупівлі, повністю усунені з конкурентного поля через відсутність можливості подавати пропозицію лише на відповідний лот.
– принцип максимальної економії бюджетних коштів: штучне звуження кола учасників неминуче веде до меншої конкуренції, завищених цін та зниження якості поставленої продукції, особливо коли її постачання здійснюється через декілька посередників, а не напряму від виробника.
Крім того, відповідно до приписів статті 22 Закону, тендерна документація повинна бути складена таким чином, щоб жоден з учасників не перебував у нерівному становищі та не був дискримінований. У даному випадку умови закупівлі сформовано в спосіб, який прямо виключає можливість рівного доступу для суб’єктів ринку, що не мають комплексної компетенції постачати повний перелік товарів різного призначення.
Додатково слід зазначити ще одну дискримінаційну умову тендерної документації, яка виражається у встановленні вимоги щодо обов’язкового надання у складі пропозиції документа, що підтверджує наявність на електронному освітньому ресурсі з хімії грифу Міністерства освіти і науки України (далі – МОН) «Рекомендовано» або «Схвалено», виданого уповноваженим органом. Ця вимога міститься у Додатку № 4 до тендерної документації, що свідчить про її суттєвий вплив на умови участі у процедурі закупівлі. Встановлення цієї умови фактично виключає можливість подання пропозицій більшістю добросовісних учасників, які не мають зазначеного документа, не з огляду на якість чи функціональність запропонованого електронного освітнього ресурсу, а виключно через відсутність правових механізмів для отримання такого висновку. Таким чином, тендерна документація містить умову, виконання якої є юридично та фактично неможливим для більшості учасників, що прямо суперечить статті 5 та частині четвертій статті 22 Закону, з огляду на наступне.
По-перше, вимога про подання схвалення МОН має всі ознаки продовження логіки дискримінаційної вибірки, закладеної в нашому попередньому викладі скарги. Вона виконує не функцію забезпечення якості, а функцію відсіювання постачальників, які з об’єктивних причин не мають і не можуть мати подібного документа, оскільки він не є обов’язковим і не видається автоматично. МОН не є органом, уповноваженим видавати дозвіл на використання електронного освітнього ресурсу в освіті, а висновки, які гіпотетично можуть надаватись установою, мають добровільний, консультаційний характер. Вони є внутрішніми інформаційними документами, що не мають юридичної сили ані дозволу, ані погодження, ані обов’язковості.
По-друге, важливо розуміти, що з 24 листопада 2020 року в Україні не існує чинної нормативної процедури присвоєння подібного грифу на електронний освітній ресурс. Раніше відповідну можливість містив Порядок надання навчальній літературі, засобам навчання і навчальному обладнанню грифів та свідоцтв Міністерства освіти і науки України, затверджений наказом МОН України від 17 червня 2008 року № 537. Однак вказаний нормативний акт втратив чинність у 2020 році, і з цього моменту жодним нормативним актом не передбачено механізму отримання такого документа для електронного освітнього ресурсу, яке не є навчальною літературою або офіційним засобом навчання у вузькому розумінні цього терміна.
Отже, Замовник у своїй вимозі зобов’язує учасника подати документ, який у законний спосіб отримати неможливо, оскільки жодна процедура його присвоєння більше не існує. Фактично, вимога Замовника є нікчемною, оскільки вимагає документ, який не може бути отриманий жодним учасником, крім тих, хто або встиг його отримати до 2020 року, або діє поза межами чинного правового поля. Такий підхід ще більше звужує коло допустимих рішень — лише до тих, де обладнання і електронний освітній ресурс мають одного виробника або ексклюзивного дистриб’ютора. Це додатково підкреслює, що зазначена вимога не є загальною або нейтральною — вона встановлена з урахуванням конкретного наявного документа, яким вже володіє конкретний суб’єкт господарювання. У результаті формується технічна і правова замкнутість закупівлі, що прямо суперечить чинному законодавству у сфері публічних закупівель.
Скаржник, як виробник та постачальник продукції, яке повністю відповідає предмету закупівлі за своїми функціональними, освітніми та технічними характеристиками, фізично позбавлений можливості надати документ, якого не існує в межах чинного нормативного регулювання. У такій ситуації Замовник порушує принципи пропорційності, правомірності, рівності та відкритості конкуренції. З огляду на викладене, вимога Замовника щодо надання грифу МОН «Рекомендовано» або «Схвалено» є неправомірною, юридично необґрунтованою та такою, що порушує основоположні принципи публічних закупівель. Вона фактично нівелює конкуренцію, створює дискримінаційні бар’єри, не відповідає чинному законодавству та позбавляє більшість учасників можливості реалізувати своє право на участь у закупівлі.
Враховуючи вищезазначене, вимога Замовника щодо надання учасниками тендеру грифу МОН на електронний освітній ресурс є незаконною та дискримінаційною. Вона суперечить принципам публічних закупівель, зокрема принципам добросовісної конкуренції, недискримінації учасників та рівного ставлення до них, закріпленим у статті 5 Закону. Крім того, відповідно до частини одинадцятої статті 26 цього Закону, Замовник не має права вимагати від учасників надання документів, не передбачених законодавством. Разом із цим, така вимога за своєю природою є аналогічно дискримінаційною та неправомірною, як і встановлене Замовником об’єднання у межах одного предмета закупівлі товарів різного призначення та класифікації за ДК 021:2015, що в комплексі створює додаткові бар’єри для потенційних учасників та обмежує добросовісну конкуренцію.
Особливої уваги потребує те, що у нинішніх умовах, коли Україна вже понад три роки протидіє повномасштабній збройній агресії Російської Федерації, а державні органи та органи місцевого самоврядування змушені здійснювати свою діяльність в умовах воєнного стану та обмежених фінансових ресурсів, особливого значення набуває раціональне й ефективне використання бюджетних коштів. Забезпечення максимальної конкуренції під час проведення закупівель є запорукою отримання оптимального співвідношення ціни та якості, що має особливу важливість у сфері забезпечення освітніх потреб майбутнього покоління. Замовники, які отримують фінансування з бюджетних джерел, мають усвідомлювати підвищену відповідальність за прийняті ними управлінські рішення. Нераціональне планування закупівель та допущення неефективного витрачання коштів у таких обставинах не лише завдає шкоди інтересам держави, а й підриває довіру до самого механізму публічних закупівель як інструменту відновлення та сталого розвитку країни у критичний період. У цьому контексті порушення, вчинене Замовником, не може розцінюватися як технічна помилка чи недогляд, а повинне кваліфікуватися як системне, глибоке відхилення від принципів законності, публічності та економічної доцільності.
Очевидно, що логіка, якою керується Замовник, об’єднуючи в межах однієї закупівлі десятки різнорідних товарів, полягає в уявному прагненні досягти максимальної ефективності та економії бюджетних коштів. Водночас такі аргументи не витримують жодної критики, є оманливими, маніпулятивними та прямо суперечать як вимогам нормативно-правових актів, так і принципам добросовісного планування закупівель. Жодне можливе зменшення кількості закупівель, договорів, логістичних чи адміністративних витрат не може розглядатися як легітимна підстава для порушення встановленого порядку визначення предмета закупівлі. Закон не дозволяє об’єднувати в один тендер позиції, що належать до різних чотиризначних класифікаційних груп, навіть якщо це нібито зменшує навантаження на персонал або спрощує бухгалтерський облік. Публічні закупівлі не мають слугувати зручності Замовника — вони мають забезпечувати відкритість, конкуренцію та ефективність розпорядження бюджетними коштами.
Можливе прискорення постачання чи оперативність виконання договору, судячи з логіки Замовника, також не є переконливим. Проведення закупівель із поділом на лоти — це загальноприйнята та перевірена практика, яка не перешкоджає своєчасному забезпеченню освітнього процесу, якщо планування здійснюється належним чином і в межах встановлених строків. Відсутність можливості у Замовника трудових чи адміністративних ресурсів для належного проведення кількох паралельних закупівель не є проблемою учасників ринку і не виправдовує обмеження їхніх прав. Так само, необґрунтованою логікою є те, що об’єднання позицій дозволяє знизити вартість закупівлі за рахунок, так званих, «оптових» постачальників. На практиці такі тендери часто виграють не виробники, а посередницькі компанії, які не мають вузької спеціалізації, що негативно позначається на якості товарів, термінах постачання, супроводі та гарантійному обслуговуванні. Натомість поділ на лоти дозволяє залучити до участі фахових постачальників, які працюють виключно в межах своєї галузі, забезпечуючи як якість, так і кращу цінову конкуренцію.
Очевидно, що логіка Замовника, також спирається на припущення щодо економії операційних витрат — зокрема, витрат на доставку, приймання чи зберігання товарів. Проте такі витрати є звичайною частиною будь-якої господарської діяльності та повинні враховуватись на етапі належного планування закупівлі. Вони не можуть вважатися юридично обґрунтованою підставою для порушення чинного законодавства, зокрема для об’єднання різнорідних товарів в одну закупівлю, що призводить тільки виключно до обмеження конкуренції та створення дискримінаційних умов для учасників. Таким чином, логіка Замовник зводиться до уявного прагнення забезпечити ефективність, зручність та економію бюджетних коштів. Водночас таке мислення є хибним, оскільки ігнорує базові правові межі, визначені законодавством про публічні закупівлі.
Таким чином, Замовник допустив грубе порушення пунктів 3 і 5 Наказу № 708, сформувавши предмет закупівлі шляхом об’єднання товарів, що належать до різних чотирицифрових груп класифікатора ДК 021:2015, без поділу на лоти. Це є порушенням встановленого порядку визначення предмета закупівлі та прямо суперечить вимогам чинного законодавства.
Такі дії Замовника порушують основоположні принципи, закріплені у статті 5 Закону, зокрема принципи добросовісної конкуренції, недискримінації учасників, рівного доступу до участі в процедурі, максимальної економії та ефективності використання коштів, а також прозорості та відкритості.
Фактичним наслідком є створення необґрунтованих бар’єрів для спеціалізованих постачальників, які не мають універсального асортименту, як у випадку Скаржника, що виключає таких учасників з конкурентної боротьби та порушує їхні права, а також несе потенційну шкоду можливості реалізації цього тендеру.
Це порушення носить незворотній характер і не може бути усунуте без відміни закупівлі. Зміна умов тендерної документації без відміни закупівлі не призведе до усунення дискримінаційного підходу Замовника, оскільки сама структура об’єднаного предмета закупівлі, що охоплює товари з різних груп та класів ДК 021:2015, є неправомірною. Відновлення конкурентного середовища можливе лише за умови проведення окремих процедур закупівлі відповідно до однорідності предметів. З огляду на це, єдиним правовим механізмом відновлення справедливості та забезпечення дотримання принципів публічних закупівель є відміна процедури закупівлі в цілому.
Слід окремо наголосити, що навіть у разі якщо Комісія Антимонопольного комітету України (далі – Комісія) дійде висновку про достатність зобов’язання Замовника внести зміни до тендерної документації, таке рішення фактично не усуне виявлені порушення. Це зумовлено тим, що сама процедура закупівлі була від початку оголошена з порушенням законодавства, а саме шляхом неправомірного об’єднання товарів різного функціонального призначення та класифікації в межах одного коду ДК. Виправити таке порушення в межах чинної процедури без її відміни є об’єктивно неможливим. У подібних випадках зобов’язання внести зміни перетворюється лише на формальність, яка призводить до затягування строків та створює видимість виправлення ситуації без реального усунення дискримінації.
Подальший розвиток подій у подібних випадках завжди прогнозований. Замовники, розуміючи неможливість усунення закладених ними порушень, посилаються або на відсутність технічної можливості виправити документацію, або на втрату потреби у закупівлі через витрачений час, і відміняють процедуру. Така поведінка дозволяє їм уникнути виконання обов’язків, покладених рішенням Комісії, водночас залишаючи учасників без реального захисту їхніх прав.
Наявна практика підтверджує системність цього явища. Так, рішенням Комісії від 15 липня 2025 року № 11090-р/пк-пз за результатами розгляду скарги заявника на дії комунальної установи «Центр фінансування та господарської діяльності закладів та установ системи освіти Приморського району м. Одеси» було визнано дискримінаційними умови аналогічної закупівлі та зобов’язано замовника внести зміни до тендерної документації. Протягом місяця замовник так і не вжив жодних реальних заходів для усунення порушень, після чого відмінив закупівлю, пославшись на формальну підставу – відсутність технічної можливості. Уже наступного дня ним була оголошена нова процедура закупівлі за ідентифікатором UA-2025-08-13-011868-a, яка містила ті самі дискримінаційні умови, раніше визнані Комісією незаконними. Єдиною відмінністю стало лише формальне зазначення іншого загального коду ДК для різнорідних за класифікацією та характером товарів.
Цей приклад яскраво демонструє, що зобов’язання внести зміни не усуває проблеми, а лише відкриває замовнику шлях до маніпуляцій: відміна процедури, оголошення нової закупівлі з аналогічними дискримінаційними положеннями, збереження тієї ж незаконної конструкції предмета закупівлі. Таким чином, формується замкнутий цикл дій, у якому права учасників знову і знову порушуються, а порушення набувають системного характеру.
Подібні випадки не є поодинокими, а мають тенденцію до поширення серед недобросовісних замовників. Використання такої схеми дозволяє їм уникати реального контролю, формально виконувати рішення Комісії і водночас відтворювати ті самі порушення у наступних закупівлях. Це створює небезпечну практику, яка не лише підриває основні принципи публічних закупівель – добросовісної конкуренції, недискримінації учасників, рівного ставлення до них та прозорості, передбачені статтею 5 Закону, – але й призводить до фактичного усунення учасників з ринку, спотворення конкуренції та неефективного використання бюджетних коштів.
Додатковим підтвердженням системності таких зловживань є приклад закупівлі, проведеної Відділом освіти Калинівської селищної ради за ідентифікатором UA-2025-08-05-012382-a. Предметом цієї закупівлі також було об’єднання різнорідних товарів під одним кодом ДК, що зробило її повністю аналогічною описаним вище випадкам. Як наслідок, жоден учасник не зміг подати тендерну пропозицію через дискримінаційність і неможливість забезпечити повний перелік товарів, а сама закупівля була відмінена Замовником у зв’язку з відсутністю поданих пропозицій. Цей приклад ще раз доводить, що подібна практика не лише виключає можливість реальної конкуренції, а й призводить до фактичного зриву процедур та безпідставної втрати часу і бюджетних ресурсів.
За таких обставин єдиним дієвим і правомірним способом усунення порушень та відновлення справедливості є не формальне зобов’язання внести зміни до тендерної документації, а саме відміна процедури закупівлі в цілому. Лише такий підхід здатний забезпечити реальний захист прав учасників, відновлення конкурентного середовища та запобігти повторенню аналогічних порушень у майбутньому.
Відповідно до підпункту 2 пункту 50 Особливостей, Замовник зобов’язаний відмінити відкриті торги у разі неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення вимог законодавства у сфері публічних закупівель, з описом таких порушень.
У цьому випадку йдеться саме про таку ситуацію. Предмет закупівлі визначено з порушенням пункту 3 Наказу № 708, оскільки в межах одного тендеру об’єднано товари, які належать до різних груп класифікатора. Це порушення є системним, первинним і процедурним, оскільки стосується формування самого предмета закупівлі на етапі до її оголошення. Зміна тендерної документації після оприлюднення вже не дозволяє розділити предмет закупівлі на окремі навіть на окремі лоти. Тобто, виправити цю помилку неможливо.
Враховуючи, що порушення закону є суттєвим, а його наслідком стало необґрунтоване обмеження конкуренції та дискримінація значної частини потенційних учасників, єдиним належним способом його усунення є відміна процедури закупівлі в цілому з дотриманням вимог підпункту 2 пункту 50 Особливостей.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 5, 8, 16, 22 ЗУ «Про публічні закупівлі» пунктів 55-59 Особливостей, –
×
-
Назва доказу:
Скарга АМКУ на Ужгородський ліцей
-
Повʼязаний документ:
2025.09.06 - Скарга АМКУ на Ужгородський ліцей.docx
-
-
Назва доказу:
Висновок СЕЕ - ПК
-
Повʼязаний документ:
Висновок СЕЕ - ПК.pdf
-
-
Назва доказу:
Висновок СЕЕ - Панелі
-
Повʼязаний документ:
Висновок СЕЕ - Панелі.pdf
-
-
Назва доказу:
Сертифікат відповідності ПК
-
Повʼязаний документ:
Сертифікат відповідності ПК.pdf
-
-
Назва доказу:
Сертифікат відповідності - Панелі
-
Повʼязаний документ:
Сертифікат відповідності - Панелі.pdf
-
-
Назва доказу:
Декларація відповідності- Панелі
-
Повʼязаний документ:
Декларація відповідності- Панелі.pdf
-
-
Назва доказу:
Декларація відповідності ПК
-
Повʼязаний документ:
Декларація відповідності ПК.pdf
Вимоги:
Зобов'язати замовника відмінити процедуру закупівлі
×
-
1. Визнати дії Замовника — Ужгородського ліцею імені Т.Г. Шевченка Ужгородської міської ради Закарпатської області — при формуванні предмета закупівлі за ідентифікатором UA-2025-09-03-011025-a такими, що порушують вимоги пунктів 3 і 5 Наказу № 708, підпункту 2 пункту 50 Особливостей, а також статті 5 Закону. 2. Зобов’язати Замовника — Ужгородський ліцей імені Т.Г. Шевченка Ужгородської міської ради Закарпатської області — відмінити відкриті торги за процедурою закупівлі UA-2025-09-03-011025-a у зв’язку з об’єктивною неможливістю усунення порушень, що виникли через недотримання вимог законодавства у сфері публічних закупівель.
Запити Органу оскарження
Номер:
8076c6d2746a4ffbadcaf2c754ff13c6
Тема запиту:
Пояснення (інформація) по суті скарги
Текст запиту:
ІНФОРМАЦІЯ ПО СУТІ СКАРГИ
(UA-2025-09-03-011025-a.b1 – далі Скарга)
ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ІНТЕРАКТИВНІ СИСТЕМИ НАВЧАННЯ" (далі – Скаржник) звернувся до Комісія Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель (далі - Комісія) зі скаргою щодо процедури закупівлі відкриті торги (UA-2025-09-03-011025-a):
Замовник: Ужгородський ліцей ім. Т.Г. Шевченка Ужгородської міської ради Закарпатської області (далі - Замовник)
Предмет закупівлі: 39160000-1 Шкільні меблі
Конкретна назва предмета закупівлі: Комплекти обладнання для навчальних кабінетів хімії, географії та stem-лабораторії
Замовник, по суті скарги повідомляє наступну додаткову інформацію:
На підставі поданої скарги Замовник погоджується зі змістом скарги та готовий прийняти рішення про відміну процедури закупівлі відкриті торги.
Підстава для відміни торгів - відповідно до підпункту 2 пункту 50 Особливостей - неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення вимог законодавства у сфері публічних закупівель, а саме: під час розробки технічної специфікації щодо предмету закупівлі, замовником не вірно визначено склад та зміст технічних вимог, що зазначені у Додатку 4 тендерної документації затвердженої для проведення закупівлі відкриті торги, зокрема не розбито на лоти.
Дата опублікування:
10.09.2025 15:53