• Відкриті торги з особливостями
  • Однолотова
  • КЕП

Стільці учнівські, дитячі, складені, крісло робоче поворотне (код ДК 021:2015 39110000-6 - Сидіння, стільці та супутні вироби і частини до них)

Завершена

2 256 100.00 UAH з ПДВ
мін. крок: 0.5% або 11 280.50 UAH
Період оскарження: 23.06.2025 16:27 - 19.07.2025 00:00
Скарга
Виконана замовником
КЕП

СКАРГА на незаконні умови тендерної документації ( на підставі пункту 42 та 44 Постанова №1178 від 12.10.2022р.)

Номер: cd86929dde18461cbdde72296aad3624
Ідентифікатор запиту: UA-2025-06-23-011835-a.b1
Назва: СКАРГА на незаконні умови тендерної документації ( на підставі пункту 42 та 44 Постанова №1178 від 12.10.2022р.)
Скарга:
Дана скарга сформована та подана у відповідності до Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) та Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178 (далі – Особливості, Постанова №1178) на рішення замовника, що внесення змін до умов тендерної документації, у порядку та строки, визначених статтею 18 Закону та пунктом 59 Особливостей). Управління освіти Миколаївської міської ради (далі – Замовник) від 23 червня 2025 року було оголошено процедуру закупівлі (відкриті торги з особливостями), «Стільці учнівські, дитячі, складені, крісло робоче поворотне (код ДК 021:2015 39110000-6 - Сидіння, стільці та супутні вироби і частини до них)» за кодом ДК 021:2015:39110000-6: Сидіння, стільці та супутні вироби і частини до них (далі – Закупівля.) Уважно ознайомившись із умовами та вимогами, викладеними у тендерній документації із змінами на закупівлю робіт, затвердженої рішенням Замовника, переконані у тому, що деякі вимоги, поставлені Замовником до потенційних Учасників, є дискримінаційними та такими, що порушують права ТОВ «АМФ УКРАЇНА» (надалі - Скаржник) на рівну конкуренцію. Принцип недискримінації учасників закріплений у ст. 3 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі — Закон), у ст. 5 Закону прямо передбачено, що Замовники забезпечують вільний доступ всіх Учасників до інформації про закупівлю та не можуть встановлювати дискримінаційні вимоги до Учасників. Заборону на включення до тендерної документації вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників, містить ст. 22 Закону. Головна ознака умов тендерної документації, за якою їх можна віднести до дискримінаційних, — це негативні наслідки, зумовлені такими умовами, якими є обмеження конкуренції Учасників. Тобто Замовник встановлює такі вимоги до Учасника торгів або до предмета закупівлі, які є надмірними або занадто деталізованими порівняно з вимогами, які зазвичай висувають та які вважаються об’єктивно необхідними для успішного виконання договору про закупівлю. Включаючи до тендерної документації дискримінаційні умови, Замовник (навмисно або ні) необґрунтовано звужує коло потенційних Учасників закупівель, перешкоджаючи певним постачальникам, які спроможні виконати умови договору, брати участь у конкурентному змаганні. Відповідно до Закону тендерна документація — це обов’язковий документ, який розробляє та затверджує Замовник з подальшим оприлюдненням на вебпорталі Уповноваженого органу. Саме відповідно до вимог тендерної документації Учасники готують тендерну пропозицію, тобто головне правило є таким: тендерна пропозиція = тендерна документація. Вважаємо, що деякі умови тендерної документації не відповідають чинному законодавству і є дискримінаційними до Скаржника, як для потенційного учасника процедури закупівлі, який має значний досвід здійсненні робіт відповідними предмету закупівлі. Умови Тендерної документації: Пункт 2 Додатку 3 Тендерної документації «Інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі – технічні вимоги» до предмета закупівлі встановив наступні вимоги: 2. Для підтвердження відповідності тендерної пропозиції технічним, якісним та кількісним характеристикам предмета закупівлі, учасник в складі тендерної пропозиції повинен надати: - підтвердити відповідність встановленим медичним критеріям безпеки/показникам всього товару, який виготовлено у відповідності із ДСТУ ГОСТ 22046:2004 (ГОСТ 22046-2002, IDT) «Меблі для навчальних закладів. Загальні технічні умови»; ДСТУ prEN 1729-1:2004 (prEN 1729-1:2004, IDT) «Меблі. Стільці та столи для навчальних закладів. Частина 1. Функціональні розміри»; ДСТУ ENV 1729-2:2004 (ENV 1729-2:2001, IDT) «Меблі. Стільці та столи для навчальних закладів. Частина 2. Вимоги безпеки та методи випробування»; ГОСТ 11016-93 (ИСО 5970-79) «Стільці учнівські. Типи і функціональні розміри»; ДСТУ 4414:2005 «Меблі за індивідуальним замовленням. Загальні технічні умови»; ДСТУ ГОСТ 16371:2016 (ГОСТ 16371-214, IDT) «Меблі загальні технічні вимоги»; ДСТУ ГОСТ 19917:2016 (ГОСТ 19917-2014, IDT); «Меблі для сидіння та лежання. Загальні технічні вимоги», та надати на підтвердження висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи та/або протокол випробувань виданий відповідно лабораторією, інститутом чи іншим органом з оцінки відповідності, які акредитовані за ДСТУ EN ISO/IEC 17025 та/або мають державну акредитацію на право проведення наукової і науково-технічної експертизи чи мають документ державного зразка, що дають право на провадження такої експертної без отримання свідоцтва, або складені державною службою/установою. Підтвердні документи повинні бути видані на учасника закупівлі або на виробника товару, або заявника експертизи/випробування. Якщо підтвердні документи видані не на учасника закупівлі, то учасник повинен надати дозвіл від виробника товару, або заявника експертизи/випробування на використання в тендерній пропозиції такого документу(ів); - протокол випробувань на стілець дитячий та/або на стілець відповідність вимогам ДСТУ ГОСТ 22046:2004 (ГОСТ 22046-2002, IDT) «Меблі для навчальних закладів. Загальні технічні умови» чи інших застосовних стандартів/нормативних документів, протокол повинен містити показник міцності, а саме: стійкості та довговічності, випробування повинно бути проведено випробувальною лабораторією. Лабораторія повинна бути акредитована Національним агентством з акредитації України на відповідність ДСТУ ISO/IEC 17025. Даний протокол повинен бути виданий на учасника закупівлі або виробника товару (у разі, якщо протокол видано на виробника товару, а не на учасника закупівлі – такий учасник у складі пропозиції повинен надати дозвіл від виробника товару на право використання означеного протоколу в цих торгах з посиланням на ідентифікатор цієї закупівлі); - протокол випробувань ламінованого ДСП на встановлення масової частки формальдегіду, випробування повинно бути проведено випробувальною лабораторією згідно з ДСТУ EN 717-3:2006, про що повинно бути зазначено у протоколі. Лабораторія повинна бути акредитована Національним агентством з акредитації України на відповідність ДСТУ EN ISO/IEC 17025. Даний протокол повинен бути виданий на учасника закупівлі або виробника товару, або виробника ДСП (у разі, якщо протокол видано на виробника товару або виробника ДСП, а не на учасника закупівлі – такий учасник у складі пропозиції повинен надати дозвіл від виробника товару або виробника ДСП на право використання означеного протоколу в цих торгах); - протокол випробувань на крайку ПВХ завтовшки 1 мм та/або 0,5 мм. Протокол повинен містити показник: міцність клейового з'єднання, випробування повинно бути проведено випробувальною лабораторією. Лабораторія повинна бути акредитована Національним агентством з акредитації України на відповідність ДСТУ EN ISO/IEC 17025. Даний протокол повинен бути виданий на учасника закупівлі або виробника товару, або замовника випробування, або виробника крайки ПВХ (у разі, якщо протокол видано на виробника товару, або замовника випробування, або виробника крайки ПВХ, а не на учасника закупівлі – такий учасник у складі пропозиції повинен надати дозвіл від виробника товару або замовника випробування, або виробника крайки ПВХ на право використання означеного протоколу в цих торгах); - підтвердити відповідність встановленим медичним критеріям безпеки/показникам меблевої фурнітури, яка виготовлена у відповідності із ДСТУ 2259-93, ДСТУ ГОСТ 22046:2004 та/або ДСТУ ГОСТ 16371:2016 та надати на підтвердження висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи та/або протокол випробувань, виданий відповідною лабораторією, інститутом чи іншим органом з оцінки відповідності, які акредитовані за ДСТУ EN ISO/IEC 17025 та/або мають державну акредитацію на право проведення наукової і науково-технічної експертизи чи мають документ державного зразка, що дають право на провадження такої експертної без отримання свідоцтва, або складені державною службою/установою. Підтвердні документи повинні бути видані на учасника закупівлі або на виробника фурнітури, або заявника експертизи/випробування. Якщо підтвердні документи видані не на учасника закупівлі, то учасник повинен надати дозвіл від заявника експертизи /випробування або на виробника фурнітури на використання в тендерній пропозиції такого документу(ів); - підтвердити відповідність встановленим медичним критеріям безпеки/показникам ЛДСП, крайку, клей та надати на підтвердження висновок санітарно-епідеміологічної експертизи та/або протокол випробувань та/або сертифікат виданий відповідно лабораторією, інститутом чи іншим органом з оцінки відповідності, які акредитовані за ДСТУ ENISO/IEC 17025 та/або мають державну акредитацію на право проведення наукової і науково-технічної експертизи чи мають документ державного зразка, що дають право на провадження такої експертної без отримання свідоцтва, або складені державною службою/ установою; - сертифікати на систему управління, яка відповідає вимогам ДСТУ EN ISO 9001:2018 (EN ISO 9001:2015, IDT; ISO 9001:2015, IDT), ДСТУ ISO 14001:2015 (ДСТУ ISO 14001:2015), ДСТУ ISO 45001:2019 стосовно виробництва меблів та надання послуг з оптової торгівлі меблями, виданих уповноваженим органом з сертифікації на учасника закупівлі або виробника товару (у разі, якщо сертифікати видано на виробника товару, а не на учасника закупівлі – такий учасник у складі пропозиції повинен надати дозвіл від виробника товару на право використання означених сертифікатів в цих торгах з посиланням на ідентифікатор цієї закупівлі);
Пов'язані документи: Учасник Орган оскарження Замовник
Дата розгляду скарги: 07.07.2025 10:00
Місце розгляду скарги: Антимонопольний комітет України
Дата прийняття рішення про прийняття скарги до розгляду: 30.06.2025 15:40
Дата прийняття рішення про вирішення скарги: 15.07.2025 11:49
Дата виконання рішення Замовником: 17.07.2025 15:55
Коментар замовника щодо усунення порушень: До закупівлі внесено зміни, згідно рішення АМКУ №10868-р/пк-пз від 10.07.2025
Автор: ТОВ "АМФ УКРАЇНА", Василівецька Ірина Володимирівна +380962574157 oseverina@amf.com.ua http://amf.ua

Пункт скарги

Порядковий номер пункту скарги: 1
Номер: 45410cd73ec74307906835da58a3ffc3
Заголовок пункту скарги: Щодо підтвердження дискримінаційний умов
Тип пов'язаного елемента: Скарга на лот
Тип порушення: Порушення, пов'язані з вимогами законодавства
Ідентифікатор класифікації: Технічна специфікація предмета закупівлі
Тип порушення: Технічна специфікація предмета закупівлі
Опис суті пункту скарги: Пункт 1 Скарги.
Пункт 2 Додатку 3 Тендерної документації «Інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі – технічні вимоги» до предмета закупівлі встановив наступні вимоги: «- підтвердити відповідність встановленим медичним критеріям безпеки/показникам всього товару, який виготовлено у відповідності із ДСТУ ГОСТ 22046:2004 (ГОСТ 22046-2002, IDT) «Меблі для навчальних закладів. Загальні технічні умови»; ДСТУ prEN 1729-1:2004 (prEN 1729-1:2004, IDT) «Меблі. Стільці та столи для навчальних закладів. Частина 1. Функціональні розміри»; ДСТУ ENV 1729-2:2004 (ENV 1729-2:2001, IDT) «Меблі. Стільці та столи для навчальних закладів. Частина 2. Вимоги безпеки та методи випробування»; ГОСТ 11016-93 (ИСО 5970-79) «Стільці учнівські. Типи і функціональні розміри»; ДСТУ 4414:2005 «Меблі за індивідуальним замовленням. Загальні технічні умови»; ДСТУ ГОСТ 16371:2016 (ГОСТ 16371-214, IDT) «Меблі загальні технічні вимоги»; ДСТУ ГОСТ 19917:2016 (ГОСТ 19917-2014, IDT); «Меблі для сидіння та лежання. Загальні технічні вимоги», та надати на підтвердження висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи та/або протокол випробувань виданий відповідно лабораторією, інститутом чи іншим органом з оцінки відповідності, які акредитовані за ДСТУ EN ISO/IEC 17025 та/або мають державну акредитацію на право проведення наукової і науково-технічної експертизи чи мають документ державного зразка, що дають право на провадження такої експертної без отримання свідоцтва, або складені державною службою/установою. Підтвердні документи повинні бути видані на учасника закупівлі або на виробника товару, або заявника експертизи/випробування. Якщо підтвердні документи видані не на учасника закупівлі, то учасник повинен надати дозвіл від виробника товару, або заявника експертизи/випробування на використання в тендерній пропозиції такого документу(ів);»

Скаржник вважає вищевказану вимогу Замовника - дискримінаційними в силу наступного:
З 01.10.2023 в Україні набув чинності Закон «Про систему громадського здоров'я» № 2573-IX, який скасував необхідність отримання висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи (СЕС) для виробників та імпортерів нехарчової продукції. Відповідно, вимога щодо надання такого висновку в тендерній документації після цієї дати може вважатися дискримінаційною, оскільки:
— по-перше, неможливо отримати новий висновок СЕС: після 01.10.2023 Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів більше не видає такі висновки, що робить їх отримання неможливим для нової продукції;
— по-друге, нерівні умови для учасників: вимога про надання висновку СЕС ставить у невигідне становище учасників, чия продукція була введена в обіг після 01.10.2023, оскільки вони фізично не можуть надати цей документ.
Таким чином, включення вимоги щодо надання висновку СЕС у тендерну документацію після 01.10.2023 може розцінюватися як дискримінаційна умова, що суперечить принципам рівності й недискримінації учасників публічних закупівель.
Встановлена у тендерній документації вимога щодо підтвердження відповідності всього товару низці ДСТУ (ДСТУ ГОСТ 22046:2004, ДСТУ prEN 1729-1:2004, ДСТУ ENV 1729-2:2004, ГОСТ 11016-93, ДСТУ 4414:2005, ДСТУ ГОСТ 16371:2016, ДСТУ ГОСТ 19917:2016 тощо), а також обов’язкової наявності висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи, є дискримінаційною та такою, що порушує принципи публічних закупівель, з наступних підстав:
Згідно з частиною другою статті 15 Закону України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності», застосування стандартів в Україні є добровільним, крім випадків, коли на відповідний товар встановлені обов’язкові вимоги законами, технічними регламентами чи іншими нормативно-правовими актами. На сьогодні в Україні не існує законодавчо затвердженого обов’язку застосовувати саме перелічені у тендерній документації ДСТУ/ГОСТ до меблів для навчальних закладів (зокрема, шкільних парт, стільців тощо). Відповідно, вимога щодо обов’язкової відповідності товару саме цим ДСТУ є незаконною, оскільки штучно обмежує коло потенційних учасників і суперечить положенням частини четвертої статті 5 Закону України «Про публічні закупівлі».
Згідно із законодавством, у тому числі Постановою Кабінету Міністрів України від 28.03.2018 № 296 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади у сфері забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», державна санітарно-епідеміологічна експертиза більше не проводиться як окрема адміністративна послуга, а органи Держпродспоживслужби не видають відповідних висновків для виробів, які не підлягають обов'язковій оцінці відповідності згідно із чинним законодавством. Це підтверджується офіційними роз’ясненнями Держпродспоживслужби, численними рішеннями АМКУ (зокрема, рішення №1485-р/пк-пз від 19.08.2022, №2031-р/пк-пз від 11.10.2023), а також інформацією з офіційного сайту Держпродспоживслужби.
Більше того, відповідно до листа МОЗ України № 22.1-22/18925/2-19 від 29.07.2019, видача висновків державної санітарно-епідеміологічної експертизи здійснюється лише на обмежені види продукції, визначені спеціальними нормативними актами, а для шкільних меблів така вимога відсутня. Таким чином, отримати новий висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи для меблів або стільців фактично неможливо, а тому нові учасники позбавлені права брати участь у закупівлі.
Антимонопольний комітет України неодноразово наголошував (рішення №1353-р/пк-пз від 29.07.2021, №1485-р/пк-пз від 19.08.2022), що вимога про надання висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи на продукцію, для якої такі висновки не видаються, або ж видані лише в минулі роки (для інших моделей, виробників, постачальників), є дискримінаційною і обмежує конкуренцію. У рішенні №2031-р/пк-пз від 11.10.2023 АМКУ підкреслив: встановлення вимоги щодо надання документів, отримати які об’єктивно неможливо, суперечить основним принципам закупівель та фактично унеможливлює участь у процедурі нових учасників.
Як і зазначено у попередніх відповідях та інших чатах, відповідно до частини четвертої статті 5 Закону України «Про публічні закупівлі» та позиції АМКУ, не є правомірним обмеження подачі підтвердних документів лише тими, що видані на учасника або на конкретного виробника, адже це не випливає з вимог профільних стандартів чи законодавства, і є надмірним обмеженням конкуренції.

Вимога про підтвердження відповідності меблів/стільців низці ДСТУ, які не встановлені як обов’язкові, та про обов’язкову наявність висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи, яка фактично не може бути видана для такої продукції, є дискримінаційною, обмежує конкуренцію та суперечить нормам Закону України «Про публічні закупівлі», Закону України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності» та офіційним роз’ясненням профільних органів. Такі вимоги підлягають скасуванню або приведенню у відповідність до чинного законодавства.
За наявності у тендерній документації вимоги щодо обов’язкового надання висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи або протоколу випробувань, оформленого виключно на учасника чи виробника, учасник, який є безпосереднім виробником і постачальником меблів, фактично не має можливості взяти участь у даній закупівлі, навіть за умови наявності значного досвіду виконання аналогічних договорів, а також усіх інших необхідних документів, що підтверджують відповідність продукції встановленим вимогам.
Зокрема, учасник надає до скарги:
• Паспорт якості 1 (від 26.06.2025);
• Паспорт якості 2 (від 26.06.2025);
• Договір/додаткова угода аналогічного досвіду;
• Довідка про наявність досвіду виконання аналогічних робіт;
• Відгук за аналогічним досвідом;
• Витяг АМФ Україна.
Ці документи повністю підтверджують відповідність продукції та кваліфікацію учасника, але через наявність дискримінаційної вимоги, яка не може бути виконана (оскільки відповідні висновки державної санітарно-епідеміологічної експертизи не видаються органами влади для цієї категорії продукції згідно чинного законодавства, а також за умови, що Замовник вимагає специфічні ДСТУ), учасник позбавлений можливості взяти участь у процедурі закупівлі. Таким чином, вимога про обов’язкове надання саме цього документа штучно звужує коло потенційних учасників, дискримінує виробників та постачальників і є необґрунтованою, що прямо порушує принципи недискримінації та добросовісної конкуренції, передбачені частиною 4 статті 5 Закону України «Про публічні закупівлі».
Пункт 2 Скарги.
Пункт 2 Додатку 3 Тендерної документації: «- протокол випробувань на стілець дитячий та/або на стілець відповідність вимогам ДСТУ ГОСТ 22046:2004 (ГОСТ 22046-2002, IDT) «Меблі для навчальних закладів. Загальні технічні умови» чи інших застосовних стандартів/нормативних документів, протокол повинен містити показник міцності, а саме: стійкості та довговічності, випробування повинно бути проведено випробувальною лабораторією. Лабораторія повинна бути акредитована Національним агентством з акредитації України на відповідність ДСТУ ISO/IEC 17025. Даний протокол повинен бути виданий на учасника закупівлі або виробника товару (у разі, якщо протокол видано на виробника товару, а не на учасника закупівлі – такий учасник у складі пропозиції повинен надати дозвіл від виробника товару на право використання означеного протоколу в цих торгах з посиланням на ідентифікатор цієї закупівлі);»

Скаржник вважає вищевказану вимогу Замовника - дискримінаційними в силу наступного:
Вимога щодо надання у складі тендерної пропозиції протоколу випробувань на стілець дитячий/стілець із обов’язковим підтвердженням відповідності вимогам саме ДСТУ ГОСТ 22046:2004 (ГОСТ 22046-2002, IDT), а також проведення випробування виключно лабораторією, акредитованою Національним агентством з акредитації України за ДСТУ ISO/IEC 17025, і обов’язковим оформленням протоколу на учасника або виробника товару (з додатковим дозволом на використання в цій закупівлі), є дискримінаційною з наступних підстав:

Відповідно до частини другої статті 15 Закону України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності», застосування національних стандартів є добровільним, окрім випадків, прямо встановлених законами або підзаконними актами. Для меблів навчальних закладів, у тому числі стільців дитячих, обов’язковість підтвердження відповідності саме ДСТУ ГОСТ 22046:2004 чи іншого конкретного стандарту законодавчо не передбачена. Тому вимога щодо обов’язкової наявності такого протоколу штучно обмежує коло учасників і порушує принцип недискримінації, визначений ч. 4 ст. 5 Закону України «Про публічні закупівлі».
Національне агентство з акредитації України акредитує обмежену кількість лабораторій за ДСТУ ISO/IEC 17025, і кількість таких установ є вкрай малою, особливо у регіонах. Практично отримати протокол випробувань, оформлений саме такою лабораторією і саме на учасника, неможливо у строк 7 днів, відведений для подання скарги. Це створює штучні перешкоди для подання тендерної пропозиції і суперечить принципу забезпечення добросовісної конкуренції.
Нормативно-правові акти, що регулюють обіг та безпечність меблів для навчальних закладів, не містять вимог про наявність саме протоколу випробувань, оформленого на учасника або виробника, виданого лабораторією, акредитованою за ДСТУ ISO/IEC 17025.
Таким чином, вимога щодо оформлення підтвердних документів лише певною категорією лабораторій і у встановленій формі є надмірною, необґрунтованою і дискримінаційною.
Антимонопольний комітет України у рішеннях (зокрема, №1399-р/пк-пз від 13.08.2021, №1967-р/пк-пз від 19.10.2021) неодноразово вказував, що вимоги щодо подання документів, які оформити у визначені строки об’єктивно неможливо або доступ до оформлення яких мають лише окремі суб’єкти, є дискримінаційними.
Встановлення вимоги щодо надання протоколу випробувань, проведеного лабораторією, акредитованою за ДСТУ ISO/IEC 17025, із обов’язковою відповідністю ДСТУ ГОСТ 22046:2004 і оформленого виключно на учасника/виробника, є дискримінацією та порушенням принципів рівної участі і добросовісної конкуренції у публічних закупівлях, а також не відповідає вимогам чинного законодавства.
Зокрема, учасник надає до скарги:
• Паспорт якості 1 (від 26.06.2025);
• Паспорт якості 2 (від 26.06.2025);
• Договір/додаткова угода аналогічного досвіду;
• Довідка про наявність досвіду виконання аналогічних робіт;
• Відгук за аналогічним досвідом;
• Витяг АМФ Україна.
Ці документи повністю підтверджують відповідність продукції та кваліфікацію учасника, але через наявність дискримінаційної вимоги, яка не може бути виконана (оскільки відповідні документи не можливо отримати в короткі періоди 7 днів подачі пропозицій), учасник позбавлений можливості взяти участь у процедурі закупівлі. Таким чином, вимога про обов’язкове надання саме цього документа штучно звужує коло потенційних учасників, дискримінує виробників та постачальників і є необґрунтованою, що прямо порушує принципи недискримінації та добросовісної конкуренції, передбачені частиною 4 статті 5 Закону України «Про публічні закупівлі».
Пункт 3 Скарги.
Пункт 2 Додатку 3 Тендерної документації «- протокол випробувань ламінованого ДСП на встановлення масової частки формальдегіду, випробування повинно бути проведено випробувальною лабораторією згідно з ДСТУ EN 717-3:2006, про що повинно бути зазначено у протоколі. Лабораторія повинна бути акредитована Національним агентством з акредитації України на відповідність ДСТУ EN ISO/IEC 17025. Даний протокол повинен бути виданий на учасника закупівлі або виробника товару, або виробника ДСП (у разі, якщо протокол видано на виробника товару або виробника ДСП, а не на учасника закупівлі – такий учасник у складі пропозиції повинен надати дозвіл від виробника товару або виробника ДСП на право використання означеного протоколу в цих торгах);»
Скаржник вважає вищевказану вимогу Замовника - дискримінаційними в силу наступного:
Предметом закупівлі є меблі, і до них не відносяться «ламінований ДСП» і до предмету закупівлі не стосується вимога «на встановлення масової частки формальдегіду, випробування повинно бути проведено випробувальною лабораторією згідно з ДСТУ EN 717-3:2006»
Вимога щодо обов’язкового надання у складі тендерної пропозиції протоколу випробувань ламінованого ДСП на встановлення масової частки формальдегіду, виконаного відповідно до ДСТУ EN 717-3:2006 випробувальною лабораторією, акредитованою Національним агентством з акредитації України за ДСТУ EN ISO/IEC 17025, із оформленням протоколу виключно на учасника закупівлі, виробника товару або виробника ДСП (та, у разі відсутності — з обов’язковим наданням дозволу на використання такого протоколу), є дискримінаційною та необґрунтованою з огляду на наступне.
Чинне законодавство України не містить обов’язку підтвердження відповідності ламінованої ДСП показникам вмісту формальдегіду шляхом надання саме протоколу випробувань, оформленого згідно з ДСТУ EN 717-3:2006. Ні Закон України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності», ні профільні нормативні акти не вимагають подання такого документу саме для участі у процедурах закупівель. Тому встановлення обов’язкової вимоги щодо форми і способу підтвердження є надмірним втручанням у свободу підприємницької діяльності і не має під собою правової підстави.
У практиці ринку кількість лабораторій, які мають акредитацію Національного агентства з акредитації України за ДСТУ EN ISO/IEC 17025 і можуть видати протокол саме за ДСТУ EN 717-3:2006, є дуже обмеженою. Особливо це стосується регіональних постачальників та виробників, які часто фізично не мають доступу до таких лабораторій у короткі строки, особливо з урахуванням строків подачі тендерних пропозицій чи оскарження. Як наслідок, учасники позбавлені реальної можливості надати такий протокол у визначений термін, що є дискримінаційною вимогою.
Чинне законодавство та позиція Антимонопольного комітету України свідчать про неприпустимість обмеження кола учасників вимогою щодо оформлення підтвердних документів лише на конкретну особу або із наданням спеціального дозволу на використання у цій закупівлі. Це обмежує участь суб’єктів, які вже мають протоколи випробувань, видані на інший суб’єкт господарювання або на партію продукції, і не суперечить суті перевірки відповідності матеріалу.
Навіть за умови наявності відповідного досвіду, кваліфікації та підтверджуючих документів (наприклад, паспортів якості, сертифікатів відповідності, довідок про досвід виконання тощо), у більшості учасників відсутня можливість отримати додатковий протокол випробувань саме у строк подачі пропозицій чи подачі скарги, особливо якщо йдеться про нову партію товару або якщо протокол повинен бути оформлений виключно на учасника.
Антимонопольний комітет неодноразово визнавав дискримінаційними вимоги, які штучно обмежують спосіб або суб’єкта оформлення документів на підтвердження відповідності продукції, та вимоги, виконання яких у визначений строк є об’єктивно неможливим (наприклад, рішення №1485-р/пк-пз від 19.08.2022, №2031-р/пк-пз від 11.10.2023).
Отже, наведена вимога є такою, що дискримінує потенційних учасників закупівлі, створює штучні бар’єри для допуску на ринок, звужує коло учасників та не має законодавчого обґрунтування. Вона підлягає скасуванню або приведенню у відповідність до принципів рівної участі та добросовісної конкуренції, визначених Законом України «Про публічні закупівлі».
Зокрема, учасник надає до скарги:
• Паспорт якості 1 (від 26.06.2025);
• Паспорт якості 2 (від 26.06.2025);
• Договір/додаткова угода аналогічного досвіду;
• Довідка про наявність досвіду виконання аналогічних робіт;
• Відгук за аналогічним досвідом;
• Витяг АМФ Україна.
Ці документи повністю підтверджують відповідність продукції та кваліфікацію учасника, але через наявність дискримінаційної вимоги, яка не може бути виконана (оскільки відповідні документи не можливо отримати в короткі періоди 7 днів подачі пропозицій), учасник позбавлений можливості взяти участь у процедурі закупівлі. Таким чином, вимога про обов’язкове надання саме цього документа штучно звужує коло потенційних учасників, дискримінує виробників та постачальників і є необґрунтованою, що прямо порушує принципи недискримінації та добросовісної конкуренції, передбачені частиною 4 статті 5 Закону України «Про публічні закупівлі».

Пункт 4 Скарги.
Пункт 2 Додатку 3 Тендерної документації «- протокол випробувань на крайку ПВХ завтовшки 1 мм та/або 0,5 мм. Протокол повинен містити показник: міцність клейового з'єднання, випробування повинно бути проведено випробувальною лабораторією. Лабораторія повинна бути акредитована Національним агентством з акредитації України на відповідність ДСТУ EN ISO/IEC 17025. Даний протокол повинен бути виданий на учасника закупівлі або виробника товару, або замовника випробування, або виробника крайки ПВХ (у разі, якщо протокол видано на виробника товару, або замовника випробування, або виробника крайки ПВХ, а не на учасника закупівлі – такий учасник у складі пропозиції повинен надати дозвіл від виробника товару або замовника випробування, або виробника крайки ПВХ на право використання означеного протоколу в цих торгах);»

Скаржник вважає вищевказану вимогу Замовника - дискримінаційними в силу наступного:
Встановлена у тендерній документації вимога щодо надання протоколу випробувань на крайку ПВХ завтовшки 1 мм та/або 0,5 мм, який повинен містити показник міцності клейового з'єднання, при цьому випробування повинно бути проведено акредитованою лабораторією (за ДСТУ EN ISO/IEC 17025), а сам протокол має бути оформлений на учасника, виробника товару, замовника випробування або виробника крайки ПВХ (з додатковим дозволом на використання у торгах), є дискримінаційною та необґрунтованою, і не стосується предмету закупівлі з таких підстав:

Чинне законодавство не містить жодної обов’язкової вимоги щодо надання саме такого протоколу для участі у процедурах закупівлі меблів або подібної продукції. Крайка ПВХ є лише комплектуючою частиною меблів, а не самостійним предметом закупівлі. Наявність у складі меблів елементу (крайки) з певними властивостями не вимагає окремого протоколу саме на крайку ПВХ, оскільки відповідність кінцевого виробу (меблів) підтверджується загальними документами якості, сертифікатами відповідності та паспортами на готовий виріб.
Встановлення вимоги щодо оформлення протоколу лише акредитованою лабораторією, а також додаткове зобов’язання надавати дозвіл на використання такого протоколу у цих торгах, створює бар’єри для участі, оскільки:
Кількість лабораторій з відповідною акредитацією є обмеженою.
Оформити новий протокол на крайку ПВХ у короткі строки, передбачені для подачі тендерної пропозиції чи скарги, фактично неможливо.
Учасник, навіть маючи всі необхідні документи щодо відповідності меблів, не може виконати цю вимогу через відсутність прямого відношення до предмета закупівлі та технічних можливостей.
Законодавство та практика Антимонопольного комітету України свідчать, що встановлення вимог щодо оформлення підтвердних документів лише на певну особу або з додатковим дозволом обмежує конкуренцію та звужує коло потенційних учасників (див. рішення АМКУ №1399-р/пк-пз від 13.08.2021, №1485-р/пк-пз від 19.08.2022).
Відповідність меблів як кінцевого продукту має підтверджуватись сертифікатом відповідності або паспортом якості на сам виріб. Вимога щодо окремого підтвердження властивостей комплектуючих (крайки ПВХ) надмірно ускладнює підготовку пропозиції і не впливає на якість кінцевого продукту, а відтак не може бути виправданою з точки зору захисту інтересів замовника.
Вимога щодо надання протоколу випробувань на крайку ПВХ є такою, що не відповідає предмету закупівлі, не має під собою законодавчого підґрунтя, штучно звужує коло потенційних учасників та створює дискримінаційні умови. Вона не повинна застосовуватись у закупівлях меблів, оскільки якість та безпека готового виробу підтверджуються комплексними документами на кінцевий продукт.
Зокрема, учасник надає до скарги:
• Паспорт якості 1 (від 26.06.2025);
• Паспорт якості 2 (від 26.06.2025);
• Договір/додаткова угода аналогічного досвіду;
• Довідка про наявність досвіду виконання аналогічних робіт;
• Відгук за аналогічним досвідом;
• Витяг АМФ Україна.
Ці документи повністю підтверджують відповідність продукції та кваліфікацію учасника, але через наявність дискримінаційної вимоги, яка не може бути виконана (оскільки відповідні документи не можливо отримати в короткі періоди 7 днів подачі пропозицій), учасник позбавлений можливості взяти участь у процедурі закупівлі. Таким чином, вимога про обов’язкове надання саме цього документа штучно звужує коло потенційних учасників, дискримінує виробників та постачальників і є необґрунтованою, що прямо порушує принципи недискримінації та добросовісної конкуренції, передбачені частиною 4 статті 5 Закону України «Про публічні закупівлі».

Пункт 5 Скарги.
Пункт 2 Додатку 3 Тендерної документації «- підтвердити відповідність встановленим медичним критеріям безпеки/показникам меблевої фурнітури, яка виготовлена у відповідності із ДСТУ 2259-93, ДСТУ ГОСТ 22046:2004 та/або ДСТУ ГОСТ 16371:2016 та надати на підтвердження висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи та/або протокол випробувань, виданий відповідною лабораторією, інститутом чи іншим органом з оцінки відповідності, які акредитовані за ДСТУ EN ISO/IEC 17025 та/або мають державну акредитацію на право проведення наукової і науково-технічної експертизи чи мають документ державного зразка, що дають право на провадження такої експертної без отримання свідоцтва, або складені державною службою/установою. Підтвердні документи повинні бути видані на учасника закупівлі або на виробника фурнітури, або заявника експертизи/випробування. Якщо підтвердні документи видані не на учасника закупівлі, то учасник повинен надати дозвіл від заявника експертизи /випробування або на виробника фурнітури на використання в тендерній пропозиції такого документу(ів);»

Скаржник вважає вищевказану вимогу Замовника - дискримінаційними в силу наступного:
Встановлена у тендерній документації вимога щодо підтвердження відповідності меблевої фурнітури медичним критеріям безпеки шляхом подання висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи та/або протоколу випробувань, оформленого на учасника, виробника фурнітури або заявника експертизи/випробування, є дискримінаційною та необґрунтованою. Така вимога суперечить чинному законодавству України, оскільки профільні нормативно-правові акти не містять обов’язку для постачальників меблевої фурнітури отримувати спеціальний висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи. На практиці отримати новий висновок для конкретної партії фурнітури неможливо, оскільки органи державної влади не здійснюють видачу таких документів у визначених випадках, а наявні документи, як правило, оформлюються на виробника або на конкретний виріб. Окрім того, вимога щодо оформлення підтвердних документів саме на учасника чи із обов’язковим дозволом на використання такого документа у тендерній пропозиції безпідставно звужує коло потенційних учасників та унеможливлює участь у закупівлі навіть тих постачальників, які мають усі інші необхідні документи щодо відповідності продукції чинним стандартам і нормативам. Такий підхід створює нерівні умови для учасників, призводить до необґрунтованого обмеження конкуренції та не має правового підґрунтя, а отже, є дискримінаційним.
Зокрема, учасник надає до скарги:
• Паспорт якості 1 (від 26.06.2025);
• Паспорт якості 2 (від 26.06.2025);
• Договір/додаткова угода аналогічного досвіду;
• Довідка про наявність досвіду виконання аналогічних робіт;
• Відгук за аналогічним досвідом;
• Витяг АМФ Україна.
Ці документи повністю підтверджують відповідність продукції та кваліфікацію учасника, але через наявність дискримінаційної вимоги, яка не може бути виконана (оскільки відповідні документи не можливо отримати в короткі періоди 7 днів подачі пропозицій), учасник позбавлений можливості взяти участь у процедурі закупівлі. Таким чином, вимога про обов’язкове надання саме цього документа штучно звужує коло потенційних учасників, дискримінує виробників та постачальників і є необґрунтованою, що прямо порушує принципи недискримінації та добросовісної конкуренції, передбачені частиною 4 статті 5 Закону України «Про публічні закупівлі».

Пункт 6 Скарги.
Пункт 2 Додатку 3 Тендерної документації «- підтвердити відповідність встановленим медичним критеріям безпеки/показникам ЛДСП, крайку, клей та надати на підтвердження висновок санітарно-епідеміологічної експертизи та/або протокол випробувань та/або сертифікат виданий відповідно лабораторією, інститутом чи іншим органом з оцінки відповідності, які акредитовані за ДСТУ ENISO/IEC 17025 та/або мають державну акредитацію на право проведення наукової і науково-технічної експертизи чи мають документ державного зразка, що дають право на провадження такої експертної без отримання свідоцтва, або складені державною службою/ установою;»

Скаржник вважає вищевказану вимогу Замовника - дискримінаційними в силу наступного:
Вимога пункту 2 Додатку 3 Тендерної документації щодо обов’язкового підтвердження відповідності ЛДСП, крайки, клею медичним критеріям безпеки шляхом надання висновку санітарно-епідеміологічної експертизи, протоколу випробувань або сертифіката, виданого акредитованою лабораторією чи іншим органом, є дискримінаційною та такою, що безпідставно обмежує конкуренцію.

Дане положення не враховує, що чинне законодавство не встановлює обов’язку для постачальників меблів чи комплектуючих отримувати саме висновки санітарно-епідеміологічної експертизи або спеціальні сертифікати на кожну партію ЛДСП, крайки чи клею. На практиці органи державної влади не видають відповідних висновків на такі вироби, а отримати їх для участі у конкретній закупівлі є фактично неможливо, особливо у короткі строки подачі пропозицій. Додатково, вимога щодо оформлення підтвердних документів саме акредитованою лабораторією або державною установою значно звужує коло потенційних учасників, оскільки кількість таких лабораторій обмежена і доступ до їхніх послуг є ускладненим, зокрема для нових або регіональних виробників.

Окрім того, ця вимога не враховує можливості подання загальних документів виробника або імпортера, які підтверджують якість і безпеку продукції, і не відповідає практиці ринку, де основними підтвердними документами є паспорти якості та сертифікати відповідності на кінцевий виріб. Таким чином, зазначена вимога не має нормативного підґрунтя, створює перепони для участі в закупівлі та є дискримінаційною стосовно добросовісних учасників, які можуть підтвердити якість продукції іншими загальновизнаними документами.
Зокрема, учасник надає до скарги:
• Паспорт якості 1 (від 26.06.2025);
• Паспорт якості 2 (від 26.06.2025);
• Договір/додаткова угода аналогічного досвіду;
• Довідка про наявність досвіду виконання аналогічних робіт;
• Відгук за аналогічним досвідом;
• Витяг АМФ Україна.
Ці документи повністю підтверджують відповідність продукції та кваліфікацію учасника, але через наявність дискримінаційної вимоги, яка не може бути виконана (оскільки відповідні документи не можливо отримати в короткі періоди 7 днів подачі пропозицій), учасник позбавлений можливості взяти участь у процедурі закупівлі. Таким чином, вимога про обов’язкове надання саме цього документа штучно звужує коло потенційних учасників, дискримінує виробників та постачальників і є необґрунтованою, що прямо порушує принципи недискримінації та добросовісної конкуренції, передбачені частиною 4 статті 5 Закону України «Про публічні закупівлі».

Пункт 7 Скарги.
Пункт 2 Додатку 3 Тендерної документації «- сертифікати на систему управління, яка відповідає вимогам ДСТУ EN ISO 9001:2018 (EN ISO 9001:2015, IDT; ISO 9001:2015, IDT), ДСТУ ISO 14001:2015 (ДСТУ ISO 14001:2015), ДСТУ ISO 45001:2019 стосовно виробництва меблів та надання послуг з оптової торгівлі меблями, виданих уповноваженим органом з сертифікації на учасника закупівлі або виробника товару (у разі, якщо сертифікати видано на виробника товару, а не на учасника закупівлі – такий учасник у складі пропозиції повинен надати дозвіл від виробника товару на право використання означених сертифікатів в цих торгах з посиланням на ідентифікатор цієї закупівлі);»

Скаржник вважає вищевказані вимоги Замовника - дискримінаційними в силу наступного:

Сертифікація за стандартами ISO передбачає комплексний процес, який включає впровадження відповідної системи управління, проведення внутрішніх аудитів, підготовку документації, проходження зовнішнього аудиту та отримання сертифіката від акредитованого органу. Зокрема, сертифікація за стандартом ISO 45001 зазвичай триває від 4 до 9 місяців . Аналогічно, впровадження та сертифікація за стандартами ISO 28000 та ISO 37001 вимагають значного часу та ресурсів, оскільки передбачають глибокий аналіз та реорганізацію внутрішніх процесів підприємства.

Добровільність сертифікації ISO: Відповідно до Закону України "Про стандартизацію" (№1315-VII від 05.06.2014 р.), впровадження стандартів ISO в Україні є добровільним. Це означає, що підприємства можуть впроваджувати стандарти ISO за власним бажанням, але не зобов’язані їх мати. Встановлення вимоги сертифікації «Систему управління охороною здоров’я та безпекою праці», «Систему управління безпекою ланцюга постачання», «Систему управління щодо протидії корупції» як обов'язкової умови участі в тендері є прямим порушенням принципу добровільності, що створює бар’єри для потенційних учасників, які можуть забезпечити належну якість продукції або послуг, але не мають сертифікації ISO.
Відсутність законодавчої вимоги: Частина 11 статті 26 Закону України "Про публічні закупівлі" передбачає, що документи, не передбачені законодавством для учасників - юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, не подаються у складі тендерної пропозиції. Оскільки сертифікати «Систему управління охороною здоров’я та безпекою праці», «Систему управління безпекою ланцюга постачання», «Систему управління щодо протидії корупції» не є обов’язковим за законодавством для підприємств, їх відсутність не може бути підставою для відхилення тендерної пропозиції.
Дискримінація учасників: Згідно з частиною 4 статті 5 та частиною 4 статті 22 Закону України "Про публічні закупівлі", тендерна документація не повинна містити умов, що обмежують конкуренцію або призводять до дискримінації учасників. Вимога сертифікації «Систему управління охороною здоров’я та безпекою праці», «Систему управління безпекою ланцюга постачання», «Систему управління щодо протидії корупції» є дискримінаційною, оскільки надає перевагу лише тим учасникам, які мають цей сертифікат, не враховуючи тих, хто може забезпечити якісне виконання робіт або поставку товарів без цього сертифікату.
Таким чином Скаржник має документи на підтвердження можливості здійснення робіт, проте Скаржник не має наведених сертифікатів, що по суті не стосується предмету закупівлі, а лише створює обмеження для інших учасників, і які не можливо впровадити за 1 робочий день після впровадження змін.
За таких умов, взяти участь у Процедурі закупівлі зможуть лише ті суб'єкти господарювання, які нададуть сертифікат до вищенаведеної вимог що є дискримінаційним по відношенню до інших суб'єктів господарювання, у тому числі, Скаржника, і дана вимога не можлива до виконання в період 2 робочих днів подачі тендерних пропозиції після внесення змін, на підтвердженення надається комерційна пропозиція потенційної компанії що здійснює сертифікації.

Скаржник не має сертифікатів на систему управління, яка відповідає вимогам ДСТУ EN ISO 9001:2018 (EN ISO 9001:2015, IDT; ISO 9001:2015, IDT), ДСТУ ISO 14001:2015 (ДСТУ ISO 14001:2015), ДСТУ ISO 45001:2019, що необґрунтовано унеможливлює його участь у закупівлі. Даний сертифікат не характеризує жодні технічні параметри предмета закупівлі та не стосується суті виконання робіт.

Згідно з договірною інформацією, наданою ТОВ «Центр оцінки відповідності “ФАКТУМ”», вартість сертифікації, наприклад за стандартом систему управління охороною здоров’я та безпекою праці становить 23 000 грн, а орієнтовний строк її отримання — не менше 7 робочих днів з моменту подання заявки та документів. Таким чином, в умовах оголошеної закупівлі отримати такий сертифікат до кінцевого строку подання тендерних пропозицій — неможливо.

Вимога про надання сертифіката не лише технічно неможлива для виконання у встановлений строк, але й втручається у внутрішню господарську діяльність суб’єкта господарювання. Вона фактично вимагає перебудови організаційної структури підприємства, впровадження нової системи менеджменту, внутрішнього контролю та звітності, що не має жодного відношення до предмета закупівлі.

Згідно зі статтею 6 Господарського кодексу України, загальними принципами господарювання в Україні є свобода підприємницької діяльності у межах, визначених законом, та заборона незаконного втручання органів влади у господарську діяльність. Стаття 44 цього ж Кодексу визначає, що підприємництво здійснюється на основі самостійного вибору видів діяльності, постачальників, структури управління та витрат.

Отже, така вимога тендерної документації:
не відповідає предмету закупівлі;
не є обґрунтованою;
штучно обмежує конкуренцію;
порушує принципи публічних закупівель, закріплені у статтях 5, 22, 23 Закону України «Про публічні закупівлі»;
порушує принципи господарської свободи, закріплені у статтях 6 та 44 Господарського кодексу України.

Вимога пункту 2 Додатку 3 Тендерної документації щодо наявності у складі тендерної пропозиції сертифікатів на систему управління, які відповідають вимогам ДСТУ EN ISO 9001:2018 (EN ISO 9001:2015, IDT; ISO 9001:2015, IDT), ДСТУ ISO 14001:2015 та ДСТУ ISO 45001:2019, є дискримінаційною з огляду на наступне.

По-перше, впровадження та сертифікація систем управління відповідно до стандартів ISO 9001, ISO 14001, ISO 45001 в Україні є добровільним. Це прямо передбачено статтею 23 Закону України «Про стандартизацію», згідно з якою застосування національних та міжнародних стандартів, зокрема стандартів ISO, не є обов’язковим для підприємств, якщо це не передбачено законодавством. Відповідно, вимога щодо обов’язкової наявності таких сертифікатів обмежує коло потенційних учасників лише тими суб’єктами, які пройшли відповідну сертифікацію, що не передбачено жодним нормативно-правовим актом у сфері виробництва чи постачання меблів.

По-друге, дані сертифікати засвідчують наявність у підприємства певної системи управління (якістю, екологією, охороною праці), але не гарантують якість конкретної продукції – меблів, що є предметом закупівлі. Якість продукції та відповідність вимогам замовника підтверджується сертифікатами відповідності, паспортами якості, протоколами випробувань тощо, а не лише наявністю сертифікату на систему менеджменту.

По-третє, впровадження та отримання зазначених сертифікатів ISO є тривалим і витратним процесом, який може тривати від кількох місяців до року і вимагає значних фінансових ресурсів, залучення зовнішніх експертів та повної реорганізації процесів управління на підприємстві. Відтак, вимагаючи наявність таких сертифікатів у всіх учасників, замовник створює штучні, економічно і технічно необґрунтовані бар’єри для участі у процедурі закупівлі, фактично відсікаючи більшість добросовісних постачальників, які можуть забезпечити якісний товар без впровадження формалізованих систем ISO.

По-четверте, відповідно до частини 11 статті 26 Закону України «Про публічні закупівлі», документи, не передбачені законодавством для учасників-юридичних осіб, не подаються у складі тендерної пропозиції. Оскільки вимога наявності сертифікатів ISO 9001, 14001, 45001 не є обов’язковою для виробників чи постачальників меблів, їх відсутність не може бути підставою для відхилення пропозиції.

Крім того, практика Антимонопольного комітету України однозначно визнає такі вимоги дискримінаційними. АМКУ неодноразово наголошував, що вимога щодо наявності сертифікатів ISO (якщо це не передбачено законодавством) є дискримінаційною та такою, що обмежує конкуренцію (див., наприклад, рішення №1399-р/пк-пз від 13.08.2021, №1485-р/пк-пз від 19.08.2022).

Окрім цього, вимога про оформлення сертифіката виключно на учасника або із додатковим дозволом від виробника на використання такого сертифіката у конкретних торгах ще більше звужує коло учасників і ставить у нерівне становище суб’єктів, які мають усі необхідні документи щодо відповідності продукції.

Таким чином, вимога про обов’язкову наявність сертифікатів ISO 9001, ISO 14001, ISO 45001 у складі тендерної пропозиції є дискримінаційною, не має нормативного підґрунтя, не відповідає предмету закупівлі, обмежує конкуренцію, є надмірною і підлягає виключенню з тендерної документації.

Відповідно до частини другої статті 18 Закону, якщо оскаржуються умови тендерної документації, разом із скаргою мають бути завантажені документальне підтвердження/докази.
Відповідно до пункту 5 частини п’ятої статті 18 Закону скарга повинна містити, зокрема, перелік документів (доказів), що підтверджують наявність у суб’єкта оскарження порушених прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, пов’язані з його участю в процедурі закупівлі, у випадку, якщо скарги стосуються тендерної документації та/або стосуються прийнятих рішень, дії чи бездіяльності замовника, що відбулись до закінчення строку, встановленого для подання тендерних пропозицій. Пункт 6 частини п’ятої статті 18 Закону до скарги додаються документи та матеріали (за наявності) в електронній формі (в тому числі у форматі pdf), що підтверджують інформацію, викладену у скарзі, та порушення процедури закупівлі або неправомірність рішень, дій або бездіяльності замовника.
Відповідно до пункту 56 Особливостей скарга до органу оскарження подається суб’єктом оскарження у формі електронного документа через електронну систему закупівель. Якщо оскаржуються умови тендерної документації, разом із скаргою повинно бути завантажене документальне підтвердження/докази.
Перелік документів (доказів), що підтверджують наявність у суб’єкта оскарження порушених прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення уповноваженої особи Замовника, про затвердження Тендерної документації року що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, пов’язані з його участю в процедурі закупівлі :
1. Тендерна документація що містить дані вимоги в частині Додатку 3 Тендерної документації;
2. Витяг з ЄДР юридичних осіб щодо Скаржника – ТОВ «АМФ УКРАЇНА», із зазначенням видів економічної діяльності, що стосується предмета закупівлі.

Позиція щодо визначення дискримінаційоною вимог про сертифікат ISO у рішеннях колегії АМКУ:
- Рішеннях колегії АМКУ № № 265-р/пк-пз від 04.01.2024 – 10 арк;
- Рішеннях колегії АМКУ № 10060-р/пк-пз від 07.06.2024 – 6 арк;
- Рішеннях колегії АМКУ №17599 від 02.11.2023 – 6 аркушах.
- Рішення від 30.12.2024 № 20852 – 6 аркушах.
Отже вищезазначені вимоги обмежують права скаржника на рівну конкуренцію та містить дискримінаційний характер для усіх потенційних учасників закупівлі. Вважаю, що в цілому, ці вимоги Замовника є абсолютно необґрунтованими.
Скаржник переконаний, що зміна у тендерної документації цих вимог наддасть можливість брати участь у процедурі Закупівлі всім потенційним Учасникам, в тому суб’єктним господарювання, що належать до приватної форми власності, але при цьому мають відповідно дозвільні документи для надання медичних послуг, що є предметом закупівлі.

З урахуванням запропонованих змін, Замовником не будуть порушуватись права та законні інтереси Учасників та законодавчо встановлені принципи здійснення публічних закупівель.

Відповідно до пункту 55 Особливостей оскарження відкритих торгів відбувається відповідно до статті 18 Закону з урахуванням цих особливостей та відповідно до частини вісімнадцятої статті 18 Закону за результатами розгляду скарги орган оскарження має право прийняти рішення:
1) про встановлення або відсутність порушень процедури закупівлі (у тому числі порушення порядку оприлюднення або неоприлюднення інформації про процедури закупівлі, передбаченої цим Законом);
2) про заходи, що повинні вживатися для їх усунення, зокрема зобов'язати замовника повністю або частково скасувати свої рішення, надати необхідні документи,
А тому на підставі наявних роз'яснень, Скаржник просить усунути будь-які дискримінаційні умови (у тому числі ті, що зазначені в технічній специфікації, яка є складовою частиною Документації), та привести тендерну документацію у відповідність із вимогами законодавства для забезпечення участі повного кола учасників.

Керуючись пунктом 56, 59 Особливостей та статтями 5, 8, 18, Закону України «Про публічні закупівлі»,

ПРОШУ:
1. Прийняти дану скаргу до розгляду.
2. Зобов’язати Замовника внести зміни до тендерної документації, виключивши з неї дискримінаційні вимоги, а саме, виключити/внести зміни в щодо 7 вимог пункту Додаток 3 Тендерної документації.
3. Зобов'язати Замовника продовжити процедуру закупівлі в порядку згідно вимог законодавства.
4. Прийняти інші заходи, передбачені законодавством для відновлення порушених прав Скаржника.


Додатки:

1. Тендерна документація процедури закупівлі та Технічні вимоги до товару, предмету закупівлі;
2. Витяг Скаржника на підтвердження права торгівлі і виробництва предметом закупівлі.
3. Аналогічний досвід Скаржника за предмето закупівлі.
4. Технічні документи Скаржника, що підтверджують дискримінаційність вимог замовника.
5. Рішеннях колегії АМКУ № № 265-р/пк-пз від 04.01.2024 – 10 арк;
6. Рішеннях колегії АМКУ № 10060-р/пк-пз від 07.06.2024 – 6 арк;
7. Рішеннях колегії АМКУ №17599 від 02.11.2023 – 6 аркушах.
8. Рішення від 30.12.2024 № 20852 – 6 аркушах.
Всі документи перебувають в онлайн доступі за посилання лоту закупівлі: https://prozorro.gov.ua/tender/ua-2025-06-23-011835-a



Вимоги: Зобов'язати замовника внести зміни до тендерної документації