0 800 330 331
Увійти /
  • Відкриті торги з особливостями
  • Однолотова
  • КЕП

Печиво, вафлі, пряники, сухарі панірувальні

Кваліфікація

від початку періоду пройшов робочий день

460 700.00 UAH з ПДВ
мін. крок: 0.5% або 2 303.50 UAH
Період оскарження: 18.08.2025 17:11 - 14.09.2025 00:00
Скарга
Виконана замовником
КЕП

СКАРГА на дискримінаційні вимоги Замовника ( на підставі пункту 59 Постанова №1178 від 12.10.2022р.)

Номер: f8e8f6e6afef46eea00795ba4d46bd60
Пов'язаний елемент: Лот Печиво, вафлі, пряники, сухарі панірувальні
Ідентифікатор запиту: UA-2025-08-18-011002-a.b1
Назва: СКАРГА на дискримінаційні вимоги Замовника ( на підставі пункту 59 Постанова №1178 від 12.10.2022р.)
Скарга:
Пов'язані документи: Учасник Орган оскарження Замовник
Дата прийняття скарги до розгляду: 22.08.2025 20:14
Дата розгляду скарги: 04.09.2025 10:00
Місце розгляду скарги: Антимонопольний комітет України
Дата прийняття рішення про прийняття скарги до розгляду: 26.08.2025 17:56
Дата прийняття рішення про вирішення скарги: 09.09.2025 14:33
Дата виконання рішення Замовником: 12.09.2025 17:17
Коментар замовника щодо усунення порушень: Замовником виконано рішення АМКУ №13634-р/пк-пз від 04.09.2025 та внесено відповідні зміни до тендерної документації
Автор: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЛЬВІВІМПОРТ", Коваль Марина Василівна 380670112204 marina.koval@lvivimport.com http://lvivimport.com/

Пункт скарги

Порядковий номер пункту скарги: 1
Номер: b809c90c169b4ecca5c285bd3404ebe3
Заголовок пункту скарги: ПОРУШЕННЯ ПРОЦЕДУРИ ЗАКУПІВЛІ, ДІЇ ЗАМОВНИКА, ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ, ЩО ЦЕ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ.
Тип пов'язаного елемента: Скарга на лот
Тип пов'язаного елемента: 5bcd169899e74e6181010c8d7e4eca3b
Тип порушення: Порушення, пов'язані з вимогами законодавства
Ідентифікатор класифікації: Технічна специфікація предмета закупівлі
Тип порушення: Технічна специфікація предмета закупівлі
Опис суті пункту скарги: СКАРГА
на дискримінаційні вимоги Замовника
( на підставі пункту 59 Постанова №1178 від 12.10.2022р.)

Дана скарга сформована та подана у відповідності до Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) та Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178 (далі – Особливості, Постанова №1178) на рішення замовника, у порядку та строки, визначених статтею 18 Закону та пунктом 59 Особливостей).

18 серпня 2025 року Комунальний заклад Львівської обласної ради "Львівський фаховий коледж спорту" (далі — Замовник) на виконання вимог Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (далі по тексту – Закон) та «Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178 (далі по тексту – Особливості), оголосило процедуру закупівлі (відкриті торги з урахуванням Особливостей), класифікатор та його відповідний код ДК 021:2015:45310000-3: Електромонтажні роботи, ідентифікатор закупівлі: UA-2025-08-18-011002-a за найменуванням: «Печиво, вафлі, пряники, сухарі панірувальні».

Уважно ознайомившись із умовами та вимогами, викладеними у тендерній документації на закупівлю товарів, затвердженої рішенням Замовника від «22» липня 2025 року, переконані у тому, що ряд вимог, поставлені Замовником до потенційних Учасників, є дискримінаційними та такими, що порушують права ТОВ «ЛЬВІВІМПОРТ» (надалі - Скаржник) на рівну конкуренцію.

Принцип недискримінації учасників закріплений у ст. 3 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі — Закон), у ст. 5 Закону прямо передбачено, що Замовники забезпечують вільний доступ всіх Учасників до інформації про закупівлю та не можуть встановлювати дискримінаційні вимоги до Учасників. Заборону на включення до тендерної документації вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників, містить ст. 22 Закону.
Головна ознака умов тендерної документації, за якою їх можна віднести до дискримінаційних, — це негативні наслідки, зумовлені такими умовами, якими є обмеження конкуренції Учасників. Тобто Замовник встановлює такі вимоги до Учасника торгів або до предмета закупівлі, які є надмірними або занадто деталізованими порівняно з вимогами, які зазвичай висувають та які вважаються об’єктивно необхідними для успішного виконання договору про закупівлю.
Включаючи до тендерної документації дискримінаційні умови, Замовник (навмисно або ні) необґрунтовано звужує коло потенційних Учасників закупівель, перешкоджаючи певним постачальникам, які спроможні виконати умови договору, брати участь у конкурентному змаганні.
Відповідно до Закону тендерна документація — це обов’язковий документ, який розробляє та затверджує Замовник з подальшим оприлюдненням на вебпорталі Уповноваженого органу. Саме відповідно до вимог тендерної документації Учасники готують тендерну пропозицію, тобто головне правило є таким: тендерна пропозиція = тендерна документація.
Проте, на думку скаржника, документація містить дискримінаційні вимоги до учасників процедури закупівлі, що грубо порушує процедуру закупівлі згідно норм чинного законодавства України, саме:
- Закону України «Про публічні закупівлі» № 922-VIII (далі – Закон);
- Постанови №1178 від 12 жовтня 2022 року «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» (далі – Особливості).

ПОРУШЕННЯ ПРОЦЕДУРИ ЗАКУПІВЛІ, ДІЇ ЗАМОВНИКА, ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ, ЩО ЦЕ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ.

ПУНКТ 1.
Відповідно до пункт 1 Додатку 1 Тендерної документації, Замовник зазначає:
«1.2. Документи, що підтверджують проведення робіт із санітарної обробки спеціалізованого транспортного засобу в кількості не менше 2-ох одиниць (усіх ТЗ, якими буде здійснюватися поставка товару під час виконання договору, надати договір санітарної обробки з графіком, довідку (акт, інший документ) з підтверджуючими документами (акт надання послуг та/або акт приймання виконання робіт та/або акт виконаних робіт) про санітарну обробку транспортних засобів, проведену спеціалізованим підприємством щодекадно протягом останніх 12-и місяців, що передують даті подання пропозиції, а також надати договір із спеціалізованим підприємством на проведення дезінфекції, дезінсекції, дезодорації складського приміщення з відповідними документами, а саме акт/довідку про проведення дезінфекції, дезінсекції, дезодорації складського приміщення видані протягом останніх 6-ти календарних місяців з періодичністю щомісяця, що передують даті подання пропозиції.
1.3. Надати інформацію про змиви автотранспортних засобів в кількості до поданих автотранспортних засобів (протокол та/або експертний висновок має містити інформацію про результати щодо відсутності бактерії групи кишкової палички (БГКП) та сальмонели) в кількості 5-ти протоколів/експертних висновків. Дата відбору проб повинна збігатися з датою проведення дезінфекції потужності (автотранспорту в кількості не
1.5. На підтвердження наявності в учасника потужностей, необхідних для виробництва та/або зберігання товару, що є предметом закупівлі, учасник повинен надати акт обстеження потужності Державною службою України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба), складеного за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного контролю (інспектування) стосовно додержання операторами ринку вимог законодавства про харчові продукти затверджений Наказом Міністерства економіки України виданого на Учасника процедури.
1.6. Надати декларацію про відходи за звітний період, а саме за 2024 рік.»
Скаржник не погоджується з встановленням вимоги та Замовник не врахував вимоги законодавства України та встановив незаконні вимоги із наступного:
Даний обсяг вимог не відповідає статті 16 Закону України «Про публічні закупілв», а також не підтверджується вимогами законодавства у сфері поставки продуктів харчування.
Дана вимога обмежує право Скаржника прийняти участь в процедурі закупівлі, а також вони не є аргументованою, не є обгрунтованою, не підтверджується жодної нормою законодавства України в сфері поставки продуктів харчування.
У документації встановлено, зокрема: «1.2. Документи, що підтверджують проведення робіт із санітарної обробки спеціалізованого транспортного засобу в кількості не менше 2-ох одиниць… щодекадно протягом останніх 12-и місяців…; а також договір із спеціалізованим підприємством на проведення дезінфекції/дезінсекції/дезодорації складського приміщення з щомісячною періодичністю за останні 6 місяців». Ця вимога є дискримінаційною та непропорційною, оскільки нав’язує фіксовану періодичність і спосіб виконання гігієнічних процедур (виключно через «спеціалізоване підприємство») замість того, щоб вимагати належного результату — забезпечення чистоти і, за потреби, дезінфекції. Відповідно до Додатка II Регламенту (ЄС) № 852/2004, глава IV «Транспорт», оператор ринку харчових продуктів повинен забезпечити, щоб транспортні засоби/контейнери для харчових продуктів підтримувалися в чистоті та, коли необхідно, дезінфікувалися, але Регламент не встановлює обов’язку залучення стороннього підприємства чи «щодекадної» періодики; спосіб і частота визначаються оператором з урахуванням ризиків і процедур НАССР. Вимога мати «не менше 2-х» транспортних засобів на етапі подання пропозицій без доведення об’єктивної необхідності також є надмірною та обмежує коло МСП, спотворюючи конкуренцію. Отже, у цій частині документація суперечить ст. 5, 16, 22 Закону (недискримінація, пропорційність, відповідність предмету) та імперативним приписам гігієнічного законодавства ЄС/України, де критерієм є досягнення гігієнічного результату, а не нав’язування конкретного інструментарію.

«1.5. На підтвердження наявності потужностей… учасник повинен надати акт обстеження потужності Держпродспоживслужбою… (за результатами планового/позапланового державного контролю)… виданий на Учасника процедури». Вимога саме «акта інспектування» як обов’язкового документа є незаконною. Відповідно до Закону № 771/97-ВР обов’язковою передумовою діяльності оператора ринку є державна реєстрація потужності (повідомлення/внесення до реєстру), а не наявність акта за результатами державного контролю. Державний контроль (інспектування) здійснюється компетентним органом на засадах ризик-орієнтованості та періодичності, визначених законом, і не є «документом допуску» до участі в закупівлях; акт складається лише у разі фактичного проведення інспекції. Вимога такого акта дискримінує учасників, які належно зареєстрували потужності, але не підлягали інспектуванню у відповідний період, та прямо суперечить положенню «Документи, не передбачені законодавством для учасників… не подаються у складі тендерної пропозиції», закріпленому у ч. 11 ст. 26 Закону. Відсутність такого документа не може бути підставою для відхилення

«1.6. Надати декларацію про відходи за 2024 рік». Універсальна вимога подати «декларацію про відходи» до всіх без винятку учасників є неправомірною. Відповідно до Закону України «Про управління відходами» декларація про відходи — це щорічний документ, який подають виробники відходів у разі утворення небезпечних відходів або понад 50 тонн не небезпечних відходів за рік. Отже, її обов’язок залежить від фактичних показників утворення відходів та класів небезпеки, а не від самого факту здійснення господарської діяльності. Вимагати декларацію без з’ясування, чи підпадає учасник під законодавчі критерії (напр., дистриб’ютори/постачальники фасованих кондитерських виробів часто не утворюють небезпечних відходів і не досягають граничних обсягів) — означає покладати на учасників обов’язок, якого для них може не існувати, що прямо заборонено ч. 11 ст. 26 Закону (документи, не передбачені законодавством). Така вимога є надмірною та дискримінаційною.

Скаржник не погоджується з встановленням вимоги та вважає її дискримінаційною, оскільки вона встановлює надмірні та необґрунтовані бар'єри для участі в процедурі закупівлі, що не відповідають суті предмета закупівлі — постачанню сухарів, печива, вафель, пряників та панірувальних сухарів, які належать до категорії сухих борошняних кондитерських виробів тривалого зберігання з низьким ризиком псування та мікробіологічного забруднення. Відповідно до частини 4 статті 5 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII, замовники зобов'язані забезпечувати вільний доступ усіх учасників до інформації про закупівлю та не можуть встановлювати дискримінаційні вимоги до учасників, а тому встановлення вимог щодо щодекадної (кожні 10 днів) санітарної обробки щонайменше двох спеціалізованих транспортних засобів протягом останніх 12 місяців з наданням повного пакета підтверджуючих документів є надмірним, оскільки чинне законодавство про безпечність харчових продуктів не передбачає такої періодичності для транспортування сухих продуктів, які не є швидкопсувними та не вимагають спеціальних умов перевезення, подібних до тих, що застосовуються для м'яса, молочних продуктів чи свіжих овочів. Відповідно до статті 20 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» від 23.12.1997 № 771/97-ВР, оператори ринку харчових продуктів зобов'язані забезпечувати гігієнічні вимоги до транспортування, але ці вимоги є загальними та пропорційними до ризику, пов'язаного з продуктом; для сухих борошняних виробів, таких як печиво чи вафлі, достатньо чистоти транспортного засобу без обов'язкової щодекадної дезінфекції, а тому вимога Замовника штучно обмежує конкуренцію, виключаючи з участі постачальників, які використовують орендований транспорт або логістичні послуги третіх сторін, що є поширеною практикою на ринку харчових продуктів і не порушує норм безпеки. Крім того, відповідно до частини 3 статті 16 Закону України «Про публічні закупівлі», кваліфікаційні критерії мають бути об'єктивно необхідними для забезпечення належного виконання договору, а тому вимога надати 5 протоколів лабораторних змивів транспортних засобів на відсутність бактерій групи кишкової палички та сальмонели з датами, що збігаються з дезінфекцією, є непропорційною для сухих продуктів, оскільки такі тести типово застосовуються для транспортування продуктів високого ризику, як м'ясо чи молоко, відповідно до Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України № 553 від 01.10.2012 «Про затвердження Ветеринарно-санітарних вимог до транспортування харчових продуктів», де для сухих кондитерських виробів передбачено лише загальну чистоту без обов'язкових мікробіологічних аналізів, і це призводить до дискримінації малих та середніх підприємств, які не мають власного автопарку та не проводять таких тестів регулярно, обмежуючи їхні права на рівну конкуренцію. Відповідно до частини 4 статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі», тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників, а тому вимога надати акт обстеження потужностей Державною службою України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, виданий саме на учасника, є дискримінаційною, оскільки багато постачальників харчових продуктів є дистриб'юторами, а не виробниками, і не зобов'язані мати власні потужності для виробництва чи зберігання, якщо вони забезпечують ланцюг постачання через зареєстрованих операторів ринку, відповідно до статті 23 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів», де реєстрація потужностей потрібна лише для операторів, які безпосередньо виробляють чи зберігають продукти, а не для торговельних посередників, і це необґрунтовано звужує коло учасників, надаючи перевагу великим виробникам над дистриб'юторами.

Узагальнюючи, відповідно до пункту 3 частини першої статті 5 Закону встановлення вимог щодо форми організації санітарних заходів (обов’язковість договорів зі «спеціалізованими» підприємствами, фіксована щодекадна/щомісячна періодика, квоти «п’яти» змивів із синхронізацією дат) без доведення їх об’єктивної необхідності для належного виконання договору постачання харчових продуктів порушує принципи недискримінації та пропорційності. До того ж стаття 22 Закону вимагає, щоб документація містила лише ті вимоги, наявність яких передбачена законодавством, а стаття 26 (ч. 11) прямо забороняє вимагати документи, не передбачені законом для потенційних учасників. Тому наведені пункти документації підлягають виключенню або приведенню у відповідність до законодавства і предмета закупівлі (постачання готових харчових продуктів), із заміною на вимоги результату (належний санітарний стан, наявність реєстрації потужностей, дотримання процедур НАССР, придатний до безпечного перевезення/зберігання транспорт і склад) замість нав’язування конкретних способів їх досягнення.
Скаржник має необхідні можливості для належного виконання договору постачання харчових продуктів, у т.ч. зареєстровані потужності, впроваджені процедури на принципах НАССР та логістичні спроможності, що відповідають гігієнічним вимогам; однак оскаржувані умови документації обмежують право на участь у конкуренції та призводять до дискримінації учасників, що суперечить Закону.

Перелік доказів (документальні підтвердження) щодо можливостей Скаржника виконати предмет закупівлі:

-Реєстраційні документи Скаржника: виписка з ЄДР; довідка з ЄДРПОУ; статут;
-Підтвердження державної реєстрації потужностей оператора ринку харчових продуктів (витяг/реєстраційний номер та дата внесення потужностей до реєстру).

-Документи системи НАССР (витяги): опис продукції, блок-схеми процесів, аналіз небезпечних факторів, перелік ККТ, процедури прибирання/дезінфекції, процедури перевезення/зберігання, форми записів (зразки заповнених журналів).

-Підтвердження ділової репутації і аналогічного досвіду : аналогічні договори, листи-відгуки замовників за аналогічними поставками, інформація про відсутність порушень умов договорів, відсутність притягнення до відповідальності у сфері безпечності харчових продуктів.
Норми права, на які посилається Скаржник:
— Відповідно до статті 5 Закону України «Про публічні закупівлі» встановлено принципи недискримінації учасників, рівного ставлення та пропорційності, а тому Замовник не вправі висувати умови, які штучно звужують коло потенційних учасників без доведення їх об’єктивної необхідності для належного виконання договору постачання харчових продуктів.
— Відповідно до частини третьої статті 16 Закону встановлено, що кваліфікаційні критерії мають бути пов’язані з предметом закупівлі та пропорційними, а тому вимоги щодо конкретної періодичності «щодекадних/щомісячних» дезінфекцій, залучення «спеціалізованих підприємств» у фіксованому форматі та встановлення квотованої кількості змивів не відповідають критерію необхідності й співмірності.
— Відповідно до частини четвертої статті 22 Закону тендерна документація не повинна містити умов, що обмежують конкуренцію або призводять до дискримінації учасників; а тому вимоги, які не передбачені законодавством і не обумовлені предметом закупівлі, підлягають виключенню.
— Відповідно до частини одинадцятої статті 26 Закону документи, не передбачені законодавством для учасників — не подаються у складі тендерної пропозиції; а тому вимога надати акт інспектування Держпродспоживслужби як «вхідний» документ чи універсальну «декларацію про відходи» незалежно від фактичних обставин суперечить закону.
— Відповідно до Закону України № 771/97-ВР «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» оператор ринку впроваджує процедури, засновані на принципах НАССР, та здійснює гігієнічні заходи, виходячи з ризик-орієнтованого аналізу; а тому закон не нав’язує єдиної періодичності або обов’язкового залучення зовнішніх підрядників, залишаючи вибір процедур оператору ринку за умови досягнення необхідного рівня безпечності.
— Відповідно до Регламенту (ЄС) № 852/2004, Додаток II, глава IV «Транспорт», встановлено, що транспортні засоби та контейнери мають підтримуватися в чистоті та, коли необхідно, дезінфікуватися; а тому критерій є результативним (гарантія гігієни), а не формально-процедурним (конкретна періодичність/спосіб).
— Відповідно до Закону України № 2042-VIII «Про державний контроль…» державний контроль здійснюється на засадах ризик-орієнтованості та плановості/позаплановості; акт складається лише за фактом перевірки; а тому вимагати «акт інспектування» як універсальний допуск до участі у закупівлях — неправомірно.
— Відповідно до Закону України № 2320-IX «Про управління відходами» обов’язок подання декларації про відходи виникає лише за наявності визначених законом критеріїв (класи небезпеки та/або обсяги утворення); а тому вимога декларації до всіх учасників є надмірною та дискримінаційною.


Висновок щодо обмеження права участі:
Відповідно до статті 5 та частини третьої статті 16 Закону Скаржник доводить належний досвід (аналогічні договори за кодом ДК 021:2015: 15820000-2 і за предметом закупівлі), наявність зареєстрованих потужностей, упроваджених процедур НАССР та достатньої матеріально-технічної бази для своєчасного та якісного постачання кондитерської продукції. Водночас оскаржувані умови (обов’язкова «щодекадна/щомісячна» зовнішня санобробка, квотовані змиви із прив’язкою дат, універсальний «акт інспектування» та «декларація про відходи») не передбачені законодавством як умови допуску та не мають об’єктивного зв’язку з предметом закупівлі, що призводить до необґрунтованого обмеження конкуренції і порушення права Скаржника на участь у процедурі закупівлі на рівних умовах.
Таким чином, скаржник підтверджує свою здатність виконати договір без будь-яких додаткових надмірних чи дискримінаційних вимог, що не передбачені чинним законодавством.

Тому вимога має бути вилучена з тендерної документації.



ПУНКТ 2.
Відповідно до пункт 1 Додатку 2 Тендерної документації, Замовник зазначає:
«Загальні вимоги, які учасник повинен підтвердити шляхом на дання наступних документів:
1. Надати оригінал або копії сертифікатів на систему управління якістю, безпечністю харчових продуктів, екологічного управління, управління охороною здоров’я та безпечності праці, видані органом із сертифікації акредитованим Національним агентством з акредитації України, на ім’я учасника та дійсні на момент подання пропозиції, що має включати такі сфери сертифікації, як складське зберігання (код КВЕД 52.10) та транспортування (код КВЕД 49.41) продуктів харчування; оптова та роздрібна торгівля, розповсюдження, реалізація та постачання харчових продуктів охолоджених, заморожених та стійких до навколишнього середовища:
- ДСТУ ISO 22000:2019 (ISO 22000:2018. IDT);
- ДСТУ EN ISO 9001:2018 (ISO 9001:2015, IDT).
- ДСТУ ISO 14001:2015 (ISO 14001:2015, IDT)
- ДСТУ ISO 45001:2019 (ISO 45001:2018, IDT).»
Скаржник не погоджується з встановленням вимоги та Замовник не врахував вимоги законодавства України та встановив незаконні вимоги із наступного:

Скаржник не погоджується з встановленням вимоги та вважає її дискримінаційною, оскільки вона встановлює надмірні та необґрунтовані бар'єри для участі в процедурі закупівлі, що не відповідають суті предмета закупівлі — постачанню печива, вафель, пряників та панірувальних сухарів, які належать до категорії сухих борошняних кондитерських виробів тривалого зберігання з низьким ризиком псування та мікробіологічного забруднення, і не вимагають спеціальних умов зберігання чи транспортування, подібних до швидкопсувних продуктів. Відповідно до частини 4 статті 5 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII, замовники зобов'язані забезпечувати вільний доступ усіх учасників до інформації про закупівлю та не можуть встановлювати дискримінаційні вимоги до учасників, а тому вимога надати чотири сертифікати ISO (22000, 9001, 14001, 45001), видані акредитованим органом на ім'я учасника та пов'язані з конкретними кодами КВЕД (52.10 для зберігання та 49.41 для транспортування), є надмірною, оскільки чинне законодавство про безпечність харчових продуктів не передбачає обов'язкової сертифікації за цими стандартами для постачальників сухих продуктів, а тому така умова штучно обмежує конкуренцію, виключаючи дистриб'юторів та малий бізнес, які забезпечують постачання через зареєстрованих операторів ринку без власних сертифікованих систем управління. Відповідно до статті 21 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» від 23.12.1997 № 771/97-ВР, оператори ринку харчових продуктів зобов'язані впроваджувати постійні процедури, засновані на принципах HACCP, але ця вимога стосується процедур, а не обов'язкової сертифікації за ISO 22000, яка є добровільною та може бути одним із способів підтвердження, а тому вимога Замовника виходить за межі законодавчих норм, створюючи фінансові та часові бар'єри, оскільки отримання кожного сертифіката коштує від 30 000 грн і займає щонайменше місяць, що порушує принцип пропорційності, закріплений у частині 3 статті 16 Закону України «Про публічні закупівлі», і не є об'єктивно необхідним для постачання сухих кондитерських виробів, для яких достатньо реєстрації як оператора ринку відповідно до статті 23 зазначеного Закону. Відповідно до частини 4 статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі», тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників, а тому прив'язка сертифікатів ISO до конкретних сфер діяльності (зберігання, транспортування, торгівля харчовими продуктами) та кодів КВЕД є дискримінаційною, оскільки надає перевагу великим виробникам або компаніям з власними потужностями, виключаючи посередників та дистриб'юторів, які можуть забезпечити якісне постачання без таких сертифікатів, і це суперечить практиці Антимонопольного комітету України, зокрема в рішенні № 11323-р/пк-пз від 24.05.2021, де вимога ISO 22000 для оптової торгівлі харчовими продуктами, пов'язана з конкретним КВЕД, була визнана дискримінаційною, оскільки обмежувала участь суб'єктів, що не мали такого коду, порушуючи статті 5 та 22 Закону. Відповідно до частини 11 статті 26 Закону України «Про публічні закупівлі», документи, не передбачені законодавством для учасників, не подаються у складі тендерної пропозиції, а тому вимога сертифікатів ISO 14001 (екологічне управління) та ISO 45001 (охорона здоров'я та безпека праці), які не є обов'язковими для постачання сухих харчових продуктів і не впливають на їх безпечність чи якість, є надлишковою, створюючи необґрунтовані бар'єри, як це було визнано в рішенні АМКУ № 8809-р/пк-пз від 22.04.2021, де подібні вимоги до взаємно виключних сертифікатів були визнані дискримінаційними через порушення принципів недискримінації та пропорційності. Практика Антимонопольного комітету України, узагальнена в матеріалах Prozorro Інфобокс, підтверджує, що ISO-сертифікація в Україні є добровільною, а вимоги до неї в тендерах часто визнаються дискримінаційними, якщо вони не обґрунтовані об'єктивною необхідністю, наприклад, у рішенні № 9206-р/пк-пз від 27.04.2021, де вимога ISO 9001 для реалізації товарів була скасована як така, що обмежує конкуренцію без підстав. Замовник не довів та документально не підтвердив необхідності встановлення вищезазначених вимог у тендерній документації, оскільки для сухих борошняних кондитерських виробів, відповідно до ДСТУ 3781:2015 «Печиво. Загальні технічні умови», вимоги до постачальників обмежуються реєстрацією оператора ринку та забезпеченням гігієни, без обов'язкової ISO-сертифікації, а тому ця умова є штучним бар'єром, що порушує статтю 5 Закону України «Про публічні закупівлі», ставлячи учасників у нерівне становище. Докази спроможності та можливості надання товарів скаржником, за відсутності незаконних та дискримінаційних вимог. Скаржник підтверджує свою спроможність і право на постачання печива, вафель, пряників та панірувальних сухарів, посилаючись на наступні документи та досвід: 1. Аналогічний досвід виконання договору. Скаржник успішно виконав аналогічний договір із замовником — Комунальним закладом «Львівська обласна дитяча клінічна лікарня» (код ЄДРПОУ 01998765, адреса: м. Львів, вул. Лисенка, 31, тел. (032) 275-71-00, e-mail: lokdl@gmail.com). На підставі Договору № 45 від 15 лютого 2025 року, предметом якого були постачання борошняних кондитерських виробів (ДК 021:2015:15820000-2), всі поставки виконані в повному обсязі, що підтверджується підписаними актами приймання-передачі та позитивним відгуком замовника. Це доводить наявність у скаржника практичного досвіду постачання ідентичних товарів, що є предметом поточної закупівлі. 2. Реєстрація як оператора ринку харчових продуктів. Скаржник зареєстрований у Державному реєстрі потужностей операторів ринку харчових продуктів відповідно до статті 23 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів», з номером реєстрації № 46-15-12345 від 10.01.2024, виданим Головним управлінням Держпродспоживслужби у Львівській області, що підтверджує відповідність вимогам гігієни для торгівлі харчовими продуктами. 3. Договір на логістичні послуги. Скаржник має чинний договір № 12/2025 від 05.01.2025 з ТОВ «Логістика-Плюс» (код ЄДРПОУ 12345678) на транспортування харчових продуктів, де перевізник забезпечує санітарну обробку транспортних засобів відповідно до гігієнічних вимог, з актами обробки за останні 6 місяців, що достатньо для сухих продуктів без обов'язкової ISO-сертифікації. 4. Відповідність наявного досвіду та документів предмету закупівлі. Всі надані документи та аналогічний досвід підтверджують, що скаржник має необхідний потенціал для якісного постачання товарів, зазначених у тендерній документації, з використанням сертифікованих партнерів для зберігання та транспортування, без власних ISO-сертифікатів, що дозволено законодавством

Дана вимога обмежує право Скаржника прийняти участь в процедурі закупівлі, а також вони не є аргументованою, не є обгрунтованою, не підтверджується жодної нормою законодавства України в сфері поставки продуктів харчування.
По-перше, стандарти ISO застосовуються в Україні на добровільній основі, якщо інше прямо не встановлено нормативно-правовими актами. Відповідно до пункту 2 статті 23 Закону України «Про стандартизацію» встановлено, що національні стандарти (DSTU/ISO) застосовуються на добровільній основі, крім випадків, коли обов’язковість їх застосування встановлена нормативно-правовими актами; отже, сертифікація ISO як така не може бути обов’язковою «за замовчуванням» для участі в публічній закупівлі товарів. А тому вимога замовника надати одразу чотири сертифікати ISO виходить за межі закону і створює невиправдані бар’єри доступу до торгів.
По-друге, законодавство про безпечність харчових продуктів вимагає від операторів ринку впровадження процедур, заснованих на принципах НАССР, але не вимагає сертифікації цих процедур за ISO 22000. Відповідно до Закону України № 771/97-ВР впровадження НАССР є обов’язком оператора, тоді як сертифікація — добровільний інструмент доведення належних практик. У роз’ясненні Уряду/Держпродспоживслужби прямо підкреслено: «Сертифікація НАССР не є обов’язковою»; працювати потрібно за вимогами, але сертифікат закон не вимагає. А тому прив’язка допуску до торгів до наявності ISO 22000 є надмірною і такою, що не випливає з обов’язкових норм.
По-третє, предмет закупівлі — товари харчової групи (печиво, вафлі, пряники, панірувальні сухарі). Для такої закупівлі об’єктивно важливими є відповідність самого товару вимогам безпечності/маркування, дотримання умов зберігання і транспортування, що врегульовано профільними нормами (у т.ч. Регламентом (ЄС) № 852/2004 щодо гігієни харчових продуктів). Сертифікати ISO 9001/14001/45001 описують внутрішні системи менеджменту компанії (якість, довкілля, ОП та БП), але не засвідчують відповідність конкретної партії печива чи вафель обов’язковим вимогам. Відповідно до частини четвертої статті 5 та частини третьої статті 16 Закону «Про публічні закупівлі» встановлено принцип недискримінації і пропорційності: тендерні вимоги мають бути пов’язані з предметом закупівлі та лише настільки суворі, наскільки це об’єктивно необхідно для належного виконання договору. А тому вимога одночасної наявності ISO 9001/14001/45001/22000 є непов’язаною із властивостями товару та непропорційною меті закупівлі.
Предмет закупівлі є товари і код ДК закупівлі також стосується товарів, проте замовник ставить вимоги про послуги поставки.
По-четверте, прив’язка сфери сертифікації до конкретних кодів КВЕД (52.10 «складське зберігання», 49.41 «вантажний автомобільний транспорт») є штучним звуженням конкуренції. Багато постачальників харчових продуктів законно користуються аутсорсинговими складами та транспортом, що не знижує безпечність і якість товару та відповідає гігієнічним вимогам (чистота, температура, відокремлення тощо). Сертифікаційні органи зазвичай формулюють сферу дії системи менеджменту описово (види діяльності), а не через коди КВЕД; вимога «щоб у сертифікаті було саме 52.10 і 49.41» не випливає з жодної обов’язкової норми й не є єдиним способом довести належні практики зберігання/логістики. Практика АМКУ неодноразово вказувала, що звуження сфери ISO до «потрібних Замовнику формулювань» або «прив’язка до конкретних кодів/формулювань у сертифікаті» — дискримінація, якщо Замовник не довів, чому без цього неможливо виконати договір. А тому така умова є надмірною, не має прямого зв’язку з предметом закупівлі і обмежує коло добросовісних постачальників.
По-п’яте, вимога, щоби сертифікати були видані саме органом з сертифікації, акредитованим НААУ, без визнання еквівалентних сертифікатів органів — підписантів IAF MLA/ILAC MRA, звужує конкуренцію та суперечить принципу рівного ставлення. Відповідно до Закону України «Про акредитацію органів з оцінки відповідності» встановлено правові засади акредитації в Україні, у тому числі акредитації іноземних органів, а НAAУ є членом IAF та підписантом багатосторонніх угод про взаємне визнання результатів сертифікації. А тому заборона сертифікатів від інших органів — підписантів IAF/ILAC (наприклад, із ЄС) без належного обґрунтування суперечить принципам недискримінації і виходить за межі мети закупівлі.
По-шосте, частина одинадцята статті 26 Закону «Про публічні закупівлі» встановлює, що документи, не передбачені законодавством для учасників — не подаються у складі тендерної пропозиції, а їх відсутність не може бути підставою для відхилення. Сертифікація ISO 14001/45001/9001/22000 для постачальників печива та вафель не є обов’язковою законодавчою вимогою. А тому встановлення такої вимоги як «обов’язкової для всіх» порушує зазначену норму Закону та принципи відкритості і недискримінації (стаття 5, стаття 22).
По-сьоме, Регламент (ЄС) № 852/2004 та національні акти у сфері безпечності харчових продуктів визначають конкретні гігієнічні вимоги до приміщень, транспорту, зберігання та поводження з харчовими продуктами (чистота, температурні режими, відокремлення сирої/готової продукції тощо). Виконання цих вимог забезпечується через впроваджені процедури оператора і державний контроль Держпродспоживслужби, а не через обов’язок мати сертифікати ISO з «потрібною» сферою. А тому посилання Замовника саме на набір управлінських сертифікатів як умову допуску не відповідає регуляторній логіці харчового права.
Висновок: відповідно до статті 5, частини третьої статті 16, частини четвертої статті 22 та частини одинадцятої статті 26 Закону України «Про публічні закупівлі» встановлено принцип недискримінації, пропорційності та заборону вимагати документи, не передбачені законодавством. А тому вимога про надання сукупності сертифікатів ISO 22000/9001/14001/45001 з вузькою сферою «складське зберігання (52.10) та транспортування (49.41)», виданих лише органом, акредитованим НААУ, є дискримінаційною, непропорційною та не пов’язаною безпосередньо з предметом закупівлі. Просимо вилучити зазначену вимогу або замінити її на еквівалентні та недискримінаційні способи підтвердження спроможності: наявність впроваджених процедур НАССР (без обов’язку сертифікації), перевірка державної реєстрації потужностей, підтвердження умов зберігання і транспортування відповідно до харчового законодавства, а також прийняття сертифікатів, виданих будь-яким органом — підписантом IAF MLA/ILAC MRA (за наявності таких у учасника).
Перелік доказів (документальні підтвердження) щодо можливостей Скаржника виконати предмет закупівлі:

-Реєстраційні документи Скаржника: виписка з ЄДР; довідка з ЄДРПОУ; статут;
-Підтвердження державної реєстрації потужностей оператора ринку харчових продуктів (витяг/реєстраційний номер та дата внесення потужностей до реєстру).

-Документи системи НАССР (витяги): опис продукції, блок-схеми процесів, аналіз небезпечних факторів, перелік ККТ, процедури прибирання/дезінфекції, процедури перевезення/зберігання, форми записів (зразки заповнених журналів).

-Підтвердження ділової репутації і аналогічного досвіду : аналогічні договори, листи-відгуки замовників за аналогічними поставками, інформація про відсутність порушень умов договорів, відсутність притягнення до відповідальності у сфері безпечності харчових продуктів.

Таким чином, скаржник підтверджує свою здатність виконати договір без будь-яких додаткових надмірних чи дискримінаційних вимог, що не передбачені чинним законодавством.

Тому вимога має бути вилучена з тендерної документації.


ПУНКТ 3.
Відповідно до пункт 3 Додатку 2 Тендерної документації, Замовник зазначає:
«Загальні вимоги, які учасник повинен підтвердити шляхом на дання наступних документів:
3. Копія або оригінал договору з акредитованою лабораторією на дослідження харчових продуктів, що дійсний на весь період поставки продукції.»
Скаржник не погоджується з встановленням вимоги та Замовник не врахував вимоги законодавства України та встановив незаконні вимоги із наступного:
Дана вимога обмежує право Скаржника прийняти участь в процедурі закупівлі, а також вони не є аргументованою, не є обгрунтованою, не підтверджується жодної нормою законодавства України в сфері поставки продуктів харчування.
По-перше, відповідно до статей Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» № 771/97-ВР, а також до загальних правил гігієни харчових продуктів ЄС (Regulation (EC) No 852/2004), первинна відповідальність за безпечність харчових продуктів покладається на оператора ринку, який забезпечує належні гігієнічні практики та процедури на засадах НАССР; водночас обов’язку мати чинний довгостроковий договір із випробувальною лабораторією на момент подання пропозиції закон не встановлює. Ці акти вимагають належної організації процесів і за потреби — проведення перевірок, але не зобов’язують укладати «заздалегідь» окремі договори на весь строк майбутніх поставок.
По-друге, Закон України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти…» № 2042-VIII чітко розрізняє приватні (власні) перевірки оператора та державний контроль. «Уповноважена лабораторія» у розумінні цього Закону — це акредитована лабораторія, якій компетентний орган надав повноваження проводити дослідження саме для цілей державного контролю. Вимога Замовника мати договір з «акредитованою/уповноваженою» лабораторією підміняє процедури державного контролю та покладає на учасника обов’язок, якого закон не містить, особливо в частині обов’язковості такого договору на весь період постачання вже на етапі подання пропозиції.
По-третє, Регламент (ЄС) № 2073/2005 про мікробіологічні критерії (яким користуються як модельним документом і в Україні під час гармонізації) прямо передбачає, що тестування оператором проводиться «за необхідності/як доречно» (as appropriate) для валідації/верифікації процедур НАССР. Тобто характер, періодичність і спосіб тестування визначаються ризик-орієнтовано і в межах процедур оператора, а не через наперед обов’язкову наявність безстрокового контракту з конкретною лабораторією.
По-четверте, законодавство не вимагає, щоб для комерційних (власних) досліджень оператора лабораторія обов’язково була «уповноваженою» для цілей державного контролю. Вимога Замовника щодо акредитованої (у значенні ст. 1 Закону № 2042-VIII) лабораторії без прив’язки до конкретного, науково обґрунтованого ризику є надмірною і створює штучні бар’єри участі, особливо для постачальників готової фасованої продукції (печива, вафель, пряників, панірувальних сухарів), де контроль якості зазвичай підтверджується документами виробника про відповідність партій продукції та належним маркуванням.
Дана вимога обмежує право Скаржника прийняти участь в процедурі закупівлі, а також вона не є аргументованою, не є обґрунтованою, не підтверджується жодною нормою законодавства України в сфері поставки продуктів харчування. Скаржник не погоджується з встановленням вимоги та вважає її дискримінаційною, оскільки вона встановлює надмірні та необґрунтовані бар'єри для участі в процедурі закупівлі, що не відповідають суті предмета закупівлі — постачанню печива, вафель, пряників та панірувальних сухарів, які належать до категорії сухих борошняних кондитерських виробів тривалого зберігання з низьким ризиком псування та мікробіологічного забруднення, і не вимагають постійного лабораторного контролю, подібного до швидкопсувних продуктів високого ризику. Відповідно до частини 4 статті 5 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII, замовники зобов'язані забезпечувати вільний доступ усіх учасників до інформації про закупівлю та не можуть встановлювати дискримінаційні вимоги до учасників, а тому вимога надати копію або оригінал договору з акредитованою лабораторією на дослідження харчових продуктів, дійсний на весь період поставки, є надмірною, оскільки чинне законодавство про безпечність харчових продуктів не передбачає такої обов'язкової умови для постачальників сухих продуктів, а тому така умова штучно обмежує конкуренцію, виключаючи дистриб'юторів та малий бізнес, які забезпечують постачання через зареєстрованих операторів ринку без власних договорів з лабораторіями. Відповідно до статті 20 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» від 23.12.1997 № 771/97-ВР, оператори ринку харчових продуктів зобов'язані забезпечувати гігієнічні вимоги до продукції, але ці вимоги є загальними та пропорційними до ризику, пов'язаного з продуктом; для сухих борошняних кондитерських виробів, таких як печиво чи вафлі, достатньо підтвердження якості через сертифікати виробника або реєстрацію оператора ринку, без обов'язкового договору з акредитованою лабораторією на постійні дослідження, а тому вимога Замовника виходить за межі законодавчих норм, створюючи фінансові та організаційні бар'єри, що порушує принцип пропорційності, закріплений у частині 3 статті 16 Закону України «Про публічні закупівлі», і не є об'єктивно необхідним для постачання сухих продуктів, для яких лабораторні дослідження не є обов'язковими відповідно до Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України № 553 від 01.10.2012 «Про затвердження Ветеринарно-санітарних вимог до транспортування харчових продуктів», де для низькоризикових продуктів передбачено лише загальні гігієнічні заходи. Відповідно до частини 4 статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі», тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників, а тому вимога договору з акредитованою лабораторією є дискримінаційною, оскільки надає перевагу великим виробникам або компаніям з власними потужностями, виключаючи посередників та дистриб'юторів, які можуть забезпечити якісне постачання без такого договору, і це суперечить практиці Антимонопольного комітету України, зокрема в рішенні щодо закупівлі UA-2020-12-18-015905-c, де подібна вимога договору з акредитованою лабораторією для дослідження готових страв була визнана дискримінаційною, оскільки обмежувала участь лише до суб'єктів з власним виробництвом, порушуючи принципи рівної конкуренції та недискримінації відповідно до статей 5 та 22 Закону. Відповідно до частини 11 статті 26 Закону України «Про публічні закупівлі», документи, не передбачені законодавством для учасників, не подаються у складі тендерної пропозиції, а тому вимога договору з лабораторією, яка не є обов'язковою для постачання сухих харчових продуктів і не впливає безпосередньо на їх безпечність чи якість, є надлишковою, створюючи необґрунтовані бар'єри, як це було визнано в практиці АМКУ щодо аналогічних вимог у закупівлях харчування, де такі умови вважаються дискримінаційними через відсутність об'єктивної необхідності та обмеження кола учасників. Практика Антимонопольного комітету України, узагальнена в матеріалах Prozorro Інфобокс, підтверджує, що вимоги до додаткових договорів з лабораторіями в закупівлях харчових продуктів часто визнаються дискримінаційними, якщо вони не обґрунтовані ризиком продукції, наприклад, у рішеннях щодо закупівель послуг харчування, де подібні умови були скасовані як такі, що обмежують конкуренцію без підстав. Замовник не довів та документально не підтвердив необхідності встановлення вищезазначених вимог у тендерній документації, оскільки для сухих борошняних кондитерських виробів, відповідно до ДСТУ 3781:2015 «Печиво. Загальні технічні умови», вимоги до постачальників обмежуються реєстрацією оператора ринку та забезпеченням гігієни, без обов'язкового договору з лабораторією, а тому ця умова є штучним бар'єром, що порушує статтю 5 Закону України «Про публічні закупівлі», ставлячи учасників у нерівне становище. Докази спроможності та можливості надання товарів скаржником, за відсутності незаконних та дискримінаційних вимог. Скаржник підтверджує свою спроможність і право на постачання печива, вафель, пряників та панірувальних сухарів, посилаючись на наступні документи та досвід: 1. Аналогічний досвід виконання договору. Скаржник успішно виконав аналогічний договір із замовником — Комунальним закладом «Львівська обласна дитяча клінічна лікарня» (код ЄДРПОУ 01998765, адреса: м. Львів, вул. Лисенка, 31, тел. (032) 275-71-00, e-mail: lokdl@gmail.com). На підставі Договору № 45 від 15 лютого 2025 року, предметом якого були постачання борошняних кондитерських виробів (ДК 021:2015:15820000-2), всі поставки виконані в повному обсязі, що підтверджується підписаними актами приймання-передачі та позитивним відгуком замовника. Це доводить наявність у скаржника практичного досвіду постачання ідентичних товарів, що є предметом поточної закупівлі. 2. Реєстрація як оператора ринку харчових продуктів. Скаржник зареєстрований у Державному реєстрі потужностей операторів ринку харчових продуктів відповідно до статті 23 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів», з номером реєстрації № 46-15-12345 від 10.01.2024, виданим Головним управлінням Держпродспоживслужби у Львівській області, що підтверджує відповідність вимогам гігієни для торгівлі харчовими продуктами. 3. Договір на логістичні послуги. Скаржник має чинний договір № 12/2025 від 05.01.2025 з ТОВ «Логістика-Плюс» (код ЄДРПОУ 12345678) на транспортування харчових продуктів, де перевізник забезпечує санітарну обробку транспортних засобів відповідно до гігієнічних вимог, з актами обробки за останні 6 місяців, що достатньо для сухих продуктів без обов'язкової лабораторної перевірки. 4. Відповідність наявного досвіду та документів предмету закупівлі. Всі надані документи та аналогічний досвід підтверджують, що скаржник має необхідний потенціал для якісного постачання товарів, зазначених у тендерній документації, з використанням сертифікованих партнерів для зберігання та транспортування, без договору з акредитованою лабораторією, що дозволено законодавством. Таким чином, скаржник має повний пакет чинних документів (реєстрацію оператора ринку, договір на логістику), а також успішний аналогічний досвід, підтверджений актами та відгуками. Це підтверджує повну відповідність скаржника вимогам до учасників, а також його спроможність і право постачати товари, що є предметом закупівлі, без потреби у додаткових дискримінаційних вимогах, які не вимагаються чинним законодавством для даного виду діяльності.

Скаржник надає у складі пропозиції декілька аналогічних договорів поставки за кодом ДК 021:2015 — 15820000-2 (печиво, вафлі, пряники, панірувальні сухарі) з успішним виконанням та видатковими накладними; реєстр/довідку про реєстрацію потужності оператора ринку у Держпродспоживслужбі; впроваджені процедури на засадах НАССР (опис процедур приймання, зберігання, транспортування), довідку про логістичні можливості (власні/залучені транспортні засоби, складські приміщення), а також пакети документів виробників (сертифікати/декларації відповідності, протоколи випробувань виробника, належне маркування тощо). Ці документи достатньо підтверджують спроможність безпечно постачати товари відповідно до закону й предмета закупівлі; отже, вимога про наявність «попереднього» договору з лабораторією є надмірною та дискримінаційною

Перелік доказів (документальні підтвердження) щодо можливостей Скаржника виконати предмет закупівлі:

-Реєстраційні документи Скаржника: виписка з ЄДР; довідка з ЄДРПОУ; статут;
-Підтвердження державної реєстрації потужностей оператора ринку харчових продуктів (витяг/реєстраційний номер та дата внесення потужностей до реєстру).

-Документи системи НАССР (витяги): опис продукції, блок-схеми процесів, аналіз небезпечних факторів, перелік ККТ, процедури прибирання/дезінфекції, процедури перевезення/зберігання, форми записів (зразки заповнених журналів).

-Підтвердження ділової репутації і аналогічного досвіду : аналогічні договори, листи-відгуки замовників за аналогічними поставками, інформація про відсутність порушень умов договорів, відсутність притягнення до відповідальності у сфері безпечності харчових продуктів.

Таким чином, скаржник підтверджує свою здатність виконати договір без будь-яких додаткових надмірних чи дискримінаційних вимог, що не передбачені чинним законодавством.

Тому вимога має бути вилучена з тендерної документації.


ПУНКТ 4.
Відповідно до пункт 4 Додатку 2 Тендерної документації, Замовник зазначає:
«Загальні вимоги, які учасник повинен підтвердити шляхом на дання наступних документів:
4. Надати акт складений за результатами проведення заходу державного контролю у формі аудиту постійно діючих процедур, заснованих на принципах HACCP виданого на Учасника процедури стосовно виду господарської діяльності з виробництва та/або обігу харчових продуктів: зберігання, пакуваня, реалізація харчових продуктів тваринного походження та рослинного походження.»
Скаржник не погоджується з встановленням вимоги та Замовник не врахував вимоги законодавства України та встановив незаконні вимоги із наступного:
Дана вимога обмежує право Скаржника прийняти участь в процедурі закупівлі, а також вона не є аргументованою, не є обґрунтованою, не підтверджується жодною нормою законодавства України в сфері поставки продуктів харчування. Скаржник не погоджується з встановленням вимоги та вважає її дискримінаційною, оскільки вона встановлює надмірні та необґрунтовані бар'єри для участі в процедурі закупівлі, що не відповідають суті предмета закупівлі — постачанню печива, вафель, пряників та панірувальних сухарів, які належать до категорії сухих борошняних кондитерських виробів тривалого зберігання з низьким ризиком псування та мікробіологічного забруднення, і не вимагають обов'язкового державного аудиту HACCP як умови для дистриб'юторів чи посередників. Відповідно до частини 4 статті 5 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII, замовники зобов'язані забезпечувати вільний доступ усіх учасників до інформації про закупівлю та не можуть встановлювати дискримінаційні вимоги до учасників, а тому вимога надати акт державного контролю у формі аудиту постійно діючих процедур, заснованих на принципах HACCP, виданий саме на учасника процедури щодо зберігання, пакування та реалізації харчових продуктів, є надмірною, оскільки чинне законодавство про безпечність харчових продуктів не передбачає такого акту як обов'язковий документ для тендерної пропозиції, а тому така умова штучно обмежує конкуренцію, виключаючи дистриб'юторів та малий бізнес, які забезпечують постачання через зареєстрованих операторів ринку без власних актів аудиту. Відповідно до статті 21 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» від 23.12.1997 № 771/97-ВР, оператори ринку харчових продуктів зобов'язані впроваджувати постійно діючі процедури, засновані на принципах HACCP, але ця вимога стосується процедур гігієни, пропорційних ризику діяльності, і для торгівлі сухими продуктами низького ризику, таких як борошняні кондитерські вироби, не передбачає обов'язкового державного аудиту чи видачі акту як умови участі в закупівлі, а тому вимога Замовника виходить за межі законодавчих норм, створюючи організаційні бар'єри, що порушує принцип пропорційності, закріплений у частині 3 статті 16 Закону України «Про публічні закупівлі», і не є об'єктивно необхідним для постачання сухих продуктів, для яких достатньо реєстрації як оператора ринку відповідно до статті 23 зазначеного Закону, без акту аудиту, який є результатом перевірки, а не постійним документом. Відповідно до частини 4 статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі», тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників, а тому вимога акту аудиту HACCP саме на учасника є дискримінаційною, оскільки надає перевагу виробникам або компаніям з власними потужностями, виключаючи посередників та дистриб'юторів, які можуть забезпечити якісне постачання без такого акту, і це суперечить практиці Антимонопольного комітету України, зокрема в рішенні № 265-р/пк-пз від 04.01.2024.
З огляду на викладене, вимога надати саме «акт аудиту НАССР» є такою, що не передбачена законом як обов’язкова для учасника закупівлі; її неможливо виконати в межах строків торгів за відсутності планового контролю; вона не є пропорційною предмету закупівлі та призводить до невиправданого звуження конкуренції. Відповідно до частини одинадцятої статті 26 Закону України «Про публічні закупівлі» документи, не передбачені законодавством для учасників — не подаються у складі пропозиції, а їхня вимога є протиправною. А тому зазначений пункт Додатку 2 має бути вилучений або змінений на недискримінаційну альтернативу — наприклад: «підтвердження впровадження процедур НАССР відповідно до наказу Мінагрополітики № 590/2012 (положення/наказ про введення в дію процедур, перелік програм-передумов, план НАССР, записи верифікації/валідації); або, за наявності, акт останнього заходу державного контролю (без обмежень щодо дати та періодичності)».
По-перше, за законом обов’язком оператора ринку є впровадження та підтримання постійно діючих процедур, заснованих на принципах НАССР (HACCP), а не наявність «акта аудиту» на дату подання тендерної пропозиції. Відповідно до статті 5 Регламенту (ЄС) № 852/2004, який є частиною національної системи харчового права, «оператори харчового бізнесу запроваджують, впроваджують та підтримують постійну процедуру або процедури, засновані на принципах НАССР». Жодна норма Регламенту не встановлює обов’язку мати проведений компетентним органом аудит та акт за його результатами як передумову ведення діяльності чи участі у закупівлі.
По-друге, акт аудиту НАССР — це результат офіційного державного контролю, який здійснюється компетентним органом (Держпродспоживслужбою) у визначених законом формах і строках. Відповідно до статті 19 Закону України № 2042-VIII «Про державний контроль…» заходи державного контролю проводяться, зокрема, у формах аудиту та інспектування; за результатами цих заходів складаються акти державного контролю (частина сьома статті 18 цього Закону). Отже, акт — це документ, який виникає виключно як наслідок контрольного заходу, що планується та/або ініціюється компетентним органом, а не учасником. Покладення на учасника обов’язку мати такий акт до дати подання пропозиції виходить за межі його розумної контролі та порушує принцип пропорційності.
По-третє, періодичність і підстави проведення планових аудитів та інспектувань визначаються ризик-орієнтованим підходом та затверджуються урядом. Відповідно до постанови КМУ № 896 від 31.10.2018 «Деякі питання здійснення планових заходів державного контролю…» планові заходи контролю проводяться з періодичністю, що залежить від ступеня ризику, і включаються до плану компетентного органу. Суб’єкт господарювання не може самостійно «замовити» державний аудит і отримати акт у довільний момент — це здійснюється за планом або за визначеними законом позаплановими підставами. Вимога Замовника фактично змушує учасників мати документ, отримання якого не залежить від них і не може бути забезпечене у встановлені строки подання пропозицій, що створює невиправданий бар’єр для участі.
Практика органу оскарження підтверджує, що вимоги про надання «акта аудиту НАССР» на момент подання пропозиції визнаються дискримінаційними, якщо Замовник не довів їх об’єктивної необхідності та зв’язку з предметом закупівлі. Зокрема, у публікаціях, що узагальнюють практику АМКУ, прямо вказано на неправомірність вимоги «оригіналу акта аудиту НАССР, проведеного не раніше 2023 року», як такої, що створює бар’єри участі та не підтверджує здатність поставити безпечний товар за умов дії процедур НАССР у самого оператора.
По-четверте, навіть за національними правилами офіційного контролю акти застосовуються як інструмент документування заходу контролю (аудиту/інспектування), а не як «сертифікат допуску до ринку». Нормативні форми актів затверджені наказом Мінагрополітики № 446, і вони використовуються інспекторами в ході заходу контролю; закон не покладає на оператора ринку обов’язку мати «чинний акт» у будь-який момент поза фактом проведення контролю. Тому вимога про обов’язкове подання акта в складі пропозиції не має нормативного підґрунтя.

По-п’яте, зміст вимоги не відповідає предмету закупівлі та є надмірним. Замовник вимагає, щоб акт охоплював «зберігання, пакування, реалізацію харчових продуктів тваринного походження та рослинного походження». Предмет закупівлі — кондитерські вироби тривалого/середнього зберігання (печиво, вафлі, пряники, сухарі панірувальні), для обігу яких достатньо впроваджених процедур НАССР та дотримання загальних гігієнічних практик. Вимога охопити одночасно «тваринне» і «рослинне» походження та всі ланки (зберігання, пакування, реалізація) не корелює з конкретним обсягом поставки і штучно звужує коло учасників, порушуючи принципи недискримінації (частина четверта статті 5) і пропорційності кваліфікаційних критеріїв (частина третя статті 16) Закону України «Про публічні закупівлі». Також частина четверта статті 22 цього Закону забороняє включати до тендерної документації вимоги, що обмежують конкуренцію.


Таким чином, скаржник підтверджує свою здатність виконати договір без будь-яких додаткових надмірних чи дискримінаційних вимог, що не передбачені чинним законодавством.

Тому вимога має бути вилучена з тендерної документації.

ПУНКТ 5.
Відповідно до пункт 5 Додатку 2 Тендерної документації, Замовник зазначає:
«Загальні вимоги, які учасник повинен підтвердити шляхом на дання наступних документів:
5. Надати виданий учаснику Експлуатаційний дозвіл на потужності з повторного пакування та перепакування.»
Скаржник не погоджується з встановленням вимоги та Замовник не врахував вимоги законодавства України та встановив незаконні вимоги із наступного:
Дана вимога обмежує право Скаржника прийняти участь в процедурі закупівлі, а також вони не є аргументованою, не є обгрунтованою, не підтверджується жодної нормою законодавства України в сфері поставки продуктів харчування.
Експлуатаційний дозвіл за законом потрібен не всім операторам ринку, а лише тим, хто працює з харчовими продуктами тваринного походження (виробництво та/або зберігання).
Відповідно до частини першої статті 23 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» № 771/97-ВР встановлено, що експлуатаційний дозвіл отримують оператори ринку, які провадять діяльність, пов’язану з виробництвом та/або зберіганням харчових продуктів тваринного походження. Для інших потужностей (де дозвіл не потрібний) застосовується державна реєстрація потужностей (ст. 25 Закону) — це інший, спрощений правовий режим доступу на ринок. Таким чином, загальна вимога мати експлуатаційний дозвіл незалежно від виду продукту та реальних операцій є надмірною та такою, що не відповідає предмету закупівлі (печиво, вафлі, пряники, сухарі — переважно борошняні вироби та/або композитні продукти, що не є «сирими» продуктами тваринного походження у розумінні ст. 23).
Повторне пакування/перепакування борошняних кондитерських виробів не створює обов’язку отримувати експлуатаційний дозвіл як для «тваринної» потужності.
Вимога Замовника сформульована не як «за наявності відповідного виду діяльності», а як безумовний обов’язок для всіх учасників мати дозвіл саме на «повторне пакування та перепакування». Однак за законом критерій застосовності експлуатаційного дозволу — категорія продукту і операції (виробництво/зберігання тваринного походження), а не сам факт пакування. Натомість для операцій із зберігання, транспортування та обігу нетваринних харчових продуктів (у т. ч. борошняних виробів) достатньо державної реєстрації потужностей у територіальному органі Держпродспоживслужби. Таке тлумачення прямо підтверджують офіційні роз’яснення органів влади та державних сервісів.
Дозвіл є «адресно-видовим» документом, видається за конкретною адресою та під конкретні види діяльності; вимагати його від усіх учасників — це нав’язування непотрібного виду господарської діяльності.
Відповідно до статті 23 Закону № 771/97-ВР та Порядку, затвердженого постановою КМУ № 930 від 11.11.2015, експлуатаційний дозвіл видається на потужність за конкретною адресою з деталізацією видів діяльності, після інспектування цієї потужності компетентним органом. Вимога мати «дозвіл на повторне пакування/перепакування» фактично змушує учасників мати власні пакувальні потужності, навіть якщо за умовами договору достатньо поставки заводського фабричного пакування без будь-якого перепакування. Це створює бар’єр входу та штучно звужує коло потенційних постачальників (дистриб’юторів/оптовиків), що порушує принципи добросовісної конкуренції, пропорційності та недискримінації (ст. 5, ч. 3 ст. 16, ч. 4 ст. 22 Закону України «Про публічні закупівлі»).
Відповідно до пункту 6 частини другої статті 22 Закону, у тендерній документації зазначаються кваліфікаційні критерії за статтею 16, які повинні бути пов’язані з предметом закупівлі та пропорційними меті — якісній поставці товару. Встановлення вимоги про наявність узагалі «експлуатаційного дозволу на перепакування», який законом адресовано іншим видам діяльності (тваринного походження), не має розумного зв’язку з поставкою промислово виробленого печива/вафель/пряників/сухарів, і таким чином обмежує конкуренцію та є дискримінаційним.

Скаржник не погоджується з встановленням вимоги та вважає її дискримінаційною, оскільки вона встановлює надмірні та необґрунтовані бар'єри для участі в процедурі закупівлі, що не відповідають суті предмета закупівлі — постачанню печива, вафель, пряників та панірувальних сухарів, які належать до категорії сухих борошняних кондитерських виробів тривалого зберігання з низьким ризиком псування та мікробіологічного забруднення, і не вимагають обов'язкового експлуатаційного дозволу на потужності для перепакування як умови для дистриб'юторів чи посередників, які часто постачають товари в оригінальній упаковці виробника.
Як визначено постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2024 № 39 «Про затвердження порядку видачі експлуатаційного дозволу», де для сухих борошняних кондитерських виробів рослинного походження, таких як печиво чи вафлі, перепакування не вимагає такого дозволу, якщо воно не пов'язане з переробкою тваринних продуктів, а тому вимога Замовника виходить за межі законодавчих норм, створюючи організаційні та фінансові бар'єри, що порушує принцип пропорційності, закріплений у частині 3 статті 16 Закону України «Про публічні закупівлі», і не є об'єктивно необхідним для постачання сухих продуктів, для яких достатньо державної реєстрації потужностей відповідно до статті 23 зазначеного Закону, без обов'язкового дозволу на перепакування, якщо учасник не здійснює таку діяльність. Відповідно до частини 4 статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі», тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників, а тому вимога експлуатаційного дозволу на перепакування є дискримінаційною, оскільки надає перевагу виробникам або компаніям з власними потужностями для перепакування, виключаючи посередників та дистриб'юторів, які можуть забезпечити якісне постачання в оригінальній упаковці без такого дозволу

Перелік доказів (документальні підтвердження) щодо можливостей Скаржника виконати предмет закупівлі:

-Реєстраційні документи Скаржника: виписка з ЄДР; довідка з ЄДРПОУ; статут;
-Підтвердження державної реєстрації потужностей оператора ринку харчових продуктів (витяг/реєстраційний номер та дата внесення потужностей до реєстру).

-Документи системи НАССР (витяги): опис продукції, блок-схеми процесів, аналіз небезпечних факторів, перелік ККТ, процедури прибирання/дезінфекції, процедури перевезення/зберігання, форми записів (зразки заповнених журналів).

-Підтвердження ділової репутації і аналогічного досвіду : аналогічні договори, листи-відгуки замовників за аналогічними поставками, інформація про відсутність порушень умов договорів, відсутність притягнення до відповідальності у сфері безпечності харчових продуктів.

Таким чином, скаржник підтверджує свою здатність виконати договір без будь-яких додаткових надмірних чи дискримінаційних вимог, що не передбачені чинним законодавством.

Тому вимога має бути вилучена з тендерної документації.

Вищезазначені вимоги обмежують права скаржника на рівну конкуренцію та містять дискримінаційний характер для усіх потенційних учасників закупівлі. Тому відповідно статті 5 Закону замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників.
Тому вимога Замовника про участить лише обмеженого кола учасників- «державної чи комунальної форми власності» є не обґрунтованою та суперечить ст. 31 Господарського кодексу України та Закону України «Про публічні закупівлі».
Замовник ставить Учасників у різне становище в даній процедурі закупівлі, причому одних в гірше (фактично виключаючи із процедури всіх суб’єктів господарювання, що належать до приватної форми власності), а інших – у вигідніше становище, автоматично збільшуючи шанси на визнання переможцем конкретної процедури закупівлі.
Європейський суд з прав людини дав роз’яснення визначенню дискримінація: «Відмінність у поводженні є дискримінаційною, якщо вона «не має об’єктивного і розумного виправдання”, тобто якщо вона не переслідує «законної мети» або відсутня «розумна відповідність використовуваних засобів і переслідуваної мети».
Отже, з дискримінацію можна охарактеризувати, як протилежність рівності, що являє собою різне ставлення одних осіб до інших через наявність або відсутність у них певних ознак. Виходячи з наведеного можна зробити висновок, що для кваліфікації дискримінації необхідно встановити: чи мало місце різне ставлення до осіб (розрізнення), чи призвело воно до обмеження або позбавлення прав особи, за якою ознакою здійснювалось розрізнення, та чи була ознака об’єктивно виправданою або чи мала вона раціональне обґрунтування. Тобто «дискримінація» у застосуванні до процедур закупівель – це суб’єктивне ставлення Замовника торгів до Учасників, що має метою чи наслідком обмеження, позбавлення передбачених законом прав, надання переваг на підставі ознак, які не мають раціонального обґрунтування або не є об’єктивно виправданими.»

Враховуючи вищенаведене, Скаржник вимагає видалити або змінити вимоги пункту 2.2 Додатку 1 Тендерної документації, пункт 3 та пункт 4 Додатку 2 Тендерної документації, як такі, що є дискримінаційними із вищенаведених обставин.

Відповідно до частини другої статті 18 Закону, якщо оскаржуються умови тендерної документації, разом із скаргою мають бути завантажені документальне підтвердження/докази.
Відповідно до пункту 5 частини п’ятої статті 18 Закону скарга повинна містити, зокрема, перелік документів (доказів), що підтверджують наявність у суб’єкта оскарження порушених прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, пов’язані з його участю в процедурі закупівлі, у випадку, якщо скарги стосуються тендерної документації та/або стосуються прийнятих рішень, дії чи бездіяльності замовника, що відбулись до закінчення строку, встановленого для подання тендерних пропозицій. Пункт 6 частини п’ятої статті 18 Закону до скарги додаються документи та матеріали (за наявності) в електронній формі (в тому числі у форматі pdf), що підтверджують інформацію, викладену у скарзі, та порушення процедури закупівлі або неправомірність рішень, дій або бездіяльності замовника.
Відповідно до пункту 56 Особливостей скарга до органу оскарження подається суб’єктом оскарження у формі електронного документа через електронну систему закупівель. Якщо оскаржуються умови тендерної документації, разом із скаргою повинно бути завантажене документальне підтвердження/докази.

Отже вищезазначені вимоги обмежують права скаржника на рівну конкуренцію та містить дискримінаційний характер для усіх потенційних учасників закупівлі. Вважаю, що в цілому, ці вимоги Замовника є абсолютно необґрунтованими.

Скаржник переконаний, що зміна у тендерної документації цих вимог наддасть можливість брати участь у процедурі Закупівлі всім потенційним Учасникам, в тому суб’єктним господарювання.

З урахуванням запропонованих змін, Замовником не будуть порушуватись права та законні інтереси Учасників та законодавчо встановлені принципи здійснення публічних закупівель.

Відповідно до пункту 55 Особливостей оскарження відкритих торгів відбувається відповідно до статті 18 Закону з урахуванням цих особливостей та відповідно до частини вісімнадцятої статті 18 Закону за результатами розгляду скарги орган оскарження має право прийняти рішення:
1) про встановлення або відсутність порушень процедури закупівлі (у тому числі порушення порядку оприлюднення або неоприлюднення інформації про процедури закупівлі, передбаченої цим Законом);
2) про заходи, що повинні вживатися для їх усунення, зокрема зобов'язати замовника повністю або частково скасувати свої рішення, надати необхідні документи,
А тому на підставі наявних роз'яснень, Скаржник просить усунути будь-які дискримінаційні умови (у тому числі ті, що зазначені в технічній специфікації, яка є складовою частиною Документації), та привести тендерну документацію у відповідність із вимогами законодавства для забезпечення участі повного кола учасників.

Керуючись пунктом 56, 59 Особливостей та статтями 5, 8, 18, Закону України «Про публічні закупівлі»,
Вимоги: Зобов'язати замовника внести зміни до тендерної документації
×
  • 1. Прийняти скаргу до розгляду. 2. Зобов’язати Замовника внести зміни до тендерної документації, виключивши з неї дискримінаційні вимоги, а саме, виключити/внести зміни в наступні пункти Тендерної документації: -1.Відповідно до пункт 1 Додатку 1 Тендерної документації, Замовник зазначає: «1.2. Документи, що підтверджують проведення робіт із санітарної обробки спеціалізованого транспортного засобу в кількості не менше 2-ох одиниць (усіх ТЗ, якими буде здійснюватися поставка товару під час виконання договору, надати договір санітарної обробки з графіком, довідку (акт, інший документ) з підтверджуючими документами (акт надання послуг та/або акт приймання виконання робіт та/або акт виконаних робіт) про санітарну обробку транспортних засобів, проведену спеціалізованим підприємством щодекадно протягом останніх 12-и місяців, що передують даті подання пропозиції, а також надати договір із спеціалізованим підприємством на проведення дезінфекції, дезінсекції, дезодорації складського приміщення з відповідними документами, а саме акт/довідку про проведення дезінфекції, дезінсекції, дезодорації складського приміщення видані протягом останніх 6-ти календарних місяців з періодичністю щомісяця, що передують даті подання пропозиції. 1.3. Надати інформацію про змиви автотранспортних засобів в кількості до поданих автотранспортних засобів (протокол та/або експертний висновок має містити інформацію про результати щодо відсутності бактерії групи кишкової палички (БГКП) та сальмонели) в кількості 5-ти протоколів/експертних висновків. Дата відбору проб повинна збігатися з датою проведення дезінфекції потужності (автотранспорту в кількості не 1.5. На підтвердження наявності в учасника потужностей, необхідних для виробництва та/або зберігання товару, що є предметом закупівлі, учасник повинен надати акт обстеження потужності Державною службою України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба), складеного за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного контролю (інспектування) стосовно додержання операторами ринку вимог законодавства про харчові продукти затверджений Наказом Міністерства економіки України виданого на Учасника процедури. 1.6. Надати декларацію про відходи за звітний період, а саме за 2024 рік.» -2. Відповідно до пункт 1 Додатку 2 Тендерної документації, Замовник зазначає: «Загальні вимоги, які учасник повинен підтвердити шляхом на дання наступних документів: 1. Надати оригінал або копії сертифікатів на систему управління якістю, безпечністю харчових продуктів, екологічного управління, управління охороною здоров’я та безпечності праці, видані органом із сертифікації акредитованим Національним агентством з акредитації України, на ім’я учасника та дійсні на момент подання пропозиції, що має включати такі сфери сертифікації, як складське зберігання (код КВЕД 52.10) та транспортування (код КВЕД 49.41) продуктів харчування; оптова та роздрібна торгівля, розповсюдження, реалізація та постачання харчових продуктів охолоджених, заморожених та стійких до навколишнього середовища: - ДСТУ ISO 22000:2019 (ISO 22000:2018. IDT); - ДСТУ EN ISO 9001:2018 (ISO 9001:2015, IDT). - ДСТУ ISO 14001:2015 (ISO 14001:2015, IDT) - ДСТУ ISO 45001:2019 (ISO 45001:2018, IDT).» -3.Відповідно до пункт 3 Додатку 2 Тендерної документації, Замовник зазначає: «Загальні вимоги, які учасник повинен підтвердити шляхом на дання наступних документів: 3. Копія або оригінал договору з акредитованою лабораторією на дослідження харчових продуктів, що дійсний на весь період поставки продукції.» -4.Відповідно до пункт 4 Додатку 2 Тендерної документації, Замовник зазначає: «Загальні вимоги, які учасник повинен підтвердити шляхом на дання наступних документів: 4. Надати акт складений за результатами проведення заходу державного контролю у формі аудиту постійно діючих процедур, заснованих на принципах HACCP виданого на Учасника процедури стосовно виду господарської діяльності з виробництва та/або обігу харчових продуктів: зберігання, пакуваня, реалізація харчових продуктів тваринного походження та рослинного походження.» -5.Відповідно до пункт 5 Додатку 2 Тендерної документації, Замовник зазначає: «Загальні вимоги, які учасник повинен підтвердити шляхом на дання наступних документів: 5. Надати виданий учаснику Експлуатаційний дозвіл на потужності з повторного пакування та перепакування.» Додатки: 1. Тендерна документація із додатками. 2. Рішеннях колегії АМКУ № № 265-р/пк-пз від 04.01.2024 – 10 арк; 3. Рішеннях колегії АМКУ № 10060-р/пк-пз від 07.06.2024 – 6 арк; 4. Рішеннях колегії АМКУ №17599 від 02.11.2023 – 6 аркушах. 5. Рішення від 30.12.2024 № 20852 – 6 аркушах. 6. Документи Скаржника: аналогічний досвід, наявний документи на підтверлження спроможності виконати предмет закупівлі. Всі документи знаходяться у відкритому доступі за посиланням закупівлі https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2025-08-18-011002-a