• Відкриті торги з особливостями
  • Однолотова
  • КЕП

ДК 021:2015 – 39110000-6 - Сидіння, стільці та супутні вироби і частини до них Крісло офісне в чергову частину; Стілець обідній у чергову частину; Крісло офісне у чергову частину; Стілець офісний; Кронштейн для стільців в актову залу

Завершена

559 188.00 UAH з ПДВ
мін. крок: 1% або 5 591.88 UAH
Період оскарження: 24.06.2025 10:25 - 16.07.2025 00:00
Скарга
Виконана замовником
КЕП

СКАРГА на незаконні умови тендерної документації ( на підставі пункту 42 та 44 Постанова №1178 від 12.10.2022р.)

Номер: ba23cd5c623e4a1593353fcc901ad61b
Ідентифікатор запиту: UA-2025-06-24-002429-a.a1
Назва: СКАРГА на незаконні умови тендерної документації ( на підставі пункту 42 та 44 Постанова №1178 від 12.10.2022р.)
Скарга:
Дана скарга сформована та подана у відповідності до Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) та Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178 (далі – Особливості, Постанова №1178) на рішення замовника, що внесення змін до умов тендерної документації, у порядку та строки, визначених статтею 18 Закону та пунктом 59 Особливостей). Головне управління Національної поліції в Одеській області (далі – Замовник) від 24 червня 2025 року було оголошено процедуру закупівлі (відкриті торги з особливостями), «ДК 021:2015 – 39110000-6 - Сидіння, стільці та супутні вироби і частини до них Крісло офісне в чергову частину; Стілець обідній у чергову частину; Крісло офісне у чергову частину; Стілець офісний; Кронштейн для стільців в актову залу» за кодом ДК 021:2015:39110000-6: Сидіння, стільці та супутні вироби і частини до них (далі – Закупівля.) Уважно ознайомившись із умовами та вимогами, викладеними у тендерній документації із змінами на закупівлю робіт, затвердженої рішенням Замовника, переконані у тому, що деякі вимоги, поставлені Замовником до потенційних Учасників, є дискримінаційними та такими, що порушують права ТОВ «АМФ УКРАЇНА» (надалі - Скаржник) на рівну конкуренцію. Принцип недискримінації учасників закріплений у ст. 3 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі — Закон), у ст. 5 Закону прямо передбачено, що Замовники забезпечують вільний доступ всіх Учасників до інформації про закупівлю та не можуть встановлювати дискримінаційні вимоги до Учасників. Заборону на включення до тендерної документації вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників, містить ст. 22 Закону. Головна ознака умов тендерної документації, за якою їх можна віднести до дискримінаційних, — це негативні наслідки, зумовлені такими умовами, якими є обмеження конкуренції Учасників. Тобто Замовник встановлює такі вимоги до Учасника торгів або до предмета закупівлі, які є надмірними або занадто деталізованими порівняно з вимогами, які зазвичай висувають та які вважаються об’єктивно необхідними для успішного виконання договору про закупівлю. Включаючи до тендерної документації дискримінаційні умови, Замовник (навмисно або ні) необґрунтовано звужує коло потенційних Учасників закупівель, перешкоджаючи певним постачальникам, які спроможні виконати умови договору, брати участь у конкурентному змаганні. Відповідно до Закону тендерна документація — це обов’язковий документ, який розробляє та затверджує Замовник з подальшим оприлюдненням на вебпорталі Уповноваженого органу. Саме відповідно до вимог тендерної документації Учасники готують тендерну пропозицію, тобто головне правило є таким: тендерна пропозиція = тендерна документація. Вважаємо, що деякі умови тендерної документації не відповідають чинному законодавству і є дискримінаційними до Скаржника, як для потенційного учасника процедури закупівлі, який має значний досвід здійсненні робіт відповідними предмету закупівлі. Умови Тендерної документації: Додатку 3 Тендерної документації «Інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі – технічні вимоги» до предмета закупівлі встановив наступні вимоги: ВИМОГИ ЩОДО ПОЗИЦІЙ №1,2,3,4 1. У складі пропозції надати діючий Сертифікат відповідності на номенклатурні позиції № 1,2,3,4, виданий уповноваженим органом з акредитацією НААУ. 2. У складі пропозиції надати чинний висновок наукової санітарно-епідеміологічної експертизи на відповідність санітарному законодавству на тканину меблеву поліпропіленову (для підтвердження відповідності номенклатурної позиції № 4). 3. У складі пропозиції надати сертифікат відповідності на фарбу порошкову поліефірну RAL 9005, виданий уповноваженим органом з акредитацією НААУ (для підтвердження відповідності номенклатурної позиції № 4). 4. У складі пропозиції надати протокол випробувань на трубу плоскоовального перетину на відповідність: НРБУ-97/Д-2000 Норми радіаційної безпеки України; доповнення: Радіаційний захист від джерел потенційного опромінення(ДГН 6.6.1-6.5.001-98) (для підтвердження відповідності номенклатурної позиції № 4). Протокол має бути виданий уповноваженим органом з акредитацією НААУ. ВИМОГИ ЩОДО ПОЗИЦІЙ №5 1. На підтвердження відповідності порошкової фарби RAL 9005 учасник повинен надати у складі пропозиції: - Діючий Сертифікат відповідності на фарбу порошкову RAL 9005, виданий уповноваженим органом з акредитацією НААУ; - Протокол випробувань на фарбу порошкову RAL 9005 на підставі якого виданий сертифікат відповідності. Протокол випробувань повинен бути виданий уповноваженим органом з акредитацією НАА Скаржник вважає дані вимоги дискримінаційними із наступним вимог: Згідно статті 5 Закону України «Про публічні закупівлі» закупівлі здійснюються із дотриманням встановлених принципів проведення закупівель та недискримінації учасників, а саме закупівлі повинні здійснюються за такими принципами: 1) добросовісна конкуренція серед учасників; 2) максимальна економія, ефективність та пропорційність; 3) відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; 4) недискримінація учасників та рівне ставлення до них; 5) об’єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; 6) запобігання корупційним діям і зловживанням. Відповідно до пункт 11 статті 26 Закону України «Про публічні закупівлі» встановлено, Документи, що не передбачені законодавством для учасників - юридичних, фізичних осіб, у тому числі фізичних осіб - підприємців, не подаються ними у складі тендерної пропозиції/пропозиції та не вимагаються під час проведення переговорів з учасником (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Відсутність документів, що не передбачені законодавством для учасників - юридичних, фізичних осіб, у тому числі фізичних осіб - підприємців, у складі тендерної пропозиції/пропозиції, не може бути підставою для її відхилення замовником. Відповідно до пункту 3 статті 23 Закону України «Про публічні закупівлі» встановлено, що Технічні специфікації можуть бути у формі переліку експлуатаційних або функціональних вимог, у тому числі екологічних характеристик, за умови, що такі вимоги є достатньо точними, щоб предмет закупівлі однозначно розумівся замовником і учасниками. У разі якщо вичерпний опис характеристик скласти неможливо, технічні специфікації можуть містити посилання на стандартні характеристики, технічні регламенти та умови, вимоги, умовні позначення та термінологію, пов’язані з товарами, роботами чи послугами, що закуповуються, передбачені існуючими міжнародними, європейськими стандартами, іншими спільними технічними європейськими нормами, іншими технічними еталонними системами, визнаними європейськими органами зі стандартизації або національними стандартами, нормами та правилами. До кожного посилання повинен додаватися вираз "або еквівалент". Відповідно до пункту 4 статті 23 Закону України «Про публічні закупівлі» встановлено, що технічні специфікації НЕ ПОВИННІ містити посилання на конкретні марку чи виробника або на конкретний процес, що характеризує продукт чи послугу певного суб’єкта господарювання, чи на торгові марки, патенти, типи або конкретне місце походження чи спосіб виробництва. У разі якщо таке посилання є необхідним, воно повинно бути обґрунтованим та містити вираз "або еквівалент". Тому для усунення порушення принципів закупівлі згідно статті 5 Закону України «Про публічні закупівлі», та для недискримінації учасників та рівного ставлення до них, а також для об’єктивного та неупередженого визначення переможця процедури закупівлі; і для запобігання корупційним діям і зловживанням – учасник закупівлі повідомляє про необхідність внесення змін до наступних вимог технічного завдання: Встановлені у Додатку 3 Тендерної документації вимоги щодо надання учасником сертифікатів, протоколів випробувань, висновків державної санітарно-епідеміологічної експертизи, які обов’язково повинні бути видані або на учасника закупівлі, або на виробника товару, або на заявника експертизи/випробування, а у разі їх оформлення не на учасника — додатково вимагати дозвіл від виробника чи заявника експертизи/випробування на використання такого документу саме у цих торгах з посиланням на ідентифікатор закупівлі, є незаконними та дискримінаційними з наступних підстав. По-перше, згідно з частиною 4 статті 5 Закону України «Про публічні закупівлі», замовник не має права встановлювати дискримінаційні вимоги до учасників та вимоги, що обмежують конкуренцію. Вимога про надання саме документів, виданих на конкретного учасника, виробника або із наданням спеціального дозволу на використання у визначеній закупівлі, прямо суперечить принципу недискримінації учасників та вільної конкуренції. По-друге, аналогічна позиція викладена у численних рішеннях Антимонопольного комітету України (див. наприклад, рішення №2260-р/пк-пз від 19.11.2021, №1967-р/пк-пз від 19.10.2021, №1399-р/пк-пз від 13.08.2021), у яких АМКУ неодноразово підкреслював, що вимоги щодо надання сертифікатів, протоколів випробувань чи інших підтвердних документів, оформлених саме на учасника або з обмеженням права їх використання іншими суб'єктами господарювання, є дискримінаційними. Суть таких рішень полягає у тому, що документи, що підтверджують якість або безпечність продукції, можуть бути видані на виробника, імпортера, дистриб’ютора, або навіть на сам виріб/партію, і їх подання не повинно бути обмежене вимогою щодо імені конкретного учасника чи виробника. По-третє, чинне законодавство та практика АМКУ визнають підтвердження відповідності товару шляхом подання копій або оригіналів відповідних документів, незалежно від того, на чиє ім’я (виробника, дилера, імпортера чи іншого суб’єкта) вони оформлені, за умови підтвердження, що такі документи стосуються саме товару, що пропонується до закупівлі (див. Рішення АМКУ №1353-р/пк-пз від 29.07.2021). По-четверте, вимога щодо надання «дозволу на використання» документу у складі тендерної пропозиції або «посилання на ідентифікатор закупівлі» штучно звужує коло потенційних учасників та створює необґрунтовані бар’єри для участі у процедурі закупівлі, що прямо заборонено ч. 4 ст. 5 Закону України «Про публічні закупівлі». Таким чином, встановлення у тендерній документації вимог щодо оформлення підтвердних документів виключно на учасника закупівлі, виробника, із дозволом на використання у цій закупівлі або із зазначенням ідентифікатора закупівлі, є дискримінацією учасників, обмеженням конкуренції та порушенням принципів здійснення публічних закупівель. Такі вимоги підлягають скасуванню або приведенню у відповідність до законодавства шляхом формулювання можливості подання підтвердних документів, виданих на будь-яку особу, що має законні підстави щодо запропонованого до поставки товару, за умови підтвердження відповідності саме предмету закупівлі.
Пов'язані документи: Учасник Орган оскарження Замовник
Дата розгляду скарги: 09.07.2025 10:00
Місце розгляду скарги: Антимонопольний комітет України
Дата прийняття рішення про прийняття скарги до розгляду: 01.07.2025 18:29
Дата прийняття рішення про вирішення скарги: 11.07.2025 14:28
Дата виконання рішення Замовником: 14.07.2025 14:28
Коментар замовника щодо усунення порушень: На виконання рішшення № 10809-р/пк-пз від 09.07.2025 Замовником усунуто виявлені порушенння шляхом внесення відповідних змін до тендерної документації.
Автор: ТОВ "АМФ УКРАЇНА", Василівецька Ірина Володимирівна +380962574157 oseverina@amf.com.ua http://amf.ua

Пункт скарги

Порядковий номер пункту скарги: 1
Номер: ccc04d50a0f64c6d9a125b0b3be23719
Заголовок пункту скарги: Щодо дискримінаційних пунктів 1 2 3 4
Тип пов'язаного елемента: Скарга на закупівлю
Тип порушення: Порушення, пов'язані з вимогами законодавства
Ідентифікатор класифікації: Технічна специфікація предмета закупівлі
Тип порушення: Технічна специфікація предмета закупівлі
Опис суті пункту скарги: Пункт 1 Додатку 3 Тендерної документації «1. У складі пропозції надати діючий Сертифікат відповідності на номенклатурні позиції № 1,2,3,4, виданий уповноваженим органом з акредитацією НААУ.»

Скаржник вважає вищевказану вимогу Замовника - дискримінаційними в силу наступного:
Скаржник вважає вимогу Замовника щодо надання у складі пропозиції діючого Сертифіката відповідності на номенклатурні позиції № 1, 2, 3, 4, виданого уповноваженим органом з акредитацією НААУ, дискримінаційною та такою, що суперечить принципам добросовісної конкуренції та рівного доступу до участі у закупівлях.
Насамперед, отримання сертифіката відповідності, виданого акредитованим органом (НААУ), є тривалим процесом, що передбачає проходження процедури оцінки відповідності, проведення випробувань, підготовку та погодження пакета документів, взаємодію з акредитованими органами, а також отримання власне сертифіката. На практиці, навіть за наявності всієї необхідної документації, отримання сертифіката займає від кількох тижнів до кількох місяців залежно від складності продукції та завантаженості органу. В умовах, коли строк подання тендерних пропозицій становить 7 календарних днів, отримати новий сертифікат відповідності з нуля є фізично неможливо навіть для досвідченого учасника ринку, не кажучи вже про нових учасників.
Крім того, кількість органів, акредитованих НААУ, які мають право видавати відповідні сертифікати на зазначені номенклатурні позиції, є обмеженою, а тому в окремих випадках процедури сертифікації займають ще більше часу через чергу на розгляд заяв та проведення експертиз. Зазначена вимога створює штучні бар’єри для нових учасників та обмежує конкуренцію лише тими компаніями, які вже раніше проходили процедуру сертифікації або мають такий сертифікат, що знаходиться у них на руках.

Варто також підкреслити, що Закон України «Про публічні закупівлі» прямо забороняє встановлення дискримінаційних вимог, які ускладнюють або унеможливлюють участь у процедурі закупівлі для потенційно добросовісних учасників, зокрема частини 4 статті 5 та 4 статті 22 Закону. Згідно з пунктом 44 Особливостей, затверджених постановою КМУ № 1178, замовник не має права вимагати документи або інформацію, які не передбачені законом або не є обов’язковими для певної продукції/учасників відповідно до чинного законодавства.

Встановлення у тендерній документації обов’язкової вимоги щодо сертифіката відповідності, який може бути отриманий лише від акредитованого органу з обмеженим часовим ресурсом, не є обґрунтованою потребою замовника, а лише звужує коло потенційних учасників. Така вимога має ознаки дискримінації, оскільки ставить у нерівні умови тих учасників, які ще не мали досвіду сертифікації саме по цій номенклатурі, та тих, хто вже отримав сертифікат у минулі періоди.
На підтвердження відповідності запропонованого товару учасник надає паспорти якості на відповідні номенклатурні позиції, які є належними документами відповідно до чинного законодавства та підтверджують якість і технічні характеристики продукції. Надання паспортів є достатньою та загальноприйнятою практикою у сфері постачання меблів, особливо з урахуванням того, що для цієї категорії товарів законодавством не передбачено обов’язкової наявності сертифікатів відповідності. Встановлення вимоги щодо надання саме сертифікатів відповідності є лише бажанням замовника, а не об’єктивною необхідністю чи обов’язковою нормою, що в результаті штучно обмежує коло потенційних учасників і створює дискримінаційні умови. Надання паспортів дозволяє забезпечити конкуренцію, відкритість і рівний доступ для всіх добросовісних постачальників, які здатні підтвердити якість своєї продукції іншими законними документами.
Враховуючи викладене, дана вимога суперечить принципам рівної доступності, недискримінації та об’єктивної необхідності, визначеним чинним законодавством у сфері публічних закупівель, та має бути виключена з тендерної документації.Зокрема, учасник надає до скарги:
• Паспорт якості 1 (від 26.06.2025);
• Паспорт якості 2 (від 26.06.2025);
• Договір/додаткова угода аналогічного досвіду;
• Довідка про наявність досвіду виконання аналогічних робіт;
• Відгук за аналогічним досвідом;
• Витяг АМФ Україна.
Ці документи повністю підтверджують відповідність продукції та кваліфікацію учасника, але через наявність дискримінаційної вимоги, яка не може бути виконана учасник позбавлений можливості взяти участь у процедурі закупівлі. Таким чином, вимога про обов’язкове надання саме цього документа штучно звужує коло потенційних учасників, дискримінує виробників та постачальників і є необґрунтованою, що прямо порушує принципи недискримінації та добросовісної конкуренції, передбачені частиною 4 статті 5 Закону України «Про публічні закупівлі».
Пункт 2 Скарги.
Пункт 2 Додатку 3 Тендерної документації: «- 2. У складі пропозиції надати чинний висновок наукової санітарно-епідеміологічної експертизи на відповідність санітарному законодавству на тканину меблеву поліпропіленову (для підтвердження відповідності номенклатурної позиції № 4).;»

Скаржник вважає вищевказану вимогу Замовника - дискримінаційними в силу наступного:
З 01.10.2023 в Україні набув чинності Закон «Про систему громадського здоров'я» № 2573-IX, який скасував необхідність отримання висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи (СЕС) для виробників та імпортерів нехарчової продукції. Відповідно, вимога щодо надання такого висновку в тендерній документації після цієї дати може вважатися дискримінаційною, оскільки:
— по-перше, неможливо отримати новий висновок СЕС: після 01.10.2023 Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів більше не видає такі висновки, що робить їх отримання неможливим для нової продукції;
— по-друге, нерівні умови для учасників: вимога про надання висновку СЕС ставить у невигідне становище учасників, чия продукція була введена в обіг після 01.10.2023, оскільки вони фізично не можуть надати цей документ.
Таким чином, включення вимоги щодо надання висновку СЕС у тендерну документацію після 01.10.2023 може розцінюватися як дискримінаційна умова, що суперечить принципам рівності й недискримінації учасників публічних закупівель.
Встановлена у тендерній документації вимога щодо підтвердження відповідності всього товару низці ДСТУ (ДСТУ ГОСТ 22046:2004, ДСТУ prEN 1729-1:2004, ДСТУ ENV 1729-2:2004, ГОСТ 11016-93, ДСТУ 4414:2005, ДСТУ ГОСТ 16371:2016, ДСТУ ГОСТ 19917:2016 тощо), а також обов’язкової наявності висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи, є дискримінаційною та такою, що порушує принципи публічних закупівель, з наступних підстав:
Згідно з частиною другою статті 15 Закону України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності», застосування стандартів в Україні є добровільним, крім випадків, коли на відповідний товар встановлені обов’язкові вимоги законами, технічними регламентами чи іншими нормативно-правовими актами. На сьогодні в Україні не існує законодавчо затвердженого обов’язку застосовувати саме перелічені у тендерній документації ДСТУ/ГОСТ до меблів для навчальних закладів (зокрема, шкільних парт, стільців тощо). Відповідно, вимога щодо обов’язкової відповідності товару саме цим ДСТУ є незаконною, оскільки штучно обмежує коло потенційних учасників і суперечить положенням частини четвертої статті 5 Закону України «Про публічні закупівлі».
Згідно із законодавством, у тому числі Постановою Кабінету Міністрів України від 28.03.2018 № 296 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади у сфері забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», державна санітарно-епідеміологічна експертиза більше не проводиться як окрема адміністративна послуга, а органи Держпродспоживслужби не видають відповідних висновків для виробів, які не підлягають обов'язковій оцінці відповідності згідно із чинним законодавством. Це підтверджується офіційними роз’ясненнями Держпродспоживслужби, численними рішеннями АМКУ (зокрема, рішення №1485-р/пк-пз від 19.08.2022, №2031-р/пк-пз від 11.10.2023), а також інформацією з офіційного сайту Держпродспоживслужби.
Більше того, відповідно до листа МОЗ України № 22.1-22/18925/2-19 від 29.07.2019, видача висновків державної санітарно-епідеміологічної експертизи здійснюється лише на обмежені види продукції, визначені спеціальними нормативними актами, а для шкільних меблів така вимога відсутня. Таким чином, отримати новий висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи для меблів або стільців фактично неможливо, а тому нові учасники позбавлені права брати участь у закупівлі.
Антимонопольний комітет України неодноразово наголошував (рішення №1353-р/пк-пз від 29.07.2021, №1485-р/пк-пз від 19.08.2022), що вимога про надання висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи на продукцію, для якої такі висновки не видаються, або ж видані лише в минулі роки (для інших моделей, виробників, постачальників), є дискримінаційною і обмежує конкуренцію. У рішенні №2031-р/пк-пз від 11.10.2023 АМКУ підкреслив: встановлення вимоги щодо надання документів, отримати які об’єктивно неможливо, суперечить основним принципам закупівель та фактично унеможливлює участь у процедурі нових учасників.
Відповідно до частини четвертої статті 5 Закону України «Про публічні закупівлі» та позиції АМКУ, не є правомірним обмеження подачі підтвердних документів лише тими, що видані на учасника або на конкретного виробника, адже це не випливає з вимог профільних стандартів чи законодавства, і є надмірним обмеженням конкуренції.

За наявності у тендерній документації вимоги щодо обов’язкового надання висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи щодо тканини, що не є предметом закупівлі - фактично не має можливості взяти участь у даній закупівлі, навіть за умови наявності значного досвіду виконання аналогічних договорів, а також усіх інших необхідних документів, що підтверджують відповідність продукції встановленим вимогам.
Зокрема, учасник надає до скарги:
• Паспорт якості 1 (від 26.06.2025);
• Паспорт якості 2 (від 26.06.2025);
• Договір/додаткова угода аналогічного досвіду;
• Довідка про наявність досвіду виконання аналогічних робіт;
• Відгук за аналогічним досвідом;
• Витяг АМФ Україна.
Ці документи повністю підтверджують відповідність продукції та кваліфікацію учасника, але через наявність дискримінаційної вимоги, яка не може бути виконана (оскільки відповідні висновки державної санітарно-епідеміологічної експертизи не видаються органами влади для цієї категорії продукції згідно чинного законодавства), учасник позбавлений можливості взяти участь у процедурі закупівлі. Таким чином, вимога про обов’язкове надання саме цього документа штучно звужує коло потенційних учасників, дискримінує виробників та постачальників і є необґрунтованою, що прямо порушує принципи недискримінації та добросовісної конкуренції, передбачені частиною 4 статті 5 Закону України «Про публічні закупівлі».
Вимога замовника щодо надання у складі пропозиції чинного висновку наукової санітарно-епідеміологічної експертизи на відповідність санітарному законодавству для тканини меблевої поліпропіленової (для підтвердження відповідності номенклатурної позиції № 4) є незаконною та дискримінаційною з наступних підстав.
По-перше, станом на сьогодні отримати новий висновок санітарно-епідеміологічної експертизи фактично неможливо, оскільки органи державної санітарно-епідеміологічної служби не здійснюють видачу таких висновків у передбаченому раніше порядку, а низка нормативних актів, які регулювали цю процедуру, втратили чинність. Крім того, відповідно до чинного законодавства, зокрема Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», суб’єкти господарювання не мають обов’язку отримувати окремий висновок санітарно-епідеміологічної експертизи для кожної партії товару, якщо такий документ не є обов’язковим згідно з вимогами технічних регламентів чи спеціальних законодавчих актів.
По-друге, зазначена вимога не відповідає предмету закупівлі, оскільки предметом закупівлі є меблі, а не окремо тканини, що використовуються у їх виробництві. Таким чином, вимога щодо обов’язкового надання висновку санітарно-епідеміологічної експертизи на тканину меблеву поліпропіленову є надлишковою та не виправданою з огляду на мету та зміст закупівлі.
По-третє, відповідно до частини 4 статті 5 та частини 4 статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі», тендерна документація не повинна містити вимог, які обмежують конкуренцію чи встановлюють дискримінаційні умови для учасників. Встановлення умов, які не відповідають об’єктивній необхідності чи порушують права учасників на вільний доступ до участі у процедурі закупівлі, є прямим порушенням принципів публічних закупівель.
Отже, вимога щодо надання висновку наукової санітарно-епідеміологічної експертизи на тканину меблеву поліпропіленову є такою, що не відповідає законодавству та суті предмета закупівлі, та має бути виключена з тендерної документації як дискримінаційна та незаконна.

Пункт 3 Скарги.
Пункт 3 Додатку 3 Тендерної документації «- 3. У складі пропозиції надати сертифікат відповідності на фарбу порошкову поліефірну RAL 9005, виданий уповноваженим органом з акредитацією НААУ (для підтвердження відповідності номенклатурної позиції № 4).»
Скаржник вважає вищевказану вимогу Замовника - дискримінаційними в силу наступного:
Предметом закупівлі є меблі, і до них не відносяться «фарбу порошкову поліефірну RAL 9005» і до предмету закупівлі не стосується вимога «фарбу порошкову поліефірну RAL 9005».
Вимога, встановлена у пункті 3 Додатку 3 Тендерної документації щодо обов’язкового надання сертифіката відповідності саме на фарбу порошкову поліефірну RAL 9005, виданого уповноваженим органом з акредитацією НААУ, є незаконною та дискримінаційною, оскільки жодним чином не обґрунтована предметом закупівлі та звужує коло потенційних учасників.

Насамперед слід зазначити, що предметом закупівлі є меблі, а не фарба як окрема сировина чи компонент. У виробництві меблів допускається використання різних видів лакофарбових матеріалів, залежно від технологічного процесу виробника, конструктивних особливостей меблів, дизайнерських рішень, експлуатаційних характеристик та інших факторів. До таких матеріалів можуть належати: поліефірні, поліуретанові, епоксидні, алкідні, акрилові фарби, порошкові фарби різних кольорів, водорозчинні емалі тощо.

Встановлення вимоги про обов’язкове використання саме порошкової поліефірної фарби кольору RAL 9005 штучно обмежує вибір матеріалів, які можуть бути використані при виготовленні меблів, та фактично вказує на перевагу конкретного виробника, у якого вже наявний такий сертифікат, або виробника, який використовує саме цей тип фарби. Це створює дискримінаційні умови участі для інших виробників меблів, які використовують альтернативні лакофарбові матеріали, що також відповідають діючим стандартам якості та безпеки.

Зазначена вимога не має під собою ані технічної, ані нормативної необхідності, оскільки чинним законодавством не передбачено обов’язковості надання сертифікату саме на порошкову поліефірну фарбу певного кольору при закупівлі меблів. Більше того, таке звуження до однієї конкретної характеристики є прямим порушенням принципів публічних закупівель щодо рівної конкуренції та недискримінації учасників (частина 4 статті 5, частина 4 статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі»).

Крім того, вимога щодо надання сертифіката на окремий компонент (фарбу), а не на готовий виріб (меблі), не відповідає предмету закупівлі та реальній практиці підтвердження якості кінцевої продукції. Зазвичай виробники надають паспорт якості або сертифікат відповідності на меблі як готовий виріб, а не на кожен окремий матеріал чи комплектуючий.

Таким чином, встановлення вимоги щодо надання сертифіката відповідності виключно на фарбу порошкову поліефірну RAL 9005 є необґрунтованим, незаконним та дискримінаційним і має бути виключено з тендерної документації з метою забезпечення рівного доступу всіх учасників до участі у закупівлі.
Для виробництва меблів в Україні та країнах ЄС використовуються різноманітні лакофарбові матеріали, які відповідають санітарним і технічним вимогам, мають відповідні сертифікати безпеки та широко застосовуються в промисловості. До прикладів аналогічних фарб, які можуть використовуватись у виробництві меблів, належать:

- Поліуретанові фарби та емалі – застосовуються для покриття металевих і дерев'яних елементів меблів, забезпечують високу зносостійкість, стійкість до хімічних і механічних впливів (наприклад, POLYFAN PU, Sayerlack PU).
- Акрилові водорозчинні фарби – екологічно безпечні, швидко висихають, мають широкий спектр кольорів і часто використовуються для покриття меблевих фасадів (наприклад, AkzoNobel, ICA Group).
- Епоксидні порошкові фарби – широко застосовуються для металевих конструкцій, у тому числі меблевих каркасів (наприклад, Interpon Epoxy Powder Coating).
- Алкідні емалі – традиційно застосовуються для покриття дерев’яних виробів, зокрема бюджетних меблів (наприклад, Dulux, Sadolin).
- Лаки для деревини на поліуретановій або акриловій основі – призначені для прозорого або тонованого покриття дерев’яних елементів меблів.
- Порошкові поліефірно-епоксидні фарби – суміш поліефірної та епоксидної смоли для додаткової міцності й захисту (наприклад, виробництва компанії TIGER або Pulver).
- Водорозчинні емалі – застосовуються для фарбування дитячих меблів, кухонних фасадів, декоративних елементів (наприклад, Tikkurila Everal Aqua).

Таким чином, у виробництві меблів допустиме використання різних видів фарб і емалей – залежно від технології виробника, експлуатаційних характеристик та вимог замовника, а не виключно порошкової поліефірної фарби RAL 9005. Встановлення вузької вимоги під конкретну фарбу є безпідставним та дискримінаційним.

Отже, наведена вимога є такою, що дискримінує потенційних учасників закупівлі, створює штучні бар’єри для допуску на ринок, звужує коло учасників та не має законодавчого обґрунтування. Вона підлягає скасуванню або приведенню у відповідність до принципів рівної участі та добросовісної конкуренції, визначених Законом України «Про публічні закупівлі».
Зокрема, учасник надає до скарги:
• Паспорт якості 1 (від 26.06.2025);
• Паспорт якості 2 (від 26.06.2025);
• Договір/додаткова угода аналогічного досвіду;
• Довідка про наявність досвіду виконання аналогічних робіт;
• Відгук за аналогічним досвідом;
• Витяг АМФ Україна.
Ці документи повністю підтверджують відповідність продукції та кваліфікацію учасника, але через наявність дискримінаційної вимоги, яка не може бути виконана (оскільки відповідні документи не можливо отримати в короткі періоди 7 днів подачі пропозицій), учасник позбавлений можливості взяти участь у процедурі закупівлі. Таким чином, вимога про обов’язкове надання саме цього документа штучно звужує коло потенційних учасників, дискримінує виробників та постачальників і є необґрунтованою, що прямо порушує принципи недискримінації та добросовісної конкуренції, передбачені частиною 4 статті 5 Закону України «Про публічні закупівлі».
До цієї скарги додаються як приклад сертифікати відповідності на інші види фарб, які використовуються у меблевому виробництві та відповідають чинним вимогам законодавства щодо якості, безпечності й екологічності продукції. Зокрема, це сертифікати відповідності на порошкові поліуретанові фарби, епоксидно-поліефірні порошкові фарби, а також сертифікати на акрилові водорозчинні фарби для меблів. Надані документи підтверджують, що на ринку України присутня велика кількість альтернативних лакофарбових матеріалів із відповідними сертифікатами, які забезпечують необхідний рівень безпеки та якості продукції. Враховуючи це, обмеження вимогами щодо надання сертифіката відповідності виключно на порошкову поліефірну фарбу RAL 9005 є штучним звуженням конкуренції та суперечить принципам рівного доступу до участі у закупівлі.

Пункт 4 Скарги.
Пункт 4 Додатку 3 Тендерної документації: « -4. У складі пропозиції надати протокол випробувань на трубу плоскоовального перетину на відповідність: НРБУ-97/Д-2000 Норми радіаційної безпеки України; доповнення: Радіаційний захист від джерел потенційного опромінення(ДГН 6.6.1-6.5.001-98)
(для підтвердження відповідності номенклатурної позиції № 4). Протокол має бути виданий уповноваженим органом з акредитацією НААУ.»

Скаржник вважає вищевказану вимогу Замовника - дискримінаційними в силу наступного:
Встановлена замовником вимога щодо надання у складі пропозиції протоколу випробувань на трубу плоскоовального перетину на відповідність НРБУ-97/Д-2000 «Норми радіаційної безпеки України» та доповненням «Радіаційний захист від джерел потенційного опромінення» (ДГН 6.6.1-6.5.001-98), причому протокол має бути виданий уповноваженим органом з акредитацією НААУ, є дискримінаційною та такою, що не відповідає предмету закупівлі.

По-перше, така вимога не стосується суті предмета закупівлі — меблів. Труби плоскоовального перетину, що використовуються у виготовленні меблів, не підпадають під обов’язковий державний контроль радіаційної безпеки згідно з чинними галузевими стандартами та нормативами. Вимога щодо надання протоколу випробувань на відповідність саме нормам радіаційної безпеки є надлишковою, необґрунтованою і не передбачена чинним законодавством для меблевої продукції або комплектуючих до неї. Це створює зайве адміністративне навантаження та безпідставно звужує коло потенційних учасників процедури.

По-друге, отримання подібного протоколу є складною процедурою, яка включає проведення випробувань спеціалізованою лабораторією, оформлення та реєстрацію результатів у відповідному органі з акредитацією НААУ. За інформацією випробувальних лабораторій, що мають акредитацію НААУ, строк проведення випробувань і оформлення протоколу за напрямом радіаційної безпеки складає від 10 до 20 робочих днів, що підтверджується офіційними комерційними пропозиціями відповідних випробувальних центрів (наприклад, ТОВ "ТестМетрСерт", ДП "Укрметртестстандарт"). В умовах строку подання пропозицій протягом 7 календарних днів, отримати необхідний протокол фактично неможливо.

Таким чином, вимога щодо надання протоколу випробувань на трубу плоскоовального перетину на відповідність радіаційним нормам, виданого саме органом з акредитацією НААУ, є дискримінаційною, такою, що не стосується предмета закупівлі, а також такою, що обмежує конкуренцію та унеможливлює участь у процедурі скаржника і більшості потенційних учасників..
Зокрема, учасник надає до скарги:
• Паспорт якості 1 (від 26.06.2025);
• Паспорт якості 2 (від 26.06.2025);
• Договір/додаткова угода аналогічного досвіду;
• Довідка про наявність досвіду виконання аналогічних робіт;
• Відгук за аналогічним досвідом;
• Витяг АМФ Україна.
Ці документи повністю підтверджують відповідність продукції та кваліфікацію учасника, але через наявність дискримінаційної вимоги, яка не може бути виконана (оскільки відповідні документи не можливо отримати в короткі періоди 7 днів подачі пропозицій), учасник позбавлений можливості взяти участь у процедурі закупівлі. Таким чином, вимога про обов’язкове надання саме цього документа штучно звужує коло потенційних учасників, дискримінує виробників та постачальників і є необґрунтованою, що прямо порушує принципи недискримінації та добросовісної конкуренції, передбачені частиною 4 статті 5 Закону України «Про публічні закупівлі».

Згідно зі статтею 6 Господарського кодексу України, загальними принципами господарювання в Україні є свобода підприємницької діяльності у межах, визначених законом, та заборона незаконного втручання органів влади у господарську діяльність. Стаття 44 цього ж Кодексу визначає, що підприємництво здійснюється на основі самостійного вибору видів діяльності, постачальників, структури управління та витрат.

Отже, такі вимоги тендерної документації:
не відповідають предмету закупівлі;
не є обґрунтованими;
штучно обмежує конкуренцію;
порушує принципи публічних закупівель, закріплені у статтях 5, 22, 23 Закону України «Про публічні закупівлі»;
порушує принципи господарської свободи, закріплені у статтях 6 та 44 Господарського кодексу України.

Відповідно до частини другої статті 18 Закону, якщо оскаржуються умови тендерної документації, разом із скаргою мають бути завантажені документальне підтвердження/докази.
Відповідно до пункту 5 частини п’ятої статті 18 Закону скарга повинна містити, зокрема, перелік документів (доказів), що підтверджують наявність у суб’єкта оскарження порушених прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, пов’язані з його участю в процедурі закупівлі, у випадку, якщо скарги стосуються тендерної документації та/або стосуються прийнятих рішень, дії чи бездіяльності замовника, що відбулись до закінчення строку, встановленого для подання тендерних пропозицій. Пункт 6 частини п’ятої статті 18 Закону до скарги додаються документи та матеріали (за наявності) в електронній формі (в тому числі у форматі pdf), що підтверджують інформацію, викладену у скарзі, та порушення процедури закупівлі або неправомірність рішень, дій або бездіяльності замовника.
Відповідно до пункту 56 Особливостей скарга до органу оскарження подається суб’єктом оскарження у формі електронного документа через електронну систему закупівель. Якщо оскаржуються умови тендерної документації, разом із скаргою повинно бути завантажене документальне підтвердження/докази.
Перелік документів (доказів), що підтверджують наявність у суб’єкта оскарження порушених прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення уповноваженої особи Замовника, про затвердження Тендерної документації року що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, пов’язані з його участю в процедурі закупівлі :
1. Тендерна документація що містить дані вимоги в частині Додатку 3 Тендерної документації;
2. Витяг з ЄДР юридичних осіб щодо Скаржника – ТОВ «АМФ УКРАЇНА», із зазначенням видів економічної діяльності, що стосується предмета закупівлі.

Позиція щодо визначення дискримінаційоною вимог про сертифікат ISO у рішеннях колегії АМКУ:
- Рішеннях колегії АМКУ № № 265-р/пк-пз від 04.01.2024 – 10 арк;
- Рішеннях колегії АМКУ № 10060-р/пк-пз від 07.06.2024 – 6 арк;
- Рішеннях колегії АМКУ №17599 від 02.11.2023 – 6 аркушах.
- Рішення від 30.12.2024 № 20852 – 6 аркушах.
Отже вищезазначені вимоги обмежують права скаржника на рівну конкуренцію та містить дискримінаційний характер для усіх потенційних учасників закупівлі. Вважаю, що в цілому, ці вимоги Замовника є абсолютно необґрунтованими.
Скаржник переконаний, що зміна у тендерної документації цих вимог наддасть можливість брати участь у процедурі Закупівлі всім потенційним Учасникам, в тому суб’єктним господарювання, що належать до приватної форми власності, але при цьому мають відповідно дозвільні документи для надання медичних послуг, що є предметом закупівлі.

З урахуванням запропонованих змін, Замовником не будуть порушуватись права та законні інтереси Учасників та законодавчо встановлені принципи здійснення публічних закупівель.

Відповідно до пункту 55 Особливостей оскарження відкритих торгів відбувається відповідно до статті 18 Закону з урахуванням цих особливостей та відповідно до частини вісімнадцятої статті 18 Закону за результатами розгляду скарги орган оскарження має право прийняти рішення:
1) про встановлення або відсутність порушень процедури закупівлі (у тому числі порушення порядку оприлюднення або неоприлюднення інформації про процедури закупівлі, передбаченої цим Законом);
2) про заходи, що повинні вживатися для їх усунення, зокрема зобов'язати замовника повністю або частково скасувати свої рішення, надати необхідні документи,
А тому на підставі наявних роз'яснень, Скаржник просить усунути будь-які дискримінаційні умови (у тому числі ті, що зазначені в технічній специфікації, яка є складовою частиною Документації), та привести тендерну документацію у відповідність із вимогами законодавства для забезпечення участі повного кола учасників.

Керуючись пунктом 56, 59 Особливостей та статтями 5, 8, 18, Закону України «Про публічні закупівлі»,

ПРОШУ:
1. Прийняти дану скаргу до розгляду.
2. Зобов’язати Замовника внести зміни до тендерної документації, виключивши з неї дискримінаційні вимоги, а саме, виключити/внести зміни в щодо вимог пунктів 1,2,3,4 Додаток 3 Тендерної документації.
3. Зобов'язати Замовника продовжити процедуру закупівлі в порядку згідно вимог законодавства.

4. Прийняти інші заходи, передбачені законодавством для відновлення порушених прав Скаржника.
Додатки:

1. Тендерна документація процедури закупівлі та Технічні вимоги до товару, предмету закупівлі;
2. Витяг Скаржника на підтвердження права торгівлі і виробництва предметом закупівлі.
3. Аналогічний досвід Скаржника за предметом закупівлі.
4. Технічні документи Скаржника, що підтверджують дискримінаційність вимог замовника.
5. Рішеннях колегії АМКУ № № 265-р/пк-пз від 04.01.2024 – 10 арк;
6. Рішеннях колегії АМКУ № 10060-р/пк-пз від 07.06.2024 – 6 арк;
7. Рішеннях колегії АМКУ №17599 від 02.11.2023 – 6 аркушах.
8. Рішення від 30.12.2024 № 20852 – 6 аркушах.
Всі документи перебувають в онлайн доступі за посилання лоту закупівлі: https://prozorro.gov.ua/tender/ua-2025-06-24-002429-a


З повагою,
Директор ТОВ «АМФ Україна» Кутузова М.М.



Вимоги: Зобов'язати замовника внести зміни до тендерної документації